Облік основних засобів в бюджеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В умовах розвитку економічних відносин в Україні бюджетні та наукові установи виступають як частина єдиного народногосподарського комплексу, причому відносно відокремлена його частина. Це обумовлено наявністю товарно-грошових відносин та передбачає здійснення специфічних функцій даних установ.

Для задоволення потреб соціально-культурної сфери і наукового прогресу держава щорічно виділяє з бюджету величезні фінансові ресурси, витрачає значні обсяги матеріальних цінностей. І важливо, щоб ці ресурси та цінності використовувались на місцях з максимальним ефектом, і при цьому повністю задовольнялися потреби українського народу в культурному розвитку, освіті, медичному обслуговуванні, забезпечувалися всі інші соціальні потреби суспільства та вміло використовувався науковий потенціал.

Витрати бюджетних організацій носять, як правило, безповоротний характер.

На сучасному етапі розвиток суспільного виробництва забезпечує безперервне зростання національного доходу країни, і на цій основі відбувається щорічне зростання обсягу доходів та видатків Державного бюджету, який не може бути забезпечений без правильної організації бухгалтерського обліку.

За допомогою бухгалтерського обліку здійснюється безпосередній контроль за процесом виконання бюджету, ефективним і економним використанням бюджетних коштів.

Серед напрямків бухгалтерського обліку чималу роль відіграє облік основних засобів.

Бюджетні установи для здійснення своєї діяльності забезпечені основними засобами, які є частиною національного багатства країни.

Тому правильна організація обліку використання основних засобів бюджетними організаціями має важливе народногосподарське значення у справі подальшого економічного підйому країни та збереження великої кількості коштів, що спрямовуються на капітальне будівництво.

Перехід до ринкової економіки у всіх сферах економіки припускає технічне переозброєння, відновлення й реконструкцію основних засобів, поліпшення використання діючих потужностей, прискорення заміни застарілої техніки й освоєння потужностей, що вводять знову. Це висуває нові вимоги до якості облікової інформації про формування, рух, використання й схоронності основних засобів.

Для організації обліку основних засобів у бюджетній організації важливе значення мають наступні передумови: класифікація, установлення принципів оцінки й одиниці обліку предметів основних засобів; вибір форм первинних документів й облікових регістрів.

Бухгалтерський облік основних засобів в бюджетних установах повинен забезпечувати їх збереження та найбільш ефективне використання, правильне документальне оформлення та своєчасне відображення їх руху в поточному обліку, а також правильну оцінку в балансі та звітах.

Об'єктом дослідження у моїй курсовій роботі є методика і організація бухгалтерського обліку основних засобів у Державному закладі «Миколаївська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці» МОЗ України.

Мета роботи - розкрити актуальність теми, дати загальну характеристику основних засобів, обґрунтувати необхідність їх обліку та контролю, досконало вивчити існуючу на підприємстві систему бухгалтерського обліку основних засобів, відпрацювати рекомендації щодо її удосконалення та підвищення ефективності обліку основних засобів.

Для досягнення мети в курсовій роботі необхідно вирішити слідуючи питання:

· досліджувати роль основних засобів у функціонуванні бюджетних організацій;

· вивчити способи оцінки, переоцінки основних засобів й їхню класифікацію;

· вивчити нормативно-правову базу, що регулює порядок ведення обліку й складання звітності про рух основних коштів бюджетних організацій;

· ознайомитися із системою бухгалтерського обліку основних засобів досліджуваної організації Державний заклад «Миколаївська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці» МОЗ України, дати її характеристику;

· відбити порядок документального оформлення надходження, переміщення й вибуття основних засобів;

· вивчити методику синтетичного й аналітичного обліку основних засобів;

· ознайомитися з порядком інвентаризації основних засобів і відбиттям її результатів в обліку;

· розглянути шляхи вдосконалювання обліково-контрольної роботи з основними засобами в умовах автоматизації обліку.

При написанні даної курсової роботи інформаційну базу склали навчальні посібники, законодавчі й нормативні акти України, а також звітна документація мого підприємства.

Одержані результати будуть використані мною при удосконаленні діючої системи обліку на моєму підприємстві.

1. Теоретико-методологічні основи обліку основних засобів в бюджетних організаціях

1.1 Загальні положення обліку основних засобів в бюджетних організаціях

Як відомо, головним результатом діяльності бюджетних установ є послуга. Для надання послуг різного характеру бюджетні установи повинні мати перш за все засоби праці, оскільки саме вони є визначальним істотним елементом у процесі надання послуг. У бухгалтерському обліку бюджетних установ засоби праці виокремлюються в самостійний об'єкт обліку, що має назву «необоротні активи», до складу яких входять: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи.

Згідно з інструкцією з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України 17.07.2000 р. №64 (у редакції наказу Державного казначейства України від 21.02.2005 р. №30) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2000 р. за №459/4680 (далі Інструкція №64) до основних засобів належать матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект). Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися установою або з їх використанням будуть виконуватися основні функції та завдання бюджетних установ.

