Облік нематеріальних активів на підприємстві

6) Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

-автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників; тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

-безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

-періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди з метою складання фінансової звітності;

-історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

-нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;

-повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

-послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

-обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

-превалювання сутності над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

-єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

2.3.1.3 Розкриття інформації у фінансовій звітності

1) Фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності складають підприємства, які відповідно до законодавства зобов'язані їх застосовувати, а також ті, які прийняли таке рішення (закріплене в обліковій політиці) самостійно.

Міжнародний стандарт фінансової звітності для малих і середніх підприємств можуть застосовувати підприємства, які зобов'язані застосовувати міжнародні стандарти фінансової звітності відповідно до законодавства, а також ті підприємства, які прийняли таке рішення самостійно. Застосовування міжнародного стандарту фінансової звітності для малих і середніх підприємств не допускається підприємствами, на які не поширюється сфера його застосування. Підприємства, які для складання фінансової звітності застосовують міжнародний стандарт фінансової звітності для малих і середніх підприємств, використовують форми звітів, затверджені цим Національним положенням (стандартом).

2) У фінансовій звітності обов'язково наводиться інформація, розкриття якої вимагають національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку або міжнародні стандарти фінансової звітності та/або інші нормативно-правові акти Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

3) Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або у примітках до фінансової звітності.

Згортання статей активів і зобов'язань, доходів і витрат є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

4) Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

4.1) Назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу).

4.2) Короткий опис основної діяльності підприємства.

4.3) Назву материнської (холдингової) компанії підприємства.

4.4) Середню кількість працівників підприємства протягом звітного періоду.

4.5) Дату затвердження фінансової звітності.

4.6) Повідомлення про складання фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності.

5) Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

6) Підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

6.1) Принципів оцінки статей звітності.

6.2) Методів обліку щодо окремих статей звітності.

7) У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу (крім зареєстрованого капіталу).

8) Акціонерні товариства наводять у примітках до фінансової звітності інформацію про:

8.1) Загальну суму активів, одержаних у ході передплати на акції, у такому розрізі:

8.1.1) Сума грошей, внесених як плата за акції, із зазначенням кількості акцій.

8.1.2) Вартісна оцінка майна, внесеного як плата за акції, із зазначенням кількості акцій.

8.1.3) Загальна сума іноземної валюти, внесеної як плата за акції, із зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валюту зараховано в обліку.

8.2) Акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями:

8.2.1) Кількість випущених акцій із зазначенням неоплаченої частини статутного капіталу.

8.2.2) Номінальна вартість акції.

8.2.3) Зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу.

8.2.4) Права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями, у тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу.

8.2.5) Акції, що належать самому товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам.

8.2.6) Перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють.

8.2.7) Кількість акцій, які перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі перевищують 5%.

8.2.8) Акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими контрактами, із зазначенням їх термінів і сум.

8.3) Накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями.

8.4) Суму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.

9) Усі інші підприємства наводять у примітках до фінансової звітності інформацію про:

9.1) Розподіл часток зареєстрованого капіталу між власниками.

9.2) Права, привілеї або обмеження щодо цих часток.

9.3) Зміни у складі часток власників у зареєстрованому капіталі.

10) У примітках до фінансової звітності наводиться (розкривається) інформація про:

10.1) Склад грошових коштів.

10.2) Склад статей звіту про рух грошових коштів «Інші надходження», «Інші платежі» та інших статей, які об'єднують декілька видів грошових потоків.

10.3) Наявність значних сум грошей, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство.

11) У разі придбання або продажу дочірніх підприємств та інших господарських одиниць протягом звітного періоду наводиться (розкривається) інформація про:

11.1) Загальну їх вартість придбання або продажу.

11.2) Частину їх загальної вартості, яка, відповідно, була сплачена або отримана грошима.

11.3) Суму грошей у складі їх активів, що були придбані чи продані.

11.4) Суму активів (крім грошей) і зобов'язань придбаного або проданого дочірнього підприємства та інших господарських одиниць у розрізі окремих статей.

