Облік витрат з організації виробництва і управління та порядок їх розподілу

Цей допоміжний розрахунок рекомендується складати аналогічно тому, як складається розрахунок розподілу заготівельно-транспортних витрат на окремі види (групи) продукції.

Різниця в тому, що замість суми основних матеріалів вказуються назва та сума бази розподілу за фактичною потужністю (машино-години, зарплата тощо), а замість середнього відсотка витрат - середня сума загальновиробничих витрат, списаних на витрати виробництва, на одиницю фактичної бази розподілу (на одну машино-годину, на одну гривню зарплати тощо).

Допоміжний розрахунок розподілу загальновиробничих витрат на окремі види (групи) готової продукції служить основою тільки для записів в аналітичному обліку витрат на виробництво за видами (групами) готової продукції (робіт, послуг) до рахунку 23 “Виробництво”.

Очевидно, що при відсутності з об'єктивних причин розрахункових (планових) показників бази розподілу та загальновиробничих витрат за нормальною потужністю фактичні, змінні та постійні загальновиробничі витрати можуть бути розподілені та списані на об'єкти витрат (калькулювання) лише на базі розподілу за фактичною потужністю.

В цьому разі можна та необхідно скласти тільки другу частину розрахунку за фактичними показниками бази розподілу та загальновиробничих витрат.

При цьому вся сума змінних і постійних витрат розподіляється та списується на витрати виробництва, а постійних нерозподілених витрат бути не може. В цьому випадку розрахунок розподілу загальновиробничих витрат складається за прикладом другого звітного періоду.

Аналітичний облік загальновиробничих витрат рекомендується вести аналогічно як ведеться аналітичний облік адміністративних витрат на рахунку 92.

4.2 Адміністративно-управлінських витрат

Адміністративно-управлінські витрати - витрати на утримання апарату управління та його обслуговування.

Вони складаються з витрат на утримання органів державної влади і державного управління, апарату загальногосподарського управління й апарату управління виробництвом безпосередньо на промислових та с/г підприємствах, будовах тощо.

Вони включають заробітну плату працівників адміністративно-управлінського персоналу, охорони, нештатних працівників, інші витрати адміністративно-управлінського призначення.

Такі як відрахування у пенсійний фонд, фонд соціального страхування, інші фонди згідно з чинним законодавством, утримання легкового автотранспорту, вартість службових відряджень, канцелярські, друкарські, поштові, телефонно-телеграфні витрати та на утримання й поточний ремонт будівель тощо.

Рахунок 92 "Адміністративні витрати".

На рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображають і накопичують протягом року витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. Витрати на управління та обслуговування підприємства (загальногосподарські витрати), на відміну від попереднього порядку, не розподіляються між реалізованою та нереалізованою продукцією, а списуються щомісяця або наприкінці року на фінансові результати основної діяльності в загальній сумі наростаючим підсумком з початку року з кредиту рахунка 92 на дебет субрахунку 791 "Результати основної діяльності".

Раціональна організація аналітичного обліку витрат загалом та аналітичний облік адміністративних витрат зокрема мають важливе значення для визначення їх рівня, контролю й аналізу, а також об'єктивного відображення фінансових результатів діяльності підприємства.

Організація і порядок ведення аналітичного обліку витрат підприємства розглядаються на прикладі аналітичного обліку до рахунка 92 "Адміністративні витрати".

Аналітичний облік до синтетичних рахунків 23, 91, 93, 94 та інших рахунків витрат доцільно вести аналогічно рахунку 92 "Адміністративні витрати", пам'ятаючи, що витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) та загальновиробничі витрати списуються на виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) щомісяця. Аналітичний облік витрат до рахунка 92 "Адміністративні витрати" рекомендується вести в спеціальній відомості (книзі), як показано в таблиці 3.

Нижче представлена таблиця 3, і як видно із даних цієї таблиці, в аналітичному обліку до рахунка 92 "Адміністративні витрати" протягом звітного року накопичуються витрати підприємства на управління для заповнення відповідної статті звіту за кожний квартал і за звітний рік. Дані аналітичного обліку адміністративних витрат необхідні також для контролю та аналізу, передусім для порівняння сум фактичних витрат із сумами адміністративних витрат за кошторисом.



