Для правильного визначення первісної вартості придбаних запасів необхідно враховувати, те що не всі витрати, пов'язані з надходженням запасів, включаються до їх первісної вартості.

Так первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів яка складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

транспортно - заготівельні витрати за вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;

інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання в запланованих цілях.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені:

понаднормові втрати і недостачі запасів;

відсотки за користування позиками;

надані знижки;

витрати на збут;

адміністративні та інші витрати, не пов'язані безпосередньо з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, то такі запаси можуть оцінюватись та відображатись за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Значну увагу при формуванні первісної вартості запасів обліковці приділяють транспортрно - заготівельним витратам.

Транспортно-заготівельні витрати згідно з П(С)БО 9 «Запаси» включають витрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту), за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, зокрема витрати на страхування ризиків транспортування запасів.

До витрат на заготівлю запасів входять витрати підприємства на придбання спеціальних матеріалів для доставки і збереження заготовлених запасів (піддони, щити, дошки, плівки, провід, тощо) їх утеплення (мати, стружка, мішковина), охолоджування (лід), і теплоізоляція. Ці витрати беруться в розрахунок, якщо вони мають разовий або індивідуальний характер тільки купівлі цього виду запасів. Окрім того, до цих витрат включаються суми, які підлягають сплаті працівником підприємства, зайнятим виконанням робіт із заготівлі запасів.

Надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

Надходження на склад запасів власного виробництва (готової продукції, напівфабрикатів, допоміжних матеріалів) оформлюються накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма М-11, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 №193). Накладна-вимога складається у двох примірниках та підписується особою, яка передає зазначені запаси, та їх одержувачем.

Отримання запасів як внесок до статутного капіталу оформлюється прибутковим ордером (форма М-4, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 №193) або актом про приймання матеріалів (форма М-7, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 №193), або товарно-транспортною накладною (форма № 1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту України і Міністерства статистики України від 29.12.1995 №488/346) тощо.

Обмін запасів на інші подібні і неподібні запаси оформлюється прибутковим ордером або актом про приймання матеріалів, або товарно-транспортною накладною тощо.

Запаси, які одержані безоплатно, оформлюються накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів або товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування, або актом про приймання матеріалів, або прибутковим ордером. Прибутковий ордер складається матеріально відповідальною особою у день прийняття запасів.

Приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від посередників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером.

Якщо при оприбуткуванні запасів виявлено невідповідність якості та кількості запасів даним супроводжувальних документів, то складається акт про приймання матеріалів за участю матеріально відповідальної особи та представника відправника (постачальника) або представника незацікавленої організації. Якщо такі запаси надійшли залізницею, складається комерційний акт (форма якого затверджена наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 «Про затвердження Правил складання актів (стаття 129 Статуту)»).

Оприбуткування запасів, що надійшли від постачальників без супроводжувальних документів, здійснюється на підставі акта приймання матеріалів або комерційний акт (у разі, якщо такі запаси надійшли залізницею).

У разі, коли від постачальників надходять виробничі запаси, які не відповідають умовам договору, то підприємство має право на відмову від оплати рахунків. Такі запаси приймаються за актом на відповідальне зберігання, а їх облік до прийняття рішення про відправку постачальнику або реалізацію ведеться на позабалансовому рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні». Такі запаси на складі зберігаються відокремлено від запасів, які визнано активами підприємства.

Надходження запасів від фізичних осіб, не зареєстрованих суб'єктами підприємницької діяльності, торговельні підприємства та заклади ресторанного господарства оформлюють закупівельним актом. В закупівельному акті фіксуються дата і місце складання; назва підприємства; одиниця виміру господарської операції; зміст та обсяг (кількісний і вартісний) господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати посадову особу підприємства, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надходження запасів для реалізації на умовах комісії оформлюється квитанцією і товарним ярликом (форми № 1-ВТ, № 3-ВТ, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 8.07.1997 № 343).

