Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Теоретичні та методичні основи обліку витрат операційної діяльності

1.1 Економічна сутність та класифікація витрат

1.2 Визнання витрат, їх нормативно- правове регулювання

1.3 Витрати виробництва, їх документальне оформлення

1.4 Склад інших витрат операційної діяльності

2. Дослідження методології обліку витрат операційної діяльності на Косарському спиртовому заводі

2.1 Організаційно- економічна характеристика підприємства

2.2 Організація обліку витрат операційної діяльності підприємства

2.3 Фінансовий та управлінський облік витрат

2.4 Документальне оформлення витрат операційної діяльності

3. Аудит та аналіз витрат операційної діяльності на Косарському спиртзаводі

3.1 Методика аудиту витрат операційної діяльності

3.2 Аналіз аудиту витрат операційної діяльності

3.3 Аналіз динаміки та структури витрат пов'язаних з операційною діяльністю підприємства, шляхи їх зниження

Висновки

Література

Вступ

Характерною особливістю сучасного розвитку економіки України є глибоке перетворення в сфері виробництва на основі ринкових відносин. Ринкові відносини вимагають перегляду концепції і створення нової моделі економічної роботи на підприємстві і, відповідно, системи бухгалтерського обліку, центральним елементом якої є облік витрат діяльності.

Важливим напрямком побудови бухгалтерського обліку витрат у сучасних умовах є організаційний аспект. Сьогодні бухгалтерський облік як інформаційна система поділяється на дві організаційно-самостійні частини- відкриту частину, тобто таку, що може бути опублікованою (фінансовий облік), та закриту, яка становить комерційну таємницю підприємства (внутрішньогосподарський облік).

Функціонування будь-якого суб'єкта господарювання відбувається з використанням певних трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, а сам процес діяльності може мати операційний або неопераційний характер.

В економічній теорії загальноприйнятним є визначення операційного процесу за такою схемою: гроші- перетворення грошей у ресурси діяльності об'єднання ресурсів (перетворення ресурсів діяльності у продукт праці)- перетворення продукту праці знову в гроші. Таким чином господарювання пов'язано з трьома процесами- “витрати- затрати- доходи.

В економічній літературі знаходимо таке тлумачення операційного процесу. Так, Роберт Н. Антоні пише “Витрати- це придбання ресурсів, їх вартість, а затрати - це використання ресурсів за період, собівартість. Вартість ресурсів у залишку- це засоби, а собівартість це перенесена вартість на продукт.

Тема дипломної роботи присвячена розгляду поняття та проблеми обліку витрат операційної діяльності, оскільки на сьогодні питання обліку витрат потребує нового осмислення. В сучасних умовах виникає потреба постійного зіставлення витрат і отримання результатів. Ця проблема посилюється в час економічної нестабільності, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно звіряти з даними майбутніх витрат, що великою мірою залежить від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх та зовнішніх факторів з'являється завдяки раціонально організованому обліку витрат на виробництво.

Предметом роботи є теоретичне та практичне дослідження обліку витрат операційної діяльності.

Основною метою роботи є досконале вивчення законодавчої бази обліку, аудиту та аналізу витрат операційної діяльності на підприємствах України та практичного їх застосування на прикладі Косарського спиртзаводу та викладення рекомендацій щодо удосконалення системи обліку, аудиту та аналізу даних рохрахунків.

Основними задачами роботи є дослідження економічної сутності витрат за різними ознаками, їх склад, а також вивчення існуючих схем обліку та аудиту витрат операційної діяльності та ознайомлення з існуючими методиками аналізу витрат операційної діяльності.

1. Теоретичні та методичні основи обліку витрат операційної діяльності

1.1 Економічна сутність та класифікація витрат

витрата фінансовий управлінський облік

Процес праці - це поєднання трьох обов'язкових елементів: доцільної діяльності людей (живої праці), предметів та знарядь праці. Два останніх елементи є матеріальними умовами праці - засобами виробництва, створеними раніше затраченою (уречевленою) працею. Сукупні витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції складають дійсні витрати виробництва. Вони вимірюються часом, необхідним для виробництва продукту в певних організаційно-технічних та економічних умовах. В такому найбільш абстрактному розумінні витрати виробництва однаково притаманні всім суспільно-економічним формаціям.

Для управління менеджерам потрібні не просто витрати, а інформація про об'єкт витрат - продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.На рис.1.1.1. відображено об'єкти бухгалтерського обліку процесу виробництва.