2.3.2 Порядок відображення обліку нематеріальних активів у фінансовій звітності здійснюється згідно П(С)БО 8

2.3.2.1 Визнання і оцінка нематеріальних активів

1) Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

2) нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство/установа має:

-намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

-можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

-інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу;

3) Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

4) Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

-витрати на дослідження;

-витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

-витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

-витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємств/установ або їх частини;

-витрати на підвищення ділової репутації підприємства/установи, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

5) Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

6) Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Фінансові витрати не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати" [19].

7) Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в результаті обміну на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого нематеріального активу. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю нематеріального активу, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є його справедлива вартість із включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.

Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний актив, дорівнює справедливій вартості переданого немонетарного активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

8) Первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених пунктом 5) цього підпункту.

9) Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 5) цього підпункту.

10) Нематеріальні активи, отримані внаслідок об'єднання підприємств, оцінюються за їх справедливою вартістю.

11) Первісна вартість окремого об'єкта нематеріальних активів, сплачених загальною сумою, визначається шляхом розподілу сплаченої суми пропорційно до справедливої вартості кожного з придбаних об'єктів.

12) Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством/установою, включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).

13) Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних із удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.

2.3.2.2 Переоцінка нематеріальних активів

1) Підприємство/установа може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

2) Переоцінка нематеріальних активів тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

3) Переоцінена первісна вартість та накопичена амортизація об'єкта нематеріального активу визначаються як добуток відповідно первісної вартості або накопиченої амортизації та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об'єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об'єкта.

Відомості про зміни первісної вартості та суми накопиченої амортизації нематеріальних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

4) Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображається у складі капіталу у дооцінках та в іншому сукупному доході, а сума уцінки - у складі витрат звітного періоду, крім випадків, що наведені у пункті 5) цього підпункту.

5) У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта нематеріальних активів) перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і вигід від відновлення його корисності, сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення капіталу у дооцінках та відображається в іншому сукупному доході.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта нематеріальних активів) перевищення суми попередніх дооцінок об'єкта і вигід від відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення капіталу у дооцінках та відображається в іншому сукупному доході, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

6) При вибутті об'єктів нематеріальних активів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта нематеріальних активів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу у дооцінках. Перевищення сум попередніх дооцінок об'єкта нематеріальних активів над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта нематеріальних активів може щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, включатися до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу у дооцінках. При цьому до складу нерозподіленого прибутку при вибутті цього об'єкта включається залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого об'єкта, що відображений у складі капіталу у дооцінках. Відомості про суму перевищення попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок об'єкта, що включені до складу нерозподіленого прибутку, заносяться до регістрів аналітичного обліку нематеріальних активів.

2.3.2.3 Амортизація нематеріальних активів

1) Нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають. До нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання належать ті, щодо яких підприємством/установою (у розпорядчому акті) не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів.

2) При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати:

-строки корисного використання подібних активів;

-моральний знос, що передбачається;

-правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання;

-залежність строку корисного використання нематеріального активу від строку корисного використання інших активів підприємства/установи.

Для нарахування амортизації нематеріальних активів підприємство може застосовувати строки їх корисного використання, встановлені податковим законодавством.

3) Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством/установою самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»[12].

4) Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:

-коли існує невідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання;

-коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта.

5) Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот. Суму нарахованої амортизації підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і накопиченої амортизації нематеріальних активів.

Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою уведення об'єкта нематеріального активу у господарський оборот.

5) Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

6) Термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод. Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання в кінці кожного року також оцінюються на наявність ознак невизначеності обмеження строку їх корисного використання та за відсутності таких ознак підприємством/установою установлюється строк корисного використання таких нематеріальних активів.

Амортизація нематеріального активу нараховується, виходячи з нового методу нарахування амортизації і строку використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

2.3.2.4 Зменшення корисності нематеріальних активів

1) Втрати від зменшення корисності об'єкта нематеріальних активів включаються до складу витрат звітного періоду із збільшенням суми накопиченої амортизації об'єкта нематеріальних активів, а щодо об'єкта нематеріальних активів, відображеного в обліку за переоціненою вартістю, - відображаються в порядку, передбаченому абзацом другим пункту 5) підпункту 2.3.2.2.

