Аудит діяльності підприємств роздрібної торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аудит діяльності підприємств роздрібної торгівлі



Зміст

Вступ

Розділ 1. Особливості господарювання ПП “Асканія” та економічна сутність роздрібної торгівлі

1.1 Характеристика підприємства та оцінка його фінансового стану

1.2 Економічна сутність роздрібної торгівлі її роль і місце у діяльності ПП “Асканія”

1.3 Огляд методів дослідження об'єкта

Розділ 2. Організація і методика проведення аудиту діяльності підприємств роздрібної торгівлі

2.1 Організаційні принципи проведення аудиту на підприємстві

2.2 Аудит діяльності підприємств роздрібної торгівлі 3

2.3 Оформлення результатів аудиту та рекомендації аудитора

Розділ 3. Шляхи вдосконалення обліку та аудиту

Висновки

Список використаних джерел

Додаток



Вступ

Актуальність теми. У ринкових умовах господарювання роздрібна торгівля характеризується все більшим ускладненням структури, що обумовлено розширенням масштабів діяльності, ростом обсягу товарних мас, які циркулюють її каналами, збільшенням кількості структурних елементів і розмаїттям їх зв'язків між собою і з постачальниками. Усі названі обставини потребують нових підходів до управління підприємствами роздрібної торгівлі і процесом товароруху в цілому. В умовах, що складаються, одним із найважливіших напрямків ефективності функціонування роздрібної торгівлі стає завдання значного удосконалення управління товарними запасами.

Важливу роль у вирішенні цих проблем відіграє подальше удосконалення бухгалтерського обліку як функції управління. Більш половини робітників апарату управління підприємствами роздрібної торгівлі виконують роботи, які пов'язані з опрацюванням даних з обліку товароруху і використовуються для комплексної оцінки кінцевих результатів господарської діяльності роздрібного підприємства.

В останні роки у зв'язку з виходом України на міжнародний ринок, розвитком ринкових відносин зроблено величезну роботу як з формування законодавчої бази обліку, так і з удосконалення його основних принципів. Проте на сьогодні організація бухгалтерського обліку не повною мірою відповідає сучасним вимогам. Не завжди забезпечується належна комплексність рішення завдань. Зокрема, інформація, яка дозволяє приймати відповідні управлінські рішення, формується недостатньо оперативно, нерідко аналітичні роботи виконуються поверхово без необхідних висновків і пропозицій.

На сучасному етапі самостійність функціонування роздрібної ланки і відсутність обмежень надають можливість розроблення і практичної реалізації оптимальних методів управління товарними запасами, що обумовлює необхідність наукових досліджень такого характеру.

За останній час здійснено дослідження й опубліковано ряд робіт, присвячених різноманітним питанням організації, економіки, управління, методології обліку товарних операцій та їх автоматизації. В даній курсовій роботі використовувалися наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених: Горелкіна В.Г., Кужельного М.В., Лінника В.Г., Валевич Р.П., Давидової Г.А., Мазаракі А.А., Лигоненко Л.А., Бутинця Ф.Ф., Завгороднього В.П., Патрова В.В., Павлюка И., Борща Н., Шафранової А., Буфатиної И., Солошенко Л.Ю., Алексєєвої А., Бакуна Ю., Томаса Р., Кюппера В., Бегге Йорга, Росситера Д.Р., Персі Л. та ін.

Викладений стан обліку свідчить про необхідність всебічного вивчення і рішення його проблем в умовах корінної перебудови діяльності підприємств роздрібної торгівлі, що й обумовило вибір теми курсової роботи, її актуальність, цільову спрямованість і структуру.

Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є узагальнення різноманітних підходів до управління товарорухом у роздрібній торгівлі, аналіз облікової політики на основі методологічних принципів бухгалтерського обліку товарних операцій із використанням сучасних засобів комп'ютеризації.

Цільова спрямованість дослідження обумовила постановку і вирішення таких завдань:

- розглянути з позицій ринкових відносин економічну природу і сутність процесу товароруху;

- визначити роль і місце товарних запасів у ресурсному потенціалі роздрібних торговельних підприємств в умовах ринкової економіки;

- обґрунтувати принципи управління товарними запасами в роздрібній торгівлі;

- визначити організаційну концепцію сучасної системи бухгалтерського обліку товарних операцій;

- визначити оптимальні варіанти оцінки товарних запасів;

- розробити рекомендації з удосконалення методики бухгалтерського обліку товароруху відповідно до національних стандартів;

- дослідити інформаційне забезпечення регулювання товарних потоків в умовах комп'ютеризації.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є проблеми аудиту в підприємствах роздрібної торгівлі, оцінка чинної системи бухгалтерського обліку товарних операцій і можливість її удосконалення з урахуванням національних особливостей і міжнародної практики.

Об'єктом дослідження обрано приватне підприємство (ПП) Асканія.

Методика та методологія дослідження. Теоретичну і методологічну основу роботи склали наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з обліку і аналізу товарних запасів, законодавчі і нормативні акти України, інструктивні матеріали, що регламентують порядок обліку товарних операцій. У процесі дослідження використовувалися дані органів державної статистики України і регулярної звітності роздрібних торгових підприємств.

Вирішення поставлених завдань досягнуто на основі використання загальнонаукових методів економічного аналізу; методів кореляційно-регресійного аналізу, експертних оцінок. Обробка інформації здійснювалася за допомогою ПЕОМ.

Наукова новизна дослідження. Наукова новизна дослідження полягає в розробці рекомендацій з удосконалення обліку товароруху в підприємствах роздрібної торгівлі в умовах ПЕОМ, визначенні методичних і технічних прийомів організації обліку, контролю і аналізу стану товарних запасів. Доцільність проведення такого роду дослідження пов'язано з тим, що стратегія і тактика торгових підприємств відповідно до ринкових законів повинна бути орієнтована на таку маркетингову політику, яка б сприяла більш повному задоволенню суспільних і індивідуальних потреб, прискоренню обіговості оборотних коштів, підвищенню конкурентоздатності.

