Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи організації і методика обліку розрахунків з покупцями(замовниками) на підприємстві

1.1 Економічна сутність, значення та завдання обліку розрахунків з покупцями(замовниками) на підприємстві

1.2 Класифікація та оцінка дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги

1.3 Огляд нормативно-правової бази з обліку розрахунків з покупцями(замовниками) на промисловому підприємстві

2. Організація та методика обліку розрахунків з покупцями(замовниками) на ВАТ «Широке»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Широке»

2.2 Організація обліку розрахунків з покупцями (замовниками) на ВАТ «Широке»

2.3 Методика обліку розрахунків з покупцями (замовниками) на ВАТ «Широке»

3. Удосконалення обліку розрахунків з покупцями(замовниками) на ВАТ «Широке»

3.1 Удосконалення документального оформлення обліку розрахунків з покупцями(замовниками) на ВАТ «Широке»

3.2 Автоматизація обліку розрахунків з покупцями(замовниками) на ВАТ «Широке»

Висновки

Список використаної лiтератури

Додатки

облік дебіторський заборгованість покупець

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У процесі господарської діяльності між суб'єктами господарювання виникають розрахункові взаємовідносини. Ці відносини пов'язані з формуванням основних та оборотних засобів, реалізацією виробленої продукції і наданих послуг, з придбанням товарно-матеріальних цінностей, з розподілом прибутку, а також з розрахунками з фінансовими органами і органами соціального страхування, соціального забезпечення тощо.

Найбільшу частку у розрахункових операціях займають розрахунки підприємства з покупцями та замовниками. Без цих операцій неможлива нормальна гопераційна діяльність підприємства.

Чітка організація обліку розрахунків з покупцями і замовниками має велике значення, так як здійснює безпосередній вплив на швидкість обертання обігових коштів, а своєчасність надходження грошових коштів веде до зростання рівня платоспроможності та абсолютної ліквідності будь-якого господарюючого суб'єкта.

Актуальність теми нашого дослідження можна розглянути з багатьох сторін, адже чітка організація розрахунків з покупцями має велике значення, так як здійснює безпосередній вплив на зменшення кредиторської заборгованості.

Керівництву підприємства необхідно мати достовірну інформацію про стан розрахунків з покупцями та замовниками. Необхідною передумовою достовірності інформації є ведення обліку розрахунків згідно законодавства, здійснення своєчасного контролю і аналізу стану взаєморозрахунків і заборгованості.

Облік розрахунків з покупцями та замовниками є достатньо важливим об'єктом у обліково-звітному процесі. Як ми знаємо підприємство не є замкнутим середовищем, воно постійно взаємодіє в своїй діяльності з контрагентами (постачальниками, кредиторами, покупцями тощо).

У цій роботі ми познаємо види та типи розрахунків з покупцями та замовниками види ведення бухгалтерського обліку відносно них. Побачимо можливості покращення та вдосконалення ведення бухгалтерського обліку у певному виді розрахунків та побачимо як впливають зовнішні відносини підприємства на його політику в окремих можливостях та загалом. А також спробуємо провести облік підприємства за певний проміжок часу його існування та визначити результат його фінансової діяльності.

Об'єктом дослідження є діяльність підприємства ВАТ «Широке».

Предметом дослідження є організація і методика обліку на відкритому акціонерному товаристві «Широке».

Метою написання даної роботи є обгрунтування теоретичних і методологічних положень з обліку розрахунків з покупцями і замовниками, а також розробка практичних рекомендацій по удосконаленню організації обліку даних розрахунків.

У відповідності з метою була поставлена сукупність наступних завдань:

- вивчення нормативно-правової бази по даній темі дослідження;

- визначення фінансового стану базового підприємства;

- визначення облікової політики підприємства, складу і функціональних обов'язків бухгалтерії;

- вивчення методологічних аспектів організації обліку розрахунків з покупцями і замовниками;

- дослідження ведення аналітичного і синтетичного обліку розрахунків з покупцями на підприємстві;

- формування рекомендацій щодо покращення організації обліку розрахунків.

1. Теоретичні основи організації і методика обліку розрахунків з покупцями(замовниками) на підприємстві

1.1 Економічна сутність, значення та завдання обліку розрахунків з покупцями(замовниками) на підприємстві

У ході виконання господарської будь-якої діяльності підприємець купує сировину, матеріали, потребує здійснення різних видів робіт. Чинності існуючих правил бухгалтерського обліку виникають відносини з покупцями та замовниками. Розрахунки з покупцями та замовниками є невід'ємною складовою дебіторської заборгованості, яка виникає у процесі здійснення виробничої та комерційної діяльності підприємства.

Господарська практика промислових підприємств свідчить, що на розрахунки з покупцями за відвантажену продукцію припадає більше ніж 80% загального обсягу дебіторської заборгованості, що робить її одним з основних об'єктів фінансового управління підприємства [13].

Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості [3].

