Організація облікового процесу в умовах використання новітніх інформаційних систем та комп’ютерних технологій

- отримання підприємством доходу та прибутку супроводжується їх створенням, розподілом та перерозподілом у формі податків, зборів і платежів, а це означає, що до моменту розрахунків (моменту сплати) тимчасово залучаються створений на підприємстві в процесі його діяльності капітал, що складається із суспільного капіталу та власного капіталу.

Таким чином, В. Сопко пропонує відокремити складові частини підприємницького капіталу, як наведено на рис. 2.2.

Як видно з рисунку 2.2, пропонується відокремити три складові частини підприємницького капіталу - Власний, Позиковий, Суспільний. «Позиковий капітал» і «Суспільний капітал» разом складають усім відомі «Зобов'язання» і є тимчасово залученим до господарювання капіталом, оскільки те, що позичено, необхідно повернути, а те чим «поділились», необхідно віддати.

Рис. 2.2 Складові частини підприємницького капіталу

Але необхідно розуміти, що з метою управління капіталом необхідно чітко розмежувати зобов'язання, що виникають у процесі взаємодії з іншими суб'єктами господарювання на основі контрактів, від тих зобов'язань, що виникають у процесі створення нового продукту та належить внести до суспільних фондів (податки, збори, платежі).

Таким чином усю, підсистему управління капіталом можна поділити на три складові - управління власним капіталом, управління суспільним капіталом та управління позиковим капіталом.

Розмежування пасивів (капіталу, власності), за джерелами його залучення до господарювання, має вирішальне значення для правильної побудови та організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу капіталу власності, пасивів) та раціональної побудов управляння ним (капіталом). У цьому контексті важливу роль відіграє бухгалтерський баланс.

Бухгалтерський баланс (баланс - від французького «balance», буквально - вага) - це форма бухгалтерської звітності, яка характеризує в узагальнених грошових показниках стан господарських засобів (актив) та джерел їх створення (пасив) на звітну дату.

З економічної точки зору Баланс це система взаємопов'язаних показників, які характеризують з одного боку активи, те чим володіє чи розпоряджається підприємство (ресурси), а з іншого боку -- те, що характеризує правовий аспект цього майна (пасиви), до яких відносяться зобов'язання і капітал.

Слово «актив» походить від латинського «activus» і перекладається як той, що діє, знаходиться у постійному русі, функціонує.

Цей термін використовується для позначення лівої частини Балансу, де показуються в згрупованому виді активи (ресурси) підприємства.

Слово «пасив» -- від латинського «passivus» -- що означає бездіяльний, той що знаходиться у спокої або пасивний. Це слово застосовується для назви правої частини Балансу, в якій показуються в згрупованому виді зобов'язання і власний капітал підприємства. Тобто пасив поділяється на зобов'язання і власний капітал.

На рисунку 2.3 наведено склад і структуру балансу згідно з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Баланс (форма №1) складається з двох частин: активу, де представлені господарські засоби, і пасиву, де згруповані їхні джерела. Основним елементом бухгалтерського Балансу (форма №1) є стаття (активна чи пасивна).

На сьогодні немає окремого П(С)БО, що регулювало би порядок складання балансу та зміст його окремих статей. НП(С)БО 1, по суті, регулює лише загальні положення щодо змісту балансу та визначає його форму. Тому, під час складання фінансової звітності, в тому числі балансу необхідно керуватися законодавчими актами: “Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності” затверджені Наказом Мінфіну від 28.03.2013р. №433 [49] і «Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності» затверджені наказом Мінфіну від 11.04.2013 р. №476 [48].

Розділи активу і пасиву Балансу складаються із відповідних статей. Статті бухгалтерського Балансу - це показники, що відображають стан на відповідну дату окремих видів господарських засобів, коштів і джерел їх утворення. Кожна стаття Балансу має грошовий вираз, що називається оцінкою статті. Загальним принципом оцінки засобів для Балансу є оцінка за їх фактичною собівартістю.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.3 Склад і структура Балансу згідно з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (власна розробка)

У Балансах підприємств України статті активу розташовують зверху вниз, починаючи з найменш ліквідних і закінчуються найбільш ліквідними. Під ліквідністю активів слід розуміти їх спроможність перетворюватися у грошові кошти (готівку) за якийсь певний час.

Найменш ліквідними є такі балансові статті як «Нематеріальні активи», «Основні засоби», «Довгострокові фінансові інвестиції» та інші, які згруповані в І розділі активу Балансу. Найбільш ліквідними є статті «Грошові кошти та їх еквіваленти», «Дебіторська заборгованість», «Інша поточна дебіторська заборгованість», «Виробничі запаси».

Статті пасиву Балансу групуються і розміщуються зверху вниз за ознакою зменшення часу, необхідного для повернення боргів. Тобто спочатку розташовуються статті, які потребують найбільшого часу для їх погашення, наприклад «Статутний капітал», «Пайовий капітал», «Довгострокові кредити банків», а в IІІ розділі пасиву Балансу «Поточні зобов'язання».

В активі Балансу ресурси згруповані у три розділи, а пасиви -- у чотири розділи, що відповідає їх визначенню і економічному змісту. Але для того, щоб оборотні активи та поточні зобов'язання віднести відповідно до II розділу активу та IІІ розділу пасиву необхідно врахувати операційний цикл і дату Балансу.

Необоротні активи -- це усі активи, що не є оборотними.

Оборотні активи -- гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

В активі Балансу відображаються і фінансові інвестиції.

Фінансові інвестиції -- це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Фінансові інвестиції поділяють на довгострокові та поточні. Довгострокові відображаються в І розділі активу (рядки 1030, 1035), а поточні -- в II розділі активу Балансу (рядок 1160).

Загальна схема класифікації фінансових інвестицій, їх види, методи обліку та їх розміщення в Балансі наведені на рис. 2.4.

Пасиви підприємства поділяються на власний капітал, довгострокові зобов'язання і забезпечення, поточні зобов'язання і забезпечення, зобов'язання, пов'язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття.

Зобов'язання--це обов'язки підприємства чи відповідальність діяти певним чином. Класифікація зобов'язань, їх види та їх розміщення наведено на рис. 2.5.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.4 Класифікація фінансових інвестицій за видами та методами обліку (власна розробка)

Довгострокові зобов'язання - це усі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.

Поточні зобов'язання - це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати Балансу.

