Облік витрат

Размещено на http:www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Обліку і аудиту»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий облік І»

на тему: «Облік витрат»

Виконав:

Студент групи: ЗОАВ- 121

Нестеренко С. А.

Керівник:

К.е.н., доцент

Акименко О.Ю.

Чернігів ЧНТУ 2013



Зміст

ВСТУП

1. НОРМАТИВНА ТА МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ОБЛІКУ ВИТРАТ

1.1 Основні положення та визначення витрат на виробництво

1.2 Організація обліку витрат

1.3 Нормативна база обліку витрат

1.4 Методологічна база обліку витрат

1.5 Економічна сутність витрат на виробництво продукції

2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ”САН ІНБЕВ УКРАЇНА”

2.1 Загальна характеристика статутної діяльності підприємства

2.2 Аналіз облікової політики стану бухгалтерського обліку на підприємстві

3. АНАЛІЗ СТАНУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ВИТРАТ

3.1 Первинна документація з обліку витратних операцій на підприємстві

3.2 Облік виробничих витрат (синтетичний та аналітичний облік)

3.3 Аналіз основних бухгалтерських оцінок та суджень при застосуванні облікової політики

4. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ПІДПРИЄМСТВІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки бухгалтерський облік є особливо важливою функцією ефективного управління виробничими і комерційними структурами, знаряддям контролю за раціональними і економічним використанням ресурсів з метою досягнення комерційного успіху і виконання фінансових обов'язків перед державою.

Опанування знаннями бухгалтерського обліку з метою виявлення слабких місць у роботі підприємств і знаходження шляхів подальшого покращення їх роботи є головною метою керівника підприємства, менеджера, економіста, бухгалтера.

Бухгалтерський облік повинен всебічно і повно охоплювати та систематизувати господарську діяльність виробничо-комерційного підприємства, об'єднання, забезпечувати управління інформацією, здатною контролювати і оцінювати їх господарську діяльність.

Чітка побудова бухгалтерського обліку підвищує роль його як основного засобу контролю за додержанням режиму економії і комерційного успіху в усіх підприємствах.

Перехід виробництва на ініціативний шлях розвитку передбачає прискорення темпів економічного росту, посилення режиму економії і ресурсозбереження. бухгалтерський облік витрати

Важливе значення відіграє науково-обгрунтований бухгалтерський облік витрат виробництва, що формує інформацію про використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, собівартості виробництва і реалізації, а в кінцевому результаті показники ефективності роботи підприємства.

Облік затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції має найбільшу специфіку в зв'язку з особливостями технології виробництва на підприємствах різних галузей промисловості.

Поряд з необхідністю вивчення загальних завдань організації і методології обліку і калькулювання собівартості в промисловості виникає суттєва необхідність засвоєння тих особливостей формування затрат, розподілу комплексних витрат, прийомів і способів калькулювання собівартості виробів, які визначаються галузевими факторами.

Метою курсової роботи є розгляд теоретичних основ обліку витрат на прикладі ПАТ СанІнБев Україна в ринкових умовах господарювання.

Предметом даної курсової роботи є сукупність теоретичних основ організації обліку витрат на досліджуваному підприємстві.

При написанні курсової роботи слідує вирішити такі завдання:

- розглянути економічну сутність і зміст витрат;

- показати за яким принципом проводиться групування витрат на підприємстві;

- охарактеризувати нормативно - законодавчу базу з обліку витрат на підприємстві;

- охарактеризувати облік витрат підприємства по всіх видах.

Об'єктом досліджень є система організації обліку витрат на підприємстві. Інформаційною базою курсової роботи були нормативно-правові акти, що регулюють облік витрат на підприємстві.

В роботі використовувалися нормативно-правові документи України, праці відомих українських та закордонних фахівців, а саме Оліфірова Ю.О., Попкова О.О., Погосова А.В. та інші, а також публікації в спеціалізованих періодичних виданнях.



