Молочна продуктивність корів швіцької породи весняно-літнього отелення з урахуванням особливостей їх добового раціону

Nguyen Thi Huyen зі співавторами, наприклад, дослідили вплив зміни раціону, що містив трав'яний і кукурудзяний силос, концентрат і льняне насіння, на раціон із силосу та еспарцета на основі повного змішаного раціону (TMR), в якому половина трав'яного силосу була замінена силосом з еспарцета, на ретикулярный притік і профіль жирних кислот молока у дійних корів. Протягом 21 дня корови утримувались індивідуально у стійлах для адаптації, потім наступні 4 дні корів утримували індивідуально, коли вимірювали CH4. Останні 4 дні корів розміщували індивідуально у стійлах для вимірювання профілю жирних кислот молока і визначення ретикулярного притоку жирних кислот. Отримані результати показали, що заміна силосу із трав на силос із еспарцета у раціонах дійних корів знижує біогідрування C18:3n-3 у рубці та покращує профіль жирних кислот у молоці [51, с. 333].

Н.А. Rossow зі співавторами під час зміни раціонів кормів 7 507 корів на трьох фермах довели, що зміни в компонентах кормового раціону, зокрема на основі повного змішаного раціону (TMR), протягом 3-х тижнів впливають на молочну продуктивність і варіабельність ферментативної реакції [52, с. 292].

Дослідження взаємозв'язку годівлі 132 дійних корів із їхньою продуктивністю показало, що вживання сухої речовини було пов'язано із тривалістю годівлі (+0,02 кг/мин) та пережовуванням (+0,003 кг/хв), частотою прийому їжі (+0,2 кг/ прийом їжі). Удій також був пов'язаний із часом годівлі (+0,03 кг/хв) і тривалістю пережовування (+0,02 кг/хв) і зазвичай був асоційований із частотою прийому їжі (+0,3 кг/прийом корму). Вихід молочного жиру був пов'язаний із частотою прийому корму (+0,02 кг/прийом корму). Загалом результати показали, що надій та виробництво компонентів молока можуть бути покращені у ситуаціях, коли збільшуватиметься час, який витрачається на годівлю [53, с. 3367].

Однак нині потрібні подальші дослідження задля вивчення асоціації фенотипів корів із їхньою продуктивністю на різних етапах лактації [54, с. 6483]. Окрім того, у центрі молочного тваринництва Пенсільванського державного університету у період з 2009 по 2015 рік вивчено зв'язок кількості соматичних клітин (у мл) у 254 корів із надоєм, надоєм із поправкою на енергію (кг/день), із вмістом сухої речовини, вживанням корму (кг/добу) тощо. Результати дослідження показали, що корови з відносно високим умістом клітин (250000 клітин/мл) порівняно з тваринами з відносно низьким умістом клітин (50000 кліток/мл) продукують у середньому на 1,6 кг/день меньше молока, вживаючи на 0,3 кг/день менше енергії. Найчастіше зниження ефективності корму за збільшення соматичних клітин у корів із маститом є додатковим стимулом знайти шляхи подолання загальновідомих економічним втрат і впливів навколишнього середовища [55, с. 9510].

Сучасні дослідження свідчать про значні коливання pH у рубці лактуючих дійних корів, навіть якщо їх годують тією ж самою їжею. Зокрема, сімдесят вісім лактуючих молочних корів знаходилися на індивідуальній годівлі та отримували висококонцентрований раціон, що містив 35% кормів і 65% концентрату (за сухою речовиною). S. M. Nasrollahi зі співавторами показали, що активність аспартатамінотрансферази була вишою в корів із низьким pH рубця (70,7 Од/л), ніж у корів із високим (56,6 Од/л) та середнім (59,9 Од/л) pH рубця. Крім того, концентрація азоту сечовини у крові була вищою в корів із низьким pH рубця (13,6 мг/дл), ніж у корів із середнім (12,2 мг/дл) та високим (12,5 мг/дл) pH рубця. Концентрація альбуміну у крові була вищою в корів із низьким pH рубця, ніж у корів із середнім та високим pH рубця. Регресійний аналіз показав, що висока концентрація аспартатамінотрансферази була пов'язана з високою концентрацією валерату у рубцовій рідині, із низьким pH руменоцентезу та низьким відсотковим умістом молочного жиру. Рівні глюкози, тригліцериду, холестерину, глобуліну, лужних фосфатів і сироваткового амілоїду не залежали від pH рубця [56, с. 672].

