Організація бухгалтерського обліку на сільськогосподарському підприємстві

Тварини придбані в інших сільськогосподарських підприємств за грошові кошти, оприбутковують на підставі Товарно-транспортних накладних, Рахунків-фактур, а в разі придбання племінних тварин заповнюють Племінне свідоцтво.

Вибуття тварин в інші господарства, продаж переробним підприємствам, обліковують у Товарно-транспортній накладній, в якій зазначають тварин, що вибули, їх номери, клички, стать, вік, масть, живу масу і вартість. Перед відправленням тварин зважують і визначають їх вгодованість. Товарно-транспортну накладну підписують бригадир, зоотехнік, ветлікар, особа відповідальна за відправлення і приймальник.

Переробні підприємства приймають тварин у встановленому порядку і на прийняту продукцію виписують Приймальну квитанцію.

У разі забою тварин, знятих з відгодівлі або нагулу, вимушеного дорізу, падежу, загибелі від стихійного лиха або з інших причин, комісія, призначена керівником господарства, складає Акт на вибуття тварин і птиці, на кожен випадок окремо. В акті вказується причина та обставини вибуття тварин, а також можливе використання продукції.

Акт складає в день вибуття комісія. Після оформлення, акт передається керівнику господарства на розгляд і затвердження.

У випадках, коли молодняк тварин відпускають працівникам господарства у рахунок заробітної плати або як натуральну оплату праці, оформляють накладну (внутрігосподарського призначення). В ній вказують кількість голів, їх живу масу, вартість, інвентарний номер, стать, вік.

Вибуття тварин на вирощуванні і відгодівлі оцінюється за плановою собівартістю 1ц живої маси, яка в кінці року доводиться до рівня фактичної.

Для обліку тварин використовують Журнал-ордер №9с.-г. і записи в ньому виконують на підставі: Звітів про рух тварин і птиці на фермі.

Записи проводять окремо по кожній статево-віковій групі, в розрізі ферм. По кожній групі підраховують підсумки за місяць з початку року. Місячні дані за кожним видом тварин і статевих груп і вартісному виразі за наявності худоби на початок і кінець місяця, їх руху відповідними каналами переносять до оборотної відомості №9 с.-г. аналітичного обліку.

2.7 Облік праці та її оплати

Питання оплати праці регулюється основними нормативними документами: Кодексом законів України про працю, Законом України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, зі змінами і доповненнями; Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, зі змінами і доповненнями; Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 р. № 5; Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. № 889-IV; Законом України "Про відпустки" від 15.11.99. р. Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266. Нарахування, виплата та облік оплати праці мають проводити згідно з чинним законодавством нормативними та інструктивними матеріалами, які регулюють трудові відносини.

Законом України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Завданнями обліку праці та її оплати є:

Ш точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг виконаних робіт, одержаної продукції і нарахованої оплати праці відповідно до кількості та якості затраченої праці;

Ш правильне нарахування оплати праці кожному працівникові відповідно до діючих положень;

Ш дотримання порядку розподілу оплати праці по об'єктах бухгалтерського обліку;

Ш повний і своєчасний розрахунок з працівниками по оплаті праці;

Ш своєчасне складання та подання бухгалтерської і статистичної звітності з оплати праці.

При прийманні працівника на роботу власник або його представник вступають з ним у трудові відносини. Основним документом, який закріплює ці відносини є трудовий договір або контракт.

Трудовий договір - це угода між працівником і власником (або уповноваженим органом, особою). За трудовим договором працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим договором, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язуються виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечити умови, необхідні для виконання роботи.

Основним документом про трудову діяльність працівника є його трудова книжка. Трудові книжки заповнюються на всіх працівників, які пропрацювали на підприємстві понад п'ять днів, форма власності підприємства значення не має.

При влаштуванні на роботу працівник подає трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без трудової книжки приймаються на роботу особи, які працевлаштовуються вперше; трудова книжка виписується роботодавцем не пізніше тижня з дня прийняття працівника на роботу.

В трудовій книжці вказуються такі відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові; дата народження; попередні місця роботи; переведення на іншу постійну роботу, звільнення; нагородження та заохочення; відкриття, на які видані дипломи, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та виплачені у зв'язку з цим винагороди.

З обліку особового складу затверджені такі форми:

П-1 "Наказ (розпорядження) про прийом на роботу";

П-2 "Особова картка";

П-3 "Алфавітна картка";

П-4 "Особова картка спеціаліста з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи";

П-5 "Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу";

П-6 "Наказ (розпорядження) про надання відпустки";

П-7 "Список №__ про надання відпустки";

П-8 "Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)".

