Облік основних засобів в бюджеті

У процесі споживання основні засоби бюджетних установ, в даному випадку Миколаївської ЛСЕС, поступово втрачають свою вартість, що спричинюється не тільки їх використанням, а й впливом зовнішнього середовища, а також морального зносу. Поняття зносу основних засобів у бюджетних установах не тотожне зносу основних засобів галузей матеріального виробництва, оскільки тут не здійснюється перенесення вартості на результати праці (таким чином, на основні засоби бюджетних установ не нараховується амортизація). Вартість основних засобів бюджетних установ зникає із споживанням їх споживчої вартості.

Стан основних засобів бюджетних установ характеризує їх знос, тобто поступове зниження первісної вартості. Знос нараховується на основні засоби, що знаходяться на балансі бюджетних установ.

Знос не нараховується на такі необоротні активи:

Ш земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель;

Ш будинки і споруди, які є унікальними пам'ятками архітектури і мистецтва;

Ш обладнання, експонати, зразки, діючі та недіючі моделі, макети та інші наочні посібники, що знаходяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються з навчальною та науковою метою;

Ш багаторічні насадження, що не досягли експлуатаційного віку;

Ш документацію з типового проектування;

Ш фільмофонди;

Ш бібліотечні фонди;

Ш музейні та художні цінності;

Ш малоцінні необоротні матеріальні активи;

Ш білизну, постільні речі, одяг та взуття;

Ш природні ресурси;

Ш тимчасові нетитульні споруди;

Ш матеріали довготривалого використання для наукових потреб;

Ш необоротні матеріальні активи спеціального призначення.

Знос основних засобів, не матеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів ведеться на рахунку 13 «Знос необоротних активів» Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ з розподілом на субрахунки:

131 «Знос основних засобів»;

132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

133 «Знос нематеріальних активів».

За кредитом рахунку 13 «Знос необоротних активів» відображається нарахування зносу на необоротні активи, за дебетом - списання зносу.

На субрахунку 131 «Знос основних засобів» обліковується знос будівель і споруд, передавальних пристроїв, машин та обладнання, робочої худоби, транспортних засобів, виробничого (включаючи пристрої) та господарського інвентарю, багаторічних насаджень, які досягли експлуатаційного віку.

Знос об'єктів (предметів) основних засобів Миколаївською ЛСЕС визначається в останній день грудня в гривнях без копійок за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або побудовані), відповідно до встановлених норм [пункт 93 Інструкції №64].

Нарахований знос у розмірі 100% вартості на об'єкти (предмети), які придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання. Нарахування зносу не може проводитися понад 100% вартості основних засобів [пункт 94 Інструкції №64].

На основні засоби, що знаходяться на складі, нарахування зносу здійснюється в Загальному порядку, передбаченому Інструкцією №64.

Для нарахування зносу необоротні активи поділяються на 3 групи, за якими закріплені відповідні субрахунки [пункт 94 Інструкції №64].

Групу 1 складають необоротні активи, що обліковуються на субрахунках 103, 106 (підгрупа 4). Це будинки, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування).

Групу 2 складають основні засоби, що обліковуються на субрахунках 104 (крім підгруп 1, 2), автомобільний транспорт і запчастини до нього, що обліковуються на субрахунку 105, інструменти та інвентар на субрахунку 106 (крім підгрупи 4), необоротні активи субрахунку 117. Це автомобільний транспорт та вузли (запасні частини, вартість яких за одиницю становить понад 500 гривень), меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до нього, інвентарна тара.

Групу 3 складають необоротні активи, що обліковуються на субрахунках 104 (підгрупи 1, 2), 105 (крім автомобільного транспорту і запчастин до нього), 107 (підгрупа 1), 108 (в частині багаторічних насаджень, які досягли експлуатаційного віку), 121, 122. Це будь-які інші необоротні активи, не включені до груп 1 і 2.

Норма зносу основних засобів - це процентне співвідношення суми річного зносу до первісної вартості. Норми зносу встановлюються у відсотках до первісної вартості кожної групи основних засобів на кінець звітного року:

Ш перша група - 5%;

Ш друга група - 25%;

Ш третя група - 15%.

При відображенні в обліку необоротних активів, одержаних та переданих безоплатно в установленому порядку, що були у використанні, обов'язково зазначається сума нарахованого зносу.

В інвентарні картки обліку основних засобів типової форми ОЗ-6 (бюджет) та ОЗ-8 (бюджет) обов'язково вноситься річна норма зносу у відсотках та гривнях.

Сума зносу необоротних активів обраховується за повний календарний рік (незалежно від того, у якому місяці звітного року вони придбані або зруйновані) відповідно до норм зносу, встановлених у відсотках до первісної вартості кожної з груп необоротних активів.

Для нарахування зносу основних засобів на моєму підприємстві вікористовуємо типову форму ОЗ-12 (бюджет) «Відомість про нарахування зносу на основні средства» (Наказ №125/70) (Додаток К). На загальну суму нарахованого зносу складається меморіальний ордер №17, данні якого заносяться в книгу «Журнал-Головна». У формі фінансової звітності №1 «Баланс» сума нарахованого зношування основних засобів відбивається в рядку 121 «Знос» в активі балансу (Додаток І).

Приклад:

Ш Первісна вартість основних засобів І групи склала - 38884,00 грн., нараховано знос в розмірі 5% на суму - 1944,20 грн.

