Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. СУТНІСТЬ, ВИЗНАННЯ ТА ОЦІНКА ОБЛІКУ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

2. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ ТА ОГЛЯД СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

3. КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

4. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

5. СИНТЕТИЧНИЙ ТА АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК ПРОДАЖУ ТОВАРІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

6. УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

торгівля облік синтетичний аналітичний

ВСТУП

Оскільки товарні операції для оптового торговельного підприємства є основною статтею оборотних коштів, за рахунок яких у процес торговельної діяльності (обороту) підприємство отримує прибутки, які є метою та основою життєдіяльності будь-якого підприємства, то оперативний та достовірний облік їх на підприємстві є також невід'ємною частиною управління підприємством, без якого неможливе досягнення цілей підприємства. Тому тема вдосконалення бухгалтерського обліку в системі управління товарними операціями є найактуальнішою для вирішення завдань управління оптовим торговельним підприємством.

Останніми роками здійснено дослідження й опубліковано ряд праць вітчизняних та зарубіжних учених: А. Алексєєвої[11], Ю. Бакуна,Н. Борща, Ф.Бутинця[13], І. Буфатиної, М. Кужельного, В. Горелкіна, В. Завгороднього, Г. Давидової, Б. Йорга, Л. Солошенко[21], Р. Валевич, В.Кюппера, Л. Персі, Л. Лигоненко, В. Лінника[18], А. Мазаракі, І. Павлюка, В. Патрова[23], Д. Росситера, Р. Томаса, А. Шафранової та ін., присвячених різноманітним питанням організації, економіки, управління, методології обліку й аналізу товарних операцій.

Але викладений стан обліку свідчить про необхідність всебічного вивчення та вирішення його проблем в умовах докорінної перебудови діяльності підприємств торгівлі, що й зумовило вибір теми курсової роботи, її актуальність, цільову спрямованість і структуру.

Від достовірності, об'єктивності та повноти відображення в бухгалтерському обліку й звітності господарських фактів, пов'язаних із рухом товарів залежить правильність визначення, а також правдивість і неупередженість усіх суттєвих для користувачів показників, які характеризують результати господарської діяльності та реальний фінансовий стан оптового торгівельного підприємства.

Мета дослідження полягає в розгляданні основних теоретичних положень і формулюванні висновків щодо вдосконалення організації обліку товарів на підприємствах оптової торгівлі.

Для досягнення мети в роботі будуть вирішені наступні задачі:

· визначена сутність та розглянуті основні принципи оцінки обліку продажу товарів на підприємствах оптової торгівлі;

· проведений економіко-правовий аналіз нормативної бази та спеціальної літератури, що регламентує питання обліку товарів;

· дана загальна характеристика типового підприємства оптової торгівлі;

· розглянуті особливості синтетичного та аналітичного обліку, а також документальне оформлення продажу товарів;

· визначені основні напрямки вдосконалення обліку продажу товарів на підприємствах оптової торгівлі.

Об'єктом дослідження в роботі виступає система бухгалтерського обліку типового підприємства оптової торгівлі ТОВ «Строй-маркет».

Предмет дослідження - сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів обліку продажу товарів.

В процесі написання курсової роботи в якості інформаційної бази були використані законодавчо-нормативні акти, які регламентують облік і аудит товарів, публікації вітчизняних та зарубіжних вчених, дані мережі Інтернет.

1. СУТНІСТЬ, ВИЗНАННЯ ТА ОЦІНКА ОБЛІКУ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

Торгівля - це одна з найдавніших форм економічної діяльності. Бухгалтерський облік торговельної діяльності завжди мав свої особливості порівняно з обліком інших видів діяльності.

Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їх найменування, або однорідна група. У бухгалтерському обліку до категорії товарів відносять матеріальні цінності, що придбанні (отриманні) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Слід зазначити, що сучасні ринкові відносини висувають нові завдання щодо вирішення проблем обліку операцій із продажу товарів, тоді як існуючі дослідження базуються на класичному підході, що деякі аспекти обліку операцій із продажу товарів у системі управління торговельного підприємства потребують більш глибокого дослідження. Так, невирішеними залишаються проблеми належного аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень із метою підвищення їх обґрунтованості та ефективності [8].

Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Товар - це продукт праці, що має вартість і розподіляється у суспільстві шляхом обміну (купівлі-продажу).

Бутинець Ф.Ф. товаром називає річ, призначену для продажу або обміну на інші цінності [12].

За його словами, під товаром у широкому значенні розуміють матеріальну або нематеріальну власність, яка призначена для реалізацій.

Взаємозамінні товари - група товарів, подібних за функціональним призначенням, використанням, якісними і технічними характеристиками, ціною та іншими параметрами таким чином, що покупець справді замінює або може замінити їх у процесі споживання (у тому числі й виробничого).

Облік товарних запасів можна здійснювати за двома показниками: перший - кількісно-вартісний облік наявності та руху товарів за купівельними цінами за кожною назвою: видом, типом, гатунком; другий - загальні транспортно-заготівельні витрати, що їх обліковують на всю масу товарних запасів (або за окремими групами).