Для обліку працівників, прийнятих на роботу, застосовується "Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу" (ф. П-1). Цей документ заповнюється у відділі кадрів на всіх працівників і підписується керівником підприємства.

При прийманні на роботу ВАТ "Хліб" заповнює записку про прийняття на роботу, а потім складається наказ про прийняття.

Підписаний керівником підприємства наказ оголошується працівнику під розписку. На підставі підписаного наказу про прийняття на роботу відділ кадрів заповнює форму П-2 "Особова картка" і робить відповідні записи у трудовій книжці, бухгалтерія відкриває особовий рахунок.

Для оформлення щорічної та інших видів відпустки, що надаються працівникам, складається "Наказ (розпорядження) про надання відпустки" (ф. П-6) у двох примірниках: один залишається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії. На підставі цього наказу відділ кадрів робить відмітки в особовій картці працівника (ф. П-2), а бухгалтерія робить розрахунок заробітної плати, що належить за період відпустки.

При наданні відпустки без оплати праці поруч із кількістю днів відпусток зазначається "без оплати".

ВАТ "Хліб" для надання відпустки виписує записку про надання відпустки, і в якій вказується кількість днів відпустки, посада, заробіток за місяці, які передують періоду відпустки.

При звільненні працівників складається "Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)" (ф. П-8), який заповнюється працівником відділу кадрів у двох примірниках: один залишається у відділі кадрів, а другий передається до бухгалтерії. Наказ підписується керівником підприємства та керівником структурного підрозділу. На підставі наказу (розпорядження) про припинення трудового договору бухгалтерія робить розрахунок з працівником.

Для звільнення з робочого місця відділ кадрів ВАТ "Хліб" виписує записку про звільнення, в якій вказується місце роботи, посада, з якого дня звільняється та причину звільнення.

Матеріальну відповідальність працівники несуть за шкоду, заподіяну підприємству через порушення покладених на них трудових обов'язків. Відповідальність встановлюється тільки за пряму дійсну шкоду в межах і порядку, передбачених законодавством. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди.

Розмір заподіяної шкоди визначається за фактичними витратами, на підставі бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей за вирахуванням зносу (згідно з установленими нормами).

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Закон України "Про оплату праці" визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційна виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за простій, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи). з 01.07.2009 до 30.09.2009 рр. - 630 грн. згідно ЗУ від 26.12.2008р. №835 - IV.

Залежно від способу виміру оплати праці (кількості праці або часу) розрізняють дві форми оплати праці: відрядну і погодинну.

Розмір оплати праці залежить від складності і умов виконуваних робіт, професійно-ділових якостей робітника, результатів його праці.

Основним документом по обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу на ВАТ "Хліб" є Табель обліку робочого часу (ф. № 64).

Табельний облік у відділках, у бригадах ведуть спеціально призначені працівники або керівники підрозділів. Для кожного працівника в табелі записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні, дні хвороби, відрядження, відпустка. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. В кінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

Первинний облік нарахування заробітної плати водіям та облік перевезення вантажів автомобільним транспортом регулюється Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Мінстату України і Мінтрасту України від 07.08.1996 р. № 228/253. Цією Інструкцією затверджені такі форми єдиної первинної транспортної документації: Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні ф. № 1 (міжнародна); Подорожній лист вантажного автомобіля ф. № 2 (що діє у межах України). Подорожні листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водію під розпис.

ВАТ "Хліб" для первинної транспортної документації використовує Подорожний лист вантажного автомобіля. На лицьовому його боці записують завдання водію і характеристику автомобіля та реєструють видачу палива, на зворотному - виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу. Подорожний лист після виконання робіт здають у бухгалтерію, де на їх основі нараховують оплату праці за робочий день (день або зміну), визначають обсяг виконаних робіт і наданих послуг.

Перевірені і затверджені первинні документи з обліку праці та її оплати повинні бути узагальнені і згруповані по кожному працівнику господарства для організації розрахунків з ними.

Групування даних про нараховану заробітну плату по кожному працівнику ВАТ "Хліб" проводить у таких реєстрах і документах: Табель обліку робочого часу, Наряд на відрядну роботу.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплат компенсації за невикористані відпустки провадиться з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, які передують місяцю відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникам, які працюють на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

При обчисленні середньої заробітної плати працівникам ВАТ "Хліб" у всіх випадках її збереження враховуються: основна заробітна плата; доплати та надбавки (за понаднормову роботу в нічний час; за суміщення професії і посад; за розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками з погодинною оплатою; за високі досягнення в роботі; за інтенсивність праці; за керівництво бригадою; за вислугу років тощо); винагороди за підсумками річної роботи та вислугу років. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають, згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу; при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарних місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку додаванням до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів тощо.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності на ВАТ "Хліб" є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.

