Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади організації і методики аналізу діяльності малого підприємства на основі фінансової звітності

1.1 Економічна сутність фінансового стану

1.2 Організація аналізу діяльності малих підприємств

1.3 Методика аналізу діяльності малих підприємств

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Проведення аналізу фінансової звітності на ПП "Еліт Агро Альянс"

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПП "Еліт Агро Альянс"

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

2.3 Аналіз бухгалтерського балансу ПП "Еліт Агро Альянс"

2.4 Аналіз формування чистого прибутку малого підприємства

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Узагальнення результатів аналітичного дослідження та шляхи вдосконалення аналізу діяльності малого підприємства на основі фінансової звітності

3.1 Узагальнення результатів аналізу діяльності малого підприємства

3.2 Шляхи вдосконалення аналізу фінансової звітності

Висновки до розділу 3

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Фінансовий стан підприємства є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі вище згадані види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

На цю тему є багато статей різних науковців, а саме: А.М. Лисенко, Ю.Ю. Недовоз, В.В. Мовчаренко, З.В. Задорожного, Я.Д. Крупка, С.Ф. Голова, О.И. Дедикова, Е.Е. Ібрагимова та ін.

Тому, враховуючи все це, тему курсової роботи "Організація і методика аналізу малого підприємства на основі фінансової звітності та шляхи їх вдосконалення (на матеріалах ПП "Еліт Агро Альянс") вважаю актуально.

Мета курсової роботи - розглянути організацію та методику аналізу діяльності підприємства. Виявити які є недоліки у фінансовій діяльності ПП "Еліт Агро Альянс". Дослідити структуру і зміст фінансової звітності підприємства. Надати рекомендації, щодо вдосконалення фінансової звітності.

Завданням курсової роботи э розкриття економічної сутності фінансового стану підприємства; дослідження методик аналізу та організації аналізу на малих підприємствах, за допомогою аналізу фінансової звітності; аналіз діяльності підприємства та шляхи його вдосконалення.

Для розкриття даної теми обрано Приватне підприємство "Еліт Агро Альянс".

Об'єктом дослідження є ПП "Еліт Агро Альянс", її структура та зміст. Предметом дослідження роботи є сукупність теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з діагностикою фінансового стану підприємства та ефективністю його господарської діяльності.

Для оцінки фінансового стану підприємства необхідно використовувати весь комплекс методів фінансового аналізу.

Джерела даних для дослідження даної теми: чинні законодавчі акти України, нормативно-довідковий матеріал, наукові посібники, статті, звіт про продаж товарів (продукції) в оптовій торгівлі (ф. №1-опт), наказ про облікову політику, дані бухгалтерського обліку, фінансова звітність підприємства, а саме: баланс (ф. №1-м), звіт про фінансові результати (ф. №2-м).

Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків, семи таблиць та дев'яти рисунків. Перший розділ - "Теоретичні засади організації і методики аналізу діяльності малого підприємства на основі фінансової звітності" розкриває сутність фінансового стану підприємства, його мету, завдання та інформаційне забезпечення, методику здійснення аналізу фінансового стану малого підприємства; другий розділ "Проведення аналіз фінансової звітності на прикладі ПП "Еліт Агро Альянс" дає відомості про організаційно-економічну характеристику підприємства ПП "Еліт Агро Альянс", зміст основних показників його господарської діяльності, розкриває методику та порядок здійснення аналізу фінансового стану, здійснюється безпосередній аналіз показників фінансового стану підприємства: ліквідності та платоспроможності, фінансової стійкості та ділової активності, ліквідність балансу та прибутковості підприємства. У третьому розділі "Узагальнення результатів аналітичного дослідження та шляхи вдосконалення аналізу діяльності малого підприємства на основі фінансової звітності" наводяться шляхи покращення аналізу фінансової звітності підприємства.

Узагальнення результатів аналізу отриманих у ході проведення аналізу фінансового стану ПП "Еліт Агро Альянс" за період 2011-2013 роки висвітлених у висновках до курсової роботи.



Розділ 1. Теоретичні засади організації і методики аналізу діяльності малого підприємства на основі фінансової звітності

1.1 Економічна сутність фінансового стану

Функціонуючи в ринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками. Набуваючи в ринкових умовах не уявної, а справжньої фінансової незалежності, несучи реальну економічну відповідальність за ефективність господарювання і за своєчасне виконання фінансових зобов'язань, підприємства здатні досягти стабільності своїх фінансів лише при суворому додержанні принципів комерційного розрахунку, головним серед яких є зіставлення витрат і результатів, одержання максимального прибутку за мінімальних витрат. Саме ця умова є визначальною для формування фінансового стану підприємства [11].

Забезпечення стабільного фінансового стану є важливим завданням функціонування будь-якого підприємства. Попередньою процедурою для прийняття ефективних управлінських рішень є оцінка, яка визначає стан підприємства та виявляє проблеми в його роботі.

Фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є виявлення проблем його функціонування, розробка і реалізація заходів, направлених на швидке відновлення платоспроможності, та достатнього рівня фінансової стійкості, а також встановлення можливості підприємства продовжувати свою господарську діяльність, яка забезпечить прибутковість та зростання виробничого потенціалу.

Пропозиції науковців щодо визначення поняття "фінансовий стан" зводяться переважно до трактування з урахуванням декількох окремих елементів фінансового стану підприємства, які не повністю його характеризують. У сучасних умовах господарювання підприємств важливим є врахування поряд с такими елементами як платоспроможність, фінансова стійкість, ділова активність, що визначається, зокрема, ефективністю оборотних коштів, прибутковістю підприємства, таких як потенціал формування та повнота використання фінансових ресурсів, збалансування грошових потоків і рівень фінансового ризику [21].