Розкриття економічної сутності розрахунків з покупцями та замовниками доречно почати з визначення самого поняття «дебіторська заборгованість».

Незважаючи на велику кількість публікацій, присвячених вивченню сутності поняття «дебіторська заборгованість», дане поняття настільки багатогранне, що і в даний час не існує єдиного підходу до його визначення. Існує багато різних думок про визначення терміну «дебіторської заборгованності», розглянемо найголовніши з них:

Різні підходи науковців до визначення сутності дебіторської заборгованості дають змогу виділити шість груп (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

Підходи науковців до визначення сутності дебіторської заборгованості

№ гр	Група авторів	Визначення терміну дебіторська заборгованість
1	А.ФВещунова, А.Ю.Редько [1, с.25]	Дебіторська заборгованість - це грошові кошти до оплати.
2	І.О.Бланк, ЕЛ.Козлова, М.Я.Коробов, Л,А.Чекать [1, с.26]	Визнають дебіторську заборгованість як борги (слово «дебітор» походить від слова «дебет»(борг).
3	Г.Г.Кирейцев, І.Бернер, Ж.-К.Коллі[1, с.26]	Розуміють дебіторську заборгованість як вимоги щодо оплати, тобто боргові вимоги є еквівалентом боргу тієї особи, на яку покладається виконання обов'язку.
4	М.В.Кужельний, В.Г.Лінник[1, с.27].	Під дебіторською заборгованість мають на увазі права на повернення боргу.
5	Н.В.Дембінський, Єфремов,Ю.С.Ігумнов[1,с.27].	Визначають дебіторську заборгованість як кошти у розрахунках.
6	В.Ф.Палій, В.В.Палій[1, с.27].	Визначають дебіторську заборгованість як вкладення в обігові кошти.

Визначення п'ятою і шостою групами авторів дебіторської заборгованості як вкладення коштів у оборотні активи або як кошти у розрахунках (вилучені кошти), з одного боку, майже тотожні, а з другого - такий підхід також не розкриває повністю сутності поняття, і до того ж дебіторська заборгованість за П(С)БО 10 відноситься не лише до складу оборотних, а й необоротних активів [1, с. 26-27].

Існують також інші тлумачення терміну «дебіторська заборгованість» Так, автори фінансового словника Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. [14] дають визначення заборгованості як сумі фінансових зобов'язань чи грошового боргу, яке підлягає погашенню. Майже ідентичним є поняття заборгованості у економічному словнику [12], а саме як сумі невиконаного зобов'язання, несплаченого боргу. Я погоджуюсь з думкою авторів щодо виділення окремо таких категорій, як зобов'язання і борг. Борг--це грошова сума, взята в позичку на певний термін і на певних умовах [12]. Поняття боргу є вужчим, ніж поняття зобов'язання.

Так, зобов'язання у бухгалтерському обліку визначається як оформлені договором цивільно-правові відносини, в силу яких одна сторона зобов'язана здійснити на користь іншої сторони певні дії або утриматись від певних дій, та як сума коштів, яка повинна бути сплачена на певну дату в майбутньому, або існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) зобов'язання підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству у майбутньому. Зобов'язання існує тільки тоді, коли йому відповідає нормативно-правовий документ.

Слід зазначити, що Білик М.Д. також розрізняє поняття «зобов'язання» і «борг», але разом з тим дає визначення боргу як зобов'язанню особи перед іншою особою [1], що є не досить коректним.

Отже, аналіз визначень різними авторами дебіторської заборгованості свідчить про найобгрунтованішу точку зору другої групи авторів, котрі характеризують дебіторську заборгованість як борги. Борги - це зобов'язання особи перед іншою щодо передачі майна чи сплати певної суми коштів. Таким чином, дебіторська заборгованість - сума боргів юридичних і фізичних осіб підприємству. Дебіторська заборгованість є наслідком господарських операцій, що мали місце в минулому, але підлягають погашенню в майбутньому, оскільки по суті незавершеною залишається така угода.

Однак, зрозумілішим було б таке визначення: «дебіторська заборгованість - це матеріальні ресурси, не оплачені контрагентами, або готівка, вилучена у підприємства»[1,с.27].

У сучасній економічній практиці методологічні основи відображення у вітчизняному бухгалтерському обліку і звітності дебіторської заборгованості наведені в П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». У міжнародному обліку дані питання регулюються декількома міжнародними стандартами, серед них: МСБО 1 «Подання фінансових звітів», МСБО 32 «Фінансові інструменти: розкриття і подання», МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» [28].

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національні стандарти бухгалтерського обліку не повинні суперечити міжнародним, але, не зважаючи на це, існують певні відмінності. У вітчизняній практиці дебіторську заборгованість ототожнюють із правом на повернення боргу, а в зарубіжній - з претензією на активи підприємства-покупця [28].

