Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНЫЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана”

Обліково-економічний факультет

Кафедра обліку підприємницької діяльності

КУРСОВА РОБОТА

З науки ”Фінансовий облік - 2” на тему:

ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ (МШП), ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ДОКУМЕНТУВАННЯ

Ковпан Катерина Євгенівна

Київ 2015



Зміст

малоцінний швидкозношуваний фінансовий звітність

Вступ

1. Економічна сутність та класифікація малоцінних швидкозношуваних предметів

2. Документальне оформлення наявності та руху малоцінних та швидкозношуваних предметів(МШП)

3. Облік надходження та вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП)

4. Відображення інформацій про малоцінні швидкозношувані предметі у фінансовій звітності підприємства

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

У останні роки в методології бухгалтерського обліку України відбулися кардинальні зміни. З'явилися нові об'єкти бухгалтерського обліку, змінилася термінологія, система оподаткування тощо.

Демократизація суспільства розширила можливості юридичних осіб у виборі прийомів і способів ведення бухгалтерського обліку і фіксації їх в обліковій політиці. Істотні зміни сталися і в звітності. Її склад, порядок оцінки статей і зміст наблизилися до міжнародних стандартів.

Важливою, працемісткою та дуже складною ділянкою обліку в організаціях всіх форм власності і відомчої підпорядкованості є облік виробничих запасів і, відповідно, МШП як частини виробничих запасів (ВЗ). Від об'єктивності і достовірності інформації, що формується на цій дільниці обліку, залежать собівартість продукції, фінансовий результат, прибуток, сума ПДВ і т.д.

Дана курсова робота ставить за свою мету розкрити особливості обліку МШП. Як показує практика, при побудові облікової системи даного виду актива на підприємствах виникають дискусійні моменти, які інколи виникають від неоднозначного трактування російського законодавства в області обліку. Це призводить до виникнення спірних питань між підприємством і податковою інспекцією.

Мета і завдання облікуМШП.

Особливості,які виникають в області обліку даного виду активів, пов'язані передусім з економічною суттю предметів, що розглядаються. Неодмінною умовою функціонування підприємства є наявність оборотних коштів. Загалом, оборотні кошти можна поділити на оборотні виробничі фонди і фонди обігу.

У свою чергу оборотні виробничі фонди за речовим змістом є предметами праці і знаряддями праці, що враховуються в складі МШП. Виходячи з цього предмети, що розглядаються враховуються в складі коштів в обігу, а використовуються як кошти праці, для яких характерна багаторазова участ у виробничому процесі і поступове перенесення своєї вартості на продукцію, що виготовляється.

До числа нормативних документів, що регламентують сферу обліку, що розглядається, відносять:

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»;

Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Україні;

П(с)БО № 9 “Запаси”, № 16 “Витрати”;

Закон України “Про ПДВ”;

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”;

Метою роботи є вивчення та практична оцінка обліку, аналізу та контролю наявності та руху МШП на підприємстві, а також напрямів їх удосконалення.

Виходячи з поставленої мети, можна сформувати завдання курсової роботи:

- вивчення теоретичних аспектів обліку МШП;

- організаційно-економічна характеристика підприємства та нормативно-правових аспектів його діяльності;

- висвітлення питань організації і ведення бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту МШП на підприємстві;

- на підставі узагальнених даних дослідження висунути рекомендації та пропозиції щодо обліку, аналізу і контролю МШП на підприємстві.

Предмет дослідження- сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів визнання, оцінки та обліку МШП.



Реферат

“Відображення в обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), особливості їх документування”

Структура та обсяг курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, трьох пунктів,висновків,списку використаної літератури і додатків. Основний текст курсової роботи викладено на 22 сторінках друкованого тексту. Робота містить 8 додатків. Список використаних літературних джерел включає14найменувань.

Ключові поняття роботи - малоцінні та швидкозношувані предмети, облік, амортизація (знос).

Мета курсової роботи - розкриття особливості методики обліку наявності, надходження, використання та вибуття МШП, розглянути порядок визнання та іх оцінку, показати порядок документального утворення об'єктів МШП, порядок відображення операцій з іх руху в системі рахунків бухгалтерського обліку.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання обліку наявності та руху МШП, порядок іх документального оформлення.

Об'єктом дослідження є МШП підприємства, облік іх наявності та вибуття.

Практичні результати дослідження. В курсовій роботі розглянуто: економічну сутність МШП, їх класифікацію, порядок визнання иа оцінку. Досліджено особливості обліку операцій з надходження та вибуття МШП, їх документального оформлення, порядок розкриття облікової інформації про МШП у фінансовій звітності підприємства. Досліджено проблеми, які виникають в обліку при реалізації об'єктів МШП.