Власний капітал - це частина в активах, яка залишається після вирахування зобов'язань. Складові власного капіталу та його розміщення в Балансі наведено на рис. 2.6.

бухгалтерський обліковий номенклатура інформація



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.5 Класифікація та види зобов'язань (власна розробка)

До валюти балансу не включаються сальдо контрактивних і контрпасивних рахунків, тобто: «Знос основних засобів», «Знос малоцінних та швидкозношуваних предметів», «Торгова націнка». До валюти Балансу включаються залишкова вартість основних засобів (різниця між первісною вартістю і зносом основних засобів); залишкова вартість нематеріальних активів (різниця між первісною вартістю і сумою зносу); купівельна вартість товарів (різниця між продажною вартістю і торговою націнкою); нерозподілені прибутки (непокриті збитки) звітного року (різниця між одержаними і використаними прибутками у звітному році та збитками).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.6 Структура власного капіталу підприємства (власна розробка)

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

У Балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства у тисячах гривень без десяткових знаків.

2.2 Організаційні засади бухгалтерського (фінансового) обліку витрат, доходів та фінансових результатів діяльності

Щоб забезпечити життєдіяльність підприємства необхідний кругообіг засобів, окремий етап якого завершується процесом реалізації продукції (робіт, послуг). У процесі реалізації продукції (робіт, послуг) підприємство отримує виручку від реалізації. Виручка від реалізації забезпечує безперервне повторення процесу виробництва. Вона є сумою цін реалізованої продукції (робіт, послуг), яка складається з двох частин: собівартості продукції (робіт, послуг) і вартості, створеної живою працею.

Дохід (виручка) є потоком грошових коштів та інших надходжень за певний період, що отримується від продажу продукції, товарів, робіт, послуг. Джерелом валового доходу є знову створена живою працею у процесі виробництва вартість. Чистий дохід відображає вартість виробленого продукту для суспільства.

Фінансовими результатами діяльності підприємств є прибутки або збитки. Прибуток - це позитивна різниця між доходами від здійснення певної діяльності і витратами на цю діяльність. Прибуток в сучасних умовах є інструментом досягнення цілі діяльності підприємства - максимізації ринкової вартості підприємства, що виражається в максимізації вартості його акцій. Він є джерелом економічного розвитку окремого господарюючого суб'єкта і держави в цілому, оскільки є джерелом національного доходу. Перевищення витрат від господарської діяльності над доходами від неї призводить до збитків. Збиток - це негативна різниця між доходами від здійснення певної діяльності та витратами на цю діяльність.

Економічна сутність доходу в контексті міжнародних стандартів обліку полягає в збільшенні економічних вигод протягом облікового періоду, яке виражається в збільшенні активів чи зменшенні зобов'язань, що призводить до збільшення капіталу підприємства, за винятком внесків до статутного чи додаткового капіталу власників підприємства.

Методологічні засади формування інформації про доходи у вітчизняному бухгалтерському обліку визначає П(С)БО 15 «Дохід». В основу формування змісту стандарту покладено зміст його міжнародного аналога. Проте визначення доходу П(С)БО 15 «Дохід» не дає. Визначення «сукупного доходу» дає НП(С)БО 1. Відповідно до нього, сукупний дохід - це зміни у власному капіталі протягом звітного періоду внаслідок господарських операцій та інших подій (за винятком змін капіталу за рахунок операцій з власниками). П(С)БО 15 містить положення, які зумовлені національними особливостями обліку, зокрема обліку авансів, бартерних операцій тощо. Між національним та міжнародним стандартами існують відмінності в методологічних підходах до класифікації доходів.

П(С)БО 15 не поширюється на операції за договорами оренди, страхову діяльність, операції з реалізації цінних паперів, операції з виконання робіт у сфері будівництва, операції з отримання дивідендів, що обліковуються за методом участі в капіталі. Критерії визнання доходу: ймовірність збільшення економічних вигод та можливість його достовірної оцінки.

Принципи обліку доходів: принцип нарахування, принцип відповідності доходів і витрат, принцип єдиного грошового вимірника.

Згідно з П(С)БО 15 не визнаються доходами:

ѕ суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків та обов'язкових платежів, які підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;

ѕ суми надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими договорами на користь комітента, принципала тощо;

ѕ суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

ѕ суми авансу в рахунок попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

ѕ суми завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідними договорами;

ѕ надходження, які належать іншим особам;

ѕ надходження від первинного розміщення цінних паперів тощо.

Оцінювання доходів здійснюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або такої, яка буде отримана з урахуванням торговельних знижок, що надаються підприємством - продавцем.

За бартерними контрактами оцінювання доходів здійснюється за справедливою вартістю отриманих активів, робіт, послуг або тих, які підлягають отриманню. Така справедлива вартість може бути збільшена або зменшена на суму отриманих чи переданих грошових коштів чи їх еквівалентів відповідно.

Відповідно до П(С)БО 15, доходи від реалізації продукції (товарів та інших активів) визнаються, якщо:

ѕ підприємство передало покупцеві суттєві ризики та вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

ѕ підприємство не бере подальшої участі в управлінні, пов'язаному з володінням, та не здійснює ефективного контролю за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

ѕ сума доходу (виручка) може бути достовірно оцінена;

ѕ доходи, які були або будуть отримані у зв'язку з операцією, можуть бути достовірно визначені;

ѕ існує впевненість, що в результаті операції збільшаться економічні вигоди підприємства, а витрати, що пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений у разі виконання таких умов:

ѕ можливості достовірного оцінювання доходів;

ѕ ймовірності надходження економічних вигод від надання послуг;

ѕ можливості достовірного оцінювання витрат, що здійснені для надання послуг і необхідні для їхнього завершення.

Оцінювання ступеня завершеності операції з надання послуг виконується:

ѕ вивченням виконаної роботи;

ѕ визначенням частки обсягу послуг, наданих на відповідну дату, в загальному обсягу послуг, які повинні бути надані;

ѕ визначенням частки витрат, які понесло підприємство у зв'язку з наданням послуг, у загальній сумі витрат, що очікується.

Сума витрат, здійснених на відповідну дату, включає тільки ті витрати, які відображають об'єм наданих послуг на цю дату.

Якщо змістом послуг є виконання невизначеної кількості дій (операцій) за певний період, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг).

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і немає ймовірності відшкодування понесених витрат, то дохід не визнається, а понесені витрати визнаються витратами звітного періоду. Якщо в подальшому сума доходу буде достовірно оцінена, то дохід визнається за такою оцінкою.