Ш Петрівна вартість основних засобів ІІ групи склала - 36327,00 грн. нараховано знос в розмірі 25% на суму - 9096,50 грн.

Ш Загальна сума нарахованого зносу склала - 11040,70 грн.

Таблиця 3.2.1. - Відображення в бухгалтерському обліку операцій нарахування зносу основних засобів по Миколаївській ЛСЕС

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
	Дт	Кт
Нараховано знос основних засобів.	401	131	11040,70

При вибутті основних засобів у зв'язку з їх ліквідацією або безоплатною передачею в картках визначається загальна сума зносу за час перебування предмета (об'єкта) в експлуатації, і на цю суму зменшується знос на субрахунках 131 «Знос основних засобів»

Для підтримки об'єктів основних засобів у робочому стані здійснюється їх ремонт. Залежно від обсягу робіт ремонти поділяються на поточні та капітальні.

При поточному ремонті виконується заміна окремих частин, деталей, ліквідуються ушкодження і т. п.

Капітальний ремонт передбачає заміну конструкцій споруд і будівель, а також заміну чи поновлення зношених вузлів. Капітальний ремонт може проводитись:

Ш підрядним способом (тобто із залученням до ремонту спеціалізованих підрядних організацій);

Ш господарським способом (проводиться установою).

Якщо установа виконує ремонт власними силами, бухгалтерія обліковує фактичні видатки на ремонт за відповідними статтями видатків. Видатки на капітальний ремонт основних засобів не відносяться на збільшення їх вартості. Вони відносяться на видатки установи і списуються, таким чином, за рахунок фінансування.

Для оформлення приймання-здавання основних засобів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації застосовується Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів типової форми ОЗ-2 (бюджет). Акт складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на прийняття основних засобів після ремонту, та представником підприємства (організації), яке виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію.

В акті вказується кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно з затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фактична вартість закінчених робіт.

Перший примірник акта здається в бухгалтерію установи, де робляться відповідні записи в інвентарних картках обліку основних засобів. Другий примірник передають підприємству, яке виконувало ремонт, реконструкцію чи модернізацію.

Зміни в характеристиці об'єкта, пов'язані з його ремонтом, реконструкцією чи модернізацією, вносяться у відповідний розділ акта, у картку обліку основного засобу та в технічний паспорт об'єкта.

3.3 Інвентаризація основних засобів

З метою встановлення єдиних вимог до порядку проведення бюджетними установами і організаціями інвентаризації матеріальних цінностей наказом Головного управління Державного казначейства України №90 від 30 жовтня 1998 р. (далі Інструкція №90) затверджена Інструкція з інвентиризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, яка зареєстована в Міністерстві юстиції України від 16 листопада 1998 р. за №728/3168 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державного казначейства України від 19 липня 2001 р. №122, від 5 жовтня 2005 р. №184).

Згідно з Інструкцією №90 інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявностю майна. Інвентаризації підлягає все майно установи за місцем його знаходження та за матеріально відповідальними особами. Під час інвентаризації в обовязковому порядку проводиться констатація наявності обєкта.

Основними завданнями інвентаризації є - виявлення фактичної наявності основних засобів.

Для того щоб установити фактичну наявність основних засобів в цілях підтвердження даних бухгалтерського обліку забезпечення вірогідності показників фінансової звітності за 2008 рік, а також у відповідності зі статтею 10 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (від 16.07.99 р. №996-XІ), Порядком подання фінансової звітності (постанова КМУ від 28.02.2000 р. №419), Наказу Головного управління Державного казначейства України від 30 жовтня 1998 року №90 «Про затвердження Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та інших статей балансу» із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державного казначейства України від 19 липня 2001 р. №122, від 5 жовтня 2005 р. №184 Миколаївською ЛСЕС станом на 01.11.08 року була проведена інвентаризція основних засобів.

Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник установи, головний державний санітарний лікр Миколаївської дільниці на Одеській залізниці. Головний бухгалтер контролює дотримання установлених правил проведення інвентаризації. Для проведення інвентаризації наказом головного державного санітарного лікаря Миколаївської ЛСЕС створена інвентаризаційна комісія з числа працівників установи і за участю бухгалтера. Інвентаризаційну комісію очолив заступник головного лікаря. Наказом установлено також терміни початку та закінчення робіт з проведення інвентаризації та порядок відображення її результатів у обліку.

До початку інвентаризації в бухгалтерії Миколаївської ЛСЕС закінчено обробку всіх документів про надходження і видачу матеріальних цінностей, проведені відповідні записи в реєстрах аналітичного обліку і визначені залишки на день інвентаризації.

До початку інвентаризації перевірено: наявність і стан реєстрів обліку (карток, книг, описів та ін.); наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації; наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті установою в оренду, на зберігання, на тимчасове користування. За відсутності документів слід забезпечити їх отримання чи оформлення. При виявленні розходжень і неточностей у бухгалтерському обліку або технічній документації необхідно в ці документи внести відповідні виправлення й уточнення [пункт 2.1. розділу 2 Інструкції №90].

Забороняється проводити інвентаризацію цінностей при неповному складі членів інвентаризаційної комісії. Відсутність хоча б одного члена комісії при проведенні інвентаризації є підставою для визнання результатів інвентаризації недійсними. Перевірка залишків матеріальних цінностей у натурі членами комісії проводиться за обов'язкової участі матеріально відповідальних осіб.

