ТОВ "Радивилів Агро" розташоване на західній частині Варивилівського району Рівненської області.

Господарство розподілене на 6933, 62 га земель. Спеціалізація господарства - вирощування сільськогосподарських культур.

ТОВ "Радивилів Агро" входить до Західного економічного району. Кліматичні умови регіону сприятливі для розвитку сільського господарства. Центральний економічний район розташований в межах недостатньо вологої, теплої та посушливої агрокліматичної зони. В цілому клімат території сприятливий для розвитку сільського господарства, зокрема для вирощування зернових - озимої пшениці, кукурудзи, з технічних - цукрових буряків, соняшнику.

Клімат Варивилівського району, де знаходиться ТОВ "Радивилів Агро", помірно континентальний з довгим жарким літом і короткою малосніжною зимою. Середньомісячна температура повітря у січні - 5,5°С, у липні +20°С. Річна кількість опадів становить 485 мм. Найбільша кількість вологи випадає влітку. Найбільша товщина снігового покриву (8-10 см) спостерігається в січні-лютому.

Тривалість безморозного періоду становить 165 днів. Ґрунти ТОВ "Радивилів Агро" багаті гумусом, в основному переважають чорноземи. Ґрунтове покриття сформувалося під впливом сухого теплого континентального клімату. Землі ТОВ "Радивилів Агро" мають потенціальну родючість. Основні прийоми в системі просапних сівозмін, накопичення та правильне використання вологи, внесення добрив, покращення найбільш цінних культур і сортів.

Одним із кроків ознайомлення з діяльністю ТОВ "Радивилів Агро" є вивчення організаційно-правових основ його діяльності, що ми можемо зробити за допомогою Анкети нового клієнта (додаток 1), яка була складена на підготовчому етапі проведення аудиту.

Наступним кроком ознайомлення з діяльністю підприємства буде вивчення рівня його розвитку. Цей процес ми можемо зробити аналізуючи дані форми № 50 с. - г., балансу підприємства та звіту про фінансові результати за останні три роки.

Серед матеріальних умов, необхідних для життя людей, земля має особливе значення. Земельні ресурси - це національне багатство нашої країни, важлива умова життя і діяльності суспільства, матеріальна основа розвитку сільського господарства, база для розміщення і функціонування усіх галузей народного господарства. Тому найбільш повне і раціональне використання землі для виробництва продукції є найважливішим завданням сільського господарства. Про землекористування ТОВ "Радивилів Агро" дізнаємося з таблиці.

Таблиця 2.1

Склад і структура сільськогосподарських угідь ТОВ "Радивилів Агро"

Аналізуючи дані таблиці можна зробити наступні висновки, що сільськогосподарські угіддя ТОВ "Радивилів Агро", порівняно з 2010 роком, зросли на 175 га, тобто на 2,5%. У структурі с. - г. угідь господарства майже всю площу займає рілля (95,9%).

Трудові ресурси, як соціально-економічна категорія, являють собою сукупність здатних до праці людей, які є носіями фізичних і духовних здібностей до праці, що використовуються у процесі створення матеріальних цінностей.

Трудові ресурси підприємства (господарства) - це сукупність працівників, які зайняті на підприємстві і входять до його облікового складу.

Таблиця 2.2

Вартісні показники продуктивності праці в ТОВ "Радивилів Агро"

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що чисельність працюючих в господарстві збільшилась, порівняно з 2010 роком, на 59 осіб, тобто на 115,%, більше ніж у два рази. Вартість валової продукції зросла на 5667,26 тис. грн., тобто на 210,28%.

Ефективність сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від рівня забезпеченості його основним капіталом (основними засобами) та трудовими ресурсами і їх раціонального використання.

Основний капітал - це частина продуктивного капіталу, яка складається із вартості засобів праці, обертається протягом кількох періодів виробництва і поступово (частинами) переносить свою вартість на вироблюваний продукт.

В бухгалтерському обліку для позначення основного капіталу, використовують термін основні засоби, що відображають вартість засобів праці. Визначено, що основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує для використання у виробничому процесі більше 1 року.