Товари є видом запасів. Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку [11].

Товар - це продукт праці, що має вартість і розподіляється у суспільстві шляхом обміну (купівлі-продажу).

Бутинець Ф.Ф. товаром називає річ, призначену для продажу або обміну на інші цінності [9].

За його словами, під товаром у широкому значенні розуміють матеріальну або нематеріальну власність, яка призначена для реалізацій.

Взаємозамінні товари - група товарів, подібних за функціональним призначенням, використанням, якісними і технічними характеристиками, ціною та іншими параметрами таким чином, що покупець справді замінює або може замінити їх у процесі споживання (у тому числі й виробничого).

Облік товарних запасів можна здійснювати за двома показниками: перший - кількісно-вартісний облік наявності та руху товарів за купівельними цінами за кожною назвою: видом, типом, гатунком; другий - загальні транспортно-заготівельні витрати, що їх обліковують на всю масу товарних запасів (або за окремими групами).

Товари є видом запасів. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси регулюються П(С)БО 9 “Запаси”.[6] Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

З січня 2007 року Міністерством фінансів України були затверджені Методичні рекомендації № 2 з бухгалтерського обліку запасів, які більш детально роз'яснюють П(С)БО 9.

Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та коли їхня вартість може бути достовірно визначена.

На підприємствах товари обліковують за первинною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Придбані (отримані) товари зараховують на баланс підприємства за первинною вартістю.

Первинною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, що складається з таких фактичних витрат: [16]

· суми, що сплачуються згідно із договором постачальникові (продавцеві), за вирахуванням непрямих податків;

· суми ввізного мита;

· суми непрямих податків у зв'язку із придбанням запасів, що не відшкодовуються підприємству;

· транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю товарів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування товарів усіма видами транспорту до місця їх використання, включно із витратами зі страхування ризиків транспортування запасів);

· інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первинною вартістю товарів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнають узгоджену засновниками (учасниками) підприємства їхню справедливу вартість.

Первинною вартістю товарів, одержаних підприємством безоплатно, визнають їхню справедливу вартість.

Первинна вартість одиниці товарів, придбаних внаслідок обміну на подібні товари, дорівнює балансовій вартості переданих товарів. Якщо балансова вартість переданих товарів перевищує їхню справедливу вартість, тоді первинною вартістю отриманих товарів є їхня справедлива вартість. Різницю між балансовою та справедливою вартістю переданих товарів включають до складу витрат звітного періоду.

Первинною вартістю товарів, придбаних в обмін на неподібні запаси, визнають справедливу вартість отриманих товарів. [20]

Справедлива вартість товарів - це їхня ціна реалізації після вирахування витрат на реалізацію і суми надбавки (прибутку) виходячи із надбавки (прибутку) для аналогічних товарів.

Не включаються до первинної вартості товарів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені): понаднормові втрати й нестачі товарів; відсотки за користування позиками; витрати на збут; адміністративні й інші аналогічні витрати, безпосередньо не пов'язані із придбанням і доставкою товарів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

У разі відпуску товарів на продаж та іншому вибутті оцінку їхніх запасів здійснюють за одним із таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці товарів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження товарів (ФІФО); нормативних витрат; ціни продажу. [14]

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку товарів, що мають однакове призначення й однакові умови використання, застосовують лише один із перелічених методів.

Товари, що відпускаються, для спеціальних замовлень і проектів, дорогі товари, а також незамінювані товари, оцінюють за ідентифікованою собівартістю.

Оцінку за середньозваженою собівартістю здійснюють за кожною одиницею товарів діленням сумарної вартості залишку таких товарів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці товарів на сумарну кількість товарів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці товарів.

Оцінка запасів за методом ФІФО ґрунтується на припущенні, що товари використовують у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені в бухгалтерському обліку), тобто товари, які першими відпускають у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюють за собівартістю перших за часом надходження товарів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат (зокрема й товарів) на одиницю продукції (робіт, послуг), встановлених підприємством із урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норм витрат і ціни в нормативній базі слід регулярно перевіряти й переглядати.

Оцінка за цінами продажу ґрунтована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначають як різницю між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. [19]

Кожен з методів оцінки запасів при їх вибутті має свої переваги та недоліки, а тому перед підприємством постає завдання вибору такого методу, який би найбільше відповідав його потребам: не завищував фінансових результатів діяльності; не занижував собівартості; був простим та легким у застосуванні.

Запаси товарно-матеріальних ціностей має кожна компанія, незалежно від сфери її діяльності. Для торговельної компанії основним джерелом доходу є продаж товарів. Тому запаси оптової та роздрібної торгівлі складаються із товарів, що закуповуються у готовому вигляді і продаються без додаткової обробки чи переробки.

2. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ ТА ОГЛЯД СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Прийняті законодавчі акти, що діють на території України,направлені на те, щоб суб'єкти підприємницької діяльності мали однакові умови для її здійснення, незалежно від організаційних форм та форм власності підприємств мали однакові права, а також в однаковій мірі відповідали за результати своєї діяльності.

На сьогодні в Україні питанням бухгалтерського обліку та контролю приділяється особливо велика увага, так видано численний ряд нормативних документів, які регулюють порядок організації та ведення бухгалтерського обліку.

ТОВ «Строй-маркет» в своїй діяльності керується нормативною базою: законами, указами,постановами, які регулюють відношення між державним керуванням і контролем та підприємствами усіх форм власності.

Перелік нормативних документів, якими керується підприємство стосовно продажу товарів наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика нормативно-правових документів,що використовується в обліку товарів та їх реалізації

№ п/ п	Назва нормативного документу	№ документу, коли і ким затверджено	Короткий зміст документу
1	2	3	4
1	Податковий кодекс України [3]	№ 2755-VІ від 2 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями	Регулює відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає їх перелік та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю та відповідальність за порушення податкового законодавства.
2	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [4]	№ 996-ХІV від 16 липня 1999 р. зі змінами та доповненнями	Визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
3	Закон України «Про підприємництво» [5]	№ 698-ХІІ від 7 лютого 1991р. зі змінами та доповненнями	Визначає загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності(підприємництва) громадянами та юридичними особами на території України, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки.
4	Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів [8]	Наказ Міністерства фінансів України №2 від 10 січня 2007р. зі змінами та доповненнями	Визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси.
5	НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [5]	Наказ Міністерства фінансів України №73 від 7 лютого 2013р. зі змінами та доповненнями	Визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності(крім банків і бюджетних установ) та вимоги до визнання і розкриття елементів звітності.
6	П(С)БО 9 «Запаси» [7;10]	Наказ Міністерства фінансів України №246 від 20 жовтня 1999р. зі змінами та доповненнями	Визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.
7	П(С)БО 15 «Дохід»	Наказ Міністерства фінансів України №290 від 29 листопада 1999р. зі змінами та доповненнями	Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.
8	П(С)БО 16 «Витрати» [5]	Наказ Міністерства фінансів України №318 від 31 грудня 1999р. зі змінами та доповненнями	Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.
9	План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств [9]	Наказ Міністерства фінансів України №291 від 30 листопада 1999р. зі змінами та доповненнями	Застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами(крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб.

Вивчивши та проаналізувавши нормативну базу з обліку продажу товарів, яка діє на сьогоднішній день в Україні, можна зробити висновок, що підприємство повністю в своїй фінансово-господарській діяльності керується чинним законодавством.

Поряд із нормативними документами використовується і спеціальна література з питань обліку продажу товарів, за допомогою якої здійснюється фінансового-господарська діяльність підприємства. Перелік спеціальної літератури, якою користується підприємство наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Характеристика спеціальної літератури з обліку товарів та їх реалізації

№ п/п	Назва	Автор, видавництво, рік видання	Короткий зміст
1	2	3	4
1	Підручник «Фінансовий облік» [13]	Сук Л.К., Сук П.Л., К.: Знання, 2012	В темі 7 висвітлено особливості ведення фінансового обліку запасів на підприємствах. Враховано вимоги чинного законодавства, П(С)БО України та інших нормативних документів.
2	Підручник «Бухгалтерський (фінансовий) облік» [23]	Ткаченко Н.М., К.: Алерта, 2013	Розкрито основні положення сучасної теорії і практики ведення бухгалтерського обліку на основі діючої законодавчо-нормативної бази.
3	Підручник «Фінансовий облік» [20]	Крупка Я.Д., Задорожний З.В., Микитюк Н.Я., К.: Кондор-Видавництво, 2013	В розділі 4 розкрито господарські процеси з реалізації товарів та пов'язаний з ними бухгалтерський облік.
4	Газета «Все про бухгалтерський облік»: статті про облік продажу товарів	Періодичне видання	Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета. В певних випусках газети містяться статті про облік реалізації товарів.
5	Сайт http://buhgalter911 .com (статті про облік продажу товарів)	Інтернет-ресурс	Інформаційний портал, який оперативно розповідає про події в сфері бухгалтерського та податкового обліку, останні зміни законодавства, довідкової та нормативної інформації.
6	Сайт http://dtkt.ua (статті про облік продажу товарів)	Інтернет-ресурс	Інформаційний фінансово-бухгалтерський портал. В деяких статтях йдеться про облік продажу товарів.

Таким чином, облік реалізації товарів на підприємствах України ведеться згідно вище вказаних нормативно-правових документів та спеціальної літератури, які забезпечують формування достовірної інформації для користувачів.

3. КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Відповідно до законодавства України підприємства оптової торгівлі, незалежно від форм власності, обсягів та методів господарювання здійснюють торговельну діяльність після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності.