Для внутрішнього переміщення запасів, їх відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території, використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Для оформлення вибуття запасів, відпуск у виробництво яких здійснюється на основі встановлених лімітів, застосовуються лімітно-забірні картки (форми М-8, М-9, затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 №193).

Матеріально відповідальна особа (завідувач складу, комірник), приймаючи запаси на складі, здійснює перевірку відповідності даних документів постачальника фактичній наявності цінностей. У разі повної відповідності здійснюється оприбуткування запасів на складі, тобто прийняття їх для зберігання. Підтверджується складанням прибуткового ордера (форма № М-4).

Основні реквізити прибуткового ордера: номенклатурний номер, назва, сорт, розмір, одиниця виміру, кількість за даними документів і прийнята на склад, ціна, сума, підписи того, хто здав цінності (експедитор, представник постачальника тощо), і того, хто прийняв (завідувач складу, комірник).У разі невідповідності фактичної наявності цінностей даним документів постачальника при прийманні вантажу від залізниці (або пристані) складається комерційний акт, а при оприбуткуванні на складі -- акт приймання (форма № М-7). Ці документи є підставою для пред'явлення претензії постачальнику або транспортній організації.

На підставі документів про оприбуткування здійснюються записи в картках складського обліку (форма М-12), які є регістром аналітичного обліку запасів на складі. Ці картки виписуються в бухгалтерії підприємства і передаються на склад. Записи по кожній операції руху (надходження і вибуття зі складу) здійснюються комірником або завідувачем складу.

Основні реквізити картки складського обліку: назва матеріалу, коротка технічна характеристика, номенклатурний номер, норма запасу, дата запису, № документа, на підставі якого здійснено оприбуткування або видача матеріалу, від кого одержано або кому видано, надходження, видаток, залишок після кожної операції.

Після оприбуткування запасів на складі документи постачальників разом з прибутковими ордерами передаються до бухгалтерії для записів у системі рахунків бухгалтерського обліку.

При організації бухгалтерського обліку виробничих запасів потрібно керуватися такими законодавчими та нормативними документами :

– Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 - ХІV від 16 липня 1999 року;

– Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/9- ВР в редакції від 22.05.97 року зі змінами і доповненнями;

– Закон України «Про податок на додану вартість» №168/97 - ВР від 3 квітня 1997 року зі змінами і доповненнями;

– Національне П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» №283/97-ВР від 22.05.97р.;

– П(С)БО 6 (наказ Мінфін Укр. №137 від 28.05.99 р.) «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»;

– Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88;

– Наказ Міністерства фінансів України «Про зміни і доповнення до Інструкції про порядок реєстрації виданих і використаних довіреностей» №226 від 21.06.96 року»

– План рахунків бухгалтерського обліку, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 від 30.11.99р.;

– Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 від 30.11.99р.

Таблиця 1.2

Характеристика нормативно-законодавчої бази з обліку виробничих запасів

1.3 НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АУДИТУ НАДХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

На більшості підприємств, в тому числі й ТОВ «ВО ТЕХНА» обсяг операцій з виробничими запасами є досить значним, тому їх перевірка є досить трудомістким процесом. Основною метою проведення аудиторської перевірки виробничих запасів є: встановлення законності, достовірності та доцільності операцій з виробничими запасами, правильності їх відображення в обліку.

Сьогодні в Україні існує велика кількість аудиторських фірм і перед господарюючими суб'єктами постає проблема самостійного вибору аудитора або аудиторської фірми для одержання аудиторських послуг або проведення аудиторської перевірки. Найпростіший спосіб вибору аудиторської фірми здійснюється через рекламу, але це є одним із ненадійних способів.

