Облік і аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів

Порядок проведення, документальне оформлення і терміни інвентаризації визначені Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, зі змінами і доповненнями.

Інвентаризаційна комісія в присутності матеріально відповідальної особи визначає фактичну наявність залишків матеріальних цінностей і складає інвентаризаційні описи, у яких відбиваються найменування МШП, їхній номенклатурний номер, одиниці виміру, вид, сорт і інші відмітні ознаки. На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказується прописом число порядкових номерів МШП і загальна кількість у натуральних вимірниках.

На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально відповідальна особа підтверджує своїм підписом, що всі матеріальні цінності перевірені, внесені в опис правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства складає порівнювальні відомості, в яких відбиваються фактичні залишки МШП і ті, що числяться по даним бухгалтерського обліку. Установлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку регулюються підприємством у наступному порядку.

Надлишки МШП, виявлені в ході інвентаризації, підлягають оприбуткуванню і віднесенню на результати фінансово-господарської діяльності підприємства з установленням причин їхнього виникнення

Відповідно до П(С)БО 9 суми виявлених нестач списуються на витрати звітного періоду. Суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винних осіб відбиваються на забалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Аналітичний облік по цьому рахунку ведеться по кожному списаному активу.

Після одержання відшкодування від винної особи, підприємство списує суму нестачі з забалансового рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Частина суми відшкодування, що надійшла від винної особи, списується на фінансовий результат підприємства, а інша частина підлягає перерахуванню в бюджет.

У деяких випадках можливе повернення малоцінних та швидкозношуваних предметів з експлуатації на склад. При цьому за субрахунком малоцінні та швидкозношувані предмети має бути відкритий субрахунок другого порядку: “Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі, що були в експлуатації”. Повернення МШП з експлуатації на склад оформлюється накладною. У разі такого повернення предметів, за якими було вже нараховано 100 % зносу (амортизації), вони оприбутковуються повною ціною бухгалтерським проведенням:

Дебет субрахунка “МШП на складі”, субрахунок другого порядку “МШП, які були в експлуатації”.

Кредит рахунка “Затрати на виробництво”.

Кредит рахунка “Адміністративні затрати”.

Кредит рахунка “Загальновиробничі витрати”.

Кредит рахунка “Затрати на збут” (або інші рахунки, на які раніше було списано вартість таких предметів).

При відпуску таких предметів в експлуатацію знос по них нараховується за раніше нарахованою сумою (залежно від обраного методу).

Узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних та швидкозношувальних предметів здійснюється в Журналі 5А, відомості 5.1. Записи в Журналі 5А відображаються з кредиту рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети» в дебет рахунків, а у відомості 5.1 - в дебет рахунка 22 «Рахунки в банках» з кредиту рахунків. Управлінський облік розширює та поглиблює фінансовий і є основною системою комунікації всередині підприємства. Цей облік є внутрішнім. Його мета - забезпечити інформацією менеджерів, відповідальних за досягнення конкретних виробничих цілей.

Виконуючи свої функції, управлінський облік надає інформацію для прийняття управлінських рішень на кожному з етапів процесу управління, допомагає розробляти варіанти управлінських рішень та обирати найбільш ефективні з них.

Вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів шляхом списування з балансу як їхнє вибуття з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання.

Таким чином, за даними карток складського обліку матеріалів не можна отримати інформації про реальні запаси МШП, оскільки передані в експлуатацію відображаються як вибулі. У той же час вони наявні у виробничих підрозділах - центрах відповідальності, хоч їхня вартість уже включена у витрати виробництва. У зв'язку з цим при визначенні потреби в МШП з метою управлінського обліку слід брати до уваги не тільки наявність МШП на складах, відображену як залишок у картах складського обліку, а й фактичну кількість тих, що передані в експлуатацію, термін дії котрих ще не закінчився. Разом з тим, необхідно врахувати, що терміни експлуатації таких предметів значно відрізняються.

В управлінському обліку за центрами відповідальності слід враховувати не тільки фактичну наявність МШП, а й залишкові терміни експлуатації, оскільки без цього може виникнути непередбачена потреба в них, що несприятливо позначиться на виробництві. Управлінський облік саме спрямований на попередження таких не прогнозованих збоїв у забезпечення потреб підприємства в МШП.

Управлінський облік МШП забезпечується системою встановленої документації. Безпосередньо за центрами відповідальності на тих підприємствах, де практикують наявність у роздавальних кладових постійного обмінного фонду інструментів (пристосувань), їх облік ведеться із застосуванням відомості на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристосувань) (ф. МШ-1), що складається у двох примірниках.

