Облік зобов’язань за розрахунками з постачальниками і підрядниками в ПСП "Новогригорівське" Новогригорівського району Миколаївської області

Кількість належних до поставки товарів визначається у договорі на основі замовлення покупця. З визначення кількості належної до поставки продукції тісно пов'язане поняття асортименту. Розподіл товарів за окремими групами та співвідношення їх і становлять асортимент. Він обумовлюється або в самому договорі, або в специфікації, яка додається до договору і є його невід'ємною частиною.

Якщо йдеться про поставку продукції, замість терміна «асортимент» іноді вживають рівнозначний термін «номенклатура». Розрізняють асортимент груповий і розгорнутий. Груповий асортимент - це співвідношення більш-менш значних груп певної продукції, обумовленої в договорі. Розгорнутий (або внутрішньогруповий) асортимент - це характеристика в договорі окремих груп належної до поставки продукції більш детальними показниками (за артикулами, фасонами, моделями, розмірами тощо).

Однією з істотних умов договору, яка характеризує предмет поставки з погляду придатності до використання за цільовим призначенням, є умова щодо якості продукції.

Якість продукції - це сукупність властивостей і характеристик, які відображають рівень новизни, надійності, довговічність, економічність продукції і зумовлюють здатність її задовольняти відповідно до свого призначення потреби споживачів. У договорі на поставку продукції потрібно зазначити посилання на нормативні документи, що пройшли державну реєстрацію за якістю, за якими буде поставлятися продукція.

Договір може передбачати більш високі вимоги щодо якості продукції порівняно з нормативними документами. Постачальник засвідчує якість продукції відповідним документом, який надсилається покупцеві разом з продукцією, якщо інше не передбачено обов'язковими правилами чи договором.

Продукція, що імпортується та підлягає обов'язковій сертифікації на території України, повинна супроводжуватися сертифікатом, який підтверджує відповідність її обов'язковим вимогам нормативних документів.

У справі забезпечення якості, надійності та довговічності продукції, призначеної для тривалого користування чи зберігання, важливе місце відводиться гарантійним строкам. На вимогу покупця постачальник повинен виправити недоліки, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити продукцію доброякісною, або повернути сплачену за неї суму, якщо не доведе, що недоліки виникли внаслідок порушення покупцем правил користування продукцією або зберігання її. Сторони можуть визначити гарантійні строки в договорі, якщо вони не передбачені нормативними документами, і навіть продовжувати вже встановлені гарантійні строки. Виготовлювач гарантує якість продукції в цілому, включаючи складові та комплектуючі вироби.

Надзвичайно важливе значення у договорі поставки має комплектність продукції. Продукція повинна поставлятися комплектне, відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. Якщо комплектність не визначена цими документами, вона в необхідних випадках обумовлюється договором.

Також до найважливіших умов договору поставки цивільне законодавство відносить строки поставки. Прийнято поділяти ці строки на загальні та окремі (часткові).

Загальний строк поставки збігається по суті й зі строком дії договору. Якщо загальний строк поставки є відрізком часу, протягом якого постачальник повинен здійснити поставку всієї передбаченої договором кількості продукції, то окремі (часткові) строки визначають поставки продукції частинами, окремими партіями у межах строку дії договору. Ці строки сторони визначають самі, з урахуванням необхідності безперебійного постачання покупців, забезпечення ритмічності поставки та особливостей виробництва. Вони можуть бути квартальними, місячними, декадними тощо.

Істотною умовою договору поставки є ціна. Від ціни та обсягу поставки залежить загальна сума договору. Ціни на продукцію, а також на тару й упаковку встановлюються в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до вимог стандартів, технічних умов або договору постачальник повинен маркувати продукцію, яку виготовляє. Крім того, на упаковці або безпосередньо на самій продукції слід проставляти товарні знаки, зареєстровані в установленому порядку.

