Організація і методика аудиту розрахунків з оплати праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

з дисципліни "Аудит"

на тему: "Організація і методика аудиту розрахунків з оплати праці"

м. Суми - 2014р

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи теми дослідження

2. Аудит розрахунків з оплати праці

2.1 Внутрішньогосподарський контроль на підприємстві

2.2 Мета, завдання, джерела перевірки

2.3 Методика та процедури проведення аудиту

2.4 Документальне оформлення результатів аудиту

3. Основні напрямки вдосконалення методики аудиту розрахунків з оплати праці

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

аудиторський документальний оплата праця

Оплата праці працівників - це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі. В значній мірі вона визначається кількістю і якістю витраченої праці, проте, на неї впливають і ринкові чинники: кон'юнктура, територіальні аспекти, попит і пропозиція праці, законодавчі норми.

В останнє десятиліття відбулися кардинальні зміни в багатьох сферах економічної діяльності, зокрема в системі оплати праці. Склалися нові відносини між державою, підприємством і працівником з приводу організації праці: сьогодні підприємства мають право вибирати системи і форми оплати праці самостійно, виходячи із специфіки і завдань, що стоять перед ними, а безпосередньою юридичною формою регулювання трудових відносин між працедавцем і працівником є тарифні угоди, колективний договір.

Аудит розрахунків з оплати праці відіграє важливу роль у системі як внутрішнього контролю, так і аудиту. Це пов'язано з тим, що облік оплати праці є трудомістким, потребує великої уваги, оскільки пов'язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу.

Актуальність теми аудиту розрахунків з оплати праці не викликає сумніву і потребує дослідження. Так, як суми, які направляються на оплату праці, так чи інакше служать мірою, що визначають надходження податків та обов'язкових платежів в бюджет та цільові фонди. При цьому помилки, викликані незнанням чи неправильним тлумаченням положень нормативних актів, находять свій вираз в конкретних сумах збитку як для підприємства, так і для бухгалтера - у вигляді штрафних санкцій. Тому ринкова економіка обумовлює необхідність належної організації контролю розрахунків з оплати праці. Одним із таких методів контролю є проведення аудиту.

Розглядаючи проблеми аудиту розрахунків з оплати праці можна відмітити, що одне тільки визначення розміру оплати праці може викликати значні ускладнення у всіх учасників трудових взаємин: працівник завжди бажає мати якомога вищий рівень доходу, тоді як працедавець прагне скоротити свої витрати, що дозволить збільшити чистий прибуток підприємства.

Власники , кредитори позбавлені можливості самостійно переконатися в тім, що всі операції підприємства, є законні і правильно відбиті в обліку і звітності, тому що не мають ні доступу до облікових записів, ні відповідного досвіду, і саме тому мають потребу в послугах аудиторів. Також користувачами інформації викладеної у аудиторському висновку є суди, прокуратура, слідчі органи для підтвердження вірогідності необхідної їм фінансової звітності. Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і прогнозувати наслідку різних економічних рішень.

Основною метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань з методики проведення аудиту розрахунків з оплати праці та здобуття навиків на його проведення.

Об'єктом дослідження виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро» Путивльського району Сумської області.

В процесі написання курсової роботи перед нами стоять такі завдання: з'ясувати як організована система внутрішнього контролю на підприємстві; визначити мету, завдання, джерела інформації та методику здійснення аудиторської перевірки; вивчити порядок складання документів у ході аудиту; переглянути основні аспекти аудиторської перевірки, що підлягають вдосконаленню.

При дослідженні організації аудиту на підприємстві застосовувалися такі прийоми: вибіркове спостереження, комплексні і тематичні перевірки, порівняльний факторний аналіз, дослідження документів.

Для проведення аудиту використовуються дані бухгалтерського обліку і звітність підприємства, положення та інструкції, нормативні та законодавчі документи України.

1. Теоретичні основи аудиту розрахунків з оплати праці

Згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність» аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та Іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам [19].

За змістом аудит як одна з форм фінансового контролю включає експертну оцінку фінансово-господарської діяльності підприємства за даними бухгалтерського фінансового обліку, фінансової звітності, а також надання аудиторських послуг і пов'язаних із ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, фінансової звітності, оподаткування, аналізу господарської діяльності, фінансів, управління трудовими ресурсами та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності юридичних і фізичних осіб [5].

Аудит спрямований на регулювання процесу відтворення суспільне необхідного продукту. Він вивчає продуктивні сили і виробничі відносини на всіх стадіях розширеного відтворення (виробництво, розподіл, облік і споживання) суспільне необхідного продукту з метою виявлення суперечностей та їх своєчасного регулювання з боку суспільства.

Висновки аудитора є обґрунтованим доказом під час розв'язання майнових конфліктів у арбітражному і народному судах між власником та його контрагентами. Аудит дає можливість суб'єктам підприємницької діяльності прогнозувати підвищення ефективності і розширення сфер впливу підприємницьких структур, розвиток маркетингу і комерційної діяльності як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках, допомагає уникнути банкрутства. Аудиторське підтвердження про стійкий фінансовий стан підприємства обгрунтовує потребу в кредитах і надає право на випуск акцій.

На стадії виробництва аудит досліджує ефективність використання праці, її предметів і засобів, відповідність їх чинному законодавству і нормативно-правовим актам. При цьому вивчаються організація виробництва, прогнозування, ефективність праці, витрачання коштів на її оплату, а також дотримання технологічної і трудової дисципліни, раціональність використання робочого часу, експлуатації машин і механізмів та предметів праці [7].

