Облік продукції тваринництва

Размещено на http://allbest.ru

План

Вступ

1. Виробничо-фінансова характеристика господарства та організація облікової роботи

2. Теоретичні основи обліку продукції сільськогосподарського виробництва

2.1 Економічний зміст матеріальних оборотних активів, їх класифікація і завдання обліку

2.2 Нормативно-правове та літературне забезпечення обліку продукції сільського господарства

3. Облік продукції тваринництва

3.1 Первинна документація з обліку надходження та вибуття продукції тваринництва

3.2 Організація складського обліку

3.3 Аналітичний і синтетичний облік продукції тваринництва

4. Організація охорони праці

4.1 Юридично-правові аспекти охорони праці

4.2 Санітарно-гігієнічні вимоги на робочому місці бухгалтера

5. Вдосконалення обліку продукції тваринництва

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

бухгалтерський облік фінансовий сальдовий

Вступ

Ринкові відносини, які склалися, об'єктивно вимагають зміни бухгалтерського обліку, контролю та аудиту, наблизив його максимально до міжнародних стандартів. Управління підприємством - складний і відповідальний процес, який має свою стратегію і тактику. Дбаючи про поточну господарську діяльність, керівник підприємства, його власники, головні спеціалісти зобов'язані постійно думати про перспективу підприємства. Тільки така система управління може бути основою успішного розвитку підприємства.

Тваринництво є однією з найважливіших галузей сільського господарства. Тваринництво включає м'ясне і молочне скотарство,свинарство, конярство, вівчарство, птахівництво, бджільництво, звірівництво, кролівництво, рибництво, шовківництво. Витрати в тваринництві розмежовуються за галузями і видами продукції, що зумовлює порядок ведення бухгалтерського обліку. У тваринництві витрати обліковують за видами і групами тварин, від яких одержують конкретну продукцію. Тому об'єктами обліку витрат є групи тварин, а об'єктами визначення собівартості -- конкретні види продукції. Аналітичні рахунки відкривають за видами та статево - віковими групами тварин. На окремих із них обліковують витрати на приготування кормів у кормокухнях і кормоцехах. Ці витрати списують на відповідні групи тварин у порядку розподілу пропорційно кількості приготовлених кормів.

Темою курсової роботи є «Первинний облік наявності і руху продукції тваринництва сільськогосподарського виробництва на підприємстві» . Метою дослідження є доцільність і ефективність обліку продукції тваринництва на підприємстві СВК «Журавники». Об'єктом вивчення є матеріали обліку тваринництва на підприємстві СВК «Журавники». В процесі дослідження необхідно вивчити та проаналізувати організацію та показники обліку продукції тваринництва, зокрема: первинна документація з обліку надходження та вибуття продукції тваринництва, організація складського обліку, а також аналітичний і синтетичний облік продукції тваринництва.

На сучасному етапі є дуже важливим вдосконалення обліку на підприємствах. Зокрема, на зміну журнально-ордерній формі обліку приходять більш прогресивні форми обліку, а сам, автоматизована форма обліку. Сьогодні на ринку програмних продуктів представлено різні програми які полегшують ведення обліку на підприємстві. Багато підприємств переходять на автоматизовану форму і використовують у своїй діяльності програму «1С: Підприємство», яка у свою чергу поділяється на різні версії . Як можна зрозуміти із вищеподаного використання комп'ютерної техніки робить ведення обліку набагато зручнішим і більш легким. Отож, потрібно намагатися впроваджувати більш прогресивні форми обліку тому що вони абсолютно точно можуть полегшити ведення обліку на підприємствах.

1. Виробничо-фінансова характеристика господарства та організація облікової роботи

СВК «Журавники» було створене на основі селянської спілки «Зоря» 14.03.2000 р. Лись Л.О . Підприємство розташоване на території Волинської області, в Горохівському районі с. Журавники,12 км від районного центру м. Горохів, а також на межі Львівської області неподалік від автомагістралі Львів-Луцьк, що є економічно вигідним. Від регіональних центрів Львова і Луцька село знаходиться - 80 і 58 км .

Підприємство співпрацює з таким постачальником як «Агроном Захід» воно закуповлює насіння зернових культур, добрива.

Щодо ринків збуту то підприємство співпрацює з населенням якому часто збуває свою продукцію таку, як: пшениця,ячмінь.

Щодо структури земельних угідь, то площа сільськогосподарських угідь складає 538 га. Всю цю площу займають рілля на якій вирощують пшеницю,ячмінь,овес,жито.

Спеціалізація підприємства це - тваринництво з розвиненим зерновим господарством. Зокрема, підприємство спеціалізується по вирощуванню молодняку ВРХ та зернових культур.

До того ж в складі господарства є 2 ферми: в селі Журавники і в с.Волиця-Дружкопільська; 2 склади - зерносклад і склад запасних частин та паливо-мастильних матеріалів. На території СВК «Журавники» є транспортна бригада, автопарк, пилорама із столярним цехом і діючий млин.

На балансі підприємства налічується 7 тракторів і їх марки: 2 - Т-150,3 - МТЗ-80,ЮМЗ-6 - 1,Т-40 1, також на підприємстві налічуються комбайни марки Class Lexion-480 - 2, 1 легковий автомобіль ВАЗ 2107.

Середня кількість працюючих становить 18 чоловік, із них: в рослинництві 8 чоловік, в тваринництві 10 чоловік. Фонд оплати праці становить - т.грн. Середня з/п на 1 працюючого становить _ грн..

