Види календарів
Труднощі, які виникали під час розробки календарів. Астрономічні прообрази календарних одиниць лічби часу. Характеристика календарних систем. Використання місячного календаря в країнах ісламу. Місячно-сонячний календар. Єгипетський сонячний календар.
| Рубрика | Астрономия и космонавтика |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.11.2013 |
| Размер файла | 10,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Реферат з астрономії
на тему:
"Види календарів"
Виконала:
Учениця 11-Б класу
Галета Анна
Труднощі, які виникали під час розробки календарів, зумовлені тим, що тривалість доби, синодичного місяця S і тропічного року Т неспівмірні між собою. Астрономічні прообрази календарних одиниць лічби часу - S і Т - містять дробову кількість діб, тоді як календарні одиниці (місяць і рік) - цілу.
Тому й склалися декілька різних календарних систем. Так, одні народи вели облік днів проміжками часу, близькими до тривалості синодичного місяця S, і не брали до уваги зміни пір року. Тут мовиться про місячні календарі. Інші вимірювали час такими ж місяцями, але тривалість року намагалися узгодити зі змінами пір року, створюючи місячно-сонячні календарі. Треті брали за основу обліку днів зміну пір року, тоді як на зміну фаз Місяця взагалі не зважали. Так виникли сонячні календарі.
А. Місячний календар
За ним рік триває 12 календарних місяців, і тривалість кожного з них зіставляється зі зміною фаз Місяця. У 12 синодичних місяцях налічується
12 * 29,53029 = 354,367 доби.
Відповідно, число 354 можна представити як
6 * 30 + 6 * 29 = 354.
Тобто можна ввести календарний рік тривалістю 354 доби, в якому загалом буде налічуватись 6 місяців "повних" і 6 місяців "неповних" (по 29 діб).
За традицією непарні місяці мають по 30 діб, парні - по 29. У середньому за кожні три роки із залишку в 0,367 доби набирається ціла доба, тоді можна ввести "продовжений" календарний рік із 355 діб. Варіантів є два.
У турецькому циклі здійснюють вставку 3 доби у кожних 8 роках, в арабському - 11 діб за кожні 30 років.
Місячний календар вживають у країнах, де сповідується іслам.
Оскільки ж рік у сонячному календарі має 365 або 366 діб, а місячний календарний рік на 11 (або12) діб коротший від сонячного, то початок місячного року - 1-ше Мухарама - зміщується на 11 діб назад щодо дат сонячного календаря. Конкретно, 1-ше Мухарама припадає: 2005 р. на 10.02, 2006 р. - на 31.01, 2007 р. - на 20.01, 2008 р. - на 10.01.
Б. Місячно-сонячний календар
Офіційно його використовують лише в Ізраїлі. Однак це на його основі проводять обчислення дат християнської Пасхи і пов'язаних з нею інших свят (зокрема, для кожної "такої-то неділі після П'ятидесятниці” казують "глас” і Євангеліє на ранній).
У місячно-сонячних календарях лічбу коротших проміжків часу узгоджують зі зміною фаз Місяця. Календарних місяців у році беруть 12 або 13 так, щоб середня за порівняно невеликий проміжок часу тривалість календарного оку була близькою до тривалості року тропічного.
Рік із 13 місяців, названо емболісмічним (від гр. "емболос" - вставка).
У Давньому Римі і середньовічній Європі вставку додаткового дня або ісяця називали інтеркаляцією (від лат. intercalatio - вставка), а одатковий 13-й місяць - інтеркалярієм.
Серед кількох варіантів узгодження зміни фаз Місяця і пір року найточнішим виявився 19-річний метонів цикл, винайдений (незалежно від двньовавилонських астрономів) у 432 р. до н. е. реком Метоном. У цьому циклі такі співвідношення:
19 * 365,24220 = 6939,602 доби;
365,24220 = 6939,602 доби;
235 * 29,53059 = 6939,689 доби.
619 тропічних років = 235 синодичних місяців. Заокруглюючи до цілих діб, приймали, що в циклі з 6940 діб налічується 110 неповних (по 29 діб) і 125 повних (по 30 діб) місяців. Вставка 13-го місяця здійснюється 7 азів за кожні 19 років.
Єврейський місячно-сонячний календар в його нинішньому вигляді запроваджений близько 500 р. н. е. У ньому як простий, так і емболісмічний рік може бути коротким (або недостатнім) - 353 чи 383 доби; правильним (або повним) - 354 чи 384 доби; надлишковим (або продовженим) - 355 чи, відповідно, 385 діб. Роки різної тривалості комбінують так, щоб їхні початки якнайточніше співпадали з моментами сполучень Місяця із Сонцем. Однак, з огляду на специфіку у відзначенні окремих свят (як ось, заборона будь-якої роботи) початок Нового року в єврейському календарі - 1 Тішрі - іноді переносять на 1-2 дні вперед.
Саме тому Новий рік євреї відзначають лише в один із чотирьох днів тижня - у понеділок, вівторок, четвер або в суботу. Відповідно, найбільше зі своїх свят - Пасху (15 Нісана) євреї відзначають у вівторок, четвер, в суботу або неділю (від Пасхи 15 Нісана - до Нового року - 1 Тішрі - в єврейському календарі налічується 163 дні, тобто 23 тижні і 2 дні).
У наш час день Нового року єврейського календаря випадає між 5 вересня і 4 жовтня, а Пасха (15 Нісана) - між 26 березня і 25 квітня за н. ст. Оскільки середня тривалість року тут рівна 365,24682 доби, тобто більша від тропічного, то за кожні 231,5 року початок єврейського року зміщується вперед на одну добу щодо дат григоріанського календаря.
Отже, у наш час 1 Тішрі було: 2005 р. - 4.10, 2007 р. - 13.09; 2006 р. - 23.09, 2008 р. - 30.09.
У минулому місячно-сонячними календарями користувалися, очевидно, майже всі народи світу. Наші предки також, про це свідчить, зокрема, запис у Лаврентіївському літописі: згадується прибуття князя Всеволода до Києва 5 березня ще "попереднього” "літа 6646”, нове ж "літо 6647” розпочинається літописцем з 6 березня, а саме тоді "з'явився” на небі вузький серпок нового Місяця.
місячний сонячний календар
Сонячним календарем користувалися давні єгиптяни. Інший його варіант вживаємо і ми сьогодні.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Календар як певна система рахунку тривалих проміжків часу з підрозділами їх на окремі більш короткі періоди (роки, місяці, тижні, дні). Історія створення першого календаря. Типи календарів та їх характеристика. Переклад дат старого стилю у новий.
презентация [944,3 K], добавлен 23.02.2013Особливості обчислення часу починаючи від стародавніх часів і до наших днів у різних країн та народів. Аналіз проблем створення універсального календаря. Рекомендації щодо вдосконалення системи відліку часу в Україні та у світовому масштабі в цілому.
реферат [410,7 K], добавлен 12.07.2010Розгляд астрономічної основи доби як одиниці часу. Вивчення історії застосування години, хвилини, секунди. Ознайомлення із зоряною і сонячною системами відліку часу. Поділ Землі на годинні пояси. Користування Юліанським та Григоріанським календарями.
презентация [7,6 M], добавлен 01.10.2015Існування у Всесвіті зірок - велетенських розжарених та самосвітних небесних тіл, у надрах яких відбуваються термоядерні реакції. Класифікація зірок за характеристиками, початок їх формування та склад. Вплив сонячного випромінювання на нашу планету.
презентация [2,3 M], добавлен 12.10.2011Наукові спостереження за явищем сонячного затемнення і застосування фотографії та спектрального аналізу для досліджень. Отримання знімків спектру сонячного краю з допомогою увігнутої дифракційної решітки. Зв'язок корональних променів з протуберанцями.
реферат [300,5 K], добавлен 26.11.2010Дослідження основних параметрів планет земної групи та планет-гігантів. Земля - найчарівніша планета Сонячної системи. Магнітне поле та екологічна система Землі. Причини зниження температури. Фізичні та хімічні характеристики,склад ґрунту та фази Місяця.
презентация [4,2 M], добавлен 28.11.2013Комети як одні з найбільш ефектних тіл в Сонячній системі. Історичні факти та дослідження комет. Перша письмова згадка про появу комети. Ядро як першопричина всього іншого комплексу кометних явищ. Будова та склад комет. Проект "Венера - комета Галлея".
презентация [2,5 M], добавлен 27.05.2013Відкриття і основні етапи дослідження космічних променів. Детальне вивчення зарядів і мас часток вторинних космічних променів. Природа космічного випромінювання. Процеси, що визначають поширення сонячних космічних променів, їх взаємодія з речовиною.
реферат [571,6 K], добавлен 06.02.2012Наукова гіпотеза Канта про походження Сонячної системи. Гіпотеза Лапласа та критичні зауваження Фуше. Доведення існування механізму перенесення кутового обертального моменту Сонця до планет. Походження, будова та закономірності планет Сонячної системи.
реферат [23,4 K], добавлен 26.04.2009Відкриття нових мікроскопічних частинок матерії. Перша відкрита елементарна частинка. Дослідження елементарних частинок. Астрономічні методи досліджень. Пошук надзвичайно малого ефективного електричного заряду фотона. Вивчення властивостей нейтрино.
реферат [25,6 K], добавлен 16.07.2010Определение календаря, единицы измерения времени. Семидневная неделя, происхождение и название дней. Древнеримский, сельскохозяйственный календарь, месяцы и вставные дни. Юлианский календарь, введение "нового стиля". Проекты календарей и позиция церкви.
реферат [17,5 K], добавлен 03.11.2009Гіпотеза походження Непізнаних літаючих об’єктів як машини часу. Офіційні документи і звіти про розслідування спостережень, що доводять існування НЛО, аналіз природи цих непізнаних явищ, історичні хроніки. Машина часу Кіпа Торна, створення антигравітації.
курсовая работа [567,3 K], добавлен 05.11.2010Розвиток наукової астрономії у Вавілоні, Давньому Єгипті, Стародавньому Китаї. Періодичні зміни на небесній сфері та їх зв'язок із зміною сезонів на Землі. Астрономічні винаходи, дослідження Коперника та Галілея. Становлення теоретичної астрономії.
реферат [35,5 K], добавлен 21.04.2009Астрономічні дані про планету, її орбіта і максимальна зоряна величина, можливість спостереження у телескоп. Фізичні характеристики Нептуна: атмосфера період і вісь обертання, магнітне поле, вітри. Найбільші супутники Нептуна: Тритон і Нереїда.
презентация [134,9 K], добавлен 28.02.2012Гуманізм платонівської школи в Італії. Філософія природи в період Ренесансу. Нові тенденції в науці. Життя і творчість Миколи Коперника. Астрономічні відкриття в творі Коперника "Про обертання небесних сфер". Затвердження геліоцентричної системи світу.
реферат [24,5 K], добавлен 21.04.2009Суть на основні розділи астрономії – однієї з найдавніших наук, яка включає спостереження і пояснення подій, що відбуваються за межами Землі та її атмосфери. Оптичні, інфрачервоні, ультрафіолетові астрономічні дослідження. Астрометрія та небесна механіка.
презентация [1,2 M], добавлен 25.02.2013Місце Марса в Сонячній системі, його будова та астрономічні характеристики. Основні супутники. Специфіка атмосфери і клімат планети. Рельєф поверхні і переважний ландшафт. Стан і кількість води. Перші марсоходи. Особливості гори Олімп і каньйонів.
презентация [6,4 M], добавлен 02.11.2014Перші астрономічні відкриття стародавніх вчених. Початок космічної ери у 50-х роках ХХ ст.: запуск штучного супутника Землі, перша людина-космонавт, вихід у відкритий космос, висадка космонавтів на Луну, дослідження планет Венери, Меркурія, Юпітера.
презентация [2,1 M], добавлен 06.05.2014Характеристика главных единиц измерения времени: суток (солнечные, звездные), месяца (синодический, солнечного календаря, сезонные), года (тропический, лунный) и истории развития способов их измерения, начиная с эпохи Ахеменидов и до наших дней.
реферат [26,0 K], добавлен 19.03.2010Геліоцентрична система Коперника. Математичні недоліки системи Миколи Коперника. Його власний твір "Про обертання небесних сфер". Примирення геліоцентричної системи Коперника з науковою програмою Арістотеля. Астрономічні праці Кеплера, його закони руху.
реферат [22,9 K], добавлен 26.04.2009
