Бухгалтерський облік виробничих запасів та шляхи його вдосконалення на ДП НВКГ "Зоря" - "Машпроект"
Законодавчо-нормативні та теоретичні основи обліку виробничих запасів. Бухгалтерський облік виробничих запасів на ДП НВКГ "ЗАРЯ"-"Машпроект", основні шляхи його вдосконалення. Організація первинного та зведеного, синтетичного та аналітичного обліку.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.03.2013 |
| Размер файла | 535,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.аllbest.ru/
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Законодавчо-нормативні та теоретичні основи обліку виробничих запасів
- 1.1 Законодавчо-нормативні основи обліку виробничих запасів
- 1.2 Теоретичні основи обліку виробничих запасів
- Розділ 2. Бухгалтерський облік виробничих запасів на ДП НВКГ "ЗАРЯ"-"Машпроект"
- 2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
- 2.2 Організація первинного та зведеного обліку виробничих запасів на ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект"
- 2.3 Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект"
- Розділ 3. Шляхи вдосконалення обліку виробничих запасів на ДП НВКГ "ЗАРЯ"-"Машпроект"
- Висновки
- Список використаних джерел
Вступ
Економічні перетворення, що здійснюються в Україні, невідривно пов'язані з пошуком принципово нових методів організації та управління виробництвом. Це вимагає адекватних змін у структурі господарського обліку, і, відповідно, зумовлює необхідність вдосконалення системи облікової інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. Головною передумовою успішного здійснення виробничого процесу, як головної ланки діяльності господарського суб'єкту, є наявність та раціональне використання виробничих запасів.
Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Виробничі запаси займають особливе місце не лише у складі майна підприємства, а й особливе місце їм належить у структурі витрат, оскільки виробничі запаси є основною складовою при формуванні собівартості готової продукції. Враховуючи це підприємства особливу увагу приділяють саме обліку та аналізу виробничих запасів. В питанні управління запасами важливою є інформація щодо формування необхідного обсягу та складу товарно-виробничих запасів з метою забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з одночасною мінімізацією поточних витрат з обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом.
Для забезпеченості підприємства виробничими запасами та ефективного їх використання необхідно вживати комплекс заходів, щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації виявлених заходів. Для цього необхідно здійснювати систематичний облік, якісний аналіз рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів. В цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження.
В якості об'єкта дослідження виступає державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект", яке було створено в 2001 році шляхом злиття двох державних підприємств - ВП "Зоря" та НВП "Машпроект", кожне з котрих було створено на початку 50 - х років для розробки й виготовлення винятково корабельних і суднових газотурбінних двигунів (ГТД) і головних газотурбінних установок (ГГТУ).
Метою дипломної роботи є вивчення теоретичних та практичних аспектів обліку та аналізу виробничих запасів на підприємстві та розробка шляхів їх вдосконалення. Для досягнення вказаної мети були поставленні і вирішені наступні задачі:
досліджено законодавчо-нормативні документи з бухгалтерського обліку та економічну сутність виробничих запасів як об'єкту обліку;
вивчено методику аналізу забезпеченості та ефективності використання виробничих запасів;
досліджено організацію бухгалтерського обліку виробничих запасів на конкретному підприємстві;
на підставі зроблених досліджень запропоновані шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку та забезпеченості підприємства запасами.
Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.
У першому розділі описані законодавчо-нормативні та теоретичні основи бухгалтерського обліку запасів. Визначені роль та значення нормативних документів, наведені та описані законодавчі та нормативні документи України якими слід керуватися при організації бухгалтерського обліку запасів; поняття та економічна сутність виробничих запасів, з'ясовано що включають до запасів, наведена їх науково обґрунтована класифікація за різними ознаками, сформульовані основні завдання обліку та контролю запасів. Описані методи оцінки виробничих запасів для цілей бухгалтерського обліку, а також порядок відображення транспортно-заготівельних витрат.
У другому розділі досліджено ведення бухгалтерського обліку виробничих запасів на машинобудівному підприємстві ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект", описані види діяльності підприємства, загальні положення його статуту та наказу про облікову політику, наведена організаційна структура, схема організаційної структури головної бухгалтерії комплексу. За 2008-2009 роки проведено аналіз фінансового стану підприємства та основних економічних показників його діяльності, аналіз забезпеченості підприємства запасами, динаміка їх складу та швидкість оборотності запасів. Детально розглянута організація первинного та зведеного обліку виробничих запасів: описані типові форми первинних документів, які використовує підприємство для оформлення операцій з руху сировини та матеріалів, досліджено ведення синтетичного та аналітичного обліку.
На підставі проведених досліджень у третьому розділі наведені пропозиції щодо вдосконалення обліку виробничих запасів на підприємстві, запропоновані шляхи оптимізації рівня запасів відповідно до потреб виробництва.
Дипломна робота складається з 82 сторінок, містить 13 таблиць, 12 рисунків, висновок, список використаних джерел та 6 додатків.
Розділ 1. Законодавчо-нормативні та теоретичні основи обліку виробничих запасів
1.1 Законодавчо-нормативні основи обліку виробничих запасів
Організація бухгалтерського обліку виробничих запасів регулюється окремими законодавчо-нормативними документами України.