Штат обліково-економічної служби господарства налічує лише 1 людина. Всю Роботу виконує головний бухгалтер Попелешин М.В. Крім того на господарстві є такі працівники: головний інженер - Дудар Я.М, головний агроном Новак В.П, завідуючий фермою - Босий Б.С.

В обов'язки працівників бухгалтерії входять:

- здійснення обліку на доручених їм ділянках;

- приймання і перевірка первинних і зведених документів;

- складання і здача звітності у визначені строки;

- контроль за здійсненням усіх господарських операцій;

На господарстві використовується журнально-ордерна форма обліку. Під формою бухгалтерського обліку розуміють організацію розрахункових записів і порядок поєднання різних видів облікових регістрів які повинні забезпечувати оперативний контроль, своєчасність, повноту і достовірність узагальнення у бухгалтерському обліку всіх бухгалтерських, господарських операцій які відбуваються на підприємстві.

Щодо документообігу, то - документообіг це рух документів на підприємстві з моменту їх отримання до завершення виконання. Він включає такі основні стадії: обробка документів, перевірка документів, створення або одержання від інших підприємств, передача в архів. Наказом керівника Лись Л.О створено графік документообігу. Він містить перелік робіт зі створення, перевірки та обробки документів, що виконуються кожним підрозділом підприємства у задані строки.

Організація документообігу на підприємстві здійснюється відповідно до графіку документообігу .

Відповідно до графіку документообігу звітність з підрозділів підприємства до бухгалтерію подають: зав. фермою , обліковець тракторної бригади до 5 числа наступного місяця.

2. Теоретичні основи обліку продукції сільськогосподарського виробництва

2.1 Економічний зміст матеріальних оборотних активів, їх класифікація і завдання обліку

Щодо продукції тваринного походження в П(С)БО 30 "Біологічні активи" наведені такі терміни

Сільськогосподарська продукція - актив, одержаний в результаті відокремлення від біологічного активу, призначений для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Сільськогосподарська діяльність - процес управління біологічними перетвореннями з метою отримання сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів.

Витрати на місці продажу - витрати, пов'язані з продажем біологічних активів і сільськогосподарської продукції на активному ринку, зокрема комісійні винагороди продавцям, брокерам, непрямі податки, що сплачуються при реалізації продукції.

Біологічний актив та/або сільськогосподарська продукція визнаються активом, якщо існує імовірність отримання підприємством у майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Сільськогосподарська продукція при її первісному визнанні оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу або за виробничою собівартістю відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". Первісне визнання сільськогосподарської продукції відображається у тому звітному періоді, у якому вона відокремлена від біологічного активу.

(абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів від 09.12.2011 N 1591) Сільськогосподарську продукцію після її первісного визнання оцінюють та відображають відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". (пункт 12 із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 18.03.2011 р. N 372)

Визначення справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції ґрунтується на цінах активного ринку.

За наявності кількох активних ринків біологічних активів і сільськогосподарської продукції їх оцінка грунтується на даних того ринку, на якому підприємство передбачає продавати біологічні активи та/або сільськогосподарську продукцію.

Оцінка сільськогосподарської продукції за договірними цінами допускається лише за обтяжливими контрактами.

За відсутності активного ринку визначення справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції здійснюється за:

Останньою ринковою ціною операції з такими активами (за умови відсутності суттєвих негативних змін у технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство).

Ринковими цінами на подібні активи, скоригованими з урахуванням індивідуальних характеристик, особливостей або ступеня завершеності біологічних перетворень активу, для якого визначається справедлива вартість.

Додатковими показниками, які характеризують рівень цін на біологічні активи і сільськогосподарську продукцію.

У разі відсутності інформації про ринкові ціни на біологічні активи справедлива вартість визначається за теперішньою вартістю майбутніх чистих грошових надходжень від активу, обчисленою відповідно до пунктів 11 - 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів".

Якщо біологічні активи тваринного походження на активному ринку оцінюються з урахуванням вартості землі та капітальних витрат на її поліпшення, то оцінка таких біологічних активів здійснюється за вирахуванням справедливої вартості землі та капітальних витрат на її поліпшення.

Витрати, пов'язані з біологічними перетвореннями біологічних активів, визнаються витратами основної діяльності. Облік витрат ведеться за окремими об'єктами обліку витрат (окремі види біологічних активів та/або їх група) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". (абзаци другий - восьмий пункту 17 виключені згідно з наказом Міністерства фінансів України від 18.03.2011 р. N 372)

Доходи (витрати) від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності протягом звітного (календарного) року, визначаються як різниця між вартістю біологічних активів і сільськогосподарської продукції, оцінених у порядку, передбаченому пунктами 9 і 12 Положення (стандарту) 30, та витратами, пов'язаними з біологічними перетвореннями. Зазначені доходи (витрати) включаються до складу інших операційних доходів (витрат).

Фінансовий результат від основної діяльності складається з:

Фінансового результату від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів.

Фінансового результату від реалізації запасів - сільськогосподарської продукції та біологічних активів, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу.

Фінансового результату від зміни справедливої вартості біологічних активів на дату балансу, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на місці продажу.

Доходи від реалізації запасів - сільськогосподарської продукції та біологічних активів, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу, визначаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід". При цьому собівартість реалізованих біологічних активів і сільськогосподарської продукції дорівнює вартості, за якою вони відображаються в обліку на дату реалізації.

