Методика і організація обліку та аудиту розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість

Перегляду вимагає і якісний склад оподатковуваної бази. На наш погляд, оподатковуваний оборот за чинною методикою має низку елементів, що за своїм економічним змістом не можуть бути складовою доданої вартості. Це, зокрема, стосується суми амортизації.

Закономірно, що при визначенні витрат на виробництво амортизація прирівнюється до матеріальних витрат, тому при визначенні доданої вартості (методом різниці між виручкою від реалізації та матеріальними витратами) доцільно було б виручку зменшувати на суму всіх матеріальних витрат, включаючи і амортизаційні відрахування. Це стає особливо актуальним, якщо врахувати, що в системі оподаткування підприємств в Україні у перспективі передбачено стягнення за рахунок прибутку спеціального податку на майно. При зазначеній методиці амортизація оподатковуватиметься двічі: один раз податком на майно, як складовою вартості основних фондів, другий - ПДВ в складі доданої вартості.

У структурі вітчизняної економіки значна питома вага припадає на фондоємкі галузі, де амортизація є вагомим елементом собівартості, і, за умови включення її до бази нарахування податкового зобов'язання з ПДВ, дещо підвищуються ціни, негативно впливаючи на конкурентоспроможність товарів і послуг. Це ще один аргумент на користь виключення амортизації з об'єкту оподаткування. Крім того, з позицій податкового менеджменту реалізація даної пропозиції не передбачає особливої складності, оскільки амортизація має чітке відображення в реєстрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Також слід уточнити порядок визначення бази оподаткування у випадку безоплатного надання товарів, робіт, послуг, порядок проведення бюджетного відшкодування, терміни сплати податку у разі ввезення (імпортування) результатів робіт або послуг та по крупних платниках податку. Необхідно чітко визначити питання, пов'язані з адмініструванням податку, а саме: порядок виписки податкової накладної, уточнення правил реєстрації платників податку.

Діючим податковим законодавством України передбачено широку систему пільг з ПДВ. Вірогідно, що перелік пільг продиктований намірами соціальної справедливості. Звільнення того чи іншого товару (роботи, послуги) від ПДВ передбачає автоматичне зменшення його ціни на суму нарахованого податку. Зацікавлені в цьому і платники податку, і його носії, оскільки у перших з'являється можливість завдяки зниженню цін збільшити обсяг реалізації продукції, за кількісними параметрами, а для других істотно послаблюється податковий тиск. Отже, звільнення від ПДВ має на меті два основних завдання. По-перше, захист інтересів малозабезпечених верств населення (соціально-політичні мотиви); по-друге, стимулювання випуску окремих видів товарів (робіт, послуг).

Разом з тим характерною рисою ПДВ як із позицій фіскальної достатності, так і з позицій економічної ефективності є його здатність сприяти реальній оцінці вартості товарів. Тому широка система пільг щодо сплати податку є недостатньо економічно виправданою.

Звільнення від сплати ПДВ повинно стосуватися таких товарів і послуг: продуктів харчування, ліків і медичного обслуговування, витрат на освіту, купівлі та найму житла, книг і газет, музеїв, державних послуг, фінансових послуг, витрат на мистецтво, спорт, експортних операцій. При цьому механізм пільгового оподаткування має ґрунтуватися на двох методах: вилученні з оподаткування і встановленні знижених ставок на предмети першої необхідності.

Внаслідок впровадження норм Закону України "Про податок на додану вартість" значно зменшилася чисельність платників податку порівняно з тим, які фактично сплачували ПДВ в умовах дії Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на додану вартість". Головною причиною цього є законодавче звільнення від оподаткування фізичних осіб, котрі здійснюють торговельну діяльність за готівку за умови сплати ними ринкового збору. Внаслідок дії цих норм прогнозується зменшення кількості зареєстрованих платників податку.

Аналіз ситуації, що склалася, свідчить про негативний вплив Закону України "Про податок на додану вартість" не тільки на наповнення доходної частини бюджету, а й на економічний стан суб'єктів господарювання у виробничій сфері України. При цьому основний контингент боржників бюджету по ПДВ, на який припадає більше 50% недоїмки, - це акціонерні товариства, створені на базі державних підприємств Міністерства промислової політики, Міністерства енергетики, Міністерства вугільної промисловості, тобто виробничих галузей. Такий стан свідчить про те, що Закон, інтенсивно стимулюючи розвиток торговельно-посередницької діяльності та імпорту, водночас ставить у невигідні економічні умови реальних вітчизняних виробників продукції.

Із введенням у дію Закону було відкрито численні канали для ухилення від сплати податку й інтенсивного виливання коштів із державного бюджету. Скористатися перевагами Закону можуть тільки посередницькі структури, що володіють достатніми оборотними коштами або можливостями одержання вигідних кредитів. Велика кількість ретельно розроблених засобів ухилення від сплати ПДВ зумовлюється наявність в Законі окремих, на перший погляд прогресивних, норм. У результаті держава змушена віддавати посереднику бюджетні кошти, в той час, як сплачений фіктивному учаснику змови податок повертається йому ж. Фактично державний бюджет використовується як безоплатний інвестор посередницьких структур.