Рік виконання курсової роботи: 2015-2016

Рік захисту курсової роботи: 2015



1. Економічна сутність та класифікація малоцінних швидкозношуваних предметів

До категорії малоцінних та швидкозношуваних предметів відносяться предмети праці, що неодноразово беруть участь у виробничому процесі підприємства.

До 1 січня 2000 року бухгалтерський облік малоцінних та швидкозношуваних предметів грунтувався на методологічних принципах, викладених у Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженому постановою КМУ від 03.04.93 р. № 250 (далі -- Положення № 250), і Вказівках по організації бухгалтерського обліку в Україні., затверджених наказом Міністерства фінансів України від 07.05.93 р. № 25.

Вищевказаними документами були встановлені три основних критерії для розмежування МШП і основних засобів:

вартість -- не вище 500 грн. за одиницю незалежно від терміну служби;

термін служби -- використовуються при виробництві продукції (робіт, послуг) протягом періоду, що не перевищує одного року незалежно від вартості;

наявність у переліку предметів, що відносяться до МШП.

При цьому п. 47 Положення № 250 містив перелік предметів, що відносяться до МШП, а саме:

знаряддя лову (трали, неводи, сіті й ін.) незалежно від вартості й терміну служби;

бензомоторні пилки, сучкорізи, сплавний трос, сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг, тимчасові будівлі в лісі з терміном експлуатації до двох років (пересувні будиночки, котлопункти, пилозаточні майстерні, бензозаправки й ін.);

спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного та масового виробництва визначених виробів чи для виготовлення індивідуального замовлення) незалежно від вартості;

спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні приналежності незалежно від їхньої вартості і терміну служби;

формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємств, а також одяг і взуття в установах охорони здоров'я, освіти, соціального захисту, що утримуються за рахунок бюджету, незалежно від вартості й терміну служби;

тимчасові (нетитульні) спорудження, пристрої і пристосування, витрати на зведення яких включаються в собівартість будівельно-монтажних робіт;

тара, призначена для збереження товарно-матеріальних цінностей на складах чи для здійснення технологічних процесів;

предмети, призначені для видачі напрокат незалежно від вартості;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птах, кролики, хутрові звірі, родини бджіл, а також піддослідні тварини;

багаторічні насадження, вирощувані в розплідниках як посадковий матеріал.

Вартість МШП, що знаходяться в експлуатації (за винятком спеціальних інструментів і пристосувань, тимчасових (нетитульних) споруджень, а також предметів, призначених для видачі напрокат), погашалася шляхом нарахування зносу одним із трьох способів:

щомісяця -- виходячи з відповідного терміну служби;

у розмірі 50 % вартості при передачі зі складу в експлуатацію, а інші 50 % (за винятком вартості 'їхнього можливого використання) -- при вибутті через непридатність;

у розмірі 100 % вартості -- при передачі зі складу в експлуатацію.

Метод нарахування зносу, обраний підприємством, установлювався наказом (розпорядженням) по підприємству про облікову політику на поточний календарний (фінансовий) рік.

Вартість спеціальних інструментів і пристосувань погашалася відповідно до встановленої норми чи кошторисною ставкою, розрахованою виходячи з кошторису витрат на їхніх виготовлення (придбання) і запланованого випуску продукції терміном до двох років.

Вартість спеціальних інструментів і пристосувань, призначених для індивідуальних замовлень чи використовуваних у масовому виробництві, дозволялося погашати в міру їхньої відпустки в виробництво чи експлуатацію.

Вартість тимчасових (нетитульних) споруджень, пристроїв і пристосувань погашалася щомісяця виходячи з їх: первісної (балансової) вартості за винятком вартості матеріалів, що передбачалося одержати від розбирання за цінами можливого використання чи реалізації., і терміну служби (якщо термін служби перевищує тривалість будівництва - виходячи з терміну будівництва).

Предмети вартістю до 10 грн. за одиницю списувалися на витрати в міру їхньої відпустки у виробництво й експлуатацію.

Зазначені критерії (тимчасовий і будівельний) та перелік предметів, що відносяться до МШП, дозволяли до 01.01.2000 р. досить чітко розмежовувати МШП і основні засоби для цілей як бухгалтерського, так і податкового обліку.

Введення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку істугно змінили підхід до класифікації таких предметів, що позначилося і на їхньому відображенні в бухгалтерському обліку.

Визначення МШП, що містяться в П(С)БО 9 звучать так: «До складу запасів відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети, використовувані протягом не більш одного року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з таких запасів продукції чи товарів і послуг».

У визначенні МШП, приведеному в П(С)БО 9, відсутній вартісний критерій і немає посилання ні на який перелік предметів, а передбачається лише один критерій при віднесенні предметів праці до складу МШП, а саме: предмети повинні використовуватися протягом не більш одного року.