Виникнення на підприємстві дебіторської заборгованості здійснюється відповідно до принципу нарахування. За цим принципом відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) покупцю за умовами договору купівлі-продажу вважається подією, згідно з якою у продавця виникають валовий дохід (за податковим законодавством) та поточна дебіторська заборговність у разі відсутності негайної сплати. Тому підписання договору тапред'явлення покупцю розрахункових документів згідно з фактом відвантження йому товарів є підставою для виникнення у продавця дебіторської зборгованості [10].

Згідно з П(С)БО10 дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.(33)

Згідно з п.5 П(С)БО10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.(33,п.4).

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.(33, п.6)

У більшості випадків можна визначити два головних види дебіторської заборгованості: товарну і нетоварну (не операційну).

Операції називаються товарними, якщо мова йде про оплату продукції (яка має натурально-речову форму), робіт, послуг. Тобто товарна дебіторська заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства, яка може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи (та) надання послуг.

Розрахунки з покупцями та замовниками - це товарна дебіторська заборгованість.

Замовники - юридична або фізична особа, яка звернулася із замовленням до іншої особи - виробника, продавця, постачальника товарів і послуг. В якості замовника можуть виступати уряд, державні органи, установи, організації, підприємства,громадяни.

Покупці - це фізичні та юридичні особи, які придбають вироблену продукцію, товари, інші цінності, які споживають надані їм послуги і виконані роботи.

Основними завданнями обліку розрахунків з покупцями та замовниками є:

- формування повної і достовірної інформації про стан розрахунків з покупцями та замовниками за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності - керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації і, крім того, зовнішніх - інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності;

- забезпечення інформацією, необхідною внутрішнім і зовнішнім користувачам бухгалтерської звітності для контролю за дотриманням законодавства України при виконанні організацією господарських операцій і їх доцільністю, наявністю і рухом майна і зобов'язань, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів згідно із затвердженими нормами, нормативами і кошторисами;

- контроль за дотриманням форм розрахунків, встановлених у договори з покупцями і замовниками;

- контроль за станом дебіторської заборгованості;

- своєчасна звірення розрахунків з дебіторами для виключення простроченої заборгованості;

- контроль за виконанням своєчасних і вірних розрахунків з покупцями та замовниками за що надійшли та оприбутковані товар.

На процеси зростання дебіторської заборгованості здійснює політика підприємства у розрахунках з покупцями: неправильне встановлення строків і умов надання товарних кредитів, невраховані ризики, ненадання знижок при достроковій оплаті покупцями рахунків, що також призводить до різкого зростання дебіторської заборгованості. А несвоєчасне погашення дебіторської заборгованості призводить до платіжної кризи; зростання заборгованості по комерційному кредиту обумовлює збільшення попиту на короткострокові позики, скорочення їх пропозиції і зростання їх вартості. Для сплати боргів організації повинні перетворювати високоліквідні активи в грошові кошти, у протилежному випадку їм загрожує банкрутство.

Саме тому належна організація обліку дебіторської заборгованості сприяє ефективному управлінню її розмірами і термінами на підприємстві та посиленню контролю за своєчасним здійсненням розрахунків.

Слід зазначити, що основними операціями, пов'язаними з організаціє обліку дебіторської заборгованості, є відображення на рахункахбухгалтерського обліку процесів визнання та оцінки заборгованості.

Отже, мета обліку дебіторської заборгованості полягає в тому, щоб не допустити прострочення термінів платежу та доведення заборгованості до стану безнадійної. Правильно організований бухгалтерський облік повинен мати таку систему рахунків, яка б достатньою мірою відображала і характеризувала всю господарську діяльність з вимушеною конкретизацією[30].

1.2 Класифікація та оцінка розрахунків з покупцями(замовниками) на промисловому підприємстві

При розрахунках з покупцями та замовниками виникає дебіторська заборгованість, як вже було визначено в першому параграфі дебіторська заборгованість - це сума заборгованості юридичних та фізичних осіб перед підприємством на конкретну дату. Дебіторська заборгованість може виникати щодо продажу товарів, наданих робіт (послуг), відшкодування збитків і задоволення претензій, розрахунків із підзвітними особами тощо. Порядок класифікації розподілу дебіторської заборгованості, котра здійснюється за такими критеріями:

1. Залежно від термінів її погашення (до одного року або операційного циклу (проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції, товарів або послуг) або понад один рік або операційний цикл).

2. Залежно від імовірності її погашення.

3. За оцінкою відображення в балансі дебіторської заборгованості згідно з П(с)БО 10, у складі активів підприємства дебіторська заборгованість відображається за таких умов:

1. Є імовірність, що підприємство у майбутньому одержить економічні вигоди від погашення такої дебіторської заборгованості.

2. Суму дебіторської заборгованості можна достовірно оцінити.(33,п5)

З метою ведення бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості Планом рахунків передбачено клас 3 рахунків "Кошти, розрахунки та інші активи"; в окремих випадках дебіторська заборгованість може відображатися на рахунках класу 6 "Поточні зобов'язання".

