Спостереження метеорів у радіодіапазоні з використанням методу прямого розсіювання на метеорних слідах сигналів потужних FM-станцій радіомовлення
Принцип дії спостережень метеорів в радіодіапазоні електромагнітних хвиль з використанням методу прямого розсіювання на метеорних слідах сигналів потужних FM-станцій радіомовлення, які знаходяться за горизонтом. Алгоритм визначення швидкостей метеорів.
| Рубрика | Астрономия и космонавтика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.05.2024 |
| Размер файла | 1,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Спостереження метеорів у радіодіапазоні з використанням методу прямого розсіювання на метеорних слідах сигналів потужних FM-станцій радіомовлення
Грудинін Борис Олександрович, доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри фізики Навчально-науковий інститут енергетики, автоматики і енергозбереження Національний університет біоресурсів і природокористування України
Представлено специфіку методів спостережень метеорів шляхом організації мережі кореспондуючих пунктів спостережень. Для досягнення цієї мети об'єднано науково-технічні можливості організацій-учасників, які організували роботу спостережних станцій, розташованих на території України, які мають технічне та програмне забезпечення для проведення базисних та односторонніх спостережень метеорів у різних діапазонах довжин хвиль. Це сприяє вирішенню стратегічних проблем дослідження метеорів, структури й еволюції метеорних роїв та потоків, взаємодії метеороїдів з атмосферою Землі та їхнього хімічного складу. Науково-технічною продукцією станцій є результати високоточних базисних або односторонніх спостережень метеорів у різних діапазонах довжин хвиль, фундаментальних і прикладних науково-технічних досліджень.
Ключові слова: метеор, метеорний потік, метеорна спостережна мережа, оптичні відеоспостереження, пасивні радіоспостереження, метеорні каталоги.
Observation of meteors in the radio range using the direct scattering method on meteor tracks of powerful fm radio stations
Hrudynin Borys, Docent, Dr. Sci. in Pedagogic Sciences, Associate Professor of Department of Phisics National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Introduction. The first experiments on systematic observations of meteors were conducted using photographic techniques. These were the Harvard program in Massachusetts and New Mexico, the first fireball networks in Europe, the United States and Canada. Modern observation networks are built on the basis of television technologies. The field of vision of these systems is 30-90°. The largest centers of meteor astronomy in the former USSR were concentrated in Dushanbe (Institute of Astrophysics of the Academy of Sciences of the Republic of Tajikistan) and Odessa (Odessa Mechnikov National University).
Purpose. To consider the cooperation of scientific institutions and establishments of the Ministry ofEducation and Science of Ukraine in the observation of meteor phenomena (tools, Monitoring potential, processing methods). These include the Mykolaiv Astronomical Observatory Research Institute (MAO Research Institute), the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, and the Main Astronomical Observatory of the National Academy of Sciences of Ukraine. They have the hardware and software to perform basic and unilateral observations of meteors in different wavelength ranges.
Methods. Empirical, theoretical and general scientific methods are used in the study of meteor phenomena.
Results. Since 2010, the MAO Research Institute has been conducting systematic observations of meteors in the radio range using the method of direct scattering on meteor tracks signals of powerful FM radio stations which are far beyond the horizon. The Relevant apropriate meteor hardware and software complex was developed at the MAO Research Institute. It is based on the continuous recording of radio signals and the automatic detection of signals reflected by meteor tracks. The National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine and the Main Astronomical Observatory of the National Academy of Sciences of Ukraine are conducting theoretical research on some issues ofphysics ofplasma trace formation when a meteoroid body enters the Earth atmosphere.
It was shown that a special selection of values of dynamic characteristics of the meteoroid in luminous traces during night observations, and in inversion traces during day observations, allows to assess a number of important characteristics of the meteoroid and the Earth atmosphere - in which this phenomenon is being observed.
Since 2019,Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University has been working within the framework of the Cooperation Agreement with the MAO Research Institute at the automated complex of meteors observations in the radio rang,. This station became the fifth one on the Hlukhiv (Ukraine) - Kielce (Poland) radio route with a base length of960 km; it was created on the initiative of the MAO Research Institute.
Originality., Every month the results of current observations are sent in the prescribed format to the website of the Radio Meteor Observing Bulletin international project. The realization of the idea of monitoring space invasions has great pedagogical potential, as it provides an opportunity to teach, observe with the help of modern technologies, educate students ranging from primary school to lyceum, and University. In our opinion, this is especially important for schoolchildren, who are actively involved in educational and scientific work, communicate with scientists, specialists in certain fields of knowledge, who pass their experience to the younger generation «from hand to hand», convey the importance of «space invasion» for future of our civilization. This, in turn, promotes the socialization of young scientists, instills their sense of responsibility for the future of the Earth.
Conclusion. The modern possibilities of scientific institutions of Ukraine for research in the field of meteor astronomy described in the work allow to carry out fundamental and applied scientific and technical research of meteor phenomena at the high level, to obtain high-precision observations of meteors in different wavelength ranges.
Key words: meteor, meteor stream, observation network, optical video observations, radio observations.