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Укpаїні" № 996-XІV від 16 липня 1999р. визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності в Укpаїні [8]. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством. Визначені мета та основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, засади з організації бухгалтерського обліку на підприємстві та державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні, а також загальні вимоги до фінансової звітності.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку [30]. У ньому за десятковою системою наведено коди й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою - номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій [12] встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб. Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виробничі запаси та їх розкриття у фінансовій звітності [31], об'єкти які в бухгалтерському обліку відносяться до запасів та методи їх оцінки при оприбуткуванні, вибутті та у фінансовій звітності (балансі), в примітках до фінансової звітності, методи розподілу транспортно-заготівельних витрат. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Загальна структура П (С) БО 9 наведена на рисунку 1.1.
Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів [17], схвалені Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України із змінами, внесеними Наказом Міністерства фінансів N 498 від 31.03.2008р. [23], які можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм. Методичні рекомендації не поширюються на: незавершені роботи підрядника за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними; фінансові активи; поточні біологічні активи, якщо вони оцінені за справедливою вартістю відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи", та визначають що для цілей бухгалтерського обліку включають у запаси, методи їх визнання та оцінки, документальне оформлення операцій руху запасів, облік і контроль наявності та руху запасів в місцях їх зберігання та у виробництві.
Рис. 1.1 Характеристика П (С) БО 9 "Запаси” [5, с.317]
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету [32].
Наказ Mіністерства статистики України "Про затвердження типових первинних документів з обліку сировини і матеріалів" № 193 від 21.06.96р. [21] визначає перелік та форму типових первинних документів, які можуть використовуватися підприємствами при обліку сировини та матеріалів.
Методичні рекомендації про застосування peгістрів бухгалтерського обліку спрямовані на узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку (крім регістру позабалансового обліку) методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій та інших юридичних осіб їх філій, відділень, представництв незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності (далі - підприємства), на накопичення аналітичних даних про склад і рух активів, капіталу і зобов'язань, доходів, витрат, фінансових результатів [18]. В даному документі визначають призначення та застосування облікових регістрів, правила їх складання, ведення, форми журналів, відомостей, Головної книги, таблиць аналітичних даних, аркушів-розшифровок, реєстру депонованої зарплати.
Інструкція "По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активі, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків", затверджено наказом Mіністерством фінансів України від 11.02.94р. № 69 зі змінамиі доповненнями від 26.06.2000p. № 115 [13] визначає порядок проведення інвентаризації виробничих запасів, та основні вимоги, щодо оформления результатів інвентаризації.
Таким чином, нормативно-правова база забезпечує правове регулювання, організацію, ведення обліку виробничих запасів та методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про них та розкриття їх у фінансової звітності.
Вивчення методики теоретичного та практичного обґрунтування питань, пов'язаних з управлінням, організацією і веденням бухгалтерського обліку, контролю, економічного аналізу запасів займались вітчизняні вчені, зокрема: О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, А.М. Герасимович, С.Ф. Голов, Т.В. Головко, А.Г. Загородній, З.Ф. Канурна, Г.Г. Кірейцев, М.М. Коцупатрий, В.Г. Лінник, Б.М. Литвин, Л.В. Нападовська, В.В. Сопко, М.С. Пушкарь, М.Г. Чумаченко, В.Г. Швець, В.О. Шевчук; російські вчені: П.С. Безруких, Р.Я. Вейцман, Н.А. Єрмакова, В.Б. Івашкевич, В.В. Ковальов, А.Ш. Маргуліс, В.Ф. Палій, А.М. Поддерьогін, В.К. Радостовець, О.П. Рудановський, Я.В. Соколов; вчені інших зарубіжних країн: А. Апчорч (А. Аpсhurсh), А. Аткінсон (А. Аtkіnsоn), К. Друрі (С. Drurу), Р.С. Каплан (Rоbert S. Kаplаn), Дж. Сігел (J. Sіgаl), Дж. Фостер (G. Fоster), Р.В. Хілтон (R. W. Hіltоn), Ч.Т. Хорнгрен (T. Hоrngren) та інші. Водночас, потребують подальших досліджень проблемні питання, пов'язані з уточненням понятійного апарату, удосконаленням методики бухгалтерського обліку капіталізованих витрат в частині запасів, методики внутрішнього контролю облікового відображення використання запасів та порядку розкриття інформації про капіталізовані витрати на різних стадіях господарських процесів, враховуючи тривалість операційного циклу та керуючись системним підходом.
На думку професора, аудитора І.В. Павлюка, одним із основних, найскладніших та проблемних питань методології системи бухгалтерського обліку є правильне та раціональне відображення в бухгалтерському обліку первісної вартості (фактичної собівартості) виробничих запасів і товарів, визначення та відображення в синтетичному й аналітичному обліку фактичної собівартості матеріалів та комплектуючих виробів, витрачених на виробництво продукції (робіт, послуг), а також собівартості реалізованих готової продукції (робіт, послуг) на виробничих підприємствах і товарів у торгівлі [28]. Основні принципи організації та ведення бухгалтерського обліку виробничих запасів і товарів установлені національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" [31]. П (С) БО 9 "Запаси" детально регламентує загальні принципи організації бухгалтерського обліку запасів і вирішує питання визначення та обліку первісної (балансової) вартості виробничих запасів та товарів, що сприятиме об'єктивному відображенню в бухгалтерському обліку фактичної собівартості використаних виробничих запасів і реалізованих товарів, точному визначенню фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємств. Собівартість використаних запасів включає в себе витрати на купівлю, доставку і доведення до придатного для використання стану, але Інструкція про застосування Плану рахунків не встановлює порядок обліку витрат на купівлю, доставку та доведення запасів до придатного для використання стану, які згідно з пунктами 8, 9 П (С) БО 9 "Запаси" мають входити до первісної (балансової) вартості придбаних підприємством товарно-матеріальних цінностей. Найбільш раціональним, з точки зору автора, є облік виробничих запасів за договірними купівельними цінами з окремим аналітичним обліком витрат на купівлю, доставку виробничих запасів і доведення їх до придатного для використання стану. Тільки наприкінці місяця такі витрати мають включатися за спеціальним розрахунком до фактичної собівартості запасів, використаних на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг), або до фактичної собівартості реалізованих цінностей. Розрахунок слід складати у порядку, встановленому пунктом 9 П (С) БО 9 "Запаси" для списання тільки транспортно-заготівельних витрат.
