Поняття астрономії

Розгляд астрономії як однієї з найдавніших наук, що включає спостереження і пояснення подій, які відбуваються за межами Землі та її атмосфери. Вивчення основних цікавих фактів про сонячну систему. Характеристика головних причин утворювання чорних дір.

Рубрика Астрономия и космонавтика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 17.11.2013
Размер файла 4,5 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

З астрономії

Астрономія (грец. буфспн -- зірка і нпмпт -- закон) -- одна з найдавніших наук, що включає спостереження і пояснення подій, які відбуваються за межами Землі та її атмосфери. Вона вивчає походження, розвиток, властивості об'єктів, що спостерігаються на небі (і перебувають поза межами Землі), а також процеси, пов'язані з ними.

Вивчення людьми космосу розпочалося ще до нашої ери і продовжується по сьогоднішній день. Нижче представлені роки в яких відбувались важливі відкриття та елементи в вивченні Всесвіту.

1100 до н. е. - Чу Конг визначив градус нахилу земної орбіти.

450 рік до н. е. . - Анаксагор здогадався , що Місяць відбиває сонячне світло. Висувається припущення матеріальність зірок.

360 рік до н. е. . - В Стародавній Греції вченими висуваються докази кулястості Землі.

350 рік до н. е. . - Гераклід Понтійський висуває ідею обертання Землі.

1543 - Коперник описує теорію геліоцентричної системи світу.

1600 - Гільберт знаходить магнітне поле Землі .

1609 год - Кеплер описує два закони руху планет ( Кожна планета Сонячної системи звертається по еліпсу , і кожна планета рухається в площині, що проходить через центр Сонця)

1610 - початок спостережень у Телескоп . Знайдені 4 місяці Юпітера , місячні гори і сонячні плями.

1620 - Снелліус відкрив закон заломлення світла .

1665 - Айл відкриває перше кульове зоряне скупчення М22 .

1666 - Ньютон відкриває закон всесвітнього тяжіння .

1676 - Ремер обчислив швидкість світла .

1687 - Ньютон відкриває закон гравітації.

1718 - обгрунтування Галілеєм власного руху зірок.

1761 - Відкриття атмосфери на Венері Ломоносовим .

1784 - Мічелл пророкує існування чорних дір на основі класичних уявлень .

1797 - Експериментально визначається значення гравітаційної постійної і середньої щільності Землі .

1801 - Відкрито ультрафіолетове випромінювання.

1801 - Відкриття першого астероїда.

1846 - Відкриття планети Нептун .

1897 - Відкриття електрона .

1899 - Віллард розділив альфа - , бета-і гамма- випромінювання .

1911 - Відкриття атомного ядра. Резерфорд описує планетарну модель атома.

1913 - Бор описує квантову теорію атома.

1915 рік - Ейнштейн висуває Загальну теорію відносності .

1917 рр. . - Відкриття фотона Ейнштейном.

1924 рр. . - Обчислено відстань до туманності Андромеди. Відкрито існування інших галактик у Всесвіті.

1919 рік - відкриття протона Резерфордом .

1926 - Хаббл доводить зоряну природу галактик.

1929 - Хаббл підтверджує теорію розширення Всесвіту.

1931 - Янський відкриває космічне радіовипромінювання .

1932 рік - Чедвік відкриває нейтрон.

1932 рік - Андерсон відкриває позитрон .

1934 - Цвікки теоретично пророкує існування темної матерії.

1956 - Петтерсон визначено вік Землі ( 4,5 млрд. років)

1959 - Грінгауз експериментально підтверджує існування сонячного вітру.

1963 - Відкриття квазарів .

1965 - Зачічі експериментально підтверджує існування антиречовини .

1968 рр. - Відкриття пульсарів .

1992 рік - відкриття поясу Койпера

1992 рік - Ватикан публічно визнав, що Земля кругла.

астрономія сонячний діра

10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО СОНЯЧНУ СИСТЕМУ

Наша Сонячна система являється найменш таємничою частиною Всесвіту, але це не значить, що ми все про неї знаємо. Представляю 10 цікавих фактів про нашу рідну систему.

