Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«одеський державний економічний університет»

УДК 657.6: [005.742:005.72]

ОРГАНІЗАЦІЯ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ В корпораціях

Спеціальність 08.00.09 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Шухман Марія Еріксонівна

Одеса 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Дмитренко Ірина Миколаївна, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, доцент кафедри контролю і аналізу господарської діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Давидов Григорій Миколайович, Кіровоградський національний технічний університет, декан факультету обліку і фінансів

кандидат економічних наук, доцент, Осмятченко Людмила Михайлівна, Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, завідувач кафедри обліку і аудиту

Захист відбудеться “16 ” жовтня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.055.01 Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8, ауд. 217.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

Автореферат розісланий “8” вересня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.І. Ковальов

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Глобалізаційні процеси та міжнародна інтеграція викликають нагальну потребу ефективного управління суб'єктами господарювання та запровадження адекватного внутрішнього контролю. Об'єктивна необхідність в цьому підтверджується наявністю в Україні підприємств, що мають складну організаційну структуру, займаються різноманітними видами діяльності та характеризуються об'єднаннями окремих бізнес-одиниць в корпорації. Успішне ведення бізнесу за таких умов неможливе без організованої системи внутрішнього контролю, зокрема підсистеми внутрішнього аудиту, яка б сприяла захисту законних інтересів власників капіталу та корпорації в цілому.

Стан наукового знання про внутрішній аудит підтверджується низкою невирішених проблем щодо дефініції, принципових підходів до його організації, стандартизації контрольних процедур та регламентного забезпечення функціонування внутрішнього аудиту в корпораціях. Відкритими залишалися і деякі питання, пов'язані з порядком планування робіт з внутрішнього аудиту на базі виявлення та оцінки ризиків бізнес-процесів й забезпечення умов мінімізації впливу дії їхніх джерел.

Значний внесок в розвиток наукової думки про цілісну систему внутрішнього контролю та, зокрема, підсистему внутрішнього аудиту зробили такі автори, як В.Д. Андреєв, М.Т. Білуха, В.В. Бурцев, Г.М. Давидов, Ю.А. Данилевський, Н.І. Дорош, І.М. Дмитренко, С.Я. Зубілевич, О.І. Кирєєв, Л.С., Л.А. Костирко, А.К. Макальська, В.Ф. Максімова, Л.М. Осмятченко, О.А. Петрик, В.І. Подольський, О.Ю. Редько, В.С. Рудницький, Л.В. Сотникова, В.П. Суйц, Л.О.Сухарева, А.А. Терехов, Б.Ф. Усач, А.Д. Шеремет, О.А. Шпиг.

У процесі становлення внутрішнього аудиту як підсистеми внутрішнього контролю на території пострадянського простору, і в Україні в тому числі, утворився інформаційний вакуум щодо науково-обгрунтованої організації його здійснення, тому основоположними працями стосовно цього стали роботи західних авторів: Р. Адамса, А. Аренса, Р. Доджа, Дж. К. Лоббека, Р. Монтгомері, Дж. Робертсона, Е. Долан, В. Бойтон, Т. Кох, С. Колін, С. Терлі.

При всій значимості проведених наукових досліджень, окремі питання організаційного забезпечення внутрішнього аудиту в корпораціях вивчені недостатньо, а саме: порядок створення підрозділів внутрішнього аудиту та їх позиціонування в організаційній структурі корпорацій, забезпечення умов ефективного їх функціонування з погляду на досягнення мети управління корпоративною власністю. Існуюча практика діяльності корпорацій характеризується тенденцією до «поглинання» та «злиття», що ускладнює організаційну структуру та процес управління. Розмежування функцій володіння і керування діяльністю корпорацій, різноманітність напрямків та бізнес-процесів в їх діяльності створюють низку проблем щодо можливості зловживань з боку менеджменту при прийнятті та виконанні певних управлінських рішень в середовищі досить складних господарських зв'язків як в середині корпорацій, так із зовні.

Отже, недостатня розробленість наукових положень та практичних рекомендацій щодо організації підсистеми внутрішнього аудиту в системі внутрішнього контролю корпорацій (тобто внутрішньокорпоративного контролю) та середовищі управління ними підтверджує актуальність та значущість дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри контролю та аналізу господарської діяльності Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського і передбачено планом науково-дослідної роботи університету за програмою держбюджетної теми Д-99-2 «Проблеми управлінського обліку, контролю і аналізу в міжнародному бізнесі» (номер державної реєстрації 0199U001226), автором досліджено передумови та розроблено елементи організації служби внутрішнього аудиту в корпораціях; Д-2002-1 «Розробка теоретико-методологічних основ організаційного забезпечення оцінки внутрішнього контролю господарських систем» (номер державної реєстрації 0102U002043), автором здійснено формалізацію основних складових організаційного забезпечення внутрішнього аудиту, зокрема, стандарту внутрішнього аудиту з планування діяльності відповідної служби.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування практичних рекомендацій щодо організації підсистеми внутрішнього аудиту в цілісній системі внутрішньокорпоративного контролю та середовищі управління корпораціями.