Фінансовий стан підприємства - комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі вище згадані види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність. Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства. Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства. Тому метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, кредиторами та іншими установами.

Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статистиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції. До невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, та загрози економічних санкцій [34].

Для оцінки фінансового стану підприємства необхідно використовувати весь комплекс методів фінансового аналізу.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані:

- балансу (форма №1);

- звіту про фінансові результати (форма №2);

- звіту про рух грошових коштів (форма №3);

- звіту про власний капітал (форма №4);

- дані статистичної звітності та оперативні дані.

Мале підприємництво представляє самий численний шар дрібних власників, які внаслідок своєї масовості в значній мірі визначають соціально - економічний і частково політичний рівень розвитку країни. По своєму рівню життя і соціальному положенню вони належать до більшості населення і являють собою і безпосередніх виробників, і споживачів широкого спектра товарів і послуг одночасно. Мале підприємство є "клітинкою" малого підприємництва. Звідси слідує, що останнє є особливий сектор економіки, що утворюється сукупністю малих підприємств і тому є специфічною суспільною формою дрібного виробництва в умовах ринку.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану малого підприємства є дані:

- балансу (форма №1-мс);

- звіту про фінансові результати (форма №2-мс);

Інформаційною базою аналізу фінансового стану підприємств слугують показники надходження і витрачання грошових коштів: виписки з рахунків установ банків, які обслуговують підприємство; платіжні календарі, складені фінансовим відділом підприємства; планові дані руху грошових коштів; звітно-статистичні дані бухгалтерського обліку. Керуючись принципами ведення обліку та складання звітності за національними стандартами, обліково-аналітична робота базується на прворитетності економічного змісту господарських явищ і процесів чи управлінських рішень над їх юридичною формою, а тому визначальною є ефективність підприємницьких дій над застережністю відхилень від регламентів ієрархічної управлінської надбудови. Така трансформація економічного мислення підприємців і менеджерів вимагає глибоких знань економічної природи господарських процесів, їх правового статусу, оперативності в оцінках ризику, вміння прогнозувати розвиток подій, динамізм у випередженні подій тощо. Широкого економічного світогляду, якісно нового аналітичного мислення вимагають принципи дохідливості, доречності, обачності інформації, що значно посилює роль економічного аналізу у забезпеченні ефективності управлінських рішень [11].

Основними економічними рисами малого підприємництва є:

відособленість (тобто господарювання на свій страх і ризик);

спеціалізація на якому-небудь виді діяльності;

реалізація вироблених товарів (послуг) через купівлю - продаж на ринку;

Можна сформулювати декілька груп стійких меж малого підприємництва, зумовлених:

Характером виробничого процесу:

обмеженість масштабів засобів виробництва, що застосовуються і технологічних процесів;

невелика номенклатура виробів, що випускаються, тобто вузька спеціалізація;

спрощеність системи збуту.

Специфікою системи управління і керівництва:

єдність права власності і безпосереднього управління підприємством;

особливе значення ролі керівника в житті підприємства, його безпосередня включеність практично у всі функціональні області;

компактність управлінської команди і багатофункціональності менеджерів;

відсутність громіздких управлінських структур, простоту інформаційних зв'язків, неформальний характер планування і контролю;

швидкість прийняття рішень.

3. Станом окремих компонентів (кадри, фінанси і т.д.):

особливий, персоніфікований характер відносин між працівником і господарем;

гнучкість, сприйнятливість до нововведень;

невеликий масштаб фінансових ресурсів, що використовуються;

низька капіталізація, що означає, що власники пускають на розширення основного капіталу лише малу частку прибутків;

висока оборотність капіталу;

істотний вплив на кадрову політику, прийняття стратегічних рішень, вибір правових форм і на інші параметри господарської діяльності сімейних і родинних зв'язків, що зумовлено правом успадкування.

4. Особливостями зовнішніх впливів:

локальність ресурсних і збутових ринків;

не формальність взаємовідносин з вузьким довкола постачальників і споживачів;

положення "веденого" в системі коопераційних зв'язків з великими і середніми підприємствами;

надчутливість до коливань економічної кон'юнктури, політичної обстановки, змінам законодавства;

обмеженість джерел фінансування і хронічна недостача капіталів (якщо "гіганти" черпають необхідні ресурси головним чином через фондові біржі, то малі підприємства покладаються на обмежені кредити банків, власні заощадження, грошові кошти друзів, знайомих і родичів);

велика міра залежності від системи підтримки малого підприємництва.

1.2 Організація аналізу діяльності малих підприємств

Метою оцінки фінансового стану малого підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

Результат аналітичної роботи залежить перш за все від правильної її організації. Організація - це система взаємодії органів управління та виробничих колективів, заснована на принципах аналізу економічних процесів і явищ для виявлення та використання резервів підвищення ефективності виробництва. Організація економічного аналізу є найважливішою умовою виконання його функцій [33].

У загальному значенні термін "організація" означає упорядкування, налагодження певної системи. Основні вузли будь-якої системи становлять її механізм, статика (структура, кадри, техніка); динаміка.

Механізм характеризується теорією (визначення мети, предмета та методу) і практикою, система в статиці - її структурою, елементами й співвідношеннями між ними, а також технікою, система в динаміці - технологічними процесами, які в ній відбуваються.

Упорядкування всіх елементів системи аналізу господарської діяльності притаманне організації в широкому розумінні.

