Облік та аудит розрахунків з оплаті праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

облік аудит оплата праця

Вступ

Роздил 1. Теоретичні аспекти обліку і аудиту праці та її оплати

1.1 Поняття, види та форми оплати праці

1.2 Нормативно правове забезпечення обліку і аудиту

Роздил 2. Сучасний стан обліку праці та її оплати в господарстві

2.1 Організаційно-економічна характеристика ДП ДГ «Дмитрівк»

2.2 Первинний облік затрат праці та її оплати

2.3 Синтетичний та аналітичний облік праці та розрахунків з оплати праці

2.4 Облік розрахунків за єдиним соціальним внеском

Розділ 3. Аудит обліку праці та її оплати

3.1 Організація і методика аудиту нарахування оплати праці на підприємстві

3.2 Оцінка ефективності системи обліку і контролю витрат виробництва обліку оплати праці

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В рамках сучасної політики спрямованої на ефективність функціонування та розвиток суб'єктів господарювання, забезпечення формування відповідних індивідуальних і колективних стимулів, основною формою є оплата праці різних категорій персоналу. Заробітна плата є найважливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту. Витрати на оплату праці є однією із складових вартості готової продукції. Заробітна плата, як головне джерело доходів населення, є визначальним фактором формування соціальної справедливості в суспільстві, платоспроможності, що у свою чергу, безпосередньо впливає на економічну активність у реальному секторі народногосподарського комплексу країни. За роки незалежності так і не створені умови щодо суттєвого поліпшення рівня життя народу, держава не спромоглася розмір мінімальної заробітної плати довести до рівня прожиткового мінімуму. Значна кількість вчених ставила собі за мету організувати облік праці та оплати таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг. Сьогодні на перший план виходить перебудова організації заробітної плати, проведення відповідної реформи з метою поетапного підвищення заробітної плати і створення ефективного мотиваційного механізму, який ґрунтується на поєднанні економічних стимулів і соціальних гарантій. Все це і обумовлює актуальність даної теми. Метою курсової роботи є дослідження теоретичних аспектів обліку розрахунків з оплати праці, аналізу організації обліку і порядку здійснення контролю за операціями з оплати праці на практиці, розроблення практичних рекомендацій щодо забезпечення підвищення ефективності організації обліку і аудиту розрахунків з персоналом. Дослідження проводилось на базі ДП ДУ «Дмитрівка» Реалізація вищезазначеної мети зумовила необхідність постановки та вирішення таких завдань: - дослідити поняття, форм та види оплати праці в Україні; - розглянути особливості обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві; Об'єктом дослідження є процес обліку розрахунків з оплати праці та контролю за їх здійсненням. Предметом дослідження є організація обліку та аудиту здійснення підприємством розрахунків з персонало. В якості методологічної основи дослідження використовувалися теоретичні положення економічної науки, численні праці українських та зарубіжних учених з питань обліку та аудиту оплати праці, закони України та інші нормативно-правові акти. Основні положення роботи, висновки та пропозиції базуються на використанні та узагальненні матеріалів законодавчої бази України, даних періодичних видань, електронних ресурсів.

Роздил 1. Теорретичні атапи обліку і аудиту праці та її оплати

1.1 Поняття, види та форми оплати праці

Заробітна плата - це винагорода працівнику за виконану роботу, обчислена як правило, у грошовому вираженні.

Форми оплати праці в Україні:

Почасова - за якої розмір винагороди встановлюється виходячи із кількості відпрацьованого часу, відповідно до тарифних ставок чи посадових окладів;

Відрядна - за якої розмір заробітку залежить від кількості і якості виконаної роботи згідно з нормами виробітку та відрядними розцінками.

Система оплати праці при почасовій формі:

Проста почасова - за простої погодинної системи оплати праці розмір заробітку визначається залежно від тарифної ставки робітника (Тсг) « кількості відпрацьованого ним часу за визначений період (ТЕФ) за формулою (1. 1.) ;

Почасово-преміальна - різновид почасової форми оплати праці, який полягає у тому, що заробітна плата працівника формується як добуток почасової тарифної ставки, кількості відпрацьованих годин та коефіцієнта, що враховує величину премії, яку установлюють за досягнення певних показників.

