Корпоративні права в системі бухгалтерського обліку: теорія, методологія, організація

Таблиця 2

Методика облікового відображення продажу частини підприємства

Запропонована методика враховує методологічні відмінності щодо здійснення операцій продажу підприємств як цілісних майнових комплексів та їх частин і забезпечує адекватне економічній та правовій сутності таких операцій відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

Як показує практика, вагому частку операцій з корпоративними правами займають саме операції, що пов'язані з реорганізацією підприємства.

Для процедури реорганізації корпорацій характерний ряд проблем і особливостей, пов'язаних з організацією бухгалтерського обліку, зокрема порядок облікового відображення отриманого в результаті реорганізації

майна, необхідність врахування розміру чистих активів, що відповідають корпоративним правам власників корпоративних прав у статутному капіталі підприємств, що реорганізуються.

Існуючі підходи до організації бухгалтерського обліку процедури реорганізації мають ряд недоліків, що призводить до неможливості

їх застосування на практиці. Так, якщо у новоствореного підприємства отримане майно розглядається як внесок до статутного капіталу, то у підприємств-правопопередників повинні відображатися операції з передачі всіх

статей балансу та закриття підприємств. У свою чергу, це означає

необхідність здійснення у підприємств, що реорганізуються, відповідних бухгалтерських записів, пов'язаних зі складанням ліквідаційних балансів підприємств-правопопередників.

Частка в статутному капіталі при злитті підприємств і об'єднанні їх

статутних капіталів повинна, якщо інше не обумовлене рішенням власників корпоративних прав, формуватися з урахуванням величини джерел власних засобів (чистих активів), що передаються.

У ході злиття і приєднання підлягають об'єднанню всі статті активу й пасиву реорганізованих підприємств за винятком окремих позицій. Обґрунтовано, що до балансу підприємства-правонаступника не повинні включатися:

- фінансові інвестиції підприємств-правопопередників, а також підприємства, до якого проводиться приєднання, в статутні капітали один одного;

- показники, що відображають взаємну дебіторську й кредиторську заборгованості між підприємствами, що реорганізуються, зокрема розрахунки за належними дивідендами.

Подібні підходи пропонуються і для випадків реорганізації шляхом виділення й поділу. Більшість фахівців під час реорганізації шляхом поділу майна, що передається, розглядають як внесок до статутного капіталу таких підприємств.

При цьому “наповнення” статутного капіталу проводиться з використанням рахунку обліку розрахунків із власниками корпоративних прав. Перевагою цього підходу є контроль за повнотою і правильністю реорганізації.

У роботі запропоновано варіант розподілу та передачі новим підприємствам кожного з джерел власних засобів юридичної особи, що ліквідується, у тому числі й статутного капіталу. Особливість даного варіанту полягає в тому, що при недостатності розміру статутного капіталу новостворених підприємств шляхом поділу, власники корпоративних прав повинні поповнити статутний капітал або покрити його недостачу у встановленому законодавством порядку іншими отриманими при реорганізації власними джерелами, наприклад, нерозподіленим прибутком або за рахунок власних корпоративних прав.

Якщо статутний капітал виділеного підприємства виявиться меншим, ніж це передбачено чинним законодавством, то він може бути доповнений або отриманими при виділенні джерелами власних засобів, або додатковими внесками власників корпоративних прав.

Враховуючи вітчизняну практику та результати дослідження, запропоновано методику відображення операцій з передачі майна і зобов'язань при реорганізації підприємства шляхом виділення (якщо при виділенні не створюється дочірнє підприємство) та операцій зі збільшення розміру статутного капіталу новоствореного підприємства при такому виділенні за рахунок джерел власних засобів або додаткових внесків власників корпоративних прав (табл. 3).

Таблиця 3

Методика облікового відображення процесу реорганізації шляхом виділення

Запропонована методика передбачає використання рахунків 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” та 46 “Неоплачений капітал” в якості транзитних рахунків при реорганізації підприємств шляхом виділення. Дана позиція дозволяє забезпечити дотримання основоположного методу бухгалтерського обліку - подвійного запису.

З метою уникнення проблемних питань, що виникають при реорганізації шляхом перетворення, доцільно зберігати баланс підприємства, що реорганізується, доповнивши його записами, які стосуються коригування окремих статей (збільшення статутного капіталу, зміна в аналітичному обліку складу власників корпоративних прав (якщо таке відбувається) тощо). Такий підхід істотно спрощує процедуру перетворення та сприяє вдосконаленню методичних підходів до її бухгалтерського відображення.

У четвертому розділі “Організація та методологія розрахунків з власниками корпоративних прав” досліджено питання обліку розрахунків з власниками корпоративних прав, охарактеризовано організаційно-правові аспекти розрахунків із власниками корпоративних прав, розкрито зміни розміру корпоративних прав при різних співвідношеннях між статутним капіталом та чистими активами, надано рекомендації щодо бухгалтерського обліку розрахунків із власниками корпоративних прав у разі виходу із товариства, а також у випадку його ліквідації.

У 1 півріччі 2007 р. питома вага розглянутих з прийняттям рішення корпоративних спорів, пов'язаних зі створенням господарських товариств: скасування державної реєстрації товариства, спори між засновниками товариства, спори щодо зобов'язань, які виникли до державної реєстрації товариства становила 34,9 %; спорів про визнання рішень загальних зборів недійсними - 19,5 %; спорів, пов'язаних з виходом, виключенням учасника з товариства, переходом частки учасника у статутному (складеному) капіталі товариства - 8,8 %.