2) Сума вигід від відновлення корисності об'єкта нематеріальних активів, визнана відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів" [20] відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми накопиченої амортизації об'єкта нематеріальних активів. Відновлення корисності об'єкта нематеріальних активів, відображеного в обліку за переоціненою вартістю, відображається в порядку, передбаченому абзацом першим пункту 5) підпункту 2.3.2.2.

2.3.2.5 Вибуття нематеріальних активів

1) Нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством/установою надалі економічних вигод від його використання.

2) Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю. Регістри аналітичного обліку нематеріальних активів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття цих об'єктів.

2.3.2.6 Розкриття інформації щодо нематеріальних активів у примітках до фінансових звітів

1) У примітках до фінансової звітності щодо кожної групи нематеріальних активів з виділенням інформації щодо створених підприємством/установою нематеріальних активів наводиться така інформація:

1.1) Вартість (первісна або переоцінена), за якою нематеріальні активи відображені в балансі.

1.2) Методи амортизації та діапазон строків корисного використання нематеріальних активів.

1.3) Наявність та рух у звітному році:

-первісна (переоцінена) вартість нематеріальних активів та сума накопиченої амортизації на початок звітного року;

-первісна вартість нематеріальних активів, які визнані активом, з виділенням вартості нематеріальних активів, отриманих у результаті об'єднання підприємств;

-сума зміни первісної (переоціненої) вартості та накопиченої амортизації нематеріальних активів у результаті переоцінки;

-первісна (переоцінена) вартість та сума накопиченої амортизації нематеріальних активів, які вибули;

-сума нарахованої амортизації;

-сума втрат від зменшення корисності і сума вигід від відновлення корисності, відображені в звіті про фінансові результати в звітному періоді;

-інші зміни первісної (переоціненої) вартості та сума накопиченої амортизації нематеріальних активів;

-первісна (переоцінена) вартість та сума накопиченої амортизації на кінець звітного року.

2) У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:

2.1) Первісна (переоцінена) вартість та накопичена амортизація нематеріальних активів, щодо яких існуєобмеження права власності.

2.2) Первісна (переоцінена) вартість та накопичена амортизація переданих у заставу нематеріальних активів.

2.3) Сума угод на придбання у майбутньому нематеріальних активів.

2.4) Загальна сума витрат на дослідження та розробки, включена до складу витрат звітного періоду.

2.5) Первісна вартість, залишкова вартість та метод оцінки нематеріальних активів, отриманих за рахунок цільових асигнувань.

2.6) Причини визнання невизначеним строкукорисного використання нематеріального активу та його балансова вартість.

2.7) Склад нематеріальних активів, інформація про які є суттєвою, їх балансова вартість та строк корисного використання, що залишився.

2.3.2.7 Особливості бухгалтерського обліку нематеріальних активів установами

1) Первісна вартість нематеріальних активів, отриманих безоплатно від установ, дорівнює первісній (переоціненій) вартості нематеріальних активів установи, що їх передала, з урахуванням витрат, передбачених пунктом 6) підпункту 2.3.2.1, з наведенням суми накопиченої амортизації.

Первісною вартістю нематеріальних активів, отриманих безоплатно від інших осіб, визнається їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених пунктом 6) підпункту 2.3.2.1.

2) Суми дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів установи зараховують до фонду дооцінки активів, а суму уцінки - до витрат звітного періоду, крім випадків, наведених у пункті 40 Положення (стандарту) 8 [1]. Якщо суми попередніх уцінок перевищують суми попередніх дооцінок об'єкта нематеріальних активів, то сума чергової дооцінки визнається доходами установи, але не більше зазначеного перевищення, а різниця зараховується до фонду дооцінки активів.

Якщо суми попередніх дооцінок перевищують суми попередніх уцінок об'єкта нематеріальних активів, то сума чергової уцінки відображається зменшенням залишку фонду дооцінки активів, але не більше зазначеного перевищення, а різниця включається до витрат звітного періоду.

3) Якщо об'єкт нематеріальних активів відображається в бухгалтерському обліку за переоціненою вартістю, то сума втрат від зменшення корисності відображається у порядку, передбаченому абзацом другим пункту 3) цього підпункту, а сума вигід від відновлення корисності - у порядку, передбаченому абзацом першим пункту 3) цього підпункту.