При відрядній формі

Проста відрядна - відрядна оплата праці - система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, яка потребує якості

Відрядно преміальна - сутність відрядно-преміальної системи оплати праці полягає в тому, що працівнику, крім заробітку за прямою відрядною системою, нараховується премія за виконання (чи перевиконання) певних кількісних і якісних показників. Розмір премії встановлюється керівництвом за згодою профспілки у відсотках до тарифного заробітку, визначеного за відрядними розцінками.

Загальний заробіток працівника за відрядно-преміальної системи оплати його праці за виконання (чи перевиконання) завдань, технічно обґрунтованих норм виробітку розраховується за формулою (1. 2.) ;

Акордна - форма відрядної оплати праці, за якою загальну суму заробітної плати робітникові або найчастіше колективові робітників встановлюють за весь обсяг виконаної роботи (акорд) на підставі реальної обґрунтованості норм виробітку, витрат необхідного часу роботи і відрядних розцінок на окремі види робіт або операцій. Нараховану суму виплачують за умови своєчасного і якісного виконання всього комплексу запрограмованих робіт.

Бригадна - застосовується тоді, коли в досягненні найкращих кінцевих результатів праці заінтересована як бригада в цілому, так і кожен її член зокрема. Праця в бригадах може оплачуватися із застосуванням як відрядної, так і почасової форм заробітної плати.

Віди заробітної плати:

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обо'язки).

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і особливі умови праці. Вона включає:

надбавки і доплати: за високу кваліфікаційну майстерність; роботу у важких, шкідливих умовах; суміщення професій; класність (водіям) ; знання іноземної мови, науковий ступінь тощо.

Премії та винагороди, які мають систематичний характер, в тому числі за вислугу років;

Оплату за працю у вихідні та святкові дні, в понадурочний час;

Оплату щорічних, додаткових і навчальних відпусток;

Вартість безплатно наданих окремим категоріям працівників комунальних та інших послуг, безплатний проїзд працівникам транспорту;

Суму індексації заробітної плати та компенсації за порушення термінів її виплати;

Оплату за час виконання державних або громадських обов'язків та ін.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати:

винагороди і заохочення, які мають одноразовий характер, в тому числі за підсумками роботи за рік;

премії за сприяння винахідництву і раціоналізації, за створення, освоєння і впровадження нової техніки тощо;

виплати соціального характеру, зокрема оплата харчування працівників, путівок та інше;

матеріальна допомога, яка має систематичний характер, тощо. Зазначені три види заробітної плати становлять фонд оплати праці (ФОП).

Інші види, що не включають до ФОП:

внески підприємств на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

суми вихідної допомоги;

витрати на відрядження;

оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності;

допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності, по народженню дитини та інше;

матеріальна допомога разового характеру;

вартість виданого спецодягу, спецвзуття, миючих засобів тощо;

дивіденди, відсотки працівникам підприємства тощо.

Перші два види заробітної плати відносять на витрати підприємства - в дебет рахунків 23, 91, 92, 93, 15, інші виплати відносять до інших операційних витрат - дебет субрахунку 949 або нараховують за рахунок різних джерел:

оплата тимчасової непрацездатності після перших 5 днів за рахунок коштів фонду соціального страхування, дебет субрахунку 652;

дивіденди за рахунок чистого прибутку - дебет субрахунку 443;

витрати на відрядження дебет рахунків 23, 91, 92, 93.

1.2 Нормативно правове забезпечення обліку і аудиту

Правові засади здійснення аудиту, спрямованого на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника, визначають: Закон України «Про аудиторську діяльність» (далі Закон), Національні нормативи аудиту, Кодекс професійної етики аудиторів України, інші законодавчі та нормативні акти України. Положення Закону чинні на території України й поширюються на всі господарчі суб'єкти незалежно від форм власності та видів діяльності. У випадках, якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить Закон, то застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат відповідної серії на право аудиторської діяльності на території України. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об'єднатися з іншими аудиторами в спілку з дотриманням вимог Закону та інших законів України.

Аудиторська палата України створюється і функціонує як незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування. Вона є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність.

Аудиторська палата України формується через делегування до ЇЇ складу п'яти представників від професійної громадської організації аудиторів України, по одному представникові від Міністерства фінансів, Головної державної податкової адміністрації, Національного банку. Міністерства юстиції та окремих фахівців від навчальних, наукових та інших організацій.

Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб. Термін повноважень членів палати не може перевищувати п'яти років. Персональний склад Аудиторської палати України підлягає щорічній ротації в кількості не менше трьох членів. Члени палати виконують свої обов'язки на громадських засадах.

