Форми, системи і розміри оплати праці на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Організаційно-економічна характеристики господарства

1.1 Організаційна характеристика та облікова політика господарства

1.2 Виробничо-фінансова характеристика господарства та організація обліку на підприємстві

2. Теоретичні основи

3. Облік розрахунків з оплати праці

3.1 Економічний зміст і завдання обліку затрат праці та її оплати в умовах ринку

3.2 Облік особового складу підприємства

3.3 Форми і види оплати праці

3.4 Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з оплати праці

3.5 Види і порядок утримання із зарплати

3.6 Облік нарахування на оплату праці

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

В умовах переходу України до ринкової економіки і одночасно в умовах економічного кризису, спаду виробництва, зниження виробництва праці, звільнення з виробництва великої кількості працівників спричиняє значні зміни в організації праці і її оплати.

На кожному підприємстві, по галузях в Україні повинна бути реальна і достовірна інформація трудоємкості виробленої продукції, про нарахування заробітної плати. Таку інформацію повинен забезпечити бухгалтерський облік.

Заробітна плата - це винагорода (обчислена, як правило, у грошовому виразі), яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст.. 1 Закон України «Про оплату праці»). Важливими новелами цього Закону є те, що він містить визначення додаткової та основної заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат і чітко визначає основні правові принципи організації винагороди за працю.

Чинним законодавством визначено два правових методи організацій заробітної плати. Перший - державне (централізоване) регулювання оплати праці, коли держава регулює оплату праці працівників підприємств усіх форм власності й господарювання, встановлюючи мінімальну заробітну плату, умови визначення її розміру, порядок перегляду та інші норми й гарантії в оплаті праці (зокрема, за роботу в надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні, у нічний час, час простою, а також плату неповнолітнім, вагітним жінкам, працівникам під час перекваліфікації тощо - ст..12 Закону України «Про оплату праці»).

Другий правовий метод - договірне регулювання оплати праці. Воно здійснюється на основі системи угод - генеральної, галузевої чи регіональної, а також виробничої (колективного договору).

Оплата праці за сумісництвом здійснюється за фактично виконану роботу. Умови роботи в цьому разі визначає Кабінет Міністрів України.

Мета курсової роботи - вивчення і аналіз організації оплати праці та її регулювання в умовах ринкової економіки.

Предмет досліджень - заробітна плата як одна з найскладніших економічних категорій і одне з найважливіших соціально-економічних явищ. Оскільки вона, з одного боку, є основним (і часто єдиним) джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення цілей підприємства.

1. Організаційно-економічна характеристики господарства

1.1 Організаційна характеристика та облікова політика господарства

Приватне підприємство «ДРОНГО» було створене у процесі реорганізації у 2001 р. товариства з обмеженою відповідальністю “Агопрогрес”. Економічну відповідальність несе його засновник за розвиток підприємства.

У ПП “ДРОНГО” два засновника Загородня М.Л. та Новак І.П. Підприємство розташоване в Районному центрі, за адресою 20400 вул Скворцова 10, м. Тальне Черкаської обл.; Віддаленість до обласного центру м. Черкаси 230км. Основним транспортним вузлом для господарства є залізнична станція в м Тальне , віддаленість до якої становить 4,5 км.

Відстань до цукрового комбінату - 1,2 км, до КХП - 4км, молокозаводу - 3 км. Все це має сприятливий вплив на діяльність господарства. (Додаток А)

У ПП «ДРОНГО» основним документом, що відображає та регламентує організацію обліку є наказ про облікову політику (додаток ). Даним документом затверджується ведення бухгалтерського обліку на підприємстві відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також з чинними Національними П(С)БО. Наказ про облікову політику є основним внутрішньогосподарським нормативно - правовим актом підприємства, який визначає побудову всієї системи бухгалтерського обліку. У ПП «ДРОНГО» здійснюється підписка на періодичні видання газети «Все про бухгалтерський облік», а також підприємство має доступ до мережі Інтернет.

У господарстві діє змішана форма обліку, бо у кожного бухгалтера на робочому місці стоїть комп'ютер, але за допомогою програми 1С: Бухгалтерія здійснюються лише окремі ділянки обліку і поряд із цим ведеться бухгалтерський облік за Журнально - ордерною формою.

Питання організації бухгалтерського обліку у ПП «ДРОНГО» належить до компетенції його власників Загородня М.Л.та Новак І.П., які і несуть відповідальність за організацію обліку та його забезпечення. Ведення бухгалтерського обліку покладено на бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером. Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених методів бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності, організовує і контролює відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, складає графік документообігу (Додаток ) та контролює його дотримання. Розподіл обов'язків між працівниками бухгалтерії - це один із елементів організації бухгалтерського обліку. При розподілі обов'язків враховують такі фактори : важливість тієї чи іншої роботи, кваліфікація робітників, організаційна структура облікового процесу, при розподілі службових обов'язків виходячи з того, що відповідальні та складні роботи виконувались найбільш кваліфікованими працівниками. На підприємстві бухгалтерія складається з 4 бухгалтерів, касира та головного бухгалтера.