10. Юпітер поглинає космічне сміття

Усі ми знаємо, що Юпітер - це планета з великою червоною плямою на поверхності і штормом, який ніколи не припиняється. А чи знаєте ви, що Юпітер є життєво важливим для безпеки Землі? Це сама велика планета і її відносно сильна гравітація притягує космічне сміття, яке було б надзвичайно небезпечне, увійди воно в нашу орбіту. Вчені зафіксували ряд випадків, коли дякуючи силі тяжіння Юпітера, космічне сміття виходило за межі Сонячної системи.

9. В нашій Сонячній системі 5 карликових планет.

Дивовижно, чим відрізняються такі космічні тіла, як «карликові планети», Місяць і повноцінні планети. Карликові планети - це досить великі небесні тіла, які не домінують на своїй орбіті, щоб називатись справжніми планетами. Тим паче вони не обертаються навколо інших планет, як наприклад Місяць. 5 карликових планет включають нещодавно розжалуваний Плутон, Цереру, Ериду, Хаумею та Макемаке.

8. Астероїдів в Сонячній системі не так і багато.

Хоч научно доведено, що наша Сонячна система має великий пояс астероїдів між Юпітером і Марсом, а також невеликі групи астероїдів, ми більше віримо фільмам. Ми уявляємо космічні кораблі, які ледь оминають купу астероїдів. Насправді, між ними стільки простору, що так тісно обминати їх немає потреби.

7. Венера - найгарячіша планета.

Більшість подумає, що Меркурій має бути гарячішим, адже він знаходиться значно ближче до Сонця. Однак у Меркурія немає атмосфери, яка зберігатиме тепло, як раз тому, що він дуже близько до Сонця. Венера сама жарка планета, саме через свою щільну атмосферу, яка утримує тепло. Хочете ще? Венера обертається в протилежному напрямку порівняно з більшістю планет.

6. Статус Плутона давно піддавався сумніву.

Хоч більшість з нас давно знають, що Плутон є планетою, нещодавнє рішення позбавити його цього статусу зовсім не спонтанне. Насправді статус Плутона, як планети обговорювався в астрономічно-академічних колах на протязі тридцяти років. Основним приводом для подібних дискусій був невеликий розмір Плутона. Він в сто сімдесят разів менше ніж Земля.

5. Один день на Меркурію становить 58 земних.

Меркурій має незвичайну траєкторію орбіти, яка робить його день (повний оборот) рівним практично шістдесяти земним добам. А якщо б ви дивились на Сонце з Меркурію, через його орбіти здається, що Сонце рухається по небу то вперед, то назад.

4. Пори року на Урані тривають по 20 років.

Кут нахилу Урана становить 82°, через, що здається, що планета лежить на орбіті на боці. Кожен сезон на планеті рівний 20 земним рокам. Цілком можливо, що саме це є причиною стількох дивних природних явищ на цій «похилій» планеті.

3. Маса Сонячної системи на 99% складається з маси Сонця.

Ми всі знаємо, що Сонце велике, дуже велике, але через те, що в небі воно здається нам маленьким нам складно уявити, наскільки воно величезне. Сонце складає 99% маси усієї Сонячної системи ( у тому числі планети, місяці, астероїди і т.д.).

2. На Місяці ви б важили менше.

Нам всім відомо, що маса Місяця набагато менша за масу Землі, а значить і сила гравітацій там набагато менша, точніше в 6 разів. Вага людини на Місяці буде менше в 6 разів ніж на Землі!

1. Сатурн не єдина планета з кільцями.

Не дивлячись на те, що нам розповідали в школі, Сатурн не єдина планета, яка має кільця, які складаються з невеликих каменів, льоду і інших часток. Це просто єдина планета, чиї кільця ми можемо бачити з Землі. Насправді Юпітер, Нептун та Уран також мають кільця. Уран має 9 яскравих кілець і декілька більш тусклих.

ВІДКРИТА ПЛАНЕТАРНА СИСТЕМА АНАЛОГІЧНА СОНЯЧНІЙ

Команда німецьких вчених під керівництвом астрофізика Хуана Кабрери з берлінського Інституту планетарних досліджень відкрила «другу Сонячну систему » , що складається з семи планет, що обертаються навколо зірки KOI -35 , схожою з нашим Сонцем.