Відтворення і використання основного капіталу підприємства характеризується системою показників, які поділяються на 3 групи:

Таблиця 2.3

Динаміка забезпеченості підприємства основним капіталом і його використання

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити такі висновки, що вартість основного капіталу на 1 га сільськогосподарських угідь, в 2012 році порівняно з 2010 збільшилася на 0,89 тис. грн., тобто на 111,25%. А вартість основного капіталу на 1 середньорічного працівника збільшилася, але не суттєво - лише на 0,94, тобто на 0,89%. Капітоловіддача, відповідно в 2010 та 2012 роках, становила 0,5 грн. та 0,71 грн., що свідчить про збільшення вартості валової продукції на 1 грн. основного капіталу, капіталомісткість відповідно становить 2 та 1,4 тис. грн., що свідчить про зменшення вартості основного капіталу з розрахунку на 1 грн. вартості валової продукції. Норму прибутку вирахувати нажаль не вдалося тому, що підприємство збиткове.

Основний показник, що визначає спеціалізацію підприємства, є структура товарної продукції, яка визначається як процентне співвідношення вартості продукції окремих культур і галузей в загальній сумі вартості товарної продукції по господарству, яка приймається за 100%. Місце культур і галузей в господарстві визначається їх питомою вагою в структурі вартості товарної продукції. Приймається, що господарство спеціалізується на виробництві даної продукції, якщо вона в структурі товарної продукції займає 20 і більше відсотків.

Розглянемо структуру грошових надходжень від реалізації продукції "Радивилів Агро" та визначимо спеціалізацію господарства.

Таблиця 2.4

Склад і структура товарної продукції ТОВ "Радивилів Агро"

Отже, аналізуючи склад та структуру товарної продукції, можна зробити такі висновки: вартість реалізованої продукції в галузі рослинництва в 2012 році відносно 2010 року збільшилась на 12983,24 тис. грн., тобто на 455,37%.

Основною метою економічного розвитку АПК України є неухильне піднесення матеріального рівня життя населення, надання суспільних послуг. Досягнення цієї мети вимагає вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Основні показники економічної ефективності господарської діяльності ТОВ "Радивилів Агро" дослідимо в таблиці.

Таблиця 2.5

Показники господарської діяльності ТОВ "Радивилів Агро"

Аналізуючи показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в ТОВ "Радивилів Агро" можна зробити наступні висновки. Вартість валової продукції в 2012 році у порівнянні з 2010 роком збільшилась на 5667,26 тис. грн. В розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь вартість валової продукції збільшилася на 0,81 тис. грн., тобто на 202,5%; на одного середньорічного працівника збільшилася на 22,18 тис. грн. (43,87%); на 1 грн. виробничих витрат збільшилась на 0,25 тис. грн., тобто на 166,67%. Прибуток господарства з роками був нестабільним, та в 2012 році ТОВ "Радивилів Агро" отримало прибуток у розмірі 4664 тис. грн. що на 4227 тис. грн. (967,28%) більше, ніж в 2010р. В розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, прибуток зріс на 0,58 тис. грн., тобто на 966,67%, а у розрахунку на одного середньорічного працівника збільшився на 33,83 тис. грн. (394,75%). Рівень збитковості підприємства у 2010 році був - 130,29%, а у 2012 він знизився до 50,21%.

Наступним кроком ознайомлення з діяльністю підприємства є проведення оцінки фінансово-майнового стану діяльності підприємства (Додаток 2).

З результатів проведеного дослідження ми можемо побачити, що діяльність підприємства є не дуже ефективною. Коефіцієнт зносу основних засобів зменшується, а отже показує що основні засоби підприємства все менше зношуються. Коефіцієнт оновлення хоча і зростає, але він є дуже низьким. Він також є меншим за коефіцієнт вибуття, що говорить про те що застарілі засоби підприємство списує, а на їх місце не закупає нових.

Коефіцієнт покриття показує перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями більш ніж у шість разів, що показує резерв ліквідності засобів, які можна використати як гарант безпечності.