Виходячи з мети аудиту виробничих запасів формуються основні завдання аудиту виробничих запасів:

– Перевірка фактичної наявності запасів;

– Перевірка організації складського господарства, стану збереження запасів;

– Перевірка організації обліку заготівлі, придбання та витрачання запасів;

– Перевірка повноти оприбуткування запасів при наявності документів, які підтверджують їх придбання;

– Перевірка правильності визначення первісної вартості запасів при їх надходженні на підприємство;

– Перевірка правильності оформлення надходжень та відпуску запасів;

– Перевірка дотримання лімітів з відпуску запасів.;Перевірка законності списання запасів при втратах;

– Перевірка незавершеного виробництва, правильності формування собівартості продукції;

– Визначення правильності ведення синтетичного і аналітичного обліку виробничих запасів;

– Оцінка повноти та правильності відображення господарських операцій із запасами в бухгалтерському обліку та звітності.

Джерелами інформації для аудиту операції із запасами є наступні:

– Наказ про облікову політику;

– Первинні документи з обліку запасів;

– Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку запасів;

– Акти і довідки попередніх аудиторських перевірок, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

– Звітність.[8]

Під час планування використовується наступна інформація:

- умови договору;

- складаються і заповняються анкети оцінки ризику;

- нормативно - правові документи, що регулюють аудит;

- наявність аудиторських доказів;

- рівень довіри до системи внутрішнього контролю;

- облікова інформація підприємства;

- визначений рівень ризику та суттєвості.

План розробляється таким чином, щоб у ньому визначався час проведення кожної конкретної аудиторської процедури. У плані відображається перелік і обсяг виконаних робіт, строки виконання, процедури, що здійснюється аудитором.

Одним із найважливіших моментів виконання плану аудиторських робіт є програма аудиту - це документ, який містить завдання аудиту для конкретного об'єкту, процедури, необхідні для виконання поставлених завдань (обсяг та термін їх виконання).[15]

Аудит виробничих запасів здійснюється за двома напрямами:

1. Перевірка їх фактичної наявності, яка здійснюється за допомогою інвентаризації.

2. Перевірка правильності оцінки запасів в обліку і звітності.

У рамках першого напрямку проводиться інвентаризація, яка дає можливість виявити недостачі або лишки запасів та інші відхилення в обліку, якщо такі мають місце на підприємстві. Послідовність проведення інвентаризації та аудиторських процедур під час інвентаризації на ТОВ «ВО ТЕХНА».

Під час проведення інвентаризації аудитор не може бути членом інвентаризаційної комісії, але, спостерігаючи за її роботою може:

- спостерігати за виконанням процедур інвентаризації;

- перевірити правильність підрахунку на основі випадкової вибірки;

- вивчати обґрунтованість віднесення операцій до певного звітного періоду;

- отримувати пояснення з приводу значних відхилень виробничих запасів з даними бухгалтерських записів;

- перевірити правильність оцінки фактичного обсягу запасів.

До проведення інвентаризації аудитор перевіряє чи на підприємстві ТОВ «ВО ТЕХНА» чітко організовано складське господарство та контрольно - пропускна система. Аудитором було здійснено процедури перевірки таких фактів:

- як здійснюється охорона об'єкта;

- як укладені та чи правильно оформлені договори про матеріальну відповідальність з працівниками, яким передано матеріальні цінності на зберігання;

- чи створені умови матеріально відповідальним особам для забезпечення збереження виробничих запасів, чи є в наявності складські приміщення, шафи, сейфи;

- чи існує контроль за порядком ввезення і вивезення матеріальних цінностей.

А також аудитор проводить контрольні перевірки, час від часу звіряючи дані з даними інвентаризаційних описів. Особливу увагу аудитор звертає на номери, марки назви, оскільки тут найчастіше виявляється заміна. Аудитор звертає також увагу на перевірку подій після складання балансу та правильності їх віднесення до того чи іншого звітного періоду.[10]

При цьому аудитор виконує такі процедури: відбирає операції з відпуску матеріалів, обліковані на початку звітного періоду для вибіркового листування та порівнює їх з накладними та рахунками.

Тому для забезпечення обліку виробничих запасів на підприємстві слід створити різні рівні робочих місць автоматизованої ділянки обліку виробничих запасів. Такий спосіб передбачає використання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації, а єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний та управлінський облік та формування звітності.