Відповідно до поставленої мети визначено й вирішено наступні завдання, спрямовані на її досягнення, а саме:

- систематизовано елементи концепції організації підсистеми внутрішнього аудиту в цілісній системі внутрішньокорпоративного контролю; внутрішній аудит контроль служба

- формалізовано структурування етапів організації суб'єктів внутрішнього аудиту корпорацій;

- розроблено методичні положення щодо стандартизації процесу внутрішнього аудиту та формування регламентного забезпечення служби внутрішнього аудиту;

- визначено напрями планування діяльності служби внутрішнього аудиту корпорацій;

- виявлено та запропоновано зміст контрольних процедур при плануванні внутрішнього аудиту на базі ризик-орієнтованого підходу.

Об'єктом дослідження є процес організації підсистеми внутрішнього аудиту в системі управління корпораціями.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти удосконалення процесу організації окремих елементів підсистеми внутрішнього аудиту в цілісній системі внутрішньокорпоративного контролю.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали положення сучасної теорії управління, наукові праці провідних українських і зарубіжних вчених з питань внутрішнього аудиту та корпоративного управління, законодавчі та нормативні акти з питань функціонування корпорацій, дані Державного комітету статистика України і Головного управління статистики у Донецькій області, матеріали наукових, науково-практичних конференцій, результати анкетних опитувань 25 корпорацій - виробників машин та устаткування в Донецькому регіоні.

При проведенні досліджень використано сукупність методів і підходів, що дозволило забезпечити логіку змісту дисертації і обґрунтованість висновків та пропозицій. Дисертаційна робота базується на принципах і положеннях загальної теорії контролю, загальнонаукових методах (діалектичний аналіз, синтез, індукція, дедукція, наукове абстрагування, аналогія) - при обґрунтуванні теоретичних положень щодо визначення принципів та етапів організації внутрішнього аудиту в корпораціях; системного підходу - при визначенні співвідношення та підпорядкування підсистеми внутрішнього аудиту відносно цілісної системи внутрішньокорпоративного контролю; безпосереднього спостереження й анкетування - при вивченні чинної практики організації внутрішнього аудиту в корпораціях; методи статистичного узагальнення - при обробці анкет тестування; узагальнення і конкретизації - при розробці стандартів внутрішнього аудиту.

Наукова новизна одержаних автором результатів характеризується наступними теоретичними і практичними положеннями, що виносяться на захист:

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, дев'яти підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи складає 151 сторінку. Робота містить 16 таблиць, 19 рисунків, 20 додатків. Список використаних джерел налічує 178 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання роботи, визначено об'єкт, предмет, методи дослідження, відображено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, подано наукову новизну, практичне значення, особистий внесок автора та апробацію одержаних результатів.

У першому розділі «Концептуальні основи організації внутрішнього аудиту в корпораціях» розглянуто та проаналізовано середовище діяльності корпорацій, що є основою формування передумов організації внутрішнього аудиту; обґрунтовано концептуальні засади організації власне підсистеми внутрішнього аудиту як в загальній системі управління корпорацією, так і в системі внутрішньокорпоративного контролю (ВКК), тобто на функціональному рівні.

Корпоративне управління визначено як система економічних, соціальних, правових відносин між внутрішніми суб'єктами корпорації, органами державного управління, громадськими організаціями, діловими партнерами та споживачами щодо ефективного управління об'єднаним капіталом. Метою корпоративного управління є створення балансу інтересів зацікавлених сторін для підвищення ефективності функціонування корпорації при поєднанні економічних і соціальних інтересів індивідуумів, підприємства і суспільства. Під корпорацією в дисертаційній роботі розуміється корпоративне підприємство, що має статус юридичної особи, діє на підставі об'єднання виробничих, наукових і комерційних інтересів учасників, їх спільного управління справами з урахуванням корпоративних прав та участі в розподілі доходів та ризиків.