Цільове фінансування визнається доходом тих періодів, у яких було здійснено витрати, що пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Цільове фінансування не визнається доходом доти, поки немає підтвердження того, що воно буде отримане і підприємство виконає умови по такому цільовому фінансуванню.

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів.

Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), понесених підприємством, і фінансування для надання підтримки підприємству без встановлення умов його витрачання для проведення в майбутньому визначених заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.

Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді відсотків, роялті і дивідендів, якщо:

ѕ ймовірне надходження економічних вигод, пов'язаних з такою операцією;

ѕ дохід може бути достовірно оцінений.

Такий дохід може визнаватися в такому порядку:

ѕ відсотки визнаються в тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування і терміну користування відповідними активами;

ѕ роялті визнаються за принципом нарахування у відповідності з економічним змістом відповідного договору;

ѕ дивіденди визнаються в період прийняття рішень про їх виплату.

У відповідності до П(С)БО 15 основу класифікації доходів покладено види діяльності від яких такі доходи отримано (додаток Е). Згідно національних стандартів обліку діяльність підприємства класифікується на звичайну і надзвичайну. Звичайною діяльністю є будь - яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують чи виникають у результаті її здійснення. Звичайна діяльність поділяється на операційну і неопераційну (фінансову, інвестиційну).

Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності підприємства, які не фінансовою чи інвестиційною діяльністю.

Інвестиційна діяльність - це операції з придбання і реалізації необоротних активів, а також фінансових інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність - це діяльність, що призводить до зміни розміру та складу власного та позичкового капіталу підприємства.

Надзвичайна подія - подія чи операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вона буде повторюватися періодично чи в кожному наступному звітному періоді.

Доходи, що визнані, класифікуються в бухгалтерському обліку таким чином:

ѕ дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

ѕ інші операційні доходи;

ѕ фінансові доходи;

ѕ надзвичайні доходи.

Фінансові результати в бухгалтерському обліку класифікуються на:

ѕ фінансові результати від операційної діяльної діяльності;

ѕ фінансові результати від фінансових операцій;

ѕ фінансові результати від іншої звичайної діяльності;

ѕ фінансові результати від надзвичайних подій.

Тепер звернімося до категорії витрат. В економічній теорії існують різні точки зору щодо сутності витрат, що пояснюється різними підходами в поглядах на природу економічного буття. Базовими підходами до визначення вартості матеріальних благ в економічній теорії є витратний і маржиналістський.

Витратний підхід у теорії вартості реалізовували у своїх працях Д. Рікардо, К. Маркс, Ф. Енгельс та ін. Витратами, за К. Марксом, є сума витрат минулої (уречевленої в засобах виробництва) праці і безпосередньо живої праці, що витрачена на виробництво товару. Це дійсні витрати виробництва (c+v+m). На відміну від дійсних витрат виробництва як витрат минулої і безпосередньо живої праці, К. Маркс визначає їхнє друге значення як капіталістичних витрат на виробництво (c+v). Третє значення витрат виробництва, за К. Марксом, - це витрати виробництва у значенні ціни виробництва (c+v+p). Ціна виробництва - це ціна, яка необхідна для того, щоб в умовах капіталізму товар потрапляв на ринок. Таким чином, виведена К.Марксом категорія капіталістичних витрат виробництва, що не включає ніяких елементів доданої вартості, і категорія індивідуальних витрат виробництва капіталу, що функціонує (c+v+ частина m), що характеризують різні аспекти простого відтворення. Перша з цих категорій характеризує процес простого відтворення на вищому рівні абстракції, а друга - процес простого відтворення в умовах господарської практики на макрорівні, коли йдеться про взаємовідносини капіталістів.

Маржиналістський підхід у теорії вартості, в основу якого покладено принцип корисності товарів і послуг, розглядали А. Маршалл, В. Парето та інші економісти. На перше місце в аналізі виробництва А. Маршалл поставив попит, тобто потреби людини. Такий підхід передбачає, що місце та роль витрат розглядається в прикладному аспекті як складовий елемент ціни, що формується під дією сил попиту і пропозиції, тобто під дією сукупності факторів у системі функціонування ринку.

Досі в економічній літературі немає єдиної точки зору щодо правомірності вживання в тих чи інших господарських операціях термінів «затрати» та «витрати». У бухгалтерському обліку поширена диференційована інтерпретація цих понять, і таким чином, досягається достовірне формування фінансового результату. Термін «затрати» вживається, коли йдеться про виробництво, а термін «витрати» застосовують, коли мають на увазі витрати діяльності.

Обґрунтований облік витрат дає змогу керувати діяльністю підприємства, досягати мінімізації витрат і максимізації прибутку. Надзвичайно важливим є впровадження на підприємстві таких методів обліку витрат, завдяки яким можна контролювати рух продукції, збереженість та раціональне використання матеріальних цінностей та майна.

У відповідності з п. 6 П(С)БО 16 «Витрати», витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу між власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами відповідного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Такий підхід відповідає принципам Міжнародних стандартів фінансової звітності та принципу нарахування і відповідності доходів і витрат, що застосовується в національних стандартах обліку і звітності.

Витрати підприємства можна класифікувати за різними ознаками. Класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції та для ціноутворення. Великого значення набуває науково обґрунтована класифікація витрат для забезпечення процесу управління ними.

Витрати класифікуються за такими ознаками:

— за економічними елементами;

— за статтями калькуляції;

— за видами діяльності;

— за календарним періодом;

— за доцільністю;

— за способом віднесення на собівартість;

— за єдністю складу;

— за відношенням до обсягів виробництва;

— за відношенням до виробничого процесу.

За економічними елементами витрати класифікуються на:

— матеріальні витрати (сировина та основні матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, енергія, запасні частини, тара й тарні матеріали, допоміжні матеріали тощо);

— витрати на оплату праці (заробітна плата за окладами і тарифами, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, премії інші витрати на оплату праці);

— відрахування на соціальні заходи (відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві, відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від тимчасової втрати працездатності);

— витрати на амортизацію (суми нарахованої амортизації необоротних активів);

— інші операційні витрати (витрати на відрядження, витрати на оплату послуг комерційних банків, послуг зв'язку, витрати на охорону праці тощо).

Принципи класифікації витрат за статтями калькуляції підприємства формують самостійно і самостійно визначають самі статті калькуляції залежно від галузевих особливостей, особливостей виробничого процесу тощо.

