Фінансовий аналіз діяльності підприємств з метою упередження банкрутства: теорія і методологія

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

ГАЛЕНКО ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 657.338:334.68

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

З МЕТОЮ УПЕРЕДЖЕННЯ БАНКРУТСТВА:

ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ

Спеціальність 08.00.09 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

КИЇВ-2009

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі обліку підприємницької діяльності ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий консультант:

доктор економічних наук, професор

Кужельний Микола Васильович,

ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Житна Інна Павлівна,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля,

завідувач кафедри обліку і аналізу господарської діяльності

доктор економічних наук, професор

Кіндрацька Любомира Максимівна,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

завідувач кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу

доктор економічних наук, професор

Шкарабан Степан Іванович,

Тернопільський національний економічний університет,

завідувач кафедри економічного аналізу

Захист відбудеться «_25__» грудня 2009 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 у ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, аудиторія 203.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 - Г, ауд. 601.

Автореферат розісланий «_25_» листопада 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.Д. Шарапов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інститут банкрутства визначається невід'ємною частиною ринкового господарства. За стабільних економічних умов він є могутнім стимулом ефективної роботи підприємств всіх форм власності, гарантуючи одночасно економічні інтереси кредиторів, а також держави, як загального регулятора ринку. На нормальні умови функціонування підприємств протягом останніх років суттєво вплинула світова економічна криза, що зумовило необхідність пристосовуватись до існуючої реальності з метою утриматися на ринку та продовжувати свою діяльність. Прагнення зберегти фінансову стабільність і платоспроможність об'єктивно пов'язане із пошуком ефективних напрямів підвищення прибутковості та доходності, оскільки тенденція зниження абсолютної суми прибутку відслідковується майже в усіх сферах економіки. Це призводить до збільшення кількості збиткових, неплатоспроможних підприємств із нестійкою фінансовою стабільністю. Антикризові заходи вимагають розширеного і поглибленого спостереження за станом діяльності підприємства, ідентифікації таких негативних явищ як спад обсягів виробництва, зниження якості та конкурентоспроможності продукції, коливання обсягів продажу.

Підвищенню дієвості антикризових заходів сприяє розроблення моделей і методів для оцінки динаміки стану підприємств та рекомендацій щодо усунення негативних моментів та прийняття адекватних управлінських рішень. Головне місце у формуванні антикризових заходів займають процедури фінансового аналізу, які уможливлюють вияви симптомів ймовірного банкрутства, оцінку його рівня та визначення причин його виникнення. У цьому зв'язку назріла гостра потреба у вивченні чинних методик аналізу фінансового стану підприємств, удосконалення методології фінансового аналізу з метою упередження і прогнозування банкрутства та розроблення рекомендацій щодо їх застосування. Актуальність теми дисертації обумовлена відсутністю належного теоретичного, методичного і законодавчого забезпечення фінансового аналізу діяльності підприємств з метою упередження банкрутства, а також необхідністю проведення системних досліджень з питань формування цілісної наукової парадигми аналізу банкрутства; визначення функціональних та інституційних особливостей системи фінансового аналізу неспроможноcті діяльності; прогнозування банкрутства з урахуванням концепції життєвого циклу підприємств та динаміки його економічних характеристик, що сприятиме підвищенню об'єктивності інформації про функціонування та перспективи розвитку вітчизняних підприємств та економіки в цілому.

В основу дослідження та розробки теоретико-методологічних основ фінансового аналізу діяльності підприємств з метою упередження банкрутства покладено праці відомих вітчизняних та закордонних вчених. Різноплановий підхід до розгляду теоретико-практичних основ проведення процедур банкрутства представлено у роботах О. Барановського, І. Бланка, В. Гейця, О. Мендрула, П. Полякова, Р. Попова, О. Терещенка, Є. Фірсової, А. Ялового. Результати наукових досліджень в сфері методології та організації фінансового аналізу і прогнозування фінансового стану підприємств висвітлені у роботах таких вчених, як: М. Баканов, І. Житна, В. Ковальов, Є. Мних, П. Савицька, В. Сопко, М. Чумаченко, А. Шеремет, С. Шкарабан.

За останні роки опубліковані ґрунтовні розробки вітчизняних та російських вчених з проблем банкрутства в системі фінансового аналізу, присвячені зокрема формуванню його методичного апарату. Це дослідження Л. Давидової, Ю. Зайцевої, Г. Крамаренко, А. Матвійчука, О. Островської, М. Фірсової, П. Щеглової. В основу робіт вищезазначених авторів покладено праці західних вчених: С. Альтмана, І. Бівера, Л. Грінера, Дж. Моссіна, М. Самуельса, Д. Тобіна, Р. Таффлера, В. Шарпа. Утім, поки що зарубіжний досвід ще не повною мірою адаптовано до умов вітчизняної економіки, і зокрема до специфічних умов, характерних для сучасного етапу розвитку економіки.

Аналіз наукових джерел за темою дослідження свідчить про відсутність публікацій з питань методичного забезпечення аналізу неспроможності діяльності. Наявні дослідження носять загальний характер: у них не розкрито галузеву специфіку в методиках оцінки фінансового стану та не враховано концепцію життєвого циклу при прогнозуванні банкрутства. В економічній науковій літературі також недостатньо глибоко розроблено теоретичні, методологічні та прикладні аспекти організації фінансового аналізу діяльності підприємств з метою упередження та ідентифікації банкрутства. Нагальна потреба розв'язання зазначених проблем зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена відповідно до плану науково-дослідних робіт ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» і є складовою теми «Удосконалення обліку і контролю в галузях економіки» (№ державної реєстрації 0103U004766), яка виконувалася на кафедрі обліку підприємницької діяльності. Особисто автором в рамках теми підготовлено частину розділу «Фінансовий аналіз», де обґрунтовано шляхи вдосконалення теоретичного і методичного забезпечення фінансового аналізу підприємств-банкрутів.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробленні пропозицій щодо розвитку методології фінансового аналізу, обґрунтуванні концептуальних теоретичних засад організації системи фінансового аналізу діяльності підприємств з метою прогнозування і упередження банкрутства.