ТОВ «Строй-маркет» є юридичною особою за чинним законодавством Укріни, має самостійний баланс, круглу печатку, що містить її повне фірмове найменування українською мовою і вказівку ??на місце його знаходження, розрахункові банківські рахунки, а також штампи, бланки зі своїм найменуванням, та інші засоби візуальної ідентифікації.

Вищим органом управління Товариства є рада засновників. Рада засновників правомочний вирішувати всі питання діяльності підприємства і самостійно визначає порядок своєї роботи і прийняття рішень.

ТОВ «Строй-маркет» володіє повною самостійністю в питаннях внутрішньої організації та управлінні; прийняття господарських рішень; організації та режимі оплати праці; розподіл чистого прибутку; розпорядженні своїм майном, а також інших питаннях своєї діяльності, не регламентованих законодавством.

Основними видами діяльності Товариства є:

· оптова торгівля;

· здійснення посередницької діяльності;

· інші, незаборонені законодавством види діяльності.

Діяльність, яку здійснює ТОВ «Строй-маркет», поділяється на основну операційну, іншу операційну, інвестиційну, фінансову, надзвичайну. Зміст робіт, виконуваних за кожним видом діяльності, представлено на рис. 1.

Рис. 1 Схема складу робіт за видами діяльності ТОВ «Строй-маркет»

ТОВ «Строй- маркет » реалізує товар шляхом оптових продажів, а також за допомогою участі в різних ярмарках.

ТОВ «Строй- Маркет» працює з повним асортиментом заводів-виробників. Підприємство представляє продукцію таких виробників:

· URSA - ізоляційні матеріали;

· Knauf - будівельні суміші;

· Henkel - шпаклівки, герметики, клей;

· Polirem - будівельна хімія;

· Penates - плінтуса, фурнітура;

· Kronospan - плити ДСП, MDF;

· Budgermetik - монтажна піна, герметик, клей;

· KnaufInsulation - ізоляціоннийе матеріали;

· БудМайстер - сухі будівельні суміші;

· фабрика «Новий стиль» - двері;

· Rockwool - негорюча ізоляція.

ТОВ «Строй- маркет » орієнтована на отримання максимального прибутку. Зростання прибутку в компанії обумовлюється наступними факторами:

· задоволення споживача або користувача послуг;

· позиція на ринку, часто пов'язана з бажанням ринкового лідерства;

· умови добробуту працюючих і розвиток хороших відносин серед персоналу;

· публічна відповідальність і імідж організації;

· технічна ефективність, високий рівень продуктивності праці, мінімізація витрат виробництва і т.д.

Основна мета організації - забезпечити торгуючі організації можливістю купувати, товар найширшого асортименту, який відповідає сучасним вимогам, за оптовими цінами в комфортних умовах з наступною реалізацією їх кінцевому споживачеві.

Оптова торгівля будівельними та оздоблювальними матеріалами - основний напрямок компанії, а наявність власного автопарку дозволяє здійснювати вантажоперевезення.

Організаційна структура ТОВ «Строй- маркет » представлена на рис. 2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Організаційна структура ТОВ «Строй-маркет»

Діяльність генерального директора полягає у виконанні управлінських і організаторських функцій: здійснення поточного керівництва діяльністю Товариства; стратегічне планування розвитку організації координація діяльності директора філії, менеджерів, бухгалтера, організація бухгалтерського обліку та звітності, своєчасної сплати податків; укладання договорів з постачальниками, покупцями, вантажоперевізниками.

Директор філії керує безпосередньо діяльністю ТОВ «Строй-маркет». Виконує ті ж основні функції, що і генеральний директор.

Головний бухгалтер займається веденням поточної та податкової звітності.

У посадові обов'язки менеджерів входить: підготовка і проведення ярмарків, своєчасна поставка товару, переговори з постачальниками і клієнтами, розробка та втілення в життя системи рекламної діяльності фірми, контроль над роботою продавців, проведення інвентаризації в магазинах.

Завскладом приймає і відпускає товар, веде товарні звіти по складу.

Комірник збирає товар згідно заявці магазинів.

Водій здійснює доставку товару.

Продавці працюють безпосередньо з кінцевим споживачем. Консультують покупців, відпускають товар.

Здійснюючи основну операційну діяльність, ТОВ «Строй-маркет» вивчає та визначає поточний і перспективний попит у товарах підприємств, організацій та роздрібної торгівлі свого регіону. Працівники підприємства регулярно відвідують підприємства роздрібної мережі, ознайомлюються із перебігом продажу товарів, проводять опитування покупців і реально аналізують отримані матеріали.

Опитування споживачів уможливлюють з'ясування їхніх намірів щодо попиту на товари, мотивації, ставлення до певних марок і якостей товару. Збирання даних здійснюють різними методами із подальшим заповненням розроблених анкет чи листів опитування. Найпоширенішим цей метод є в разі вивчення попиту на товари широкого вжитку. Під час оброблення даних використовують метод підсумовування відповідей і визначення структури їх за варіантами відповідей; методи статистичного аналізу попиту (кореляційний та регресивний аналізи) тощо. За даними розрахунків виявляють чинники, що впливають на попит і споживчі переорієнтації покупців. Це дає змогу прогнозувати попит, виявляти типологічні групи споживачів, на які можна орієнтуватися в майбутньому, тощо.

