Размещено на http://www.allbest.ru/

План

• Вступ
• 1. Теоретико-методичні засади обліку дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги)
• 1.1 Економічний зміст та класифікація дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги)
• 1.2 Визнання та оцінка дебіторської заборгованості
• Висновки до 1-го розділу
• 2. Організація і методика обліку дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) в ДП СЛАП "Володимирецький держспецлісгосп"
• 2.1 Організація облікового процесу на ДП СЛАП "Володимирецький держспецлісгосп"
• 2.2 Облік виникнення дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги)
• 2.3 Облік розрахунків з дебіторами за товари (роботи, послуги)
• 2.4 Шляхи вдосконалення обліку дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) на ДП "Володимирецький лісгосп"
• Висновки до 2-го розділу
• 3. Аналіз дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги)
• 3.1 Структурно-динамічний аналіз дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги)
• 3.2 Коефіцієнтний аналіз дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги)
• 3.3 Факторний аналіз дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) на ДП СЛАП "Володимирецький держспецлісгосп"
• 3.4 Прогнозний аналіз дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги)
• 3.5 Шляхи вдосконалення аналізу дебіторської заборгованості
• Список використаної літератури

Вступ

Питання дебіторської заборгованості є дуже важливими і актуальним для функціонування будь-якого підприємства, особливо в сучасних українських умовах ведення бізнесу. Дебіторська заборгованість впливає на економічну діяльність будь-якого підприємства особливим чином: дебіторська заборгованість, яка протягом тривалого часу не повертається (отже, що до неї на підприємстві виникає сумнів, стосовно її повернення) перш за все погіршує фінансовий стан підприємства, тобто відбувається погіршення платоспроможності підприємства, внаслідок недоотримання (недостачі) грошових коштів. Крім усього зазначеного відбувається погіршення оборотності грошових коштів (швидкості обертання коштів). Внаслідок дії цих факторів може збільшуватися кредиторська заборгованість підприємства перед своїми постачальниками (внаслідок недостатньої суми коштів). Погіршення платоспроможності підприємства ставить загрозу, що до банкрутства підприємства, чи у кращому разі, погіршення результатів діяльності (гальмування чи припинення розвитку). Тому питання обліку та аналізу дебіторської заборгованості є надзвичайно актуальним.

Метою даної дипломної роботи є дослідження теоретичних і практичних аспектів організації обліку і аналізу дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги), а також розробка на ці підставі шляхів удосконалення.

Із поставленої мети дипломної роботи витікає необхідність вирішення наступних завдань:

1) проаналізувати теоретичні аспекти організації обліку дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги), а саме:

· розглянути підходи до її вивчення та класифікації;

· проаналізувати умови визнання та способи оцінки дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги).

2) дослідити організацію обліку дебіторської заборгованості на підприємстві, а саме:

· ознайомитись з організаційною характеристикою підприємства;

· визначити порядок ведення первинного, аналітичного та синтетичного обліку дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги).

3) визначити проблеми та недоліки в обліку дебіторської заборгованості на підприємстві та перспективи їх вдосконалення;

Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність ДП СЛАП "Володимирецький держспецлісгосп".

Предметом дипломної роботи є організація обліку та аналіз дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги).

При написанні дипломної роботи були використані наступні методи дослідження:

1. Спостереження. Наукове дослідження процесу організації обліку виникнення, сплати або списання дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги), документальне оформлення всіх операцій стосовно дебіторської заборгованості за товари(роботи, послуги).

2. Опис. В роботі описані всі вимоги та стандарти, яким повинен відповідати облік дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги).

3. Аналіз. Виявлення тенденцій протікання різних видів діяльності підприємства, аналіз особливого впливу дебіторської заборгованості на підприємство, а також аналіз наслідків, що випливають з порушення нормального обороту коштів на підприємстві. Виявлення закономірностей, що виникають та постають у процесі визнання заборгованості сумнівною або безнадійною.

4. Узагальнення. Узагальнення всіх економічних показників ефективної діяльності підприємства.

5. Систематизація даних по підприємству.

Теоретичною та методологічною основою написання дипломної роботи є джерела навчальної, монографічної та періодичної літератури з обраної теми, а також нормативно-правові документи присвячені організації обліку дебіторської заборгованості. Практична частина дипломної роботи виконана на базі внутрішніх нормативних документів, облікових регістрів аналітичного та синтетичного обліку, фінансової звітності та іншої документації підприємства ДП "Володимирецький держспецлісгосп".

1. Теоретико-методичні засади обліку дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги)

1.1 Економічний зміст та класифікація дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги)

Взаємовідносини між підприємствами, організаціями, установами та населенням, що обумовлені дією ринку, носять характер грошових розрахунків. Ці взаємовідносини засновані на використанні грошей в залежності від їх функцій як коштів обертання і платежу. При цьому підприємства являються постачальниками для одних та покупцями для інших.

