Теоретичні основи аудиту подальших подій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи аудиту подальших подій

1.1 Суть та оцінка подальших подій

1.2 Нормативно-законодавче регулювання аудиту подальших подій

1.3 Основи організації, побудова обліку та характеристика діяльності ТОВ «Спецпромавтоматика»

2. Техніка проведення аудиту подальших подій

2.1 Мета, завдання, послідовність та інформаційне забезпечення аудиту подальших подій

2.2 Організація аудиторської перевірки подальших подій

2.3 Методика проведення аудиту подальших подій

2.4 Оформлення та прийняття рішень за результатами перевірки подальших подій

Висновки

Література

Вступ

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» сі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, зобов'язані вести бухгалтерський облік і надавати фінансову звітність. У пункті 1 статті 3 Закону розкрито основну мету складання фінансової звітності: «Надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої й неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності і рух коштів підприємства».

Але між звітною датою (31 грудня), датою завершення формування фінансової звітності (не пізніше 20 лютого наступного за звітним року) і датою опублікування фінансової звітності минає певний проміжок часу, протягом якого як у діяльності підприємства, так і за його межами можуть відбуватися події, що впливають на облікову політику, результати діяльності й рух активів підприємства. Тому слід інформувати користувачів фінансової звітності про всі події, що стосуються діяльності підприємства й відбулися після дати складання звітності.

Подальші події - це події як сприятливі, так і несприятливі, які мають місце в період між звітною датою і датою затвердження бухгалтерської звітності до випуску і або підтверджують умови, що існували на звітну дату, або свідчать про умови діяльності компанії, що виникли після звітної дати.

На відміну від традиційних об'єктів обліку, порядок відображення яких в обліку та звітності визначається принципами повноти, своєчасності та іншими, події після звітної дати несуть в собі і елемент суб'єктивізму, так як носять в деяких випадках оціночний характер.

Значення відображення подальших подій велике, так як замовчування про них може вплинути на рішення, що приймаються користувачами бухгалтерської звітності. Тобто невідображення у звітності суттєвих подій після звітної дати призводить до недостовірності бухгалтерської звітності. Ігнорування наслідків подальших подій може призвести до неправильних висновків про фінансовий стан і потенціал компанії, а також до прийняття користувачами неправильних управлінських рішень.

Питання організації і методики аудиту подальших подій присвячені ґрунтовні дослідження провідних вчених України, зокрема, М. Т. Білухи, С. Ф. Голова, З.В. Гуцайлюка, Г. М. Давидова, Н. І. Дорош, С. Я. Завгороднього, С. Я. Зубілевича, А. М. Кузьмінського, О. А. Петрик, О. Ю. Редька, В. С. Руд- ницького, В. Я. Савченка, В. В. Сопка, Б. Ф. Усача та інших.

Об'єктом курсової роботи виступає ТОВ «Спецпромавтоматика».

Предмет дослідження - методологічні аспекти організація та проведення аудиту подальших подій.

Мета курсової роботи полягає у проведенні аудиту подальших подій на прикладі конкретного підприємства.

До завдань курсової роботи віднесено:

охарактеризувати суть та оцінка подальших подій;

вивчити нормативно-законодавче регулювання аудиту подальших подій;

з'ясувати основи організації, побудова обліку та характеристика діяльності ТОВ «Спецпромавтоматика»;

визначити мету, завдання, послідовність та інформаційне забезпечення аудиту подальших подій;

проаналізувати особливості організації аудиторської перевірки подальших подій;

детально розглянути методику проведення аудиту подальших подій;

дослідити особливості оформлення та прийняття рішень за результатами перевірки подальших подій.

Інформаційної базою курсової роботи є праці вітчизняних та зарубіжних вчених з досліджуваної проблеми, публікації у спеціалізованих виданнях та фінансова звітність підприємства.

1. Теоретичні основи аудиту подальших подій

1.1 Суть та оцінка подальших подій

облік аудит перевірка

Подальші події - це події, які мали місце або були виявлені після дати складання балансу, але до дати подання аудиторського висновку, і які мали суттєве значення і вплив на подальшу діяльність підприємства та його фінансові показники, або факти, виявлені після дати аудиторського висновку.

Коригувальні події після звітної дати забезпечують додаткові докази існування певних умов діяльності підприємства на звітну дату і допомагають оцінити пов'язані з цими умовами активи і зобов'язання для внесення змін у бухгалтерську звітність.

Підприємство не повинно коректувати активи і зобов'язання у звітності, якщо події після звітної дати не відносяться до умов, в яких організація вела свою діяльність за станом на звітну дату. Такі події розкриваються в поясненнях до бухгалтерської звітності.

Подальші події є важливим підтвердженням, на яке керівництво спирається в своїй оцінці можливості застосування допущення про безперервність діяльності компанії при складанні бухгалтерської звітності.

Аналізуючи національні й міжнародні нормативні документи щодо трактування терміна «події після звітної дати (наступні події)», зазначимо, що ключовими датами у визначенні є: дата закінчення звітного періоду, дата підписання аудиторського висновку, дата балансу, дата затвердження фінансових звітів управлінським персоналом. Термін «дата балансу» вважаємо некоректним, оскільки події, що вимагають коректування, можуть впливати не тільки на показники на дату складання бухгалтерського балансу, але й на показники інших форм звітності, а також зміни концептуальної основи її складання. Термін «дата підписання річної бухгалтерської звітності» вимагає уточнення, оскільки не зовсім зрозуміло, або це дата затвердження фінансової звітності, або - дата випуску фінансової звітності.

Нормативні документи з обліку [3-6] визначають події після звітної дати як події, що виникли в період між звітною датою (датою балансу) і датою затвердження фінансової звітності; а документи, що регулюють аудиторську діяльність [11, 12], - між датою закінчення звітного періоду й затвердження аудиторського висновку. Слід звернути увагу, що терміни «дата закінчення звітного періоду (дата фінансових звітів)», «дата затвердження фінансових звітів управлінським персоналом», «дата підписання аудиторського висновку» у тимчасовому ряді найчастіше не збігаються.

