Фінансовий облік необоротних активів бюджетної установи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра обліку і аудиту

Курсова робота

з фінансового обліку

Фінансовий облік необоротних активів бюджетної установи

Виконала:

студентка факультету

Економіки та підприємництва

спеціальності “ОіА” 4 курсу, групи № 3

Рівне-2012 р.

Зміст

Вступ

1. Економічна характеристика необоротних активів

2. Первинний облік необоротних активів

3. Аналітичний та синтетичний облік необоротних активів

3.1 Облік основних засобів

3.2 Облік інших необоротних матеріальних активів

3.3 Облік нематеріальних активів

4. Формування показників фінансових звітів установи про необоротні активи

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В Україні функціонують близько 40 тисяч установ та організацій різного профілю, які повністю або частково утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів. Фінансово-господарська діяльність бюджетних установ характеризується низкою особливостей, які впливають на методику та організацію бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік у бюджетних установах виконує свої конкретні задачі, має специфічні об'єкти, ведеться за окремим планом рахунків на балансі, який відрізняється від балансу госпрозрахункових підприємств та організацій. Зміни, що відбуваються в галузях невиробничої сфери за умов переходу до ринкової економіки, потребують адекватного нормативно-правового забезпечення в тому числі й бухгалтерського обліку.

Згідно з урядовою програмою реформування бухгалтерського обліку впроваджено нову економічну класифікацію видатків бюджетних установ, кошторис доходів і видатків, план рахунків і порядок його застосування, баланс та інші форми місячної, квартальної та річної звітності.

Метою даної роботи є збір і вивчення матеріалу щодо обліку необоротних активів бюджетної установи, отриманих під час вивчення дисципліни «Фінансовий облік ІІ», а також аналізу на прикладі Малинської сільської ради, і результатів здійснення її діяльності.

Завдання даної курсової роботи полягає в наступному:

систематизувати, розширити, закріпити теоретичні знання та практичні навички ведення бухгалтерського обліку, набуті під час вивчення курсу «Фінансовий облік І» і «Фінансовий облік ІІ»;

перевірити вміння застосувати ці знання для оцінки постановки обліку на конкретному підприємстві і розробки пропозицій щодо її вдосконалення;

розвинути навички самостійної роботи і використання отриманих знань з організації і методики наукових досліджень у вирішені завдань, поставлених у курсовій роботі.

Інформаційною базою для написання курсової роботи є різного роду економічна література, де висвітлюється аналітична інформація в цілому і детально.

Об'єктом дослідження є бюджетна установа - Малинська сільська рада.

Малинська сільська рада знаходиться в с. Малинськ Березнівського району Рівненської області. До складу сільської ради входить три населених пункти: села Малинськ, Малушка і Карачун. Кількість населення, що обслуговується становить 2845чол. станом на 01.01.2012року. Фінансування сільської ради проводиться з місцевого бюджету.

На бюджеті сільської ради протягом 2011 року утримуються: апарат управління, дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Сонечко» с. Малинськ, дошкільний навчальний заклад дитячий садок «Веселка» с. Малушка, сільські клуби сіл Малинськ та Малушка. Середня чисельність працівників сільської ради становить 34 чол.

Бухгалтерський облік в сільській раді ведеться відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, згідно “Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання”, затвердженої наказом Державного казначейства України від 27.07.2000р. №68 та за новим Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.1999 р. № 114.

Дана робота складається з п'яти розділів.

У першому розділі вивчається економічна характеристика необоротних активів, наводиться визначення об'єкту обліку відповідно до чинних нормативних документів - положень (стандартів) бухгалтерського обліку та його тлумачення в науковій економічній літературі.

У другому розділі наводяться вимоги до визнання, підходи до класифікації та оцінки відповідних статей необоротних активів у обліку та фінансовій звітності сільської ради.

У третьому розділі описується порядок відображення господарських операцій з необоротними активами у первинних документах. Визначено дотримання вимог до оформлення первинних документів в установі.

У четвертому розділі дослідила організацію аналітичного та синтетичного обліку необоротних активів. Вказала робочий план рахунків Малинської сільської ради, показала взаємозв'язок регістрів аналітичного і синтетичного обліку і дам оцінку відповідності призначення і порядку ведення рахунків бухгалтерського обліку необоротних активів чинним нормативним документам. Інформація буде також узагальнена висновками у кінці розділу.

У п'ятому розділі курсової роботи вивчається порядок формування відповідних показників фінансової звітності на підставі даних обліку. Організація фінансової звітності розкриваю відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

У загальних висновках буде представлено основні положення установи, методики і техніки бухгалтерського обліку та фінансової звітності як загалом, так і зокрема в Малинській сільській раді.

1. Економічна характеристика необоротних активів

бухгалтерський облік необоротний актив

Становлення і формування ринкових відносин в Україні передбачає удосконалення обліку необоротних активів держави.