Також для характеристики ліквідності діяльності підприємства використовують показники швидкої та абсолютної ліквідності. Дані показники показують можливість підприємства погасити свої поточні зобов'язання за рахунок найбільш ліквідних активів та активів, які швидко реалізуються, адже реалізуючи решту активів за невеликий проміжок часу, підприємство отримає лише невелику частину їх вартості. Коефіцієнт швидкої ліквідності хоча й зменшився, але він залишається занадто високим, підприємство в разі потреби може погасити свої поточні зобов'язання. Коефіцієнт абсолютної ліквідності зростає і це говорить про те, що в разі потреби підприємство зможе погасити всі свої зобов'язання.

Розраховуючи коефіцієнт автономії виявлено що збитки підприємства зростають, і це говорить про фінансову слабкість.

Проведений розрахунок коефіцієнтів оборотності говорить про сповільнення темпів виробництва, що є негативним показником.

Коефіцієнти рентабельності показують, що підприємство є збитковим.

Наступним кроком аналізу діяльності підприємства є ознайомлення з обліковою політикою підприємства. (додаток 3).

Провівши аналіз даного наказу, недоліків не виявлено.

Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюють працівники бухгалтерії. До їх складу входить п'ять чоловік. Структура бухгалтерської служби підприємства та розподіл обов'язків між ними подано у додатку (Додаток 4).

Ризик не виявлення - це ризик існування помилок і неточностей у фінансовій звітності клієнта, що зумовлено недосконалістю аудиторських процедур.

Перед початком проведення основного етапу аудиту потрібно встановити рівень ризику не виявлення, а також рівень суттєвості помилок.

Розрахунок ризику не виявлення здійснюється на наступною формулою:

РН=АР/ (ВР*РК),

де РН - ризик не виявлення, АР - аудиторський ризик, ВР - властивий ризик, РК - ризик контролю.

Властивий ризик - це ризик, який показує імовірність існування помилок і неточностей у фінансовій звітності клієнта через вплив на його діяльність факторів зовнішнього і внутрішнього середовища в якому така діяльність відбувається.

Проведемо визначення властивого ризику за допомогою Тесту оцінки ризику (додаток 5).

В даному додатку ми привели фактори внутрішнього і зовнішнього середовища і визначили чи здійснюють вони вплив на діяльність підприємств і як сильно (відносна фактична оцінка). При цьому ми отримали властивий ризик у розмірі 42,5%.

Ризик контролю - це ймовірність існування помилок і неточностей у фінансовій звітності клієнта, які навмисно або випадково допущені в системі бухгалтерського обліку і завчасно не виявлені або не попереджені (не усунуті) засобами і механізмами внутрішнього контролю.

Проведемо оцінку системи внутрішнього контролю підприємства (Додаток 6).

Провівши даний розрахунок аналогічно попередньому ми отримали величину ризику контролю у розмірі 38,25%

Прийнятний аудиторський ризик - це суб'єктивно встановлений рівень ризику, котрий готовий взяти на себе аудитор. Полягає він у тому, що у фінансовій звітності будуть виявлені похибки після завершення аудиту і подання аудиторського висновку без застереження. Якщо аудитор установлює для себе менший рівень аудиторського ризику, то це означає, що він прагне до більшої впевненості у тому, що фінансова звітність не має істотних погрішностей. Нульовий ризик означав би повну впевненість у цьому, а 100-відсотковий ризик - повну невпевненість.

При проведенні аудиту в СК "Лан" встановимо рівень аудиторського ризику у розмірі 4%.

Тепер, маючи потрібні дані, підставимо їх до формули та визначимо ризик не виявлення.

РН=0,04/ (0,425*0,3825) =0,16=16%

Ризик не виявлення знаходиться у межах 1 - 30% і є низьким. Він означає, що при проведенні аудиту буде низька ймовірність того, що аудитор не виявить помилок.

В процесі перевірки документації підприємства аудитором можуть бути виявлені помилки або елементи шахрайства.