Облікова політика щодо фінансової звітності в «ДРОНГО» визначається виходячи з вимог стандартів бухгалтерського обліку і передбачає обрання дозволених альтернативних способів відображення у обліку і звітності доходів і витрат та оцінки статей балансу.

Облікова політика щодо податків і зборів визначається виключно законами про податки і збори і передбачає вибір альтернативних методів оподаткування, відображення у податковій звітності доходів та витрат. ПП «ДРОНГО» має можливість самостійно обирати метод нарахування амортизації та повне відновлення основних фондів (зараз підприємство використовує прямолінійний метод), строки використання нематеріальних активів, спосіб відображення доходу за довгостроковими контрактами тощо.

Облікова політика щодо отримання даних управлінського обліку передбачає виділення центрів відповідальності, які охоплюють всю організаційну структуру підприємства. Щодо витрат, то важливим є вибір методів обліку витрат виробництва (ПП «Агропрогрес» обрав метод обліку витрат за окремими видами продукції ). Для обліку доходів і витрат за центрами відповідальності підприємство виділяє окремі субрахунки та організовує їх аналітичний облік. Важливим моментом в управлінському обліку є отримання даних, що дають можливість здійснити оцінку діяльності центрів відповідальності. Для цього підприємство керується відповідними П(С)БО та Методичними рекомендаціями на підставі чого обирає зручні йому: методи калькулювання; трансфертні ціни; порядок визначення вкладу центру відповідальності у загальні результати роботи підприємства; порядок розподілу накладних витрат; форми, терміни надання та одержувачі інтерпретованої інформації тощо.

Методична основа облікової політики в Україні в тому числі і на ПП «ДРОНГО» це П(С)БО, які затверджені МФУ, до них відносяться - обрані підприємством методи та процедури організації та ведення бухгалтерського обліку на окремих його ділянках.

Основні елементи облікової політики, які відображаються у обліковій політиці ПП «ДРРОНГО», наведено в табл. 1.1.1

Таблиця 1.1.1.

Основні елементи облікової політики та організації бухгалтерського обліку в ПП «ДРОНГО»

Назва елемента облікової політики	Принципи та методи обліку, що діють на ПП «ДРОНГО», які передбачені національними стандартами
П(С)БО №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". Поріг суттєвості	Об'єктами застосування суттєвості на підприємстві є: діяльність підприємства в цілому; - окремі господарські операції та об'єкти обліку; -статті фінансової звітності.Рекомендації щодо встановлення порогу суттєвості наведено в листі Міністерства фінансів України від 29.07.2003 №304230-04108
П(С)БО 2 "Баланс". Тривалість операційного циклу	Календарний рік
П(С)БО 7 "Основні засоби". 1) Термін корисного використання об'єкта основних засобів; 2)Методи нараху-вання амортизації основних засобів; 3)Методи аморти-зації інших необо-ротних матеріаль-них активів;	1) до кожного об'єкту обліку встановлюється окремо; 2) прямолінійний; 3) метод нарахування 100 % вартості в першому місяці використання об'єкта;
П(С)БО 9 "Запаси". 1) Одиниця обліку запасів; 2) порядок обліку та розподіл транспортно-заго-тівельних витрат; 3) методи оцінки вибуття запасів.	1) одиницею запасів для бухгалтерського обліку вважається окреме найменування виду запасів; 2) транспортно-заготівельні витрати враховувати на окремому субрахунку рахунків обліку запасів і щомісячно розподіляти між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів за звітний період; 3) при відпуску товару на виробництво та реалізацію застосовують тільки один метод ФІФО.
П(С)БО10"Дебіторська заборгованість". 1)Методи визначення величини резерву сумнівних боргів.	1) для визначення коефіцієнта сумнівності за групами заборгованостей на певну дату встановити період спостереження останні 6 міс., що передують такій даті. Величину сумнівних боргів на дату балансу, визначену на основі класифікації такої заборгованості, визнати на залишок резерву сумнівних боргів на ту ж дату. Такий залишок не може перевищувати суму дебіторської заборгованості на ту ж дату.
П(С)БО15"Дохід". 1)Методи оцінки сту-пеня завершеності опе-рацій з надання послуг	1) визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, в загальному обсязі послуг, які має бути надано;
П(С)БО 16 "Витрати".	До собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг включити: прямі витрати на оплату праці та нерозподілені постійні загально виробничі витрати. Витрати операційної діяльності групують за елементами із застосуванням рахунків класу. Класифікацію витрат здійснюють відповідно до затвердження та складу статті калькуляції собівартості реалізованих послуг, розроблених головним бухгалтером підприємства.

Як бачимо ПП «ДРОНГО» в своїй обліковій політиці використовує не всі П(С)БО, а лише декілька, що є дуже негативним явищем. Без уваги залишилися 27 П(С)БО, які є дуже важливими і повинні бути розглянуті в обліковій політиці. Це означає, що підприємство приховує багато інформації, а також можна припустити, що при здійсненні своєї діяльності моє невизначеність.