1. НОРМАТИВНА ТА МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ОБЛІКУ ВИТРАТ

1.1 Основні положення та визначення витрат на виробництво

Витрати - це вартісне вираження використаних у господарській діяльності організації за звітний період матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів. Витрати можуть бути віднесені або в активи, або до витрат організації. Рекомендується групувати витрати за такими основними напрямками:

· види виробництв (основне, допоміжне, непромислове);

· в структурні підрозділи підприємства (місця виникнення витрат, центри відповідальності);

· види, групи продукції (носії витрат);

· економічні елементи витрат;

· калькуляційні статті витрат.

Для обліку і планування витрат на виробництво і реалізацію продукції застосовуються дві взаємодоповнюючі класифікації: поелементно і калькуляційна (за статтями витрат).

Витрати називаються економічними елементами, якщо вони однорідні за своїм економічним змістом незалежно від місця здійснення і призначення.

Поелементний класифіка ція витрат необхідна для визначення завдань по зниженню собівартості продукції. За елементами групуються витрати, однорідні за економічним змістом (матеріальні, трудові, витрати, що мають характер комплексних грошових надходжень).

Згідно з Основними положеннями по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) угруповання витрат містить такі елементи: матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів), витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних фондів та інші витрати.

В елементі "Матеріальні витрати" відображається вартість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабрикатів, палива та енергії всіх видів, транспортних послуг сторонніх організацій, робіт і послуг виробничого характеру, знос малоцінних і швидкозношуваних предметів.

В елемент "Витрати на оплату праці" включаються витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства.

В елементі "Відрахування на соціальні потреби" відображаються обов'язкові відрахування (за законодавчо встановленими нормами) органам соціального страхування, пенсійному фонду від усіх видів оплати праці працівників, зайнятих у виробництві продукції.

В елементі "Амортизація основних фондів" містяться всі амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів виходячи з їх балансової вартості і встановлених норм, включаючи і прискорену амортизацію їх активної частини.

До елементу "Інші витрати" відносяться всі інші витрати, що не ввійшли в раніше перераховані елементи витрат: податки, збори, відрахування на бюджетні фонди, які відносять на собівартість продукції; платежі з обов'язкового страхування майна підприємства; плата за відсотками за короткострокові позики банків в межах законодавчо встановлених ставок, а також оплата послуг зв'язку, підготовки кадрів, реклами, пожежної охорони та інші витрати в межах законодавчо встановлених норм.

Калькуляційна класифікація відображає місце виникнення витрат і застосовується для обліку і калькулювання витрат на виробництво і реалізацію всієї продукції (робіт, послуг). Угрупування витрат за статтями здійснюється залежно від їх функціональної ролі у виробничому процесі: витрати, викликані виробничим споживанням ресурсів, і витрати, пов'язані з організацією, обслуговуванням, управлінням і збутом.

Основними положеннями з планування, обліку і калькулювання собівартості на промислових підприємствах встановлена типова угруповання витрат за такими основними статтями калькуляції:

· сировину та матеріали;

· зворотні відходи (віднімаються);

· покупні напівфабрикати і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;

· паливо і енергія на технологічні цілі;

· заробітна плата виробничих робітників (основна і додаткова);

· відрахування на соціальні потреби;

· витрати на підготовку і освоєння виробництва;

· загальновиробничі витрати;

· загальногосподарські витрати;

· втрати від шлюбу;

· інші виробничі витрати;

· комерційні витрати.

Сума одинадцяти перших статей утворює виробничу собівартість продукції, а сума дванадцяти статей - повну собівартість продукції.

1.2 Організація обліку витрат

Процес виробництва продукції (робіт, послуг) потребує здійснення певних витрат. Визначення витрат дається у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", а склад витрат у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за вийнятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Якщо хоча б одна з умов визначення активів не використовується, актив не визначається, а витрати з придбання цього активу списуються у поточному періоді на "Інші операційні витрати". Списані активи обліковуютя на позабалансовому рахунку 07 "Списані активи".