Схематично класифікацію дебіторської заборгованості можна відобразити на рисунку 1.1:

Рис. 1.1 Класифікація дебіторської заборгованості

З приводу виникнення дебіторської заборгованості, пов'язаної з реалізацією товарів (робіт, послуг), питань не виникає. Дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією товарів (робіт, послуг), може виникнути щодо розрахунків з бюджетом, підзвітними особами, за претензіями та в деяких інших випадках.

За таким критерієм, як терміни й імовірність погашення, дебіторська заборгованість розподіляється на:

1. Довгострокову заборгованість - сума дебіторської заборгованості, що не виникає під час нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати складання балансу. Довгострокова заборгованість відображається у складі необоротних активів підприємства, тобто у першому розділі активу балансу.

2. Поточну заборгованість - сума дебіторської заборгованості, що виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати складання балансу. Поточна дебіторська заборгованість відображається в активі балансу підприємства у складі оборотних активів.

Своєю чергою, поточна дебіторська заборгованість, залежно від ступеня імовірності її одержання, розподіляється на такі види:

1. Безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є певність про її неповернення боржником або за якою закінчився термін позовної давності (3 роки).

2. Сумнівні борги - це заборгованість, щодо якої є непевність у тому, що вона буде погашена боржником.

Моменти визнання дебіторської заборгованості:

1. Поточна заборгованість (небезнадійна та несумнівна) для її визнання необхідно, щоб виконувалися критерії визнання доходів, згідно з П(С)БО15 «Дохід»:

- покупцеві перердані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію;

- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованими активами;

- сума доходу(виручки) може бути достовірно визначена;

- існує впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод, і витрати, пов'язані з цією операцією можуть бути достовірно визначені.(33, п.8)

Оцінка поточної дебіторської заборгованості відображається за первісної вартості, яка включає: фактичну суму коштів, сплачених за певний одиницю запасів, з урахуванням витрат на доставку та інші витрати, регламентовані П(С)БО 10, в разі, якщо товар реалізується з відстрочкою платежу, то облік поточної дебіторської заборгованості регламентується п. 22 П(С)БО 15 і сума заборгованості враховується на рахунку 36.

Сума доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, яка виникає в результаті операції, визнається угодою між підприємством і покупцем. Ця сума вимірюється за справедливою вартістю компенсації, яку було отримано або яка підлягає отриманню [23, c. 6].

У більшості випадків дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг обчислюється за номінальною сумою отриманої компенсації (сумою грошових коштів або їх еквівалентів, що була витрачена в момент придбання), яка отримана або підлягає отриманню і суттєво не відрізняється від її справедливої вартості [23, c. 6].

Отже, первісна вартість розрахунків з покупцями та замовниками за реалізовану продукцію (товари) наближена до її справедливої вартості, а різниця, яка виникає між ними є незначною [23, c. 6].

Разом з тим в окремих випадках сума доходу може не збігатися із справедливою вартістю реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг. Так, якщо продукція (товари) реалізовані з торговельною знижкою або зі знижкою з обсягу, дохід визначається за меншою сумою, ніж справедлива вартість Дохід від реалізації продукції (товарів) зменшується також на суму повернених товарів від покупців.

Виходячи з цього, первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари) буде залежати від:

- надання покупцю торгівельної знижки або знижок з обсягу до дати реалізації;

- надання покупцю знижок після реалізації;

- повернення товарів від покупців [23, c.6].

Торгівельні знижки або знижки з обсягу реалізації визначаються у відсотках до базової (основної) ціни. Супровідні й платіжні документи виписуються за чистою вартістю продажу (за вирахуванням торгівельної знижки та знижки з обсягу) [23, c. 7]. У бухгалтерському обліку такі знижки не відображаються, а тільки зменшують первісну вартість дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги [25].

Знижки після реалізації - це знижки за дострокову оплату. Механізм надання таких знижок в Україні не відпрацьований.

Повернення товарів від покупців також зменшує суму дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками [25].

У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) за період її нарахування [25].

Заборгованість за розрахунками з покупцями та замовниками обліковують за групами залежно від строків непогашення заборгованості, які визначаються умовами договору та встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Так, з метою достовірного відображення активів кожне підприємство має визначити резерв сумнівних і безнадійних боргів. Дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги включають до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Тобто для визначення такої вартості необхідно від дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками на дату балансу вирахувати величину резерву сумнівних боргів. Форма Балансу містить рядок для відображення величини резерву сумнівної боргів лише в ув'язуванні з дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги [23].

2. Безнадійна дебіторська заборгованість визнається в тому звітному періоді, в якому підприємство одержало інформацію про те, що така заборгованість не буде повернена.

3. Сумнівні борги визнаються в тому звітному періоді, в якому у підприємства виникають сумніви щодо погашення дебіторської заборгованості. Сумнівні борги продовжують враховуватися у складі активів підприємства до моменту визнання їх безнадійною заборгованістю або до моменту погашення.