Видані працівникам центрів відповідальності інструменти й пристосування, інші МШП на тривале користування записують у картку обліку МШП (ф. МШ-2) в одному примірнику. Якщо інструменти й пристосування видаються у тимчасове користування (протягом зміни), використовують інструментальні марки (жетони), де вказано номер цеху - центру відповідальності, табельний номер робітника, номер кладової. Застосування жетонів значно пришвидшує видачу інструментів, що на великих підприємствах дуже важливо аби не витрачати зайвий час. За виданими жетонами легко визначити, в якого робітника знаходиться той чи інший інструмент.

Точні дані про фактичне забезпечення інструментами й приладдям можливі за умови чіткого обліку їхнього знаходження: на складах, за центрами відповідальності, ремонті тощо. Зокрема, на інструменти й приладдя передані для їхнього полагодження складають замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) (ф. МШ-3), у двох примірниках.

Один з них зберігається в інструментально - роздавальній кладовій, а інший передається разом з інструментом у ремонтну майстерню. Після полагодження інструментів вони повертаються в кладову, що стверджують відповідно в першому і другому примірниках цього документу відповідна особа в майстерні й комірник.

Варто наголосити, що в управлінському обліку немає дрібниць, оскільки будь-які відхилення від нормальної роботи можуть негативно позначитись на роботі підприємства загалом.

Часто з тих чи інших причин інструменти й приладдя ламаються й псуються. В таких випадках складають акт вибуття малоцінних та швидкозношувальних предметів (ф. МШ-4). Залежно від причин вибуття, акт складається в одному або двох примірниках. Якщо винних у псуванні чи поломці інструментів немає, акт складається в одному примірнику, в ньому відображається списання інструментів за кількома робітниками.

Коли ж виявлена пропажа інструменту чи поломка, що є наслідком вини робітника, акт складається у двох примірниках. Один передається в бухгалтерію, що є основою утримання з винного його вартості, а інший залишається в центрі відповідальності, як і в першому випадку. Цей примірник є основою для видачі робітникові іншого такого самого інструменту замість втраченого.

При видачі МШП зі складу на виробництво їх вартість включається у витрати виробництва. Але за натуральною ознакою вони обліковуються тривалий період. Саме управлінський облік забезпечує облік МШП протягом усього терміну експлуатації, не допускаючи передчасного втрачання їх до закінчення цього терміну.

До складу фінансової звітності підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включаються такі звіти:

Баланс;

Звіт про фінансові результати;

Звіт про рух грошових коштів;

Звіт про власний капітал;

Примітки до фінансової звітності.

Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності встановлені П(С)БО 9 «Запаси». Згідно П(С)БО 9 «Запаси» МШП визнаються активом і відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання. Надалі за такими МШП повинен бути організований оперативний кількісний облік за місцем експлуатації і матеріально відповідальними особами протягом усього терміну їх фактичного використання.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках.

Висновки

ТОВ «Маріца» є одним із лідерів у своїй галузі серед підприємств Чернігівської області; ефективно співпрацює з підприємствами харчової промисловості по всій Україні; має налагоджену систему поставки товарів як власним транспортом так і користуючись послугами автоперевізників.

ТОВ «Маріца» - підприємство з невеликою кількістю працівників. Бухгалтерія складається лише з двох бухгалтерів, які здійснюють первинну реєстрацію господарських операцій, всім іншим займається аудиторська фірма. На підприємстві бухгалтерський облік ведеться згідно Наказу «Про облікову політику». Малоцінними активами користується кожне підприємство, відповідно правилами їх обліку цікавляться усі бухгалтери. Але якщо малоцінним необоротним матеріальним активам приділяється багато уваги (так, як на них нараховується амортизація), то малоцінним та швидкозношуваним предметам (МШП), на жаль, менше.

В бухгалтерському обліку МШП відображаються за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення.

Вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів шляхом списування з балансу як їхнє вибуття з подальшою організацєю оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання.

Також було проведено автоматизацію обліку наявності та руху малоцінних та швидкозношувальних предметів в системі «1С:Підприємство 8.2» Адже сучасну систему управління підприємством неможливо уявити без інформаційної системи бухгалтерського обліку, в якій формується достовірна і повна інформація про майновий стан, зобов'язання та господарські операції об'єкта управління.