Із зменшенням активів виникають такі витрати:

списання матеріалів на виробництво продукції, для ремонту основних засобів, на адміністративні цілі;

нарахування амортизації;

списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП, що стали непридатними ;

втрати від знецінення запасів;

нестачі запасів, (сировини, комплектуючих виробів, готової продукції, товарів);

нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, яка не може бути сплачена;

благодійні внески;

належні до сплати або сплачені штрафи, пені, неустойки.

Зобов'язання, як уже зазначалося, є заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють економічні вигоди.

До витрат, що збільшують зобов'язання належать такі нарахування:

заробітна плата робітників підприємства, які перебувають з ним в трудових відносинах;

податків, зборів, обов'язкових платежів;

відрахування на обов'язкове і добровільне страхування;

орендної плати, комунальних послуг, витрат зв'язку, послуг з реклами;

послуг сторонніх організацій (юридичних, аудиторських, консультаційних, медичних).

До витрат, згідно з П(с)БО № 1 та П(с)БО № 3, належить також нестача запасів, списання запасів або необоротніх активів, які визнано активами, сплати штрафних санкцій, витрати на заохочення, соціальний і виробничий розвиток, нарахування податків, у тому числі податку на прибуток.

Облік витрат за елементами.

Елемент витрат - сукупність економічно однорідних операцій.

У відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків передбачено відображення витрат за елементами на рахунках класу 8.

Відображення здійснюється наступним чином:

Витрати операційної діяльності;

Витрати пов'язані з інвестиційною і фінансовою діяльністю, а також витрати від надзвичайних подій.

Критерії визначення витрат.

Ці критерії передбачають, що:

витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або зобо'язань;

витратами звітнього періоду визначають або зменшенням активів, або

збільшенням зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за вийнятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені;

витрати визначені витратами певного періоду одночасно з визначенням доходу , для одержання якого їх здійснено;

витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображені у витратах того звітнього періоду, в якому їх було здійснено;

якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітніх періодів, витрати визначаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітніми періодами.

Не визначаються витратами і не включаються до Звіту про фінансові результати:

платежі згідно з договорами комісії, агентськими угодами та іншими подібними договорами комісії;

попередня (авансова ) оплата запасів, робіт, послуг;

погашення одержаних позик;інші зменшення активів чи збільшення зобов'язань, шо не відповідає ознакам властивим витратам;

витрати, які зображені зменшенням власного капіталу згідно з П(с)БО.

З метою бухгалтерського обліку, аналізу та планування витрати підприємства об'єднуються в однорідні групи за різними ознаками. Загалом витрати групуються та обліковуються за видами, місцями виникнення та носіями витрат, виходячи з діяльності підприємства.

Розрізняють такі види діяльності:

Операційна діяльність підприємства - це основна діяльність, яка пов'язана з виробництвом продукції (робіт, послуг), або реалізованої продукції (товарів, послуг), що є визначною метою створення підприємства та забезпечує основну частину його доходу.

Інвестиційна діяльність підприємства пов'язана з придбанням та реалізацією нематеріальних активів, фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність підприємства - це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного і позичкового капіталу підприємства.

Надзвичйна діяльність підприємства - операції або події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно. Прикладами надзвичайної діяльності слід вважати стихійне лихо (землетрус, повінь, тощо).

Витрати, які пов'язані з основною операційною діяльністю, розрізняють за функціями - виробництво, управління, збут та інше.

Види витрат визначаються виходячи з економічного змісту , що міститься в кожному елеметі витрат. Види витрат є базою для формування калькуляційних статей витрат.

Усі витрати підприємства згідно з П(с)БО № 16 "Витрати", поділяються на виробничі, операційні та інші витрати діяльності.

1.3 Нормативна база обліку витрат

Основні нормативні документи використовуються, при обліку витрат на виробництво:

· Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. №283.

· Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318 із змінами та доповненнями.

· Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені наказом Держкомітету промислової політики України від 02.02.2001 р. №47.

1.4 Методологічна база обліку витрат

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначаються ПБО 16 “Витрати”.