З огляду на практику судових корпоративних спорів (спори, пов'язані з виходом, виключенням учасника з товариства, переходом частки учасника у статутному (складеному) капіталі товариства - зросли з 3,2 % у 2006 р. до 8,8 % у 2007 р. від загальної кількості корпоративних спорів) детального дослідження потребують наступні питання: облік нарахування та виплати дивідендів відповідно до вимог Закону України “Про акціонерні товариства”; вихід власника корпоративних прав з товариства та облікове відображення змін власного капіталу; облік розрахунків з власниками корпоративних прав при ліквідації товариства.

Для забезпечення дотримання вимог Закону України “Про акціонерні товариства” вважаємо за доцільне створювати на підприємстві фонд нарахування дивідендів з використанням для його облікового відображення окремого субрахунку 426 “Фонд нарахування дивідендів” у складі синтетичного рахунку 42 “Додатковий капітал” за рахунок нерозподіленого прибутку. Враховуючи те, що будь-який фонд повинен мати реальне забезпечення грошовими коштами, тому пропонуємо резервувати кошти на окремому субрахунку 315 “Поточний рахунок для виплати дивідендів”. Специфічним є характер використання коштів фонду нарахування дивідендів для конкретизації його облікової сторони. При використанні коштів фонду нарахування дивідендів загальна величина пасивів товариства не змінюється, оскільки відбувається перекласифікація відповідних статей. Однак за умови резервування коштів на спеціальному поточному рахунку для виплати дивідендів буде контролюватися їх цільове використання.

Найпоширенішою підставою припинення корпоративних правовідносин є вихід власника корпоративних прав з товариства. Недосконалість чинного законодавства в цій частині обумовлює наукові дискусії й ускладнює практику бухгалтерського обліку. Дослідження порядку розрахунків з власниками корпоративних прав при виході з товариства дозволило встановити, що для цілей бухгалтерського обліку найважливішими питаннями є визначення моменту виходу та розміру майна, що належить учаснику.

Для забезпечення достовірності облікової інформації щодо розрахунків з власниками корпоративних прав слід дотримуватися таких положень:

- у змісті установчих документів товариства повинен бути передбачений розділ, що визначає порядок і терміни розрахунків з власником корпоративних

прав, який вибуває;

- для виходу власника корпоративних прав з товариства не вимагається згода інших власників корпоративних прав чи прийняття відповідного рішення зборами власників корпоративних прав товариства. Якщо момент виходу власника корпоративних прав з товариства не визначений в установчих документах або в договорі про створення товариства, то днем виходу власника корпоративних прав є день подачі власником корпоративних прав заяви про вихід зі складу власників корпоративних прав;

- при виході власника корпоративних прав з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна до його частки в статутному (складеному) капіталі, та частина прибутку, одержаного товариством у відповідному році до виходу власника корпоративних прав. При цьому вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати власнику корпоративних прав, який виходить, повинні обчислюватися на дату волевиявлення власника корпоративних прав вийти з товариства, тобто на дату подання власником корпоративних прав заяви про вихід з товариства;

- в обліковій політиці підприємства повинні передбачатися способи збільшення вартості чистих активів для забезпечення безперервності діяльності, зокрема класифікатор операцій щодо впливу на вартість чистих активів;

- порядок розрахунку компенсації у разі виходу власника корпоративних прав для уникнення в подальшому судових спорів слід здійснювати відповідно до Методичних рекомендацій щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств, що повинно зазначатися в установчих документах товариства.

Враховуючи, що зміст форм фінансової звітності, затверджених П(С)БО для акціонерних товариств, не може забезпечити управлінський персонал необхідною інформацією про діяльність підприємства, розроблено форму внутрішньої звітності, яка деталізує інформацію про статутний капітал, зокрема про частку кожного власника корпоративних прав в статутному капіталі акціонерного товариства, розмір чистих активів, нараховану та сплачену суму дивідендів на звітну дату. Дозволяє порівняти розмір корпоративних прав учасника відповідно до установчих документів та розмір належних йому дивідендів та частки майна підприємства відповідно до вартості чистих активів.

На практиці існує проблема формування статей ліквідаційного балансу, що потребує описання порядку визначення вартості майна, яке підлягає передачі власникам корпоративних прав, методики облікового відображення процесу продажу при розрахунках із власниками корпоративних прав в негрошовій формі та порядку оподаткування операцій з повернення таких прав їх власникам.

З метою розв'язання зазначених питань запропоновано методику обліку розрахунків з власниками корпоративних прав, концептуальною основою якої є такі методологічні положення:

- всі джерела власних засобів (окрім цільового фінансування) закриваються на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”;

- сальдо по кредиту рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” визначає суму активів, яка спрямовується на розрахунки із власниками корпоративних прав;

- розрахунок може проводитися грошовими коштами та іншими активами;

- розподіл корпоративних прав між усіма власниками корпоративних прав здійснюється пропорційно до частки в статутному капіталі або за іншою методикою, передбаченою статутом чи рішенням загальних зборів власників корпоративних прав;

- всі операції, пов'язані із поверненням корпоративних прав їх власників, оподатковуються відповідно до чинного законодавства;

- розрахунки з власниками корпоративних прав є завершальною операцією на підприємстві, що ліквідується, внаслідок чого валюта ліквідаційного балансу дорівнюватиме нулю.