Для забезпечення схоронності продукції при перевезенні або зберіганні її потрібно поставляти у належній тарі чи упаковці. Вимоги щодо якості тари й упаковки визначаються стандартами, технічними умовами або договором. Тара, пакувальні та в'язальні матеріали багаторазового використання, спеціальні контейнери, засоби пакетування підлягають поверненню постачальникові або здачі та організаціям. Крім визначених умов, у договорі поставки можуть обумовлюватись порядок відвантаження, доставки і здачі продукції покупцеві, порядок розрахунків та інші умови поставки.[19, c.426]

Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками проводяться на підставі документів постачальника: накладних; рахунків-фактур; рахунків; актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг); податкових накладних; товарно-транспортних накладних. Цей документ поєднує в собі 2 частини: рахунок, який є вимогою оплатити товар, і накладну, що підтверджує поставку товару. Він може бути виписаний лише за умови наступної оплати. В інших випадках рахунок накладна виписуються окремо та можуть надходити від постачальника в різні терміни.

Рахунок і рахунок-фактура є розрахунковими документами, які повинні бути акцептовані.

Акцепт розрахункових документів - це надпис уповноваженої особи (акцептанта) на рахунку, який засвідчує згоду оплатити рахунок. Після цього покупець надає своєму банку платіжне доручення на оплату придбаного товару та отримує виписку уповноваженого банку про списання грошових коштів з поточного рахунку. Для перевірки переказу коштів постачальникам по платіжному дорученню підприємству надходить банківська виписка. Якщо оплата товару проводиться готівкою через підзвітну особу, то заповнюється видатковий касовий ордер (ВКО) на видачу готівки під звіт та звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (з квитанцією до прибуткового ордеру, чеком реєстратора розрахункових операцій (РРО), копією розрахункової квитанції з відміткою «сплачено»). Коли оплата здійснилась виписується видаткова накладна, і в кінці платники ПДВ надсилають податкову накладну.

Оприбуткування товару від постачальника залежить від наявності розбіжностей між фактичними даними, та даними, зазначеними в документах постачальника, і оформлюється: прибутковою накладною чи проставлянням штампу «оприбутковано» на документі постачальника (якщо розбіжності відсутні), або актом приймання (якщо є розбіжності).

Акт приймання також оформлюється у випадку одержання невідфактурованої поставки.

Крім того, підставою для оприбуткування та оплати придбаного товару є документ, що підтверджує його якість (сертифікат якості).

При виявленні недостачі або дефекту товарів приймання не припиняється, а складається рекламаційний акт, в якому зазначаються наступні реквізити: особи, які беруть участь в прийманні; дата, час початку та закінчення приймання, місце складання акту; номер контракту, місця партії; найменування, адреса, країна постачальника; найменування товару, номер коносамента, номер накладної та інших документів; найменування покупця; кількість товару з кожної позиції асортименту; невідповідність якості, комплектності та іншим даним супровідних документів; стан тари, упаковки та маркування тари.

Документи, які оформлюються при перерахуванні коштів, залежать від форми розрахунків: платіжне доручення, акредитив, інкасо. ВКО та інші платіжні документи. [15, c.289 ]

3.4 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з постачальниками за товари, роботи, послуги

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обліково-економічна інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку шляхом занесення методом подвійного запису до регістрів синтетичного та аналітичного обліку з використанням типової кореспонденції рахунків [1, c.33].

Облік розрахунків з постачальниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведеться на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками» кредитується на суми виконання, зобов'язань, що дорівнюють вартості товарно-матеріальних цінностей, які приймаються на баланс, робіт, послуг у кореспонденції з рахунками цих цінностей. За послуги з доставки товарно-матеріальних цінностей, а також з переробки, сировини і матеріалів на стороні записи за кредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками» проводиться у кореспонденції з рахунками обміну виробничих запасів, товарів, витрати на виробництво тощо.

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками» дебетується на суми, виконання (погашення) зобов'язань найчастіші у кореспонденції з рахунками обліку коштів (якщо оплата поставок - «друга подія») або з рахунками обліку авансів виданих (якщо перерахування оплати - «перша подія»), рідше - у кореспонденції з рахунками обліку розрахунків з покупцями, якщо виконується бартерний контракт, а в окремих випадках - у кореспонденції з рахунками обліку підзвітних сум, якщо закупівля проводиться готівкою через посередництво підзвітних осіб, причому лише у випадках, коли підзвітній особі доручається тільки здійснити оплату.