Для досягнення поставленої мети у роботі передбачено виконання комплексу взаємопов'язаних завдань, зокрема:

- дослідити економічну сутність, теоретичні та функціональні аспекти процесу банкрутства;

- сформувати теоретичну парадигму щодо функціональної залежності методичного апарату фінансового аналізу від життєвого циклу підприємства;

- обґрунтувати базові принципи та визначити структуру системи фінансового аналізу неспроможності діяльності;

- розробити концепцію санаційного аудиту при ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності;

- визначити основні шляхи вдосконалення фінансової звітності в умовах банкрутства;

- узагальнити досвід застосування класичних методів фінансового аналізу з метою прогнозування банкрутства та розробити пропозиції щодо доцільності їх впровадження на вітчизняних підприємствах;

- розкрити організаційно-методологічні особливості формування комплексу показників фінансового стану в процесі упередження банкрутства;

- визначити концептуальні засади формування методики дискримінантного аналізу для ідентифікації банкрутства;

- обґрунтувати теоретичні і розробити методичні рекомендації щодо застосування комплексної моделі фінансового аналізу підприємств-банкрутів;

- запропонувати модель фінансового аналізу діяльності підприємств з метою упередження банкрутства, у якій враховується динаміка розвитку підприємства, вплив галузевих особливостей, прогнозування фінансової стабільності та стадії його життєвого циклу.

Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти фінансового аналізу діяльності підприємств різних галузей з метою упередження їх банкрутства.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання господарських операцій, явищ та процесів. При дослідженні теоретичних аспектів системи фінансового аналізу застосовані методи індукції та дедукції, класифікації і порівняльних характеристик, наукової абстракції (для побудови динамічних, комплексних моделей фінансового аналізу неспроможності діяльності), а також абстрактно-логічний, монографічний та методи теоретичного узагальнення і порівняння (для розкриття сукупності дефініцій «банкрутство», «неплатоспроможність», «санація»). Історичний і системний підходи використано при дослідженні генезису процесу банкрутства, а також для моделювання фінансової звітності підприємств-банкрутів. Застосовано також статистико-економічні методи (порівняння, статистичного спостереження, групування, табличного подання результатів), методи експертного оцінювання і дискримінантного аналізу (для розрахунку показників фінансового стану та визначення ймовірності банкрутства). Використано методичні прийоми зведення, групування та вибірки даних при розробленні моделі дискримінантного аналізу для ідентифікації банкрутства. Під час реалізації поставлених у дисертації завдань здійснено комп'ютерну обробку даних на базі програми «Oracle».

Інформаційною базою дослідження є монографічна література, наукові статті вітчизняних та зарубіжних вчених з економічної теорії права, економічного аналізу, бухгалтерського обліку та аудиту, довідково-інформаційні видання, матеріали науково-практичних конференцій, фінансова та статистична звітність підприємств, матеріали анкетного обстеження неспроможних підприємств, матеріали мережі Інтернет, офіційні матеріали міжнародних організацій, авторські розробки з проблем дослідження, а також нормативні документи державних органів України, законодавчі документи з питань обліку, аналізу та аудиту.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні теоретичних, методологічних та прикладних засад фінансового аналізу неспроможності діяльності підприємств та обґрунтуванні рекомендацій щодо застосування методів фінансового аналізу в процесі прогнозування та упередження банкрутства. У результаті дослідження отримані такі найбільш вагомі результати:

вперше:

- представлено організаційну структуру процесу аналізу діяльності підприємств з метою упередження банкрутства, яка включає структуровані блоки, що відображають усі параметри фінансового аналізу підприємства. У сукупності блоки формують логічно побудовану інформаційну систему, що дозволяє відслідковувати розвиток підприємства та оцінювати стан бізнесу з визначенням етапів життєвого циклу;

- визначено сутність наукової інтерпретації поняття «аналіз банкрутства», як процедури виявлення рівня наближення фінансового стану підприємства до фактичної неспроможності подальшої діяльності. Основний акцент зроблено на однозначності одержаного в результаті аналізу висновку: підприємство є банкрутом або ні;

- обґрунтовано методичні підходи щодо удосконалення теорії та організації системи фінансового аналізу банкрутства. На відміну від існуючої практики, вони забезпечують відображення економічних параметрів підприємств-банкрутів у динаміці, що дозволяє досягти цілісності в логічній структурі запропонованого комплексу економічних показників об'єкта дослідження;

- з використанням процедур дискримінантного аналізу розроблено методику аналізу з метою ідентифікації банкрутства вітчизняних підприємств. Її використання забезпечує достовірне визначення класу платоспроможності підприємства, врахування його галузевої специфіки та його територіального розташування, оперативне виявлення негативних симптомів, ідентифікацію фінансової неспроможності і підтверджує об'єктивну недосконалість класичних методик аналізу виявлення ознак банкрутства у сучасних умовах господарювання;

- розроблено комплекс показників для аналізу діяльності підприємств з метою упередження банкрутства з урахуванням етапів життєвого циклу, галузевої специфіки, класифікації видів діяльності та показників впливу зовнішнього середовища з використанням інформації щодо динаміки ринкової рівноваги. Це забезпечує отримання реальних результатів аналізу, розширення сфери впливу цих результатів на управлінські процеси прогнозування ймовірності банкрутства, що уможливлює прийняття оперативних управлінських рішень щодо його упередження;