Включаючи рахунки до робочого плану рахунків головний бухгалтер керується практичними потребами підприємства. В такому плані може бути використано стільки рахунків і субрахунків, скільки необхідно для відображення господарської діяльності. Так, невеликій фірмі достатньо мити декілька десятків рахунків, а великому підприємству необхідно використовувати тисячі рахунків. Тому кожен господарюючий суб'єкт, виходячи зі своїх потреб, розробляє власний робочий план рахунків, який відображає специфіку галузі, вид діяльності, визначає зміст аналітичного обліку і характеристику форми обліку, яка застосовується.

Робочий план рахунків бухгалтерського обліку містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог своєчасності та повноти обліку і звітності.

Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, які не наведено в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з вимог Інструкції, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб.

Розроблений підприємством робочий план рахунків повинен відповідати таким вимогам:

1) бути гнучким;

2) відповідати міжнародним принципам і стандартам обліку;

3) повністю задовольняти потреби як зовнішніх, так і внутрішніх користувачів;

4) бути зручним у користуванні;

5) сприяти здійсненню контролю за фінансовою, інвестиційною та операційною діяльністю підприємства шляхом створення дієвої системи контролю.

1.2 Виробничо-фінансова характеристика господарства та організація обліку на підприємстві

Сільськогосподарське товариство ПП «ДРОНГО» знаходиться у Черкаській області Тальнівського району м. Тальне. Товариство спеціалізується на галузях рослинництва та тваринництва. (Додаток А) Відомість про землекористування можна звести у таку таблицю.

Таблиця 1.2.1

Площа сільськогосподарських угідь

Роки	2010	2012	2012
Усього с/г угідь	1868,92	1834,3	1838,0
В т. ч. рілля	1816,92	1782,0	1777,0
Сінокоси	23,6	23,6	23,0
Пасовища	9,0	9,0	9,0

Зменшення земель у використанні господарством пов'язане із виходом членів колективу з господарства і започаткуванням власної справи.

Щоб зробити виробничо-фінансову характеристику господарства розглянемо дані з бухгалтерських звітів за останні три роки. (Додаток Б)

Таблиця 1.2.2

Виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції

Назва продукції	Роки	Виробництво продукції, ц	Виробнича собівартість основної продукції, тис. грн.	Прямі затрати праці на продукцію всього, тис. люд. год.	Реалізація продукції
					У фізичній масі, ц	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	Дохід від реалізації, тис. грн.
1	2	3	4	5	6	7	8
Всього рослинництва	2012	-	1880,5	128	-	1047,0	1261,3
	2011	-	1208,0	101	-	740,0	933,0
	2010	-	1211,0	93	-	502,0	1029,0
Зернові і зернобобові всього	2012	24550	495,4	41	12994	294,5	403,5
	2011	20710	417,0	41	17334	352,0	508,0
	2010	11386	215,0	27	8719	250,0	516,0
Із них пшениця озима	2012	17893	338,1	31	10107	199,8	257,8
	2011	13480	255,0	23	14362	265	395,0
	2010	353	25,0	10	569	41,0	46,0
Кукурудза на зерно	2012	1674	21,8	2	109	35,8	35,8
	2011	2836	37,0	3	1	2,0	1,0
	2010	2580	34,0	1	1143	63,0	114,0
Насіння соняшника	2012	792	76,7	1	1805	111,1	134,3
	2011	2290	57,0	1	2080	48,0	153,0
	2010	4621	89,0	4	4460	85,0	319,0
Інша продукція рослинництва	2012	-	667,0	57	-	-	-
	2011	-	395,0	34	-	-	-
	2010	-	4990,0	36	-	-	-
Цукрові буряки	2012	57212	641,4	29	57212	641,4	723,5
	2011	26539	339,0	26	26539	339	272
	2010	14094	167,0	20	14094	167,0	194,0
Продукція тваринництва всього	2012	-	1335,2	129	-	857,2	1106,7
	2011	-	1383,0	134	-	1163,0	1071,0
	2010	-	1181,0	84	-	1352,0	879,0
В т. ч. ВРХ	2012	1779	542,9	58	1145	339,7	416,5
	2011	1199	646,0	67	1769	635	513
	2010	792	579,0	36	2174	903,0	536,0
Молока	2012	13418	658,3	51	9789	480,3	650,9
	2011	12608	615,0	46	8699	463	483
	2010	7503	508,0	40	4728	321,0	297,0
Інша продукція тваринництва	2012	-	55,7	6	-	2,9	2,4
	2011	-	9,0	1	-	6,0	1,0
	2010	-	24,0	-	-	4,0	3,0
Реалізація іншої продукції робіт та послуг	2012	-	-	-	-	435,4	472,7
	2011	-	-	-	-	364,0	400,0
	2010	-	-	-	-	237,0	264,0
Всього по підприємству	2012	-	3791,3	269	-	2377,7	2863,7
	2011	-	2754,0	244	-	2312,0	2427,0
	2010	-	2392,0	177	-	2091,0	2172,0

Згідно даних бухгалтерського звіту ми бачимо, що з роками зменшилось виробництво продукції сільськогосподарського виробництва у натуральному виразі, як у рослинництві так і у тваринництві. Відбулося зменшення поголів'я у тваринництві та зменшення продукції рослинництва. Всі ці обставини призвели до зменшення чисельності робітників, як у рослинництві так і у тваринництві. Дані зведено до таблиці.