Сальдо по рахунку показує суму неоплачених товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт, наданих послуг на відповідну дату. В окремих випадках рахунок може мати дебетове сальдо, яке показує суму здійсненої попередньої оплати за якою недоотримані товари, роботи, послуги.

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» має такі субрахунки.

На субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

На субрахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.

Таблиця 3.1 Господарські операції з обліку розрахунків з постачальниками за даними підприємства ПСП «Новогригорівське»

При попередній оплаті оптовим підприємствам рахунків постачальників за товари, що підлягають згідно з договором до поставки, в бухгалтерському обліку на покупку вартість товарів (включаючи ПДВ) роблять запис.

Товари які надійшли на оптове підприємство без товаросупровідних документів постачальника (невідфактуровані поставки) приймаються за обліковими цінами та проводиться запис за дебетом рахунку 281 «Товари на складі» і кредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Сума ПДВ, по таких товарах відображається у тому звітному періоді, в якому надійдуть розрахункові документи постачальника. При одержанні від постачальника розрахункових документів раніше зроблений запис сторгується в тій же кореспонденції рахунків, а на підставі документів, одержаних від постачальника, роблять записи на оприбуткування товарів і відображення суми ПДВ.

У всіх випадках в бухгалтерському обліку оптового підприємства на рахунку 281 «Товари на складі» повинна бути відображена вартість тільки фактично одержаних товарів.

Для отримання інформації про товари і тару одержану від постачальників, необхідно здійснювати аналітичний облік в бухгалтерії у кількісно-сумовому та сумовому вираженні.

Аналітичний облік по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками» ведеться за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату [27, 74с.].

Відомість 3.3 призначена для аналітичного обміну розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, що відображаються на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Протягом місяця записи у Відомості здійснюються в міру визнання зобов'язань за матеріальні цінності, нематеріальні активи, роботи і послуги та проведення розрахунків з постачальниками та підрядниками на підставі первинних облікових документів (товарно-транспортних накладних, накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей, актів приймання матеріалів, робіт, послуг, прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку, тощо).

За кредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачальникиками та підрядниками» відображається заборгованість за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - погашення, списання тощо. Сальдо на кінець місяця наводиться за кожним постачальником та підрядником і переносяться в графу 6 Відомості 3.3 на наступний місяць.

У графі 20 Відомості 3.3 відображається загальна сума, що належить сплаті постачальнику за одержані товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи, прийняті роботи і послуги.

Підсумки граф. 13, 19 ( рядок «Усього за рахунком 63») цієї Відомості переноситься до графи 10 розділу I Журналу 3.

Якщо у поточному місяці операцій за рахунком (субрахунком) не відбувалося, то відповідна відомість у поточному місяці не ведеться.

Записи в журналі здійснюються за фактичною собівартістю придбаних товарів, яка складається з їх купівельної ціни ( без ПДВ), податку на додану вартість і транспортно-заготівельних витрат.

Протягом місяця записи в Журналі 3 робляться на підставі документів постачальника, які надходять в бухгалтерію та відповідним чином обробляються. Разом з тим, загальні підсумки Журналу 3 означають синтетичні дані або кореспонденцію рахунків та суми, які відносяться в дебет чи кредит відповідних рахунків.

Отже, Журнал 3 є комбінованим регістром у якому ведеться хронологічний та систематичний облік, аналітичний та систематичний облік рахунків із постачальниками.

За Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підприємства самостійно обирають форму бухгалтерського обліку, порядок та спосіб реєстрації та узагальнення реєстрації в них з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. Отже, підприємство не зобов'язано обов'язково застосовувати затверджені Методичні рекомендації і регістри.

На ПСП «Новогригорівське», розрахунки за отримані активи від постачальників здійснюється на умовах наступної оплати - отримання активів,а потім їх оплата.