Згідно з п. 7 П(С)БО 10 поточна дебіторська заборгованість є фінансовим активом, крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу. Дана заборгованість відображається у балансі за чистою реалізаційною вартістю. У балансі поточна дебіторська заборгованість відображається у рядку 160 і сума визначається як різниця між первісною вартістю дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

Основне призначення резерву сумнівних боргів - «амортизувати» той негативний вплив, що справляє на фінансовий стан підприємства списання безнадійної дебіторської заборгованості, на яку цілком може перетворитися сумнівна заборгованість. У сучасних умовах підприємствам не можна недооцінювати значення резерву сумнівних боргів.

Правильне визначення суми резерву сумнівних боргів допоможе адекватно оцінити стан активів і фінансові результати діяльності підприємства.

Отже, під час проведення оцінки дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками, відповідно до принципу обачності, в момент визначення доходу від реалізації підприємство має враховувати можливі втрати від неповернення частини боргів покупцями.

Резерв сумнівних боргів створюється лише для поточної дебіторської заборгованості, облік ведеться за кожним дебітором на рахунку 381, 382 з відкриттям відповідних аналітичних рахунків. За дебетом рахунка 38 відображається списання сумнівної дебіторської заборгованості, а за кредитом збільшення сумнівної дебіторської заборгованості.(18)

Розрахунок резерву сумнівних боргів регламентується п. 8 П(С)БО 10, по одному з наступних методів:

1)застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;(33,п.8) даний метод дозволяє визначити величину резерву сумнівних боргів залежно від ступеня платоспроможності кожного дебітора. При даному методі виділяють 2 критерію оцінки платоспроможності дебітора і створення резерву за сумнівної заборгованості:

- при отриманні підприємством інформації про те, що підприємство боржник перебуває в стадії ліквідації або банкрутства і заяву в законодавчо встановлені терміни своїх вимог такому боржнику;

- після закінчення певного часу від терміну виникнення зобов'язання по сплаті боржником сум.

Сума резерву сумнівних боргів визначається за результатами інвентаризації, при цьому простроченої дебіторської заборгованості може вважатися заборгованість, що виникла на тридцятий день після закінчення терміну обов'язкового платежу згідно з укладеним договором або, якщо дата платежу не визначена після виписки рахунку на оплату.

2) За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:

- визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході. Для розрахунку коефіцієнта виконується ряд послідовних дій:

а) визначається період спостереження(рекомендується три звітні роки);

б) Здійснюється вибірка показників про визнання безнадійної сумі дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, і про чистому доході від реалізації такої продукції(товарів, робіт, послуг) на умовах останньої оплатиза обрані періоду спостереження;

в) Розраховується коефіцієнт сумнівності (формула1.1), який визначається як відношення суми дебіторської заборгованості, визнаної безнадійної за попередні звітні періоди і величина чистого доходу від реалізації на умовах подальшої оплати за такий звітний період.

К=?БЗ/?ЧД, (1.1)

Де К - коефіцієнт сумнівності;

БЗ - сума дебіторської заборгованості, визнаної безнадійної за попередні звітні періоди;

ЧД - величина чистого доходу від реалізації на умовах подальшої оплати за такий звітний період.

г) визначити суму резерву сумнівних боргів за відповідний звітний період (формула 1.2) як добуток коефіцієнта сумнівності і чистого доходу від реалізації на умовах подальшої оплати за такий звітний період

РСД=К*ЧД , (1.2)

Де РСБ - суму резерву сумнівних боргів;

К - коефіцієнта сумнівності;

ЧД - чистий доход від реалізації.

- класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення. при даному методі період погашення не встановлюється підприємством самостійно, відповідно до наказу про облікову політику і відображається упримітках до фінансової звітності :

а) до трьох місяців;

б) від трьох до шести місяців;

в) від шести до дванадцяти місяців.

- визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 - 5 років.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.(33, п.8).

Для розрахунків величини резерву сумнівних боргів необхідно виконати дії:

1) Вибрати період спостереження;

2) Класифікувати дебіторську заборгованість за строками її погашення;

3) Проаналізувати інформацію за вибраний період з визнаної суми безнадійної дебіторської заборгованості

4) Розрахувати коефіцієнт сумнівності для кожної з класифікованих груп, виходячи з фактичної суми дебіторської заборгованості.

5) Визначити величину резерву сумнівних боргів як суму поточної дебіторської заборгованості і коефіцієнт сумнівності відповідної групи.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.(33, п.10) Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.(33, п.11)

Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.(33, п.12)

Зростання дебіторської заборгованості може бути внаслідок нераціональної кредитної політики, збільшення обсягу продажу, неплатоспроможності покупців тощо. Щоб прискорити її погашення необхідно проводити поглиблений аналіз платоспроможності клієнтів, своєчасно оформляти розрахункові документи, застосовувати передоплату, вексельні розрахунки та інші прогресивні форми [5].