Однією з особливостей корпорації є відмежування власника від оперативного управління власним капіталом та відповідними бізнес-процесами. У разі ускладнення організаційної структури управління кожний новий ієрархічний рівень породжує додаткову можливість для зловживань і порушень, отже, об'єктивно призводить до виникнення нових об'єктів контролю, як на рівні менеджменту середньої ланки та персоналу, та і на рівні вищого менеджменту - виконавчої дирекції корпорацій. З цього погляду адекватна система ВКК має складатися з двох підсистем: внутрішнього аудиту (ВА), представленого у вигляді служби, яка підзвітна безпосередньо Наглядовій раді корпорації (або Аудиторському комітету Наглядової ради) і внутрішньогосподарського контролю, реалізованого посадовими особами на рівні виконавчої дирекції, менеджменту дивізіонів та персоналу підприємств дивізіонів корпорації. Така система ВКК при дивізійній організаційній структурі, що на даний час поширена за умов функціонування складних інтегрованих систем бізнесу, дозволяє з більшою ефективністю забезпечити дієвий контроль специфічних бізнес-процесів корпорації і надати власникам релевантну інформацію про стан справ.

Для визнання стратегії економічної діяльності корпорації, власники повинні мати поглиблене уявлення як про внутрішнє середовище корпорації - її потенціал і тенденції розвитку, так і про зовнішнє середовище - місце, займане в ньому корпорацією. Проте, менеджери можуть не забезпечити надання достовірної інформації, не розкрити ті загрози і ризики, які власники корпорації повинні враховувати при визначенні цілей і шляхів їх досягнення, оскільки інтереси власників і менеджерів не співпадають. Менеджери вищої ланки, тобто наймані керівники, користуючись необмеженим постійним доступом до капіталу, мають свої власні цілі, а саме: матеріальна винагорода, зміцнення позицій, влада, які можуть не мати ані найменшого відношення до цілей корпорації. Конфлікт інтересів і засобів, що їх задовольняють, очевидний.

В даний час більшість вітчизняних корпорацій не мають необхідного рівня відкритості, прозорості і керованості для дійсного акумулювання капіталу та залучення інвестицій. Наріжним каменем у вирішенні існуючих проблем постає організація постійного і систематичного внутрішньокорпоративного контролю, найбільш дієвим елементом якого і є внутрішній аудит. Отже, найважливіші передумови організації ВА в корпораціях наведені на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Передумови організації внутрішнього аудиту в корпораціях

В результаті аналізу середовища організації внутрішнього аудиту 25 промислових корпорацій в Донецькій області встановлено, що 80% власників відчувають реальну потребу в дієвій та надійній роботі служби внутрішнього аудиту, 2% власників коливаються щодо такої потреби, а 18% респондентів не вбачають необхідності (або вважають недоцільними) у створенні такої служби в корпорації. Організувати службу внутрішнього аудиту в своїй корпорації в повному обсязі намагалися 10 з 25 досліджуваних корпорацій, що складає 40%, і лише в шести корпораціях (ВАТ «Точмаш», АТ Група «Норд», Промислово-інвестиційна компанія, ВАТ «Завод Радіан», ВАТ Дзержинський електромеханічний завод, ЗАТ „Медсистем груп”) експеримент дав позитивні результати - тобто приблизно кожна друга спроба організації була вдалою.

Серед причин невдач при організації ВА респонденти зазначають: відсутність загальнодоступних практичних рекомендацій щодо організації ВА в корпораціях, висока вартість послуг аудиторських та консалтингових фірм з організації ВА, а також опір та відсутність повного уявлення персоналу корпорації стосовно організації ВА. Проте 80% респондентів визнають, що організований в їх корпорації внутрішній аудит все ж таки недостатньо ефективний. Окрім того, за оцінкою 75% керівників служб внутрішнього аудиту досліджуваних підприємств, регламентне забезпечення діяльності цих служб вимагає доопрацювання.

Серед позитивних змін, пов'язаних з впровадженням ВА в корпораціях 25% власників і 20% виконавчих директорів корпорацій відзначили, що стали більш впевнені в достовірності фінансової звітності, 20% бухгалтерів позначили, що з боку органів державного контролю претензій щодо сумнівності фінансової звітності стало менше; 90% власників визнають, що відчувають себе захищеними від можливих зловживань менеджерів вищої ланки.

З погляду на забезпечення подальшого ефективного функціонування підсистеми внутрішнього аудиту в системі внутрішньокорпоративного контролю доцільно організацію внутрішнього аудиту розглядати у двох аспектах: як організацію відповідного суб'єкта у середині корпорації і як організацію процесу внутрішнього аудиту. Слід зазначити, що ступінь активності суб'єктів внутрішнього аудиту (зокрема, керівника такої служби) в частині організації процесу подальшої діяльності та виконання конкретних завдань залежить від складності об'єктів (відповідних циклів виробничо-господарської діяльності, деталізації бізнес-процесів та якості дій посадових осіб, зокрема, з внутрішньогосподарського контролю) в середовищі управління корпорацією (табл.1).