Завдання, принципи організації й основи проведення аудиту визначені такими нормативно-правовими актами: Законом України "Про аудиторську діяльність", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Указами Президента України, постановами Верховної Ради, Кабінету Міністрів з питань обліку і контролю, Положенням (стандартами) бухгалтерського обліку, Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцією щодо його застосування, рішенням Аудиторської палати України про затвердження Національних нормативів аудиту та Кодексу професійної етики аудиторів України, Міжнародними стандартами аудиту, Інструкцією про порядок проведення інвентаризації .

Враховуючи складність соціально-економічних процесів, що відбуваються на мікрорівні, та їх вплив на макроекономічні показники перегляду потребує аудит операцій з оплати праці. В ринкових умовах господарювання зростає потреба в удосконаленні методологічних та організаційних аспектів аудиту.

Окремі теоретичні і методичні питання аудиту розрахунків з оплати праці знайшли своє відображення у працях провідних зарубіжних і вітчизняних вчених: Р. Адамса, А. Аренса, Р.А. Алборова, В.П. Бондаря, Ф.Ф. Бутинця, М. Деніса, С.В. Ковальова, Р.П. Колосової, Дж. Лоббека, Т.В. Ніконової, О.А. Петрик, О.Ю. Редька, Дж.К. Робертсона, В.С. Рудницького та ін. [2] .

Перевіряючи розрахунки з оплати праці, аудитор керується Законом України "Про оплату праці", затвердженим Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 1995 р. № 144/95-ВР (зі змінами і доповненнями); Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (зі змінами та доповненнями); Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 № 1058-ІV (зі змінами та доповненнями); Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100,( зі змінами та доповненнями); Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266; Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 № 323; Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26. 12. 92. р. № 13-92 зі змінами та доповненнями; Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку №26 «Виплати працівникам», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 р. № 601.

Для перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати аудитору насамперед слід ретельно ознайомитися зі встановленими нормами для різних видів оплат [20].

Рахунок 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" призначений для розрахунку з оплати праці і розрахунків з депонентами. При цьому розрахунки ведуться за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо. За кредитом цього рахунка відображається нарахована заробітна плата, за дебетом - виплачена заробітна плата і суми утримань податків, платежів, за виконавчими документами тощо [8].

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій підприємства встановлюють самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством і угодами.

Конкретні розміри ставок, окладів, розцінок, надбавок, премій власник встановлює з урахуванням закону. Особи, що працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Робота в надурочний час оплачується у подвійному розмірі годинної ставки.

Для нарахування основної оплати праці працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (за штатним розкладом), присвоєні розряди (на підставі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період.

При нарахуванні основної оплати праці працівникам, яким встановлена відрядна оплата праці, крім табеля необхідно мати відомості про виробіток і розцінки за виконані роботи. Для розрахунку оплати праці спеціаліста за тарифом годинну тарифну ставку треба помножити на кількість годин зміни [15].

Аудитор насамперед перевіряє чисельність працівників підприємства і правильність її відображення у звітності. Вибірково перевіряють наявність трудових книжок працівників. Відтак перевіряють правильність оформлення табеля обліку часу.

Дотримання тарифних сіток і ставок, посадових окладів встановлюють шляхом їх порівняння зі штатним розкладом і перевіркою даних розрахунково-платіжних відомостей, табелів обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати [22].

Для цього звіряють сальдо на перше число відповідного місяця у Головній книзі й балансі з підсумковими сумами (сумами до видачі) розрахунково-платіжних відомостей. Причинами розходжень можуть бути: перекручення даних внаслідок зловживань (виключень виплат, утримань); неповного утримання авансів; повторного списання грошових документів із віднесенням виплат у дебет рахунка 66; зменшення дебіторської заборгованості або збільшення кредиторської заборгованості під час перенесення сальдо з одної розрахункової відомості в іншу тощо. Потім слід перевірити достовірність первинних документів (табелів обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати, особових рахунків, розрахункових і розрахунково-платіжних відомостей).

Під час аудиту встановлюють правильність окладів і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці.

Перевірку розрахунків з робітниками і службовцями із заробітної плати доцільно починати із встановлення ідентичності даних аналітичного обліку щодо оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунка 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" у Головній книзі й балансі на однакову дату [3].

Правильність нарахування заробітної плати визначають так:

* перевіряється правильність застосування розцінок шляхом зіставлення з документом, де вони передбачені, а також уточнюється, чи відповідає стаж працівника, його розряд, асортимент продукції застосовуваним розцінкам;

* уточнюється, чи правильно визначено обсяг виконаної роботи і кількість відпрацьованого часу шляхом їхнього зіставлення з обліковими листками, подорожніми листками, табелем виходу на роботу, системами приймання виконаних робіт за актами приймання-здавання робіт;

* арифметичне перевіряється правильність нарахування суми шляхом множення розцінки на кількість днів роботи, на суму товарообороту, на кількість виробленої продукції тощо.

Під час перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати слід встановити:

* чи відповідають дані відомостей на виплату заробітної плати тарифікаційним спискам працівників;

* наявність у відомості печатки, підписів керівника та бухгалтера;

* чи немає у відомостях підчисток і необумовлених виправлень;

* чи вказані дати виплати і підписи працівників про отримання заробітної плати;

* правильність підрахунків платіжної відомості;

* чи правильно пораховані суми утриманих і перерахованих податків із заробітної плати працівників;

Під час перевірки виплати премій слід встановити:

* чи виконано умови, згідно з якими премія виплачується шляхом перевірки усіх показників за даними бухгалтерського і статистичного обліку;

* чи дотримано порядку зниження розміру або позбавлення премій тощо[4].