Постановка проблеми
Для вирішення цілого ряду астрономічних, геофізичних і прикладних задач (вивчення походження та еволюції Сонячної системи, оцінки впливу метеоритної речовини на Землю, розсіяння радіохвиль на іонізованих метеорних слідах, безпеки польотів космічних апаратів тощо) особливого значення набувають дослідження метеорних тіл та їх взаємодія з атмосферою Землі [15].
Доведено, що кожної доби в атмосферу Землі входять близько 400 метеороїдів, маси яких більше 1 кг. Приблизно 30 % з них досягають висот у 30 км; близько 0,5 % метеороїдів залишаються на поверхні нашої планети у вигляді метеоритів (щороку на Землі залишаються метеорити загальною масою до 50 тонн). Залежно від хімічного складу метеорити поділяють на три види: кам'яні (близько 92 %), залізні (приблизно 6 %) та залізокам'яні (приблизно 2 %).
Причиною метеорних потоків є проходження кожного року Землею точки перетину власної орбіти та орбіт метеороїдів. Тривалість метеорних потоків становить від кількох годин до кількох тижнів і залежить від напрямку поперечного перетину їх орбіт нашою планетою (періодичність таких подій наведена в табл. 1 [18; 19]).
Оскільки кількість космічних частинок обернено пропорційна квадрату їх маси, то в Сонячній системі переважають здебільшого дрібні тіла, які й частіше за все і влітають в атмосферу Землі. При цьому такі малі тіла майже повністю згоряють на висотах 120-80 км над поверхнею планети. Водночас більші тіла, створюючи боліди, проникають значно глибше до висот порядка 40-25 км. Практично всі тіла в процесі польоту зазнають інтенсивної руйнації з одночасними потужним тепловим вибухом і спалахом блиску в нижніх шарах атмосфери Землі. На думку учених-астрономів, теплові вибухи мають місце при максимальних гальмуваннях метеороїдів.
У результаті теплових вибухів в атмосфері Землі створюються як монолітні (кам'яні чи залізні), так і крихкі тіла, що мають малу густину. Після теплового вибуху метеороїда на поверхню планети випадають його залишки-фрагменти, що утворюють ударні кратери.
Таблиця 1 Середні інтервали (T) між двома вторгненнями космічних тіл
|
Маса, m |
Середній інтервал, T |
|
|
10-2g |
7,2-10 -3 s (~ 140 за s) |
|
|
0,1 g |
5,6-10 -2 s (~ 18 за s) |
|
|
1 g |
0,44 s |
|
|
100 g |
0,44 m |
|
|
1 kg |
3,44 m |
|
|
10 kg |
26,8 m |
|
|
100 kg |
3,50 h |
|
|
1 t |
27,2 h |
|
|
4,3 t (болїд над Україною) |
4.16 d |
|
|
10 t |
8,84 d |
|
|
70 (60) t (метеорит Гоба) |
50 (44) d |
|
|
100 t (Сіхоте-Алінь) |
2,3 month |
|
|
650 t |
1 year |
|
|
5-103t |
6,2 years |
|
|
2-106 t (Тунгуський, Аризонський) |
1300 years |
|
|
2T08 t (діаметр ~ 0.5 km) |
80 thousands years |
|
|
1,6-109 t (діаметр ~ 1 km) |
0,5 millions years |
|
|
2T011 t (діаметр ~ 5 km) |
37 millions years |
|
|
1,6T012 t (діаметр ~ 10 km) |
240 millions years |
Перші систематичні спостереження метеорних потоків проводилися з використанням фотографічної техніки. Дані спостереження метеорів давали найбільш точну інформацію про атмосферні траєкторії метеорів та елементи їх орбіт (Гарвардська програма з фотографування метеорів, штати Массачусетс та Нью-Мехіко (1936-1959 рр.); європейські болідні мережі). Результати цих спостережень містять інформацію про понад 100 000 метеорних орбіт (так звана Метеорна База Даних).
Телевізійна техніка у метеорній астрономії почала застосовуватися в середині 80 -х років ХХ ст. (Голландія та Японія). Завдяки високій точності позиційних вимірювань та можливості реєструвати дрібні метеори, телевізійна техніка зазнала широкого використання в дослідженні космічних подій. В даний час в якості приймача випромінювання використовується апаратура на основі ТВ ПЗЗ-камер - апаратура має більшу роздільну здатність, що стало надзвичайно ефективним при спостереженнях метеорів. Найчастіше у відеосистемах з метою підвищення чутливості системи використовують електронно-оптичні перетворювачі (далі - ЕОП). Найпоширенішими ПЗЗ-камерами, що використовуються без ЕОП, є Mintron 12V6-EX і Watek 902H2 Ultimate, оскільки мають порівняно високу чутливість і низьку собівартість.
Сьогодні ефективно функціонують такі мережі наглядових станцій, а саме: IMO Video Meteor Network (IMO VMN) - під керівництвом Міжнародної метеорної організації (країни Західної Європи), SonotaCo Network - Японія, Polish Fireball Network (PFN) - Польща), Cameras for Allsky Meteor Surveillance (CAMS) - США) та ін.