Дослідження теоретичних основ внутрішнього аудиту стало підґрунтям систематизації елементів концепції організації внутрішнього аудиту в корпораціях (рис. 2). Зазначені концептуальні підходи складають основу вирішення питань організаційного забезпечення внутрішнього аудиту.

Таблиця 1

Систематизований склад об'єктів внутрішнього аудиту

Суть поставленої мети і завдань власне організації внутрішнього аудиту зумовлює зміст основних організаційних принципів. А тому дотримання даних принципів зумовлює отримання певних результатів від організації внутрішнього аудиту. Виходячи з головної мети внутрішнього аудиту - захист законних інтересів корпорації і її власників, доцільно виділити наступні принципи: організаційна відокремленість служби внутрішнього аудиту, конкурсний підбір кадрів, документальне закріплення компетенції внутрішніх аудиторів та раціоналізація контрольно-консультаційного процесу.

На організацію ВА в корпораціях впливають організаційно-правова форма корпорації; масштаби та види її діяльності; розміри, ресурси і оргструктура корпорації; регіональна неоднорідність, місцерозташування корпорації та її відокремлених підрозділів; кваліфікація кадрів. Ці особливості з практичного досвіду функціонування корпорацій необхідно врахувати при організації СВА та організації процесу внутрішнього аудиту.

У роботі застосовано системний підхід до дослідження питань організації ВА в корпораціях, суть якого полягає в розумінні об'єктів як систем. Розгляд організації ВА, як системи, що в свою чергу складається з взаємозв'язаних підсистем і елементів, дозволив виділити основні елементи організації внутрішнього аудиту, сформулювати принципи його організації, визначити види забезпечення, а також розробити схему організації суб'єктів (служби) внутрішнього аудиту (СВА) (рис.3) і організації процесу внутрішнього аудиту (рис. 4.)

Рис. 2 Структурні елементи концепції організації внутрішнього аудиту в корпораціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для організації СВА (рис.3) необхідно проведення послідовних дій щодо стратегії і тактики її створення й подальшого функціонування, серед яких найважливішими є визначення цілепокладання, етапів її організації, складу забезпечення, а також комунікативних зв'язків СВА у середині корпорації.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Принципова схема організації служби внутрішнього аудиту в корпораціях

В організації процесу ВА (рис.4.) істотне значення має стандартизація діяльності СВА. Стандарти ВА виконують як методичну функцію, так і технічну, створюючи ефективну систему взаємопов'язаних алгоритмів дій персоналу СВА.

Чимале значення в організації процесу ВА має планування діяльності СВА в цілому та щодо виконання конкретних завдань. В роботі доведено, що в основу планування завдань з внутрішнього аудиту та визначення контрольних процедур доцільно покласти специфіку та складність об'єктів, що притаманні діяльності відповідної корпорації (табл.1). Проте, загальним буде підхід, у якому вибір контрольних процедур саме компенсаційного характеру залежатиме від ступеню якості внутрішньогосподарського контролю на рівні професійної

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Принципова схема організації процесу внутрішнього аудиту

діяльності бухгалтерів та інших посадових осіб стосовно певних бізнес-процесів, що складають відповідні цикли виробничо-господарської діяльності корпорації.

Отже, адекватне планування роботи допомагає упевнитися в тому, що важливим областям аудиту приділяється належна увага, виявляються потенційні проблеми (слабкі місця внутрішньогосподарського контролю, що потребують компенсаційних втручань з боку служби внутрішнього аудиту, та інші зони ризику) і робота виконується за обґрунтованими аудиторськими завданнями та в необхідні терміни. Запропоновані етапи організації процесу ВА дозволяють оптимізувати шляхи збору і обробки інформації, а також вплинути на підвищення ефективності праці внутрішніх аудиторів в цілому.

Таким чином, систематизація елементів концепції організації внутрішнього аудиту в корпораціях, дозволила розкрити логіку організації, сконцентрувати увагу основних організаторів (Голови Аудиторського комітету Наглядової ради, керівника СВА) на всіх елементах підсистеми ВА, а також дала підставу для визначення напрямів удосконалення організації служби внутрішнього аудиту і організації власне процесу внутрішнього аудиту.

У другому розділі дисертації «Організація суб'єктів внутрішнього аудиту корпорацій» визначено етапи організації суб'єктів внутрішнього аудиту в корпораціях; обґрунтовано порядок побудови служби внутрішнього аудиту та її підпорядкованість за умов дивізійної організаційної структури корпорації; розглянуто регламентне забезпечення СВА.