Згідно зі статтею 127 Кодексу законів про працю України утримання із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених законодавством України [11].

На думку Білик М.Д., яка зазначала, що об'єктом особливої уваги повинні стати дані про оплату виконаних ремонтних та будівельних робіт. Якщо під час аудиту будуть встановлені факти виконання таких робіт і оплата їх за договорами підряду, то необхідно з'ясувати і перевірити такі питання:

- наявність обставин, які зумовили необхідність виконання

робіт сторонніми особами;

- відповідність фактично виконаних обсягів робіт обсягам,

які вказані в договорах і актах прийому виконаних робіт;

- факти одержання грошей безпосередніми виконавцями у

повному обсязі [ 3, 228].

Бутинець Ф.Ф. в посібнику “Облік і аудит” відзначив, що перевірка стану розрахунків з оплати праці починається з зіставлення показників поточної та річної звітності з даними аналітичного і синтетичного обліку заробітної плати. Сальдо Головної книги з рахунку "Розрахунки з оплати праці" повинно відповідати даним бухгалтерських балансів, а обороти - даним журналу-ордеру № 5 [5].

2. Аудит розрахунків з оплати праці

2.1 Внутрішньогосподарський контроль на підприємстві

Базою дослідження є Товариство з обмеженою відповідальністю «Арго»,яке знаходиться за адресою: Сумська область, Путивльський район, с. Руднєво, вул. Руднєва, 6. Форма власності - приватне підприємство.

Підприємство керується Законами України «Про підприємства в Україні», «Про власність», «Про підприємництво», іншими актами законодавства, Статутом Підприємства.

Основним предметом та завданням діяльності є виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції. Товариство має право надавати всі види послуг громадянам та іншим юридичним особам, займатися комерційною, посередницькою та іншою не забороненою законом діяльністю.

Підприємство розміщене в перехідній зоні, яка належить до першого агрокліматичного району. В цілому клімат помірно-теплий, добре зволожений. Перший агрокліматичний район характеризується такими показниками клімату:

-середньорічна температура - 5,9?С

-постійний сніговий покрив - 110-115 днів

-середньодобова температура повітря вище 0?С - 230-235 днів

-середньодобова температура повітря вище 5?С - 190 днів

-середньодобова температура повітря вище 10?С - 145-150 днів

-середньодобова температура повітря вище 15?С - 100-110 днів

-без морозний період - 145-160 днів

-найбільш теплий місяць - липень.

Основні види виробничої діяльності ТОВ «Арго» в рослинництві - це виробництво зерна. В тваринництві - це виробництво м'яса свиней.

Підприємство використовує орендовані землі, що складають 1572 га, середньооблікова чисельність працівників за звітний рік складає 46 осіб.

На досліджуваному підприємстві немає спеціально організованої служби внутрішнього контролю. Обліковий персонал на чолі з головним бухгалтером здійснюють контрольні функції в процесі відображення господарських операцій в первинних документах, регістрах та звітах.

Для проведення контролю створюються інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються

керівником підприємства або іноді його заступником. Склад комісії - чотири особи. Інвентаризацію всього майна на підприємстві проводять перед складанням річної бухгалтерської звітності з 1 жовтня до 31 грудня, а також у випадках, передбачених законодавством.

При проведенні інвентаризації перевіряється реальність вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошових коштів у касах, на поточному рахунках у банках, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.

На день інвентаризації всі документи щодо руху матеріальних повинні бути оброблені. Інвентаризаційна комісія опломбувує підсобні приміщення та інші місця зберігання цінностей, що мають окремі входи та виходи; перевіряє справність усіх ваговимірювальних приладів; одержує останні на момент інвентаризації реєстри прибуткових і видаткових документів або звітів про рух товарно-матеріальних цінностей і коштів. Матеріально відповідальні особи та особи, які мають кошти на придбання або доручення на одержання цінностей, дають розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на цінності здані в бухгалтерію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані на видаток.

Наявність цінностей встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру. Інвентаризація фактичних залишків проводиться в присутності матеріально відповідальних осіб.

В ході інвентаризації складають акти обмірів і розрахунки; акти інвентаризації; інвентаризаційні описи. На підсумково-аналітичному етапі складають звіряльні відомості; зведений акт інвентаризації; акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей.

На підставі отриманих інвентаризаційних описів бухгалтерія підприємства визначає результати інвентаризаціі. Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність складання звіряльних відомостей, на підставі одержаних пояснень встановлює характер виявлених лишків, нестач, втрат і псування цінностей. Висновки та пропозиції про покриття нестач за рахунок лишків та регулювання встановлених різниць комісія відображає у зведеному акті інвентаризації майна. Узагальнення результатів інвентаризації, підготовка пропозицій і висновків інвентаризаційної комісії щодо врегулювання встановлених різниць проводиться у 5-денний термін після подання всіх інвентаризаційних описів (актів). Інвентаризаційна комісія повинна отримати письмові пояснення відповідних працівників щодо лишків і нестач. На підставі наданих пояснень здійснюється регулювання інвентаризаційних різниць.