Визначення дати виникнення податкових зобов'язань також є досить проблемним питанням у вітчизняному законодавстві. У Законі України "Про податок на додану вартість" під датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата будь-якої з події що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківській рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг)

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг)

- дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Дія такого положення буде неоднозначною у сучасних економічних умовах. З одного боку, такий порядок визначення дати виникнення податкових зобов'язань вирівнюватиме платника податку і бюджет, платників між собою на різних етапах сплати ПДВ, підвищуватиме стабільність надходжень від ПДВ до бюджету, значно звужуватиме можливості ухилення від оподаткування і, нарешті, відповідатиме світовій практиці оподаткування цим податком, де датою реалізації вважається день переходу права власності на продукцію, згідно з умовами поставки, що визначені сторонами.

З другого боку у вітчизняних економічних умовах значний розрив у часі між моментом виникнення податкових зобов'язань (відвантаження продукції) і моментом надходження коштів за цю продукцію (або й відсутність останнього моменту) призведе до суттєвого відволікання обігових коштів підприємств, що може спричинити банкрутство частини з них і у кінцевому рахунку - скорочення обсягу ПДВ.

ПДВ посідає чільне місце в податковій системі України. Він має свої переваги та недоліки як з фіскальних позицій, так і з огляду регулювання обсягів споживання. Завдання науки про податки полягає в подальшому вдосконаленні механізму справляння податку, що вимагає як високої податкової техніки, так і великих фінансових витрат. Як свідчить світовий досвід - єдино правильний шлях.



РОЗДІЛ 3. АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ З ПДВ ЗАТ «Концерн «Біг-М»

3.1 Мета і завдання аудиту розрахунків з бюджетом з ПДВ

Податок на додану вартість є непрямим податком, який включається до ціни реалізації понад відпускну ціну виробника, г частиною новоствореної вартості і сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт та надання послуг.

Основною метою аудиту розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість є встановлення повноти нарахування і сплати податку.

Для досягнення цієї мети аудитору під час перевірки необхідно вирішити такі завдання.

Встановити, чи є підприємство платником податку,

З'ясувати законність застосування пільгового оподаткування.

Підтвердити правильність і повноту визначення об'єктів оподаткування.

4.Переконатися у правильності відображення розрахунків з ПДВ у бухгалтерському обліку і податковій звітності.

У зв'язку із докорінною зміною законодавства з питань обліку податку на додану вартість розглядається два періоди і відповідно два підходи до перевірки правильності розрахунків з бюджетом з ПДВ.

Аудит розрахунків і податку на додану вартість до 01.10.97р. [54, с.200]

Процедури аудиту зводяться до перевірки відповідності чинному законодавству відображення в обліку нарахування і оплати ПДВ (66,67,91, 105).

1. Визначається, чи е підприємство платником податку, згідно ізст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" від 20 грудня 1992 р. №2007-XII.

2. Визначаються види діяльності за статутними документами.За рахунками та первинними документами, шляхом опитування службових осіб аудитор з'ясовує, якими видами діяльності займається підприємство насправді і чи має воно пільги з оподаткування на додану вартість. Метою такої перевірки є вимога обов'язкового ведення відокремленого обліку пільгових операцій, товарів та нарахування податку на додану вартість, пов'язаного з окремим поданням декларацій. Основні пільги передбачені інструкцією №3 "Про порядок обчислення податку на додану вартість" від 10.02.93 р. яка діяла до 01.10.97 р. і стосуються таких товарів і робіт:

- експорт товарів, транзит;

- вугілля, електроенергія (виробництво та передання);

роботи а ліквідації наслідків Чорнобильської аварії;

прання білизни для лікарень, шкіл та дошкільних установ;

будівництво об'єктів соціальної сфери і побуту, об'єктів виробничого призначення для села;

- науково-дослідні і конструкторські роботи.

У випадку, коли підприємство займалося одночасно і виробничою і торговельно-посередницькою діяльністю, податок на додану вартість обчислюється з кожного виду діяльності окремо.

3. Перевіряється правильність визначення і відображення у бухгалтерських документах: об'єкта оподаткування, оподаткованого обороту, ставок податку. Слід особливу увагу звернути на те, що об'єктом оподаткування є: обороти з реалізації товарів, робіт і послуга відвантаження товарів, обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт, ремонт і т. д., послуг транспорту, зв'язку, реклами. Для торгових організацій об'єктом оподаткування була націнка (різниця між ціною реалізації і ціною придбання, яка включала ПДВ). Винятком є внески, пожертвування, експорт, дотації, виплати до пільгових фондів і т. д.