Основними етапами організації та побудови служби внутрішнього аудиту визначено наступні:

1. Визначення місії, загальних цілей і завдань стратегічного характеру.

2. Організаційне позиціонування СВА і встановлення комунікаційних зв'язків.

3. Визначення організаційної структури СВА.

4. Затвердження кандидатури керівника СВА.

5. Розробка і ухвалення внутрішньокорпоративних регламентів СВА.

Виконання першого етапу передбачає визначення місця СВА щодо інтеграції у процес досягнення загальних цілей діяльності корпорації, забезпечення відповідних параметрів її розвитку, а також розробку стратегічного та поточного планів роботи служби.

Основна увага другого етапу приділена підпорядкованості СВА безпосередньо Наглядовій раді корпорації, а при створенні Аудиторського комітету Наглядової ради - цьому найвищому координаційному центру ВКК. Таке організаційне позиціонування забезпечує професійну незалежність в діяльності внутрішніх аудиторів та якість результатів контрольних дій.

Зміст третього етапу передбачає дотримання вимог, щодо визначення організаційної структури СВА, а саме: бути максимально простою й економічною; відповідати положенням і рекомендаціям, затвердженим Наглядовою радою корпорації; виключати елементи дублювання в роботі працівників служби, а також регламентувати їх діяльність. Оскільки внутрішній аудит вирішує широкий спектр завдань, тому до складу СВА повинні бути включені фахівців різного профілю і відповідної кваліфікації, серед них такі: експерт з бухгалтерського обліку, експерт-юрист, експерт -фінансист, експерт -аналітик, експерт - маркетолог, експерт з інформаційних систем, та експерти з напрямів діяльності корпорації.

Четвертий етап підпорядкований визначенню кваліфікаційних вимог, щодо затвердження кандидатури керівника СВА. Серед вимог доцільно встановити: професійну компетентність (рівень освіти та досвід роботи); ділові і адміністративні якості (управління персоналом, своєчасне виконання доручень); навички керівника (уміння знаходити рішення в різних ситуаціях, концептуальний і творчий підхід, ініціативність); навички спілкування (усна та письмова мова, уміння слухати) та особисті якості співробітника (врівноваженість, зрілість мислення, відповідальність, лідерські якості та інше). Ці вимоги до кваліфікації окремих спеціалістів і керівника СВА повинні бути закріплені відповідним стандартом ВА, який затверджується на рівні Наглядової ради та Аудиторського комітету корпорації. Дотримання зазначених вимог забезпечує належний рівень кадрового потенціалу цієї служби.

Отже, п'ятим етапом логічно випливає необхідність розробки та ухвалення внутрішньокорпоративних регламентів СВА, серед яких: Положення про службу внутрішнього аудиту, Посадові інструкції фахівців служби, стандарти внутрішнього аудиту, календарні плани роботи служби, форми робочих та підсумкових документів стосовно виконання завдань з внутрішнього аудиту. Таким чином побудована система регламентного забезпечення складає міцний організаційний потенціал для подальшого ефективного функціонування даної служби.

Запропонована структуризація процесу створення СВА дозволяє забезпечити логіку організації служби, формує цілісну уяву про необхідні дії щодо її практичного застосування й створює організаційний фундамент для подальшого ефективного функціонування і забезпечення відповідних якісних параметрів даного підрозділу. Відзначною рисою запропонованих етапів та їхньої послідовності є те, що організаційні заходи зосереджені на всіх її складових і увага організатора концентрується саме на них.

Кадровий склад СВА в організаційній структурі корпорацій, як складної інтегрованої господарської системи, залежить від цілей, можливостей корпорації та обсягів виконуваних робіт (розмірів та її ділової активності). Тобто склад СВА може бути простим (один працівник) або складним (відділ, група, аудиторське бюро), але він повинен забезпечити достатній професійний рівень проведення аудиторських перевірок і надання інших аудиторських послуг, необхідних власникам корпорації. Це сприяє формуванню органічно вбудованої СВА як основного робочого органу цілісної системи ВКК.

Забезпеченню злагоджених дій суб'єктів СВА сприяє відповідна їх регламентація. Тому в роботі розроблено і запропоновано до впровадження пакет внутрішніх регламентів СВА, а саме: Положення про СВА в корпораціях і Посадова інструкція керівника СВА, які дозволяють вирішувати питання, пов'язані як із здійсненням самого процесу організації СВА, так і з її управлінням, а також підвищенням ефективності її функціонування. Структура регламентів підпорядкована вимогам уніфікації організаційно-розпорядчої документації системи ВКК, стандартів ВА та принципів корпоративного управління.