Що стосується тих предметів, що відповідно до Положення № 250 класифікувалися як МШП, але термін служби яких перевищує один рік, то відповідно до вимог П(С)БО 7 такі предмети враховуються в складі інших необоротних матеріальних активів, а саме як малоцінні необоротні матеріальні активи.

Всі МШП згідно з вимогами П(С)БО класифікують виходячи з однієї з наступних ситуацій:

- якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і амортизують;

=> якщо МШП знаходяться на складі і відповідають вимогам П(С)БО 9 "Запаси", вони визнаються як запаси;

=> якщо МШП вже використовуються і строк їх експлуатації не перевищує одного року, їх кінцева вартість визначається затратами того періоду, в якому вони були передані в експлуатацію (списують на зменшення нерозподіленого прибутку). Якщо МШП передані в експлуатацію в поточному звітному періоді, вони визнаються витратами звітного періоду.

Таким чином, критерієм, що розмежовує віднесення предмета до однієї з розглянутих категорій (МШП чи МНМА) є термін його корисної експлуатації: якщо цей термін менше 1 року, то такий предмет враховується в складі «Запасів», а якщо більше 1 року -- у складі «Необоротних активів».

Введення П(С)БО надало підприємствам право самостійно приймати рішення про зарахування до складу МШП чи МНМА саме тих предметів, що відповідають зазначеному критерію. І хоча такий підхід до віднесення предметів до складу МШП без установленого вартісного критерію трохи незвичний для бухгалтера, з економічної точки зору він цілком обгрунтований: на двох різних підприємствах той самий предмет може знаходитися в експлуатації протягом різних періодів і, отже, може бути віднесений до різних видів активів.

При встановленні терміну корисного використання того чи іншого предмета необхідно враховувати різні фактори, що можуть вплинути на інтенсивність використання даного предмета у виробничому процесі, очікуваний фізичний знос, а також моральний знос, що виникає в результаті зміни й удосконалення виробництва. При цьому рекомендується також враховувати інформацію, приведену в паспорті (при наявності) на предмет, чи довідкову інформацію. Для документального оформлення такого рішення на підприємстві може бути створена комісія, що визначає очікуваний термін експлуатації конкретного виду предметів.

Таким чином, сьогодні малоцінні предмети можуть бути віднесені до складу «Запасів» (які відповідно відбиваються в складі запасів у розділі II активу балансу «Оборотні активи» у статті «Запаси») чи до необоротних матеріальних активів (які у свою чергу відбиваються в розділі І активу балансу «Необоротні активи» у статті «Основні засоби»).

2. Документальне оформлення наявності та руху малоцінних та швидкозношуваних предметів(МШП)

Документальне оформлення руху МШП є досить складним процесом, адже структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління.

МШП можуть надходити на склад підприємства від постачальників, від підзвітних осіб, з виробничих цехів, в результаті ліквідації основних засобів, з інших складів, за результатами інвентаризації тощо. В зв'язку з цим при надходженні запасів використовують різні форми первинних документів.

МШП надходять від постачальників із супровідними документами (рахунками-фактурами, рахунками, товаро-транспортними накладними і іншими документами, що підтверджують кількість вантажу, засвідчують постачальника та порядок сплати). Цінності, що надійшли без супроводжуючих документів і рахунків-фактур називають “невідфактуровані поставки”.

Виробничі запаси та МШП надходять, як правило, на склад підприємства. Під час прийому їх потрібно ретельно перевірити на відповідність кількості, якості, асортименту, що вказані в супроводжуючих документах. У випадках, коли є розбіжності кількості і якості з даними супроводжуючих документів, а також матеріалів, що надійшли без платіжних документів, складають акт про приймання матеріалів (ф. М-7). При цьому створюють комісію, в яку обов'язково включають МВО та представника постачальника (чи незацікавленої сторони).

При виявленні нестачі чи псуванні запасів, що надійшли залізничним, водним чи повітряним транспортом складають комерційний акт. Цей акт є основою для подання претензій до залізниці, пароплавства тощо про відшкодування збитків.

У разі надходження вантажу на склад без документів відділ постачання виписує Наказ складу про прийом вантажу без документів. Якщо не виявлено розбіжностей кількості і якості вантажу з даними супроводжуючих документів складають прибутковий ордер (ф. М-3). Якщо запаси надходять на склад з цехів виробництва чи з інших складів, то їх оприбутковують за допомогою накладної на внутрішнє переміщення матеріалів (ф. М-11), яка виписується у двох примірниках.

Первинні документи постачальників реєструють в журналі обліку надходження вантажів (ф. М-1).