У цьому контексті МСА 560 (що почав діяти для аудиторських висновків, датованих 15 грудня 2009 року або пізніше) дає додаткові пояснення (рис. 1.1):

Рис. 1.1 Візуалізація тимчасового ряду ключових дат для оцінки подій після звітної дати

Таким чином, аудитор розцінює події після звітної дати як такі, які виникають між датою фінансової звітності й датою аудиторського висновку, що не виключає додаткового вивчення фактів, виявлених після дати підписання аудиторського звіту (висновку).

Бухгалтер розуміє під наступні події між звітною датою й датою твердження фінансових звітів до випуску (тобто дата твердження фінансової звітності й дата випуску фінансової звітності в тимчасовому ряді збігаються у випадку, якщо аудит фінансової звітності не проводиться).

По характеру викликаних змін в річному звіті підприємства, подальші події можна розділити на два види:

- події, що вимагають коректувань, - за наслідками цих подій підприємство повинне внести зміни в окремі статті балансу або інші звітні форми. Прикладами таких подій можуть бути банкрутство основного постачальника, розрив договору з головним замовником, виявлення значних сум безнадійної або сумнівної дебіторської заборгованості;

- події, що вимагають розкриття, - це події, які не існували на дату балансу і вперше виникли в наступному звітному періоді. Наприклад, об'єднання підприємств, створення філіалів, додатковий випуск акцій. Ці події повинні бути розкриті в Примітках до річної звітності.

У міжнародних стандартах аудиту визначені основні види аудиторських процедур за оцінкою подій, які відбулися після складання фінансової звітності:

- опит і анкетування керівництва підприємства-клієнта;

- оцінка ефективності заходів, які здійснюються на підприємстві з метою забезпечення визначення впливу подальших подій;

- ознайомлення з найновішою бухгалтерською і звітною інформацією, яка була сформована після закінчення звітного періоду;

- вивчення фінансових прогнозів і перспективних планів, бюджетів підприємства і т.д.

Наслідки оцінки аудитором подальших подій впливають на зміст і вид його висновку Якщо події, які відбулися після дати балансу і мають істотний вплив на фінансову звітність, враховані підприємством при підготовки звітності, то аудитор складає безумовно-позитивний аудиторський висновок. У разі невідображення таких подій видається умовно-позитивний або негативний висновок. Одержавши і оцінивши всі необхідні дані в процесі аудиту, перед складанням висновку і звіту по проведеній перевірці аудитор повинен одержати за підписом керівника підприємства-клієнта спеціальний лист. Аудитор повинен одержати письмове підтвердження, що керівництво підприємства визнає свою відповідальність за достовірність представленої фінансової звітності, за те, що було надане аудитору вся необхідна інформація, яка є точною і повною а також мати екземпляри підписаної керівництвом звітності. Лист-підтвердження слід направляти аудитору в терміни, максимально наближені закінчення аудиторської перевірки. Відсутність подібного листа-підтвердження дає підставу аудитору вважати об'єм перевірки обмеженим і видати аудиторський висновок який відрізняється від безумовно-позитивного. Після цього аудитор повинен скласти звіт і аудиторський висновок про перевірену їм фінансову звітність.

У процесі аудиту фінансової звітності на предмет вірогідності й повноти відображення в ній подій після звітної дати, аудитор повинен визначити їхній вплив на звітність, а також на форму й зміст аудиторського висновку.

Керуючись положеннями МСА 560, у розрізі виділених тимчасових проміжків був розроблений алгоритм впливу подій після звітної дати на форму й зміст аудиторського висновку (рис. 1.2).

Так, при виявленні подій, що відбуваються до дати затвердження аудиторського висновку, аудитор повинен виконати всі необхідні процедури щодо отримання достатніх і відповідних аудиторських доказів того, що всі події, які вимагають коректування фінансової звітності, були відображені.

Залежно від обмежень обсягу або наявності (відсутності) розбіжностей з управлінським персоналом аудитор формує позитивний або модифікований аудиторський висновок.



Рис. 1.2 Алгоритм визначення впливу оцінки подій після звітної дати на форму й зміст аудиторського висновку

Якщо в період між затвердженням аудиторського висновку й публікацією фінансових звітів аудиторові стає відомим факт, що може істотно вплинути на фінансові звіти, аудитор повинен розглянути необхідність внесення змін у звіти, обговорити ці питання з управлінським персоналом і вжити заходи відповідно до обставин.

У випадку, якщо управлінський персонал згодний внести зміни у фінансові звіти, аудитор повинен виконати необхідні за цих обставин аудиторські процедури й надати управлінському персоналу новий аудиторський висновок щодо змінених показників. Дата нового висновку не може бути раніше дати підписання (або затвердження) відкоректованих фінансових звітів.

Якщо управлінський персонал відмовляється внести зміни у фінансові звіти, а аудитор вважає це необхідним, і аудиторський висновок ще не наданий суб'єктові господарювання, аудитор повинен висловити умовно-позитивну або негативну думку.

У випадку, якщо аудиторський висновок уже надано суб'єктові господарювання, аудитор повинен попередити управлінський персонал про недопущення подання фінансових звітів і висновку третім особам. Якщо ж фінансові звіти будуть опубліковані, то аудитор зобов'язаний провести заходи щодо обмеження своєї відповідальності за невірогідність звітності.

Після опублікування фінансових звітів аудитор не має жодних обов'язків здійснювати запити щодо таких фінансових звітів. Проте, якщо після опублікування фінансових звітів аудиторові стає відомо про факт, який існував на дату аудиторського висновку та який, коли б він був відомий на цю дату, змусив би аудитора модифікувати свій висновок, він повинен вирішити, чи треба переглянути фінансові звіти, обговорити це питання з управлінським персоналом та вжити заходів відповідно до обставин.