Основною функцією держави є те, що вона покликана забезпечувати надання послуг соціально-культурного, науково-освітнього, побутового та іншого характеру населенню в особі своїх органів. Саме те, що бюджетні установи надають послуги і становить їх особливість і відмінність від підприємств та організацій.

Однією з важливих передумов високоякісного, перманентного, своєчасного надання цих послуг є забезпеченість бюджетних установ засобами праці, які становлять самостійний об'єкт бухгалтерського обліку зазначених суб'єктів господарювання - так звані необоротні активи. Умовно їх можна поділити на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершене капітальне будівництво бюджетних установ визначені в Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженій наказом ДКУ від 17.07.2000 р. № 64 (далі - Інструкція №64).

Необоротні активи являють собою сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об'єктів, які належать установі, забезпечуючи її функціонування, і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік.

Таким чином, термін корисної експлуатації є основним визначальним критерієм віднесення матеріальних і нематеріальних ресурсів до складу необоротних активів. Коли критерій оцінки один, то важко переоцінити його значення. От чому визначення передбачуваного терміну експлуатації необоротних активів віддано під контроль міністерств. Однак, з огляду на їх (міністерств) патологічну "загальмованість" бюджетним установам, при відсутності нормативних документів міністерств щодо термінів експлуатації необоротних активів, надане право самостійно визначати такі терміни. Як показує практика - саме так і відбувається. Більшість установ, в тому числі і Малинська сільська рада, самостійно визначає термін корисної експлуатації необоротних активів. Відбувається це, як правило, у момент їхнього придбання (зарахування на баланс) і надалі не переглядається. Визначення терміну корисної експлуатації здійснюється комісією, створеною за розпорядженням керівника, з урахуванням технічних характеристик об'єкта, зазначених у його паспорті, практики використання аналогічних об'єктів, передбачуваної інтенсивності експлуатації об'єкта в даній установі й інших факторів.

Інакше кажучи, необоротні активи - це засоби, придбані або створенні для довгострокового використання у процесі господарської діяльності. Як визначено в пп. 14.1.138 Податкового кодексу, до складу основних засобів відносяться об'єкти, вартість яких перевищує 2500 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких із дати введення в експлуатацію становить понад один рік. Та згідно з пп.2.1, 2.2 Інструкції №64 до основних засобів належать матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно у процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання яких становить більше одного року і вартість яких без ПДВ та інших платежів перевищує 1000 грн. за одиницю (комплект). У зв'язку з цим виникає запитання щодо визначення вартісної межі основних засобів у бюджетних установах, які утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Варто взяти до уваги, що вартісна межа також є критерієм визначення коду економічної класифікації видатків (далі - КЕКВ), за яким необхідно придбати матеріальні цінності. Так, відповідно до п. 1 розд. ІІІ Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Держказначейства від 25.11.08 р. № 495, за КЕКВ 2100 «Придбання основного капіталу» здійснюються видатки на придбання або створення власними силами основних засобів та окремих інших необоротних матеріальних активів. У цьому ж пункті визначено, що до основних засобів належать матеріальні цінності, що призначаються для використання в господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів, та вартість яких без ПДВ становить більше 1000 грн. До них належать нерухомі основні засоби, у тому числі житлові споруди, меблі, обладнання, прилади, а також рухомі основні засоби, такі як транспортні засоби тощо.

Отже, для бюджетних установ нижня вартісна межа для визначення об'єкта основних засобів до прийняття відповідного рішення залишається без змін і становить без ПДВ більше 1000 грн.

Необхідність проведення інвентаризації встановлена Законом «Про бухгалтерський облік», тому кожна бюджетна установа повинна інвентаризувати всі свої активи і зобов'язання. Тільки завдяки цій процедурі можна встановити реальну наявність усіх активів, виявити матеріальні цінності, які вже не використовуються, втратили свої первісні якості або застаріли, а також нестачі та надлишки.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.

Для оформлення даних інвентаризації основних засобів (будівель, споруд, передавальних пристроїв машин і обладнання, транспортних засобів, інструментів, комп'ютерної техніки, виробничого і господарського інвентарю тощо) застосовується інвентаризаційний опис основних засобів.

Машини, обладнання та інші об'єкти перевіряються за заводськими номерами і заносяться в описи окремо, із вказівкою інвентарного номера.

Основні засоби записуються в описі за найменуваннями, відповідно з основним призначенням об'єкта. Об'єкт, що пройшов відновлення, реконструкцію, розширення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось основне його призначення, вноситься до опису за найменуванням, що відповідає новому основному призначенню.

При інвентаризації будівель, споруд, іншої нерухомості та земельних ділянок, водоймищ, інших об'єктів природних ресурсів комісія перевіряє наявність документів, що підтверджують право власності установи на ці об'єкти або право користування ними.

