Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико - метолологічні основи ведення обліку коштів на рахунках у банку

1.1 Загальні положення обліку грошових коштів

1.2 Порядок відкриття рахунків у банку

1.3 Документальне оформлення руху грошових коштів на рахунках у банку

1.4 Облік операцій за розрахунковим, валютним та іншими розрахунками у банку

Розділ 2. Порядок ведення обліку коштів на нахунках в банку на базі ТзОВ "Боянівка-Імпекс"

2.1 Нормативно - законодавче забезпечення обліку коштів на рахунках у банку

2.2 Докуметальне оформлення наявності та руху коштів на рахунках у банку

2.3 Порядок ведення коштів на рахунках у банку

2.4 Проблеми обліку та аналіз операцій з руху коштів на рахунках у банку

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У процесі здійснення господарської діяльності підприємства вступають у розрахункові взаємини одне з одним, з бюджетними, позабюджетними та кредитними установами, окремими фізичними особами.

Основна частина розрахункових операцій виникає внаслідок придбання необхідних підприємству товарів, матеріалів, палива та інших цінностей, продажу готової продукції (товарів, робіт, послуг). Крім того, підприємство через поточний рахунок може одержувати позики, виплачувати заробітну плату, робити внески, сплачувати податки, збори до бюджету, здійснювати безліч інших операцій, які являють собою сукупність грошових безготівкових розрахунків підприємства.

Саме по цим причинам обрана тема для написання дипломної роботи є актуальною.

Метою курсової роботи стало вивчення ряду питань - загальних положень обліку коштів, розрахункових і кредитних операцій, обліку операцій за розрахунковим, валютним та іншими рахунками у банку, бухгалтерських проведень з продажу та придбання безготівкової іноземної валюти.

Для досягнення поставленої мети, у першу чергу, використовувалася нормативно-правова база, наукова література, а також наведено ряд практичних прикладів по предмету роботи.

Серед досліджених нормативно-правових актів можна виділити наступні: Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Інструкції "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті", "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій".

Розділ 1. Теоретико - метолологічні основи ведення обліку коштів на рахунках у банку

1.1 Загальні положення обліку грошових коштів

Для узагальнення інформації, що стосується наявності і руху коштів (у національній та іноземній валюті в касах, на розрахункових (поточних) рахунках, валютних та інших рахунках у банках), грошових документів, короткострокових векселів отриманих, фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів, призначені рахунки 3 класу "Кошти, розрахунки та інші активи". [ 2/6 ]

Кошти в іноземній валюті, операції з ними і розрахунки іноземною валютою за рахунками 3 і 4 класів "Власний капітал і забезпечення зобов'язань", іншими рахунками обліковуються в гривнях за курсом НБУ на дату здійснення грошової операції, оформлення митних документів, підписання документів про виконання робіт (послуг), підписання установчих документів, затвердження авансового звіту про використання підзвітних сум. Одночасно кошти, розрахунки відображаються в іноземній валюті. Курсові різниці, що виникають під час операцій з іноземною валютою, відносять до рахунків 71 "Інший операційний дохід", 74 "Інші доходи", 85 "Інші витрати", 94 "Інші витрати операційної діяльності", 97 "Інші витрати". [ 1/2 ]

Облік розрахункових і кредитних операцій регламентується Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку "Дебіторська заборгованість" та "Зобов'язання". Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність одержання підприємством майбутніх економічних вигод і може бути вірогідно визначена їх сума. [ 1/3]

Зобов'язання -- це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов'язання поділяються на довгострокові, короткострокові, непередбачені і забезпечення (зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу).

До довгострокових зобов'язань належать:

- довгострокові кредити банків;

- інші довгострокові фінансові зобов'язання;

- відстрочені податкові зобов'язання;

- інші довгострокові зобов'язання.

Довгострокові зобов'язання обліковуються на рахунках класу 5 "Довгострокові зобов'язання":

До поточних (короткострокових) зобов'язань належать борги, погашення яких очікується протягом року або операційного циклу. Кредиторську заборгованість, яку не планують погашати протягом року або звичайного операційного циклу, відносять до довгострокової. Поточні зобов'язання включають:

- короткострокові кредити банків;

- поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

- короткострокові векселі видані;

- кредиторську заборгованість за товарами, роботами, послугами;

- поточну заборгованість за розрахунками з отриманих авансів, за розрахунками з бюджетом, за позабюджетними платежами, за страхуванням, з оплати праці, за розрахунками з учасниками інші поточні зобов'язання. Усі поточні зобов'язання в обліку відбиваються на рахунках 6 класу Плану рахунків. Забезпечення можуть створюватися для відшкодування майбутніх витрат на виплату відпусток працівникам підприємства, додаткове пенсійне забезпечення, виконання гарантійних зобов'язань і т.д. Забезпечення обліковуються на рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів".[1/2]

На рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження", який також відображає зобов'язання підприємства, може вестися облік засобів цільового призначення, отриманих як джерело фінансування певних заходів.