Порядок документального оформлення операцій з відпуску виробничих запасів зі складів підприємства залежить від того, для яких потреб вони відпускаються: систематично на виробничі потреби або разово на адміністративні, виробничі та інші потреби. Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зі складу, є лімітно-забірні картки, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів.

Лімітно-забірна картка призначена для багаторазового відпуску запасів (протягом місяця). У лімітно-забірних картках визначається місячний ліміт відпуску запасів певного номенклатурного номеру (або декількох номерів). Ліміт визначається виходячи з виробничої програми та діючих норм витрат з урахуванням існуючих у цехах залишків невикористаних матеріалів на початок місяця. Лімітно-забірні картки виписуються у двох примірниках: один до початку місяця передається цеху-споживачу, другий - складу. Комірник постійно робить відмітку про кількість відпущеного матеріалу в обох примірниках лімітно-забірної картки і визначає залишок (сальдо) невикористаного ліміту. Факти відпуску підтверджуються двома підписами: зав.складом і одержувача матеріалів.

Зверхлімітний відпуск запасів на виробництво оформляють актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (ф. М-10). До зверхлімітного відпуску відносяться: додатковий відпуск запасів при перевиконанні підрозділами виробничих програм, при перевитратах по

поважній причині, при виправленні браку тощо. В акгі-вимозі

вказують причину зверхлімітного відпуску. Він виписується в двох екземплярах (один -- для отримувача, другий -- залишається в комірника).

Для оформлення одноразового відпуску та при переміщенні всередині підприємства (від однієї МВО до іншої) матеріальних цінностей використовують накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. М-11). Вона також виписується в двох екземплярах. Стороннім організаціям видача запасів оформляється наказами і накладними, товаротранспортними документами, рахунками-фактурами.

Первинні документи по надходженню і витрачанню виробничих запасів фіксуються в реєстрі приймання-здачі документів (ф. М-13). Реєстр складається в одному екземплярі та передається МВО разом з первинними документами в бухгалтерію (згідно графіку документообороту).

Первинні документи, призначені для оформлення операцій з руху запасів є підставою для ведення бухгалтерського і складського обліку запасів.

3. Облік надходження та вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів(МШП)

Інструкція № 291 не містить вичерпного переліку предметів, що відносяться до МШП.

Відповідно до Положення № 166 бухгалтерський облік МШП ведеться по місцях збереження і перебування, а також по особах, відповідальних за їхню схоронність, у розрізі наступних груп:

1. інструменти і пристосування загального користування;

2. спеціальні інструменти і спеціальні пристосування;

3. змінне устаткування;

4. технологічна тара;

5. виробничий інвентар;

6. господарський інвентар;

7. спеціальний одяг, спеціальне взуття і запобіжні пристосування;

8. постільні приналежності;

9. інші малоцінні та швидкозношувані предмети.

При віднесенні предметів до складу МШП, наведених у Положенні № 166, варто дотримуватись основного критерію -- термін корисного використання (експлуатації) цих предметів на підприємстві не повинний перевищувати один рік.

Для організації обліку МШП рекомендується застосовувати типові форми первинних документів, затверджені наказом Міністерства статистики України від 22.05.96р. № 145, а саме:

· форма № МШ-1 "Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристосувань)";

· форма № МШ-2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів";

· форма № МШ-3 "Замовлення на ремонт чи заточення інструментів (пристосувань)";

· форма № МШ-4 "Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів";

· форма № МШ-5 "Акт на списання інструментів і обмін їх на придатні";

· форма № МШ-6 "Особиста картка обліку спецодягу, спец, взуття і запобЬ:сних пристосувань";

· форма № МШ-7 "Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спец, взуття і запобіжних пристосувань";

· форма № МШ-8 "Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів". Оскільки організація обліку МШП в експлуатації має визначені особливості в залежності від видів предметів, розглянемо специфіку обліку найбільш розповсюджених з них.

Інструменти і пристосування загального користування

До інструментів і пристосувань загального користування відносяться механізовані і немеханізовані знаряддя праці загального призначення, а предмети, що прикріплюються також до машин, що служать для обробки матеріалів.

До групи інструментів відносяться: ріжучі, абразивні, слюсарно-монтажні і подібні їм інструменти, вимірювальні прилади, ударні, що давлять і ущільнюють знаряддя праці, включаючи механізовані знаряддя праці, що працюють за допомогою електроенергії, стиснутого повітря (штампи, прес-форми, моделі), і інші пристосування.