У теперішній час в метеорній астрономії активно використовується інший принцип спостережень метеорів - спостереження в радіодіапазоні електромагнітних хвиль з використанням методу прямого розсіювання на метеорних слідах сигналів потужних FM-станцій радіомовлення [17].
Формулювання мети статті
Мета статті - розглянути принцип дії систематичних спостережень метеорів в радіодіапазоні електромагнітних хвиль з використанням методу прямого розсіювання на метеорних слідах сигналів потужних FM-станцій радіомовлення, які знаходяться за горизонтом, а також алгоритм визначення швидкостей метеорів, що представляє інтерес для спостереження процесу абляції метеороїда, характеру дроблення метеороїдного тіла, а також оцінки його швидкості.
Виклад основного матеріалу
В 1980-ті роки ефект відбиття радіохвиль іонізованими слідами метеорів використовувався для щодобової синхронізації еталонів точного часу і частоти Пулковської і Миколаївської обсерваторій (складниками системи синхронізації є два метеорних радара «Мітка», які розташовано в м. Пулково та м. Миколаїв). Принцип дії системи базувався на вимірюванні затримки радіоімпульсів (похибка синхронізації шкал часу становила ±300 нс), випромінених в одному пункті, після їх відбиття від іонізованих слідів метеорів.
Безпосередні систематичні спостереження метеорів в радіодіапазоні електромагнітних хвиль з використанням методу прямого розсіювання сигналів на метеорних слідах потужних FM-станцій радіомовлення, які знаходяться за горизонтом, було розпочато в 2010 р. з ініціативи Науково - дослідницького інституту «Миколаївська астрономічна обсерваторія» (м. Миколаїв, далі - НДІ «МАО»). Функціонування метеорного апаратурно-програмного комплексу (далі - МАПК) базується на безперервній цілодобовій реєстрації радіосигналів на частоті загоризонтної FM-станції та на автоматичному виявленні сигналів, що відбиваються метеорними слідами. Момент фіксації метеора є основним вимірюваним параметром. НДІ «МАО» було запропоновано та впроваджено алгоритм визначення частоти Френелівських коливань амплітуди радіосигналу та відповідної швидкості метеороїда.
У 2013 р. НДІ «МАО» суттєво модернізувало МАПК - для прийому радіосигналів стали використовувати SDR технологію на базі приймача «DVB-T+DAB+FM» з мікрочіпом RTL2832 та реєструвати сигнал з виходу квадратурного детектора приймача, тобто, сигнал, який не пройшов частотну демодуляцію та характеристики якого повністю відповідають сигналу на несучій частоті [14-17]. Результатом успішних безперервних спостережень метеорних явищ та їхньої автоматичної обробки стало створена мережа радіоспостережень метеорів з базовими 6 приймальними станціями (м. Миколаїв - 3 станції; м. Рівне - 1 станція; м. Львів - 1 станція; м. Глухів - 1 станція). Кожна з зазначених станцій проводить цілодобову автоматичну обробку даних спостережень з автоматичною розсилкою на електронні пошти даних про кількість зареєстрованих метеорних явищ з часовою покадровкою. У кінці кожного місяця отримані дані кожної станції щодо кількості метеорів розміщуються на сайті RMOB (Radio Meteor Observation Bulletin).
Ефективність роботи української метеорної мережі підтверджується тим, що у 2017-2023 рр. мережею зареєстровано понад 2 000 000 метеорних явищ; при цьому достовірність даних спостережень підтверджується відповідністю отриманих мережею характеристик трьох метеорних потоків Персеїди, Гемініди та Квадрантиди очікуваним, як у часі появи, так і в інтенсивності. Станом на тепер тривають роботи щодо можливості використання методу відновлення несучої FM-сигналу для оцінки швидкості метеороїдів вздовж траєкторії руху за даними однопозиційних спостережень сигналів загоризонтних FM - станцій, відбитих метеорними слідами.
Представимо результати роботи МАПК в м. Глуховы Сумської області, який на основі укладеної Угоди між НДІ «МАО» і Глухівським НПУ імені О. Довженка 5 серпня 2019 року почав активно працювати. МАПК (Глухів) з ініціативи автора статті весь цей час виконує спостереження метеорів в радіодіапазоні за допомогою методу прийому відлунь сигналів загоризонтних радіостанцій (FM, Frequency Modulation). МАПК (Глухів) фактично став відстежувати метеорні вторгнення в коридорі довжиною 960 км між м. Глухів (Україна) до м. Кельце (Польща) на частоті 88.2 МГц. Уточнимо, що перші чотири радіотраси мають наступні характеристики: Кельце - Миколаїв, частота 88.2 МГц, довжина 910 км; Стамбул - Миколаїв, частота 88.2 МГц, довжина 700 км; Соннеберг (Німеччина) - Львів, частота 91.7 МГц, довжина 900 км; Будапешт - Рівне, частота 94.8 МГц, довжина 635 км) [10; 17].
Характеристики приймаючих станцій мережі та відповідних передавачів вказано в табл. 2.
Таблиця 2 Характеристики приймаючих станцій мережі
Принцип роботи МАПК Глухів-Кельце показано на рис. 1. Функціонування МАПК базується на безперервному, цілодобовому прийомі сигналів радіомовної FM станції, відбитих від іонізованих метеороїдних слідів, що виникають в атмосфері Землі на висотах 80-100 км. МАПК приймає сигнал FM- станції «Radio Muzyka Fakty Sp. z o.o.», що розташована у м. Кельце (Польща). Випромінювач станції «RMF FM» встановлений на телевізійній вежі «Святий хрест» (висота над рівнем моря 126.5 м; висота встановлення антени передавача 100 м, частота несучого сигналу 88.2 МГц, потужність випромінюваного сигналу 120 кВт). FM станцію вибрано з урахуванням як азимутально-частотного розподілу шумів в місці розміщення комплексу, так і місць дислокацій, потужностей та частот випромінювання станцій передавачів і радіочастот.
Складниками МАПК є програмно керований приймач Realtek RTL2832U; направлена антена типу Ягі-Уда з діапазоном частот 88-108 МГц; програмне забезпечення для управління приймачем та збереження інформації; встановлений інтерпретатор мови програмування Python 3.4 з бібліотеками numpy, matplotlib, wave; програми обробки отриманих з ефіру масивів даних, розроблені на мові програмування Python.
Рис. Принцип функціонування МАПК Глухів-Кельце
Для прийому сигналу використовується антена типу «хвильовий канал» з вісьмома елементами (рис. 2). Коефіцієнти підсилення антени 13.2 дБ. Ширина діаграми спрямованості складає в горизонтальній площині - 40° , вертикальній - 20°, за рівнем - 3 дБ. Придушення заднього пелюстка - 20 дБ. Вертикальний кут (кут місця) максимуму головного пелюстка діаграми - 15° [10].
Рис. 2. Приймальна антена МАПК (а) та її розрахункова діаграма спрямованості в горизонтальній (б) і вертикальній (в) площинах. Значення діаграми спрямованості наведені в дБ, крок змінювання кута становить 10°
Вхідною інформацією для пошуку сигналів є сигнал, що не пройшов FM-демодуляцію (із виходу квадратурного детектора приймача), тобто, сигнал, характеристики якого відповідають сигналу на несучій частоті. При використанні такого сигналу визначається амплітуда та допплерівський зсув частоти сигналу в результаті відновлення несучої по відомому модуляційному сигналу (неможливо для сигналу, який пройшов FM-демодуляцію). У випадку невідомого модуляційного сигналу, беручи до уваги стійкість частотної модуляції до амплітудних спотворень сигналу, можливе одночасне визначення модуляційного сигналу та відновлення несучої. Фактично можливе визначення параметрів Френелівських коливань амплітуди радіосигналу, обумовлених інтерференцією на метеороїдному сліду, що уможливлює оцінку швидкість метеороїда за однопозиційними спостереженнями. Таким чином, значення амплітуди відновленої несучої на вході приймача дають прекрасну можливість оцінити масу метеороїда за відомими значеннями потужності випромінювання FM-станції та характеристиками діаграм спрямованості антен передавача й приймача. При цьому залишається можливість багатопозиційного визначення координат метеороїда методом мультилатерації при вирішенні проблем синхронізації спостережень географічно рознесеними приймальними станціями і забезпечення стабільності та ідентичності амплітудно-фазових характеристик їхніх приймачів.
Для реєстрації радіосигналів використовується програма HDSDR, інтерфейс якої показано на рис. 3. Програма формує записи амплітуд квадратурних каналів приймача у вигляді wav-файлів та файли зображень амплітудно-частотно-часової розгортки для цілодобового моніторингу метеорної активності (спектр аналізу становить 250 кГц-3.2 МГц, що значно більше за ширину спектру FM-сигналу, яка не перевищує 75 кГц) [17].
Дані спостережень щомісячно представляються у вигляді колограм на сайті міжнародного проєкту RMOB (англ. - Radio Meteor Observing Bulletin, (рис. 8)).
Результати роботи комплексу з реєстрації радіовідлунь представлено на рис. 4-7.
Рис. 3. Інтерфейс програми HDSDR МАПК (Глухів) з моментом реєстрації метеора
Рис. 4. Діаграма розподілу кількості вторгнень за годиною доби. 08.2019 р. - 02. 2020 р.
Як бачимо, радіолокаційні методи є потужним додатковим сучасним засобом вивчення метеорів з можливістю спостерігати і фіксувати факти метеорних вторгнень в атмосферу Землі упродовж доби [1316]. Застосовують для цього радіолокатори зворотного розсіяння радіохвиль (BS-радари), які дали можливість стверджувати, що тривалість життя переважної більшості радіометеорів лежить в інтервалі 20^-500 мс (рис. 9) [4].
Рис. 5. Діаграма розподілу кількості вторгнень за днем місяця. 08.2019 р. - 02.2020 р.
Рис. 6. Діаграма розподілу кількості вторгнень за годиною доби. 05.2020 р. - 09.2020 р.
Визначення швидкостей метеорів представляє інтерес для спостереження процесу абляції метеороїда, визначення густини атмосфери [7] та характеру дроблення метеороїдного тіла. Більш того, швидкість метеороїда надзвичайно важлива для оцінки маси космічного об'єкта.