Використання даної методики, яка враховує принципові відмінності від випадків, коли корпоративні права товариства не вилучаються, а реалізуються за договорами купівлі-продажу іншим власниками корпоративних прав товариства власне товариству або третім особам, дозволить приймати ефективні управлінські рішення щодо оптимального розподілу корпоративних прав і забезпечить відображення таких операцій в бухгалтерському обліку.

У п'ятому розділі “Економічний аналіз інвестиційної привабливості власників корпоративних прав” розроблено методику економічного аналізу інвестиційної привабливості суб'єктів володіння корпоративними правами з метою прийняття ефективних рішень щодо перспектив вкладення грошових коштів, проведено критичний аналіз сучасних методів оцінки інвестиційної діяльності корпорацій та розглянуті можливості прогнозування інвестиційно-привабливих напрямів, які детермінують мотивацію національних та іноземних інвесторів.

Використання категорії “інвестиційна привабливість” в Україні є відносно новим як у теорії, так і в практиці. У сучасних умовах господарювання дослідження за даною тематикою набувають все більшої актуальності як для потенційних інвесторів, так і для підприємств - об'єктів інвестування.

При визначенні інвестиційної привабливості діяльності необхідним є аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища потенційно можливого об'єкта інвестування, оскільки в умовах ринкового середовища та фінансової кризи зміна будь-якого фактора може кардинально вплинути на показники інвестиційної привабливості підприємства. Необхідно враховувати не тільки дані оперативного аналізу, а й перспективного, тому під інвестиційною привабливістю слід розуміти системну сукупність перспективних можливостей вкладення коштів з метою отримання економічних вигід у майбутньому як наслідок результатів минулої господарської діяльності потенційного об'єкта інвестування, суб'єктивно оцінювана інвестором.

Інвестиційна привабливість є суб'єктивною категорією, оскільки при її визначенні аналітики можуть брати до уваги різні фактори, приймати рішення залежно від власного професійного судження, рівня кваліфікації та компетенції, досвіду аналізу рівня інвестиційної привабливості суб'єкта господарювання та ефективності здійснення такого інвестування.

Приймаючи рішення щодо вкладання капіталу в певний інвестиційний об'єкт, інвестор розглядає інвестиційну привабливість комплексно (рис. 5).

Рис. 5. Багаторівнева модель інвестиційної привабливості економіки

Зважаючи на те, що в ході оцінки інвестиційної привабливості постає проблема невизначеності щодо інтенсивності та напрямів інвестиційної діяльності на міжнародному рівні, доцільним для зниження рівня даної проблеми є застосування методу перевірки списку, методу оцінки пункту (Scoring-Modells - оціночних моделей), послідовних методів оцінки.

З метою визначення правильності використання сучасних методів оцінки інвестиційної діяльності підприємств та взаємоузгодженості системи економічного аналізу на загальнокорпоративному рівні, слід дотримуватися наступних складових організації аналітичної роботи в корпорації: технічне, методичне, кадрове та інформаційне забезпечення. Врахування вказаних елементів дозволяє розробити єдину методику аналізу інвестиційної привабливості корпорації через ефективну обробку аналітичної інформації, адекватне розуміння її користувачами та виконавцями, забезпечення достатніми методичними матеріалами тощо.

Виходячи з вищенаведеного, пропонується використовувати наступну методику аналізу інвестиційної привабливості (рис. 6).

Рис. 6. Запропонована методика аналізу інвестиційної привабливості на різних рівнях економічної системи

За кожним із визначених напрямів аналізу систематизовано показники, які надають ретроспективну та перспективну оцінку інвестиційної діяльності корпорацій, а також їх зовнішнього середовища.

Зокрема, для аналізу інвестиційної привабливості підприємства як об'єкта інвестування пріоритетне значення має аналіз показників фінансового стану: майнового та фінансового потенціалу, розвитку та результативності господарської діяльності, ймовірності банкрутства, оскільки їх використання дозволить визначити наскільки швидко вкладені засоби обертаються у процесі діяльності підприємства та можливість отримання високого прибутку в процесі використання вкладених засобів; виявити рівень достатності формування грошових потоків за видами діяльності; визначити потребу в додатковому залученні грошових коштів та шляхи ефективного використання капіталу; оцінити ризик, пов'язаний із структурним формуванням інвестиційних ресурсів, виявити оптимальність фінансування поточної господарської діяльності; оцінити внутрішні та зовнішні можливості, які б забезпечили конкурентоспроможність суб'єкта господарювання та реалізацію його цілей в конкурентній боротьбі.

Апробація запропонованої методики аналізу інвестиційної привабливості на підприємствах свідчить про те, що вона дозволяє надавати оперативну інформацію інвесторам про перспективи вкладення грошових коштів.

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблено теоретичні, методологічні й організаційні положення відображення корпоративних прав у системі бухгалтерського обліку, що забезпечує комплексне вирішення проблеми створення організаційного та теоретико-методологічного інструментарію бухгалтерського обліку корпоративних прав для сприяння підвищенню ефективності управління корпорацією. Результати дослідження теоретичних, методологічних і організаційних положень бухгалтерського обліку корпоративних прав дозволили отримати такі висновки і пропозиції.