Під час інвентаризації основних засобів комісія в обов'язковому порядку проводить перевірку відповідності технічної документації, записує в описи повні найменування цих об'єктів і їх інвентарні номери.

При інвентаризації нематеріальних активів їх наявність установлюється або за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права.

Для відображення результатів інвентаризації нематеріальних активів (у т. ч. об'єктів права інтелектуальної власності) застосовується інвентаризаційний опис нематеріальних активів. Інвентаризаційний опис нематеріальних активів складається на кожний окремий об'єкт нематеріальних активів чи групу однотипних за призначенням та умовами використання об'єктів нематеріальних активів, окремо за кожною особою, відповідальною за використання об'єкта чи групи об'єктів нематеріальних активів.

До опису комісією вносяться дані про назву нематеріального активу, характеристику, призначення, дату придбання (введення в експлуатацію), первісну вартість, строк корисного використання, кількість та вартість об'єкта чи групи об'єктів нематеріальних активів.

Статтею 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що у випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб'єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавство передбачає обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством. Тобто залучення суб'єктів оціночної діяльності до складу комісії з переоцінки може бути за рішенням керівника установи та у випадках необхідності проведення незалежної оцінки.

Явною є проблема нарахування зносу на необоротні активи бюджетних установ за нормами, встановленими на сьогодні, що призводить до того, що повне нарахування зносу виникає раніше, ніж необоротні активи вислужують встановлені строки їх експлуатації. У результаті цього в бухгалтерському обліку та формах фінансової звітності необоротні активи відображаються за нульовою вартістю, що не відповідає фактичній вартості майна бюджетних установ. Таким чином, питання обліку необоротних активів бюджетних установ та особливості його ведення є досить актуальними на сучасному етапі господарювання.

2. Первинний облік необоротних активів

Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання для наукових цілей та таких, що мають обмежене використання) ведеться в повних гривнях, без копійок.

Бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпечити правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах надходження необоротних активів, їх переміщення всередині установи, вибуття з установи та надавати достатні дані для здійснення контролю за збереженням та правильним використанням кожного об'єкта необоротних активів.

Надходження необоротних активів супроводжується відкриттям інвентарних карток їх обліку, присвоєнням їм інвентарних номерів та проведенням потрібних записів у регістрах аналітичного обліку.

З метою своєчасного відображення надходження, вибуття, ліквідації та руху необоротних активів аналітичний облік необоротних активів Малинською сільською радою ведеться за місцем зберігання (експлуатації) та в бухгалтерії за типовими формами, які затверджені спільним наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 N 125/70 "Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.12.97 за N 612/2416. Типові форми наведені в таблиці 1 «Перелік форм первинної облікової документації».

Таблиця 1. Перелік форм первинної облікової документації Малинської сільської ради

Зміст господарської операції (призначення документа)	Назва документа	Код	Організаційно розпорядчі документи, які є підставою для оформлення документа
Отримано основні засоби	"Акт прийняття-передачі основних засобів" накладна	ОЗ-1 (бюджет)	Договір, документи про оплату.
Відремонтовано основні засоби	"Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів»	ОЗ-2 (бюджет)	Договір, Акт виконаних робіт
Списано основні засоби	"Акт про списання основних засобів"	ОЗ-3 (бюджет)	Рішення оглядової комісії
Списано автомобіль	"Акт про списання автотранспортних засобів"	ОЗ-4 (бюджет)	Дефектний акт
Оприбутковано основні засоби	"Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах"	ОЗ-6 (бюджет)	Акт прийняття-передачі основних засобів
Отримано постільну білизну	"Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах", ,	ОЗ-9 (бюджет)	Загальний акт приймання необоротних активів
Реєстрація відкритих інвентарних карток обліку необоротних активів	"Опис інвентарних карток з обліку основних засобів"	ОЗ-10 (бюджет)	Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ
Пооб'єктний облік необоротних активів за місцем знаходження	"Інвентарний список основних засобів"	ОЗ-11 (бюджет)	Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ
Нараховано знос основних засобів	"Відомість нарахування зносу на основні засоби"	ОЗ-12 (бюджет)	Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ

Для прийняття об'єктів розпорядженням сільського голови створюється комісія, яка складає акт у двох примірниках: один - для установи, яка здає, другий - для установи, яка приймає. Акт затверджується сільським головою. Після оформлення у термін, встановлений графіком документообігу, акт разом з технічною документацією, що стосується даного активу, передається в бухгалтерію.

Для оформлення приймання декількох об'єктів однотипних необоротних активів, які мають однакову вартість (господарський інвентар, інструменти, обладнання, білизна, постільні речі та ін.), дозволяється складання загального акта приймання необоротних активів.