Розрахунки з покупцями виникають у наслідок реалізації продукції і товарів, виконання робіт і послуг на сторону. При цьому потрібно визначитися з тим, коли продукція або товари вважаються проданими. Принципи бухгалтерського обліку вимагають, щоб доход був врахований в тому періоду, в якому товар буде відвантажений. В даний часто практикується попередня оплата, тобто оплата в рахунок майбутніх поставок. До фактично відвантаженого товару така оплата не вважається покупкою для покупця і реалізацією для продавця. Проте часто буває, що товар відвантажений, але гроші за нього ще не надійшли, тобто проведено продаж у кредит. В обліку потрібно дотримуватися зв'язку доходів і видатків, тобто вони повинні бути відображені в одному періоді. Отже, якщо відвантажений товар вважати проданим, оскільки він вже покинув підприємство і спричинив видаток, то в цьому ж періоді потрібно відобразити виручку від реалізації, тобто показати відповідний доход незалежно від того, одержано чи ні гроші за відвантажений товар [5]. Облік розрахунків з покупцями і замовниками може здійснюватись як готівкою так і безготівковими формами.

Готівкові розрахунки підприємств та підприємців між собою, а також із громадянами можуть здійснюватись як за рахунок коштів, отриманих із кас банків, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів, робіт чи послуг.

1.3 Огляд нормативно-правової бази з обліку розрахунків з покупцями(замовниками) на промисловому підприємстві

Нормативно-правова інформація дає змогу підтримувати бухгалтерську діяльність на відповідному рівні, змушують бухгалтера постійно підвищувати свій науковий і професійний рівень. Наслідуючи міжнародні стандарти, бухгалтер мають можливість суттєво наблизитись за характером і якістю своєї роботи до загальновизнаних у світі стандартів.

Розглянемо нормативно-правову базу з обліку реалізацій розрахунків з покупцями та замовниками.

1. Податковий Кодекс України зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 06. 07. 2012 року № 5180-VI.

Зміст: регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків
та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового
законодавства.(35)

Використання в роботі: дає визначення суми податкових та/або грошових зобов'язань та порядок їх сплати. Податковий кодекс визначає відповідальність за порушення законодавства.

2) Господарський кодекс України від 16.01.2003 г. № 436-IV зі змінами і доповненнями.

Зміст: визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. (9)

Використання в роботі: визначає загальні принципи господарювання. Встановлює основні вимоги для складання договорів суб'єктів господарської діяльності.

3) Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами і доповненнями, внесеними законами України від 22 грудня 2011 року № 4224-VI.

Зміст: цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.(15)

Використання в роботі: на підставі цього закону регламентується вся діяльність підприємства, а саме цілі та принципи бухгалтерського обліку витрат та фінансової звітності, державне регулювання обліку та звітності, організація бухгалтерського обліку на підприємстві, первинну документацію та регістри бухгалтерського обліку та вимоги до фінансової звітності.

4) Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.02.2013 № 73.

Зміст: визначається мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов'язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.(27)

Використання в роботі: регламентує основні вимоги до складання балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

5) П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну від 09. 12. 2011 № 1591.

Зміст: Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. (33)

Використання в роботі: визначає основні терміни, визнання та оцінку дебіторської заборгованості. Методи розрахунків величини резерву сумнівних боргів. Дає класифікацію дебіторської заборгованості, та основні вимоги до веденя обліку розрахунків з покупцями та замовниками.

6) П(С)БО 15 «Дохід» із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну від 09. 12. 2011 № 1591.

Зміст: визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ)[32]

Використання в роботі: дає інформацію про визнання та класифікацію доходів, а також його оцінку.

7) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів від 09.12.2011 № 1591[23].

Зміст: дає визначення термінів, відображає критерії визнання витрат, розкриває склад витрат, методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ).(31)

Використання в роботі: це положення визначає поняття собівартості продукції, визнання та перелік статей витрат, їх склад.

8)П(С)БО 11 «Зобов'язання» » із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів від 09.12.2011 № 1591.

Зміст: Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності.Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).(34)

Використання в роботі: визначає основи веденя розрахунків з бюджетом по ПДВ та основи розрахунків по авансам.

9) Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 р. №291.

Зміст: Встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових норм і видів діяльності.(18)

Використання в роботі: ця інструкція використовується для забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. Нею оголошується правила призначення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємства.

10) Інструкція №69 по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів розрахунків із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів від 08.09.2011 №1116.

Зміст: для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (далі - підприємство) незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов'язань.(19)

Використання в роботі: визначає основні положення і правила інвентарізації розрахунків з покупцями та замовниками.

11) Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженій постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. №135 із змінами внесеними згідно з Постановами Національного банку від 28.12.2012.

Зміст: інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними.(20)

Використання в роботі:визначає порядок проведення розрахунків між підприємствами, підприємствами і фізичними особами як у безготівковій формі, так і за готівку, передбачає порядок розрахунків шляхом заліку взаємної заборгованості. Встановлює загальні правила документообігу.