За натурально-речовим складом витрати виробництва представляють собою витрати засобів виробництва і засобів існування працівників виробництва. Для відтворення процесу виробництва необхідно відновити обов'язкові елементи процесу праці. Затрачені засоби виробництва відновлюються за рахунок знов створеного продукту в натурі. Жива праця не відновлюється, а витрачається заново в новому циклі виробництва. Із знов створеного продукту виділяють кошти на відновлення робочої сили, які і складають необхідний елемент натурально-речових витрат виробництва.



ОБ'ЄКТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА
Речовини та сили природи: 1.праця (уречевлена) 2.предмети праці 3.засоби праці		Перетворення речовини та сил природи у новий продукт: 1.характер технології 2.характер організації		Новий продукт праці: 1.вибір 2.послуга 3.робота

Рис.1.1.1. Об'єкти бухгалтерського обліку процесу виробництва

Головним об'єктом аналізу в процесі управління підприємством є витрати. Тому класифікація витрат є важливою для розуміння того, як ними управляти.

Найбільш економічно доцільний підхід до побудови системи обліку витрат це виділення типових груп рішень (наприклад, контроль за трудовими витратами або використанням матеріалів) і вибір відповідних об'єктів обліку витрат (наприклад, продукція або підрозділ).

Доходи, витрати, прибутки і збитки у звіті про фінансові результати поділяються за видами діяльності, функціями та елементами операційних витрат.

Передусім, витрати класифікуються за видами діяльності, внаслідок якої вони виникають- на витрати від звичайної та надзвичайної діяльності (рис.1.1.2.).



	Витрати підприємства
Витрати звичайної діяльності		Витрати надзвичайної діяльності
Витрати операційної діяльності		Витрати іншої звичайної діяльності
Витрати від основної діяльності		Витрати від іншої операційної діяльності		Витрати фінансової діяльності		Витрати інвестиційної діяльності

Рис. 1.1.2. Класифікація витрат в залежності від видів діяльності підприємства.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку основну діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Під надзвичайною розуміють діяльність, яка відбувається нечасто або нерегулярно(стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії, тощо). Втрати, внаслідок таких подій покриваються за рахунок страхового відшкодування та інших доходів від надзвичайної діяльності.

Звичайна діяльність, в свою чергу, поділяється на операційну та іншу (фінансову та інвестиційну).

Витрати пов'язані з основною (операційною) діяльністю, розрізняють за функціями- витрати виробництва, витрати на управління, збут та інші.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати (схема 1.1.3.).

До складу елементу “Матеріальні витрати” включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва);

-сировини й основних матеріалів;

-купівельних напівфабрикатів й комплектуючих виробів;

-палива і енергії;

-будівельних матеріалів;

-запасних частин;

-тари і тарних матеріалів;

-допоміжних та інших матеріалів.

	Групування витрат за економічними елементами
Матеріальні витрати		Витрати на оплату праці			Амортизація		Інші витрати
			Відрахування на соціальні заходи

Рис.1.1.3. Групування витрат за економічними елементами

Елемент “Витрати на оплату праці” включає заробітну плату за складами і тарифами, премії і заохочення, компенсаційні виплати, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

До відрахувань на соціальні заходи включаються відрухування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елементу “Амортизація” включаєтья сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До інших операційних витрат операційної діяльності, які не увійшли до складу інших елементів, зокрема витрати на розпорядження, на послуги зв'язку, на виплату матеріальної допомоги, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші невиробничі операційні витрати до собівартості не включаються, а відшкодовуються за рахунок валового доходу.

Витрати від іншої діяльності (фінансової, інвестиційної) порівнюються з доходами від такої діяльності для визначення фінансового результату.

Аналогічно витрати від надзвичайної діяльності порівнюються із доходами від такої діяльності для визначення фінансового результату від надзвичайної діяльності.

До того ж виділяють три напрямки класифікації витрат в основу якої покладено принцип: різні витрати для різних цілей (рис.1.1.4.). Витрати класифікуються: 1) з метою оцінки запасів та визначення фінансових результатів; 2) з метою прийняття управлінських рішень; 3) з метою контролю за виконанням рішень (поставлених завдань).

Для визначення фінансових результатів в обліку розрізняють витрати минулого, звітного та майбутніх періодів.

Термін “витрати” є багатогранним і багатоаспектним. Класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції та івдповідно для ціноутворення, для визначення собівартості продукції, тобто локальних витрат.