У Положенні № 166 приведені два варіанти організації обліку операцій по видачі інструментів і пристосувань зі складу в роздавальні комори. При першому варіанті всі операції по руху інструментів і пристосувань між складом і роздавальними коморами підприємства оформляються первинними документами в наступному порядку:

Операції по руху інструментів і пристосувань	Первинні документи
Одержання коморами інструментів і пристосувань зі складу	Лімітні карти чи накладні-вимоги
Повернення коморами інструментів і пристосувань на склад	Накладні-вимоги
Здача коморами негідних, зношених інструментів і пристосувань у виді брухту, утилю	Накладні-вимоги

У цьому випадку інструменти, що прийшли в непридатність, і пристосування списуються на підставі карток складського обліку.

При другому варіанті документальному оформленню підлягають тільки операції по руху інструментів і пристосувань, зв'язаних зі зміною запасів у роздавальних коморах. Цей варіант видачі інструментів і пристосувань прийнято називати методом обліку оборотного (обмінного) фонду інструментів в експлуатації.

При цьому варіанті комори обмінюють на складі негідні, зношені інструменти на придатні (штука на штуку), що не приводить до кількісної зміни запасів інструментів у коморах і тому не вимагає складання спеціального первинного документа на обмін. Такий варіант обліку доцільно застосовувати на підприємствах з добре організованою системою складського обліку й інструментальним господарством.

Даний варіант організації обліку передбачає виписку первинних документів тільки на операції по доукомплектуванню роздавальних комор відсутніми інструментами чи поверненню на центральний склад зайвих інструментів. Для обліку зміни запасу інструментів застосовується відомість форми № МШ-1, на підставі якої вносяться зміни в картки складського обліку матеріалів (типова форма № МФУ-12), що ведуться в роздавальній коморі І на складі.

Операції по обміну складом інструментів, що прийшли в непридатність, виробленому за принципом штука за штуку чи по заміні загублених інструментів оформляються актами форми № МШ-5 з додатком актів про поломку і втрату інструмента форми № МШ-4. Акт форми № МШ-5 є підставою для одержання на складі нового інструмента замість списаного.

Оперативний облік і контроль за схоронністю інструментів., видаваних у тимчасове користування на робочі місця, залежать від тривалості й інших умов їхнього закріплення за виконавцями.

Первісна видача інструментів і пристосувань на робочі місця в тривале користування виробляється відповідно до технологічних карт на підставі вимоги майстра і відбивається в картках обліку МШП форми № МШ-2, що відкриваються на кожного працівника, що одержав ці предмети. Одержання інструментів і пристосувань підтверджується підписом робітника в картці форми № МШ-2. Наступні видачі інструментів і пристосувань з роздавальної комори замість зношених документально не оформляються, а виробляються при пред'явленні акта вибуття форми № МШ-4.

Видача робітником інструментів у короткочасне користування контролюється за допомогою інструментальних марок (жетонів) без реєстрації в яких-небудь документах.

При одномарочній системі контролю робітник одержує інструмент із роздавальної комори на підставі пред'явленої інструментальної марки з вибитим табельним номером. Видаючи працівнику інструмент, комірник поміщає інструментальні марки з осередку стелажа, у яких зберігався виданий інструмент, і повертає їх робітнику після здачі інструмента в комору.

При двухмарочній системі видачі інструментів використовуються два види марок: з табельним номером робітника і з номенклатурним номером інструмента. Перший використовується для визначення, кому з робітників виданий інструмент у короткочасне користування, а другий дозволяє установити, скільки і які інструменти видані кожному робітнику.

Господарський інвентар

До господарського інвентарю відносяться предмети конторського і господарського оснащення: конторські меблі (столи, стільці, шафи, портьєри), вішалки, гардероби, протипожежний інвентар.

Інвентарна тара, використовувана для постійного збереження запасів, для обслуговування виробництва, як тару тривалого користування і нерозривно зв'язана з характером виробництва (наприклад, бочки на пивоварних і хімічних підприємствах), чи контейнери, предмети, що призначені для укладання і тимчасового збереження матеріалів, переміщення продукції усередині підприємства, відносяться до господарського чи виробничого інвентарю.

Господарський інвентар відпускається зі складу підприємства в експлуатацію особам, відповідальним за його схоронність, на підставі вимог, оформлених у встановленому порядку. Облік господарського інвентарю, отриманого зі складу, матеріально відповідальна особа веде в двох картках, одна э яких заповнюється по номенклатурних номерах інвентарю, а інша -- по окремих особах, яким виданий інвентар у користування.

Якщо господарський інвентар одержує зі складу безпосередньо особа, на яку покладена відповідальність за забезпечення його схоронності в цеху, чи відділі іншій службі, ця особа повинна здійснювати облік отриманого інвентарю в книзі (журналі), у якій указуються найменування і коротка характеристика предметів, дата надходження в експлуатацію, інвентарний номер, вартість, оцінка про вибуття.

Спеціальний одяг, спеціальне взуття і засоби індивідуального захисту

До спеціального одягу, спеціальному взуттю і засобів індивідуального захисту відносяться комбінезони, костюми, куртки, штани, халати, кожухи, різне взуття, рукавиці, окуляри, шоломи, протигази, респіратори і т.п.

Спецодяг і спецвзуття видаються працівникам тих професій і посад, що передбачені в типових галузевих нормах безкоштовної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття й інших засобів індивідуального захисту, або галузевих нормах, затверджених на підставі типових, відповідно до встановлених норм і термінів носіння незалежно від форми власності і галузевої приналежності підприємства, на якому працює даний працівник.

Видача, збереження і користування спецодягом, спецвзутгям і засобами індивідуального захисту здійснюються відповідно до порядку, установленого Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям і іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29.10.96р. № 170.

Облік видачі працівникам спецодягу і спецвзуття ведеться в особистій картці форми № МШ-6, у якій з описом і іншими даними, що характеризують такі предмети, відбиваються терміни їхнього носіння і відсоток придатності. Картка форми № МШ-6 ведеться в одному екземплярі і зберігається в місцях видачі спецодягу і спецвзуття до моменту їхнього вибуття через непридатність чи втрати. У випадку втрати спецодягу і спецвзуття в картці робиться запис про їхнє вибуття на підставі акта форми № МШ-4.

Крім спецодягу і спецвзуття індивідуального користування, працівникам може видаватися на час роботи черговий спецодяг, спецвзуття і захисні засоби. Дані предмети видаються тільки на час виконання робіт, для яких вони передбачені, чи можуть бути закріплені за визначеними робітниками місцями і передаватися від однієї зміни працівників іншій. Ці МШП повинні враховуватися на окремих картках форми № МШ-6 з оцінкою "Чергова".

Що стосується оформлення вибуття МШП, то для визначення їхньої непридатності до подальшого використання, чи неможливості неефективності проведення їхнього відновлення, ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання зазначених предметів на підприємстві створюються постійно діючі комісії. Дані комісії роблять огляд предметів, що підлягають списанню, установлюють їхню непридатність до відновлення і подальшого використання, визначають можливість використання чи реалізації матеріалів, що залишаються від предметів, що списуються, а також складають акт на списання МШП форми № МШ-5 чи № МШ-8 на підставі актів вибуття форми № МШ-4.

Відповідно до П(С)БО 9 придбані (отримані) МШП зараховуються на баланс по первісній вартості.

Первісною вартістю МШП, придбаних за плату, є собівартість, що складається з наступних фактичних витрат:

* сум, що сплачуються постачальнику (продавцю) відповідно до договору за винятком непрямих податків;

сум увізного мита;

* сум непрямих податків у зв'язку з придбанням МШП, що не відшкодовуються підприємству;

* транспортно-заготівельних витрат (витрат на заготівлю МШП, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування МШП усіма видами транспорту до місця їхнього використання, включаючи витрати по страхуванню ризиків транспортування МШП), Транспортно-заготівельні витрати включаються в собівартість придбаних МШП чи загальною сумою відбиваються на окремому субрахунку обліку запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку МШП на кінець звітного місяця і сумою МШП, що вибули (використаних, реалізованих, безоплатно переданих і т.п.) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до вибулих МШП, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості вибулих МШП із відображенням її на тих же рахунках обліку, у кореспонденції з якими відбите вибуття цих МШП. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається шляхом розподілу суми залишків транспортно-заготівельних на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку МШП на початок місяця і МШП, що надійшли за звітний місяць; * інших витрат, безпосередньо зв'язаних дз придбанням МШП і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях. До таких витрат відносяться прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якісно-технічних характеристик МШП.

Не включаються в первісну вартість МШП, а відносяться до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (установлені):

-- наднормативні втрати і нестачі МШП;

-- відсотки за користування позиками;

-- витрати на збут;

загальногосподарські й інші подібні витрати, безпосередньо не зв'язані з придбанням і доставкою МШП і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Первісною вартістю МШП, отриманих підприємством безоплатно, є їхня справедлива вартість. Вартість безоплатно отриманих МШП відбивається в складі інших доходів на рахунку 745 "Доходи від безоплатно отриманих активів" звітного періоду. Приклад

Підприємством безоплатно отриманий господарський інвентар, по справедливій вартості 270 грн.

У регістрах бухгалтерського обліку дана операція відбивається наступними записами:

№ п/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
			дебет	кредит
1	2	3	4	5	6
1	Прибуткова накладна	Оприбуткування госпінвентарю	22	631	270,00
Валовий дохід -- 270 грн.
2	Договір (лист) про безоплатну передачу	Відображення доходу підприємства від безоплатного отримання госпінвентарю	631	745	270,00
3	Бухгалтерська довідка	Списання суми доходу на фінансовий результат	745	793	270,00

Відповідно до П(С)БО 9 вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів, тобто списується з балансу підприємства.