Члени інвентаризаційної комісії Миколаївської ЛСЕС звіряють дані бухгалтерського обліку і записи про рух основних засобів, проводять огляд об'єктів (групи об'єктів), що підлягають інвентаризації, у натурі за місцем їх перебування чи експлуатації. Комісії також варто визначити ступінь придатності для подальшої експлуатації по прямому призначенню конкретних об'єктів основних засобів.

Для оформлення даних, отриманих у ході інвентаризації основних засобів (будинків, споруджень, передатних пристроїв машин і устаткування, обчислювальної техніки, транспортних засобів і т.д.), на майому підприємстві користуємось формою інвентаризаційного опису [пункт 2.2. розділу 2 Інструкції №90] (Додаток Л).

Такий опис складається комісією в двух екземплярах окремо по кожному місцю перебування (експлуатації) інвентарних об'єктів основних засобів і кожній особі, відповідальному за їхню схоронність. У цей документ обов'язково треба включити:

- розписку відповідального обличчя про те, що до початку проведення інвентаризації всі прибуткові і видаткові документи на основні засоби, що знаходяться в експлуатації, здані їм у бухгалтерію, а ті основні засоби, що виявилися непридатними до експлуатації, ліквідовані і зняті з обліку;

- назву і коротку характеристику основних засобів, їх заводський і інвентарний номери, балансову вартість, кількість.

Машини, обладнання та інші об'єкти перевіряються за заводськими номерами і заносяться в описи окремо, із вказівкою інвентарного номера.

Якщо на момент проведення інвентаризації деякі інвентарні об'єкти тимчасово відсутні (наприклад, люксметр Ю-116, що знаходяться на повірці в Миколаївському регіональному центрі стандартизації та метрології), то дані про цей прилад заносяться в окремий опис на підставі первинних документів (типових форм №ОЗ-1, №ОЗ-6) і документів, що підтверджують факт тимчасової відсутності зазначених об'єктів (наприклад, договору про повірку).

Під час інвентаризації основних засобів комісія в обов'язковому порядку проводить перевірку відповідності технічної документації, записує в описи повні найменування цих об'єктів і їх інвентарні номери. Дані інвентаризації з кожного виду цінностей записані в інвентаризаційні описи окремо, за місцезнаходженням цінностей і особами, відповідальними за їх зберігання. Опис обов'язково підписали усі члени комісії. Крім того, відповідальна особа своїм підписом підтвердила правильність даних, що внесені в опис, і відсутність яких-небудь претензій до членів комісії.

Описи можуть бути заповнені як ручним способом, так і засобами обчислювальної та іншої оргтехніки. Описи, що складаються вручну, заповнюються чорнилами або кульковою ручкою чітко і ясно. Жодні виправлення і підчистки є неприпустимими. На кожній сторінці опису прописом вказуються число порядкових номерів матеріальних цінностей і загальний підсумок кількості всіх цінностей у натуральних показниках, записаних на даній сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах і таке інше) ці цінності показані. У тих випадках, коли матеріально відповідальні особи виявлять після інвентаризації помилки в описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, секції і таке інше) заявити про це голові інвентаризаційної комісії. Інвентаризаційна комісія виконує перевірку вказаних фактів і, у випадку їх підтвердження, проводить виправлення виявлених помилок у встановленому порядку. Виправлення повинні бути вказані і підписані всіма членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою. В описах не можна залишати незаповнені рядки. На останніх сторінках описів незаповнені рядки прокреслюються.

Після належного оформлення Інвентаризаційний опис основних засобів у встановленому порядку передано в бухгалтерію для складання Порівняльної відомості. Порівняльна відомість результатів інвентаризації основних засобів застосовується для відображення результатів інвентаризації. На підставі даних Інвентаризаційного опису основних засобів розбіжності, які виникли між фактичними показниками та даними бухгалтерського обліку, відображаються у графі «Результати інвентаризації» [пункт 2.10. розділу 2 Інструкції №90].

Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність визначення бухгалтерією результатів інвентаризації і свої висновки та пропозиції відображає у Протоколі інвентаризаційної комісії, що заповнюється після закінчення інвентаризації. У протоколі наводяться докладні дані про причини та осіб, винних в недостачах, втратах, а також надлишках і вказуються, які вжито заходи стосовно винних осіб. Не пізніше ніж за десять днів після закінчення інвентаризації, протоколи інвентаризаційної комісії затверджуються керівником установи.

Невідповідність даних бухгалтерського обліку фактичній наявності основних засобів повинне бути відображене у виді відповідних бухгалтерських проводок.

Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей затверджуються керівником установи з включенням результатів у звіт за той період, в якому закінчена інвентаризація, а також і в річний звіт. Термін зберігання документів з інвентаризації (інвентарні описи, акти, протоколи засідань інвентаризаційних комісій) в установах, становить три роки за умови завершення ревізій, згідно з «Переліком типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій та підприємств, з вказанням строків зберігання», затвердженим наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 31.03.97 №11-а. У випадках виникнення спорів, суперечностей, порушення кримінальних справ - зберігаються до винесення відповідного рішення.

В ході проведеної інвентаризації станом на 01.11.08 р. у Миколаївської ЛСЕС нестач і надлишеів не виявлено, але взагалі в ході інвентаризації можуть бути виявлені відсутні і/чи зайві (невраховані) основні засоби. У цьому випадку комісія фіксує факти виявлених нестач чи надлишків у протоколі і вимагає від матеріально відповідальної особи письмово пояснити причини їхнього виникнення.

