Аналіз оборотних активів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Економічний аналіз господарської діяльності як наука - це система знань про методи дослідження господарської діяльності за даними обліку, звітності та іншої економічної інформації. Економічний аналіз є багатоцільовою функцією управління виробництвом: він охоплює всі сторони госпрозрахункової діяльності підприємства. Це дійовий засіб управління господарством, якщо його застосувати окремо, а також коли він є складовою частиною методів планування, обліку, фінансування, кредитування, нормування тощо.

Аналіз динаміки складу і структури оборотних активів дає можливість встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення найбільш мобільної частини майна. Приріст оборотних активів свідчить про розширення діяльності підприємства, однак дуже важливо, за рахунок яких статей відбувається приріст або зниження оборотних коштів. Раціональне формування та ефективне використання оборотних засобів у сучасних умовах є досить актуальною проблемою для багатьох підприємств.

Мета підготовки курсової роботи - закріплення знань теоретичних і методологічних основ економічного аналізу, розвиток навиків логічного аналізу, практичного використання прийомів і методів економічного аналізу в рішенні конкретних завдань, отримання навиків проведення дослідницької роботи і поглиблення знань з питань, що вивчаються темою курсової роботи, набування навичок самостійного виконання аналітичних досліджень з питань діяльності підприємства, збирання необхідної до цього економічної інформації, ї належної обробки та оформлення результатів дослідження.



1. Аналіз оборотних активів підприємства

1.1 Склад оборотних активів

Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Значну частку оборотних активів на підприємствах складають запаси.

До різновидностей оборотних активів належать:

Запаси:

Виробничі запаси - запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні.

Тварини на вирощуванні та відгодівлі - дорослі тварини на відгодівлі та в нагулі, птиця, звірі, кролики, дорослі тварини, вибракувані із основного стада для реалізації, та молодняк тварин.

Незавершене виробництво - витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги) на календарну дату.

Готова продукція - запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, є незавершеним виробництвом.

Товари - продукція, яка придбана підприємством для наступного продажу.

Кошти, розрахунки та інші активи:

Векселі одержані - заборгованість (боргові зобов'язання) покупців,

замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями (борговими розписками).

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). До активів включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.

Дебіторська заборгованість за виданими авансами - аванси, надані іншим підприємствам у рахунок наступних надходжень активів.

Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів - нараховані дивіденди, проценти, роялті тощо, що підлягають надходженню.

Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків - заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.

Інша поточна дебіторська заборгованість - заборгованість працівників підприємства по інших операціях, наприклад, за товари, придбані в кредит, або за отриманими від підприємства позиками.

Поточні фінансові інвестиції - фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Грошові кошти та їх еквіваленти - кошти в касі, на поточних та інших

рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, включаються до складу необоротних активів.

Інші оборотні активи - оборотні активи, як зобов'язання перед підприємством за його майно.

Витрати майбутніх періодів - витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів. До витрат майбутніх періодів відносяться витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, освоєнням нових виробництв та агрегатів, сплачені авансом орендні платежі, оплата страхового поліса, передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

1.2 Аналіз оборотних активів підприємства

Оборотні активи забезпечують безперервність кругообігу капіталу.

Оборотні фонди включають в себе:

1) Предмети праці (сировина, матеріали тощо);

2) Засоби праці з терміном служби не більше 1 року;

3) Незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів;

У своєму русі оборотні активи проходять послідовно три стадії кругообігу: грошову, продуктивну і товарну.

Перша стадія кругообігу оборотних коштів - грошова. На цьому етапі відбувається перетворення коштів у форму виробничих запасів.

Друга стадія - продуктивна. На цій стадії продовжує авансуватися вартість створюваної продукції, але не повністю, а в розмірі використаних виробничих запасів; авансуються витрати на заробітну плату, а також перенесена частина основних фондів. На третій стадії кругообігу продовжує авансуватися продукт праці (готова продукція). Лише після того, як товарна форма знову створеної вартості перетвориться в грошову, авансовані кошти відновлюються за рахунок частини виторгу від реалізації продукції.

Норматив оборотних активів встановлює їхню мінімальну розрахункову суму, постійно необхідну підприємству для роботи.

Оборотні (поточні, мобільні) активи відображаються у другому розділі активу балансу. Їх аналіз слід почати з угруповання цих активів за ступенем їх ліквідності, тобто реалізованості. Для цього окремі види оборотних активів необхідно розподілити за такими групами:

1) найбільш легко реалізовані активи, що мають мінімальну ступінь ризику в плані їх ліквідності. До них відносяться грошові кошти і короткострокові цінні папери;

2) активи, що мають малу ступінь ризику. Сюди входять: дебіторська заборгованість організацій, що мають стійкий фінансовий стан, запаси матеріальних ресурсів (за винятком залежаних, тривалий час не використовуються у виробництві), а також готова продукція масового споживання, що користується попитом;

3) оборотні активи, що мають середню ступінь реалізованості, або середню ступінь ризику. Сюди можна зарахувати незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, а також готову продукцію виробничо-технічного призначення;

4) важкі для реалізації оборотні активи, що мають високий ступінь ризику при їх реалізації. У цю групу включають дебіторську заборгованість організацій, що мають нестійкий фінансовий стан, залежані запаси матеріальних ресурсів, запаси готової продукції, що не користуються попитом покупців.

При аналізі необхідно дати оцінку динаміки співвідношення важко реалізованих активів і загальної величини оборотних активів, а також важко реалізованих і легко реалізованих оборотних активів. Якщо ці співвідношення збільшуються, то це свідчить про зниження ліквідності, тобто чим більше коштів вкладено в оборотні активи, що перебувають у групі високого ризику, тим нижче ліквідність організації.