1. Корпорація є складною, відкритою, динамічною, розвиваючою, стохастичною, адаптивною системою, якій притаманне обмеження особистої відповідальності; розподіл комерційного ризику інвестування, використання ефекту синергізму та переваг ефекту масштабу й спеціалізації; підвищення адаптаційних можливостей; прийняття правової, економічної та соціальної відповідальності; складність механізмів корпоративного управління, які сприяють узгодженню корпоративних інтересів; нівелювання ролі власника внаслідок розпорошення корпоративного капіталу.

2. На даний час значна кількість країн розглядають корпоративне управління як невід'ємну складову ринкової економіки, умову для розвитку приватного підприємництва, засіб підвищення конкурентоспроможності на міжнародних ринках та поліпшення показників економічної діяльності в цілому. Cутність корпоративного управління полягає в тому, що воно є з одного боку, цілеспрямованою діяльністю системи виборних і призначених органів, через яку спрямовуються і контролюються товариства, а з іншого - системою правил та поведінки між заінтересованими особами з метою максимізації прибутку, зростання капіталізації товариства та підвищення його конкурентоспроможності.

3. Взаємозв'язок системи бухгалтерського обліку з системою корпоративного управління, роль і місце облікової політики в системі корпоративного управління, а також основні завдання облікової політики як складової методології бухгалтерського обліку корпорації і системи корпоративного управління визначають процес формування облікової політики. Цей процес є початковим етапом в системі інформаційного кругообороту та забезпечення функцій аналізу, контролю, стратегічного і поточного планування для прийняття управлінських рішень, зумовлює наявність достовірних та якісних облікових процедур, що переорієнтовані з контрольно-розподільчих функцій на управлінські, а отже, сприяє підвищенню якості системи корпоративного управління.

4. Система корпоративного управління є сукупністю взаємопов'язаних процесів планування, організації, координації, регулювання, мотивації, обліку, аналізу та контролю, що утворюють цикл управління й забезпечують практичну реалізацію цілей корпорації. Система корпоративного управління на підприємстві повинна забезпечувати своєчасне і точне розкриття інформації з усіх суттєвих питань, що стосуються діяльності корпорації, включаючи фінансовий стан, результати діяльності, склад власників і структуру управління компанією з метою прийняття дієвих управлінських рішень та надання прозорої інформації акціонерам та власникам, основним джерелом якої є система бухгалтерського обліку.

5. Єдина облікова політика корпорації є інструментом, який дозволяє виявити ключові аспекти формування економічних вигод, оцінювати та контролювати функціональну залежність: “облікова політика - економічна потужність - економічні вигоди”. Облікова політика забезпечує керівництво, акціонерів та інвесторів необхідною інформацією для прийняття ефективних управлінських рішень, надає інформацію для управління ресурсами корпорації, забезпечує виживання корпорації на рівні стратегічного й тактичного управління, що проявляється в застосуванні системи трансформованих показників, які характеризують економічні вигоди діяльності корпорації, розкривають причини та наслідки зміни цих показників, вимірюють взаємозв'язки між ними з метою повного використання майбутніх економічних вигод корпорацією.

6. Необхідність забезпечення ефективного корпоративного управління на основі облікового інструментарію обумовлює забезпечення взаємозв'язку між системами корпоративного управління та бухгалтерського обліку. Вирішення цієї проблеми обумовило розробку системи об'єктів бухгалтерського обліку, пов'язаних з процесами придбання, використання та відчуження корпоративних прав (фінансові інвестиції, статутний (акціонерний) капітал, операції з дивідендами, розрахунки з учасниками, фонд нарахування дивідендів, операції з розподілу прибутку), використання якої сприяє розвитку приватного сектору економіки як основи економічного зростання.

7. З моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі юридичної особи лише новий власник корпоративних прав має право брати участь у загальних зборах власників корпоративних прав щодо внесення змін до установчих документів юридичної особи (як і у загальних зборах щодо інших питань). Це ж стосується і власника іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, та власника акцій на пред'явника. Лише власник іменних документарних акцій братиме участь у загальних зборах акціонерів після внесення до реєстру власників іменних цінних паперів відомостей про нього як про власника. При цьому вказаний момент набуття та реалізації стосується не лише названого корпоративного права, а й усіх корпоративних прав власника корпоративних прав у сукупності.

8. З метою підвищення ефективності корпоративного управління розроблено методику бухгалтерського обліку та оподаткування операцій з придбання корпоративних прав у майні юридичних осіб, яка базується на використанні таких теоретичних обґрунтувань і методологічних підходів: 1) при їх придбанні юридичною особою його фактичні витрати на придбання корпоративних прав слід розглядати як фінансові інвестиції; 2) при їх придбанні фізичною особою (сума грошових коштів (вартість іншого майна), одержана фізичною особою понад його внесок до статутного капіталу підприємства, частка в якому продана, є доходом фізичної особи, з якої повинен утримуватися податок з доходів фізичних осіб; якщо частка продавалася юридичній особі, то обчислення й сплата податку з доходів фізичних осіб повинні проводитися з джерела виплати доходу; якщо частка фізичної особи відчужується іншій фізичній особі, то обчислення і сплата податку з доходів фізичних осіб продавця повинні проводитися самим продавцем).

Власники корпоративних прав товариства не можуть вимагати дотримання правил про переважну купівлю, якщо корпоративні права передаються іншим, ніж купівля, способом (наприклад, даруванням).