Таким чином можно зробити висновки, що облік розрахунків з покупцями та замовниками на ВАТ «Широке» здійснюєтьсЯ згідно з кодексами, інструкціями,П(С)БО та законами.

2. Організація та методика обліку розрахунків з покупцями(замовниками) на ВАТ «Широке»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Широке»

ВАТ"Широке" знаходиться за адресою 97510 АРК Сімферопольський район, с.широке. Форма власності - приватна, галузь діяльності - м'ясне і молочне скотарство.

Дещо з історії розвитку господарства. Племінний завод "Широке" розташований в північній частині Сімферопольського району, в 30 км від столиці АРК і районного центру міста Сімферополя, в 2 км від залізничної станції Пролітна.

Наказом №932 від 19 грудня 1962 року на базі підсобного господарства "Широке" Кримського обласного управління торгівлі був організований радгосп "Широке", який увійшов в підпорядкованість Кримського спецреєстру овощемолочних радгоспів. 15 лютого 1963 року Наказом ради міністрів Української рср №197 господарству була визначена конкретна виробнича спеціалізація - племінне молочне скотарство та визначено статус Державного племінного заводу.

Відкрите Акціонерне Товариство, створене в березні 1997 року, в результаті перетворень в процесі Державного племінного заводу "Широке" в даний час є одним з провідних господарств по поліпшенню червоного степового худоби.

Господарство розташоване в зоні спекотного, посушливого континентального клімату з помірною вологою зимою. В умовах, де розташовано господарство, крім недостатнього зволоження, для нормального росту і розвитку більшості культур, часті суховії. Тому за влагообеспеченности район розташування ВАТ"Широке" можна охаратеризовать як ркайне недостатнім і вкрай нестійким.

У ВАТ «Широке» з 2,5 тисячі гектарів ріллі майже половина припадає на зернову групу, інші площі зайняті багаторічними травами і технічними культурами. Це викликано тим, що тут традиційно займаються вирощуванням племінної великої рогатої худоби, що особливо примітно, молочного напряму (породистих корів в сільгосппідприємствах залишилося дуже мало)Виробництво молока, яке регулярно відправляється на переробку на Сакський молокозавод, становить одну з основних статей доходу за рахунок нього купують насіння, добрива, засоби захисту та інше.

Виробництво тваринницької продукції та племінного молодняку визначає головну складову економіки «Широкого»: тут все підпорядковано створення міцної кормової бази - вирощування зернових та технічних культур.

В цілому можна сказати, що ВАТ «Широке» спеціалізується на виробництві продукції тваринництва, так і на рослинницької продукції. Періодично проводить промислові товари та надає різноманітні послуги.

У ВАТ"Широке" на 1 жовтня 2011 року налічується 1000 голів великої рогатої худоби, з яких 500 - основне стадо корів і 810 голів свиней. Збільшувати поголів'я худоби заважає дефіцит коштів на реконструкцію. У господарстві розпочаті роботи з перебудови двох корпусів ферми, розрахованих на утримання 400 голів дійного стада, у перспективі планується придбання сучасної доїльної установки. Однак це не змінює ситуацію докорінно: застарілі виробничі потужності, побудовані з 1954 по 1984 рік, у молочному скотарстві залишаються незаповненими на половину, а в свинарстві - на п'яту частину.

Використовуючи фінансову і статистичну звітність досліджуваного підприємства за 2010 - 2011 роки - додаток 1 - 12, проаналізуємо основні техніко-економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства з випуску та реалізації продукції в таблиці 2.1.

Розрахунки, проведені в табл. 2.1, показують, що в 2011 році виробництво зернових культур значно збільшилася в порівнянні з попереднім роком:

- пшениця озима на 12326ц;

- ячмінь ярий на 1391ц;

- соняшник на 1531ц

Таблиця 2.1

Аналіз виробництва й реалізації сільськогосподарської продукції та послуг ВАТ «Широке» за 2010-2011 роки

Види продукції	Виробництво продукції	Реалізація продукції
	2010г	2011г	Відхилення (+,-)	Темп зростання %	2010г.	2011г.	Відхилен-ня (+,-)	Темп зростання %
-пшениця озима	14248	26574	12326	186,5	8133	6441	-1692	79,2
- озимий ячмінь	16252	14677	-1575	90,3	10164	8748	-1416	86,1
- кукурудза на зерно	3736	3455	-281	92,5	1	8	7	800,0
- ячмінь ярий	1434	2825	1391	197,0	101	-	-101	-
-овес	311	-	-311	-	-	-	-	-
-сорго	336	-	-336	-	334	-	-334	-
-соняшник	1413	2944	1531	208,4	1302	2610	1338	200,5
-силос	57784	11756	-46028	20,3	-	-	-	-
-сінаж	42158	22244	-19914	52,8	-	-	-	-
- ріпак озимий	-	1546	1546	-	-	1430	1430	-
2. Продукція тваринництва,ц
- велика рогата худоба	948	751	-197	79,2	917	615	-302	67,1
-свині	308	488	180	158,4	253	133	-120	52,7
-молоко	20754	20072	-682	96,7	14966	15747	781	105,2

- ріпак озимий на 1546ц.