Якщо управлінський персонал переглядає фінансові звіти, аудитор мусить здійснити потрібні за таких обставин аудиторські процедури, перевірити заходи, ужиті управлінським персоналом для інформування всіх сторін, які отримали раніше опубліковані фінансові звіти разом з аудиторським висновком щодо них, про ситуацію, що склалася, та надати новий висновок стосовно переглянутих фінансових звітів.

Новий висновок аудитора має включати пояснювальний параграф з посиланням на примітку до фінансових звітів, у якій докладніше викладається причина перегляду раніше опублікованих фінансових звітів, та на наданий раніше аудиторський висновок. Новий аудиторський висновок датується не раніше за дату підписання або затвердження змінених фінансових звітів.

1.2 Нормативно-законодавче регулювання аудиту подальших подій

Основними нормативними документами аудиту подій після звітної дати в Україні є МСА 560 «Подальші події», Норматив N 20 «Події, які мають суттє- вий вплив на аудиторський звіт і відбуваються після дати складення фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку», МСБО 10 «Події після дати балансу», а також П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Означені документи по-різному трактують дефініцію «події після звітної дати». У цьому контексті необхідно проведення сутнісного аналізу досліджуваного терміна на національних і міжнародному рівнях (табл. 1.1):

Таблиця 1.1 Сутнісний аналіз терміна «наступні події» на національних і міжнародних рівнях нормативного регулювання обліку й аудита

Нормативний документ	Визначення	Ключові дати	Коментар
		Дата закінчення звітного періоду	Дата підписання аудиторського висновку	Дата балансу	Дата затвердження фінансових звітів до випуску
1	2	3	4	5	6	7
Міжнародний рівень нормативного регулювання
МСА 560 «Подальші події» [12]	Події, що виникають між датою фінансової звітності й датою аудиторського звіту (висновку), так і фактів, виявлених після дати підписання аудиторського звіту (висновку).	+	+			Також фігурують факти, виявлені після підписання аудиторського висновку
МСБО 10 «Події після дати балансу» [3]	Це сприятлива й несприятлива події, які відбуваються з дати балансу до дати затвердження фінансових звітів до випуску.			+	+	Розглядаються й урахо вуються і сприятливі, і несприятли- ві події
Національні рівні нормативного регулювання
П(С) БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» [4]	Це подія, що відбувається між датою балансу й датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, що вплинуло або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності й рух коштів підприємства.			+	+	Основним критерієм для визначення подальшої події є його здатність вплинути на стан і діяльність підприємства
ФП(С)БО №10 «Події після звітної дати» [11]	Термін використовується для позначення подій, що відбуваються з моменту закінчення звітного періоду до дати підписання аудиторського висновку, і фактів, виявлених після дати підписання аудиторського висновку.	+	+			Також урахо- вують факти, виявлені після дати підписан ня аудитор ського висновку
Норматив 20 Події, які мають суттє- вий вплив на аудитор ський звіт і відбувають ся після [6] [11]дати складення фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку	Подальші події,це такі які сприятливо або несприятливо впливають на фінансову звіт ність підприємства: події, котрі забезпечують подальше підтвердження умов, котрі існували на дату фінансо вої звітності; події, котрі відображають нові умови, які наступають після дати представлення фінансової звітності	+			+	Основним критерієм для визначення подальшої події є його здатність вплинути на стан і діяльність підприємства
Постанова «Про твердження інструкції з бухгалтерського обліку «Події після звітної дати» [5]	Подією після звітної дати визнається той факт господарської діяльності, що вплинув або може вплинути на фінансовий стан, рух грошових коштів або результати діяльності організації, і який мав місце в період між звітною датою й датою підписання річної бухгалтерської звітності.	+			+	Основним критерієм для визначення подальшої події є його здатність вплинути на стан і діяльність підприємства

Згідно з МСБО 10, розглядаючи події після звітної дати, виокремлюють:

а) події, що свідчать про умови, що існували на дату балансу (події, що підлягають коректуванню після дати балансу);

б) події, що свідчать про умови, що виникли після дати балансу (події, які не коректують після дати балансу).

У МСА 710 зазначається, що при проведенні аудиторської перевірки фінансових звітів за поточний період, аудитор (за певних незвичайних обставин) може дізнатися про суттєві викривлення, які впливають на фінансові звіти попереднього періоду, щодо яких було надано немодифікований висновок. За таких обставин, аудитор повинен розглянути рекомендації МСА 560 «Подальші події» та:

а) якщо фінансові звіти за попередній період були переглянуті та опубліковані повторно з новим аудиторським висновком, аудитор повинен переконатися в тому, що відповідні числові дані узгоджуються з переглянутими фінансовими-звітами;

б) якщо фінансові звіти за попередній період не переглядались та не були опубліковані повторно, а відповідні числові дані не були належно відкориговані, і/або не було відповідного розкриття інформації, аудитор повинен надати модифікований висновок щодо фінансових звітів за поточний період, беручи до уваги відповідні числові дані, включені до них.