Аудиторська палата України створює на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються Аудиторською палатою України.

Повноваження Аудиторської палати України визначаються Законом та Статутом палати. Статут Аудиторської палати підлягає затвердженню двома третинами голосів від загальної кількості членів палати.

Аудиторська палата здійснює сертифікацію і ліцензування суб'єктів, що мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які особисто надають аудиторські послуги. Затверджені Аудиторською палатою стандарти і норми аудиту є обов'язковими для дотримання всіма підприємствами, установами та організаціями.

Право на отримання сертифіката мають громадяни України, які здобули вищу освіту, мають певні знання з питань аудиту та досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах аудитора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста. Наявність певних знань з питань аудиту визначається шляхом проведення відповідного іспиту. Особи, які не склали іспиту, мають право скласти його повторно не раніше, ніж через рік. Не може бути аудитором особа, яка має судимість за корисливі злочини.

Кваліфікаційний сертифікат вважається офіційним документом, що засвідчує право громадянина України на заняття аудиторською діяльністю на території України з аудиту підприємств і господарських товариств (серія А), банків (серія Б) або підприємств, господарських товариств і банків (серія АБ). Сертифікація громадян України, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, проводиться Аудиторською палатою України з серій А, Б і АБ та її регіональними представництвами з серії А. Клопотання про отримання сертифіката аудитора України подаються в Аудиторську палату або ЇЇ регіональні представництва особисто з пред'явленням паспорта, офіційно засвідченої копії диплома про вищу освіту, виписки з трудової книжки та документа про сплату внеску за сертифікацію. Видача сертифікатів проводиться в централізованому порядку секретаріатом Аудиторської палати не пізніше ніж через п'ять днів після здачі екзамену. Термін чинності сертифіката не може перевищувати п'яти років.

Аудиторська фірма - це організація, яка має ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України і займається виключно наданням аудиторських послуг. Такі фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності. Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність за умови, якщо в ній працює хоча б один аудитор, що має чинний сертифікат. Кількість засновників такої фірми, які не є аудиторами, не може перевищувати 30%. Керівником аудиторської фірми може бути лише аудитор.

Клопотання про отримання ліцензії подається до Аудиторської палати України після державної реєстрації аудиторської фірми як суб'єкта підприємницької діяльності. За видачу ліцензії стягується плата, яка направляється до державного бюджету.

Рішення про видачу ліцензії чи мотивована відмова в її видачі здійснюються в строк, який не перевищує 40 днів з дня подачі клопотання та у разі представлення необхідних документів до Аудиторської палати. Термін чинності ліцензії не може перевищувати трьох років.

Аудитор має право індивідуально надавати аудиторські послуги тільки з дня отримання ліцензії на підставі чинного сертифіката.

Аудиторам та аудиторським фірмам забороняється безпосередньо займатися торгівельною, посередницькою та виробничою діяльністю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. Забороняється займатися наданням аудиторських послуг органам державної виконавчої влади, виконавчим органам місцевих Рад народних депутатів, контрольно-ревізійним установам, що мають державно-владні повноваження, а також окремим особам, яким Законом України заборонено здійснювати підприємницьку діяльність.

Аудитори й аудиторські фірми України під час виконання перевірок мають право:

Самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, чинних стандартів і норм, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду.

Отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і в третіх осіб. Треті особи, що мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмета перевірки, зобов'язані надати їх на вимогу аудитора.

Отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника.

Перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб'єктів підприємницької діяльності проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів.

Залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.

Під час здійснення перевірок аудитори і аудиторські фірми зобов'язані:

1) належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку та звітності, їх достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам;

2) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявленні під час проведення аудиту порушення;

3) зберігати в таємниці інформацію, отриману під час аудиту; не розголошувати відомості, які є комерційною таємницею і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

4) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинних законодавчих актів України;

5) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до аудиту, у формі консультацій, перевірок або експертиз.

Прибуток (дохід) від аудиторської діяльності оподатковується згідно з чинним законодавством.

За неналежне виконання своїх професійних обов'язків до аудитора (аудиторської фірми) Аудиторською палатою можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення дії сертифіката та ліцензії на строк до одного року або анулювання сертифіката та ліцензії.

Призупинення дії сертифіката або ліцензії здійснюється у випадках:

установлення неодноразових фактів низької якості аудиторських перевірок;

систематичного чи грубого порушення чинного законодавства України, встановлених норм та стандартів аудиту.