Слід зазначити, що така стаття балансу як податок на додану вартість по придбаних цінностей не включається до складу оборотних активів, які групуються за ступенем їх ліквідності, так як ця стаття не може дати організації реальних грошових коштів.

Після вивчення ліквідності оборотних активів слід перейти до розгляду обґрунтованості сум запасів товарно-матеріальних цінностей (матеріально-виробничих запасів).

Організації розробляють нормативи запасів за їх видами.

Відповідність фактичних запасів оборотних активів нормативами чинить значний вплив на фінансовий стан організації, яке виявляється при внутрішньому аналізі. Перевищення фактичних запасів (залишків) над нормативами називається наднормативними запасами (залишками). Якщо ж фактичні запаси менше нормативів, то це прийнято називати не заповненням нормативу.

У процесі аналізу слід виявити, за якими конкретними видами запасів є наднормативні суми, які причини їх утворення, а також намітити заходи щодо їх усунення.

При внутрішньому аналізі необхідно виявити причини наявності у організації наднормативних запасів. Такими причинами можуть бути:

I. За виробничими запасами:

Нерівномірне , дострокова і некомплектна поставка сировини, матеріалів , покупних напівфабрикатів , палива , а також завезення їх по транзитних нормам , що значно перевищують потребу даної завищення норм витрат матеріалів на одиницю продукції , а також неповний облік наявних на складі запасів матеріалів в процесі планування матеріально-технічного забезпечення організації.

1.2 Економія витрат на матеріали.

1.3 Невиконання бізнес-плану з виробництва продукції.

1.4 Подорожчання (підвищення) заготівельної собівартості матеріалів у

порівнянні з плановою.

1.5 Сезонне завезення сировини і матеріалів.

II. По незавершеному виробництву і напівфабрикатах власного виготовлення:

2.1 Некомплектність деталей , вузлів , напівфабрикатів.

2.2 Перевиконання плану по валовій продукції.

2.3 Зміна планів виробництва окремих виробів і термінів виготовлення

замовлень, в результаті чого утворюються заділи і витрати за

анульованими замовленнями і знятим з виробництва виробам.

2.4 Подорожчання фактичної собівартості незавершеного виробництва

порівняно з його плановою собівартістю.

2.5 Недоліки в обліку незавершеного виробництва.

III. За готової продукції:

3.1 Неритмічність виробництва продукції.

3.2 Перевиконання плану по випуску товарної продукції.

3.3 Неповна забезпеченість обсягу своєї продукції договорами на її збут.

3.4 Випуск продукції низької якості.

3.5 Надплановий випуск продукції, що користується обмеженим попитом.

3.6 Недолік тари і транспортних засобів для відвантаження продукції.

3.7 Припинення відвантаження продукції неплатоспроможним покупцям або переведення їх на попередню оплату продукції.

3.8 Перевищення фактичної собівартості готової продукції над її плановою собівартістю.

Для поглиблення внутрішнього аналізу слід вивчити склад матеріалів за їх видами, сортами і профілях.

Подібний детальний аналіз слід здійснити також по незавершеному виробництву і готової продукції.

При аналізі запасів, крім абсолютних, використовуються і відносні показники. Ці показники виражають залежність розміру запасів від зміни обсягу випуску продукції . Запаси в днях обчислюються за окремими видами запасів як відношення залишку їх до одноденного обороту. Одноденний оборот висловлює перехід даного виду запасів у наступну стадію кругообігу і являє собою оборот по кредиту того рахунку, де враховується цей вид запасів.

Запаси в днях у незавершеному виробництву це залишок незасвідченого виробництва ділити на одноденний випуск товарної продукції по виробничій собівартості .

Запас у днях по готовій продукції це залишок готової продукції ділити на одноденну відвантаження продукції за виробничою собівартістю .

При аналізі фактичні запаси в днях порівнюються з плановими; це порівняння показує, яке відхилення фактичних запасів від нормативів з урахуванням фактичної потреби в цих запасах.

Вивчивши стан запасів, перейдемо до аналізу грошових коштів, що також входять до складу оборотних активів.

В умовах визначення виручки від реалізації в міру відвантаження мають місце розбіжності між величиною грошових коштів і отриманим прибутком. Аналіз руху грошових коштів дає можливість пояснити причини цих розбіжностей.

При аналізі застосовуються два методи - прямий і непрямий. При прямому методі визначається надходження і вибуття грошових коштів; при цьому вихідним елементом є виручка від реалізації. При непрямому методі вихідним елементом є прибуток , яка коригується у зв'язку з рухом грошових коштів.

Розглянемо сутність прямого методу. Що стосується основної діяльності організації, то величина грошових коштів від її здійснення визначається як різниця між надходженням виручки від реалізації продукції, робіт, послуг і витрачанням грошових коштів, пов'язаних з витратами на виробництво і реалізацію продукції. У процесі інвестиційної діяльності надходження грошових коштів від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових цінних паперів зменшується на суму коштів, витрачених на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових цінних паперів. Величина грошових коштів від фінансової діяльності організації визначається як різниця між надходженням виручки від реалізації її акцій, отриманням кредитів і позик і вибуттям коштів у результаті виплат дивідендів акціонерам і погашення кредитів і позик. Аналогічно обчислюється сума грошових коштів від іншої діяльності. Загальна величина грошових коштів організації визначається як сума цих коштів від різних видів діяльності.