Окремі нормативні документи [3-5] пропонують приклади таких подій (табл. 1.2):

Таблиця 1.2 Події після звітної дати [3, 4, 5]

Події, які коригуються після звітної дати	Події, які не коригуються після звітної дати
оголошення банкрутом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше була визнана сумнівної, переоцінка активів після звітної дати, що свідчить про стійке зниження їхньої вартості, певної на дату балансу, одержання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірніх і асоційованих підприємств, що свідчить про стійке зниження вартості їхніх акцій на фондових біржах, продаж запасів, що свідчить про необґрунтованості оцінки чистої вартості їхньої реалізації на дату балансу, одержання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру страхового відшкодування, переговори щодо якого велися на звітну дату, виявлення помилок або порушень законодавства, які призвели до перекручування даних фінансової звітності, рішення після дати балансу в судовій справі, що підтверджує, що суб'єкт господарювання мав дійсну заборгованість на дату балансу, одержання інформації, що корисність активу зменшилася на дату балансу або що суму раніше визнаного збитку від зменшення корисності цього активу треба коректувати, визначення після дати балансу собівартості придбаних активів або надходжень від проданих активів на дату балансу, оголошення дивідендів дочірніми й залежними підприємствами за періоди, які передували звітній даті, виявлення після звітної дати тієї обставини, що відсоток готовності об'єкта до будівництва, використаний для визначення фінансового результату за станом на звітну дату методом «дохід за вартістю робіт з мері їхньої готовності», був необґрунтований.	ухвалення рішення про реорганізації підприємства, придбання цілісного майнового комплексу, рішення про припинення операцій, які займають значну частку основної діяльності підприємства, знищення (втрата) активів підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події, ухвалення рішення щодо емісії цінних паперів, непрогнозовані зміни індексів цін і валютних курсів, висновок контрактів щодо значних капітальних і фінансових інвестицій, прийняття законодавчих актів, які впливають на діяльність підприємства, дивіденди за звітний період оголошені підприємством після дати балансу, падіння ринкової вартості інвестиції в період з дати балансу до дати, коли фінансові звіти затверджують до випуску, реконструкція або запланована реконструкція, велика угода, пов'язана із придбанням і вибуттям основних засобів і фінансових вкладень, важливе зниження вартості основних засобів, якщо це зниження мало місце після звітної дати, значна зміна цін на активи після звітної дати.

Розглядаючи подальші події з погляду Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості й етики, необхідно відштовхуватися від дати підписання аудиторського висновку. У зв'язку із цим відокремлюють:

події, що відбулися до дати підписання аудиторського висновку;

факти, що відбулися після дати підписання аудиторського висновку, але до дати публікації фінансових звітів;

факти, виявлені після дати публікації фінансових звітів.

Аудитор повинен виконати процедури перевірки для отримання свідчення того що всі подальші події до дати підписання аудиторського висновку, які мали потрапити у звітність, своєчасно виявлені й проаналізовані. Аудитор має провести процедури розкриття подальших подій, які могли вплинути на бухгалтерський баланс. Такі процедури можуть включати ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів тощо.

1.3 Основи організації, побудова обліку та характеристика діяльності ТОВ «Спецпромавтоматика»

ТОВ «Спецпромавтоматика» є юридичною особою, здійснює свою діяльність на основі повного господарського розрахунку і самофінансування, діє на принципах самоуправління, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в національній валюті та валютний рахунок в банківських установах України, круглу печатку та штамп зі своїм повним найменуванням, знак для товарів, послуг, інші реквізити.

Метою створення та діяльності ТОВ «Спецпромавтоматика» є задоволення споживчого попиту в товарах, продукції та послугах для одержання прибутку.

Предметом діяльності є:

виробництво слюсарно-монтажних, металорізальних інструментів для машинобудівних підприємств, підприємств різноманітних галузей народного господарства, майстерень ремонтного профілю, сільськогосподарських підприємств, транспорту, а також власників легкових автомобілів;

реалізація на основі отриманого прибутку соціальних і економічних потреб працівників, створення безпечних умов праці;

виробництво та реалізація товарів народного споживання;

надання послуг іншим юридичним особам та населенню;

зовнішньоекономічна діяльність;

комерційна, посередницька, торгова та інші види господарської діяльності, не заборонені чинним законодавством.

Підприємство створено для здійснення підприємницької діяльності учасників з метою отримання прибутку від посередницької діяльності, направленої на задоволення потреб споживачів в товарах.

Підприємство є юридичною особою, має право від свого імені укладати договори, набувати майнових прав і виконувати обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражі. Підприємство володіє відособленим майном, має самостійний баланс, штамп і друк зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг, розрахунковий (поточний) і інші рахунки в установах банку, самостійно визначати структуру і штати.

Організація бухгалтерського обліку на ТОВ «Спецпромавтоматика» є у компетенції його власника (учасників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до чинного законодавства та установчих документів.

Це означає, що власник (власники) або виконавчий орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, відповідає за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності впродовж встановленого терміну (але не менше трьох років).

Головний бухгалтер ТОВ «Спецпромавтоматика» виконує такі основні функції:

забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Облік в ТОВ «Спецпромавтоматика» централізований і ведеться по журнал ордерній формі бухгалтерського обліку і здійснюється згідно затвердженого плану рахунків бухгалтерського обліку.

У процесі діяльності для ведення бухгалтерського обліку в ТОВ «Спецпромавтоматика» використовується програма «1С:Бухгалтерія 7.7».

«1С: Бухгалтерія 7.7» - це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватись на підприємствах різних форм власності та видів діяльності. Класифікаційні ознаки, програми наведені в табл. 1.3.

Таблиця 1.3 Ознаки програми «1С: Бухгалтерія 7.7» та їх характеристика

№ п/п	Класифікаційна ознака	Характеристика ознак
1	Клас програми	Універсальна бухгалтерська програма (міді-бухгалтерія)
2	Призначення	Для ведення бухгалтерського обліку
3	Група споживачів	Невелика чисельність персоналу бухгалтерії
4	Об'єкт обліку	Малі та середні за розміром підприємства різних галузей діяльності
5	Спосіб реалізації облікових функцій	Перевага надається введенню операцій за шаблонами та за допомогою документів
6	Комплексність виконання функцій	Інтегрована програма зведеного обліку

В програмі також реалізовані можливості ведення на одному робочому місці бухгалтерського обліку декількох підприємств, ведення обліку паралельно в декількох робочих планах рахунків, багатовимірного та багаторівневого аналітичного обліку, кількісного та валютного обліку.