Збільшення (зменшення) на дату балансу балансової вартості біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу, відображається у складі інших операційних доходів (інших операційних витрат)

Тваринництво, як і рослинництво, включає ряд самостійних галузей: скотарство (молочне і м'ясне), свинарство, вівчарство (вовняне, м'ясне, каракульське), птахівництво (яєчне, м'ясне), бджільництво (медове, медово-запилювальне, запилювальне, бджолорозплідне), рибництво, шовківництво та ін. Об'єктами обліку виробничих витрат у тваринництві є технологічні групи тварин за їх видами. На кожну таку групу тварин відкривають окремі аналітичні рахунки, на яких відображують витрати на утримання тварин і вихід продукції тваринництва.

Класифікація готової продукції:

1. За формою:

- уречевлена (матеріальна);

- результати виконаних робіт;

- результати наданих послуг.

2. За ступенем готовності:

- готова продукція;

- напівфабрикати - продукти окремих технологічних фаз, якій повинні пройти одну або декілька технологічних фаз обробки, перш ніж стати готовою продукцією;

- незавершене виробництво;

3. За технологічною складністю:

- проста;

- складна:

а) супутня - це продукція отримана в одному технологічному циклі одночасно з основною, за якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачеві;

б) побічна - це продукція, що утворюється в комплексних виробництвах паралельно з основною і на відміну від супутньої продукції не потребує додаткових витрат [1,374]

2.2 Нормативно-правове та літературне забезпечення обліку продукції сільського господарства

Основним нормативним документом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні [2]. Що стосується витрат на виробництво та виходу продукції, то вони регулюються і опираються в своєму визначенні на цей закон.

НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [3] Облік витрат ведеться за окремими об'єктами обліку витрат (окремі види біологічних активів та/або їх група) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» [4], який містить загальні положення, визнання, склад, розрахунки, їх ведення в бухгалтерській звітності. ПсБО 16 «Витрати» є повним відображенням сутності витрат, дає їм повну характеристику

Згідно з П(С)БО 16 Витрати витратами визнаються:

1. Витрати відображуються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

2. Витрати звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення власного капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

3. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно визначенням доходу, для отримання якого вони здійснені.

4. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображуються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

5. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.

Згідно пункту 17 ПсБО 30 «Біологічних активи» витрати, пов'язані з біологічними перетвореннями біологічних активів, визнаються витратами основної діяльності.

ПСБО 30 «Біологічні активи» встановлено проведення оцінки біологічних активів за первісною та справедливою вартістю. Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Первісна вартість - це сума сплачених грошових коштів при придбанні (купівельна вартість) або виготовленні активу, включаючи транспортні та інші витрати, необхідні для приведення його у робочий стан [5]

Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-ІV.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-ІV.

Про податок на додану вартість : Закон України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: Положення, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. - №88.

Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій N 291 від 30.11.1999

Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 від 30.11.99 р.

Про затвердження регістрів та Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу : Наказ Міністерства аграрної політики України від 07.03.2001 р. № 49.

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2006 р. № 1315.

Методологічні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 21.02.2008р. №73.

3. Облік продукції тваринництва

3.1 Первинна документація з обліку надходження та вибуття продукції тваринництва

Основним завданням обліку тварин є: контроль за збереженням тварин; реєстрація руху поголів'я з метою визначення потреби в кормах; правильне обчислення вартості тварин при їх надходженні і вибутті, здійснення заходів щодо недостач, крадіжок.

До складу молодняку тварин включається поголів'я, вирощене у власному господарстві й придбане на стороні: молодняк з моменту приплоду до переведення в основне стадо чи вибуття тварин на відгодівлю; нетелей і свиноматок, яких перевіряють. Облік ведеться на рахунку 232 «Тваринництво», аналітичному рахунку «Молодняк ВРХ». У складі молодняку тварин на відгодівлі постійно відбуваються зміни. Кількість тварин збільшується за рахунок одержання приплоду від маточного поголів'я, придбання тварин. Зміни проходять також внаслідок переведення тварин з однієї вікової групи в іншу, переміщення з ферми на ферму, збільшення живої маси внаслідок її приросту а також збільшення вартості тварин внаслідок зростання вартості витрат на їх утримання.

З господарства тварини вибувають через їх продаж. Значну частину молодняку використовують для формування власного основного стада, частину тварин забивають на м'ясо, можуть бути випадки вимушеного забою, загибелі тварин через хвороби та з інших причин.

Бухгалтерський облік повинен відображати всі зазначені зміни в поголів'ї тварин, що робиться на підставі відповідних первинних документів. [6, 120-125]

Важливе значення має своєчасне оформлення документами одержання приплоду. Приплід худоби оприбутковують в день її народження та оформляють Актом на оприбуткування приплоду тварин (форма №95), який складають у 2 примірниках завідуючий фермою, зоотехнік та особи які доглядають тварин. Один примірник акту передають бухгалтерію наступного дня після його складання, а другий - в кінці місяця разом із Звітом про рух худоби а птиці на фермі (форма №102). В акті записи здійснюють індивідуально по кожній голові приплоду телят, а по всіх інших тваринах - в цілому із зазначенням статі. Вказують за ким із тваринників була закріплена тварина, яка дала приплід, кличку і номер, його особливі ознаки, тобто масть, прикмети, проміри.