Одним з важливих питань організації економічного аналізу є правильне визначення і систематизація його об'єктів, які можна класифікувати на відповідні групи (рис. 1.1).

Під об'єктом організації розуміють предмет (явище або процес), на який спрямована організаційна діяльність. В основу відокремлення об'єктів першого рівня покладений двоаспектний підхід до організаційної побудови економічного аналізу. По-перше, це технологічний процес, що являє собою сукупність певних операцій; по-друге, особистий вид діяльності колективу людей - виконавців аналізу.

Правильно організована робота з аналітичного дослідження результатів господарювання може забезпечити його дієвість і ефективність, суттєво вплинути на хід господарських процесів. Тому організація економічного аналізу на підприємствах повинна відповідати низці вимог.



Рис. 1.1. Об'єкти організації економічного аналізу

Серед них у першу чергу потрібно виокремити науковий характер аналізу. Практично це означає, що він повинен ґрунтуватися на новітніх досягненнях науки і передового досвіду, будуватися з урахуванням дії економічних законів у межах конкретного підприємства, проводитися з використанням науково обґрунтованих методик.

Друга вимога - обґрунтований розподіл обов'язків з проведення аналізу між окремими службами і виконавцями. Від того, наскільки доцільний цей розподіл, залежить повнота охоплення об'єктів аналізу, виключається можливість багатократного (різними особами) проведення тих самих досліджень. Це сприяє більш ефективному використанню робочого часу спеціалістів і забезпечує комплексність аналізу.

Третя вимога - аналітичне дослідження повинно бути ефективним. Тобто витрати на його проведення повинні бути найменшими за оптимальної глибини аналізу і його комплексності. У зв'язку з цим під час його проведення повинні використовуватися передові методики, раціональні методики збору і зберігання даних ЕОМ, інші технічні засоби.

Четверта вимога - уніфікація організації аналітичної роботи шляхом створення спеціальних методик, розроблених таблиць, придатних для порівняння, оцінки, узагальнення. Це зменшує витрати часу на аналіз, сприяє підвищенню його ефективності.

Відповідно до вимог управління економікою випливають такі принципи організації аналізу: науковість, системність, комплексність, об'єктивність, точність, достовірність, дієвість, оперативність; демократизм; ефективність і т.ін.

Ними треба керуватися під час проведення аналізу господарської діяльності на будь-якому рівні [10].

Під організацією економічного аналізу на підприємстві слід розуміти цілеспрямоване упорядкування і удосконалення методики і техніки аналізу, процесів збору первинної аналітичної інформації, її обробки, узагальнення і отримання відомостей, необхідних для управління підприємством.

Організація аналітичної роботи передбачає:

• розробку загальних засад і порядку проведення аналізу;

• планування роботи окремих її елементів та етапів;

• матеріальне, методичне і наукове забезпечення;

• загальне керівництво;

• прийом виконаних аналітичних робіт;

• їх оформлення та контроль за впровадженням у виробництво розроблених заходів з метою поліпшення діяльності підприємства.

Основними завданнями організації економічної роботи є:

• забезпечення ефективності аналізу, його розвиток та вдосконалення;

• раціональна організація праці;

• забезпечення ефективного використання аналітичної інформації в управлінні;

• автоматизація аналітичних робіт;

• підвищення якості аналітичної інформації;

• скорочення термінів проведення аналітичної роботи;

• раціоналізація аналітичних процесів [10].

Організаційні форми аналізу господарської діяльності на підприємствах визначають за складом апарату і технічним рівнем управління.

Для проведення разових аналітичних досліджень, пов'язаних із розв'язанням великих стратегічних проблем, підприємства можуть вдаватися також до послуг спеціалістів аудиторських і консалтингових фірм.

Важливою умовою, від якої залежить дієвість і ефективність економічного аналізу, є планомірний характер його проведення.

Тому на кожному підприємстві всю роботу з проведення аналізу необхідно планувати, для чого складають комплексний план аналітичної роботи підприємства і тематичні плани [39].

Аналітична робота на підприємстві поділяється на такі організаційні етапи:

1. Вибір об'єктів і організаційних форм аналітичного дослідження і розподіл обов'язків між окремими дослідниками.

2. Планування аналітичної роботи.

3. Інформаційне і методичне забезпечення економічного аналізу.

4. Аналітичне опрацювання даних про хід і результати господарювання.

5. Оформлення результатів аналізу.

6. Контроль за впровадженням у виробництво пропозицій, зроблених за результатами аналізу.

Послідовність процесу економічного аналізу наведена на рис. 1.2. [33].

Планування є однією з найважливіших умов ефективного аналітичного дослідження.

Планування аналітичної роботи - це розробка та корегування плану, що включають передбачення, обґрунтування, конкретизацію та описання діяльності аналітичної служби на найближчу та віддалену перспективу [16].



Рис. 1.2. Послідовність процесу економічного аналізу

План аналітичної роботи враховує працю людей і рух ресурсів (матеріальних, фінансових), має силу наказу для вказаних у ньому осіб і структурних одиниць. У плані максимально чітко і детально вказуються:

- мета аналітичної служби, її структурних підрозділів та окремих працівників щодо аналітичного дослідження на плановий період;

- засоби досягнення мети;

- методи і строки узгодження засобів і мети;

- етапи і строки проведення аналітичної роботи;

- виконавці плану за строками і видами робіт;

- методи, етапи і засоби контролю виконання плану [17].