Перевіряються первинні документи:

правильність оформлення (законність: дата, назва, реквізити постачальника і покупця, сума ПДВ, виділена окремим рядком,засвідчений підпис);

правильність нарахування ПДВ; чи з усієї суми + націнка, чи лише націнка;

відображення в аналітичному і синтетичному обліку: кореспонденція рахунків, звірка загальних сум з сумами за журналом - ордером №6 та інших журналів-ордерів №8 (76 рахунок). №7 (71 рахунок).

4. Перевіряється правильність нарахування ПДВ при реалізації. Для цього перевіряємо журнал-ордер №8 (68 рахунок) та журнал-ордер №11, у якому відображається реалізація. Вивчається метод визначення фінансових результатів, який застосовується на підприємстві: касовий, на відвантаження, чи розрахунковий. Часто реалізація показується ;за одним методом, й нараховується ПДВ за іншим. Перевіряється нарахування кредиту 68 рахунка. Слід пам'ятати, що торговельні організації показують реалізацію Д-т 40 -К-т 42 сторно, у т.ч. ПДВ. Паралельно перевіряється повнота виручки від реалізації на рахунку 46, облік надходжень та оплати на рахунках 61, 62, 76, 96 і т. д. Неоплачені покупцями рахунки за відвантажену продукцію на рахунках обліковуються як дебіторська заборгованість. За таких умов це слід розглядати як заниження виручки і відповідно суми ПДВ, що вноситься до бюджету.

5. Перевіряється правильність відображення в обліку і, відповідно, розрахунку бази оподаткування операцій з іншою реалізацією, а саме:

- основних засобів. Придбання основних засобів обліковується я на рахунку 33 і відшкодування ПДВ здійснюється під час введення в експлуатацію (за виробничого призначення) оформляється відповідними документами (акти) та фіксується проводками (Д-т 01 без ПДВ). За умов реалізації, безплатної передачі основних, засобів не слід забувати про нарахування К-т 68 рахунка на основні засоби, введені після 06.01.93 р.;

- проведення капітального ремонту, витрати якого обліковуються на дебеті 03 рахунка разом із ПДВ. Дебет 68 рахунка виникає під час введення в експлуатацію об'єкта згідно з актом виконаних робіт, який складається на підставі Ф2 про кошторис та зміст капітальних робіт. Відшкодовуються лише виробничі фонди, об'єкти;

- при оприбуткуванні матеріалів на 05....12 рахунки відшкодування проводяться відразу, в дебет відноситься без ПДВ:

-під час проведення перевірки торговельних організацій в дебет68 рахунка відносяться суми ПДВ за тими витратами, які належать до витрат обігу. Кредит виникає з націнки на товари, які реалізуються;

- аудитор повинен перевірити визначення сум ПДВ до сплати в бюджет (К-т 68 рахунка) за натуральною оплатою (обов'язково показувати через -16 рахунок) або у разі відпуску продукції з частковою оплатою;

- окремо виділяються помилки, коли товари, власні чи покупні реалізуються за цінами, нижчими за собівартість. У зв'язку з цим занижується оподатковуваний оборот і сума ПДВ (К-т), хоч ПДВ необхідно обраховувати за середніми цінами попереднього звітного періоду.

Аудит ПДВ після 01.10.98 р. здійснюється на підставі таких чинних нормативних та законодавчих актів (48, 68, 71, 95, 98). [54, с.203]

Законодавче затверджені такі поняття:

- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана платником податку у звітному податковому періоди

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Об'єктами оподаткування за Законом України "Про податок на додану вартість" визначені такі, що оподатковуються за ставкою 20%, 0% та звільнені від оподаткування. Під час перевірки слід звернути увагу на новий порядок нарахування ПДВ у торговельній діяльності. Починаючи з 01.10.97 р., ПДВ за операціями з продажу товарів обчислюється на загальних підставах, а не з націнки на реалізовані товари. База оподаткування операцій з продажу товарів визначається виходячи з їх контрактної вартості, визначеної за вільними цінами, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включений в ціну товарів за законами України з питань оподаткування.

При перевірці слід звернути увагу на повноту і правильність, своєчасність нарахування ПДВ на продаж товарів (робіт, послуг) без оплати, або з частковою оплатою їх вартості, на бартерні операції, а також на натуральні виплати в рахунок оплати праці фізичним особам. У цих випадках аудитор повинен переконатись, що база оподаткування визначалася виходячи з фактичної ціни, але не нижче за звичайну ціну і перевірити правильність нарахування ПДВ при здійснені товарообмінних операцій. Згідно із законом датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення таких операцій вважаються будь-яка з подій, що сталися раніше:

- дата відвантаження товарів, а для робіт, послуг -- дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг);

- дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт. послуг -- дата оформлення документів, що засвідчують факт отримання платником податку результатів праці.