Бухгалтерський облік надходження, переміщення та вибуття гуманітарної допомоги бухгалтерія та матеріально відповідальні особи відображають в облікових регістрах за діючим порядком, але окремо від матеріальних цінностей, придбаних установою за рахунок коштів загального та спеціального фондів кошторису.

При надходженні необоротних активів в установу (на склад) матеріально відповідальна особа на документі постачальника або на акті приймання повинна розписатися в одержанні цих цінностей і прийняти їх на відповідальне зберігання.

За місцем зберігання всі необоротні активи перебувають на відповідальному зберіганні у матеріально відповідальних осіб, які призначаються розпорядженням сільського голови. З посадовими особами, які відповідають за збереження необоротних активів, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. При зміні матеріально відповідальної особи та у випадках, передбачених чинним законодавством України (стихійне лихо, крадіжка тощо), здійснюється інвентаризація необоротних активів, які перебувають на зберіганні, відповідно до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 N 90 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.98 за N 728/3168 (із змінами). За результатами інвентаризації складається акт приймання-здавання, який затверджується керівником установи.

Особи, відповідальні за збереження необоротних активів, ведуть інвентарні списки необоротних активів.

"Інвентарний список основних засобів" - типова форма ОЗ-11 (бюджет) застосовується матеріально відповідальними особами для здійснення пооб'єктного обліку необоротних активів за місцезнаходженням (місцем експлуатації) об'єктів необоротних активів. Дані пооб'єктного обліку необоротних активів за їх місцезнаходженням (місцем експлуатації) повинні бути тотожні записам в інвентарних картках обліку необоротних активів, які ведуться в бухгалтерії.

У бухгалтерії установи, з метою організації обліку і забезпечення контролю за збереженням необоротних активів, ведеться попредметний їх облік на інвентарних картках, які відкриваються на кожний інвентарний об'єкт (предмет). Однорідні активи обліковуються на картках групового обліку типової форми N ОЗ-9 (бюджет).

Для обліку будинків, споруд, передавальних пристроїв, робочих силових машин і обладнання, автоматизованих ліній, інструментів, виробничого (уключаючи прилади) і господарського інвентарю, транспортних засобів, вимірювальних приладів і регулювальних пристроїв, лабораторного обладнання застосовується "Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах" типової форми ОЗ-6 (бюджет). Інвентарна картка відкривається на підставі акта прийняття-передачі необоротних активів (типова форма ОЗ-1 (бюджет)), накладних, технічної та іншої супровідної документації. Записи в інвентарній картці типової форми ОЗ-6 (бюджет) робляться на підставі перевірених документів: актів приймання про введення в експлуатацію, технічних паспортів заводів-виробників та інших документів.

Записи в картку про роботи з добудови, дообладнання, реконструкції, модернізації й капітального ремонту існуючого об'єкта вносяться на підставі акта прийняття-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (типова форма ОЗ-2 (бюджет)). У картці зазначаються дата й номер акта введення необоротних активів в експлуатацію та характерні ознаки об'єктів (предметів): креслення, модель, тип, марка, заводський номер, дата випуску (виготовлення). Крім того, записується коротка індивідуальна характеристика об'єкта (предмета). Якщо в складі обладнання, приладів, обчислювальної техніки тощо є дорогоцінні метали, то в розділі "Коротка індивідуальна характеристика об'єкта" зазначаються перелік деталей, у складі яких є дорогоцінні метали, найменування деталі та маса металу, зазначена в паспорті.

В інвентарних картках обліку основних засобів типової форми ОЗ-6 (бюджет) та ОЗ-8 (бюджет) у графі "Знос" зазначається річна норма зносу у гривнях та відсотках. На зворотному боці картки типової форми ОЗ-6 (бюджет) робиться запис про переміщення необоротних активів в установі.

Для обліку білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, сценічно-постановочних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання та таких, що мають спеціальне призначення, застосовуються "Інвентарні картки групового обліку основних засобів в бюджетних установах" типової форми ОЗ-9 (бюджет).

В інвентарних картках групового обліку необоротних активів ведеться облік за матеріально відповідальними особами, за предметами одного найменування, якості матеріалу та ціні, з зазначенням номенклатурного номера.

Якщо в картку неможливо внести всі якісні й кількісні зміни характеристики об'єкта, що сталися внаслідок його реконструкції чи модернізації, її доповнюють новою. Стару інвентарну картку зберігають як довідковий документ (у ній робиться відмітка про відкриття нової картки).

Інвентарні картки зберігаються в картотеках бухгалтерії, в яких вони розміщуються за відповідними субрахунками і групами з розподілом за матеріально відповідальними особами, а в централізованих бухгалтеріях - додатково і за обслуговуваними установами.

Інвентарні картки списаних необоротних активів, після внесення в них відміток про списання, здаються в архів. Відповідно до наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 N 41 "Про затвердження Переліку типових документів", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.09.98 за N 576/3016 (із змінами), термін зберігання інвентарних карток становить 3 роки після ліквідації необоротних активів.

Інвентарна картка обліку реалізованих або ліквідованих необоротних активів додається до документів (актів, накладних), якими було оформлено їх реалізацію або ліквідацію. Картка передається разом з реалізованим необоротним активом.

Записи в картках обліку необоротних активів здійснюються в кількісному та сумарному виразах. Інвентарні картки обліку необоротних активів у бюджетних установах ведуться бухгалтерією в одному примірнику та зберігаються в картотеці бухгалтерії, де їх розміщують за відповідними групами необоротних активів, а всередині груп - місцезнаходженням об'єктів (предметів) необоротних активів. Кожному необоротному активу (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання та таких, що мають специфічне призначення) присвоюється інвентарний номер, який має вісім знаків. Перші три знаки означають номер субрахунку, четвертий - підгрупу і останні чотири знаки - порядковий номер предмета у підгрупі. Для тих субрахунків, для яких не виділені підгрупи, четвертий знак позначається нулем. Інвентарний номер зазначається на жетоні, який прикріпляється до об'єкта, позначається фарбою на об'єкті або проставляється іншим способом.

Якщо інвентарний об'єкт є складним і включає ті чи інші відокремлені елементи, що становлять разом з ним одне ціле, на кожному такому елементі повинен бути зазначений той самий інвентарний номер, що й на основному об'єкті. Наприклад, інвентарним об'єктом є будівля Малинського ДНЗ ясла-садка «Сонечко» разом з усіма потрібними для її експлуатації внутрішніми комунікаціями: системою опалення приміщення, внутрішньою мережею водопроводу й каналізації з усіма пристроями; внутрішньою мережею силової та освітлювальної електропроводки; усією освітлювальною арматурою; внутрішніми телефонними і сигнальними мережами та вентиляційними пристроями загальносанітарного призначення. А Малинський сільський клуб складається з двох будівель: головний корпус і котельня, що стоять поруч одна з одною і мають спільну стіну, але кожна з них становить самостійне конструктивне ціле, вони вважаються окремими інвентарними об'єктами і присвоєно їм два окремих інвентарних номери.

Земля та будівлі, розташовані на ній, є окремими необоротними активами за умови, що їхню вартість можна відокремити. Надвірні споруди (огорожі тощо), які обслуговують будівлю, становлять разом з нею один інвентарний об'єкт, якщо їх можна віднести до певного приміщення цієї будівлі. У протилежному разі зазначені споруди утворюють окремий інвентарний об'єкт. Зовнішні прибудови до будівлі, що мають самостійне господарське призначення, утворюють окремий інвентарний об'єкт.

Для білизни, постільних речей, одягу, взуття та малоцінних необоротних матеріальних активів встановлюються номенклатурні номери, які мають сім знаків. Перші три знаки означають субрахунок, четвертий - підгрупу і три останні знаки - порядковий номер предмета у підгрупі. При цьому предметам одного найменування, якості матеріалу та ціни встановлюється один номенклатурний номер. Предмети маркіруються спеціальним штампом незмиваючою фарбою. Штамп повинен мати найменування установи, а при здаванні предметів в експлуатацію - додатково зазначати рік і місяць видачі.

Жетони та маркірувальні штампи ставляться на такому місці, щоб це не псувало зовнішнього вигляду предмета. У разі змивання маркіровки - її періодично поновлюють. Надходження в експлуатацію немаркірованої білизни, постільних речей та інших матеріальних цінностей не допускається.

Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні об'єкту необоротних активів, зберігаються за ними на весь період перебування їх у даній установі. Номери інвентарних об'єктів, які вибули чи ліквідовані, не повинні присвоюватись іншим об'єктам, що заново надійшли протягом трьох років. Зауважимо, що номери інвентарних об'єктів (як інвентарні, так і номенклатурні) є фактично їхніми кодами. Розробка таких номерів з огляду на подану у плані рахунків типову класифікацію необоротних активів бюджетних установ (через систему рахунків, субрахунків та підгруп за субрахунками) зводиться здебільшого до визначення предметів у групі. При цьому варто враховувати такі положення:

- для тих субрахунків, які не віднесено до підгруп, четвертий знак позначається нулем;

- для предметів одного найменування, якості матеріалу та ціни встановлюється один номенклатурний номер.

Інвентарні номери заносяться у форму ОЗ-10 (бюджет) "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів", яка відкривається для реєстрації відкритих інвентарних карток обліку необоротних активів. Опис складається в бухгалтерії з метою контролю за зберіганням інвентарних карток. Описи інвентарних карток з обліку необоротних активів здаються в архів тоді, коли в останню інвентарну картку вноситься відмітка про списання об'єкта необоротних активів. З огляду на те, що в сільській раді кількість інвентарних об'єктів не велика, то опис інвентарних карток не ведеться. Інвентарні картки зберігаються в картотеці бухгалтерії, в якій вони розміщені за відповідними субрахунками з розподілом за матеріально відповідальними особами.

Орендовані необоротні активи обліковуються в орендарів на позабалансовому рахунку 01 "Орендовані необоротні активи" під інвентарними номерами, присвоєними їм орендодавцями.

Видача необоротних активів із складу проводиться за накладними (вимогами), які підписуються керівником установи. При цьому накладна виписується в одному примірнику, якщо інший порядок не визначено галузевими нормативними актами, погодженими з Державним казначейством України.

Прийняття-здавання необоротних активів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації оформляється "Актом прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" типової форми ОЗ-2 (бюджет). Акт складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на приймання необоротних активів після ремонту, та представником підприємства (організації), що виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію. В акті вказуються кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно із затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фактична вартість закінчених робіт. Перший примірник акта здається в бухгалтерію установи, де робляться відповідні записи в інвентарних картках обліку необоротних активів. Другий примірник передають підприємству, яке виконувало ремонт, реконструкцію чи модернізацію. Зміни в характеристиці об'єкта, пов'язані з його ремонтом, реконструкцією чи модернізацією, вносяться у відповідний розділ акта, у картку обліку необоротного активу та в технічний паспорт об'єкта.

Дані обліку необоротних активів у матеріально відповідальних осіб відповідають даним обліку бухгалтерії установи.

Аналізуючи спосіб ведення бухгалтерського обліку в бухгалтерії Малинської сільської ради, можна сказати, що оформлення первинних документів та облікова документація ведеться згідно встановлених норм.

3. Аналітичний та синтетичний облік необоротних активів

За способом групування та узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяються на синтетичні та аналітичні.

Синтетичні рахунки - це балансові рахунки, що узагальнюють облік господарської діяльності підприємства. Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації в узагальненому вигляді й у грошовому вимірнику. Облік наявності та змін сукупностей економічно однорідних господарських засобів і джерел їх утворення в грошовому вимірнику називається синтетичним обліком.

Для детальної характеристики об'єктів бухгалтерського обліку використовується аналітичний рахунок, в яких крім вартісного вимірника використовуються натуральні й трудові вимірники. Облік наявності та змін окремих видів і об'єктів господарських засобів та джерел їх утворення з використанням різних вимірників називається аналітичним обліком.

Аналітичний і синтетичний облік в Малинській сільській раді ведеться за допомогою Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України від 10 грудня 1999 р. № 114 (табл. 2).

Таблиця 2. Робочий план рахунків

Малинська сільська рада
Синтетичні рахунки	Субрахунки
Код	Назва	Код	Назва
10	Основні засоби	101	Земельні ділянки
		102	Капітальні витрати на поліпшення земель
		103	Будинки та споруди
		104	Машини та обладнання
		105	Транспортні засоби
		106	Інструменти, прилади та інвентар
		108	Багаторічні насадження
		107	Робоча і продуктивна худоба
		109	Інші основні засоби
11	Інші необоротні матеріальні активи	111	Музейні цінності, експонати зоопорків, виставок
		112	Бібліотечні фонди
		113	Малоцінні необоротні матеріальні активи
		114	Білизна, постільні речі, одяг та взуття
		115	Тимчасові не титульні споруди
		116	Природні ресурси
		117	Інвентарна тара
		118	Матеріали довготривалого використання для наукових цілей
		119	Необоротні матеріальні активи спеціального призначення
2	Нематеріальні активи	21	Авторські та суміжні з ними права
		22	Інші нематеріальні активи
3	Знос необоротних активів	131	Знос основних засобів
		132	Знос інших необоротних матеріальних активів
		133	Знос нематеріальних активів
4	Незавершене капітальне будівництво	41	Капітальні виатки за невведеними в експлуатацію основними засобами
		42	Капітальні виатки за невведеними в експлуатацію іншими необоротними матеріальними активами
		43	Капітальні виатки за невведеними в експлуатацію нематеріальними активами
20	Виробничі запаси	201	Сировина й матеріали
		202	Обладнання, конструкції і деталі до установки
		03	Спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами
		204	Будівельні матеріали
		205	Інші виробничі запаси
22	Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП)	221	МШП, що знаходяться в складі і в експлуатації
		222	МШП спеціального призначення
23	Матеріали і продукти харчування	231	Матеріали для учбових, наукових та інших цілей
		232	Продукти харчування
		233	Медикаменти і перев'язувальні засоби
		234	Господарські матеріали і канцелярське приладдя
		235	Паливо, горючі і мастильні матеріали
		236	Тара
		237	Матеріали в дорозі
		238	Запасні частини до транспортних засобів, машин і обладнання
		239	Інші матеріали
24	Готова продукція	241	Вироби виробничих (навчальних) майстерень
25	Продукція сільськогосподарського виробництва	251	Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств
30	Каса	301	Каса в національній валюті
31	Рахунки в банках	311	Поточні рахунки на видатки установи
		312	Поточні рахунки для переведення підвідомчим установам
		313	Потоні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги
		314	Потоні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень
		315	Потоні рахунки для обліку депозитних сум
		316	Потоні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду
32	Рахунки в казначействі	321	Реєстраційні рахунки
		322	Особові рахунки
		323	Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги
		324	Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень
		325	Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум
		326	Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду
		328	Інші рахунки в казначействі
33	Інші кошти	331	Грошові документи в національній валюті
34	Короткострокові векселі одержані	341	Векселі одержані в національній валюті
35	Розрахунки з покупцями та замовнками	351	Розрахунки із замовниками з авансів на науководослідні роботи
36	Розрахунки з різними дебіторами	361	Розрахунки в порядку планових платежів
		362	Розрахунки з підзвітними особами
		363	Розрахунки з відшкодування завданих збитків
		364	Розрахунки з іншими дебіторами
40	Фонд у необоротних активах	401	Фонд у необоротних активах за їх видами
41	Фонд у МШП	411	Фонд у МШП за їх видами
43	Результати виконання кошторисів	431	Результати виконання кошторису за загальним фондом
		432	Результати виконання кошторису за спеціальним фондом
44	Результати переоцінок	441	Переоцінка матеріальних активів
		442	Інша переоцінка
50	Довгострокові позики	501	Довгострокові кредити банків
51	Довгострокові векселі видані	511	Видані довгострокові векселі
52	Інші довгострокові зобов'язання	521	Інші довгострокові фінансові зобов'язання
60	Короткострокові позики	601	Короткострокові кредити банків
		605	Короткострокові позики з бюджету
62	Короткострокові векселі видані	621	Короткострокові вексел, видані
63	Розрахунки за виконані роботи	631	Розрахунки з постачальниками та підрядниками
		633	Розрахунки із замовниками за виконані роботи і надані послуги з власних надходжень
		634	Розрахунки із замовниками за науководослідні роботи, що підлягають оплаті
		635	Розрахунки із залученими співвиконавцями для виконання робіт за господарськими договорами
64	Розрахунки із податків та поатежів	641	Розрахунки за платежами і податками в бюджет
		642	Інші розрахунки з бюджетом
65	Розрахунки із страхування	651	Розрахунки з пенсійного забезпечення
		652	Розрахунки за обов'язковими платежами
66	Розрахунки з оплати праці	661	Розрахунки за заробітною платою
		665	Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування
		666	Розрахунки з челенами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків
		668	Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання
		669	Інші розрахунки за виконані роботи
67	Розрахунки за іншими операціями і кредиторами	673	Розрахунки за коштами, отриманими за іншими джерелами власних надходжень
		674	Розрахунки за спеціальними видами платежів
		675	Розрахунки з іншими кредиторами
68	Внутрішні розрахунки	683	Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за загальним фондом
		684	Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за спеціальним фондом
70	Доходи загального фонду	701	Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи
		702	Асигнування з місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи
71	Доходи спеціального фонду	711	Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги
		712	Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ
		713	Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду
		714	Кошти батьків за надані послуги
		715	Доходи, спрямовані для покриття дефіциту загального фонду
		716	Доходи за витратами майбутніх періодів
74	Інші доходи	741	Інші доходи бюджетних установ
80	Видатки із загального фонду	801	Видатки із державного бюджету на утримання установи та інші заходи
		802	Видатки із місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи
81	Видатки спеціального фонду	811	Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги
		812	Видатки за іншими джерелами власних надходжень
		813	Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду
82	Виробничі витрати		За видами витрат

Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний зв'язок, тобто на аналітичних рахунках відображаються ті ж зміни, що й на синтетичних, але більш докладно, значення дебету й кредиту кожного аналітичного рахунку те ж саме, що й синтетичного рахунку; сума сальдо, сума оборотів на дебеті всіх аналітичних рехунків даної групи відповідно дорівнюють сальдо, обороту на дебеті і обороту на кредиті синтетичного рахунка. Тому загальні підсумки записів на аналітичних рахунках мають відповідати сумам, записаним на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку.

Взаємозв'язок аналітичного і синтетичного рахунків можна детально показати за допомогою регістрів (табл. 3)

Таблиця 3. Регістри аналітичного та синтетичного обліку

Малинська сільська рада
Зміст господарської операції	Назва регістру синтетичного обліку	Назва регістрів аналітичного обліку
Поступлення необоротних активів Вибуття та переміщення необоротних активів	Меморіальний ордер № 4 Журнал-головна Оборотна відомість Меморіальний ордер № 9 Журнал-головна	Інвентарна картка Інвентарний список Опис інвентарних карток

Документи аналітичного обліку необоротних активів систематизуються за датами здійснення операцій та оформляються меморіальним ордером N 9 (ф. 438 (бюджет), який є накопичувальною відомістю про вибуття та переміщення необоротних активів. У накопичувальну відомість записи робляться за кожним документом, дані меморіального ордера N 9 заносяться в книгу "Журнал-головна".