Комплексний план аналітичної роботи звичайно складають на один рік. Його розробляє спеціаліст, відповідальний за її проведення. У плані намічають перелік об'єктів аналізу, які належить вивчати, визначають мету аналізу. Потім розробляють систему показників, аналіз яких забезпечує досягнення поставленої мети, передбачають періодичність проведення аналізу кожного об'єкта (раз у рік, поквартально, щомісячно, подекадно, щоденно), строки (терміни) виконання аналітичної роботи, склад виконавців аналізу з кожного питання і розподіл обов'язків між ними [39].

Крім комплексного плану, на підприємстві можна складати і тематичні плани проведення аналізу. Тематичні плани - це плани проведення аналізу окремих питань господарської діяльності, які потребують поглибленого вивчення. У них наводяться об'єкти, суб'єкти, терміни проведення аналізу та ін. [33].

Важливе місце в організації економічного аналізу на підприємстві посідає його інформаційне забезпечення. Усі джерела даних для економічного аналізу поділяються на нормативно-планові, облікові і позаоблікові.

До нормативно-планових джерел належать усі типи планів, які розробляють на підприємстві (перспективні, поточні, оперативні), а також нормативні матеріали, кошториси, цінники, проектні завдання і т.ін.

Джерела інформації облікового характеру - це всі дані, що містяться в документах бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку, а також у звітності всіх видів, у первинній обліковій документації.

Дані статистичного обліку і звітності підприємства використовують для поглибленого вивчення тенденції основних показників і факторів, що формують їхній рівень. Вивчення даних макроекономічної статистики в цілому по галузі чи по народному господарству необхідне для оцінювання зовнішніх умов функціонування підприємства і ступеня господарських та фінансових ризиків.

Оперативний облік і звітність сприяють більш оперативному порівняно із статистикою або бухгалтерським обліком забезпеченню аналізу необхідними даними (наприклад, про виробництво і відвантаження продукції, про стан виробничих запасів) і тим самим створюють умови для підвищення ефективності аналітичних досліджень.

Поза облікові джерела інформації - це документи, що регулюють господарську діяльність, а також дані, які характеризують зміну зовнішнього середовища функціонування підприємства [40].

Оскільки фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва менш інформативна порівняно з фінансовою звітністю, яка складається звичайними підприємствами, для проведення оцінки фінансового стану підприємства ? суб'єкта малого підприємництва слід використовувати баланс та звіт про фінансові результати. Завдяки фінансовій звітності ми зможемо провести аналіз фінансового стану підприємства, проаналізувати баланс та його ліквідність, виявити рівень прибутковості підприємства. Аналізуючи звіт про продаж товарів (продукції) в оптовій торгівлі (ф. №1-опт), ми зможемо проаналізувати склад і структуру товарної продукції та виявити рівень спеціалізації підприємства.

1.3 Методика аналізу діяльності малих підприємств

У нових умовах формування ринкових відносин, функціонування підприємств із різними формами власності необхідно шукати нові шляхи підвищення ефективності суспільного виробництва, а також уміло використовувати економічні методи керування підприємством.

Володіння прийомами і методами економічного аналізу створює підґрунтя для розвитку їх економічного мислення, набуття здатності сприймати економічні процеси, що відбуваються на підприємствах у всій їх багатогранності і взаємозумовленості.

Під методикою аналізу розуміють певну послідовність операцій, прийомів, дій і правил найдоцільнішого виконання аналітичної роботи.

Економічний аналіз складається з таких етапів:

1) уточнюють об'єкти, мету і завдання аналізу, складають план аналітичної роботи.

2) розробляють систему синтетичних і аналітичних показників, за допомогою яких характеризують об'єкт аналізу.

3) збирають і готують для аналізу необхідну інформацію (перевіряють її точність, приводять до зіставного вигляду тощо).

4) порівнюють фактичні результати господарювання з показниками плану досліджуваного періоду, з фактичними даними минулих періодів, з показниками провідних підприємств, із середніми по галузі тощо.

5) вивчають фактори і визначають їхній вплив на результати діяльності підприємства.

6) виявляють невикористані і перспективні резерви підвищення ефективності виробництва.

7) оцінюють результати господарювання з урахуванням дії різноманітних факторів і виявлених невикористаних резервів, розробляють заходи для використання їх [9].

Найважливішим елементом методики є технічні прийоми і способи аналізу (інструментарій аналізу) (рис. 1.3.).

Рис. 1.3. Способи аналізу господарської діяльності підприємства

Серед них можна виділити традиційні логічні способи, котрі широко застосовують і в інших дисциплінах для обробки та вивчення інформації (порівняння, графічний, балансовий, середніх і відносних величин, аналітичних групувань, евристичні методи вирішення економічних завдань на основі інтуїції, минулого досвіду, експертних оцінок спеціалістів і т.ін.) [14].

В основі методології фінансово-економічного аналізу лежить діалектичний метод, тобто економічні явища, що вивчаються, аналізуються, розглядаються у зв'язку і взаємозалежності, русі і розвитку. Застосування діалектичного підходу до вивчення цих явищ викликає до життя такі найхарактерніші особливості методу аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств.

По-перше, це системний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, який виявляється у комплексному вивченні взаємопов'язаних економічних, організаційних, технічних та інших факторів, у застосуванні системи показників для аналізу.

По-друге, це широке використання логічних методів, а саме: дедукції та індукції.

По-третє, вивчення причин, які спричиняють зміни тих чи інших явищ економічного життя, оскільки всі явища обумовлені причинно-наслідковою залежністю.

Мистецтво аналітика полягає в умінні відшукати найсуттєвіші причини, які найбільшою мірою вплинули на той чи інший результат.