Програма має однокористувацьку і мережеву версії. Для користувачів програми є декілька режимів роботи, набір яких різний залежно від версії програми.

Задачі бухгалтерського обліку ТОВ «Спецпромавтоматика»:

1. Формування повної і достовірної інформації про господарський і фінансовий процеси, результатах діяльності господарюючого суб'єкта, його структурних підрозділів.

2. Контроль за наявністю і рухом майна (тільки бухгалтерський облік через свою специфіку може надавати достовірні дані про всі господарські операції для спостереження за станом і раціональним використовуванням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства. Бухгалтерський облік повинен не тільки виявляти порушення і недоліки, але і попереджати їх).

3. Виявлення і використовування внутрішніх резервів:

за допомогою обліку виявляються: ступінь раціонального витрачання засобів, використовування фундацій, причини неправильного використовування і намічаються заходи для усунення недоліків

4. Контроль за мірою праці і мірою споживання, виконання зобов'язань перед державним бюджетом, контроль за правильним розподілом доходів.

5. Підготовка даних для складання достовірної фінансової звітності, що використовується інвесторами, постачальниками, покупцями, податковими і іншими службами і особами, зацікавленими ринковими і державними структурами.

6. Визначення фінансових результатів діяльності суб'єкта.

З метою організації бухгалтерського обліку на ТОВ «Спецпромавтоматика» розроблений та затверджений наказ про облікову політику. Згідно цього наказу на підприємстві:

амортизація малоцінних необоротних активів нараховується за податковим методом у першому місяці їх використання у розмірі 100% їх вартості;

для обліку транспортно-заготівельних витрат відкрито субрахунки «Транспортно-заготівельні витрати» до відповідних рахунків запасів;

готова продукція та незавершене виробництво відображається в бухгалтерському обліку та балансі за фактичною виробничою собівартістю.

оцінка вибуття сировини, матеріалів, напівфабрикатів, інших виробничих запасів здійснюється за методом вартості перших за часом надходжень (ФІФО);

заробітна плата на підприємстві нараховується згідно штатного розкладу;

облік витрат на підприємстві визначається по П(С)БО 16. Прямі витрати (матеріальні, оплата праці, інші прямі витрати) включається в собівартість в тому періоді, коли вони виникли.

податковий облік ведеться на підприємстві згідно вимог діючого законодавства;

бухгалтерський облік на підприємстві веде головний бухгалтер, яка підпорядкована безпосередньо директору;

бухгалтерський облік ведеться на основі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції №291 за журнально-ордерною формою з елементами комп'ютерної обробки за допомогою прикладної програми.

Реалізація товарів здійснюється за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі в порядку, передбаченому законодавством України про ціни та ціноутворення.

Оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства

Досліджуючи фінансову-господарську діяльність ТОВ «Спецпромавто- матика» для аналізу була використана статистична, податкова та фінансова звітність:

* форма № 1 Бухгалтерський баланс

* форма № 2 Звіт про фінансові результати

* форма № 3 Звіт про рух грошових коштів

* форма № 4 Звіт про власний капітал

* форма № 5 Додаток до бухгалтерського балансу

У 2011 році загальна вартість майна підприємства складала 101088 тис.грн. на початок року; 107117 тис. грн. на кінець року; на кінець звітного 2012 року - 86658 тис. грн. За звітний рік структура активів аналізуючого підприємства істотно змінилася: збільшилась доля необоротних активів на 21,1%, а оборотного відповідно зменшилась на 21,1%. Вартість необоротних активів відповідо на початок 2011 року складала 15640,8 тис. грн., на кінець 2011 року - 16877 тис. грн., на кінець 2012 року - 31998 тис. грн. Вартість оборотних активів на початок 2011 року складала 96545,0 тис. грн., на кінець 2011 року - 90234 тис. грн., на кінець 2012 року -54654 тис. грн.

Найбільшу питому вагу в поточних активах на початок року приходилося на поточні фінансові інвестиції - 47,2% та на дебіторську заборгованість - 35,3%, товари складали -11,7%., або відповідно 42553 тис.грн.,31898 тис.грн., 10517 тис.грн. До кінця року їх абсолютна сума змінилася: поточні фінансові інвестиції -0 тис. грн.,зменшення на 42553 тис.грн,дебіторська заборгованість 30800 тис. грн, зменшення на 1095 тис.грн., товари збільшились на 3593 тис. грн. і становлять 14110 тис.грн. Збільшилась інша поточна дебіторська заборго ваність на 6271 тис.грн. та інші оборотні активи на 853 тис.грн. Відповідно сталися і зміни у структурі оборотних активів на кінець року: збільшилась пито ма вага товарів на 14,1%, дебіторської заборгованості на 21,1%, іншої поточної заборгованості на 11,6%.Зменьшення оборотних коштів в цілому по підприєм ству є негативним для ефективної діяльності підприємства.

Джерела утворення майна підприємства зменшилися за рахунок зменшен ня власного капіталу підприємства на 4589 тис.грн., за рахунок погашення цільового фінансування на 2666 тис. грн. та зменшення поточних зобов'язань на 13204 тис. грн.

У 2012 році підприємство має збиток - 18435 тис.грн., проти прибутку у 2011 році- 17007 тис.грн., що також свідчить про нестійкий фінансовий стан підприємства.

Проаналізувавши фінансові звіти підприємства нами були виявлені як позитивні так і негативні тенденції. Так , до позитивних тенденцій можна віднес ти:

- зменшення на кінець 2012 року загальної суми дебіторської заборгованості на 1095 тис.грн;

- зменшення на кінець 2012 року інших поточних зобов'язаннь підприємства на 31508 тис.грн.