удосконалено:

- підходи до визначення економічної сутності поняття банкрутства. Зокрема розмежовано юридичний і фінансовий аспекти банкрутства, виділено специфічні форми прояву банкрутства на різних стадіях розвитку кризового стану, що уможливлює достовірне визначення фінансової складової в процесі ідентифікації банкрутства;

- класифікацію інструментів аналізу банкрутства з урахуванням правового, економічного та фінансового змісту, яка дозволяє виявити рівень взаємозв'язку між різними прийомами аналізу;

- зміст процедури порушення справи про банкрутство: запропоновано ввести обов'язкову судову експертизу, що дозволяє на законних підставах проводити аналіз фінансового стану боржника, визначати рівень його неспроможності, комплексно ідентифікувати стадію банкрутства, встановлювати причини неплатоспроможності, виявляти ознаки фіктивного чи навмисного банкрутства;

- термінологічну базу методичного забезпечення аналізу банкрутства. Це дозволяє при проведенні аналізу врахувати всі особливості економічної і фінансової діяльності та ідентифікувати банкрутство достовірним шляхом, з точним визначенням його стадії;

- методологічну базу аналізу діяльності підприємств з метою упередження банкрутства: обґрунтовано логічність поділу його методології на дві складові: загально-зовнішню і конкретно-внутрішню. Внаслідок цього можливо більш обґрунтовано моделювати життєвий цикл підприємства і прогнозувати варіанти його розвитку;

- структуру аналізу діяльності підприємств з метою упередження банкрутства з виокремленням трьох складових - елементної, функціональної та процесної. Це дозволяє достовірним шляхом визначати місце і роль кожного структурного елементу в системі фінансового аналізу та в загальному механізмі функціонування підприємств у кризових умовах на основі принципу системності;

- склад організаційно-інформаційного процесу виявлення ознак банкрутства шляхом його доповнення обов'язковим аудитом в період санаційних заходів і при ліквідаційних процедурах. Це забезпечує зниження інформаційного ризику, та зменшення впливу фактору суб'єктивності в прийнятті рішень;

- методику проведення аналізу і оцінки діяльності підприємств з метою упередження банкрутства через обрання ефективних прийомів аналізу, комплексу аналітичних показників та коефіцієнтів. У запропонованій методиці усунуто недоліки існуючих методик, що дозволяє критично оцінювати фінансовий стан підприємств із визначенням етапів життєвого циклу;

дістало подальшого розвитку:

- організаційні та методичні засади складання фінансової звітності в умовах санації, а також підходи до кількісного та якісного складу показників різних форм звітності в умовах банкрутства, що забезпечує отримання повної, корисної та неупередженої інформації для користувачів;

- обґрунтування напрямів розвитку методології фінансового аналізу в умовах банкрутства: розроблено нові підходи щодо управління підприємством-банкрутом та систематизовано аналітичні методи ідентифікації стану бізнесу. Це дозволяє підвищити ефективність роботи підприємства в кризових умовах;

- методи прогнозування та розрахунку показників платоспроможності, ліквідності, рентабельності, фінансової спроможності, методи визначення етапів життєвого циклу підприємств та варіанти концепції досягнення оптимальних значень цих показників, що в процесі проведення аналізу діяльності підприємств з метою упередження банкрутства забезпечує зовнішніх і внутрішніх користувачів аналітичною інформацією для моделювання шляхів виходу із стану неспроможності на новий, економічно вигідний для підприємства етап життєвого циклу.

Практичне значення одержаних результатів: основні теоретичні й методологічні положення роботи доведено до рівня узагальнених пропозицій і форми, придатної для використання у практичній діяльності суб'єктів господарювання в процесі фінансового аналізу з метою ідентифікації ознак банкрутства, а також органів державної влади, які здійснюють регулювання економічної діяльності в Україні.

Практична спрямованість отриманих результатів підтверджується довідками про впровадження результатів дослідження:

- організаційно-методичні засади процесу запровадження обов'язкової судової експертизи в рамках нової процедури судового процесу в справі про неспроможність, що дозволить вивести аналіз банкрутства за рамки арбітражного управління, як інноваційний експеримент впроваджено у практичну діяльність Науково-дослідного інституту судової експертизи Міністерства юстиції України (довідка № 3456/05 від 05.06.09);

- комплексна модель аналізу діяльності підприємств з метою ідентифікації банкрутства знайшла своє відображення при опрацюванні заходів із забезпечення економічної безпеки України та підготовці пропозицій Кабінету Міністрів України в частині положень проектів Стратегії та Національної програми забезпечення економічної безпеки України, які розроблялись Службою безпеки України (довідка № 22/1871 від 15.06.09);

- науково-методичні рекомендації щодо проведення поглибленого фінансового аналізу на підприємствах різних галузей знайшли своє використання у діяльності Управління з питань банкрутства Міністерства економіки України (довідка № 15-21/1011 від 30.06.09);

- методику розрахунків показників фінансового стану підприємств-банкрутів покладено в основу нормативних документів регіонального рівня, що розроблялися Головним управлінням комунальної власності Київської міської державної адміністрації (довідка № 042/3/9-5699 від 03.07.09);

- практичні пропозиції щодо удосконалення структурних елементів форм санаційного, проміжного та ліквідаційного балансів були застосовані при формуванні Положення про бухгалтерський облік підприємств, що перебувають у стані неспроможності на період ліквідаційних заходів, яке розроблялось Державним підприємством «Укрархбудінформ» Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (довідка №1516/4 від 04.04.09);

- методичні рекомендації щодо фінансового аналізу діяльності підприємств з метою упередження їх банкрутства знайшли відображення у стандартах та регламентах фінансово-облікової діяльності ТОВ «Бізнес Формат-Краща Практика» (довідка № 1-212 від 12.05.08);

- результати дисертації використано в науково-дослідних роботах та в навчальному процесі ТОВ «Міжнародний інститут бізнес освіти Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана ( довідка № 144 від 16.04.09).

