Організація бухгалтерського обліку на сільськогосподарському підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розділ 1. Організаційно-економічна характеристика СВК "Агрофірма "Україна""

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма "Україна"" є юридичною особою згідно українського законодавства. Кооператив діє на основі Статуту, Установчого договору, інших угод між засновниками та чинного законодавства України.

Знаходиться кооператив в с. Воскресенка, вулиця Леніна, 40. Приазовського р-н., Запорізької обл.

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма "Україна"" (надалі СВК) створений на підставі Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію". Земельного Кодексу України шляхом об`єднання фізичних осіб (надалі членів) у іншу юридичну особу на засадах членства, об`єднання пайових внесків, коштів для спільної діяльності задоволення потреб членів в СВК з обов`язковою трудовою участю в його діяльності.

СВК створене його засновниками на добровільних засадах в процесі реорганізації "Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" Приазовського району, Запорізької обл. (надалі КСП) є його правонаступником в формі перетворення.

Членами СВК можуть бути громадяни України та юридичні особи, зареєстровані в Україні.

Рішення про створення СВК приймається його установчими зборами.

Чисельність членів СВК не може бути меншою ніж 3 особи.

СВК є юридичною особою, діє на підставі чинного законодавства України статуту і Установочного договору. СВК набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації проведеної в порядку, встановленому чинним законодавством України.

СВК має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установчих банку, кутовий та інші штампи, печатки, із своїм найменуванням, товарний знак та інші реквізити.

СВК є власником майна, яке йому належить, може набувати майнових и немайнових, прав орендувати майно і землю, відчужувати майно, бути позивачем в суді, Арбітражному суді.

СВК несе відповідальність в межах свого майна, на яке, відповідно до чинного законодавства України, може бути звернуто стягнення.

СВК не відповідає за зобов`язаннями членів СВК. Члени несуть відповідальність в межах своїх пайових внесків.

СВК здійснює зовнішньо-економічну діяльність, відповідно до до чинного законодавства України.

Члени СВК не користуються будь-якими уособленими правами на об`єкти, передані СВК.

СВК може на добровільних засадах утворювати вищого рівня об`єднання за галузевими чи територіальними ознаками.

СВК має право виступати засновником різних видів підприємств, організацій, об`єднань, мати представництво в різних регіонах України та за її межами.

Вступний внесок члена СВК вноситься і сплачується в грошовій формі для організаційного забезпечення діяльності СВК. Він зараховується в неподільний фонд і у разі виходу СВК не повертається.

Пайовий внесок члена СВК направляється на розвиток СВК. Він може проводитися шляхом передачі СВК майна, грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Членом СВК може вноситись також додатковий пай, який зараховується до пайового фонду.

При перетворенні КСП "Україна" в СВК, до останнього переходять також усі майнові права і обов`язки на колективну власність колишнього підприємства, яка включається до пайового фонду.

Засновники погоджуються, що після державної реєстрації та передачі майна та землі у власність СВК, вони забезпечують розроблення та отримання коштів членами КСП Державних Актів на право приватної власності на землю з послідуючим обов`язковим заключенням договору оренди на ці земельні ділянки на термін, обумовлений в статті її Установчого договору "Про асоційоване членство в СВК".

Зміни до цього Статуту вносяться за одноголосним рішенням зборів членів СВК, на яких присутні всі члени СВК. Повідомлення про зміну та доповнення до Статуту надсилаються до органу що зареєстрував СВК у тижневий термін з часу їх внесків.

Управлінський апарат складається з генерального директора, головного бухгалтера, зам. гол. бухгалтера та бухгалтерів. МТФ має ведучого зоотехніка, головного ветлікаря, 4 доярок та 6 скотарів. Щодо СТФ, то там знаходяться завідуючий ферми, 4 свинарок та скотарів.

Галузева структура підприємства має такий вид (схема 1):

Рис. Організаційна структура

В СВК є 2 бригади.

В СВК середньооблікова чисельність всіх працівників - 136 чоловік. З них: працівники зайняті в с. г. виробництві - 98 чоловік, в т.ч. постійних робітників - 112 чоловік, сезонних і тимчасових робітників - 24 чоловіки, службовців 12 чоловік, з них 1 чол. - керівник і 11 спеціалістів. 2 працівника торгівлі та громадського харчування. На будівництві господарським способом зайняті 4 працівники. СВК "Грузевиця забезпечене трудовими ресурсами на 100 %.

Всього землі у власності 2770 га.

Щоб врахувати ступінь розвитку всіх товарних галузей на підприємстві, необхідно визначити і проаналізувати коефіцієнт спеціалізації:

К_с = 100 / У [р (2і-1)], (1)

де, р - питома вага окремої галузі в структурі товарної продукції, %;

і - порядковий номер окремої галузі в ранжированому ряді.

Щоб чітко визначити напрям спеціалізації підприємства і виявити причини в зміні спеціалізації, необхідно провести аналіз складу і структури товарної продукції підприємства.

На основі існуючої в таблиці інформації визначимо коефіцієнт спеціалізації Кс 2007 = 0,36 і Кс 2009 = 0,35 - в цьому році рівень спеціалізації на підприємстві середній. Кс 2008 = 0,28 - коефіцієнт дещо нижчий, ніж в інші роки, але рівень спеціалізації середній.