Таблиця 3. - Відомість аналітичного обліку до рахунка 92 "Адміністративні витрати":

Аналітичний облік до всіх інших синтетичних рахунків витрат доцільно вести аналогічно аналітичному обліку адміністративних витрат.

Порядок розподілу адміністративних витрат на окремі види основної діяльності підприємства з метою визначення в управлінському обліку їх рентабельності та ефективності інструкцією не встановлений. Тому підприємство під час ведення управлінського обліку повинно розв'язувати це питання самостійно, з урахуванням специфіки діяльності за аналогією з розподілом загальновиробничих витрат.

Як вести аналітичний облік адміністративних витрат. До видання галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат і калькулювання собівартості готової продукції (робіт, послуг), згідно з пунктом 18 П (С) БО 16 "Витрати", рекомендується вести аналітичний облік адміністративних витрат за наведеною нижче номенклатурою статей.

За дебетом:

- Загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

- Витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- Витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

- Винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

- Витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

- Амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

- Витрати на врегулювання спорів у судових органах;

- Податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

- Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

- Інші витрати загальногосподарського призначення.

За кредитом: списання сальдо адміністративних витрат на фінансові результати. З метою контролю і аналізу окремих видів адміністративних витрат в аналітичному обліку доцільно виділити окремі субстатті за видами цих витрат. Наприклад, до статті 2 "Витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу":

- Витрати на службові відрядження;

- Витрати на заробітну плату;

- Витрати на страхування;

- Витрати на додаткові виплати;

- Витрати на навчання;

- Інші витрати на утримання апарату управління підприємством.

Порядок розподілу адміністративних витрат на окремі види основної діяльності підприємства з метою визначення в управлінському обліку їх рентабельності та ефективності Інструкцією не встановлений.

Тому підприємство при веденні управлінського обліку повинно вирішувати це питання самостійно з врахуванням специфіки діяльності за аналогією з розподілом загальновиробничих витрат.

До адміністративних витрат належать:

- витрати на основну i додаткову заробітну плату, включаючи будь-які види грошових i матеріальних доплат відповідно до штатного розпису та встановлених будівельною організацією систем оплати праці;

- витрати на працівників апарату управління (керівників, спеціалістів, службовців) та робітників, які здійснюють господарське обслуговування (телефоністів, телеграфістів, радіооператорів, операторів зв'язку, операторів електронно-обчислювальних машин, двірників, прибиральниць, гардеробників, кур'єрів тощо);

- відрахування за встановленими законодавством нормами на соціальні заходи;

- витрати на транспортне обслуговування працівників будівельної організації, пов'язане з управлінням підприємством;

- витрати на утримання та експлуатацію службових легкових автомобілів, що перебувають на балансі будівельної організації (орендуються) та обслуговують працівників апарату управління;

- витрати основну i додаткову заробітну плату водіїв та інших робітників, що обслуговують легкові автомобілі;

- оплату праці адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу, оплату за невідпрацьований ним час, оплату щорічних та учбових відпусток, оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності тощо;

- вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, вартість та ремонт автомобільної гуми;

- витрати на утримання гаражів та місць стоянки легкових автомобілів (енергопостачання, водопостачання, каналізація тощо);

- амортизаційні відрахування (орендна плата), витрати на поточний ремонт, технічний огляд, технічне обслуговування легкових автомобілів та поточний ремонт гаражів i місць стоянки автомобілів;

- витрати на матеріально-технічне забезпечення апарату управління будівельної організації;

- витрати на придбання канцелярських товарів i приладів, бланків обліку, звітності;

- витрати на виготовлення i придбання бланків цінних паперів, а також інші витрати, пов'язані з емісією цінних паперів;

- витрати на утримання, експлуатацію та поточний ремонт будинків, споруд, приміщень, що використовуються для апарату управління;

- амортизаційні відрахування за основними фондами, призначеними для обслуговування апарату управління (крім легкових автомобілів);

- вартість швидкозношуваного інвентарю та малоцінних предметів, що використовуються в управлінні підприємством;

- витрати на утримання i експлуатацію усіх видів зв'язку та радіо, що використовуються для здійснення управління i перебувають на балансі будівельної організації;

- оплату послуг зв'язку, обчислювальних центрів, засобів сигналізації та інших технічних засобів управління;

- витрати, пов'язані з нарахуванням i виплатою дивідендів учасникам та засновникам будівельної організації (оплата повідомлень у засобах масової інформації, конвертів, послуг зв'язку);