Підприємства роздрібної торгівлі на підставі власних досліджень і розрахунків формують замовлення на закупівлю необхідних їм товарів, які передають ТОВ «Строй-маркет» для виконання. Поєднання даних цих замовлень із прогнозованими розрахунками дає можливість точніше визначити обсяг та асортимент необхідних покупцям товарів, правильно й обґрунтовано сформувати замовлення на поставку продукції товаровиробникам.

Аналогічні методи застосовують і в разі визначення потреб у товарах виробничо-технічного призначення.

ТОВ «Строй-маркет» має тривалі комерційні відносини із підприємствами-споживачами, тобто з організованими споживачами, заздалегідь отримує від них замовлення на постачання товарів, в яких зумовлено не лише обсяги й терміни постачання, а й вказано потрібний асортимент та якість товарів. Оброблення цих замовлень дає змогу визначити основну частину очікуваного попиту.

4. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

Продаж товарів є завершальною стадією комерційної діяльності оптових торговельних підприємств. Вона визначає ефективність їхньої роботи, а від її організації залежить своєчасність та безперервність забезпечення клієнтів товарами.

Реалізація товарів здійснюється на підставі укладених договорів з оформленням супровідних документів.[18]

Характеристика договорів в оптовій торгівлі наведена у таблиці 3.

Таблиця 3

Характеристика договорів з оптової торгівлі

Вид договору	Характеристика
Договір купівлі-продажу	Договір, за яким одна сторона (продавець) зобов'язується передати товар у власність іншій стороні (покупцю), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну суму грошей (ціну).
Договір постачання	Оптовий продаж товарів оформлюється Договором постачання, відповідно до якого постачальник, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в обумовлений термін вироблені або закуплені ним товари покупцю для використання в підприємницькій діяльності чи інших цілях, не пов'язаних а особистим, сімейним та іншим подібним використанням.
Договір комісії	Договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду здійснити одну або декілька угод від свого імені, але за рахунок комітента.
Договір консигнації	Договір, за яким іноземна фірма-експортер товарів в Україну (консигнант) постачає товари на склад українського посередника (консигнатора) і доручає йому від свою імені здійснити за винагороду подальшу реалізацію поставленого за договором товару.
Договір міни	За Договором міни між сторонами здійснюється обмін одного майна на інше. Кожний із учасників міни вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, покупцем майна, яке він одержує.
Бартерний договір	Цей договір відрізняється від договору міни тим, що його предметом є обмін не лише товарами, але й різноманітні комбінації обміну товарів, робіт, послуг і зобов'язань третіх осіб (векселі).

Основні реквізити в договорах (контрактах) повинні давати такі дані: найменування сторін; назву товару, його стислу характеристику; умови надходження; терміни поставки; кількість та одиницю виміру; ціну; порядок розрахунку та перелік санкцій, які мають бути використані при невиконанні зобов'язань. Ця інформація потрібна не тільки для здійснення контролю за своєчасним виконанням зобов'язань сторін, а для достовірного відображення в обліку первинної вартості товару та розрахунків з постачальниками, бюджетом тощо.

Оптове торговельне підприємство здійснює продаж товарів своїм клієнтам на підставі їхніх замовлень. Покупцями товарів, які пропонує оптовик, є підприємства роздрібної торгівлі, промислові підприємства, громадські організації та установи, інші підприємства оптової торгівлі. Замовлення на поставку товару містить розгорнутий (специфікований) асортимент товарів, ціну, кількість, якість та конкретні терміни поставки. Після підготовки замовлення на поставку товарів, покупець залишає у себе копію, а оригінал направляє на адресу підприємства оптової торгівлі. Спосіб передання замовлення залежить від терміновості його виконання та вимог, що їх висуває замовник стосовно виконання замовлення.

Після отримання замовлення покупця оптове підприємство приймає його до виконання, намагаючись максимально повно задовольнити потреби замовника.

Постачальники товару, незважаючи на форми реалізації, повинні супроводжувати товар товарно-транспортними накладними чи фактурами, накладними, а на деякі товари мають бути сертифікати, посвідчення якості, ярлики тощо.

Так, наприклад, якщо представник торговельного підприємства за дорученням одержує товар на складі постачальника, за умов поставки «франко-завод», то зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві (тобто на заводі, фабриці, складі і т. д.). Зокрема, продавець не відповідає за вантаження товарів при наданні покупцем транспортних засобів. Але продавець зобов'язаний поставити товар відповідно до умов договору купівлі-продажу з наданням торгового рахунка-фактури або еквівалентного йому електронного повідомлення, а також будь-якого іншого свідоцтва відповідності, потреба в якому може виникнути та котре передбачене договором.