Тварин, придбаних в інших сільськогосподарських підприємствах, племінних об'єднаннях, у фермерів, оприбутковують на підставі товарно-транспортних накладних і рахунків-фактур. При придбанні племінних тварин заповнюється також племінне свідоцтво.

Молодняк ВРХ і свиней зважують щомісяця, а також при вибутті, переведенні, забою, падежу та продажу. Результат зважування тварин відображають у Відомості зважування тварин (форма №98). Приріст живої маси визначають за Розрахунком визначення приросту живої маси (форма №98а). його складають на підставі даних відомостей зважування тварин та документів надходження та вибуття худоби. При переведенні тварин з однієї облікової групи в іншу складають Акт на переведення тварин з групи в групу (форма №97). Акти підписують зоотехнік, завідуючий фермою, бригадир, а також працівники, які передали і прийняли худобу на подальше обслуговування , і затверджує керівник господарства. Таким же актом оформляють переведення тварин в основне стад. Акт на вибракування тварин з основного стада (форма №57) складають при вибракуванні тварин. [7, 212-245]

Забій, вимушена прирізка, падіж чи загибель тварин оформляють Актом на вибуття худоби та птиці (форма №100). В акті вказують причини та обставини вибуття тварин, а також можливе використання продукції. Акт складається в день вибуття тварин, підписують: зоотехнік, ветеринарний лікар, завідуючий фермою, керівник господарства та особа, за якою була закріплена тварина.

Продаж тварин оформляють Товаро-транспортними накладними на відправку й приймання тварин та птиці (спеціалізована форма №1 - с.г. тварини). Її виписують в 4 примірниках. До неї додають Ветеринарне свідоцтво. У накладній фіксують основні дані про тварин, що відправляють: кількість голів, жива маса, вгодованість, пункт призначення, одержувач. Перший примірник накладної з розпискою водія залишається на фермі. Другий передається вантажоодержувачу, а тертій і четвертий з відміткою про приймання тварин здають в бухгалтерію. Один з них додається до дорожнього листа водія вантажного автомобіля (форма №2), а другий - бухгалтеру, який веде облік поголів'я тварин.

На фермах ведуть контроль за використанням кормів по Відомості витрати кормів (форма №94). Відомість є комбінованим накопичувальним документом, на підставі якого корми відпускаються на ферму, а також списуються на годівлю тварин. Зведений облік витрат кормів на фермі ведуть у журналі-обліку витрачання кормів (форма №35). У ньому для кожного виду кормів і груп тварин відводять окремі сторінки, на яких записують витрати кормів за їх видами у фізичній масі в перерахунку на кормові одиниці та за вмістом протеїну, а також кормодні.

Кількість молока, надоєного кожною дояркою від групи закріплених за нею корів, обліковують у Журналі обліку надою молока (форма №112), який заповнює бригадир, завідуючий фермою, старша доярка. Облік ведуть протягом 15 днів, потім здають у бухгалтерію. Завідуючий фермою за даними журналу щодня заповнює Відомість руху молока (форма №114). На відправлення продукції на заготівельний пункт складають товаро-транспортну накладну (форма №1 с.г. - молочна сировина).

Для нарахування заробітної плати у тваринництві складають Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва (форма №69). На фермах також ведуть табель обліку робочого часу (форма №64), потім складають Розрахунково-платіжну відомість (форма №73)

Облік витрат - відображення витрат, що здійснюється на підприємстві протягом певного періоду, пов'язаних з процесами постачання, виробництва і реалізації в розрізах, що формують собівартість готової продукції. В цьому обліковому процесі здійснюють первинний облік, групування, систематизація інформації, а також калькулювання собівартості продукції. [8, 17-40]

Записи про витрати та вихід продукції тваринництва здійснюються на підставі бухгалтерських документів. Для обліку витрат праці складають розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва. Для цього використовують документи, в яких обліковують вихід продукції: акт на оприбуткування приплоду тварин, відомість зважування тварин та інші.

Виконання ремонтних робіт у тваринництві оформлюється нарядами на відрядну роботу (форма №70). При почасовій оплаті праці - складають Табель обліку робочого часу (форма «64)

Витрачення матеріальних цінностей оформлюють в установленому порядку лімітно-забірними картками на одержання матеріальних цінностей (форма №117), накладними та іншими видатковими документами.

Витрати по обліку вартості робіт і послуг, виконаних сторонніми організаціями, відображають на підставі рахунків-фактур, актів на приймання виконаних робіт тощо.

Для оприбуткування продукції тваринництва використовують ряд документів. Їх можна поділити на дві групи:

1) документи для оприбуткування готової продукції, процес виробництва якої закінчено і вона оприбуткована в дебет рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». Сюди належать Щоденник надходження сільськогосподарської продукції, Журнал обліку надою молока та ін. дані цих документів включаються до Звіту про рух матеріальних цінностей (форма №121).

2) документи на оприбуткування приросту живої маси та приплоду тварин, щ оприбутковується в дебет рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» і яка існує тільки і вигляді живих тварин. Сюди відносяться Акт на оприбуткування приплоду тварин (форма №96), Відомість зважування тварин (форма №98), Акт виводу і сортування добового молодняку птиці (форма №106). Дані цих документів включаються у Звіт про рух тварин і птиці на фермі (форма №102).

3.2 Організація складського обліку

Облік витрат у сільськогосподарському виробництві має забезпечувати оперативне, достовірне й повне надходження інформації щодо кількості та вартості одержаної продукції (виконаних робіт і наданих послуг), трудових, матеріальних і грошових витрат на виробництво продукції за підприємством загалом та за окремими його структурними підрозділами (бригадами, цехами, фермами тощо).