		Класифікація витрат
		З метою
Оцінка запасів та визначення фінансових результатів		Прийняття рішень		Контролю
		Релевантні та нерелевантні		Контрольовані та неконтрольовані
Вичерпні та невичерпні		Постійні та змінні
Прямі та непрямі		Маржинальні та середні
Основні та накладні		Дійсні та можливі

Рис.1.1.4. Класифікація витрат.

Вичерпані (спожиті) витрати- це збільшення зобов'язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду.

Невичерпні (неспожиті) витрати- це збільшення зобов'язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу або іншої вигоди в майбутніх періодах.

Витрати звітного періоду поділяються на ті, що включаються до собіварності продукції і ті, що не включаються до неї (витрати періоду).

Витрати на продукцію- це витрати, пов'язані з виробництвом продукції або з придбанням товарів для реалізації.

У виробничій сфері до таких витрат належать всі витрати (сировинаі матеріали, заробітна плата виробничих робітників з відрахуваннями від неї, амортизація верстатів, тощо), пов'язані з функцією виробництва продукції.

В залежності від способу віднесення на об'єкт витрат, витрати поділяютьна прямі та непрямі.

Прямі витрати- це витрати, які можуть бути віднесені до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом.

Непрямі витрати- це витрати, що не можуть бути віднесені до певного об'єкту витрат економічно можливим шляхом.

Одні й ті самі витрати можуть бути одночасно прямими і непрямими щодо різних об'єктів.

За своїм економічним змістом витрати поділяються на основні та накладні.

Основні витрати- сукупність прямих витрат на виробництво продукції. Вони поділяються на три групи: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати.

Виробничі накладні витрати- це витрати, пов'язані з процесом виробництва, які не можуть бути віднесені до певних виробів економічно-можливим шляхом.

Прямі витрати на оплату праці та виробничі накладні витрати в сумі складають конверсійні витрати- тобто витрати на обробку сировини для перетворення її на готовий продукт.

Невиробничі витрати включають: витрати на управління, дослідження і розробку, збут продукції та інші функції бізнесу.

Для прийняття управлінських рішень вкрай необхідно розрізняти релевантні та нерелевантні витрати.

Релевантні витрати- це витрати, величина яких може бути змінена внаслідок прийняття рішення.

Нерелевантні витрати- це витрати, величина яких залежить від прийняття рішення.

Розглядаючи різні альтернативні варіанти рішень, необхідно враховувати не лише дійсні (реальні), а й можливі витрати (втрати).

Дійсні витрати- це витрати. Які вимагають сплати грошей або витрачання інших активів. Ці витрати відображаються в бухгалтерських регістрах в міру їх виникнення.

Можливі витрати (втрати)- це вигода, яка втрачається, коли вибір одного нкапрямку дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення.

Класифікація за типом “поведінки витрат в залежності від змін обсягів виробництва (або рівня активності компанії) є найбільш важливою для цілей планування і контролю.

Змінними (умовно-змінними) називають витрати, загальний розмір яких зростає або зменшується прямопропорційно зміні обсягу виробництва. Наприклад, прямі витрати матеріалів, прямі витрати праці, частина виробничих накладних витрат; змінні витрати на продаж товарів та послуг.

Постійні (умовно- постійні) витрати- це витрати, загальна величина яких залишається назмінною при зміні обсягу виробництва. До них відносяться рентні платежі, амортизаційні відрахування тощо.

1.2 Визначення витрат, їх нормативно-правове регулювання

Облік витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), здійснюється на підставі Типових положень з планування, обліку і калькулювання собівартості собівартості продукції (робіт, послуг), затверджених постановами Кабінету Міністрів України:

№186 від 09.02.86 р.(будівельно-монтажні роботи);

№334 від 18.03.96 р. (торгівельна діяльність);

№452 від 23.04.96 р. (сільськогосподарські підприємства);

№473 від 26.04.96 р. (промисловість).

Інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і організаціях житлово-комунального господарства №4 від 31.03.97 р., а також на підставі Законів України:

-“Про податок на додану вартість” №;168/97 від 03.04.97;

-“Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.97 р.;

-Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”. Наказ Міністерства фінансів України №318 від 31 грудня 1999 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України №27/4248 від 19 січня 2000р.