До негативних тенденцій те, що:

* за рахунок скорочення оборотних активів на 35580 тис. грн. за період 2011-2012 рр. відбулося зменшення майна підприємства на 20459 тис. грн;

* за 2012 р. відбулося скорочення власного капіталу підприємства на 4589 тис.грн.;

* грошові кошти підприємства скоротилися на 312 тис. грн.;

на кінець году підприємство має зобов'язання з авансів одержаних на суму 4455 тис.грн.;

* в значній мірі збільшилась заборгованість: за товари, роботи і послуги, які не сплачені в строк - на 12980 тис. грн., розрахунки з бюджетом зросли на 36 тис.грн.,зі страхування на 54 тис.грн., з оплати праці на 779 тис.грн.;

* інша дебіторська заборгованість підприємства має тенденцію до збільшення у 2012 році на 6271 тис. грн.

2. Техніка проведення аудиту подальших подій

2.1 Мета, завдання, послідовність та інформаційне забезпечення аудиту подальших подій

Метою аудиту подальших подій і умовних фактів господарської діяльності є оцінка бухгалтерської звітності на відповідність таким принципам, як корисність, доречність і своєчасність звітних даних, а також формування думки про можливість дотримання принципу безперервності діяльності щодо економічного суб'єкта .

До числа основних завдань аудиту подальших подій слід віднести отримання аудиторських доказів при перевірці, виходячи з наступних передумов:

повноти - всі подальші події, що мали місце до дати підписання аудиторського висновку, наслідки яких вимагають визнання або розкриття, відображені в обліку або в пояснювальній записці до річного звіту;

існування (наявності) - статей, за якими відображені наслідки подальших подій, які відображають дійсно існуючи факти і (або) події;

оцінки - наслідки подальших подій оцінені коректно для цілей їх відображення в бухгалтерському обліку та звітності;

рішення про визнання або розкритті наслідків подальших подій є обґрунтованим;

уявлення - наслідки подальших подій відображені у фінансовій звітності.

Інформаційна база для перевірки відображення подальших подій складається з нормативних документів з бухгалтерського обліку і регулювання аудиторської діяльності; документів, одержуваних в ході перевірки економічного суб'єкта, а також облікових регістрів і бухгалтерської звітності ТОВ «Спецпромавтоматика».

Оскільки одним із завдань аудиту є отримання доказів повноти відображення подальших подій, аудитору слід детально проаналізувати такі документи, як:

протоколи зборів акціонерів (учасників), ради директорів і виконавчих органів організації, проведених після підготовки балансу;

акти й висновки податкових перевірок;

перевірок митних, ліцензуючих і наглядових органів;

плани і прогнози - довго-, середньо-та короткострокові плани розвитку;

бюджети по напрямах діяльності;

прогнози фінансового та майнового стану організації;

довгострокові господарські договори;

договори, які передбачають суттєві фінансові санкції за порушення їх умов;

угоди про наміри і проекти угод;

запити представникам загальних зборів акціонерів, банкам, кредиторам, великим кредиторам, юристу (юридичній фірмі);

листування з боржниками, кредиторами, засновниками (учасниками), інвесторами (у тому числі потенційними), державними регулюючими та наглядовими органами.

Інформація про штрафні санкції і випадки порушення чинного законодавства може бути отримана на основі вивчення документів, складених за результатами перевірок податковими органами, митними, ліцензійними органами та ін.

Додаткова інформація, що стосується подальших подій, може бути отримана при аналізі різних планів і прогнозів, а також аналітичних записок до таких документів. Зазначені документи містять припущення фахівців економічного суб'єкта щодо найбільш вірогідного значення фінансового результату, активів, пасивів та інших показників фінансово-господарської діяльності.

Договірні зобов'язання, офіційні листи та інші документи, що свідчать про наміри укласти господарські договори, повинні допомогти у формуванні загального уявлення про стан договірної та претензійної роботи. Особливу увагу слід звернути на виконання клієнтом умов господарських договорів, особливо тих з них, які передбачають значні фінансові санкції. Одним із способів отримання аудиторських доказів про виконання зобов'язань економічним суб'єктом є направлення запитів його діловим партнерам.

У запитах аудитор (аудиторська фірма) просить вказати на обставини, що дозволяють зробити припущення про неможливість економічного суб'єкта виконати свої зобов'язання, а також на факти невиконання з його боку умов укладених господарських договорів.

Особливу увагу слід приділити запитом, який направляється юристу (юридичній фірмі) економічного суб'єкта. На основі отриманої відповіді можна зробити висновки про наявність судових розглядів за участю економічного суб'єкта і їх найбільш ймовірні рішення, а також про можливості судових розглядів в найближчому майбутньому.

Відповіді на запити не завжди є надійними аудиторськими доказами, оскільки є необов'язковими, і відповідальність за некоректність відомостей, що містяться в них, не передбачена. Такі технічні обмеження можна усунути при вивченні листування економічного суб'єкта, що містить вказівки на наміри сторін врегулювати прострочену заборгованість, відомості про підготовлювану реструктуризацію, передбачуваному прощення боргів, наявності порушень умов господарських договорів, які в найближчому майбутньому можуть спричинити за собою претензії, нарахування штрафних санкцій або розрив відносин і ін.

Визначивши види і кількість необхідних для перевірки документів, аудитор складає письмовий запит на надання документів, який направляється керівництву. У ньому слід також вказати на необхідність надання аудитору заключних оборотів і пояснювальної записки.

Вибір аудиторських процедур при проведенні аудиту подальших подій ґрунтується на поставлених завданнях аудиту і повинен враховувати специфіку тестованих об'єктів. Процедури, спрямовані на виявлення наслідків подальших подій, слід проводити якомога ближче до дати аудиторського висновку для забезпечення повноти інформації.

Одним з найбільш важких аспектів аудиторської перевірки є перевірка відображення умовних збитків, так як існує ризик неповного подання інформації. Тому особлива увага повинна бути приділена перевірці повноти надання інформації: навіть в самих успішно керованих організаціях істотний умовний збиток може бути випущений з уваги.