Таблиця 1.2.3 обліковий праця зарплата політика

Виробництво валової продукції і середньооблікова чисельність працівників

Назва показника	Роки	Одиниця виміру	Усього
1	2	3	4
Валова продукція	2012	тис. грн.	1805
	2011	тис. грн.	1391
	2010	тис. грн.	1450
Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих в с/г виробництві	2012	Осіб	97
	2011	Осіб	87
	2010	Осіб	65
В т. ч. в рослинництві	2012	Осіб	67
	2011	Осіб	60
	2010	Осіб	45
В т. ч. в тваринництві	2012	Осіб	30
	2011	Осіб	27
	2010	Осіб	20
Вироблено валової продукції на одного середньорічного робітника	2012		9162,44
	2011		7436,52
	2010		6276,50

Зі зведених табличних даних наочно видно зменшення виробництва валової продукції по рокам на одного середньорічного працівника.

Підрахуємо долю затрат на оплату праці по рокам в структурі затрат, яка дорівнює відношенню затрат на собівартість реалізованої продукції. (Додаток В)

Із зростанням долі матеріальних витрат на 311 або 31,1% заробітна плата виросла лише на 2%.(табл. 1.2.4 )

Таблиця 1.2.4

Частка витрат на оплату праці в структурі затрат

Найменування показників	2012	2011	2010
С/б реалізованої продукції	2377,7	2312,0	2091,0
Матеріальні затрати	2137,0	2089,0	2534,2
Витрати на оплату праці	488,0	476,0	472,6
Доля матеріальних затрат	89,9	90,35	121,0
Доля затрат на оплату праці	20,5	20,6	22,6
Загальна доля затрат:	149,0	138,1	160,8

Про економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства ПП «ДРОНГО» може говорити такий показник, як рентабельність, що дорівнює відношенню % чистого прибутку або збитку на собівартість основної реалізованої продукції (табл.. 1.2.5) (Додаток В)

Таблиця 1.2.5

Звіт про фінансові результати

Стаття	2012	2011	2010
Дохід від реалізованої продукції	3351	2775	2535
Податок на додану вартість	487	348	363
Чистий дохід від реалізації	2864	2427	2172
С/б реалізованої продукції	2378	2312	2091
Валовий прибуток	486	115	81
Інші операційні доходи	131	269	284
Адміністративні витрати	97	63	65
Витрати на збут	-	31	11
Інші операційні витрати	368	205	226
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток, збиток	152	85	63
	-	-	-
Фінансові витрати	-	54	30
Інші доходи	30	-	-
Чистий прибуток Збиток	182	31	33
	-	-	-

Як ми можемо бачити чистий прибуток по роках також зменшувався.

Рентабельність сільськогосподарського підприємства по трьох роках становить:

2012р. - 182 : 2377,7 = 7,7%

2011р. - 31 : 2312,0 = 1,34%

2010р. - 33 : 2091,0 = 1,58%

Як бачимо, різко знизилась і рентабельність сільськогосподарського підприємства.

Це все можна пояснити тяжким фінансовим станом в сільському господарстві, що пов'язане з відсутністю пільгових кредитів, підвищенням цін на паливо-мастильні матеріали, запасні частини, міндобрива, гербіциди, а також кліматичними умовами.

Щоб добитись високих результатів роботи підприємства необхідно ефективно організувати облік на підприємстві, як робочої сили так і виконаних робіт.

На підприємстві ПП «ДРОНГО» бухгалтерський облік ведеться за журнально-ордерною системою. Бухгалтерський облік проводиться такими бухгалтерами: бухгалтер по обліку витрат рослинництва, бухгалтер по обліку витрат тваринництва, бухгалтер по обліку витрат транспорту, бухгалтер по обліку матеріалів, бухгалтер по обліку заробітної плати, які працюють під керівництвом головного бухгалтера. У обов'язки бухгалтерів входить ведення первинного обліку всіх підрозділів.

Облік працівників на підприємстві ведеться в табелях обліку робочого часу і оформлюється нарядами на виконану відрядну і погодинну роботу. Наряди оформлюються згідно норм і розцінок на всі виконанні роботи, як по рослинництву так і по тваринництву. Заробітна плата адмінперсоналу оформлюється нарядами на відрядну роботу згідно штатного розпису.

Облік розрахунків по оплаті праці здійснюється на основі типових форм, затверджених наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахункам з робітниками і службовцями по заробітній платі» №144 від 22.05.1996р., в здійсненні заходів у відношенні реалізації державної програми переходу України на міжнародну систему обліку та статистики.