Облік витрат і виходу продукції здійснюють у розрізі окремих об'єктів (виробництв, видів або груп культур чи тварин, продукції переробної промисловості).

Синтетичний облік витрат і вихід продукції сільськогосподарського виробництва здійснюють на активному, калькуляційному рахунку 23 «Виробництво», до якого ведуть субрахунки: 1 «Рослинництво», 2 «Тваринництво», 3 «Допоміжні виробництва», 4 «Підсобні (промислові) виробництва» тощо.

За дебетом рахунка 23 відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати (загальновиробничі витрати) та втрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом -- суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт та послуг.

Аналітичний облік на рахунку 23 здійснюють за встановленими об'єктами обліку витрат, зокрема видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат можуть здійснювати за підрозділами підприємства й центрами витрат і відповідальності.

Оплату праці нараховують виходячи з обсягів виконаних робіт чи виходу продукції або відпрацьованого часу на підставі відповідних первинних документів, і відносять на відповідні об'єкти витрат.

Товарно-матеріальні цінності власного виробництва минулих років відносять на витрати за їхньою первинною вартістю; продукцію власного виробництва поточного року -- за плановою собівартістю з коригуванням її наприкінці року до рівня фактичних витрат; придбані -- за первинною вартістю з урахуванням таких методів її уточнення: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО); нормативних витрат; ціни продажу. Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення й однакові умови використання, застосовують лише один із наведених методів.

Аналітичний облік матеріальних цінностей у бухгалтерії підприємства здійснюють у сальдових відомостях на підставі перевірених і протаксованих Звітів про рух матеріальних цінностей.

Синтетичний облік готової продукції здійснюють на рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». Цей рахунок призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції. Продукцію сільськогосподарського виробництва поточного року облікують за плановою собівартістю, яку наприкінці звітного періоду (року) доводять до фактичної собівартості. Підприємства, які не обчислюють собівартості продукції, наприклад фермерські господарства, беруть її на облік за поточними (діючими на момент складання звітності) цінами. Різницю між фактичною та плановою собівартістю готової продукції, яку виявляють наприкінці року, відносять пропорційно на рахунок продукції й на інші рахунки, на які ця продукція була списана впродовж року.

На рахунку 27 обліковують продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких і промислових підрозділів підприємства, призначену для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання; продукцію, призначену для споживання у тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах; продукцію, вирощену для годівлі худоби, а також побічну продукцію й відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій; насіння й посадковий матеріал, включно із саджанцями, призначеними для закладання та ремонту власних насаджень.

Рослинництво дає різноманітну продукцію, яка впродовж року надходить нерівномірно. Вихід її відображають у таких первинних документах: зерна колосових і зернобобових культур, соняшнику та інших олійних культур, насіння однорічних і багаторічних трав від комбайнів на токи, в комори та інші місця зберігання -- у талонах, путівках, Реєстрі відправки зерна та іншої продукції з поля, Реєстрі приймання зерна та іншої продукції, Реєстрі переведення качанів кукурудзи повної стиглості у зерно; технічних культур, картоплі, овочів, плодів, ягід, кормових корнеплодів, баштанних, горіхоплідних, субтропічних і цитрусових культур -- у Щоденнику надходження сільськогосподарської продукції й Щоденнику надходження продукції садівництва; грубих та соковитих кормів -- в Акті приймання грубих і соковитих кормів, Акті на оприбуткування пасовищних кормів. Водій (тракторист) на підставі других примірників путівок, талонів чи реєстрів, одержаних від вагаря, щодня записує кількість перевезеного зерна в Подорожній лист вантажного автомобіля (Подорожній лист тракториста). Комбайнер на підставі путівок, реєстрів або талонів, які він має, щоденно здійснює записи в Обліковому листі тракториста-машиніста, де фіксує намолот зерна та зібрану площу. Сортування й сушіння зерна оформляють Актом на сортування й сушіння продукції рослинництва, в якому зазначають кількість відпущеного зерна й одержані від сортування й сушіння продукти. Для відображення в обліку сортових якостей продукції разом із документами на оприбуткування одержаного зерна, бульб, плодів тощо складають сортове свідоцтво.

Результати перероблення кожної партії продукції оформляють Звітом про переробку продукції, де зазначають кількість основних і допоміжних матеріалів, використаних при переробленні, вихід готової продукції. Одержану від перероблення продукцію рослинництва (борошно, консерви тощо) оприбутковують.

На підставі первинних документів матеріально відповідальна особа складає Звіт про рух матеріальних цінностей, який щодня разом із первинними документами передають до бухгалтерії.

Дані первинних документів про кількість одержаного врожаю в розрізі культур, сортів і виробничих підрозділів узагальнюють у зведених документах. Вони слугують підставою для складання Виробничого звіту з рослинництва.

Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва здійснюють у Виробничих звітах. Їх складає кожен структурний підрозділ щомісяця на підставі даних первинних і накопичувальних документів. Дані у Виробничих звітах групують у такому розрізі, який потім дає змогу зробити записи за аналітичними рахунками відповідних синтетичних рахунків. При цьому витрати систематизують за рахунками й статтями витрат. У разі, коли витрати списують на відповідний синтетичний рахунок чи оприбутковану продукцію за кількома звітами, необхідно складати зведений Виробничий звіт.