По-четверте, аналіз передбачає не тільки виявлення напрямків впливу різних причин (факторів) на той чи інший економічний показник, а й надання кожному з цих напрямків конкретної цифрової визначеності і, по можливості, представлення характеру цього впливу у формалізованому вигляді, тобто математично, через певні функції, моделі.

По-п'яте, матеріали фінансово-економічного аналізу повинні вміщувати інформацію, яка була б здатна служити базою для прийняття управлінських рішень, спрямованих на розробку проектних варіантів розвитку підприємства, на підвищення ефективності діяльності за рахунок мобілізації резервів, виявлених аналізом [11].

Для вивчення впливу факторів на результати господарювання і підрахунку резервів в аналізі застосовують такі способи, як ланцюгові підстановки, абсолютні і відносні різниці, інтегральний, кореляційний, компонентний методи, методи лінійного, опуклого програмування, теорію масового обслуговування, теорію ігор, дослідження операцій і т.д. Застосування тих чи інших способів залежить від мети і глибини аналізу, об'єкта дослідження, технічних можливостей виконання розрахунків тощо.

Серед традиційних статистичних методів і прийомів, за допомогою яких здійснюється аналітична обробка (головним чином первісна), найпоширеніші такі:

· використання абсолютних і відносних величин;

· використання середніх величин;

· порівняння;

· побудова рядів динаміки;

· групування;

· балансовий метод;

· індексний метод [31].

Абсолютні величини економічних явищ і процесів -- це конкретні числові вирази цих явищ і процесів. Без використання даних про ці величини аналіз найчастіше не може бути повноцінним, проте, на противагу статистиці, де абсолютні величини є основними вимірниками, в аналізі вони служать головним чином для розрахунку відносних і середніх величин.

Відносні величини -- це величини, які встановлюються шляхом порівняння з будь-якими іншими. Тільки відносні величини дають точне і наочне уявлення про розвиток того чи іншого економічного явища.

Середні величини -- це абстрактні величини, за допомогою яких досягається узагальнення відповідних сукупностей типових, однорідних явищ, процесів, показників. Без обчислення середніх величин неможливо досліджувати процеси з метою виявлення їх закономірностей, вивчати явища за різними сукупностями, вивчати явища, що змінюються, у динаміці, нівелювати нетипові, випадкові варіанти значень показників [30].

У фінансово-економічному аналізі найчастіше використовуються такі середні величини: середня арифметична проста; середня арифметична зважена; середня хронологічна; середня квадратична.

Порівняння -- дуже поширений прийом, який застосовується в аналізі. Саме з нього, звичайно, розпочинається розв'язання багатьох аналітичних задач, саме воно задає напрямок аналітичному дослідженню. У фінансово-економічному аналізі застосовуються такі порівняння:

· явищ, показників у динаміці, тобто з аналогічними даними за минулий період (минулі періоди), що приймається за базовий;

· даних фактичних (звітних) за аналізований період з плановими (бізнес-плановими);

· звітних даних з середніми (у межах підприємства, галузі, держави в цілому, розвинених країн);

· просторові порівняння з даними роботи інших підприємств.

Групування -- це прийом аналізу, який полягає у формуванні з масиву даних, що аналізуються, класифікаційних груп за ознаками, істотними з точки зору розв'язання конкретних аналітичних задач. Таке розчленування масиву аналітичної інформації ще до аналітико-статистичної обробки груп, побудованих за певними ознаками, дає можливість виявляти закономірності та тенденції, властиві аналізованим процесам і явищам.

З поглибленням аналізу (побудова груп за більшою кількістю ознак, за менші часові проміжки тощо), усередненням підсумкових показників можна аналізувати структуру, структурні зрушення в об'єктах, що аналізуються, визначати залежність між різними показниками. Свого завершення метод групування набуває у формі аналітичних таблиць. Без аналітичних таблиць жодна більш-менш складна аналітична задача не може бути розв'язана раціонально.

Балансовий метод аналізу -- це відображення й аналіз кількох (найчастіше -- двох) груп взаємопов'язаних і взаємоврівноважених економічних показників. У формі балансу підприємство планує свою фінансову діяльність (баланс доходів і видатків), звітує про стан своїх фінансових ресурсів та їх розміщення (бухгалтерський баланс); велике аналітичне значення має складання матеріальних балансів, балансів робочого часу і часу роботи устаткування тощо.

Балансовий метод дає змогу аналізувати забезпеченість фінансово-господарської діяльності підприємств ресурсами (трудовими, матеріальними, фінансовими) шляхом досягнення рівності аналізованих взаємопов'язаних показників [32].

Особливістю об'єктів фінансово-економічного аналізу діяльності підприємств є їх формування під впливом безлічі факторів. Для того, щоб результати аналізу були предметними з точки зору можливості вжиття певних конкретних заходів для підвищення ефективності роботи підприємства, необхідно виявляти відокремлений вплив на кінцевий результат аналізу певних факторів як таких, що зумовлюють цей результат. Тому задача виключення впливу одних факторів на аналізований об'єкт з метою визначення впливу інших є однією з центральних в аналізі, вона має назву елімінування. За допомогою елімінування умовно усувається вплив усіх одночасно взаємодіючих факторів, крім одного, і таким чином послідовно визначається величина впливу кожного з них на кінцевий результат.

Якщо зв'язок між аналізованим об'єктом і факторами, що його визначають, представлений функціонально, тобто через модель (формулу), в аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:

· індексний метод;

· метод ланцюгових підстановок;

· метод різниць.