Основними показниками праці та заробітної плати, підлягаючі обліку, є: чисельність працівників, їх професія, кваліфікація, затрати робочого часу в людино-годинах, людино-днях. Кількість виготовленої продукції (виконання робіт та послуг), розмір Фонду оплати праці по категоріях роботодавців, видам нарахувань, нарахування премій, відпускних, розмір відрахувань по їх видам та інше. Ці дані необхідні для визначення таких економічних показників, як рівень забезпечення робочою силою, середній заробіток, рівень продуктивності праці та інше.

2. Теоретичні основи

Заробітна плата - це одна з найскладніших економічних категорій і одне з найважливіших соціально економічних явищ. Оскільки вона, з одного боку , є основним (і часто єдиним)джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення цілей підприємства, то питання організації заробітної плати і формування її рівня разом з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо включають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу.

Сутність поняття „заробітна плата” складна і багатостороння, тому розглядати її потрібно з різних позицій.

По-перше, заробітна плата - це економічна категорія, що відображає відносини між власником підприємства (або його представником) і найманим працівником щодо розподілу новоствореної вартості (доходу).

По-друге, заробітна плата - це винагорода, обрахована, як правило, у грошовому вираженні, яку згідно з трудовою угодою власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану роботу. Відтак заробітна плата залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства в цілому. Джерелом коштів на оплату праці є власні кошти - дохід підприємства.

По - третє, у сучасному товарному виробництві, що базується на найманій робочій силі, заробітна плата - це елемент ринку праці, котрий виступає як ціна, за якою найманий працівник продає свою робочу силу. З огляду на це заробітна плата виражає ринкову вартість використання найманої робочої сили.

По - четверте, для найманого працівника заробітна плата - це його трудовий дохід, який він отримує унаслідок реалізації здатності до праці і який має забезпечити об'єктивно необхідне відтворення робочої сили.

По - п'яте, для підприємства заробітна плата - це елемент витрат на виробництво, що входять до собівартості продукції, робіт (послуг), і водночас стимул для матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці.

Сутність заробітної плати виявляється у функціях, які вона виконує в процесі суспільного відтворення. Винятково важлива роль заробітної плати в механізмі функціонування ринкової економіки зумовлена тим, що вона має виконувати багато функцій

Діючими офіційними документами для нарахування заробітної плати є:

1. Кодекс законів про працю. Прийнятий Законом УССР 10.12.1971р. («Відомості Верховної Ради УССР», 1997р. №50) з подальшими змінами і доповненнями згідно з ст. 97 «Форми, системи і розміри оплати праці працівників встановлюються підприємствами самостійно в договорі», 1999р., р.IV, №42-43, с. 387.

2. Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок нарахування середньої заробітної плати» №100 від 08.02.1995р.

3. Закон України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995р.

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про мироприємства по збільшенню допоміжних надходжень в бюджет і підвищення ефективності використання бюджетних засобів для забезпечення фінансування соціальних виплат населенню» №1033 від 31.08.1996р.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про відпускні» № 504/96-ВР від 15.11.1996 р.

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін і доповнення до порядку нарахування заробітної плати» №185 від 24.02.1987р.

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку, кількості днів і умов надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах по вечірній і заочній формах навчання, де навчальний процесс має свої особливості» №634 від 28.06.1997р.

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін в Кодекс законів про працю в Україні» №1356 XIV від 24.12.1999р. (опублікований в газеті «Урядовий кур'єр» №5 від 13.01.2000р.).

9. Постанова Кабінету Міністрів України «Правила нарахування загального трудового стажу для призначення робітникам допомоги з тимчасової непрацездатності» №1659 від 19.10.1998р.

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін і доповнення у порядок нарахування середньої заробітної плати» №1398 від 30.07.1999р.

11. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-111 від 02.03.2000р. з змінами і доповненнями, внесеними Законом України №2213-111 від 11.01.2001р. («Бухгалтерія», 2000р., №52 (415), с.22).

12. Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» №2213-111 від 11.01.2001р. («Бухгалтерія», 2001р., №9 (424), с.112).

13. Інструкція про порядок нарахування і виплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття і обліку їх поступлення в Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджене наказом Міністерства праці України №330 від 18.12.2000р. і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2000р. за №30/5221 («Бухгалтерія», 2001р., №7 (422), с.11).

14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників податково стягнутого доходу (прибутку), сукупного податкового стягнутого доходу (допустиму суму заробітної плати (доходу)), з якої стягуються страхові внески (збори) в соціальні фонди» № 225 від 07.03.2001р. («Бухгалтерія», 2001р., №13 (427), с.30-31).

15. Закон України «Про збори на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997р., зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України №1222-XIV від 17.11.1999р., №1461-111 від 17.02.2000р. («Все про бухгалтерських облік», 2001р., №40 (586), с.30).

16. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок виплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» №1740 від 03.11.1998р. («Все про бухгалтерський облік», 2001р., №40 (586), с.33).