4) Залишок фонду дооцінки активів в останньому місяці кожного року списується на фінансовий результат минулих звітних періодів.

3. Особливості ведення обліку нематеріальних активів відокремленого підрозділу Центр механізації колійних робіт Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

3.1 Загальні характеристики відокремленого підрозділу Центр механізації колійних робіт Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

Згідно Положення про відокремлений підрозділ Центр механізації колійних робіт Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» [11] відокремлений підрозділ Центр механізації колійних робіт Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» колії (далі - Підрозділ) є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (далі - Залізниця) і перебуває в оперативному підпорядкуванні відокремленого підрозділу галузева служба колії Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (далі - галузева служба колії).

Підрозділ в своїй діяльності керується чинним законодавством України, нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади у сфері залізничного транспорту України, Укрзалізниці, Південно-Західної залізниці, галузевої служби колії та цим Положенням.

Підрозділ є відокремленим підрозділом Залізниці та не є юридичною особою.

Підрозділ має окремий баланс, поточний рахунок призначений для зарахування грошових коштів (виручки) від підсобно-допоміжної діяльності (далі - доходний рахунок), поточний рахунок призначений для здійснення планових платежів (далі - витратний рахунок) та інші рахунки, печатку зі своїм власним найменуванням, та печатку для податкових накладних, інші печатки та штампи. Підрозділ може мати штампи та бланки зі своїм найменуванням й інші засоби візуальної ідентифікації із зазначенням приналежності до Залізниці.

Підрозділ забезпечує виконання колійних робіт з поточного утримання та ремонту колії з метою забезпечення безпечного та безперебійного руху залізничного транспорту, а також з метою здійснення інших, не заборонених чинним законодавством України, видів діяльності.

Майно Підрозділу становлять основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у балансі Підрозділу.

Майно Підрозділу відноситься до державної власності, є складовою частиною майна Залізниці і закріплюється за Підрозділом на праві господарського відання.

Підрозділ користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього дії, які не суперечать чинному законодавству України, Статуту Залізниці та цьому Положенню.

Джерелами формування майна Підрозділу є:

-майно передане Залізницею;

-доходи, отримані від надання послуг та реалізації продукції основної діяльності, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності;

-безоплатні та благодійні внески, пожертвування юридичних та фізичних осіб;

-інше майно, набуте на підставах, не заборонених чинним законодавством України.

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів виробничо-господарської діяльності Підрозділу є прибуток (дохід), отриманий від фінансово-господарської діяльності, не забороненої законодавством України.

Підрозділ спільно з галузевою службою колії розробляє план обсягів ремонту колії на Залізниці та здійснює його виконання.

Підрозділ розробляє виробничо-фінансовий план витрат, метою якого є забезпечення ефективного використання державного майна та недопущення непродуктивних витрат фінансових ресурсів, який узгоджується та затверджується галузевою службою колії.

Підрозділ веде оперативний, статистичний, бухгалтерський та податковий облік господарської діяльності. В установлені терміни складає та надає за призначенням оперативну, бухгалтерську, податкову та статистичну звітність.

Підрозділ забезпечує виконання ремонтів колій, необхідних для забезпечення безперебійного та безпечного руху поїздів.

Підрозділ забезпечує своїм працівникам безпечні умови праці та соціальний захист працівників на основі єдиної політики, що проводиться на залізничному транспорті України.

Соціальний розвиток трудового колективу Підрозділу здійснюється на підставі чинного законодавства України, колективного договору і цього Положення.

Контроль та ревізія фінансово-господарської діяльності Підрозділу здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України та локальними нормативно-правовими актами.

Керівництво Підрозділом здійснює начальник відокремленого підрозділу Центр механізації колійних робіт Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” (далі - начальник Підрозділу).

Призначення та звільнення начальника і головного бухгалтера Підрозділу здійснює начальник Залізниці за поданням начальника галузевої служби колії.

Начальник Підрозділу в межах своєї компетенції приймає рішення з питань виробничо-господарської діяльності Підрозділу, погоджуючи їх з Залізницею, за винятком тих, що віднесені до компетенції інших органів.