Обсяг і структура роботи. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

аудит фінансовий торгівля роздрібний



Розділ 1. Особливості господарювання ПП “Асканія” та економічна сутність роздрібної торгівлі

1.1 Характеристика підприємства та оцінка його фінансового стану

Об'єктом дослідження в даній роботі виступає приватне підприємство (ПП) „Асканія”

Основним видом діяльності Товариства є роздрібна торгівля та громадське харчування.

Організаційна структура підприємства. Базове підприємство - ПП "Асканія", зареєстровано в Іллічівській рай адміністрації виконкому Одеської міської ради 31 жовтня 1996 року. Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, розрахунковий рахунок в другому ОФ АБ «УкрГазБанк», здійснює свою господарську діяльність на основі повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування, має відокремлене майно у вигляді основних і оборотних засобів.

ПП "Асканія" здійснює оптову та роздрібну торгівлю товарами канцелярського та побутового призначення. Район діяльності м. Одеса та Одеська область. ПП "Асканія" має склад для зберігання товарів.

Відповідальним за фінансово-господарську діяльність підприємства є: директор, заступник директора по комерційній діяльності та головній бухгалтер.

Штатний розклад підприємства розроблений, виходячи з задач підприємства та об'ємів діяльності. Структура підприємства та управління його підрозділами зображена на рис. 1.1.

Управління підприємством покладене засновниками на виконавчого директора та головного бухгалтера, котрі безпосередньо підчиняються засновникам.

В свою чергу, виконавчий директор керує відділами: транспортний, маркетинговий, постачання та збуту та йому підчиняється персонал працівників оптових торговельних складів. Кожен з цих відділів виконує свої функції.

Бухгалтерська служба, керована головним бухгалтером, ділиться на три секції: обліку товарно-матеріальних цінностей (здійснює облік товарно-матеріальниx цінностей підприємства, а також покладені обов'язки по обліку основних засобів та нематеріальних активів);

Бухгалтер по обліку розрахункових та банківських операцій - здійснює облік грошових коштів та розрахунків з бюджетом, поставниками і покупцями; Заробітної плати, розрахунків з робітниками - (здійснює облік розрахунків з робітниками, облік робочого часу та праці, проведення касових операцій).

Рис.1.1 Організаційно-управлінська структура ПП "Асканія”

В зв`язку з невеликою чисельністю працівників підприємства та об`ємами виконуваної роботи, керівництво підприємства прийняло рішення, згідно якого в штатному розкладі секторів передбачено по одному бухгалтеру, котрі здійснюють облік згідно своїх посадових інструкцій. Головний бухгалтер узагальнює поступаючи дані і на основі їх складає баланс та необхідну звітність.

Дана структура бухгалтерської служби на підприємстві була продиктована задачами і об`ємом виконуваної роботи на даному підприємстві, чисельністю працівників підприємства та ступенем автоматизації та механізації праці бухгалтерів.

Опис обраної облікової політики. Бухгалтерський облік вівся відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.2000 року № 996-XIV,та Плану рахунків бухгалтерського обліку від 30.11.2000 року № 291.Ведення бухгалтерського обліку здійснюється відповідно з принципами і методами, передбаченими Національним положенням (Стандартами) бухгалтерського обліку.

Інвентаризація основних засобів та матеріальних цінностей здійснюється станом на перше число жовтня кожного року.

Податковий облік ведеться відповідно до вимог податкового законодавства.

Основні показники роботи підприємства виражені в балансі підприємства Ф-1 та звіті про фінансові результати Ф-2 (Див. Додаток А). На основі звітних даних приводимо таблицю та рис. 1.1. В додатку В розраховані основні показники фінансового стану підприємства.

Таблиця1.1 Основні показники господарської діяльності ПП "Асканія" за 2002-2004 рр.”.

Найменування показника	2002	2003	2004	2003/2002	2004/2003
				тис.грн.	%	тис.грн.	%
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (тис.грн.)	38680,9	69519,3	92996,2	30838,4	79,7	23476,9	33,8
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (тис.грн.)	28862,8	54845,3	67524,4	25982,5	90,0	12679,1	23,1
Чистий прибуток (збиток) (тис.грн.)	537,0	-1057,1	810,1	-1594,1	-296,9	1867,2
Необоротні активи (тис.грн.)	3214,1	7940,7	32616,0	4726,6	147,1	24675,3	310,7
Оборотні активи (тис.грн.)	5515,0	5861,0	8451,9	346,0	6,3	2590,9	44,2
Довгострокові зобов'язання (тис.грн.)	0,0	0,0	0,0
Поточні зобов'язання (тис.грн.)	7618,3	17988,1	40063,9	10369,8	136,1	22075,8	122,7
Власний капітал (тис.грн.)	1125,6	1268,5	1038,6	142,9	12,7	-229,9	-18,1

З наведених даних можемо зробити висновок, що протягом аналізованого періоду підприємство постійно нарощувало обсяги діяльності, наприклад, приріст доходу(виручки від реалізації) збільшився в 2003-му році на 30838,4 тис. грн. (79,7%) по відношенню до 2002 року, а в 2004-му - на 23476,9 тис. грн. (33,8%) по відношенню до 2003-го року. На негативну оцінку заслуговує досить великий рівень витрат підприємства, який навіть став в 2003-му році причиною від'ємного фінансового результату. Це сталось, зокрема, внаслідок випереджаючих темпів зростання собівартості продукції (90%) проти темпів приросту доходу (виручки) від реалізації (79,8%) Чистий збиток в 2003-му році склав 1057,1 тис. грн., що заслуговує на негативну оцінку, проте в звітному році підприємству вдалось виправити фінансовий стан і прибуток склав 810,1 тис. грн.

Рис. 1.2 Динаміка основних показників ПП „Асканія” протягом 2002-2004 рр.(тис. грн.)