- витрати на утримання, ремонт та експлуатацію лічильно-обчислювальної, машинописної, розмножувальної та іншої оргтехніки, що перебуває на балансі будівельної організації;

- оплату консультаційних та інформаційних послуг, аудиторських перевірок;

- оплату вартості ліцензій та інших державних дозволів на провадження господарської діяльності будівельної організації;

- оплату передбаченого законодавством збору за реєстрацію будівельної організації в органах державної виконавчої влади;

- витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахункове обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю, зі здійсненням факторингових i довірчих операцій, обліком боргових вимог i зобов'язань, включаючи цінні папери, надання поштово-телеграфних послуг та інші витрати, пов'язані з грошовим обігом;

- витрати на оприлюднення річного звіту;

- витрати на службові відрядження робітників апарату управління;

- одноразова допомога, що виплачується працівникам згідно з чинним законодавством під час переведення, прийому i направлення на роботу в іншу місцевість;

- відрахування структурних підрозділів на утримання апарату управління будівельної організації.



5. Систематизація обліку витрат

Для підготовки фінансових звітів необхідне розуміння значення кожного їх елементу, тому для кожної статті Балансу та Звіту про прибутки та збитки ведеться окремий рахунок.

Всі рахунки зібрані у Головній книзі. За умов комп'ютеризованої форми бухгалтерського обліку дані Головної книги знаходяться в електронній пам'яті.

В цьому випадку також розрізняють окремі бухгалтерські рахунки.

Рахунки відкривають на кожний вид активів, зобов'язань і власного капіталу фірми, а також на кожний вид доходів і витрат. Інформація, записана в Журналі у хронологічній послідовності, при перенесенні у Головну книгу систематизується за її видами на рахунках.

Застосування рахунків дає можливість накопичувати інформацію, згруповану за економічно однорідними групами, контролювати її, зберігати і використовувати для подальшого опрацювання з метою підготовки фінансової звітності.

Рахунки розміщують у Головній книзі в послідовності наведення відповідних статей у фінансових звітах, тобто: активи, зобов'язання, власний капітал, доходи і витрати.

Кількість рахунків, необхідних підприємству, залежить від його розмірів, характеру операцій і від того, наскільки і для яких органів управління і контролю потрібна детальна класифікація інформації. Підприємства, виходячи зі своїх потреб, розробляють власні плани рахунків. Кожний рахунок має назву і номер.

Як правило, перша цифра номера рахунку означає належність його до одного із головних розділів Балансу чи Звіту про прибутки та збитки.

На великих підприємствах з більшою кількістю рахунків використовують восьми - або десяти цифрову нумерацію, де кожна цифра має певне значення.

План рахунків складається на початку побудови облікової системи і вказує перелік статей, з яких необхідно організувати облік на підприємстві. Він обов'язково повинен мати резервні номери.

Рахунки, які ведуться у Головній книзі для обліку статей Балансу, називаються постійними.

По них в кінці кожного звітного періоду визначається сальдо. Суми цих сальдо будуть відображені у Балансі, з них починатимуться записи на рахунках в новому обліковому періоді.

Рахунки, що ведуться для обліку статей Звіту про прибутки та збитки, часто називають транзитними (номінальними), оскільки вони використовуються для накопичення даних тільки за поточний обліковий період. В кінці кожного облікового періоду їх кінцеве сальдо переноситься до рахунку "Нерозподілений прибуток" (рахунки закриваються).

Якщо доходи та витрати, що виникають в процесі господарювання, відразу відносити на рахунок "Нерозподілений прибуток", це призведе до змішування різних специфічних статей, необхідних для складання Звіту про прибутки та збитки, і втрати наочності відображення джерел формування доходів та напрямів здійснення витрат.

Таким чином, рахунок Головної книги - це спосіб систематизації інформації про зміни конкретного активу, зобов'язання, певного виду капіталу, доходу чи витрат.

Форма рахунку, що застосовується на практиці, відрізняється від звичайної двосторонньої Т-форми.

Т-рахунок, на якому всі збільшення відображаються з одного боку, а зменшення - з іншого, застосовується в міжнародній практиці тільки для навчальних цілей.

У діючих системах бухгалтерського обліку використовується комп'ютерна форма рахунку.



Таблиця 4. - Комп'ютерна форма рахунка:

Дата господарської операції фіксується, як і в Журналі (назва місяця вказується лише при його зміні).

