Размещено на http:\\www.allbest.ru\

Зміст

• Вступ 2
• 1. Понття, мета та сутність аудиту касових операцій 4
• 2. Джерела отримання доказів при проведенні аудиту касових операцій 9
• 3. Вивчення рівня внутрішнього контролю на ВАТ «Окрема Пропозиція» 11
• 4. План та програма аудиту касових операцій на ВАТ 16
• 5. Методика проведення аудиту касових операцій 20
• 6. Основні порушення, які виявляються під час проведення аудиту касових операцій 27
• 7. Документальне оформлення результатів аудиту 29
• Висновки 31
• Список використаної літератури 33
• Додаток А 35
• Додаток Б 36
• Додаток В 37
• Додаток Г 38
• Додаток Д 40
• Додаток З 41

Вступ

В умовах діяльності підприємств існує потреба в постійному взаємозв'язку з іншими підприємствами, установами, організаціями та окремими особами. Для фінансових операцій використовують як готівкові, так і безготівкові розрахунки. Сучасні умови існування підприємств, а також процеси, що відбуваються в економіці України, ще раз підтверджують важливість і необхідність грошових коштів для здійснення фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва. Адже саме грошовими коштами визначається фінансова платоспроможність підприємства.

Розроблені багатьма вітчизняними науковцями методики аудиту касових операцій залишаються незмінними. Для кожного аудитора на першому місці є проведення якісного аудиту. Отже, для проведення аудиту на підприємстві потребують удосконалення існуючі методики аудиту касових операцій, а саме: постає актуальне питання в удосконаленні методики та розробки програми аудиту касових операцій, з метою підвищення якості аудиторських послуг.

Організація та методика аудиту касових операцій розглянута у наукових працях багатьох вітчизняних вчених, серед яких такі, як Подольський В.І., Бутинець Ф. Ф., Гордієнко Н. І., Давидов Г. М., Іванова Н. А., Карпенко М.Ю., Кулаковська Л. П., Піча Ю. В., Савченко В. Я., Сахарцева І. І., Усач Б.Ф. та інші. Автори розглядають дане питання зі своєї точки зору та акцентують увагу на різних аспектах проведення аудиту касових операцій

Готівкові кошти, які знаходяться в касі підприємства є найбільш ліквідними засобами підприємства. Не зважаючи на збільшення обсягів безготівкових розрахунків, касові операції ще довго будуть залишаться важливим елементом фінансових відносин. Тому метою даного дослідження є теоретичні уточнення сутності аудиту грошових коштів в касі підприємства, операцій з ними та обґрунтування його значення. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути поняття, мету та сутність аудиту касових операцій;

- з'ясувати нормативні джерела проведення аудиту касових операцій та джерела отримання доказів;

- дослідити організаційно-економічну характеристику ТОВ «Таврія»;

- розробити план та програму аудиту;

- розглянути методику аудиту касових операцій на підприємстві;

- узагальнити результати аудиторської перевірки.

Об'єктом дослідження є процес проведення аудиту касових операцій.

Предметом дослідження є методика аудиту організації первинного, синтетичного та аналітичного обліку касових операцій та виявлення проблем і розробка пропозицій по їх вирішенню на підставі результатів контролю та аудиту.

Методами дослідження є монографічні, статистичні, елементів бухгалтерського обліку, порівняння, аналізу.

Теоретичною та інформаційною базою є закони України, законодавчі і нормативні акти, праці вчених економістів, річна фінансова звітність, реєстри статистичного і аналітичного обліку.

1. Понття, мета та сутність аудиту касових операцій

Касові операції -- це операції, пов'язані з прийманням, зберіганням, видачею готівки касами банків, підприємств, організацій тощо.

Усі підприємства згідно із законодавством зберігають свої кошти в банках. Для здійснення операцій з готівкою на підприємствах створюються каси.

Каса підприємства -- приміщення або місце, призначене для приймання, видачі і зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів, де, як правило, ведеться касова книга.

Мета аудиту касових операцій на думку різних вчених наведена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Мета касових операцій

Автор	Мета аудиту касових операцій
Гордієнко Н.І., Харламова О.В., Карпенко М.Ю.	Висловлення аудитором думки щодо повноти, достовірності, законності й об'єктивності здійснених і відображених у бухгалтерському обліку операцій з готівкою в національній валюті.
Давидов Г.М.	Встановлення відповідності застосовуваної в організації методики обліку та оподаткування операцій з руху готівки, що діють в Україні в періоді, коли відбувається перевірка, нормативним документам, для того щоб сформувати думку про достовірність бухгалтерської звітності в усіх суттєвих аспектах.
Кулаковська Л.П., Піча Ю.В.	Встановлення об'єктивної істини щодо достовірності та об'єктивності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності готівково-розрахункових операцій та доведення цієї істини через висновок до користувачів.
Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М.	Надання аудитором обґрунтованого висновку щодо законності, достовірності, доцільності касових операцій, операцій на рахунках у банках, операцій з коштів у дорозі, операцій з грошовими документами, операцій з еквівалентами грошових коштів.