Для ведення аналітичного обліку витрат і виходу продукції упродовж року можна використовувати Книгу обліку витрат виробництва. У ній записують підсумкові дані про витрати місячних Виробничих звітів. Книгу можна не вести за умови, якщо у Виробничому звіті нагромаджуються дані щодо витрат і одержаної продукції від початку року.

У Виробничому звіті та Книзі обліку витрат виробництва групують витрати рослинництва за об'єктами обліку (культурами, групами культур, видами робіт) у розрізі встановленої номенклатури статей витрат.

Для обліку виходу продукції тваринництва застосовують такі первинні документи: Журнал обліку надоїв молока, Відомість руху молока; Щоденник надходження і відправки вовни на заготівельні пункти; Щоденник надходження сільськогосподарської продукції; Акт настригу та приймання вовни (для спеціалізованих підприємств); Акт на оприбуткування приплоду тварин; Нагромаджувальний акт на оприбуткування приплоду звірів; Акт про хід окоту; Відомість зважування тварин. Їх складають на тваринницьких фермах у момент одержання продукції або в терміни, передбачені графіком документообігу. Надходження інших видів продукції тваринництва (мед, риба тощо) оформляють накладними або відображають у щоденниках надходження сільськогосподарської продукції. Їх оформляють члени комісії, створеної для приймання цих видів продукції. Операції із забою худоби й птиці відображають в Акті на вибуття тварин. Під час оприбуткування продукції, одержаної від населення для реалізації, складають Приймально-розрахункову відомість у двох примірниках.

Облік витрат і виходу продукції тваринництва ведуть на рахунку 23, субрахунок 2 «Тваринництво». За дебетом рахунка записують витрати на утримання й догляд за худобою і птицею, за кредитом -- вихід продукції за плановою собівартістю. Залишок на субрахунку впродовж року не виводять, замість нього відображають дебетовий і кредитовий обороти наростаючим підсумком. Наприкінці року залишок відбиватиме витрати незавершеного виробництва.

Аналітичний облік витрат та виходу продукції тваринництва здійснюють у Виробничому звіті з тваринництва, який заповнюють у виробничих підрозділах згідно з наведеними первинними й накопичувальними документами, і передають до бухгалтерії наприкінці місяця разом із первинними документами. Звіт складається з трьох розділів. У першому розділі враховують витрати, згруповані за статтями витрат за кожним об'єктом обліку; в другому -- одержану продукцію (молоко, приплід, приріст живої маси, вовна тощо) за місяць та від початку року; у третьому розділі суми, враховані у другому розділі, групують за кореспондувальними рахунками.

Згруповані дані первинних документів записують у другому розділі Виробничого звіту, де за кожним об'єктом обліку й госпрозрахунковим підрозділом указують кількість одержаної продукції за видами та її планову собівартість за місяць і від початку року. У третьому розділі Виробничого звіту дані другого розділу відображають за дебетом рахунків: 27 -- одержана продукція тваринництва; 07 -- приплід і приріст живої маси тварин; 23, субрахунок «Рослинництво» -- на суму одержаного й вивезеного у поле гною і витрат бджільництва, віднесених на запилювані культури, тощо.

Для обліку витрат у тваринництві можна використовувати Книги обліку витрат, правильність ведення обліку в яких перевіряють за допомогою оборотної відомості.

Для обліку витрат виробництва використовують журнали-ордери № 10/1 с. г., № 10/2 с. г. і № 10/3 с. г.

У Журналі-ордері 10.1 с. г. узагальнюють за місяць у розрізі синтетичних рахунків (субрахунків) дані про наявність і рух матеріальних цінностей у грошовому вираженні за місцями зберігання (матеріально відповідальними особами).

Журнал-ордер № 10/2 с. г. використовують для обліку нарахованої оплати праці й пов'язаних із нею сум відрахувань на соціальні заходи, резервів наступних періодів (схема 1.2), а також амортизаційних відрахувань, браку й втрат від псування цінностей.

Виробничі звіти складають з метою обліку основних і допоміжних виробництв, витрат на утримання й експлуатацію машин та обладнання, обліку капітальних інвестицій, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, витрат на збут. Підсумки виробничих звітів із деталізацією сум за синтетичними рахунками (субрахунками) переносять до Журналу-ордеру № 10/3 с. г., в якому здійснюють зведений облік витрат і виходу продукції сільського господарства. У Журналі-ордері № 10/3 с. г. відображають кредитові обороти з виходу продукції, робіт і послуг (списання для відповідних споживачів) із кредиту рахунків 23 «Виробництво» (за видами виробництв), 24 «Брак у виробництві», 39 «Витрати майбутніх періодів», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут». [9]