1.2 Порядок відкриття рахунків у банку

Відповідно до Інструкції, затвердженої Постановою Національного банку України від 18.12.98 № 527 "Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті", банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємства), філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, що виділяються у процесі приватизації (далі - відокремлені підрозділи), представництвам юридичних осіб - нерезидентів, іноземним інвесторам, фізичним особам на умовах, викладених у цій інструкції та в договорі між установою банку та власником рахунка. [ 2/4 ]

Документи на відкриття, переоформлення зазначених банківських рахунків, а також у разі зміни осіб, які мають право першого і другого підписів, подають у банк особисто керівник чи головний бухгалтер.

Рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків.

Для відкриття поточних рахунків та бюджетних рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

- заяву на відкриття рахунка встановленого зразка. Заява підписується керівником та головним бухгалтером підприємства. Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, яка виконує обов'язки головного бухгалтера, то заява підписується лише керівником;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію. Бюджетні установи та організації замість свідоцтва про державну реєстрацію подають копію довідки про внесення до державного реєстру звітних статистичних одиниць України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідну довідку;

- копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи реєструючим органом (крім положень, які затверджуються постановами Кабінету Міністрів України чи Указами Президента України).

- копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

- картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підпису розрахункових документів, завірену нотаріально або вищестоящою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитка печатки, присвоєної підприємству;

- копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідченні, нотаріально або органом, що видав відповідний документ. [ 2/5 ]

Порядок та форми розрахунків у господарському обігу.

Порядок проведення розрахункових операцій за безготівковими розрахунками регулюється Інструкцією "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 № 135 та іншими нормативно-правовими актами Національного банку. [1/5]

Банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам даної Інструкції, інших нормативно-правових актів.

Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів - у випадках, передбачених розділом V вищезазначеної Інструкції,

Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платники та стягувані складають на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються даною інструкцією.

Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку в формі електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

При здійсненні розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.

Дана Інструкція встановлює правила використання при здійсненні розрахункових операцій платіжних інструментів у формі:

- меморіального ордера;

- платіжного доручення;

- платіжної вимоги-доручення;

- платіжної вимоги;

- розрахункового чека;

- акредитива.

Розрахунки із застосуванням платіжних доручень

Банк приймає до виконання платіжне доручення від платника за умови, якщо сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами:

- за фактично відвантажену/продану продукцію (виконанні роботи, надані послуги тощо);

- у порядку попередньої оплати - якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством та/або обумовлено в договорі;

- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше строку, установленого чинним законодавством;

- для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках;

- для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та/або державних цільових фондів;

- в інших випадках відповідно до укладених договорів та/або . чинного законодавства. [ 2/5 ]

Розрахунки із застосуванням платіжних вимог доручень

Платіжні вимоги-доручення можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків.

Верхня частина вимоги-доручення оформляється, одержувачем коштів згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів, і передається безпосередньо платнику не менше ніж у двох примірниках.

Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах.

У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину і подає до банку, що його обслуговує.

Сума, яку платник погоджується сплатити одержувачу та зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати одержувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення.

Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її одержувачем.

Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на рахунку платника.

Розрахунки платіжними вимогами в разі здійснення примусового списання (стягнення) коштів на підставі рішень судів та інших державних і недержавних органів

Стягувані, які мають рахунки в банках, і стягувані, які рахунків у банках не мають, здійснюють примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників, відкритих у банках, у порядку, передбаченому цим розділом.

Порядок виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів з платників, рахунки яким відкриті в органах державного казначейства, визначається і регулюється нормативно-правовими актами Державного казначейства України.

У разі надходження до банку платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів з цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органу державного казначейства, якщо це передбачено договором між банком та цим органом державного казначейства, в іншому випадку повертаються без виконання в порядку, передбаченому пунктами 15 і 16 розділу іі даної Інструкції.

Примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників дозволяється лише у випадках, установлених законами України.

Примусове списання (стягнення) суми боргового зобов'язання за кредитним договором здійснюється банком на підставі відповідного наказу в разі несвоєчасного погашення позичальником, що є клієнтом цього банку, кредиту або відсотків за його користування.

Списання коштів з рахунку боржника на підставі наказу про примусову сплату боргового зобов'язання банк оформляє меморіальним ордером у порядку, передбаченому пунктом 23 розділу II Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті". [ 1/5 ] Наказ про примусову сплату боргового зобов'язання може бути пред'явлений до виконання протягом одного року з наступного дня після його видачі банком. Банк-кредитор має право скасувати свій наказ до часу стягнення суми боргового зобов'язання і вжити до позичальника інших заходів щодо повернення цієї суми.

Платіжна вимога про примусове списання (стягнення) коштів на підставі виконавчого документа оформляється та подається державним виконавцем, а-на списання податкового боргу за рішенням податкового органу податковим органом.