Рішення Аудиторської палати щодо припинення чинності сертифіката та ліцензії можуть бути оскаржені в суді або арбітражному суді.

Відповідно до світової практики аудитори, здійснюючи перевірку, мають керуватися аудиторськими стандартами і нормами.

Стандарти аудиту - це загальні керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їхніх професійних обов'язків з аудиту. Вони визначають основні принципи діяльності, яких мають дотримуватися аудитори в процесі здійснення аудиторських процедур.

За своєю належністю вони підрозділяються на зовнішні та внутрішні. Зовнішні стандарти визначають організацію аудиторської діяльності, вони є основними елементами її нормативного регулювання. Зовнішні аудиторські стандарти можуть бути як міжнародними, так і національними. Внутрішні стандарти розробляються в аудиторських фірмах і використовуються в їх практичній діяльності. Кожна фірма повинна самостійно визначати, в якій мірі зовнішні аудиторські стандарти сумісні з метою її діяльності та поставленими завданнями.

Зовнішні аудиторські стандарти не є прямими директивними документами, вони не обмежують ініціативу аудитора і потребують від нього висловлення власної думки. Але як офіційні документи, аудиторські стандарти можуть бути використані юридичними і судовими органами під час розгляду роботи аудиторів. У зв'язку з цим, коли аудитори відхиляються від норм аудиторських стандартів, вони завжди мають бути готові пояснити причини їх недотримання. Стандарти аудиту необхідні для підтримання аудиторської діяльності на високому професійному рівні, вони забезпечують порівняння якості роботи окремих аудиторських фірм, раціоналізують та спрощують організацію аудиторських перевірок.

Стандарти аудиту складають собою мінімум правил, які допомагають аудитору визначити масштаб контрольних дій та методику їх проведення, вони є критерієм оцінки результатів аудиту. Наприклад, у США ці правила називаються «загальноприйнятими стандартами аудиту» (GAAS - General Accepted Auditing Standards), які включають лише 10 вимог.

Загальні вимоги

Перевірка повинна виконуватися особою чи особами, які мають відповідну підготовку та досвід роботи аудитором.

Незалежність висновків аудитора чи аудиторів має забезпечуватися з усіх питань, що стосуються цієї роботи.

У ході перевірки і складання висновку аудитор повинен показати відповідний рівень професійного ставлення до справи.

Вимоги до процедури аудиту

Необхідно скласти план перевірки та контролювати роботу допоміжного персоналу, якщо він є.

Аудитору потрібно мати достатню уяву про структуру внутрішнього контролю для того, щоб скласти план своєї роботи, визначити характер і кількість перевірюваних показників та строк перевірки.

У ході аудиту засобами інспектування, спостережень, опитів, вивчення документів має бути зібраний матеріал, який в достатній мірі підтверджує наявні дані для складання висновку про фінансову звітність.

Вимоги до висновку аудитора

1. У висновку має бути вказано, чи відповідає фінансова звітність загальноприйнятим стандартам обліку.

2. У висновку відображаються обставини, які зумовили неможливість використання загальноприйнятих стандартів обліку у звітному році, на відміну від попереднього періоду.

3. Інформація, яка включається до фінансової звітності, вважається такою, що відповідає встановленим вимогам, якщо інше не вказано у висновку аудитора.

4. У звіті аудитора дається висновок про фінансову звітність в цілому або розробиться заява, що висновок не може бути складено, і вказуються причини цього. У всіх випадках, коли фінансова звітність підтверджується висновком аудитора, має бути чітко визначений ступінь відповідальності та характер аудиторської роботи. Міжнародні норми аудиту (МНА) розробляє Міжнародна федерація бухгалтерів (IFAC - international Federation of accountants), до якої входять національні бухгалтерські та аудиторські організації більш ніж 90 країн. Перші міжнародні стандарти було розроблено у 70-ті р. XX ст., але вони часто змінювалися. Остання їх редакція вийшла в світ у 1994 р, та на цьому робота не закінчилася: до них майже щорічно вносяться зміни незначного характеру.

