Сонячні та місячні затемнення
Періоди проходження сонячних затемнень та особливості місячних затемнень. Точка перетину руху Місяця на небі з площиною екліптики. Поняття смуги повного сонячного затемнення та її найбільша можлива ширина. Характеристика часткового сонячного затемнення.
| Рубрика | Астрономия и космонавтика |
| Вид | доклад |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.10.2014 |
| Размер файла | 194,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
1
Сонячні та місячні затемнення -- надзвичайно цікаві явища природи, знайомі людині з давніх часів. Вони відбуваються порівняно часто, але побачити їх можна не з будь-якої точки планети, і тому багатьом здаються рідкими. сонячний затемнення місячний екліптика
Сонячні затемнення проходять в новомісяччя. У цей період Місяць, рухаючись навколо Землі, опиняється між Сонцем та Землею і повністю або частково затуляє світило. Місяць розташований ближче до Землі, ніж Сонце, майже в 400 разів, і в той же час Сонце більше його майже в 400 разів. Тому видимі розміри Сонця та Місяця майже однакові (близько 1?2?), і Місяць може закрити собою Сонце.
Здавалося б, що місячні затемнення мають проходити через кожні 29.5 доби, тобто кожного нового Місяця, але в дійсності це не так. Справа в тому, що Місяць рухається навколо нашої планети по орбіті, що (як і орбіта планет) трошки нахилена до площини орбіти Землі. Видимий шлях руху Місяця на небі перетинається з площиною екліптики (екліптика -- видимий шлях Сонця серед зір на протязі року). Такі точки перетину називають місячними вузлами, і між ними міститься 180 градусів.
Коли новомісяччя відбувається далеко від місячних вузлів, Місяць не затуляє Сонця. Але приблизно кожні півроку новий Місяць буває поблизу одного з місячних вузлів, і тоді проходять сонячні затемнення. В той момент місячна тінь та напівтінь потрапляють на Землю у вигляді овальних плям, які зі швидкістю 1 км/сек пробігають по земній поверхні з заходу на схід. В районах, які опинилися у місячній тіні, видно повне сонячне затемнення, тобто Сонце повністю закрите Місяцем. В місцевостях, які покриті напівтінню, проходить часткове сонячне затемнення -- Місяць закриває лише частину сонячного диску. За межею напівтіні затемнення зовсім не відбувається. Таким чином затемнення видно не на всій поверхні Землі, а тільки там, де пробігають
тінь та напівтінь.
Шлях місячної тіні по земній поверхні називається смугою повного сонячного затемнення. Ширина цієї смуги й час повного сонячного затемнення залежать від взаємних відстаней Сонця, Землі та Місяця в момент затемнення.
Найбільша можлива ширина смуги повного сонячного затемнення не перевищує 270 км., найдовший час повної фази затемнення не перевищує 7 хв. 31 сек. , але частіше воно триває дві-три хвилини.
Якщо новомісяччя настає в той час, коли Місяць проходить через один з вузлів, то відбувається центральне затемнення Сонця. У разі, якщо Місяць максимально наближений до Землі, а Сонце перебуває у найвіддаленішому положенні від неї, то видимі розміри супутника стають більшими за видимі розміри світила, і тоді проходить повне затемнення. Коли ж "маленький" Місяць заступає "велике" Сонце, то навкруг чорного місячного диска видно вузький сонячний обідок, коли центр диску Місяця співпадає в центром диску Сонця; таке кільцеве затемнення. Часткове сонячне заатемнення відбувається тоді, коли в новомісяччя супутник знаходиться не точно у вузлі, але досить близько до нього, щоб частина сонячного диска закривалась краєм місячного.
Наближається затемнення. В небі яскраво світить Сонце. Ніщо не передвіщає майбутнього явища. Сонячне затемнення починається з правого краю Сонця. Ось сонячний диск приймає форму серпа, зверненого опуклістю вліво. Через темний світлофільтр добре видно, як Місяць затуляє Сонце. Сонячне світло поступово слабішає. Стає прохолодніше. Серп робиться зовсім тоненьким; і ось раптом ця вузенька смуга розкладається на дві, і згодом за чорним диском зникають останні яскраві точки. Місяць заступив Сонце. На всю місцевість навкруги лягає темрява, на потемнілому небі з'являються найяскравіші зорі та планети.
На місці погашеного світила видно чорний диск, а навколо Сонця постає красиве променисте сяйво сріблястого кольору -- сонячна корона, яка являє собою зовнішні шари сонячної атмосфери, не видимі поза затемненням через їх невелику яскравість в порівнянні с яскравістю денного неба. (До речі, вид корони із року в рік змінюється в залежності від сонячної активності). Над усім горизонтом спалахує рожеве кільце - це в місцевість, покриту місячною тінню, проникає сонячне світло із сусідніх зон, де повного затемнення не відбувається. Настало повне сонячне затемнення.
Скоро, всього через дві-три хвилини, Місяць відкриває правий край Сонця, повна фаза закінчується, зникає корона, швидко світлішає навкруги, гаснуть зірки, планети. Сонце знову приймає вигляд зверненого опуклістю вправо серпа, який з часом зменшується. Скоро зникає і щербинка на лівому краї диска. Тепер затемнення завершилось.
Затемнення Сонця та Місяця відносяться до таких явищ природи, про дату яких відомо заздалегідь. Астрономи завжди ретельно готуються до спостереження затемнень, а до місць, де їх можна побачити, збирають цілі експедиції.
До числа цікавих явищ входять також і місячні затемнення. Однак під час затемнення Місяць не зникає взагалі, як Сонце під час сонячного, а буває лише слабше видимим. Спостерігати затемнення можна тоді, коли повний Місяць проходить через вузол. В цей момент Земля знаходиться точно між Сонцем та Місяцем, так що земна тінь покриває Місяць -- діаметр Землі більше від місячного в чотири рази, а тінь від Землі навіть на відстані від неї до Місяця більша у 2,5 рази від розмірів Місяця, і тому Місяць може цілкому зануритися у земну тінь.
Відбувається місячне затемнення так. Повний світлий круг Місяця починає темніти зі свого лівого боку, на місячному диску з'являється бура тінь, вона рухається далі і через годину охоплює весь Місяць. Супутник Землі стає червоно-бурого, з кривавим відтінком, кольору. Трапляється це тому, що частина сонячного проміння проходить через атмосферу Землі, заломлюється в ній, входить у земну тінь і потрапляє на Місяць. Так як червоні промені спектра найменше розсіюються та ослаблюються в атмосфері, Місяць під час затемнення приймає мідно-червоний або бурий відтінок. Повне місячне затемнення набагато довше від сонячного, воно може продовжуватися 1 годину 40 хв.
Сонячні та місячні затемнення періодично повторюються (про це знали ще давні халдеї), і їх можна передбачати з високою точністю. За період у 18 років та 11 днів відбувається в середньому 71 затемнення: від 39 до 48 сонячних і від 25 до 30 місячних. Цей період називається сарос (по-грецьки повтор).
Хоча сонячні затемнення відбуваються частіше за місячні, їх набагато складніше побачити, бо повне сонячне затемнення видно в межах досить вузької смуги Землі, на яку падає місячна тінь. В той же час затемнення Місяця можна спостерігати одразу у всій півкулі.
Якби площина орбіти Місяця співпадала з площиною земної орбіти, сонячні затемнення відбувалися б кожного новомісяччя, а місячні -- кожної повні. Тоді б сучасні астрономи були в захваті, на відміну від наших предків: вони не знали причин затемнень і тому дуже боялись цих загадково-незрозумілих явищ.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Наукові спостереження за явищем сонячного затемнення і застосування фотографії та спектрального аналізу для досліджень. Отримання знімків спектру сонячного краю з допомогою увігнутої дифракційної решітки. Зв'язок корональних променів з протуберанцями.
реферат [300,5 K], добавлен 26.11.2010Наукове значення спостереження сонячних затемнень, вивчення знімків, отриманих протягом повної фази затемнення. Поправки до таблиць руху Місяця і Сонця. Вивчення зовнішніх оболонок Сонця - корони і хромосфери, будови земної атмосфери, ефекту Ейнштейна.
курсовая работа [180,3 K], добавлен 26.11.2010Часткове затемнення - відбувається тоді, коли спостерігач не знаходиться близько до лінії, що з'єднує Сонце i Місяць, щоб потрапити в повну тінь від Місяця. На рік відбувається 2-3 затемнення Сонця, але не більше п'яти (при цьому не більше трьох - повні).
дипломная работа [356,4 K], добавлен 24.12.2008Спостереження за положеннями зірок та планет. Рух зореподібних планет, розташованих поблизу екліптики. "Петлі" на небі верхніх планет - Марса, Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна. Створення теорій руху планет: основні практичні аспекти небесної механіки.
реферат [123,3 K], добавлен 18.07.2010Легенди про диски, що літають. Кількість об'єктів, перетинавших диски Місяця і Сонця. Перший опис посадки НЛО в ХХ столітті. Список спостережень НЛО, зроблених в давнину і середньовіччя. Диски, що літають, в небі і об'єкти, що бачаться на землі і на морі.