Аналіз літературних джерел стосовно аудиту касових операцій показує, що в розглянутих працях мета аудиту касових операцій в основному зводиться до контролю та ревізії бухгалтерських даних.

Отже, враховуючи вищевказане, метою аудиту касових операцій є отримання достатніх доказів впевненості в ефективному використані грошових коштів, достовірності відображення та розкриття інформації згідно з діючими принципами та твердженнями подання фінансової звітності.

Ряд вітчизняних та зарубіжних авторів розглядають методологію проведення аудиту касових операцій і визначають конкретні завдання, які повинні бути використанні в процесі проведення аудиту.

Завдання аудиту касових операцій на думку різних вчених наведені в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 Завдання аудиту касових операцій

Автор	Завдання аудиту касових операцій
1	2
Савченко В.Я., Зотов В.О., Кириленко С.А., Петрик О.А., Чумакова Г.Ю.	Завдання аудиту грошових коштів полягають у перевірці: реального існування залишків грошових коштів на відповідних рахунках та дебіторської заборгованості на визначену суму; правильності відображення в обліку операцій з грошовими коштами.
Давидов Г.М.	Завданнями аудиту грошових коштів є: оцінити стан аналітичного та синтетичного обліку готівкових операцій, які здійснювало підприємство за період, що перевіряється; виконати перевірку своєчасності та правильності відображення в обліку готівкових операцій; здійснити перевірку додержання підприємством вимог нормативних документів, які регламентують порядок ведення готівкових операцій.
Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М.	Основними завданнями аудиту грошових коштів у касі є перевірка: умов збереження грошових коштів у касі; напрямів використання грошових коштів; наявності первинних документів і заповнення обов'язкових реквізитів у них; правильності здійснення документообігу; термінів проведення інвентаризації; наявності та правильності заповнення журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, правил ведення облікових регістрів; відповідності даних аналітичного та синтетичного обліку, головної книги та звітності; оприбуткування надходжень готівки; дотримання встановлених лімітів залишку готівки в касі.

Отже, враховуючи вищевказане, основними завданнями аудиту грошових коштів є:

перевірка наявності грошових коштів у підприємства та виявлення нестач або надлишків;

дотримання правил зберігання грошових коштів та цінних паперів і правильності організації ведення касового господарства;

дотримання Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні;

своєчасність та повнота оприбуткування грошових коштів;

законність витрачання грошових кошті цільового використання;

достовірність обліку й ефективності внутрішньогосподарського контролю грошових коштів.

Нормативне забезпечення проведення касових операцій забезпечується законом України «Про аудиторську діяльність» та міжнародними стандартами аудиту. Крім того, в ході проведення аудиту аудитор керується законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

В статті 1 цього закону даються деякі визначення, які мають пряме відношення до обліку готівкових коштів. Зокрема, під бухгалтерським обліком в законі розуміється процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Господарська операція -- це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Облікова політика -- сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Первинний документ -- документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Найбільш важливого значення має розділ ІІІ закону, який визначає особливості організації бухгалтерського обліку, у тому числі й готівкових коштів на підприємстві.

Важливим нормативним актом, який регулює облік готівкових коштів на підприємстві є П(С)БО №4 «Звіт про рух грошових коштів». Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей.

Згідно з П(С)БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання.

Платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, називаються готівковими розрахунками.

Рух грошових коштів -- надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.

Основним нормативним актом, який регулює організацію обліку готівкових коштів на підприємствах є Постанова НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Дане Положення визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою. В цьому акті даються наступні визначення:

готівка (готівкові кошти) -- грошові знаки національної валюти України -- банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами;

готівкова виручка (виручка) -- сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження;

готівкові розрахунки -- платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;

касові операції -- операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

ліміт залишку готівки в касі (далі -- ліміт каси) -- граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час;

оприбуткування готівки -- проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;

переказ готівки -- унесення певної суми готівки підприємством (підприємцем) або фізичною особою з метою її зарахування на рахунки відповідного підприємства (підприємця) чи фізичної особи або видачі одержувачу в готівковій формі.

В Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлюються різні вимоги до організації обліку готівкових розрахунків.

Проводячи готівкові розрахунки, підприємства торгівлі, громадського харчування та послуг використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО) згідно із Законом України від 01.06,2000 р. № 1776 „Про внесення змін до Закону України „Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336.

2. Джерела отримання доказів при проведенні аудиту касових операцій

Згідно МСА 500 «Аудиторські докази» під аудиторськими доказами слід розуміти інформацію, яка підтверджує правильність відображення в обліку даних, чи даних, отриманих під час фактичної перевірки стану контролює мого об'єкту, яку відбирає аудитор в процесі контрольних дій для видачі замовнику висновок про достовірність і правильність відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних зі зміною фінансово-господарського стану.