Таблиця. Структура товарної продукції СВК "Агрофірма "Україна""

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.
	тис. грн.	в % до підсумку	тис. грн.	в % до підсумку	тис. грн.	в % до підсумку
1. Рослинництво, всього	1653,9	32,8	2352,8	82,4	3254,4	90,0
з них пшениця озима	1154,0	22,9	829,5	29,1	882,4	24,4
ячмінь	499,9	9,9	7,7	27,0	171,3	4,7
Соняшник	1735,9	34,3	1116,9	39,1	2197,9	60,8
овес	-	-	-	1	0,1	0,003
Продукти тваринництва	5	0,1	407,0	14,3	352,7	9,8
Інша продукція рослинництва	2,5	0,04	3,1	0,1	2,7	0,07
2. Послуги в с-г.	5,6	0,1	61,7	2,2	6,4	0,7
Разом по господарству	5447,5	100	2854,3	100	3613,5	0,18

Проаналізувавши показники розміру та діяльності господарства, перейдемо до розгляду фінансового стану СВК "Агрофірма "Україна"".

Для того, щоб розглянути показники фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності побудуємо таблицю 2.3.

Оцінюючи таблицю Обсяг та структура товарної продукції, СВК "Україна"" за 2008-2010 роки видно, що найбільше зернових та зернобобових було зібрано саме у 2010 році на суму 3254,4 тис. грн, що на 1618,5 тис. грн більше ніж у 2008 році, і на 901,6 тис. грн більше ніж у 2009 році. Ячмінь майже не дав ніяко доходу агрофірмі у 2009 році, а ось у 2008 році дохід становив 499,9 тис. грн. Соняшнику найбільше було отримано у 2010 році на 2197,9 тис. грн. а найменше у 2009 році на 1116,9 тис. грн. М'ясо свиней вирощували у 200 та 2010 році, у 2008 році дохід становив 2 тис. грн., а у 2009 році 407,0 тис. грн, це свідчить про занепад свинарства у господарстві. Усього по господарству найбільший прибуток було отримано у 2008 році і становить 5447,5 тис. грн, у 2009 році становить 2854,3 тис. грн, у 2010 році становить 3613,5 тис. грн. Таким чином, господарству необхідно займатися виробництвом не тільки зернових культур та соняшника, а й інших видів продукції рослинництва. Також потрібно збільшувати продукцію рослинництва за рахунок поліпшення сортового складу, внесення більшої кількості мінеральних та органічних добрив. Все це призведе до збільшення товарної продукції, а отже, і до прибутку підприємства.

Для характеристики розміру господарства необхідно привести динаміку підприємства за останні три роки (табл.2.1).

По даним таблиці можна зробити висновок, що в 2010 році порівняно з двома попередніми, спостерігається поступове зменшення результатів виборчої діяльності. Вартість валової продукції 2010 року порівняно з 2008 роком спала на 48,3 %, порівняно з 2009 роком - на 69,6 %.

Таблиця. Динаміка показників розміру СВК "Агрофірма "Україна"" за 2008-2010 рр.

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. у % до
				2008 р.	2009 р.
Валова продукція в порівняних цінах 2005р., тис. грн.	3239	2242,8	1565,1	48,3	69,6
Товарна продукція, тис. грн.	3402,7	1974,7	3613,5	106,2	183,0
Площа с.-г. угідь	3746	3203	2980,0	79,6	93,0
У т.ч. рілля	3721	3198	2945,0	94,1	96,0
Середньорічна чисельність працівників, чол.	51	50	48	79,1	96,0
в тому числі в рослинництві	40	42	40	100	95,2
в тваринництві	9	8	8	88,9	100
Середньорічна вартість активів, тис. грн.	3844,5	1889,5	3588	93,3	189,9

Товарної продукції більше ніж валової, це можна пояснити тим, що при розрахунку обсягів валової продукції бралася лише вироблена продукція основного виробництва, а показник товарної продукції відображає загальну суму виручки від реалізації не лише продукції, а й робіт, послуг, товарів та іншої реалізації. Її розмір зріс в 2010 році на 106,2 % та на 183,0 %, порівняно з 2008 і 2009 роками відповідно. Аналізуючи земельні площі господарства, бачимо, що їх розмір в 2010р. в порівнянні з 2008 і 2009 зменшився на 79,6 % та 93,0 % відповідно. Аналогічно зменшувалась і рілля у 2010 році порівняно з 2008 і 2009 роках на:94,1 % та 96,0 % відповідно. Ця нестабільність пояснюється тим, що за цей період було то більше орендовано земель, то менше. Середньорічна чисельність працюючих, порівняно з 2008 роком, зменшилась від 3 в порівнянні з 2010р. і складає 48 чоловік, а порівняно з 2009 зменшилось на 1 чоловіка і становило 50. Майже всі працівники зайняті в рослинництві. Одночасно спостерігаємо, що середньорічна вартість активів порівняно з 2008 роком зменшилась на 1955 тис. грн в 2009 р., та на 256,5 тис. грн в порівнянні з 2010р. Це пов'язано з тим, що придбано нову техніку. Найбільше вироблено товарної продукції на 100 га. с.-г. угідь в 2010р. -3613,5 тис. грн. Підприємство все ж таки є збитковим та нерентабельним.

Для характеристики діяльності господарства у сфері реалізації продукції, тобто визначення товарності культур, розмір продажу, доцільність вирощування тієї чи іншої культури, побудуємо наступну таблицю 2.2.