Витрати звітного періоду - це витрати, що визнаються або шляхом зменшення активів, або шляхом збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Не визнаються витратами і не включаються до Звіту про фінансові результати:

платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

погашення одержаних позик;

інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають визначенню витрат звітного періоду;

витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до інших ПБО.

Інформація про витрати підприємства в Звіті про фінансові результати наводиться в розрізі:

1. Груп за їхньою функцією на підприємстві (І розділ Звіту про фінансові результати).

2. Елементів витрат (ІІ розділ Звіту про фінансові результати).

У І розділі Звіту про фінансові результати витрати підприємства наводяться в розрізі таких груп:

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю підприємства:

собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

адміністративні витрати;

витрати на збут;

інші операційні витрати.

Витрати, пов'язані з іншою діяльністю підприємства:

втрати від участі в капіталі;

фінансові витрати;

інші витрати.

Податок на прибуток.

Надзвичайні витрати.

Витрати в розрізі елементів витрат відображаються в ІІ розділі Звіту про фінансові результати та групуються за такими видами:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація;

інші операційні витрати.

Лише витрати, що відносяться до операційної діяльності підприємства відображаються на рахунках класу 8 “Елементи витрат” та, відповідно, в ІІ розділі Звіту про фінансові результати “Елементи операційних витрат”.

Як уже згадувалось у розділі 2.11.1 даного Посібника, для обліку витрат підприємства можуть використовувати рахунки класів 8 та 9, причому, ведення рахунків класу 9 є обов'язковим для всіх підприємств, крім суб'єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності. Рішення щодо застосування рахунків класу 8 приймається підприємством самостійно.

Згідно з Інструкцією до застосування Плану рахунків рахунки класу 8 закриваються щомісячно в кореспонденції з дебетом наступних рахунків:

Дебет 23 “Виробництво”

Дебет 91 “Загальновиробничі витрати”

Дебет 92 “Адміністративні витрати”

Дебет 93 “Витрати на збут”

Дебет 94 “Інші операційні витрати”.

1.5 Економічна сутність витрат на виробництво продукції

Витрати на виробництво утворюють виробничу (заводсь-ку) собівартість, а витрати на виробництво і збут - повну собівар-тість промислової продукції. Перелік включених до собівартості поточних витрат визначено статтею 9 Закону України "Про оподатку-вання прибутку підприємств".

Витрати на виробництво валової продукції (чи собівартість валової продукції) характеризують витрати поточного періоду (року, кварталу, місяця) на виробництво промислової продукції (робіт, послуг).

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і досто-вірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом продукції, обчислення фактичної собівартості окремих видів та всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів.

Дані обліку витрат використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, визначення результатів діяльності структурних підрозділів та підприємств в цілому, фактичної ефектив-ності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток та удосконалення виробництва, для планово-економічних та аналітичних розрахунків.

У зв'язку з цим повинно бути забезпечене повне зіставлення планових та звітних даних щодо складу і класифікації витрат, об'єктів і одиниць калькулювання, методів розподілу витрат за пла-нованими (звітними) періодами.

За місцем виникнення витрати на виробництво групуються за це-хами, дільницями, службами та іншими адміністративно відокремлени-ми структурними підрозділами виробництв.

Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів виробництво поділяється на: основне, допоміжне і непромислове господарство.

До основного виробництва належать, цехи, дільниці, що беруть безпосередньо участь у виготовленні продукції.

Витрати на виробництво класифікуються за такими ознаками:

Таблиця 1.1

Класифікація витрат на виробництво продукції підприємства

№ з\п	Ознаки	Витрати підприємства
1	За місцем виникнення витрат	Витрати виробництва, цеху, дільниці, служби
2	За видами продукції, робіт, послуг	Витрати на вироби, типові представники виробів, групи однорідних виро-бів, одноразові замовлення, валову, товарну, реалізовану продукцію
3	За видами витрат	Витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції
4	За способами перенесення вартості на продукцію	Витрати прямі, непрямі
5	За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат	Витрати умовно-змінні, умовно-постійні
6	За календарними періодами	Витрати поточні, одноразові

Допоміжне виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва: виконання робіт по ремонту основних фондів. забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устат-кування, різними видами енергії, транспортними та іншими послуга-ми. До нього належать ремонтні цехи, експериментальні, енергетич-ні, транспортні та інші підрозділи.