Помилка - це ненавмисне викривлення фінансової інформації в наслідок арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, неповнота обліку, не правильне подання в обліку фактів господарської діяльності, складу майна, вимог і зобов'язань, а також невідповідне відображення операцій в обліку.

Шахрайство - це навмисно неправильне відображення і подання даних обліку та звітності.

Суттєвість - це гранично допустимий розмір помилки, якими аудитор може знехтувати оскільки їх не виявлення у фінансовій звітності клієнта не впливає на її достовірність та на рішення користувачів такої фінансової звітності.

Для проведення тематичного аудиту по обліку готової продукції нам знадобиться визначення одного показника суттєвості помилки. Рівень суттєвості для цього візьмемо у розмірі 5%.

Тепер щоб визначити суттєвість нам потрібно взяти кількість грошей на поточному рахунку за звітністю та помножити на рівень суттєвості. Дані візьмемо із Балансу.

Суттєвість помилки = 81000*2%=4050 грн.

2.2 Організація обліку грошових коштів на рахунках в банку

"Порядком ведення касових операцій у народному господарстві України всі підприємства, незалежно від форм власності і виду діяльності, повинні зберігати вільні грошові кошти на рахунках у банку (за винятком сум, які дозволяється зберігати в касі підприємства)." [1, c 52]

За інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженій Постановою Правління НБУ від 18.12.1998 року №527, банки за заявами підприємств відкривають їм поточні рахунки для зберігання грошових коштів та їх використання. Поточні рахунки відкриваються підприємствам, їх відокремленими підрозділам, філіям, підприємцям-фізичним особам, фізичним особам.

Підприємство має право самостійного вибору банку. Воно може відкрити потрібну для діяльності кількість поточних рахунків у національній та іноземній валютах. Поточні рахунки в іноземній валюті відкриваються для кожного виду валюти. Один з рахунків визначається підприємством як основний.

Для надання позик банк відкриває клієнтам позикові рахунки за кожною позикою.

На підставі укладеного депозитного договору підприємство може перерахувати вільні кошти з поточного рахунка на депозитний рахунок. Після закінчення терміну угоди банк повертає кошти на поточний рахунок. Для розрахунків чеками з лімітованих чекових книжок відкривається спеціальний рахунок - рахунок лімітованої чекової книжки.

За заявою клієнта банку може відкриватися акредитивний рахунок - особливий рахунок, кошти якого використовуються для розрахунків з окремими постачальниками.

Порядок відкриття рахунків.

Поточні рахунки юридичним особам відкриваються за подачі в банк таких документів:

заява на відкриття рахунка за підписом керівника і головного бухгалтера (якщо посада головного бухгалтера передбачена штатним розписом);

копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства в органах виконавчої влади;

копію довідки про прийняття до обліку в ДПА;

оригінал та копію нотаріально завіреного Статуту;

картки із зразками підписів осіб, що мають право розпорядження коштами на рахунку, завірену печаткою підприємства;

довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Картка із зразками підписів заповнюється в присутності працівника банку. У ній вказуються особи, що мають право розпоряджатись коштами на рахунках підприємства: керівник підприємства і головний бухгалтер або уповноважені ними особи. Право підпису документів, за якими здійснюється рух грошових коштів підприємства, може мати лише один його представник: як правило, керівник або власник. Картка завіряється печаткою підприємства і використовуються операціоністом банку для звірки ідентичності підписів (підпису) та печатки на первинних документах, які подаються його представником для перерахування коштів або отримання готівки.

Після закінчення операційного дня банк роздруковує виписки з особового рахунку кожного клієнта. Виписки банку надається клієнту, як правило, тільки у випадку, якщо мав місце рух грошових коштів на банківському рахунку.

Виписки банку і прикладені до неї розрахункові документи, підтверджуючі надходження або списання засобів, є підставою для відображення операцій по руху грошових коштів в бухгалтерському обліку.

Банківська виписка є документом банку, в якому по дебету відображено списання грошових коштів з поточного рахунку підприємства, а по кредиту - надходження грошових коштів на рахунок.

2.3 Документування операцій з грошовими коштами на рахунках у банку