Доведено, що в процесі польоту метеороїда на висотах 70^100 км під час розігріву його тіла до температур 1800 К починається процес абляції за рахунок ударного зіткнення з іонами О2 та N2 атмосфери. Оскільки потенціал іонізації О2 та N2 набагато перевищує потенціали іонізації хімічних елементів Ca, Fe, де X - довжина хвилі випромінювання, в - кут між віссю сліду метеора і площиною розповсюдження сигналу.
Рис. 7. Діаграма розподілу кількості вторгнень за днем місяця. 05.2020 р. - 09.2020 р
Рис. 8. Колограми спостережень радіовідлунь від іонізованих метеороїдних слідів, представлених на сайті RMOB
Розмір зони Френеля s визначається за наближеними умовами, що накладаються на розмір першої зони Френеля - її центр видно на відстані г, від передавача і г2 від приймача під кутом 2<р між г, і г2:
Рис. 9. Розподіл відносної кількості N метеорів за тривалістю їх часу життя (за даними ВS-радара SKiYMET) [4] (лінія) та за даними спостережень у НДІ МАО сигналів від FM-передавача (трикутники))
Рис. 10. Геометрія опромінення сліду метеора (1 - передавач, 2 - приймач, r1 і r2 - відстані розташування передавача і приймача відповідно від першої зони Френеля) (а) та ілюстрація походження френелівських осциляцій (представлено тимчасові осциляції без урахування амбиполярної дифузії, s(t) - розмір зон Френеля з умовним позначенням світлих (w) і темних (b) полос) (б)
Mg, Si та Na у склады метеороїдів, плазма сліду метеору складається головним чином із іонів цих елементів.
Змінна x(t) пов'язана з динамічним параметром - швидкістю Vпрольоту метеором френелівських зон
де за початковий момент t обрано час досягнення метеором точки дзеркального відображення. Швидкість метеора визначено за вимірюванням частоти осциляцій (рис. 2), за умови, що розмір зон Френеля відомий:
де Atnm - час переміщення метеора з точки s(n) в точку s(m).
Так, для головного дифракційного максимуму (т= 1, п = 0) отримаємо
де At0i - часовий інтервал для головного дифракційного максимуму (m = 1; n = 0), який може бути визначено за потужністю сигналу, відбитого від іонізованого сліду метеороїда, за умови достатньої швидкості запису сигналу (порядка 1000 тактів за секунду).
Рис. 11. Експериментальні профілі потужностей Pun(t) і P0v(t) сигналів, відбитих від розріджених надгустих слідів метеороїдів відповідно
Форма осциляцій Френеля може викривлятися неоднорідностями в іонізації сліду, гальмуванням тіла метеороїда, а також дифузією його сліду. Доведенням є графіки зміни в часі потужностей Pun(t) і P0v(t) сигналів, відбитих від розріджених надгустих слідів метеороїдів відповідно/
Експериментальні профілі отримано на FS-радарі RAMSES (Rudio Meteor Survey, Extended System, Бельгія) [7]. Передавач - східно-європейська передавальна радіостанція, частота 66,39 МГц; швидкість запису сигнальної інформації - 200 с-1.
метеор електромагнітний радіомовлення сигнал
Висновки
Метеорна астрономія сьогодні стала не тільки спостережною, але й експериментальною наукою, що, в свою чергу, вимагає постійної технічної модернізації, залучення колективів фахівців, удосконалення методик спостережень і обробки баз даних. Історично Україна була і залишається навіть в умовах війни великим науковим центром розвитку метеорної астрономії, що підтверджується величезною кількістю фактів про фізику метеорних явищ, про властивості атмосфери Землі, про природу комет і астероїдів, встановленими вітчизняними та закордонними фахівцями в галузі астрономії. Відтак, метеорна астрономія, поряд з іншими галузями науки, є потужним науковим інструментом у вивченні природи тіл Сонячної системи і Землі.
Список використаної літератури
1. Babadzhanov P.B. Fireballs photographed in Dushanbe by the method of instantaneous exposure. Asteroids, comets, meteors; Proceedings of the Meeting. 1983. P. 439.
2. Babadzhanov P.B., Getman V.S. Orbit, chemical composition and atmospheric fragmentation of a meteoroid from instantaneous photographs. Solid particles in the solar system; Proceedings of the Symposium. 1980. Vol.6, №. 2. P. 111-115.
3. Babadzhanov P.B., Kramer E.N. Instantaneous Meteor Photography-Preliminary Results. Soviet Astronomy. 1965. Vol. 9. P. 506.
4. Ballinger A.P., Chilson P.B., Palme R.D., Mitchell N.J. (2008). On the validity of the ambipolar diffusion assumption in the polar mesopause region. Annales Geophysicae. № 26. P. 3439-3443.
5. Charania A.C. (2002). Networks on the Edge of Forever: Meteor Burst (MB) Communication Networks on Mars. Version 1.0. Atlanta: SpaceWorks Engineering, Inc. (SEI). 51 p.
6. Fujiwara Y., Ueda M., Nakamura T., Tsutsumi M. Simultaneous Observations of Meteors with the Radar and TV Systems. Earth, Moon, and Planets. 1995. Vol.68, Issue 1-3. P. 277-282.