Дивлячись на товарність продукції слід сказати, що в 2008 році основною товарною продукцією є рослинництво, а саме по соняшнику. В даній культурі спостерігається найвищий рівень товарності на протязі 2008 року.. В 2008р. найбільшу питому вагу товарної продукції складає соняшник, також з`явилися послуги в с-г.



Розділ 2. Бухгалтерський облік на підприємстві

2.1 Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

Ведення обліку передбачає поєднання методологічних та організаційних його принципів. методологічні принципи ведення обліку однакові для всіх, а організаційні принципи кожне підприємство вирішує самостійно, враховуючи його структуру, особливість технологій та інші конкретні обставини.

Організація бухгалтерського обліку у СВК АФ "Україна" здійснюється на основі Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" стаття 8. Згідно цього закону відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності несе керівник підприємства відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві створена бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером. Головний бухгалтер приймається на роботу керівником підприємства і йому безпосередньо підкоряється. При звільненні головний бухгалтер передає справи новому бухгалтеру. В цьому випадку перевіряється стан бухгалтерського обліку та достовірності звітних даних, що відображається в Акті передачі справ, який підписує бувший і новий бухгалтери та затверджується керівником підприємства.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

Підприємством самостійно визначено облікову політику, яка закріплена в Наказі "Про облікову політику" (дод. 1). Розроблена система і форма внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначені права працівників на підписання бухгалтерських документів. Вся первинна документація надходить до бухгалтерії, де й обробляється.

У СВК АФ "Україна" обрана журнально-ордерна форма ведення обліку як певна система регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених відповідно до Закону. При ній аналітичний і синтетичний облік здійснюють одночасно в спеціальних бухгалтерських регістрах - журналах-ордерах і відомостях. До окремих журналів-ордерів ведуть "Аналітичні дані", в яких деталізують проведені записи. Хронологічний і систематичний запис у журналах-ордерах поєднано. Звідси і назва цих регістрів - вони одночасно є журналами і ордерами.

Журнал-ордер являє собою нагромаджувальний регістр, який побудований за кредитовою ознакою. Призначений він для відображення записів відповідних господарських операцій за місяць за кредитом одного або декількох синтетичних рахунків в дебет кореспондуючих з ними рахунків.

У зв'язку з використанням принципу реєстрації облікових даних за кредитовою ознакою записи за кредитом кожного синтетичного рахунку здійснюють у одному журналі-ордері. Дебетові обороти за відповідним синтетичним рахунком виявляються в різних журналах-ордерах. Після перенесення підсумків із всіх журналів-ордерів у головну книгу в ній підраховують обороти за дебетом кожного рахунку.

Журнали-ордери призначені для відображення взаємопов'язаних та однорідних за економічним змістом операцій, тому в деяких з них записують операції по декількох синтетичних рахунках. В цьому випадку для кожного з них в регістрі відведений розділ.

Шахова побудова журналів-ордерів дозволяє значно скоротити в них кількість записів, не порушуючи подвійного запису, бо кожна зафіксована один раз цифра одночасно відноситься до дебету і кредиту кореспондуючих рахунків.

В основу побудови журналів-ордерів взято кредитову ознаку, тому що вона більше, ніж дебетова відповідає характеру господарських операцій. Кредит здебільшого показує початок руху засобів, тобто звідки вони надходять, а дебет - його закінчення, тобто куди вони надходять (використовуються).

Більшість журналів-ордерів та відомостей до них поєднують синтетичний та аналітичний облік. Тому відпадає необхідність вести аналітичний облік в окремих регістрах. Синтетичний та аналітичний облік здійснюється в одному обліковому процесі.

Журнально-ордерна форма обліку передбачає використання таких принципів:

Ш запис операцій в журналах-ордерах здійснюється за кредитом рахунку в кореспонденції з дебетом інших рахунків;

Ш об'єднання, як правило, в єдиній системі записів синтетичного і аналітичного обліку;

Ш відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для здійснення управління, контролю, аналізу і складання фінансової звітності;

Ш застосування журналів-ордерів із декількома рахунками, які мають між собою економічний і обліковий зв'язок;

Ш побудова облікових регістрів з заздалегідь вказаною кореспонденцією рахунків і показниками, які необхідні для складання фінансової звітності;

Ш застосування місячних, а в деяких випадках квартальних і річних журналів-ордерів з використанням необхідної кількості вкладних листків.

Записи в журнали-ордери і відомості здійснюють в хронологічному порядку на підставі первинних документів. При великій їх кількості, які відображають однорідні операції, використовують накопичувальні (допоміжні) відомості, підсумки яких в кінці місяця переносять у журнали-ордери.

Підсумки із журналів-ордерів щомісяця записують в головну книгу, яка, на відміну від журналів-ордерів, побудована за дебетовою ознакою. Аналітичний облік ведуть в журналах-ордерах та відомостях. За окремими рахунками для аналітичного обліку використовують книги або картки.

В загалі ж керівником підприємства створені всі необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання всіма працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку подання до обліку первинних документів та їх реєстрації.