В бухгалтерії підприємства за прийнятими, опрацьованими і затвердженими звітами ведуть сумовий аналітичний облік в розрізі окремих постачальників - «Оборотно-сальдова відомість».

Дана відомість містить накопичену інформацію не лише станом на дату останньої введеної операції, а й зберігає проміжні підсумки у вигляді початкового і кінцевого сальдо. Згодом записи з відомостей переносяться у Головну книгу. На основі Головної книги складається оборотна відомість, яка служить для контролю за правильністю розноски операцій на рахунках обліку, виведення оборотів і сальдо на кінець періоду. Лише після складання оборотних відомостей,заповнюється бухгалтерський баланс.

Дані по рахунку 63 відображаються в II розділі активу балансу, рядок 210 і в IV розділі пасиву - рядок 530.У балансі показана дебіторська і заборгованість за товари, роботи, послуги.

Доходи і витрати підприємства за відповідний період, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду.

Слід зазначити, що діюча сьогодні методологія обліку розрахункових операцій на багатьох підприємствах не повністю відповідає національним стандартам обліку. Це пов'язано як з певним консерватизмом бухгалтерів.Так і з деякими незручностями нової методології обліку, зокрема, аналітичного.[18, с.455-456]

3.5 Нестачі при отриманні ТМЦ і їх облік

Під час отримання і використання ТМЦ можуть бути виявлені нестачі, а саме:

- нестача з вини постачальника;

- нестача в межах норм природних втрат в дорозі.

Розглянемо ці види нестач докладніше.

При виявленні нестач під час оприбуткування цінностей складається акт у довільній формі за підписом відповідальної особи підприємства та представника сторони, яка передає цінності. В акті зазначається вид матеріальних цінностей, загальна кількість і сума нестачі, а також обставини, за яких її виявлено. Якщо встановлено, що винен постачальник чи перевізник, то отримувач має право надіслати на його адресу претензію для покриття завданих збитків. При виявленні нестачі матеріальних цінностей, які знаходилися у місцях зберігання, за наказом керівника підприємства формується спеціальна комісія для розслідування обставин цього факту. І теж складається акт довільної форми про виявлення нестачі, який підписують усі члени комісії та матеріально відповідальна особа.

За наявності ознаки злочину для виявлення винної особи підприємству доцільно звернутися із заявою до правоохоронних органів. Згідно з п. 3 Інструкції №69, при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей на день встановлення таких фактів підприємство зобов'язане провести інвентаризацію всіх активів, документів та розрахунків.

Якщо нестачу матеріальних цінностей виявлено під час інвентаризації, то встановлені розбіжності відображають у відомості результатів інвентаризації (додаток 3 до Інструкції №69), після чого матеріально відповідальна особа повинна дати письмове пояснення таких відхилень.

Для обліку та узагальнення інформації про нестачі запасів, виявлені під час заготівлі, переробки, зберігання та реалізації, чинним планом рахунків передбачено рахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей», за дебетом якого відображають суми виявлених нестач (п. 27 П (С) БО 9, п. 20 П (С) БО 16).

Нестачі у незавершеному виробництві, нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах включають до складу загальногосподарських витрат і відображають за дебетом рахунка 91 «Загальногосподарські витрати» (п. 15.9 П (С) БО 16).

Якщо нестачі виявлено у результаті інвентаризації після надзвичайних подій, то їх відображають за дебетом рахунка 99 «Надзвичайні втрати». Крім того, згідно з п. 27 П (С) БО 9, сума нестачі обліковується на забалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі від псування цінностей». Тільки після встановлення винної особи, яка повинна відшкодувати підприємству витрати, сума з рахунка 072 списується. Одночасно зі встановленням винної особи бухгалтер повинен відобразити дохід у сумі, яку мусить компенсувати ця особа. Нарахований дохід відображається за кредитом рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів», а якщо втрати виникли внаслідок надзвичайних подій, то використовується рахунок 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій».