Також, у даному розділі було визначено завдання та нормативне забезпечення аудиту виробничих запасів та ефективного їх використання на базовому підприємстві.

Було вивчено методичні аспекти проведення аудиту виробничих запасів, для чого:

було визначено мету, завдання та джерела інформації для проведення аудиту;

було складено програму аудиту;

було досліджено методику проведення аудиту виробничих запасів.

При проведенні аудиту виробничих запасів встановлена відсутність суттєвих порушень в обліку виробничих запасів. Результати аудиторської перевірки були представлені у вигляді робочих документів аудитора.

Порушення порядку оприбуткування і списання цінностей майже не привело до створення залишків сировини, яка на даному підприємстві не може бути простроченою. Тому як підприємство виготовляє машини і устаткування для сільського господарства, будівництва і гірничодобувної промисловості. На цьому етапі аудиторської перевірки за допомогою аудиторських процедур вивчається достовірність, об'єктивність та законність відображених господарських операцій із виробничими запасами.

При аудиті складського обліку виробничих запасів використовуються різноманітні методичні прийоми аудиту операцій з запасами, а саме за допомогою, аналітичних, статистичних та економічних розрахунків. Під час перевірки складається порівняльна відомість складського обліку виробничих запасів, та проводиться внутрішня інвентаризація.

Враховуючи те, що основою виробництва є запаси сировини, матеріалів, енергії то для забезпечення ефективного виробництва необхідно вживати комплекс заходів щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації резервів забезпеченості виробничими запасами та ефективного їх використання. А для цього необхідно здійснювати систематичний облік та аудит виробничих запасів на основі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

РОЗДІЛ 2. СТАН ТА ПРОБЛЕМИ НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ І АУДИТУ НАДХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ «ВО ТЕХНА»

Основні види діяльності: виробництво машин і устаткування для сільського господарства, будівництва і гірничодобувної промисловості.

Юридична адреса: вул. Пушкіна, 48; м. Новоград-Волинський; Житомирська область; 11700

Протягом січня-квітня 2010 року фахівцям підприємства сфери діяльності Міністерства промислової політики України ТОВ «ВО ТЕХНА» вдалося досягти приросту обсягів виробництва майже в 10% (у порівнянні з аналогічним періодом 2009 року). А за весь 2009 рік підприємством реалізовано продукції власного виробництва на 197 млн. грн. Слід зазначити, що «ВО ТЕХНА» є загальновизнаним лідером серед виробників кліткового обладнання для промислового птахівництва. За неповних 12 років свого існування компанія пройшла шлях становлення, завоювання авторитету і довіри на агропромислових підприємствах України, Російської Федерації, Білорусії, Молдови, Казахстану, Узбекистану, Грузії та інших країн СНГ, а також Литви та Румунії.

За цей час компанія відкрила ряд представництв у різних країнах, а вже з початку року підприємство стало учасником цілого ряду виставкових заходів по всьому світу, зокрема - «MosBuild» (Москва, Росія), «The International Poultry Expo and the International Feed Expo» (Атланта, Джорджия, США), «Kiev AgriHort» (Київ, Україна), «ІнтерАгро» (Київ, Україна), «Агропром» (Дніпропетровськ, Україна), «Kiev Build» (Київ, Україна), «AgroWorld» (Ташкент, Узбекистан) та ін.

Бухгалтерський облік на ТОВ «ВО ТЕХНА» ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства в державних органах. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе власник (керівник), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на ТОВ «ВО ТЕХНА» створено бухгалтерську службу на чолі з основним бухгалтером.

Підприємством самостійно:

визначено облікову політику;

обрано форму бухгалтерського обліку;

розроблено систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій;

затверджено правила документообороту і технологію обробки облікової інформації;

розроблено робочий план рахунків.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ТОВ «ВО ТЕХНА» ґрунтується на принципах: обачності, повноти висвітлення, автономності, послідовності, безперервності нарахування та відповідності доходів і витрат, історичної собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності.[1]

Колектив товариства не зупиняється на досягнутому, постійно працює над вивченням передових методів управління виробництвом, над освоєнням і впровадженням у виробництво сучасних ресурсозберігаючих технологій, підвищенням кваліфікації працівників.