Як повідомляє німецький портал The Local , маленькі кам'яні планети розташовані ближче до світила , а великі газові - далі від нього . Це ріднить систему з нашої , хоча планети в новій Сонячній системі знаходяться ближче один до одного. Три з семи планет мають період обертання навколо зірки 331, 211 і 60 діб , що порівняно з періодами звернення Землі , Венери і Меркурія.

«Жодна інша планетарна система не має будови , настільки нагадує наш« космічний дім » , - говорить керівник групи Хуан Кабрера .

«Неможливо висловити , наскільки важливим є це відкриття . Це гігантський крок у пошуках « близнюка» Сонячної системи , і , можливо , другий Землі » , - підкреслив він.

Вчені стверджують , що відкриття нової складної планетарної системи допоможе краще зрозуміти історію виникнення та принципи життя таких систем в цілому.

ЧОРНІ ДІРКИ

В наші дні багато людей думає, що чорні дірки можуть утворитись з будь-якого тіла у Сонячній системі, будь де, навіть на поверхні Землі. Це є абсурдом, і нижче приведуться пояснення, що ж себе являє це явище.

Чорна діра - це область в просторі-часу, гравітаційне тяжіння настільки велике, що покинути його не можуть навіть об'єкти, які рухаються зі швидкістю світла, в тому числі кванти самого світла.

Межа цієї області називається горизонтом подій, а її характерний розмір - гравітаційним радіусом.

З чого утворюються чорні діри?

Ми знаємо, що зірки бувають декількох типів, і всі вони рано чи пізно помирають. В залежності від маси і розмірів зірки, можливі наступні кінцеві стани:

Білий карлик (в який перетвориться наше Сонце)

Нейтронна зірка

Чорна діра

Вчені встановили, що чорні дірки утворюються в кінці життєвого циклу зверх нової зірки.

Головною особливістю чорних дірок є те, що при невеликих розмірах вони володіють дуже великою гравітацією і масою. Наприклад, уявіть собі нашу Землю, зменшену до розмірів м'яча для гольфу3, але с тією ж масою, це майже той ефект.

Відомо, що чорні діри дуже поширені в нашому Всесвіті, в тому числі і в нашій Галактиці. З телескопа Хаббл спостерігається об'єкт «Лебідь Х-1» (чорна дірка), є частиною двійної зіркової системи. Також вчені на протязі 10 років спостерігали за центром нашої Галактики і виявили, що там розташована зверх масивна чорна дірка, котра до речі знаходиться в центрі багатьох галактик.

Однак при такій великій кількості фактів люди так і не змогли встановити, що діється в самій дірі. Напевно, це так і залишиться одною з найбільших загадок людства.

МЕТАГАЛАКТИКА

На справді в понятті метагалактика немає нічого складного - кожний хоч раз зіштовхувався з цим поняттям.

Метагалактикою називають всю охоплену сучасними методами астрономічних спостережень частину Всесвіту. Метагалактика складається зі скупчень галактик, простір між якими заповнений розрядженим міжгалактичним газом, а також з «невидимої маси речовини» (речовина, не випромінююча і не відбиваюча весь спектр світла). Виключно весь простір метагалактики пронизано гравітаційними і електромагнітними полями.

Не варто казати, що метагалактика і є Всесвіт, так як можливе існування інших метагалактик.

Метагалактика безперервно розширюється - цей висновок зробили на основі спостережень американського астронома Е. Хаббла. Він встановив, що як най далі від нас галактика, ти більше спектр цих самих галактик зміщується в червону сторону. Це називається червоним зміщенням.

По зміщенню можна визначити швидкість віддалення галактик. Віддалені від нас квазари досягають величезних швидкостей, деякі 250000 км/с (швидкість світла 300000 км/с).

Вираховується по закону Хаббла:

v=H*r

v - променева швидкість галактики

H - відстань до галактики

r - постійна Хаббла (50км/(с*Мпк)<H<100км/(с*Мпк))

Віддалятись можуть тільки галактики або їх скупчення. Окремо від галактики зірка віддалитись не може.