Результати інвентаризації затверджуються керівником підприємства, відображаються в бухгалтерському обліку на дату проведення інвентаризації.

За наслідками інвентаризації інвентаризаційна комісія складає протокол із зазначенням у ньому результатів інвентаризації і висновків щодо них, а також пропозицій про залік нестач та лишків пересортицею, списання нестач у межах норм природного убутку та понаднормових нестач і втрат.

Функціонування внутрішньогосподарського контролю на підприємстві є надійною гарантією запобігання необґрунтованим і незаконним діям працівників підприємства, зниження ризику прийняття неправильних і неефективних управлінських рішень.

Як стверджує практика, внутрішньогосподарський контроль створює передумови для виявлення і мобілізації прихованих резервів підприємства, організовує систему оперативного управлінського обліку, створює умови, що забезпечують планування раціональних витрат ресурсів підприємства, суттєво впливає на організацію й підвищення ефективності виробництва, посилення режиму економії.

Тому підприємству пропонується запровадити окрему посаду контролера, та покласти на нього контрольні функції спрямовані на підвищення ефективності діяльності підприємства, виявлення і використання внутрішніх резервів і посилення режиму економії, запобігання непродуктивним витратам і втратам, нестачам і розкраданням цінностей. Своєчасний, дієвий і оперативний внутрішньогосподарський контроль дасть змогу не тільки вчасно з'ясувати недоліки і хиби в діяльності підприємств, але й виявити невикористані резерви для підвищення ефективності діяльності.

2.2 Мета, завдання, джерела перевірки

Аудит розрахунків з оплати праці відіграє важливу роль у системі як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту.

Основною метою аудиту розрахунків з оплати праці є визначення сильних сторін контролю, щоб переконатися, що істотні помилки відсутні, а також встановлення дотримання підприємством чинного законодавства з оплати праці та правильність відображення господарських операцій в обліку.

Основними завданнями аудиту розрахунків з оплати праці є:

перевірка наявності та правильного оформлення первинних документів;

перевірка дотримання встановлених штатним розкладом посадових окладів працівників підприємства;

перевірка правильності оплати праці по підрядах робітників, чи були випадки приписки невиконаних робіт;

- перевірка правильності виплат премій працівникам підприємства;

- підтвердження достовірності нарахувань та виплат робітникам та службовцям, відображення даних процесів в обліку;

- з'ясування законності та повноти утримань із заробітної плати та інших виплат працівникам на користь підприємства, інших суб'єктів;

- перевірка організації аналітичного обліку розрахунків з оплати праці та взаємозв'язку аналітичного та синтетичного обліку.

Під час аудиту використовуються різні методи й методичні прийоми: перерахунок, перегляд, оцінка фактичної наявності, зіставлення, оцінка. Так, для перевірки розрахунків з оплати праці застосовують методи зіставлення даних бухгалтерського обліку з первинними документами (оклади, затверджені в штатному розкладі, і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і розрахунок зарплати), перерахунки (аудитор перераховує суми, які були утримані, і порівнює з нормами чинного законодавства) тощо.

Також існують певні способи перевірки документів. Наприклад, первинні документи, які є основою для нарахування і виплати заробітної плати (табелі, розрахунково-платіжні відомості) вивчаються комбіновано, тобто суцільним і вибірковим способом (якщо аудитор перевірив деяку кількість однотипних первинних документів і не знайшов помилок, то він може вважати, що документи з цієї пачки всі без помилок).

Джерелами інформації під час аудиту розрахунків з оплати праці є:

o накази і розпорядження про прийом на роботу, звільнення і надання відпусток, договори, контракти, документи обліку персоналу, особисті картки працівників;

o документи з обліку виробітку готової продукції та здачі її на склад, рапорти, наряди, табелі обліку робочого часу;

o документи, які дають право на отримання додаткової оплати праці, нарахування премій, надання допомоги, субсидій та компенсацій;

o розрахункові та платіжні відомості;

o регістри аналітичного та синтетичного обліку заробітної плати;

o звітність підприємства про трудові показники та розрахунки з державними цільовими фондами.

2.3 Методика проведення перевірки

Аудит дотримання трудового законодавства і розрахунків з оплати праці може проводитися суцільним способом, вибірковим або комбінованим. Як правило, така перевірка проводиться вибірковим способом, при якому перевіряється інформація менше ніж 100% генеральної сукупності.

До початку аудита рекомендується ознайомитися з організацією обліку

використання робочого часу, вироблення продукції (виконаних робіт), які прогресивні форми і системи оплати праці застосовувалися в період перевірки. На цьому етапі дві сторони обмінюються листами-зобов'язаннями і укладається договір на проведення аудиторської перевірки між аудиторською фірмою та замовником (Додаток А).

У процесі аудита розрахунків по оплаті праці необхідно з'ясувати: якими первинними документами оформляється вироблення продукції; по яких нормах і розцінкам ведеться оплата праці робітників; чи широко практикується розподіл колективного заробітку в бригадах з обліком коефіцієнт трудової участі; як організований облік і аналіз усіх видів додаткової оплати; який порядок розрахунків по оплаті праці).

Важливу увагу необхідно звернути на перевірку обґрунтованості виплати додаткової заробітної плати.

