Особливість вдосконалення обліку готової продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Поняття про готову продукцію, її оцінку та завдання обліку

1.2 Синтетичний облік готової продукції: теоретичний аспект

1.3 Організація аналітичного обліку продукції на підприємстві

РОЗДІЛ 2. ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ ДП ЛРЗ «МОТОР»

2.1 Загальна економічна характеристика ДП МО України ЛРЗ «Мотор»

2.2 Фінансовий облік готової продукції та її реалізації на ДП ЛРЗ «МОТОР»

2.3 Проблемні питання обліку готової продукції, її реалізації та шляхи їх вирішення на ДП ЛРЗ «Мотор»

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ДП ЛРЗ «МОТОР»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Ведення фінансової бухгалтерії в Україні є обов'язковим для всіх підприємств. Фінансова бухгалтерія фіксує інформацію про поточні витрати у поелементному розрізі, а саме: прибутки підприємства, стан дебіторської та кредиторської заборгованості, розміри фінансових інвестицій, стан джерел фінансування тощо. Споживачами інформації фінансового обліку в основному виступають зовнішні щодо підприємства користувачі, тобто органи податкової служби, біржі, банки, інші фінансові інститути, постачальники та покупці, потенційні інвестори тощо.

Сьогодні загальний характер багатьох норм Правил (стандартів) дає бухгалтерам широке поле професійної творчості та спонукає до самостійного прийняття важливих рішень з облікових проблем.

В Україні прийнято 25 положень (стандартів) обліку, які охоплюють всі діючі МСБО (крім стандартів, які стосуються звітності банків і пенсійних фондів). Деякі національні стандарти об'єднують положення декількох МСБО, а в деяких випадках розробляються стандарти, зміст яких не має аналогу в міжнародних стандартах. Але всі національні стандарти базуються на МСБО та не суперечать їм.

Стандарти надають свободу вибору відповідних методів обліку, у зв'язку з чим бухгалтерські записи часто залежать від обраного методу. Вони описують проводки за кожним можливим методом, надають рекомендації щодо вибору найбільш вдалого методу для підприємств залежно рід специфіки їх діяльності. А бухгалтер обирає потрібні йому проводки відповідно до облікової політики.

Сьогодні він сам вирішує питання стосовно норм амортизації матеріальних і нематеріальних активів, питання про те, які платежі відносити на даний звітний період, а які капіталізувати (включити у витрати майбутніх періодів або віднести на незавершене виробництво), як списувати прострочену дебіторську заборгованість тощо. При цьому бухгалтер добре розуміє, що всі його рішення не мають відношення до розрахунків з бюджетом з податків. У держави свої норми, свої погляди, а у власника - свої.

Перехід України до ринкової економіки зумовив зміну системи обліку. Якщо протягом 1917-1991 pp. розвивалася єдина система бухгалтерського обліку, що обслуговувала єдиного власника - державу, то в умовах появи багатьох власників облік повинен адаптуватися до нових вимог. Так, конкуренція зумовлює поділ єдиної системи обліку на дві підсистеми - 1) фінансовий облік, який є відкритим для всіх зацікавлених його інформацією, та 2) управлінський, який забезпечує конфіденційну інформацію про витрати, доходи і прибуток за окремими видами продукції. Фінансовий облік є обов'язковим, регламентованим, а управлінський організовується в необхідному аспекті для задоволення інформаційних потреб менеджерів підприємства.

Все сказане вище можна застосувати до обліку готової продукції та її реалізації.

Таким чином, сьогодні немає чіткого шаблону, в який бухгалтер міг би підставляти потрібні суми. Відображаючи ту чи іншу операцію, бухгалтер аналізує її економічний зміст, від чого залежить визнання і відображення її у звітності.

Метою наукової роботи є обґрунтування теоретичних основ і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення обліку готову продукції та її реалізації для прийняття управлінських рішень.

Задля досягнення поставленої мети передбачено вирішення наступних завдань:

- визначити сутність готової продукції;

- вивчити особливості обліку готової продукції та її реалізації;

- встановити методику розрахунок фактичної собівартості реалізованої продукції;

- розглянути шляхи вдосконалення обліково-аналітичних процедур на підприємстві;

- вивчити теоретичні засади охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.

Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність ДП ЛРЗ «Мотор».

Предметом дослідження є методика і організація обліку готової продукції та її реалізації для прийняття управлінських рішень на ДП ЛРЗ «Мотор».

Основою методичних та теоретичних досліджень є загальнонаукові методичні прийоми пізнання дійсності, серед яких аналіз, синтез, моделювання, порівняння, групування, конкретизація. Також використовуються окремі методичні прийоми статистики та економічного аналізу - абсолютні та відносні величини. Для формування аналітичних таблиць, моделей, опрацювання фінансової інформації використано сучасні комп'ютерні технології.

Інформаційною базою наукової роботи є чинні нормативні документи, що регламентують управлінську діяльність підприємств державного сектору економіки та порядок організації аналізу на них, національні стандарти бухгалтерського обліку, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань аналізу витрат, матеріали міжнародних науково-практичних конференцій та семінарів, результати особистого досвіду та спостережень автора. У процесі дослідження використовувались дані фінансової, управлінської, податкової звітності ДП ЛРЗ «Мотор».

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Поняття про готову продукцію, її оцінку та завдання обліку

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів, відповідає затвердженим стандартам, пройшла технічний контроль підприємства і здана на склад або замовнику (покупцю) згідно з діючим порядком прийняття продукції. Продукція є результатом виробництва. Всі елементи виробничого процесу - сировина, матеріали, які перебувають на різних його стадіях - утворюють незавершене виробництво.

При організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формою, ступенем готовності і технологічною складністю (рис. 1.1.).

Рис. 1.1 Класифікація готової продукції за її характером

За технологічною складністю продукцію поділяють на просту і складну. При цьому вона може бути основною, побічною або супутньою. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція майже не відрізняється від основної, тому їх кількісні та якісні параметри визначають аналогічно основній продукції.

Супутня продукція - це продукція, отримана в одному технологічному циклі (процесі) одночасно з основною. За якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу має якісні та кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику.

Побічна продукція - це продукція, що утворюється в комплексних виробництвах паралельно з основною і, на відміну від супутньої (допоміжної), не потребує додаткових витрат [9, с. 195].

В поточному обліку продукція (робити, послуги) групується за укрупненими позиціями: вироби основного виробництва; товари широкого вжитку, вироблені з відходів; запасні частини; виконані роботи та надані послуги.

Для обліку виготовленої продукції Планом рахунків передбачено два рахунки - 26 "Готова продукція" та 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва". Ці рахунки активні, балансові, призначені для обліку господарських засобів.

Рахунок 26 "Готова продукція" використовується для узагальнення інформації про наявність та рух продукції, виготовленої підприємством.

По дебету рахунку 26 відображається надходження готової продукції власного виробництва за первісною вартістю, по кредиту - списання готової продукції за сумою відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, яка визначається у відсотках та обчислюється як відношення відхилень по залишку готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами.

Операції з обліку готової продукції відображаються в журналі-ордері № 10.

Рахунок 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції.

По дебету рахунку 27 відображається надходження сільськогосподарської продукції, по кредиту - вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.

На цьому рахунку обліковують продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу, наприклад, в дитячі садки, їдальні тощо); продукцію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах; продукцію, яка вирощена для годівлі худоби, наприклад зелену масу, корм, плоди тощо, а також побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій; насіння та посадкового матеріалу, включаючи саджанці, призначені для закладання та ремонту власних насаджень.

Продукція сільськогосподарського виробництва поточного року обліковується за плановою собівартістю, яку в кінці звітного періоду доводять до фактичної собівартості. Підприємства, які не обчислюють собівартість продукції, наприклад фермерські господарства, беруть її на облік за поточними (діючими на момент складання звітності) цінами. Різниця між фактичною і плановою собівартістю готової продукції, яка визначається в кінці року, відноситься пропорційно на рахунок продукції та на інші рахунки, на які ця продукція була списана протягом року [6, с. 234-238]..