Споживання кормів також впливає на метаболічну стабільність дійних корів і може використовуватися для вимірювання енергетичного балансу. Унаслідок залучення споживання корму та енергетичного балансу до мети розведення ці характеристики мають великий потенціал для покращення здоров'я дійних корів. Тому у дослідженні І. Harder зі співавторами було фенотиповано 1374 корови голштино-фризської породи та 327 корів симентальської породи на 12-ти німецьких фермах. Як і очікувалося, споживання корму повільно збільшувалося на початку лактації, а від'ємний енергетичний баланс переключився на позитивний діапазон приблизно у період від 40 до 80 дня лактації [57, с. 7204].

На сучасному етапі зростає інтерес до використання харчових добавок в якості економічних джерел поживних речовин, які збагачують траву, особливо у періоди, коли запаси її на пасовищах за безприв'язного утримання корів недостатні для забезпечення потреб під час годівлі лактуючої великої рогатої худоби. Сорок вісім молочних корів голштино-фризської породи паслися на дернині на основі багатолітнього райграсу, зокрема гранульовані концентрати, що містили 3-6 кг концентрату з 35-95% добавок, застосовувалися двічі за день під час доїння протягом 63-х днів. В якості добавок використовувалися лушпиння соєвих бобів, експелер для пальмових ядер і сушені зерна кукурудзи із розчиненими речовинами. Від корів, які споживали 6 кг концентрату, отримували більше молока (+1,6 кг/день), але у цих тварин була більшою екскреція азоту із сечею [58, с. 1247]. Водночас в іншому дослідженні було показано, що додавання свіжого корму не впливало на молочну продуктивність та не пом'якшувало негативні наслідки можливого перегрупування корів під час їх утримання [59, с. 6545].

На сучасному етапі також відомо, що в молочних корів обмеження і нестача корму знижує удої унаслідок зменшення кількості епітеліальних клітин молочної залози вимені. L. Herve зі співавторами дослідили механізми, що лежать в основі втрати надоїв у разі дефіциту кормів. Для цього дев'ятнадцять молочних корів голштинської породи з продуктивністю 40,0±0,7 кг/добу розділили на контрольну групу (n=9) і групу з обмеженням корму (n=10). Протягом 29 днів корови першої контрольної групи отримували 100%-ний кормовий раціон, а другої - 80%-ний раціон. Виробництво молока реєструвалося щоденно. Зразки крові та молока відбирались один раз на 5, 9, 27, 30-ий дні експерименту. Зразки тканини молочної залози збирали шляхом біопсії для аналізу швидкості проліферації, апоптозу клітин та експресії генів, що беруть участь у синтезі компонентів молока. Встановлено, що обмеження корму знизило надої на 3 кг/день, але не впливало на швидкість проліферації та апоптозу у тканині молочної залози або на експресію генів, що беруть участь у синтезі молока. Добова швидкість загибелі епітеліальних клітин молочної залози була на 65% вищою у корів з обмеженням кормового раціону. Ці ефекти у корів з обмеженою годівлею були зумовлені зниженням концентрації інсуліноподібного фактора росту-1 та кортизолу у плазмі, тоді як повторна годівля збільшувала викид пролактину під час доїння. Проте зниження надоїв молока за зниження кормового раціону не було спричинено значними змінами експресії генів, що беруть участь у метаболічній активності, та балансом між проліферацією клітин та апоптозом [60, с. 2670].