До непромислового господарства належить: не заводський тран-спорт, житлово-комунальне господарство та культурно-побутові заклади, підсобні сільськогосподарські підприємства та інші структурні підрозділи, які не беруть участі у виробництві товарної продукції.

Усі витрати на виробництво включаються до собівартості окре-мих видів продукції, робіт і послуг (у тому числі окремих виро-бів, виготовлених за індивідуальними замовленнями) чи груп одно-рідних виробів.

За видами витрати класифікуються за економічними елемента-ми та за статтями калькуляції.

Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат.

Нормальна потужність - очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Об'єкт обліку витрат -- продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Необхідною умовою відображення витрат у фінансовій звітності є їх визнання та достовірна оцінка.

Нормами П(С)БО 16 суворо регламентуються умови визнання витрат підприємства .Так, згідно п. 5-8 даного положення витрати визнаються за наступних умов:

1. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Приклад, списання матеріалів на виробництво; нарахування заробітної плати персоналу підприємства.

2. Визнання на основі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів. Приклад: нарахування амортизації основних засобів, нарахування амортизації нематеріальних активів.

3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати критеріям активів підприємства. Приклад: уцінка запасів, створення резерву сумнівних боргів.

4. Можлива достовірна оцінка суми витрат.

Витрати включаються до Звіту про фінансові результати на підставі принципу відповідності. Тому витрати визнаються в момент виникнення і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Крім того, витрати визнаються на підставі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.

Рахунок 90 “Собівартість реалізації” має такі субрахунки:

- субрахунок 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”, на
якому ведеться облік виробничої собівартості реалізованої готової продукції;

- субрахунок 902 “Собівартість реалізованих товарів” призначений
для відображення собівартості реалізованих товарів;

- субрахунок 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”, на якому ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг.

Дані по рахунку 90 відображаються у Звіті про фінансові результати ряд. 040.

Собівартість реалізованих товарів визначається згідно Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.



2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ”САН ІНБЕВ УКРАЇНА”

2.1 Загальна характеристика статутної діяльності підприємства

ПАТ "САН ІнБев Україна" (далі Компанія) є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "САН Інтербрю Україна" (код ЄДРПОУ 30965655). З моменту державної реєстрації Товариства до нього перейшли усе майно, усі права та обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "САН Інтербрю Україна", яке було зареєстровано Державним реєстратором Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації 01.06.2000 р., про що зроблено запис № 10681200000002200.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "САН Інтербрю Україна" було реорганізовано шляхом перетворення у Відкрите акціонерне товариство "САН Інтербрю Україна" 19.12.2005.

В 2006 році ВАТ "САН Інтербрю Україна" оголосило про реорганізацію в єдину юридичну особу шляхом приєднання ВАТ "Миколаївський пивзавод "Янтар" (код ЄДРПОУ 00374605, було зареєстровано Державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської міської ради 31.10.1995 р., про що було зроблено запис № 1 522 120 0000 000777), ЗАТ "Чернігівський пивкомбінат "Десна" (код ЄДРПОУ 05517564, було зареєстровано Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 20.06.1994 р. за записом про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР № 1 064 120 0000 003191) та ЗАТ "Пивзавод "Рогань" (код ЄДРПОУ 00379896, було зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.04.1994 р., про що зроблено запис №1 480 110 0001 020538).

Після реорганізації всі підприємства є безбалансовими відділеннями ВАТ "САН Інтербрю Україна". Після завершення угоди про об`єднання компаній Іnterbrew і AmBev та створення ІnBev лідера світового пивоваріння ВАТ "САН ІнБев Україна" представляло цю компанію на вітчизняному ринку. В 2010 ВАТ «САН ІнБев Україна» було перейменованоу ПАТ «САН ІнБев Україна».