Індексний метод аналізу застосовується для вивчення у динаміці економічних явищ, які формуються під впливом кількох факторів, кожен з яких схильний до змін у динаміці. Класичним прикладом об'єкта аналізу даним методом є обсяг реалізації (продажу) товарів, який формується під впливом певного фізичного обсягу товарів і цін на них. Відомо, що у кожного підприємства (промислового, торговельного) обсяг продажу окремих товарів з року в рік, з місяця в місяць змінюється, так само як і ринкові ціни на ці товари.

За таких умов загальні (групові) індекси обсягу реалізації (продажу) товарів характеризують динаміку загальної виручки від реалізації, але не відповідають на запитання, як змінився обсяг продажу товарів (бо до чисельника і знаменника даної функції входять незіставні величини), а також як у середньому змінилися ціни на реалізовані товари. Загальний індекс не дає змоги виділити окремо вплив факторів обсягу продажів (кількісного) і цін (якісного) на кінцевий результат -- виручку від реалізації.

Індексний метод аналізу дає змогу розв'язати ці задачі шляхом побудови агрегатних індексів. Агрегатні індекси -- це загальні індекси, у яких з метою елімінування впливу окремих елементів (факторів) на індекс відбувається фіксування інших елементів на незмінному (базовому або звітному) рівні. Форми агрегатних індексів для загального індексу обсягу реалізації продукції:

I=еg1p1 / еg0 p0

мають такий вигляд:

а) агрегатний індекс фізичного обсягу реалізації продукції:

Iоп =еg1p0 / еg0 p0; (1.4)

б) агрегатний індекс цін на продукцію підприємства:

Iц =еg1p1 / еg1 p0; (1.5)

Для побудови індексів Iоп і Іц використовується правило побудови агрегатних індексів, яке обґрунтовується у загальній теорії статистики: якісні (інтенсивні) елементи (фактори), які входять у формулу, фіксуються на рівні базового періоду, кількісні елементи -- на рівні звітного. Різниця між чисельником і знаменником агрегатного індексу показує: який відокремлений вплив на загальний результат справив той чи інший фактор [30].

Застосування індексного методу виявлення впливу факторів на результатний показник обмежується тим, що за його допомогою досить зручно аналізувати лише два фактори у мультиплікативних моделях типу у = аb. Застосування цього методу для встановлення впливу факторів у багатофакторних моделях досить трудомістке, тому універсальніше значення для факторного аналізу економічних явищ має метод ланцюгових підстановок. За допомогою цього методу, якщо є функціональна модель (мультиплікативна чи адитивна), що описує взаємозв'язок факторів і результатного показника, можна визначити відокремлений вплив кожного з факторів (кількість їх не має значення) на кінцевий показник, що аналізується, і перевірити одержані результати аналізу шляхом балансування факторів.

Суть методу ланцюгових підстановок полягає у послідовній, почерговій заміні у функціональній моделі, яка описує базисний рівень економічного показника, базисних параметрів на звітні, в обчисленні умовних результатних показників та їх порівнянні для визначення впливу факторів. При цьому в першу чергу підлягають заміні кількісні параметри, далі -- структурні, в останню чергу -- якісні.

Якщо у формулі міститься кілька кількісних, структурних або кілька якісних показників, послідовність замін залежить від оцінки того, які з них є основними, а які -- похідними, які - вторинні. За почергової заміни базисних показників у формулі на звітні одержані результати можна зіставляти між собою, різниця між кожним наступним та попереднім показником і виражатиме елімінування впливу всіх інших факторів, крім заміненого.

Якщо мультиплікативна модель, що описує взаємозв'язок аналізованого показника, містить у собі лише два співмножники (типу у = аb), то для визначення факторів, які впливають на зміну показника у в динаміці (або у порівнянні з бізнес-планом), застосовують спрощений варіант методу ланцюгових підстановок -- метод різниць.

Для визначення відокремленого впливу кожного з двох факторів на результатний показник обчислюють різниці між звітними і базисними факторними параметрами і перемножують їх на абсолютні значення іншого факторного параметра, при цьому різницю між фактичними і базисними кількісними параметрами перемножують на абсолютне значення базисного якісного, а різницю між фактичним і базисним якісним параметрами -- на абсолютне значення звітного кількісного [11].



Висновки до розділу 1

Економічний аналіз як наукова дисципліна сформувався на межі багатьох наук шляхом інтеграції окремих їх елементів. Економічний аналіз передує управлінським рішенням та діям, обґрунтовує та готує їх, в цьому - основа наукового управління, його об'єктивності та ефективності.

Функціонуючи в ринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками. Набуваючи в ринкових умовах не уявної, а справжньої фінансової незалежності, несучи реальну економічну відповідальність за ефективність господарювання і за своєчасне виконання фінансових зобов'язань, підприємства здатні досягти стабільності своїх фінансів лише при суворому додержанні принципів комерційного розрахунку, головним серед яких є зіставлення витрат і результатів, одержання максимального прибутку за мінімальних витрат. Саме ця умова є визначальною для формування фінансового стану підприємства.

В сучасних умовах необхідна система знань про основи економічного аналізу господарської діяльності, його методах і методології, вміти використовувати економіко-логічні й економіко-математичні методи і моделі при вивченні економічних процесів, що відбуваються на виробничих підприємствах, навчитися методики аналізу головних показників, що характеризують господарську діяльність підприємства, з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Це дозволить освоїти методику і методологію побудови аналізу і використання у своїй практичній діяльності моделей об'єкта дослідження, а також придбати навички практичної роботи з ними, направити творчу думку на удосконалювання організації і методики економічного аналізу відповідно до вимог теорії і практики ринкового господарства.