2.1 РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

Усі операції з руху виробничих запасів оформляються первинними документами.

Для документального оформлення руху матеріалів використовуються затверджені наказом Мінстату України від 21.06.96 р. №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів». Такі типові форми первинного обліку запасів наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Форми первинних документів для обліку виробничих запасів

При оформленні запасів, які надійшли на підприємство від постачальників, підзвітних осіб, власних виробничих підрозділів, складається «Прибутковий ордер» (М-4) в одному примірнику.

При отриманні запасів безпосередньо від постачальників, доставлених їхнім транспортом сторонньої організації, оформляється «Товарно - транспортна накладна» (ф. №1-ТН).

Матеріальні цінності, які надходять на підприємство без товаросупровідних документів постачальника, називаються невідфактурованими поставками або матеріалами в дорозі. Вони оприбутковуються на підставі приймальних актів (ф. М-7).

У випадку надходження запасів із кількісними чи якісними відхиленнями від даних, вказаних у договорі та супроводжувальних документах, складається «Акт про приймання матеріалів» (ф. М-7). Для оприбуткування таких запасів за наказом керівника створюється спеціальна комісія, в яку обов'язково мають входити представники постачальника, а у разі виникнення суперечливих питань з метою з'ясування непорозумінь можна залучити відповідних спеціалістів-експертів (юристів, аудиторів). Акт складається у двох примірниках і підписується членами комісії, після чого затверджується підписом керівника підприємства. Перший примірник акта передасться в бухгалтерію, а другий - в юридичний виділ для складання листа-претензії.

На складі комірник на кожний номенклатурний номер запасу оформлює «Матеріальний ярлик» (ф. М-16). Цей документ містить найменування, номер і повну характеристику кожного виду запасу. Ярлик розміщується безпосередньо на запасі або поблизу нього.

Для обліку запасів за їх видами комірник веде окремі документи за формою М-12 «Картка складського обліку матеріалів». В ній проводяться записи за кожним фактом надходження та вибуття запасів. Підставою для запису в ф. М-12 є «Прибутковий ордер» (ф. М-4), «Акт про приймання матеріалів» (ф. М-7) і «Товарно-транспортна накладна» (ф. 1 -ТН) -- по надходженню, а по видатку -- Лімітно-забірні картки (ф. М-8, М-9. М-28а), «Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів» (ф. М-10), «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів» (ф М-11), «Акт приймання-передачі обладнання у монтаж» (М-15а), «Акт про витрату давальницьких матеріалів» (ф.М-23) і «Товарно - транспортна накладна» (ф. 1-ТН). При оформленні надходження запасів за актом М-7 прибутковий ордер М-4 не оформляється.

Всі запаси, що надходять на ТОВ «ВО ТЕХНА» спочатку оприбутковуються на склад підприємства під повну матеріальну відповідальність комірника і тільки після цього передаються іншим матеріально-відповідальним особам для використання у виробничо-господарській діяльності.

Тільки після того, як запаси оприбутковані, допускається їх відпуск із складу. Відпуск цінностей із складу може здійснюватися тільки уповноваженими особами. Список цих працівників складається і затверджується головним бухгалтером та керівником підприємства. Підставою для відпуску матеріалів із складу у виробничі цехи, дільниці є: для одноразового відпуску -- «Накладна вимога» (М-11), а для систематичного відпуску цінностей виробничим одиницям, є «Лімітно-забірні картки» (ф. M-8, М-9, М-28, М-28а). Ліміт встановлюється для кожного підрозділу на підставі розрахунків економічного відділу підприємства і затверджується керівником.