Списання вартості запасів може відбуватися за допомогою одного з методів оцінки запасів, запропонованих у П(С)БО 9:

1. Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів

Суть цього методу полягає в тому, що вартість запасів, що вибувають визначається окремо по кожній одиниці запасів, тобто одиниця запасів вибуває по такій же вартості, по якій вона була оприбуткована при надходженні.

2. Метод середньозваженої собівартості

Оцінка по середньозваженій собівартості відбувається по кожній одиниці запасів розподілом сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й отриманих у звітному місяці запасів.

3. Метод нормативних витрат

При використанні цього методу собівартість запасів, що вибувають визначається виходячи з норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг). Норми витрат установлюються підприємством самостійно з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для того щоб нормативні витрати були максимально наближені до фактичних витрат, норми витрат і ціни повинні регулярно (наприклад, з періодичністю один раз на місяць) перевірятися і переглядатися підприємством.

4. Метод ціни продажів

Даний метод оцінки вартості вибуття запасів використовують підприємства торгівлі, який заснований на застосуванні середнього відсотка торгової націнки на товари. Собівартість реалізації в такому випадку визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки, що приходиться на реалізовані товари, визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається розподілом суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів.

5. Метод ФІФО

Оцінка запасів по методу ФІФО грунтується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, придбані першими, продаються першими, а запаси, що залишилися на кінець періоду, є запасами, що були придбані чи виготовлені в останню чергу. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по собівартості останніх за часом надходження запасів.

6. МетодЛІФО

Оцінка запасів по методу ЛІФО припускає, що запаси використовуються в послідовності, протилежній їхньому надходженню на підприємство, тобто першими вибувають одиниці запасів, що придбані чи виготовлені останніми, у результаті чого на кінець періоду залишаються одиниці запасів, придбані чи виготовлені першими. При цьому запаси, що вибувають першими, оцінюються по собівартості останніх за часом надходження запасів. Вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по собівартості перших за часом надходження запасів.

У залежності від обраного підприємством методу оцінки запасів, наприкінці звітного періоду вартість вибулих запасів списується на витрати.

Це означає, що в момент передачі МШП в експлуатацію, вони списуються з балансу, і 'їхня вартість включається до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

Надалі з метою забезпечення схоронності цих предметів в експлуатації, підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей, зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну їхнього фактичного використання.

У випадку повернення придатних для подальшого використання МШП на сі'лад, вони оприбутковуються по дебету рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношені предмети" і кредиту рахунка 71 "Інший операційний доход". Приклад

Протягом звітного періоду зі складу підприємства відпущені МШП: на капітальне будівництво -- 96 грн.; на виробництво продукції-- 740 грн.; на загальногосподарські потреби -- 83 грн.; для адміністративних потреб -- 230 грн.; на забезпечення збуту продукції-- 121 грн.;

для потреб житлово-комунальних і обслуговуючих господарств -- 45 грн. Через якийсь час частина МШП була повернута на склад на суму 60 грн. У бухгалтерському обліку дані операції відбиваються наступними записами:

№ п/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
			дебет	кредит
1	Лімітно-забірна карта, накладна-требування на відпустку (внутрішнє переміщення)	Видача МШП зі складу:
		для капітального будівництва	151	22	96,00
		для виробництва продукції	23	22	740,00
		для загальногосподарських потреб	91	22	83,00
		для адміністративних потреб	92	22	230,00
		для забезпечення збуту продукції	93	22	121,00
		для потреб житлово-комунальних і обслуговуючих господарств	949	22	45,00
2	Накладна-требування на відпустку (внутрішнє переміщення)	Повернення МШП на склад	22	719	60,00

Для відображення доходу від реалізації МШП і інших оборотних активів Планом рахунків передбачений субрахунок 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів". Сума доходу, отримана від реалізації МШП (без обліку сум ПДВ), списується на фінансовий результат і відбивається проводкою: дебет 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" і кредит субрахунку 791 "Результат основної діяльності". У дебет субрахунку 791 списується собівартість реалізованих МШП, а також'суми адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат

Для забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку і фінансової звіті юсті підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їхня наявність, стан і оцінка.

У Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 p. № 996-XIV зазначено, що об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначається власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим відповідно до законодавства.

Порядок проведення, документальне оформлення і терміни інвентаризації визначені Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, зі змінами і доповненнями.

Для проведення інвентаризації на підприємстві за наказом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія в складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, що очолюється керівником чи підприємства його заступником.