Аудитор повинний перевірити правильність зроблених утримань із заробітної плати. Підставою для такої перевірки є дані, приведені в розрахункових відомостях, а також зведення, що маються в довідках чи розпорядницьких документах, що дають право робити відповідні утримання. До таких документів відносяться виконавчі листи, накази і розпорядження по підприємству, розпорядження головного бухгалтера про утримання в плині місяця не зданих залишків підзвітних сум, переплат внаслідок арифметичних помилок і утримання у відшкодування матеріального збитку, зобов'язання видані торговим організаціям за товари, придбані в кредит, і ін.

Перевіряючи правильність утримання податків, аудитор повинний упевнитися, чи з усіх виплат, передбачених законом, утримуються податки, величину податків, а також обґрунтованість часткового чи повного звільнення від сплати податків. Варто мати на увазі, що повернення зайво утриманих сум податків допускається не більш як за один рік виявлення неправильного утримання податків. Аудитор повинний перевірити своєчасність виплати заробітної плати робітникам та службовцям. Терміни виплати заробітної плати встановлюються при висновку колективного договору й узгоджуються з обслуговуючим заснуванням банку. Якщо в ревізованому періоді допускалися несвоєчасні виплати заробітної плати, то необхідно установити причини і винних у цьому посадових осіб.

Існують певні способи перевірки документів. Наприклад, первинні документи, які є основою для нарахування і виплати заробітної плати (табелі, розрахунково-платіжні відомості) вивчаються комбіновано, тобто суцільним і вибірковим способом (якщо аудитор перевірив деяку кількість однотипних первинних документів і не знайшов помилок, то він може вважати, що документи з цієї пачки всі без помилок). Розпочинаючи перевірку розрахунків з оплати праці, аудитор повинен з'ясувати, які форми та системи оплати праці застосовуються на даному підприємстві, чи має підприємство внутрішні положення про оплату праці робітників, колективний трудовий договір, списковий та середньообліковий склад їх, як організовано облік розрахунків з оплати праці (зміст та кваліфікація бухгалтерів, забезпеченість нормативними матеріалами, хто здійснює контроль за їх роботою, чи автоматизовані ці ділянки), чи обмежено склад працівників, які отримують готівку на господарські та інші витрати, чи здійснюється на підприємстві видача позик робітникам, продаж товарів у кредит, і як оформлені ці операції. Це необхідно для того, щоб аудитор зміг визначити аудиторський ризик. Для визначення ступеня ризику аудитор проводить загальне дослідження об'єкта з допомогою тесту і за результатами такого тестування аудитор може відмовитись від проведення перевірки або вжити заходів щодо зменшення ризику. Для того щоб отримати загальну картину та відповіді на ці запитання, можна провести тестування внутрішнього контролю й обліку з даного розділу перевірки.

Вірогідність зроблених робітникам нарахувань заробітної плати (премій, матеріальної допомоги, подарунків тощо) перевіряються зазвичай вибірково. Для цього у вибірку включають дані за різними категоріями робітників або звільнених робітників (керівників, спеціалістів, робітників), за основними видами нарахувань та різними періодами часу (звичайно за один місяць кожного кварталу). Перевіряються розрахункові та платіжні відомості, особові рахунки співробітників, а також первинні документи (табелі, наряди тощо), на основі яких здійснюються нарахування заробітної плати. Потрібно звернути увагу на правильність заповнення цих документів, відповідність їх заповнення чинному законодавству та нормативним документам.

Після тестування аудитор розробляє план (Додаток Б) та програму (Додаток В) перевірки, згідно з якою здійснюється детальне вивчення операцій.

Важливими показниками є продуктивність праці, рівень та сума оплати праці. З початку проведення аудиторської перевірки вивчаються організація та ефективність праці, правильне застосування нових умов оплати праці робітникам, контроль за використанням фонду оплати праці, економічна обґрунтованість норм виробітку і заінтересованість працівників у збільшенні випуску продукції і зростанні продуктивності праці.

Підприємство в умовах ринкових відносин може застосовувати різні форми оплати праці та матеріальної винагороди. Тому аудитор визначає, яка оплата праці застосовується на підприємстві, і відповідно вибирає шлях перевірки. За погодинної оплати праці з'ясовується обґрунтованість застосування тарифних ставок та дотримання умов контрактів, а за відрядної - виконання кількісних та якісних показників, правильність використання норм та розцінок.

Під час перевірки первинних документів встановлюється повнота заповнення усіх реквізитів, наявність відповідних підписів уповноважених осіб, які відповідають за облік виконаних робіт, відсутність у документах виправлень.

Аналізуючи наряди на відрядну роботу за датами їх видачі потрібно зіставити прізвища робітників у нарядах та в табелях обліку робочого часу з даними обліку особового складу. Аудитор визначає, чи немає випадків включення до них підставних осіб, повторного нарахування сум раніше оплачених за первинними документами. Методом арифметичного контролю встановлюються помилки в підрахунках у первинних документах або у розрахункових відомостях.

Важливу увагу необхідно приділити правильності оформлення та нарахування різних виплат робітникам. До них відносять виплати стимулюючого характеру (премії, винагороди за підсумками роботи за рік), виплати компенсуючого характеру (надбавки та доплати за роботу в нічний час, понадурочні), виплати за невідпрацьований час (оплата чергових і додаткових відпусток, тимчасової непрацездатності тощо), оплата простоїв, браку. Аудитор повинен враховувати, що нарахування премій має бути затверджено наказом керівника, обумовлено в колективному договорі, контракті) .