За економічним змістом розрахунки поділяються на дві основні групи:

- за товарними операціями (розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи і придбанні матеріальні цінності та послуги);

- за нетоварними операціями (платежі до бюджету, тобто податок на прибуток тощо, сплата страхових платежів, отримання бюджетних асигнувань, розрахунки за претензіями, недостачами і розкраданнях, інших).

У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Таким чином, протягом певного періоду від моменту відвантаження продукції(надання послуг, виконання робіт) до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Також дебіторська заборгованість виникає при перерахуванні грошей за майбутні поставки цінностей і послуги, перерахування платежу зразу за кілька місяців (орендна плата тощо.), а також в зв'язку з заборгованістю окремих осіб по нестачах і розкраданням.

Під дебіторською заборгованістю розуміють заборгованість організацій, фізичних осіб даної організації (наприклад, заборгованість покупців за придбану продукцію, підзвітних осіб за видані їм під звіт грошові суми). Організації та особи, що є боржниками даної організації, називаються дебіторами.

В бухгалтерському балансі дебіторську заборгованість відображають по її видам. Облік дебіторської заборгованості при розрахунках з покупцями ведеться по ціні реалізації продукції.

В деяких випадках (по спеціальним завданням чи при виникненні сумніву в можливості утримання боргу) необхідно визначити реальність дебіторської заборгованості. Остання може бути реальною, сумнівною і безнадійною.

Для визначення реальності боргу необхідні підтвердження дебітора, дані про існування боржника, документальне обґрунтування боргу і дані про його тривалість.

Сумнівний дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності [1].

Безнадійна дебіторська заборгованість - це не тільки результат невмілого управління реалізацією продукції (робіт, послуг), а і прорахунків виробничих і фінансових менеджерів підприємства. Її зростання стимульоване непродуманою політикою державної підтримки неефективних підприємств. Так, з боку підприємств і держави неодноразово впроваджувались різноманітні схеми проведення взаєморозрахунків, прощення боргів, що являє собою викорінювання наслідків, але не причин утворення безнадійної дебіторської заборгованості, оскільки реструктуризація самих неефективних підприємств не проводилася і не стимулювалася.

Підприємства безсилі ефективно працювати самостійно з безнадійними боржниками доти, поки не буде можливості обміну боргів на майно боржника, що, в свою чергу, пов'язано з двома дуже складними проблемами: приватизацією і оцінкою майна. Ці проблеми, можливо, вирішить чіткий механізм банкрутства підприємства[2, с. 195].

Дебіторська заборгованість, з точки зору її реальності, може бути проаналізована тільки шляхом використання первинних документів і даних аналітичного бухгалтерського обліку.

Дебіторська заборгованість призводить до позапланового перерозподілу засобів між підприємствами.

Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Під дебіторами слід розуміти юридичних та фізичних осіб, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. [3, c. 462]

З метою складання фінансової звітності дебіторська заборгованість класифікується за такими ознаками:

- зв'язком з нормальним операційним циклом (нормальний операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг);

- терміном погашення;

- об'єктами, щодо яких виникли зобов'язання дебіторів;

- своєчасністю оплати боржником дебіторської заборгованості.

За першими двома ознаками виділяють довгострокову та поточну дебіторську заборгованість (табл. 1.1).

Довгострокова дебіторська заборгованість-сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Поточною дебіторською заборгованістю вважається також сума дебіторської заборгованості, яка продовжується більш як один рік, але очікується, що вона буде погашена в ході нормального операційного циклу підприємства [1].

Рисунок 1.1 - Класифікація дебіторської заборгованості

Якщо такі випадки мають місце, необхідно, щоб підприємство розкривало для кожного активу, що поєднує суми, очікувані до отримання як до, так і після 12 місяців від дати балансу, суму, що підлягає одержанню після 12 місяців від дати балансу[4, с.377].

Дебіторська заборгованість за об'єктами, щодо яких виникають зобов'язання дебіторів, класифікується як:

1) дебіторська заборгованість, пов'язана з нормальною діяльністю підприємства з реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

2) дебіторська заборгованість, що не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, а виникає внаслідок здійснення інших операцій.

Дебіторську заборгованість, пов'язану з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, поділяють на:

- дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги.

- векселі, одержані в забезпечення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги.

Поточна дебіторська заборгованість, пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, представлена в Балансі у складі оборотних активів окремими статтями зазначених різновидів.

Дебіторську заборгованість, не пов'язану з реалізацією продукції, робіт, послуг, складають:

1) дебіторська заборгованість за виданими авансами;

2) дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом;

3) дебіторська заборгованість з нарахованих доходів;

4) дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків.

Зазначені види поточної дебіторської заборгованості (в тому числі поточної частини довгострокової заборгованості), що не пов'язані з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, відображуються у Балансі як окремі статті.

Довгострокова дебіторська заборгованість представлена:

- заборгованістю за майно, що передано у фінансову оренду;

- заборгованістю, забезпеченою довгостроковими векселями;

- іншою довгостроковою заборгованістю.

Залежно від своєчасності оплати дебіторську заборгованість поділяють на:

а) дебіторську заборгованість, термін оплати якої не настав (нормальна);

б) дебіторську заборгованість, не оплачену в термін (прострочена);

в) дебіторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності (безнадійна).

1.2 Визнання та оцінка дебіторської заборгованості

Питання визнання дебіторської заборгованості згідно з П(С)БО-10 охоплює відповідність критеріям визнання та визначенню дебіторської заборгованості.

Критерії визнання дебіторської заборгованості за товари(роботи, послуги) з аналогічні критеріям визнання, які застосовуються для всіх активів, а саме:

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо:

- існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод;

- може бути достовірно визначена її сума.

Ймовірність отримання економічних вигод по дебіторській заборгованості за відвантажені товари, роботи і послуги існує, якщо підприємство очікує своєчасної її оплати. Якщо у підприємства з'являються сумніви щодо своєчасної (у визначені терміни) її оплати, то така заборгованість вважається сумнівною [5, c 454].

Особливістю визнання поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги є те, що вона визнається одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг. Таким чином, для визнання поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги необхідно, щоб виконувалися критерії визнання доходу П(С)БО 15 "Дохід":

покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Момент передачі ризиків й вигод, пов'язаних з правом власності на продукцію, товари, роботи, послуги визначається на основі вивчення угоди поставки продукції (товару, послуг), яка укладена між підприємством та покупцем, та обставин операції [6, с 66].

Одночасно з визнанням дебіторської заборгованості відбувається її класифікація за певними критеріями:

строк погашення та зв'язок з нормальним операційним циклом;

об'єкти, щодо яких виникла дебіторська заборгованість;

своєчасність погашення.

На дату визнання за балансом дебіторська заборгованість оцінюється за первісною або теперішньою вартістю.

Залежно від терміну погашення та впевненості підприємства у непогашенні дебіторської заборгованості на дату балансу вона оцінюється за:

первісною вартістю;

чистою реалізаційною вартістю;

дисконтованою вартістю майбутніх платежів.

Оцінка за первісною вартістю застосовується для всіх видів дебіторської заборгованості, окрім заборгованості за товари, роботи і послуги та за угодами фінансової оренди. Первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари) наближена до її справедливої вартості. Проте, слід мати на увазі, що первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) буде залежати від:

надання покупцеві торговельної знижки або знижок з обсягу до дати реалізації;

надання покупцеві знижок після реалізації;

повернення товарів від покупців.

Оцінка за чистою реалізаційною вартістю здійснюється щодо поточної дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу). Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється резерв сумнівних боргів [7, с.169].

Зміст цієї оцінки полягає в тому, що з принципу обережності у складі активів визнається лише та дебіторська заборгованість, реалізація якої принесе майбутню економічну вигоду. Якщо підприємство не очікує оплати покупцем частини дебіторської заборгованості, вона визнається сумнівною. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості то номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками) у періоді її нарахування. Отже, за балансом дебіторська заборгованість визнається за сумою виставлених клієнтам рахунків за вирахуванням сумнівної заборгованості.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи. послуги визначається за формулою (1):

,

де - чиста реалізаційна вартість;

- первісна вартість;

- резерв сумнівних боргів;

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення. Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

Оцінка за дисконтованою вартістю майбутніх платежів використовується, наприклад, для дебіторської заборгованості за довгостроковою фінансовою орендою.

Висновки до 1-го розділу

В першому розділі дипломної роботи були розглянуті такі важливі питання:

o Економічний зміст дебіторської заборгованості;

o класифікація дебіторської заборгованості;

o Визнання дебіторської заборгованості;

o Оцінка дебіторської заборгованості;

Метою написання першого розділу дипломної роботи є ознайомлення з теоретичними основами обліку операцій з дебіторською заборгованістю.

Ознайомившись з першим розділом дипломної роботи можна зробити висновок, що дебіторська заборгованість це не тільки сума заборгованості боржників на певну дату, але і частина оборотного капіталу підприємства. Дебіторська заборгованість завжди відволікає засоби із кругооберту підприємства, тим самим перешкоджає їх ефективному використання. Підприємства повинні сплачувати зобов'язання за реалізовану продукцію, коли вони ще не отримали оплату. Різке збільшення рівня дебіторської заборгованості призведе до кризового фінансового стану підприємства.

У процесі написання дипломної роботи було виявлено багато аспектів класифікації дебіторської заборгованості. Різні автори по різному класифікують дане поняття. Від того, наскільки правильно здійснено поділ та класифікацію об'єктів обліку, а також від того, наскільки правильно обрано класифікаційні ознаки, може залежати і сам порядок обліку як групи, так і окремого об'єкта. Поділ повинен бути заснований на економічному критерії і виходячи з економічного та цільового призначення речей. В Україні дебіторська заборгованість класифікується згідно з П(С)БО 10 і чітко регламентується законодавством.

Останнім часом різко виросла несвоєчасність оплати рахунків за відвантажену продукцію, виконанні роботи та надані послуги. Це призводить до того, що підприємству - виробнику необхідно велику частку оборотних засобів відволікати із кругооберту на невизначений час.

У зв'язку з цим великого значення набуває резерв сумнівних боргів, який формується за рахунок балансового прибутку. Створений резерв сумнівних боргів є джерелом поповнення оборотних засобів, які авансуються в операції по реалізації товарів робіт та послуг. Резерви створюються за результатами проведеної інвентаризації дебіторської заборгованості. Таким чином за допомогою резерву сумнівних боргів підприємствам вдається частково вирішити питання з великими обсягами непогашеної дебіторської заборгованості.

2. Організація і методика обліку дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) в ДП СЛАП "Володимирецький держспецлісгосп"

2.1 Організація облікового процесу на ДП СЛАП "Володимирецький держспецлісгосп"

Обліковий процес складається з багатьох блоків, які повинні бути конкретизовані і представлені у технологічних та структурних аспектах.

Першим етапом облікового процесу є первинний облік. Його зміст становить: первинне спостереження, тобто сприйняття господарського факту (явища або процесу), вимірювання у натуральному та вартісному вираженні, фіксація у носіях облікової інформації - документах.

Поточний облік (реєстрація даних первинного обліку у системі рахунків - в облікових реєстрах) - це другий етап облікового процесу.

Поточний облік як частина облікового процесу зумовлює ті організаційні елементи, сукупність яких формує його як об'єкт організації. Кожний об'єкт організації складається з різних видів робіт.

Бухгалтерський облік не тільки інформує про стан і зміни господарства, його елементи, здійснює контроль за наявністю, рухом, використанням об'єктів господарювання, а й виконує функцію оцінки результативності роботи. Досягають цього на основі узагальнення даних на підсумковому етапі. Підсумковий етап облікового процесу дає змогу мати дані про результати роботи за місяць, квартал, півріччя, рік.

Підсумковий етап облікового процесу іноді називають балансовим узагальненням. Це заключний етап облікового процесу, який можна охарактеризувати як упорядковану сукупність операцій з формування показників, що відображають результати виробничої й господарської діяльності підприємства за певний період [8, с.27].

Дебіторська заборгованість разом з виробничими запасами найчастіше складає значну частку в структурі активу балансу підприємства. Створення великих обсягів дебіторської заборгованості викликає низьку платоспроможність підприємства. Для проведення розрахунків по зобов'язаннях підприємству доводиться перетворювати високо ліквідні активи на грошові кошти, у протилежному випадку йому загрожує банкрутство.

Основними завданнями організації обліку дебіторської заборгованості є:

- зазначення в Наказі про облікову політику критеріїв класифікації дебіторської заборгованості;

- вибір методу визначення резерву сумнівних боргів;

- розробка графіку документообігу для документів, що підтверджують виникнення дебіторської заборгованості, та доведення цієї інформації до виконавців;

- вибір облікових регістрів, в яких відображається дебіторська заборгованість, та доведення цієї інформації до конкретних виконавців;

- організація передачі інформації з облікових регістрів до центральної бухгалтерії (головному бухгалтеру) для її відображення в звітності.

Бухгалтерський облік повинен відображати вжиті заходи на бухгалтерських рахунках та, відповідно, їх вплив на фінансові результати діяльності підприємства.

Об'єктом в організації обліку дебіторської заборгованості виступає обліковий процес, праця виконавців, організаційне, інформаційне, технічне забезпечення обліку, тобто система бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості.

Згідно з Наказом про облікову політику ДП СЛАП "Володимирецький держспецлісгосп" класифікує дебіторську заборгованість відповідно до своїх потреб, і здійснює облік тільки поточної дебіторської заборгованості. При цьому резерв сумнівних боргів не створюється і вся заборгованість списується на витрати звітного періоду та на позабалансовий рахунок.

На першому етапі організації обліку дебіторської заборгованості необхідно перш за все визначитися з документами, які застосовуються підприємством при розрахунках з дебіторами, скласти графік документообігу, визначити строки проведення інвентаризації дебіторської заборгованості, розробка робочого плану рахунків, оцінка дебіторської заборгованості.

Облік операцій по дебіторській заборгованості здійснюється на підставі господарських договорів та первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Завдання організації документування цих операцій - скласти графік документообігу із зазначенням конкретних виконавців, дат виписки та передачі документів до архіву.

Своєчасне оформлення первинних даних документів, передача їх у встановленому порядку і строки для відображення в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до затвердженого на даному підприємстві графіку документообігу.

Графік документообігу - затверджений порядок обробки інформації, що зазначена в первинних документах.

Графік регламентує:

1. строки складання, надання та обробки первинних документів;

2. визначає перелік документів, час їх просування та обробки, посадових осіб, відповідальних за складання документів;

3. порядок передачі документів по інстанціях для обробки;

4. строк надходження документів до бухгалтерії від комірників, майстрів та інших;

5. термін обробки і проходження документів всередині відділу і завершення всіх робіт за звітний період до складання бухгалтерського балансу та звітності [9, с.89].

В Наказі про облікову політику ДП СЛАП "Володимирецький держспецлісгосп" зазначено, що графік документообігу не застосовується, але це, на нашу думку, не зовсім вірно. При цьому стає неможливо визначити конкретні строки надходження документів до різних ділянок обліку, посадових осіб які відповідають за своєчасність надходження документів. Це відображається у не своєчасності здачі експедиторами відповідних звітів по реалізації продукції та по розрахунках з покупцями, таким чином строк виникнення заборгованості теж неможливо чітко визначити.

Контроль за дотриманням документообігу здійснює головний бухгалтер. Графіки виправдовують своє призначення тільки при їх неухильному виконанні. За дотриманням графіка повинен здійснюватись поточний контроль. Його результати потрібно враховувати при підведенні підсумків оцінки роботи структурних підрозділів та окремих осіб.

Згідно Наказу про облікову політику ДП СЛАП "Володимирецький держспецлісгосп" розробив робочий план рахунків. Включаючи рахунки до робочого плану рахунків, бухгалтер керується практичними потребами підприємства. Робочий план рахунків бухгалтерського обліку містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог своєчасності і повноти обліку і звітності. В ньому може бути використано стільки рахунків і субрахунків, скільки необхідно для відображення господарської діяльності. Відповідно до робочого плану рахунків на ЗАТ "Житомирський м'ясокомбінат" використовуються наступні рахунки обліку дебіторської заборгованості.

Для обліку сум дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) застосовується декілька видів оцінок.

1. Чиста реалізаційна вартість.

Оцінка за чистою реалізаційною вартістю застосовується для поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги, Значення цієї оцінки полягає в наступному.

Підприємство, відвантажуючи продукцію або товари, виконуючи роботи або надаючи послуги, не завжди отримує оплату від покупців і замовників негайно. Воно змушене йти на певний ризик для того, щоб збільшити обсяг своєї реалізації в умовах конкуренції. По суті, підприємство надає своїм покупцям комерційний кредит. У таких умовах завжди залишається ймовірність того, що оплата від покупця не надійде. У той же час відповідно до принципу нарахування в момент відвантаження товарів (продукції), виконання робіт або надання послуг підприємство повинне визнати дохід від їх реалізації. У дохід включаються також борги, що, імовірно, ніколи не будуть оплачені. Це призводить до того, що реальний дохід, який отримає підприємство в майбутньому, необґрунтовано завищується на суму зазначених боргів. Тому при визнанні доходу від реалізації його необхідно зменшити на суму сумнівних боргів. Цього вимагає і принцип обачності, згідно з яким не можна завищувати доходи.

Для оцінки суми сумнівних боргів існує спеціальна методика, відповідно до якої підприємство формує резерв сумнівних боргів.

Таким чином, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги в момент визнання її активом збільшує дохід від реалізації та оцінюється за первинною вартістю. Але на дату балансу її сума повинна бути зменшена на величину резерву сумнівних боргів. До підсумку балансу заборгованість включається за чистою реалізаційною вартістю, що являє собою різницю між первісною вартістю поточної дебіторської заборгованості і сумою резерву сумнівних боргів.

2. Первісна вартість.

Оцінка за первісною вартістю застосовується для всіх видів довгострокової і поточної дебіторської заборгованості, які не є заборгованістю за продукцію, товари, роботи чи послуги, або очікуваними платежами за договорами фінансової оренди. Для цих видів заборгованості резерв сумнівних боргів не створюється.

На ДП СЛАП "Володимирецький держспецлісгосп" поточна дебіторська заборгованість оцінюється в фактичній сумі на дату її виникнення. Резерв сумнівних боргів на даному підприємстві не створюється і тому вся заборгованість оцінюється за первісною вартістю.

ДП СЛАП "Володимирецький держспецлісгосп" використовує засіб введення проводок за фактами господарської діяльності - складання кореспонденції рахунків за документами.

При організації дебіторської заборгованості на підприємстві важливе значення має вибір облікових регістрів, в яких відображається заборгованість. На ДП СЛАП "Володимирецький держспецлісгосп" дебіторська заборгованість відображається в:

1. Журналі № 3;

2. Балансі;

3. Примітках до річної фінансової звітності;

Усі операції з руху дебіторської заборгованості контролюються головним бухгалтером.

2.2 Облік виникнення дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги)

Розрахунки з покупцями та замовниками є невід'ємною складовою дебіторської заборгованості, яка виникає у процесі здійснення виробничої та комерційної діяльності підприємства.

Господарська практика підприємств свідчить, що на розрахунки з покупцями за відвантажену продукцію припадає більше ніж 80% загального обсягу дебіторської заборгованості, що робить її одним з основних об'єктів фінансового управління підприємства [10].

Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості [11, с. 326].

Сучасне трактування поняття "дебіторська заборгованість" з'явилося ще у VIII ст. н.е. Особливо важливим і суттєвим є внесок Е. Дегранжа і Дж. Дзаппи, корті почали розглядати дебіторську заборгованість як один із показників, що характеризує фінансовий стан підприємства [12, с. 25].

Виникнення на підприємстві дебіторської заборгованості здійснюється відповідно до принципу нарахування. За цим принципом відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) покупцю за умовами договору купівлі-продажу вважається подією, згідно з якою у продавця виникають валовий дохід (за податковим законодавством) та поточна дебіторська заборгованість у разі відсутності негайної сплати.

Тому підписання договору та пред'явлення покупцю розрахункових документів згідно з фактом відвантаження йому товарів є підставою для виникнення у продавця дебіторської заборгованості [13, с. 156].

Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(С) БО 10 "Дебіторська заборгованість".

Дебіторська заборгованість покупців та замовників як складова елементу фінансової звітності активу має визнаватися і відображатися у звітності в сумі, яка визначається з урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку (рисунок 1.2).

Рисунок 1.3. Оцінка поточної дебіторської заборгованості, яка пов'язана з реалізацією товарів, робіт, послуг.

Дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги включають до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Тобто для визначення такої вартості необхідно від дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками на дату балансу вирахувати величину резерву сумнівних боргів. Форма Балансу містить рядок для відображення величини резерву сумнівної боргів лише в ув'язуванні з дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги [20].

Відповідно до П(С) БО 10 дебіторська заборгованість, у тому числі заборгованість за розрахунками з покупцями та замовниками, визнається активом у разі, якщо виконуються такі умови:

1) існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод;

2) сума дебіторської заборгованості може бути достовірно визначена.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю [20, c. 5] у разі наявності таких умов:

- покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

- сума заборгованості може бути достовірно визначена;

- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Оцінка моменту, на який підприємство передає покупцеві ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію, товар, потребує вивчення угоди між підприємством та покупцем і обставин операцій.

Дебіторська заборгованість покупців та замовників як складова елементу фінансової звітності активу має визнаватися і відображатися у звітності в сумі, яка визначається з урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку.

Сума доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, яка виникає в результаті операції, визнається угодою між підприємством і покупцем. Ця сума вимірюється за справедливою вартістю компенсації, яку було отримано або яка підлягає отриманню [14, c. 6].

Облік поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги ДП "Володимирецький держспецлісгосп" веде тільки на субрахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" - для обліку розрахунків з покупцями і замовниками, що знаходяться на митній території України.

Виникнення дебіторської заборгованості відображається на рахунках бухгалтерського обліку таким чином:

1. Визнання доходу від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг.

Дебет 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками";

Кредит 70 "Доходи від реалізації".

Одночасно на суму ПДВ:

Дебет 70 "Доходи від реалізації";

Кредит 641 "Розрахунки за податками".

2. За принципом відповідності одночасно з доходами від реалізації продукції, робіт, послуг визнається їх собівартість:

Дебет 90 "Собівартість реалізації";

Кредит 26 "Готова продукція";

Кредит 641 "Розрахунки за податками".

3. При погашенні покупцем дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги складається запис:

Дебет 31 "Рахунки в банках";

Кредит 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

4. При виставленні претензій покупцю:

Дебет 374 "Розрахунки за претензіями";

Кредит 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

5. Віднесена до резерву безнадійна дебіторська заборгованість:

Дебет 38 "Резерв сумнівних боргів";

Кредит 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

За різних умов покупець може отримати знижку, умови надання якої вказуються в рахунку-фактурі. Знижки враховуються в обліку в момент їх реалізації.

При цьому складається кореспонденція рахунків:

1. Визнання доходу від реалізації готової продукції:

Дебет 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками";

Кредит 70 "Доходи від реалізації".

Одночасно на суму ПДВ:

Дебет 70 "Доходи від реалізації";

Кредит 641 "Розрахунки за податками".

Реалізація знижки за "швидку" оплату:

Дебет 704 "Вирахування з доходу";

Кредит 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

Одночасно здійснюється корегування податкових зобов'язань з ПДВ методом "сторно":

Дебет 704 "Вирахування з доходу";

Кредит 641 "Розрахунки за податками".

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги також виникає за умови їх реалізації в обмін на подібні чи неподібні активи.

Подібними вважаються активи, однакові за призначенням та справедливою вартістю. Всі інші активи вважаються неподібними.

У випадку здійснення обміну подібними товарами, роботами та послугами дебіторська заборгованість не визнається. Повернення товарів від покупців також зменшує суму дебіторської заборгованості. Повернення продукції або товарів протягом звітного періоду відображається на рахунках бухгалтерського обліку записами:

Дебет 704 "Вирахування з доходу"

Кредит 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" або

Кредит 301 "Каса в національній валюті" та одночасно сторно на суму ПДВ:

Дебет 704 "Вирахування з доходу"

Кредит 641 "Розрахунки за ПДВ".

У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування. Це положення П(С)БО 10 відповідає п. 22 П(С)БО-15,щодо визнання доходу у разі відстрочення платежу [1]

2.3 Облік розрахунків з дебіторами за товари (роботи, послуги)

Для обліку товарної дебіторської заборгованості використовується рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Рахунок 36 активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків. На ньому відображається узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

По дебету рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації, по кредиту - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунку дебетове і відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

До рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" відкриваються такі субрахунки:

361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями";

362 "Розрахунки з іноземними покупцями".

Субрахунок 361 призначений для обліку розрахунків з покупцями, що знаходяться на митній території України. На ньому обліковуються розрахунки по пред'явлених покупцям та замовникам та прийнятих банком до оплати розрахункових документах за відвантажену продукцію (товари), проведені роботи, надані послуги.

Субрахунок 362 призначений для обліку розрахунків з іноземними покупцями і замовниками по експортних операціях. На ньому ведеться облік сум, аналогічних тим, що обліковуються на субрахунку 361.

Підприємство "Володимирецький держспецлісгосп" веде розрахунки тільки з вітчизняними покупцями, а тому використовує лише 361 субрахунок.

Етапи та порядок загального ведення обліку розрахунків з покупцями і замовниками представлено за допомогою рисунку 1.3.

Рис. 1.3. Загальна схема бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями і замовниками [15]

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин по товарних операціях служать первинні документи з обліку розрахунків з покупцями і замовниками.

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена підстава виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці.

При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій сторони укладають договори, в яких визначають строки взаємних поставок товарів, обов'язки сторін по виконанню умов договору та відповідальність сторін у випадку порушення прийнятих зобов'язань.

На суми оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги підприємство надає розрахункові документи покупцю або замовнику (табл. 1).

Таблиця 1 Первинні документи по рахунках з покупцями та замовниками

Розрахунки з вітчизняними покупцями
Виникнення заборгованості:
- Накладні; - рахунки-фактури; - рахунки; - акти прийнятих робіт, послуг; - податкові накладні; - товарні накладні;
Погашення заборгованості:
- виписки банку; - ПКО; - ВКО;

При відвантаженні товару (виконанні робіт, наданні послуг) по бартерному обміну в обов'язковому порядку складають рахунки-фактури, накладні, акти тощо, в яких зазначається окремим рядком сума податку на додану вартість, дата складання, найменування і адреса постачальника та покупця.

Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати по якій ще не настав, а також заборгованість не сплачену в строк.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком. Аналітичний облік ведеться в валюті, обумовленій договором.

Синтетичний облік розрахунків з покупцями та замовниками здійснюють у Журналі 3, а аналітичний - у Відомості 3.1. Записи у Відомість 3.1 ведуть за кожним документом, покупцем (замовником) за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем. Відомість 3.1 підприємства можуть вести окремо за субрахунками. Підставою для заповнення Відомості є товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, квитанції заготівельних організацій, банківські документи та інші первинні документи.

У Журналі 3 відображають обороти за кредитом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками". Записи здійснюють на підставі підсумкових даних Відомості 3.1 та первинних документів.

У кінці місяця кредитові обороти рахунку 361 із Журналу 3 переносять до Головної книги. Обороти за дебетом рахунку 361 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

2.4 Шляхи вдосконалення обліку дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) на ДП "Володимирецький лісгосп"

Все більшого значення на вітчизняних підприємствах набуває проблема ефективного управління дебіторською заборгованістю. Стан економіки нашої країни характеризується нестабільною політичною ситуацією, некерованими інфляційними процесами та іншими негативними чиниками для розвитку економіки. В результаті дії цих факторів на підприємствах виникає великий обсяг дебіторської заборгованості, якою вони не спроможні управляти, в результаті чого знижується їх платоспроможність та ділова активність, яка в свою чергу призводить до кризи неплатежів. В таких умовах збільшується необхідність ефективного управління дебіторською заборгованістю, оцінки її якості, попередження появи безнадійної заборгованості[16, 72].

Для ефективного управління дебіторською заборгованістю пропонуємо на ДП "Володимирецький лісгосп" ввести систему управління дебіторською заборгованістю, яка буде складатися з двох блоків.

Перший блок (кредитна політика) за своєю суттю передбачає обґрунтований вибір величини дебіторської заборгованості, який буде відбуватися за такими етапами:

1) аналіз дебіторської заборгованості підприємства у попередньому періоді;

2) Обґрунтування принципів кредитної політики відносно покупців послуг;

3) розрахунок можливої суми фінансових коштів, які інвестуються у дебіторську заборгованість по комерційному кредиту;

4) формування системи кредитних умов;

5) розробка стандартів оцінки покупців і диференціація умов надання кредиту;

6) визначення процедури інкасації дебіторської заборгованості;

7) забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості;

8) побудова ефективних систем контролю за рухом і своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості.

Саме кредитна політика буде визначати порядок управління дебіторською заборгованістю і ухвалення рішень, пов'язаних з таким управлінням. Кредитна політика є одним з основних документів будь-якого підприємства.

Цілями ефективної кредитної політики на ДП "Володимирецький лісгосп" мають бути:

1) збільшення обсягів реалізації продукції в короткостроковому періоді для досягнення необхідної прибутковості;

2) максимізація ефекту(доходу) від інвестування фінансових коштів в дебіторську заборгованість;

3) досягнення необхідної оборотності дебіторської заборгованості;

4) обмеження відносного зростання простроченої дебіторської заборгованості, зокрема сумнівної і безнадійної заборгованості в структурі дебіторської заборгованості;

Кредитна політика повинна бути чіткою і ясною, і так само обов'язковою для всіх структурних підрозділів підприємства. Вона повинна співвідноситися із законодавством, стандартами бухгалтерського обліку, політикою ціноутворення.

Серед методів управління своєчасністю оплат можна виділити наступні:

1) застосування системи знижок;

2) розробка системи збору платежів;

3) переведення на іншу форму оплати;

4) особисті контакти з контрагентом;

5) застосування санкцій передбачених договором;

6) направлення актів звірок;

7) координація оплат службою безпеки;

8) припинення відвантаження, припинення виконання робіт, надання послуг;

Також можливе застосування методів роботи по поверненню боргів:

- ведення переговорів;

- звертання до суду;

- звернення у факторингову компанію;

- звернення до колекторів;

Запровадження на ДП "Володимирецький лісгосп" системи управління дебіторською заборгованістю, на нашу думку, дасть змогу ефективно організувати збут та управляти поточною дебіторською заборгованістю, не допускаючи при цьому ті перетворення в інші види дебіторської заборгованості, які призводять до погіршення фінансового стану підприємства.

Також вважаю за необхідне вдосконалити інформаційне забезпечення обліку дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість відображається у формі №1 "Баланс" у складі активів, а також у формі №5"Примітки до фінансової звітності", а саме розділ 9 "Дебіторська заборгованість" у розрізі строків непогашення.

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з покупцями і замовниками слугують первинні документи з обліку розрахунків.

Синтетичний облік підприємства відноситься до узагальнюючого обліку. На ДП "Володимирецький лісгосп"розкриття інформації про синтетичний облік дебіторської заборгованості знаходиться у регістрах обліку (журналах-ордерах, відомостях, Головній книзі).

Впорядкування облікової інформації, зображеної у первинних документах, здійснюється в облікових регістрах.

Для прийняття зацікавленим особам вчасних рішень, щодо існуючої політики управління дебіторською заборгованістю істотне значення мають актуальність і якість інформації про стан розрахунків з дебіторами, що формується на базі даних бухгалтерського обліку суб'єктів господарювання. Однак форма обліку дебіторської заборгованості, яка рекомендована нормативно, не враховує специфіку активу, що зумовлює наявність різних ознак його класифікації і велику кількість методів оцінювання.

Крім цього, облікові регістри, що є рекомендовані нормативно для використання, не передбачають накопичення інформації про розрахунки з дебіторами різного рівня деталізації і узагальнення. Це зумовлює неможливість отримання інформації про дебіторську заборгованість в обсязі та вигляді, достатньому для проведення аналізу розрахунків з дебіторами зокрема, і заборгованості загалом, з метою прогнозування ймовірності настання платіжної кризи суб'єктів господарювання, складання рекомендацій щодо її попередження.

Дослідження обліку дебіторської заборгованості на ДП "Володимирецький лісгосп" показало, що бухгалтер занадто уніфікував цей процес, і як внаслідок не задовольняються потреби керівника - отримання повної, оперативної інформації, щодо стану дебіторської заборгованості. З тих документів, що веде бухгалтер не можливо побачити, по якому виду товару виникла дебіторська заборгованість, коли, строки її погашення тощо.

На підставі цього запропоновано вдосконалити інформаційне забезпечення обліку дебіторської заборгованості, а саме вдосконалення так званої "зведеної" звітності. На першому етапі це може бути реєстр реалізації товарів.

В цьому реєстрі зазначається назва покупця, найменування товару, який придбали, його одиниці виміру, на підставі якого документа була здійснена операція, дата, кількість, сума реалізації, відмітка про оплату.

Потім на підставі таких реєстрів буде можна формувати відомість, вона може надаватися, як внутрішнім користувачам, так і для заповнення журналів-ордерів.

Саме облік надає необхідну інформацію для управління дебіторською заборгованістю на підприємстві. На підставі робимо висновок, щодо необхідності вдосконалення інформаційного забезпечення керівника своєчасними і якісними даними про дебіторську заборгованість. Запропонована зведена відомість дозволить отримати інформацію про дебіторську заборгованість в обсязі і вигляді, достатньому для проведення аналізу розрахунків з дебіторами зокрема і заборгованості загалом, тобто задовольнить вимоги управлінців - отримання повної, оперативної інформації, щодо стану дебіторської заборгованості.

Висновки до 2-го розділу

В ході написання другого розділу дипломної роботи було розглянуто наступні питання:

· Організація облікового процесу на ДП СЛАП "Володимирецький держспецлісгосп"";

· Облік виникнення дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги

· Облік розрахунків з дебіторами за товари (роботи, послуги);

· Методика підготовки показників форм звітності, що відображають операції з дебіторською заборгованістю за товари (роботи, послуги);

· Шляхи вдосконалення обліку дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) на ДП "Володимирецький лісгосп";

Метою написання другого розділу дипломної роботи є дослідження організації та ведення бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості на ДП СЛАП "Володимирецький держспецлісгосп".

В даному розділі ми запропонували шляхи вдосконалення обліку дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги), які на мою думку пришвидшать поверненню грошових коштів за одержані товари, роботи.

...