7. Hunt S.M., Oppenheim M., Close S., et al. Determination of the meteoroid velocity distribution at the Earth using high-gain radar. Icarus. 2004. № 1. P. 34-42.
8. Molau Sirko, Sonota Co. On the average altitude of (video) meteors. WGN, Journal of the International Meteor Organization. 2008. Vol. 36, № 6. P.124-130.
9. Ueda M., Fujiwara Y. Television Meteor Radiant Mapping. Earth, Moon, and Planets. 1995. Vol.68, Issue 1-3. P. 585-603.
10. Ueda M., Fujiwara Y., Sugimoto M., Kinoshita M. Results of double-station TV observations in 1998 and 1999. Proceedings of the Meteoroids 2001 Conference. 2001. P. 325-330.
11. Ueda M., Fujiwara, Y. Double-station observations of the TV meteors. Meteoroids and their parent bodies, Proceedings of the International Astronomical Symposium held at Smolenice. 1993, № 5. P. 268-281.
12. Zhilyaev B.E., Vidmachenko A.P., Steklov A.F., Pokhvala S.M., Verlyuk I.A. The physics of space intrusions. Astronomical School's Report. 2020. Vol. 16, Iss. 1. Р. 8-15.
13. Бушуев Ф.И., Калюжный Н.А., Сливинский А.П., Шульга А.В. Использование сигналов вещательных FM-станций для исследований численности метеоров. Космічна наука і технологія. 2011. Т.17, № 3. С. 72-82.
14. Бушуєв Ф.І., Калюжний М.П., Куліченко М. О., Шульга О.В., Савчук С.Г., Малиновський Є.В., Янків-Вітковська Л.М., Грудинін Б.О. Становлення та розвиток Української мережі радіоспостережень метеорів. Космічна наука і технологія. 2021. № 3. С. 85-92.
15. Вовк В.С., Калюжный Н.А., Козырев Е.С., Шульга А.В. Автоматическая обработка сигналов при наблюдении метеоров методом загоризонтного зондирования. Вісник астрономічної школи. 2012. № 2. С. 166-170.
16. Голубаєв О.В., Горбаньов Ю.М., Шульга О.В., Андрєєв О.А., Бушуєв Ф.І., Відьмаченко А.П., Грудинін Б.О., Жиляєв Б.Ю., Калюжний М.П., Козак П. М., Куліченко М.О., Малиновський Є.В., Мозгова А.М., Савчук С.Г., Стєклов О.Ф., Сумарук Ю.П. Створення Української метеорної спостережної мережі: інструменти, методи обробки, спостережні можливості. Космічна наука і технологія. 2022. Т. 28, № 4. С. 39-70.
17. Грудинін Б.О., Відьмаченко А.П., Стєклов О.Ф., Калюжний М.П. Співпраця наукових установ та закладів МОН України у спостереженні за метеорними потоками: інструменти, методи обробки, спостережні можливості. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Серія: педагогічні науки. 2022. № 2 (49). 2022. С. 26-41.
18. Кручиненко В.Г. Математико-фізичний аналіз метеорного явища. Київ, 2012. 294 с.
19. Кручиненко В., Чурюмов К., Мозгова А. Фізика Челябінського боліду. Вісник Астрономічної школи. 2013. Т. 9. № 1. С. 43-47.
References
1. Babadzhanov P.B. (1983). Fireballs photographed in Dushanbe by the method of instantaneous exposure. Asteroids, comets, meteors; Proceedings of the meeting. P. 439. [in English].
2. Babadzhanov P.B., Getman V.S. (1980). Orbit, chemical composition and atmospheric fragmentation of a meteoroid from instantaneous photographs. Solid particles in the solar system; Proceedings of the symposium. Vol.6, №. 2. P. 111-115.[in English].
3. Babadzhanov P.B., Kramer E.N. (1965). Instantaneous meteor photography-preliminary results. Soviet astronomy. Vol. 9. P. 506. [in English].
4. Ballinger A.P., Chilson P.B., Palme R.D., Mitchell N.J. (2008). On the validity of the ambipolar diffusion assumption in the polar mesopause region. Annales Geophysicae. № 26. P. 3439-3443. [in English].
5. Charania A.C. (2002). Networks on the Edge of Forever: Meteor Burst (MB) Communication Networks on Mars. Version 1.0. Atlanta: SpaceWorks Engineering, Inc. (SEI). 51 p. [in English].
6. Fujiwara Y., Ueda M., Nakamura T., Tsutsumi M. (1995). Simultaneous observations of meteors with the radar and TV systems. Earth, Moon, and Planets. Vol.68, Issue 1-3. P.277-282. [in English].
7. Hunt S.M., Oppenheim M., Close S. (2004). Determination of the meteoroid velocity distribution at the Earth using high-gain radar. Icarus. № 1. P. 34-42. [in English].
8. Molau S., Sonota Co. (2008). On the average altitude of (video) meteors. WGN, Journal of the International Meteor Organization. Vol.36, №. 6. P.124-130. [in English].
9. Ueda M., Fujiwara Y. (1995). Television meteor radiant mapping. Earth, Moon, and Planets. Vol.68, Issue 1-3. P. 585-603. [in English].