Поряд з цими показниками відбулося зниження виробництва з інших сільськогосподарських культур.

Виробництво великої рогатої худоби скоротилося на 197 ц і склало 751 ц проти 948 ц в 2010 році. Продукція тваринництва (свині) в 2011 році зросла на 180 ц і склала 488 ц проти 308 ц в 2010 році. Виробництво молока у звітному році знизилося на 682 ц і склало 20072 ц проти 20754 ц в 2010 році.

Згідно з формою №50-сх "Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств" (додаток 11,12) виробнича собівартість продукції рослинництва в 2011 році склала - 5018,7 тис.грн., відповідно, чистий дохід - виручка від реалізації - 3218,2 тис.грн. Собівартість продукції тваринництва склала в 2011 році - 7324 тис.грн., виручка від реалізації відповідно досягла 6991,3 тис.грн.. Собівартість всієї продукції сільського господарства і послуг в 2011 році склала - 12342,7 тис.грн., виручка від реалізації - 10577,3 тис.грн.

Організація бухгалтерського обліку - це цілеспрямована діяльність керівників підприємства по створенню, постійного упорядкування та вдосконалення системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів. Тобто, організація бухгалтерського обліку - це комплекс способів власника підприємства, спрямованих на забезпечення реєстрації фактів господарської діяльності, узагальнення їх з метою отримання необхідної інформації для складання звітності та прийняття управлінських рішень.

Суб'єктами організації бухгалтерського обліку в ВАТ «Широке» Сімферопольського району є керівництво підприємства - це директор і головний бухгалтер.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку в цілому і забезпечення реєстрації всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну ВАТ «Широке» несе керівник, який керує підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Організаційна структура ВАТ «Широке» відображена у додатку (Додаток )

Відповідальним за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві є головний бухгалтер, який організовує роботу облікового апарату. Апарат бухгалтерії ВАТ «Широке» складається з трьох осіб. (Рис 2.1)

Рис. 2.1 Організаційна структура облікового відділу ВАТ «Широке»

Головний бухгалтер ВАТ «Широке» здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності і контроль за економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням власності підприємства. Формує облікову політику господарства, очолює роботу з підготовки та прийняття робочого плану рахунків, форм первинних облікових документів, відповідає за формування та своєчасне подання повної і достовірної бухгалтерської інформації про діяльність підприємства, забезпечує законність, своєчасність та правильність оформлення документів, складання економічно обґрунтованих звітних калькуляція собівартості продукції, правильне нарахування та перерахування податків і зборів у бюджет, здійснює контроль за дотриманням порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов'язань, витрачання фонду заробітної плати, за встановленням посадових окладів працівникам підприємства, проведення інвентаризацій основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і коштів, перевірок організації бухгалтерського обліку та звітності. А також надає методичну допомогу працівникам підрозділів підприємства з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності та економічного аналізу.

Заступник головного бухгалтера ВАТ «Широке» допомагає виконувати всі обов'язки головного бухгалтера підприємства. А також в періоди відсутності головного бухгалтера на безпосередньому робочому місці або за його дорученням, заступник повністю бере на себе окремі ділянки роботи головного бухгалтера. Заступник головного бухгалтера досліджуваного підприємства також здійснює прийом, аналіз і контроль табелів обліку робочого часу, всіх документів, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці, і готує їх до рахункової обробці для складання бухгалтерської звітності. Виробляє нарахування заробітних плат працівникам підприємства, здійснює контроль за витрачанням фонду оплати праці. Виробляє нарахування і перерахування страхових внесків до державні позабюджетні соціальні фонди, заробітних плат робітників і службовців, інших виплат і платежів, а також відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників підприємства.

Касир ВАТ «Широке» відповідає за ведення касових операцій з приймання, обліку, видачі та зберігання грошових коштів і цінних паперів з обов'язковим дотриманням правил, що забезпечують їх схоронність. Оформляє документи і отримує згідно з установленим порядком грошові кошти та цінні папери в установах банку для виплати робітникам підприємства заробітної плати, премій, оплати витрат на відрядження та інших витрат. Касир так само веде на основі прибуткових і видаткових документів касову книгу та іншу касову звітність.

Завідувач матеріальним складом в ВАТ «Широке» виконує роботу з ведення бухгалтерського обліку майна, зобов'язань і господарських операцій (облік основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, реалізацію продукції). Виконує роботи з формування, ведення та зберігання бази даних бухгалтерської інформації, вносить зміни до довідкової та нормативної інформації, яка використовується під час оброблення даних.

...