Національні нормативи аудиту обґрунтовуються законодавством України щодо аудиторської діяльності й міжнародними стандартами, а також професійною термінологією, прийнятою у світовій практиці. Ці норми передбачають основні принципи виконання аудиту та аудиторських послуг, але вони не є інструкціями щодо застосування конкретних методичних прийомів та притаманних їм процедур аудиту. Затверджені Аудиторською палатою України норми аудиту не мають законодавчого характеру, тому не є обов'язковими для застосування у практичній аудиторській діяльності. У зв'язку з цим разом з ними розробляються окремі методичні рекомендації та інші нормативні документи, які сприяють поглибленому дослідженню окремих питань, поставлених на вирішення аудиту. Так, Аудиторська палата України розробила методичні рекомендації, які стосуються питань перевірки балансу та річної фінансової звітності, Державна комісія цінних паперів та фондового ринку затвердила вимоги щодо аудиторської перевірки акціонерних товариств та підприємств - емітентів облігацій.

Отже, застосування зовнішніх (міжнародних і національних) норм аудиту, внутрішніх стандартів окремих відомств та аудиторських фірм має сприяти поліпшенню якості перевірок та достовірності бухгалтерського обліку та звітності.

Розділ 2. Сучасний стан обліку праці та її оплати в господарстві

2.1 Організаційно-економічна характеристика ДП ДГ «Дмитрівка»

Державне підприємство «Дослідне господарство “Дмитрівка” інституту садівництва Української академії аграрних наук» було створене в 1959 році в с. Дмитрівка Києво-Святошинського району в 15 км. від м. Києва. Виробничий напрямок господарства - вирощування плодів та ягід, але окрім садівництва займається і вирощуванням зернових та кормових культур, овочів, а також тваринництвом і переробкою плодово-ягідної продукції і є одним із ринкоутворюючих підприємств району, яке продовжує успішно функціонувати в галузі сільського господарства

Дослідне господарство «Дмитрівка» має в користуванні 135 га саду, 25 га ягідників та 5 га полуниці. Навесні 2006 року, закладено сад українсько-польської дружби з нових сортів груш та слив.

Представники дослідного господарства «Дмитрівка» є активними учасниками всіх заходів, які організовує для роботодавців Києво-Святошинський та Київський обласний центри зайнятості (круглі столи, конференції, ярмарки вакансій, семінари, наради, тощо).

Протягом останніх 15 років господарство тісно співпрацює зі службою зайнятості області щодо організації та проведення оплачуваних громадських робіт. З початку 2011 року в господарстві на громадських роботах вже відпрацювало майже 300 осіб з числа безробітних, які знаходяться на обліку в Києво-Святошинському РЦЗ та майже 100 з Таращанського, Білоцерківського та Бородянського районів. Безробітними особами на оплачуваних громадських роботах відпрацьовано більше 600 людино-дні на збиранні врожаю полуниці, смородини, черешні, яблук, калини, чорноплідної горобини [Дод. 8].

Таблиця 2. 1

Анкета нового клієнта

1.	Повна назва підприємства	ДП ДГ «Дмитрівка»
2.	Ідентифікаційний код підприємства	04308278
3.	Юридична адреса	08112, Київська обл., Києво-Святошиньський район, с. Дмитрівка, вул.. Молодіжна, 1
4.	Банківські реквізити	26006485122
5.	Телефон	(044) -46-8-88
6.	Адреси електронні	http: //153871. ua-tenders. com/
7.	Керівник	Попов Ю. І.
8.	Головний бухгалтер	Лещук А. М.
9.	Дата реєстрації	14. 11. 1959р.
10.	Орган реєстрації	Києво-Святошинський РДА Київської обл..
11.	Форма власності	Державна власність
12.	Організаційно-правова форма підприємства	Державне підприємство
13.	Дата початку функціонування	14. 11. 1959р.
14.	Кількість працівників, осіб.	52
15.	Види діяльності (із зазначенням коду зовнішньоекономічної діяльності)	Сільске господарство
16.	Система оподаткування (перелічити податки, що сплачуються)	Загальна форма оподаткування
17.	Орган Державної податкової служби, у якому підприємство зареєстроване як платник податків	Києво-Святошенський ДПІ
18.	Дата останньої перевірки органами Державної податкової служби та перевірений період	10 жовтня 2012р.
19.	Частка іноземних інвесторів у статутному капіталі	немає
21.	Виручка від усіх видів реалізації за звітний рік	952 тис. грн..
22.	Підрозділи, що здійснюють ведення бухгалтерського обліку (кількість, найменування, кількість працівників)	15 чоловік (фінансово економічний, юридичний відділи, керіквики підрозділів)
23.	Форма бухгалтерського обліку, ступінь його автоматизації, регістри обліку	Система «1С Бухгалтерія»
24.	Дата останньої аудиторської перевірки із зазначенням аудиторської фірми	11. 18. 2021р.