Для багаторазового випуску запасів протягом місяця використовую «Лімітно-забірну картку» (ф. М-8). У випадку, коли матеріали відпускаються для виробництва чотири рази протягом місяця, складається «Лімітно-забірна картка» (ф. М-9). Підставою для відпуску комірником запасів на об'єкти будівництва є «Лімітно-забірна картка» (ф. M-28), яка представлена матеріально відповідальною особою - забудовником. Водночас комірник веде собі облік відпущених на будову матеріальних цінностей у «Лімітно-забірній картці» (ф. M-28a). В момент відпуску матеріалів на об'єкти будівництва комірник ставить свій підпис у «Лімітно-забірній картці» (ф. M-28) виконавця будівельних робіт, а той в свою чергу підтверджує факт відпуску комірником запасів своїм підписом у «Лімітно-забірній картці» форми (ф. M-28а).

Відпускаючи запаси із складу на підставі «Лімітно-забірної картки», комірник слідкує за встановленим лімітом. Перевищення ліміту допускається тільки з дозволу керівника. В цьому випадку складається «Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів» (ф. М-10) у двох примірниках, один з яких залишається у замовника, а інший -- у комірника.

Наприкінці місяця на підставі даних карток складського обліку матеріалів (ф. М-12) комірник складає «Відомість обліку залишків матеріалів на складі» (ф. М-14). Підсумкові дані по цій відомості порівнюються комірником із встановленими на підприємстві нормами забезпечення запасами. Якщо залишок наявних запасів є меншим за розраховані норми, то комірник, з метою запобігання можливим неплановим простоям виробництва, зобов'язаний подати відповідну інформацію керівництву. Для цього складається «Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від установлених норм запасу» (ф. М-18).

Після закінчення облікового періоду комірник, як і всі матеріально відповідальні особи, складає «Матеріальний звіт» (ф. М-14), який містить інформацію про надходження та вибуття товарно-матеріальних цінностей за весь період. Цей звіт, разом із документами, які підтверджують надходження та вибуття запасів, фіксується у «Реєстрі приймання-здавання документів» (ф. М-13). Всі вони передаються в бухгалтерію.

Від правильно організованого документування господарських операцій залежить правильність списання вартості запасів на виробництво, оцінка незавершеного виробництва, відображення у звітності. Існують типові первинні документи з обліку руху запасів. Проте, головний бухгалтер на свій розсуд визначається з тим, які документи доцільно використовувати на підприємстві, враховуючи розміри та специфіку підприємства.

Структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечити вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю й оперативного управління рухом виробничих запасів.

Найчастіше у ТОВ «ВО ТЕХНА» використовуються накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Важливим аспектом у діяльності підприємства та безпосередньо перевірці правильності документального відображення виробничих запасів є інвентаризація.

Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з засобів контролю та збереженням оборотних активів і роботою матеріально відповідальних осіб. Використовується також для виявлення фактичних витрат на виробництво продукції або коли інші способи одержання даних про витрати матеріальних ресурсів не можуть бути використані. Обов'язковим є проведення інвентаризації при зміні матеріально-відповідальних осіб.

На ТОВ «ВО ТЕХНА» результати інвентаризації оформляються інвентаризаційними описами, які разом з висновками робочої комісії здаються до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому головний бухгалтер складає порівняльну відомість у якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік залишків і нестач внаслідок пересортиці, розрахунок природної нестачі, визначаються кінцеві результати інвентаризації. На підприємстві інвентаризація матеріальних цінностей проводиться не рідше одного разу на рік станом не раніше 1 жовтня звітного року для об'єктивного відображення цих цінностей в річному звіті.

Документообіг на підприємстві організовується так, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації до бухгалтерії. Первинні документи, які надходять до бухгалтерії, підлягають перевірці за змістом операції і за правильністю їх оформлення. Особливу увагу звертають на законність проведення операцій.