Аудитор перевіряє суми податкового кредиту за відповідні звітні періоди, звертаючи при цьому увагу на таке:

суми ПДВ, сплачені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних засобів, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від термінів введення в експлуатацію основних фондів;

не включаються до податкового кредиту суми податку за операціями з товарами (роботами, послугами), звільненими від оподаткування:

- за товари (роботи, послуги), які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні. до суми податкового кредиту включаються суми податку в частині використання, яка відноситься до оподатковуваних операцій:

- до складу податкового кредиту не включаються суми податку. сплачені за придбані товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва. Податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел.

Необхідно перевірити, чи підтверджуються всі суми, включені до податкового кредиту, податковими накладними (митними деклараціями), а також накладними, рахунками - фактурами. Іншими первинними документами.

Перевіряючи законність відшкодування ПДВ, слід керуватися тим. що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата списання коштів з банківського рахунка в оплату товарів, або дата отримання податкової накладної. Для бартерних операцій - дата здійснення заключної (балансуючої) операції, для довгострокових контрактів - це дата збільшення волових витрат замовника довгострокового контракту.

З'ясування достовірності, правильності розрахунків з бюджетом за ПДВ потребує також зіставлення сум ПДВ, вказаних у податкових накладних з книгами обліку придбання і продажу товарів (робіт, послуг). Дані книг обліку придбання і продажу товарів миють відповідати аналітичним і синтетичним регістрам бухгалтерського обліку.

Розрахунки з бюджетом по ПДВ миють правильно відображатися на рахунках бухгалтерського обліку. Згідно з Інструкцією (71) бухгалтерський облік ПДВ ведеться з використанням рахунки 67 «Податкові розрахунки» субрахунок 1 «З податкових зобов'язань», субрахунок 2 «З податкового кредиту». Аудитору необхідно визначити правильність нарахування податку залежно від обсягів продажу за різними податковими ставками. Слід окремо виділити реалізацію товарів, які обкладаються податком за ставкою 20%, 0% і не оподатковуються.

У «перехідний період» введення в дію нового законодавства - і ПДВ (68) необхідно врахувати суми ПДВ на товари, понизані в одноразовому перерахунку за результатами інвентаризації станом на 01.10.97 р. Аудитору належить перевірити аналітичний облік розрахунків а покупцями і замовника окремо за товари (роботи, послуги) відвантажені до і після 1 жовтня 1997 р. оскільки податкові зобов'язання з податку на додану вартість за товарами (роботами, послугами), відвантаженими до 01.10.97 р., відображаються в одноразових перерахунках, а після цієї дати - у деклараціях про ПДВ. Особливо уважно слід перевіряти продаж за готівку фізичним особам. Відпуск товарів у рахунок зарплати, безоплатний відпуск, продукції від обсягу якої належить нарахувати ПДВ.

Основні аудиторські процедури перевірки розрахунків з бюджетом по ПДВ [54, с.205]:

порівнюються журнали-ордери з Головною книгою, дебетові та кредитові обороти на рахунку 68, показані в обліку та нараховані аудитором. Звіряються обороти за К-т 46 рахунка, правильність віднесення витрат на собівартість;

дані оборотів на рахунку 68, за Головною книгою (або оборотно-сальдовим балансом) порівнюються з сумами, зазначеними у декларації про ПДВ;

після визначення відхилень і порушень групуємо помилки на типові, розрахункові, випадкові (арифметичні чи нетипові). Визначаємо їх характер: обман чи помилка, суттєвість впливу на кінцеві результати, можливість виправлення. При цьому складається звіт,використовуються для нього попередньо складені робочі записи у вигляді порівняльних таблиць, розрахунково-підсумкових відомостей і т.д., де відображені всі етани обліку податку на додану вартість:від первинних документів, журналів-ордерів до декларації.

3.2 Аудит ПДВ, задекларованого до відшкодування з бюджету

Згідно «Методичних вказівок ДПА України по організації адміністрування відшкодування податку на додану вартість», зазначені 5 причин виникнення від'ємного значення ПДВ, а саме [39]:

продаж товарів, що були вивезені платником податку за межі митного кордону України, коли операції оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ;

придбання основних засобів, які використовуються у господарській діяльності платника податку;

наявність залишків готової продукції на складі;

придбання товарно-матеріальних цінностей у великих розмірах;

продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання або митну вартість.

При проведенні документальних перевірок обов'язкового з'ясувати, чи було отримано підприємством, що перевіряється, бюджетне відшкодування у минулих роках, по яких минув строк позовної давності, про що отримувати інформацію з управлінь звітності, використавши її при проведенні документальних перевірок, наприклад: якщо суб'єкт підприємницької діяльності отримав бюджетне відшкодування по декларації за січень 2005 р. по податковій накладній, отриманій від продавця 20 листопада 2004 р., виписаній на товари (роботи, послуги), за які не проведено розрахунків станом на 20 листопада 2007 р., то такий суб'єкт підприємницької діяльності мав би у листопаді 2007 р. збільшити доходи на суму кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності - 1095 днів, і, відповідно, зменшити суму податкового кредиту, оскільки у суб'єкта не відбувається компенсації валових витрат (підпункт 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»). Відповідно до пункту 1.25 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» однією з ознак безнадійної заборгованості є заборгованість по зобов'язаннях, за якими минув термін позовної давності. Сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, згідно з пунктом 1.22.1 та підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відноситься до безповоротної фінансової допомоги.