Одним із основних завдань цінового обліку готової продукції є приведення різної продукції промисловості до єдиного вираження: ціновий показник дає можливість зробити підсумок різної продукції як одиничних виробничих одиниць, так і промисловості в цілому. В отриманні єдиного підсумку по різних видах продукції і полягає основне завдання оцінки продукції.

В бухгалтерському обліку готова продукція повинна оцінюватись відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" за первісною вартістю. Але оскільки вартість продукції може бути визначена лише після збирання всіх витрат та калькулювання її фактичної собівартості, постає потреба в щоденному обліку наявності та руху готової продукції для визначення її вартісних характеристик. При визначенні первісної вартості продукції (робіт, послуг) також керуються П(С)БО 16 "Витрати" [4].

Витрати на виробництво готової продукції включають прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, а також постійні та змінні виробничі накладні витрати.

Всі змінні витрати - прямі та накладні - розподіляються на кожну одиницю виробництва на базі фактичного використання виробничої потужності згідно з методом стандартних витрат. Постійні накладні виробничі витрати можуть бути як розподілені, так і нерозподілені.

Розподілені накладні витрати є елементом первісної вартості запасів готової продукції та незавершеного виробництва і представляють собою оцінені витрати, які ґрунтуютьсяг на нормальній потужності та відносяться на кожну одиницю продукції незавершеного виробництва.

Нерозподілені накладні виробничі витрати виникають лише тоді, коли продукції випущено менше нормальної потужності. В іншому випадку всі накладні виробничі витрати відносяться до собівартості.

Управлінські витрати до складу собівартості готової продукції не включаються. Такі витрати акумулюються на рахунку 92 "Адміністративні витрати" та відображаються в тому періоді, в якому виникли.

Порядок формування первісної вартості готової продукції подано на рис. 1.2.

Оцінка готової продукції при її продажу залежить від облікової політики підприємства, в частині оцінки запасів при їх вибутті. При цьому можуть застосовуватись методи, передбачені П(С)БО 9 "Запаси".

При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку зазначаються дві її оцінки: оцінка, що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою, - первісна вартість (по дебету рахунку 901 "Собівартість реалізації готової продукції"), та оцінка, що визначається за домовленістю сторін (по кредиту рахунку 701 "Дохід від реалізації готової продукції").

Рис. 1.2. Порядок формування первісної вартості готової продукції

Порядок проведення уцінки готової продукції аналогічний порядку проведення уцінки інших запасів. Він визначений Положенням про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затвердженого спільним Наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 15.12.1999 p. № 149/300, чинне з 09.01.2000 p..

1.2 Синтетичний облік готової продукції: теоретичний аспект

Випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю. Вони виписуються в двох примірниках, один з яких призначений для здавальника, а інший залишається на складі. Кількість виробів, що оприбутковуються на склад, їх вага та обсяг вимірюються, підраховуються і, при необхідності, зважуються.

Для обліку випуску готових виробів з виробництва бухгалтерія складає відомість випуску готової продукції, зданої на склади підприємства, в натуральному і вартісному вираженні. Дані цієї відомості використовують для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.

Накопичувальні відомості випуску готової продукції (в натуральному і вартісному вираженні) і накопичувальні відомості відвантаженої продукції заповнюються на підставі первинних документів протягом місяця.

Ціна проставляється на підставі номенклатури-цінника, наявність якого є однією з важливих умов організації обліку готової продукції. В ньому вказується вид кожного виробу, його відмінні ознаки (модель, артикул, марка, фасон тощо), привласнений йому код, сукупний номенклатурний номер, що закріплюється на весь час виробництва і збуту продукції на даному підприємстві, та облікові ціни [10, с. 327]..

При використанні електронно-обчислювальних машин (далі по тексту ЕОМ) в бухгалтерському обліку, крім номенклатури-цінника, розробляється комплекс довідників продукції, яка оподатковується і та не оподатковується різними видами податків, довідники середньоквартальної та середньорічної собівартості, платників та вантажоодержувачів. У вигляді довідників формалізуються і способи визначення суми рахунку за продукцію, відвантажену на внутрішній ринок та на експорт. В довідниках зазначається найменування виробу, коди видів товарної продукції, вироби та змінні параметри (ціна, собівартість, ставки податків тощо). Всі ці дані записують на машинний носій інформації та використовують для оперативного управління запасами продукції і для складання відповідної внутрішньої звітності.