Банки виконують платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів з усіх рахунків підприємств (у тому числі поточних, депозитних, відкритих за рахунок цього підприємства для здійснення розрахунків за акредитивами) та платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів з вкладних (поточних і депозитних) рахунків фізичних осіб.

Стягувач несе відповідальність за обгрунтованість примусового списання (стягнення) коштів і правильність даних, що внесені в платіжну вимогу на примусове списання (стягнення) коштів.

Договірне списання

Фізичні та юридичні особи, що укладають між собою договори, передбачають у них право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника за його дорученням. Це право отримувач може використати в разі настання строку платежу, обумовленого в договорі з платником, або прострочення платником цього строку.

Право банку на здійснення договірного списання з рахунку платника за його дорученням обумовлюється у договорі про розрахунково-касове обслуговування або іншому договорі про надання банківських послуг.

Доручення платника банку, що його обслуговує, складається у формі розпорядження про списання коштів зі свого рахунку, яке засвідчується підписами відповідальних осіб платника та відбитком печатки, що мають відповідати зразкам підписів та відбитка печатки, заявленим у картці із зразками підписів та відбитка печатки.

Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків

Розрахункові чеки використовуються у безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послуги).

Розрахункові чеки використовуються тільки для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок одержувача коштів і не підлягають сплаті готівкою, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 12 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті". [ 2/6 ]

Розрахунки за акредитивами

Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива і не повинні суперечити чинному законодавству, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.

Якщо це передбачено в тексті договору, то розрахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів в редакції 1993 року (публікація Міжнародної торгової палати № 500 у частині, що не суперечить чинному законодавству, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.

Акредитив за своєю суттю є договором, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, навіть якщо в акредитиві є посилання на них.

За операціями з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

Покритий - акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на аналітичному рахунку "Розрахунки за акредитивами" відповідних балансових рахунків;

Непокритий - акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. У разі відсутності такої позначки акредитив вважається безвідкличним.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітєнтом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом).

Безвідкличний акредитив - це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені тільки за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий, і банку-емітента.

Безвідкличний акредитив - це тверде зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітенту та дотримані строки та умови акредитива.

Умови акредитива є дійсними для бенефіціара, поки він не повідомить про згоду на внесення змін до них банку, який авізував йому ці зміни. Бенефіціар має письмово повідомити про погодження або відмову щодо внесення змін. Прийняття часткових змін не дозволяється. Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива. Розрахунки під час здійснення заліку взаємної заборгованостї. До розрахунків, що здійснюються як залік взаємної заборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємні зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах, і лише за їх різницею здійснюється платіж на загальних підставах.

Ці розрахунки можуть здійснюватися шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групою платників усіх форм власності однієї або різних галузей господарства.

