Дослідження одноканальної інерційної системи навігації

Дослідження принципу роботи однокомпонентної інерційної системи навігації. Характеристика впливу постійного дрейфу акселерометра на точність її роботи. Обчислення навігаційних параметрів і динаміки зміни похибок елементів інерційної навігаційної системи.

Рубрика Астрономия и космонавтика
Вид лабораторная работа
Язык украинский
Дата добавления 25.06.2015
Размер файла 164,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лабораторна робота № 1

"Дослідження одноканальної платформенної ІНС"

Мета роботи: У лабораторній роботі досліджується структура платформенної ІНС, вплив похибок елементів і параметрів настроювання ІНС на точностні характеристики зчислення навігаційних параметрів і динаміку зміни похибок.

Методичні вказівки:

Повторити наступні теоретичні питання дисципліни:

- візуальне моделювання в середовищі Windows;

- принципи побудови платформених інерціальних навігаційних систем;

- робочі режими інерціальних навігаційних систем;

- основні джерела похибок інерціальних навігаційних систем.

Завдання на виконання лабораторної роботи

Дослідження принципу роботи ІНС.

Дослідження впливу постійного дрейфу акселерометра на точність роботи ІНС.

Досліджувати вплив початкового відхилення гіроплатформи на точність роботи ІНС.

Досліджувати вплив дрейфу гіроплатформи на точність роботи ІНС.

Досліджувати вплив помилок у заданні радіуса Землі на точність роботи ІНС.

Об'єкт дослідження

При дослідженні однокомпонентної ІНС зроблені наступні припущення: ЛА рухається тільки в одній площині і на постійній відстані R від центра Землі; вектор напруженості гравітаційного поля спрямований до центра землі. Починаючи рух із точки О1 (див. мал. 1.1) ЛА переміщається в точку О, при цьому місцева вертикаль повертається на кут

,

де S - відстань, що пролетів ЛА.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1.

Кутова швидкість супроводжуючого тригранника XYZ, у якого вісь OX дотична до траєкторії руху, а вісь OZ спрямована по місцевій гравітаційній вертикалі, визначається співвідношенням

,

де V - швидкість польоту ЛА.

Крім того

або

де - абсолютне прискорення центра мас ЛА.

Побудова на борті ЛА супроводжуючого тригранника забезпечується гіроплатформою, на якій встановлюється акселерометр Ах і осі якої створюють приладовий тригранник xyz. Уздовж осі Ox приладового тригранника спрямована вісь чутливості акселерометра і вектор кінетичного моменту гіроскопа . У крапці O1 початку руху осі приладового тригранника Oxyz з максимальною точністю збігаються з осями OXYZ супроводжуючого тригранника. Крім того встановлюються значення початкових сигналів V0 і S0 на виходах інтеграторів обчислювача. Величина цих сигналів відповідає початковим значенням швидкості ЛА V0 і координати S0. Обчислювач по сигналах акселерометра безупинно розраховує в процесі руху значення швидкості VВ і пройденої відстані SВ .

Для того, щоб гіроплатформа завжди залишалася в площині обрію, необхідно керувати гіростабілізатором таким чином, щоб обертати платформу щодо осі Oу зі швидкістю

. (1.1)

Відповідно до правила прецесії кутова швидкість гіроскопа у з кінетичним моментом Н під впливом зовнішнього моменту Mz визначається співвідношенням

. (1.2)

З огляду на (1.1), (1.2), можна знайти величину коригувального моменту

(1.3)

де (1.4)

Вираз (1.4) частіше представляють у виді і називають умовою балістичної незбудженності. Виконання цієї умови забезпечує горизонтальність платформи при русі літака з довільним прискоренням.

Покази акселерометра, установленого на гіроплатформі, мають вигляд

ax = x - gx.

Враховуючи, що gx = 0 одержимо

ax = x = .

З цього рівняння випливає необхідність безперервного горизонтування осей чутливості акселерометра і що у свою чергу дозволяє визначити задачі розв'язувані ІНС у процесі руху літака. Цими задачами повинні бути: обчислення шляхом інтегрування кінематичних параметрів руху центра мас ЛА (у даному випадку швидкості VВ і відстані SВ);

безперервне відтворення напрямку осей супровідного тригранника за допомогою гіростабілізатора, тобто відтворення вертикалі на борту ЛА (горизонтування платформи). Алгоритм роботи обчислювача ІНС може бути представлений наступною системою рівнянь:

(1.1)

Замість останнього рівняння можна записати рівняння для розрахунку кутової швидкості гіроплатформи

Представлений алгоритм роботи ІНС припускає ідеальну роботу акселерометра і гіростабілізатора із системою корекції. Однак на практиці існує різниця між кутової швидкості супровідного тригранника і швидкістю прецесійного руху гіроскопа п, що з'являється внаслідок дрейфу гіроскопа д або моменту Мд, що викликає цей дрейф

,

де п = у + д.