Третій розділ дисертації «Організація процесу внутрішнього аудиту в корпораціях» присвячено питанням стандартизації процесу ВА з погляду на визначення принципів та логіки їх побудови; планування діяльності служби внутрішнього аудиту за напрямками розробки стратегічного, поточного та індивідуального планів; визначенню змісту контрольних процедур при плануванні внутрішнього аудиту на базі ризик-орієнтованого підходу.

Авторське бачення системи стандартів ВА полягає у їх класифікації за ознакою охоплення всіх етапів процесу внутрішнього аудиту та відповідних об'єктів: загальні стандарти внутрішнього аудиту; робочі стандарти внутрішнього аудиту; стандарти звітності; стандарти процедур за окремими об'єктами. Такий підхід до формування структури стандартів сприяє їх прийнятності по відношенню до міжнародних стандартів внутрішнього аудиту, дозволяє задати певний якісний рівень всім можливим аспектам прояву ВА, та дає можливість комплексно охоплювати об'єкти внутрішнього аудиту і процес аудиторської діяльності. В роботі розроблено і запропоновано до впровадження в практику СВА такі стандарти: Планування діяльності служби внутрішнього аудиту, Внутрішньокорпоративні кваліфікаційні вимоги до внутрішніх аудиторів. Зазначені стандарти дозволять не тільки підсилити відповідальність і професійну компетентність співробітників СВА, але і підвищити ефективність їх контрольних дій.

Планування діяльності СВА розглянуто та класифіковано з позицій певного періоду часу, впродовж якого передбачається виконання відповідних контрольно-консультаційних процедур суб'єктів цієї служби, що дозволяє підпорядкувати її функціонування досягненню цілі управління корпорацією.

Представлена класифікація розкриває суть планування діяльності СВА, а саме: визначення її стратегії і тактики на підставі розробки: стратегічного плану на період від 3-5 років з вказівкою основних об'єктів аудиту стратегічного значення і способів їх оцінки; плану на поточний рік у вигляді конкретних аудиторських перевірок і витрат часу; аудиторської програми, а також індивідуальних планів роботи співробітників СВА.

Визначення комплексу контрольних процедур при плануванні робіт з ВА на базі ризик-орієнтованого підходу здійснюється на підставі виявлення ключових ризиків корпорації з прив'язкою їх до цілей і бізнес-процесів, та надання їм оцінки (рис. 5).

Комплексна оцінка ризиків бізнес-процесів корпорації полягає в якісній і кількісній оцінці, що дозволяє розподілити пріоритетність контрольних процедур у плані аудиторської перевірки, затвердити програми робіт СВА і графіки їх здійснення, мінімізувати витрати, пов'язані з внутрішнім аудитом.

Технологія проведення якісної оцінки ризиків бізнес-процесів корпорації полягає у використанні спеціальної рейтингової шкали, математичних методів факторного аналізу (із застосуванням кількісної шкали вибору чинників) і вдосконаленої моделі карти ризиків для визначення значущості ризиків, що сприяє подальшому проведенню їх кількісної (вартісної) оцінки.

Технологія проведення кількісної оцінки ризиків бізнес-процесів корпорації полягає у використанні теорії ймовірностей і економіко-математичних методів, що дозволяє визначити перелік суттєвих бізнес-ризиків, отримати їх вартісну характеристику і ранжирувати їх за рівнем небезпеки (можливого збитку) для корпорації.

Размещено на http://www.allbest.ru/

У результаті застосування даного підходу на прикладі АТ Група «Норд» в таблиці 2 наведено середні кількісні оцінки ризиків бізнес-процесів корпорації, яким раніше не приділялося належної уваги. Як свідчать дані таблиці 2, найбільшу кількісну оцінку та значущість (8 259,7 тис. грн.) мають ризики бізнес-процесу «Планування і отримання необхідних ресурсів». Тому на його прикладі розглянемо події, які постали джерелом цих ризиків, а саме: менеджмент корпорації не здійснює планування і внутрішньогосподарський контроль отримання необхідних ресурсів щодо основного виробництва продукції та сервісного обслуговування; більшість постачальників не сертифіковані; придбання матеріалів і комплектуючих здійснюється невчасно; в корпорації не розроблені графіки постачань; не з усіма контрагентами встановлена довгострокова співпраця, тощо.

Таблиця 2

Середні кількісні оцінки суттєвості, імовірності та значущості ризиків бізнес-процесів корпорації АТ Група «Норд»

За результатами дослідження та виявлення зазначених ризиків Наглядовою радою цієї корпорації перед службою ВА поставлено завдання з визначення шляхів та заходів мінімізації дії джерел наявних ризиків, у виконанні якого прийняла участь і автор дисертаційної роботи.