Для того, щоб отримати аудиторські докази в залежності від змісту об'єкта аудиту та умов їх дослідження використовують прийоми фактичного, документального контролю та підтвердження третьої сторони (як правило банків). Таким чином аудитор отримує докази щодо реальності активів, які перевіряються зокрема капіталу, запасів, зобов'язань тощо. Для отримання аудиторських доказів, які підтверджують правильність та достовірність даних бухгалтерського обліку використовується прийом фактичного контролю - інвентаризація. Зіставленням фактичних даних з відповідними даними бухгалтерського обліку встановлюється стан перевіряємого об'єкта. Таким чином аудитор отримує докази щодо реальності перевіряємих активів. Після перевірки фактичної наявності аудитор розпочинає документальну перевірку. Одним з найбільш доказовим джерелом інформації є первинний документ, в якому фіксується кожна господарська операція. Перевірка реквізитів і записів та достовірності документів здійснюється з метою виявлення фальшивих документів, тобто таких, в яких є підчистки, підроблені записи і резолюції, заміна текстів та цифр. В процесі аудиту аудитор може отримати докази також від банків, обслуговуючих клієнта. Незалежні банківські звіти дозволяють аудитору отримати дані, які відображають наявність та розмір зобов'язань і активів, встановити правильність поводження з ними, а також використання інших даних, які мають відношення пряме до аудиту.

Джерелами інформації для формування аудиторських доказів у процесі аудиту грошових коштів є: «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», прибуткові і видаткові касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів, квитанції на внесок готівки до банку, розрахунково-платіжні (платіжні) відомості на виплату заробітної плати, матеріальної допомоги, відпускних, стипендій, трудові угоди, акти інвентаризації готівки в касі, договори про матеріальну відповідальність, касова книга, звіти касира, виписки банків, облікові регістри аналітичного і синтетичного обліку про рух грошових коштів, матеріали внутрішнього аудиту, висновки експертиз, Баланс, Звіт про рух грошових коштів.

Найбільш важливими джерелами аудиторських доказів при проведенні аудиту касових операцій є:

журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів -- документ, що застосовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів та інших касових документів;

каса -- приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів;

касова книга -- документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі;

касова книга -- документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі;

касовий ордер -- первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.;

касові документи -- документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку;

книга обліку доходів і витрат -- документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України;

книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей -- книга, що застосовується для обліку готівки та сплачених документів;

книга обліку розрахункових операцій-- прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

3. Вивчення рівня внутрішнього контролю на ВАТ «Окрема Пропозиція»

Будь-який економічний суб'єкт має свою цільову функцію, яка реалізується і досягається за допомогою ефективно діючого управління. Однією з функцій управління окремим суб'єктом є внутрішній контроль.

Внутрішній контроль будучи функцією управління виступає засобом двостороннього зв'язку між об'єктами управління і органом управління, інформуючи про дійсний стан об'єкта і фактичне виконання управлінських рішень. Основною його метою є об'єктивне вивчення фактичного стану справ у суб'єкта господарювання, виявлення та попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленої мети.

Так як внутрішній контроль являється невід'ємною частиною загальної системи управління, то в ході аудиторської перевірки аудитор зобов'язаний в першу чергу вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, оскільки характер і якість комплексної аудиторської перевірки багато в чому залежить від того, настільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінку функціонування і ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання. Щоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторських процедур аудитор повинен дати оцінку системі внутрішнього контролю у клієнта. Основна мета вивчення та оцінки системи внутрішнього контролю клієнта - підготувати основу для планування аудиту, встановлення виду, термінів проведення і обсягу аудиторських процедур.

Аудит касових операцій дає можливість деталізувати зведені дані за джерелами надходження і витрачання грошових коштів, визначити доцільність їх витрачання, структуру й зміни у витрачанні грошей, їх вплив на ефективність господарювання.

У своїй роботі аудитор значну увагу звертає на рівень внутрішнього контролю на підприємстві, від якого значною мірою залежить обсяг перевірки, її особливості.

Для того, щоб вивчити систему внутрішнього контролю підприємства та оцінити її ефективність, аудитор складає тести. Авторами запропоновано тест внутрішнього контролю касових операцій (Додаток Б) на базі існуючих тестів. Тестування внутрішнього контролю касових операцій повинно дати інформацію (або спростувати її) про те, що на підприємстві:

касові операції здійснюються у відповідності з чинним законодавством;

збереження грошових коштів забезпечене належним чином;

касові операції належним чином контролюються.

При перевірці операцій пов'язаних з рухом грошових коштів в касі аудитор також вивчає наступні питання:

наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірок каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою інших цінностей, які знаходяться в касі;

наявність на підприємстві наказу керівника, який встановлює періодичність перевірок;

наявність ознак формального проведення перевірок каси, призначення в комісію по проведенню перевірок постійно одних і тих же осіб, відсутність робочих записів ревізійної комісії, що додаються до акту та свідчать про перерахування банкнот, проведення перевірок каси на звітні дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується;

надання права підпису прибуткових і видаткових ордерів іншим особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відображене в розпорядженнях керівника підприємства;

формальне проведення перевірок каси при зміні (звільнені) касирі;

відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на облікового робітника без письмового розпорядження керівника підприємства;

наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;

застосування на підприємстві РРО та внутрішній контроль за їх використанням.

Відповідальність за дотриманням порядку ведення касових операцій покладається на керівника підприємства, головного бухгалтера і касира.