В залежності від виду випуск готової продукції з виробництва оформлюється та відображається в обліку по-різному. Якщо продукція має речовий характер (виріб), то це означає, що її потрібно передати на склад. В такому разі оформлюються первинні документи і використовуються бухгалтерські рахунки, показані на рис. 1.3.



Рис. 1.3. Облік випуску готової продукції, що здається на склад і має кількісні та якісні характеристики

Якщо продукція не має натуральних параметрів - робота (ремонт) або послуга (транспортні послуги), - то в бухгалтерському обліку випуск рівнозначний передачі продукції замовнику, і тому факт випуску відображається в бухгалтерському обліку таким чином, як показано на рис. 1.4.

Рис. 1.4. Облік випуску готової продукції, що не здається на склад і не має кількісних та якісних характеристик

Коли продукція є унікальною (пароплав, будинок тощо), то відповідний випуск (передача замовнику) оформлюється документами і відображається записом, наведеним на рис. 1.5.

Рис. 1.5. Облік випуску готової продукції, яка не здається на склад

Відпуск (відвантаження) продукції покупцю оформлюється видатковими накладними, приймально-здавальними актами із зазначенням номера накладної і дати оформлення, номера і дати договору з замовником, назви та реквізитів замовника, одиниць виміру, кількості, оптової ціни і вартості.

На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) готова продукція обліковується в кількісному вираженні.

Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами:

1) в сортових картках складського обліку;

2) безкартковим способом.

При першому способі в бухгалтерії складають або обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі підрозділів-виробників та за місцями зберігання. При безкартковому способі за допомогою ЕОМ кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва і руху готових виробів у розрізі складів та інших місць зберігання. При цьому необхідно звернути особливу увагу на збалансованість даних з оприбуткування, відпуску і по залишках продукції. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються.

У картках або книгах складського обліку здійснюються записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.

При створенні повністю автоматизованих складів облік готової продукції в традиційній картковій формі не ведеться, а необхідні для управління дані отримують як інформацію по запиту. Картки замінюються оперативними машинограмами залишків та руху готової продукції по кожному найменуванню та виду [7, с. 326-329].

В кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції.

Аналітичний облік приймання та відпуску готової продукції, ведеться на підставі прибуткових і видаткових документів, здійснюється за видами готової продукції, яка може відображатися за обліковими цінами (плановою собівартістю, оптовими та відпускними цінами тощо) з виділенням в регістрах відхилень фактичної виробничої собівартості виробів від їх вартості за обліковими цінами.

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства використовується рахунок 26 "Готова продукція".

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам. Вироблена готова продукція зараховується на баланс за первісною вартістю.

За дебетом рахунку 26 "Готова продукція" відображається надходження готової продукції з власного виробництва.

При списанні готової продукції з рахунку 26 "Готова продукція" сума відхилень фактичної виробничої собівартості від вартості за обліковими цінами, що відноситься до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунку 26 "Готова продукція" і дебетом відповідних рахунків.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції використовується рахунок 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва".

Продукція сільськогосподарського виробництва поточного року обліковується за плановою собівартістю, яку в кінці звітного періоду доводять до фактичної собівартості. Підприємства, які не обчислюють собівартість продукції, наприклад фермерські господарства, беруть її на облік за поточними (діючими на момент складання звітності) цінами. Різниця між фактичною і плановою собівартістю готової продукції, яка виявляється в кінці року, відноситься пропорційно на рахунок продукції і на інші рахунки, на які ця продукція була списана протягом року.

За дебетом рахунку 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" відображається надходження сільськогосподарської продукції, за кредитом - вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.

На цьому рахунку обліковують продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу, наприклад, в дитячі садки, їдальні тощо); продукцію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах; продукцію, яка вирощена для годівлі худоби, наприклад зелену масу, корм, плоди тощо, а також побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій; насіння та посадкового матеріалу, включаючи саджанці, призначені для закладання та ремонту власних насаджень.

Аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва ведеться за видами продукції [14, с. 142].

На рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 "Товари" застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 "Товари" ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" чи 20 "Виробничі запаси".

Рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки:

281 "Товари на складі";

282 "Товари в торгівлі";

283 "Товари на комісії";

284 "Тара під товарами";

285 "Торгова націнка".

На субрахунках 281-284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом - зменшення.

На субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

На субрахунку 282 "Товари в торгівлі" ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, ятках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо).

На субрахунку 283 "Товари на комісії" ведеться облік товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають перехід права власності на цей товар до оплати їх вартості. Аналітичний облік ведеться за видами товарів і підприємствами (особами-комісіонерами.

На субрахунку 284 "Тара під товарами" ведеться облік наявності й руху тари під товарами й порожньої тари. Торговельні підприємства можуть вести облік тари за середніми обліковими цінами, які встановлюються керівництвом підприємства за видами (групами) тари і цінами на тару. Різниця між цінами придбання і середніми обліковими цінами на тару відноситься на субрахунок 285 "Торгова націнка".

На субрахунку 285 "Торгова націнка" торговельні, постачальницькі та збутові підприємства при ведені обліку товарів за продажними цінами відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. За кредитом субрахунку 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом - зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунку 285 і кредитом субрахунків 281 і 282. У звітність включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунку 28.

1.3 Організація аналітичного обліку продукції на підприємстві

У сучасних умовах можливі три варіанти організації аналітичного обліку продукції підприємства:

Перший варіант. Окремі види або групи однорідної продукції обліковуються за фактичною виробничою собівартістю, визначеною станом на кінець звітного місяця.

Застосування цього варіанта аналітичного обліку готової продукції доцільне в разі виготовлення підприємством незначної кількості видів (груп) продукції. Готова продукція оприбутковується наприкінці місяця підсумком за місяць, а звіт про наявність та рух готової продукції складають один раз загалом за місяць.

Другий варіант. Рух окремих видів (груп) продукції протягом місяця обліковують за фактичною виробничою собівартістю на початок місяця.

За застосуванням і визначенням фактичної виробничої собівартості готової продукції аналогічний першому варіанту. Рух окремих видів (груп) продукції протягом місяця обліковують за фактичною виробничою собівартістю на початок місяця у зв'язку з необхідністю складання та бухгалтерської обробки звітів і документів про рух готової продукції 2-4 рази за місяць.

Третій варіант. Облік готової продукції за обліковими розрахунково-відпускними (плановими) цінами.

Застосування облікових розрахунково-відпускних (планових) цін на готову продукцію доцільне на виробничих підприємствах, які здійснюють масовий випуск продукції широкого асортименту. У цьому разі випущена з виробництва готова продукція оприбутковується протягом місяця за розрахунково-відпускними (плановими) цінами. Готову продукцію обліковують за обліковими розрахунково-відпускними (плановими) цінами із застосуванням відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за обліковими цінами окремих найменувань (видів) або однорідних груп продукції. Обліковими цінами для готової продукції можуть бути фактична собівартість одиниці найменування (виду) та однорідної групи продукції або розрахунково-відпускна (планова) ціна одиниці з виділенням в аналітичному обліку відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами. Облікові ціни на готову продукцію підприємство встановлює самостійно [16, с. 421-425].

Розгляньмо детально ці три варіанти організації аналітичного обліку готової продукції підприємства.

Перший варіант.

Середня фактична собівартість одиниці окремих видів (груп) продукції на кінець місяця визначається за формулою:

Розрахунок фактичної виробничої собівартості одиниці окремих видів (груп) готової продукції складають за даними аналітичного обліку про наявність і випуск продукції за місяць та аналітичного обліку витрат на виробництво продукції.

Фактична виробнича собівартість одиниці окремих видів (груп) продукції, випущеної з виробництва за місяць, визначається діленням прямих та непрямих витрат на її виробництво за даними аналітичного обліку на кількість випущеної за місяць продукції.

Застосування цього варіанта аналітичного обліку готової продукції доцільне в разі виготовлення підприємством незначної кількості видів (груп) продукції. Готова продукція оприбутковується наприкінці місяця підсумком за місяць, а звіт про наявність та рух готової продукції складають один раз загалом за місяць.