1.3 Документальне оформлення руху грошових коштів на рахунках у банку

Операції на рахунках виконують за розрахунково-грошовими документами, затвердженими банком.Готівку для зарахування на розрахунковий рахунок приймає представник власника рахунка, спираючись на документ -- "Оголошення на внесок грошей готівкою" (форма оголошення № 1). В ньому зазначається джерело надходження грошей, що вносяться (виторг, виручка, квартплата мешканців будинків підприємства), заробітна плата, яка не видана, тощо. Готівка видається за грошовим чеком. Для оформлення одержання грошей банк згідно із заявою власника рахунка видає чекову книжку. При одержанні грошей готівкою на зворотному боці чека зазначають цільове призначення (заробітна плата, допомога тощо).На розрахункових (або поточних) рахунках виконують безготівкові розрахунки щодо основної діяльності.Найчастіше застосовують розрахункові документи: платіжні вимоги, платіжні доручення і розрахункові чеки.Джерелами надходження на розрахунковий рахунок до банку є кошти покупців за реалізовану їм продукцію, за послуги, що надані іншим підприємствам і організаціям, кредити банку і т. ін.Основними напрямами видачі грошей з розрахункового рахунка в банку є платежі постачальникам за сировину, матеріали, готові вироби, енергію, кредити, що погашаються банку, внески до бюджету, погашення заборгованості, гроші готівкою для видачі заробітної плати тощо.Усі операції на розрахункових рахунках виконуються за документами встановленої форми. Вони єдині для всіх галузей. При зарахуванні грошей на розрахунковий рахунок не потрібна згода його власника. [ 2/1 ] Проте всі платежі з розрахункового рахунка виконуються, як правило, банком за розпорядженням власника рахунка в межах вільного залишку коштів.Без погодження з власником розрахункового рахунка оплачуються лише виконавчі листи судів, накази арбітражу та інші виконавчі документи, зокрема не сплачені вчасно платіжні вимоги, платіжні доручення, розпорядження фінансових органів про стягнення прострочених платежів до бюджету тощо. Якщо коштів на розрахунковому рахунку для оплати пред'явлених документів не вистачає, установлена така послідовність дій: видача на невідкладні потреби в межах установленого ліміту, на заробітну плату з відрахуваннями органам соціального страхування, платежі до бюджету, погашення заборгованості постачальникам, внески амортизаційного фонду на капітальні вкладення (якщо з цією метою створюється амортизаційний або ремонтний фонд), погашення кредиту банку, інші платежі. [ 2/2 ] Підприємствам окрім розрахункового рахунка відкривають спеціальні позикові рахунки, через які проходить основний потік розрахункових операцій цих підприємств. У таких випадках на розрахунковий рахунок надходить лише частина виручки (у частині нематеріальних витрат), надходження фінансування в обо- ротні засоби; з розрахункового рахунка виконуються всі платежі з прибутку, витрати за рахунок спеціальних фондів тощо.Підприємствам різних галузей діяльності також відкриваються спеціальні позикові рахунки. З цих рахунків одержують кредит під матеріальні цінності, на оплату рахунків постачальників, а виручка за реалізовані цінності надходить на погашення одержаного кредиту.Аналітичний облік наявності та руху грошових коштів на рахунках у банку здійснюється за виписками банку з виділенням кожного рахунку в окрему облікову одиницю.Виписки банку. Операції, що проводяться на розрахунковому рахунку, у банку обліковуються на рахунку "Розрахунковий рахунок". Основою для запису операцій на ньому є виписки банку з розрахункового рахунка. Періодично (здебільшого щодня) банк видає власникам розрахункових рахунків виписки з рахунка з копіями розрахункових документів. Виписка обов'язково подається на перше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з погляду відповідності її поданим документам; при цьому встановлюється, чи всі записи стосуються підприємства -- власника розрахункового рахунка. У виписці проставляється номер кореспондуючого рахунка. Виписка є основою для записів до реєстрів бухгалтерського обліку операцій на розрахунковому рахунку. Записи банку і підприємства мають бути ідентичними. Сальдо розрахункового рахунка як в обліку банку, так і підприємства завжди має бути однаковим. Якщо при перевірці виписки банку підприємство встановило, що якась сума в банку неправильно записана (зарахована або списана), то воно повторює цю помилку банку і надсилає до банку письмове повідомлення про це. Усі помилки банку відображуються в кореспонденції з рахунком "Розрахунки за претензіями".Виписка банку замінює собою реєстр аналітичного обліку за розрахунковим рахунком, а тому обов'язково має містити дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на початок і кінець періоду.Облік операцій на інших рахунках в банку. Крім розрахункового рахунка підприємство може мати в банку інші рахунки для зберігання оборотних (наприклад -- акредитиви, чекові книжки тощо) або необоротних (депозити більше одного року тощо) грошей (коштів).Операції на цих рахунках оформляють у розглянутому щойно порядку.

1.4 Облік операцій за розрахунковим, валютним та іншими рахунками у банку

Поточні та інші рахунки в банках відкриваються відповідно до Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 1998 р. № 527 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 грудня 1998 р. під № 819/3259. [ 2/4 ]

Відповідно до цієї Інструкції підприємству дозволено мати необмежену кількість рахунків у різних видах валют. Підприємство має право відкрити поточні рахунки (основний і додаткові), позикові рахунки, депозитні (для збереження вільних коштів під узгоджений з банком відсоток на певний строк), спеціальні. На поточному рахунку перебувають тимчасово вільні грошові безготівкові кошти, надходять гроші від підприємств-покупців, перераховуються підприємствам-постачальникам, до бюджету та іншим одержувачам коштів, зазначеним у платіжному дорученні платника. Операції надходження й витрати коштів з поточного рахунка оформляються платіжними дорученнями, платіжними вимогами, об'явами на внесок готівки, чеками, акредитивами, векселями. Суми недоїмки до бюджету за податками, штрафами, нарахованими податковими службами, стягуються в безспірному порядку інкасовими дорученнями. [ 2/2 ]

Установи банків, відповідно до Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 29.03.01 р. № 135 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.01 р. під № 368/5559), здійснюють контроль обґрунтованості грошових операцій підприємства, правильності оформлення документів, призначення сум. Банк перевіряє заповнення реквізитів розрахункових документів: наявність платника, коду платника, рахунка платника, банку платника та його коду, наявність печатки і підписів платника. У той самий час банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункового документа, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, за винятком випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податків на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до банку, що її обслуговує. [ 2/4 ]

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, необхідній для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менш двох), за один раз або за допомогою електронно-обчислювальних машин з використанням копіювального чи самокопіювального паперу.

Якщо використання копіювального (самокопіювального) паперу неможливе, то на всіх тотожних примірниках розрахункового документа в правому верхньому куті проставляються їх порядкові номери (наприклад, 1, 2, 3 і т.п.).