Використовуючи дані фінансової звітності підприємства, розрахуємо та проаналізуємо основні показники фінансово-господарської діяльності ДП ДГ «Дмитрівка». Сучасний аналіз фінансового стану підприємства дозволяє оцінити результати діяльності підприємства за відповідний звітний період, сприяє виробленню та прийняттю необхідних управлінських рішень для підвищення ефективності роботи в майбутньому.

Таблиця 2. 2

Аналіз майнового стану підприємства

2	Коофіціент оновлення основних запасів	0, 002	0, 002	0, 005	0, 005	0, 01	0, 01	збільшення
3	Коофіціент вибуття основних запасів	0, 002	0, 002	0, 005	0, 005	0, 003	0, 003	Менше ніж коофіціент оновлення основних запасів

№	Показник	Роки	Норматив
		на поч. року 2010	на кін. року 2010	на поч. року 2011	на кін. року 2011	на поч. року 2012	на кін. року 2012
1	Коефіцієнт зносу основних засобів	0, 68	0, 69	0, 69	0, 70	0, 70	0, 70	зменшення

Таблиця 2. 3

Аналіз ліквідності підприємства

№	Показник	Роки	Норматив
		на поч. року 2010	на кін. року 2010	на поч. року 2011	на кін. року 2011	на поч. року 2012	на кін. року 2012
1	Коефіцієнт покриття	4, 9	4, 4	4, 1	3, 1	3, 1	4, 5	>1
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	-18, 1	-12, 7	-10, 6	-9, 1	-11, 3	-14, 5	0, 6-0, 8
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0, 08	0, 03	0, 02	0, 05	0, 05	0, 11	>0 збільшення
4	Чистий оборотний капітал, тис. грн.	881	946	946	765	765	991	>0 збільшення

Таблиця 2. 4

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

№	Показник	Роки	Норматив
		на поч. року 2010	на кін. року 2010	на поч. року 2011	на кін. року 2011	на поч. року 2012	на кін. року 2012
1	Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	0, 90	0, 90	0, 90	0, 89	0, 89	0, 88	>0, 5
2	Коефіцієнт фінансування	0, 10	0, 11	0, 11	0, 11	0, 11	0, 13	<1 зменшення
3	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	0, 80	0, 75	0, 75	0, 68	0, 68	0, 77	>0, 1 зменшення
4	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0, 11	0, 12	0, 12	0, 09	0, 09	0, 13	> 0 збільшення

Таблиця 2. 5

Аналіз ділової активності підприємства

№	Поканик	Роки	Норматив
		на поч. року 2010	на кін. року 2010	на поч. року 2011	на кін. року 2011	на поч. року 2012	на кін. року 2012
1	Коефіцієнт оборотності активів	3, 0	3, 4	0, 01	0, 02	0, 02	0, 02	збільшення
2	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	354, 5	311, 5	322, 5	322, 5	476	476	збільшення
3	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	354, 5	354, 5	322, 5	322, 5	476	476	збільшення
4	Строк погашення дебіторської заборгованості, днів	102	117	113	113	76	76	збільшення
5	Строк погашення кредиторської заборгованості, днів	10	17	3	3	76	76	збільшення
6	Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	0, 41	0, 50	0, 53	0, 52	0, 35	0, 72	збільшення

Таблиця 2. 6

Аналіз рентабельності підприємства

№	Показник	Роки	Норматив
		на поч. року 2010	на кін. року 2010	на поч. року 2011	на кін. року 2011	на поч. року 2012	на кін. року 2012
1	Коефіцієнт рентабельності активів	0, 0001	0, 0007	0, 0001	0, 0001	0, 0002	0, 0001	>0 збільшення
2	Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0, 0001	0, 0008	0, 0001	0, 0001	0, 0003	0, 0001	>0 збільшення
3	Коефіцієнт рентабельності діяльності	0, 007	0, 04	0, 006	0, 007	0, 01	0, 006	>0 збільшення
4	Коефіцієнт рентабельності продукції	1, 33	1, 73	1, 76	1, 33	1, 44	1, 76	>0 збільшення

Довідка про фінансово-майновий стан ДП ДГ «Дмитрівка»

Коефіцієнт зносу на 31. 12. 2012 р. становить 0, 70. Аналізуючи цей показник, слід відмітити, що нормативним значенням є його зменшення, чого не спостерігається на даному об'єкті дослідження. Спостерігається його збільшення, що в свою чергу говорить про поступову зношеність основних засобів.