Через цього, а також унаслідок неточності початкового визначення вертикалі (початкового відхилення гіроскопа 0) з'являється поточна помилка горизонтування

Некомпенсовані складові помилок акселерометра можуть характеризуватися складовою Dax. Унаслідок помилок акселерометра, гіростабілізатора, обчислювача, а також через неточну початкову виставку гіроплатформи робота ІНС буде характеризуватися помилками визначення швидкості DV і координати DS, а також помилкою відтворення вертикалі . При цьому вихідний сигнал акселерометра може бути представлений у виді

При малих кутах це рівняння можна записати у виді

Розглянутому принципові дії однокомпонентної ІНС можна зіставити структурну схему представлену на рис 1.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вхідними сигналами цієї схеми є параметри руху супроводжуючого тригранника у виді абсолютного прискорення центра мас ЛА , а також у виді кутової швидкості обертання місцевої вертикалі . Інші елементи схеми відповідають роботі елементів однокомпонентної ІНС. По обмірюваним акселерометрами величинам абсолютного прискорення розраховується швидкість польоту Vв і пройдена відстань SВ, а по обчисленій швидкості Vв розраховується задана швидкість прецесії гіроскопа wВ. Сигнали Dax і wдр є найбільш істотними джерелами похибок ІНС. Причому через поточну помилку горизонтування b--в показах акселерометрів з'являється складова gx = gb, що у свою чергу викликає помилку обчислення Vв. Контур горизонтування являє собою контур з негативним зворотним зв'язком, а наявність у контурі двох інтегруючих ланок свідчить про структурну нестійкість такого контуру. При впливі на такий контур збурень у виді, наприклад, помилок Dax або wдр у ньому збуджуються незатухаючі коливання з власною частотою .

Таким чином, контур горизонтування по суті моделює коливальна незатухаюча ланка другого порядку з періодом коливань , так названий маятник Шулера. При R = 6371000м и g = 9.81м/с2 період коливань дорівнює 84,4хв. Маятник Шулера - це маятник з довжиною підвісу рівної радіусові Землі, і який не обурюється прискореннями крапки підвісу. Інша назва такої системи - гіроскопічна вертикаль з інтегральною корекцією.

При відсутності похибок датчиків і обчислювача ІНС вхідний сигнал на нижньому суматорі (див. мал. 1.2) цілком компенсується сигналом при точному завданні Rв = R, що підтверджує ідею балістичної незбудженості контуру.

Структурний аналіз контуру показує, що наявність постійної помилки акселерометра----Dax, викликає помилку відтворення вертикалі b, а при наявності постійного дрейфу платформи wдр, у тому числі через відхід гіроскопа від добового обертання Землі, вертикаль відтворюється без постійної помилки (має місце періодична помилка).

Порядок і методика виконання лабораторної роботи

У роботі досліджується модель однокомпонентної ІНС із використанням програми візуального моделювання Simulink, що входить до складу універсального математичного пакета програмування MATLAB. .

Для початку роботи необхідно включити комп'ютер, ввійти в потрібну директорію і запустити програму лабораторної роботи (подвійним клацанням лівою кнопкою «миші» (ЛКМ) по файлі з ім'ям ICH.mdl). Програма може бути запущена також з оболонки пакета MATLAB. Після завантаження MATLAB і ініціалізації програми візуального моделювання Simulink, програму лабораторної роботи ICH.mdl викликають через меню File.

Після запуску програми лабораторної роботи у вікні Simulink з'являється блок-діаграма моделі однокомпонентної ІНС. Блок-діаграма моделі показана на мал. 1.3. Контур ІНС на схемі виділений темним кольором.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.3

Дослідження принципу роботи ІНС

У даному пункті досліджується робота ідеальної ІНС по обчисленню параметрів руху ЛА.