Висновок

Отже, нематеріальні активи - це ресурс, контрольований підприємством в результаті минулих подій, використання якого, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому, який не має матеріальної форми і може бути ідентифікований.

Відповідно до П(С)БО 8 [1] нематеріальні активи поділяються на групи:

-право користування надрами та іншими ресурсами природного середовища;

-право на користування надрами; право користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище;

-право користування земельною ділянкою; товарні знаки і торгові марки; фірмова назва; право на корисні моделі;

-право на промислові зразки; право на сорт рослин; право на ноу-хау;

-право на програми для ЕОМ; право на бази даних; право на використання економічних та інших привілеїв.

Нематеріальні активи класифікують також за способом отримання, з позиції фінансової перспективи та з точки зору маркетингу.

Основою для визначення достовірної оцінки об'єктів нематеріальних активів є господарські договори на їх придбання або виготовлення та інші розпорядчі й облікові документи. Первісна оцінка нематеріальних активів здійснюється залежно від способу їх отримання. За нормами П(С)БО 8 [1] підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

Бухгалтерський облік наявності та руху нематеріальних активів, прийнятих на баланс, ведеться на інвентарному балансовому рахунку 12 «Нематеріальні активи» [18]. Для відображення гудвілу в обліку використовується окремий рахунок 19 «Гудвіл при придбанні». Для обліку нематеріальних активів призначені як балансові, так і позабалансові рахунки. Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за відповідними групами. Аналітичний облік організовується за видами нематеріальних активів та інвентарними об'єктами, на кожний з яких відкривається картка обліку нематеріальних активів. Підприємство може самостійно розроблювати додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

Під час інвентаризації нематеріальних активів перевіряється фактична наявність; виявляються нематеріальних активів, які не використовуються і в подальшому не можуть приносити економічних вигод; перевіряють реальність вартості нематеріальних активів, що відображаються в обліку; перевіряють наявність документів, що підтверджують права на використання нематеріальних активів. Інвентаризація нематеріальних активів оформлюється формою НА-4 «Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів». Амортизація нематеріальних активів на досліджуваному підприємстві здійснюєтьсяшляхом застосування прямолінійного методу, проте можливо застосування методу зменшення залишкової вартості, прискореного зменшеннязалишкової вартості, кумулятивного, та виробничого методів.

Бухгалтерський облік як упорядкована система узагальнення інформації про діяльність підприємств ґрунтується на суцільному та безперервному документуванні всіх господарських операцій, що відбуваються.

Первинна інформація про наявність, стан та рух нематеріальних активів повинна відображатись у спеціалізованих регістрах бухгалтерського обліку, які є юридичним доказом здійснення операцій та використовуються для проведення економічного аналізу і прийняття управлінських рішень. Тільки та інформація, що міститься в первинних документах, знаходить відображення в облікових регістрах та систематизується на рахунках бухгалтерського обліку. Саме тому правильне та своєчасне складання цих документів є необхідною умовою для впевненості бухгалтера в тому, що ті, хто перевірятиме, не зможуть висунути претензії до його роботи.

Важливою проблемою, яку необхідно вирішити в процесі організації обліку нематеріальних активів, є вибір бланків форм первинних документів.

На сьогодні наказом Мінфіну України від 22.11.2004. № 732 затверджено типові форми первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів [31] (акт введення в господарський оборот, інвентарна картка обліку, акт вибуття (ліквідації), інвентаризаційний опис), але зазначені об'єкти є лише частиною прав, які становлять нематеріальні активи, тому цей наказ не вирішив питання бухгалтерського обліку нематеріальних цінностей у цілому.

Відсутність типових форм первинних документів, розроблених для нематеріальних активів, як облікової групи активів підприємства, не відповідає вимогам сучасності, які сьогодні все ширше залучаються в господарський обіг.