Порядок ведення аналітичного обліку сировини й матеріалів, напівфабрикатів, палива тощо Інструкцією не визначений. Проте у ній зазначено, що аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами (механічна група, електрична група тощо). Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); ті, що підлягають відновленню (на складі); ті, що є в ремонті.
Також гострою проблемою є проблема дооцінки запасів у зв'язку з динамічною зміною курсів валют та інфляції. Підприємства та компанії, що діють в Україні, на даний час стикаються у своїй діяльності з дуже високим ступенем ризику та невизначеності, адже курси американського долара та євро динамічно змінюються майже щодня. Особливо відчувають валютні коливання ті підприємства, діяльність яких пов'язана з придбанням та реалізацією товарів іноземного походження. Так, наприклад, за період з 1 грудня 2008 року по 8 січня 2009 року курс американського долара змінився дев'ятнадцять разів. Ситуація з євро - аналогічна, курс даної валюти змінився 23 рази протягом зазначеного періоду. Ціни на товари і послуги також значно зросли ще й за рахунок інфляційних процесів в Україні. За даними Державного комітету статистики України індекси споживчих цін на товари та послуги у грудні 2009 році (до грудня попереднього року) склали 122,3 %.
Отже такі мінливі та динамічні зміни в економіці ставлять більшість підприємств та підприємців у ситуацію невизначеності, як оцінювати та переоцінювати товари, отримані від постачальника. Дана ситуація дійсно має дуже багато спірних питань, як з точки зору податкового, так і бухгалтерського обліку. Згідно П (С) БО 9 "Запаси” порядок обліку переоцінок залежить від обраного на підприємстві методу оцінки вибуття товарів. На сьогодні існує п'ять основних затверджених законодавчо методів оцінки вибуття запасів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу. Проте до 2004 року існував також метод ЛІФО. За думкою фахівців, використання ЛІФО призводить до прискорення інфляції внаслідок стимулювання росту цін [43, с.348].
З двох видів переоцінки (дооцінка та уцінка) П (С) БО 9 віддає явну перевагу уцінці. Цим же положенням передбачене обмеження стосовно дооцінки товарів, яка повинна здійснюватися тільки в межах попередніх уцінок, не повинна поширюватися на донараховані суми торгової націнки, здійснювані протягом звітного періоду (наприклад, при загальному зростанні цін на аналогічні товари на ринку) [31]. Але ж на ціну матеріальних ресурсів впливає постійна інфляція та зміна курсу валюти, а тому ціна на товар, придбаний в кінці місяця, може відрізнятись від ціни на аналогічний товар, придбаний на початку місяця. За даних обставин при купівлі та реалізації підприємством товарів у одному звітному періоді (кварталі) податкове навантаження збільшується, адже збільшується сума прибутку до оподаткування, хоча це збільшення не відображає реальний фінансовий результат діяльності підприємства, а є виключно наслідком коливання курсу валюти. Тому у таких обставинах податкове навантаження підприємства фактично збільшується на інфляційний податок [11].
Виходом із даної ситуації була б можливість дооцінки виробничих запасів за даними бухгалтерського обліку. Перелік матеріальних цінностей, які підлягають дооцінці, можна визначати шляхом співвідношення цін, які склалися у розрахунках з постачальниками на початку і наприкінці місяця. Нова ціна у такому випадку визначається на підставі документального підтвердження постачальника про зміну ціни. Таким чином, проведення періодичних дооцінок матеріальних цінностей внаслідок стрімкого росту цін за рахунок коливання курсів валют дає змогу полегшити інфляційний податковий тягар на підприємства та запобігти вимиванню їх оборотних коштів.
Значними недоліками законодавчо-нормативної бази є: нечітке визначення термінів; незрозумілі та не досить вичерпані відповіді та роз'яснення щодо застосування рекомендованих методів обліку; та насамперед не відповідність нормативних документів різних рівнів за окремими положеннями один одному. Незважаючи на значні наукові напрацювання, сучасні економічні умови, фінансова криза висвітлили окремі проблемні питання бухгалтерського обліку та внутрішньогосподарського контролю запасів, які потребують розв'язання як на методологічному, так і на практичному рівнях (рисунок 1.2).
Рис.1.2 Проблемні питання нормативно-законодавчої бази обліку виробничих запасів
1.2 Теоретичні основи обліку виробничих запасів
Виробничі запаси - важлива складова частина національного багатства країни. Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовуються товарно-виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси, їх місце у складі економічних ресурсів наведено на рисунку 1.3.
Рис.1.3 Виробничі запаси у складі економічних ресурсів [5, с.312].