Заборгованість працівника з компенсації збитків підприємству відображається за дебетом рахунка 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків», сторонньої особи - на рахунку 374 «Розрахунки за претензіями».

Іноді винну особу встановити не вдається - тоді суму з рахунка 072 списують тільки після закінчення строку позовної давності. Встановлення нестач у межах норм природного збитку. Більшість матеріальних цінностей, які використовуються у господарській діяльності, зазнають фізичних змін, пов'язаних з різного роду чинниками: вологість, температура навколишнього середовища, природне псування тощо. Такі зміни фізичного стану матеріальних ресурсів називаються природним збитком, який постійно супроводжує господарську діяльність і є практично неминучим.

Для багатьох видів матеріальних цінностей чинним законодавством встановлено норми природного, і якщо виявлено нестачу цінностей у межах цих норм, то матеріальна відповідальність не виникає. Коригувати валові витрати та податковий кредит тоді не треба: такі матеріали просто вважаються використаними у господарській діяльності. Суми нестачі ТМЦ понад норми природних втрат за кількістю і невідповідність за якістю відображаються за дебетом рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» і за кредитом рахунка 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками. [21, с.377-379]

Таблиця 3.2 Відображення нестачі з вини постачальника, який задовольнив претензію

Якщо матеріальні цінності було попередньо оплачено, оприбутковується фактична кількість матеріальних цінностей, а сума нестачі з рахунка 371 «Розрахунки за виданими авансами» списується у дебет рахунка 374. При цьому ні валові витрати, ні податковий кредит коригувати не треба, бо вони відображені за правилом першої події. Надалі можливі такі три варіанти:постачальник здійснює поставку матеріальних цінностей - таке постачання є не чим іншим, як другою подією у цій операції:

1. постачальник повертає аванс - покупець повинен скоригувати валові витрати і податковий кредит;

2. вина постачальника не доведена - сума з рахунка 374 списується у дебет рахунка 974, валові витрати та податковий кредит теж підлягають коригуванню.

У разі поставки матеріальних цінностей без попередньої оплати покупець оприбутковує фактично отримані цінності. Зрозуміло, що при цьому коригувати нічого не треба.

Розглянемо приклад відображення в обліку нестач ТМЦ у зв'язку з природною втратою під час транспортування.

Підприємство ПСП «Новогригорівське» отримало ТМЦ, які було доставлено власним вантажним автомобілем. Оплату було здійснено через кілька днів. Вартість ТМЦ становить 15 000 грн., ПДВ - 3 000 грн. Під час приймання ТМЦ було виявлено нестачу на суму 200 грн., ПДВ - 40 грн. Причиною нестачі є природна втрата ТМЦ під час транспортування.

Ці операції на рахунках бухгалтерського обліку відображаються проводками, наведеними в табл. 3.3

Таблиця 3.3 Відображення природної втрати ТМЦ під час транспортування (оплата через кілька днів)

Якщо нестача виникла з вини перевізника, то з постачальником слід розрахуватися у повному обсязі, а надсилати претензію і стягувати борг - вже з перевізника.[17, с.198-199]

При виявленні нестач унаслідок інвентаризації проблеми виникають у всіх причетних:

1. у матеріально відповідальної особи, бо вона несе відповідальність за цінності;

2. у підприємства, бо через нестачу необхідних ресурсів може бути поставлено під загрозу виконання важливих замовлень;

3. у бухгалтера, який повинен усе це правильно відобразити, бо в цьому питанні аж занадто багато «білих плям».

При виявленні нестач попередньо відображені валові витрати підприємства підлягають коригуванню, але це слід зробити не прямо, а через перерахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів згідно з п. 5.9 Закону про прибуток.

Щодо необхідності коригування податкового кредиту, то з 31.03.2005 р. взаємозв'язку між валовими витратами і податковим кредитом немає: якщо цінності придбані для використання у господарській діяльності підприємства, то податковий кредит відображений правомірно. Той факт, що надалі була виявлена нестача, на думку автора, не може бути підставою для виключення суми ПДВ з податкового кредиту, тим більше що Закон про ПДВ не містить такої вимоги (як, наприклад, при зміні суми компенсації за реалізований товар). Проте точка зору контролюючих органів може бути протилежною. Тому, приймаючи рішення не коригувати податковий кредит, підприємство має бути готовим обстоювати свою точку зору в судовому порядку.