При розгляді причин виникнення від'ємного значення ПДВ обов'язково в акті документальної перевірки конкретно розписувати: Щодо першої причини (продаж товарів, що були вивезені платником податку за межі митного кордону України),- крім обов'язкових вимог (контракти, умови розрахунків, кількість, вартість та інше) вказати умови вивезення (експортування) платником податків товарів за межі митного кордону України згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс». З'ясувати, чи дають змогу умови поставки, визначені ВМД, стверджувати, що товари вивезені (експортовані) платником податку. Якщо право власності на товари перейшло на території України нерезиденту, який в подальшому його вивозить (експортує) за межі митних кордонів України, то це необхідно відобразити в акті.

Щодо другої причини (придбання основних засобів, які використовуються у господарській діяльності платника податку), - вказати, що було придбано (обладнання, споруда, будівництво об'єкту). Підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи має платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду. Як бачимо, що право на податковий кредит платник податку отримує і при придбані основних фондів у сторонніх організацій, і при їх спорудженні незалежно від строків введення їх в експлуатацію. Проте, головним критерієм для отримання права на податковий кредит по придбаних або споруджених основних фондах є їх призначення для використання у господарській діяльності, як це передбачено пунктом 8.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо третьої та четвертої (наявність залишків готової продукції на на складі та придбання товарно - матеріальних цінностей (ТМЦ) у великих розмірах), - необхідно з'ясувати наявність складських приміщень, на яких зберігаються залишки готової продукції та ТМЦ; зазначити в акті відповідальних за оприбуткування на складі готової продукції та ТМЦ осіб, зіставити з декларацією про прибуток підприємства щодо приросту ТМЦ. У разі відсутності власних складських приміщень за допомогою підрозділів податкової міліції з'ясувати, де містяться залишки готової продукції та ТМЦ.

Щодо п'ятої причини (продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання),- необхідно вказувати відповідність проведеної уцінки товарів вимогам «Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товар, но-матеріальних цінностей», затвердженого Наказом Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 15.12.1999, №149/300 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.1999 р. №921/4214. У разі, якщо уцінку товарів проведено з порушенням вимог вказаного Положення, без урахування наявності джерела для такої уцінки товарів, що призвело до виникнення від'ємного значення ПДВ і як наслідок - до бюджетного відшкодування, то суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) за придбані товари на розрахунки з бюджетом не повинні прийматися, оскільки до валових витрат відноситься лише вартість зіпсованих товарів або тих, яких не вистачає при відсутності винних. Як відомо, суми ПДВ, сплачені за придбані товари, відносяться до податкового кредиту, у разі якщо їх вартість відноситься до валових витрат. Крім того, необхідно дотримуватися положень Стандарту 9 «Запаси» бухгалтерського обліку, яким визначено, що суми нестач і витрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках.

3.3 Організація і методика проведення аудиту нарахування та сплати податку на додану вартість

Нестабільність фінансового стану держави, високий рівень оподаткування і криза розрахунків негативно впливають на рівень бюджетного дефіциту. Непосильний податковий прес з боку держави на юридичних і фізичних осіб є стримуючим фактором розвитку виробництва, торгівлі і побуту, - призводить до виникнення заборгованості перед державою, підприємствами і громадянами.

Одним із важливих чинників розв'язання економічної кризи у суспільстві є удосконалення системи оподаткування.

Громіздка, неефективна податково-платіжна дисципліна є гальмом здійснення фінансово-податкової політики і веде до підриву фінансового стану підприємств, зменшує надходження коштів до бюджету. А тому виникає потреба у радикальній зміні, спрощенні і лібералізації податкової політики в Україні. [67, с. 230]

Нині фінансові та інші органи не завжди сприяю І ь ефективній перевірці формування і витрачання бюджетних коштів, тому попередній контроль і поточний аудит в умовах формування ринкового середовища і фінансової стабілізації мають зайняти основне місце в роботі фінансових, контрольно-ревізійних, митних органів та аудиторських фірм. Створена в Україні податкова служба покликана здійснювати жорсткий контроль за правильністю вирахування сум платежів і своєчасністю їх перерахування у доход державного бюджету.

Перелік платежів у бюджет і позабюджетних платежів регламентується діючим законодавством України, а порядок здійснення розрахунків з бюджетом, з позабюджетними платежами -- відповідними законами, інструкціями та іншими нормативно - правовими актами.

Отже, завдання аудитора -- встановлення за всіма видами платежів у бюджет і позабюджетних платежів правильності обчислення суми платежів, своєчасності внесків (перерахувань) податків, з'ясування причин прострочення платежів.