3.3 Аналітичний і синтетичний облік продукції тваринництва

На тваринницьких фермах отримують різну продукцію: молоко, яйця, мед, вовну. Облік продукції тваринництва ведеться на субрахунку 272 і оформляється спеціальними-документами. Облік надоєного молока ведуть у Журналі обліку надою молока (форма № 112). Щоденний облік надходження і витрачання молока ведеться у Відомості руху молока (форма № 114). Доставка молока на молокозаводи тощо, оформляється товарно-транспортною накладною 1-СГ (молочна сировина). Надходження вовни оформляється Актом настригу і приймання вовни (форма №115). Облік надходження яєць на неспеціалізованих підприємствах та інших видів сільськогосподарської продукції (меду, риби, побічної продукції) оформлюють Щоденниками надходження сільськогосподарської продукції (форма № 81) або накладними. На птахофабриках надходження яєць обліковують в Обліковій картці руху дорослої птиці (форма № 108), в цеху інкубації оформляють Акт на сортування яєць в цеху інкубації (форма № 109). Бухгалтерські-проведення: 1.Надходження продукції тваринництва: Д-т 272 К-т 232. 2.Витрачання продукції тваринництва: Д-т 901, 232 К-т 272. Продукти переробки продукції тваринництва (сир, масло, сметана) і продукти забою худоби обліковують на субрахунку 273. На цьому ж рахунку обліковують продукти переробки продукції рослинництва [10]

Для узагальнення господарських операцій, відображених на рахунках, з метою отримання інформації про зміни ресурсів підприємства та джерел їх формування, а також для перевірки правильності облікових записів і складання звітності потрібно узагальнювати дані поточного бухгалтерського обліку за звітний період. Для цього складають оборотні відомості.

Оборотна відомість -- спосіб узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний період, а також засіб зв'язку між балансом і рахунками. Оборотну відомість складають за синтетичними та аналітичними рахунками.

В оборотних відомостях відображають обороти за дебетом і кредитом рахунків, а також залишки на початок і кінець звітного місяця.

Ознайомимося передусім з будовою, порядком складання і призначенням оборотної відомості за синтетичними рахунками. Будують таку відомість у вигляді багатографної таблиці, у першій графі якої записують назву рахунків, а в наступних -- дебетові та кредитові залишки на рахунках на початок місяця, обороти за дебетом та кредитом кожного рахунка за місяць, а також залишки на рахунках на перше число наступного за звітним місяця. У кінці оборотної відомості за кожною з граф підбивають підсумки.

оборотна відомість узагальнює дані поточного синтетичного обліку, даючи зведену інформацію про зміни господарських засобів і їх джерел за звітний місяць, а також наявність їх на початок і кінець місяця.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками має велике контрольне значення для перевірки правильності й повноти облікових записів на рахунках, яка грунтується на одержанні в ній трьох пар рівних між собою підсумків: за дебетом і кредитом рахунків на початок місяця; за дебетом і кредитом рахунків за місяць; залишків за дебетом і кредитом рахунків на кінець місяця.

Рівність підсумків дебетових і кредитових залишків на рахунках на початок місяця зумовлена рівністю підсумків активу та пасиву балансу, який є підставою для запису початкових залишків на активних і пасивних рахунках.

Рівність підсумків оборотів за дебетом і кредитом рахунків зумовлена подвійним записом операцій, згідно з яким кожна операція в однаковій сумі записується за дебетом і кредитом різних рахунків.

Третя рівність (підсумків залишків за дебетом і кредитом рахунків на кінець місяця) зумовлена двома попередніми рівностями: якщо початкові залишки на рахунках суми оборотів однакові, то й залишки активних і пасивних рахунків на кінець місяця в підсумку повинні бути однаковими.

Порушення цих рівностей свідчить про помилки, допущені в облікових записах під час складання оборотної відомості.

За допомогою оборотної відомості за синтетичними рахунками можна виявляти помилки в облікових записах, зумовлені порушенням правила подвійного запису, коли сума операції записана за дебетом одного рахунка, але пропущена за кредитом іншого (або навпаки), або коли за дебетом одного рахунка операція записана в одній сумі, а за кредитом другого -- в іншій. У цьому разі буде порушено рівність підсумків оборотів за місяць за дебетом і кредитом рахунків в оборотній відомості, а також рівність залишків на них на наступну звітну дату.

Якщо ж господарська операція записана на рахунок у неправильній кореспонденції або в неправильній, але однаковій сумі чи була зовсім пропущена або, навпаки, записана двічі, тобто коли помилка виходить за межі порушення правила подвійного запису, оборотна відомість не забезпечує її виявлення. Такі помилки виявляють іншими способами. Зокрема, повноту облікових записів на синтетичних рахунках перевіряють порівнянням; підсумків дебетових і кредитових оборотів в оборотній відомості та з підсумком реєстраційного журналу, де в хронологічному порядку зареєстровані господарські операції, здійснені за звітний місяць. У разі правильних облікових записів на рахунках підсумок реєстраційного журналу (хронологічний облік) має дорівнювати підсумкам оборотів за дебетом і кредитом рахунків в оборотній відомості (систематичний облік). Помилки, зумовлені порушенням встановленої кореспонденції рахунків, виявляють за допомогою первинних документів, що були підставою для складання бухгалтерської проводки, записаної на рахунках.

Оборотну відомість за синтетичними рахунками використовують для складання бухгалтерського балансу на наступну звітну дату (на перше число наступного за звітним місяця). Підсумкові залишки на рахунках оборотної відомості показують наявність і розміщення господарських засобів (дебетові залишки), а також джерела їх формування (кредитові залишки). Ці залишки рахунків переносять у баланс, в якому рахунки, що мають дебетові залишки, записують в активи, а ті, що мають кредитові залишки, -- у пасиви балансу.

Проте слід зауважити, що складання балансу -- не механічне перенесення в балансову таблицю залишків рахунків, наведених в оборотній відомості. Оборотна відомість містить тільки попередні показники про наявні господарські ресурси та їх джерела на звітну дату. Визначені в ній залишки перевіряють і уточнюють перед складанням балансу. Тому оборотну відомість за синтетичними рахунками називають ще перевірочним балансом. Її показники використовують також для аналізу й оцінки загальних змін господарських ресурсів та їх джерел.