- Активізуючи меню Simulation відкрити діалогове вікно настроювань параметрів моделювання Simulation parameters. Вікно містить вкладку Solver (розрахунок) - установка параметрів моделювання (розрахунку моделі). На цій вкладці в групі Simulation time установити значення модельного часу в секундах: початкове значення - Start time = 0.0 і кінцеве значення - Stop time = 10000. Надалі для передачі Simulink будь-яких знову встановлюваних параметрів моделі або блоків моделі варто натискати кнопку OK або Apply і OK. - Вхідним сигналом моделі є параметри руху супровідного тригранника у виді абсолютного прискорення центра мас ЛА . Цей сигнал генерується в моделі блоком Step з розділу Sources як одиничний дискретний сигнал із заданими параметрами. Подвійне клацання ЛКМ по блоці відкриває вікно параметрів настроювання. Установити наступні параметри вхідного сигналу:

§ Step time (крок часу) - тривалість сигналу = 100;

§ Initial value (початкове значення) - значення амплітуди сигналу в початковий момент часу = 2;

§ Final value (кінцеве значення) - значення амплітуди сигналу після закінчення кроку часу = 0;

При такому вхідному сигналі моделюється розгін літака з прискоренням = 2м/с2 протягом 100 с.

Переконавши, що всі інші блоки моделі, що імітують збурення відключені, запустити модель на рішення.

Для запуску моделі на виконання необхідно на панелі інструментів натиснути кнопку (кнопка “Start”)

По закінченні моделювання переглянути графіки перехідних процесів усіх що відображаються параметрів:

· обчисленої швидкості Vв;

· обчисленої відстані Sв;

· помилки обчислення швидкості DV;

· помилки обчислення відстані DS;

· помилки горизонтування b.

Для перегляду графіків перехідних процесів двічі клацнути ЛКМ по відповідному блоці Scope (осциллограф). Для керування параметрами вікна Scope у ньому мається панель інструментів, що містить ряд кнопок. Основні кнопки, що керують масштабами:

Zoom зміна масштабу осей графіка;

Zoom X- axis зміна масштабу по осі абсцис;

Zoom Y- axis зміна масштабу по осі ординат;

Autoscale установка оптимального масштабу осей (автошкалування).

Переконається у відсутності помилок обчислення навігаційних параметрів, а, провівши найпростіші розрахунки, порівняти їх з результатами моделювання обчисленої швидкості Vв і обчисленої відстані Sв.

Дослідження впливу постійного дрейфу акселерометра на точність роботи ІНС

Активізуючи вікно параметрів настроювання блоку Constant «Дрейф акселерометра» установити величину дрейфу рівну 2м/с2. (Constant value =2). Підключити блок до входу суматора.

Переконавшись, що всі інші блоки моделі, що імітують збурення, відключені, запустити модель на рішення. По закінченні моделювання переглянути графіки перехідних процесів:

· помилки обчислення швидкості DV;

· помилки обчислення відстані--DS;

· помилки горизонтування--b.

Оцінити помилки обчислення навігаційних параметрів (максимальні і середні значення помилок) і замалювати графіки перехідних процесів.

Змінюючи масштаб осей графіка V у районі закінчення повного періоду коливань визначити точне значення періоду коливань. Порівняти отримане значення з періодом маятника Шулери.

навігація інерційний дрейф акселерометр

Дослідження впливу початкового відхилення гіроплатформи на точність роботи ІНС

Відключити блок Constant «Дрейф акселерометра».

Для відключення якого-небудь зв'язку необхідно виділити її ЛКМ і видалити клавішею «Delete».

Активізуючи вікно параметрів настроювання блоку Constant «Початкове відхилення платформи» установити величину початкового відхилення платформи рівну 2 радий. (Constant value = 2). Підключити блок до входу суматора.

Переконавши, що всі інші блоки моделі, що імітують збурення, відключені, запустити модель на рішення. По закінченні моделювання переглянути графіки перехідних процесів:

· помилки обчислення швидкості V;

· помилки обчислення відстані--DS;

· помилки горизонтування--b.

Оцінити помилки обчислення навігаційних параметрів (максимальні і середні значення помилок) і замалювати графіки перехідних процесів.

Досліджувати вплив дрейфу гіроплатформи на точність роботи ІНС

Відключити блок Constant «Початкове відхилення платформи». Активізуючи вікно параметрів настроювання блоку Constant «Дрейф платформи» установити величину дрейфу платформи рівну 2 радий/с. (Constant value = 2). Підключити блок до входу суматора.

