Облік і аудит грошових коштів та аналіз грошових потоків підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи обліку грошових коштів і аналіз грошових потоків

1.1 Основи обліку грошових коштів і аналіз грошових потоків

1.2 Економіко-правовий аналіз нормативної бази з обліку грошових коштів і аналіз грошових потоків

1.3 Аналітичний та синтетичний облік грошових коштів у касі та на рахунках у банку

Розділ 2. Облік грошових коштів і аналіз грошових потоків на підприємстві

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ "Ліпенерго"

2.2 Документальне оформлення операцій з обліку розрахунків

2.3 Облік готівкових і безготівкових грошових потоків

Розділ 3. Удосконалення бухгалтерського обліку грошових коштів і пропозиції з управління грошовими потоками

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У даній курсовій роботі розглядається облік і аудит грошових коштів та аналіз грошових потоків підприємства.

В Україні прийняті законодавчі акти, якими регулюються грошові розрахунки, визначається порядок їх проведення і система контролю за їх здійсненням.

Актуальність. Більшість операцій, що відбуваються на підприємстві, пов'язані з придбанням, виробництвом і продажем товарів та послуг, і, у зв'язку з цим оплатою та одержанням грошових коштів. Оскільки грошові кошти мають здатність обертатись, ступінь ризику помилок в обліку та контролю на цій ділянці обліку досить великий. Тому важливим завданням є організація обліку, аналізу і аудиту грошових коштів з метою забезпечення мінімальних гарантій для користувачів фінансової звітності щодо достовірності, реальності, повноти і законності наведеної інформації про неї. Отже, питанням обліку грошових коштів має приділятись серйозна увага.

Вказані обставини вимагають подальшого дослідження особливостей обліку операцій з грошовими коштами і внесення, на цій основі, пропозицій по удосконаленню обліку та аналізу господарської діяльності підприємства. Крім того, необхідна також подальша наукова розробка питань, пов'язаних з дослідження суті поняття “грошові кошти”, її ролі в інформаційному забезпеченні управління підприємством, оптимізації основних показників і кількості носіїв первинної інформації по складанню і аналізу фінансової звітності.

Суттєве практичне значення викладених питань дозволить виявити шляхи покращення фінансово-економічного становища підприємства.

Об'єктом дослідження є ВАТ "Ліпенерго, основним видом діяльності якого є виробництво, передача і збут електричної та теплової енергії.

Предмет дослідження - облік операцій з грошовими коштами і аналіз грошових потоків на підприємстві.

Основним завданням організації обліку грошових коштів є:

- належний порядок приймання і видачі готівки, оформлення касових документів, зберігання грошей і ведення касової книги;

- здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, в тому числі за витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до цільового призначення;

- своєчасне і правильне оформлення документів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з руху грошових коштів;

- проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.

Грошові кошти підприємства знаходяться в касі у виді готівки і грошей грошових документів, на рахунках у банках, у чекових книжках та інше. Їхнє збільшення, правильне використання, контроль за збереженням - найважливіша задача бухгалтерії.

Бухгалтерський облік грошових коштів має важливе значення для правильної організації грошового обігу, в ефективному використанні фінансових ресурсів. Умілий розподіл коштів саме по собі може приносити підприємству додатковий дохід. Тому потрібно постійно думати про раціональне вкладення тимчасово вільних коштів для одержання прибутку.

Розділ 1. Теоретичні основи обліку грошових коштів і аналіз грошових потоків

1.1 Основи обліку грошових коштів і аналіз грошових потоків

Для успішного здійснення підприємницької діяльності на кожному підприємстві ведеться бухгалтерський облік, єдині методологічні заходи якого встановлені Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1]. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік являється обов`язковим видом обліку, який веде підприємство. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірник, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Стандартизація бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні, на думку Є. Юліка [24] має дуже важливе значення в системі прийняття управлінських рішень. Введення в практику стандартизованих за основними параметрами форми фінансової звітності дає змогу розробляти і виконувати типові методики аналізу звітності. Проте, на сам перед раціональна організація бухгалтерського обліку, передбачає таку його побудову, при якій забезпечує своєчасне виконання важливих функцій у справі планування, контролю і управління. Найбільш прогресивною є комп`ютерна форма. Сучасна комп`ютерна форма обліку базується на використанні персональних комп`ютерів та обчислювальних мереж. Розробкою і створенням системи автоматизації бухгалтерського обліку на основі ПЕОМ займається велика кількість спеціалістів, які на жаль, не враховують особливості підприємницької діяльності в сільському господарстві [19].

Основними завданнями обліку грошових коштів є:

· виконання операцій з грошовими коштами і по розрахунках з постачальниками, покупцями; контроль за дотриманням касової і розрахункової дисципліни;

· своєчасне і правильне документальне оформлення операцій по руху грошових коштів, щоденний контроль за збереженням готівки і цінних паперів у касі підприємства;

· інвентаризація грошових коштів і відображення її результатів на рахунках бухгалтерського обліку;

· дотримання стандарту бухгалтерського обліку №4 “Звіт про рух грошових коштів” та надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися в грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Усі розрахунки готівкою проводяться у касі. Каса -- переміщення або місце проведення готівкових розрахунків, а також приймання, видача та зберігання грошових коштів, інших цінностей і касових документів Відповідно до ст.33 Закону України «Про Національний банк України» та з метою удосконалення готівкових розрахунків правління національного банку України постановляє: затвердити Положення України про ведення касових операцій у національній валюті України [17].

Основним Положенням, яке контролює діяльність каси є Положення про ведення касових операцій. В даному положенні зазначені основні найголовніші розділи [2].