На позитивну оцінку заслуговує постійне збільшення як необоротних так і оборотних активів, зокрема, в 2004-му році приріст необоротних активів склав 24675,3 тис. грн. (310,7%) по відношенню до 2003 року, а оборотних - 2590,9тис. грн. (44,2%), проте зазначені цифри свідчать про погіршення структури активів, внаслідок зменшення питомої ваги їх мобільної частини.

Позитивним є те, що на підприємстві відсутні довгострокові зобов'язання, Але занепокоєння викликає великі темпи приросту поточних зобов'язань, що може призвести до погіршення фінансової стійкості підприємства(про це свідчать також показники фінансової стійкості, наведені в додатку В).

1.2 Економічна сутність роздрібної торгівлі її роль і місце у діяльності ПП “Асканія”

Основи організації роздрібної торгівлі. Роздрібна торгівля - сфера підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг на підставі усного або письмового договорів купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання

Виходячи з вимог чинного законодавства у сфері патентування під роздрібною торгівлею розуміють торгівлю за готівкові кошти (хоча за готівку товари можуть придбаватися суб'єктами господарської діяльності і для подальшого перепродажу). Таке розуміння також недосконале, оскільки, згідно з Інструкцією №389, до складу роздрібного товарообігу має включатися, наприклад, вартість проданих за безготівковим розрахунком дрібним гуртом продуктів харчування окремим закладам охорони здоров'я, соціального забезпечення й освіти.

Отже, надалі під роздрібною торгівлею будемо розуміти здійснення суб'єктом господарювання операцій, які, згідно з Інструкцією №389 включаються до складу роздрібного товарообігу, наприклад продаж товарів у кредит з розстроченням платежу за готівковий розрахунок, продаж товарів подарункового асортименту до свят і для новорічних подарунків дітям з оплатою за безготівковим розрахунком тощо.

Суб'єкт роздрібної торгівлі мусить подбати про невід'ємну і головну складову процесу торгівлі - товар. Законом “Про оподаткування прибутку підприємств”[3] визначено, що товарами є матеріальні і нематеріальні активи, цінні папери і деривативи, які використовуються в будь-яких операціях, крім їх емісії і погашення. Таке трактування дещо спотворює економічну суть товарів, яка полягає в тому, що товарами є будь-які об'єкти (матеріальні і нематеріальні активи, послуги, земля, праця тощо), які мають споживчу вартість і пропонуються для продажу.

З точки зору роздрібної торгівлі, під товарами будемо розуміти продукти праці, призначені для подальшого їх перепродажу кінцевим споживачам без додаткового вкладення праці (наприклад розфасування, передпродажна підготовка) або з таким. Згідно з П(С)БО9, товари включаються до складу запасів підприємств роздрібної торгівлі.

Здійснювати роздрібну торгівлю можуть юридичні особи і громадяни (фізичні особи), визначені згідно з Господарським Кодексом як суб'єкти підприємницької діяльності.

Щоб отримати статус юридичної або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, треба пройти державну реєстрацію в органах виконавчої влади.

Роздрібна торгівля здійснюється в роздрібній торговельній мережі. Роздрібна торговельна мережа - сукупність стаціонарних, тимчасових і пересувних пунктів роздрібної торгівлі, торгових автоматів, торгових місць на ринках, пунктів продажу поштою і на замовлення.

Виходячи з викладеного, елементи роздрібної торговельної мережі

класифікуються за кількома критеріями. Наприклад, ступінь постійності місцезнаходження (за цим критерієм визначається стаціонарна і пересувна торгівля), характер капітальності споруд, наявність торгового залу і його розмір (дозволяє класифікувати магазини за типами) (див. табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Елементи роздрібної торговельної мережі[9]

Деякі елементи роздрібної торговельної мережі
Пункти стаціонарної торгівлі	Пункти пересувної торгівлі з:
Магазини:	автомагазинів
-- гіпермаркет -- магазин самообслуговування загальноміського значення, торговою площею понад 3000 кв. м з асортиментом більш ніж 15 тисяч позицій продовольчих і непродовольчих товарів	авторозвозок
-- універмаг -- магазин загальноміського значення, торговою площею понад 1500 кв. м, з асортиментом більш ніж 5000 позицій непродовольчих товарів	мотоколясок
-- універсам, супермаркет -- магазин самообслуговування житлової зони торговою площею понад 400 кв. м, з асортиментом більш ніж 5000 позицій продовольчих і непродовольчих товарів	велоколясок
-- міні-маркет -- магазин самообслуговування, торговою площею до 200 кв. м, з обмеженим асортиментом (500 асортиментних позицій) продовольчих товарів	ручних колясок
Павільйон -- пункт роздрібного продажу товарів, що займає окрему споруду полегшеної конструкції і має торговий зал для покупців	торгівля на рознос тощо
Ятка -- об'єкт дрібнороздрібної торговельної мережі збірно-розбірної конструкції, що займає відокремлене торгове місце і не має торгового залу для покупців
Кіоск -- об'єкт дрібнороздрібної мережі стаціонарного типу, пункт продажу товарів, що займає відокремлене приміщення для організації продажу товарів без доступу до нього покупців

Роздрібна торгівля здійснюється також зі складів-магазинів, незалежно від того, що вони Правилами №108[8] віднесені до пунктів оптової торгівлі. Склади-магазини - це пункти продажу товарів, що мають функціональні площі, до яких входять торговельні і складські площі закритих і напіввідкритих приміщень для зберігання і продажу великогабаритних товарів (меблів, будівельних матеріалів тощо).

Пункти роздрібного продажу товарів також можуть класифікуватися за спеціалізацією (продовольчі, непродовольчі, змішані) за формами продажу товарів (звичайного типу, магазини самообслуговування тощо), за товарним асортиментом (спеціалізовані, неспеціалізовані тощо).

Операції з обліку товарів на підприємства роздрібної торгівлі є об'єктами бухгалтерського обліку. Порядок бухгалтерського обліку регламентується Законом №996[2] і національними Положеннями (стандартами) обліку. Згідно із зазначеним законом, підприємства роздрібної торгівлі повинні сформувати облікову політику і зафіксувати її у відповідному наказі.

Облікова політика - сукупність принципів (встановлених ст. 4 Закону №996), методів і процедур, що використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності.

Облікова політика має бути сформована:

1. Станом на 01.01.2001 р. - дата введення в дію національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

2. На момент створення підприємства роздрібної торгівлі (якщо воно відбувалося після 01.01.2001 р.).

3. На момент, коли підприємство роздрібної торгівлі починає новий вид діяльності, що раніше не здійснювався.

Основні елементи облікової політики щодо обліку товарів та товарних операцій наведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 Основні елементи облікової політики щодо обліку товарів[9]

№ з/п	Найважливіші елементи облікової політики щодо обліку товарів	Що таке елемент облікової політики	На що впливає елемент облікової політики[1]
1	Правила документообігу	Правила документообігу включають у себе перелік первинних документів, що використовуються на підприємстві (як за затвердженою законодавчо формою, так і за розробленою і затвердженою підприємством самостійно), дати складання таких документів, перелік посад матеріально відповідальних осіб і осіб, що мають право оформлювати і підписувати первинні документи, терміни передачі документів до бухгалтерії підприємства для відповідно обробки тощо	Дозволить підвищити ефективність контролю за збереженням товарів, визначити й адекватно покласти відповідальність, згідно зі ст. 8 Закону №996, на осіб, винних у невчасному, неправильному складанні, несанкціонованому підписанні первинних документів
2	Робоча система рахунків аналітичного обліку товарів	Складається із сукупності аналітичних рахунків (n-го порядку), що відкриваються на підприємстві з урахуванням особливостей його господарської діяльності1 (наприклад, за наявності на підприємстві трьох магазинів, в аналітичному обліку до рахунка 282 «Товари в продажу» доцільно відкрити три субрахунки (2821, 2822, 2823 -- для обліку руху товарів у кожному з таких магазинів)	Дозволяє облікувати товари і операції з ними у потрібних ракурсах: за структурними підрозділами підприємства, де здійснюється облік, зберігання, використання (продаж) товарів; за видами товарів з різними методами оцінки їх вибуття; за товарними групами з різною торговельною націнкою; за видами торгівлі (за самообслуговуванням, поштою .) тощо
3	Метод обліку елементів собівартості товарів, крім вартості їх придбання	Передбачає порядок обліку транспортно-заготівельних витрат (далі -- ТЗР) протягом звітного місяця: на рахунку 282 «Товари в торгівлі» або на спеціально відкритому рахунку, наприклад, 289 «ТЗР»	Від обраного методу обліку елементів собівартості залежить механізм визначення розміру торгової націнки (чи повинна вона покривати ТЗР, чи їх сума відшкодовується покупцем у складі собівартості товарів), порядок оперативного обліку товарів (за ціною придбання або за собівартістю), розподіл функціональних обов'язків за розрахунком собівартості реалізованих товарів (бухгалтер або продавець, що складає товарний звіт)
4	Метод оцінки вибуття товарів	Передбачається, що підприємство обирає один із таких методів: ідентифікованої собівартості, середньозваженої собівартості, ФІФО, ЛІФО, метод за цінами продажу	Впливає на тимчасовий розподіл витрат, пов'язаних із придбанням товарів між звітними періодами (на основі принципу відповідності доходів і витрат)
5	Розроблення посадових інструкцій працівників, які мають відношення до товарних операцій та їх обліку	Передбачає розроблення внутрішнього документа для кожної одиниці штатного розпису (посади) із зазначенням кола обов'язків працівника, який займає відповідну посаду, його підлеглість тощо	Дозволяє чітко розподілити функціональні обов'язки між працівниками, чим підвищує збереженість товарів тощо
6	Періодичність оцінки вибуття товарів	Реалізовує право підприємства стосовно вибору періодичності відображення продажу товарів в обліку: за кожною трансакцією або у встановлені терміни, наприклад, при обробці товарного звіту, наприкінці місяця	При меншій тривалості періоду часу між відображенням списання товарів підвищується оперативність отримання інформації про обсяг реалізації, доходи, витрати й інші важливі показники діяльності підприємства

Одним з основних економічних показників господарської діяльності торговельного підприємства є товарообіг - процес обміну товару на гроші. Власник товару - торговельне підприємство - за гроші передає товар у власність іншій юридичній або фізичній особі. Товарообіг характеризує процес руху товарів через акти купівлі-продажу. Як економічна категорія товарообіг характеризується наявністю одночасно двох ознак: товару як об'єкта продажу та продажу як форми руху товару від виробника до споживача[11,c.25].

До показників, що характеризують товарообіг торговельного підприємства, відносяться: обсяг товарообігу у вартісному виразі за поточними цінами; обсяг товарообігу у вартісному виразі за порівняльними цінами; асортиментна структура товарообігу за окремими групами товарів (грн., відсотки); одноденний обсяг товарообігу (грн.); обсяг товарообігу в розрахунку на одного працівника, в тому числі працівника торгової групи; обсяг товарообігу на загальної площі, в тому числі торгової площі; час обігу товарів (дні обороту); швидкість товарообігу (кількість оборотів).

Товарообіг торговельного підприємства можна розглядати: як результат діяльності підприємства торгівлі, його економічний ефект; як показник товарного споживання населення (в соціально-економічному аспекті), один з показників рівня життя (за класифікацією ООН).

Показники товарообігу мають кількісну і якісну характеристики. Кількісна характеристика товарообігу - обсяг реалізації в грошовому виразі, якісна - це структура товарообігу. Структура (або асортиментний склад) товарообігу - це частка окремих товарних груп в загальному обсязі реалізації.

На підприємствах товарообіг виражається в сумі грошової виручки за продані товари, на підставі чого можна говорити про значимість даного підприємства на споживчому ринку. Види товарообігу наведено на рис. 1.3.