Особистий внесок здобувача полягає в удосконаленні теоретичних, методологічних і організаційних аспектів фінансового аналізу підприємств з метою упередження банкрутства. Наукові положення, розробки, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, є результатом самостійної наукової роботи автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та пропозиції, які є результатом особистого вкладу здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях:

«Становлення та розвиток обліку, контролю і аналізу в Україні» Міжнародна наукова конференція (16-17 березня м. Київ, КНЕУ, 2006р.); «Сучасні тенденції міжнародних економічних відносин» Міжвідомча наукова конференція (17 травня м. Київ, НДІ МВ НАУ, ІСЕМВ НАН України, 2006 р.); «Регіональні проблеми та перспективи розвитку ринків збуту наукової продукції» (м. Київ, УКРІНТЕІ, 2006р.); «Теорія і практика сучасної економіки» Міжнародна науково-практична конференція (4-6 жовтня Черкаси: ЧДTУ, 2006 р.); «Международное инновационное развитие и инновационное сотрудничество: состояние, проблемы и перспективы» Международный инновационный форум Содружества независимых государств (Национальная академия наук Украины, Симферополь, Алушта, 2006 г.); «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України» Всеукраїнська науково-практична конференція (9-10 листопада Суми: УАБС НБУ, 2006 р.); «Теорія і практика економічного аналізу: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку» Міжнародна науково-практична конференція (10-12 жовтня Тернопіль: ТНЕУ, «Економічна думка» 2006 р.); «Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених (22-23 лютого Тернопіль: Економічна думка, 2007 р.); «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства» Науково-практична конференція (м. Львів: «Львівська політехніка», 20-22 квітня 2007 р.); «Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки» Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених (21-23 березня Луганськ, 2007 р.); «Менеджмент предпринимательской деятельности» Всеукраинская научно-практическая конференция студентов, аспирантов, докторантов (Симферополь, Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, 2007 г.); «Інноваційні процеси економічного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» Всеукраїнська конференція молодих учених і студентів. (26-27 квітня Тернопіль, ТНЕУ 2007р.); «Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика» Міжнародна науково - практична конференція (31 травня - 1 червня Суми: УАБС НБУ 2007 р.); «Эффективные инструменты современных наук - 2007» Международная научно-практическая конференция (Днепропетровск: Наука и образование, 2007 г.); «Теория и практика экономики и предпринимательства» Международная научно-практическая конференция, (г. Алушта 10-12 мая 2007 г.); «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» Міжнародна науково-практична конференція (1-13 квітня 2007р. Черкаси: ЧДТУ); «Маркетинг у третьому тисячолітті» Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених, (15-16 травня 2007р. м. Донецьк); «Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір» Міжнародна наукова конференція студентів і молодих учених (18 травня 2007р. Мелітополь: МІДМУ ГУ “ЗІДМУ”); «Тенденции развития экономики и формирование современной системы управления внешнеэкономическими связями предприятия» Международная научно-практическая конференция (30-31 марта 2007 года. - Симферополь); «Научный прогресс на рубеже тысячелетий - 2007» Международная научно-практическая конференция (Экономические науки. - Днепропетровск: Наука и образование, 2007 г.); «Актуальные проблемы научных исследований - 2007» Международная научно-практическая конференция (Экономические науки Днепропетровск: Наука и образование, 2007 г.); «Dynamika naukowych badan - 2007» Miedzynarodowа konferencjа (Ekonomiczne nauki.: Przemysl. Nauka i studia, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 60 наукових праць, загальним обсягом - 56,89 д.а., з них: 2 монографії, 1 навчально-методичний посібник, 29 статей у наукових фахових виданнях, 28 у інших виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 386 сторінок друкованого тексту, містить 45 таблиць на 18 сторінках, 41 рисунок на 28 сторінках, список використаних джерел з 395 найменувань на 35 сторінках, 3 додатки, розміщених на 36 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення та апробацію одержаних результатів.

У розділі 1 «Теоретичні засади банкрутства підприємств» розкрито економіко-правову сутність, здійснено розгорнутий критичний аналіз та вдосконалено елементи механізму банкрутства, опрацьовано багатофакторну класифікацію причин банкрутства, проведено моніторинг нормативно-правового поля інституту банкрутства та визначено і обґрунтовано основні напрями його удосконалення, розроблено організаційно-фінансовий механізм проведення діагностики банкрутства у межах судового процесу, сформовано термінологічну матрицю обстеження понять «банкрутство», «неплатоспроможність», «санація».

Дослідження сучасних підходів до трактування та характеристики економічної категорії «банкрутство» свідчить про її складність, яка, передусім, пов'язана із її дворівневим проявом. Ідентифікація першого рівня, макроекономічного, зумовлена процесами структурної перебудови в межах економічної системи, які спричиняють ланцюгову реакцію на другому - мікроекономічному рівні, де головним суб'єктом виступає окреме підприємство. Сучасна система інформаційного забезпечення механізму прийняття управлінських рішень суб'єктів господарювання робить їх фінансово-господарську діяльність найбільш продуктивним об'єктом дослідження для підсистеми фінансового аналізу на різних стадіях банкрутства.