При перевірки правильності виплат допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю необхідно звернути увагу на лікарняний листок, який є основою для нарахування такої виплати. Листок обов'язково повинен бути оформлений підписами і печаткою лікарні. Також необхідно перевірити стаж роботи працівника (відсоток від основної заробітної плати, згідно з яким визначають розмір допомоги, розраховується виходячи зі стажу роботи).

Приділяється увага перевірці виплат за договорами підряду та іншими договорами цивільно-правового характеру. Необхідно з'ясувати, чи справді виконувалась така робота, і чи виконувалась вона саме цією людиною. Встановлюється правильність оформлення договорів, економічна цілеспрямованість та правильність їх укладення, правильність розрахунків за договорами, відрахування податків (обов'язкові виплати до пенсійного фонду у відповідному розмірі відсотка від суми винагороди) та відображення в обліку.

Перевіряючи правильність розрахунку середньої заробітної плати, необхідно визначити період, за який нараховується заробітна плата, виплати, які включаються до середньої заробітної плати, порядок розрахунку виплат за всіма випадками збереження заробітної плати і для надання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Аудитор вивчає, чи відповідає порядок нарахування середньої заробітної плати на час надання працівникам щорічної і додаткової відпустки або оплати їм компенсації за невикористану відпустку, надання працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, відпусток у зв'язку з навчанням, виконанням ними державних громадських завдань у робочий час, переведенням працівників на іншу, легшу та нижчеоплачувану, роботу за станом здоров'я, службових відряджень, тимчасового переведення працівника у зв'язку з виробничою потребою на іншу, нижчеоплачувану посаду і в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати здійснюються виходячи із середньої заробітної плати.

Вивчаючи правильність розрахунку середнього заробітку, слід ураховувати, що в його суму включаються всі види оплат, крім оплати за роботу, яка виконувалась у понаднормовий час, у святкові дні, працівниками, які працюють за сумісництвом, за час, який фактично не було відпрацьовано, премії, які не входять до фонду оплати праці, та інші виплати, які мають тимчасовий характер.

Перевіряючи правильність нарахування оплати за поточну відпустку, важливо встановити, чи правильно визначено наказом підприємства тривалість відпустки і розрахована сума заробітку працівника до відпустки, а також середньомісячний і середньоденний заробіток, який є підставою для розрахунку. Необхідно з'ясувати причини ненадання відпустки в установлений термін, особливо матеріально відповідальним особам. Важливо вивчити вплив факторів порушення законодавства на результати діяльності підприємства. Так, ненадання відпустки працівникові і заміна її грошовою компенсацією є порушенням законодавства і призводить до перевитрачання фонду оплати праці і споживання, а також до зловживань.

В ході перевірки вивчається своєчасність та повнота утримань з оплати праці. Як уже зазначалося, основна увага приділяється прибутковому податку з фізичних осіб. Під час перевірки здійснюється арифметичний контроль сум утриманого податку.

Особливо аудитору необхідно перевірити нарахування оплати праці тимчасовим працівникам. Необхідно з'ясувати причину цих витрат й уточнити, чи не було випадків нарахування оплати праці на основі підроблених документів, нарядів підставним особам. Установлюється законність проведених операцій на відповідних рахунках.

Вивчаються всі документи, які додаються до журналу ордеру. Необхідно перевірити відомість, за якою нараховувалася оплата праці. При цьому звертається увага на загальні суми за кожним рядком як по горизонталі, так і по вертикалі. Під час такої перевірки можна виявити різні порушення, які спричинені підробленням сум у розрахунково-платіжних відомостях. Наприклад, механічно збільшували підсумкову суму нарахування та суму до видачі і в такий спосіб нараховували і списували більше, ніж фактично видано. Під час дослідження правильності нарахування заробітної плати виявлялися помилки, які були допущені обліковими працівниками, котрі недостатньо оволоділи нормативними актами і не врахували внесені до них зміни.

Перевіряючи виплату премій та інших заохочень, незалежно від виду діяльності підприємства необхідно з'ясувати, чи виконані всі умови, за яких може бути виплачена премія, оскільки були відомі випадки коли під видом виплати премій гроші були використані на інші цілі (матеріальну допомогу, прийоми).

2.4 Документальне оформлення результатів аудиту

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкових документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, які передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Порядок складання висновку регламентується МСА 700 "Формування думки та надання звіту щодо фінансової звітності “.

З метою узагальнення отриманої інформації під час аудиторської перевірки та обґрунтування аудиторського висновку аудитору необхідно результати проведених досліджень документально відображати. При проведенні аудиту документальне оформлення перевірки включає в себе два види документації: робочу та підсумкову.

Робоча документація - це записи, за допомогою яких аудитор фіксує проведені процедури, тести перевірки, отриману інформацію та відповідні висновки за час проведення перевірки. Згідно з МСА 230 «Аудиторська документація» до робочої документації можуть бути включені всі документи, які, на думку аудитора, містять інформацію, що є важливою при складанні аудиторського висновку. Вона може бути оформлена у вигляді стандартних форм і таблиць на папері, зафіксована на електронних носіях інформації або на відеоплівці.

Робоча документація виконує такі функції: допомагає аудитору при плануванні і проведенні аудиту; обґрунтовує твердження в аудиторському висновку та свідчить про відповідність проведених процедур аудиту прийнятим нормативам; полегшує процес керування, нагляду та контролю за якістю проведення аудиторської перевірки; сприяє виробленню методологічного підходу до процесу аудиторської перевірки; допомагає аудиторові у роботі і містить аудиторські докази, отримані аудитором.