Як економічний показник, роздрібний товарообіг відображає обсяг товарної маси (в грошовому виразі), що переходить до сфери особистого споживання, і характеризує, з однієї сторони, грошову виручку від продажу, з іншої, - суму витрат населення на придбання товарів. Динаміка роздрібного товарообігу відображає пропорції між виробництвом і споживанням, потреби підприємств в матеріальних і трудових ресурсах, розвиток торгової мережі.

Рис. 1.3 Види товарообігу[11,c.26]

Роздрібний товарообіг як статистичний показник відображає обсяг продажу товарів населенню через всі канали реалізації: в офіційно зареєстрованих підприємствах, на речових, змішаних та продуктових ринках.

До роздрібного товарообігу не включається вартість скляного посуду, що має заставну ціну, проданого з товаром (з-під алкогольних і безалкогольних напоїв, молочних продуктів та інших товарів).

Роздрібний товарообіг визначається за цінами фактичної реалізації за моментом відпуску товарів покупцеві, незалежно від часу сплати грошей.

До складу роздрібного товарообігу включається також відпуск за безготівковими розрахунками із роздрібної мережі і мережі громадського харчування:

- продуктів харчування закладам охорони здоров'я; соціального забезпечення та освіти (лікарняним, профілактичним, будинкам відпочинку, для осіб похилого віку, загальної освіти, дошкільного виховання, виховання дітей, які залишилися без опіки батьків) для організації харчування відповідних верств населення;

- продовольчих товарів суднам морського і річкового флоту, риболовецьким промисловим суднам, для харчування екіпажів суден, туристів, пасажирів у суднових вагонах-ресторанах; геологорозвідувальним партіям для харчування працівників експедицій, а також окремих непродовольчих товарів на поточні потреби для реалізації членам екіпажів;

- товарів подарункового асортименту до свят і новорічних подарунків для дітей.

Крім доходу від продажу товарів, торговельні підприємства можуть отримувати доходи і з інших джерел, зокрема, від посередницької діяльності та від інших видів діяльності.

Товарна структура роздрібного товарообігу включає в себе продовольчі і непродовольчі товари, які поділені на асортиментні групи і підгрупи.

1.3 Огляд методів дослідження об'єкта

Товари до суб'єктів роздрібної торгівлі можуть надходити від постачальників, засновників або дарувальників. При цьому надходження товарів здійснюється, як правило, відповідно до договорів цивільно-правового характеру. Договорами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Дуже важливим чинником є фіксація моменту переходу права власності на товари від постачальника до покупця. Місцем переходу цього права може бути і безпосередньо структурний підрозділ покупця, в якому планується зберігати (продавати, використовувати тощо) товари, і будь-яке інше, територіально віддалене від покупця місце (наприклад, склад постачальника, будь-яке місце на шляху від продавця до покупця).

Крім як за цивільно-правовими договорами, підприємства торгівлі можуть отримувати товари у вигляді внеску до статутного капіталу - відповідно до установчих договорів.

Таблиця 1.4 Види договорів, відповідно до яких можуть надходити товари

Договори, за якими товари можуть надходити до суб'єкта роздрібної торгівлі
Установчий договір (крім фізичних осіб)	Договори, що передбачають компенсацію вартості товарів	Договори, що не передбачають компенсації вартості товарів (дарування)
	Купівля-продаж	Бартерні	Комісії на купівлю

На постачальника товарів можуть бути покладені обов'язки з доставки товарів до будь-якого місця, визначеного в договорі, що передбачає відповідні витрати (з транспортування, страхування вантажів тощо). При цьому суб'єкти торгівлі можуть використати умови ІНКОТЕРМС3 . Уточнимо, що правилами ІНКОТЕРМЗ не регулюється перехід права власності на товар[9;10].

Таблиця 1.5 Способи доставки товарів

Зобов'язання з доставки товарів до суб'єкта роздрібної торгівлі (і покупцем, і продавцем)
Власним транспортом	За допомогою сторонньої організації
Із супроводом	Без супро- воду	Із супроводом	Без супро- воду
Штатний експедитор	Спеціалі- зована організація		Штатний експеди- тор (покупця або продавця)	Представ- никами організації-перевізника	Спеціалі- зована організація



Як бачимо, первісна вартість товарів починає формуватися вже на етапі їх придбання. Крім того, дотримання правил приймання товарів дає суб'єкту роздрібної торгівлі можливість захистити свої права в тому разі, якщо придбані товари виявляться неякісними або надійдуть у кількості, що не відповідає товаросупровідним документам.

Порядок приймання товарів за кількістю і якістю регулюють Інструкція № 6 та Інструкція № 7. Крім цього, в договорі поставки товарів сторони можуть обумовити додаткові процедури, які дозволяють покупцю пересвідчитися, що товар, який купується ним, відповідає параметрам, узгодженим на етапі укладення договору (наприклад, проведення добровільної сертифікації, лабораторних досліджень тощо).

Інструкції № 6 і № 7 діють на підставі Постанови № 1545, в якій зазначено, що акти законодавства Союзу РСР застосовуються на території України щодо питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що ці акти не суперечать Конституції і законам України.

Так, згідно з п. 4 Інструкції № 6, вантажоодержувач зобов'язаний перевірити, чи забезпечено збереження товарів при їх перевезенні. При цьому основну увагу має бути приділено перевірці цілісності пломб, стану вагона, контейнера або інших транспортних засобів, у яких перевозилися товари, наявності захисного маркування товарів, а також справності тари.

Приймання товарів за кількістю провадиться відповідно до транспортних і супровідних документів (товаротранспортна накладна, залізнична накладна, специфікація, опис, пакувальний ярлик тощо).

За відсутності названих документів або деяких із них складають акт про фактичну наявність товарів і зазначають, яких документів немає. Якщо з якихось причин товари були отримані без перевірки кількості місць або ваги, вантажоодержувач зобов'язаний зажадати від експедитора, щоб на транспортному документі було зроблено відповідну позначку (в типових формах транспортних документів (наприклад, товаротранспортна накладна, залізнична накладна) не передбачено окремих граф для таких позначок - вони ставляться на місці, передбаченому для розписки в прийманні-передачі кількості місць).