Відкриті розширення метагалактики свідчать про те, що в минулому вона не була такою як зараз. Інакше кажучи метагалактика еволюціонує. І до речі це, ґрунтуючись на ОТО, передбачив російський вчений А.А. Фрідман за сім років до досліджень Хаббла.

На яку б ви не дивились галактику, ви завжди побачите, що вона віддаляється від вас. Чи значить це, що наша галактика є центром віддалення? Звичайно, ні! Центра віддалення галактик не існує.

За допомогою закону Хаббла можна вирахувати, коли метагалактика почала розширюватись - від 13 до 20 млрд. років.

Дивлячись у космос ми бачимо минуле метагалактики. Ніж далі ми дивимось, ти ближче в часі до народження метагалактики об'єкти ми бачимо. Самим далеким об'єктом, чи краще сказати явищем є реліктове випромінювання, відстань до якого 46 млрд. світлових років!

І так ми знаємо, що метагалактика розширюється, по останнім даним, навіть з прискоренням. Що буде далі? Є декілька варіантів розвитку подій, тож поглянемо на графік наведений нижче:

Перший випадок: відкритий всесвіт. Можливий, якщо щільність метагалактики менше 10^-26 кг/м^3. У цьому випадку галактики нескінченно будуть віддалятися одна від одної.

Другий випадок: закритий всесвіт. Цей випадок виявиться можливим, якщо щільність метагалактики більше ніж 10^-26 кг/м^3. Тоді метагалактика почне стискатись.

Проблема з'ясування щільності складається з того, що не вдається дізнатись точну кількість прихованих мас речовини.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Суть на основні розділи астрономії – однієї з найдавніших наук, яка включає спостереження і пояснення подій, що відбуваються за межами Землі та її атмосфери. Оптичні, інфрачервоні, ультрафіолетові астрономічні дослідження. Астрометрія та небесна механіка.

    презентация [1,2 M], добавлен 25.02.2013

  • Розвиток наукової астрономії у Вавілоні, Давньому Єгипті, Стародавньому Китаї. Періодичні зміни на небесній сфері та їх зв'язок із зміною сезонів на Землі. Астрономічні винаходи, дослідження Коперника та Галілея. Становлення теоретичної астрономії.

    реферат [35,5 K], добавлен 21.04.2009

  • Дослідження методів вивчення знань з астрономії. Наша Сонячна система, її склад, характеристика планет (Земля, Луна, Сатурн, Марс). Малі тіла, комети, супутники планет та зорі. Наукові гіпотези про походження Всесвіту та основні етапи його розвитку.

    презентация [756,4 K], добавлен 07.04.2011

  • Розгляд історії запуску на орбіту супутників та їх значення у дослідженні природних ресурсів Землі. Використання каталогів радіаційних характеристик земних об'єктів з метою оцінки стану природних утворень. Вивчення причин виникнення чорних дір.

    контрольная работа [44,3 K], добавлен 14.03.2010

  • Роль спостережень в астрономії. Пасивність астрономічних спостережень по відношенню до досліджуваних об'єктів. Залежність виду неба для спостерігача від місця спостереження. Висновки про лінійні відстані і розміри тіл на підставі кутових вимірювань.

    презентация [1,8 M], добавлен 23.09.2016

  • Уявлення про систему світу, розташування в просторі і русі Землі, Сонця, планет, зірок і інших небесних тіл. Спостереження переміщення Сонця серед зірок. Перша геліоцентрична система, обертання небесних сфер. Вивчення будови Галактики, Чумацького Шляху.

    реферат [41,5 K], добавлен 09.09.2009

  • Наукове значення спостереження сонячних затемнень, вивчення знімків, отриманих протягом повної фази затемнення. Поправки до таблиць руху Місяця і Сонця. Вивчення зовнішніх оболонок Сонця - корони і хромосфери, будови земної атмосфери, ефекту Ейнштейна.