Прямий метод дає можливість характеризувати ліквідність організації, так як він докладно зображує рух грошових коштів на її рахунках. Разом з тим цей метод не показує взаємозв'язку між отриманим фінансовим результатом (прибутком) і зміною суми грошових коштів. Непрямий же метод аналізу дозволяє пояснити причини невідповідності між прибутком, отриманої за даний період і величиною грошових коштів. Організація може мати також види доходів і витрат, які впливають на прибуток, але не змінюють суми грошових коштів. При аналізі на величину цих доходів і витрат коригується чистий прибуток організації. Так, вибуття основних засобів може принести збиток у сумі залишкової вартості цих активів. В результаті цієї операції сума грошових коштів не змінюється, не повністю амортизована вартість основних засобів повинна бути додана до чистого прибутку. Нарахування організацією амортизації також не викликає зміни величини грошових коштів. Крім того, при обліку реалізації продукції з моменту її відвантаження організація отримує фінансовий результат (прибуток) до фактичного надходження грошових коштів.

При аналізі слід перерахувати (скорегувати) показники тих рахунків, які впливають на суму прибутку. Збільшення на активних рахунках відноситься на зменшення суми прибутку, а зменшення - на збільшення величини прибутку. Наприклад, якщо у звітному періоді мало місце збільшення дебіторської заборгованості покупців і замовників, то фактична величина грошових коштів при цьому зменшується. Зниження дебіторської заборгованості, навпаки, збільшує суму грошових коштів. Тому в першому випадку прибуток слід зменшити, а в другому - збільшити.

Операції, здійснювані за пасивними рахунками, впливають на грошові кошти зворотним чином. Так, наприклад, суми нараховується зносу (амортизації) основних засобів, нематеріальних активів, які не впливають на величину грошових коштів, необхідно додати до суми чистого прибутку. В результаті оприбуткування на складі організації матеріалів, що залишилися після ліквідації основних засобів, збільшується прибуток, але оскільки дана операція не викликає руху грошових коштів, то сума її повинна бути віднесена на зменшення чистого прибутку.



2. Техніко-економічний аналіз

Таблиця 1. Вихідні дані для виконання другого розділу курсової роботи

Найменування показника	Одиниця виміру	План	Факт
1. Обсяг продукції А Б В	шт.	12000 8000 21500	11500 8900 23400
2. Оптова ціна за 1 шт. А Б В	грн.	505 2050 2830	550 1950 2950
3. Залишки готової продукції на складі: на початок року на кінець	тис. грн.	10800 5400	9200 7500
4. Середньооблікова чисельність працівників	чол.	938	990
5. Загальна кількість відпрацьованих людино-днів працівниками	дн.	201670	202950
6. Загальна кількість відпрацьованих людино-годин працівниками	год.	1452024	1440945
7. Фонд оплати праці	тис. грн.	24800	25300
8. Вартість основних фондів на початок року	тис. грн.	9500	8000
9 Вартість основних фондів, що надійшли	тис. грн.	1500	1800
10. Вартість основних фондів, що вибули	тис. грн.	1900	2300
11. Вартість основних фондів на кінець року	тис. грн.	9100	7500
12. Середньорічна вартість активної частини основних фондів	тис. грн.	5100	5900
13. Середньорічна кількість верстатів	од.	67	66
14. Відпрацьовано за звітний період усіма верстатами	тис. год.	140	145
15. Матеріальні витрати	тис. грн.	17900	18500
16. Собівартість 1 шт.: А Б В	грн.	480 1800 2400	490 1600 2450



Завдання 1

Необхідно розглянути такі питання:

оцінити ступінь виконання плану виробництва та реалізації продукції;

визначити вплив структурних зрушень на обсяг продукції у вартісному виразі;

оцінити виконання плану з асортименту.

Для виконання аналізу товарної продукції та асортименту заповнюємо таблицю 2.

Таблиця 2. Виконання плану з асортименту

Вид продукції	План	Факт	Виконання план, %	Зараховано у виконання плану з асортименту, грн.
	Обсяг виробництва, шт.	Оптова ціна, грн.	Товарна продукція, тис. грн.	Обсяг виробництва, шт.	Оптова ціна, грн.	Товарна продукція, тис. грн.
А Б В	12000 8000 21500	505 2050 2830	6060 16400 60845	11500 8900 23400	550 1950 2950	6325 17355 69030	104,4 105,8 113,5	6060 16400 60845
Всього	41500		83305	43800		92710	111,3	83305

План з виробництва товарної продукції перевиконано на 9405 тис. грн., що складає 11,3%. Разом з цим ступінь виконання плану за різними видами продукції відрізняється. Так по продукції А план перевиконаний на 4,4%, по продукції Б на 5,8%, а по продукції В 13,5%.

Виконати план за структурою - значить зберегти у фактичному випуску продукції заплановані співвідношення окремих її видів. Для аналізу структури продукції заповнюємо таблицю 3.

Данні графи 6 отримані множенням показників графи 5 з кожного виду

продукції на коефіцієнт виконання плану з обсягу продукції в цілому по підприємству в натуральних одиницях (Квп):

Квп = 43800:41500=1,055422

Таблиця 3. Аналіз структури товарної продукції

Вид продукції	Планова оптова ціна, грн.	Об'єм виробництва продукції, шт.	Товарна продукція в планових цінах, тис. грн.	Зміна товарної продукції за рахунок структури, тис. грн.
		план	факт	план	фактично за плановою структурою	факт
1	2	3	4	5	6	7	8
А	505	12000	11500	6060	6396	5807,5	-588,5
Б	2050	8000	8900	16400	17309	18245	+936
В	2830	21500	23400	60845	64217	66222	+2005
Всього		41500	43800	83305	87922	90274,5	+2352,5

Якщо б план виробництва був рівномірно виконаний на 105,5422% по всім видам продукції і не порушувалася запланована структура, то загальний обсяг виробництва в цінах плану склав би 87922 тис. грн. За фактичною структурою він більший на 2352,5 тис. грн. Це означає, що збільшилась частина більш дорожчої продукції у загальному її випуску.