реферат [16,0 K], добавлен 27.02.2009Існування у Всесвіті зірок - велетенських розжарених та самосвітних небесних тіл, у надрах яких відбуваються термоядерні реакції. Класифікація зірок за характеристиками, початок їх формування та склад. Вплив сонячного випромінювання на нашу планету.
презентация [2,3 M], добавлен 12.10.2011Загальна астрономічна характеристика Місяця. Знайомство з історією виникнення назви небесного тіла. Проведення досліджень астронавтами на поверхні супутника; теорії виникнення гір та кратерів. Рух Місяця навколо Землі та наслідки його впливу на неї.
презентация [1,4 M], добавлен 26.02.2014Історія виникнення планети Земля та її фотознімки з космосу. Вплив добового обертання планети навколо своєї осі на ритміку живої та неживої природи. Поняття календарного та астрономічного літа. Внутрішня та зовнішня будова супутника Землі - Місяця.
презентация [906,2 K], добавлен 22.12.2013Сузір'я як одна з 88 ділянок, на які поділена небесна сфера. Головні міфи та легенди світу, пов’язані з зірками, причини їх обожнювання людьми. Поняття та типи знаків зодіаку – 12 сузір'їв, по яких проходить річний шлях видимого руху Сонця серед зірок.
презентация [5,9 M], добавлен 29.09.2013Юпітер – найбільша планета Сонячної системи, його дослідження. Швидкість обертання та супутники Сатурна. Відкриття німецьким астрономом Й. Галле Нептуна. Температура поверхні та орбіта Плутона. Астероїди, боліди, комети та метеорити, їх рух і відмінності.
презентация [302,4 K], добавлен 12.11.2012Дослідження основних параметрів планет земної групи та планет-гігантів. Земля - найчарівніша планета Сонячної системи. Магнітне поле та екологічна система Землі. Причини зниження температури. Фізичні та хімічні характеристики,склад ґрунту та фази Місяця.
презентация [4,2 M], добавлен 28.11.2013Історія спостережень за Меркурієм з найдавніших часів і до наших днів. Основні фізичні характеристики та особливості руху планети, період обертання навколо Сонця і тривалість сонячної доби. Атмосфера і фізичні поля та модель внутрішньої будови Меркурія.
реферат [1,1 M], добавлен 15.11.2010Релігійна теорія виникнення Сонячної системи. Велика Червона пляма. Супутники Марса, Юпітера, Сатурна, Урана. Походження, минуле і майбутнє Місяця. Постаккреційна еволюція: дія припливів і резонансів. Карликові планети та інші тіла Сонячної системи.
курсовая работа [50,5 K], добавлен 24.03.2015Календар як певна система рахунку тривалих проміжків часу з підрозділами їх на окремі більш короткі періоди (роки, місяці, тижні, дні). Історія створення першого календаря. Типи календарів та їх характеристика. Переклад дат старого стилю у новий.
презентация [944,3 K], добавлен 23.02.2013Відкриття і основні етапи дослідження космічних променів. Детальне вивчення зарядів і мас часток вторинних космічних променів. Природа космічного випромінювання. Процеси, що визначають поширення сонячних космічних променів, їх взаємодія з речовиною.
реферат [571,6 K], добавлен 06.02.2012Галактика Млечный Путь как гигантская звездная система, в которой находится Солнечная система и одна из многочисленных галактик Вселенной. Концентрация звезд и максимальная ширина Млечного Пути. История открытия Галактики. Структура Млечного пути.
реферат [1,7 M], добавлен 27.07.2009Положення в Сонячній системі, атмосфера, клімат та особливості поверхні планети Марс. Орбітальні та фізичні характеристики природних супутників Фобоса та Деймоса, їх відкриття, форма та дослідження поверхні. Поняття та створення штучних супутників.
презентация [526,2 K], добавлен 17.01.2012Дослідження вибухових процесів виділення енергії в атмосфері Сонця. Вивчення швидких змін в магнітному полі Землі, що виникають у періоди підвищеної сонячної активності. Аналіз впливу спалахів на Сонці та магнітних бур на здоров'я і самопочуття людей.
презентация [1,3 M], добавлен 28.10.2012Практическое использование точек либрации. Исследование одноимпульсного перехода с низкой околоземной орбиты высотой 500 км на квазипериодические орбиты вокруг точки либрации L2 системы Солнце-Земля. Математическая модель и инструментарий расчета.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 08.02.2017Механічна картина руху величезних мас Всесвіту і її глобальна структура. Виникнення структури Всесвіту — скупчень галактик, самих галактик з первинно однорідної речовини, що розширяється. Космологічна модель Всесвіту. Невидима речовина, прихована маса.
реферат [34,0 K], добавлен 01.05.2009