Колонка "Зміст" - пояснення операції потрібна лише для надзвичайних випадків і в багатьох компаніях використовується рідко.

Застосування колонки "Фоліо" полегшує пошуки джерела інформації і другої частини подвійного запису.

В цій колонці проти кожного запису вказується номер сторінки Журналу, на якій знаходяться дані про певну господарську операцію.

Наведена форма наочно відображає поточний залишок рахунку на будь-яку дату, що допомагає в оперативному використанні інформації.

Процедура перенесення інформації із Журналу до Головної книги (posting) виконується у такій послідовності (її можна відстежити, використавши матеріал навчального прикладу, наведеного нижче):

1. Знаходять у Головній книзі рахунок, що дебетується;

2. На рахунку проставляють дату здійснення господарської операції, у графі "Фоліо" - номер сторінки Журналу, із якої перенесено запис, у графі "Дебет" - записують суму, відображену в Журналі;

3. У графі "Фоліо" проставляють номер рахунка, на який було перенесено запис за дебетом;

4. Аналогічна процедура здійснюється для рахунка, що кредитується.

Після того, як всі операції, зафіксовані в Журналі, перенесено до Головної книги, складається перелік усіх рахунків Головної книги з відображенням кінцевого сальдо по кожному рахунку.

Цей перелік має назву первинного пробного балансу.

Метою складання первинного пробного балансу є перевірка рівності дебетових і кредитових сальдо, а також забезпечення виписки інформації з Головної книги для подальшого її опрацювання і підготовки фінансової звітності.

Разом з тим, наявність рівності між дебетовими і кредитовими сальдо ще не означає, що господарські операції правильно проаналізовані і записані на відповідні рахунки.

Такі помилки, як неправильна сума по дебету і кредиту рахунків або сума занесена на дебет одного замість дебету іншого рахунку.

Або, інколи, вони навіть пропуск господарської операції, що не порушать цієї рівності.

Якщо все ж таки пробний баланс вказує на допущену помилку (дебетові сальдо не дорівнюють кредитовим), то пошуки її рекомендується проводити у такому порядку:

1. Перевірити правильність сум обох колонок пробного балансу шляхом додавання їх у зворотному порядку;

2. Якщо встановлено, що помилка не у додаванні, то треба визначити точну суму дисбалансу - нерідко вона буває ключем до пошуку помилки. Так, якщо знайдена різниця ділиться на 9, то помилка може бути в перестановці цифр, наприклад, замість 275 записано 257. Різниця транспозиції (18) ділиться на 9. Якщо різниця між дебетовими і кредитовими сальдо ділиться на 2, то помилка могла бути допущена внаслідок запису суми в колонку "Дебет" замість колонки "Кредит", або навпаки, а також якщо операцію занесене лише на один рахунок, тобто не виконано подвійного запису операції;

3. Порівняти суми пробного балансу із залишками рахунків Головної книги. Пересвідчитись, що залишки рахунків правильно перенесені у відповідну колонку пробного балансу;

4. Перерахувати сальдо кожного рахунку Головної книги;

5. Перевірити правильність перенесення операцій із Журналу до Головної книги, відмічаючи як у Журналі, так і в Головній книзі кожну перевірену цифру. При цьому увагу треба звертати не тільки на правильність цифр, а й на їх запис у відповідні колонки "Дебет" чи "Кредит".

Пробний баланс складають наприкінці облікового періоду, але він ще не є завершальною фазою облікового циклу. Поки що ми розглянули лише такі його складові.

Сальдо рахунків, зібрані в пробному балансі, надають узагальнену інформацію і не містять детальних даних.

На практиці підприємства мають тисячі клієнтів і на рахунках відображається велика кількість схожих операцій, які потребують деталізованого обліку.

Фахівцям добре відомі поняття синтетичного і аналітичного обліку, і зрозуміло, що Головна книга, на підставі якої складено пробний баланс, виконує функції регістра синтетичного обліку.

В західній практиці рахунки Головної книги називають контрольними, інколи - зведеними. Подробиці інформації розміщуються у допоміжних реєстрах. Формат рахунків допоміжних реєстрів такий, як і в Головну книзі. У навчальному прикладі наведено тільки два контрольних рахунки - "Рахунки до окання" та "Рахунки до сплати".