В обліковій літературі зустрічаються багато різних понять, пов'язаних із запасами, проте, слід врахувати, що кожне з них має власне тлумачення. Так, в обліковій літературі часто застосовуються поняття "виробничі запаси”, в окремих випадках замінене поняттям "матеріали”, деякі автори при визначенні поняття "матеріальні оборотні активи” застосовують термін "цінності” [5, с.313]. Однак, поняття "цінність” є описовою категорією, ознакою, якісним показником, що характеризує запаси як економічні елементи, які мають користь для їх власника і можуть принести йому економічні вигоди.
Застосування терміну "матеріально-виробничі запаси” пов'язано з певними суперечливими моментами, адже матеріальними запасами є не тільки предмети праці, але й засоби праці. Тому це поняття є ширшим, оскільки охоплює усі активи, що мають матеріальну форму та використовуються у виробничому процесі.
Терміни "товарно-матеріальні активи” і "товарно-матеріальні запаси” не досить прийняті для застосування з причини охоплення ними активів, що мають матеріальну форму, які можуть бути як оборотними, так і необоротними. При цьому акцент здійснюється на можливість продажу таких активів. Певні протиріччя пов'язані із використанням терміну "предмети праці”, яке достатньою мірою відповідає сутності елементів виробництва, що піддаються обробці.
Термін "товарно-виробничі запаси” на погляд окремих вчених найбільшою мірою відображає характерні властивості матеріальних елементів виробництва, основне призначення яких - обробка у процесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховується можливість перебування їх у складі резервів у вигляді виробничих запасів на складі або готових виробів (товарів), що перебувають на складах. Поряд з цим не можна не враховувати існування терміну "запаси”, який згідно з П (С) БО 9 "Запаси”, об'єднює основні складові оборотних матеріальних активів [5, с.313]. Використання цього терміну викликає певні протиріччя, які пов'язані із його тлумаченням в обліковій літературі. Так більшість авторів під терміном "запаси” розуміють резерв метеріальних ресурсів, які не використовуються в поточній діяльності підприємства і призначені для забезпечення безперервності процесу виробництва, зберігання на випадок необхідності. Тобто поняття "запаси” є досить специфічним. Не дивлячись на те, що термін "товарно-виробничі запаси” є найбільш прийнятним у застосуванні термін "запаси” набув широкого вжитку.
Запаси - матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворювання, обслуговування сфери нематеріального виробництва і задоволення потреб населення, що зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх подальшого використання. З метою забезпечення безперервної діяльності, підприємство повинно бути забезпечене тими або іншими матеріальними запасами.
Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 запаси - це активи, які:
- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
В бухгалтерському обліку до запасів включають (рис.1.4.):
сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;
незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;
бухгалтерський облік виробничий запас
готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;
товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;
молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства.
Рис. 1.4 Класифікація запасів
Виробничі запаси - сировина і матеріали, паливо, запасні частини, напівфабрикати, а також малоцінні та швидкозношувані предмети, які "беруть участь" у процесі виробництва і використовуються повністю на протязі операційного циклу. Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обгрунтована класифікація. Запаси класифікуються за ознаками наведеними в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Характеристика основних видів запасів
|
№ |
Класифікаційні групи запасів |
Вид запасів |
Характеристика |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
1 |
За призначенням та причинами утворення |
Постійні |
Частина виробничих і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками |
|
|
Сезонні |
Запаси, що утворюються, при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні |
|||
|
2 |
За місцем знаходження |
Складські |
Запаси, що знаходяться на складах підприємства |
|
|
У виробництві |
Запаси, що знаходяться в процесі обробки |
|||
|
В дорозі |
Продукція, що відвантажена споживачу і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі |
|||
|
3 |
За рівнем наявності на підприємстві |
Нормативні |
Запаси, що відповідають запланованим обсягом запасів, необхідним для забезпечення безперервної роботи підприємства |
|
|
Понаднормові |
Запаси, що перевищують їх нормативну кількість |
|||
|
4 |
За наявністю на початок і кінець звітного періоду |
Початкові |
Величина запасів на початок звітного періоду |
|
|
Кінцеві |
Величина запасів на кінець звітного періоду |
|||
|
5 |
Відносно балансу |
Балансові |
Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі |
|
|
Позабалансові |
Запаси, що не належать підприємству і знаходяться у нього через певні обставини |
|||
|
6 |
За ступенем ліквідності |
Леквідні |
Виробничі та товарні запаси,що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів |
|
|
Неліквідні |
Виробничі та товарні запаси, які не можливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів |
|||
|
7 |
За походженням |
Первинні |
Запаси,що надійшли на підприємство від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві |
|
|
Вторинні |
Матеріали та вироби, що після первинного використання можуть застосовуватися в друге у виробництві |
|||
|
8 |
За обсягом |
Вільні |
Запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві |
|
|
Обмежені |
Запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві |
|||
|
9 |
За сферою використання |
У сфері виробництва |
Запаси, що знаходяться в процесі виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво) |
|
|
У сфері обігу |
Запаси, що знаходяться у сфері обігу (готова продукція, товари) |
|||
|
У невиробничий сфері |
Запаси, що не використовуються у виробництві |
|||
|
10 |
За складом і структурою |
Запаси виробничі (предмети і засоби праці) |
Запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів, МШП |
|
|
Запаси незавершеного виробництва (предмети праці) |
Частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та неприйнята відділом технічного контролю (ВТК) |
|||
|
Запаси готової продукції (продукти праці) |
Продукція закінчена виробництвом, що прийнята ВТК і знаходяться на складі |
|||
|
Запаси товарні (продукти праці |
Товари, що знаходяться у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі |
Така класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів серед яких:
1. Забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів.
2. Контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням запасів та їх збереження у місцях зберігання і на всіх стадіях обробки.
3. Забезпечення відповідності складських запасів нормативом.
4. Достовірна оцінка запасів.
5. Розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх залишків.
6. Відображення операцій з оприбуткування та витрачання запасів у системі бухгалтерського обліку тощо.
Перераховані завдання сприяють формуванню інформації для управління запасами. В питанні управління запасами важливою є інформація щодо формування необхідного обсягу та складу товарно-виробничих запасів з метою забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з одночасною мінімізацією поточних витрат з обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом. В цілях управління облікова інформація використовується для:
1. Визначення принципових підходів до формування запасів підприємства.
2. Щоденного отримання інформації про надходження та витрачання запасів у розрізі їх кількості, якості та матеріально відповідальних осіб.
3. Аналізу наявності та руху запасів у попередніх періодах.
4. Безперервної оцінки реальної вартості запасів на складі, та проведення аналізу ефективності використання запасів.
5. Оптимізації обсягу закупівлі запасів, виявлення резервів зниження витрат, пов'язаних із заготівлею запасів.
6. Оптимізації обсягу основних груп запасів.
7. Вибору методу оцінки запасів при їх вибутті, який найкраще підходить для підприємства.
8. Створення ефективної системи контролю за рухом запасів на підприємстві.
9. Контролю за дотриманням встановлених підприємством норм запасів.
10. Підвищення достовірності відображення на рахунках аналітичного обсягу господарських операцій з надходження та витрачання запасів.
11. Своєчасного складання та подання звітності про рух запасів.
Запаси промислових підприємств становлять значну частку в активах балансу, тому від їх правильної оцінки та обліку залежать показники фінансового стану, на підставі яких приймаються управлінські рішення.
Одиницею бухгалтерського обліку виробничих запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків, у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
транспортно-заготівелъні витрати (ТЗВ) (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їx використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Згідно п.9 П (С) БУ 9 ТЗВ безпосередньо включаються до собівартості придбаних виробничих запасів (якщо це можливо) чи відображуються на окремому субрахунку (наприклад, 2010 "ТЗВ при придбанні виробничих запасів”). В наказі про облікову політику підприємства визначається використаний підприємством порядок відображення в обліку ТЗВ. У другому випадку сума транспортно-заготівельних витрат, що узагалънюєтъся на окремому субрахунку pаxунків обліку запасів щомісячно розподіляєтъся між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатньо передані тощо) за звітний місяцъ. Сума ТЗВ, яка відноситъся до запасів, що вибули, визначаєтъся як добуток середнього відсотка ТЗВ і ваpтості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів, середній відсоток ТЗВ визначаєтъся діленням суми залишків транспортно-заготівелъних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяцъ на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяцъ;
інші витрати, які безпосереднъо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їx до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик запасів.
Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визначаєтъся їхня виробнича собівартість, яка визначаєтъся за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства іx справедлива вартість. Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їx справедлива вартість. Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їx справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. Первісною ваpтістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива ваpтість отриманих запасів. Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):
понаднормові втрати і нестачі запасів;
проценти за користування позиками;
витрати на збут;
загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням іx до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Оцінка запасів при відпуску у виробництво, продажу та іншому вибутті здійснюється за одним з таких методів:
ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
нормативних витрат;
ціни продажу.
Для усіx одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.
Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумаpної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.
Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.
Оцінка за нормативними витратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних норми витрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися.
Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгівельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгівельної націнки на ці товари. Сума торгівельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торгівельної націнки. Середній відсоток торгівельної націнки визначається відношенням суми залишку торгівельних націнок на початок звітноrо місяця і торгівельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.
В бухгалтерському обліку та звітності виробничі запаси відображаються по найменшої з двох оцінок: первісної вартості чи чистій вартості реалізації (п.21 П (С) БУ 9).
Чисту вартість реалізації виробничих запасів можливо відобразити як різницю між очікуваною ціною реалізації та очікуваними витратами на завершення їх виробництва та збут. За чистою вартістю реалізації запаси відображають в тому випадку, якщо на дату баланса їх ціна зменшилась чи вони зіпсовані, устаріли чи іншім чином втратили первинно очікувану економічну вигоду при їх використанні.
Чиста вартість запасів визнається по кожній одиниці запасів, а у випадку перевищення первісної вартості над чистою вартістю реалізації виконується їх уцінка. Сума, яка перевищує первісну вартість запасів над чистою вартістю їх реалізації, а також вартість повністю втрачених (зіпсованих) запасів списуються на витрати звітного періоду (субрахунки 946 и 947).
Водночас, суми недостачі та втрат від зіпсування цінностей до прийняття рішень, щодо винних обліковуються на позабалансовому рахунку 072 "Невідшкодовані недостачі та втрати від зіпсування цінностей”. Після встановлення винних, які зобов'язані відшкодувати втрати, сума відшкодування зачисляється до составу дебіторської заборгованості (чи інших активів) і доходу звітного періоду (рахунок 716 "Відшкодування раніш списаних активів”).
У тому випадку, якщо чиста вартість реалізації раніше зниженої ціни запасів, котрі є активами на дату балансу, у майбутньому збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більш суми попереднього зменшення сторнується запис про попереднє зменшення вартості таких запасів (п.28 П (С) БУ 9).