Водночас інші науковці, навпаки, дослідили ефективність застосування обмеженого, але точно розрахованого раціону для менш продуктивних дійних корів. Установлено, що зниження кількості корму на 10% від норми для найбільш ефективних корів дозволило підвищити ефективність годівлі та енергоефективність молока і знизити щоденні викиди метану. Зниження викидів метану та підвищення продуктивності корів довели, що неефективність кормів може зумовлюватися надмірним споживанням корму, що призводить до зниження середнього часу утримання корму у рубці та зменшення його засвоюваності [61, с. 4408]. Утримання корів у загоні на солом'яній підстилці протягом останніх 4 тижнів сухостійного періоду та після отелення збільшувало кількість відвідувань годівниці і тривалість годівлі, але знижувало швидкість споживання корму і не впливало на поведінку корів, що виключало будь-яку конкуренцію під час перших днів після отелення та зменшувало їх захворюваність у цей період [62, с. 7398].

Отже, проведене дослідження довело залежність показників молочної продуктивності від віку корів швіцької породи та продемонструвало необхідність їх раціонального харчування.

Висновки і пропозиції

1. В умовах промислового комплексу за раціональної годівлі корів швіцької породи їхня жива маса достовірно збільшувалася кожної наступної лактації, досягаючи максимальних значень 738,0±6,15 кг під час четвертої та подальшої лактацій.

2. Корови швіцької породи весняно-літнього отелення за другою лактацією характеризувалися високим рівнем молочної продуктивності з найвищими показниками загального удою (10597,2±226,72 кг) та за кожні 100 діб лактації (3449,6±30,58 кг; 3550,5±48,67 кг; 3323,7±82,47 кг) з найбільшими абсолютними показниками жиру (412,79±10,52 кг), білку (350,5±7,79 кг), кількості молока за 1 добу лактації (33,4±0,85), поступово зменшуючись із кожним наступним лактаційним періодом.

3. Раціони годівлі корів швіцької породи у весняно-літній період містили силос кукурудзяний, сіно злаків, комбікорми, і тільки сухостійні тварини отримували солому. В якості додаткового корму всі швіцькі корови вживали пивну дробину та сіль-лизунець, а дійні та новотільні - крейду і соду.

4. Забезпечення якісними кормами раціонів годівлі великої рогатої худоби швіцької породи в умовах великого промислового комплексу сприятиме продуктивному їх довголіттю.

Список використаної літератури

1. Зубченко В.В. Особливості організації відтворення молочного стада у сільськогосподарських підприємствах. Економіка та управління АПК. 2014. № 2. С. 57-62.

2. Піщан І.С. Генотипові та паратипові фактори формування молочної продуктивності корів швіцької породи в австрійській екологічній зоні походження. Науковий вісникЛНУВМБТімені С.З. Ґжицького. 2016. Т. 18, № 2 (67). С. І87-194.

3. Антощенкова В.В. Молочне скотарство України: маркетингові дослідження. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. 2015. С. 74-82.

4. Бінерт О.В. Проблеми та перспективи розвитку функціонування ринку молока в Укаїні. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Гжицького. 2014. Т. 16, № 1 (58). С. 40-43.

5. Milk Production. National Agricultural Statistics Service (NASS), Agricultural Statistics Board, United States Department of Agriculture (USDA). 2017. February. P. 20.

6. Васильченко О.М. Світові тенденції розвитку виробництва молока та трансформація молочних ферм. Ефективна економіка. 2017. № 12. С. 1.

7. Величко А.Є., Кухарук Р.М., Маслова І.В., Пухлякова М.В. Стан та перспективи розвитку ринку молока та молочних продуктів України. Агросвіт. 2021. № 16. С. 62-68.

8. Клочко В. М. Стан та шляхи підвищення економічної ефективності молокопродуктивного підкомплексу АПК України. Ефективна економіка. 2013. № 6. С. 1.

9. Сагачко Ю.М. Проблеми та перспективи розвитку тваринництва в Україні. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. 2016. № 171. С. 169-175.

10. Бащенко М.І., Костенко О.І., Рубан С.Ю. Досвід і перспективи використання кросбридингу в молочному скотарстві. Вісник аграрної науки. 2016. С. 28-33.