Узагальнення варіантів тлумачення сутності банкрутства для мікрорівневої економічної сфери дозволило виокремити два основних підходи, які зумовлені певними цілями, базуються на різних критеріях, мають відповідні форми прояву та формують суміжні категорії - фінансову та юридичну. Встановлено, що в основу першої покладено критерій неоплатності, а власне банкрутство як фінансове поняття набуває форми якісної характеристики фактичного стану підприємства, тобто заключного етапу розвитку кризової ситуації (банкрутства); друга - базується на критерії неплатоспроможності і являє собою інструмент фінансового оздоровлення, а у випадку негативного результату проведення цієї процедури виявляє себе як підтверджена і визнана судом кількісна характеристика стану боржника.

Ознакою науково-обгрунтованого та придатного для практичного використання поля теоретичних засад банкрутства підприємств виступає оптимальна класифікація причин банкрутства. На основі проведеного вивчення західних та вітчизняних наукових видань за тематикою банкрутства та фактичних матеріалів щодо ідентифікації банкрутства різних підприємств у дисертаційній роботі запропоновано та обґрунтовано авторську факторну класифікацію причин банкрутства підприємств.

Логічним підсумком проведеної класифікації став висновок про тісний взаємозв'язок та взаємообумовленість причин банкрутства. Комплексний аналіз запропонованої багаторівневої класифікації довів, що упередження, подолання і ліквідація негативних наслідків банкрутства значною мірою залежать від ролі і можливостей кожного з учасників ринкових відносин.

У процесі моніторингу вітчизняного нормативно-правового поля виявлено потребу у: розробці і визначенні інших, крім надання фінансової допомоги, заходів у межах досудової санації (реорганізація боржника, продаж частини майна, а також реструктуризація заборгованості і розстрочка платежів); визначенні терміну досудової санації; наданні статусу обов'язковості процедурі судової експертизи та розширення етапів процедури порушення справи про банкрутство; закріпленні фінансово-аналітичних процедур, супроводження процедури банкрутства.

В процесі опрацювання якісних параметрів судової експертизи сформульовано та обґрунтовано необхідність здійснення в її межах таких заходів: аналіз реального фінансового стану боржника і визначення рівня його неплатоспроможності; комплексна діагностика банкрутства; встановлення справжніх причин неспроможності (у випадку виявлення останньої); виявлення ознак фіктивного або навмисного банкрутства.

Умотивовано, що процес судової експертизи потребує не тільки організаційно-правового забезпечення, але й створення певної організаційно-фінансової основи для її реалізації. Розгляд послідовності етапів процесу банкрутства дав змогу дійти висновку про необхідність запуску фінансового механізму на етапі подачі заяви про визнання банкрутом у господарський суд. Для реалізації цієї пропозиції автором розроблено модель організаційно-фінансового механізму діагностики банкрутства в межах судового процесу.

Тезаурус вітчизняної сфери банкрутства знаходиться на стадії формування та постійного форматування. Нечіткість та часткова невизначеність його окремих положень призводить до невпорядкованості та низької дієвості процедури банкрутства, а також існуючих підходів до його діагностики і механізмів упередження. Для забезпечення термінологічної єдності бази інституту банкрутства необхідно доопрацювати: нормативно-правові та методично-довідкові джерела; теоретико-методологічні та науково-практичні дослідження, учбово-навчальну літературу.

За результатами оцінки змістовного аспекту елементів визначених інформаційних секторів встановлено, що найбільш вагомими та водночас проблемними термінами сфери банкрутства виступають дефініції «банкрутство», «неплатоспроможність», «санація». Термінологічну матрицю аналізу зазначених понять з виокремленням позитивних моментів існуючих тлумачень, проблемних питань та пропозицій щодо уточнення зазначених термінів наведено у табл.1.

У розділі 2 «Банкрутство у системі фінансового аналізу підприємств: теоретико-методологічні підходи» розширено уявлення про концепцію життєвого циклу підприємств з урахуванням такого економічного явища, як банкрутство, доведено необхідність проведення аналізу банкрутства на всіх стадіях життєвого циклу підприємства та сформовано його методику, розроблено основні положення теоретико-методологічного базису аналізу банкрутства.

Умотивовано необхідність оптимізації механізмів управління господарською діяльністю в умовах невизначеності та нестабільності економічного середовища як на макро-, так і на мікрорівнях шляхом розроблення відповідних «упереджувальних» моделей фінансового аналізу (методик виявлення і діагностики стану неплатоспроможності підприємства та його потенційного банкрутства), методології фінансово-аналітичних заходів з упередження банкрутства підприємства, опрацювання фінансово-економічного аспекту юридичної процедури банкрутства.

Таблиця 1. Термінологічна матриця змісту понять «банкрутство», «неплатоспроможність», «санація» наявних у нормативно-правових актах та науково-методичній літературі

	Назва терміну
	«банкрутство»	«неплатоспроможність»	«санація»
Позитивні моменти існуючих тлумачень (+)	Законодавчо розроблені засади інституту банкрутства в Україні; виокремлення його термінології у самостійну статтю Закону; широке представлення та трактування цього терміну в методичній та науковій літературі.	Законодавча констатація неплатоспроможного стану окремого суб'єкта господарювання; обговорення терміну в методичній та науково-теоретичній літературі	Законодавча констатація важливості санації окремого суб'єкта господарювання; увага до терміна в методичній та науково-теоретичній літературі
Проблемні питання існуючих тлумачень (-)	Термін вітчизняної практики банкрутства не є достатнім для такого складного економічного механізму та юридичної процедури, яким є банкрутство.	Невизначеність та нечітке формулювання цієї важливої фінансово-економічної категорії призводить до неврегульованості та юридичних зловживань у сфері господарського права.	Некоректність терміна «досудова санація»; наявність цього терміна у нормативно-правовому полі, формує невірну уяву про те, що санаційні заходи - справа судових інстанцій, а не суб'єкта господарювання, його засновників, учасників, власників.
Пропозиції щодо уточнення терміну	1. Розмежувати визначення терміна з фінансово-економічної та юридичної позиції. 2. В основу визначення банкрутства як юридичного інституту покласти закріплене Законом визначення терміну за умови окремих уточнень. 3. Визначення терміна як фінансово-економічної категорії потребує розробки системи спеціальних найбільш характерних індикаторів та показників.	1. Закріпити єдине визначення терміна у всій нормативно-правовій базі. 2. Уточнити його зміст щодо фіксації певного часового моменту та якісних параметрів. 3. Для уточнення терміна можливий підхід «від зворотного» з використанням змістовного навантаження терміна «платоспроможність». 4. Уточнити поняття «повна неплатоспроможність», «технічна неплатоспроможність».	1. Структурувати поняття «санація» у такий спосіб: - санація (в т. ч. санація економічна та санація фінансова); - судова санація (в т. ч. санаційна експертиза та безпосередньо судова санація). 2. Закріпити єдину термінологію з питань санації у всій нормативно-правовій базі. 3. Законодавчо закріпити поняття: - санаційний аудит; - санаційний баланс.

З'ясовано, що якісне проведення діагностики платоспроможності підприємства з метою підвищення її ефективності потребує чіткого розуміння економічної сутності поняття «життєвого циклу підприємства». Результатом вивчення сучасних підходів до його трактування став висновок: концепція життєвого циклу підприємства відображає дію законів циклічного розвитку та спадаючої ефективності еволюційного удосконалення систем з урахуванням динаміки ринкової рівноваги, тобто зміни попиту, пропозиції, обсягу продажів і ціни рівноваги. В процесі авторського опрацювання існуючих моделей життєвого циклу через призму власного бачення цієї проблематики (ідентифікація та визначення основних фаз циклу, їх характеристика у часі та просторі) запропоновано модернізовану схему множинної динаміки життєвого циклу підприємства в контексті вірогідності банкрутства на кожній із стадій.

Передбачувана в її межах багатоваріантність рішень базується на аналізі діяльності підприємства загалом та на фінансовому аналізі в умовах банкрутства зокрема. Наголошено, що об'єктом фінансового аналізу з метою прогнозування ймовірної банкрутства має стати весь життєвий цикл у часі, а наслідком - реакція підприємства на його результати, яка матиме такі формопрояви: суб'єкт, змінюючи технологію, переходить на новий цикл свого розвитку; суб'єкт стає перманентним банкрутом; суб'єкт за умов проведення певних санаційних заходів стабілізує положення і протягом певного часу позбавляється статусу банкрута.

Для забезпечення ефективної дії механізму фінансового аналізу з метою упередження банкрутства необхідно аналізувати не тільки показники внутрішнього стану підприємства з урахуванням динаміки його розвитку, але й одночасно досліджувати вплив зовнішнього середовища через динаміку ринкової рівноваги, що дозволить моделювати життєвий цикл підприємства і оптимізувати прогнози щодо можливих варіантів його розвитку.

Розвиток методичних позицій фінансового аналізу з метою упередження банкрутства потребує поглиблення та опрацювання його теоретико-методологічних положень. З метою конкретизації методологічних положень у дисертації розроблено напрями розвитку методології фінансового аналізу неспроможності діяльності, її структуру та завдання.

Поглиблення теоретичних основ зазначеного напряму аналізу сприяло зміні інтерпретації фінансового аналізу банкрутства і представленні його як процесу виявлення рівня наближення фінансового стану підприємства до фактичної неспроможності або банкрутства у його фінансовому аспекті. Одночасно доведено необхідність розширення таких традиційних його складових: експрес-аналіз (визначення об'єктів «кризового поля», яке реалізує загрозу банкрутства підприємства; формування системи індикаторів ідентифікації банкрутства підприємств; аналіз окремих елементів стадій банкрутства підприємства, здійснюваних стандартними методами; попередня оцінка масштабів банкрутства підприємства) та фундаментального аналізу банкрутства (встановлення вагомості проблематики для підприємства та визначення першочерговості у її вирішенні; систематизація основних факторів розвитку банкрутства підприємства та проведення комплексного фундаментального аналізу оцінки їх впливу на банкрутство підприємства; прогнозування розвитку банкрутства під дією цих факторів та спроможності підприємства усунути загрозу банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу; кінцеве визначення масштабів банкрутства).

Для досягнення повноти охоплення внутрішньої структури підсистеми аналізу підприємства з метою упередження банкрутства об'єктів дослідження, в роботі наголошено на виокремленні елементної (досліджуються місце і роль елементів), функціональної (вивчаються види та напрями діяльності) та процесної (опрацьовується технологія управління) площин.

У розділі 3 «Інформаційно-методичне забезпечення фінансового аналізу підприємств на різних стадіях банкрутства» систематизовано та поглиблено засади підготовки бухгалтерської звітності підприємств на різних стадіях банкрутства, розроблено пропозиції щодо зміни її складу та змісту, обґрунтовано теоретико-організаційні положення аудиту підприємств-банкрутів.

В кризових умовах фінансова звітність набуває особливого значення для прийняття управлінських рішень, оскільки є основою інформаційної бази наскрізного моніторингу фінансового стану підприємства на будь-якому етапі процесу банкрутства. Аналізуючи загально відомі принципи побудови системи бухгалтерського обліку, автор акцентує увагу на тому, що вони чітко визначені лише в межах сфери діючих підприємств, у яких відсутні наміри або необхідність ліквідації. Виявлено обмеженість застосування елементів базово-функціонального апарату бухгалтерського обліку в умовах банкрутства, особливо в частині принципу безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, послідовності. Це доводить необхідність перегляду положень облікової політики підприємства у стані банкрутства, а з дати відкриття ліквідаційних процедур - скасування раніше чинного наказу про облікову політику підприємства з одночасним введенням в дію Положення про бухгалтерський облік на період ліквідаційних заходів.

Враховуючи вагоме значення оцінки статей бухгалтерського балансу підприємства в умовах банкрутства, в роботі обґрунтовано необхідність застосування механізму реалізаційної та, зокрема, ліквідаційної оцінки при формуванні ліквідаційних балансів, рекомендовано методи їх проведення, визначено підходи щодо визначення відповідних видів вартості.

На основі побудови схеми взаємовідносин підприємства-банкрута та суб'єктів, зацікавлених у інформації про його стан, визначено напрями та зміст їх інформаційних потреб на всіх стадіях процесу банкрутства. Це дозволило сформувати вимоги до форм та структури фінансової звітності на етапах ліквідаційних і санаційних процедур. Автором доведено необхідність ротації позицій фінансової звітності підприємства на стадіях банкрутства, здійснено перегляд її елементів та розроблено пропозиції щодо складу номенклатури статей проміжного та остаточного ліквідаційних балансів, звіту про рух грошових коштів; представлено та обґрунтовано номенклатуру додаткових форм звітності.

Враховуючи нечіткість трактування сутності поняття «проміжний ліквідаційний баланс», запропоновано таке його розуміння: проміжний ліквідаційний баланс - система показників, яка характеризує майновий та фінансовий стан підприємства і відображає величину реальної конкурсної маси, суми пред'явлених і непред'явлених вимог кредиторів, власний капітал підприємства. Законодавчо закріплене передування процесу формування конкурсної маси процедурі складання проміжного ліквідаційного балансу, а також вимоги до його реалізації, обумовили опрацювання етапів проведення останнього, на основі чого в роботі представлено алгоритм визначення сукупної кредиторської заборгованості. З метою забезпечення повноти й достовірності інформації проміжного ліквідаційного балансу розроблено поетапний механізм його підготовки.

На першому етапі проводиться інвентаризація майна, фінансових вимог й зобов'язань з метою врахування усієї сукупності об'єктів обліку; на другому етапі - коригування статей балансу через списання майна, що не належить на правах власності або втратило вартість в результаті ліквідаційних процедур, та заборгованості зі строком давності, що закінчився.

Пошуки шляхів підвищення якості інформаційного забезпечення аналізу банкрутства підприємств сприяли визнанню та констатації важливої ролі аудиту, як надійного інструменту зниження інформаційного ризику та прийняття ефективних рішень у період санаційних заходів. Його мета - вихід підприємства із кризи.

На основі систематизації та критичної оцінки існуючих наукових підходів, а також практичних вимог до методики та організації аудиту підприємств-банкрутів, у роботі запропоновано шляхи вдосконалення процесу планування та проведення аудиту, визначено засоби підвищення рівня його суттєвості та продуктивності, виокремлено базові елементи алгоритму комплексного аудиту процесу банкрутства та з'ясовано його особливості, обґрунтовано обов'язковість проведення аудиту діяльності всіх підприємств-банкрутів, визначено кваліфікаційні вимоги до аудиторів, які здійснюють санаційний аудит.

Розв'язання через аудит підприємства-банкрута широкого кола проблем передбачає необхідність проведення аудиторської перевірки, здійснення управлінських функцій, оскільки вихід із кризового стану прямо залежить від якості прийнятих антикризових рішень. Йдеться про санаційний аудит з метою оцінки продуктивності та ефективності управління. Важливість даного напряму аудиту, реальна практична потреба активізує необхідність його ідентифікації як окремого виду професійної аудиторської діяльності.

У роботі розроблено теоретичні та організаційні положення санаційного аудиту, а саме: ідентифіковано його об'єкти, сформовано коло завдань у ході різних процедур банкрутства, визначено послідовність їх реалізації, встановлено склад необхідних процедур для реалізації програми санаційного аудиту, опрацьовано поетапну технологію його здійснення.

Наголошуючи на санаційному аудиті автор не пропагує його винятковості. Проведене порівняння санаційного та фінансового аудиту в контексті їх цільового спрямування доводить необхідність комплексного застосування їх процедур з метою забезпечення синергічного ефекту у зниженні інформаційного ризику на підприємствах - банкрутах.

У розділі 4 «Адаптація класичних методів фінансового аналізу до сучасних умов господарювання» на основі класифікації інструментів фінансового аналізу банкрутства проведено систематизацію та критичну оцінку методів та моделей аналізу неспроможності діяльності підприємств, алгоритму аналізу звітності для виявлення ознак банкрутства при проведенні досудової санації.

Світовою теорією та практикою фінансового аналізу банкрутства підприємств сформовано значну кількість методичних підходів та інструментів. Їх кількісно-якісна різноманітність потребує упорядкування та визначення оптимальної сукупності, яка має забезпечити комплекс найбільш ефективних показників, що характеризують стан платоспроможності підприємств. На основі вивчення значної кількості варіацій обраного об'єкту дослідження, в роботі здійснено класифікацію інструментів аналізу підприємств з метою упередження банкрутства.

У процесі її формування, детальної характеристики кожного елементу класифікаційної схеми та проведеного за її результатами критичного аналізу обґрунтовано оптимальність вибору первинного критерію класифікації - належність методів до сфери економічного аналізу або інших наукових напрямів.

Доведено потребу в рівноцінному застосуванні інструментів математичних та статистичних дисциплін, оцінено переваги на недоліки описаних методів.

За результатами оцінки опрацьованих методик аналізу і прогнозування банкрутства підприємств у кризових умовах доведено, що найбільш оптимальними є моделі Р. Ліса, Г. Чонаєвої та затверджена нормативна методика Міністерством економіки України. Їх використання забезпечує отримання повної інформації для прийняття антикризових управлінських рішень, яка адекватно відображає фінансову ситуацію на вітчизняних підприємствах.

У роботі наголошено на важливості узгодження різних методик аналізу банкрутства підприємств з метою порівняння та підвищення інформативності їх результатів. Дослідження підтверджує відсутність єдиного підходу як до обрання комплексу показників, так і до методів, що використовуються для ідентифікації банкрутства підприємств: в проаналізованих роботах більше 100 показників об'єднуються у 20 груп (кластерів), при цьому окремі показники відносяться у різні групи, кількість яких не реґламентується. Показово, що деякі автори пропонують для аналізу неспроможності підприємства тільки 4 показники, а в інших - більше 40, збіг техніко-економічних показників коливається від 5% до 40%. За цих умов завдання систематизації підходів до аналізу банкрутства в аспекті контролюючої та регулюючої управлінських функцій стає першочерговим.

Умотивовано, що розробці єдиної методики аналізу фінансового стану суб'єкта господарювання з метою упередження та прогнозування банкрутства має передувати процедура корегування нормативних значень окремих показників з урахуванням галузевої належності підприємств. На виконання цього завдання в роботі обґрунтовано форматування основних показників фінансового стану підприємства на різних стадіях банкрутства за п'ятьма блоками: блок аналізу ліквідності та платоспроможності, блок стійкості фінансового стану й ефективності функціонування підприємства, блок аналізу ділової активності, блок аналізу рентабельності, блок експертизи факторів, що обумовлюють міру невизначеності стану бізнесу. В межах кожного блоку проведено оцінку дієвості та адекватності показників щодо реалій ведення діяльності на основі звітності 270 вітчизняних підприємств. За кожним блоковим елементом здійснено порівняльний аналіз методик розрахунку з метою обрання найефективнішої.

В процесі критичного аналізу методик, встановлено: обмеження ефективності методик аналізу, у яких застосовуються нормативні значення коефіцієнтів, якщо останні не диференційовані за видами економічної діяльності; проблеми застосування офіційної системи критеріїв для визначення незадовільної структури балансу; спрощення аналізу фінансового стану, який найчастіше зводиться до прямого розрахунку фінансових коефіцієнтів; некоректність при формуванні інтеґральних показників. Проаналізовані моделі не достатньо обґрунтовані, оскільки: вагові коефіцієнти у них визначені без урахування коригувань на відносну величину значень проміжних коефіцієнтів; в деяких моделях використовують показники, що відрізняються високою позитивною або негативною кореляцією чи функціональною залежністю між собою (моделі О. Зайцевої, А. Штельмана); при виборі показників допускається часткове ігнорування специфіки економічної ситуації та організації бізнесу в Україні та в інших країнах світу; прослідковується невідповідність західних моделей, побудованих на методі дискримінантного аналізу, вимогам вітчизняного інституту банкрутства, оскільки в їх основу покладено розрахункові дані країн-«авторів».

На основі опрацьованих методик та їх показників і коефіцієнтів, враховуючи необхідність як точності та адекватності результатів розрахунків, так і виявлення закономірностей та загальних тенденцій, в роботі розроблено та обґрунтовано алгоритм аналізу звітності для ідентифікації ознак банкрутства при проведенні досудової санації, який передбачає етапність та послідовність їх реалізації, комплекс показників і відповідну інтерпретацію.

Автором також проведено критичний аналіз методик аналізу підприємств на стадії банкрутства, які застосовуються на вітчизняних підприємствах. Об'єктом для практичної апробації та демонстрації якісних характеристик методик виступили 270 підприємств України, з яких відібрано 30 з рейтинговою оцінкою не менше 9,5 балів. Результати аналізу підтвердили недосконалість нормативних показників та певну необ'єктивність дискримінантних моделей.

Узагальнення результатів дослідження призвело до логічного висновку про необхідність створення об'єктивної методики оцінки ймовірності банкрутства, як для внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів. Це можливе за умов урахування таких факторів: міждержавних розходжень у розвитку економік; регіональних особливостей ведення бізнесу; специфіки різних видів економічної діяльності.

У розділі 5 «Методологія фінансового аналізу підприємств з метою упередження банкрутства» удосконалено методологічні позиції аналізу підприємств з метою упередження банкрутства, розроблено й описано комплексну модель фінансового аналізу підприємств з метою прогнозування та упередження банкрутства.

В роботі доведено, що застосування методики фінансового аналізу підприємств з метою визначення стадії банкрутства за допомогою дискримінантного аналізу передбачає вирішення кількох основних завдань: побудова вихідної бази фінансової інформації по підприємствах, що аналізуються, та їх угрупування за класами (табл. 2); формування вибірки аналітичних коефіцієнтів, які використовуватимуться при побудові класифікаційних функцій; структурування системи класифікаційних функцій за допомогою дискримінантного аналізу й визначення статистично-аналітичних характеристик; апробація розроблених моделей на іншій сукупності даних і співставлення отриманих результатів.

...