Термін, корисної (очікуваної) експлуатації основних засобів установи встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання активу. У межах одного головного розпорядника бюджетних коштів на однотипні основні засоби встановлюється єдиний строк їх корисної експлуатації. При визначенні строку корисної (очікуваної) експлуатації основних засобів слід ураховувати: очікуване використання об'єкта установою з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори. Відмінною рисою основних засобів є не їх довговічність з точки зору фізичної суті, а можливість багаторазово або безперервно використовувати протягом тривалого періоду часу.

В бюджетних установах не створюються матеріальні блага і основні засоби безпосередньо не приймають участі у виробництві готової продукції, а обслуговують процеси по задоволенню соціально-культурних потреб населення та здійсненню функцій державного управління у країні, тобто являються невиробничими основними засобами.

В фінансово-господарської діяльності любої організації важлива роль належить основним засобам. Крім того, до основних засобів під загальною назвою «Інші необоротні матеріальні активи» віднесено також білизну, постільні речі, одяг та взуття (у тому числі спеціальні та спортивні) у закладах охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення тощо.

Основні засоби бюджетних установ класифікуються за такими ознаками:

1) за характером участі у процесі відтворення:

- виробничі;

- невиробничі

2) за належністю:

- власні;

- орендовані;

3) за призначенням і характером виконуваних функцій:

- земельні ділянки;

- будівлі;

- споруди;

- передавальні пристрої;

- машини і обладнання;

- транспортні засоби;

- інструменти;

- виробничий інвентар і приладдя;

- господарський інвентар;

- бібліотечні фонди;

- музейні цінності;

- інші основні засоби.

До основних засобів належать незалежно від вартості: 1) сільськогосподарські машини та знаряддя;

2) будівельний механізований інструмент;

3) робочі та продуктивні тварини;

4) усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;

5) документація з типового проектування.

Для обліку власних та отриманих на умовах фінансового лізингу основних засобів у Плані рахунків передбачено рахунок 10 «Основні засоби», який розподіляється на субрахунки:

101 «Земельні ділянки»;

102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»;

103 «Будинки та споруди»;

104 «Машини та обладнання»;

105 «Транспортні засоби»;

106 «Інструменти, прилади та інвентар»;

107 «Робочі і продуктивні тварини»;

108 «Багаторічні насадження»;

109 «Інші основні засоби».

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в бюджетних установах рахунки для обліку основних засобів є активними. По дебету цих рахунків відбивається надходження основних засобів за рахунок їхнього придбання, будівництва або реконструкції будинків і споруджень, безоплатного одержання від інших організацій і фізичних осіб, виготовлення господарським способом. По кредиту відбивається вибуття об'єктів основних засобів при їхньому списанні в результаті фізичного й морального зношування, виявлення недостач при інвентаризації, безоплатної передачі й реалізації невикористовуваних основних засобів.

У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображаються основні засоби, розподіляється на:

· балансову вартість;

· первісну вартість;

· відновлювальну вартість.

Балансова вартість - це вартість, за якою основні засоби включаються до Балансу після вирахування суми нарахованого зносу.

Первісна вартість - це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Відновлювальна вартість - це первісна вартість, змінена після переоцінки.

Відновлювальна вартість необоротних активів - це первісна вартість, змінена після переоцінки.

Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства України.

Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів проводиться згідно з коефіцієнтом індексації, який визначається за формулою, передбаченою пунктом 8.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У формулі застосовується індекс інфляції року, який щорічно визначається Державним комітетом статистики України. Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів може проводитися за самостійним рішенням керівника установи. При проведенні індексації одночасно проводиться індексація суми зносу, нарахованого на необоротні активи, яка склалася на момент проведення індексації (п. 1.6. Інструкції №64).

Індексація грошової оцінки земель проводиться відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783.

Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, то вартість цих необоротних активів необхідно привести у відповідність до вартості аналогічних нових зразків, що діють на дату проведення індексації на ці види активів.

Переоцінка необоротних активів бюджетних установ проводиться постійно діючою комісією (далі - комісія), яка призначається наказом керівника установи щорічно і діє протягом року у складі: керівника або заступника (голова комісії); головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку); керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які здійснюють облік необоротних активів; особи, на яку покладено відповідальність за збереження необоротних активів; інших посадових осіб (на розсуд керівника установи). Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці основних засобів і встановлюються нові ціни. При встановленні цін на однотипні предмети, вони (ціни) у межах одного головного розпорядника бюджетних коштів повинні бути однаковими. Якщо залишкова вартість об'єкта необоротних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість додається до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта. За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи. Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу необоротних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об'єктивність визначення реальної вартості активів - керівника і голову комісії.

Витрати з наймання транспорту для перевезення основних засобів не збільшують вартість придбаних основних засобів, а відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків. Суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) основних засобів, не враховуються до вартості основних засобів і відносяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих активів. Податки та збори, інші послуги та інші видатки, які сплачуються при придбанні, не збільшують вартість основних засобів, а відносяться на фактичні видатки бюджетної установи.