Коли надлишки виявлені, необхідно з'ясувати, за чиїм наказом вони були придбані чи споруджені і за рахунок яких джерел це фінансувалося. Далі надлишки основних засобів варто оприбуткувати і зарахувати відповідно на збільшення доходів по спеціальному фонду незалежно від причин, що їх породили. Таке зарахування здійснюється по первісній вартості, а у випадку неможливості її встановлення - по справедливій вартості основних засобів, визначеної на дату виявлення надлишків. Знос визначається експертним шляхом з обліком їхнього технічного стану.

В звязку з відсутністю в ході проведення інвентаризації Миколаївською ЛСЕС станом на 01.11.08 р. надлишків, в якості приклада виявлення надлишків розглянемо підсумки інвентаризації минулого року. При проведенні цієї інвентаризації були виявлені надлишки основних засобів, котрі в свій час помилково не були оприбутковані на відповідному субрахунку, а саме: інвентаризаційною комісією віявлен установлений бойлер, котрий не відображено у обліку. Із розяснення відповідальних осіб - что виконувались роботи по заміні бойлера в бактеріологічні лабораторії, після чого бухгалтер старий бойлер списал, а новий не оприбуткував. При цьому усі видатки, які звязані з операцією, були списані на фактичні видатки Миколаївської ЛСЕС без збільшння необоротних активів.

Вартість бойлера (1500 грн.) з'ясували по документам на його придбання. Таким чином, на підставі проведеного аналізу комісія зробила висновок, що розбіжності свідчать тільки про помилку в бухгалтерському обліку, суть якої несвоєчасне оприбуткування основного засобу. Це розбіжність не можна вважати надлишками, тому оприбуткувати з одночасним віднесення на доходи спеціального фонду не потрібно, адже той рік були отримані засоби на закупівлю бойлера й здійснені відповідні витрати. Оскільки бойлер був придбаний у січні минулому році, варто нарахувати його зношування.

При виявленні надлишку, як несвоэчасно оприбуткованого виконуються наступні проводки (таблиця 3.3.1).

Таблиця 3.3.1. - Відображення в бухгалтерському облікі оприбуткування бойлеру, який виявлено в ході інвентаризації як несвоєчасно оприбуткований.

№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума
		Дт	Кт
1.	Оприбутковано бойлер, який виявлено під час інвентаризації	104	401	1500
2.	Нараховано знос на основний засіб.	131	401	375

Також під час цієї інвентаризації було виявлено пересувний кондиціонер, що не значився на обліку. З отриманих роз'яснень комісія зробила висновок, що зазначена цінність була принесена в Миколаївську ЛСЕС рабоником, що на дату інвентаризації вже звільнився. Договір відповідального зберігання з ним не укладався.

Такі цінності розглядаються, як звичайні надлишки й оприбутковуються, а їхня вартість відбивається в доходах спеціального фонду. Комісія оцінила знайдений предмет за вартістю аналогічного виду матеріальні цінності в частковості пересувний кондиціонер на суму 1100 грн. На підставі висновку комісії й рішення головного лікаря Миколаївської ЛСЕС склали «Довідку про надходження в натуральній формі», що подали в ГУДКУ Миколаївської області. Дані про такі операції вносяться у форму №4-1д, 4-1-м у графи 4 «Затверджено кошторисом на рік», 9 «Надійшло засобів», 10 «Касові витрати» у сумі, на якій оцінили надлишки. При виявленні звичайного надлишку, виконуються наступні проводки (таблиця 3.3.2).

Таблица. 3.3.2. - Відображення в бухгалтерському облікі оприбуткування пересувного кондиціонена, який виявлено в ході інвентаризації як звичайний надлишок.

№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума
		Дт	Кт
1.	Оприбутковано пересувний кандиціонер, який виявлено під час інвентаризації.	104	675	1100
2.	Віднесено на фонди в необоротних авктивах.	811	401	1100

Якщо виявлена нестача основних засобів, інвентаризаційна комісія приймає наступне рішення: установити обличчя, винне в цьому, і відшкодувати нанесений їм збиток.

При проведенні інвентаризації основних засобів Миколаївської ЛСЕС станом на 01.011.07 року було виявлено недостачу холодильника «Донбас» (1 шт., інвентарний №10600034, група 2 основних фондів). Первісна вартість у бухгалтерському обліку 1440 грн., знос - 432 грн., залишкова вартість 1008 грн. Недостача віднесена на матеріально відповідальну особу.

Збиток від недостачі визначається відповідно до Закону від 06.06.95 р. №217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, нанесених підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металов, дорогоцінних каменів або валютних цінностей» і Порядком визначення розмірів збитків затвердженим постановою КМУ від 22.01.95 р. №116 (далі - Порядок №116), по формулі, наведеної в п. 2 Порядку №116.