9. Враховуючи порядок розподілу між учасниками викуплених корпоративних прав та можливість “наповнення” розподіленої між власниками корпоративних прав товариства частки реальними внесками власників корпоративних прав до

статутного капіталу:

- якщо товариство, що викупило корпоративні права в своєму майні у власника корпоративних прав товариства не реалізує їх, а спрямовує на зменшення статутного капіталу, в обліку дана операція відображається за дебетом рахунку 40 “Статутний капітал” в кореспонденції з рахунком 45 “Вилучений капітал”. Різниця між фактичними витратами на викуп корпоративних прав і їх номінальною вартістю, що виникає при цьому на рахунку 45 “Вилучений капітал”, відноситься на субрахунок 421 “Емісійний дохід”;

- викуплені товариством корпоративні права можна не тільки продавати власникам корпоративних прав товариства або третім особам, зменшувати на них статутний капітал, але й розподіляти між усіма власниками корпоративних прав товариства, причому пропорційно до розмірів їх часток у статутному капіталі. При розподілі викуплених товариством корпоративних прав між його власниками корпоративних прав змінюються лише частки власників корпоративних прав, величина статутного капіталу залишається незмінною;

- якщо статутний капітал за розподіленими корпоративними правами поповнюється за рахунок джерел власних засобів товариства, то в якості джерел може використовуватися будь-яке з власних джерел формування засобів підприємства, окрім засобів цільового фінансування. У бухгалтерському обліку на номінальну вартість корпоративних прав рахунок 45 “Вилучений капітал” повинен кореспондувати з відповідним джерелом власних засобів товариства;

- якщо статутний капітал за розподіленими корпоративними правами поповнюється за рахунок засобів власників корпоративних прав, то на суму їх заборгованості, що відповідає номінальній вартості частки, що доводиться на кожного з власників корпоративних прав, повинен проводитися бухгалтерський запис за дебетом рахунку 45 “Вилучений капітал” у кореспонденції з субрахунком 672 “Розрахунки за іншими виплатами”.

10. Облікове відображення операцій купівлі-продажу корпоративних прав на підприємство як цілісний майновий комплекс відрізняється від операції купівлі-продажу частини підприємства. При продажу підприємства як цілісного майнового комплексу відбувається зміна власника, а активи та пасиви підприємства, що продається, не змінюються. Продаж частини підприємства може відбуватися тільки самим підприємством відносно відокремлених його частин - структурних підрозділів, виділених на окремий баланс; при цьому відображається перехід окремих видів активів і зобов'язань на баланс підприємства-покупця. Враховуючи правові особливості операцій з продажу підприємств доведена доцільність відображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу частини підприємств здійснювати з використанням субрахунків 743 “Дохід від реалізації частини підприємства” та 973 “Собівартість реалізованої частини підприємства”.

11. Запропоновано визначати дійсну вартість частки власника корпоративних прав товариства з урахуванням вартості чистих активів товариства, що розраховується у встановленому законодавством порядку, припадає на частку власника корпоративних прав в статутному капіталі, якщо інше не обумовлене засновницькими документами. Дійсну вартість частки, що належить власнику корпоративних прав, в майні товариства запропоновано визначати на підставі даних бухгалтерської звітності за останній звітний період, що передував дню звернення власника корпоративних прав з вимогою розрахуватися з ним за його частку в майні товариства. Частка власника корпоративних прав може бути виплачена йому тільки в тому випадку, якщо вартість майна, що залишається в товаристві після виплати частки, не буде менше величини статутного капіталу.

Під час розрахунку з власником корпоративних прав, що вибуває, майном товариства, що належить йому, вартість майна, що передається, повинна супроводжуватися зменшенням відповідних джерел власних коштів товариства, з якого виходить власник корпоративних прав. При цьому від тих, що вибувають, в порядку розрахунку з власником корпоративних прав активи можуть задіюватися будь-які власні джерела, окрім коштів цільового фінансування.

12. Проблема відображення формування та змін статутного капіталу акціонерного товариства у бухгалтерському обліку має історичний характер, оскільки залежить від норм чинного законодавства та встановлених підприємством методик обліку. Для реалізації вимог Закону України “Про акціонерні товариства” запропоновано методику обліку створення та використання фонду нарахування дивідендів акціонерам за рахунок нерозподіленого прибутку. Запропоновано здійснювати резервування коштів на спеціальному поточному рахунку 315 “Поточний рахунок для виплати дивідендів”, на який надходять кошти після отримання виручки від реалізації готової продукції, для подальшого використання з метою виплати дивідендів.

13. В останні роки в умовах наростаючих глобалізаційних процесів відбувається значна кількість реорганізацій суб'єктів господарювання. Для забезпечення управління такими процесами розроблено методику відображення операцій з передачі майна і зобов'язань при реорганізації підприємства шляхом виділення (якщо при виділенні не створюється дочірнє підприємство) та операцій зі збільшення розміру статутного капіталу новоствореного підприємства при виділенні. Використання розробленої методики на практиці забезпечує інформаційну підтримку прийняття управлінських рішень під час реорганізації підприємств.

14. З метою підвищення ефективності контролю за збереженням корпоративних прав при реорганізації підприємств, у тому числі й при перетворенні, запропоновано підприємству-правонаступнику за основу використовувати баланс підприємства-правопопередника з відповідним коригуванням окремих статтей (якщо є в цьому необхідність). Запропонована методика значно спрощує складання звітності при реорганізації підприємств шляхом перетворення.