Переконавши, що всі інші блоки моделі, що імітують збурення, відключені, запустити модель на рішення. По закінченні моделювання переглянути графіки перехідних процесів:

· помилки обчислення швидкості V;

· помилки обчислення відстані--DS;

· помилки горизонтування--b.

Оцінити помилки обчислення навігаційних параметрів (максимальні і середні значення помилок) і замалювати графіки перехідних процесів.

Досліджувати вплив помилок у завданні радіуса Землі на точність роботи ІНС

Відключити блок Constant «Дрейф платформи». Активізуючи вікно параметрів настроювання блоку Slider Gain «1/Rзв», де Rзв - обчислений радіус Землі, установити значення параметра блоку рівне 1.567е?7, що відповідає збільшенню висоти польоту на 9 км.

Переконавши, що всі інші блоки моделі, що імітують збурення, відключені, запустити модель на рішення. По закінченні моделювання переглянути графіки перехідних процесів:

· помилки обчислення швидкості V;

· помилки обчислення відстані--DS;

· помилки горизонтування--b.

Оцінити помилки обчислення навігаційних параметрів (максимальні і середні значення помилок) і замалювати графіки перехідних процесів.

Активізуючи вікно параметрів настроювання блоку Slider Gain «1/Rзв», установити значення параметра блоку рівне 1.545е7, що відповідає зміні радіуса Землі 100 км.

Переконавши, що всі інші блоки моделі, що імітують збурення, відключені, запустити модель на рішення. По закінченні моделювання переглянути графіки перехідних процесів:

· помилки обчислення швидкості V;

· помилки обчислення відстані--DS;

· помилки горизонтування--b.

Оцінити помилки обчислення навігаційних параметрів (максимальні і середні значення помилок) і замалювати графіки перехідних процесів.

Змінюючи масштаб осей графіка у районі закінчення повного періоду коливань визначити точне значення періоду коливань. Порівняти отримане значення з періодом маятника Шулера.

Зміст звіту

У звіті по лабораторній роботі повинні бути представлені:

мета і завдання на лабораторну роботу.

криві перехідних процесів (один комплект на бригаду);

- докладний аналіз отриманих результатів і висновки по кожному виконаному пункту роботи.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Гіпотези різних учених щодо процесу формування Сонячної системи. Походження та будова планет Сонячної системи. Закономірності у будові та таємниці Сонячної системи. Пізнання законів лептонів ВВЕ - фундамент нових технологій третього тисячоліття.

    реферат [31,9 K], добавлен 13.08.2010

  • Особливості обчислення часу починаючи від стародавніх часів і до наших днів у різних країн та народів. Аналіз проблем створення універсального календаря. Рекомендації щодо вдосконалення системи відліку часу в Україні та у світовому масштабі в цілому.

    реферат [410,7 K], добавлен 12.07.2010

  • Загальні відомості про Венеру - планету Сонячної системи. Телескопічні спостереження Г. Галілея. Запуск космічних станцій для дослідження поверхні та хімічного аналізу складу атмосфери планети. Створення автоматичної міжпланетної станції "Венера-8".

    презентация [10,3 M], добавлен 11.05.2014

  • Геліоцентрична концепція Сонячної системи як групи астрономічних тіл, що обертаються навколо зірки на ім'я Сонце. Геоцентрична система Птолемея. Характеристика планет Сонячної системи (Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун та Плутон).

    презентация [12,1 M], добавлен 12.05.2014

  • Комети як найбільш ефектні тіла Сонячної системи, перша письмова згадка про їх появу. Вивчення поверхні Венери за допомогою посадкових апаратів, вивчення динаміки атмосфери за допомогою зондів. Політ через кому і плазмову оболонку комети Галлея.

    презентация [375,6 K], добавлен 27.11.2010

  • Дослідження основних параметрів планет земної групи та планет-гігантів. Земля - найчарівніша планета Сонячної системи. Магнітне поле та екологічна система Землі. Причини зниження температури. Фізичні та хімічні характеристики,склад ґрунту та фази Місяця.

    презентация [4,2 M], добавлен 28.11.2013

  • Релігійна теорія виникнення Сонячної системи. Велика Червона пляма. Супутники Марса, Юпітера, Сатурна, Урана. Походження, минуле і майбутнє Місяця. Постаккреційна еволюція: дія припливів і резонансів. Карликові планети та інші тіла Сонячної системи.