До складу Компанії входять 8 безбалансових відділень:

-Дніпропетровське (49100, м.Дніпропетровськ, вул.Мандриківська, 276, оф.9),

- Чернігівське (14037, м.Чернігів, вул.Інструментальна, 20),

- Харківське (61172, м. Харків, вул. Роганська, 161),

- Одеське (65028, м.Одеса, вул.ГенералаВєтаєва, 18),

- Сімферопольське (95022, м.Сімферополь, пр. Перемоги, 141),

- Миколаївське (54050, м.Миколаїв, вул. Янтарна, 320),

- Донецьке (83056, м. Донецьк, пр. Павла Поповича, 37а),

- Львівське (79019, м.Львів, вул. Городницька, 43).

У власності Компанії знаходяться три заводи: у Миколаєві, Харкові та Чернігові. Основним видом діяльності Компанії є виробництво та реалізація пива та безалкогольних напоїв. Основні ринки збуту ринок пива України, експорт. Збут продукції здійснюється через прямі та непрямі канали збуту.

Нижче показані основні акціонери Компанії та їхні частки у капіталі Компанії станом на 31грудня 2012 р.:

В Україні спостерігаються деякі явища, характерні для ринкової економіки, що зароджується, зокрема, валюта, що не є вільно конвертованою за межами України, обмеження та контроль у валютній сфері, відносно високі процентні ставки. За наявності значної частки експорту у структурі економіки, Україна зазнає негативного впливу під час падіння ринкової кон'юнктури та економічного спаду, що спостерігаються в інших країнах світу. Уряд України продовжує проводити економічні реформи та вдосконалювати законодавчу, податкову і нормативну базу. Майбутня стабільність економіки значною мірою залежить від успіху цих реформ та ефективності вжитих економічних, фінансових і монетарних заходів.

Нещодавня світова фінансова криза негативно вплинула на українську економіку. Фінансова ситуація у фінансовому та корпоративному секторах України значно погіршилася з середини 2008 року по 2009 рік включно. З 2010 року в економіці України спостерігалося помірне відновлення економічного зростання. Це відновлення супроводжувалося поступовим зниженням ставок рефінансування, стабілізацією обмінного курсу української гривні щодо основних іноземних валют, а також підвищенням рівня ліквідності на міжбанківському ринку.

Податкове, валютне та митне законодавство в Україні дозволяє різні тлумачення та часто змінюється.

2.2 Аналіз облікової політики стану бухгалтерського обліку на підприємстві

Основа підготовки інформації. Ця попередня фінансова звітність підготовлена в відповідності з вимогами Міжнародного стандарту фінансової звітності 1 (IFRS 1) «Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності», в рамках переходу Компанії на Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - МСФЗ). Складена за наступний звітний період станом на 31 грудня 2013 року фінансова звітність Компанії буде вважатися першою, що відповідатиме всім вимогам МСФЗ, які діятимуть на таку дату. Відповідно, дана попередня фінансова звітність, що призначена для цілей формування порівняльної інформації в першій повній фінансовій звітності Компанії, була складена менеджментом, виходячи з розуміння МСФЗ та їх інтерпретацій, які будуть діяти станом на 31 грудня 2013 року, та облікової політики, яка застосовуватиметься Компанією в першій повній фінансовій звітності, складеній у відповідності до МСФЗ. Будьякі зміни до даних стандартів та інтерпретацій, а також застосовуваної облікової політики, можуть призвести до необхідності внесення змін в дану попередню фінансову звітність з метою представлення даних цієї звітності в якості порівняльних даних в повній фінансовій звітності.

Ця попередня фінансова звітність підготовлена за принципом історичної (первісної) вартості, за винятком фінансових інструментів, які оцінюються за справедливою вартістю плюс витрати, понесені на здійснення операції.