Готівка - грошові знаки, національної валюти України, які є дійсним платіжним засобом. До касових операцій відносять операції підприємств між собою та з підприємцями та фізичними особами, що пов`язані з прийманням та видачею готівкових коштів при проведенні розрахунків через касу підприємства [16]. Необхідно пам'ятати, що потрібно узгоджувати з банком строки здавання понадлімітної готівки. Робити це потрібно при укладанні договору на розрахунково-касове обслуговування між банком і підприємством [22].

Ведення касових операцій покладено на касира, якщо дана професія відсутня, на цю роль підходить будь-який співробітник фірми (бухгалтер, менеджер) з яким підписано договір про повну матеріальну відповідальність - адже йому доведеться мати справу з грошима [18]. Даний договір оформляють одночасно з прийняттям касира на роботу, при цьому керівник підприємства під розписку знайомить його з Положенням про ведення касових операцій. Текст даного договору змінюватися не може, оскільки він має характер нормативного акта. За обопільною згодою сторін його можна тільки доповнити необхідними умовами [23].

Вся готівка, що надходить на підприємство повинна повністю та своєчасно (у день надходження) оприбутковуватися. Оприбуткування готівки проводиться в касі на повну суму і фактичних надходжень у касовій книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій [21].

Всі операції, які відбуваються у касі, необхідно відображати на первинних документах. Підприємства мають право самостійно обирати форми первинних документів для відображення господарських операцій, при чому, як затверджені Наказом Держкомстату, так і розроблені ним самостійно. Обов`язковими для використання є тільки бланки суворого обліку, які не можуть виготовлятися підприємством самостійно. Кожен такий бланк має номер і серію та виготовляється на спеціально захищеному і високоякісному папері [13].

Касові документи, так як і інші документи мають свої терміни зберігання. Розглядаючи терміни зберігання касових документів С. Пісочний відмічає, що загальний строк зберігання касових документів - 3 роки, але він може бути іншим, оскільки підприємство не має права їх знищувати:

· до проведення перевірки з питань дотримання податкового законодавства;

· до ухвалення остаточного рішення у разі виникнення спорів, суперечок, судових справ [20].

Вітчизняні аналітики почали широко оперувати терміном "грошовий потік" лише з початком ринкового реформування української економіки. За ринкових умов поява терміну "грошовий потік" поряд з існуванням категорії коштів є цілком оправданою. Адже термін "грошовий потік" розкриває динамізм підприємницької діяльності, де грошові надходження і вибуття мають постійний характер, йдуть безперервними потоками. Лише в балансі підприємства його кошти показані на певну дату[11,с.5].

В Україні ж на сьогодні при означенні поняття грошових потоків слід керуватися П(С)БО 4, де під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів[10].

Цікавим є визначення, наведене в роботі Лігоненко Л.О. та Ситник Г.В. [19]: „грошові потоки підприємства -- це система розподілених в часі надходжень та видатків грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю і супроводжують рух вартості, виступаючи зовнішньою ознакою функціонування підприємства”.

На думку зазначених авторів, дослідження грошових потоків підприємства дозволяє усвідомити увесь механізм його функціонування, так як за наявності власної, відносно самостійної логіки розвитку, грошові потоки мають зовнішні ознаки всього комплексу функціональних зв'язків, які розвиваються на підприємстві в процесі його діяльності.

Сукупність грошових потоків підприємства можна класифікувати наступним чином:

Залежно від масштабів обслуговування господарського процесу

- грошовий потік по підприємству в цілому характеризує загальний обсяг грошових операцій даного підприємства і акумулює в собі всі види грошових потоків, що супроводжують та обслуговують процес його функціонування;

- грошові потоки окремих структурних підрозділів характеризують обсяги грошових операцій кожного з них і дозволяють оцінювати ефективність їх діяльності, участь кожного з них у господарському процесі підприємства;

- грошовий потік від окремого виду чи напряму господарської діяльності характеризує масштаби та обсяг операцій з даного виду діяльності підприємства;

- грошовий потік за окремою господарською операцією характеризує рух грошових коштів за даною угодою, що дає змогу оцінити її ефективність та вплив на сукупний грошовий потік підприємства.

Залежно від напрямку руху потоків розглядають:

- вхідний (позитивний) грошовий потік характеризує обсяг надходження грошових коштів від усіх видів діяльності;

- вихідний (від`ємний) грошовий потік характеризує обсяг їх витрачання.

Залежно від виду господарської діяльності виділяють :

- грошовий потік від операційної діяльності ;

- грошовий потік від інвестиційної діяльності ;

- грошовий потік від фінансової діяльності.

За вартісним складом грошових потоків виділяють:

- валовий грошовий потік використовується для оцінки обсягів усіх видів операцій підприємства, пов'язаних з рухом грошових коштів поза залежністю від напряму руху коштів;

- чистий грошовий потік представляє собою зміну наявних грошових коштів за період та визначається як різниця між залишком грошових коштів на кінець та початок періоду або надходженням та витрачанням грошових коштів за період, що аналізується. Таким чином, він характеризує сальдовий потік без відображення обсягу грошових операцій.

За періодом часу:

- короткостроковий грошовий потік характеризує такий його вид, по якому період від моменту надходження чи витрачання грошових коштів до повного їх завершення не перевищує одного року.

- довгостроковий грошовий потік характеризує такий його вид, по якому період від моменту надходження чи витрачання грошових коштів до повного їх завершення перевищує один рік.

За формами грошових коштів, що використовуються:

- Готівковий грошовий потік характеризує частину сукупного грошового потоку, яка обслуговується готівкою. Готівкові грошові потоки підприємств знаходяться під щільнішим регулюванням з боку державних органів влади та Національного банку України.

- Безготівковий грошовий потік характеризує частину сукупного грошового потоку, яка обслуговується безготівковими розрахунками.

За можливістю забезпечення платоспроможності:

- Ліквідний грошовий потік характеризує такий вид грошових потоків, по яких надходження грошових коштів перевищує або дорівнює витрачанню грошових коштів, тобто чистий грошовий потік є такий вид грошового потоку, в якому спрямованість змінюється більше одного разу.

- Неліквідний грошовий потік характеризує такий від грошових потоків, по яких находження грошових коштів менше або дорівнює обсягу витрачення грошових коштів.

Потреба у використанні грошових коштів формується під впливом багатьох факторів, які не завжди є керованими з боку підприємства. Грошові потоки, пов'язані з використанням грошових коштів, за розмірами та ритмічністю, як правило, не співпадають з процесами формування грошових коштів, оскільки це обумовлюється впливом факторів різної сукупності. Розбалансування грошового обороту, неплатоспроможність підприємства має суттєве, навіть катастрофічне значення для підприємства, створює загрозу виникнення ситуації банкрутства. Саме тому необхідне детальне вивчення факторів, що обумовлюють формування позитивного і від'ємного грошових потоків та їх аналіз при розробці політики управління грошовими потоками підприємства.

1.2 Економіко-правовий аналіз нормативної бази з обліку грошових коштів

Механізм здійснення готівкових та безготівкових операцій регулюється певною законодавчою і нормативною базою. Розглянемо нормативні акти в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Нормативні акти, що регулюють питання обліку операцій з грошовими коштами

Нормативне джерело	Стислий зміст
Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-ХІV	Визначає правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності в Україні
Інструкція щодо застосування плану рахунків. Наказ Мінфіну України від 30.11.99 р. №291	Встановлює значення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку. Інструкція про застосування Плану рахунків направлена на забезпечення однаковості відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та субрахунках
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6.07.1995 р. №226/95-ВР зі змінами і доповненнями	Визначає правові принципи застосування реєстраторів розрахункових операцій в сері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (затверджено постановою правління НБУ 19.02.2001 р. №72 зі змінами від 01.08.2001 р. №311);	Визначає правові принципи здійснення операцій з готівковими коштами в національній валюті.
Інструкція "Про безготівкові розрахунки в національній валюті", затв. Постановою Правління НБУ від 29.03.2001 року № 135, з подальшими змінами згідно Постанови Правління НБУ від 1 серпня 2001 року №318	Визначає загальні принципи організації безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів та документообігу, введені в господарський обіг України. Інструкція розповсюджується на підприємства, організації, установи всіх видів та форм власності, банки та підприємців без статусу юридичної особи і фізичних осіб та є обов'язковою для виконання.
Інструкція №146 "Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті" від 14.04.2000 року.	Визначає порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті
П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" затв. наказом Мінфіну від 31.03.99 р. №87	Визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей.
Наказ Міністерства статистики України „Про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування" від 27.07.98 р. №263	Визначаються типові форми первинного обліку касових операцій.
Указ Президента України від 03.09.1997 року №949/97 зі змінами і доповненнями "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки"	Визначає фінансові санкції у вигляді штрафів, які застосовуються при порушенні норм регулювання обігу готівки, встановлених НБУ, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами, які є суб'єктами підприємницької діяльності.

Наведений перелік нормативних документів не є вичерпним, оскільки потрібно враховувати дію інших нормативних документів, що опосередковано впливають на облік операцій з грошовими коштами.

Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" грошові кошти - це готівка, грошові кошти на рахунках в банках та депозити до запитання.

Перш за все, аудитору слід мати на увазі, що згідно із загальними вимогами національних стандартів до визнання активів грошові кошти можуть знайти відображення в балансі, якщо може бути достовірно визначена їх грошова оцінка та в майбутньому очікується отримання економічних вигоді від їх використання.

Касові операції, згідно з Положенням №72 про ведення касових операцій у національній валюті України, - це операції підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами, пов'язані з прийманням та видачею готівки при проведенні розрахунків через касу підприємства з відображенням цих операцій в касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з Положенням № 72 визначено порядок приймання і видачі готівки та оформлення касових операцій, порядок ведення касової книги і зберігання грошей, ревізія каси і контроль за дотриманням касової дисципліни підприємствами, установами та організаціями України. Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності [4, с. 2].

1 серпня 2001 року Національний банк України видав Постанову "Про затвердження змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" № 311, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 року за № 731/5922. Згідно цієї Постанови НБУ усуваються будь-які обмеження на готівкові розрахунки підприємств (підприємців) між собою при закупівлі сільськогосподарської продукції (перелік якої передбачено Державним класифікатором продукції та послуг, затвердженим наказом Державного комітету стандартизації та сертифікації України). Підприємства, які мають поточні рахунки в різних установах банків, подають заявку-розрахунок на власний розсуд до будь-якої установи банку, в якому відкрито його поточний рахунок, а іншим установам банків - копії заявки-розрахунку з установленим лімітом каси [7, с. 5].

Постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 року затверджено Інструкцію "Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України". Дана Інструкція розроблена відповідно до законодавства України.

Інструкція регулює порядок організації роботи установами банків України з готівкового обігу національної валюти як єдиного законного платіжного засобу на території України. Установи банків відповідно до нормативно-правових актів Національного Банку України здійснюють аналіз готівкового обігу, організовують і виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-кредитної політики на території відповідних регіонів.

Механізм безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів і документообіг визначені Інструкцією "Про безготівкові розрахунки в національній валюті", затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.03.2001 року № 135, з подальшими змінами згідно Постанови Правління НБУ від 1 серпня 2001 року №318, яка визначає загальні принципи організації безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів та документообігу, введені в господарський обіг України. Ця Інструкція розповсюджується на підприємства, організації, установи всіх видів та форм власності, банки та підприємців без статусу юридичної особи і фізичних осіб та є обов'язковою для виконання [5, с.2].

Указ Президента України від 03.09.1997 року №949/97 зі змінами і доповненнями "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" визначає фінансові санкції у вигляді штрафів, які застосовуються при порушенні норм регулювання обігу готівки, встановлених НБУ, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами, які є суб`єктами підприємницької діяльності [9, с. 2].

1.3 Аналітичний та синтетичний облік грошових коштів у касі та на рахунках у банку

Для узагальнення інформації про операції з готівковими грошовими коштами в касі підприємства Планом рахунків передбачений синтетичний рахунок 30 «Каса», що має наступні субрахунки:

- 301 «Каса в національній валюті»;

- 302 «Каса в іноземній валюті».

Надходження грошових коштів в касу підприємства відображається за дебетом рахунку 30 «Каса».

Видача готівки з каси підприємства відображається за кредитом рахунку 30 «Каса».

На субрахунку 302 «Каса в іноземній валюті» облік операцій у валюті в перерахунку в національну валюту України ведеться по кожному виду валюти окремо.

На аналізованому підприємстві КПУ «ЕІГМА» для обліку готівки використовують обидва субрахунки рахунку 30. Порядок відображення операцій з готівкою на рахунках бухгалтерського обліку наведено у табл. 1.2

аудит кошти грошовий потік

Таблиця 1.2 Бухгалтерський облік касових операцій

Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
Надходження в касу підприємства
Корінець чеки, прибутковий касовий ордер	Отримані по чеку грошові кошти на виплату авансу по відрядженню працівника	301, 302	311, 312
Корінець чеки, прибутковий касовий ордер	Отримані по чеку грошові кошти на господарські потреби, на виплату відпускних	301	311
Прибутковий касовий ордер	Повернений підзвітною особою залишок невитрачених сум, виданих на господарські потреби	301, 302	372
Прибутковий касовий ордер	Отриманий аванс в рахунок поставки товарів (готівкова виручка)	301	681
Прибутковий касовий ордер	Отримана доплата за поставлені товари	301	361
Прибутковий касовий ордер	Повернений залишок сум, виданих на відрядження	301, 302	372
Прибутковий касовий ордер	Внесено внесок до статутного фонду готівковими грошовими коштами в касу	301,302	46
Прибутковий касовий ордер	Отримані по чеку грошові кошти з поточного рахунку підприємства на виплату заробітної плати	301	311
Виплати з каси підприємства
Видатковий касовий ордер	Видані грошові кошти під звіт на відрядження	372	301, 302
Видатковий касовий ордер	Видані працівнику грошові кошти під звіт на господарські потреби	372	301
Видатковий касовий ордер	Виплачено відпускні	661	301
Видатковий касовий ордер, квитанція до оголошення на внесення готівки	Здана готівка в касу банку для зарахування на поточний рахунок	311, 312	301, 302
Видатковий касовий ордер	Виплачена сума арендної плати	685	301
Видатковий касовий ордер	Видані кошти під звіт на господарські потреби	372	301
Платіжна відомість, Видатковий касовий ордер	Виплачена заробітна плата працівникам підприємства	661	301
Видатковий касовий ордер	Видана позика працівнику підприємства	377	301
Платіжна відомість, Видатковий касовий ордер	Виплачено аванс по заробітній платі працівникам підприємства	661	301

А тепер розглянемо порядок обліку операцій на рахунках в банку.

Після закінчення операційного дня банк роздруковує виписки з особового рахунку кожного клієнта. Виписки банку надається клієнту, як правило, тільки у випадку, якщо мав місце рух грошових коштів на банківському рахунку.

Виписки банку і прикладені до неї розрахункові документи, підтверджуючі надходження або списання засобів, є підставою для відображення операцій по руху грошових коштів в бухгалтерському обліку.

Банківська виписка є документом банку, в якому по дебету відображено списання грошових коштів з поточного рахунку підприємства, а по кредиту - надходження грошових коштів на рахунок.

Для обліку наявності і руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках, призначений рахунок 31 «Рахунки в банках».

Рахунок 31 «Рахунки в банках» має наступні субрахунки:

- 311 «Поточні рахунки в національній валюті»

- 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»

- 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті»

- 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

По дебету рахунку 31 «Рахунки в банках» відображається надходження грошових коштів, по кредиту - їх використання.

Порядок обліку операцій на рахунках в банках наведено у табл. 1.3

Таблиця 1.3 Облік операцій на рахунках в банках

Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
Надходження на банківський рахунок
Об'ява на внесок готівкою	Здана готівка з каси підприємства в банк	311, 312	301, 302
Платіжне доручення, заява на відкриття акредитиву	Перераховані грошові кошти на спеціальний рахунок для відкриття акредитиву	313	311
Платіжне доручення	Перераховані грошові кошти на інші спеціальні рахунки (наприклад, депозитний)	313	311
Платіжне доручення	Відкритий картрахунок в національній (іноземній) валюті	313, 314	311, 312
Виписка банку, меморіальний ордер	З розподільного рахунку зарахована виручка на валютний рахунок	312	314
Виписка банку, меморіальний ордер	Зараховані на поточний рахунок грошові кошти, що знаходяться в дорозі (наприклад, залишок грошових коштів, перерахованих для купівлі валюти; виручка, здана через інкасацію, придбана іноземна валюта тощо)	311, 312	333
Виписка банку	Отримані грошові кошти після пред'явлення короткострокового векселя до оплати	311	341
Виписка банку	Поступила оплата від покупців і замовників за відвантажені продукцію, товари, виконані роботи і послуги	311	361
Виписка банку	На розподільний рахунок отримана виручка в іноземній валюті	314	362
Виписка банку	Повернений раніше виданий аванс	311, 312	371
Виписка банку	Отримані дивіденди, відсотки, роялті і т.п.	311	373
Виписка банку	Відшкодована сума претензій, штрафів, пені, неустойки винною стороною	311, 312	374
Виписка банку	Відшкодована сума збитку особою, винною в нестачі цінностей	311	375
Виписка банку	Отримана арендна плата від орендарів	311	377
Виписка банку	Отримані засоби для формування пайового капіталу в кооперативах, КСП, ЖСЬК, кредитних союзах	311	41
Виписка банку	Отримані грошові кошти від продажу емітованих підприємством акцій в частині, рівній емісійному доходу	311	421
Виписка банку	Отриманий внесок від засновника	311	46
Виписка банку	Отриманий від засновника підприємства внесок, що перевищує статутний капітал (додатковий капітал)	311	422
Виписка банку	Отримані грошові кошти цільового фінансування	311	48
Виписка банку	Отримано відшкодування з бюджету, повернені переплати	311	641, 642
Виписка банку	Отримана передоплата від покупців або замовників	311, 312	681
Виписка банку	Отримана оплата авансом за декілька майбутніх періодів (наприклад, отримання авансових арендних платежів, оплати підписки на періодичні видання, виручки від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних заходів, абонентної платні за користування засобами зв'язку і т.п.)	311	69
Виписка банку	Отримана виручка від реалізації товарів, робіт, послуг	311, 312	70
Виписка банку, меморіальний ордер	Зарахована на поточний рахунок сума, отримана від продажу валюти по курсу НБУ	311	711
Виписка банку	Отримані дивіденди від інших підприємств	311	731
Виписка банку	Отримані страхові платежі страхувальником	311	76
Платежі з банківського рахунку
Виписка банку, прибутковий касовий ордер	Видана готівка з банківського рахунку в касу підприємства	301, 302	311, 312
Платіжне доручення	Придбані проїздні квитки працівникам підприємства	331	311
Платіжне доручення	Перераховані грошові кошти з поточного рахунку на покупку іноземної валюти	333	311
Заява на продаж валюти	Перерахована банку іноземна валюта для продажу	334	312
Виписка банку, заява на продаж валюти	З розподільного рахунку списана іноземна валюта для обов'язкового продажу	334	314
Платіжне доручення	Здійснені короткострокові фінансові інвестиції (наприклад, в цінні папери інших підприємств)	35	311
Платіжне доручення	Перерахована передоплата постачальникам і підрядчикам	371	311
Сліп, квитанція платіжного термінала, чек банкомату і ін.	Списані засоби з картрахунку для оплати витрат, понесених підзвітною особою	372	313 (314)
Платіжне доручення	Сплачені витрати майбутніх періодів (наприклад, сплачена підписка на періодичні видання, сплачені авансом арендні платежі, сплачений страховий поліс і т.п.)	39	311
Платіжне доручення	Викуплені акції власної емісії у акціонерів	451	311
Платіжне доручення	Перераховані грошові кошти на виплату пенсій	472	311

Узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті в касах, на поточних, валютних та інших рахунках у банках), грошових документів (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі підприємства (поштових марок, сплачених проїзних документів тощо) та коштів у дорозі здійснюється в Журналі 1 і відомостях до цього Журналу 1.1, 1.2, 1.3.

Журнал 1 використовується для відображення оборотів за кредитом рахунків 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти". У відомостях до Журналу 1 відображаються обороти за дебетом рахунків 30 (відомість 1.1), 31 (відомість 1.2), 33 (відомість 1.3).

Записи у Журналі 1 та відомостях здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів (звітів касира і доданих до них прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку і доданих до них документів тощо) у розрізі кореспондуючих рахунків у хронологічному порядку підсумками за 2 - 3 дні.

Для відображення операцій, здійснених у іноземній валюті, використовується Журнал 1 і відомості до нього, які заповнюються у валюті здійснення операцій. Для кожної іноземної валюти, в якій здійснювалися операції, ведеться Журнал 1 і відомості до нього, які позначаються назвою валюти, в якій вони заповнюються.

Аналітичні дані про грошові кошти в іноземній валюті наводяться у гривнях і одночасно в тій валюті, в якій здійснювалась операція в іноземній валюті.

Залишки на відповідних рахунках у відомостях на кінець місяця встановлюються як різниця між сумою сальдо на початок місяця і дебетових оборотів по рахунку за поточний місяць і сумою кредитових оборотів за місяць.

Сальдо рахунків перевіряється з відповідними документами (звітами касира, виписками банку тощо).

Розділ 2. Облік грошових коштів і аналіз грошових потоків на підприємстві

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ "Ліпенерго"

В даний час ВАТ "Ліпенерго" забезпечує передачу, розподіл електричної енергії споживачам області на території площею 24,1 тисячі км² з населенням більше 1,2 мільйонів чоловік.

До основних видів діяльності відноситься також і підключення споживачів електроенергії до розподільних мереж ВАТ "Ліпенерго". У власності компанії знаходиться близько 28 тисяч кілометрів ліній електропередачі, 189 підстанцій з вищою напругою 35-110 кВ, 5885 трансформаторних пунктів. Обсяг передачі електроенергії становить 7 млрд. кВт. ч. на рік.

Місце знаходження Товариства: Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд.33. Правове становище Товариства визначається Цивільним кодексом України, законом "Про акціонерні товариства" та іншими нормативними правовими актами України, а також Статутом.

Основною метою Товариства є отримання прибутку. Основні види діяльності - виробництво, передача і збут електричної та теплової енергії. ВАТ "Ліпенерго" - здійснює виробництво та постачання електричної та теплової енергії абонентів, розташованих на території області.

Середньооблікова чисельність працівників ВАТ "Ліпенерго", включаючи працівників, які працюють у його філіях і представництвах, на 31 грудня 2007 року склала 3453 людини. Органами управління є: загальні збори акціонерів, Рада директорів, Правління, Генеральний директор (додаток 1).

Облікова політика організації як сукупність правил реалізації методу бухгалтерського обліку забезпечує максимальний ефект від ведення обліку, тобто завдяки їй досягається своєчасне формування фінансової та управлінської інформації, її достовірність, об'єктивність, доступність і корисність для управлінських рішень і широкого кола користувачів.

Бухгалтерський звіт готується на основі чинного законодавства і правил ведення бухгалтерського обліку, на підставі зведених даних за окремими балансами бухгалтерій структурних підрозділів, відповідно до облікової політики ВАТ "Ліпенерго".

Перейдемо від організаційної структури до аналізу різних показників ВАТ "Ліпенерго".

В умовах ринку виникає потреба в аналізі ліквідності балансу у зв'язку з необхідністю оцінки кредитоспроможності організації. Ліквідність активів - можливість активів за певних обставин і умов звернутися в грошову форму для відшкодування зобов'язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими у порядку зростання термінів.

Проведемо аналіз ліквідності балансу ВАТ "Ліпенерго" за даними агрегованого балансу за 2007 р., представленим у таблиці 2.1.

Таб. 2.1 Агрегований баланс ВАТ "Ліпенерго" за 2007 р.

Групи балансу	Умовні ні позначення	На початок року, тис. грн.	На кінець року, тис. грн.
Найбільш ліквідні активи	А1	758	1 218
Швидко реалізованих активи	А2	301 249	310 438
Повільно реалізовані активи	А3	392 219	368 840
Важкореалізовані активи	А4	6 673 626	7 129 897
Баланс по активу	Ба	7 367 852	7 810 393
Найбільш термінові зобов'язання	П1	138 484	338 835
Короткострокові зобов'язання	П2	228 644	143 475
Довгострокові зобов'язання	П3	122 650	447 063
Власний капітал та ін постійні пасиви	П4	6 878 074	6 881 020
Баланс по пасиву	Бп	7 367 852	7 810 393

Абсолютно ліквідним вважається баланс, якщо виконуються наступні умови:

А _1> П _1, А _2> П _2, А _3> П _3, А ₄ <П _4.

Проаналізуємо баланс ВАТ "Ліпенерго" за 2007 рік:

на початок 2007 року (тис. грн.): на кінець 2007року (тис. крб.):

А1 <П1 (758 <138 484) А1 <П1 (1 218 <338 835)

A2> П2 (301249> 228644) A2> П2 (310438> 143475)

А3> П3 (392219> 122 650) А3 <П3 (368840 <447063)

A4 <П4 (6676626 <6878074) A4 <П4 (7129897 <6881020)

Баланс аналізованого за 2007 рік не є абсолютно ліквідним як на початок, так і на кінець аналізованого періоду. Виходячи з отриманих даних, можна охарактеризувати ліквідність балансу як недостатню. Зіставлення перших двох нерівностей, показує те, що організація намагається поправити свою платоспроможність. Це ми можемо спостерігати в зменшенні платіжного нестачі найбільш ліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов'язань (співвідношення по першій групі). Однак слід зазначити, що перспективна ліквідність, яку показує друге і третє нерівність, відображає певний платіжний надлишок.

У нашому випадку коефіцієнт поточної ліквідності на початок року склав - 1,89, на кінець року - 1,41 (зменшився на 0,48). Коефіцієнт поточної ліквідності не високий, але все ж близький до норми (1,5-2).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - показує, яку частина короткострокової заборгованості організація може погасити найближчим часом. Коефіцієнт абсолютної ліквідності значно нижче оптимального значення даного показника (0,2-0,4), але протягом року показник не змінився і дорівнює 0,002, але він настільки малий, що не розцінюється як позитивний.

Коефіцієнт швидкої ліквідності характеризує очікувану платоспроможність організації на період, рівний середньої тривалості одного обороту дебіторської заборгованості. Коефіцієнт швидкої ліквідності ВАТ "Ліпенерго" коливається на невисокому рівні, на початок року становив 0,822, в кінці року - 0,646. Протягом року змінився у бік зменшення на 0,176.

На підставі цих розрахунків можна говорити про те, що у ВАТ "Ліпенерго" є наявність фінансового ризику, пов'язаного з тим, що організація не зможе оплатити свої рахунки.

Коефіцієнт загальної платоспроможності на початку року був наближений до норми і становив - 0,92, до кінця року зменшився і склав - 0,49. У випадку, якщо намітилася тенденція до зниження рівня КТЛ, розраховують коефіцієнт втрати платоспроможності (Куп) за період дорівнює трьом місяцям. Для ВАТ "Ліпенерго" він склав 0,645. Так як Куп <1, то в компанії немає реальної можливості зберегти свою платоспроможність протягом трьох місяців.

Структуру балансу підприємства можна вважати незадовільною, а підприємство - неплатоспроможним, якщо виконується одна з наступних умов:

1. Коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення менше 2.

2. Коефіцієнт забезпеченості власними засобами - менше 0,1.

У нашому випадку не виконано не одного з зазначених умов. З проведених розрахунків видно, що підприємству необхідно серйозно задуматися про здатність своєчасно і в повному обсязі здійснювати розрахунки за короткостроковими зобов'язаннями.

Проведемо розрахунок системи показників оцінки фінансової стійкості організації (табл.2.2).

Табл. 2.2 Динаміка показників оцінки фінансової стійкості ВАТ "Ліпенерго" за 2007 р.

Коефіцієнти (Оптимальне значення)	Алгоритм розрахунку	Розрахунок на 01.01.2007	Розрахунок на 31.12.2007	Темп зростання, %	Зрадіние (+,-)
1. Фінансової незалежності (автономії), 0,4 <До <0,6	с.490 / с.700	6875530 / 7 367 852 = 0,9331	6878980 / 7 810 393 = 0,8807	94,3	-0,0523
2. Фінансової стійкості; До> 0,6	с.490 + с.590 / с.700	6 875 530 + 122 650 / 7 367 852 = 0,9482	6 878 980 + 447 063 / 7 810 393 = 0,9379	98,9	-0,0102
3. Фінансування; До> 0,7	с.490 / с.590 + с.690	6875530 / 122 650 + 369 672 = 13,9	6878980 / 447 063 + 484 350 = 7,38	53,1	-6,51
4. Капіталізації; не вище 1,5	с.590 + с.690 / с.490	122 650 + 369 672 / 6 875 530 = 0,0716	447 063 + 484 350 / 6878980 = 0,1353	189,1	+0,0637
5. Забезпеченості власними джерелами фінансування; До> 0,5 mіn = 0,1	с.490-с. 190 / с.290	6 875 530-6 843 387 / 524 465 = 0,0612	6 878 980-7 175 359 / 635 034 = 0,4667	-	-

Коефіцієнт автономії показує питому вагу власних коштів у загальній сумі джерел фінансування. У ВАТ "Ліпенерго" даний коефіцієнт на початок і кінець року більше оптимального значення. Протягом року спостерігається зменшення величини даного показника на 0,0523 або на 5,6%. Коефіцієнт автономії в організації підтримується на досить високому рівні, це свідчить про стабільну фінансову структуру коштів.

Коефіцієнт фінансової стійкості показує, яка частина активу фінансується за рахунок стійких джерел.

Значення даного показника вище нормативного і складає на початку року - 0,9482, в кінці 2007 року - 0,9379, що свідчить про те, що значна частина активів профінансована за рахунок довгострокових джерел.

Коефіцієнт фінансування показує, яка частина діяльності фінансується за рахунок власних, а яка - за рахунок позикових коштів. Даний коефіцієнт на початок 2007 року майже в 13 разів, а в кінці 2007 року в 7 разів перевищує оптимальне значення, це показує, що позиковий капітал в результаті повного погашення кредитів на кінець звітного періоду повністю покривається власними джерелами фінансування організації. Коефіцієнт фінансування показує, що на кінець звітного періоду на 1 гривню позикових коштів доводилося 7,38 грн. власних коштів.

Коефіцієнт капіталізації показує, скільки позикових коштів організація залучила на 1 крб. вкладених в активи власних коштів. Даний коефіцієнт на початку 2007 року склав - 0,0716, в кінці 2007 року - 0,1353. Протягом року зріс на 0,0637, що говорить про те, що в кінці 2007 року у ВАТ "Ліпенерго" зросла потреба в позикових коштах.

Коефіцієнт забезпеченості власними джерелами фінансування показує, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних джерел. На початку року показник був набагато менше нижньої межі нормативного показника і склав 0,0612, а наприкінці 2007 року становище погіршилося.

Отже, ВАТ "Ліпенерго" - велика енергетична компанія, основні види діяльності якої виробництво, передача і збут електричної та теплової енергії. Товариство здійснює виробництво та постачання електричної та теплової енергії абонентів, розташованих на території області.

У 2007 році, в порівнянні з аналогічним періодом 2006 року відбулося зниження показника чистого прибутку компанії, що пояснюється розширенням діяльності організації, в кінці 2006 року відбулася переоцінка основних фондів організації, що відображено у бухгалтерській звітності. У порівнянні з аналогічним 2006 роком, намітилася позитивна динаміка за іншими показниками. Виручка збільшилася на 617190 тис. грн. або на 24,45%, в 2007 році було укладено більше договорів технологічного приєднання; собівартість на 405903 тис. грн. або на 19,54%, що також пов'язане з розширенням діяльності організації; валовий прибуток зріс на 211287 тис. грн. або на 47,23%.

Аналіз відносних показників ВАТ "Ліпенерго" показав, що організація фінансово стійке, стабільне.

Спостерігаються позитивні результати в діяльності компанії, але якщо будуть проводитися такі витрати, то ні до чого хорошого це не призведе. Все ж сума заборгованостей окупається сумою власних коштів, але з них дуже мала частка коштів, якими можна маневрувати. Позитивним моментом також є те, що в організації є довгострокові зобов'язання, що вигідно, тому що вони можуть погашатися протягом досить тривалого періоду.

Коефіцієнт фінансування показує, що позиковий капітал повністю покривається власними джерелами, однак при розрахунку коефіцієнта забезпеченості власними джерелами фінансування в кінці 2007 року у ВАТ "Ліпенерго" була виявлена нестача власних джерел фінансування.