На підприємстві у листку непрацездатності роблять такі записи:

Ш особа, яка уповноважена вести облік робочого часу, проставляє дні непрацездатності, а також неробочі дні за період хвороби;

Ш у відділі кадрів на підставі трудової книжки зазначається страховий стаж. А для осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується право на пільгу.

Ш комісія або уповноважена особа із соціального страхування зазначає розмір належної допомоги (60 %, 80 %, 100 %), а також кількість днів, за які її призначають. Відсоток оплати листка непрацездатності визначають згідно зі статтею 37 Закону про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням.

Сума допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від середньоденного (середньоденного) заробітку і страхового стажу.

Страховий стаж - це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності та сплачує або за неї сплачують страхові внески до Фонду в порядку, встановленому законодавством.

До страхового стажу зараховується період тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами, перебування застрахованої особи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, а також одержання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів.

Крім того, при обчисленні страхового стажу враховують трудовий стаж до 28.02.2001 р. (дата набрання чинності Законом про страхування від непрацездатності).

Допомога з тимчасової непрацездатності застрахованим особам в залежності від страхового стажу встановлена в таких розмірах:

Ш 100 % середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких понад 8 років, а також без урахування стажу застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одному з батьків або особі, яка замінює їх і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюються дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

Ш 80 % середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких від 5 до 8 років;

Ш 60 % середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких менше 5 років.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 р. № 1105-XIV встановлено нарахування допомоги в розмірі 100 % середнього заробітку. Перші п'ять днів цієї допомоги сплачує підприємство, а з шостого дня непрацездатності сплачується за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Підставою для надання цієї допомоги є два документи - листок непрацездатності та акт про нещасний випадок (акт розслідування професійного захворювання) за встановленою формою.

Розрахунковим періодом для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності, є останні шість календарних місяці (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Якщо хворий працівник відпрацював менше 6 календарних місяців, середню заробітну плату обчислюють за фактично відпрацьовані календарні місяці. У разі, коли працівник захворів, попрацювавши менше календарного місяця, розрахунок здійснюють за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Якщо перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається з встановленої місячної тарифної ставки (посадового окладу) на момент настання страхового випадку.

За неповного робочого дня (робочого тижня) середня заробітна плата обчислюється з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Щорічні основну та додаткову відпустки надають працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.

Щорічні відпустки на другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідно робочого року. Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим органом, і доводиться до відома усіх працівників. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Оплата відпусток розраховується виходячи із середньої заробітної плати, обліченої за 12 місяців, що передують місяцю відпустки. Одержана сума заробітку за 12 місяців ділиться на кількість календарних днів за цей період, за виключенням святкових і неробочих днів, установлених законодавством України. Одержаний результат множать на кількість календарних днів відпустки. Святкові і неробочі дні, які приходяться на період відпустки, при розрахуванні тривалості відпустки не ураховуються і не оплачуються.

Із заробітної плати працівників ВАТ "Хліб" утримуються такі платежі:

v податок з доходів - 15 %;

v збір до Пенсійного фонду - 2 %;

v з деяких працівників - аліменти;

v збір до фонду по безробіттю - 0,6 %;

v профспілкові внески - 1 %;

v позика банка;

v позика;

v збір на соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності - 0,5 %, якщо з/п менше 630 грн., 1 %, якщо більше 630 грн.;

v за використання спецодягу;

v деякі працівники сплачують партійні внески.

Загальнодержавне соціальне страхування - це система прав, обов'язків, гарантій, які передбачають надання соціального захисту громадянам. У випадку хвороби, повній або тимчасовій втраті працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості і інших випадків, передбачених законодавством. Основним джерелом грошових коштів загальнодержавного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб.

Порядок утримання податку з доходів фізичних осіб регулює Закон України від 22 травня 2003 р. № 889-IV зі змінами і доповненнями.

Об'єктом оподаткування є загальний місячний оподаткований дохід, зменшений на суму збору до Пенсійного фонду та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Загальний місячний оподаткований дохід у вигляді заробітної плати зменшується на суму податкової соціальної пільги.

Аліменти із заробітної працівників ВАТ "Хліб" стягуються згідно з виконавчого листа.

Виконавчий лист є виконавчим документом, направленим на примусове виконання рішення суду. Стягнення сум із заробітної плати працівника здійснює бухгалтерія підприємства на підставі надісланого виконавчого листа державним виконавцем.