Нижче наведено основні положення облікової політики, що використовувалися під час підготовки цієї попередньої фінансової звітності. Ці принципи застосовувались послідовно відносно всіх періодів, поданих у звітності. Підготовка фінансової звітності вимагає застосування певних бухгалтерських оцінок. Вона також вимагає, щоб при застосуванні облікової політики Компанії її керівництво застосовувало власні професійні судження. Області, де такі судження є особливо важливими, області, що характеризуються високим рівнем складності, та області, в яких припущення й розрахунки мають велике значення для підготовки фінансової звітності.



3. АНАЛІЗ СТАНУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ВИТРАТ

3.1 Первинна документація з обліку витратних операцій на підприємстві

№ Господарська операція Документ Місце складання Хто складає 1 2 3 4 5 1. Списання матеріалів на витрати основного виробництва Акт на списання матеріалів Внутрішній Начальник цеху 2. Відображення отриманих послуг з технічного обслуговування комунікаційних мереж Договір, рахунок, платіжне доручення, акт приймання-здачі виконаних робіт Зовнішній Бухгалтер 3. Відображення прийому виконаних робіт по гальванічному покриттю деталей Договір, рахунок, платіжне доручення, акт прийому-здачі виконаних робіт. Зовнішній Бухгалтер 4. Відображення отриманих послуг з водопостачання Договір, рахунок, платіжне доручення Зовнішній Бухгалтер 5. Відображення отриманих послуг з постачання електроенергії Договір, рахунок - фактура, податкова накладна, платіжне доручення Зовнішній Постачальник електроенергії 6. Проведення наданих послуг оренди Договір, платіжне доручення, акт виконаних послуг Зовнішній Орендодавець 7. Відображення витрат на відрядження Авансовий звіт Внутрішній Підзвітна особа 8. Відображення витрат по нарахуванню заробітної плати працівникам підприємства та відрахувань на фонд оплати праці до фондів соціального страхування Розрахунково-платіжна відомість, бухгалтерська довідка-розрахунок по відрахуванню на фонд оплати праці до фондів , соціального страхування Внутрішній Бухгалтер 9. Отримання послуг банку по перерахуванню електронних платежів Договір на розрахунково-касове обслуговування, банківська виписка Зовнішній Обслуговуюча банківська установа 10. Відображення витрат по нарахуванню амортизації (зносу) Бухгалтерська довідка - розрахунок зносу Внутрішній Бухгалтер

3.2 Облік виробничих витрат (синтетичний та аналітичний облік)

Виробництво продукції пов'язане з певними витратами, які мають назву “виробничі”.

Виробничі витрати - витрати на виготовлення продукції та загальновиробничі (накладні) витрати. Виробничі витрати поділяються на прямі та загальновиробничі (накладні) витрати.

За способом включення до собівартості продукції виробничі витрати поділяються на прямі і непрямі.

Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певного виду продукції (робіт, послуг), а тому до її собіартості вони включаються прямо на підставі відповідних документів.

Непрямі витрати, як правило, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому вони прямо до собівартості тієї або іншої продукції не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівартості окремих видів продукції. До них відносяться загальновиробничі витрати.

До прямих витрат належить :

прямі матеріальні витрати (вартість сировини і матеріалів, які є основою продукції, що виготовляється; куплених напівфабрикатів і комплектуючих виробів; допоміжних та інших матеріалів, які можна безпосередньо віднести до окремого об'єкта витрат);

прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг, які можуть бути, безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат);

інші прямі витрати (усі інші виробничі витрати, що можуть бути безпосередьо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні цілі, плата за оренду земельних, майнових паїв, амортизація, втрати від браку).

Виробничі витрати, згідно з інструкцією по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 30. 11. 1999 р. № 291, відображається в таких рахунках:

на рахунку 23 “Виробництво”, де здійснюється облік витрат на виробництво продукції (дебетове сальдо на рахунку 23 на кінець періоду показує суму незавершеного виробництва);

на рахунку 90 “Собівартість реалізації”, де відображається собівартість реалізованої продукції, робіт послуг, фактичну собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок).

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до виробничої собівартості готової та реалізованої продукції. Інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітнього періоду сальдо з дебету рахунка 90 “Собівартість реалізації” списується на рахунок 79 “Фінансові результати”.

...