Оформлення робочої документації має бути здійснене так, щоб забезпечити доступність запитань та усвідомлення її змісту. Форми робочої документації законодавчо не визначені, але в аудиторській фірмі необхідно впроваджувати такі форми робочих документів, які дають змогу іншим аудиторам чи аудиторським фірмам усвідомлювати інформацію, що в них відображена.

Після завершення аудиторської перевірки робочі документи залишаються у аудитора. На підставі цих документів аудитор має право складати довідки, але право власності щодо робочих документів є обмеженим етичними нормами та зобов'язаннями конфіденційності перед клієнтом. Ніхто не може вимагати або вилучати в аудитора робочі документи. Це можна робити лише за випадків, передбачених українським законодавством (на вимогу правоохоронних органів або суду).

Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові. При проведенні аудиторської перевірки може бути складена додаткова підсумкова документація, яка є додатком до аудиторського висновку, якщо в аудиторському висновку є посилання на цей документ або додаватися як самостійний документ.

Аудиторський висновок містить відомості про стан обліку, внутрішнього контролю, достатність і достовірність фінансової звітності. У зв'язку з тим, що зміст аудиторського висновку залежить від конкретних обставин та наслідків перевірки, він складається за довільною формою. Аудиторський висновок складається тільки для замовника і може бути опублікований тільки за його дозволом. Аудиторський висновок включає загальну (вступну), аналітичну і підсумкову частини.

У вступній частині вказують місце і дату складання висновку, назву аудиторської організації та її адресу, № і дату видачі Сертифіката та Свідоцтва про включення до Реєстру суб'єкта аудиторської діяльності, період, за який здійснюється перевірка, склад облікової та звітної документації, посилання на Закон і положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Міжнародні стандарти аудиту, якими керувався аудитор.

В аналітичній частині аудиторського звіту наводять результати перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звітності, стану внутрішнього контролю, спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), факти порушень законодавчих, інших нормативно-правових актів та встановлених правил ведення бухгалтерського фінансового обліку і складання фінансової звітності.

Третя, підсумкова частина аудиторського звіту включає висновок за результатами аудиторської перевірки.

Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності фінансової звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Структура аудиторського висновку має такі елементи: заголовок; замовник; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про перевірену фінансову звітність; дата аудиторського висновку; підпис аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми.

В аудиторському висновку необхідно наводити масштаб аудиту і зміст проведених робіт. Цей розділ аудиторського висновку дає впевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог українського законодавства та норм, які регулюють аудиторську практику і ведення бухгалтерського обліку, або у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та практики. У цьому розділі говориться, що перевірка була спланована і підготовлена з д їм рівнем упевненості в тому, що фінансова звітність не має суттєвих помилок.

Під час аудиторської перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх суттєвого впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор повинен керуватися Положеннями МСА 320 "Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту ". Далі зазначається, що аудитор використовував принцип вибіркової перевірки інформації і що під час перевірки він брав до уваги тільки суттєві помилки. Також дається інформація про принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємствах у період перевірки.

Аудитор повинен підготувати чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її в усіх суттєвих аспектах Національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку та принципам обліку, що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. В цей день аудитор зобов'язаний доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється.

Дата на аудиторському висновку проставляється того самого дня, коли керівництво підприємства підписує акт приймання-передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудиторського висновку, або біля підпису аудитора. Аудиторський висновок підписує лише сертифікований аудитор.

Отже, складання аудиторського висновку є одним із найвідповідальніших моментів аудиту, оскільки підбиваються підсумки виконаних аудиторських процедур, узагальнюються виявлені помилки, визначається їх сукупний вплив на фінансову звітність і висловлюється думка аудитора щодо її достовірності, повноти, відповідності чинному законодавству.

Залежно від стану обліку та звітності на підприємстві висновок аудитора може бути:

1) безумовно позитивним;

2) умовно позитивним;

3) негативним;

4) відмова від надання висновку аудитором.

На досліджуваному підприємстві при проведенні аудиту розрахунків з оплати праці було визначено, що бухгалтерський облік ведеться у відповідності до чинного законодавства. Так як аналітичний та синтетичний облік ведеться автоматизовано, то це сприяє недопущенню помилок, пов'язаних із розрахунком оплати праці. Однак, при перевірці первинних документів у аудитора виникли сумніви, щодо достовірності відображення господарських операцій. Так при перевірці Облікового листа праці та виконаних робіт, встановлено, що він заповнювався різними ручками. Це може свідчити про дописування обягу виконаних робіт, результатом чого може бути завищення заробітної плати. У зв'язку з неможливістю перевірити факти, які стосуються обсягу виконаних робіт та через неможливість визначити їх суму аудитор не може висловити думку щодо зазначених моментів. Тож в цьому випадку аудитор надав умовно-позитивний висновок.

Після завершення аудиту щонайменше один примірник всієї підсумкової документації (аудиторського висновку та додаткової документації) залишається в аудиторській фірмі (аудитора). Порядок зберігання підсумкової документації встановлюється аудиторською фірмою з урахуванням забезпечення вимог конфіденційності.

За Законом України «Про аудиторську діяльність» прийом-здача аудиторського висновку повинні оформлятися актом.