Дозволяється заповнення розрахункового документа від руки (кульковою ручкою або чорнилом темного кольору).

Перший примірник розрахункового документа (незалежно від способу його виготовлення) повинен містити відбиток печатки (якщо наявність печатки передбачена) та підписи відповідальних осіб.

Під час підписання розрахункового документа не дозволяється використовувати факсиміле, а також виправляти та заповнювати розрахунковий документ кількома прийомами.

Розрахункові документи, які надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, які надійшли після операційного часу, банк виконує протягом наступного робочого дня. Розрахункові документи на списання коштів з рахунка платника, що надійшли в банк після операційного часу, банк може виконати в день їх надходження, якщо це визначено договором про розрахунково-касове обслуговування. [ / ]

Платіжні вимоги, які надійшли в банк після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує протягом наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони того самого дня виконуються частково і повертаються. [ / ]

Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахункових документів, то їх виконують додержуючись такого пріоритету: спочатку виконуються платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень судів, потім -- розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів, після цього -- платіжні вимоги, оформлені на підставі виконавчих документів. Всі інші документи виконуються в порядку їх послідовного надходження.

Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів за цими рахунками на початок операційного дня.

Платіжні доручення платника у випадку відсутності або недостатності коштів на його рахунку банк приймає лише тоді, коли порядок приймання і виконання таких платіжних доручень передбачений договором між банком і платником.

Платіжне доручення приймається банком платника до виконання протягом десяти календарних днів з дати його оформлення. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами:

- за фактично відвантажену чи продану продукцію (виконані роботи, надані послуги і т.п.) -- у порядку попередньої оплати, якщо такий порядок розрахунків установлений законодавством і (або) обумовлений договором;

- для завершення розрахунків за актами звірення взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше терміну, встановленого чинним законодавством;

- для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії і т.п.), на їхні рахунки, відкриті в банках;

- для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів;

- і в інших випадках відповідно до укладених договорів та чинного законодавства.

- Реквізит платіжного доручення "Призначення платежу" заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію щодо платежу та документів, на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувачеві.

- У реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" в залежності від конкретного випадку наводяться такі дані:

- у разі розрахунків за фактично відвантажену або продану продукцію (виконані роботи, надані послуги) -- назва товарів (робіт, послуг), за які здійснюється оплата, номер і дата документа, на підставі якого вона здійснюється;

- якщо платник перераховує кошти як попередню оплату, то зазначається, що це попередня оплата, наводиться назва товарів (робіт, послуг), за які здійснюється оплата, а також номер і назва документа, на підставі якого вона здійснюється;

- при перерахуванні коштів за актом звірення взаємної заборгованості -- назва товарів (виконаних робіт, наданих послуг), дата і номер діючого акта звірення та дата, за станом на яку її здійснено;

- у випадку сплати платежів, утриманих із заробітної плати працівників і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів до державних цільових фондів, - дата виплати заробітної плати, форма її видачі (натуральна форма, виплати з виручки і т.п.) і період, за який здійснено виплату. Крім того, можуть бути наведені інші необхідні дані. [ / ]

У цьому реквізиті зазначається, що податки до бюджету та збори до державних цільових фондів, які утримані із заробітної плати і нараховані на фонд оплати праці, перераховуються повністю, або (у разі недостатності коштів на рахунку платника для перерахування утриманих сум повністю) що вони перераховуються пропорційно до суми виплаченої заробітної плати.

Відповідальність за повноту перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників і нарахованих на фонд оплати праці податків у бюджет і зборів до державних цільових фондів, несе платник.

Платіжні доручення на перерахування заробітної плати на особові рахунки працівників підприємств, відкриті в установах банків, грошові чеки на одержання заробітної плати платник подає до банку разом із платіжними дорученнями на одночасне перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, або з документальним підтвердженням їх сплати раніше. [ / ]

Після проведення операції з перерахування коштів банк зобов'язаний надати уповноваженому представнику підприємства, що обслуговується в цій установі банку, копію платіжного доручення з позначкою банку про проведення перерахування і банківську виписку з поточного рахунка. Виписка з поточного рахунка -- це другий примірник особового рахунка підприємства, відкритого йому банком. Перший примірник зберігається в документах дня банку як підтвердження обґрунтованості проведеної банком операції за дорученням клієнта. До виписок також додаються всі інші документи щодо рухів, які проходили за рахунками (оголошення на внесок готівкою, реєстр платежів, що надійшли, чек і т.д.). Виписки банків є первинними документами для аналітичного і синтетичного обліку підприємств. На підставі первинних документів за операціями, пов'язаними з рухом безготівкових коштів, і виписок банків складаються Відомість № 1.2 та Журнал № 1 .