При проведенні інвентаризації комісія повинна визначити фактичну наявність і стан об'єктів шляхом підрахунку, виміру, зважування, огляду аж до лабораторних вимірів і аналізів у місцях збереження, а також наявність і стан об'єктів перевірки за матеріально відповідальними особами.

Інвентаризаційна комісія в присутності матеріально відповідальної особи визначає фактичну наявність залишків матеріальних цінностей і складає інвентаризаційні описи, у яких відбиваються найменування МШП, їхній номенклатурний номер, одиниці виміру, вид, сорт і інші відмітні ознаки. На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказується прописом число порядкових номерів МШП і загальна кількість у натуральних вимірниках. На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально відповідальна особа підтверджує своїм підписом, що всі матеріальні цінності перевірені, внесені в опис правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства складає порівнювальні відомості, в яких відбиваються фактичні залишки МШП і ті, що числяться по даним бухгалтерського обліку. Установлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку регулюються підприємством у наступному порядку.

Надлишки МШП, виявлені в ході інвентаризації, підлягають оприбуткуванню і віднесенню на результати фінансово-господарської діяльності підприємства з установленням причин їхнього виникнення.

Приклад

У ході інвентаризації на складі підприємства виявлені надлишки МШП на суму 4грн. У бухгалтерському обліку дана операція відбивається наступними записами:

№ п/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
			дебет	кредит
1	Акт інвентаризації	Оприбуткування надлишків МШП,	22	719	45,00
		виявлених при
		Інвентаризації
2	Бухгалтерська довідка	Відображення в складі фінансових результатів суми	719	791	45,00
		доходів від виявлених
		надлишків МШП

Відповідно до П(С)БО 9 суми виявлених нестач списуються на витрати звітного періоду. Суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винних осіб відбиваються на забалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Аналітичний облік по цьому рахунку ведеться по кожному списаному активу.

Після одержання відшкодування від винної особи, підприємство списує суму нестачі з забалансового рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Частина суми відшкодування, що надійшла від винної особи, списується на фінансовий результат підприємства, а інша частина підлягає перерахуванню в бюджет.

2.7.. РУХ МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

1. Придбання малоцінних та швидкозношуваних предметів, що використовуються у господарській діяльності: 1.1. Підприємство є платником ПДВ:

1.1.1. За попередньою оплатою:

* на дату оплати:

Дебет 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - платниками податку на додану вартість") або Дебет 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами - платниками ПДВ") Кредит 31 "Рахунки в банках"

* відображення податкового кредиту по ПДВ (при наявності податкової накладної):

Дебет 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість") Кредит 644 "Податковий кредит"

* на дату оприбуткування:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Дебет 644 "Податковий кредит"

Кредит 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - платниками ПДВ") або Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами - платниками ПДВ")

1.1.2. Придбання за штату:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Дебет 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

Кредит 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - платниками ПДВ") або Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами - платниками ПДВ")

1.1.3. Придбання через підзвітних осіб при отриманні ними авансу:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Дебет 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість") Кредит 372 "Розрахунки з підзвітними особами"

1.2. Підприємство не є платником ПДВ, або при наявності операцій, що звільняються від ПДВ, або не є об'єктом обкладення ПДВ: 1.2.1. Придбання за попередньою оплатою:

* на дату оплати:

Дебет 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - неплатниками ПДВ") або Дебет 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами - неплатниками ПДВ") Кредит 31 "Рахунки в банках"

* на дату оприбуткування:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Кредит 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - неплатниками ПДВ") або Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами неплатниками ПДВ")

1.2.3. Придбання через підзвітних осіб при отриманні ними авансу.

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Кредит 372 "Розрахунки з підзвітними особами"

2. Безоплатне надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 719 "Інші доходи від операційної діяльності"

3. Надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів як внесок до статутного капіталу:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 40 "Статутний капітал" або Кредит 46 "Неоплачений капітал"

4. Додаткові витрати, пов'язані з оприбуткуванням малоцінних та швидкозношуваних предметів, оплачувані підприємством:

* транспортні витрати:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Дебет 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість") Кредит 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - платниками ПДВ") або Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами - платниками ПДВ")

* страхування малоцінних та швидкозношуваних предметів, що знаходяться в дорозі:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 65 "Розрахунки за страхуванням"

* мито, митні збори:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами"

5. Оприбуткування малоцінних та швидкозношуваних предметів, придбаних в обмін на інші активи:

* при обміні на неподібні активи:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" або Кредит 742 "Дохід від реалізації необоротних активів"

* при обміні на подібні активи:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

6. Оприбуткування раніше не врахованих на балансі малоцінних та швидкозношуваних предметів:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 719 "Інші доходи від операційної діяльності"

7. Оприбуткування малоцінних та швидкозношуваних предметів, виготовлених на підприємстві:

Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 23 "Виробництво"

...