10. Ueda M., Fujiwara Y., Sugimoto M., Kinoshita M. (2001). Results of double-station TV observations in 1998 and 1999. Proceedings of the meteoroids 2001 conference. P. 325-330. [in English].
11. Ueda M., Fujiwara Y. (1993). Double-station observations of the TV meteors. Meteoroids and their parent bodies, Proceedings of the International Astronomical Symposium held at Smolenice. № 5. P. 268-281. [in English].
12. Zhilyaev B.E., Vidmachenko A.P., Steklov A.F., Pokhvala S.M., Verlyuk I.A. (2020). The physics of space intrusions. Astronomical School's Report. Vol. 16, Iss. 1. Р. 8-15. [in English].
13. Bushuev F.Y., Kaliuzhnyi N.A., Slyvynskyi A.P., Shulha A.V. (2011). Ispolzovanie sihnalov veshchatelnykh FM-stantsyi dlia issledovanii chyslennosti meteorov. Kosmichna nauka i tekhnolohiia - Space science and technology. T. 17, № 3, S. 72-82. [in Russian].
14. Bushuev F.I., Kaliuzhnyi M.P., Kulichenko M.O., Shulha O.V., Malynovskyi Ye.V., Savchuk S.H., Yankiv-Vitkovska L.M., Hrudynin B.O. (2021). Stanovlennia ta rozvytok Ukrainskoi merezhi radiosposterezhen meteoriv. [Formation and development of the Ukrainian network of meteor video observation]. Kosmichna nauka i tekhnolohiia - Space science and technology. №3. S. 85-92. [in Ukrainian].
15. Vovk V.S., Kaliuzhnyi N.A., Kozyrev E.S., Shulha A.V. (2012). Avtomatycheskaia obrabotka syhnalov pry nabliudenyy meteorov metodom zahoryzontnoho zondyrovanyia. [Automatic processing of signals when observing meteors by the method of over - the - horizon sounding]. Visnyk astronomichnoi shkoly - Bulletin of the Astronomical School. № 2. S. 166170. [in Russian].
16. Holubaiev O.V., Horbanov Yu.M., Shulha O.V., Andrieiev O.A., Bushuiev F.I., Vidmachenko A.P., Hrudynin B.O., Zhyliaiev B.Iu., Kaliuzhnyi M.P., Kozak P.M., Kulichenko M.O., Malynovskyi Ye.V., Mozghova A.M., Savchuk S.H., Stieklov O.F., Sumaruk Yu.P. (2022). Stvorennia Ukrainskoi meteornoi sposterezhnoi merezhi: instrumenty, metody obrobky, sposterezhni mozhlyvosti. [Creation of the Ukrainian meteor observation network: tools, processing methods, observation capabilities]. Kosmichna nauka i tekhnolohiia - Space science and technology. T.28, №4, 2022, S. 39-70. [in Ukrainian].
17. Hrudynin B.O., Vidmachenko A.P., Stieklov O.F., Kaliuzhnyi M.P. (2022). Spivpratsia naukovykh ustanov ta zakladiv MON Ukrainy u sposterezhenni za meteornymy potokamy: instrumenty, metody obrobky, sposterezhni mozhlyvosti. [Cooperation of scientific institutions of the Ministry of Education and Culture of Ukraine in observing meteor showers: tools, processing methods, observational possibilities]. Visnyk Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Oleksandra Dovzhenka - Bulletin of Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko. Seriia: pedahohichni nauky. № 2 (49). S. 26-41. [in Ukrainian].
18. Kruchynenko V.H. (2012). Matematyko-fizychnyi analiz meteornoho yavyshcha. [Mathematical and physical analysis of the meteor phenomenon]. Kyiv. 294 p. [in Ukrainian].
19. Kruchynenko V., Churiumov K., Mozghova A. (2013). Fizyka Cheliabinskoho bolidu. [Physics of the Chelyabinsk bolide]. Visnyk Astronomichnoi shkoly - Bulletin of the Astronomical School. S. 43-47 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Астероїди поясу Койпера та близькоземні астероїди їх небезпека міф чи реальність. Про метеорні кратери та інші наслідки падіння метеорів, їх види та руйнівна сила. Концепція створення та застосування багатоешелонової системи захисту землі від небезпеки.
реферат [29,6 K], добавлен 16.07.2010Роль спостережень в астрономії. Пасивність астрономічних спостережень по відношенню до досліджуваних об'єктів. Залежність виду неба для спостерігача від місця спостереження. Висновки про лінійні відстані і розміри тіл на підставі кутових вимірювань.
презентация [1,8 M], добавлен 23.09.2016Загальні відомості про Венеру - планету Сонячної системи. Телескопічні спостереження Г. Галілея. Запуск космічних станцій для дослідження поверхні та хімічного аналізу складу атмосфери планети. Створення автоматичної міжпланетної станції "Венера-8".
презентация [10,3 M], добавлен 11.05.2014Легенди про диски, що літають. Кількість об'єктів, перетинавших диски Місяця і Сонця. Перший опис посадки НЛО в ХХ столітті. Список спостережень НЛО, зроблених в давнину і середньовіччя. Диски, що літають, в небі і об'єкти, що бачаться на землі і на морі.