2.2 Облік касових операцій

До касових операцій відносяться операції, пов'язані з одержанням і витратою готівки безпосередньо із каси підприємства. Касові операції (надходження до каси готівки і видача) здійснюються відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 та Постановою Правління Національного банку України від 29.04.09 №252 "Про затвердження змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні". Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства з іншим протягом дня за одним або кількома платіжними документами не повинна перевищувати 10000 (десять тисяч) гривень. Десятитисячне обмеження введено Постановою Правління Національного банку України "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку від 09.02.05р. №32.

Зберігати в касі готівку дозволяється в межах лімітів, які установлюються підприємством самостійно на підставі розрахунку. Розрахунок залишку ліміту готівки в касі підписується головним бухгалтером та керівником підприємства і затверджується внутрішнім наказом (дод. 2).

Приймання готівки в касу СВК АФ "Україна" проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства (дод. 3). При прийманні підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Видача готівки з каси СВК АФ "Україна" проводиться за видатковим касовим ордером (дод. 4).

Усі прибуткові і видаткові ордери та документи, що їх замінюють, виписують у бухгалтерії чітко і ясно чорнилом або пастою кулькових ручок. Жодних виправлень, навіть застережених, у цих документах робити не дозволяється, забороняється також видавати прибуткові і видаткові документи особам, які вносять або одержують гроші. Усі прибуткові і видаткові касові ордери та документи, що їх замінюють, до передачі в касу реєструють у бухгалтерії в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів. Касові документи після складання касиром звіту та його оброблення в бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються протягом 36 місяців після закінчення календарного року матеріально відповідальною особою, на яку покладено обов'язок зберігання документів, в окремому сейфі або спеціальному приміщенні, що передається під охорону.

Надходження і видачу грошей обліковують у Касовій книзі, записи до якої робить касир відразу після одержання або видачі грошей за кожним ордером чи документом, який його замінює. Наприкінці кожного робочого дня касир підсумовує операції за день, визначає залишок грошей у касі на наступний день і передає до бухгалтерії відривний листок касової книги з копіями записів за день та доданими прибутковими і видатковими касовими документами, як звіт касира, під розписку в касовій книзі. СВК АФ "Україна" веде тільки одну касову книгу. Вона пронумерована, прошнурована і скріплена сургучною печаткою. На останній сторінці касової книги вказують кількість пронумерованих сторінок, яка завіряється підписами керівника господарства та головного бухгалтера господарства. Операції, що їх відображають на рахунку №30, записують до Журналу-ордера №1 с.-г. та до відомості підсумків за день на підставі звітів касира з доданими до них документами. З лицьового боку Журналу-ордера №1 с.-г. та відомості відображають кредит рахунка 30, а зі зворотного - дебетові обороти по касі.(дод. 5).

Кореспонденція рахунків:

1. Видано суму у підзвіт

Д-т 372 К-т 301

2. Внесено готівку в банк на поточний рахунок

Д-т 311 К-т 301

3. Оприбутковано до каси залишок невикористаних грошей

Д-т 301 К-т 372

4. Видана з каси допомога з догляду за дітьми до трьох років

Д-т 652 К-т 301

5. Надійшла виручка в касу від покупців за реалізовану продукцію

Д-т 301 К-т 361

2.3 Облік розрахунків з дебіторами

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошей, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Важливим питанням обліку дебіторської заборгованості є її оцінка. Методи оцінки дебіторської заборгованості повинні забезпечити дотримання викладеного о у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітності в Україні" від 16.07.99 р. №996-ХІV одного з основних принципів фінансової звітності - обачності, згідно з яким сума оцінки активів і доходів підприємства не повинна бути завищена. На рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" СВК АФ "Україна" веде узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи ф послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем. За дебетом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори, що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства і банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунка відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

Покупці і замовники у своїй діяльності можуть видавати аванси під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт (надання послуг). Облік розрахунків за виданими авансами ведуть в СВК АФ "Україна" на балансовому рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами". Авансові платежі оформляються платіжними дорученнями, в яких робиться посилання на відповідний нормативний акт або договір. Видані постачальникам та підрядчикам аванси відображаються сільськогосподарським підприємством за дебетом рахунка 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами" і кредитом рахунка 31 "Рахунки в банках". За кредитом субрахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами" і дебетом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" відображаються сума заліку за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності або прийняті від підрядника повністю виконані роботи.

У господарська-фінансовій діяльності підприємства СВК АФ "Україна" неминучі операції, пов'язані з купівлею товарно-матеріальних цінностей, оплатою послуг за готівковий розрахунок, поїздкою у відрядження працівників та ін.., які потребують для їх здійснення витрачання готівкових грошових коштів підзвітними особами. Облік руху грошових коштів у підзвітних осіб здійснюється на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебітора", субрахунок 372 "Розрахунки з підзвітними особами". Нормативними документами, які регулюють здійснення витрат на службові відрядження в межах країни та за кордоном є: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. №663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та закордон", "Інструкція про службові відрядження в межах України ти закордон", затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. №59 (в редакції Наказу Міністерства фінансів України від 10.06.99 р. №146); Наказ Міністерства фінансів України від 27.12.04 р. №827 "Про затвердження змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та закордон".