Основними джерелами інформації при цьому є: довідки і розрахунки за окремими видами платежів, виписки банку і прикладені до них документи про перерахування належних сум у бюджет, бухгалтерські записи по рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами», журнал №3, відомості, машинограми.

Перед початком проведення аудиту необхідно перевірити наявність прямих податків на підприємстві (податок на прибуток, прибутковий податок з громадян, податок на додану вартість).

Під час розрахунків по ПДВ слід керуватися Інструкцією з бухгалтерського обліку ПДВ, затвердженою наказом МФУ від 1 липня 1997 р. №141. [67, с.233] Аудитору слід звернути увагу (при перевірці прямих і непрямих податків) на правильність відображення даних синтетичного та аналітичного обліку. По-перше, перевіряється правильність складання бухгалтерських записів з нарахування зобов'язань з ПДВ. Результати перевірки аудитор відображає в робочому документі (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

№ з/п	Зміст господарської операції	Згідно журналу №3	За даними Головної книги	За даними аудиторської перевірки	Відхилення
		Дт	Кт	Сума, грн.	Дт	Кт	Сума, грн.	Дт	Кт	Сума, гри.	Дт	Кт	Сума, грн.
1	Відображені податкові зобов'язання	643	641	--	643	641	--	643	64 1	--	--	--	--
2	Нараховані зобов'язання з ПДВ	701	643	--	701	643	--	701	643	--	--	--	--

Відомість перевірки співставності даних журналу №3 та Головної книги по рахунку 64 «Податкові зобов'язання»

По-друге, аудитор повинен з'ясувати відповідність відображення сум зобов'язань з ПДВ у Головній книзі та балансу підприємства. Після цього аудитору необхідно скласти робочий документ з перевірки податків й платежів (табл. 3.2).



Таблиця 3.2

Робочий документ аудитора при перевірці ПДВ

Вид податку	База оподаткування заданими, грн.	Ставка податку	На якому рахунку відображається	Відображення в облікових реєстрах
	аудитора	Фінансового обліку	згідно Закону України від 16.07.99 р.	за результатами перевірки	згідно Інструкції №291	за даними аудитора
ПДВ	-	-	20%	20%	641.4	641 .4	Книга обліку з придбання продажу товарів

3.4 Аудит податкового кредиту та податкових зобо'язань з ПДВ

Величина зобов`язання зі сплати податку на додану вартість залежить від двох факторів: суми ПДВ, нарахованого платником податку у складі ціни товарів та послуг, та суми податкового кредиту звітного періоду.

Залежно від того, які операції здійснює платник податку, ПДВ може нараховуватись або не нараховуватись. Не нараховується ПДВ, зокрема, на операції з випуску (емісії) акцій, операції з торгівлі борговими зобов`язаннями тощо.

Крім того, податок на додану вартість не нараховують підприємства, які хоч і знаходяться на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, але не є платниками ПДВ згідно з положенням п. 2.1 статті 2 Закону "Про податок на додану вартість". Тобто ті особи, обсяг оподатковуваних операцій якої не перевищив 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (61 200 грн.).

Слід зазначити, що проведення аудиту ПДВ здійснюється шляхом перевірки нарахування сум ПДВ по розрахункам з постачальниками і підрядчиками, облік яких ведеться на рахунку 63, з різними дебіторами, облік ведеться на рахунки 37 (сум податкового кредиту) та розрахункам з покупцями і замовниками, облік ведеться на рахунку 36 (суми податкового зобов'язання).

Платником податку є: особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Закон "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР.

На суму зобов`язань з податку на додану вартість впливає величина податкового кредиту платника податку. Величина податкового кредиту здебільшого залежить від правового статусу контрагентів. Суб`єкти, що обрали спрощені системи оподаткування, обліку та звітності, не є платниками ПДВ, тому при купівлі в них товарів або послуг права на податковий кредит не виникає. Чим менший податковий кредит, тим більшим буде зобов`язання з податку на додану вартість. Якщо підприємство знаходиться на загальній системі оподаткування і більшість витрат здійснюється через неплатників ПДВ, сума податку на додану вартість буде доволі високою.

Аудитор при перевірці повинен враховувати, що величина податкового кредиту також залежить від характеру витрат. Якщо витрати не пов`язані з веденням господарської діяльності (не відносяться до валових витрат виробництва та не спрямовані на придбання основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації), то відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ, включені до складу таких витрат, не можна.

Облік ПДВ ведеться на рахунку 64 «Розрахунки по податкам і платежам». Суми податкових зобов'язань відображаються на кредиті рахунка 641, а суми податкового кредиту на дебеті рахунка 641.

Податкове зобов'язання - це загальна сума податку, отримана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно із Законом "Про податок на додану вартість". [43]

Датою виникнення податкових зобов'язань із продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), які підлягають продажу, а в разі продажу їх за готівкові кошти - дата оприбуткування в касі платника податків;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій, що настала раніше:

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - оформлення документа, який засвідчує факт їх отримання платником результатів робіт (послуг).