    курсовая работа [180,3 K], добавлен 26.11.2010

  • Початок ери телескопічної астрономії. Недосконалість телескопа Галілея. Основне призначення і конструкція телескопа. Характеристика рефлектора з параболічним дзеркалом. Основні характеристики телескопа: діаметр та фокусна відстань. Монтування телескопа.

    реферат [22,5 K], добавлен 26.02.2009

  • Застосування фотографічного методу реєстрації випромінювання в астрономії. Панхроматичні емульсії. Використання стереокомпаратора і блинк-микроскопа. Характеристика кривої емульсії. Головний недолік фотографічної пластинки приймача випромінювання.

    реферат [12,8 K], добавлен 26.02.2009

  • Народження потоків рентгенівського випромінювання під час сплесків активності на Сонці. Космічна погода як сукупність явищ, що відбуваються у верхніх шарах земної атмосфери, у іоносфері і навколоземному космічному просторі. Поняття сонячної радіації.

    реферат [12,9 K], добавлен 09.12.2009

  • Характеристика та основні типи спектральних приладів, вживаних в астрономії. Оптична схема призматичного спектрографа. Кутова дисперсія. Особливості оптичної схеми і конструкції астрономічних спектральних приладів. Спектральний склад випромінювання.

    реферат [14,1 K], добавлен 26.02.2009

  • Космічне сміття як некеровані об'єкти антропогенного походження, які більше не виконують своїх функції та літають навколо Землі. Розгляд головних шляхів вирішення нетривіальної задачі. Аналіз особливостей математичного моделювання космічного сміття.

    реферат [1,3 M], добавлен 19.05.2014

  • Легенди про диски, що літають. Кількість об'єктів, перетинавших диски Місяця і Сонця. Перший опис посадки НЛО в ХХ столітті. Список спостережень НЛО, зроблених в давнину і середньовіччя. Диски, що літають, в небі і об'єкти, що бачаться на землі і на морі.

    реферат [16,0 K], добавлен 27.02.2009

  • Розробки вченого, що стосуються астрономічного приладобудування. Передумови інтересу до астрономії, життєвий і творчий шлях Володимира Лінника, перервана війною наукова діяльність. Робота над теорією оптичного приладу, викладацька і наукова робота в КПІ.

    реферат [31,3 K], добавлен 13.07.2010

  • Історія відкриття першого білого карлика. Характеристики зірок планетарних туманностей. Концепція нейтронних зірок. Фізичні властивості "чорних дір". Процеси, що відбуваються при народженні зірки. Стадії зоряної еволюції. Аналіз спектрів карликів.

    реферат [49,4 K], добавлен 11.10.2010

  • Розгляд астрономічної основи доби як одиниці часу. Вивчення історії застосування години, хвилини, секунди. Ознайомлення із зоряною і сонячною системами відліку часу. Поділ Землі на годинні пояси. Користування Юліанським та Григоріанським календарями.

    презентация [7,6 M], добавлен 01.10.2015

  • Життя людей на планеті Земля. Можливі причини руйнування Землі та необхідності її залишити. Чорні діри як монстри Всесвіту, загроза від астероїдів. Місця для колонізації, пристосування до життя на інших планетах Сонячної системи або у відкритому космосі.

    научная работа [20,3 K], добавлен 11.11.2010

  • Історія розвитку дослідження Землі з космосу, її аерокосмічний моніторинг. Використання цього способу моніторингу для вивчення природних ресурсів Землі, змінень природного середовища, екології. Його використання для виявлення родовищ нафти і газу.

    курсовая работа [602,6 K], добавлен 13.05.2014

  • Комети як найбільш ефектні тіла Сонячної системи, перша письмова згадка про їх появу. Вивчення поверхні Венери за допомогою посадкових апаратів, вивчення динаміки атмосфери за допомогою зондів. Політ через кому і плазмову оболонку комети Галлея.

    презентация [375,6 K], добавлен 27.11.2010

  • Загальні відомості про Венеру - планету Сонячної системи. Телескопічні спостереження Г. Галілея. Запуск космічних станцій для дослідження поверхні та хімічного аналізу складу атмосфери планети. Створення автоматичної міжпланетної станції "Венера-8".

    презентация [10,3 M], добавлен 11.05.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.