Володіння прийомами і методами економічного аналізу створює підґрунтя для розвитку їх економічного мислення, набуття здатності сприймати економічні процеси, що відбуваються на підприємствах (а також в інших об'єктах управління) у всій їх багатогранності і взаємозумовленості.

Це особливо важливо в умовах розвитку і поглиблення ринкових засад в нашій економіці, які об'єктивно ускладнюють завдання у сфері прийняття управлінських рішень на кожному підприємстві, на кожному об'єкті управління.



Розділ 2. Проведення аналізу фінансової звітності на ПП "Еліт Агро Альянс"

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПП "Еліт Агро Альянс"

Приватне підприємство "Еліт Агро альянс" зареєстроване державним реєстратором 07.04.2008 р., номер запису 14291070004000908, ЄДРПОУ 35500658 (Додаток В).

Статут приватного підприємства "Еліт Агро альянс" прийнятий на підставі рішення засновника Нечипоренка Г.В., №1 від 07.04.2008 р., зареєстрованого Реєстраційною палатою виконавчого комітету Кіровоградської міської Ради 07.04.2008 р.

Приватне підприємство "Еліт Агро альянс" створено згідно вимог чинного законодавства України і у своїй діяльності керується ними, цим статутом, внутрішніми нормативними актами, а при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності - актами інших держав ( додаток А).

Засновником Підприємства є: Нечипоренко Геннадій Васильович.

Найменування Підприємства:

· повне - приватне підприємство "Еліт Агро альянс";

· скорочене - ПП "Еліт Агро альянс";

Місцезнаходження Підприємства:

Україна, місто Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Созонівка, вул. Паркова, будинок 8, квартира 25.

Метою діяльності Підприємства: залучення матеріальних фінансових та інших ресурсів Засновника для здійснення економічної та технологічної політики в розвитку матеріально-технічної бази народного господарства України, задоволення потреб підприємств всіх форм власності та громадян в продукції та послугах Підприємства шляхом здійснення виробничої, комерційної, науково-дослідницької та іншої господарської діяльності і реалізації на основі одержаного прибутку інтересів Засновника, соціальних потреб трудового колективу Підприємства.

Підприємство має право здійснювати будь-які види діяльності, що не заборонені чинним законодавством. У відповідності до цього імперативу предметом діяльності Підприємства є:

- торговельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, матеріально-технічних ресурсів;

- оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин;

- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту;

- ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- заготівля, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції як на промисловому рівні так і у населення за готівку;

- організація виробництва, переробки та реалізації різноманітних видів економічно чистої сільськогосподарської продукції - рослинництва, тваринництва, рибництва, бджільництва та іншої продукції;

- виробництво товарів народного споживання продовольчого призначення;

- виробництво товарів народного споживання непродовольчого призначення;

- виробництво та реалізація товарів народного споживання та продуктів харчування;

- переробка різноманітної сировини, в тому числі на давальницьких умовах;

- заготівля та переробка вторинних ресурсів;

- діяльність кафе;

- постачальницько-збутова діяльність;

- організація перевезення вантажів;

- надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування;

- надання транспортних послуг по перевезенню вантажів, пасажирів та багажу;

- надання транспортно-експлуатаційних послуг при перевезеннях зовнішньоторговельних і транзитних вантажів;

- надання послуг по обслуговуванню і ремонту транспортних засобів;

- здавання під найм автомобілів, будівельних машин та сільськогосподарського устаткування, інших транспортних засобів;

- діяльність автомобільного вантажного транспорту;

- посередницькі послуги;

- представницька діяльність;

- купівля та продаж власного нерухомого майна;

- надання транспортних послуг;

- надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях зовнішньоторговельних і транзитних вантажів;

- надання послуг по обслуговуванню і ремонту транспортних засобів;

- маркетингові послуги;

- пусконалагоджувальні роботи;

- організація та виробництво реклами;

- інформаційне забезпечення, надання консультаційних послуг;

- побутові послуги;

- дизайнерські роботи;

- управлінські послуги;

- консультативні послуги;

- експертно-гарантійні послуги;

- інша діяльність у сфері спорту;

- представницька діяльність;

- інші види діяльності, не заборонені законодавством України.

З метою підвищення ефективності своєї діяльності Підприємство має право на подальший розвиток та диверсифікацію своєї діяльності.

Види діяльності за КВЕД-2010:

- Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин

- Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості

- Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

- Неспеціалізована оптова торгівля

- Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

- Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах

- Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах ( Додаток Б)

Основними покупцями є ТОВ "ДНК-груп", ТОВ "Копілка", ТОВ "Укрпротдонсервіс", ТОВ "Промвибух ТК".

Оптовими постачальниками товару є: СФГ "Рось", СФГ "Флорія".

Основними переробником продукції є: КХП №2

Розглянемо структуру товарної продукції і визначимо напрямок спеціалізації за допомогою звіту про продаж товарів (продукції) в оптовій торгівлі (ф. №1-опт) (Додатки Е, Ж, З) таблиці 2.1. "Склад і структура товарної продукції".