Перевірку слід починати з отримання та обробки відповідних документів. Аудитор повинен запросити у керівництва економічного суб'єкта документи (договори, протоколи, акти та ін), провести з ним попередню бесіду, направити запити найбільш великим покупцям, постачальникам, кредиторам і юристу (юридичній фірмі) економічного суб'єкта, що перевіряється. Частина документів, що містять інформацію про подальші події, може бути отримана в ході перевірки інших ділянок.

Аудиторські процедури з виявлення наслідків подій після звітної дати включають етапи:

ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, ради директорів, виконавчих комісій та інших аналогічних колегіальних органів за період після складання балансу, а також з питаннями, обговореними на таких зустрічах, по яких немає протоколів;

проведення бесід з керівництвом організації з питань, пов'язаних з подіями після звітної дати. У числі пропонованих тестових питань можуть бути:

чи мається інформація про банкрутство дебіторів;

чи проводилася оцінка активів після звітної дати;

чи були або плануються заходи щодо реалізації активів або виробничих потужностей;

чи були або плануються заходи по випуску нових акцій або укладення договору про поділ або ліквідацію організації;

чи може мати місце уточнення розміру страхового відшкодування;

чи є суттєві помилки в бухгалтерському обліку, виявлені після звітної дати;

чи були вжиті заходи по вирішенню проблем з високою часткою ризику або непередбаченими обставинами;

які гарантії були надані за якістю продукції (робіт, послуг) або за зобов'язаннями третьої сторони;

які були взяті зобов'язання (керівництвом щодо суб'єктів, які мають відношення до діяльності організації);

ознайомлення з останньою бухгалтерською звітністю та фінансовим планом організації, прогнозами руху грошових коштів та іншими відповідними звітами функціональних керівників (менеджерів);

вивчення інформації про претензійних справах, розбіжності з податковими органами, постачальниками, покупцями і замовниками, а також аналіз характеру юридичних послуг, що надаються організації;

отримання усних або письмових роз'яснень юристів організації по судовим розглядам або претензіям, що ведуться.

Якщо в результаті аудиторських процедур виявлені суттєві обставини або зобов'язання після дати складання бухгалтерської звітності, то об'єкт аудиту повинен внести відповідні корективи, і звітність, яка додається до аудиторського висновку повинна бути складена з урахуванням цих поправок.

Якщо ж аудиторський висновок складено після подання бухгалтерської звітності користувачам (податковим органам, засновникам тощо), то суттєві обставини, виявлені аудитором після дати складання бухгалтерської звітності, відображаються в підсумковій частині аудиторського висновку в переліку поправок.

Іноді може бути ситуація, коли аудитор підписав аудиторський висновок, а організація не представила бухгалтерську звітність користувачам, в таких випадках аудиторська організація не несе відповідальність за події, що відбулися після дати підписання аудиторського висновку. Відповідальність за інформування аудитора про такі події несе керівництво клієнта.

Якщо клієнт вирішить внести поправки у вже підписану і підтверджену аудитором звітність, він зобов'язаний повідомити про це аудитора, а аудиторській організації належить зробити новий аудиторський висновок, що містить посилання на раніше підготовлений.

Якщо керівництво клієнта не вважатиме за потрібне внести суттєві поправки, що носять істотний характер, останній повинен письмово повідомити клієнта про даний факт і про те, що вся відповідальність за наслідки такого рішення переноситься на керівництво організації. Аудитору також слід розглянути питання про інформування користувачів бухгалтерської звітності про ці суттєві обставини.

2.2 Організація аудиторської перевірки подальших подій

У п. 6 Національного нормативу №3 «Мета і загальні принципи аудиту фінансової звітності» встановлено, що «планування і надання аудиторських послуг аудитор повинен здійснювати з певною часткою професійного скептицизму, враховуючи, що завжди можуть бути обставини, які призводять до спотворення фінансової звітності за окремими важливими параметрами».

Однак аудиту властиві певні обмеження, що впливають на можливість виявлення аудитором істотних спотворень. Причини таких обмежень:

використання тестування під час аудиту;

обмеження, властиві будь-яким системам бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;

факт, що велика частина аудиторських доказів має радше переконливий, ніж вичерпний характер.

Крім того, перевірка, виконувана аудитором для формування думки з приводу фінансової звітності, ґрунтується на його професійних міркуваннях стосовно: збору аудиторських доказів, висновків, зроблених на підставі зібраних аудиторських доказів, тощо.

У разі якщо після видачі аудиторського висновку й опублікування фінансової звітності аудитор дізнається про факти, що існували на дату підписання аудиторського висновку, які могли з самого початку спричинити зміну аудиторського висновку, йому треба розглянути питання про перегляд фінансової звітності й зміну аудиторського висновку й обговорити це з керівництвом підприємства. Так, у п. 14 Національного нормативу №20 «Події, що мають істотний вплив на аудиторський звіт і відбулися після дати складання фінансової звітності підприємства й аудиторського висновку» (далі - Норматив №20) сказано: «Якщо після того, як фінансовий звіт вже опублікований разом з аудиторським висновком, аудитору стає відомий факт, що існував під час підписання аудиторського висновку, й міг би в той час примусити аудитора що-небудь змінити в аудиторському висновку, то аудитор повинен обговорити цю проблему з керівництвом клієнта».

Кожен співробітник аудиторської групи, за яким закріплені певні ділянки перевірки, на достовірність яких можуть вплинути подальших подій, повинен зібрати і представити керівнику аудиторської групи інформацію про такі подальші події.

Керівник аудиторської групи узагальнює зазначену інформацію, отримані від клієнта письмові роз'яснення, розмовляє з керівництвом, становить аудиторські запити, аналізує відповіді, після чого формує остаточну думку, зокрема, робить висновок про здатність організації продовжувати діяльність в осяжному майбутньому.