Для обліку виробничих запасів Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено використання рахунку 20 - на якому ведеться синтетичний облік наявності і руху виробничих запасів за субрахунками:
201 "Сировина й матеріали",
202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби",
203 "Паливо",
204 "Тара й тарні матеріали",
205 "Будівельні матеріали".
206 "Матеріали, передані в переробку",
207 "Запасні частини",
208 "Матеріали сільськогосподарського призначення",
209 "Інші матеріали".
На кожному підприємстві розроблений робочий план рахунків бухгалтерського обліку де можливо використання нових субрахунків, аналітичних рахунків в залежності від спеціалізації та видів діяльності підприємства.
Розділ 2. Бухгалтерський облік виробничих запасів на ДП НВКГ "ЗАРЯ"-"Машпроект"
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект", надалі - підприємство, було створено в 2001 році шляхом злиття двох державних підприємств - ВП "Зоря" та НВП "Машпроект", кожне з котрих було створено на початку 50 - х років для розробки й виготовлення винятково корабельних і суднових газотурбінних двигунів (ГТД) і головних газотурбінних установок (ГГТУ) завод "Зоря" - "Машпроект" за роки своєї діяльності оснастив виробленою технікою близько 500 кораблів і судів (більш 20 класів) всілякого призначення й застосування. Газовими турбінами на території СНД оснащені також 24 електростанції загальною потужністю 1118 МВТ, у тому числі 6 плавучих типу "Північне сяйво", 9 мобільних, серед них на Байконурі в Казахстані, і 9 стаціонарних.
Підприємство забезпечено всіма необхідними для створення наукомісткої продукції виробничими підрозділами, лабораторіями, устаткуванням і технологіями, кваліфікованими кадрами. Прецизійне лиття жароміцних сталей і сплавів, точне, ізотермічне, електронно-променеве зварювання, газово-циркуляційне й плазмове металокерамічне покриття, лазерне різання, електричні методи обробки - це далеко не повний перелік застосовуваних прогресивних технологій. У заводських лабораторіях здійснюються всі необхідні дослідження й випробування, контроль якостей і властивостей, параметрів і матеріалів, зразків деталей, вузлів, агрегатів. Наявність власної інструментальної бази дозволяє здійснювати своєчасну і якісну підготовку виробництва нової продукції, оснащувати виробництво найскладнішими пристроями, гарячими й холодними штампами, литформами й прес-формами, різного виду вимірювальними й різальним інструментом, у тому числі профільними протяганнями, черв'ячними фрезами. Життєдіяльність підприємства забезпечується розвиненою енергетичною базою, транспортним, ремонтно-механічним, енергетичним і будівельним підрозділами, власною котельній, компресорною, кисневою станціями.
Система якості щодо виробництва основної продукції підтверджена сертифікатами, зареєстрованими в Реєстрі системи сертифікації України. Невід'ємною частиною підприємства є Головний центр технічної допомоги й сервісного обслуговування. Його основне завдання - забезпечення стабільної й ефективної експлуатації виробленої техніки, постійна підтримка її в повній робочій налаштованості, підготовка обслуговуючого персоналу в місцях експлуатації, надання технічної допомоги й консультацій із усіх питань, що стосуються експлуатації, обслуговування, модернізації й ремонту, агрегатної заміни, забезпечення запасними частинами.
Географічна структура зовнішньоекономічної діяльності заводу охоплює 19 країн і має яскраво виражену відмінність залежно від напрямку руху грошових і товарних потоків. В 2008 році товари й послуги експортувалися у різні країни світу, з яких на Російську Федерацію й Індію доводиться 63,2% і 30% експорту відповідно. В 2009 році завод виконує тривалий контракт із Іраном на виробництво 100 двигунів протягом 5 років. Набагато більше партнерів в імпорті товарів. Товари ввозилися з 19 країн світу, у тому числі з 5-ти країн колишнього СРСР. Однак і тут гнітюча частина припадає на Росію (69,1% імпорту товарів), також високі обсяги імпорту з Великобританії - 26,6%.
Стабільною залишається товарна структура зовнішньої торгівлі. В 2009 році 96,7% усього експорту склали газотурбінні двигуни. В імпорту найбільшою статтею є нікелеві напівфабрикати - 48,3% за підсумками року, крім того, імпортується різноманітний асортимент різних деталей і напівфабрикатів для забезпечення виробничого процесу.
Важливою складовою діяльності підприємства є зовнішня торгівля послугами, яка за підсумками минулого року склала 16,5% експорту й 14,4% імпорту заводу. Обслуговування своїх виробів в 2009 році забезпечило надходження 6,8 млн. доларів США, що склало 98,6% усього експорту послуг; незначні обсяги експорту консультаційних послуг. Великі обсяги імпорту послуг пов'язані з консультаційними й посередницькими послугами іноземних партнерів, крім того, значні витрати викликані відрядженнями працівників заводу за межі України.
У даний момент підприємство має державну форму власності і підпорядковане Міністерству промислової політики України, та перебуває на загальній системі оподатковування. Підприємство здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством України та Статутом, який затверджений Мінпромполітики України. Статутом визначені мета та предмет діяльності підприємства, а також понад 90 напрямків діяльності підприємства основними з яких є: виробництво турбін та запчастин до них; ремонт двигунів і турбін, у тому числі газотурбінних установок, їх монтаж, установлення та технічне обслуговування; виробництво насосів, компресорів і гідравлічних систем; виробництво механічних передач загального машинобудування; виробництво печей; чорна металургія; виробництво чавуна, міді, алюмінію, сталеве лиття; виробництво металевих конструкцій; кування, штампування, карбування, порошкова металургія; виробництво інструменту та ін.