При проведені перевірки стану внутрішнього контролю аудитор маючи у своєму розпорядженні матеріали дослідження, виконаного перед укладанням договору, звіт попереднього аудиту, аудитор проводить вивчення системи внутрішнього контролю шляхом опитування персоналу замовника, проведення власного спостереження, спілкування з попереднім аудитором, вивчення організаційно-розпорядчої і облікової документації на місці, вивчення результатів ревізій і перевірок всіх перевіряючи органів, тощо.

Результати опитування вивчення системи внутрішнього контролю можуть бути оформлені в виді анкети (додаток 1). Відповіді можуть бути різноманітними і касир може не знати чи є на підприємстві наказ про проведення раптових ревізій каси, керівник підприємства - про необхідність укладання договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Не співпадання у відповідях на поставлені аудитором запитання можуть свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.

З виявлення слабких сторін в питаннях дотримання нормативних документів по готівковому обігу аудитору необхідно детально вивчити акти перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами.

Взагалі оцінювання аудитором системи внутрішнього контролю проходить три етапи (рис. 3.1):

1) загальне ознайомлення з СВК;

2) первинна оцінка надійності СВК;

3) підтвердження достовірності оцінки СВК.

Рис. 3.1. Оцінка системи внутрішнього контролю

На першій стадії аудитору слід отримати загальне уявлення про специфіку і масштаб діяльності клієнта, систему його бухгалтерського обліку. За підсумками первинного ознайомлення аудитор повинен прийняти рішення про те чи доцільно йому в своїй роботі спиратись на систему внутрішнього контролю.

У випадку, якщо аудитор приймає рішення про те що він не може покладатись на систему внутрішнього контролю, він повинен планувати аудит таким чином, щоб аудиторська думка не ґрунтувалась на довірі до цієї системи. Це необхідно у тих випадках, коли надійність СВК оцінюється як "низька" або коли аудитору найбільш зручно чи економічно виправдано не спиратись на цю систему.

В тому випадку, якщо за підсумками загального ознайомлення з системою внутрішнього контролю економічного суб'єкта аудитор приймає рішення про те, що він може покладатися у своїй роботі на систему внутрішнього контролю, йому слід провести первинну оцінку надійності

СВК здійснюється на основі методів і прийомів, які аудитори розробляють самостійно.

У процесі первинної оцінки надійності системи внутрішнього контролю аудитор зобов'язаний брати до уваги те, що:

перевіряють бухгалтерську і господарську документацію клієнта всього звітного періоду, а не тільки окремих періодів часу;

при перевірці необхідно приділити більше уваги тим періодам діяльності, в яких мала особливості чи відмінності порівняно з діяльністю типовою для всього періоду в цілому.

Оцінка окремих засобів контролю як "низькою" не виключає можливості оцінки надійності інших окремих засобів контролю як "середньої" чи "високої". Аудитор, який прийняв за підсумками процедури первинної оцінки рішення про довіру СВК зобов'язаний в ході аудиторської перевірки здійснювати процедури підтвердження достовірності цієї оцінки. Ці процедури здійснюються в період перевірки на основі методики і прийомів, які розробляються аудитором самостійно.

В тому випадку, якщо аудитор в ході процедури підтвердження надійності прийде до висновку про те, що оцінка надійності СВК в цілому виявиться нижчою від тієї, що була отримана в ході первинної оцінки, він зобов'язаний належним чином скоригувати порядок здійснення інших аудиторських процедур, щоб підвищити достовірність своїх висновків за результатами проведення аудиту. Всі етапи оцінки СВК повинні належним чином документуватися із зазначенням документів, якими керувався аудитор, даючи відповідну оцінку надійності всієї СВК.

Показники того, що аудитор отримав необхідне знання системи бухгалтерського обліку і відповідності внутрішнього контролю, може бути те, що він знає про недоліки в цих системах, а отже може визначити певні зони ризику при ведені операцій з готівкою, а саме:

1) аудитор зобов'язаний повідомити клієнта про можливі порушення і допомогти їх усунути.

2) оцінивши систему внутрішнього контролю аудитор на основі отриманої інформації планує і складає програму аудиторської перевірки руху грошових коштів в касі підприємства та поточному рахунку в банку.

4. План та програма аудиту касових операцій на ВАТ «Окрема Пропозиція»

аудит касовий контроль перевірка

Одержавши в процесі попереднього планування дані про підприємство, аудитор приступає до розробки загального плану аудиту (табл. 4.1). План аудиту є документом організаційно-методологічного характеру та складається з переліку робіт на основних етапах аудиту і строків їх виконання із зазначенням джерел інформації. Аудит касових операцій підприємства авторами рекомендується проводити в кілька етапів.