Витрати на поточний та капітальний ремонт не відносяться на збільшення вартості основних засобів, а відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

При проведенні ремонту необоротних активів у випадках, не пов'язаних з дообладнанням, реконструкцією, модернізацією, що призвів до заміни запасних частин, їх вартість не відноситься на збільшення вартості необоротних активів, а відноситься на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс установи за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється установою. Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Облік основних засобів ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься на видатки установи.

Основні засоби в установах обліковуються за місцем їх зберігання (місцезнаходженням) та в бухгалтерії за інвентарними об'єктами.

Основні засоби, які перебувають у системі одного головного розпорядника коштів і мають однакове функціональне призначення та однакову вартість, обліковуються на одних і тих же субрахунках бухгалтерського обліку.

Основні засоби в установах обліковуються за місцем їх зберігання (місцезнаходженням) та в бухгалтерії за інвентарними об'єктами.

Для організації обліку та забезпечення контролю за зберіганням основних засобів кожному об'єкту незалежно від того, чи перебуває він в експлуатації або на складі, присвоюється інвентарний номер.

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах надходження основних засобів, їх переміщення всередині установи, вибуття з установи та надавати достатні дані для здійснення контролю за збереженням та правильним використанням кожного об'єкта основних засобів. Надходження основних засобів супроводжується відкриттям інвентарних карток їх обліку, присвоєнням їм інвентарних номерів та проведенням потрібних записів у регістрах аналітичного обліку.

Для забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку й фінансової звітності підприємтва повинні проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються й документально підтверджуються їхня наявність, стан й оцінка. Необхідність проведення інвентаризації установлена статтею 10 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV.

Інвентаризація - це спосіб бухгалтерського обліку, що забезпечує виявлення фактичного стану майна, відповідність його наявності даним бухгалтерського обліку й урегулювання виявлених інвентаризаційних різниць.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявностю майна. Інвентаризації підлягає все майно установи за місцем його знаходження та за матеріально відповідальними особами. Під час інвентаризації в обовязковому порядку проводиться констатація наявності обєкта.

Основними завданнями інвентаризації є - виявлення фактичної наявності основних засобів.

Проведення інвентаризації є обов'язковим:

Ш перед складанням річної фінансової звітності

Ш при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийняття-передання справ);

Ш при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день установлення таких фактів);

Ш після пожежі або стихійного лиха (повені, землетрусів та ін.) - терміново після ліквідації пожежі або стихійного лиха;

Ш у випадку ліквідації установи;

Ш згідно з розпорядженням судових та слідчих органів;

Ш при передачі майна установи в оренду;

Ш при передачі підприємств, установ, організацій або їх структурних підрозділів із одного підпорядкування в інше (на встановлену дату передачі).

Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник установи. Головний бухгалтер, разом із керівниками відповідних підрозділів та служб, зобов'язаний контролювати дотримання установлених правил проведення інвентаризації. Для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється комісія з числа працівників установи за обов'язкової участі головного (старшого) бухгалтера. Інвентаризаційну комісію очолює керівник установи чи його заступник.

Наказом установлюється також терміни початку та закінчення робіт з проведення інвентаризації та порядок відображення її результатів у обліку

Інвентаризаційні комісії несуть відповідальність за:

Ш своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника установи;

Ш повноту і достовірність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, основних засобів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, нематеріальних активів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

Ш правильність і своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації відповідно до встановленого порядку.

У процесі господарської діяльності бюджетних установ основні засоби поступово зношуються як фізично, так і морально. Тому з тих чи інших причин вони можуть вибувати.

Основні засоби, що стали непридатними для користування, підлягають списанню відповідно до Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ.

Списання з балансу установ матеріальних цінностей здійснюється шляхом їх:

Ш продажу;

Ш безоплатної передачі;

Ш ліквідації (на підставі акту).

У процесі експлуатації основні засоби бюджетних установ поступово фізично і морально зношуються. Знос - це втрата об'єктом основних засобів фізичних якостей або техніко-економічних властивостей. А внаслідок цього - і вартість. Але на відміну від виробничих підприємств. У бюджетних установах амортизаційні відрахування на основні засоби не проводять, а нараховують лише їх знос.

Знос предметів (об'єктів) основних засобів нараховується один раз на рік (за повний календарний рік), незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані чи побудовані. При цьому використовуються такі норми нарахування зносу за групами основних засобів:

Ш І група - 5%;

Ш ІІ група - 25%;

Ш ІІІ група - 15%.

З метою своєчасного відображення надходження, вибуття, ліквідації, зносу та руху необоротних активів аналітичний облік необоротних активів бюджетними установами ведеться за місцем зберігання (експлуатації) та в бухгалтерії за типовими формами:

Ш ОЗ-1 (бюджет) «Акт прийняття-передачі основних засобів»,

Ш ОЗ-2 (бюджет) «Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів»,

Ш ОЗ-3 (бюджет) «Акт про списання основних засобів»,

Ш ОЗ-4 (бюджет) «Акт про списання автотранспортних засобів»,

Ш ОЗ-5 (бюджет) «Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури»,

Ш ОЗ-6 (бюджет) «Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах»,

Ш ОЗ-8 (бюджет) «Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тварин і багаторічних насаджень)»,

Ш ОЗ-9 (бюджет) «Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах»,

Ш ОЗ-10 (бюджет) «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів»,

Ш ОЗ-11 (бюджет) «Інвентарний список основних засобів»,

Ш ОЗ-12 (бюджет) «Відомість нарахування зносу на основні засоби»,

Форми затверджені спільним наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 №125/70 «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.12.97 за №612/2416 (далі Наказ №125/70).

Документи аналітичного обліку необоротних активів систематизуються за датами здійснення операцій та оформляються меморіальним ордером №9 (ф. 438 (бюджет)), який є накопичувальною відомістю про вибуття та переміщення необоротних активів.

У накопичувальну відомість записи робляться за кожним документом, дані меморіального ордера №9 заносяться в книгу «Журнал-головна».

Дані обліку основних засобів у матеріально відповідальних осіб повинні відповідати даним обліку бухгалтерії. Для контролю за правильністю бухгалтерських записів за рахунками синтетичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості за кожною групою субрахунків, що об'єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів та залишків кожного субрахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів та залишків даних відповідних синтетичних рахунків книги «Журнал-головна».

Підводячи підсумки вищесказаному можна зробити наступні висновки:

- система обліку основних засобів у бюджетних організаціях є складним механізмом керування й контролю за їхнім використанням і схоронністю, тому для організації якісної системи обліку основних засобів необхідне дотримання ряду умов, певних нормативно-законодавчою базою України:

- відбиття знову придбаних основних засобів в організаціях, фінансованих з бюджету, здійснюється по первісній вартості, а основні засоби, що пройшли переоцінку, відбиваються по відбудовній вартості;

- переоцінка основних засобів у бюджетних установах робиться на підставі нормативно-законодавчих актів України, шляхом індексації балансової вартості;

- первісна (відбудовна) вартість відбитих у балансі основних засобів змінюється тільки в результаті заходів щодо добудування, дообладнуванню або реконструкції;

- джерелами для надходження основних засобів бюджетних організацій можуть бути як бюджетні, так і позабюджетні засоби;

- одиницею обліку основних засобів у бюджетних установах є інвентарний об'єкт, якому в обов'язковому порядку привласнюється інвентарний номер;

- підставою для прийняття до обліку об'єкта основних засобів у бюджетних організаціях є первинні документи;

- облік основних засобів у бюджетних установах здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в бюджетних організаціях й Інструкції з його застосування;

1.2 Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури

№ п/п	Найменування нормативного документу (інформація про спеціальну літературу, статті)	Загальна характеристика документа
1.	Закон України №996-XIV від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні.	Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, веденняі бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Використано на протязі всієї курсової роботи.
2.	Закон від 06.06.95 р. №217/95-ВР «Про визначення» і Порядком визначення розмірів збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, утвердженным постановою КМУ від 22.01.95 р. №116	Цей Закон визначає розмір збитків, нанесених підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металов, дорогоцінних каменів або валютних цінностей. В курсовій роботі застосовано в розділі 3 пункті 3.3.
3.	Спільний наказ Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 №125/70 «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.12.97 за №612/2416.	В цьому Наказі наведені затвердженні типові форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкція з їх складання. Використано на протязі всієї курсової роботи.
4.	Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України 17.07.2000 р. №64 (у редакції наказу	Єдині вимоги обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетними установами. Використано на протязі всієї курсової роботи.
	Державного казначейства України від 21.02.2005 р. №30) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2000 р. за №459/4680;
5.	Типова інструкція про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства та Міністерства економіки України від 10 серпня 2001 року №142/181, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2001 року за №787/5978.	Єдиниі вимог до порядку списання матеріальних цінностей з балансу установ, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. В курсовій роботі застосовано у розділі 3 пункті 3.4.
6.	Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затверджена наказом Головного управляння Державного казначейства України від 30 жовтня 1998 року №90, від 30 жовтня 1998 року, №90, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 листопад 1998 року за №728/3168 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державного казначейства України від 19 липня 2001 р. №122, від 5 жовтня 2005 р. №184).	Єдині вимоги до порядку проведення бюджетними установами і організаціями інвентаризації матеріальних цінностей. В курсовій роботі застосовано в розділі 3 пункті 3.3.
7.	«План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних закладів і порядок застосування плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних закладів» затверджений спільним Наказом Міністерства фінансів України та Головним управлянням Державного казначейства України №114 від 10 грудня 1999 року (із змінами і доповненнями) зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 1999 р. за №890/4283.	Облік основних засобів у бюджетних установах здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в бюджетних організаціях й Інструкції з його застосування Використано на протязі усієї курсової роботи.
8.	Журнал «Бухгалтерська практика» Видавничий дім «Практика» м. Київ (Все про основні засоби та нематеріальні активи) №2 (2) січень 2001 р.	Основні засоби: облік необоротних активів в бюджетних організаціях: призначення, оцінка, класифікація, надходження та вибуття основних засобів. Використано на протязі усієї курсової роботи.
9.	Журнал «Баланс-Бюджет» всеукраїнське видання для бюджетних організацій №43 (194) 01 жовтня 2008 р. - спецвипуск «Проводимо інвентаризацію»	Інвентаризація основних засобів. В курсовій роботі застосовано у розділі 3 пункті 3.3.
10.	Журнал «Баланс-Бюджет» всеукраїнське видання для бюджетних організацій №12 (93) 19 червня 2006 р. (с. 28)	Аналітичний облік основних засобів (заповнення карточек обліку ОЗ-6, ОЗ-9). В курсовій роботі використано в розділі розділі 3 пункті 2.1.
11.	Журнал «Баланс-Бюджет» всеукраїнське видання для бюджетних організацій №38 (143) 05 листопада 2007 р. (с. 22)	Облік основних засобів (загальні положення, індексація, преоцінка).
12.	Журнал «Баланс-Бюджет» всеукраїнське видання для бюджетних організацій №1 (82) 17січня 2006 р. (с. 6)	Лист Державного казначейства України від 20.12.05 р. №07-04/2362-11163, де надається розяснення стосовно порядку нарахування бюджетними установами зносу на необоротні активи та відображення його у бухгалтерському обліку. У курсовій роботі застосовано у розділі 3 пуокті 3.2.
13.	Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета «Все про бухгалтерський облік» №81 03.09.2007 р.	Списання основних засобів. В курсовій роботі використано в розділі 3 пункті 3.4.
14.	Журнал «Баланс» всеукраїнський бухгалтерський щотижневик №18 (612) 1 травня 2006 р. (с. 30)	Ліквідація основних засобів, памятка по оформленню первинних документів. У курсовій роботі застосовано у розділі 3 пункті 3.4.

2. Коротка економічна характеристика господарсько-фінансової діяльності підприємства Державний заклад «Миколаївська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на одеській залізниці» МОЗ України

Державний заклад «Миколаївська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України (далі - Миколаївська лінійна СЕС) входить до мережі державної санітарно-епідеміологічної служби на залізничному транспорті України - є закладом санітарно-профілактичного профілю і відноситься до державних санітарно-епідеміологічних закладів та установ Міністерства охорони здоров'я України.

Миколаївська лінійна СЕС у своїй діяльності керується Конституціє. України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ України, наказами та постановами Головного державного санітарного лікаря України, наказами, постановами та розпорядженнями Головного державного санітарного лікаря залізничного транспорту України, Головного державного санітарного лікаря Одеської залізниці та Статутом.

Структура, чисельність і штатні розписи Миколаївської лінійної СЕС на Одеській залізниці затверджуються головним державним санітарним лікарем Одеської залізниці.

Миколаївська лінійна СЕС є юридичною особою, має закріплене за нею майно, може від свого імені укладати договори та угоди, набувати майнові права, виконувати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Миколаївська лінійна СЕС має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Миколаївська лінійна СЕС є неприбутковим закладом. Має право здавати в оренду рухоме і нерухоме майно, у порядку та згідно з законодавством України. Миколаївська лінійна СЕС здійснює оперативний і бухгалтерський облік діяльності закладу, веде статистичну звітність, встановлену законодавством України.

Метою діяльності Миколаївської лінійної СЕС є нагляд за:

Ш забезпеченням санітарного та епідемічного благополуччя на підконтрольних об'єктах та територіях;

Ш профілактикою інфекційних і професійних хвороб та отруєнь, радіаційних уражень людей;

Ш запобіганням шкідливому впливу на стан здоров'я населення.

Ш проведить дезінфекційні, дезінсекційні, дератизаційні роботи на підконтрольних об'єктах та територіях Миколаївської лінійної дільниці на Одеській залізниці.

Відповідно до мети, напрямів діяльності та покладених на Миколаївську лінійну СЕС завдань, Миколаївська лінійна СЕС:

Ш здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням вимог санітарного законодавства органами управління залізниці, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від форм власності та господарювання) та громадянами на підконтрольних об'єктах та територіях;

Ш проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу, обстеження, розслідування, лабораторні та інструментальні дослідження і випробування, а також санітарну, гігієнічну, токсикологічну, епідеміологічну та інших видів оцінку середовища життєдіяльності людини, об'єктів господарської та інших видів діяльності, продукції, робіт, послуг, проектної документації і видає висновок щодо відповідності (невідповідності) вимогам санітарних норм;

Ш проводить лабораторні дослідження і випробування з метою визначення впливу на стан здоров'я і життя людини повітря, води, ґрунту та продукції, що виробляється чи реалізується;

Ш вивчає, оцінює і прогнозує показники здоров'я населення залежно від стану середовища його життєдіяльності, визначає фактори довкілля, що шкідливо впливають на стан здоров'я людини;

Ш аналізує санітарну та епідемічну ситуацію на підконтрольних об'єктах та територіях;

Ш вносить в установленому порядку до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо проведення заходів з метою забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, необхідності введення карантину;

Ш забезпечує охорону території України в межах Миколаївської лінійної дільниці на Одеській залізниці від занесення та поширення особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб, здійснює санітарно-епідеміологічний контроль і нагляд в пунктах пропуску через державний кордон;

Ш видає обов'язкові для виконання приписи і постанови щодо усунення а обмеження шкідливого впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності, причин та умов виникнення і поширенні інфекційних хвороб;

Ш виконує обумовлені законодавством України в межах Миколаївської лінійної дільниці на Одеській залізниці дії щодо обмеження або заборони в'їзду на територію України її громадян, іноземців та осіб без громадянства, експорт, імпорт, транзит, вантажів і товарів з країн або регіонів у зв'язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх територіях;

Ш аналізує причини та умови виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей;

Ш взаємодіє з державними органами і громадськими організаціями з питань охорони здоров'я людини;

Ш здійснює медичну практику;

Ш вживає заходів до розвитку міжнародного співробітництва з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

Ш проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт на підконтрольних об'єктах та територіях Миколаївської лінійної дільниці на Одеській залізниці.

Оплата зазначених послуг здійснюється за тарифами та прейскурантами, тзатвердженими у відповідності до законодавства України.

За 9 місяців 2008 року робітниками Миколаївської ЛСЕС виконано платних послуг на загальну суму - 180419,29 грн., а за аналогічний період 2007 року робітниками Миколаївської ЛСЕС було виконано платних послуг на суму 161960,76 грн. (Рис. 2.1.)

Рис. 2.1. - Сума отриманих коштів за виконання платних послуг Миколаївською ЛСЕС за 9 місяців 2008 року в порівнянні з аналогічним періодом 2007 року

основний бюджетний засіб бухгалтерський

Миколаївська лінійна СЕС може отримувати від юридичних та фізичних осіб благодійні (добровільні) внески та пожертвування.

Керівництво Миколаївською лінійною СЕС здійснюється головним лікарем Миколаївської лінійної СЕС. Головний лікар Миколаївської лінійної СЕС одночасно є Головним державним санітарним лікарем Миколаївської лінійної дільниці на Одеській залізниці.

Посадові особи Миколаївської лінійної СЕС провадять свою діяльність відповідно до Статуту, Колективного договору та посадових інструкцій згідно з законодавством України.

Припинення діяльності Миколаївської лінійної СЕС здійснюється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) або в результаті ліквідації.

Припинення та ліквідація Закладу здійснюється за рішенням Міністерства охорони здоров'я України або суду в установленому законодавством України порядку.

В період реорганізації та ліквідації закладу працівники Миколаївської лінійної СЕС забезпечуються соціально-правовим захистом, передбаченим законодавством України.

Витрати, пов'язані з припиненням діяльності Миколаївської лінійної СЕС, покриваються за рахунок бюджетних асигнувань.

У разі ліквідації Миколаївської лінійної СЕС її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету.

Припинення існування Миколаївської лінійної СЕС здійснюється з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

3. Облік основних засобів Деpжавного закладу «Миколаївська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на одеській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України

3.1 Облік наявності та надходження основних засобів

В процесі господарської діяльності бюджетних установ, основні засоби поступово зношуються як фізично, так і морально, а тому потребують поповнення. Основні засоби можуть надходити до Миколаїївської ЛСЕС, як і до любої іншої бюджетної установи шляхом:

Ш придбання їх за рахунок бюджетних чи позабюджетних коштів;

Ш безкоштовного отримання (у т.ч. у вигляді гуманітарної допомоги);

Ш будівництва нових об'єктів;

Ш оприбуткування залишків, виявлених під час інвентаризації;

Ш за рахунок виготовлення їх власними силами.

Розглянемо порядок документального оформлення надходження основних засобів до мого підприємства, Миколаївської ЛСЕС, на прикладі придбання в санітарно-гігієнічний відділ приладу ПП «НВПП «Спаринг-Віст Центр» м. Львів.

Найбільш розповсюдженими шляхаи надходження основних засобів до ДЗ «Миколаївська лінійна СЕС на Одеській залізниці» МОЗУ є придбання за кошти.

Оформлення придбання основних засобів Миколаївською ЛСЕС робиться на підставі, рахунка-фактури (Додаток А) та накладної (Додаток Б, В) (тобто первинних документів).

Приймання основних засобів, в даному випадку радіометру-дозиметру, проводиться згідно з Актом приймання-передачі основних засобів типової форми ОЗ-1 (бюджет) (Додаток Г), який складається взагалі на кожний об'єкт, який надходить шляхом придбання або безпосередньої передачі від інших організацій. Для прийняття об'єктів наказом керівника установи створюється комісія, яка складає акт у двох примірниках: один - для установи, яка здає, другий - для установи, яка приймає. Акт затверджується керівником установи

[пункт 6.4 розділу 6 Інструкції №64].

При надходженні основного засобу радіометру-дозиметру до Миколаївської ЛСЕС матеріально відповідальна особа, призначена наказом керівника установи або відповідно ст. 135¹ КЗпП, на документі постачальника або на акті приймання повинна розписатися в одержанні приладу і приймає його на відповідальне зберігання та занесення його до інвентарного списку (типова форма №ОЗ-11) за місцезнаходженням. Із цими особами укладається договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Інвентарний список основних засобів застосовується матеріально відповідальними особами для здійснення пооб'єктного обліку основних засобів за місцезнаходженням (місцем експлуатації) об'єктів основних засобів. Дані пооб'єктного обліку основних засобів за місцезнаходженням (місцем експлуатації) повинні бути тотожні записам в інвентарних картках обліку основних засобів, які ведуть в бухгалтерії.

У разі зміни матеріально відповідальної особи у випадках, передбачених чинним законодавством (стихійне лихо, крадіжка тощо), здійснюється інвентаризація основних засобів, які знаходяться на її зберіганні, про що складається приймально-передавальний акт. В акті фіксується інформація щодо первісної вартості, суми зносу (якщо об'єкт вже був в експлуатації), року випуску, дати введення в експлуатацію тощо. Акт затверджується керівником установи [пункт 6.7 раздул 6 Інструкції №64].

Після оформлення у термін, встановлений графіком документообігу бюджетних установ, акт разом з технічною документацією, що стосується даного активу (радіометру-дозиметру), передається в бухгалтерію.

Основні засоби в Миколаївській ЛСЕС обліковуються за місцем їх зберігання (місцезнаходженням) та в бухгалтерії за інвентарними об'єктами. Окремим інвентарним об'єктом вважається закінчений конструктивний пристрій з усіма пристосуваннями і пристроями, що відносяться до нього, конструктивно відокремлений предмет, який призначений для виконання визначених самостійних функцій, або визначений комплекс конструктивно об'єднаних предметів, що становлять єдине ціле і разом виконують певну роботу.

Надходження основних засобів до Миколаївської ЛСЕС, з метою організації обліку і забезпечення контролю за збереженням основних засобів, супроводжується відкриттям інвентарних карток з обліку основних засобів (за винятком бібліотечних фондів) форми ОЗ-6 (бюджет) «Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах» (Додаток Д). Однорідні активи обліковуються на картках групового обліку типової форми ОЗ-9 (бюджет).

Інвентарна картка відкривається на підставі акта прийняття-передачі необоротних активів (типова форма ОЗ-1 (бюджет)), накладних, технічної та іншої супровідної документації. Записи в інвентарній картці типової форми ОЗ-6 (бюджет) робляться на підставі перевірених документів: актів приймання про введення в експлуатацію, технічних паспортів заводів-виробників та інших документів.

У картці зазначаються дата й номер акта введення необоротних активів в експлуатацію та характерні ознаки об'єктів (предметів): креслення, модель, тип, марка, заводський номер, дата випуску (виготовлення). Крім того, записується коротка індивідуальна характеристика об'єкта (предмета). Якщо в складі обладнання, приладів, обчислювальної техніки тощо є дорогоцінні метали, то в розділі «Коротка індивідуальна характеристика об'єкта» зазначаються перелік деталей, у складі яких є дорогоцінні метали, найменування деталі та маса металу, зазначена в паспорті. На зворотньому боці картки типової форми ОЗ-6 (бюджет) робиться запис про переміщення необоротних активів в установі [пункт 6.11 раздул 6 Інструкції №64].

Якщо в картку неможливо внести всі якісні й кількісні зміни характеристики об'єкта, що сталися внаслідок його реконструкції чи модернізації, її доповнюють новою. Стару інвентарну картку зберігають як довідковий документ (у ній робиться відмітка про відкриття нової картки).

Інвентарні картки зберігаються в картотеках бухгалтерії, в яких вони розміщуються за відповідними субрахунками і групами з розподілом за матеріально відповідальними особами, а в централізованих бухгалтеріях - додатково і за обслуговуваними установами.

Кожному основному засобу привоюється інвентарний номер, який має вісім знакі. Перші три знаки означають субрахунок, четвертий - підгрупу, останні чотири - порядковий номер предмета в підгрупі. У випадку, коли підгрупи немає - четвертий знак буде «0». Інвентарний номер придбаного радіометру-дозиметру 10400046.

Інвентарний номер зазначається на жетоні фарбою і прикріплюється до об'єкта будь-яким способом. Присвоєний об'єкту інвентарний номер зберігається за ним на весь період його знаходження в установі. Після ліквідації об'єкта основного засобу в бюджетній установі протягом трьох років його інвентарний номер не можна використовувати. Зміна номерів може бути проведена в тих випадках, коли виявлено, що об'єкти помилково відображаються не в тій групі основних засобів, до якої вони повинні бути включені за своїм техніко-виробничим призначенням, а також у випадках невірної нумерації.

Типова форма №03-10 (бюджет) «Опис інвентарних карток по обліку основних засобів» призначена для реєстрації всіх інвентарних карток основних засобів, відкритих на підприємстві. Ця форма складається в одному екземплярі і служить для контролю за наявністю карток форми №03-6 (бюджет).