Разом із первинними документами на товар постачальник виписує податкову накладну, в якій підтверджує реалізацію товару з ПДВ за встановленою ставкою, із зазначенням суми ПДВ чи без ПДВ. [21]

Покупець, з іншого боку, зобов'язаний сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу; прийняти поставку товару, нести всі ризики знищення або пошкодження товару. Покупець, незалежно від варіантів надходження товару, зобов'язаний забезпечити їх надходження відповідно до діючих Інструкцій про порядок придбання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю та якістю.

Якщо, при надходженні товару будуть виявлені невідповідності до показників у документах постачальника, тоді ці факти розбіжності оформлюють актом приймання. Тобто, надходження товару фіксується за фактичною наявністю. При прийманні товару може бути виявлена нестача понад норми природного збитку, тоді складають акт про встановлену розбіжність у кількості та якості при прийманні товарно-матеріальних цінностей за типовою формою в трьох екземплярах.

Перший екземпляр акта із супровідними документами передають у бухгалтерію, другий разом із претензійним листом направляють постачальнику або транспортній конторі, що доставила вантаж, третій -- залишається у матеріально-відповідальних осіб. У випадку ушкодження товару під час перевезення автомобільним транспортом оформляють акт, що додається до товарно-транспортної накладної.

Підставою для висунення претензії залізниці, за нестачі вантажу, є складений комерційний акт.

Реалізують товари як за готівку, так і з розрахунком у безготівковій формі. Оптове підприємство виступає у ролі постачальника, тому документування товарних операцій відбувається, як і у випадку надходження товару, коли оптове підприємство виступає покупцем.

У документах постачальників, крім товару, окремо вказують кількість та вартість тари. Тара повинна бути оприбуткована матеріально-відповідальною особою за тими самими ознаками, які наведені у документі постачальника. Якщо фактична кількість, якість, ціна й маркування тари не збігаються з даними документами постачальника, то складають акт про відхилення. У випадку, якщо тара під товаром не зазначена у документах постачальника, її треба теж оприбуткувати за актом. Якщо вартість тари включена до ціни товару, то у документах постачальника зазначено «Тара без ціни». [17]

Матеріально-відповідальні особи повинні вести облік тари за кількістю та номенклатурою, а інвентарну ще й за постачальниками. Облік тари на складі, як і товару, ведуть у книгах чи картках складського обліку. Згідно з діючою класифікацією тари, її бухгалтерський облік повинні вести за видами: тара дерев'яна; з картону; металева; скляна; з пластмаси; з тканини та нетканих матеріалів.

У встановлені терміни матеріально-відповідальні особи передають первинну документацію до бухгалтерії у вигляді товарного звіту чи реєстру за всіма приходними та видатковими документами. Перевірені звіти та документи до них є основою для відображення руху товарів і тари на рахунках бухгалтерського обліку.

Порядок організації обліку товарів на складі залежить від способу їх зберігання сортового чи гуртового. При сортовому способі товари зберігають за їх видами. Ведеться складський облік надходження, вибуття та залишків у картках за кількістю та вартістю товару. Картки відкриваються на кожен вид товару (сорт, артикул). Замість карток облік товару на складі можна вести у книгах складського обліку. Після кожного випадку руху товарів виводять залишок товарів у натуральних показниках.

У бухгалтерії теж відкривають такі картки, але, крім натуральних показників, у них проставляють ціну і вартість товарів. Записи в них проводять за тими самими первинними документами (прибутковими та видатковими документами), які здані комірниками та за якими були здійснені записи на складі, тому недоліком цього методу є дублювання інформації.

Найбільш вдалим вважається сальдовий метод обліку товарів. При сальдовому методі на складі ведеться облік товарів у картках тільки за кількістю, а в бухгалтерії на кожне перше число місяця роблять записи у сальдову відомість за ціною, кількістю та вартістю за кожним найменуванням товару, звіряють із залишками звіту комірника.

За гуртовим способом товари зберігають за окремими партіями. На кожну партію відкривають гуртову картку та товарний ярлик для запису в них даних про наявність товару, який надійшов та його реалізацію. Гуртові картки закривають після того, як товари певної партії повністю відпущені зі складу.

5. СИНТЕТИЧНИЙ ТА АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК ПРОДАЖУ ТОВАРІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

До оптового товарообігу включають продаж товарів народного споживання підприємствам роздрібної торгівлі, громадського харчування та промисловим підприємствам для переробки і виробничого споживання, а також продаж іншим споживачам.

При веденні обліку реалізації товарів бухгалтерія оптового підприємства узагальнює таку інформацію.

1. Дохід від реалізації товарів. Дохід від реалізації товарів визначається за наявності таких умов:

· покупцеві передано ризики та вигоди, пов'язані з правом власності на товар;

· підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованими товарами;

· сума доходу може бути достовірно визначена;

· є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Право власності виникає з моменту передачі товарів покупцю, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

· сума податку на додану вартість, інші обов'язкові платежі, що підлягають перерахування до бюджету;

· сума надходжень за договором комісії (доручення) на користь комітента (довірителя);

· сума попередньої оплати товарів;

· надходження, що належать іншим особам.