Таблиця 4.1 Загальний план проведення аудиту касових операцій

Етап аудиторської перевірки	Аудиторські процедури	Аудиторські докази	Період проведення	Виконавці
1	2	3	4	5
Підготовчий	Знайомство з бізнесом клієнта, визначення аудиторського ризику, планування аудиту касових операцій.	Статут підприємства, звіти попередніх перевірок, накази.
Основний	Перевірка наявності рахунків, відкритих суб'єктом господарювання в банках. Перевірка правильності заповнення первинних касових документів та ведення касової книги. Перевірка встановленого ліміту каси та додержання його підприємством. Перевірка правильності видачі готівки з каси. Правильність оприбуткування готівки. Перевірка порядку документального оформлення та відображення в обліку касових операцій з готівкою. Перевірка правильності ведення обліку грошових документів. Перевірка правильності ведення обліку грошових коштів на рахунках у банках. Перевірка документів з інвентаризації грошових коштів. Перевірка правильності відображення інформації про грошові кошти в фінансовій звітності. Розрахунок штрафних санкцій за самостійно виявлені помилки.	Прибуткові касові ордери, видаткові касові ордери, журнал-ордер № 1, Головна книга, баланс (форма № 1), корінці чеків, виписки банків, касова книга, відомості на виплату зарплати.
Завершальний	Складання аудиторського звіту і висновку.	Звіт

Після складання плану пропонуємо створювати програму аудиту, яка включає перелік етапів, прийомів і способів аудиту, необхідних для його реалізації. Авторами розроблено програму аудиту касових операцій (Додаток В), яка базується на твердженнях (якісних аспектах) подання фінансової звітності. Аудитор повинен розуміти вимоги, які ставляться до ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

Таким чином, в плануванні програми аудиту повинні бути відображені принципи і твердження (якісні аспекти) подання фінансової звітності, а саме:

а) існування: актив або зобов'язання існують на конкретну дату;

б) права і зобов'язання: актив або зобов'язання належать суб'єкту господарювання на конкретну дату;

в) наявність: операція або подія, які стосуються суб'єкта господарювання, відбулися протягом звітного періоду;

г) повнота: відсутність не облікованих активів, зобов'язань операцій або подій, а також нерозкритої інформації про статті;

д) оцінка вартості: актив або зобов'язання обліковуються за відповідною балансовою вартістю;

е) вимірювання: операція або подія, відображені за належною сумою, доходи і витрати віднесені до відповідного періоду;

є) подання і розкриття інформації: інформація про статтю розкрита, класифікована й описана згідно із застосованою концептуальною основою фінансової звітності.

Важливим етапом планування аудиту є розробка робочих документів аудитора, за допомогою яких аудитор фіксує процес планування аудиту, підготовку до перевірки, застосовані ним прийоми і способи контролю, тести, отриману інформацію і відповідні висновки.

До робочих документів заноситься інформація, необхідна для ефективної організації, проведення та узагальнення результатів аудиту.

В додатку Г наведені робочі документи аудитора для проведення аудиту касових операцій.

Таким чином, під час перевірки відповідності залишків у синтетичних і аналітичних регістрах обліку коштів у національній валюті, аналітичні дані в облікових регістрах повинні відповідати даним синтетичного обліку на останнє число місяця.

Перевіряючи відповідність залишків у регістрах синтетичного й аналітичного обліку готівкових коштів в іноземній валюті, необхідно пам'ятати, що згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» монетарні статті в іноземній валюті на кожну дату балансу відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу, а визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків і на дату балансу.

Тому при перевірці достовірності інформації за господарськими операціями з готівковими грошовими коштами в іноземній валюті необхідно перевірити правильність застосування валютного курсу, встановленого Національним банком України та правильність відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць.

Під час перевірки правильності відображення в бухгалтерському обліку залишків готівкових коштів в іноземній валюті, потрібно акцентувати увагу на правильність застосування валютного курсу та відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць.

Аудитор, керуючись МСА 530 «Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки», самостійно встановлює вибірку документів для формальної перевірки. Якщо відхилень в одному документі понад три, то він вважається недійсним.

Важливим завданням аудиту касових операцій є перевірка цільового використання готівки, отриманої з рахунку банку. Призначення коштів вказується на зворотній стороні грошового чека і після отримання коштів підприємство зобов'язане його дотримуватися.

Аудитор повинен окремо звернути увагу на дотримання цільового використання грошових коштів. Аудитор звіряє дані звітів касира, касової книги, виписок банку, видаткових і прибуткових касових ордерів, а також інші документи, які відображають витрачання готівки за призначенням (розрахунково-платіжні відомості, рахунки-фактури, авансові звіти, акти на закупівлю товарів та ін.). За результатами перевірки встановлюють факти нецільового використання готівки, з'ясовують їх причини та узагальнюються в робочий документ.

5. Методика проведення аудиту касових операцій

Перший етап аудиту перевірки касових операцій передбачає проведення раптової ревізії каси з повним поаркушним перерахунком усіх грошей та інших цінностей, що знаходяться у касі підприємства (векселів, зобов'язань). Це перешкоджає можливості скрити недостачу, надлишок чи інші зловживання. До початку перевірки наявність грошових коштів і інших цінностей касир повинен скласти касовий звіт. В нього включаються всі прибуткові і видаткові касові документи, які знаходяться в касі. Касиру також пропонують написати розписку про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові і видаткові касові документи на грошові кошти включені в звіт і передані бухгалтерії, всі грошові кошти, які надійшли в касу оприбутковані, а витрачені - видані та списані в затрати. Це необхідно для попередження заяв касира після перевірки каси про наявність у нього документів, які не включені в останній касовий звіт. Після перевірки грошей та інших цінностей в касі, складається відомість інвентаризації каси та обов'язково результати фіксуються в робочих документах аудитора.