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного дослідження сформульовано наступні висновки та пропозиції:

1. В результаті застосування системного підходу доведено, що внутрішній аудит, з одного боку, можна розглядати як складовий елемент або підсистему системи більш високого порядку - внутрішньокорпоративного контролю, з іншого боку - як об'єктивно самостійну систему, що в свою чергу включає відповідні їй елементи та базується на притаманних їй принципах організації. Зокрема, до таких принципів належать: організаційна відокремленість служби внутрішнього аудиту, конкурсний підбір кадрів, документальне закріплення компетенції внутрішніх аудиторів та раціоналізація контрольно-консультаційного процесу.

2. Синтезовані елементи концепції організації внутрішнього аудиту в цілісній системі внутрішньокорпоративного контролю включають визначення поняття «внутрішній аудит», мети та завдань організації внутрішнього аудиту, суб'єктів, об'єктів (організація служби і організація процесу внутрішнього аудиту) та власне результат організації. Ступінь активності суб'єктів внутрішнього аудиту (зокрема, керівника такої служби) в частині організації процесу діяльності в цілому та виконання конкретних завдань залежить від складності об'єктів (відповідних циклів виробничо-господарської діяльності, деталізації бізнес-процесів та якості дій посадових осіб, зокрема, з внутрішньогосподарського контролю) в середовищі управління корпорацією. Дані положення організації внутрішнього аудиту в корпораціях є основою для вирішення питань організаційного забезпечення внутрішнього аудиту.

3. Практичну організацію служби внутрішнього аудиту в корпорації доцільно провадити за наступними етапами, що згруповано на підставі узагальнення конкретних дій за ознакою створення потенціалу подальшої дієвості цієї служби: визначення місії, загальних цілей і завдань стратегічного характеру; організаційне позиціонування служби внутрішнього аудиту і встановлення комунікаційних зв'язків; визначення організаційної структури служби; затвердження кандидатури керівника служби внутрішнього аудиту та розробка і ухвалення внутрішньокорпоративних регламентів служби внутрішнього аудиту. Це дозволяє зберегти логіку організації, сконцентрувати увагу організатора на всіх складових потенціалу служби внутрішнього аудиту й створює організаційний фундамент для подальшого ефективного функціонування і забезпечення відповідних якісних параметрів цієї служби.

4. Порядок побудови і функціональна підлеглість служби внутрішнього аудиту в організаційній структурі корпорацій, як складної інтегрованої господарської системи, залежить від цілей, можливостей корпорації та обсягів виконуваних робіт, її ділової активності. Тобто склад служби внутрішнього аудиту може бути простим - один працівник або складним - відділ, група, аудиторське бюро, але він повинен забезпечити достатній професійний рівень проведення аудиторських перевірок і надання інших аудиторських послуг, необхідних власникам корпорації. Це сприяє формуванню органічно вбудованої служби внутрішнього аудиту як основного робочого органу цілісної системи внутрішньокорпоративного контролю.

5. До складу організаційних регламентів служби внутрішнього аудиту запропоновано віднести: Положення про службу внутрішнього аудиту; Посадові інструкції фахівців служби; стандарти внутрішнього аудиту; календарні плани роботи служби; форми робочих та підсумкових документів з внутрішнього аудиту. Їхня структура підпорядкована вимогам уніфікації організаційно-розпорядчої документації системи внутрішньокорпоративного контролю, стандартів внутрішнього аудиту та принципів корпоративного управління. Так, автором розроблено і запропоновано до впровадження пакет внутрішніх регламентів служби внутрішнього аудиту, а саме: Положення про службу внутрішнього аудиту в корпораціях і Посадова інструкція керівника служби внутрішнього аудиту.

6. В основу розробки стандартів внутрішнього аудиту покладено їх класифікацію по відповідним групам за ознакою охоплення всіх етапів процесу внутрішнього аудиту та відповідних об'єктів: 1) загальні стандарти внутрішнього аудиту; 2) робочі стандарти внутрішнього аудиту; 3) стандарти звітності; 4) стандарти процедур по окремих об'єктах. Такий підхід до формування структури стандартів сприяє прийнятності даних стандартів по відношенню до міжнародних стандартів внутрішнього аудиту, дозволяє задати певний якісний рівень всім можливим аспектам прояву внутрішнього аудиту, та дає можливість комплексно охоплювати об'єкти внутрішнього аудиту і власне процес аудиторської діяльності.