17. Інструкція «Про порядок нарахування і виплати підприємствами, установами, організаціями і громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх поступлення в Пенсійний Фонд України» №4-6 від 03.06.1999р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 50.07.1999р. за №436/3729 («Все про бухгалтерський облік», 2001р., №40 (586), с.37).

Можна визначити, що низька заробітна плата впливає на продуктивність праці, що додається до інших причин зниження продуктивності праці.

Витрати на оплату праці є елементом собівартості продукції (робіт, послуг), в структурі і динаміці якої проявляються співвідношення між продуктивністю праці і заробітною платою.

Об'єктивна вимога полягає в тому, щоб на основі зростання продуктивності праці підвищувати заробітну плату в тих межах, при яких знижувались би витрати заробітної плати на одиницю продукції і послуг, що передбачає більш швидке зростання продуктивності праці.

Аби краще збагнути сутність заробітної плати як категорії ринкової економіки, звернімо увагу на такі принципові положення:

- заробітна плата формується на межі відносин сфери безпосереднього виробництва і відносин обміну робочої сили;

- заробітна плата має забезпечувати об'єктивно необхідний для відтворення робочої сили й ефективного функціонування виробництва обсяг життєвих благ, які працівник має отримати в обмін на свою працю;

- заробітна плата є водночас і макро -, і мікроекономічною категорією;

- заробітна плата -це важливий складник виробництва, її рівень пов'язаний як із потребами працівника, так і з процесом виробництва, його результатом, оскільки джерела коштів на відтворення робочої сили створюються у сфері виробництва і їх формування не виходить за межі конкретного підприємства.

Ринок праці регулюється державними законами і колективними договорами (угодами). Обмеження свободи дії законів попиту і пропозиції впливає на рівень рівноважної ціни праці, тобто впливає на розмір заробітної плати.

Можна визначити основні етапи та вимоги становлення мотиваційної системи до праці в умовах формування якісно нового для країни типу господарювання. Це насамперед, таке:

- розуміння специфіки завдань формування системи мотивів і стимулів у суспільстві індустріального типу, яке перебуває у стадії переходу від централізованої до ринкової економіки;

- створення для всіх суб'єктів економічної діяльності сталості, відповідності зв'язку між кількістю і якістю праці і рівнем задоволення потреб;

- беззаперечне визнання вимог ринкових законів при формування рівня оплати праці з позицій забезпечення умов відтворення здатності до неї найманих працівників;

- єдність стартових принципів при формуванні систем заробітної плати, її диференціації, яка може бути забезпечена лише на основі використання на всьому ринковому просторі такого соціального стандарту, як мінімальна заробітна плата.

Заробітна плата як економічна категорія відображає відносини між найманими працівниками і роботодавцем щодо розподілу новоствореної вартості (доходу) .

Оплата праці - це матеріальна винагорода трудового внеску працівника відповідно до кількості і якості праці, яку власник або уповноважений ним орган виплачує робітникові за виконану роботу .

В сучасних умовах, оплата праці це частина вартості робочої сили, обсяг життєвих благ, що надходять у розпорядження працівників та забезпечують їх об'єктивно - необхідне відтворення робочої сили .

3. Облік розрахунків з оплати праці

3.1 Економічний зміст і завдання обліку затрат праці та її оплати в умовах ринку

Законом України «Про оплату праці» визначено, що Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Основним джерелом доходів найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших. Саме з цієї причини, а також внаслідок однобічного, некомплексного підходу до її визначенняу політичній економії соціалізму в колишньому Радянському Союзі та, на жаль, нині і в Україні відсутнє єдине розуміння суті заробітної плати.

У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.

Важливим елементом механізму визначення індивідуальної заробітної плати є форми й системи оплати праці. Останні виступають, з одного боку, з`єднувальною ланкою між нормуванням праці і тарифною системою, а з другого - засобом досягнення певних якісних показників. Ці елементи організації оплати праці є способом установлення залежності величини заробітної плати від кількості, якості праці та її результатів.

Організація оплати праці на ПП «ДРОНГО» проводиться на основі:

-законодавчих та інших нормативних документів;

-генеральної угоди на державному рівні;

-галузевих, генеральних угод;

-трудових договорів.

Вся заробітна плата працівників за певний період часу в свою чергу складає фонд оплати праці по господпрству.

Фонд оплати праці - це економічний важіль, при допомозі якого здійснюється контроль за мірою споживання. Зарплата відображає в грошовій формі частину суспільного продукту, який потрапляє в особисте розпорядження робітників і службовців.

До основних завданнь обліку праці можна віднести:

- точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг виконаних робіт, одержаної продукції і нарахованої оплати праці відповідно до кількості та якості затраченої праці;

- дотримання порядку розподілу оплати праці по об'єктах бухгалтерського обліку;

- повний і своєчасний розрахунок з працівниками з оплати праці;

- своєчасне складання та подання бухгалтерської і статистичної звітності з оплати праці.

Облік праці повинен бути організованим таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг.