Синтетичний рахунок 31 "Рахунки в банках" і його субрахунки

311 "Поточні рахунки в національній валюті",

312 "Поточні рахунки в іноземній валюті",

313 "Інші рахунки в банку в національній валюті",

314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" призначені для обліку операцій на поточних рахунках у бухгалтерії відповідно до Інструкції з застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

Записи в Журналі № 1 і Відомості № 1.2 виконуються після обробки банківських виписок. Обробка документів за виписками банку з інших рахунків підприємств у націопальній та іноземній валюті і відображення їх в облікових регістрах здійснюються в такому порядку.

1) Перевіряється відповідність записів у доданих до виписок розрахункових документах. У випадку одержання готівкових коштів з каси банку до виписки додається квитанція прибуткового касового ордера, яка оформляється при оприбуткуванні готівки до каси підприємства. Якщо в результаті перевірки виявляться допущені банком помилки, то суми помилкових записів слід віднести до субрахунка 374 "Розрахунки за претензіями", сповістити про це установу банку і вжити заходів з повернення коштів, що не належать підприємству, у п'ятиденний термін.

2) Після розшифровки і ретельної перевірки виписок проводиться розробка сум, які пройшли за рахунком, тобто проти кожної суми за випискою й у кожнім додатку до банківських виписок ставиться номер кореспондуючого рахунка.

3) Суми групуються і підраховуються окремо за дебетом і за кредитом шляхом їх підрахунку за однорідними операціями за однойменними кореспондуючими рахунками.

4) Суми з виписок до регістрів (Журнал № 1 та Відомість № 1.2) переносять загальними підсумками за однорідними операціями (з однаковою кореспонденцією рахунків) незалежно від того, чи то були виписки одного обслуговуючого банку, чи декількох.

Наприкінці місяця в Журналі № 1 та Відомості № 1.2 підраховуються підсумки за кореспондуючими рахунками і звіряються з оборотами за цими рахунками. Отримане сальдо має дорівнювати залишку, зазначеному в банківській виписці на останній день місяця. Наприкінці Журналу і Відомості проставляється дата перенесення оборотів до Головної книги. Зазначені документи завіряються підписами виконавців і головного бухгалтера.

Підприємства, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, відкривають у банку рахунки в іноземній валюті. Для кожного найменування іноземної валюти (долар США, євро й ін.) відкривається окремий рахунок. На дату проведення операцій з іноземною валютою (зарахування або списання валютних коштів з рахунка в банку) банки надають підприємствам окремі виписки за рахунками.

Записи у виписці відображаються в тій грошовій одиниці, у якій фактично здійснювалась операція, а також у гривневому еквіваленті, перерахування якого проводиться за курсом Національного банку України на дату здійснення операції.

Дані за валютними операціями на рахунках у банках систематизуються в Журналі № 1/1 (за кредитом субрахунків 312 і 314) і Відомості № 1.2/1 (за дебетом зазначених субрахунків). Записи в них проводяться одночасно в двох валютах: відповідній іноземній і національній валюті.

У разі зміни курсу гривні до іноземної валюти (зростання або падіння курсу Національного банку України) у Журналі № 1/1 і Відомості № 1.2/1 відповідно до виписки банку відображається курсова різниця, яка припадає на залишок валютних коштів, які обліковуються в банку на відповідному рахунку в іноземній валюті.

З метою одержання в одному регістрі зведених оборотів у розрізі кореспондуючих рахунків підсумкові показники Журналу № 1/1 і Відомості № 1.2/1 переносяться до Журналу № 1 та Відомості № 1.2 у передбачений для цього спеціальний рядок.

Аналітичний облік коштів ведеться за кожним видом валют і в гривневому еквіваленті одночасно.

Бухгалтерські проводки

1. Отримання і зарахування кредиту на рухунки банка підприємства позичальника:

Д-т 311

К-т 60

2. Отримання і зарахування валютного кредиту на Валютний рахунок підприємства - позичальника :

Д-т 312

К-т 60

3. Відкриття активу за рахунок кредиту; оформлення лімітованої чекової книжки за рахунок кредиту :

Д-т 63

К-т 60

4. Погашення заборгованості перед бюджетом за рахунок кредиту :

Д-т 64

К-т 60

5. Кредити банку , надані дочірнім підприємствам :

Д-т 68

К-т 60

6. Погашення заборгованості органам соціального страхування :

Д-т 65

К-т 60

7. Погашення заборгованості з підзвітними особами шляхом переказу коштів на банківські рахунки працівників підприємства за рахунок кредиту :

Д-т 372

К-т 60

8. Нарахування відсотків за кредити :

Д-т 951

К-т 685

9. Погашення кредиторської заборгованості підприємством за короткостроковий кредит :

Д-т 60

К-т 311/312

10. Погашення кредиторської заборгованості за кредит дочірніми підприємствами :

Д-т 60

К-т 682

11. Погашення короткосторокового кредиту за довгостроковим :

Д-т 60

К-т 50

12. Погашення кредиторської заборгованості , шляхом продажу банку - кредитору векселів, отриманих від третіх осіб :