Допоміжні реєстри до них виражають інформацію про борг кожного клієнта та заборгованість кожному постачальнику.

При застосуванні допоміжних реєстрів інформацію з первинних документів спочатку записують у Журнал, потім переносять до Головної книги. Кожний рахунок і квитанція про оплату відображається у допоміжному реєстрі на сторінці, що відноситься до даного клієнта чи постачальника. Щоб відмітити, що сума перенесена у допоміжний реєстр, в примітках до журнальних записів ставиться зірочка (*) біля відповідного числа.



Рис. - Фази опрацювання облікової інформації:

Допоміжна книга містить стільки індивідуальних рахунків, скільки дебіторів чи кредиторів підприємство.

Сума сальдо всіх індивідуальних рахунків допоміжного реєстру повинна дорівнювати сальдо відповідного контрольного рахунка Головної книги. Для перевірки такої відповідності складають зведену відомість індивідуальних рахунків.

Підсумкова сума у допоміжній книзі повинна дорівнювати сальдо контрольного рахунка.

Наявність розбіжності свідчить про допущену помилку. Разом з тим, узгодженість даних не є повною гарантією відсутності помилки.



6. Відображення витрат в облікових регістрах та звітності

Документування - це основа бухгалтерського обліку, що передбачає відображення в документах всіх господарських операції та фактів господарської діяльності.

Для узагальнення інформації за окремими статтями загальновиробничих, адміністративних і збутових витрат, а також інших витрат операційної діяльності призначено Журнал 5. Крім цього, він містить дані про надзвичайні витрати.

У Журналі 5 відображаються дані за дебетом рахунку 23 «Виробництво» та всіх рахунків 9 класу (90, 91, 92, 93, 94 та 99) у кореспонденції з кредитом рахунків, які формують собівартість продукції, а також тих, які переносять з інших Журналів.

У випадках, коли підприємство веде облік витрат за елементами, необхідно використовувати для узагальнення витрат Журнал 5А. Цей журнал відрізняється від Журналу 5 тим, що в ньому в розділі III Б відображаються витрати за елементами.

При цьому дебетуються рахунки 80 «Матеріальні затрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати», а кредитуються рахунки матеріальних витрат (20, 22), витрати майбутніх періодів (39), витрати на оплату праці (66), відрахування на соціальне страхування (65) та переносяться дані з інших Журналів. Для складання Журналів 5 і 5А використовуються дані первинних документів, накопичувальних відомостей, аркушів-розшифровок, інших журналів тощо.

На підставі первинних документів дані про витрати діяльності відображаються в облікових регістрах, інформація яких потім використовується для заповнення Головної книги та фінансової звітності.

Основні первинні документами з обліку витрат зазначені в таблиці 5.



Таблиця 5. - Первинна документація з обліку витратних операцій на підприємстві:

Дані Журналу 5 (5А) використовується для складання Звіту про фінансові результати.

Відображення статей витрат у фінансовій звітності представлено в таблиці 6.

Таблиця 6, розроблена при застосовані субрахунків класу 9 і класу 8 та плану рахунків підприємства.



Таблиця 6:

При складані фінансової звітності важливу роль відіграють Примітки до річної фінансової звітності, в яких щодо витрат обов'язково повинна наводитися наступна інформація:

- Склад і сума витрат, відображених у статтях «Інші операційні витрати» та «Інші витрати» Звіту про фінансові результати;

- Склад і сума доходів і витрат за кожною надзвичайною подією;

- Склад і сума витрат, які не включені до статей витрат Звіту про фінансові результати, а відображені безпосередньо у складі власного капіталу (крім вилучення капіталу та розподіл між власниками).

Отже, значення витрат дуже важливе.

Правильне розкриття їх у статтях Звіту про фінансові результати приведе до правильного визначення чистого прибутку підприємства.



Висновки

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, сутність їхньої діяльності.

В останні роки в практиці бухгалтерського обліку відбуваються досить серйозні зміни, пов'язані з перебудовою всієї національної облікової системи і приведенням її до вимог міжнародних стандартів обліку.

Метою даної роботи було детальне розкриття та вивчення теми, яка стосується обліку витрат з організації виробництва та контролю в системі управління витратами підприємства та порядок їх розподілу.

Розглянувши поняття “витрат" в нормативних джерелах та в спеціальній літературі, ми бачимо, що різні автори трактуючи це поняття, не розкривають всіх його аспектів, не враховують всіх особливостей функціонування підприємства як самостійного суб'єкта господарювання.