Для аналізу обсягу реалізації використовуємо формулу товарного балансу. Баланс реалізованої продукції можна записати, виходячи із схематичної моделі зв'язку товарної і реалізованої продукції:

підприємство актив оборотний

РП= ГПн + ТП - ГПк, (1)

де ГПн, ГПк - відповідно задишки готової продукції н складі на початок і кінець періоду;

ТП - вартість випуску товарної продукції;

РП - обсяг реалізації продукції на звітний період.

Таблиця 4. Аналіз реалізації продукції

Показники	План, тис. грн.	Факт, тис. грн.	Абсолютне відхилення, тис. грн.	Вплив факторів
				тис. грн.	%
1. Товарна продукція	83305	92710	+9405	+9405	+10,6
2. Залишки готової продукції на складі: на початок року на кінець року	10800 5400	9200 7500	-1600 +2100	-1600 -2100	-1,8 -2,4
3. Реалізована продукція	88705	94410	+5705	+5705	+6,4

Висновок: Відхилення фактичного обсягу реалізації продукції від планового становить + 5705 тис. грн. (+6,4%). Таким чином, перевиконання плану з обсягу виробництва призвело до збільшення реалізації на 10,6%. Зменшення протягом року залишків товарної продукції на складі на початок року на 1600 тис. грн. оказало негативний вплив на обсяг реалізації, збільшення залишків товарної продукції на кінець року на 2100 тис. грн. також негативно відобразилось на кінцевому результаті.

Завдання 2

Дати оцінку використання робочого часу працівників за звітний період. Визначити вплив середньооблікової чисельності працівників, середньої кількості днів відпрацьованих одним працівником і середньої тривалості робочого дня на зміну загальної кількості відпрацьованих людиною-годин.

Таблиця 5. Вхідні данні для аналізу впливу факторів на формування фонду робочого часу

Показники	План	Факт	Абсолютні Відхилення +/-	Відносні відхилення %
1. Середньооблікова кількість працівників, чол. (ЧР)	938	990	+52	+5,5
2. Кількість відпрацьованих днів, всього, дн.	201670	202950	+1280	+0,6
3. Середня кількість днів відпрацьованих одним працівником, дн.	215	205	-10	-4,7
4. Фонд робочого часу, люд. год. (Фр.ч)	1452024	1440945	-11079	-0,8
5. Тривалість фактично відпрацьованого робочого дня (Т), год.	7,200	7,100	-0,1	-1,4

Розрахуємо вплив факторів на зменшення фонду робочого часу у звітному періоді.

Величина фонду робочого часу (Фр.ч) залежить від чисельності робітників ЧР, кількості відпрацьованих одним робітником днів (Д) у середньому за звітний період та середньої тривалості (Т) робочого дня (зміни). Ця залежність виражається формулою:

Фр.ч = ЧР • Д • Т, (2)

Методом ланцюгових підстановок встановлюється вплив цих факторів на величину фонду робочого часу:

? Фр.ч = (ЧРф - ЧРпл.) • Дпл • Тпл; (990 - 938) • 215 •7,200 = 80496 год.

? Фр.ч = (Дф - Дпл.) • ЧРф • Тпл; (205 - 215) • 990 • 7,200 = -71280 год.

? Фр.ч = (Тф - Тпл.) • ЧРф • Дф; (7,100 - 7,200) • 990 • 205 = -20295 год.

Баланс відхилень: 80496 - 71280 - 20295 = -11079

Висновок. Таким чином, фонд робочого часу зменшився проти планового у звітному періоді на 11079 год., у тому числі за рахунок збільшення чисельності робітників на 52 чол., фонд робочого часу збільшився на 80496 год., за рахунок невідпрацьованих днів (цілоденних втрат робочого часу) фонд робочого часу зменшився на 71280 год., і за рахунок зменшення тривалості робочого дня на 0,1 фонд робочого часу зменшився на 20295 год.

Розрахунок показав, що трудові ресурси підприємства використовуються недостатньо ефективно. У середньому одним робітником відпрацьовано 205 замість 215 днів, у зв'язку з цим втрати робочого часу на одного робітника становили 10 днів, а на всіх робітників 9900 днів (10 • 990), або 71280 годин (9900 • 7,2).

Внутрішньозмінні втрати робочого часу на один день (зміну) становили 0,1 год., а за всі відпрацьовані робітниками дні - 20295 год. (-0,1 • 205 • 990). Загальні втрати часу становили 91575 год. (71280 + 20295).

Завдання 3.

Необхідно розрахувати та проаналізувати показники продуктивності праці. Потрібно методом абсолютних різниць визначити вплив на зміну середньорічної продуктивності праці порівняно з планом таких факторів:

зміни кількості відпрацьованих одним робітником днів;

зміни тривалості робочого дня;

зміни середньогодинного виробітку.

Для розрахунку впливу факторів порівняно з планом у звітному році складаємо таблицю з вихідною інформацією.