Управління підприємством здійснює його керівник - генеральний директор, у якого є ряд заступників - директорів по напрямках. Організаційна структура управління підприємством наведена у Додатку А.
На підприємстві організована централізована бухгалтерія на чолі з головним бухгалтером - безпосередньо підпорядкованим фінансовому директорові. Організаційна структура головної бухгалтерії комплексу наведена на рисунку 2.1.
Рис. 2.1 Організаційна структура головної бухгалтерії ДП НВКГ "Заря"-"Машпроект"
На підприємстві бухгалтерія, крім головного бухгалтера, має двох його заступників й бюро, які очолюються начальниками. Основними функціями головної бухгалтерії є:
ведення облікової роботи на підприємстві за всіма ділянками бухгалтерського обліку;
відображення всіх фактичних господарських операцій, здійснюваних на підприємстві в регістрах бухгалтерського обліку;
організація й участь в обов'язкових щорічних інвентаризаціях активів і пасивів підприємства.
Організація бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється на підставі Наказу про облікову політику підприємства, у якому згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, керуючись принципами послідовності ведення бухгалтерського обліку та в цілях забезпечення єдиних правил, принципів, методів, процедур при відображенні поточних операцій в обліку та складанні фінансової звітності підприємства, затверджено "Положення облікової політики ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект", та встановлено порядок внесення змін до діючого Положення. В процесі здійснення господарської діяльності в усіх структурних підрозділах підприємства, що мають окремий баланс, повинне бути забезпечено дотримання положень єдиної облікової політики. Основною метою облікової політики є забезпечення одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.
Підприємство перебуває на загальній системі оподатковування та самостійне вибирає форму бухгалтерського обліку, як певну систему регістрів обліку, порядку й способу реєстрації узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних принципів, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 г. № 996-XІV, зі змінами й доповненнями з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних, розробляє систему й форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю господарських операцій відносно оплати праці; затверджує правило документообігу й технологію обробки облікової інформації щодо виплат на оплату праці, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку. На підприємстві застосовується журнальна форма обліку. Господарські операції, які щоденно здійснюються підприємством, оформлюються первинними документами та відображаються в облікових регістрах. На підприємстві, за допомогою Автоматизованої Інформаційної Системи "ІТ-підприємство", налагоджений чіткий автоматизований облік руху запасів. Кожне робоче місце бухгалтеру оснащене персональним комп'ютером та підключено до локальної внутрішньої мережі. Так, при введені фактичних даних, на кінець звітного місяця в автоматичному режимі підсумкові дані про надходження та витрачення запасів формуються у регістри зведеного обліку та виводиться їх залишок на будь-який момент часу.
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також для управління діяльністю підприємства, оцінки її результатів, виявлення резервів зростання обсягу виробництва та підвищення його економічної ефективності на підприємстві складається фінансова звітність. Бухгалтерський облік та фінансова звітність ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект" ґрунтується на принципах: обачності, повноти висвітлення, автономності, послідовності, безперервності нарахування та відповідності доходів і витрат, історичної собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності. Форма № 1 "Баланс" та форма № 2 "Звіт про фінансові результати" ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект" за 2008 та 2009 роки наведено в Додатку Б до цієї дипломної роботи.
Метою розрахунку системи показників оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства є характеристика його майнового та фінансового стану, результатів діяльності за минулий звітний період, а також можливостей розвитку на перспективу. Основні економічні показники діяльності підприємства за 2008 та 2009 роки наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Основні економічні показники діяльності підприємства за 2008-2009 роки
|
№п/п |
Показники |
2008 рік, |
2009 рік, |
Відхилення |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
1 |
Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) тис. грн, |
99458 |
158283 |
+58825 |
|
|
2 |
Чистий дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг), тис. грн |
94762 |
152537 |
+57775 |
|
|
3 |
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн |
42906 |
66187 |
+23281 |
|
|
4 |
Чистий прибуток, тис. грн |
18019 |
29756 |
+11737 |
|
|
5 |
Коефіцієнт покриття |
2,92 |
3,74 |
+0,82 |
|
|
6 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності |
0,83 |
1,01 |
+0,18 |
|
|
7 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,09 |
0,13 |
+0,04 |
|
|
8 |
Коефіцієнт платоспроможності (автономії) |
0,71 |
0,77 |
+0,06 |
|
|
9 |
Коефіцієнт фінансування |
0,41 |
0,30 |
-0,11 |
|
|
10 |
Коефіцієнт рентабельності активів |
0,08 |
0,12 |
+0,04 |
|
|
11 |
Коефіцієнт рентабельності діяльності |
0, 19 |
0, 20 |
+0,01 |
|
|
12 |
Коефіцієнт рентабельності продукції ... |
Подобные документы
Аналіз господарсько-фінансової діяльності ТЗОВ "Компанія Технопол". Особливості документального оформлення руху виробничих запасів. Характеристика синтетичного та аналітичного обліку виробничих запасів. Шляхи удосконалення системи бухгалтерського обліку.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 20.08.2010Поняття виробничих запасів як активів підприємства, особливості їх класифікації. Нормативно-правова база обліку виробничих запасів. Організація обліку надходження та наявності виробничих запасів. Головні шляхи удосконалення обліку виробничих запасів.