Так, при визначенні економічної сутності витрат необхідно враховувати вище перераховані недоліки, знайти єдине найбільш повне тлумачення, що в кінцевому результаті допоможе зрозуміти сутність витрат та приймати раціональні та правильні рішення щодо управління витратами на підприємстві.

Виробничі витрати підприємства є найважливішим елементом формування собівартості продукції.

Чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові та фінансові ресурси у процесі виготовлення продукції, виконання робіт і надання послуг, тобто чим меншою є собівартість, тим ефективніше здійснюється виробничий процес, тим більшим буде прибуток і рівень рентабельності продукції.

Досить детально вивчивши та проаналізувавши діяльність Державного підприємства “Кіровоградська госпрозрахункова виробнича лабораторія ветеринарних препаратів” я дійшла до таких висновків:

- при аналізі діяльності підприємства спостерігається зростання собівартості продукції, це в свою чергу призводить до спадання чистого прибутку підприємства;

- витрати на виробництво відіграють важливу роль у діяльності підприємства.

На мою думку така ситуація спостерігається із-за не стабільності економіки, що виник нині на світовому ринку.

Також я вважаю аби якось стабілізувати дану ситуацію на підприємстві необхідно розширити ринки збуту.

Наприклад, попробувати знайти нових клієнтів в обличчі українських підприємств.

Вивчаючи бухгалтерську звітність лабораторії можна зробити висновок, що суттєвих порушень законодавства щодо визначення витрат, правильності формування собівартості продукції, а також правильності віднесення витрат підприємства до адміністративних та витрат на збут не виявлено. Тому удосконалення обліку витрат для підприємства набуває важливого значення.

Воно дозволить поліпшити свою виробничо-фінансову діяльність шляхом виявлення резервів підвищення ефективності використання його потужностей і ресурсів для досягнення намічених цілей.

Згідно наказу про облікову політику, затвердженою на підприємстві, бухгалтерський облік ведеться на основі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції №291 за журнально-ордерною формою з елементами комп'ютерної обробки за допомогою прикладної програми.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що фінансова стійкість Державного підприємства “Кіровоградська госпрозрахункова виробнича лабораторія ветеринарних препаратів” не втрачена і є шанси вийти із скрутного становища, послабити фінансову напруженість і покращити кінцеві результати шляхом використання виявлених резервів.

Це дозволить підвищити його імунітет до фінансових криз, дасть змогу швидко і у повному обсязі на них відреагувати та забезпечить досягнення поставлених цілей, його платоспроможності і конкурентоздатності у майбутніх періодах.



Список використаної літератури

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 19.07.1999 р. (із змінами, внесеними згідно із Законами в 2012 р.).

2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» №283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами, внесеними згідно із Законами в 2012 р.).

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затверджене Міністерством фінансів України від 31.12.1999 р. (із змінами, внесеними згідно із Законами в 2012 р.).

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затверджене Міністерством фінансів України від 31.12.1999 р. (із змінами, внесеними згідно із Законами в 2012 р.).

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» затверджений наказом Міністерства України від 31.03.1999 р., №87(із змінами, внесеними згідно із Законами в 2012 р.).

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р., №87(із змінами, внесеними згідно із Законами в 2012 р.).

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 №415(із змінами, внесеними згідно із Законами в 2012 р.).

8. «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р., №291(із змінами, внесеними згідно із Законами в 2012 р.). фінансовий бухгалтерський звітність

9.«Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р., №291(із змінами, внесеними згідно із Законами в 2012 р.).

10. Наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р., №356 «Про методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку» (із змінами, внесеними згідно із Законами в 2012 р.).

11. Методологічні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджений наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.20001 №47 (із змінами, внесеними згідно із Законами в 2012 р.).

12. Методологічні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності, затверджений наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002 р., №142(із змінами, внесеними згідно із Законами в 2012 р.).

13. Бухгалтерський фінансовий облік: підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів і під заг. ред. (із передм.) Ф.Ф. Бутинець. - 8-ме вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2009. - 912 с. - 1000 прим.

14. Піндайк Р.С., Рубінфелд Д.Л. Мікроекономіка. - К.: Основи, 1996.

Додаток 1



Додаток 2

Размещено на Allbest.ru

...