Загальний дохід від реалізації товарів без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків відображається за кредитом субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів».

Для коригування доходу від реалізації товарів застосовується регулюючий субрахунок 704 «Вирахування з доходу», за дебетом якого відображаються:

1) суми наданих після дати реалізації знижок покупцям;

2) вартість повернених покупцями товарів;

3) суми надходжень за договорами комісії на користь комітентів.

Аналітичний облік доходу від реалізації товарів ведеться за окремими сегментами діяльності, структурними підрозділами, торговими правочинами, товарами або іншими напрямами, визначеними підприємством.

2. Податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Згідно з Податковим кодексом України одним із об'єктів оподаткування є операції з постачання товарів на митній території України. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів визначається, виходячи з їх договірної(контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

У разі постачання товарів без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах товарообмінних операцій, передачі товарів для невиробничого використання, натуральної оплати праці, а також при постачанні товарів пов'язаній особі або суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований платником ПДВ, база оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

При постачанні імпортних товарів на митній території України базою оподаткування є договірна вартість, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки, що справляються під час їх митного оформлення з урахуванням акцизного податку та ввізного мита.

Інформація про нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість узагальнюється за кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками».

3. Собівартість реалізованих товарів. В оптовій торгівлі собівартість реалізованих товарів визначається одним із методів оцінки вибуття запасів. Інформація про собівартість реалізованих товарів узагальнюється за дебетом субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів».

Аналітичний облік собівартості реалізованих товарів ведеться за окремими товарами, торговими правочинами.

Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізації становить показник валового прибутку (збитку) від реалізації товарів.

Собівартість реалізованих товарів включається до складу витрат, які враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

4. Стан розрахунків з покупцями. Для узагальнення інформації про розрахунки з вітчизняними покупцями за відвантажені товари використовується активний субрахунок 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», за дебетом якого відображається нарахування дебіторської заборгованості покупців, за кредитом - її погашення або списання. Дебетове сальдо субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» означає залишок дебіторської заборгованості покупців, який на звітну дату відображається у другому розділі активу балансу за первісною вартістю. У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з первісної вартості дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

Аналітичний облік дебіторської заборгованості ведеться за кожним покупцем у розділі пред'явлених до сплати рахунків.

Якщо умовами оплати передбачено одержання від покупця авансу, для обліку поточної кредиторської заборгованості застосовується пасивний субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними». За кредитом цього субрахунку відображається збільшення поточних зобов'язань за авансами, одержаними під поставку товарів, за дебетом їх погашення або списання. Кредитове сальдо субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними» означає залишок поточних зобов'язань, який на звітну дату відображається у четвертому розділі пасиву балансу. Аналітичний облік ведеться за кожним покупцем, що надав оптовому підприємству аванс.

5. Дохід від продажу товарів при визначенні оподатковуваного прибутку. Дохід від продажу товарів є складовою частиною доходу в декларації з податку на прибуток підприємства. Податковим кодексом передбачено такий порядок формування цього показника:

- доходи від продажу товарів визначаються, виходячи з договірної вартості товарів; сума податку на додану вартість, отримана на вартість продажу товарів, не включається до складу доходу;

- дохід, отриманий платником податку від продажу товарів пов'язаній особі, розраховується, виходячи з договірних цін, але не нижче звичайних цін, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни. Це правило поширюється також на операції з особами, які не є платниками податку на прибуток або сплачують його за іншими ставками.

Витрати, понесені у зв'язку з продажем товарів пов'язаним особам, визнаються у розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу:

- доходи та витрати від проведення товарообмінних операцій визнаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижчої(вищої) від звичайних цін;

- дохід від реалізації товарів при визначенні оподатковуваного прибутку визнається за датою переходу покупцеві права власності на товари.

У разі продажу товарів за договором комісії датою отримання доходу вважається дата продажу товарів, що належать комітенту, яка зазначена у звіті комісіонера.

Таким чином, наведена система рахунків синтетичного й аналітичного обліку дозволяє одержувати інформацію, необхідну для управління товарообігом та для відображення процесу реалізації товарів у фінансовій, податковій і статистичній звітності.

В таблиці 3 наведено приклад обліку реалізації товарів за кошти відповідно до договору купівлі-продажу.

Таблиця 4

Облік реалізації товарів з наступною оплатою

№ пор.	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Визнано дохід від реалізації товарів згідно з накладною на відпуск товарів покупцю	361	702
2	Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ на підставі податкової накладної	702	641
3	Відображено собівартість реалізованих товарів	902	281
4	Зараховано на поточний рахунок оплату покупця за реалізовані товари	311	361

Припустімо,що умовами договору передбачено попередню оплату за товари.