Витрати класифікуються:

1) за видами діяльності на: витрати звичайної діяльності (операційної, фінансової, іншої звичайної); витрати надзвичайної діяльності;

2) за календарним періодом на: поточні (пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції даного періоду); одноразові (пов'язані з підготовкою виробництва);

3) за доцільністю на: продуктивні (доцільні для окремого виробництва, виправдані); непродуктивні (брак продукції, оплата понадурочних робіт, втрати від простоїв тощо);

4) за способом віднесення на собівартість на: прямі (витрати, які безпосередньо включаються до собівартості конкретного виду продукції на підставі первинних документів); непрямі (витрати, які потребують розподілу між видами продукції пропорційно вибраній базі, тому що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного виду продукції економічно доцільним шляхом);

5) за єдністю складу на: одноелементні (економічно однорідні витрати, наприклад, паливо, енергія, матеріали, заробітна плата); комплексні (складаються з декількох економічних елементів, наприклад, загальновиробничі витрати);

6) за відношенням до обсягів виробництва на: умовно-постійні (змінюються пропорційно зміні обсягів виробництва); умовно-змінні (не змінюються або майже не змінюються пропорційно зміні обсягів виробництва);

7) за відношенням до виробничого процесу на: основні (безпосередньо пов'язані з виробничим процесом виготовлення продукції (надання послуг, виконання робіт); накладні ( витрати, що пов'язані з управлінням виробництвом).

В діяльності підприємства правильно і раціонально налагоджена організація обліку забезпечує формування інформації про стан активів, власного капіталу, зобов'язань та результатів проведення фінансово-господарських операцій за певний період. Система організації обліку фінансових результатів підприємства включає такі основні підсистеми: оперативний, управлінський та фінансовий облік, в межах яких формується інформацію про фінансові результати.

Оперативний облік забезпечує первинне оформлення господарських операцій щодо виникнення доходів і витрат для подальшого відображення в регістрах обліку. Управлінська підсистема забезпечує визначення результату від основної діяльності підприємства (виробництво і реалізація продукції). Враховуючи, що даний результат формує найбільшу питому вагу загального чистого прибутку/збитку вважаємо доцільним виокремлювати результати основної діяльності окремим субрахунком та статтею у звітній формі про результати діяльності та формувати внутрігосподарський звіт про фінансові результати, що надасть такі переваги як:

- забезпечення аналітичного відділу уже згрупованою інформацією про фінансові результати від окремих видів діяльності чи діяльності підрозділів;

- можливість проаналізувати неефективні види продукції та визначити причини;

- вдало організований управлінський облік дозволяє оперативно реагувати на зміну показників, тобто підвищення релевантності інформації.

Фінансова підсистема об'єднує результати одержані від основного виду діяльності підприємства (тобто результат узагальнений в управлінському обліку) та результати іншої звичайної діяльності.

Тобто в підприємстві є два рівні формування інформації про фінансові результати: внутрігосподарський (оперативний, управлінський) та фінансовий. Внутрігосподарський забезпечує формування інформації за видами продукції, напрямами роботи, структурними підрозділами. Фінансовий враховує і інші види діяльності і формування фінансових результатів в цілому.

Формування фінансових результатів на рахунках бухгалтерського обліку забезпечується послідовним закриттям рахунків обліку доходів і витрат в межах здійсненої діяльності підприємства на рахунку 79 "Фінансові результати". В дебет рахунка відображаються закриття рахунків обліку витрат, а по кредиту - доходів. Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій до рахунку 79 "Фінансові результати" рекомендовано відкривати чотири субрахунки: 791 "Результат операційної діяльності", 792 "Результат фінансових операцій", 793 "Результат іншої звичайної діяльності", 794 "Результат надзвичайних подій".

Проте, відсутність чіткого визначення видів діяльності та класифікації доходів і витрат, які їх формують, не відображення результатів цих субрахунків в звітній формі та враховуючи перехід підприємств на формування фінансової звітності відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності, пропонуємо до рахунку 79 "Фінансові результати" відкривати два субрахунки:

791 "Результат основної діяльності",

792 "Результат іншої звичайної діяльності".

Визначення результатів діяльності підприємств, відповідно до МСФЗ, базуватиметься на формуванні інформації про чистий прибуток/збиток та інший сукупний прибуток. Для обліку фінансових результатів, в межах визначання чистого прибутку/збитку, діяльності суб'єкта господарювання пропонуємо визначати результат основної та іншої звичайної діяльності.

Організація формування інформації про фінансові результати на рахунку 79 "Фінансові результати" відповідно до нашої пропозиції представлено на рисунку 2.7.

Застосування запропонованих субрахунків дозволить об'єктивно визначати фінансові результати діяльності, які будуть відображатись в фінансовій звітності в межах визначення чистого прибутку/збитку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.7 Схема організації обліку фінансових результатів (власна розробка)

2.3 Методичні аспекти організації робіт з узагальнення даних обліку при складанні звітності

Основні етапи організації облікової роботи зі складання річного звіту: інвентаризація господарських засобів; закриття облікових регістрів; заповнення форм звітності; складання пояснювальної записки; відображення змін в обліковій політиці; висновок незалежної аудиторської організації; розгляд і затвердження річного звіту керівником, представником власника тощо.

До складання заключного балансу обов'язкова звірка оборотів і залишків за аналітичними та синтетичними рахунками і записами у Головній книзі або в іншому аналогічному регістрі. Узагальнення даних по обліку фінансових результатів Філії здійснюється при журнальній формі обліку у журналі №6.

На складання звітності, як обов'язкової, так і управлінської, в умовах ведення паперового обліку, витрачається досить багато часу. Саме тому підприємці не можуть вчасно отримати звіти, які є основними носіями інформації для прийняття управлінських рішень, на їх отримання витрачається значна кількість часу та зусиль облікових працівників.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.8 Порядок ведення комп'ютерного обліку фінансових результатів підприємства (власна розробка)

Автоматизований облік відкрив перед обліковцями та керівниками доволі широкі можливості щодо оперативності та якості складання звітності. Порядок ведення комп'ютерного обліку фінансових результатів Філії подано на рис. 2.8.

Схема формування і відображення доходів, фінансових результатів на рахунках бухгалтерського обліку, використання нерозподілених прибутків подана в додатку Ж.