Отже, оборотна відомість за синтетичними рахунками є способом узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку з метою перевірки повноти та правильності облікових записів і складання балансу, а також отримання узагальненої інформації про наявність і зміни господарських ресурсів і джерел їх формування, необхідної для управління діяльністю господарства.

Крім оборотних відомостей за рахунками синтетичного обліку на підприємствах складають також оборотні відомості за аналітичними рахунками. Техніка їх складання така сама, як і для оборотних відомостей за синтетичними рахунками. Відмінність полягає лише в тому, що за синтетичними рахунками щомісячно складають одну оборотну відомість, а за аналітичними -- за кожною групою рахунків, що ведуться до відповідного синтетичного рахунка.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками за змістом можуть різнитися, що зумовлено особливостями обліковуваних на рахунках об'єктів. Так, аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей ведуть як у натуральних, так і у грошовому вимірнику, тому в оборотних відомостях за аналітичними рахунками таких цінностей передбачені графи для запису їх кількості, ціни й вартості. Для початкового та підсумкового залишків в оборотних відомостях за такими рахунками відводять тільки одну графу, бо кредитового залишку на матеріальних рахунках не може бути.

Аналітичний облік розрахунків і джерел засобів ведуть тільки у грошовому вираженні, тому в оборотних відомостях за такими рахунками передбачені графи лише для грошового вимірника.

На відміну від оборотної відомості за синтетичними рахунками оборотні відомості за рахунками аналітичного обліку не мають трьох пар однакових підсумків. Це пояснюється тим, що кожну оборотну відомість за рахунками аналітичного обліку складають тільки за одним синтетичним рахунком.

В оборотній відомості за аналітичними рахунками початкові й підсумкові залишки залежно від того, якими є рахунки -- активними чи пасивними, є дебетовими чи кредитовими. Оскільки записи на синтетичних і аналітичних рахунках роблять паралельно на підставі одних і тих самих документів, то в разі правильних облікових записів підсумки оборотів і залишків в оборотній відомості за аналітичними рахунками мають дорівнювати сумам оборотів і залишку відповідного синтетичного рахунка. Порушення цієї рівності свідчить про наявність помилок в облікових записах.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками використовують також для одержання детальної інформації про рух і залишки окремих видів засобів та їх джерел, необхідної для контролю й оперативного керівництва. Проаналізувавши цю інформацію, можна встановити, скільки та яких саме матеріальних цінностей надійшло в господарство, скільки їх використано, чи відповідають їх залишки встановленим нормативним запасам, у якому стані перебувають розрахунки з окремими дебіторами та кредиторами тощо. На підставі одержаної інформації приймають управлінські рішення, спрямовані на усунення недоліків, поліпшення роботи підприємства.

Отже, оборотні відомості за аналітичними рахунками є способом узагальнення даних аналітичного обліку з метою перевірки правильності облікових записів і одержання інформації, необхідної для оперативного управління.

За значної кількості товарно-матеріальних цінностей доцільніше складати сальдові відомості. Вони відкриваються на рік і за кожним видом цінностей містять дані (у натуральних і грошовому вимірниках) про їх залишки на перше число кожного місяця. Показники ж оборотів відсутні, і це значно спрощує їх складання. Контроль за правильністю облікових записів при цьому не погіршується, бо звіряння натуральних і вартісних залишків на рахунках дає такі самі результати, що й звіряння показників оборотних відомостей.

Сальдові відомості широко використовують при оперативно-бухгалтерському (сальдовому) методі обліку товарно-матеріальних цінностей. За окремих форм бухгалтерського обліку (наприклад, журнально-ордерної) поширюється такий порядок обліку, коли немає потреби складати оборотні відомості за аналітичними рахунками. Це досягається суміщенням підсумків за низкою рахунків синтетичного та аналітичного обліку в одному реєстрі, що дає змогу мати всі необхідні показники одночасно. Показники перевіряють безпосередньо під час підбиття підсумків в обліковому реєстрі за звітний місяць. Завдяки цьому економиться час на ведення обліку, підвищується достовірність показників. [11]

4. Організація охорони праці

4.1 Юридчично-правові аспекти охорони праці

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємозв'язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Законодавство України про охорону праці складається із загальних законів: Конституції України, Закону «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України та інших, Закону України «Про пожежну безпеку», основ законодавства України про охорону здоров'я, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Закону України «Про цивільну оборону України», Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Закону України «Про колективні договори і угоди», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Кримінального кодексу України.

Так, зокрема, у ст. 26 Закону України «Про освіту» сказано: «Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у закладах освіти покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника закладу освіти».

Закон «Про охорону праці» є одним із найважливіших законодавчих актів. Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок охорони праці в Україні. [12, 5-6 ]

4.2 Санітарно-гігієнічні вимоги а робочому місці бухгалтера

Ефективність роботи бухгалтерів забезпечується правильного організацією робочих місць, врахуванням факторів фізіологічних та соціально-психологічних чинників на умови праці.

До фізіологічних чинників, які впливають на роботу облікового персоналу, належать: мікроклімат приміщення, його опалення, освітлення, обладнання засобами оргтехніки, наявність шаф, місць для зберігання довідкових матеріалів, поточного архіву тощо.

...