Таблиця 6. Дані для аналізу продуктивності праці

№ За п.	Показник	Умовні позначення	за планом	фактично	Відхилення від плану (+/-)
					Абсолютне	%
1	Товарна продукція, тис. грн.	ТП	83305	92710	+9405	+11,3
2	Чисельність робітників, осіб	ЧР	938	990	+52	+5,5
3а	Кількість відпрацьованих робітниками: людино-днів, тис.	ЛДр	201,67	202,95	+1,28	+0,6
3б	людино-годин, тис	ЛГр	1452	1441	-11	-0,8
4	Кількість днів відпрацьованих одним робітником	Д	215	205	-10	-4,7
5	Тривалість робочого дня, год.	Т	7,20	7,10	-0,1	-1,4
6	Середня кількість годин відпрацьованих одним робітником	Г	1548	1456	-92	-5,9
7	Середньорічна продуктивність праці одного робітника, грн.	РВ	88811	93646	+4835	+5,4
8	Середньоденна продуктивність праці одного робітника, грн.	ДВ	413,7	456,8	+43,7	+10,6
9	Середньогодинна продуктивність праці одного робітника, грн.	ГВ	57,373	64,337	+6,964	+12,1

Найбільш узагальненим показником продуктивності праці є середньорічна продуктивність праці одного робітника, яка залежить від кількості відпрацьованих днів у звітному періоді, середньої тривалості робочого дня і середньогодинного виробітку. Отже, середня продуктивність праці одного робітника дорівнюватиме добутку таких факторів:

РВ= Д • Т • ГВ (3)

Розрахунок впливу даних факторів на зміну рівня середньої продуктивності праці одного робітника проводиться методом абсолютних різниць:

зміна кількості відпрацьованих одним робітником днів:

?РВД = ?Д • Тпл • ГВпл, тобто (-10) • 7,20 • 57,373 = -4131 грн.

зміна тривалості робочого дня:

?РВТ = ?Т • Дф • ГВпл, тобто (-0,1) • 205 • 57,373 = -1176 грн.

зміна середньогодинного виробітку одного робітника:

?РВГВ = ?ГВ • Дф • Тф, тобто 6,964 • 205 • 7,10 = +10136 грн.

Усього +4829 ? +4835

Висновок. Наведені у таблиці 6 дані свідчать про те, що підприємство перевиконало план за всіма показниками продуктивності. Середня продуктивність одного робітника зросла у звітному періоді проти планового на 5,4%. Аналіз також показує, що продуктивність праці зросла за всіма показниками проти планових, але не однаковою мірою.

Різниця в рівні виконання плану щодо середньої продуктивності праці у звітному періоді та середньоденної продуктивності праці одного робітника в 5,2% (10,6-5,4) виникла у зв'язку з наявністю цілоденних втрат робочого часу, які становили 10 днів або 4,7% на кожного робітника.

Різницю в рівні виконання плану одним робітником щодо середньогодинної і середньоденної продуктивності праці в 1,5% (12,1-10,6) пов'язано з наявністю внутрізмінних втрат робочого часу, які становили 0,1 години (7,10-7,20) за кожну зміну на одного робітника.

Результати факторного аналізу свідчать, що середня продуктивність праці одного робітника зросла:

за рахунок зменшення кількості відпрацьованих одним робітником днів за рік на 10 днів продуктивність праці зменшилась на 4131 грн.

за рахунок зменшення тривалості робочого дня на 0,1 год. продуктивність праці зменшилась на 1176 грн.

за рахунок збільшення середньогодинного виробітку робітника на 6,964 грн. продуктивність праці збільшилась на 10136 грн.

Завдання 4

Необхідно дослідити зміну товарної продукції під впливом відхилень від плану ряду факторів: чисельності працюючих, кількості відпрацьованих одним робітником днів за рік, тривалості робочого дня, середньогодинного виробітку.

Вхідна чотирьох факторна мультиплікативна модель має вигляд:

ТП=ЧР • Д • Т • ГВ, (4)

Для аналізу застосовуємо вхідні данні таблиці 6.

Розрахунок проводиться методом абсолютних різниць:

Зміна кількості робітників:

?ТПЧР = ?ЧР • Дпл • Тпл • ГВпл., тобто

(52 •215 • 7,2 • 57,372)/1000 = 4618 тис. грн.

Зміна кількості відпрацьованих одним робітником днів:

?ТПД = ?Д • ЧРф • Тпл • ГВпл., тобто

[(-10) • 990 • 7,2 • 57,372)]/1000 = -4089 тис. грн.

3. Зміна тривалості робочого дня:

?ТПТ = ?Т • ЧРф • Дф • ГВпл., тобто

[(-0,1) • 990 • 205 • 57,372]/1000 = -1164 тис. грн.

4. Зміна середньогодинного виробітку одного робітника:

?ТПГВ = ?ГВ • ЧРф • Дф • Тф., тобто

(6,968 • 990 • 205 • 7,1)/1000 = 10041 тис. грн.

Баланс відхилень: +9406 тис. грн. ? +9405 тис. грн.

Висновок. Розрахунок свідчить, що на випуск товарної продукції негативно вплинули другий та третій фактори, а за рахунок збільшення кількості робітників та середньогодинного виробітку одного робітника обсяг товарної продукції мав

би збільшитись на 14659 тис. грн. (4618+10041). Але вплив зміни кількості відпрацьованих одним робітником днів та тривалості робочого дня зменшили цей показник до 9405 тис. грн.

Завдання 5.