Залежно від конкретних обставин грошові кошти підзвітним особам можуть бути видані з рахунків у банку (311,312,313,314), отримані ними від різних організацій (з рахунка 37). Крім грошових Коштів, підзвітним особам можуть бути видані грошові документи (різні марки, сертифікати, векселі та ін.) з рахунка 33 "Інші кошти". Підзвітна особа подає звіт про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт. Для відображення розрахунків з підзвітними особами в реєстрах журнально-ордерної форми обліку призначено Журнал-ордер №7 с.-г.(дод. 9). Після закінчення записів усіх операцій за розрахунку з підзвітними особами за звітний місяць у Журнал-ордері №7 с.-г. підраховують підсумки за всіма графами і кредитові обороти переносять у Головну книгу.

Кореспонденція рахунків з відображення розрахунків з підзвітними особами:

- видача підзвітних сум готівкою

Д-т 372 К-т 301

- видача підзвіт чекових книжок

Д-т 372 К-т 685

- повернення невикористаних підзвітних сум в касу

Д-т 301 К-т 372

- надходження виручки за продукцію, реалізовану на ринку

Д-т 311 К-т 372

- оплата підзвітними особами придбаних різних грошових документів (марки, путівки)

Д-т 331 К-т 372

Облік розрахунків за нарахованими доходами здійснюється на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунку 373 "Розрахунки за нарахованими доходами". На цьому субрахунку відображається облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриманню.

Акції або частки в статутному капіталі інших підприємств є активами, які утримуються підприємством - інвестором з метою збільшення прибутку. Збільшення вартості капіталу або інших вигод для інвестора (в тому числі за рахунок дивідендів). Сума нарахованих дивідендів, що належать підприємствам першої групи, зменшує балансову вартість акцій асоційованих, дочірніх або спільних підприємств. Для узагальнення інформації про одержані дивіденди від підприємств другої групи, які не є асоційованими, дочірніми або спільними підприємствами призначено субрахунок 731 "Дивіденди одержані". В СВК АФ "Україна" прибуток не розподіляється, а іде як нерозподілений прибуток. Але в СВК АФ "Україна" всі сільськогосподарські землі є орендованими до 2015 року, тому підприємство виплачує пай щорічно власникам землі.

2.4 Облік розрахунків за зобов'язаннями

Для обліку розрахунків з кредиторами Планом рахунків передбачені такі рахунки: 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"; 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"; 64 "Розрахунки за податками й платежами"; 65 "Розрахунки за страхуванням"; 66 "Розрахунки з оплати праці"; 67 "Розрахунки з учасниками"; 68 "Розрахунки за іншими операціями".

На названих рахунках ведеться облік зобов'язань, під якими розуміють заборгованість підприємства, яка виникла в результаті минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Облік поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями. Рахунок 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" призначено для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових, при настанні строку погашення протягом 12 місяців з дати балансу.

Рахунок 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" має такі субрахунки:

611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті";

612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті".

За кредитом рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" відображається та частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, за дебетом - погашення поточної заборгованості, її списання тощо.

На субрахунку 611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті" ведеться облік частини довгострокових зобов'язань, заборгованість за якими виражена в національній валюті.

На субрахунку 612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті" ведеться облік частини довгострокових зобов'язань, заборгованість за якими виражена в іноземній валюті.

Відображення в обліку віднесення частини довгострокової заборгованості до складу короткострокової розглянемо на конкретному прикладі. сільськогосподарський бухгалтерський облік розрахунок

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками. Постачальники (підрядники) - це підприємства, що відвантажують продукцію (виконують роботи, надають послуги) покупцям. По відношенню до постачальників підприємства-споживачі завжди виступають покупцями їхніх товарно-матеріальних цінностей, різних послуг, включаючи отримання електроенергії, газу, води, автопослуг, послуг зв'язку, послуг з переробки матеріальних цінностей тощо.

Надходження товарів від постачальників на СВК АФ "Україна" оформляється на підставі товарно-транспортних накладних (ТТН), рахунків-фактур, вантажних митних декларацій тощо. ТТН виписують при доставці товарів автомобільним транспортом.

Залежно від особливостей товарів і згідно з умовами договору до ТТН або рахунку-фактури (дод. 10-11) можуть бути додані документи, що підтверджують кількість товарів та їхню якість (свідоцтва про якість, сертифікати, довідки про результати лабораторних аналізів тощо).

Приймання виконаних підрядником робіт і послуг оформляється актами прийому робіт (послуг) (дод. 12), у яких наводяться відомості про обсяг, якість і терміни виконаних робіт (послуг) та їхню вартість.

Для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками і підрядниками передбачено пасивний рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" має такі субрахунки:

631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

632 "Розрахунки з іноземними постачальниками";

633 "Розрахунки з учасниками ПФГ".

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведеться в журналі-ордері № 6 с.-г. та відомості аналітичного обліку, Реєстрі операцій по розрахунках з постачальниками та підрядниками № 6.1 с.-г.

Бухгалтерський облік розрахунків з постачальниками у СВК АФ "Україна" та підрядниками ведеться на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". На зазначеному рахунку відображаються розрахунки з підприємствами, організаціями та особами за отримані товарно-матеріальні цінності, прийняті (виконані) роботи та надані послуги, включаючи надання електроенергії, газу, пари, води тощо, а також послуги з доставки або переробки матеріальних цінностей, розрахункові документи, на які надійшли, і з невідфактурованих поставок.

На рахунку 63 бухгалтери СВК АФ "Україна" обліковують розрахунки з підприємствами транспорту і зв'язку за отримані послуги з перевезень, у тім числі розрахунки по недоборах і переборах тарифу (фрахту), а також розрахунки за всі види послуг зв'язку.

Усі операції, пов'язані з розрахунками за придбані товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи або спожиті послуги, знаходять відображення на рахунку 63 незалежно від того, одночасно чи заздалегідь проводилася оплата пред'явленого рахунку.

По дебету рахунку 63 відображаються суми оплати рахунків і заліків по заздалегідь виданих у встановленому порядку авансах. Відфактуровані та оплачені товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі або не вивезені зі складів постачальників, враховують як дебіторську заборгованість.

По кредиту рахунку 63 відображається вартість товарно-матеріальних цінностей, що фактично надійшли, прийнятих робіт, спожитих послуг у кореспонденції з дебетом рахунків обліку цих цінностей або відповідних затрат.

У синтетичному обліку рахунок 63 кредитують на суму розрахункових документів постачальника. Суми нестачі товарно-матеріальних цінностей понад норми природних втрат проти відфактурованої кількості, а також невідповідність цін цінам, обумовленим договором (або у зв'язку з допущенням арифметичних помилок), відображаються по кредиту рахунку 63 і дебету субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями".

Аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведуть по кожному окремо пред'явленому рахунку, а розрахунки в порядку планових платежів - по кожному постачальнику і підряднику. Облік повинен забезпечити можливість отримання необхідних даних по постачальниках, по розрахункових документах, термін оплати яких (визначений умовами договору) не настав, по не оплачених у термін розрахункових документах, невідфактурованих поставках.

Дебетове сальдо аналітичного обліку розрахунків за товари (роботи, послуги) наводиться в активі "Балансу підприємства" (ф. № 1), кредитове сальдо - у пасиві "Балансу підприємства" (ф. № 1), тобто заборгованість в розрахунках наводиться розгорнуто (дод. 13).

Розрахунки з постачальниками і підрядниками у податковому обліку відображаються у складі валових витрат по події, яка відбулася першою: або оплата авансу (передоплата) за товари (роботи, послуги), або отримання товарів (робіт, послуг).

Розрахунки з постачальниками і підрядниками можуть здійснюватися покупцями (замовниками) шляхом заліку взаємної заборгованості у випадку, коли покупець (замовник), у свою чергу, виступає постачальником (підрядником) товарів (робіт, послуг) своєму постачальнику (підряднику). Стаття 217 Цивільного кодексу передбачає момент припинення зобов'язань у разі заліку зустрічної однорідної вимоги, по якій термін виконання настав, або не вказаний, або не визначений моментом затребування. Для здійснення заліку необхідно, щоб вимоги були зустрічними, тобто такими, які випливають з різних двох зобов'язань між двома особами з тим, щоб той, хто є боржником одного, був кредитором іншого. Наявність перелічених умов дає право будь-якій зі сторін провести залік у сумарному вираженні, заявивши про це іншій стороні.

Платежі одного клієнта за рахунок коштів іншого клієнта чинним законодавством не допускаються.

Облік розрахунків за податками й платежами. Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язків внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

Сільськогосподарські товаровиробники сплачують фіксований сільськогосподарський податок з одиниці площі, який не змінюється протягом визначеного Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок" терміну. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених чинним законодавством України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків від загальної суми валового доходу підприємства.

У разі, коли показник не перевищує 75 % від загального обсягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

Об'єктом оподаткування ФСП є площі сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому в користування, в тім числі на умовах оренди.

В СВК АФ "Україна" питому вагу виручки від реалізації сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу складає 96,2 %. Податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку показаний в додатку 14.

Ставка ФСП з одного гектара сільгоспугідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки: для ріллі - 0,15, для багаторічних насаджень - 0,09.

В СВК АФ "Україна" рілля складає всі сільськогосподарські угіддя, тому тільки на неї нараховується ФСП. Оплата податку проводитися щомісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, в наступних розмірах: в І кварталі - 10 %, в ІІ - 10 %, в ІІІ - 50 %, в ІV - 30 %.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами і доповненнями від 3.04.1997 р. № 168, податок на додану вартість (ПДВ) виплачують товаровиробники, у тому числі і сільгоспвиробники, об'єм оподаткованих операцій з продажу товарів (робіт, послуг) яких протягом 12 місяців перевищує 3600 неоподатковуваних мінімумів.

При нарахуванні і розподілу ФСП складаються бухгалтерські проводки:

1. На суму нарахованого ФСП дебетується окремий субрахунок рахунка 91 "Загально виробничі витрати" і кредитується рахунок 641 "Розрахунки за податками".

2. На суму ФСП, розподілену між об'єктами обліку витрат дебетується рахунок 23 "Виробництво", субрахунок 231 "Рослинництво" і кредитується рахунок 91 "Загально виробничі витрати".

Перелік платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, які постійно вносяться після його прийняття Верховною Радою 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

Платником податку є особа (в тім числі і сільськогосподарський товаровиробник), обсяг оподатковуваних операцій за поставки товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 300000 грн.

На підприємстві щомісячно заповнюється податкова декларація по ПДВ, яка подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом (дод. 15). Обсяг оподатковуваних операцій в СВК АФ "Україна" складає за 12 місяців більше 300000 грн.(без урахування ПДВ), тому звітний податковий період тут дорівнює одному календарному місяцю.

Для обліку розрахунків з бюджетом використовують Журнал-ордер №3Г с.-г. і відомість аналітичного обліку за рахунком №64 (ф.№3.5Г с-г.), де зобов'язання записують за їх видами за місяць і з початку року. У відомості на кожний вид платежів відводять рядок. Підсумки відомості заносять у Журнал-ордер №3Г с.-г., з якого загальний підсумок переносять у Головну книгу. Перевищення суми податкового зобов'язання над сумою податкового кредиту з ПДВ відображається за дебетом аналітичного субрахунку 641 з кредитом 70 "Доходи від реалізації". Перевищення суми податкового кредиту з ПДВ над сумою податкового зобов'язання з ПДВ відображається у звітному періоді за дебетом рахунка 90 "Собівартість реалізації" і кредитом аналітичного рахунка субрахунку 641 "Розрахунки за податками".

Облік розрахунків за страхуванням. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (роботодавець), громадянам, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Облік розрахунків з органами страхування підприємства ведуть на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", який має такі субрахунки:

651 "За пенсійним забезпеченням"

652 "За соціальним страхуванням"

653 "За страхуванням на випадок безробіття"

654 "За індивідуальним страхуванням"

655 "За страхуванням майна"

656 "За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання"

2.5 Облік виробничих запасів

Необхідною умовою підтримання виробництва сільськогосподарської продукції на певному рівні є певна наявність частини оборотних активів в матеріальній формі (виробничі запаси). Так, щоб здійснювати процес виробництва, підприємство повинно мати в необхідних розмірах запаси посівного матеріалу, кормів, палива, міндобрив та засобів захист рослин і тварин, запасних частин та інших виробничих запасів.

Для вірного визначення кількісних та якісних показників господарської діяльності підприємства велике значення мають методи їх обчислення, особливо оцінки запасів.

Придбані запаси від постачальників оцінюються за первісною вартістю, яка складається з таких фактичних витрат:

Суми, що сплачується згідно з договором постачальнику;

Суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

Затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання та інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визначається собівартість їх виробництва.

Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визначається їх справедлива вартість.

Первісна вартість одиниці запасів, придбаних в обмін на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісна вартість запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

Підприємство оцінку запасів на етапах їх руху здійснює за методом середньої вартості. За цим методом витрачені та реалізовані запаси, а також їх залишок на кінець звітного періоду оцінюється за середніми цінами з урахуванням залишку матеріалів на початок звітного періоду та їх надходження за звітний період. Середня вартість одиниці може розраховуватись як загалом за звітний період, так і після кожного наступного надходження того чи іншого виду запасів.

Надходження матеріалів від постачальників оформляється рахунками-фактурами, накладними (дод. 11). Ці документи реєструються працівником, який займається постачанням в журналі обліку вантажів, що надходять. Для одержання матеріалів зі складу постачальника або транспортної організації експедитору бухгалтерія виписує довіреність, яка підписується керівником та головним бухгалтером і засвідчується печаткою господарства.

Придбані матеріальні цінності підзвітними особами за готівку в магазинах, на ринку або у населення передають завскладом, який виписує накладну (внутрігосподарського призначення). При складанні авансового звіту про витрачені суми на придбання матеріалів прикладаються первинні документи, що підтверджують факт купівлі.

Облік продукції і матеріалів на складах здійснює матеріально-відповідальна особа.

Нафтопродукти, включаючи відпрацьовані, слід зберігати на спеціально обладнаних нафтоскладах. Матеріали на складах розміщують по секціях, а в них за окремими групами і типосорторозмірами в штабелях, на стелажах, полицях та ін. В місцях зберігання прикріплюють спеціальні ярлики з назвою та характеристикою певного виду продукції та матеріалів.

Облік на складі ведуть в книзі складського обліку, яку видають матеріально-відповідальній особі під розписку.

Записи в книзі складського обліку завідувач складу робить щодня окремо по кожному разовому документу; після кожного запису виводять залишок. Дані відомості витрачання кормів, лімітно-забірних карт та інших нагромаджу вальних документів завскладом заносить в книгу в міру їх закриття, але не пізніше першого числа наступного за звітним місяцем.

Щомісяця матеріально-відповідальна особа на підставі первинних документів складає Звіт про рух матеріальних цінностей (дод. 16) у двох примірниках і подає його в бухгалтерію разом із документами, що підтверджують надходження та витрачання матеріалів. До звіту включають лише ті види продукції і матеріалів, по яких був рух у звітному періоді.

У зв'язку зі значною кількістю назв запасних частин і ремонтних матеріалів до тракторів, автомобілів, комбайнів та інших сільгоспмашин за наявності твердих договірних цін з метою зменшення трудомісткості обробки відповідальні особи подають звіт про рух запасних частин і ремонтних матеріалів тільки у сумарному вираженні.

Для обліку виробничих запасів у СВК АФ "Україна" передбачено рахунок №20 "Виробничі запаси" з використанням таких субрахунків:

201 "Сировина й матеріали";

203 "Паливо";

205 "Будівельні матеріали";

207 "Запасні частини".

Облік МШП ведуть на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети ".

На субрахунку №203 "Паливо" обліковуються всі види пального і мастильних матеріалів - бензин за марками, гас, дизельне паливо, солідол, мастила тощо. Облік нафтопродуктів ведеться за їх видами матеріально-відповідальними особами. Пальне зі складу відпускається по лімітно-забірних картках на яких стоїть підпис керівника як дозвіл на видачу, а підставою для списання пального на витрати виробництва є звіт про рух пального та мастил (дод. 17), заправна відомість (дод. 18), шляховий лист вантажного або легкового автомобіля (дод. 19).

Облік будівельних матеріалів ведеться на субрахунку №205 "Будівельні матеріали", де обліковуються будівельні матеріали за групами прийнятими в народному господарстві. Облік ведеться за видами матеріалів.

Для обліку запасних частин призначений субрахунок №207 "Запасні частини", на якому ведеться облік запасних частин призначених для ремонту різних машин і механізмів. Тут же обліковується гума, що є в запасі.

Видача запчастин зі складів проводиться по лімітно-забірних картках або накладних.

Для обліку матеріалів сільськогосподарського призначення на підприємстві СВК АФ "Україна" застосовується субрахунок 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення", на якому відображаються мінеральні добрива, засоби захисту рослин, біопрепарати, медикаменти.

Біопрепарати, медикаменти і хімікати в бухгалтерії підприємства обліковуються тільки в грошовому виразі. Кількісний облік ведуть працівники ветеринарної служби підприємства.

Добрива, засоби захисту рослин списуються на витрати виробництва за Актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів (дод. 20)

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться в Оборотній відомості на підставі перевірених документів та протаксованих звітів про рух матеріальних цінностей.

А синтетичний в журналі-ордері №10.1 с.-г., який обґєднано з відомістю. Для записів по субрахункух використовують вкладні аркуші. Кредитові обороти переносяться в Головну книгу.

Облік виробничих запасів в господарстві ведеться згідно з П(с)БО №9 "Запаси". Оцінюється вибуття запасів за методом середньої вартості. Облік ведеться на пристосованих бланках, але документи заповнюються своєчасно, звіт своєчасно подається в бухгалтерію.

2.6 Облік біологічних активів

Молодняк тварин і тварин на відгодівлі складають особливу групу матеріальних оборотних засобів.

Для обліку тварини на вирощуванні і відгодівлі використовують рахунок №21 "Поточні біологічні активи", на якому узагальнюється інформація про наявність та рух тварин, що перебувають на вирощуванні і відгодівлі (велика рогата худоба та свині).

При одержанні приплоду (телят поросят) завідувач ферми складає у двох примірниках Акт на оприбуткування приплоду тварин. Записи в ньому здійснюють індивідуально по кожній голові приплоду великої рогатої худоби, а по свинях загалом із зазначенням статі.

Обидва примірники акту передають у бухгалтерію: один на наступний день після його складання, а другий в кінці місяця разом зі "Звітом про рух худоби та птиці на фермі" (дод. 26) Після того як на його підставі будуть зроблені записи в Книзі обліку руху худоби та птиці на фермі та в реєстрах зоотехнічного обліку, а також нарахована заробітна плата тваринникам.

Приплід великої рогатої худоби оцінюється за плановою собівартістю однієї голови приплоду. В кінці року планова собівартість доводиться до рівня фактичної.

Молодняк та відгодівельне поголівя великої рогатої худоби, свиней обовязково зважують щомісяця, а також при переведенні у наступну вікову групу, з ферми на ферму, від однієї матеріально-відповідальної особи до іншої, в основне стадо, при вибракуванні з основного стада, у момент продажу, забою. Дані про масу тварин записують у відповідні документи. Результат зважування молодняку тварин і тварин на відгодівлі, що залишаються в групі тварин на кінець звітного періоду, відображають у Відомості зважування тварин (дод. 27), яку складає бригадир при щомісячних, періодичних і вибіркових зважування тварин у підзвіті кожного скотаря, свинарки.

Приріст живої маси визначають на підставі Розрахунку визначення приросту. Його складає бригадир щомісяця на підставі даних відомостей зважування тварин та документів по надходженню та вибуттю тварин загалом по фермі та за видами та обліковими групами та за особами за якими закріплені тварини.

При розрахунку кількості приросту маси до живої маси худоби та птиці певної групи на кінець звітного періоду додається жива маса худоби, що вибула з даної вікової групи протягом звітного періоду, а з одержаного підсумку віднімають масу худоби, яка надійшла в цю вікову групу за відповідний звітний період, та живу масу худоби, що була в групі на початок звітного періоду.

Для визначення середньодобового приросту необхідно одержати приріст по групі за звітний період, поділити на кількість кормо-днів в цьому періоді.

Кількість кормо-днів визначається шляхом множення середнього поголівя за звітний період на кількість днів у цьому періоді.

Приріст живої маси в худоби господарстві оцінюється за плановою собівартістю 1ц приросту живої маси, яка в кінці року доводиться до фактичної.

В усіх випадках переведення телят, поросят з однієї групи в іншу, складають Акт на переведення тварин з групи в групу. Акт заповнює бригадир в день переведення тварин. Ці документи підписують також працівники, які приймали худобу та птицю для подальшого догляду, і затверджує керівник підприємства.

Вибракування тварин з основного стада оформляється Актом на вибракування тварин з основного стада. Оцінюється дане вибуття за балансовою вартістю вибракуваної худоби.

Рух тварин на підприємстві оцінюється за плановою собівартістю 1ц живої маси, яка в кінці року доводиться до рівня фактичної.

...