Для контролю за правильністю бухгалтерських записів за рахунками синтетичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості за кожною групою субрахунків, що об'єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів та залишків кожного субрахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів та залишків даних відповідних синтетичних рахунків книги "Журнал-головна".

3.1 Облік основних засобів

До основних засобів належать матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект).

Відмінною рисою основних засобів є не їх довговічність з точки зору фізичної суті, а можливість багаторазово або безперервно використовувати протягом тривалого періоду часу.

До основних засобів належать незалежно від вартості:

1) сільськогосподарські машини та знаряддя;

2) будівельний механізований інструмент;

3) робочі та продуктивні тварини;

4) усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;

5) документація з типового проектування.

Для обліку власних та отриманих на умовах фінансового лізингу основних засобів у Плані рахунків передбачено рахунок 10 "Основні засоби", який розподіляється на субрахунки:

101 "Земельні ділянки";

102 "Капітальні витрати на поліпшення земель";

103 "Будинки та споруди";

104 "Машини та обладнання";

105 "Транспортні засоби";

106 "Інструменти, прилади та інвентар";

107 "Робочі і продуктивні тварини";

108 "Багаторічні насадження";

109 "Інші основні засоби".

В Малинській сільській раді використовуються субрахунки:

103 "Будинки та споруди";

104 "Машини та обладнання";

106 "Інструменти, прилади та інвентар";

109 "Інші основні засоби".

До червня місяця використовувався субрахунок 105 «Транспортні засоби», але в результаті списання транспортного засобу ( мотоцикл для перевезення продуктів, рік випуску 1960) даний субрахунок був закритий.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс установи за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється установою.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Внутрішня телефонна та комп'ютерні мережі, системи безпеки (відеоспостереження) та комплекс охоронно-пожежної сигналізації можуть обліковуватись як окремий інвентарний об'єкт основних засобів. Зокрема, всі складові, що входять до цілісного майнового комплексу, кожний окремо може обліковуватися як окремий інвентарний об'єкт. Разом з тим, у разі передавання цього комплексу при проведенні демонтажу всі складові оприбутковуються як окремі інвентарні об'єкти.

Основні засоби в установах обліковуються за місцем їх зберігання (місцезнаходженням) та в бухгалтерії за інвентарними об'єктами.

Придбані до липня 2000 року активи, які коштували менше 1000 грн. і мали строк корисного використання більше одного року, підлягали включенню до складу основних засобів, якщо їх вартість за одиницю була не меншою, ніж установлена законодавством на момент їх придбання гранична величина, яка в один із періодів, наприклад із квітня 1995 року, дорівнювала 15 НМДГ.

Проте виходячи з нині діючих норм Інструкції з обліку основних засобів, затвердженої наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64 (далі Інструкція), зокрема п. 2.1 цього документа, зараз до основних засобів належать лише ті необоротні активи, вартість яких перевищує 1000 грн. Необхідно звернути увагу, що йдеться не про ціну придбання, а саме про вартість активу. Тому з метою виконання вимог Інструкції Малинська сільська рада визначилася зі справедливою вартістю таких матеріальних цінностей, здійснивши їх до оцінку згідно з п.1.10 Інструкції. Сума дооцінки в обліку відобразили бухгалтерським проведенням:

Дт 101-109 - Кт 401

При цьому якщо переоцінена вартість ТМЦ:

перевищить 1000 грн., установа мала всі підстави залишити їх у складі основних засобів доти, доки не отримає згоду на списання суб'єкта управління державним майном згідно з Порядком № 1314;

не перевищить 1000 грн., їх перевели до малоцінних необоротних матеріальних активів (далі - МНМА) та прийняли рішення щодо списання.

Що стосується групи матеріальних цінностей, придбаних після липня 2000 року за ціною, меншою ніж 1000 грн. (без ПДВ), то підстав для їх віднесення до основних засобів, що встановленні п. 2.1 Інструкції і діють з указаної дати, не було. Тому виходячи з оформленої бухгалтерської довідки такі цінності (зі строком корисного використання більше одного року) треба віднести до МНМА. Для цього спочатку вивели їх зі складу основних засобів, здійснивши методом «сторно» такі бухгалтерські проведення:

Дт101-109 - Кт 401 та

Дт 401 - Кт 131.

Натомість відобразили їх у складі МНМА записом: Дт 113 - Кт 401.

Після чого комісія, керуючись нормами Інструкції, затвердженої спіль...