3.2 Облік особового складу підприємства

Облік особового складу працівників є одним з інформаційних джерел збереження бухгалтерського обліку заробітної плати та відповідних розрахунків. Зазначений вид обліку перебуває у віданні відділу кадрів ПП «ДРОНГО» і охоплює облік осіб, що приймаються на роботу, облік поточного особового складу та облік осіб, що звільняються з відповідної посади. Своєчасність надання відомостей щодо кадрових змін та пересувань безпосередньо впливає на якість обліку нарахування та розрахунків із заробітної плати. Водночас чіткість бухгалтерського обліку зазначеного напрямку є результатом продуманої класифікаційної системи обліку особового складу. Отже, варто говорити про організацію обліку особового складу працівників установи чи організації як складову організації бухгалтерського обліку заробітної плати.

Організація обліку особового складу на ПП «ДРОНГО» здійснюється за такими напрямками:

· визначення нормативної бази;

· визначення складу та чисельності працівників;

· розробка класифікаційної системи щодо особового складу;

· організація носіїв інформації щодо обліку особового складу працівників.

Сукупність документів, у яких зафіксовано етапи трудової діяльності співробітників, називається документацією з особового складу (кадри персоналу)

Документація з особового складу найважливіша документація. Вона потребує особливої ретельності та акуратності під час оформлення, ведення і забезпечення збереженості протягом тривалого періоду.

Облік особового складу підприємства покладено на службу персоналу (iнспектора з кадрiв). Вiдповiдно до покладених на вiддiл персоналу функцiй вiн повинен забезпечити систе-матичне одержання такої iнформацiї:

* про чисельнiсть працюючих на пiдприємствi, у вiддiлах та iнших пiдроздiлах;

* про склад працiвникiв за категорiями, професiями, квалiфiкацiєю, освiтою, стажем роботи, статтю, вiком, нацiональністю та iншими ознаками;

* про змiни чисельностi i складу працiвникiв у цiлому по пiдприємству та його структурних пiдроздiлах i про причини змiн.

Для одержання такої iнформацiї потрiбно мати такі документи:

* накази (розпорядження) про приймання, звiльнення i

перемiщення на iншу роботу;

* записи про надання вiдпусток.

На основi цiєї iнформацiї роблять вiдповiднi записи в облiкових документах (особових картках, трудових книжках).

Особова картка -- це затверджена форма облiкового документа, яку заповнює спецiалiст служби персоналу на підставі опитування особи, яку приймають на роботу (постiйну, тимча-сову або сезонну), i таких документiв: паспорта, трудової книжки, диплома, посвiдчення, прав на управлiння транспорт-ними засобами i т.п.

Облiкова особова картка за формою Т-2 ведеться на всiх працiвникiв, яких приймають на постiйну або сезонну роботу. Крiм цього, на спецiалiстiв з вищою освiтою заповнюють облiкову картку за формою 206, а на спецiалiстiв iз середньою спецiальною освiтою -- за формою 210.

На наукових працiвникiв заповнюють картку за формою Т-4. Заповнену картка пiдписує особа, яку приймають на роботу, i завiряє керiвник служби персоналу.

Облiковi картки за названими формами ведуться на великих торговельних пiдприємствах, де працює велика кiлькiсть спецiалiстiв. Вони полегшують пошук, облiк i звiтнiсть, опера-тивний контроль за їх перемiщенням та службовим викорис-танням.

Особовi картки працiвникiв комплектуються за структур-ними пiдроздiлами пiдприємства, за прiзвищами в алфавiтно-му порядку. Iз особових карток створюється картотека особо-вого складу всiх працiвникiв пiдприємства.

Пiсля звiльнення працiвника його особова картка зберiгається у службi персоналу пiдприємства протягом двох рокiв, а потiм передається в архiв пiдприємства для зберігання протягом 75 рокiв.

Наказом Міністерства статистики України № 253 від 09.10.1995 р. затверджено наступні типові форми з обліку особового складу працівників підприємства:

П-1 "Наказ (розпорядження) про прийом на роботу";

П-2 "Особова картка";

П-3 "Алфавітна картка";

П-4 "Особова картка спеціаліста з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи";

П-5 "Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу";

П-6 "Наказ (розпорядження) про надання відпустки";

П-7 "Список №__про надання відпустки";

П-8 "Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)".

Для обліку прийнятих на роботу працівників застосовується "Наказ (розпорядження) про прийом на роботу" (форма № П-1), який заповнюється у відділі кадрів.

Завізований начальником відділу кадрів або особою, відповідальною за прийняття на роботу, проект наказу (розпорядження) в необхідних випадках є направленням на переговори і пропуском в цех (відділ) для ознайомлення з умовами роботи.

Керівник структурного підрозділу -- начальник (майстер) цеху (відділу) робить висновок про можливість зарахування: на зворотній стороні проекту наказу (розпорядження) вказується, ким може бути прийнятий на роботу той, хто наймається, по якому розряду, чи з яким окладом і тривалість строку випробування.

При приймання працівника на роботу власник або його представник вступають у трудові відносини. Основним документом при цьому є трудовий договір.

Трудовий договір - це угода між працівником та власником. За ним працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим договором, дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а власник - виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови, необхідні для виконання роботи.