Таблиця 5

Облік реалізації товарів за попередньою оплатою

№ пор.	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Отримано від покупця попередню оплату за товари	311	681
2	Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ згідно з податковою накладною	643	641
3	Визнано дохід від реалізації товарів на підставі накладної на відпуск товарів	681	702
4	Відображено суму ПДВ без включення до податкових зобов'язань	702	643
5	Відображено собівартість реалізованих товарів	902	281

Таблиця 6

Облік продажу товарів пов'язаним особам

№ пор.	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Визнано дохід від реалізації товарів згідно з накладною	361	702
2	Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ на підставі податкової накладної, виходячи з фактичної ціни реалізації	702	641
3	Донараховано податкове зобов'язання з ПДВ, виходячи із різниці між звичайноюі фактичною ціною	949	641
4	Відображено собівартість реалізованих товарів	902	281
5	Отримано оплату від покупця за реалізовані товари	311	361

При реалізації товарів пов'язаній особі податкове зобов'язання з ПДВ нараховано, виходячи зі звичайної ціни, оскільки фактична ціна реалізації нижча за звичайну. Але у податковій накладній, яка видається покупцю, вказуються база оподаткування і відповідно сума ПДВ, розраховані на підставі фактичної ціни реалізації.

Облік реалізації товарів згідно з договором міни

Облік товарообмінних операцій ведеться з урахуванням таких особливостей:

- сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню оптовим підприємством, який зменшено або збільшено відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів;

- якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що передані за цим бартерним контрактом.

Облік реалізації товарів за договором комісії

При реалізації товарів за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням оптового підприємства (комітента) за плату здійснити одну чи кілька угод з продажу товарів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комісіонер визнає дохід від надання оптовому підприємству посередницької послуги зі збуту товарів у розмірі комісійної плати і відображає його суму на субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»;

- після виконання доручення оптового підприємства у рамках договору комісії комісіонер повинен представити комітентові звіт.

Періодичність складання звіту встановлюється договором і може бути: за фактом продажу кожної окремої партії товару; щомісяця; після продажу всіх товарів, прийнятих за договором комісії. Для документального оформлення виконання договору комісії, крім звіту, застосовується акт приймання-передачі комісійних послуг.

Таблиця 7

Облік реалізації товарів за договором комісії

№ пор.	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
У комітента
1	Передано товари на комісію	283	281
2	Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ	643	641
3	На підставі звіту комісіонера визнано дохід від реалізації товарів	685	702
4	Відображено суму ПДВ	702	643
5	Відображено собівартість реалізованих товарів	902	283
6	Збільшено витрати на збут на суму комісійної плати	93	685
7	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ, виходячи із розміру комісійної плати	641	685
8	Отримано оплату від комісіонера за продані ним товари за вирахуванням комісійної плати	311	685
У комісіонера
1	Отримано товари на комісію	024	-
2	Збільшено податковий кредит з ПДВ, виходячи із вартості отриманих товарів на комісію	641	644
3	Відвантажено товари покупцю	377	702
4	Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ	702	641
5	Відображено дохід, який належить комітенту: -сума без ПДВ; -ПДВ	704 644	685 685
6	Визнано дохід у розмірі комісійної плати	685	703
7	Нараховано податкове зобов'язання,виходячи із розміру комісійної плати	703	641
8	Одержано плату від покупця	311	377
9	Перераховано кошти комітенту	685	311
10	Списано з позабалансового рахунку продані товари	-	024

Комісійна плата утримується із виручки від реалізації у розмірі 10%.

Облік наданих знижок покупцям і повернення товарів

При поверненні покупцями товарів або наданні знижок покупцям після дати реалізації бухгалтерія оптового підприємства повинна:

- зменшити визнаний чистий дохід від реалізації товарів;

- виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, в якому зазначається зменшення суми компенсації постановлених товарів і зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Цей документ після підписання його покупцем є підставою для відображення у бухгалтерському обліку та в податковій декларації коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість;

- зменшити собівартість реалізації товарів на балансову вартість повернених покупцем товарів;

- залежно від прийнятого рішення щодо використання повернених товарів відобразити в обліку визнання їх активом,уцінку або втрати від псування.

Таблиця 8

Облік повернення товарів покупцем

№ пор.	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Зменшується дохід від реалізації згідно з накладною на повернення товарів	704	361
2	Сторнуються податкові зобов'язання з ПДВ на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної	704	641
3	Зменшується собівартість реалізації товарів	902	281
4	Списуються браковані товари на інші витрати операційної діяльності	947	281

Отже, бухгалтерський облік на підприємствах оптової торгівлі організований таким чином, щоб дані синтетичного та аналітичного обліків можуть бути широко використані як для оперативного обліку, так і для статистичної звітності.

6. УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

Для формування цілісної облікової системи, яка б повністю задовольняла потреби й вимоги користувачів з метою ефективного управління продажами товарів, необхідним є оптимальне поєднання комплексу умов та елементів облікового процесу.

На підприємствах торгівлі необхідно забезпечувати чіткий контроль за наявністю, надходженням і вибуттям товарів, не допускати можливостей для змішування кількості та вартості їх номенклатур, щоб не створювати умов для пересортування та нестач одних...