Національний стандарт бухгалтерського обліку П(С)БО 16 “Витрати” визначає витрати звітного періоду, або збільшення зобов'язань, що приводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати, можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визначаються витратами певного періоду одночасно з визначенням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати- які неможливо прямо пов'язати з доходом звітного періоду, відображаються у складі витрат того звітного, у якому вони були здійснені.Якщо актив забезпечує одержання економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

1.Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

2.Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

3.Погашення одержаних позик.

4.Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у попередньому визначенні “витрат”.

На сьогодні не регламентується законодавчо, яку систему обліку витрат обрати. Робити вибір доводиться власнику підприємства. Щоб зробити його правильно, необхідно усвідомити переваги кожної з можливих систем стосовно конкретного господарства.

Перша система- використання рахунків тільки 9 класу “Витрати діяльності”. Така система є найбільш прийнятою для формування інформації про витрати та складання Звіту про фінансові результати.

Для обліку витрат на окремих підприємствах цілком достатньо використовувати рахунки тільки 9 класу “Витрати діяльності”. Отримана інформація повністю буде задовольняти користувачів і в свою чергу, звільнить від надмірної технічної роботи працівників бухгалтерії. На Косарському спиртовому заводі користуються саме першою системою, тобто використовують рахунки лише 9 класу “Витрати діяльності”.

Друга схема- використання рахунків класів 8 “Витрати діяльності”. Це трудомісткий метод. Але він оперативно забезпечує інформацію для складання Звіту про фінансові результати.

1.3 Витрати виробництва, їх документальне оформлення

Метою обліку витрат на виробництво є визначення розміру витрат, які припадають на кожну окрему операцію, або кожен окремий продукт. Це необхідно для оцінки запасів і визначення прибутку.

Завдання обліку витрат на виробництво полягає в накопиченні даних для розрахунку собівартості одиниці продукції. Мета зведення даних в системі накопичення витрат- встановити величину витрат по двох головних об'єктах- по продукту (для оцінки вартості запасу) і за центрами відповідальності (з метою контролю за рівнем витрат). Таким чином система накопичення витрат- це сумування витрат за центрами відповідальності і розподіл цих витрат на калькуляційну одиницю. Другий етап називається калькуляцієюсобівартості продукції.

Етапи калькуляційного процесу на Косарському спиртзаводі зображено на схемі 1.3.1.

Етапи калькуляційного процесу

1		2			3
Розрахунок собівартості сукупної продукції		розрахунок собівартості окремих видів продукції		розрахунок собівартості одиниць окремих видів продукції
собівартість усієї продукції		собівартість окремих видів продукції		собівартість одиниць вимірювання окремих видів продукції
	Об'єкти калькулювання собівартості продукції

Рис.1.3.1.Етапи калькуляційного процесу на підприємстві Косарський спиртзавод

Безпосередньо виробнича діяльність виражає основну мету підприємства- випуск продукту, який буде реалізований і принесе прибуток. Виробничі процеси- другий етап виробництва. Характерною особливістю цього етапу, як центрального у виробничій системі, є формування витрат на виробництво продуктів.

Стан виробництва характеризується його ефективністю, технологічними параметрами, ступенем використання досягнень науково- технічного прогресу, місцем і роллю працівника у виробничих процесах. Обмеження ресурсів і досягнення планової ефективності потребують постійного зіставлення витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно звіряти з даними майбутніх витрат, що залежать значною мірою від впливу зовнішнього середовища. Крім того адміністрація з метою управління доходами і витратами спостерігає за ефективністю управління, за отриманими результатами від виробництва кожного виду продукту.

Отже, до витрат виробництва відносяться спожиті в процесі виробництва засоби виробництва, які втілюють у собі минулу працю (сировину, матеріали, амортизацію основних засобів, працюпрацівників, зайнятих у процесі виробництва теперішньому.

Формування складу витрат виробництва відображено на рис. 1.3.2.

Рис.1.3.2. Формування складу витрат виробництва

Виходячи з принципу історичної собівартості, собівартість виготовлених на підприємстві активів складається з усіх витрат виробництва, виражених в грошовій формі.До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати (рис. 1.3.2.).

Собівартість продукції є якісним показником, в якому концентровано відображаються результати господарської діяльності організації, її досягнення і резерви.

Чим нижча собівартість продукції, тим більшою є економія праці, краще використовуються основні фонди, матеріали, паливо, тим дешевше виробництво продукції обходиться як підприємству, так і суспільству вцілому.

Витрати, які відносяться на собівартість продукції, визначаються галузевими інструкціями з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).

До собівартості продукції, зокрема, включаються витрати праці засобів і предметів праці на виробництво продукції на підприємстві. До них відносяться: витрати на підготовку і освоєння виробництва; витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), зумовлені технологією і організацією виробництва, включаючи витрати на контроль виробничих процесів і якості продукції, що випускається; витрати пов'язані з раціоналізацією і винахідництвом; витрати по обслуговуванню виробничого процесу, забезпеченню нормальних умов праці й технуки безпеки; витрати, пов'язані з набором робочої сили; підготовкою і перепідготовкою кадрів; відрахування на державне соціальне страхування; витрати по управлінню виробництвом, тощо.

Крім того, до собівартості продукції (робіт, послуг) включаються також витрати від браку, від простоїв за внутрішньовиробничими причинами, нестачі матеріальних цінностей у виробництві й на складах в межах норм природного убутку.

В залежності від того, які витрати включаються до собівартості продукції, традиційно виділяються наступні її види:

-виробнича- включає прямі витрати і загальновиробничі витрати; характеризує витрати цеху на виготовлення продукції;

-маржинальна (обмежена)- це виробнича собівартість, яка характеризує рівень прямих змінних витрат, які припадають на одиницю продукції;

-повна собівартість- виробнича собівартість збільшена на суму адміністративних, комерційних і збутових витрат. Цей показник інтегрує загальні витрати підприємства, які пов'язані як з виробництвом, так і з реалізацією продукції;

-індивідуальна собівартість- характеризує витрати конкретного підприємства по випуску продукції;

-середньогалузева собівартість- характеризує середні по галузі витрати на виробництво даного виробу і розраховується за формулою середньозваженої із індивідуальних собівартостей підприємств галузі.

Принцип історичної собівартості, покладений в основу бухгалтерського обліку, передбачає пріоритетну оцінку активів підприємництва, виходячи з витрат на їх виробництво і придбання.

Повна собівартість складається з виробничої собівартості, витрат на збут і адміністративних (загальногосподарських) витрат (рис. 1.3.3.).

	Повна собівартість продажу
Виробнича собівартість		витрати зі збуту		витрати на управління

Рис.1.3.3.Формування повної собівартості продукції.

Показник повної собівартості використовується не для оцінки активів, а для цілей довгострокового планування та для визначення ціни на продукцію.

Процес формування повної собівартості показаний на рис.1.3.4.

Прямі витрати на робочу силу

+

=

Додані витрати

Загальновиробничі витрати

+

=

Виробнича собівартість

Прямі витрати на матеріали

+

=

Повна собівартість

Витрати на збут

+

Адміністративні витрати

Рис.1.3.5. Елементи повної собівартості продукції

До складу загальновиробничих витрат включаються:

- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи; й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

- амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

- витрати на утримання, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

- витрати на вдосконалення технології і організації виробництва (оплати праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології і організації виробництва, покращанням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи; медичне страхування працівників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

- витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

- інші витрати (втрати від браку» оплата простоїв тощо). Облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування ведеться на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати". Цей рахунок не застосовується підприємствами торгівлі.

1.4 Склад інших витрат операційної діяльності

Адміністративними є витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва і управлінням ним в масштабі всього підприємства.

До адміністративних витрат відносяться наступні загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

- загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємства та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (оренда, податки, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, по телексу, факсу тощо);

- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення;

- витрати на врегулювання суперечок у судових органах;

- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

інші витрати загальногосподарського призначення. Облік адміністративних витрат ведеться на рахунку 92 "Адміністративні витрати".

По дебету рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображається сума визнаних адміністративних витрат, по кредиту - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

Витрати на збут включають наступні витратипов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

- витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

- витрати на ремонт тари;

- оплата праці і комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділу, що забезпечують збут;

- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;.

-витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

- витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з

транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

- витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

- інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг. Облік витрат, пов'язаних з збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг ведеться на рахунку 93 "Витрати на збут".

По дебету рахунку відображається сума визнаних витрат на збут (витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг), по кредиту - списання на рахунок 79 "Фінансові результати"..

Аналітичний облік витрат на збут ведеться у відомостях в розрізі статей витрат. При організації обліку за центрами витрат відповідні відомості отримують в розрізі складів і служб, пов'язаних зі збутом готової продукції.

До інших операційних витрат включаються:

- витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення стандарту бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи";

-собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю в еквіваленті, вираженому в національній валюті. України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти;

- собівартість реалізованих виробничих запасів, якадля цілей

бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартостіта витрат, пов'язаних з їх реалізацією;

- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

- втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);

- втрати від знецінення запасів;

- нестачі і втрати від псування цінностей;

- визнані штрафи, пені, неустойки;

- витрати на виплати матеріальної допомога, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

- інші витрати операційної діяльності.

Для обліку інших витрат операційної діяльності використовують рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності". На рахунку 94 ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 "Собівартість реалізації"", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут".

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом -списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

2. Дослідження методології обліку витрат операційної діяльності на Косарському спиртзаводі

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Одним із підприємств Державного концерну “Укрспирт” є Косарський спиртовий завод, сучасне ефективне підприємство харчової промисловості, яке спеціалізується на виробництві спирту етилового вищої очистки та високоякісних горілчаних напоїв.

Це державне підприємство,яке входить до державного концерну «Укрспирт» і безпосередньо підпорядковано обласному об”єднанню спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Сьогодні Косарський спиртовий завод являє собою підприємство високотехнологічного виробництва, з добре розвиненою інфраструктурою, високим ступенем автономності, добре забезпеченим автомобільним транспортом та шляхами сполучення, має добре розвинену залізничну сітку сполучення.

Але основою виробництва було, є і залишається виробництво спирту етилового вищої очистки.

Характеристика підприємства

Косарський спиртовий завод виробляє спирт етиловий -ректифікат вищої очистки, “Єкстра” та “ Люкс” за ГОСТ 5962-67, спирт етиловий ректифікований із меляси високоякісний за ДСТУ 3099-95, та горілки особливі за ГОСТ 12712-80. Виробничі потужності станом на 1.01.01 року дозволяють виробити 990 тис. дал спирту вищої очистки, та 620 тис. дал горілчаних виробів. Починаючи з 1995 року на підприємстві освоєно виробництво спирту етилового ректифікованого із меласи високоякісного, А а з грудня місяця 2000 року, підприємство перейшло на виробництво спирту із зерна.

Продуктивність спиртового цеху становить 4500 декалітрів спирту вищої очистки на добу із меласи та 3000 дал спирту із зерна.Технологічний цикл виробництва складає 242 дні. Висока культура виробництва забезпечує найвищу якість косарського спирту і відома споживачам, як на Україні так і за її межами.

На ринку спирту пропонується спирт -ректифікат вищої очистки із меляси та зерна, спирт-ректифікат високоякісний із меляси та спирт класу “Екстра “ і “Люкс”. Річні об»єми виробництва коливаються в межах 600-680 тис. дал спирту,що становить 47-53% виробництва по Черкаському об»єднанню. В зв»язку з скороченням експортних поставок основними споживачами є лікеро-горілчані заводи,як Черкаського об»єднання, так і інших регіонів.(ПП “Імперіал” М. Донецьк, Херсонське ПП «Маві», ПП “ Весна “ м. Херсмон, ТОВ “Піщевик “ м. Кіровоград) та інші.

На ринок лікеро-горілчаної продукції пропонуються горілки особливі «Холодний Яр» в пляшках 0,5 л, 0,75л, «Казка Холодного Яру», «Крижана», «Максим Залізняк»- 0,5 л, гірка настійка «Холодноярський край» 0,5л. Вся продукція реалізується в межах держави,.

Основна діяльність підприємства - виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів. Виробнича потужність в добу основної продукції становить :

4500 дал спирту;

2000 дал лікеро-горілчаних виробів в пл. 0,5 л;

До складу підприємства входять шість цехів: розливу, тарний, спиртодріжджовий; два склади готової продукції та цех сировини і матеріалів ; дві майстерні (механічна та електромайстерня ); чотири дільниці (вуглекислотна,транспортна,сировинна, контрольно-вимірювальних приладів); два відділи(збуту та адміністративно - господарський ); дві бригади (по капітальному ремонту та вантажників ); охорона; відділ робітничого постачання.

Всього станом на 01.01.02р. на підприємстві працює 489 чол.

Структура управління Косарським спирзаводом відображена на рис.2.1.1.

Директор заводу

Головний інженер

Головні спеціалісти

Заступники директора

Служби головного інженера

Начальники виробництв, допоміжних цехів і підрозділів

Спиртове виробниц тво

Горілчане виробницт во

ТЕЦ

Механічна майстерня

Гараж

РВУ

Електро цех

КВПіА

Підсобне господарст во

Рис.2.1.1.Структура управління Косарським спиртовим заводом

Оскільки обладнання та технологія виготовлення спирту на підприємстві передбачає виготовлення його із меляси та зернових культур, то основними постачальниками цієї сировини є Олександрівський цукровий завод, сільськогосподарські підприємства Кам'янського та Олександрівського районів.

З лікеро-горілчаних виробів підприємство виготовляє 6 видів горілки.

Незважаючи на хорошу якість продукції підприємство не змогло вийти на зарубіжний ринок збуту. Тільки 140,2 тис.дал. спирту на суму 22432,0тис.грн., як сировину, реалізовано в 2001 році за кордон.

За 12 місяців 2001 року вироблено спирту в/о - 438,9тис.дал. та горілчаних виробів - 141,9тис.дал. В порівняльних цінах (на 1.01.2001 року) вироблено товарної продукції на суму 13792,1тис. гривень ( по спирту - 9419,5тис.грн- 68,3%, горілчаних виробів -4372,6тис.грн- 31,7%.), що на 10829,8 тис.грн менше, ніж за за 2000 рік. Зменшення виробництва товарної продукції відбулося як за рахунок зменшення об'ємів виробництва горілчаних виробів проти минулого року на 280,6тис. дал (8737,8тис.грн), так і зменшення об'ємів виробництва спирту на 224,0тис.дал (2092,0тис.грн.).

Таблиця.2.1.1. Виконання плану виробництва основних видів промислової продукції за 2001р.

	Спирт	Горілчані вироби
	Виро Бле-но в 2000 Році	П Л А Н	Ф А К Т	+, - до пла ну	+, - до 2000/ 2001 року	Вироблено в 2000 Році	П Л А Н	Ф А К Т	+, - до пла ну	+, - до 2000/2001 року
І квартал	131,2	130,0	98,8	-31,2	-32,4	125,2	115	48,3	-66,7	-76,9
ІІ квартал	301,3	240	68,3	-171,7	-330	144,8	115	27,4	-87,6	-117,4
І півріччя	432,5	370	167,1	-202,9	-265,4	270	230	75,7	-154,3	-194,3
9 місяців	432,5	420	291,3	-128,7	-141,2	341,6	330	122,7	-207,3	-218,9
2001 рік	662,9	680	438,9	-241,1	-224,0	422,5	450	141,9	-308,1	-280,6

Як показують приведені дані, за 2001 рік виробнича діяльність підприємства скоротилася проти минулого року по виробництву спирту на 33,8 відсотка, по горілчаних виробах на 66,4 відсотка.

Використання потужностей за цей період становить :

по спирту - 29,5%,

по горілці - 25,5%.

Обсяги реалізації за 2001 рік становлять:

По спирту - 426,4тис.дал, в т.ч. спирту “Екстра” - 321,2тис.дал, що на 315,1тис.дал менше, ніж в 2000 році.

Із загальної кількості відвантаженого спирту на власні потреби було використано 59,4тис.дал., відвантажено на умовах давальницької переробки 114,7тис.дал., відвантажено за кошти - 252,3тис.дал (59,2%).

Реалізація горілчаних виробів, починаючи з ІІ півріччя 2000 року проводилася дистиб'юторською фірмою “ТОП-ТРАНС”.

Серед горілок домінуюючою по виробництву залишається горілка “Холодний Яр” - 79,98 % загального виробництва.

Горілчаних виробів реалізовано 158,9тис.дал, що на 250,3тис.дал менше, ніж за 2000 рік.

В результаті різкого падіння об'ємів виробництва промислової продукції в 2001 році, фінансовий стан підприємства погіршився.