При використанні комп'ютерних програм уся звітність, яка надається користувачам, умовно поділяється на три групи:

1) системні внутрішні звіти, до яких входять оборотно-сальдова відомість, шахова відомість, обороти за рахунками, інші вбудовані звіти;

2) зовнішні (регламентовані) звіти - фінансова, податкова, статистична та галузева звітності;

3) нестандартні звіти - це інформація про: кількість запасів на складах, заборгованість перед бюджетом, залишки за банківськими рахунками, стан розрахунків з дебіторами і кредиторами підприємства.

Список усіх звітів, наприклад, в програмі «1С: Підприємство 8.2» конфігурація «Бухгалтерський облік для України», знаходиться в робочому вікні комп'ютерної програми «1С:Підприємство» меню «Звіти». Інший спосіб відкрити список звітів - вибрати в меню «Операції» команду «Звіти». При цьому відкривається вікно запитів, представлене на рисунку 2.9.

Рис. 2.9 Вікно вибору звіту



Для забезпечення перевірки правильності ведення обліку й оцінки майнового стану підприємства достатньо двох системних внутрішніх звітів: «Книга обліку господарських операцій» і «Оборотно-сальдовий баланс».

Щоб сформувати оборотно-сальдову відомість, потрібно в меню «Звіти» вибрати команду «Оборотно-сальдова відомість». Відкриється діалогове вікно, яке представлене на рисунку 2.10.

Рис. 2.10 Діалогове вікно звіту Оборотно-сальдової відомості

Оборотно-сальдова відомість дозволяє одержати інформацію з оборотів, а також по початковим і кінцевим залишкам усіх рахунків, для яких ці величини мають ненульові значення.

Рис. 2.11 Фрагмент вкладки Розгорнуте сальдо

Як видно з рисунку 2.10, включаючи прапорці «Деталізація по субрахунках» і «Дані по валютах», можна одержати у відомості додаткову інформацію із субрахунків і по валютах. Якщо включити прапорець «Розгорнуте сальдо», то у вікні з'являється додаткова вкладка з тією ж назвою. Фрагмент цієї вкладки показаний на рисунку 2.11.

Для активно-пасивних рахунків можна розрахувати розгорнуте сальдо. Сальдо, розгорнуте за субрахунками, відповідає застосуванню до рахунку групи функцій бухгалтерських підсумків з кінцевою буквою Р, наприклад, СКДР, розгорнуте по субконто - застосуванню групи функцій з кінцевими буквами РС, наприклад, СКДРС.

Далі бухгалтер формує оборотно-сальдову відомість. Для активно-пасивних рахунків визначає розгорнуте сальдо, вставляє у таблицю на вкладці «Розгорнуте сальдо» рахунків 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і 37 «Розрахунки з іншими дебіторами» з атрибутами, показаними на рисунку 3, і аналізує отриманий звіт.

Нестандартні звіти, це звіти, що вже налаштовані на рішення досить вузького завдання одержання підсумків. До цієї групи належать звіти, які є засобом для проведення оперативного аналізу, наприклад, щоденний звіт про оприбуткування грошових коштів і напрямки їх використання. Такий звіт не може бути заздалегідь передбачений розробниками, відповідно, його неможливо безпосередньо отримати штатними засобами програми. Тому діалогові форми цих звітів, як правило, містять лише найнеобхідніші поля.

У групу регламентованих входять звіти, які підприємство формує для подання державним органам, інвесторам, кредиторам тощо. Під ними розуміють можливість автоматичного отримання у програмах звітів для податкової інспекції, позабюджетних фондів, різноманітних довідок, фінансових звітів. Існують також види звітів, які не входять до основних форм бухгалтерської звітності й регламентовані лише для деяких підприємств. Це так звані специфічні звіти. До цієї групи можна віднести консолідовану звітність (для холдінгових компаній, які мають у своєму складі дочірні підприємства) та звітність за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (для спільних підприємств і підприємств з іноземними інвестиціями). Комп'ютерні програми бухгалтерського обліку дають можливість ефективно створювати такі види звітності шляхом допрограмування.

Наведемо порядок формування регламентованих звітів у програмі «1С:Підприємство 8.2» конфігурація «Бухгалтерський облік для України». Перш ніж починати формування регламентованих звітів, бухгалтер перевіряє, чи зазначена назва папки для збережених звітів у довіднику Фірми. Для цього відкривається даний довідник і вибирається потрібна фірма, двічі клацнувши її назву в списку. У діалоговій формі довідника, що відкрилася, вибирається вкладка «Додатково» й аналізується зміст текстового поля «Каталог звітів». Воно повинне бути заповнене назвою папки для збережених регламентованих звітів. Якщо поле не заповнене, то створені регламентовані звіти неможливо буде зберегти.

Щоб відкрити список регламентованих звітів, потрібно вибрати у меню «Звіти» команду «Регламентовані звіти». Відкриється діалогове вікно, представлене на рисунку 2.12. Як видно з рисунка, всі звіти групуються за кварталами. Конкретну групу звітів можна вибрати зі списку Груп звітів, розташованого у верхній частині діалогового вікна.

Рис. 2.12 Діалогове вікно регламентованих звітів

Розглянемо формування регламентованого звіту на прикладі фінансового звіту «Баланс». Для цього необхідно вибрати у списку звітів (рис. 4) цей звіт і натиснути кнопку «Відкрити». У робоче поле програми буде завантажене діалогове вікно звіту, представлене на рисунку 2.13.

Рис. 2.13 Регламентований звіт «Баланс»

Щодо порядку подання сформованої фінансової та податкової звітності зацікавленим користувачам, то цікавою можливістю є її подання в електронному вигляді - із застосуванням електронної пошти. Тобто підприємці та бухгалтери можуть відправити необхідну інформацію податківцям, не виходячи з офісу. Цьому сприяє і те, що на екрані комп'ютера дані можуть бути подані у зручнішій для користувача формі, наприклад, шляхом використання гіпертекстових документів, побудованих за допомогою Internet-технологій.

З точки зору узагальнення даних документів первинного обліку, автоматизовані системи мають недоліки. При автоматизованій формі обліку оборотна відомість формується на підставі первинних записів про бухгалтерські операції у Журналі обліку господарських операцій. Тому бухгалтер не має проміжних підсумків роботи над нею, які раніше з'явилися в результаті групування та узагальнення операцій на окремих ланках бухгалтерії.