Якщо підприємство не має бажання змагатися з ДПІ у суді, воно може зменшити податковий кредит у тому періоді, в якому виявлено нестачу.

Єдиною відмінністю обліку при встановленні нестачі внаслідок надзвичайних подій, порівняно з описаною вище ситуацією, буде лише бухгалтерський рахунок, на якому відобразиться сума нестачі, - 99 «Надзвичайні витрати». У Звіті про фінансові результати надзвичайні витрати відображають у рядку 205 за мінусом суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок надзвичайних втрат. Такої ж думки додержується Мінфін у листі від 16.02.2006 р. №31-34000-10-21-3109. Податковий облік нестач внаслідок надзвичайних подій аналогічний описаному в попередньому пункті.

Висновки

Раціональна організації контролю за станом розрахунків сприяє покращанню договірної і розрахункової дисципліни, виконанню зобов'язань перед кредиторами, підвищенню відповідальності аз дотримання платіжної дисципліни, скорочення дебіторської і кредиторської заборгованості, прискоренню обігу коштів, і в цілому - покращанню фінансового стану суб'єкта господарювання.

У ринкових умовах господарювання фінансовий стан кожного суб'єкта господарювання залежить від його взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання, і тому всі вони потребують достовірної інформації про своїх контрагентів, включаючи й інформацію про платоспроможність, про дотримання останніми договірних відносин, платіжної дисципліни тощо.

На основі дослідження законодавчих, нормативних документів, теоретичних підходів до організації розрахунків, а також практичного досвіду ведення обліку розрахунків з постачальниками на підприємстві ПСП «Новогригорівське» можна зробити наступні висновки та пропозиції.

При дослідженні категорії «розрахунки» застосовано системний підхід з метою довести, що розрахунки є системою, а відтак, являють собою об'єкт бухгалтерського обліку. А розрахункові операції є першоджерелом виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості та грошових потоків.

Метою системи розрахунків зобов'язань учасників розрахунків шляхом обрання оптимального для всіх суб'єктів часу між моментами передачі товарів, робіт, послуг та коштів з гарантією обумовленого рівня надійності.

Провівши дослідження ПСП» Новогригорівське», слід зазначити, що документальне оформлення розрахунків з постачальниками ведеться згідно встановлених норм і законів.

На досліджувальному підприємстві синтетичний облік розрахунків з постачальниками ведеться відповідно до Наказу Мінфіну України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» від 30.11.99р. №291.

Автоматизація обліку на підприємстві є значним поштовхом для ефективного управління підприємством. На сьогоднішній день вважається «1С: Бухгалтерія» більш удосконаленою, потужною програмою, яка дає змогу встановлювати між будь-якими документами відношення підпорядкованості «один до багатьох «. Тому користувач під час роботи може відкрити такий журнал, який містить документи, підпорядковані вибраному документу.

Впровадження інформаційних технологій у обліково-аналітичному процесі дає змогу істотно змінити застосування ПЕОМ створення АРМ бухгалтерів. За допомогою периферійної техніки збирання і підготовки даних з обліку господарської і фінансової діяльності підприємства можна раціонально використовувати децентралізовану обробку даних на робочих місцях бухгалтера із використанням ПЕОМ.

Але для ефективної роботи підприємства й зниження витрат необхідно прийняти ряд мір:

1) по пошуку й залученню постачальників з більше низьким рівнем цін на пропоновані товари.

2) з реклами ринку. Реклама - двигун прогресу. Чим більше покупців притягнуто, тим вище товарооборотність, отже підприємство одержить додатковий дохід, що в остаточному підсумку, збільшить суму чистого прибутку.