7. Основою планування діяльності служби внутрішнього аудиту є виявлення та оцінка ризиків ключових бізнес-процесів, яка дозволяє розподілити пріоритетність у стратегічному, поточному та індивідуальному планах внутрішнього аудиту. Представлені напрями дозволяють визначити її стратегію і тактику, зокрема, на підставі розробки стратегічного плану на період від 3 до 5 років з вказівкою основних об'єктів аудиту стратегічного значення і способів їх оцінки; плану на поточний рік у вигляді конкретних завдань з надання впевненості та консультаційних послуг; аудиторської програми, що визначає обсяг, види і послідовність здійснення аудиторських процедур, а також індивідуальних планів роботи працівників служби внутрішнього аудиту.

8. Планування робіт із внутрішнього аудиту на базі ризик-орієнтованого підходу сприяє мінімізації впливу дії джерел ризиків на хід та результати діяльності корпорацій. Визначення ризиків бізнес-процесів корпорації полягає в якісній і кількісній їх оцінці, що дозволяє скласти раціональний план виконання завдань з внутрішнього аудиту з урахуванням виявлених ключових ризиків та слабких місць у внутрішньогосподарському контролі на рівні відповідного персоналу та менеджменту корпорації. Як інструментарій такої оцінки запропоновано рейтингову шкалу, математичні методи факторного аналізу, застосування теорії ймовірностей і окремих економіко-математичних методів. Зазначений підхід у плануванні діяльності служби внутрішнього аудиту дозволяє організувати роботу щодо визначення та подальшого виконання контрольних процедур компенсаційного характеру і тим самим якісно підвищує ефективність роботи внутрішніх аудиторів під час виконання завдань.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації у фахових виданнях

1. Дмитренко И.Н. Влияние специфики корпоративного управления на необходимость функционирования служб внутреннего аудита / Ирина Дмитренко, Мария Шухман//Торговля и рынок Украины. 2002. Вып. 13, т.3. С. 232-237. Особистий внесок автора розкриває практику розвитку корпоративних відносин в Україні, позначає деякі проблеми корпоративного управління та відокремлює ряд загальних передумов організації внутрішнього аудиту в корпораціях.

2. Дмитренко І.М. Етапи організації відділу внутрішнього аудиту в умовах корпоративного управління/Ірина Дмитренко, Марія Шухман//Торгівля і ринок України. 2006. №21. С. 208-214. Особистий внесок автора відображає структурування процесу організації відділу внутрішнього аудиту в корпораціях.

3. Шухман М.Э. Организационно-методические аспекты организации отдела внутреннего аудита в условиях корпоративного управления /М.Э. Шухман//Вчені записки Харківського інституту управління. Харьків. 2006. №18. С. 110-114.

4. Шухман М.Э. Особенности планирование деятельности отдела внутреннего аудита в условиях корпоративного управления /М.Э.Шухман//Финансы, учет, банки.2006. Вып. 12. С. 163-168.

5. Шухман М.Е.Сутнісний аналіз фінансових інвестицій, як об'єкта внутрішнього аудиту/ М.Е. Шухман //Торгівля і ринок України. 2007. Вип.23, т.1. С. 217-222.

6. Шухман М.Е. Концепція організації внутрішнього аудиту в умовах корпоративного управління / М.Е. Шухман // Торгівля і ринок України. 2008. Вип.25, т. 2. С. 431-436.

7. Шухман М.Е. Ризик-орієнтований підхід до планування робіт по внутрішньому аудиту корпорації / М.Е. Шухман // Вісник науковий журнал ДонНУЕТ. 2008. №4 (40). С. 266-272.

Публікації в інших виданнях:

8. Шухман М.Э. Предпосылки применения модели корпоративного управления бизнесом в Украине / М.Э. Шухман //Матеріали міжнародного семінару «Нова економіка і вища освіта». Донецьк. 2003. С. 188-190.

9. Шухман М.Э. Процесс моделирования методик внутреннего аудиту / М.Э. Шухман // Материалы всеукраинской научно-практической конференции студентов и молодых ученых. Хмельницкий. 2006г. т. 2.С. 154-156.

10. Шухман М.Э. Стандартизация внутреннего аудита с целью эффективности корпоративного управления / М.Э. Шухман // Тези доповідей всеукраїнської науково-практичної конференції «Теоретико-методологічні та практичні аспекти розвитку економіки України». Чортків. 2006. т.6. С. 178-180.

11. Шухман М.Э. Концепция организации внутреннего аудита в корпоративных бизнес-структурах / М.Э. Шухман // Сборник статей VI Международной научно-практической конференции «Аудит, налоги и бухгалтерский учет в Российской федерации: основы, теория и практика». Пенза. 2007. С. 149-153.