Однак ці підсумки необхідні для складання звітності та аналізу діяльності підприємства. У результаті єдиний процес бухгалтерської роботи розділився на дві задачі, що вирішуються окремо. З однієї сторони, по всім операціям складається баланс, з іншої сторони, по деяким даним складається звітність.

2.4 Сучасні напрямки удосконалення організації бухгалтерського (фінансового) обліку

Досліджуючи й аналізуючи організацію бухгалтерського обліку на «Бориспільській філії експлуатації газового господарства» для полегшення ведення бухгалтерського обліку кредиторської заборгованості за конкретними договорами, пропонуємо ввести у План рахунків додатковий позабалансовий рахунок 010 «Кредиторська заборгованість»:

ѕ 0101 “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, термін сплати якої ще не настав з вітчизняними постачальниками”;

ѕ 0102 “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, термін сплати якої ще не настав з іноземними постачальниками”;

ѕ 0103 “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, прострочена з вітчизняними постачальниками”;

ѕ 0104 “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, прострочена з іноземними постачальниками”.

За допомогою цих субрахунків полегшується робота бухгалтерів, не потрібно аналізувати кожний договір та вибирати кредиторську заборгованість на 631 та 681 субрахунку.

Цей аналіз заборгованості буде накопичуватись на позабалансових субрахунках - конкретно за кожним договором.

Ці позабалансові рахунки допомагають стежити за кредиторською заборгованістю, контролювати терміни її сплати. Показують всю картину щодо заборгованості за кожним договором, що дає змогу більш правильно планувати розрахунки з постачальниками та підрядниками.

Для вдосконалення ведення обліку з постачальниками та підрядниками пропонуємо ввести документ - Реєстр документів до сплати.

Використовувати зведений розпорядчий документ за кожний день та на перше числокожного місяця - “Реєстр документів до сплати”, де вказані рахунки постачальників та терміни їх сплати, кінцеве сальдо за кожним рахунком (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Реєстр документів до сплати «Бориспільської філії експлуатації газового господарства» за 12.12.2014 р. (власна розробка)

№ з/п	Постачальник	№ рахунку до сплати, дата	Термін оплати, дні	Сума оплати з ПДВ, грн	Сальдопо рахунку на кінець дня	Сальдо по рахунку накопичувально за місяць	Дата оплати
	Назва ТМЦ
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Гайки мідні	12	3	20,00	165,00	1020,50	10.11
2	Труба металева	13	3	150,00	300,00	400,00	11.12
n	...	...	...	...	...	...	...
Всього	170	465,00	1120,50

Зведений “Реєстр документів до сплати” дуже ефективний, бо показує реєстр рахунків за кожним постачальником і підрядником та має інформацію про те, за що платить підприємство, які строки оплати та найголовніше - показує залишок за кожним рахунком на кінець дня і має накопичувальну інформацію на кінець місяця.

Цей документ дає змогу контролювати кредиторську заборгованість за конкретним рахунком від постачальника та підрядника.

Слід зазначити, що на «Бориспільській філії експлуатації газового господарства» не завадило б посилити контроль за збереженням та використанням основних засобів, а також контроль за документальним оформленням операцій з ними. Склад основних засобів Філії наведено в додатку Д.

Зважаючи на наведенні проблеми ведення обліку основних засобів слід запропонувати шляхи його вдосконалення.

Варто звернути увагу на зміни, насамперед, у частині підвищення оперативності та ефективності обліку основних засобів «Бориспільської філії експлуатації газового господарства», що вимагає вирішення таких завдань:

- дослідження діючої методики нарахування амортизації й обліку зносу основних засобів та аналіз діючої організації;

- дослідження діючої методики нарахування амортизації й обліку зносу основних засобів;

- методики обліку основних засобів, впливу на них змін податкової політики та виявлення шляхів її вдосконалення.

Організація обліку основних засобів повинна бути цілісною, єдиною системою взаємопов'язаних, взаємоузгоджених способів і методів обліку, які охоплюють увесь комплекс облікових процедур з виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації, тому основними шляхами її удосконалення визначені наступні:

- вибір оптимальної за складом та обсягом облікової інформації, яка забезпечить реалізацію завдань, поставлених перед обліком основних засобів;

- розробка та запровадження удосконалених форм носіїв облікової інформації, найбільш адаптованих до структури, змісту та характеру інформації;

- розробка та запровадження раціональних схем документообігу, що дозволять із найменшими затратами трудових, матеріальних та фінансових ресурсів забезпечити своєчасне виконання поставлених завдань;

- розробка та запровадження раціональної технології вирішення облікових завдань, що забезпечить злагоджене функціонування облікового механізму.

Також з урахуванням специфічних особливостей основних засобів організацію обліку необхідно спрямувати на реалізацію таких завдань:

1) документальне оформлення прав власника на основні засоби, а також операцій з їх придбання, списання, продажу або передавання;

2) розробити бухгалтерську модель економічного механізму амортизації, що сприятиме вирішенню проблем фінансового, внутрішньогосподарського обліку амортизаційних процесів;

3) збереження основних засобів як стратегічної частини приватної власності та унеможливлення крадіжок, розбирання, руйнування об'єктів у процесі їх використання та експлуатації;

4) управління основними засобами з метою максимально ефективного їх використання у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства;

5) виявлення економічних та юридичних наслідків господарських операцій з придбання, реконструкції, модернізації об'єктів або їх ліквідації.

Отже, теоретичні і практичні засади організації обліку основних засобів Філії необхідно удосконалювати у напрямі розширення її управлінських можливостей, максимально пристосовуючи до практичних потреб суб'єктів підприємницької діяльності, що виникають у процесі прийняття управлінських рішень щодо руху основних засобів та ефективності їх використання.

У процесі дослідження було встановлено, що бухгалтерський облік в сучасних умовах неможливий без використання інформаційних технологій. Існує багато програм, за допомогою яких можна раціонально використовувати час працівників бухгалтерії, скорочуючи обсяги ручної роботи з документами, такі як “1С: Підприємство” версія 8.2, “Парус”, “БЕСТ”, “Галактика” тощо. У кожної з програм, що пропонуються на ринку інформаційних послуг є свої переваги та недоліки.

Пропонуємо, порівняти облік основних засобів в програмах «1С:Підприємство» (версія 8.2), «Парус-Підприємство» і «Галактика» (табл. 2.2).