Р_з = [(Б_в - А) х Іінф + ПДВ +Азб] х 2

де, Р_з - розмір збитків;

Б_в - балансова вартість на момент установлення факту розкрадання, недостачі, знищення (псування) майна в грн. (оскільки на дату твердження порядку №116 балансовою вартістю вважалася первісна вартість, то при вирахуванні збитків даний показник дорівнює первісної вартості основного засобу, недостача якого встановлена);

А - знос, но не менш 50% від балансової вартості на момент установлення такого факту;

Іінф - загальний індекс інфляції, обумовлений шляхом перемножування між собою щомісячного певних Держкомстатом індексів інфляції за період з місяця, на який доводиться оприбуткування основного засобу, по місяць, на який доводиться установка нестачі основного засобу;

ПДВ - розмір налога на додаткову вартість, грн. обчислювальний по ставці 20% до первісної вартості основного засобу, по якому встановлена недостача, незалежно від того, є бюджетна установа платником ПДВ чи ні (якщо операції по поставці таких основних засобів не обкладають ПДВ або є пільговими, то показник ПДВ у формулі буде дорівнює «0»;

Азб - розмір акцизного збору, грн. обчислювальний по ставці акцизного збору до первісної вартості основного засобу з урахуванням ПДВ, за умови, що на такі основні засоби встановлений акцизний збір;

2 - загальний підвищувальний коєфіцієнт.

Визначимо суму збитку Миколаївської ЛСЕС від недостачі холодильника «Донбас» по вищевказаній формулі (таблиця 3.3.3).

Таблиця 3.3.3. - Розрахунок визначення суми збитку

Холодильник «Донбас»
Дата оприбуткування	20.10.07 р.
Дата установки нестачі	04.09.08 р.
Період, за який обчислюється індекс інфляції	З листопада 2006 р. по серпень 2007 р. (включно)
Загальний індекс інфляції	1,198 (1,022 х 1,021 х 1,029 х 1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,008 х 0,0995 х 0,999)
Первоначальна вартість на момент установлення факту нестачі, грн.	1440
Знос, грн.	432
Розмір ПДВ, грн.	288 (1440 х 20%)
Розмір акцизного збору, грн.	-
Підвищувальний коэфициент	2
Сума збитку	2991,17 [(1440 - 432) х 1,198 +288] х 2

За рахунок засобів, взисканих з винних осіб, відшкодовуються збитки, нанесені бюджетній установі (Миколаївській ЛСЕС - 1440 грн.), а залишок засобів перераховується в Державний бюджет України - 1551,17 грн.) [п. 10 Порядку №116]. Суми відшкодованих збитків зараховуються бюджетному закладу в доходи спеціального фонду, як власні надходження від реалізації майна й використаються їм відповідно до Переліку груп власних надходжень бюджетних закладів, затвердженим постановою КМУ від 17.05.02 р. №659.

Для обліку розрахунків про відшкодування заподіяного збитку застосовується субрахунок 363. Відбиваються такі розрахунки в меморіальних ордерах №1-2, 8-10,12,13 або в меморильном ордері форми №274 (бюджет) [п. 6.23. Інструкції, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.03 р. №242].

Приклад:

Ш Балансова вартість холодильника «Дондас» - 1440,00 грн.

Ш Нарахований знос - 432,00 грн.

Ш Сума збитків за рахунок винної особи - 2991,17 грн.

При виявленні нестачі холодильника «Донбас» в Миколаївській ЛСЕС, по якій виявлена винувата особа, виконуються наступні проводки (таблиця 3.3.4).

Таблиця 3.3.4. - Відображення в бухгалтерському обліку виявлення нестачі по якій виявлена винувата особа.

№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума
		Дт	Кт
1.	Списано холодильник «Донбас», який є в нестачі	401	106	1440
2.	Сума зносу	131	401	432
3.	Віднесені на рахунок винної особи суму нестачі:
	- в частинів відшкодування збитку закладу;	363	811	1440
	- в часті, підлягаючому перерахуванню до бюджету;	363	642	1551,17
4.	Надходження грошових коштів від винної особи в погашення збитків;	323	363	2991,17
5.	Перераховані кошти до бюджету;	642	323	1551,17

Таким чином онієї з основних завдань бухгалтерського обліку основних засобів у бюджетній організації є контроль за схоронністю й ефективним використанням кожного об'єкта. Найефективнішою формою контролю забезпечення схоронності основних засобів є періодично проведені їхні інвентаризації. Інвентаризація основних засобів є основним методом фактичного контролю за їхньою схоронністю, проводяться один раз у рік за станом на 1 жовтня й оформляються інвентаризаційним описом, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства.

До всіх виявлених розбіжностей необхідно підходити виважено, обективно, беручи до уваги всі операції, пов'язані з виникненням надлишків або недостач, щоб правильно їх відображати в бухгалтерському обліку й уникнути подібних помилок при наступних інвентаризаціях.

Організація обліку основних засобів у розглянутій установі відповідає чинному законодавству, сприяє схоронності цінностей, за результатами проведеної інвентаризації розбіжностей між фактичною наявністю основних засобів і даними бухгалтерського обліку не встановлений.

3.4 Облік вибуття основних засобів

У процесі господарської діяльності Миколаївської ЛСЕС, як і взагалі бюджетних установ, основні засоби поступово зношуються як фізично, так і морально. Тому з тих чи інших причин вони можуть вибувати.

З метою встановлення єдиних вимог до порядку списання матеріальних цінностей з балансу установ, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету наказом Державного казначейства України та Міністерства економіки України №142/181 від 10.08.2001 р. затверджена Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2001 р. за №787/5978 (далі Інструкція №181).

Списанню підлягають основні засоби як такі, що:

а) непридатні для подальшого використання;

б) виявлені в результаті інвентаризації як недостача;

в) морально застарілі;

г) фізично зношені;

ґ) пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані [пункт 3 Інструкції №181].

Крім того, підлягають списанню будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв'язку з будівництвом нових об'єктів та такі, що зруйновані внаслідок атмосферного впливу і тривалого використання

Списання з балансу Миколаївської ЛСЕС основних засобів здійснюється шляхом: їх:

Ш продажу;

Ш безоплатної передачі;

Ш ліквідації (на підставі акту).

Для визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих цінностей, наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія, яка діє протягом року, у складі:

Ш керівника або його заступника (голова комісії);

Ш головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

Ш особи, на яку покладено відповідальність за збереження матеріальних цінностей (основних засобів);

Ш інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Постійно діюча комісія Миколаївської ЛСЕС:

а) проводить огляд матеріальних цінностей для складання акта про їх списання, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічні паспорти, поетажні плани, відомості дефектів та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку і встановлює можливість або неможливість відновлення і подальшого використання матеріальних цінностей в даній установі та вносить пропозиції про їх продаж, передачу чи ліквідацію;

б) установлює конкретні причини списання об'єкта: фізичне або моральне зношення, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та ін.;

в) установлює осіб, з вини яких трапився передчасний вихід матеріальних цінностей з ладу (якщо такі є);

г) установлює можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об'єкта і проводить їх оцінку;

г) здійснює контроль за вилученням із списаних цінностей придатних вузлів, деталей та матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначає їх кількість, вагу та контролює їх здавання на відповідний склад;

Право визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності проведення відновлювального ремонту, а також оформлення необхідної документації наказом керівника установи може бути надано щорічній інвентаризаційній комісії.

Для участі в роботі комісії з встановлення непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших необоротних активів, які перебувають під наглядом Державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта.

У разі, коли обладнання списується у зв'язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням діючих об'єктів, комісія перевіряє його наявність у плані реконструкції та технічного переоснащення, затвердженому організацією вищого рівня, і робить в акті про списання посилання на пункт і дату затвердженого плану.

При списанні необоротних активів складається відповідний акт за типовою формою №ОЗ-3 (бюджет) «Акт про списання основних засобів» (Додаток М), №ОЗ-4 (бюджет) «Акт про списання автотранспортних засобів», №ОЗ-5 (бюджет) «Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури», форма та порядок складання яких затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 №125/70 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.12.97 за №612/2416.

У цих актах вказуються дані, що характеризують об'єкт:

Ш рік виготовлення або будівництва;

Ш дата його отримання установою;

Ш первісна вартість (для проіндексованих - відновлювальна);

Ш сума нарахованого зносу за даними бухгалтерського обліку;

Ш кількість проведених капітальних ремонтів;

Ш інвентарний номер (якщо автотранспорт, то заводський);

Ш наявність дорогоцінних металів.

В акті також детально вказується наступне:

Ш причини вибуття об'єкта;

Ш стан основних частин, деталей, вузлів, конструктивних елементів;

Ш обгрунтування недоцільності і неможливості їх відновлення.

При списанні автотранспортних засобів, крім того, вказується пробіг автомобіля і дається технічна характеристика агрегатів і деталей автомобіля та можливість подальшого використання основних деталей і вузлів, які можуть бути отримані в результаті демонтажу.

У випадку списання з балансу установи основних засобів, що вибули внаслідок аварій, до акта про списання додається копія акта про аварію, де пояснюються причини, які викликали аварію, та вказуються заходи, вжиті щодо винних осіб.

Складені комісією акти на списання основних засобів затверджуються керівником установи.

Дозвіл на списання з балансу основних засобів, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, надається керівником установи, установою вищого рівня або головним розпорядником бюджетних коштів залежно від вартості основних засобів та причин списання. Дозвіл на списання основних засобів як таких, що непридатні для подальшого використання, морально застарілі, фізично зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за винятком виявлених в результаті інвентаризації як недостача) надається в такому порядку:

а) вартістю за одиницю (комплект) в розмірі до 5000 грн. - з дозволу керівника установи; б) вартістю за одиницю (комплект) в розмірі від 5000 грн. до 10000 грн. - з дозволу установи вищого рівня;

в) вартістю за одиницю (комплект) в розмірі понад 10000 грн. - з дозволу центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів;

Списання основних засобів проводиться за первісною або за відновлювальною вартістю (у разі проведення індексації або переоцінки основних засобів).

При списанні необоротних активів, що були в експлуатації, в документах поряд з їх первісною (відновлювальною) вартістю вказується сума нарахованого зносу.

Усі деталі, вузли та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, які можуть бути придатними для ремонту іншого обладнання, а також матеріали, отримані від ліквідації основних засобів, оприбутковуються на відповідних субрахунках бухгалтерського обліку. Якщо ж такі деталі або матеріали є непридатними, то вони оприбутковуються як інші матеріали (вторинна сировина) і обов'язково здаються установі, на яку покладено збір такої сировини [пункт 16 Інструкції №181].

Деталі та вузли, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, вилучені після демонтажу основних засобів, підлягають здачі на спеціалізовані підприємства України, що здійснюють приймання та переробку відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Забороняється знищувати, викидати, здавати в лом техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення і одночасного оприбуткування цінних деталей.

Забороняється передача, списання і продаж техніки, апаратури та інших необоротних активів за цінами, нижчими від вартості дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, що містяться в них, за вирахуванням витрат на їх вилучення.

Розбирання та демонтаж основних засобів, які втратили своє виробниче призначення або стали непридатними, проводяться тільки після затвердження у встановленому порядку акта про їх списання.

Предмети, які втратили своє значення, але придатні для використання, можуть бути списані тільки за умови, що їх неможливо продати чи передати іншій установі.

Розглянемо, в якості приклада, списання на моєму підприємстві, Миколаївській ЛСЕС, основного засобу - струйного принтеру НР 1010.

· первоначальна вартість - 1000 грн.

· сума нарахованого зносу - 750 грн.

· балансова вартість - 250 грн.

Таблиця 3.4.1 - Відображення в бухгалтерському обліку операцій про списання основного засобу по Миколаївській ЛСЕС

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дт	Кт
1.	Проведенно списання первісної вартості принтеру.	401	106	1000
2.	Проведено списання зносу.	131	106	750

Безоплатна передача основних засобів дозволяється з балансів установи, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, - у межах одного центрального органу виконавчої влади (головного розпорядника бюджетних коштів);

Продаж основних засобів здійснюється тільки на конкурентних засадах (через біржі, аукціони та за конкурсом).

Продаж будівель (у томі числі приміщень), споруд, транспортних засобів та повністю зношених за даними бухгалтерського обліку основних засобів проводиться за експертною оцінкою.

Експертна оцінка - це визначення вартості матеріальних цінностей експертом за договором з установою.

Кошти, отримані установами від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей (у т.ч. списаних), за здані у вигляді брухту і відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, залишаються у розпорядження установи, і витрачаються на покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування зазначених матеріалів на приймальні пункти, витрати на інші господарські потреби і на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням брухту та відходів, на ремонт, модернізацію та придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, а також на інші видатки за кошторисом.

Суми, отримані установами від продажу будівель і споруд, вносяться в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується дана установа.

Облік операцій по вибуттю та переміщенню основних засобів ведеться в накопичувальній відомості форма 438 (бюджет) меморіальний ордер №9. Записи в накопичувальній відомості здійснюються по кожному об'єкту окремо. При цьому в графі «Разом» записується сума вибулих та переміщених матеріальних цінностей, яка повинна дорівнювати сумі записів по дебету субрахунків. Після закінчення місяця підсумки на субрахунках записуються в книгу «Журнал-головна».

Висновки та пропозиції

В умовах розвитку ринкової відносин в Україні ведеться інтенсивна робота з реалізації концепції вдосконалювання системи керування бюджетними засобами.

Економічна сутність витрат бюджету проявляється в безлічі видів витрат. Структура бюджетних витрат щорічно встановлюється безпосередньо в бюджетному плані, залежить від економічної ситуації й суспільних пріоритетів.

Витрати бюджету являють собою витрати, що виникають у зв'язку з виконанням державою своїх функцій. Ці витрати виражають економічні відносини, на основі яких відбувається процес використання засобів централізованого фонду коштів держави по різних напрямках.

Основні засоби займають одне з основних місць у системі бюджетних витрат, тому правильна організація обліку основних засобів у бюджетній сфері має важливе значення, як для самих бюджетних підприємств, так і для економіки країни в цілому.

Це завдання в бюджетних організаціях можна вирішити шляхом забезпечення належного обліку основних засобів й їхнього раціонального використання, а також впроваджуючи систему аналізу їхнього використання, технічного стану, ступеня придатності.

У моїй курсовій роботі був розглянутий порядок організації системи обліку основних засобів у бюджетній організації, питання організації документального оформлення надходження й вибуття, синтетичного й аналітичного обліку основних засобів у бюджетній організації на прикладі Державного закладу «Миколаївська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці» МОЗ України.

Була визначена сутність основних засобів у бюджетній сфері. Відзначено їхню істотну відмінність від виробничих основних засобів. Так основні засоби, що функціонують в організаціях бюджетної сфери (охорона здоров'я, утворення, культура, наука й ін.), не беруть участь у процесі виробництва, а обслуговують процеси, що відбуваються в цих організаціях, по задоволенню соціально-культурних потреб населення, здійсненню функцій державного керування, тобто є невиробничими основними засобами.

Основним документом для обліку основних засобів є Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України 17.07.2000 р. №64 (у редакції наказу Державного казначейства України від 21.02.2005 р. №30) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2000 р. за №459/4680;.

Одиницею бухгалтерського обліку основних засобів у бюджетній організації є інвентарний об'єкт.

Основними завданнями бухгалтерського обліку основних засобів у бюджетній організації є:

Ш своєчасне й повне документальне оформлення й відбиття в облікових регістрах їхнього надходження, переміщення усередині організації й вибуття;

Ш контроль за схоронністю й ефективним використанням кожного об'єкта;

Ш достовірна оцінка в балансі й звітах

Основним методом фактичного контролю за схоронністю основних засобів є їхня інвентаризація й перевірка відповідності їхньої фактичної наявності даним обліку.

У Державному закладі «Миколаївська ЛСЕС на Одеській залізниці» МОЗУ організація зберігання й обліку основних засобів перебувати на високому рівні, інвентаризації за ряд років показали, що недостач і надлишків по основних засобах не виявляється.

Як бачимо з вищенаведених матеріалів курсової роботи, синтетичний й аналітичний облік основних засобів у бюджетній організації строго регламентується нормативно-законодавчими документами України, облік ведеться на рахунках, рекомендованих планом рахунків бухгалтерського обліку виконання кошторисів витрат організацій, фінансованих з бюджету.