- при здійсненні бартерних операцій з нерезидентами датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата події, що відбулася першою:

- або дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації, яка засвідчує вивезення товарів платником податку, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, який засвідчує факт надання робіт (послуг) нерезидентові;

- або дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, яка засвідчує отри , товарів платником податку, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, засвідчує факт їх отримання.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку, або дата отримання відповідної компенсації будь - якому іншому виді , включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні; (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг), або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з довгострокових контрактів є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракт

Податкова накладна по ПДВ є первинним звітним податковим документом одночасно розрахунковим документом, що підтверджує виникнення податкового зобов'язання у платника податку в зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) та прав на податковий кредит у покупця в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). [39] Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язання, продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцеві копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені, складаються окремі податкової накладні. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку д а податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної служби України, та враховується у визначенні загальних податкових

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим у порядку, передбаченому Законом "Про податок на додану вартість".

Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему, не передбачає сплати ПДВ, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання тої накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства з інвестиціями, які звільнені від сплати ПДВ.

Порядок заповнення податкової накладної, затверджено Наказом ДПАУ від 5.97 р. №166 "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її надання " із змінами й доповненнями. [42]

Податкова накладна має містити зазначені окремими рядками:

- податковий номер; дату виписування податкової накладної;

- назву юридичної особи або ПІБ фізичної особи, зареєстрованої, як платник ПДВ;

- податковий номер платника податку (продавця, покупця); місце розташування податку;

- опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);повну назву одержувача;

- ціну продажу без урахування податку;

- ставку податку і відповідну суму податку у цифровому значенні;

- загальну суму коштів, які підлягають сплаті з урахуванням податку.

Уразі звільнення від оподаткування , у податковій накладній робиться запис «без ПДВ».

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної, покупець має право до кінця поточного податкового періоду звернутись з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцем знаходженням. Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми ПДВ.

Податкова накладна не виписується:

- якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не перевищує 20 гривень;

- у разі продажу транспортних квитків;

- при виписуванні готельних рахунків;

- у разі ввезення (імпортування) товарів.

При цьому документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, товарний чек, іншій розрахунковий документ.

Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності, що ввозять (пересилають) товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством України, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.

Податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних операцій з товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) дорівнює календарному місяцю.

У разі коли за результатами звітного періоду сума ПДВ, має значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України. Податкове відшкодування - це бюджетне відшкодування сум підлягає поверненню платнику ПДВ з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджету відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платі цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податі декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до неп оплати (погашення) будь - якими банківськими установами. Суми, не відшкодованої платнику податку протягом встановленого законодавством строку вважають бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховують, проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України встановленої на момент її виникнення.

Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодувань податку на додану вартість. За умови повного розрахунку щодо бюджет відшкодування податку на додану вартість з платником податку відповідно до Закону доходи, які надходитимуть до Державного бюджету України від сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку, визначеному бюджетним законодавством. У випадку коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодованих бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до Державного бюджету України. Особи, що підпадають під визначення платників податку на додану вартість зобов'язані зареєструватися як платники податку в органі державної податкової: служби за місцем їх знаходження. Форма заяви про реєстрацію встановлюється центральним органом державної податкової служби України. Якщо особа, що підпадає під визначення платника податку, у зв'язку з обсягами оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг), меншими ніж 3600 не оподатковуваних мінімумів доходів громадян, вважає за доцільне зареєструватись як платник податок така реєстрація здійснюється за її заявою. Платники податку несуть відповідальні за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України. У разі відмови продавця у видачі покупцеві податкової накладної продавець зобов'язаний зменшити суму податкового кредит поточного податкового періоду на суму податку, сплачену при продажу товару (робіт, послуг). Контроль за нарахуванням і внесенням податку до бюджету здійсниш органи державної податкової служби, а за справлянням і перерахуванням податку до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України митні органи в порядку, узгодженому з центральним органом державної податкової служби України. Порядок внесення податку на додану вартість до бюджету при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України встановлюється Кабінетом» Міністрів України. Відповідальність платників податку за порушення порядку та строків нарахування та внесення до бюджету податку або порядку звітності, а також оскарження рішень податкових органів визначаються законом з цих питань

Платники податку повинні вести окремий облік з продажу і придбання товарів, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% і звільнених операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат обігу або не підлягає амортизації, а також ввізних (імпортних) і (експортних) операцій. Зазначений облік ведеться у спеціальних книгах, і порядок заповнення яких установлені наказом ДПАУ від 30.05.97р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і надання із змінами і доповненнями».

Для обліку операцій продажу товарів (робіт, послуг) платник податку повинен вести Книгу обліку продажу товарів (робіт, послуг), належним чином керованою, прошнурованою та зареєстрованою в ДПІ по місцю реєстрації податку.