Виявивши недостачу, пошкодження або псування товарів, невідповідність найменувань товарів, зазначених у відповідному транспортному документі, потрібно припинити приймання товарів і скласти акт про розбіжність, форма якого аналогічна, згідно з Наказом № 193. У цьому разі вантажоодержувач повинен забезпечити збереження продукції і вжити заходів для запобігання змішуванню її з іншою однорідною продукцією (п. 16 Інструкції № 6).

Подальше приймання товарів за кількістю, а також складання акта здійснюється за присутності представника вантажовідправника, експедитора транспортної організації, а якщо присутність цих осіб неможлива, то постачальник може уповноважити взяти участь у складанні акта будь-яке підприємство, розміщене на території одержувача. Якщо акт складено у вихідний або святковий день, цей документ повинен бути затверджений керівником (його заступником) підприємства-одержувача в перший же робочий день.

Приймання товарів за якістю, як і приймання за кількістю, провадиться згідно з відповідними супровідними документами (технічний паспорт, сертифікат якості , відповідності тощо). При цьому можливі вибіркова перевірка якості товарів, відбір та аналіз зразків, але за умови, що це передбачено технічними умовами, стандартами або договором.

Перелік товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації, передбачено Наказом № 95.

Якщо на промислові товари встановлено терміни гарантійного обслуговування, то їхня якість може перевірятися при розкритті тари (якщо така є), в яку запаковано товар, але не пізніше закінчення гарантійного терміну.

Приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється, як правило, протягом 10 днів, а продукції, яка швидко псується, - протягом 24 годин з дати надходження товарів на склад одержувача.

Акти приймання товарів за кількістю та якістю - це основні документи для пред'явлення претензій відповідальній за поставку товарів особі.

Згідно з П(С)БО 9, товари, незалежно від методики їх оперативного обліку (з торговою націнкою або без неї, з обліком ТЗВ або ж без них), відображаються в обліку за первісною вартістю.

Механізм формування первісної вартості залежить від шляху надходження товарів на підприємство і форми їх оплати: як внеску до статутного капіталу, від постачальника з оплатою грошима або за бартером тощо. Наприклад, первісною вартістю товарів, отриманих при формуванні статутного капіталу, є їхня справедлива вартість, узгоджена засновниками, а при отриманні товарів у обмін на подібні запаси - менша з вартостей: справедлива вартість або балансова вартість переданих у обмін запасів тощо).

Правильне визначення первісної вартості товарів дозволяє достовірно формувати результат господарської діяльності підприємства з урахуванням принципу бухгалтерського обліку відповідності доходів і витрат. Суть цього принципу полягає в тому, що первісна вартість товарів відобразиться в складі витрат тільки в тому звітному періоді, коли підприємство отримає доходи від реалізації таких товарів.

При придбанні товарів підприємство може зазнати витрат, пов'язаних із:

1) транспортуванням,

2) вантаженням-розвантаженням (ТЗВ),

3) сплатою ввізного мита, непрямих податків, що не відшкодовуються підприємству (наприклад, податковий кредит із ПДВ у разі, якщо вартість товарів з якихось причин була вилучена зі складу валових витрат);

4) іншими витратами, пов'язаними з придбанням і доведенням товарів до стану, в якому вони придатні до використання із запланованою метою (наприклад, нестачі товарів у межах природного убутку, виявлені під час приймання товарів, витрати, пов'язані із придбанням товарів на біржі, витрати на упакування і фасування товарів для доставки їх до покупця, якщо такі витрати, згідно з договором купівлі-продажу, покладено на покупця, тощо).

Як випливає з п. 9 П(С)БО 9, зазначені витрати потрібно включати до первісної вартості тих товарів, які придбані за плату. А до складу первісної вартості товарів, отриманих, наприклад, при формуванні статутного капіталу, включається справедлива вартість, узгоджена засновниками. Такий порядок формування первісної вартості щодо ТЗВ суперечить принципу відповідності доходів і витрат, а отже, МСБО. Тому для дотримання принципу бухгалтерського обліку відповідності доходів і витрат, витрати, пов'язані з отриманням товару (крім вартості придбання), доцільно включати до первісної вартості таких товарів незалежно від шляху їх надходження на підприємство.

Крім раціональної організації місць продажу товарів, їх постачання тощо, одним із важливих питань для суб'єкта торгівлі є формування цін, за якими товари продаватимуться.

Правильно визначена ціна буде балансом між попитом і пропозицією.

Ціна реалізації товару складається із сукупності елементів, склад яких може змінюватися залежно від багатьох чинників, наприклад, реєстрація постачальника платником ПДВ, фінансові результати продажу (продаж за ціною, нижчою від ціни придбання, продаж зі знижкою тощо), форма продажу товарів .[5;6]

Термін “торгова надбавка” не передбачений ні Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, ні податковим законодавством. Для зручності будемо його використовувати відповідно до трактування, викладеного в Листі № 15-03.

Як випливає, в розрахунку не враховуються суми торгової націнки, що припадають на товари, які вибули в звітному місяці з причин, не пов'язаних із продажем, - вони будуть враховані у наступному звітному місяці, через зменшення залишку торгової націнки на його початок. Щодо фізичних осіб зазначимо: хоча на них не поширюються вимоги Закону № 996 з обов'язкового ведення бухгалтерського обліку, але для того щоб достовірно визначити фінансові результати діяльності, які залежать від торгової націнки, що припадає на реалізовані товари, на мою думку , їм також доцільно використовувати методику, викладену в П(С)БО 9.

1.4 Огляд законодавчих документів, що регламентують облік і аудит роздрібної торгівлі

Мною був проведений аналіз спеціальної літератури та нормативно-правової бази з питань управління товарними запасами в роздрібній торговельній мережі результати якого наведені в таблицях

Таблиця 1.6 Огляд і аналіз спеціальної літератури з питань управління, аналізу та обліку товарних запасів

Джерело	Видання	Характеристика
Бакун Ю. Школа бухгалтера. Урок 25 (вересень 2003). Основи організації роздрібної торгівлі	Дебет-Кредит №№36,39,42,44,48,'2003, №№05,10'2004	Серія статей присвячена питанням організації роздрібної торгівлі. Розкрита сутність товарних ресурсів, методика аналізу та обліку товарів.
Грищенко О.В. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие.	Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2001. 112с.	Навчальний посібник містить опис основних методів, які застосовуються в економічному аналізі. 2 глава присвячена розкриттю методики проведення економічного аналізу товарних ресурсів підприємства в ринкових умовах.
Давидов Г. М. Аудит. Навчальний посібник.	К:”Знання”, 2002 р.	У навчальному посібнику на основі чинного законодавства України й аудиторської практики висвітлені питання аудиту товарних ресурсів.
Лаврєнов В. Автоматизації бухобліку: Excel. Урок 29. Аналіз товарно-матеріального запасу з допомогою EXCEL.	Дебет-Кредит №19'2003	В статті наведені приклади автоматизації аналізу товарно-матеріальних запасів
Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс лекцій. Навчальний посібник / За ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця та доц. Н.М. Малюги	Житомир: ЖІТІ, 2001. - 608 с.	Глави 5-9 посібника присвячені питанню теорії і практики обліку та документального оформлення операцій з товарними ресурсами
Самохин Л.В. Проблемные аспекты учета затрат на производство и калькулирования себестоимости продукции по национальным учетным стандартам.	Материалы региональной студенческой научной конференции "Бухгалтерский учет в Украине на рубеже третьего тысячелетия". - Донецк: ДонГТУ. -Минобразования Украины, 2002.	В даній роботі позначені найбільш актуальні проблемні аспекти обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції за національними стандартами бухобліку і запропоновані шляхи їх вирішення.
Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування бухгалтерського фінансового обліку.	К:”А.С.К.”, 2002. - 348 с.	Розділ 3. присвячений питанню фінансового обліку товарних запасів
Формирование цены.	Опубликовано в Бухгалтерии N29/1 от 16 ИЮЛЯ 2002 года.	У статті розглянуті питання встановлення продажної ціни на товари (роботи, послуги), освітлені декілька існуючих підходів до формування ціни на продукцію підприємства. Використання описаного методу дозволяє підприємству: прогнозувати ціну реалізації своєї продукції; планувати витрати і, «граючи» на їхньому підвищенні або зниженні, діставати оптимальний прибуток у необхідному податковому періоді; на ранніх стадіях коректувати майбутній збиток; визначати необхідну для реалізації кількість продукції і своїх сил по її продажу; планувати одержання необхідного прибутку.
Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник.	- К.:Лібра, 2004. -704 с.	Глава 5.4 присвячена питанню управління товарними запасами з метою їх оптимізації
Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник.	Х.:ВД «ІНЖЕК», 2004 р. - 240 с.	Глава 5.4 присвячена питанню класифікації та формування запасів
Сапожников В., Юрков Н., Рогозин Д. Управление товарными запасами	http://www.pharmmarketing.ru/member/utz/utz-1.htm	Розкриваються основні питання управління товарними запасами: ціноутворення, визначення оптимального розміру запасів, тощо.
Бухгалтерський облік в торгівлі. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит”./ За ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця та доц. Н.М. Малюги. -2-ге вид., перероб. і доп	Житомир: ПП „Рута”, 2003. - 576 с.	Глава 8 посібника присвячена питанню теорії і практики обліку та документального оформлення операцій з товарними запасами

Таблиця 1.7 Огляд і аналіз нормативно-правової бази з питань управління, аналізу та обліку товарних запасів

Нормативний акт	Характеристика
Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. //В редакції закону N 1829-ІІІ від 22.06.2001, ВВР, 2001, N 46, ст.391	Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бух. обліку та складання фінансової звітності. Підприємства ведуть бух. облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України. Підприємство самостійно: обирає форми організації бух. обліку, як-от: бухгалтер, бухгалтерська служба, аудиторська фірма, власник або керівник підприємства безпосередньо, якщо звітність даного підприємства не повинна оприлюднюватися; визначає облікову політику; обирає форму бух. обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” N 335/94-вр від 28.12.94.	В Законі визначено платників податку, об'єкт оподаткування, ставку, порядок обчислення, нарахування та терміни сплати податку. Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань. Визначено склад валового доходу та валових витрат. В ст. 8 визначено порядок амортизації основних фондів і нематеріальних активів. В ст. 12 визначено порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості з оплати вартості товарів (робіт, послуг). ст.5.1,5.2,5.3 Віднесення вартості товарів до складу валових витрат платника податків.5.9 Облік приросту, збитку балансової вартості покупних матеріалів, сировини витрат в податковому обліку, комплектуючих
Закон України "Про податок на додану вартість” №168/97 від 3.04.97р.	Закон визначає платників податку, об'єкти, базу та ставки оподаткування та інші особливості оподаткування господарчих операцій . Згідно закону облік товарів на складі підприємства оптової торгівлі здійснюють оптовим купівельним цінам з урахуванням транспортно-заготовельних витрат без ПДВ, який буде зараховуватись в податковий кредит. Порядок нарахування та внесення до бюджету податку, порядок утворення звітних документів та звітування Ведення синтетичного обліку надходжень товарів, та списання реалізованих товарів на складах оптового торговельного підприємства
Наказ Мінфіну „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування” N 291 від 30.11.99	План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій запроваджується у 2001 р. з дати, визначеної розпорядчим документом керівника підприємства, організації. Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бух. обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про активи, капітал, зобов'язання і господарські операції підприємств.
Наказ Мінфіну "Про кореспонденцію рахунків" № 143 від 28 березня 2002 р., зареєстровано в Мін'юсті 11.04.2002 р. за № 335/5526.	Визначено порядок відображення в бухгалтерському обліку: сум дооцінки (індексації) об'єктів основних засобів, що була відображена у фінансовій звітності за станом на 30.06.2001 р.; операцій з безоплатної передачі об'єктів основних засобів, які зараховані на баланс до 2001 р. і передаються відповідно до Закону "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно, житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури)
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 246 від 20 жовтня 2000 р.	Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та її розкриття у фінансовій звітності; визнання і первісна оцінка запасів; оцінка вибуття запасів; оцінка запасів на дату балансу; розкриття інформації про запаси в Примітках до фінансової звітності

Оцінка запасів. Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням та якщо вартість запасів може бути достовірно визначена. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначені П(С)БО 9 "Запаси". Основні розділи даного положення наступні (рис. 1.2).