2.2 РОЗКРИТТЯ МЕТОДИКИ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ НАДХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ В НОРМАТИВНИХ АКТАХ

Методику ведення фінансового обліку регулюють також нормативні акти (положення, інструкції, вказівки), які конкретизують особливості обліку коштів, основних і оборотних засобів, розрахункових операцій витрат виробництва, готової продукції, результатів фінансово - господарської діяльності, оподаткування.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси, регламентовані П(С) БО 9 «Запаси».

Усі матеріальні цінності, що прибувають на підприємство, повинні бути своєчасно оприбутковані відповідними складами. У будівельних організаціях оприбуткування масових будівельних матеріалів допускається проводити поза складом.

Запаси, що надходять на склади підприємства (будівництва) повинні підлягати реальній перевірці щодо відповідальності їх асортименту (кількості, вазі, об'єму, рахунку-фактурі) і якості, вказаних у супровідних документах.

Приймання і оприбуткування матеріалів, що надходять із сторони від постачальників, оформляється відповідними складами підприємства шляхом складання типової форми № М-4 «Прибутковий ордер, який виписується на підставі рахунка-фактури постачальника та інших супровідних документів. На масові однорідні вантажі (вугілля), що прибувають від одного і того самого постачальника декілька разів протягом дня, дозволяється складати прибутковий ордер у цілому за день. При встановлені невідповідності матеріальних цінностей, що надійшли, їх асортименту, якості і кількості, вказаних у рахунках-фактурах та інших документах постачальника, складається типова форма №7 «Акт про приймання матеріалів». Акт складається у двох примірниках: один є підставою для оприбуткування цінностей комірником; другий передається до юридичного відділу для впорядкування претензій постачальнику.

Матеріальні цінності, що надійшли від постачальника автомобільним транспортом, оприбутковуються на склад на підставі товарно-транспортної накладної, одержаної від вантажовідправника. Товарно-транспортна накладна складається з трьох самостійних розділів: відомості про вантаж, вантажно-розвантажувальні роботи та інша інформація. Перший розділ накладної служить для списання матеріалів у вантажовідправника і оприбуткування на склад.

У разі надходження вантажу на склад без документів, відділ постачання виписує наказ складу про прийом вантажу без документів. Завідуючий складом здає накази до бухгалтерії разом з прибутковими ордерами.

Для одержання матеріалів від іногороднього постачальника, покупець повинен видати експедитору (або представнику відділу постачання) Довіреність т. ф. № М-2 (або М-4), зареєстровану у журналі реєстрації довіреностей. Необхідно вести суровий контроль за своєчасним оприбуткуванням матеріалів та повернення невикористаних доручень.

Поряд з іншими первинними документами з оприбуткування матеріалів використовується податкова накладна. Податкова накладна є підставою для нарахування суми податкового кредиту покупцем і суми податкового зобов'язання постачальником. Податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал надається покупцю, друга копія залишається у продавця. При цьому видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів або прийняття платежу із зазначенням суми податку. Дані податкових накладних покупцем записуються до Журналу реєстрації податкових накладних.[6]

Облік надходження виробничих запасів за бартерними операціями:

– Бартер подібними виробничими запасами;

– Бартер неподібними активами за участю виробничих запасів.

Облік надходження виробничих запасів як внеску до статутного капіталу.

Облік безоплатного одержання виробничих запасів.

Суть аналітичного бухгалтерського обліку виробничих запасів на ТОВ «ВО ТЕХНА» полягає в тому, що на кожний вид матеріальних цінностей (за номенклатурними номерами) відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відображаються за їх кількістю (за прийнятими одиницями виміру) і сумою вартості (за прийнятою системою оцінки).

Аналітичні рахунки групуються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Відповідно до прийнятих на підприємстві групувань матеріальних цінностей дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях. Використовують аналітичний бухгалтерський облік на рахунках для контролю зберігання і руху матеріальних цінностей, їх оцінки, звірки з даними складського обліку, а також для підбиття підсумків інвентаризації. На кожному документі з руху виробничих запасів вказується не тільки найменування запасу, а і його номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів а також здійснення записів у складському бухгалтерському обліку виробничих запасів.