11. Динько Ю.П. Ріст і розвиток ремонтних телиць української чорно-рябої молочної породи різних типів конституції. Міжвідомчий тематичний науковий збірник «Розведення і генетика тварин». 2016. Вип. 52. С. 31-36.

12. Бомко В.С. Ефективність використання макухи сої у годівлі корів у перші 100 днів лактації. Годівля тварин та технологія кормів. 2012. № 2 (60). С. 6-9.

13. Петриченко О.А., Петриченко І.І. Організація кормозабезпечення молочного скотарства. Агросвіт. 2017. № 19-20. С. 63-68.

14. Калінчик М.В., Алексєєнко І.М., Лисенко К.О. Оптимізація раціонів годівлі корів як основний чинник конкурентоспроможності галузі молочного скотарства. Агросвіт. 2013. № 1. С. 9-14.

15. Weiss W. P. Effects of feeding diets composed of com silage and a com milling product with and without supplemental lysine and methionine to dairy cows. Journal of Dairy Science. 2019. Vol. 102, No 3. P. 2075-2084.

16. Радчук В.В., Потапова С.Є. Сучасні технології та технологічні засоби годівлі великої рогатої худоби. Machinery Energetics. Journal of Rural Production Research. 2020. Vol. 11, No 2. Р.137-143.

17. Садыкова А.И., Ижболдина С. Н. Технология машинного доения коров в хозяйстве СПК “Первый май” Малопургинского района Удмуртской Республики. Вестник Ижевской государственной с.-х. академии. 2010. № 1 (22). С. 47-50.

18. Вовкогон А.Г., Надточій В.М., Калініна Г.П., Гребельник О.П., Федорук Н.М., Загоруй Л.П., Галай О.Ю., Качан А.Д. Вплив доїльних установок різних типів на якість та безпечність сирого молока. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. 2019. № 1. С. 118-125.

19. Пендак А.В. Оптимизация кормового рациона как фактор повышения молочного потенциала коров. Азимут научных исследований: экономика и управление. 2017. Т. 6, № 3(20). С. 271-274.

20. Свеженцов А. И. Нормированное кормление сельскохозяйственных животных. Справочник. Днепропетровск: “Наука и образование”, 1998. 292 с.

21. Нормы и рационы кормления сельскохозяственных животных. Справочное пособие. 3-е издание, переработанное и дополненное. Под ред. А.П. Калашникова, В.И. Фисинина, В.В. Щеглова, Н.И. Клейменова. Москва: 2003. 456 с.

22. Бегма Н.А. Використання кормів: навчальний посібник. Дніпро: Вид-во Дніпропетровськ. 2018. 168 с.

23. Новак І.В. Українська чорно-ряба молочна порода та шляхи її створення. Науковий вісникЛНУВМБТімені С.З. Гжицького. 2012. Т. 14, № 3 (53). С. 113-118.

24. Кочук-Ященко О.А. Лінійна оцінка екстер'єру корів українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід та її зв'язок із продуктивністю: автореф. дис....канд. с.-х. наук. Житомирський національний агроекологічний університет, с. Чубинське Київської області. 2016. 21 с.

25. Ведмеденко О.В. Молочна продуктивність корів залежно від різних факторів. Таврійський науковий вісник. 2019. № 107. С. 197-204.

26. Бабік Н.П., Федорович Є.І., Федорович В.В. Вплив окремих паратипових чинників на тривалість та ефективність довічного використання корів голштин- ської породи. Сучасні проблеми селекції розведення та гігієни тварин. 2017. Вип. 3(97). С. 113-123.

27. Бондарчук Л.В. Вплив віку першого отелення на молочну продуктивність і тривалість продуктивного довголіття корів української бурої молочної породи. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2016. Вип. 5 (29). С. 26-30.

28. Хмельничий Л. М., Вечорка В. В.Ефективність впливу генеалогічних формувань на показники довголіття та довічної продуктивності корів української червоно-рябої молочної породи. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2016. Вип. 5 (29). С. 3-10.

29. Хмельничий Л. М., Вечорка В. В. Вплив бугаїв-плідників на продуктивне довголіття корів української червоно-рябої молочної породи. Науково-технічний бюлетень НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. 2016. Т. 4, № 1. С. 267-273.

30. Хмельничий Л. М. Продуктивне довголіття дочок бугаїв-плідників української чорно-рябої молочної породи. Продуктивне довголіття, розведення і генетика тварин. 2106. Вип. 52. С. 134-143.

31. Пышманцева Н.А., Есауленко Н.Н., Ерохин В.В. Инновации в кормлении коров. Сборник научных трудов Ставропольского начно-исследовательского института животноводства и кормопроизводства. 2013. Т.3, № 6. C. 1-2.

32. Приходько О.В., Прасолов С.А. Економічна оцінка типів утримання та раціонів годівлі корів в автономній республіці Крим. Годівля тварин та технологія кормів. 2011. № 10 (50). С. 43-49.

33. Macmillan K., Gao X., Oba M. Increased feeding frequency increased milk fat yield and may reduce the severity of subacute ruminal acidosis in higher-risk cows. Journal of Dairy Science. 2017. Vol. 100, No 2. P. 1045-1054.

34. Норми, орієнтовні раціони та практичні поради з годівлі великої рогатої худоби: посібник. За ред. І. І. Ібатулліна, В. І. Костенка. Житомир: ПП “Рута”. 2013. 516 с.

35. Теорія і практика нормованої годівлі великої рогатої худоби: монографія. За ред. В. М. Кандиби, І. І. Ібатулліна. Житомир. 2012. 860 с.

36. Feed into milk. A new applied feeding system for dairy cows. Eg. By C. Tomas. Nottingham University Press. 2004. Vol. 68. P. 12.

37. NRC. Dairy cattle, seventh Revised Edition, 2001. National Academy Press, Washington, D. C. 2001. 363 p.

38. Романенко Л.В., Волгин В.И., Федорова З.Л., Пристач Н.В. Оптимизация питания молочних коров с продуктивностью свыше 9000 кг молока. Известия Санкт-Петербургского государственного аграрного университета. 2015. № 38. С. 49-53.

39. Романенко Л.В., Волгин В.И., Пристач Н.В., Федорова З.Л. Организция полноценного кормления высокопродуктивных коров. Известия Санкт-Петербургского государственного аграрного университета. 2015. 40.

40. С. 72-77.

41. Левицька Л.Г. Потреби та особливості годівлі дійних корів. Науковий вісник ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького. 2017. Т 19, № 79. С. 62-67.

42. Столярова Т.Н. Премиксы в кормлении дойных коров. Эффективное животноводство. 2018. № 1. С. 12-13.

43. Подворок Н. И. Система кормления сухостойных коров. Сборник научных трудов Краснодарского научного центра по зоотехнии и ветеринарии. 2012. Т 8, № 2. С. 1-3.

44. Петренко В.І., Дімчя Г.Г., Майстренко А.Н. Норми і раціони годівлі сухостійних корів та їх удосконалення. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2013. № 4. С. 168-173.

45. Сизова Ю. В. Кормление коров по кормовым классам. Вестник НГИЭИ. 2012. № 6 (13). С. 61-67.

46. Юрина Н.А. Оптимизация кормления лактирующих коров. Международный научно-исследовательский журнал. № 9 (75). Часть 2. С. 48-51.

47. Есауленко Н.Н., Юрина Н.А., Юрин Д.А. Оптимизация кормления высокопродуктивных коров. Сборник научных трудов Краснодарского научного центра по зоотехнии и ветеринарии. 2017. T. 8, № 2. С. 154-158.

48. Dias A. L. G., Freitas J. A., Micai B., Azevedo R.A., Greco L.F., Santos J.E.P. Effects of supplementing yeast culture to diets differing in starch content on performance and feeding behavior of dairy cows. Journal of Dairy Science. 2018. Vol. 101, No 1. Р. 1-15.

49. Niu M., Harvatine K. J. Short communication: The effects of morning compared with evening feed delivery in lactating dairy cows during the summer. Journal of Dairy Science. 2018. Vol. 101, No 1. P 396-400.

50. Margit Bak Jensen, Kathryn L. Proudfoot Effect of group size and health status on behavior and feed intake of multiparous dairy cows in early lactation. Journal of Dairy Science. 2017. Vol. 100, No 12. P. 9759-9768.

51. David J. Schingoethe. A 100-Year Review: Total mixed ration feeding of dairy cows. Journal of Dairy Science. 2017. Vol. 100, No 12. P. 10143-10150.

52. Huyen N.T., Verstegen M.W.A., Hendriks W.H., Pellikaan W.F. Sainfoin (Ono- brychis viciifolia) silage in dairy cow rations reduces ruminalbiohydrogenation and increases transfer efficiencies of unsaturated fatty acids fromfeed to milk. Animal Nutrition Journal. 2020. P 31.

53. Rossow H. A., PAS, Golder H. M., Lean I. J. Variation in milk production, fat, protein, and lactose responses to exogenous feed enzymes in dairy cows. Applied Animal Science. 2020. Vol. 36. P 292-307.

54. Johnston C., DeVries T. J. Short communication: Associations of feeding behavior and milk production in dairy cows. Journal of Dairy Science. 2018. Vol. 101, No 4. P 3367-3373.

55. Di Giacomo K., Norris E., Dunshea F. R., Hayes B. J., Marett L. C., Wales W. J., Leury B. J. Responses of dairy cows with divergent residual feed intake as calves to metabolic challenges during midlactation and the nonlactating period. Journal of Dairy Science. 2018. Vol. 101, No 7. P 6474-6485.

56. Potter T. L., Arndt C., Hristov A. N.Short communication: Increased somatic cell count is associated with milk loss and reduced feed efficiency in lactating dairy cows. Journal of Dairy Science. 2018. Vol. 101, No 10. P. 9510-9515.

57. Nasrollahi S. M., Zali A., Ghorbani G. R., Kahyani A., Beauchemin K. A. Short communication: Blood metabolites, body reserves, and feed efficiency of high-producing dairy cows that varied in ruminal pH when fed a high-concentrate diet. Journal of Dairy Science. 2019. Vol. 102, No 1. P. 672-677.

58. Harder I., Stamer E., Junge W., Thaller G. Lactation curves and model evaluation for feed intake and energy balance in dairy cows. Journal of Dairy Science. 2019. Vol. 102, No 8. P. 7204-7216.

59. Condren S. A., Kelly A. K., Lynch M. B., Boland T. M., Whelan S. J., Grace C., Rajauria G., Pierce K. M. The effect of by-product inclusion and concentrate feeding rate on milk production and composition, pasture dry matter intake, and nitrogen excretion of mid-late lactation spring-calving cows grazing a perennial ryegrass-based pasture. Journal of Dairy Science. 2019. Vol. 102, No 2. P. 1247-1256.

60. Anne-Marieke C. Smid, Daniel M. Weary, Eddie A. M. Bokkers, Marina A. G. von Keyserlingk. Short communication: The effects of regrouping in relation to fresh feed delivery in lactating Holstein cows. Journal of Dairy Science. 2019. Vol. 102, No 7. P. 6545-6550.

61. Herve L., Quesnel H., Veron M., Portanguen J., Gross J. J., Bruckmaier R. M., Boutinaud M. Milk yield loss in response to feed restriction is associated with mammary epithelial cell exfoliation in dairy cows. Journal of Dairy Science. 2019. Vol. 102, No 3. P. 2670-2685.

62. Fischer A., Edouard N., Faverdin P. Precision feed restriction improves feed and milk efficiencies and reduces methane emissions of less efficient lactating Holstein cows without impairing their performance. Journal of Dairy Science. 2020. Vol. 103, No 5. P. 4408-4422.

63. Campler M. R., Munksgaard L., Jensen M. B. The effect of transition cow housing on lying and feeding behavior in Holstein dairy cows. Journal of Dairy Science. 2019. Vol. 102, No 8. P. 7398-7407.

Размещено на Allbest.ru