Коефіцієнт покриття станом на 31. 12. 2012 р. значно перевищує 1, то можна зробити висновок про те, що підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які сформувалися завдяки власним джерелам.

Коефіцієнт швидкої ліквідності станом на 31. 12. 2012 р. становить -14, 5. Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0, 6. Можна зробити висновок, що підприємство не в змозі погасити поточні зобов'язання.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності станом на 31. 12. 2012 р. становить 0, 11. Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0, 2-0, 3. Можна зробити висновок, що підприємство в змозі негайно погасити свої борги.

Чистий оборотний капітал станом на 31. 12. 2012 р. становить 911. Можна зробити висновок, що значне перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою > 0, свідчить про нераціональне використання ресурсів підприємства.

Коефіцієнт платоспроможності станом на 31. 12. 2012 р. становить 0, 88. Оптимальне значення цього показника > 0, 5. Можна зробити висновок, що підприємство забезпечене власними коштами і в змозі погасити зобов'язання.

Коефіцієнт фінансування станом на 31. 12. 2012 р. становить 0, 13. Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 1. Можна зробити висновок, що більша частина майна підприємства сформована з позикових коштів.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами станом на 31. 12. 2012 р. становить 0, 77. Мінімальне значення цього показника - 0, 1.

Збільшення величини показника свідчить про непоганий фінансовий стан підприємства.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу станом на 31. 12. 2012 р. становить 0, 13. Чітких рекомендацій у значенні цього коефіцієнта немає, але вважається, що його значення повинно бути не менше 0, 2, що дозволить забезпечити достатню гнучкість у використанні власного капіталу.

Коефіцієнт оборотності активів станом на 31. 12. 2012 р. становить 0, 02. Коефіцієнт показує скільки разів за аналізований період відбувається повний цикл виробництва й обіг, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості станом на 31. 12. 2012 р. становить 476. Можна зробити висновок, що відбулось збільшення комерційного кредиту порівняно з 2010 роком.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості станом на 31. 12. 2012 р. становить 476. Ніяких змін порівняно з 2010 роком не відбулось.

Строк погашення кредиторської заборгованості станом на 31. 12. 2012 р. становить 76 дні, порівняно з 2010 роком відбулось зменшення на 41 день.

Строк погашення дебіторської заборгованості станом на 13. 21. 2012 р. становить 76 дні, порівняно з 2010 роком відбулось збільшення у 59 дні.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів станом на 2012р. 0, 72. Відбулось збільшення порівняно з 2010 роком на 0, 22. Можна зробити висновок що збільшення цього коефіцієнта свідчить про прискорення обороту оборотних засобів.

Коефіцієнт оборотності основних засобів станом на 31. 12. 2012 р. становить 0, 1. Можна зробити висновок, що ефективність використання основних засобів не змінилась порівняно з 2010 роком.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу станом на 13. 12. 2012 р. становить 0, 02. Можна зробити висновок, що ефективність використання власного капіталу не змінилась порівняно з 2010 роком.

Коефіцієнт рентабельності станом на 13. 12. 2012 р. становить 0, 0001. Відбулось зменшення на 0, 0006 порівняно з 2010 роком. Можна зробити висновок, що рівень попиту на продукцію знизився.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу станом на 13. 12. 2012 р. становить 0, 0001. Можна зробити висновок, що на 0, 0007 порівняно з 2010 роком знизився рівень прибутковості власного капіталу.

Коефіцієнт рентабельності діяльності станом на 31. 12. 2012 р. становить 0, 006. Можна зробити висновок, що порівняно з 2010 роком, коефіцієнт збільшився на 0, 0002 це свідчить про зростання ефективності господарської діяльності підприємства.

Коефіцієнт рентабельності продукції станом на 13. 21. 2012 р. становить 1, 76. Порівняно з 2010 роком відбулося збільшення на 0, 3 це свідчить про збільшення привабливості господарської діяльності.