Для продажу товарів (робіт, послуг) продавець веде в Книзі продажу на час податкових зобов'язань. Книга продажу товарів (робіт, послуг) містить порядок обліку операцій по продажу та визначає основу для можливості віднесення до податкових зобов'язань сум ПДВ, нарахованих в складі ціни покупцю в обліковому зв'язку з продажу товарів (робіт, послуг), як власного виробництва, так і для подальшого продажу.

Для платників податку кінцеві суми податкових зобов'язань за звітний податковий період визначаються шляхом підсумку щоденно зареєстрованих операцій за місяць або квартал.

Все вище зазначене аудитор повинен враховувати при перевірці податкових зобов'язань з ПДВ.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. [43]

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не включаються до податкового періоду суми:

- у разі, коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, тоді суми податку, мені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат не включаються до податкового кредиту, а відносяться, відповідно, до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних виробничих фондів та нематеріальних активів;

- у разі, коли платник податку придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку із таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел;

- у разі, якщо витрати по сплаті податку не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями, актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом;

у разі, коли товари (роботи, послуги) частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається тільки частка сплаченого (нарахованого) податку, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається як і при обчисленні податкового зобов'язання, дата здійснення першої з подій: [43]

- або дата списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів (робіт, дата виписки рахунку (чека);

- або дата отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платі податку товарів (робіт, послуг).

Особливості виникнення права платника податку на податковий кредит з окремих операцій:

- для операцій з ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) - дата сплати по) по податкових зобов'язаннях;

- для бартерних (товарообмінних) операцій - дата здійснення заключної (балансуючої) операції, що відбувалася після першої з подій: відвантаження або оприбуткування;

- для довгострокових контрактів - дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту.

Особливістю оподаткування операцій при ввезені (пересиланні) товарів на митну територію України є можливість оформлення за власним бажанням платник податку податкового зобов'язання простим векселем.

Сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому: вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за податкового періоду, в якому вексель погашено.

У наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку,

Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель -- шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми експортного. При цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника у тому податковому періоді, у якому відбулось таке погашення, та не включаються до складу його податкових зобов'язань.

Порядок оформлення податкового векселя не поширюється на операції з ввезення (пересилання) на митну територію України підакцизних товарів (крім тютюнової сировини) та товарів, які відносяться до товарних груп 1-24 гармонізованої системи опису та кодування товарів, а також товарів, які ввозяться (пересилаються) підприємством з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій.

Згідно Закону України ст. 48 "Про Державний бюджет України на 2007 р." заборонено здійснення розрахунків з бюджетом у не грошовій формі, в тому числі взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах за винятком операцій пов'язаних державним боргом України.

Крім того, згідно Постанови КМУ №21 від 10.01.2007р. "Про міри по забезпеченню виконання Державного бюджету України в 2007 р". видача податкового векселя на суму ПДВ можлива для імпортерів, які мають право на відшкодування ПДВ з бюджету за результатами попереднього звітного періоду, та при одночасному ввозі товарів за прямими договорами для власних виробничих потреб.

При ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію України застосовується два методи розрахунку з бюджетом:

1. Зі сплатою ПДВ при митному оформленні товарів.

2. З відстрочкою сплати ПДВ шляхом виставлення простого податкового векселя на суму податкових зобов'язань платника по кожній вантажно-митній декларації окремо.

Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України

Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом ЗО календарних днів з дня подання розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:

а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;

б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну якого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України. Для визначення суми експортного відшкодування до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку - постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) - суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця, але не погашеному до дня подання такого розрахунку. У разі коли платник податку здійснює вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг), отриманих від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на товари (роботи, послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання експортного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою, визначеною Законом "Про податок на додану вартість ". Експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, розрахованого з урахуванням пункту 2 Закону України "Про податок на додану вартість". До обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт не включаються майнові добровільні пожертвування на користь нерезидентів, майнові внески для ведення спільної діяльності з нерезидентом за межами України, майнові внески, що повертаються іноземному інвестору, а також інші операції з майном, вартість якого не відноситься до складу валових витрат, або не підлягає амортизації у особи, яка оподатковується податком на прибуток підприємств. Експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування. У разі коли платник податку не подає розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки, експортне відшкодування не надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку зобов'язань такого платника податку з податку майбутніх податкових періодів. Розрахунок експортного бюджетного відшкодування подається разом з декларацією за відповідний звітний період. Відповідальність платників податку за недостовірність розрахунку експортного бюджетного відшкодування встановлюється Законом "Про податок на додану вартість". У разі коли платник податку має непогашену заборгованість з податку на додану вартість минулих податкових періодів або непогашений податковий вексель, сума експортного відшкодування або її частина направляються на погашення такої заборгованості або зараховуються у рахунок погашення такого векселя. За добровільним рішенням платника податку сума експортного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Про таке рішення платник податку зазначає у декларації.

...