Списки використаних джерел

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV: Зі змінами і доповненнями внесеними Законами України від 11.05.2000 р. № 1707 - ІІІ; від 08.06.2000 № 1829-ІІІ // Все про бухгалтерський облік. - 2000.- № 86.

2. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р. № 3125-ХІІ // Закони України. Т.5. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996.

3. Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII.

4. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

5. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.02.2013 № 73.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» від 20.10.1999 № 246.

7. Бутинець Ф.Ф., Олійник О.В., Шигун М.М., Шулепова С.М. Організація бухгалтерського обліку. - Ж.: ЖІТІ, 2008. - 576 с.

8. Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М., Чижевська Л.В. «Бухгалтерський управлінський облік» -- Житомир: ПП «Рута», --2010. - 480 c.

9. Вітвицька Н.С., Кузьминська О.Е. - “Контроль і ревізія”. - К 2000. - 165

10. Гаррисон Рей, Норин Эрик, БрюерПитерУправленческийучет. 11-е изд. / Пер. с англ. О. В. Чумаченко. - К.: Companion Group. 2011. - 1024с.

11. Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник. - 20011. - 704 с.

12. Гопцій Р. Втрачені та неповернені МШП: наслідки для працівника та роботодавця // Все про бухгалтерський облік. - 2008. - №108. - С. 11-13

13. Заруба І. Малоцінні та швидкозношувані предмети: особливості обліку // Все про бухгалтерський облік. - 2008. - №108. - С.6-9.

14. Лахтіонова Л.А. Аналіз фінансової стійкості суб'єктів підприємницької діяльності: монографія. - К.: КНЕУ, 2013. - 711 с.

15. Лишиленко А.В. Бухгалтерский учет. --К: ЦУЛ, --2006. -- 712 с.

16. Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами. -- Харків: Торсінг, --2002. --с.312

17. Мурашко В.М., Сторожук Т.М., Мурашко О.В. Контроль і ревізія фінансово-господарської діяльності. Київ: ЦУЛ, 2013. - 318 с.

18. Немченко В.В., Практичний курс внутрішнього аудиту : підручник - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 240 с.

19. Осмятченко В.О. Бухгалтерський облік в умовах застосування інформаційних технологій: Монографія. - К. КНЕУ, 2010. - 33 с.

20. Петрик О.А., Савченко В.Я., Свідерський Д.Є. Організація та методика аудиту підприємницької діяльності: Навч. посіб./ За заг.ред. О.А.Петрик. - К.: КНЕУ, 2008. - 472 с.

21. Подольский В.И., Савин А.А. Аудит Учебник. 3-е изд, перераб. и доп. - М.: Издательство Юрайт; ИД Юрайт, 2011. - 605 с.

22. Сердюк В.Н. Бухгалтерский учет: Учебно-практическое пособие. -- 4-е изд.-- Донецк, --2012. --295 с.

23. Сивак О.В., Осейко Н.Н. Бухгалтерский учет с помощью персонального компьютера. --К., --2013. - 260 с.

24. Солошенко Л. Малоцінні активи: особливості обліку // Податки та бухгалтерський облік. - 2006. - №77. - С.15-22.

25. Сопко В.В. Бухгалтерський фінансовий та внутрішньогосподарський облік в галузях системи переробної промисловості АПК (на основі національних стандартів) / В.В. Сопко, О.В. Бойко. -- К.: Фенікс, 2001. -- 468 с.

26. Темчишина Ю.Л. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник.- К., 2008. - 226 с.

27. Терещенко Л.О., Матієнко-Зубенко І.І. Інформаційні системи і технології в обліку: Підручник. - К.: КНЕУ, 2008. - 592с

28. Терещенко Л.О., Глушко С.В., Шайкан А.В. Управлінські інформаційні системи: Підручник. - К.: КНЕУ, 2008. - 488 с

29. Терещенко Л.О., Кудрицький Б.В. Комп'ютерний аудит: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. -- К.: КНЕУ, 2011. - 226 с.

30. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський (фінансовий) облік, оподаткування і звітність: Підручник-6-те вид.доп. і перероб.-ТОВ «Алерта»,2013. - 980 с.

31. Усач Б.Ф. Аудит. Навчальний посібник. - Київ: «Знання - Прес», 2007.- 354 с.

32. Фаріон І.Д., Писаренко Т.М. Управлінський облік [текст]: пілдуч./[І.Д.Фаріон, Т.М. Писаренко]. - К: Центр учбової літератури, 2012. - 792с.

Размещено на Allbest.ru