Об'єктами інвентаризації є:

готівка (національна та іноземна валюта);

цінні папери (акції, облігації, депозитні сертифікати);

грошові документи (векселі, лімітовані чекові книжки, акредитиви, талони на паливно-мастильні матеріали тощо);

бланки суворого обліку (акції та облігації власної емісії, санаторно-курортні путівки, незаповнені бланки векселів);

залишки по рахунках в банку (по виписках банку).

Другим етапом є перевірка правильності заповнення касових документів та організації порядку ведення касових операцій. Під час перевірок з'ясовується наявність у підприємства касової книги, а також відповідність її оформлення вимогам наказу Мінстату. Перевіряючи порядок ведення касової книги, необхідно впевнитися, що підприємство має тільки одну касову книгу, яка має бути пронумерована, прошнурована і опечатана сургучною або мастиковою печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі повинно бути засвідчено підписами керівника і головного бухгалтера. Підчистки та невмотивовані виправлення в касовій книзі забороняються. Крім того, перевіряється правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій із приймання і видачі готівкових коштів (у тому числі за строками), відповідність зазначених у ній сум про прийняту до каси або видану з каси готівку даним прибуткових і видаткових касових ордерів (типові форми відповідно КО-1 і КО-2), якість і своєчасність записів касира згідно із зазначеними в касовій книзі касовими документами, наявність підпису бухгалтера, який перевірив записи в касовій книзі за кількістю отриманих ним касових ордерів, правильність підрахунку в касовій книзі фактичних залишків готівки в касі на кінець дня тощо. Перевіряється також правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та платіжних (розрахунково - платіжних) відомостей. Неприпустимі будь-які виправлення, закреслювання і т. ін, також перевіряється проставлення потрібних дат, номерів сум, підстав для їх виписки, наявність підписів службових осіб і одержувачів коштів, печаток, штампів, підписів про отримання готівки, правильність оформлення депонованих сум тощо. За окремими платіжними відомостями можуть вибірково перераховуватися суми виплаченої готівки. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери мають бути заповнені таким чином, щоб забезпечувалося збереження цих записів протягом терміну зберігання документів. Слід уважно перевірити використання бланків прибуткових касових ордерів, їх облік та зберігання. Обов'язково установлюється наявність у підприємства журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів та книги обліку прийнятих та виданих касиром грошей (типові форми відповідно КО-3 і КО-5) і правильність їх ведення, а також правильність відображення в касових документах номерів кореспондуючих рахунків, відповідність між кореспонденцією рахунків, внесених до касової книги та проставлених у касових ордерах, наявність потрібних виправдувальних документів, що додаються до касових ордерів (заяви, накладні, рахунки, довідки, тощо), і відміток про їх погашення. У касових документах, які викликають сумніви щодо їх справжності, перевіряється достовірність підписів одержувачів коштів і службових осіб, які дають пояснення щодо цього. При виявленні неправильно оформлених документів аудитор складає відомість (Додаток Д)

Перевірка операцій з видачі готівки з каси проводиться на третьому етапі аудиту. Особлива увага під час перевірок касової дисципліни має приділятися цільовому використанню готівки, яку підприємство (підприємець) одержує в установі банку. Підприємства (підприємці), що мають поточні рахунки в установах банків, одержують готівку з цих рахунків в установах банку у межах наявних коштів і витрачають її виключно на цілі, які визначені в грошовому чеку та не суперечить чинному законодавству України. Підприємства мають право зберігати готівку в своїй касі, що одержана в установі банку для виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку. Цільове призначення цих коштів зазначається конкретним підприємством при заповненні грошового чека встановленої форми і не повинно суперечити чинному законодавству України. При перевірці цільового використання готівки використовуються банківські виписки, касові книги, звіти касира, видаткові касові ордери, журнали-ордери 1 за кредитом рахунку 301 "Каса", книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), а також документи, що підтверджують факт витрачання готівкових коштів за призначенням. Крім того, можуть також використовуватись товарні та касові чеки, розрахункові квитанції до прибуткових касових ордерів, проїзні документи, інші розрахункові документи, а також акти про закупівлю товарів (виконання робіт, надання послуг), платіжні (розрахунково-платіжні) відомості, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, договори купівлі-продажу, авансові звіти підзвітних осіб тощо. Під час перевірки підприємства порівнюються відповідні записи в касовій книзі та прибуткових касових ордерах з банківськими виписками щодо цільового призначення одержаних у банку коштів, що визначається за символами касових оборотів, які зазначаються в банківських виписках. У разі виникнення розбіжностей з'ясовуються їх причини.