Тому єдиний шлях для вдосконалювання системи синтетичного й аналітичного обліку основних засобів у невиробничій сфері - це впровадження автоматизації обліку.

Автоматизація бухгалтерського обліку основних засобів ґрунтується на єдиному взаємозалежному технологічному процесі обробки документації по всіх розділах обліку зі складанням єдиного бухгалтерського балансу відповідно до Плану рахунків і рішеннями по комплексній автоматизації бухгалтерського обліку.

Програма «1С: Бухгалтерія» є найбільш універсальною системою для автоматизації ведення як у цілому бухгалтерського обліку, так й обліку основних засобів. Вона може підтримувати різні системи обліку, різні методології обліку, використатися на підприємствах різних типів діяльності.

Виходячи з огляду документів нормативно-законодавчої бази України в частині обліку основних засобів у бюджетних організаціях можна зробити наступні висновки про те, що звід нормативних документів дозволяє організувати ефективну систему обліку основних засобів в організаціях, фінансованих з бюджету, що дозволяє управляти й контролювати використання основних засобів раціонально й ефективно.

Перелік використаної літератури

1. Закон України від 16.07.99 №996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

2. Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України 17.07.2000 р. №64 (у редакції наказу Державного казначейства України від 21.02.2005 р. №30) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2000 р. за №459/4680;

3. Типова інструкція про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства та Міністерства економіки України від 10 серпня 2001 року №142/181, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2001 року за №787/5978.

4. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затверджена наказом Головного управляння Державного казначейства України від 30 жовтня 1998 року №90, від 30 жовтня 1998 року, №90, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 листопад 1998 року за №728/3168 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державного казначейства України від 19 липня 2001 р. №122, від 5 жовтня 2005 р. №184).

5. «План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних закладів і порядок застосування плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних закладів» затверджений спільним Наказом Міністерства фінансів України та Головним управлянням Державного казначейства України №114 від 10 грудня 1999 року (із змінами і доповненнями) зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 1999 р. за №890/4283.

6. П.Й. Атамас. Основи обліку в бюджетних організаціях: Навчальний посібник. - Центр навчальної літерарури, 2003. - 284 с.

7. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит»/ Вид.2-е, доп. і перероб.-Житомир: ЖІТІ, 200. - 640 с.

8. Бутинець Ф.Ф «Бухгалтерський фінансовий облік» підручник - Житомир 2000 рік - 608 с.

9. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студентів вузів екон. спец. - 5-те вид, доп. і перероб. - К.: А.С.К, 2000, с. 126 - 140.

10. Методичний посібних «Альбом бухгалтерських проводок» серії «Бібліотека Фактора», Х.: Фактор, 2000.

11. Навчально-практичний посібник «Курсом реформ - 2000». Дніпропетровськ, ТОВ «Баланс - Клуб», 2000. -336 с.

12. Павленко Н.С. Выбытие основных средств: бухгалтерский учет и налогообложение. // Налоги и бухгалтерский учет: Блиц-библиотека. - Х.: Фактор, 2000. - 69 с.

13. Пархоменко В.М., Баранцев П.П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні. План рахунків. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку. - Луганськ: «Промдрук» ДСД» Лугань», 2000 - 272 с.

14. Примакова Е. «Основные средства». Харьков «Фактор», 2001 год - 146 с.

15. Ткаченко Н.М.» Бухгалтерський фінансовий облік» Київ «А.С.К.», 2000. 770 с.

16. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Практичний посібник - К.: Лібра, 1999. - 336 с.

17. Практичне керівництво «Основні засоби» серії «Бібліотека «Баланс», Дніпропетровськ ТОВ «Баланс-Клуб», 2006 р. - с. 224

18. Журнал «Баланс-Бюджет» всеукраїнське видання для бюджетних організацій №1 (82) 17січня 2006 р. (с. 6)

19. Журнал «Баланс-Бюджет» всеукраїнське видання для бюджетних організацій №7 (88) 03 квітня 2006 р. (с. 28)

20. Журнал «Баланс» всеукраїнський бухгалтерський щотижневик №18 (612) 1 травня 2006 р. (с. 30)

21. Журнал «Баланс-Бюджет» всеукраїнське видання для бюджетних організацій №12 (93) 19 червня 2006 р. (с. 28)

22. Журнал «Баланс-Бюджет» всеукраїнське видання для бюджетних організацій №19 (100) 02 жовтня 2006 р. (с. 28)

23. Журнал «Баланс-Бюджет» всеукраїнське видання для бюджетних організацій №5 (110) 12 березня 2006 р. (с. 12)

24. Журнал «Баланс-Бюджет» всеукраїнське видання для бюджетних організацій №38 (143) 05 листопада 2007 р. (с. 22)

25. Журнал «Баланс-Бюджет» всеукраїнське видання для бюджетних організацій №26 (177) 01 липня 2008 р. (с. 22)

26. Журнал «Баланс-Бюджет» всеукраїнське видання для бюджетних організацій №43 (194) 01 жовтня 2008 р. - спецвипуск «Проводимо інвентаризацію»

27. Журнал «Бухгалтерська практика» (Все про основні засоби та нематеріальні активи) №2 (2) січень 2001 р.

Размещено на Allbest.ru

...