Проаналізувавши склад і структуру товарної продукція, я бачу, що найбільшу питому вагу в 2011 році займають олії рослинні, які склали 25,94% - 2515,3 тис. грн. від загального підсумку. У 2012 році найбільшу питому вагу займають зернові культури - 88,21% - 2410,5 тис. грн.., з них 84,63% - пшениця. У 2013 році найбільший відсоток припадає також на зернові культури - 85,40% - 1353,3 тис. грн. У порівнянні із минулими роками ми бачимо, що діяльність підприємства уповільнюється. Це видно по загальному підсумку за останні три роки. В 2011 році валовий дохід складав 9696,0 тис. грн., в 2012 році вже 2732,7 тис. грн.., що на 6963,30 тис. грн. менше за попередній, а в 2013 році валовий дохід склав 1584,6 тис. грн., що на 1148,10 тис. грн. менше за попередній рік, і на 8111,4 тис. грн. менше за валовий дохід в 2011 році. Якщо в 2011 роки найбільш питому вагу займали олії рослинні, то в 2012-2013 році напрямом спеціалізації змінився на зернові культури, а саме пшениця тверда, яка складає 82,31% від загального підсумку по підприємству за 2013 рік.

Також, ми бачимо, що на підприємстві зовсім припинили використовувати: олії рослинні; газоїлі; мазути топкові важкі; соняшник, ріпак, кунжут, сафлор, кальза, рапс, гірчиця, рижій, які в свою чергу у 2011 році займали досить великі відсотки питомої ваги, деякі з них були навіть вище ніж питома вага зернових культур.

Таблиця 2.1. Склад і структура товарної продукції

Товари і товарні групи	2011 рік, Тис. грн	в % до підсумку	2012 рік, Тис. грн	в % до підсумку	2013 рік, Тис. грн	в % до підсумку
1	2	3	4	5	6	7
1. Культури зернові	1351,7	13,94	2410,5	88,21	1353,3	85,40
з них:
- пшениця тверда	451,7	4,66	2312,8	84,63	1304,3	82,31
- кукурудза	900,0	9,28	97,7	3,58	49,0	3,09
2. Соняшник, ріпак, кунжут, сафлор, кальза, рапс, гірчиця, рижій	75,0	0,77	0,0	0,00	0,0	0,00
3. Олії рослинні	2515,3	25,94	0,0	0,00	0,0	0,00
4. Борошно	1665,5	17,18	272,1	9,96	84,4	5,33
5. Газоїлі (паливо дизильне)	1112,5	11,47	0,0	0,00	0,0	0,00
6. Мазути топкові важкі	1791,9	18,48	0,0	0,00	0,0	0,00
7. Інші непродовольчі товати	1184,1	12,21	50,1	1,83	146,9	9,27
Разом по підприємству:	9696,0	100	2732,7	100	1584,6	100

Для того щоб узнати спеціалізацію підприємства в 2013 році будуємо ранжований ряд у порядку зменшення питомої ваги:

1. Культури зернові - 85,40

2. Інші непродовольчі товари - 9,27

3. Борошно - 5,33

Основні види продукції - культури зернові

Додаткові види продукції - інші непродовольчі товари

Допоміжні види продукції - борошно

Спеціалізація підприємства - культури зернові.

Кс=100/?Пт*(2Н-1),

де:

?Пт - сума питомої ваги товарної продукції у структурі товарної продукції

Кс - коефіцієнт спеціалізації

Н - порядковий номер в ранжованому ряді

Кс <0,2 - спеціалізація слабка

Кс = 0,2-0,4 - середня спеціалізація

Кс= 0,4-0,6 - високий рівень спеціалізації

Кс > 0,6 - поглиблена спеціалізація

Кс = 100 / (85,4*1+9,27*3+5,33*5) = 100 / (85,4+27,81+26,65) =

=100 / 139,86 = 0,72

На ПП "Еліт Агро Альянс" поглиблений рівень спеціалізації

ВВд (відносна величина динаміки) - визначається відношенням показників за звітний період (рік, квартал, місяць ) та за минулий період. Аби обчислити відносну величину динаміки, потрібно мати дані щонайменше за два періоди або моменти часу.

Визначимо відносну величини динаміки оптового товарообігу на ПП"Еліт Агро Альянс" за три роки (Таблиця 2.2).



Таблиця 2.2. Динаміки оптового товарообігу на ПП "Еліт Агро Альянс"

Товари і товарні групи	2011 рік, Тис. грн..	2012 рік, Тис. грн..	ВВд 2012/2011	2013 рік, Тис. грн..	ВВд 2013/2012
1	2	3	4	5	6
1. Культури зернові	1351,7	2410,5	1,783	1353,3	0,561
2. Соняшник, ріпак, кунжут, сафлор, кальза, рапс…	75,0	0,0	0,000	0,0	0,000
3. Олії рослинні	2515,3	0,0	0,000	0,0	0,000
4. Борошно	1665,5	272,1	0,163	84,4	0,310
5. Газоїлі (паливо дизильне)	1112,5	0,0	0,000	0,0	0,000
6. Мазути топкові важкі	1791,9	0,0	0,000	0,0	0,000
7. Інші непродовольчі товати	1184,1	50,1	0,042	146,9	2,932

Рис. 2.1. Графічне відображення динаміки оптового товарообігу ПП "Еліт Агро Альянс" за 3 роки

Аналізуючи динаміку товарообігу можна сказати, що у 2011 році, порівняно з наступними роком, товарообіг був найбільшим. Якщо дивитись більш широко, то видно, що товарообіг зернових культур дає позитивну динаміку, в той чай, як інші види продукції зовсім зникли з товарообігу підприємства., наприклад: олії рослинні у 2011 році склали 2515,3 тис. грн., у наступних роках зовсім відсутні. На підприємстві залишились таки види продукції як борошно, але його динаміка значно погіршилась з 2011 року (рівень динаміки - 0,163). Якщо ж дивитися на 2013 рік та порівнювати його з 2012 роком то видно, що в середньому динаміка трохи погіршилась, але є стабільною.

...