3. Основні напрямки вдосконалення методики аудиту розрахунків з оплати праці

Здійснення економічної реформи за умов переходу до ринкової економіки, реформування бухгалтерського обліку в Україні вимагають удосконалення організації аудиту оплати праці на підприємствах. Враховуючи складність соціально-економічних процесів, що відбуваються на мікрорівні, та їх вплив на макроекономічні показники перегляду потребує система аудиту операцій з оплати праці. В ринкових умовах господарювання зростає потреба в удосконаленні методологічних та організаційних аспектів аудиту оплати праці в економіці України. Необхідність удосконалення методичних аспектів аудиту розрахунків з оплати праці виходить з негативної динаміки порушення цивільних та господарських справ за розрахунками з оплати праці в Україні за останні декілька років.

Внутрішній контроль або аудит є однією із функцій управління господарською діяльністю підприємства. Одним із його вирішальних завдань є надання інформації про діяльність підприємства для прийняття ефективних управлінських рішень, що можливе лише за раціональної його організації. Організовуючи систему внутрішнього контролю або аудиту на підприємстві необхідно дотримуватися системного підходу, що забезпечує його найбільшу результативність та, в свою чергу, визначає раціональність контрольної діяльності.

Ефективна організація внутрішнього контролю є одним із заходів, спрямованих на вдосконалення управління підприємством, яка забезпечує високий рівень виконання його завдань, чіткий порядок у його веденні.

Таким чином, правильна організація внутрішнього контролю або аудиту на підприємстві забезпечить керівництво та власників достовірною інформацією про стан справ і на основі цього визначить перспективи його подальшої діяльності.

Управлінський персонал та бухгалтери виконують згідно своїх посадових інструкцій попередній, поточний та наступний контроль. Суб'єкти ведення бухгалтерського обліку виконують наступні контрольні процедури щодо облікового відображення фактів господарського життя з виплат працівникам в первинних документах, регістрах обліку й у регламентованих та управлінських звітах:

- перевірка дотримання чинного законодавства, норм колективного договору та соціального пакету стосовно облікового відображення виплат працівникам;

- встановлення правильності розрахунку величини соціальних гарантій, які залежать від продуктивності виконання трудових обов'язків;

- забезпечення єдиних методологічних засад облікового відображення виплат працівникам та формування й подання фінансової, податкової, статистичної та управлінської звітності щодо даного об'єкту облікового відображення звітності.

Рис. 1 - Завдання суб'єктів внутрішньогосподарського контролю або аудиту розрахунків з оплати праці.

Бухгалтер здійснює перевірку законності виплат працівникам як відповідно до поданих документів, чинного законодавства, так і в межах затвердженого рівня виплат у колективному договорі.

Більшість авторів завдання контролю операцій з розрахунками з оплати праці вбачають у правильності нарахування заробітної плати та проведення всіх утримань і відрахувань до фондів соціального страхування та податків. При цьому ними виділяються нетотожні завдання, що свідчить про відсутність науково обґрунтованого підходу до завдань щодо проведення аудиту за операціями з виплат персоналу.

Виходячи із великої кількості суб'єктів здійснення контролю та з метою чіткого врегулювання контрольних процедур з врахуванням часу здійснення господарської операції систематизовано завдання внутрішнього контролю.

Виходячи з необхідності ефективного виконання завдання аудиторського контролю розрахунків з оплати праці раціоналізації вимагає процес організаційно-методичних заходів контролю. Під процесом розуміють певну узгоджену послідовність виконання визначених дій для досягнення поставленої мети.

Методична стадія аудиту орієнтована на встановлення правильності оформлення та легітимності первинних документів з оплати праці та відображення на їх підставі даних фактів господарського життя в системі рахунків бухгалтерського обліку.

У ході дослідження специфіки здійснення аудиторського контролю розрахунків з оплати праці виявлено, що методика контролю зводиться лише до перевірки розрахунків з оплати праці та відрахувань до відповідних фондів соціального страхування без врахування соціальної компоненти трудових відносин та антагоністичних інтересів суб'єктів цих відносин, що можуть спричиняти негативний вплив на інші підконтрольні даній системі об'єкти. Відсутність науково обґрунтованих підходів до методики зумовлює необхідність її розробки з врахуванням специфіки соціально-трудових відносин.

З метою розробки ефективної методики аудиту розрахунків з оплати праці проведемо аналіз послідовності застосування контрольних процедур на методичній стадії контролю. У ході аналізу послідовності контрольних процедур відносно розрахунків з оплати праці можна констатувати факт наявності розбіжностей в поглядах авторів щодо порядку їх здійснення. Дані неузгодженості в пропозиціях підвищують трудомісткість контрольних процедур та здійснюють суттєвий вплив на ефективність функціонування системи аудиту.

Так, Арап Г.В. та Пахомова І.Г вважають недоцільним розпочинати перевірку стану облікового відображення розрахунків з оплати праці з обґрунтування оцінки організації праці, встановлення ідентичності даних аналітичного обліку щодо оплати праці показникам синтетичного обліку й балансу на однакову дату , так і з перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати . Перш за все, суб'єкту контролю необхідно детально вивчити внутрішні розпорядчі документу підприємства, що стосуються порядку оплати праці. З огляду на це, вважаємо доцільним розпочинати контроль з перевірки наявності та дотримання умов Колективного договору, Положення про оплату праці, Положення про соціальний пакет. Після чого звернути увагу на правильність документального оформлення виплат працівникам та несуперечність їх здійснення нормам чинного законодавства та положенням внутрішніх документів підприємства, ознайомлення з якими відбулися на першому етапі методичної стадії аудиту.

...