- на суму основного боргу;

Д-т 60

К-т 34

- на суму відсотків за кредит;

Д-т 682

К-т 34

- на суму облікового дисконту;

Д-т 94

К-т 34

13. Надійшла готівка в касу з поточних і рєестраційних рахунків :

Д-т 301

К-т 311/321

14. Надійшла виручка за надані платні послуги :

Д-т 301

К-т 711

15. Оплачено готівкою за зарчування працівників за місцем роботи :

Д-т 301

К-т 674

16. Повернуто в касу підзвітними особами залишок невикористаного авансу:

Д-т 301

К-т 362

17. Оприбутковано лишок коштів, виявлених під час інвентаризації каси :

Д-т 301

К-т 642

18. Виплачено заробітню плату за тимчасовою непрацездатністю :

Д-т 661

К-т 301

19. Видано підзвіт працівникам установи :

Д-т 362

К-т 301

20. Внесено готівку з каси на поточний чи реестаційний рахунки :

Д-т 311/321

К-т 301

21. Віднесено на винних осіб нестачу готівки в касі, виявлену в результаті інвентаризації :

Д-т 362

К-т 301

Розділ 2. Порядок ведення обліку коштів на нахунках в банку на базі ТзОВ "Боянівка - Імпекс"

2.1 Нормативно - законодавче забезпечення обліку коштів на рахунках у банку

Виробнича практика для студентів є важливою складовою навчального процессу з підготовки кваліфіковиних фахівців у вищих навчальних закладах. Ванна провидиться з метою поглиблення теоретичних знань, формування вмінь і набуття приктичних навичок самостійного виконання професійних завдань.

Відображення обліку операцій на рахунках у банку проводиться на базі проходження виробничої практики на ТзОВ "Боянвка - Імпекс"

Товариство "Боянівка - Імпекс" є торговиим підприємством , що здійснює торгівлю на території Чернівецької області , зокрема м. Чернівці вул.. Миколаївська, 36Н. Учасниками товариства є громадянин України Семенюк Іван Трандафірович.

Товариство веде оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї господарської діяльності. Директор є відповідальним за ведення бухгалтерського та інших обліків на товаристві. Товариство для організації бухгалтерського обліку може залучити Головного бухгалтера (з правом другого підпису під фінансово-розпорядчими документами Товариства) або незалежного аудитора.

Основний Закон, що регулює організацію бухгалтерського обліку Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" також висвітлюють питання про рух грошових коштів.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" є нормативною основою для складання найважливішої форми фінансової звітності яка має назву Звіт про рух грошових коштів. [1/3]

Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Така інформація дає користувачам фінансової звітності можливість зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки підприємства; досліджувати спроможність підприємства по­гасити зобов'язання та сплатити дивіденди; виявляти причини різниці між прибутком і грошовими надходженнями та видатками; аналізувати грошові та негрошові аспекти опе­рацій підприємства.

Відповідно до Інструкції "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті" банки відкривають своїм клієнтам рахунки: розрахункові, поточні, позикові, депозитні, бюджетні і субрахунки. [1/4]

Рахунок №31 "Рахунки в банках" призначено для обліку наявності та руху грошових коштів що знаходяться на рахунках у банках і можуть бути використані для поточних операцій.

Рахунок №31 "Рахунки в банку " має такі субрахунки:

№ 311 "Поточні рахунки в національній валюті";

№ 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті";

№ 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті";

№ 314 "Інші рахунки в банку";

На дебеті рахунка № 31 "Рахунки в банках" відображається надходження грошових коштів, на кредиті - їх використання.

Субрахунок 311 "Поточні рахунки в національній валюті" призначений для обліку коштів в національній валюті, що знаходяться на поточному рахунку в банку.

Субрахунки 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

На субрахунку 313 обліковується рух коштів, що знаходяться в акредитивах, на особових рахунках по вантажообігу і в чекових книжках.

Операції за рахунком №31 "Рахунки в банках" відображають на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них.

На рахунку №31 "Рахунки в банках" залишок на кожний даний момент часу має відповідати залишку грошей, зафіксованому у виписці банку за рахунком №31 "Рахунки в банках".

Аналітичний облік на рахунку № 31 "Рахунки в банках" здійснюється за виписками банку, і лише за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку відповідних. У разі необхідності деталізація кожного аналітичного рахунка здійснюється за виписками банку.

Виписки банку. Основою для запису операуій на рахунку № 31 "Рахунки в банках" є виписки з цього рахунка. Періодично (здебільшого кожного дня) банк видає власникам рахунків виписки з відповідного рахунка з копіями розрахункових операцій. Виписка обов'язково подається на 1-ше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з точки зору відповідності її доданим документам; при цьому встановлюються, чи всі записи належать до підприємства-власника рахунка. Виписка є основою для записів у реєстрах операцій на рахунку № 31 "Рахунки в банках". Записи банку і підприємства мають бути ідентичними, але потрібно врахувати, що рахунок № 31 "Рахунки в банках" підприємства є активними, а для банку ці рахунки підприємств є пасивними рахунками. Тому на дебеті у Виписці банку буде показана сума коштів, списана з рахунка підприємства, а на кредиті - зарахована на нього сума, відповідно сальдо у Виписці буде на редиті рахунка.