При здійснені контролю за дотриманням ведення операцій з готівкою особлива увага також має приділятись операціям з одержання підприємством значних сум. При цьому систематизуються згідно з банківськими документами всі випадки одержання підприємством значних сум готівкових коштів. Під час перевірки аналізується обсяги готівки, періодичність та структура її видачі, динаміка порівняно з попередніми періодами. Звертається також увага на строки відкриття підприємством рахунку, проведення ним операцій, що не є економічно виправданими або суперечать чинному законодавству. Аналізується також видача готівки в сумах, що становлять менше ніж 10000 євро, але які підприємство, що перевіряється одержувало зі свого рахунку регулярно протягом короткого періоду. За потреби для контролю за цільовим використанням значних сум готівки, що одержані підприємством в установі банку, можуть здійснюватися зустрічні перевірки. У випадку коли аудитор виявляє неправильне використання готівки, він складає відомість (Додаток Д).

Перевіряючи касові операції, необхідно встановити їх законність, достовірність і господарську цілеспрямованість. При цьому старанно аналізуються повнота та своєчасність оприбуткування грошей в касу. Методику проведення перевірки правильності оприбуткування грошових коштів в касу передбачає четвертий етап.

Грошові кошти поступають в касу підприємства:

з розрахункового рахунку, який відкритий в установі банків;

за реалізовану продукцію (роботи, послуги);

невикористані підзвітні суми;

депоновану заробітну плату.

Повноту та своєчасність оприбуткування грошей в касу, отриманих з рахунків підприємства в банку, встановлюється шляхом зустрічної та взаємної перевірки даних виписок банка з розрахункових рахунків підприємства, корінці чекових книжок, прибуткових касових ордерів та записів в касовій книзі. При вивчені грошових операцій аудитору необхідно запросити із відповідного відділення банку справку про видані чекові книжки за весь вивчає мий період. Для того щоб не було ніяких сумнівів, що отримані із банківських рахунків грошові кошти оприходувані своєчасно і повністю, необхідно перевірити записи в журналі-ордері №1 і касовій книзі з сумами на корінцях чекових книжок і в виписках банків. Необхідно мати на увазі, що чекові книжки, корінці використаних чеків, а також невикористанні чеки повинні зберігатися у головного бухгалтера в умовах, виключаючи можливість їх втрати. Зіпсовані чеки з надписом "Анульовані" слідує зберігати підклеєними до корінців чеків. Забороняється довіряти зберігання чекових книжок іншій особі, зокрема касиру, який отримує по чекам готівку з банку, а також підписувати незаповнені чеки.

Під час перевірки повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси підприємства від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдувальних документів, як товарних і касових чеків, розрахункових квитанцій, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних тощо). За потреби поглибленої перевірки повного оприбуткування в касі готівкових коштів, одержаних з різних джерел, можуть аналізуватися також обороти за відомістю журналу-ордера №1 за дебетом рахунку 301 "Каса" порівняно з оборотами за кредитом кожного кореспондуючого рахунку з подальшим порівнянням їх із відповідними записами в касовій книзі та даними документів, які підтверджують фактичне одержання підприємством певних сум готівки у відповідні строки. Старанній перевірці підлягають операції по оприбуткуванню виручки від реалізації продукції і надані послуги робітникам підприємства за готівку, так як по даним операціям частіше всього зустрічаються зловживання, пов'язані з повним чи частковим не оприбуткуванням поступивши в касу грошей. В випадку розходжень слід провести перевірку указаних операцій по суті і встановити причини відхилень. При наявності заборгованості робітників чи інших осіб за, наприклад, куплені товарно-матеріальні цінності необхідно перевірити реальність виникнення такої заборгованості.

Здійснюючи аудит касових операцій, слід перевірити правильність підрахунку оборотів за прибутком і видатком у касових звітах, визначення залишків на кінець звітного періоду й перенесення їх з однієї сторінки на іншу та відповідність залишку з рахунку 30 «Каса» за звітом касира на кінець місяця залишку за рахунком 30 «Каса» у Головній книзі.

Крім вищеназваних методів перевірки, для контролю за повним і своєчасним оприбуткуванням готівки конкретним підприємством, аудитор може застосовувати відповідні зустрічні перевірки, що здійснюються безпосередньо на підприємствах-покупцях (замовниках), які сплатили готівкові кошти, шляхом залучення відповідних первинних документів та взаємного звіряння касових документів отримувачів готівки з даними покупців. Під час перевірок аудитор має брати до уваги, що за наявності в касі підприємства готівки. Яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається не оприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства.

На п'ятому етапі аудитор перевіряє додержання підприємством встановленого ліміту залишку готівки в касі. Ліміт каси встановлюється підприємствам, які мають поточні рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою. Такі підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого ліміту каси. Порядок установлення підприємствам ліміту каси, порядку і строків здавання готівкової виручки регулюється Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України. Відповідальність за неподання заявок-розрахунків у визначені строки та несвоєчасне одержання встановленого ліміту каси згідно з умовами договору на розрахунково-касове обслуговування покладена на підприємства. Підприємства зобов'язані здавати готівкову виручку понад установлений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою банку для зарахування на їх поточні рахунки. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлено, то вся наявна готівка в його касі на кінець дня має здаватися до банку.