2.2 Документальне оформлення операцій з обліку розрахунків

Всі господарські операції, що проводяться ВАТ "Ліпенерго" оформляються первинними обліковими документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Перелік осіб, які мають право підпису первинних облікових документів, затверджений наказом генерального директора № 47 від 10.01.2007 р. за погодженням з головним бухгалтером ВАТ "Ліпенерго".

Своєчасне і якісне оформлення первинних облікових документів, передачу їх у встановлені терміни для відображення у бухгалтерському обліку, а також достовірність які у них даних забезпечують особи, які склали і підписали ці документи.

Відповідно до нормативного законодавством і обліковою політикою у ВАТ "Ліпенерго" для здійснення контролю та впорядкування оброблення даних про господарські операції на основі первинних облікових документів складаються зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи складаються на комп'ютері. Первинні облікові документи можуть бути вилучені лише органами дізнання, попереднього слідства і прокуратури, судами, податковими інспекціями та податковою поліцією на підставі їх постанов. Головний бухгалтер або інша посадова особа організації вправі з дозволу і в присутності представників органів, які проводять вилучення документів, зняти з них копії із зазначенням підстави і дати вилучення.

Існує певний порядок складання та обробки документів, а також їх вилучення, продаж і загибель.

У ВАТ "Ліпенерго" документи складаються на бланках встановленої форми із заповненням усіх реквізитів. Якщо деякі реквізити не заповнюються, то вільне місце прокреслюють. Надійшли в бухгалтерію документи обов'язково перевіряють. Папки з документами переплітаються. Терміни зберігання окремих первинних документів, відомостей, звітів та інших матеріалів визначено наказом.

Для здійснення розрахунків готівкою ВАТ "Ліпенерго" має касу, і касир Т.І. Семенова веде касову книгу за встановленою формою. Всі операції з надходження і витрачання грошових коштів Т.І. Семенова записує в касову книгу, яка пронумерована, прошнурована і опечатана печаткою. Кількість листів на ній завірено підписами генерального директора та головного бухгалтера ВАТ "Ліпенерго".

Операції з готівковими коштами оформлюються за допомогою прибуткових касових і видаткових касових ордерів. Прийом готівкових грошей, що надходять до каси організації проводиться за прибутковими касовими ордерами форми № КО-1, який виписує бухгалтер Є.С. Яковлєва та підписує головний бухгалтер Н.М. Новікова.

Так, 23.12.2007 р. в оплату за узгодження підключення до електромереж залізниці від В.А. Копилової було прийнято 2186,53 грн.. У ВАТ "Ліпенерго" був виписаний прибутковий касовий ордер № 25/58, в якому були вказані всі необхідні реквізити, включаючи підставу для виписки ордера (квитанція і заява). Даний прибутковий ордер був підписаний головним бухгалтером Н.М. Новікової і в ньому міститься розпис касира Т.І. Семенової, що свідчить про надходження грошей у касу. Особі, яка внесла гроші - В.А. Копилової, була видана квитанція до прибуткового касового ордеру за підписами головного бухгалтера Н.М. Новікової і касира Т.І. Семенової, завірена печаткою.

Прибутковими касовими ордерами (додаток B) в досліджуваній організації оформляється надходження виручки від юридичних осіб та приватних підприємців. При надходженні готівкових коштів від населення розрахунки оформляються за допомогою контрольно-касової машини: вибивається чек, який віддається покупцю, а дублювання суми проводиться на касовій стрічці у ККМ. Потім в кінці дня складається один прибутковий ордер, в якому фіксується вся сума виручки за день, вибита касиром-операціоністом згідно звіту.

За 15 хвилин до закінчення робочого дня (в 17 годин 45 хвилин) щоденно виручка з каси ВАТ "Ліпенерго" забирається інкасаторами ВАТ "Ліпецккомбанка". На наступний день виручка зараховується на розрахунковий рахунок.

Для прийняття грошей від населення ВАТ "Ліпенерго" є одна ККМ, відповідним чином зареєстрована в податковій інспекції. Після закінчення робочого дня касир-операціоніст складає звіт і здає виручку в касу організації. Для цього виписується прибутковий касовий ордер. Так, за 23.12.2007г. в касу ВАТ "Ліпенерго" надійшла виручка в сумі 5098,64 грн.

Слід зазначити, що в даний час, у зв'язку з введенням Закону "Про застосування контрольно-касової техніки при здійсненні готівкових грошових розрахунків і (або) розрахунків з використанням платіжних карт", стало обов'язкове застосування ККМ і при розрахунках з юридичними особами. Тому у ВАТ "Ліпенерго" випискою прибуткових ордерів займається двоє людей: бухгалтер, який веде облік товарів та їх реалізації і касир, приймає гроші від касирів-операціоністів (журнал касира - операціоніста). Для того щоб не було плутанини в реєстрації Книги реєстрації прибуткових касових ордерів веде касир, він же вписує в неї ПКО, виписані бухгалтером, привласнюючи їм другий порядковий номер. Виписка прибуткових та видаткових касових ордерів в організації ведеться автоматизовано, з використанням програми "1 С Бухгалтерія".

Видача готівки з каси ВАТ "Ліпенерго" проводиться за видатковими касовими ордерами форми № КО-2 або за належно оформленими іншими документами (платіжним (розрахунково-платіжними) відомостями). Автоматично у програмі задаються реквізити і вихідні дані.

Після варто тільки вибрати необхідні дані з довідника і проставити в полях заповнення.

У ВАТ "Ліпенерго" 20.10.2007 р. РКО № 12/44 з каси організації кошториснику Т.І. Колихаловой була видана сума 2 500 (Дві тисячі п'ятсот)...