Таблиця 2.2

Порівняльна характеристика інформаційних систем «1С:Підприємство», «Парус-Підприємство» і «Галактика» (власна розробка)

№ з/п	Класифікаційна ознака	«1С:Підприємство»	«Парус-Підприємство»	«Галактика»
1	Клас програми	Управлінські системи
2	Призначення	Для ведення бухгалтерського обліку
3	Група споживачів	Бухгалтерія, управлінці
4	Об'єкт обліку	Середні та великі підприємства, корпорації	Малі і середні підприємства різних форм власності	Великі підприємства, багатогалузеві корпорації
5	Спосіб реалізації облікових функцій	Введенню операцій за шаблонами та за допомогою документів	Перевага надається введенню операцій за шаблонами
6	Комплексність виконання функцій	Інтегрована програма	Локальна програма	Інтегрована програма

З них дві програми (1С:Підприємство» (версія 8.2), «Парус-Підприємство») були у свій час впроваджені на ПАТ «Київоблгаз».

За порівняльною характеристикою три програми мають спільні риси - управлінська система автоматизації для ведення бухгалтерського обліку.

Розглянемо детальніше питання обліку основних засобів в цих системах. Схема організації обліку основних засобів у середовищі інформаційної системи «1С:Підприємство» зображено на рис. 2.14.

Таким чином, облік основних засобів в інформаційній системі «1С:Підприємство» поділяється на декілька етапів, які мають самостійне значення, нормативне регулювання та документальне оформлення. Так до даних етапів відносять надходження необоротних активів, зарахування їх на баланс, нарахування амортизації та вибуття.

Особливості організації обліку основних засобів в інформаційній системі «Парус-Підприємство» відображені на рис. 2.15.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.14 Схема організації обліку необоротних активів у середовищі інформаційної системи «1С: Підприємство» (власна розробка)

Тобто, в системі «Парус-Підприємство» використовується система «Інвентарна картка», яка ґрунтується на використанні регістру залишків засобів на рахунках та журналі господарських операцій.

Перейдімо до програми «Галактика». Схема обліку основних засобів в цій інформаційній системі зображена нижче на рисунку 2.16.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.15 Схема організації обліку необоротних активів у середовищі інформаційної системи «Парус-Підприємство» (власна розробка)

Значною відмінністю програми «Галактика» від інших є використання контурів - сукупності програмних модулів, що забезпечують облік усіх видів матеріальних, нематеріальних, фінансових засобів та обслуговування їх руху, складання звітних документів підприємства, тощо.

Таким чином, для автоматизації бухгалтерського обліку основних засобів на Філії можна використовувати будь-яку з перелічених інформаційних систем. Але, враховуючи, що досліджена в дипломній роботі програма «1С: Підприємство 8.2» довела свою ефективність із формуванням звітів також, пропонуємо автоматизувати окремі ділянки обліку з її допомогою.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.16 Схема організації обліку необоротних активів у середовищі інформаційної системи «Галактика» (власна розробка)

На сучасному етапі за умов переходу економіки України до ринкових відносин особливо важливим і практично значущим для забезпечення беззбиткової діяльності суб'єктів господарювання та запобігання їх банкрутства є систематичний та якісний аналіз фінансового стану і фінансової діяльності підприємства. В процесі проведення аналізу фінансових звітів проводять оцінку господарських операцій, виявляють фактори та причини досягнутого стану. Дані проведеного аналізу використовують у підготовці та обґрунтуванні при прийнятті управлінських рішень, для виявлення та мобілізації резервів господарської діяльності.

У своїй диcертації В. Сопко рекомендує удосконалити структуру пасивів бухгалтерського балансу форми 1, яка складається з чотирьох розділів і наведена в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Рекомендована структура пасивів бухгалтерського балансу

Номер розділу та статті	Назва розділу та статей	Код	рядка
		наявний	пропонується
1.	Власний капітал
1.1	Статутний капітал	300	300
1.2	Пайовий капітал	310	310
1.3	Додатковий вкладений капітал	320	320
1.4	Інший додатковий капітал	330	330
1.5	Резервний капітал	340	340
1.6	Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	350
1.7	Неоплачений капітал	360	360
1.8	Вилучений капітал	370	370
1.9	Усього за розділом 1	380	380
2.	Забезпечення майбутніх витрат і платежів та доходи майбутніх періодів
2.1	Забезпечення виплат персоналу	400	400
2.2	Інші забезпечення	410	410
2.3	Цільове фінансування	420	420
2.4	Доходи майбутніх періодів	630	430
	Усього за розділом 2	430,630	440
3.	Позиковий капітал, залучений на основі контракту
3.1	Довгострокові зобов'язання строком понад 3 роки
3.1.1	Довгострокові кредити банків	440	500
3.1.2	Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	510
3.1.3	Інші довгострокові зобов'язання	470	520
	Усього за підрозділом 3.1	480	530
	Середньострокові зобов'язання строком від 1 року до 3 років
	Середньострокові кредити банків	440	550
	Інші середньострокові фінансові зобов'язання	450	560
	Інші середньострокові зобов'язання	470	570
	Усього за підрозділом 3.2	480	580
	Короткострокові зобов'язання строком від 3 місяців до 1 року
	Короткострокові кредити банків	500	600
	Короткострокова заборгованість за:	510
	- довгостроковими зобов'язаннями	510	610
	- середньостроковими зобов'язаннями	510	620
	Інші короткострокові фінансові зобов'язання	520	630
	Інші короткострокові зобов'язання	610	640
	Усього за підрозділом 3.3	620	650
	Поточні зобов'язання строком до 3-х місяців
	Поточні кредити банків	500	700

Подобные документы

• Організація і методика аудиту доходів підприємства

  Визнання доходів та їх відображення у фінансовій звітності. Підтвердження достовірності інформації звіту з фінансових результатів. Етапи аудиторської перевірки доходів підприємства. Особливості аудиту в умовах комп’ютерних інформаційних систем.
  
  курсовая работа [81,3 K], добавлен 29.11.2010
  

• Особливості організації обліку оплати праці на сільськогосподарському підприємстві

  Значення організації обліку на підприємстві сільськогосподарської галузі. Організація первинного обліку праці та її оплати. Формування облікової інформації про розрахунок заробітної плати і соціального страхування з застосуванням комп’ютерних технологій.
  
  курсовая работа [62,2 K], добавлен 13.04.2012
  

• Основи організації бухгалтерського обліку

  Загальна будова облікового процесу. Визначення об’єктів його організації. Форми організації бухгалтерського обліку. Методи нормування та визначення чисельності облікового персоналу. Організація первинного обліку грошових коштів в касі і на рахунках банку.
  