    курсовая работа [50,5 K], добавлен 24.03.2015

  • Проблема походження Сонячної системи. Концепція "гіпотеза Канта-Лапласа". Незвичайний розподіл моменту кількості руху Сонячної системи між центральним тілом – Сонцем і планетами. Космогонічна гіпотеза Джінса та її подальше відродження на новій основі.

    реферат [17,2 K], добавлен 01.05.2009

  • Приналежність до подвійної системи. Відкриття подвійних зірок. Вимірювання параметрів подвійних зірок. Подвійність тісних пар зірок. Рентгенівські подвійні зірки. Крива блиску типової затменної змінної зірки. Прямий спосіб обчислення зоряних мас.

    реферат [60,0 K], добавлен 01.05.2009

  • Наукова гіпотеза Канта про походження Сонячної системи. Гіпотеза Лапласа та критичні зауваження Фуше. Доведення існування механізму перенесення кутового обертального моменту Сонця до планет. Походження, будова та закономірності планет Сонячної системи.

    реферат [23,4 K], добавлен 26.04.2009

  • Юпітер – найбільша планета Сонячної системи, його дослідження. Швидкість обертання та супутники Сатурна. Відкриття німецьким астрономом Й. Галле Нептуна. Температура поверхні та орбіта Плутона. Астероїди, боліди, комети та метеорити, їх рух і відмінності.

    презентация [302,4 K], добавлен 12.11.2012

  • Геліоцентрична система Коперника. Математичні недоліки системи Миколи Коперника. Його власний твір "Про обертання небесних сфер". Примирення геліоцентричної системи Коперника з науковою програмою Арістотеля. Астрономічні праці Кеплера, його закони руху.

    реферат [22,9 K], добавлен 26.04.2009

  • Опис видатних астрономів, які зробили найбільший вклад в науку про змінні зорі. Огляд історії відкриття затемнюваних зір. Характеристика класифікації змінних зір сферичної галактики. Дослідження особливостей карликової цефеїди, спектральних змінних зір.

    реферат [2,1 M], добавлен 20.11.2013

  • Розвиток наукової астрономії у Вавілоні, Давньому Єгипті, Стародавньому Китаї. Періодичні зміни на небесній сфері та їх зв'язок із зміною сезонів на Землі. Астрономічні винаходи, дослідження Коперника та Галілея. Становлення теоретичної астрономії.

    реферат [35,5 K], добавлен 21.04.2009

  • Різноманітність галактик, історія їх дослідження. Групи, скупчення, надскупчення та місцева група галактик. Великомасштабна структура Всесвіту, розширення метагалактики. Дослідження просторового розподілу та еволюції галактик; позагалактична астрономія.

    реферат [23,8 K], добавлен 19.07.2010

  • Вклад українських вчених в розвиток космонавтики та дослідження космосу. Рішення про сумісне вивчення Марса американськими і європейськими вченими. Місія "Розетти" та посадкового модуля "Філи". Докази позаземного життя. Всесвіт очима телескопа хаббла.

    презентация [65,1 M], добавлен 10.04.2016

  • Види зірок, особливості їх еволюції. Характеристика теорій еволюції зірок. Подвійні та кратні системи. Фізично-змінні зорі: зміна блиску з часом. Нейтронна зоря як космічний об'єкт. Чорні діри - астрофізичні об'єкти, які створюють велику силу тяжіння.

    презентация [1,0 M], добавлен 03.12.2013

  • Перші астрономічні відкриття стародавніх вчених. Початок космічної ери у 50-х роках ХХ ст.: запуск штучного супутника Землі, перша людина-космонавт, вихід у відкритий космос, висадка космонавтів на Луну, дослідження планет Венери, Меркурія, Юпітера.

    презентация [2,1 M], добавлен 06.05.2014

  • Відкриття нових мікроскопічних частинок матерії. Перша відкрита елементарна частинка. Дослідження елементарних частинок. Астрономічні методи досліджень. Пошук надзвичайно малого ефективного електричного заряду фотона. Вивчення властивостей нейтрино.

    реферат [25,6 K], добавлен 16.07.2010

  • Відкриття і основні етапи дослідження космічних променів. Детальне вивчення зарядів і мас часток вторинних космічних променів. Природа космічного випромінювання. Процеси, що визначають поширення сонячних космічних променів, їх взаємодія з речовиною.

    реферат [571,6 K], добавлен 06.02.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.