15. Для усунення виявлених неузгоджень стосовно трактування поняття “інвестиційна привабливість” запропоновано розуміти під нею сукупність перспективних можливостей вкладення коштів з метою отримання економічних вигід у майбутньому як наслідок результатів минулої господарської діяльності потенційного об'єкта інвестування, суб'єктивно оцінювана інвестором. Інвестиційна привабливість не є категорією об'єктивною, оскільки для її визначення різні аналітики можуть брати до уваги різні фактори, а також залежно від власного професійного судження, рівня кваліфікації й досвіду робити певні висновки про рівень інвестиційної привабливості суб'єкта господарювання та ефективність (доцільність) здійснення інвестування.

Визначено, що інвестиційну привабливість слід розглядати на кожному з чотирьох рівнів економічної системи: макрорівень - країна, мезорівень - регіон, галузь, мікрорівень - підприємство та проектний рівень - інвестиційний проект. Інвестор прагне вкласти кошти в конкретну сферу діяльності, де створені найсприятливіші умови інвестування, оскільки ідеальних умов у реальній практиці не буває. Відповідно, інвестиційні рішення приймаються, як правило, шляхом оцінки запропонованих рівнів і вибору більш прийнятних варіантів серед сукупності можливих.

16. У процесі господарської діяльності перед корпорацією постає проблема організації системи бухгалтерського обліку, придатної до використання всіма її членами для управління господарською діяльністю та полегшення процесу складання консолідованої фінансової звітності. Для усунення вищезазначеної проблеми необхідно взаємоузгодити та затвердити систему економічного аналізу в корпорації на загальнокорпоративному рівні. До вимог, які будуть висуватися до організації економічного аналізу в корпорації, можна віднести: створення спеціалізованого відділу економічного аналізу на всіх підприємствах-членах корпорації, взаємоузгодженість інформаційних потоків, технічне та методичне забезпечення процесу аналізу, розробка єдиних положень та інструкцій, якими у своїй діяльності будуть керуватися аналітики, оперативний збір та обробка даних на загальнокорпоративному рівні. Такі заходи дозволять виявити ключові аспекти формування економічних вигод у результаті діяльності корпорації, нададуть керівництву, акціонерам та інвесторам необхідну інформацію для прийняття ефективних управлінських рішень, забезпечать високу конкурентоспроможність корпорації на вітчизняному та міжнародному ринках.

Одержані результати дослідження організаційно-методичних основ економічного аналізу інвестиційної привабливості корпорації дозволили встановити, що існує значна кількість методів оцінки інвестиційної привабливості (метод рейтингової оцінки інвестиційного потенціалу підприємства, інтегральна оцінка інвестиційної привабливості, метод перевірки списку, оцінювання пункту, послідовний метод оцінювання). Такі методи є недосконалими, оскільки потребують додаткового залучення спеціалістів, не враховують галузеву специфіку діяльності суб'єкта господарювання, передбачають трудомісткі математичні розрахунки, не враховують фактор часу, дають наближені дані. Для усунення зазначених недоліків пропонуються методи інтегрувати в єдині методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості на різних рівнях економічної системи.

17. Для правильного вибору і прийняття економічно обґрунтованого рішення щодо здійснення інвестування запропоновано методику економічного аналізу інвестиційної привабливості, яка включає п'ять етапів: оцінка інвестиційного клімату країни, пріоритетних галузей для інвестування, інвестиційної привабливості регіону, фінансового стану підприємства та ефективності реалізації інвестиційного проекту. Така послідовність дає можливість вибору інвестором найбільш привабливіших для інвестування країн, регіонів і видів економічної діяльності шляхом розрахунку аналітичних показників, проведення різнорівневого порівняння та аналізу отриманих результатів з метою вибору найкращого варіанту. Після вибору інвестором конкретного регіону й галузі для інвестування слід провести фінансовий аналіз обраної сукупності підприємств, оцінивши майновий потенціал, ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість, рентабельність, ділову активність та ймовірність банкрутства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

Пилипенко О.І. Корпоративні права в системі бухгалтерського обліку [Текст]: монографія // О.І. Пилипенко. - Житомир: ФОП Кузьмін Дн.Л., 2010. - 612 с. (38,56 друк.арк.)

Корінько М.Д. Реструктуризація транснаціональних корпорацій: обліково-аналітичний аспект [Текст]: Монографія. / М.Д. Корінько, Г.Б. Тітаренко, О.І. Пилипенко - К.: Видавництво: ТОВ «Клякса», 2009. - 520 с. (8,6 друк. арк.)

Статті у наукових фахових виданнях

Пилипенко О.І. Методичні аспекти обліку власного капіталу / О.І. Пилипенко // Науковий вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту. - Київ: ДАСОА, 2005. - Випуск. 2 - С. 54-61. (0,80 друк. арк)

Пилипенко О.І. Управлінські аспекти обліку власного капіталу та використання облікової інформації в управлінні / О.І. Пилипенко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2006. - № 1(35). - С. 105-110. (0,51 друк.арк.)

Пилипенко О.І. Глобалізація та бухгалтерський облік: прояв через транснаціональні корпорації / О.І. Пилипенко // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу: міжнародний збірник наукових праць. / Серія: бухгалтерський облік, контроль і аналіз - Житомир: ЖДТУ, 2007. - Випуск 3(9). - С. 157-165. (0,47 друк.арк.)

Пилипенко О.І. Економічний аналіз фінансової стійкості підприємства / О.І. Пилипенко // Бухгалтерський облік, аналіз та аудит: проблеми теорії, методології, організації: збірник наукових праць. - К., 2008. - Випуск 1. - С. 36-39. (0,33 друк.арк.)