Трудовий договір може бути:

- безстроковий, що укладається на невизначений строк

- строковим, що укладається :

- на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

- на час виконання певної роботи.

Трудовий договір укладається в письмовій формі. Укладання трудового договору оформляється наказом або розпорядженням роботодавця про зарахування працівника на роботу. При укладання трудового договору може бути обумовлення угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яку йому пропонують. Умова про випробування і його термін зазначаються у наказі про прийняття на роботу.

Випробування не встановлюється для:

1. Осіб, що не досягли 18 років

2. Молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

3. молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;

4. осіб звільнених у запас з військової чи альтернативної служби

5. інвалідів, направлених на роботу за рекомендаціями медико-соціальної експертизи

6. при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на інше підприємство.

Контракт - це різновид трудового договору. Він укладається в письмовій формі у двох примірниках на певний строк і застосовується для працівників, які приймаються на роботу на визначений термін чи час виконання певної роботи. У контракті вказуються обсяги роботи та вимоги до якості і строків її виконання, термін дії контракту, права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання зобов'язань з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства.

Трудова книжка - основний документ трудової діяльності працівника. Вона оформляється на всіх працівників, що працюють на підприємстві більше ніж 5 днів. При влаштуванні на роботу працівник подає трудову книжку, оформлену в установленому порядку, якщо такого документу працівник вперше влаштовується на роботу, то роботодавець зобов'язаний виписати трудову книжку не пізніше тижня з дня прийняття на роботу.

В трудовій книжці вказуються відомості про працівника: прізвище, ім'я, по-батькові;дата народження; попередні місця роботи, переведення на іншу роботу, звільнення, нагородження та заохочення та інше.

Особи, які працюють за сумісництвом, мають трудові книжки за місцем основної роботи. Робота за сумісництвом в трудовій книжці зазначається окремо.

Якщо у трудовій книжці заповнені всі сторінки, то вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається в трудову книжку, заповнюється власником підприємства чи уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.

Для обліку бланків трудових книжок і заповнених трудових книжок існують:

- Книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до неї

- Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до неї.

Ці книги повинні бути пронумеровані, прошнуровані та затверджені підписом керівника підприємства та печаткою.

Бланки трудових книжок і вкладиші до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи сурової звітності і видаються за заявкою підзвітної особи, відповідальної за ведення трудових книжок. (Д 372 К 33)

На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладиші складається акт.

Колективним договором регулюються трудові, виробничі і економічні відносини трудового колективу з адміністрацією. Умови колективного договору є обов'язковими для виконання для обох сторін. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання чи дати зазначеної у ньому.

Проект колективного договору обговорюється у трудовому колективі і виноситься на розгляд на зборах трудового колективу. Договір зі сторони колективу підписується уповноваженими на це представниками трудового колективу. Зміни та доповнення можуть вноситись до нього на протязі строку його дії за взаємною згодою сторін, в порядку, визначеному трудовим договором.

Після закінчення строку дії договір подовжує діяти до того часу, доки сторони не укладуть новий договір або не переглянуть діючий.

Колективний договір реєструється місцевими органами державної влади потягом двох тижнів.

Трудовий договір може бути розірваний:

1. При змінах в організації виробництва праці реорганізації або перепрофілюванні підприємства, скороченні чисельності або штату працівників. При розірванні трудового договору через зміни в організації виробництва та праці за працівником зберігається середня заробітна плата на період працевлаштування, але не більше як на три місяці з дня звільнення з урахуванням виплати вихідної допомоги.

2. У разі відсутності роботи "за відповідною професією або спеціальністю, а також при небажанні працівника переходити на іншу роботу на тому самому підприємстві.

3. Власником або уповноваженим ним органом і у випадку невідповідності працівника посаді, яку він займає, через низьку кваліфікацію або стан здоров'я, який заважає якісно виконувати роботу. Це повинно бути підтверджено документально.

Причини розірвання трудового договору:

1. систематичне, без поважних причин невиконання працівником обов'язків, покладених на нього трудовим договором;

2. прогул (у тім числі відсутність на робочому місці понад три години протягом робочого дня без поважних причин);

3. відсутність на роботі понад чотири місяці через тимчасову непрацездатність (не враховуючи відпустки по вагітності та пологах), якщо законодавством не передбачений триваліший строк збереження місця роботи при певному захворюванні;

4. поновлення на роботі працівника, який раніше виконував роботу;

5. поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

6. розкрадання майна власника, підтверджене вироком суду або постановою органу, до компетенції якого входить накладання адміністративного стягнення.

3.3 Форми і види оплати праці

За видами заробітна плата у сільськогосподарських підприємствах, А от же і в ПП «ДРОНГО», поділяється на:

· основну заробітну плату;

· додаткову заробітну плату;

· інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата це -- винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це -- винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інші заохочувальні та компенсаційні виплати належать виплати у формі винагород за підсумки роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлення зазначеними актами норм.

Також існують інші виплати, що не включаються до Ф...