Державний виконавець, крім виконавчого листа, надсилає підприємству розпорядження, в якому зазначається особа (юридична або фізична), на користь якої здійснюється стягнення. Копію цього розпорядження отримує також і боржник. При отриманні виконавчого листа і розпорядження підприємство повинно повернути державному виконавцю Повідомлення про його отримання, що є частиною розпорядження. Зазначене повідомлення підписується головним бухгалтером підприємства. Підпис завіряється печаткою.

У разі одержання виконавчих листів бухгалтерія реєструє їх у Відомості із зазначенням часу їх надходження. Аліменти також можуть утримуватися на основі поданої заяви працівника. Утримання за виконавчими документами на неповнолітніх дітей не повинні перевищувати 70 % суми заробітної плати після утримання податків і зборів, а для інших аліментних стягнень - 50 %.

Платників по виконавчим листам реєструють у Відомості утримань по виконавчим листам (аліменти). В ній записують платника аліментів, істіца, суму заробітної плати для нарахування аліментів, кількість днів, суму податків, суму заробітної плати без податків, суму або відсоток нарахування, суму аліментів всього та скільки буде перераховано, суму всього утримань.

За травень місяць з працівників ВАТ "Хліб" були проведені утримання у розмірах:

o податок з доходів - 52967,50 грн.;

o збір до Пенсійного фонду - 7586,77 грн.;

o аліменти - 2761,32 грн.;

o збір до фонду по безробіттю - 2236,58 грн.;

o профспілкові внески - 3578,78 грн.;

o позика банка - 675,00 грн.;

o позика - 1240,00 грн.;

o збір на соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності - 3671,76 грн.;

o за використання спецодягу - 59,11 грн.;

o Партійні внески:

§ Коваленко Р.Л. - 1000,00 грн.;

§ Коваленко В.Г. - 216,50 грн.;

o за рішенням суду:

§ Наконечний Ю.В. - 360,17 грн.;

§ Наконечна І.Є. - 836,00 грн.;

§ Бобух А.В. - 344,42 грн.

Загальна сума утримань із заробітної плати дорівнює 78354,22 грн.

Також на заробітну плату працівників ВАТ "Хліб" роблять нарахування на такі фонди і в розмірі:

Ш Пенсійний фонд - 33,2 % (інвалідам - 4 %);

Ш фонд з тимчасової втрати працездатності - 1,4 %;

Ш фонд по безробіттю - 1,6 %;

Ш фонд від нещасного випадку - 0,98 %.

Розрахунки з оплати праці ВАТ "Хліб" веде на синтетичному рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці". На цьому рахунку ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці за всіма її видами, а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

Рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці" має такі субрахунки:

661 "Розрахунки за заробітною платою";

662 "Розрахунки з депонентами".

На першому субрахунку відображають суми нарахованої заробітної плати працівникам підприємства, які належать як до облікового, так і до не облікового складу. По кредиту субрахунку 661 облічують суми нарахованої заробітної плати і виплати, які не входять до фонду оплати праці.

На другому субрахунку відображають суми не виплаченої (депонованої) заробітної плати, які перераховуються з першого субрахунку, якщо працівник з будь-яких причин в установлений термін не одержав нарахованої йому суми.

По дебету субрахунку 661 відображають виплачені суми, включаючи вартість натуральної оплати, всі види утримань із оплати праці, депонування сум не виплаченої заробітної плати.

По рахунку 66 може бути розгорнутий залишок: кредитовий, який відображає заборгованість господарства працівникам підприємства по заробітній платі, а дебетовий, що показує заборгованість працівників господарству по заробітній платі.



2.8 Облік власного капіталу та забезпечення зобов'язань

Джерелами формування активів підприємства є власні засоби (власний капітал), позичені кошти (позичений капітал). Гарантією захищеності прав власників підприємства виступає власний капітал, зокрема, зареєстрована його частка - статутний капітал. У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" власний капітал визначається як частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. У зв'язку з таким визначенням власного капіталу можна стверджувати, що в момент створення підприємства його власний (стартовий) капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками і оцінюється за вартістю майна підприємства. Тому на стартовому етапі основна облікова модель набуває вигляду А=К.

Статутний капітал характеризує сукупність внесків (у грошовому вимірнику) власників (учасників) у майно при утворенні підприємства для забезпечення його діяльності, визначеної установчими документами, а саме статутом (дод. 32).