Рис. 1.4 Структура П(С)БО 9 "Запаси"



Вимоги П(С)БО 9 "Запаси" розповсюджуються не на всі оборотні активи підприємства. До складу запасів не включаються активи, оцінку яких регулюють інші П(С)БО:

- незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними;

- фінансові активи;

- молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукція сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших П(С)БО.

Нижче наведено основні терміни, що використовуються з прийняттям нових П(С)БО.

Одиниця бухгалтерського обліку запасів - найменування запасів або їх однорідна група (вид). Такою одиницею може бути вид, сорт, марка запасу, тобто кожен номенклатурний номер.

Первісна вартість запасів -- сума фактичних витрат на їх придбання або виготовлення.

Чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.



Розділ 2. Організація і методика проведення аудиту діяльності підприємств роздрібної торгівлі

2.1 Організаційні принципи проведення аудиту на підприємстві

Аудит підприємств роздрібної торгівлі передбачає: виконання передбаченого обсягу реалізації продукції за асортиментом та якістю; своєчасність та правомірність складання первинних документів, які відображають відвантаження продукції; визнання доходу і результатів діяльності; правильність визначення цін на реалізовану продукцію; своєчасність надходження виручки підприємству; збереження готової продукції та правильність її оприбуткування і списання; відповідність фактичних залишків готової продукції на складі та в бухгалтерії; визначення результатів діяльності; правомірність застосування рахунків бухгалтерського обліку для відображення доходів і фінансових результатів.

Джерелами інформації для аудиту реалізації продукції, визнання доходу та результату діяльності є: первинні документи на відвантаження та видачу зі складу продукції і цінностей (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, вимоги, податкові накладні, приймально-здавальні акти), реєстри документів по реалізації продукції і послуг, облікові регістри по рахункам 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи», 74 «Інші доходи», 75 «Надзвичайні доходи», 94 «Інші операційні витрати», 90 «Собівартість реалізованої продукції», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 79 «Фінансові результати», журнали № 3, № 5, № 6, Головна книга, книга обліку придбання товарно-матеріальних цінностей та книга обліку продажу товарно-матеріальних цінностей, які введені в 1997 році Державною податковою адміністрацією.

На першому етапі аудиторської перевірки слід з'ясувати порядок оцінки готової продукції. Цьому питанню значна увага приділена П(С)БО 9. Згідно з даним Положенням оцінку готової продукції потрібно розглядати за її окремими видами на наступних етапах руху: при надходженні; при вибутті; на дату складання звітності. При надходженні або виробленні готова продукція повинна зараховуватися на баланс підприємств за первісною вартістю, яка складається із суми фактичних витрат на її придбання або виготовлення.

При цьому аудитору слід перевірити витрати, що формують первісну вартість продукції (перелік витрат, передбачений П(С)БО 9). Оцінка вибуття продукції і залишків здійснюється за її фактичною вартістю. Але в результаті використання цього методу однакові запаси можуть обліковуватися за різною вартістю, що не завжди зручно для підприємства. До них відноситься: метод середньозваженої собівартості, метод ФІФО, метод ЛІФО, метод оцінки за цінами продажу, метод оцінки запасів на дату балансу, оцінка за нормативною виробничою собівартістю. Враховуючи різні методи застосування оцінки готової продукції аудитор повинен перевірити на підприємстві реальність їх застосування та правомірність розрахунку цін на готову продукцію.

На другому етапі аудитору необхідно перевірити правильність обліку руху готової продукції на складі.

Важливо встановити правильність відображення в обліку відвантаженої готової продукції, визначення доходу від реалізації та фінансового результату діяльності підприємства. Фактичний обсяг відвантаженої продукції встановлюється аудитором за даними журналу № 6 та відомості до нього.

При перевірці визначається відповідність даних в цілому по підприємству і в розрізі окремих покупців. При невідповідності даних по відвантаженій продукції з'ясовуються причини, які знаходять відображення в робочому документі аудитора. Аналітична відомість використовується для визначення виручки по оплаті відвантаженої продукції. Вона призначена для групування розрахункових документів на відпущену готову продукцію зі складу та суми їх оплати.

Відомість використовується для визначення суми доходу по оплаті відвантаженої продукції і призначена для нагромадження і групування розрахункових документів на відпущену продукцію. По кожному документу, що фіксує відвантаження продукції, відображається сума його оплати.

Для визначення фінансового результату діяльності необхідно дотримуватися принципів визнання доходів, а саме: нарахування, відповідності, періодичності.

Принцип нарахування передбачає відображення результатів господарських операцій у тому звітному періоді, в якому відбувається господарська операція, не враховуючи моменту отримання чи сплати грошових коштів, оскільки не завжди оплата грошових коштів збігається по звітних періодах з моментом здійснення господарської операції.

Даний принцип застосовується в поєднанні з принципом відповідності, який полягає у порівнянні доходів і витрат звітного періоду, тобто якщо визнається підприємством дохід від реалізації готової продукції в момент відвантаження її покупцям, то одночасно необхідно визнати собівартість продукції.

Для визначення фінансового результату, виходячи з принципу періодичності, доходи розподіляються по звітним періодам.

...