Пилипенко О.І. Елементи облікової політики корпорацій / О.І. Пилипенко // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. Міжнародний збірник наукових праць. - Житомир, 2008. - Випуск 11. - С. 284-290. (0,39 друк.арк.)

Пилипенко О.І. Етапи формування єдиної облікової політики корпорації / О.І. Пилипенко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2008. - № 3(45). - С. 169-175. (0,59 друк.арк.)

Пилипенко О.І. Фінансові ресурси корпорацій: поняття та класифікація / О.І. Пилипенко // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. Міжнародний збірник наукових праць. - Житомир, 2008. - Випуск 3(12). - С. 367-380. (0,87 друк.арк.)

Пилипенко О.І. Переваги корпоративних структур / О.І. Пилипенко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2008. - № 1(43). - С. 215-220. (0,50 друк.арк.)

Пилипенко О.І. Стратегічний облік в рамках корпоративного управління / О.І. Пилипенко // Науковий вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту. - Київ: ДАСОА, 2008. - Випуск 1 - С. 51-54. (0,40 друк.арк.)

Пилипенко О.І. Облікове забезпечення функціонування системи корпоративного управління / О.І. Пилипенко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2008. - № 2(44). - С. 129-132. (0,29 друк.арк.).

Пилипенко А.И. Особенности задач бухгалтерского учета в корпорациях / А.И. Пилипенко // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Бухгалтерський облік, контроль і аналіз. - Житомир, 2008. - Випуск 10. - С. 240-247. (0,41 друк.арк.)

Пилипенко О.І. Корпорація: теоретичний аспект / О.І. Пилипенко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2008. - № 4(46). - С. 121-138. (1,34 друк.арк.)

Пилипенко О.І. Аналіз інвестиційної привабливості підприємства: огляд методик / О.І. Пилипенко // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. Міжнародний збірник наукових праць. - Житомир, 2009. - Випуск 1(13). - С. 323-329. (0,49 друк.арк.)

Пилипенко О.І. Моделі систем внутрішнього контролю в корпораціях: міжнародний досвід / О.І. Пилипенко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2009. - № 1(47). - С. 100-107. (0,80 друк.арк.)

Пилипенко О.І. Методика аналізу інвестиційної привабливості підприємства: макро- і мікроекономічний аспекти / О.І. Пилипенко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2009. - № 4(50). - С. 120-127. (0,93 друк.арк.)

Пилипенко О.І. Моделювання облікової політики в системі корпоративного управління / О.І. Пилипенко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Економічні науки. - 2009. - № 2(48). - С. 104-110. (0,56 др.арк.)

Пилипенко О.І. Інтерпретація поняття “інвестиційна привабливість” на різних рівнях економічної системи / О.І. Пилипенко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2009. - № 3(49). - С. 144-148. (0,45 друк.арк.)

Пилипенко О.І. Корпоративні права як предмет застави: обліковий аспект / О.І. Пилипенко // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2010. - Випуск 29, Частина 2. - С. 41. (0,58 друк. арк.)

Пилипенко О.І. Організаційно-правові основи розрахунків із засновниками та учасниками / О.І. Пилипенко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2010. - № 2 (52). - С. 57-61. (0,86 друк.арк.)

Пилипенко О.І. Розрахунки з власниками корпоративних прав у випадку виходу з товариства: обліковий аспект / О.І. Пилипенко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2010. - № 3 (53). - Ч. 1. - С. 352-355. (0,76 друк. арк.)

Пилипенко О.І. Бухгалтерський облік операцій з корпоративними правами при реорганізації підприємства // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Бухгалтерський облік, контроль і аналіз. - Житомир, 2010. - Випуск 3 (18). - С. 251-259. (0,61 друк.арк.)

Тези доповідей на конференціях

Пилипенко О.І. Етапи проведення аудиту операцій з власним капіталом / О.І. Пилипенко // Розвиток систем обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи: тези доповідей учасників V наукової конференції. - К., 2007. - С. 255-257. (0,21 друк. арк.)

Пилипенко О.І. Проблеми бухгалтерського відображення власного капіталу корпоративних підприємств / О.І. Пилипенко // Наукові дослідження в сфері бухгалтерського обліку, контролю та аналізу: теоретико-практичне значення та напрями подальшого розвитку: тези та тексти виступів VI-ої між нар. наук. конф., 18-19 жовт. 2007 р., м. Житомир / М-во освіти і науки України, Житом. держ. технол. ун-т. - Житомир: ЖДТУ, 2007. - С. 148-151. (0,22 друк. арк.)

Пилипенко О.І. Внутрішньогосподарський контроль в корпораціях / О.І. Пилипенко // Зимові читання, присвячені ідеям П.П. Німчинова та І.В. Малишева: збірник тез та текстів виступів на Шостій всеукраїнській науковій конференції, присвяченій видатним вченим в галузі бухгалтерського обліку д.е.н., проф. І.В. Малишеву, д.е.н., проф. П.П. Німчинову, 27-28 лют. 2008 р., м. Житомир. / М-во освіти і науки України, Житом. держ. технол. ун-т. - Житомир: ЖДТУ, 2008 - С. 133-134. (0,08 друк. арк.)

Пилипенко О.І. Класифікація видів корпоративних прав в бухгалтерському обліку / О.І. Пилипенко // Научные бухгалтерские школы мира: эволюция, современное состояние, перспективы развития: Материалы VII-ой Международной научной конференции, 3-4 ноября 2008 г., г. Житомир. Ч. ІІ. / М-во образов. и науки Украины, Житом. госуд. технол. ун-т. - Житомир: ЖГТУ, 2008. - С. 143-151. (0,55 друк. арк.)

Пилипенко О.І. Особливості розвитку транснаціональних компаній в Україні обліковий аспект / О.І. Пилипенко // Тези 34 науково-практичної міжвузівської конференціїї, присвяченої Дню університету, 16-18 березня 2009 р. м. Житомир / М-во освіти і науки України, Житом. держ. технол. ун-т. - Житомир: ЖДТУ, 2009. - Том 2. - С. 184. (0,08 друк. арк.)

Пилипенко О.І. Прийняття релевантних рішень в управлінському обліку / О.І. Пилипенко // / І.В. Замула // Бухгалтерський облік, аналіз і контроль в системі корпоративного управління: розвиток інтелектуальних і технічних можливостей: матеріали V-ї міжнар. наук. конф., 9-10 вересня 2009 р., м. Краматорськ-Житомир. Ч. 1 / М-во освіти і науки України, Житом. держ. технол. ун-т. - Житомир: ПП “Рута”, 2009. - С. 116-119. (0,17 друк. арк.)

Пилипенко О.І. Підходи до трактування сутності поняття “корпоративне управління” / О.І. Пилипенко // Мовні стратегії у формуванні світової бухгалтерської еліти: матеріали та тези виступів VIII-ї міжнар. наук. конф., 15-16 жовтня 2009 р., м. Житомир / М-во освіти і науки України, Житом. держ. технол. ун-т. - Житомир: ЖДТУ, 2009. - С. 224-228. (0,03 друк. арк.)

Пилипенко О.І. Управлінський облік власного капіталу в прийнятті корпоративних рішень / О.І. Пилипенко // Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: теорія, методологія, організація: тези доповідей учасників, 27 березня 2009 р., м. Київ / М-во освіти і науки України. - Київ:, 2009. - С. 200-201. (0,12 друк. арк.)

Пилипенко О.І. Корпоративне управління: шляхи підвищення ефективності / О.І. Пилипенко // Зимові читання, присвячені ідеям П.П. Німчинова та І.В. Малишева: зб. тез та текстів виступів на VII всеукр. наук. конф., присвяч. видатним вченим в галузі бух. обліку д.е.н., проф. І.В. Малишеву, д.е.н., проф. П.П. Німчинову, 25-26 лют. 2009 р., м. Житомир. Ч. 2. / М-во освіти і науки України, Житом. держ. технол. ун-т. - Житомир: ЖДТУ, 2009. - С. 31-33. (0,16 друк. арк.)

Пилипенко О.І. Значення транснаціональних корпорацій в глобальній економіці / О.І. Пилипенко // Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: теорія, методологія, організація: тези доповідей учасників VIII Міжнародної наукової конференції, 29 березня 2010 р., м. Київ / М-во освіти і науки України. - Київ, 2010. -С. 53. (0,10 друк. арк.)

Пилипенко О.І. Подвійна природа акціонерного капіталу - причина виникнення корпоративних прав акціонерів / О.І. Пилипенко // Зимові читання, присвячені ідеям П.П. Німчинова та І.В. Малишева: зб. тез та текстів виступів на VIII всеукр. наук. конф., присвяч. видатним вченим в галузі бух. обліку д.е.н., проф. І.В. Малишеву, д.е.н., проф. П.П. Німчинову, 24-25 лютого 2010 р., м. Житомир. / М-во освіти і науки України, Житом. держ. технол. ун-т. - Житомир: ЖДТУ, 2010. - С. 56-57. (0,09 друк. арк.)

АНОТАЦІЯ

Пилипенко О.І. Корпоративні права в системі бухгалтерського обліку: теорія, методологія, організація. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності). - Національна академія статистики, обліку та аудиту, Київ, 2010.

Дисертаційна робота спрямована на розробку теоретичних, методологічних й організаційних положень відображення корпоративних прав у системі бухгалтерського обліку, з метою забезпечення комплексного вирішення проблеми створення організаційного та теоретико-методологічного інструментарію бухгалтерського обліку корпоративних прав для сприяння підвищення ефективності управління корпорацією.

В дисертації обґрунтовано комплексний підхід до відображення в бухгалтерському обліку корпоративних прав на основі застосування неоінституційних теорій та ідентифіковано систему об'єктів бухгалтерського обліку, пов'язаних з процесами придбання, використання та відчуження корпоративних прав.

Розроблено методологію бухгалтерського обліку операцій з корпоративними правами, що полягає в науковому обґрунтуванні методологічних принципів, покладених в основу розробки методичного підходу до бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з: поверненням корпоративних прав учасникам при ліквідації юридичної особи; передачею майна та зобов'язань, а також збільшення розміру статутного капіталу новоствореного підприємства при реорганізації шляхом виділення; відчуженням корпоративних прав у майні юридичних осіб. Розкрито теоретичні засади та елементи облікової політики корпорацій, удосконалено організаційні положення щодо формування та представлення інформації про корпоративні права суб'єкта господарювання через його бухгалтерську звітність.

Ключові слова: корпорація, корпоративне управління, корпоративні права, облікова політика, реорганізація, дивідендна політика, фінансові інвестиції, інвестиційна привабливість.