Сальдо на рахунку №31 "Рахунки в банках" завжди має бути однаковим як в обліку банку, так і підприємства.

Виписка банку змінює регістр аналітичного обліку за рахунком, а тому обов'язово має містити дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на пoчаток і кінець періоду.

Найбільша сума надходження - це виручка від реалізації продукції, виконаних робіт і послуг, від реалізації інших активів. Кошти надходять також із каси підприємства - депонентські суми, виручка від реалізації.

2.2 Докуметальне оформлення наявності та руху коштів на рахунках у банку

Розрахунки готівкою на підприємстві "Боянівка - Імпекс" проводяться із застосуванням прибуткових та видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків,розрахункових квитанцій, які підтверджують факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, а також з допомогою рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо

Згідно чинного законодавства на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування електронно-контрольних касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчуванян та послуг" фірма, як суб"єкт підприємницької діяльності, що здійснює операції з розрахунками в готівковій і безготівковій формі у сфері торгівлі застосовує реєстратори розрахункових операцій. [ 1/7 ] Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Щодо документообороту в обліку готівки, то первинними документами, які засвідчують факти здійснення господарських операцій є: прибуткові касові ордери; видаткові касові ордери; заявки на видачу грошей; платіжні відомості.

Підприємство ТзОВ "Боянівка - Імпекс" відкриває в банку два види рахунків: поточні і депозитні. Поточні рахунки використовують для повсякденних банківських операцій і зняття готівки. Банк може вимагати від компанії зберігати на рахунку мінімальну суму грошових коштів. Це фактично накладає обмеження на наявну суму готівки, якою може скористатися компанія, і зменшує її ліквідність.

При відкритті рахунка до банку подається картка із зразками підписів осіб, які мають право підпису платіжних документа. Власнику рахунка виписується чекова книжка для здійснення розрахунків.

Грошові видатки оплачуються, як правило, безготівковим шляхом за допомогою чеків. Чек є письмовим наказом банку сплатити визначену суму коштів отримувачу з рахунка платника.

Оформлення чекової книжки є послугою банку, оплату якої слід відобразити в обліку так само, як і оплату інших наданих підприємству послуг. Для перерахування з поточного рахунку плати за оформлення чекової книжки у платіжному дорученні слід зазначити: "За оформлення чекової книжки згідно з договором на розрахунково-касове обслуговування". Найчастіше на підприємстві в самому договорі на розрахунково-касове обслуговування безпосередньо зазначають про таку послугу банку як оформлення чекової книжки та розмір оплати за цю послугу. У такому випадку платіжне доручення на перерахування коштів банку за цю послугу передавати не потрібно. Утримання оплати за оформлення та видачу чекової книжки здійснюється банком автоматично. Отримана чекова книжка зберігається в сейфі у головного бухгалтера. Чекові книжки є бланками суворого обліку. Організація обліку та контролю коштів на валютному рахунку підприємства, а також операцій в іноземній валюті має свої особливості. Вони відображаються в бухгалтерському обліку в національній грошовій одиниці України на підставі попереднього перерахунку суми в іноземній валюті за курсом НБУ на дату здійснення операцій.

Чеки мають серійні номери і доступ до них має бути обмеженим. Кожний чек підписується двома особами. Необхідною умовою є наявність первинних документів, що виправдовують видачу чеків. При сплаті зобов'язань на первинних документах проставляються дата, номер чеку і штамп "оплачено". Наявні кошти на рахунку перевищують розмір платежу. У разі необхідності сплатити суму, більшу, ніж залишок на рахунку, банк може погодитися на овердрафт -- особливий вид надання короткострокового кредиту на суму, що перевищує залишок коштів на рахунку. Право користування овердрафтом надається найбільш надійним клієнтам за договором, у якому встановлюється максимальна сума овердрафту. Банківські овердрафта виключаються зі складу грошових коштів і відображатися як короткострокові зобов'язання. Особливістю овердрафтів є те, що на їх погашення спрямовуються всі суми, що надходять на поточний рахунок клієнта.

Банки надають овердрафт по поточному рахунку клієнта та по картковому.

Для отримання овердрафта по поточному рахунку, суб*єкт господарювання заключає договір з банком на надачу овердрафта, після заключення якого банк у випадку нестачі коштів на рахунку клієнта здійснює наступні дії :

- самостійно перераховує недостатню суму грошових коштів , але в рамках встановленого ліміту. При цьому на підприємстві по данним банківським коштам , буде негативний залишок у сумі наданого кредиту.

...