Другий варіант.

Фактична собівартість продукції на початок місяця, що застосовується протягом місяця як облікова ціна, наприкінці місяця коригується до фактичної собівартості, визначеної станом на кінець місяця. Таке коригування необхідне для правильного визначення фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції та фінансових результатів від її реалізації.

Готова продукція, виготовлена підприємством протягом місяця, оприбутковується на підставі актів (виробничих листів). Якщо випущена з виробництва продукція оприбутковується на склад 2-4 рази на місяць, то оцінити її можна лише за фактичною собівартістю на початок місяця. Нова продукція, виготовлена у звітному місяці, оприбутковується за собівартістю згідно з плановою калькуляцією. Випущена з виробництва готова продукція оприбутковується в оцінці за фактичною виробничою собівартістю на початок місяця та відображається в бухгалтерському обліку контируванням:

Д-т 26 "Готова продукція";

К-т 23 "Виробництво".

Наприкінці місяця після визначення фактичної собівартості одиниці випущених із виробництва окремих видів (груп) продукції розраховують суми різниці в оцінці оприбуткованої продукції за фактичною собівартістю на початок місяця і за даними за звітний місяць. На загальну суму різниць коригується фактична собівартість оприбуткованої продукції записом на рахунках:

Д-т 26 "Готова продукція";

К-т 23 "Виробництво" - на суму додатних або від'ємних різниць.

Розрахунок на коригування фактичної собівартості готової продукції, відвантаженої (відпущеної) покупцям та відпущеної власним торговельним підприємствам (крамницям, кіоскам тощо) і списаної зі складу за фактичною собівартістю на початок місяця, складають за даними аналітичного обліку готової продукції та допоміжного розрахунку про фактичну собівартість продукції на кінець звітного місяця. Якщо цей вид готової продукції в залишку готової продукції на початок місяця був відсутній, то продукція, випущена у звітному місяці, оприбутковується і списується на видаток за фактичною виробничою собівартістю згідно з плановою калькуляцією, а наприкінці місяця коригується до середньої фактичної собівартості за звітний місяць.

Д-т 901 К-т 26

На підставі підсумкових даних розрахунку на коригування фактичної собівартості відпущеної готової продукції треба зробити записи на рахунках:

додатний (+):

Д-т 901 "Собівартість реалізованої готової продукції";

К-т 26 "Готова продукція" - на суму збільшення собівартості продукції за місяць (не було);

від'ємний (-):

Д-т 901 "Собівартість реалізованої готової продукції";

К-т 26 "Готова продукція" - на суму зниження собівартості продукції за місяць.

У разі відпуску готової продукції власного виробництва у власні крамниці (кіоски тощо) для продажу, що рівнозначне реалізації готової продукції, на коригування фактичної виробничої собівартості такої продукції за місяць треба також зробити зазначені вище записи в синтетичному та аналітичному обліку.

Якщо готова продукція відпускається зі складу на склад підприємства, для коригування фактичної собівартості продукції, переданої за фактичною собівартістю на початок місяця, складається розрахунок, в якому заповнюють за даними складів-одержувачів готової продукції. На підставі розрахунку складають бухгалтерське проведення:

Д-т 26 "Готова продукція" (одержано);

К-т 26 "Готова продукція" (відпущено) - на додатну або від'ємну суму різниці.

Якщо прийнято другий варіант обліку готової продукції на підприємстві, то для записів у синтетичному та аналітичному обліку готової продукції прибуткові і видаткові документи повинні бути розцінені за фактичною собівартістю продукції на початок місяця.

Завідуючий складом готової продукції (комірник, майстер) складає в установлені строки звіти про наявність і рух готової продукції за прийнятою обліковою вартістю - фактичною виробничою собівартістю на початок місяця. Коригування фактичної собівартості продукції повинно бути відповідно відображене також в останньому за місяць звіті про наявність та рух готової продукції за її видами (групами).

Після перевірки та розцінки прийнятих звітів та документів про рух готової продукції бухгалтер складає накопичувальну відомість для запису надходження та вибуття готової продукції підсумком за місяць у Головну книгу.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за місцями зберігання, матеріально відповідальними особами і за видами (групами) продукції на рахунках кількісно-сумового обліку за фактичною виробничою собівартістю.