Зробити аналіз фонду заробітної плати:

а) Розрахувати вплив факторів чисельності персоналу і середньої заробітної плати на розмір фонду оплати праці;

б) Проаналізувати співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати

Для виконання завдання 5 складемо таблицю 7:

Таблиця 7. - Вхідні дані для аналізу фонду оплати праці

№ За п.	Показник	Умовні позначення	за планом	фактично	Відхилення від плану (+/-)
					абсолютне	%
1	Фонд оплати праці, тис. грн.	ФОП	24800	25300	+500	+2,0
2	Чисельність робітників, осіб	ЧР	938	990	+52	+5,5
3	Середньорічна заробітна плата 1 робітника, грн.	СРЗ	26439	25556	-883	-3,3

Для аналізу загальної суми фонду оплати праці застосовуємо факторну модель:

ФОП = ЧР • СРЗ, (5)



Для оцінки впливу факторів на зміну ФОП використовується метод абсолютних різниць.

?ФОПЧР = ?ЧР • СРЗпл.

?ФОПЧР = 52 • 26439 = 1375 тис. грн.

?ФОПСРЗ = ?СРЗ • ЧРф.

?ФОПСРЗ = (-883) • 990 = -874 тис. грн.

Баланс відхилень: +501? +500

Висновок. Таким чином збільшення чисельності персоналу на 52 чоловік привело до збільшення фонду оплати праці на 1375 тис. грн. (5,5%), зменшення середньої заробітної плати на 883 грн. - до його зменшення на 874 тис. грн. (3,5%). В результаті суми дії двох факторів фонд оплати праці збільшився на 500 тис. грн. (2,0%).

В процесі аналізу ефективності використання засобів на оплату праці необхідно оцінити динаміку середньої заробітної плати і співвідношення темпів її зростання і зростання продуктивності праці. Для забезпечення розширеного виробництва потрібно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту його оплати. Продуктивність праці у порівнянні з планом зросла на 5,4% (див. табл. 6), в той час як темп заробітної плати знизився на 3,3%, що підтверджує наведені вище висновки про ефективність використання фонду оплати праці на підприємстві.

Завдання 6.

Визначити вплив використання робочого часу й середньої годинної оплати праці на середньорічну заробітну плату робітника.

Для виконання завдання 6 складаємо таблицю 8



Таблиця 8. Вихідні данні для аналізу середньорічної заробітної плати 1 робітника

№ За п.	Показник	Умовні позначення	за планом	фактично	Відхилення від плану (+/-)
					абсолютне	%
1	Фонд оплати праці, тис. грн.	ФОП	24800	25300	+500	+2,0
2	Чисельність робітників, осіб	ЧР	938	990	+52	+5,5
3	Середньорічна заробітна плата 1 робітника, грн.	СРЗ	26439	25556	-883	-3,3
4	Фонд робочого часу, людино-год.	ФРЧ	1452024	1440945	-11079	-0,8
5	Середня кількість годин, відпрацьованих одним робітником, год.	Г	1548	1456	-92	-5,9
6	Середньогодинна заробітна плата 1 робітника, грн.	СГЗ	17,080	17,558	+0,478	+2,8

Для аналізу середньорічної заробітної плати застосовуємо мультиплікативну модель факторних систем:

СРЗ = Г • СГЗ, (6)

Для оцінки впливу факторів на зміну СРЗ використовується метод абсолютних різниць:

?СРЗГ = ?Г • СГЗпл.

?СРЗГ = (-92) • 17,080 = -1571 грн.

?СРЗСГЗ = ?СГЗ • Гф.

?СРЗСГЗ = 0,478 • 1456 = 696 грн.

Баланс відхилень: -1571+696= -875 грн. ? -883 грн.

Висновок. Середньорічна заробітна плата 1 робітника зменшилась у порівнянні з планом на 883 грн. (-3,3%). Значний вплив на збільшення середньорічної заробітної плати працівника (на 696 тис. грн.., тобто на 2,6%) робить збільшення його середньогодинної оплати на 2,8%. За рахунок зменшення середньої кількості годин, відпрацьованих 1 робітником, на 92 год., середньорічна заробітна плата 1 робітника знизилась на 1571 грн. (на 5,9%).

Завдання 7.

Визначити вплив на зміну середньогодинної заробітної плати зміни трудомісткості робіт.

Таблиця 9. Вихідні дані для аналізу заробітної плати 1 робітника

№ За п.	Показник	Умовні позначення	за планом	фактично	Відхилення від плану (+/-)
					абсолютне	%
1	Фонд оплати праці, тис. грн.	ФОП	24800	25300	+500	+2,0
2	Товарна продукція, тис. грн.	ТП	83305	92710	+9405	+11,3
3	Фонд робочого часу, людино-год.	ФРЧ	1452024	1440945	-11079	-0,8
4	Трудомісткість 1 грн. продукції, год.	ТМ	0,01743	0,01554	-0,00189	-10,8
5	Середньогодинна заробітна плата 1 робітника, грн.	СГЗ	17,08	17,56	+0,48	+2,8

Факторна модель аналізу середньогодинної заробітної плати:

СГЗ = ФОП : (ТП • ТМ), (7)

Для оцінки впливу факторів на зміну СГЗ використовується методланцюгових підстановок:

СГЗПЛ = ФОППЛ : (ТППЛ • ТМПЛ) = 24800 : (83305 • 0,01743) = 17,08 грн.

СГЗ1 = ФОПФ : (ТППЛ • ТМПЛ) = 25300 : (83305 • 0,01743) = 17,42 грн.

СГЗ2 = ФОПФ : (ТПФ • ТМПЛ) = 25300 : (92710 • 0,01743) = 15,66 грн.

СГЗФ = ФОПФ : (ТПФ • ТМФ) = 25300 : (92710 • 0,01554) = 17,56 грн.

?СГЗФОП = СГЗ1 - СГЗПЛ = 17,42 - 17,08 = 0,34 грн.

?СГЗТП = СГЗ2 - СГЗ1 = 15,66 - 17,42 = -1,76 грн.

?СГЗТМ = СГЗФ - СГЗ2 = 17,56 - 15,66 = 1,90 грн.

Баланс відхилень: 0,34-1,76+1,90 = 0,48 грн.

Висновок: Середньогодинна оплата праці збільшилася протягом аналізованого періоду на 0,48 грн., що було викликано впливом трьох факторів. Відбулося збільшення обсягу продукції з 83305 до 92710 тис. грн., що зменшило середньогодинну оплату праці на 1,76 грн., або 10,3. Збільшення фонду оплати праці на 500 тис. грн. вплинуло на збільшення середньогодинної оплати праці на 0,34 грн., або 2,0%. Позитивний вплив зробив факт зменшення трудомісткості продукції на 10,8%, що викликало збільшення середньогодинної оплати праці на 1,90 грн., або 11,1%.

Завдання 8.

Визначити вплив зміни трудомісткості продукції на продуктивність праці працівників основного виробництва.

Таблиця 10. Вхідні дані для аналізу зв'язку трудомісткості продукції і продуктивності праці

№За п.	Показник	Умовні позначення	за планом	фактично	Відхилення від плану (+/-)
					абсолютне	%
1	Середньогодинна продуктивність праці одного робітника	ГВ	57,373	64,337	+6,964	+12,1
2	Трудомісткість 1 грн. продукції, год.	ТМ	0,01743	0,01554	-0,00189	-10,8
3	Середньорічна продуктивність праці 1 робітника, грн.	РВ	88811	93646	+4835	+5,4
4	Середня кількість годин, відпрацьованих 1 робітником	Г	1548	1456	-92	-5,9

Між трудомісткістю продукції і середнього динним виробітком існує залежність, яка виражається формулою:

?ТМ = 100 • ?ГВ : (100 + ?ГВ), (8)

де ?ТМ - зниження трудомісткості продукції, %;

?ГВ - приріст середньогодинного виробітку, %.

По наведеним вище даним зниження фактичної трудомісткості продукції у порівнянні з планом буде дорівнювати:

?ТМ = 100 • 12,1 : (100+12,1) = 10,8%

В свою чергу приріст продуктивності праці під впливом зміни трудомісткості визначається за формулою:

?ГВ = 100 • ?ТМ/(100 - ?ТМ), (9)

За даними прикладу приріст продуктивності праці у порівнянні із плановими даними становитиме:

?ГВ = 100 • 10,8 : (100 - 10,8) = 12,1%

Для аналізу продуктивності праці застосовуємо кратну модель факторних систем:

РВ = Г: ТМ, (10)

Для оцінки впливу факторів на зміну продуктивності праці використовується метод ланцюгових підстановок:

? РВ = ГФ:ТМПЛ - ГПЛ:ТМПЛ = 1456:0,01743 - 1548:0,01743= -5278 грн.

? РВ = ГФ:ТМФ - ГФ:ТМПЛ = 1456:0,01554 - 1456:0,01743= 10160 грн.

Баланс відхилень: -5278+10160 ? 4835

Висновок: Середньорічна продуктивність праці одного робітника зросла у порівнянні з планом на 4835 грн. або 5,4%. Скорочення середньої кількості годин, відпрацьованих одним робітником на 92 годин негативно вплинуло на продуктивність праці - вона зменшилась на 5278 грн. Зменшення трудомісткості 1 грн. продукції на 10,8% привело до підвищення продуктивності на 10160 грн.

Завдання 9.

Проаналізувати рух основних фондів, їх структуру та забезпеченість основними фондами.

Для виконання завдання 9 складемо таблицю 11.

Таблиця 11. Вихідні дані для аналізу руху та структури основних фондів

№ За п.	Показник	Умовні позначення	за планом	фактично	Відхилення від плану (+/-)
					абсолютне	%
1	Вартість основних фондів на початок року	ОФП	9500	8000	-1500	-15,8
2	Вартість основних фондів, що надійшли	ОФО	1500	1800	+300	+20,0
3	Вартість основних фондів, що вибули	ОФВ	1900	2300	+400	+21,1
4	Вартість основних фондів на кінець року	ОФК	9100	7500	-1600	-17,6
5	Коефіцієнт оновлення		0,16	0,24	+0,08	+50,0
6	Коефіцієнт вибуття		0,20	0,29	+0,09	+45,0
7	Коефіцієнт приросту		-0,04	-0,06	-0,02	+50,0
8	Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	ОФ	9300	7750	-1550	-16,7
9	В т.ч. активної частини	ОФА	5100	5900	+800	+15,7
10	Чисельність робітників, осіб	ЧР	938	990	+52	+5,5
11	Фондоозброєність праці, грн.	ФО	9915	7828	-2087	-21,0
12	Технічна озброєність, грн.	ТО	5437	5960	+523	+9,6

Для характеристики руху основних фондів використовуємо коефіцієнти оновлення, вибуття і приросту.

Коефіцієнт оновлення основних фондів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних фондів. Він показує частку введених основних фондів за визначений період у загальній вартості основних фондів на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт оновлення (Кон):

Ксм = ОФо : ОФк (11)

де - вартість основних фондів за звітний рік;

- загальна вартість основних фондів на кінець року.