реферат [16,0 K], добавлен 27.02.2009Выбор места посадки космического аппарата на Луну. Поиск точек либрации. Определение видимости КА без учета лунного рельефа. Расчет угла места КА над горизонтом. Реализация алгоритма на языке С++. Разработка программы для оптимального места посадки.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 08.02.2017Наукові спостереження за явищем сонячного затемнення і застосування фотографії та спектрального аналізу для досліджень. Отримання знімків спектру сонячного краю з допомогою увігнутої дифракційної решітки. Зв'язок корональних променів з протуберанцями.
реферат [300,5 K], добавлен 26.11.2010Застосування фотографічного методу реєстрації випромінювання в астрономії. Панхроматичні емульсії. Використання стереокомпаратора і блинк-микроскопа. Характеристика кривої емульсії. Головний недолік фотографічної пластинки приймача випромінювання.
реферат [12,8 K], добавлен 26.02.2009Наукове значення спостереження сонячних затемнень, вивчення знімків, отриманих протягом повної фази затемнення. Поправки до таблиць руху Місяця і Сонця. Вивчення зовнішніх оболонок Сонця - корони і хромосфери, будови земної атмосфери, ефекту Ейнштейна.
курсовая работа [180,3 K], добавлен 26.11.2010Визначення, сутність та захисні можливості міжмережевого екрану. Особливості налаштування і призначення брандмауера. Порівняльна характеристика різноманітних різновидів антивірусів, їх переваги та недоліки. Принцип дії та порівняння програм-антишпигунів.
реферат [333,9 K], добавлен 22.03.2010Гіпотеза походження Непізнаних літаючих об’єктів як машини часу. Офіційні документи і звіти про розслідування спостережень, що доводять існування НЛО, аналіз природи цих непізнаних явищ, історичні хроніки. Машина часу Кіпа Торна, створення антигравітації.
курсовая работа [567,3 K], добавлен 05.11.2010Історія спостережень за Меркурієм з найдавніших часів і до наших днів. Основні фізичні характеристики та особливості руху планети, період обертання навколо Сонця і тривалість сонячної доби. Атмосфера і фізичні поля та модель внутрішньої будови Меркурія.
реферат [1,1 M], добавлен 15.11.2010Астрономічні дані про планету, її орбіта і максимальна зоряна величина, можливість спостереження у телескоп. Фізичні характеристики Нептуна: атмосфера період і вісь обертання, магнітне поле, вітри. Найбільші супутники Нептуна: Тритон і Нереїда.
презентация [134,9 K], добавлен 28.02.2012Суть на основні розділи астрономії – однієї з найдавніших наук, яка включає спостереження і пояснення подій, що відбуваються за межами Землі та її атмосфери. Оптичні, інфрачервоні, ультрафіолетові астрономічні дослідження. Астрометрія та небесна механіка.
презентация [1,2 M], добавлен 25.02.2013Шоста планета за віддаленістю від Сонця. Екваторіальний діаметр верхньої межі хмар Сатурну. Температура на планеті. Відсутність чіткої поверхні. Неможливість проводити спостереження через непрозорість поверхні. Шар атмосфери та магнітне поле планети.
презентация [6,3 M], добавлен 25.01.2012Спостереження за положеннями зірок та планет. Рух зореподібних планет, розташованих поблизу екліптики. "Петлі" на небі верхніх планет - Марса, Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна. Створення теорій руху планет: основні практичні аспекти небесної механіки.
реферат [123,3 K], добавлен 18.07.2010Історія появи назви планети Меркурій в честь римського бога Меркурія, послідовника грецького Гермеса та вавилонського Набу. Перше телескопічне спостереження Меркурія, зроблене Галілео Галілеєм на початку XVII ст. Сучасне дослідження планети НАСА.
презентация [597,3 K], добавлен 11.05.2015Історія спостереження за новими та надновими небесними тілами, їх классифікація та еволюція у тісних подвійних системах. Дослідження амплітуд коливань на кривих блиску нових зірок під час спалаху. Обробка та аналіз даних Загального каталогу змінних зірок.
курсовая работа [657,1 K], добавлен 18.04.2012Опис видатних астрономів, які зробили найбільший вклад в науку про змінні зорі. Огляд історії відкриття затемнюваних зір. Характеристика класифікації змінних зір сферичної галактики. Дослідження особливостей карликової цефеїди, спектральних змінних зір.
реферат [2,1 M], добавлен 20.11.2013Уявлення про систему світу, розташування в просторі і русі Землі, Сонця, планет, зірок і інших небесних тіл. Спостереження переміщення Сонця серед зірок. Перша геліоцентрична система, обертання небесних сфер. Вивчення будови Галактики, Чумацького Шляху.
реферат [41,5 K], добавлен 09.09.2009Алгоритм решения задач по астрономии. Расчет географической долготы по гринвичскому времени, параметров движения звезд, планет и астероидов и расстояний между ними. Расчет среднего увеличения школьного телескопа, значений температуры поверхности Солнца.
учебное пособие [191,1 K], добавлен 04.10.2011