Керівник аудиторської групи також повинен прийняти рішення про обсяг вибірки при тестуванні заключних оборотів в разі перевірки відображення подальших подій, а в разі необхідності - про проведення альтернативних процедур.

Аудиторський висновок повинен містити дані, що дозволяють користувачам бухгалтерської звітності судити про якість наведеної в ньому інформації. Аудитор у своєму висновку підтверджує, що дані звітності не тільки повні і достовірні, але і прозорі, що інтерпретуються і можуть бути використані при оцінці якості управління, а також при виробленні фінансових рішень.

Інформація аудитора повинна містити оцінку правильності їх визначення і відображення економічним суб'єктом.

Наслідки окремих подій після звітної дати і умовних фактів господарського життя здатні істотно змінити фінансове становище організації, знання про них необхідні аудитору для оцінки безперервності діяльності організації, тобто можливості продовжувати свою діяльність у найближчому майбутньому (не менше 12 місяців, наступних за звітним періодом) і виконувати свої зобов'язання.

Якщо в результаті аудиторської перевірки з'ясується, що майнове і фінансове становище економічного суб'єкта викликає серйозний сумнів в його можливості продовжувати діяльність і виконувати свої зобов'язання протягом, як мінімум, 12 місяців, наступних за звітним періодом, то такий факт повинен бути відмічений в аудиторському висновку.

Якщо після проведення перевірки та (або) підписання аудиторського висновку аудитору стане відомо про наявність нерозглянутих подальших подій, то він повинен вжити певних заходів до того, щоб підтверджувана їм звітність була достовірною (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Дії аудитора при отриманні додаткової інформації про подальші події

Час отримання аудитором інформації	Дії аудитора	Додаткові дії в разі відмови клієнта внести зміни до звітності
1	2	3
До дати подання звітності та після дати підписання аудиторського висновку	Проводить додаткові процедури перевірки по суті; пропонує клієнту внести відповідні виправлення в звітність, якщо наслідки подальших подій істотні	Вказує в письмовій формі клієнтові на те, що відповідальність за достовірність бухгалтерської звітності лежить на керівництві організації. Якщо виправлення не будуть внесені до дати підписання аудиторського висновку, то слід зробити відповідне застереження у висновку, а також зазначити цей факт у звіті і (або) спеціальному листі керівництву клієнта
До дати подання звітності та дати підписання аудиторського висновку	Обговорює подальші події, що стали відомими з керівництвом клієнта. Якщо наслідки таких подальших подій істотні і клієнт буде вносити зміни в звітність, проводить додаткові процедури і робить новий аудиторський висновок	Вказує в письмовій формі клієнтові на те, що відповідальність за достовірність бухгалтерської звітності лежить на керівництві організації. Направляє спеціальний лист на ім'я керівництва клієнта, в якому містяться рекомендації відобразити наслідки подальших подій
Після дати подання звітності та до дати підписання аудиторського висновку	Проводить додаткові процедури перевірки по суті. Пропонує клієнту внести відповідні виправлення в звітність, якщо наслідки подальших подій істотні	Вказує в письмовій формі клієнтові на те, що відповідальність за достовірність бухгалтерської звітності лежить на керівництві організації. Якщо виправлення не будуть внесені до дати підписання аудиторського висновку, то слід зробити відповідне застереження в аудиторському висновку, а також зазначити цей факт у звіті і (або) спеціальному листі керівництву клієнта
Після дати подання звітності та після дати підписання аудиторського висновку	Обговорює подальші події, що стали відомими з керівництвом клієнта	Вказує в письмовій формі клієнтові на те, що відповідальність за достовірність бухгалтерської звітності лежить на керівництві організації.

Якщо в результаті аудиторської перевірки було виявлено неправильне відображення подальших подій, то безпосередньо перед підписанням аудиторського висновку слід переконатися в тому, що клієнт пішов рекомендаціям по їх відображенню. Якщо проводилася аудиторська перевірка консолідованої фінансової звітності, то необхідно отримати докази того, що результати аудиторських процедур оновлені для дочірніх і материнської компаній.

Отже, відповідно до норм Стандарту аудиторської діяльності аудитор навіть після закінчення аудиту може (хоча й не зобов'язаний) спостерігати за фінансово-господарською діяльністю своїх клієнтів (наприклад, проводячи моніторинг періодичних видань) і підтримувати контакти з клієнтами по подіям, що сталися після звітної дати, незалежно від продовження договору на аудит звітності. У разі виявлення фактів, що можуть вплинути на достовірність звітності, підтвердженої аудиторським висновком, аудитору слід вжити відповідні дії (проінформувати клієнта, обговорити можливі шляхи виправлення і т.п.).

2.3 Методика проведення аудиту подальших подій

Для перевірки достовірності показників фінансової звітності слід зіставити дані балансу, інших форм фінансової звітності, облікових регістрів. На остаточні результати достовірності чи недостовірності показників фінансової звітності відчутний вплив мають відхилення у бухгалтерському фінансовому обліку, факти невідображення або відображення в обліку в перекрученому вигляді окремих господарських процесів і операцій. Узагальнення результатів аудиторської перевірки суб'єкта підприємницької діяльності регулюється Законом України "Про аудиторську діяльність" та Національними нормативами аудиту України № 6 "Документальне оформлення аудиторської перевірки", № 14 "Аудиторські докази", № 20 "Події, що мають істотний вплив на аудиторський звіт і відбуваються після укладення фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку", №№ 26-- 27 "Аудиторські висновки та звіти", №№ 28--29 "Окремі вимоги до аудиторських висновків та звітів".

Національні нормативи аудиту вимагають документального оформлення всіх питань, які аудитор вважає важливими з погляду доказовості факту виконання процедур аудиту, обґрунтованості прийнятих рішень та оцінок, а також того, що аудит проводився відповідно до вимог Національних нормативів аудиту або інших стандартів та правил.

...