Необхідно проводити заходи щодо зниження видатків по товарних ресурсах, для цього у встановлений термін проводиться інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, установлюється співвідношення товарної маси, проводити роботу з усунення понад нормативні втрати товарів.

Потрібно терміново активізувати роботу із продажу товарів. Для конкуренції з ринками, що відкрилися, необхідно поліпшити асортименти товарів, за рахунок залучення нових постачальників, знизити рівень цін це дозволить залучити покупців, товарообіг буде збільшуватися не за рахунок високих цін, а за рахунок збільшення обсягу реалізації товарів. Для підвищення рівня комерційної роботи потрібно провести роботу з постачальниками про виконання ними своїх договірних зобов'язань. Вивчити попит населення на групи товарів і робити закупівлі товарів у відповідності попиту населення. Ведення сучасних програмних пакетів, для автоматизації, прискорення й у такий спосіб звільнити час бухгалтера для аналітичної роботи.

Проведення цієї роботи допоможе поліпшити фінансовий результат роботи підприємства.

Список використаних джерел

1. Батіщев В. Спільна діяльність у сфері торгівлі: Облік та оподаткування. / В.С. Батіщев // Все для бухгалтера в торгівлі:-2005.

2. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник./ М.Т. Білуха - К., 2000. - 692с.

3. Бухгалтерський облік в агроформуваннях: Підручник/ За ред. В.Я. Амбросова. - 2-е видання,доповнене і перероблене - К:ВД «Професіонал» - 2005, с.437-449.

4. Бухгалтерський облік і фінансова звітність: навчальний практичний посібник/ Голов С.Ф; за редакцією С.Ф Голова. Дніпропетровськ: ТОВ «Баланс- клуб», 2000. - 768с.

5. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л.Г. Ловінська, Л.В. Жилкіна, О.М. Голенко; за редакцією Л.Г. Ловінська - К.: КНЕУ, 2002. - 370 с.

6. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: підручник/ М.Ф. Огійчук, В.Я. Планченко; за редакцією М.Ф. Огійчука. - К.: Алерта, 2007. - 979 с.

7. Бухгалтерський облік у с/г України.Підручник / За заг. ред. Плаксієнко В.Я. Київ. Центр навчальної літератури, 2005 - 490с.

8. Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій/ О.М.Вінник - К.: Атіка, 2004.- 624 с.

9. Гладких Т.В.Фінансовий облік:навчальний посібник / Гладких Т.В.-К: Центр навчальної літератури,2007- 480с.

10. Закон України. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: від 16 липня 1999р. №996-XIV// Галицькі контракти. - 1999. - №36

11. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті №22: Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 29 березня 2004 року №377/8976.

12. Кім Г.М., Сопко В.В., Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: Навчальний посібник / Г.М.Кіт - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 440с.

13. Коблянська О.І.Фінансовий обік:навчальний посібник/ О.І. Коблянська.-К:Знання, 2007 - 471с.

14. Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках. / Ю.Г. Кривоносов, Н.М. Грабова - К., «А.С.К.», 2002. - 286с.

15.Лень В.С. Бухгатерський обік в Україні:основи та практика:навчальний посібник/В.С.Лень,В.В.Гливенко- К:Центр учбової літератури, 2008. - 608с..

16. Лишиленко О.В.Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник/ О.В. Лишиленко - Київ:Вид-во «Центр навчальної літератури», 2005р. - 528 с.

17. Михайлов М.Г.: Бухгалтерський облік в сільськогосподарських підприємствах: Навчальний посібник./ М.Г. Михайлов - К: Центр учбової літератури, 2008 р.- 472с.

18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Баланс»: Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999року №87 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - №17.

19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Звіт про фінансові результати»: Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999року №87 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - №21.

20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Зобов`язання»: Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000року №20 // Все про бухгалтерський облік. - 2000. - 55 с.

21. Посібник з бухгалтерського обліку / С.Я. Зубілевич, І.Ю. Кравченко; за редакцією С.Я. Зубілевич - К.: Укрпапір, 2002. - 472 с.

22. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. М.С. Пушкар - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 628 с.

Размещено на Allbest.ru