Агрофірма "Україна" має форму товариства з обмеженою відповідальністю. Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники СВК несуть відповідальність у межах своїх вкладів, які внесені при створенні статутного капіталу. Розмір статутного капіталу повинен становити не менше суми, яка відповідає розміру, встановленому чинним законодавством України, що діє на момент створення СВК. До моменту реєстрації СВК кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 50 % зазначеного в установчих документах вкладу, а решту суми не пізніше року після реєстрації товариства. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу. Рішення про зміну розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до Державного реєстру. Збільшення статутного капіталу може бути здійснене лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів. Зменшення статутного капіталу за наявності заперечень кредиторів товариства не допускається. Рішення СВК про зменшення його статутного капіталу набирає чинності не раніше як через три місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку. Облік коштів статутного капіталу ведеться на рахунку 40 "Статутний капітал". Внески засновників та учасників СВК обліковуються на рахунку 40 "Статутний капітал". Аналітичний облік внесків кожного члена товариства ведеться у відомості до Журналу-ордера №7 с.-г., в якій зазначається прізвище, ім'я, по батькові, дата вступу до товариства і номер протоколу загальних зборів, сума внеску. Сальдо рахунка 40 "Статутний капітал" повинно відповідати розміру статутного капіталу, зазначеного в статуті товариства. Формування статутного капіталу після державної реєстрації товариства, на всю суму, зазначену в статуті, відображають записом:

Д-т 46 "Неоплачений капітал"

К-т 40 "Статутний капітал".

Фактичне надходження активів у рахунок внесків до статутного капіталу товариства відображають за дебетом рахунків: 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи", 20 "Виробничі запаси", 21 "Поточні біологічні активи", 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" тощо та за кредитом рахунка 46 "Неоплачений капітал". Збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку відображають записом за дебетом субрахунку 443 "Прибуток", використаний у звітному періоді" та за кредитом 40 "Статутний капітал". На рахунку 425 "Інший додатковий капітал" обліковуються інші види додаткового капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків. Зокрема на цьому субрахунку в реформованих сільськогосподарських підприємствах обліковується додатковий капітал, що відображає вартість житлового фонду підприємства, об'єктів соціальної сфери та майна, що не підлягає паюванню.

При передаванні таких об'єктів з балансу сільськогосподарських підприємств на баланс місцевого бюджету дебетується субрахунок 425 "Інший додатковий капітал" і кредитується рахунок 10 "Основні засоби". Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - це сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Наявність нерозподіленого прибутку свідчить, що активи підприємства будуть збільшені за рахунок операцій, за якими одержано прибуток. Кредитове сальдо субрахунку "Прибуток нерозподілений" також не означає, що грошові кошти або будь-який інший конкретний вид активів реінвестоване в підприємство. Прибуток вважається реінвестованим, якщо активи підприємства в цілому збільшились. Для узагальнення інформації про формування і використання прибутку підприємства використовують рахунок 44 "Нерозподілені прибутки" За кредитом рахунка відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом - збитки та використання прибутку.

2.9 Облік формування доходів, витрат і результатів діяльності

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 "Дохід". Його норми стосуються підприємств, організацій та інших осіб незалежно від форм власності.

Процес реалізації сільськогосподарської продукції, товарів, робіт і послуг, як уже зазначалося, відображають на кількох балансових рахунках: 90 "Собівартість реалізації", 93 "Витрати на збут", 70 "Доходи від реалізації".

Реалізація продукції СВК АФ "Україна" - це, перш за все, відчуження активів, що належать підприємству, шляхом їх продажу з метою відтворення використаних засобів підприємства та отримання прибутку для задоволення різноманітних потреб підприємства та його власників.

Для обліку доходів від реалізації призначений рахунок 70 "Доходи від реалізації". Рахунок 70 "Доходи від реалізації" призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, а також про суму знижок, наданих покупцям та про інші вирахування з доходу.

Рахунок 70 "Доходи від реалізації" має такі субрахунки:

701 "Дохід від реалізації готової продукції";

702 "Дохід від реалізації товарів";

703 "Дохід від реалізації робіт і послуг";

704 "Вирахування з доходу";

705 "Перестрахування".

За кредитом субрахунків 701-703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших передбачених законодавством) та списання у порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

На субрахунку 701 "Дохід від реалізації готової продукції" узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції.

На субрахунку 702 "Дохід від реалізації товарів" підприємства торгівлі та інші організації узагальнюють інформацію про доходи від реалізації товарів.

На субрахунку 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг" підприємства і організації, що виконують і надають послуги, узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг.

Багатогалузеві сільськогосподарські підприємства поряд з реалізацією готової сільськогосподарської продукції і тварин на вирощуванні та відгодівлі можуть надавати послуги та виконувати роботи як своїм працівникам, так і на сторону. Поряд з виробничою діяльністю в статутах деяких сільськогосподарських підприємств передбачається також торговельна діяльність. Тому в цих підприємствах будуть задіяні всі названі вище субрахунки рахунка 70 "Доходи від реалізації". Багатогалузевий характер сільськогосподарського виробництва вимагає надання інформації про одержання доходу від окремих галузей господарства. Тому доцільно аналітичний облік доходів від реалізації вести за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг і напрямками реалізації.

Окремими групами доходів від реалізації готової продукції можуть бути:

· доходи від реалізації продукції рослинництва;

· доходи від реалізації продукції тваринництва;

· доходи від реалізації продукції переробки продукції рослинництва та тваринництва;

· доходи від реалізації тварин на вирощуванні і відгодівлі.

Окремими напрямами одержання доходів від реалізації готової продукції доцільно виділити:

· доходи від реалізації сільськогосподарської продукції для державних і регіональних потреб;

· доходи від реалізації сільськогосподарської продукції переробки підприємством;

· доходи від реалізації сільськогосподарської продукції через мережі пунктів заготівлі, а також обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів;

· доходи від реалізації сільськогосподарської продукції на ринку;

· доходи від реалізації сільськогосподарської продукції за товарообмінними (бартерними) операціями;

· доходи від реалізації готової продукції за іншими напрямами.

Дебет рахунка 70 "Доходи від реалізації" кореспондує з кредитом рахунків:

36 "Розрахунки з покупцями і замовниками",

64 "Розрахунки за податками і платежами",

68 "Розрахунки за іншими операціями",

79 "Фінансові результати".

Кредит рахунка 70 "Доходи від реалізації" кореспондує з дебетом рахунків:

14 "Довгострокові фінансові інвестиції",

15 "Довгострокова дебіторська заборгованість",

30 "Каса",

31 "Рахунки в банках",

34 "Короткострокові векселі одержані",

36 "Розрахунки з покупцями і замовниками",

37 "Розрахунки з різними дебіторами",

63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками",

66 "Розрахунки з оплати праці",

68 "Розрахунки за іншими операціями",

69 "Доходи майбутніх періодів",

79 "Фінансові результати",

97 "Інші витрати".

Для бухгалтерського обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт та послуг призначено рахунок 90"Собівартість реалізації".

За дебетом цього рахунка відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду - 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" має такі субрахунки:

901 "Собівартість реалізованої готової продукції",

902 "Собівартість реалізованих товарів",

903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг";

904 "Страхові виплати".

При організації аналітичного обліку по рахунку 90 "Собівартість реалізації" необхідно дотримуватись того принципу, який закладений при організації аналітичного обліку по рахунку 70 "Доходи від реалізації" тобто аналітичні рахунки як за напрямами реалізації, так і за видами реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг повинні бути тотожними.

Дебет рахунка 90 "Собівартість реалізації" кореспондує з кредитом рахунків: 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі", 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 28 "Товари".

Для обліку витрат на збут у СВК АФ "Україна" передбачено ведення рахунка 93 "Витрати на збут", на якому сільськогосподарські підприємства відображають витрати, пов'язані з реалізацією продукції: тара і пакувальні матеріали для готової продукції; доставка продукції на станцію відправлення, вантаження в автомобілі, вагони та інші транспортні засоби; комісійні збори, сплачені збутовим та іншим посередницьким організаціям, ввізне і вивізне мито; утримання приміщень для зберігання продукції в місцях її реалізації, оплата праці продавців, рекламні витрати, інші аналогічні за призначенням витрати.

Дебет рахунка 93 "Витрати на збут" кореспондує з кредитом таких рахунків: 20 "Виробничі запаси" - на вартість матеріальних цінностей, використаних при відвантаженні продукції, а також при її зберіганні в місцях реалізації; 23 "Виробництво" - на вартість послуг по транспортуванню продукції до місця реалізації; 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - на вартість робіт та послуг по транспортуванню продукції до місць реалізації; 37 "Розрахунки з різними дебіторами" - на суму витрат службових відряджень працівників збуту; 66 "Розрахунки з оплати праці" - на суму нарахованої оплати праці працівникам зайнятим на реалізації продукції; 65 "Розрахунки за страхуванням" - на суму нарахувань на соціальні заходи, що відносяться на збут та ін.

Списання витрат на збут на підставі бухгалтерської довідки відображають по кредиту рахунка 93 "Витрати на збут" і дебету рахунка 79 "Фінансові результати".

Таким чином зіставлення чистих доходів від реалізації, які відображені на рахунку 70 "Доходи від реалізації" та собівартості реалізованої продукції, яка відображається на рахунку 90 "Собівартість реалізації" дає змогу визначити валовий фінансовий результат (прибуток або збиток), який показується окремо статтею в Звіті про фінансові результати.

Слід ще раз наголосити, що собівартість незавершеного виробництва, готової та реалізованої продукції, яка відображається відповідно на рахунках 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" та 90 "Собівартість реалізації" визначається за виробничою собівартістю.

Це означає, що значна частина сільськогосподарських витрат не включається до складу собівартості продукції. Для обліку таких загальногосподарських та інших операційних витрат виділено рахунки 92 "Адміністративні витрати" (організація обліку по рахунку 92 наведена в попередніх розділах), 93 "Витрати на збут" і 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Для обліку операцій, пов'язаних з отриманням доходів і витрат від реалізації інших оборотних активів призначені субрахунки 712 і 943.

На субрахунку 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" узагальнюється інформація про доходи від реалізації оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів тощо).

В міру реалізації виробничих запасів їх балансова вартість відображається по дебету субрахунку 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів".

При реалізації виробничих запасів складаються бухгалтерські проводки:

На суму доходу від реалізації виробничих запасів:

дебет субрахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"

кредит субрахунку 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів"

На суму нарахованого ПДВ, включеного до вартості реалізації запасів (на субрахунок 643, якщо реалізації передувала передоплата від покупця, або на субрахунку 641, якщо реалізація запасів - перша подія):

дебет субрахунку 712 "Доходи від реалізації оборотних активів"

кредит субрахунку 641"Розрахунки за податками", або 643 "Податкові зобов'язання".

На собівартість реалізованих виробничих запасів, віднесену на операційні витрати:

дебет субрахунку 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"

кредит субрахунків 201-209 "Виробничі запаси".

Для обліку доходів і витрат від списання активів використовуються субрахунки 716 "Відшкодування раніше списаних активів" і 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

На субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів" узагальнюється інформація про суми відшкодувань підприємству вартості раніше списаних активів. Для цих цілей Планом рахунків передбачено субрахунок 947 "Нестачі і втрати від псуванні цінностей", на якому ведеться облік нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від списання цінностей, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження та реалізації, якщо на час установлення нестачі винуватця не встановлено. Одночасно із списанням цінностей, винних у нестачі яких не встановлено, на витрати балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 "Списані активи".

Для обліку штрафних санкцій підприємством застосовуються субрахунки 715 і 948.

Субрахунок 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки" призначено для узагальнення інформації про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником, або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування завданих збитків.

Аналогічні санкції можуть бути пред'явлені підприємству за невиконання ним законодавства та умов договору. Для відображення таких санкцій на рахунках бухгалтерського обліку застосовується субрахунок 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки".

На суму визнаних боржником штрафів, пені, неустойки дебетуються рахунки обліку грошових коштів або рахунки 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 37 "Розрахунки з іншими дебіторами" та кредитується субрахунок 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки".

При визнанні підприємством штрафних санкцій по відношенню до нього (штрафи, пені, неустойки) дебетується субрахунок 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки" і кредитуються рахунки обліку грошових коштів або рахунки 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та рахунок 68 "Розрахунки за іншими операціями".

Для цих цілей передбачені субрахунки 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" і 944 "Сумнівні і безнадійні борги".

Субрахунок 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" призначено для узагальнення інформації про доходи від списання кредиторської заборгованості по закінченому строку позивної давності. При списанні кредиторської заборгованості по закінченні строку позивної давності кредитується субрахунок 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" і дебетуються рахунки: 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" і 68 "Розрахунки за іншими операціями".

Згідно із законом України "Про списання заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) платників податків у зв'язку з реформуванням сільськогосподарських підприємств", від 16 березня 2000 р. із сільськогосподарських підприємств, які реформувалися, списано заборгованість зі сплати податків та зборів станом на 1 травня 2000 р.

Списання цієї заборгованості відображено по кредиту субрахунку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" і по дебету рахунків: 64 "Розрахунки за податками й платежами", 65 "Розрахунки за страхуванням".

Якщо списання кредиторської заборгованості позитивно впливає на фінансові результати підприємства, то протилежну роль відіграють списання поточної дебіторської заборгованості, що визнана безнадійною і нарахування резерву сумнівних боргів за реалізовану продукцію, товари, роботи і послуги.

Узагальнення цієї інформації відбувається на субрахунку 944 "Сумнівні та безнадійні борги".

При створенні резерву сумнівних та безнадійних боргів дебетується рахунок 944 "Сумнівні та безнадійні борги" і кредитується рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів".

При списанні поточної дебіторської заборгованості, що визнана безнадійною та утворення якої не було пов'язано з реалізацією продукції, робіт та послуг дебетується субрахунок 944 "Сумнівні та безнадійні борги" і кредитують рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами".



Розділ 3. Фінанси підприємства

3.1 Грошові розрахунки підприємства

Здійснюючи господарську діяльність, підприємство стикається з необхідністю проводити грошові розрахунки, які здійснюються за розподілу та перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх платежів створює грошовий оборот.

Грошовий оборот - це виявлення сутності грошей у русі. На обсяг і структуру грошового обороту на підприємстві впливають стадії виробництва та споживання.

Грошові розрахунки можна класифікувати на внутрішні - пов'язані з виплатою заробітної плати та підзвітних сум працівникам, дивідендів акціонерам та ін.; та зовнішні - обумовлені фінансовими взаємовідносинами у процесі реалізації продукції (робіт, послуг), закупівлі сировини та матеріалів, сплати податків та платежів до позабюджетних фондів, отримання та повернення кредиту та ін.

Грошовий оборот класифікується на безготівковий та готівковий. Це розмежування грошового обороту стає інструментом регулювання об'єкта грошового обороту - грошової маси.

Більша частина грошового обороту припадає на безготівковий оборот, який охоплює всі сфери господарських відносин. Безготівковий оборот, як правило, здійснюється через банківські установи.

На підприємстві СВК АФ "Україна" ведеться як готівкова так і безготівкова форма розрахунків. При готівковій формі розуміється як видача готівки з каси підприємства на потреби, так і надходження готівки до каси.

Приймання готівки в касі СВК АФ "Україна" проводиться за прибутковими касовими ордерами (дод. 3), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (дод. 4). Видаткові та прибуткові касові ордера до передачі їх в касу реєструються в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів. Якщо кошти видаються на відрядження, то оформляється також авансовий звіт після повернення з відрядження. Надходження і видачу грошей обліковують в Касовій книзі

СВК АФ "Україна" використовує також безготівкову форму розрахунків з іншими підприємствами. СВК АФ "Україна" має рахунок в банку для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій. На відкриття якого було подана заява на відкриття рахунку, а також картка із зразками підписів та відбитком печатки засвідчені нотаріусом. Для здійснення безготівкового розрахунку підприємство використовує платіжне доручення, розрахунковий чек (дод. 7-8). Платіжне доручення приймається банком до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписки. Банк приймає до виконання платіжне доручення за умови, якщо сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку.

Проаналізувавши таблицю можна сказати, що СВК АФ "Україна" має менші показники дебіторської заборгованості в порівнянні з кредиторською за всі три аналізуючи роки. Кредиторська заборгованість в 2009 році збільшилась на 481 тис. гри. в порівнянні з 2008 роком, і зменшилася на 258 тис. грн. в порівнянні з 2007 роком. Дебіторська заборгованість в 2009 році збільшилась на 159 тис. гри. в порівнянні з 2008 роком, і на 534 тис. грн. в порівнянні з 2007 роком.

Таблиця. Показники платоспроможності (фінансової стійкості) СВК "Агрофірма" "Україна" за 2010 рік, тис. грн.

Показники	На початок року	на кінець року	Зміни (+/-)
1. Платіжні засоби
Грошові кошти в національній валюті	10	129	119
Готова продукція	133	228	95
дебіторська заборгованість	100	34	-66
разом платіжних засобів	249	391	167
2. Платіжні зобов'язання
короткострокові кредити банків	-	-
розрахунки з кредиторами	2	1
поточна заборгованість за розрахунками	142	98	-44
разом платіжних зобов'язань	144	99	-45
3. Перевищення платіжних засобів	99	292	193
4. коефіцієнт платоспроможності	0.07	1,3	1,23

Оцінюючи таблицю показники платоспроможності СВК "Україна" за 2010 рік і зміни які відбулись по господарству в платіжних засобах, то зміни на кінець року по всіх показниках збільшилися: грошові кошти в національній валюті зросли на 8 разів, готова продукція збільшилась на один пункт, дебіторська заборгованість зменшилась на 47 пунктів, разом платіжних засобів відносно на початок року і кінець року зменшилось на 1.Розглядаючи платіжні зобов'язання то показники на початку року значно більші за показники на кінець року: поточна заборгованість на початок року становила 2 тис. грн, а на кінець року становило 1 тис. грн це свідчить про те, що на кінець року підприємство погасило майже всю поточну заборгованість, аналогічним є і разом платіжні зобов'язання. Перевищення платіжних засобів на початок року становило - 222 тис. грн, а на кінець року становило 390 тис. грн, це свідчить що на початок року не вистачало платіжних засобів, а на кінець року вони збільшились на 168 тис. грн. Коефіцієнт платоспроможності на початок року становив 0,07тис. грн а на кінець року зріс до 1,3 тис. грн.

Размещено на Allbest.ru

...