Під час перевірки дотримання підприємствами ліміту каси визначається встановлений установою банку або самостійно визначений підприємством ліміт каси, уточнюються за наявними копіями заявок-розрахунків та наказами суми самостійно доведеного підприємством ліміту каси своїм відокремленим підрозділам. Під час перевірок з'ясовують те, як підприємство дотримується встановленого установою банку ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки, а також своєчасність повернення в банк не витрачених у визначений строк коштів, виданих на оплату праці та інші виплати. При цьому має враховуватися те, що кошти, одержані з каси банку або направлені з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), можуть протягом 3-5 днів зберігатися в касі підприємства понад установлений ліміт каси.

Для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касу за касовою книгою з установленим підприємству лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в період, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то визначається, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна суми понадлімітних залишків (Додаток Д).

Останнім сьомим етапом перевірки є зіставлення даних первинних, аналітичних і синтетичних облікових документів з даними, відображеними у звітності підприємства, з метою встановлення їх відповідності.

6. Основні порушення, які виявляються під час проведення аудиту касових операцій

Ретельне вивчення зазначених питань дасть змогу аудитору скласти думку про стан касових операцій на підприємстві, визначити вузькі місця в організації їх обліку і можливі напрямки порушень і помилок.

Основні порушення готівкового обігу, за які накладаються стягнення показані ні рис. 6.1.

Рис. 6.1. Типові порушення, які виявлені аудитором при проведенні аудиту касових операцій

Ці типові порушення більш детально розкриті в табл. 6.1.

Таблиця 6.1 Основні порушення в операціях з грошовими коштами в касі, виявлені в процесі аудиту

№ п/п	Виявлені порушення	Характеристика порушення
1	2	3
1	Пряме розкрадання грошових коштів	нічим не обґрунтоване пряме розкрадання грошових коштів розкрадання грошових коштів, що маскується розписками посадових осіб, працівників бухгалтерії та інших працівників
2	Не оприбуткування та привласнення грошових коштів, що надійшли	Не оприбуткування і привласнення грошових коштів, що надійшли з банку не оприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли від різних фізичних та юридичних осіб по прибуткових ордерах не оприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли від різних юридичних осіб за довіреностями неповне оприбуткування грошових сум
3	Надлишкове списання грошей по касі	повторне використання одних і тих же документів для списання грошей по касі, надлишкове списання грошей по касі шляхом неправильного підрахунку підсумків в касових документах і звітах касира, надлишкове списання грошей по касі без підстав або за фальсифікованими документами надлишкове списання грошей по касі шляхом підробки законно оформлених документів зі збільшенням сум списань
4	Привласнення сум, законно нарахованих різним особам та організаціям	привласнення депонованої заробітної плати та коштів, нарахованих за іншими підставами, привласнення сум, що належать іншим підприємствам
5	Недотримання лімітів залишку готівки	розрахунки готівкою в сумі, що перевищує ліміт не встановлення ліміту залишку готівки несвоєчасна здача понадлімітних залишків готівки в банк
6	Проведення розрахунків з різними особами понад встановлені ліміти	розрахунки готівкою в сумі, що перевищує гранично встановлену норму
7	Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)	не застосовуються реєстратори розрахункових операцій, використовуються реєстратори розрахункових операцій, не зареєстровані в податкових органах
8	Некоректне відображення касових операцій в регістрах синтетичного обліку	некоректне складання проводок, неправильне виведення залишків, невідповідність записів в регістрах записам в касовій книзі, звітах касира і документах

7. Документальне оформлення результатів аудиту

На етапі завершення аудиту аудитор складає аудиторський звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Аудиторський звіт про результати аудиторської перевірки -- це документальне відображення аудитором виявлених порушень, помилок та відхилень від чинного законодавства та встановлених стандартів здійснення господарської діяльності, ведення обліку та складання звітності, а також проведена аудитором оцінка стану бухгалтерського обліку та достовірності звітності на певну дату. Інформація, що наводиться в аудиторському звіті, має бути більш детальною, надійною і компетентною, а також незалежною, об'єктивною і правдивою. Аудиторський звіт складається в довільній формі, призначений для замовника, і його зміст не підлягає оприлюдненню.

У законодавстві України зазначено, що аудитор оформляє результати своєї перевірки аудиторським висновком (ст. 7 Закону України «Про аудиторську діяльність»).

Аудиторський висновок -- це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведеного аудиту і містить у собі висновки стосовно повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Зміст цього документа залежить від конкретних обставин та результатів перевірки. В зв'язку з цим форма аудиторського висновку може бути довільною, але обов'язково в ньому мають бути такі розділи:

заголовок;

вступ;

масштаб перевірки;

висновок аудитора стосовно питання, яке перевіряється;

дата аудиторського висновку;

адреса аудиторської фірми;

підпис під аудиторським висновком.

У заголовку аудиторського висновку повинно бути записано, що аудит здійснювався незалежним аудитором, серію та номер сертифіката аудитора, номер свідоцтва про включення до Реєстру аудиторів і аудиторських фірм. Також наводиться інформація, що є підтвердженням того, що під час аудиту не було жодної обставини, яка могла б перешкодити проведенню незалежної перевірки.

...