Таблиця 2.1.2.Оцінка капіталу
						тис.грн.
	Показники	Джерело інформації	на початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміни
		за новими стандартами			тис.грн.	%
	1	2	3	4	5	6
1	Власний капітал - всього	ряд. 380 (Ф.1)	12506	10258	-2248	82,0%
2	Статутний фонд	Ряд.300 (Ф.1)	8673	8673	0	100,0%
3	Відношення податкової заборгованості до власного капіталу, %	Дані з особового рахунку платника податків та дані підприємства*100/ Ряд.1	26,9%	36,4%	x	X
4	Залучені кошти - всього	ряд.( 5+6+7)	772	2432	1660	315,1%
5	Кредити банків	Ряд.440+500 (Ф.1)	772	399	-373	51,7%
6	Позикові кошти	Ряд.450+470(Ф.1)	0	0	0	-
7	Відстрочені податкові зобов'язання	Ряд.460 (Ф.1)	0	2033	2033	-
8	Відношення залучених коштів до власного капіталу, %	ряд.4/ряд.1*100	6,2%	23,7%	x	X
9	Розрахунки з кредиторами	Ряд.510+520+530+540+550+560+570+580 (Ф.1)	5056	12617	7562	249,6%
#	в т.ч.: з бюджетом	Ряд.550+560+ 570(Ф.1)	3056	3732	676	122,1%
#	по оплаті праці	Ряд.580(Ф.1)	146	326	180	223,6%
#	Інші короткострокові пасиви	Ряд.590+600+ 610(Ф.1)	3658	260	-3398	7,1%

Таблиця 2.1.3.Динаміка обсягів виробництва та реалізації підприємства
					Тис.грн.
Назва показника	Джерело інформації	Відповідний період минулого року	Звітний період (наростаючим підсумком	Зростання (+), зниження (-)
	за новими стандартами	з початку року)	відс. Гр.4/гр.3	тис.грн. гр.4-гр.3
1	2	3	4	5	6
1. Обсяг виробництва продукції	Статистична звітність підприємства	22727,7	11897,9	52,3%	-10830
2. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	(ф.№2) ряд.035	22034,3	11123,3	50,5%	-10911
2.1. в тому числі надходження грошовими коштами	Дані підприємства	22034,3	11123,3	50,5%	-10911
2.2. Питома вага надходжень грошовими коштами, %	Ряд.2.1/ряд2*100	100,0%	100,0%	x	X

Таблиця 2.1.4. Аналіз фінансових результатів
				тис.грн.
Показники	Джерело інформації	Відповідний період минулого року	Звітний період
	за новими стандартами	тис.грн.	тис.грн.	зміни, %
1	2	3	4	5
1. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	Ф.№2 ряд.035	22034	11123	50,5%
2. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	Ф.№2 ряд.040	13834	8750	63,2%
- питома вага витрат у виручці від реалізації, %	ряд.2/ряд.1*100	62,8%	78,7%	X
3. Валовий прибуток	Ф.№2 Ряд.050	8201	2374	28,9%
(збиток)	Ф.№2 Ряд.055	0	0	-
4. Прибуток від операційної діяльності	Ф.№2 Ряд.100	6745	0	0,0%
(збиток)	Ф.№2 Ряд.105	0	1858	-
5. Прибуток від звичайної діяльності	Ф.№2 Ряд.170	4410	0	0,0%
(збиток)	Ф.№2 Ряд.175	0	2099	-
6.Чистий прибуток	Ф.№2 Ряд.220	2791	0	0,0%
(збиток)	Ф.№2 Ряд.225	0	2248	-

Як показують приведені дані, чистий дохід від реалізації продукції в поточному році зменшився на 10911тис.грн., або вдвічі, валовий прибуток зменшився у 3,5 рази, а питома вага витрат у виручці зросла з 62,8% до 78,7%. В результаті підприємство понесло збитки в сумі 2248тис.грн. Збитки від виробленої продукції становлять - 881,2тис.грн., від реалізації продукції - 62,9тис.грн.

Питома вага всіх видів виплат у вартості товарної продукції за 2001 рік становить 7,8%.Середньоспискова чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості становила - 489 особи.

Розрахунковий фонд робочого часу для працівників заводу становив 970970 люд - годин. З загальної кількості фактично відпрацьовано - 745506 люд - год ( 76,8 % ), відпускні - 95008 люд-год (9,8%), відпустки без збереження заробітної плати - 28094люд-год. (що складає 3,%), неявки у зв'язку з переведенням на скорочений робочий тиждень - 63594люд-годин, інші - 38768 - ( 3,9%).В інші витрати робочого часу входить і навчання працівників заводу в навчальних закладах без відриву від виробництва.

В формуванні доходної частини бюджету на районному рівні підприємство займає провідне місце. Так, в 1999 році заводом нараховано 25822.8 тис. грн. податків і платежів до сплати в бюджет та цільових позабюджетних фондів, що разом становить 71.5 % від загальної суми нарахованих податків і платежів по МДПІ. в 2000 році заводом нараховано 28046,5тис.грн. податків і платежів до сплати в бюджет та до цільових позабюджетних фондів, щ...