курсовая работа [81,9 K], добавлен 10.12.2014Сутність і види запасів підприємства. Аналітичний бухгалтерський облік виробничих запасів. Умови правильної організації обліку запасів. Відображення в обліку операцій з надходження та витрачання виробничих запасів. Основні засоби: класифікація та оцінка.
контрольная работа [34,6 K], добавлен 07.04.2011Економічний зміст виробничих запасів. Нормативно-правова база, що регулює питання обліку виробничих запасів. Методика аналізу виробничих запасів на підприємстві. Напрями вдосконалення обліку та підвищення ефективності використання виробничих запасів.
дипломная работа [152,5 K], добавлен 11.07.2008Теоретичні основи обліку виробничих запасів на підприємствах України. Огляд нормативно-законодавчих документів, що регламентують облік виробничих запасів. Організація обліку виробничих запасів в частині паливно-мастильних матеріалів на ВАТ "Криворіжхліб".
курсовая работа [89,6 K], добавлен 21.11.2010Сучасні проблеми обліку виробничих запасів, пропозиції щодо їх усунення. Ведення первинного обліку виробничих запасів, виявлення недоліків та їх усунення. Основні проблеми, пов’язані з організацією та веденням обліку виробничих запасів на підприємствах.
статья [22,8 K], добавлен 27.08.2017Теоретичні основи побудови обліку та класифікація виробничих запасів підприємства. Аналіз ефективності використання виробничих запасів на підприємстві ВП "Старинська птахофабрика Нова" ВАТ МХП, а також загальні рекомендації щодо вдосконалення їх обліку.
дипломная работа [554,8 K], добавлен 18.11.2010Економічна сутність запасів, класифікація та оцінка. Організація обліку виробничих запасів на підприємстві. Документальне оформлення їх наявності, руху та вибуття, синтетичний та аналітичний облік, проведення інвентаризації. Удосконалення обліку запасів.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 05.03.2014Бухгалтерський облік та його об’єктивна необхідність. Рахунки бухгалтерського обліку та їх призначення. Помилки в обліку та способи їх виправлення. Первинний облік виробничих запасів. Облік витрат та облік доходів від іншої звичайної діяльності.
контрольная работа [265,6 K], добавлен 18.12.2008Оцінка виробничих запасів в умовах ринкових відносин, проблема їх ефективного використання. Організація обліку виробничих запасів на прикладі ПАТ "Тормаш", документальне оформлення їх наявності та руху. Аудит стану та збереження виробничих запасів.
дипломная работа [260,0 K], добавлен 09.11.2013Оцінка динаміки, складу і структури виробничих запасів підприємства. Аналіз ефективності їх використання. Особливості їх документального оформлення, аналітичного, синтетичного та управлінського обліку. Організація процесу контролю і аудиту запасів.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 08.06.2015Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та роль в діяльності підприємства. Документальне оформлення і автоматизація синтетичного та аналітичного обліку операцій з руху виробничих запасів та відображення результатів їх руху в ГНК "Гетьман".
курсовая работа [48,7 K], добавлен 30.06.2014Економічна сутність та класифікація виробничих запасів. Організація бухгалтерського обліку та облікова політика підприємства. Методи оцінки запасів при їх вибутті або передачі у виробництво. Інформаційне забезпечення обліку кредиторської заборгованості.
дипломная работа [337,7 K], добавлен 24.08.2015Економічна сутність матеріальних запасів, їх класифікація й оцінка. Порядок обліку матеріальних запасів на складі. Облік надходження та витрат виробничих запасів. Відмінності зарубіжної практики обліку запасів. Відображення запасів у фінансовій звітності.
курсовая работа [613,8 K], добавлен 13.12.2010Теоретичне визначення сутності, змісту, ролі запасів в господарській діяльності. Обґрунтування їх значення та місця в бухгалтерському обліку та господарському контролі. Порядок формування вартості запасів, дослідження методів оцінки запасів при вибутті.
курсовая работа [93,5 K], добавлен 17.12.2010Бухгалтерські проводки обліку фінансових результатів. Облік роботи допоміжних (обслуговуючих) виробництв. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку. Господарські операції, оцінка вибуття виробничих запасів. Розрахунок транспортно-заготівельних витрат.
контрольная работа [61,1 K], добавлен 09.04.2009Визначення, класифікація і оцінка виробничих запасів на підприємствах України, застосування програми "1С:Бухгалтерія” для їх обліку. Вимоги до документального оформлення руху запасів, документування надходження та відпуску, обліку придбання і реалізації.
реферат [1,2 M], добавлен 25.10.2009Економічний зміст та класифікація запасів, методи їх оцінки. Первинний та складський облік запасів, організація синтетичного та аналітичного обліку. Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів. Інвентаризація та оформлення її результатів.
реферат [38,0 K], добавлен 26.06.2014Теоретичні основи обліку запасів, їх поняття та структура, порядок та методи оцінки, документальне оформлення операцій. Нормативно-правові акти, що регламентують облік запасів в Україні. Брак у виробництві. Організація обліку запасів ТОВ "Уніком-2007".
курсовая работа [114,5 K], добавлен 22.11.2009Забезпечення предметами праці (виробничими запасами) як одна з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва. Раціональна організація обліку виробничих запасів, економічно обґрунтована їх класифікація. Шляхи вдосконалення обліку основних засобів.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 04.11.2009