Коефіцієнт вибуття основних фондів характеризує рівень інтенсивності вибуття основних фондів зі сфери виробництва

де - вартість основних фондів, які вибули;

- вартість основних фондів на початок періоду.

Коефіцієнт приросту основних фондів характеризує рівень приросту основних фондів або окремих його груп за певний період.

де - вартість приросту основних фондів;

- вартість основних фондів на початок періоду.

Коефіцієнт вибуття основних фондів перевищує коефіцієнт оновлення за планом на 0,04, що свідчить про недостатні темпи оновлення основних фондів, а фактично - 0,05, що свідчить про недостатні темпи оновлення основних фондів. Коефіцієнт приросту основних фондів у порівнянні з планом зменшився на 0,02, так як темпи вибуття основних фондів збільшилися. Відношенням окремих видів основних фондів до загальної вартості визначається їх структура. Питома вага активної частини за планом складає 54,8%, фактично - 76,1%. Збільшення частки активної частини на 21,3% свідчить про покращення структури основних фондів.

Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпечення підприємства основними виробничими фондами, є фондоозброєність і технічна озброєність праці.

ФО=ОФ : ЧР, (14)

де ОФ - середня вартість основних виробничих фондів;

ЧР - середньооблікова чисельність робітників.

ТО = ОФА : ЧР, (15)

де ОФА - середня вартість активної частини основних виробничих фондів;

Як видно із наведених даних, фондоозброєність праці зменшилась у порівнянні з планом на 2087 грн., або на 21,0%, технічна озброєність, навпаки, збільшилася на 523 грн., або на 9,6%. На це вплинуло збільшення частки активної частини основних фондів.

Завдання 10.

Проаналізувати динаміку вартості основних фондів й ефективності їхнього використання у порівнянні з планом. Установити вплив зміни середньорічної вартості основних фондів і фондовіддачі на обсяг продукції.

Для виконання завдання 10 складемо таблицю 12: Для аналізу обсягу продукції застосовується мультиплікативна модель факторних систем:



ТП = ОФ • ФВ, (16)

Таблиця 12. Вхідні дані для аналізу основних фондів

№ За п.	Показник	Умовні позначення	за планом	фактично	Відхилення від плану (+/-)
					абсолютне	%
1	Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	ОФ	9300	7750	-1550	-16,7
2	Товарна продукція, тис. грн.	ТП	83305	92710	+9405	+11,3
3	Фондовіддача, грн. (р.2:р.1)	ФВ	8,958	11,963	+3,005	+33,5
4	Фондомісткість, грн. (р.1:р.2)	ФМ	0,112	0,084	-0,028	-25,0

Вплив факторів на обсяг продукції визначаємо методом абсолютних різниць:

?ТПОФ = ?ОФ • ФВПЛ

?ТПОФ = -1550 • 8,958 = -13885 тис. грн.

?ТПФВ = ?ФВ • ОФФ

?ТПФВ = 3,005 • 7750 = 23289 тис. грн.

Баланс відхилень:

-13885 + 23289 = 9404 ? 9405 тис. грн.

Висновок: Фондовіддача у порівнянні з планом збільшилась на 3,005 грн. ( на 33,5%), тобто підприємство одержує продукції з кожної гривні, вкладеної в основні фонди, на 3,005 грн. більше, ніж заплановано. Фондомісткість, навпаки, зменшилась на 0,028 грн. (на 25,0%), що свідкує про підвищення ефективності використання основних фондів. Обсяг товарної продукції збільшився у порівнянні з планом на 9405 тис. грн. Зменшення середньорічної вартості основних фондів на 1550 тис. грн. привело до зниження обсягу продукції на 13885 тис. грн., або 16,7%. За рахунок збільшення фондовіддачі обсяг продукції збільшився на 23289 тис. грн. (на 28,0%).

Завдання 11.

Проаналізувати зв'язок між показниками фондовіддачі, фондоозброєності й продуктивності праці.

Для виконання завдання 11 заповнюємо таблицю 13. Використовуємо дані попередніх таблиць.

Динаміка продуктивності праці, фондоозброєності і фондовіддачі - процеси, залежні друг від друга, тому усі фактори, що впливають на продуктивність праці, одночасно впливають і на фондовіддачу. Єдність цих показників може бути продемонстрована за допомогою наступної формули:

ФВ = РВ : ФО, (17)

де РВ - продуктивність праці;

ФО - фондоозброєність праці.

Таблиця 13. Вихідні дані для аналізу фондовіддачі

№ За п.	Показник	Умовні позначення	за планом	фактично	Відхилення від плану (+/-)
					абсолютне	%
1	Фондовіддача, грн.	ФВ	8,958	11,963	+3,005	+33,5
2	Фондоозброєність праці, грн.	ФО	9915	7828	-2087	-21,0
3	Середньорічна продуктивність праці одного робітника, грн..	РВ	88811	93646	+4835	+5,4

Для оцінки впливу факторів на зміну фондовіддачі використовується метод ланцюгових підстановок:

ФВПЛ = РВПЛ : ФОПЛ = 88811 : 9915 = 8,957 грн.

ФВ1 = РВФ : ФОПЛ = 93646 : 9915 = 9,445 грн.

ФВФ = РВФ : ФОФ = 93646 : 7828 = 11,963 грн.

? ФВРВ = ФВ1 - ФВПЛ = 9,445 - 8,957 = 0,488 грн.

? ФВФО = ФВФ - ФВ1 = 11,963 - 9,445 = 2,518 грн.

Баланс відхилень: 0,488 + 2,518 = 3,006

Висновок: Фондовіддача ...