Вивчення структури бухгалтерської служби підприємства

Найменування посади в бухгалтерській службі згідно зі штатним розписом	Фактичний розподіл завдань, обов'язків, повноважень та відповідальності	Наявність затверджених посадових інструкцій в бухгалтерській службі
		Так	Ні
Начальник фінансового відділу або головний бухгалтер	Займається розрах. в банках, складає фін звітність і. т. д.	+
Бухгалтер І категорії	Розрахунки з покупцями, замовниками, виробниками	+
Бухгалтер ІІ категорії	Займ. нарахуванням зарплати та матеріальним обліком	+
Касир	Проводить готівкові розрахунки в касі	+

Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства

№	Запитання	Варіанти відповіді	Примітки
		Так	Ні	Інф. відсутня
1.	Чи існує на підприємстві служба внутрішнього контролю.	+			головний бухгалтер
2.	Кому підпорядкована ця служба? - головному бухгалтеру; раді директорів; керівництву; інше.				керівництву
3.	Хто розробляє політику внутрішнього контролю? рада директорів; керівництво; інше.				керівництво
4.	Чи існує на підприємстві взаємозамінність?	+
5.	Як часто здійснюється підвищення кваліфікації фахівців?			+
6.	Укажіть вимоги до фахівців внутрішнього контролю.		+
7.	На підприємстві служба внутрішнього контролю використовує: типові форми документів; розроблені самостійно; інші (указати).				типові форми документів
8.	Чи перевіряється фінансова звітність до затвердження службою внутрішнього контролю?,??? керівництвом	+
9.	Чи формуються та надаються керівництву звіти служби внутрішнього контролю (Якщо «так», указати періодичність звітності).		+
10.	Чи здійснюються перевірки системи обліку та фінансової звітності ревізійною комісією? (Якщо «так», вкажіть періодичність перевірок)		+		Копія акту
11.	Чи затверджується звітність на річних загальних зборах акціонерів (засновників)?	+			Копія протоколу

2.2 Первинний облік затрат праці та її оплати

Вивчення та узагальнення економічної інформації починається з фіксації господарських операцій та їх документального оформлення, що забезпечує юридичну обгрунтованість даних. Для обліку праці та її оплати в ДП ДГ «Дмитрівка» яке знаходіться в с. Дмитрівка Києво-Святошинського р-н. Київської обл.. Для контролю за трудовою дисципліною та аналізу використання робочого часу ведуть табель використання робочого часу (форма №Т-13а) [Дод. 2]. Він складається в одному примірнику впродовж місяця окремо по виробничих підрозділах і категоріях працюючих. Табельний облік у відділах, на рослинницьких бригадах, ремонтній майстерні та інших виробничих підрозділах ведуть спеціально призначені працівники або керівники підрозділів. В табелі зазначають підрозділ, на який повинні відноситись затрати праці. У ньому проставляють за датами відпрацьований час, неявки на роботу із зазначенням причин. Табель є підставою для нарахування оплати праці працівникам з погодинною оплатою праці. В табелі записується весь особовий склад підрозділу у встановленій послідовності із зазначенням табельних номерів, присвоєних кожному працівникові, які наводяться у всіх документах по обліку праці та її оплати. У випадку звільнення працівника його табельний номер не присвоюється іншому працівникові протягом 1-2 років. Табельний номер є водночас номером особового розрахунку працівника. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні-»вс», дні хвороби-»х», відрядження-»св», відпустка-»чв» тощо. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного та аналітичного обліку.

Передають табель в бухгалтерію два рази на місяць:

для коригування суми виплат за першу половину місяця (авансу) ;

для розрахунку заробітної плати за місяць.

Для обліку праці працівників рослинництва використовують Обліковий лист тракториста-машиніста. У ньому записують виконані роботи під ту чи іншу культуру склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання.

Обліковий лист заповнюють на кожного тракториста-машиніста на 5, 10, 15 днів, а в період збирання урожаю - щоденно - залежно від того, як це передбачено планом документообігу підприємства. Перед початком роботи, обліковець записує в Обліковому листку прізвище, ім'я та по-батькові, а також табельний номер тракториста-машиніста, назву, марку та інвентарний номер машини, номер поля, назву культури, склад агрегату, прізвище причіплювача, норму виробітку, розцінку, агротехнічні умови виконання роботи і номер бригади (ланки), для якої виконуватиметься робота. По закінченню робочого дня обліковець вказує кількість та якість виконаних робіт, витрати палива, розмір заробітку та зміну. Якщо трактор працює в дві зміни, то на кожного тракториста виписують окремий Обліковий лист. Агроном робить відмітку про якість та строки виконаних робіт. По даним, відображеним в Обліковому листі, роблять розрахунки оплати праці трактористам-маши...