  контрольная работа [48,9 K], добавлен 22.04.2010
  

• Організація бухгалтерського обліку в агентській страховій компанії "Автогард"

  Загальний аналіз ринку комп’ютерних програм з бухгалтерського обліку та підходи щодо автоматизації обліку на підприємстві. Коротка характеристика підприємства. Особливості ведення бухгалтерського обліку в агентській страховій компанії "Автогард".
  
  отчет по практике [78,2 K], добавлен 17.11.2013
  

• Основи податкового обліку, аналізу і аудиту витрат підприємства

  Аналіз фінансового стану підприємства. Економічна характеристика основних показників діяльності організації. Методика проведення аудиту витрат на підприємстві. Особливості організації податкового обліку витрат компанії в умовах комп’ютерних технологій.
  
  дипломная работа [834,6 K], добавлен 04.10.2015
  

• Організація бухгалтерського обліку і аудиту та методика визначення і відображення у звітності фінансових результатів діяльності підприємства "АСТРАЛ-сервіс"

  Зміст фінансових результатів та використання прибутку підприємств з урахуванням факторів їх формування. Організація аналітичного та синтетичного обліку і аудиту та методика відображення у звітності фінансових результатів діяльності ТОВ "АСТРАЛ-сервіс".
  
  дипломная работа [382,6 K], добавлен 12.01.2012
  

• Облік та контроль фінансових результатів в умовах ТОВ "Клімат Індустрії"

  Фінансові результати, як об'єкт бухгалтерського обліку. Задачі обліку фінансових результатів та характеристика облікової політики підприємства. Організація бухгалтерського обліку фінансових результатів. Контроль фінансових результатів.
  
  дипломная работа [260,8 K], добавлен 10.11.2003
  

• Фінансовий облік розрахунків з оплати праці

  Економіко-правове забезпечення нормативної бази регулювання обліку розрахунків з оплати праці. Організація облікової політики на підприємстві. Проведення аудиту оплати праці та облік розрахунків з оплати праці з використанням комп'ютерних технологій.
  
  курсовая работа [76,3 K], добавлен 22.10.2014
  

• Організація обліку основних засобів

  Значення та принципи організації обліку основних засобів. Організація їх первинного обліку. Особливості організації обліку основних засобів в умовах автоматизації облікового процесу. Структура коду інвентарних номерів. Етапів обліку основних засобів.
  
  курсовая работа [274,0 K], добавлен 06.10.2011
  

• Управлінські інформаційні системи в аналізі і аудиті

  Поняття та структура управлінських систем в аналізі. Вплив системи баз даних на систему бухгалтерського обліку, його процедури. Використання комп'ютеризованих методів аудиту. Внутрішній контроль у системах обліку в он-лайнових комп’ютерних мережах.
  
  курс лекций [1,3 M], добавлен 12.04.2014
  

• Організація облікового процесу на підприємстві

  Організація роботи бухгалтерської служби і матеріально-відповідальних осіб підприємства. Ресурси підприємства та їх вплив на організацію облікового процесу. Формування системи звітності підприємства. Об’єкти оподаткування, формування податків та їх облік.
  
  отчет по практике [111,9 K], добавлен 07.06.2015
  

• Організація обліку, аналізу і аудиту в умовах застосування комп’ютерної техніки на ПАТ "Свеський насосний завод"

  Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Побудова структури його облікового апарату в умовах застосування комп’ютерної техніки. Автоматизація внутрішнього аудиту та удосконалення його організації в середовищі інформаційної системи.
  
  дипломная работа [1,5 M], добавлен 12.03.2013
  

• Порядок формування та облік фінансових результатів

  Аналіз діючих систем обліку фінансових результатів, правильної організації бухгалтерського обліку. Проблеми переходу України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Облік доходів, витрат і фінансових результатів сільськогосподарських підприємств.
  
  курсовая работа [52,9 K], добавлен 20.11.2010
  

• Організація облікового процесу на підприємстві

  Організація синтетичного і аналітичного обліку основних засобів сільхозпідприємства. Склад та класифікація нематеріальних активів. Організація складського господарства та первинного обліку на складі. Ліміт залишку готівки в касі, порядок його розрахунку
  
  отчет по практике [134,8 K], добавлен 24.06.2010
  

• Значення і завдання бухгалтерського обліку фінансових результатів підприємства

  Характеристика фінансово-господарської діяльності ВАТ "Полтавасортнасіннєовоч" та організація бухгалтерського обліку. Аналіз фінансових результатів підприємства. Порядок використання прибутку та його відображення у фінансовій звітності підприємства.
  
  дипломная работа [846,3 K], добавлен 28.12.2011
  

• Податкові розрахунки в системі бухгалтерського обліку

  Обгрунтування економічної сутності податкових розрахунків у системі бухгалтерського обліку. Критерії узгодження облікової і податкової методик визначення категорій доходів і витрат. Шляхи вдосконалення облікового забезпечення податкових розрахунків.
  
  реферат [24,4 K], добавлен 18.12.2010
  

• Організація бухгалтерського обліку на прикладі КСП "Балинське"

  Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку, обліку власного капіталу, зобов’язань, оборотних активів, витрат, доходів і результатів діяльності підприємства. Інформаційне та ергономічне забезпечення обліку, контролю і аналізу.
  
  отчет по практике [710,8 K], добавлен 10.12.2013
  

• Організація обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

  Оцінка організації облікового процесу в ДП "Малинський лісгосп АПК". Відображення господарських операцій з обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками. Форми первинних документів для обліку виробничих запасів, його інформаційне забезпечення.
  
  курсовая работа [49,9 K], добавлен 23.11.2011
  

• Організація бухгалтерського обліку на молочно-переробному підприємстві

  Загальна характеристика підприємства та організація обліку та аудиту на підприємстві. Аналіз фінансового стану. Особливості обліку фінансових інвестицій. Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності.
  
  дипломная работа [386,9 K], добавлен 10.05.2013
  

• Первинні бухгалтерські документи в системі облікового процесу

  Форми бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Організаційно-економічна характеристика Дніпропетровської митниці та аналіз показників її діяльності. Організація та методологія первинного обліку у фінансово-господарській діяльності митних органів.
  
  дипломная работа [304,5 K], добавлен 15.06.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам