Размещено на http://www.allbest.ru/

Зодіакальне світло

Зодіакальне світло -- свічення в області екліптики, що утворюється внаслідок розсіяння сонячного світла хмарою пилових частинок, які оточують Сонце. Видно, як світну смугу, що простягається вздовж екліптики (поясу зодіаку), звідси й назва. Зодіакальне світло найкраще спостерігати на заході незабаром після заходу Сонця або на сході перед його сходом (відразу після закінчення або безпосередньо перед початком астрономічних сутінків).

Форма та умови спостереження

Зодіакальне світло має форму дифузного світлого трикутника, витягнутого уздовж плоскості екліптики (звідки і походить назва відповідно до застарілої назви екліптики -- «зодіакальне коло») і розширюється у напрямку до Сонця. Яскравість зодіакального світла падає із збільшенням кутової відстані від Сонця (елонгації). При елонгації в 90--100° зодіакальне світло майже невидиме, і лише за дуже хороших умов інколи можливо спостерігати невелике збільшення яскравості неба уздовж екліптики -- зодіакальну лінію. При елонгації в 180°, в області неба, протилежного до Сонця, яскравість зодіакальної смуги підвищується, і тут можна спостерігати невелику світлу дифузну пляму, діаметром ~10° -- протисіяння.

Зодіакальне світло краще всього спостерігати в безмісячні ночі у низьких широтах Землі в періоди близькі до точок рівнодення, коли екліптика пересікає горизонт під максимальним кутом, тобто навесні увечері або вранці восени. Цей кут в такі дні року і час доби, близький до максимальної кутової висоти Сонця над горизонтом для даної географічної широти (тобто кутовій висоті Сонця над горизонтом в дійсний полудень літнього сонцестояння). Протисіяння спостерігається також на безмісячному небі, але бажано, щоб воно не проектувалося на смугу Молочного Шляху.

Зодіакальне світло дуже часто маскує місячне світло і штучне світло міст. У тиху безмісячну ніч на природі ймовірність того, що ви побачите зодіакальне світло, досить висока. Це явище спостерігається завдяки відображенню сонячних променів від часточок космічного пилу навколо Землі.

Зодіакальне світло

Сріблясті хмари

Сріблясті хмари - рідкісні атмосферні явища, подібні до хмар, видимі в глибоких сутінках. Складаються з водяної криги. Зазвичай спостерігаються влітку, між 50° та 70° північної та південної широти.

Це найвищі хмари в атмосфері Землі, розташовані в мезосфері на висотах між 76 та 85 км. Зрідка спостерігаються в Україні.

Сріблясті хмари досі повністю не вивчені. Це порівняно молоде метеорологічне явище Ї не існує даних про їх спостереження до 1885 року. Супутник AIM, запущений NASA 25 квітня 2007 року, займається вивченням сріблястих хмар з орбіти.

Срібні хмари - найвищі хмари

Найвищими прийнято вважати «срібні хмари», що спостерігаються в атмосфері нашої планети. Як правило, вони формуються на висоті від 80 до 85 км. в мезосфері. Ці хмари можна спостерігати тільки в тому випадку, коли вони освітлені сонячними проміннями, а нижні шари атмосфери знаходяться в земній тіні.

В денний час срібні хмари не можливо побачити. Часто через них можна спостерігати зірки на нічному небі, оскільки вони дуже тонкі. Протягом тривалого часу було прийнято вважати, що виникнення срібних хмар пов'язане з вулканами. На початку минулого століття ця гіпотеза була загальноприйнятою. Більш того, її навіть ввели в підручники з метеорології.

Після того, коли у 1983 році сталося виверження вулкану Кракатау, що стало причиною попадання в атмосферу Землі кількох мільйонів тонн попелу, а також великої кількості водяної пари, у небі утворювалися різні оптичні аномалії - світлі зорі, поляризаційні аномалії, порушення прозорості атмосфери. Всі ці явища спостерігалися протягом двох років. І після закінчення цього загадкового періоду в атмосфері виникли хмари, що були названі срібними.

Але проведені після виверження Кракатау спостереження, дали науковцям зрозуміти, що поява срібних хмар після виверження вулканів - одне з найрідкісніших природних явищ.

На даний момент про природу срібних хмар наука знає трохи більше. Неодноразові дослідження довели, що срібні хмари - скупчення мікроскопічних частинок, розміри яких не перевищують 0,7 мкм.

У 1908 році сталася Тунгуська катастрофа, яка призвела до появи метеорної гіпотези виникнення сріблястих хмар. Після неї в Росії, в її Європейській частині відзначалися так звані «білі ночі». В той час відмітили і появу срібних хмар.

У 1926 році метеоролог на ім'я Л. Апостолів та дослідник Л. Кулик висловили свою гіпотезу про те, що може існувати прямий взаємозв'язок між цими двома явищами.

Пізніше, крім вищезгаданих гіпотез висувалися все нові і нові. Наприклад, пов'язані з сонячною активністю, полярним сяйвом, а також з іншими природним явищами.

Сьогодні вчені намагаються розкрити секрет походження цього красивого і рідкісного феномена. Тим часом прості люди можуть просто милуватися в глибоких сутінках принадністю срібних хмар.

Веселкова стіна

Це рідкісне атмосферне явище, також відоме як "вогняна веселка", виникає при заломлені горизонтальних сонячних променів на сході або заході сонця, через горизонтально розташовані кристалики льоду хмар. Все це утворює картинку, схожу на стіну, яка розфарбована в різні кольори веселки. Фото зроблено в небі над Вашингтоном в 2006 році.

Ореол

Сонячні промені відбиваються від кристаликів льоду, розташованих під кутом 22° по відношенню до Сонця у висотних хмарах. Різне становище кристаликів льоду може викликати модифікації ореолу. У морозні дні може спостерігатися ефект "діамантовий пил", в цьому випадку сонячні промені багаторазово відбиваються від кристаликів льоду.

Інверсійні сліди літаків

Вихлопи літаків і вихрові потоки на великих висотах перетворюють частки льоду в воду. Довгі білі смуги високо в небі це крапельки води, які знаходяться в підвішеному стані.

атмосферний явище екліптика свічення

Сутінкові промені

Сонячні промені призахідного сонця, що проходять крізь проломи в хмарах утворюють чітко помітні окремі пучки сонячного світла. Дуже часто такі сонячні промені можна бачити в різних фантастичних фільмах. Це фото зроблено в одному з національних парків Юти.

Північне сяйво

Північне сяйво утворюється внаслідок зіткнення у верхніх шарах атмосфери сонячних променів з зарядженими частинками газів магнітного поля Землі.

Зіркові сліди

Наочна демонстрація обертання Землі. Це явище непомітне звичайним оком. Щоб отримати таку фотографію необхідно поставити фотоапарат на довгу витримку. На таких фото лише Полярна зірка, розташована практично над віссю Землі, залишається майже нерухомою.

Біла веселка

Фото зроблене на мості "Золоті ворота" в Сан-Франциско. Невеликий розмір повітряних крапель води робить неможливим розкладання сонячних променів на спектри кольорів, тому веселка тут зазвичай має білий колір.

Світло Будди

Це фото зроблено в Китаї. Явище схоже з "привидом Броккена". Сонячні промені відбиваються від атмосферних крапельок води над морем, а тінь посеред райдужного кола з відображених променів - це тінь літака.

Перевернута веселка

Така незвичайна веселка з'являється теж у результаті заломлення сонячних променів крізь кристалики льоду, котрі розташовані у певних частинах хмар.

Міраж

Дуже поширене атмосферне явище. Його можна спостерігати не тільки в пустелі, а й, навіть, на автомобільній дорозі в спеку. Це явище утворюється в результаті заломлення сонячного світла, через "лінзу", утворену шарами більш холодного (біля поверхні землі) і теплого (розташованого вище) повітря. Ця своєрідна лінза відображає об'єкти, які розташовуються над лінією горизонту. Фото зроблено в Тюрінгії (Німеччина).

Хмари, що переливаються

Промені призахідного сонця під прямим кутом "наштовхуються" на крапельки води хмар. У результаті дифракції (огинання сонячними променями крапельок води) і інтерференції сонячних променів (розкладання сонячних променів на спектри), наче у Photoshop, фігура хмари заливається градієнтною заливкою.

Сліди ракетних вихлопів

Слід від ракети Мінотавр, випущеної ВПС США в Каліфорнії. Повітряні потоки, що дмуть на різних висотах з різною швидкістю, викликають спотворення сліду ракетних вихлопів. Атмосферні крапельки води, кристали льоду теж викликають розкладання сонячного світла на різні кольори.

Привид Броккі, Німеччина

Це явище спостерігається туманними ранками. Веселковий сонячний диск з'являється навпроти сонця, завдяки відображенню сонячних променів у крапельках води туману. Цікава трикутна тінь розриває веселковий диск відображених сонячних променів - це проекція верхньої поверхні хмар.

Размещено на Allbest.ru