Проблема документальною оформлення операцій з нематеріальними активами розглядалася в роботах учених-економістів: І. Бігдан, А. Грінько, Л. Крятової, І. Лазарішиної, В. Пастушкової, В. Рудницького, С. Сажинця, М. Сови, Л. Янчевої та С. Яремчука. Однак не всі зазначені автори мають спільний погляд на це питання. Значна група економістів акцентує увагу на доцільності використання для документального оформлення руху нематеріальних активів форм первинного обліку основних засобів, затверджених наказом Мінстату України від 29.12.95 № 352 [14]. Окремі автори рекомендують використовувати форми цих документів максимально пристосовані для обліку невідчутних цінностей. Інша група - пропонує застосовувати для документування господарських операцій з нематеріальними активами самостійно розроблені бланки [23, 51].

Аналіз рекомендацій вищезазначених авторів дозволяє зробити висновок, що кількість облікових форм є достатньо великою (від семи до дев'яти). На мою думку, використання такої кількості документів для обліку нематеріальних активів є нераціональною. По-перше, застосування типових форм з обліку основних засобів для нематеріальних активів робить неможливим всебічне відображення господарських операцій та не дозволяє повною мірою охарактеризувати даний об'єкт обліку. По-друге, первинна інформація в численних запропонованих документах дублюється, що не на користь їх інформативності та аналітичності. Тому я вважаю, що в чинному законодавстві потрібно вдосконалити облік нематеріальних активів шляхом вдосконалення форм звітності в частині розроблення додаткових форм для всебічного відображення господарських операцій та охарактеризування даного об'єкту обліку та в частині раціонального підходу до обліку нематеріальних активів.

Список використаних джерел

1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242.

2 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від № 16.07.99 996-14 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua. - Назва з домашньої сторінки інтернету.

3 Мильнер, Б. Нематериальные активы компании [Текст] / Б. Мильнер // Проблемы теории и практики управления. - 2008. - 3. - C. 109 - 119.

4 Плотникова, Л. А. Нематериальные активы: обзор международного опыта и перспективы развития [Текст] / Л.А. Плотникова, А.Е. Каспин // Международный бухгалтерский учет. - 2006. - 4. - C. 30 - 39.

5 Піняк, І. Інтелектуальні активи як ефективний ресурс економічного розвитку підприємства [Електронний ресурс] / І. Пізняк // Галицький економічний вісник. -- 2009. -- 1. -- С. 33 - 40. - Режим доступа: www.nbuv.gov.ua/GEB_2009_No1-I_Pinyak-Intellectual_assets__33.pdf. - Загол. з екрану.

6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 р. № 163 - Режим доступа : http://www.rada.gov.ua. - Назва з домашньої сторінки інтернету.

7 Зубилевич, С. Учет нематериальных активов [Текст] / С. Зубилевич // Бухгалтерский учет и аудит (рус.). - 2001. - 10. - C.3 - 13.

8 Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 073 [Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.rada.gov.ua. - Назва з домашньої сторінки інтернету.

9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 087 [Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.rada.gov.ua. - Назва з домашньої сторінки інтернету.

10 Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.rada.gov.ua. - Назва з домашньої сторінки інтернету.

11 Положення про відокремлений підрозділ Центр механізації колійних робіт Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 092 [Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.rada.gov.ua. - Назва з домашньої сторінки інтернету.

13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 088 [Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.rada.gov.ua. - Назва з домашньої сторінки інтернету.

14 Наказ Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку» [Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.uazakon.com/. - Назва з домашньої сторінки інтернету.

15 Солтан, А. Нематеріальні активи - особливий об'єкт інвентаризації [Текст] / А. Солтан // Все про бухгалтерський облік. - 2004. - 112. - С. 27 -29.

16 Тихонов, С. Інвентаризація нематеріальних активів [Текст] / С. Тихонов // Податки та бухгалтерський облік. - 2005. - 88. - C. 18 - 19.

17 Наказ Міністерства фінансів України від 22.11.2004 № 732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності в складі нематеріальних активів» [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.rada.gov.ua. - Назва з домашньої сторінки інтернету;

18 Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 [Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.rada.gov.ua. - Назва з домашньої сторінки інтернету;

19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 № 415 [Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.rada.gov.ua. - Назва з домашньої сторінки інтернету.

20. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 року № 817 [Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.rada.gov.ua. - Назва з домашньої сторінки інтернету.

Размещено на Allbest.ru

...