Типова форма №03-9 «Інвентарний список основних засобів призначена для обліку ОЗ конкретної класифікаційної групи за місцем їх перебування й експлуатації, а отже, по конкретним матеріально відповідальним особам. У картку заносяться зведення про кожен об'єкт основних засобів. Форма №03-9 виконує функції ті ж, що і форма №03-6, і дані в цих формах повинні збігатися.

На зворотньому боці картки робиться запис про переміщення основних засобів в установі.

Інвентарні картки типових форм ОЗ-6 (бюджет), ОЗ-9 (бюджет) реєструються в описі інвентарних карток з обліку основних засобів типової форми ОЗ-10 (бюджет), який ведеться в одному примірнику. У разі списання основних засобів зазначені вище картки після внесення до них відміток про списання здаються в архів.

Опис інвентарних карток здається в архів тоді, коли в останню інвентарну картку вноситься відмітка про списання об'єкта основних засобів. Строк зберігання інвентарних карток в архівах установ становить 3 роки після їх ліквідації. Інвентарна картка обліку реалізованих або ліквідованих основних засобів додається до документів (актів, накладних), якими було оформлено їх реалізацію або ліквідацію. Картка передається разом з реалізованим основним засобом.

Записи в картках обліку основних засобів здійснюються в кількісному та сумарному виразах.

Суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) основних засобів, не враховуються до вартості основних засобів і відносяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих активів, або відносяться до податкового кредиту (якщо це передбачено чинним законодавством).

Розглянемо, в якості приклада, придбання моїм підприємством, Миколаївськой ЛСЕС, основного засобу - приладу радіометру-дозиметру:

· загальна віртість - 2292 грн.

· в т.ч. ПДВ - 382 грн.

Облік надходження основних засобів до Миколаївської ЛСЕС ведеться за наступною схемою, відбитої в таблиці 3.1.1

Таблиця.3.1.1. - Відображення в бухгалтерському обліку операцій придбання Миколаївської ЛСЕС приладу радіометр-дозиметр.

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
	Дт	Кт
Придбано радіометр-дозиметр за рахунок кодів Державного бюджету.	675	321	2292
Списано ПДВ на видатки.	675	801	382
Оприбутковано радіометр-дозиметр.	104	675	1910
Суму радіометра-дозиметра віднесено на збільшення фонду у необоротних активах.	801	401	1910

Облік операцій по придбанню основних засобів ведеться в «Накопичувальній відомості руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України» типова форма №381 (бюджет) меморіальний ордер №2 (Додаток Є), а оприбуткування основних засобів ведеться в «Накопичувальній відомості за розрахунками з іншими кредитовами» типова форма №409 (бюджет) (Додаток Ж). Після закінчення місяця підсумки на субрахунках записуються в книгу «Журнал-головна».

Для контролю за правильністю бухгалтерських записів на рахунках синтетичного і аналітичного обліку складаються оборотні відомості форми №285 і №326 по кожній групі аналітичних рахунків, які об'єднані відповідним синтетичним рахунком (Додаток З). Підсумок оборотів і залишки на кожному аналітичному рахунку оборотних відомостей звіряються із підсумком оборотів і залишками на цих субрахунках в книзі «Журнал-головна».

Безоплатне отримання основних засобів. Основні засоби, отримані безоплатно як гуманітарна допомога, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входить працівник бухгалтерії та представник вищестоящої організації. Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. При отриманні основних засобів, що були у користуванні, вказується відсоток їх зносу. Дані акта відображаються в бухгалтерському обліку. Одночасно проставляється інвентарний номер у встановленому порядку, про що робиться запис в акті прийнятих цінностей.

Дані про гуманітарну допомогу відображаються отримувачами в пояснювальній записці до квартального та річного звітів та в окремих формах річного звіту. У пояснювальній записці до квартальних та річних звітів наводяться короткі роз'яснення щодо отриманої гуманітарної допомоги.

У фінансовій звітності про виконання кошторису первісна або переоцінна вартість об'єктів основних засобів відбивається у формі №1 «Блаланс» «Основні засоби» стор. 122 «Первісна вартість» (Додаток І). Рух основних коштів за звітний період (збільшення, зменшення активів) відбивається в пояснювальній записці. Всі господарські операції по руху основних засобів у Миколаївській ЛСЕС підтверджені первинними документами, основними регістрами аналітичного обліку є, акт приймання основних засобів, картка обліку основних засобів, накопичувальна відомість - меморіальний ордер №9; Як відомо, саме первинні документи є основою бухгалтерського обліку як Миколаївської ЛСЕС, так і усіх підпримств взагалі. І тільки та інформація, що міститься в первинних документах, потім попадає в регістри синтетичного й аналітичного обліку і систематизується на рахунках бухгалтерського обліку. От чому правильне і своєчасне складання цих документів - це необхідна умова для впевненості бухгалтера в завтрашньому дні, у тім, що ніякі перевіряльники не зможуть висунути претензії до його роботи (а отже - і притягти до відповідальності).

3.2 Облік зносу та ремонту основних засобів

...