Рух окремих видів (груп) продукції протягом місяця обліковують за фактичною виробничою собівартістю на початок місяця у зв'язку з необхідністю складання та бухгалтерської обробки звітів і документів про рух готової продукції 2-4 рази за місяць.

Третій варіант

В Інструкції про застосування нового Плану рахунків зазначено, що в аналітичному обліку можливе відображення готової продукції за обліковими цінами із застосуванням відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами.

Інструкція не уточнює, які облікові ціни на готову продукцію маються на увазі, хоча застосовуватися можуть різні облікові ціни. На думку автора, застосування в бухгалтерському обліку готової продукції відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами можливе та доцільне тільки в разі використання для спрощення обліку готової продукції розрахунково-відпускних (без ПДВ) цін на продукцію або планових цін.

Застосування облікових розрахунково-відпускних (планових) цін на готову продукцію доцільне на виробничих підприємствах, які здійснюють масовий випуск продукції широкого асортименту. У цьому разі випущена з виробництва готова продукція оприбутковується протягом місяця за розрахунково-відпускними (плановими) цінами. На облікову вартість випущеної з виробництва готової продукції складають бухгалтерське проведення:

Д-т 26 "Готова продукція";

К-т 23 "Виробництво".

Наприкінці місяця після визначення фактичної виробничої собівартості випущеної готової продукції складають розрахунок відхилень фактичної виробничої собівартості продукції від вартості випущеної і оприбуткованої продукції за розрахунково-відпускними цінами. При цьому фактичну виробничу собівартість з обліковою вартістю продукції порівнюють за кожним видом (групою) продукції і визначають відхилення: додатне (+) та від'ємне (-). Визначені за цим розрахунком відхилення відображають у бухгалтерському обліку таким самим бухгалтерським проведенням, як випуск із виробництва готової продукції за обліковими цінами, але суму від'ємних відхилень записують у синтетичному та аналітичному обліку від'ємним (червоним) сторнувальним записом:

1. Д-т 26 "Готова продукція"

К-т 23 "Виробництво" - на суму додатних (+) відхилень,

2. Д-т 26 "Готова продукція"

К-т 23 "Виробництво" - на суму від'ємних (-) відхилень.

Розрахунок відхилень фактичної собівартості продукції від вартості її за обліковими цінами складають після визначення наприкінці місяця фактичної собівартості випущеної з виробництва готової продукції.

Д-т 26 К-т 23

Д-т 26 К-т 23

На встановлені за розрахунком суми відхилень фактичної виробничої собівартості випущеної продукції від вартості її за обліковими цінами за звітний місяць необхідно скласти два контирування:

1. Д-т 26 "Готова продукція"

К-т 23 "Виробництво"

2. Д-т 26 "Готова продукція"

К-т 23 "Виробництво"

В основі такого розрахунку має бути за Інструкцією рівень (середній відсоток) відхилень виробничої собівартості готової продукції від її облікової вартості. Середній відсоток відхилень визначається за формулою:

Сума відхилень на відвантажену (реалізовану) готову продукцію визначається множенням облікової вартості відвантаженої готової продукції на середній відсоток відхилень і діленням отриманого добутку на 100. Для розрахунку відхилень на відвантажену (реалізовану) готову продукцію рекомендується складати спеціальний розрахунок.

Д-т 901 - К-т 26

Д-т 947 - К-т 26

Розрахунок відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами, які відносяться до реалізованої продукції, складається наприкінці місяця. За розрахунком визначається та списується з рахунка 26 "Готова продукція", аналітичний рахунок "Відхилення виробничої собівартості продукції від облікової її вартості", сума відхилень, що відноситься до реалізованої продукції та іншого її вибуття. На субрахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" та інших рахунках визначається фактична виробнича собівартість реалізованої продукції та продукції, що вибула з інших причин, але прирівнюється до реалізованої продукції. Розрахунок складає бухгалтерія за даними аналітичного обліку відхилень та синтетичного обліку готової продукції.

Відвантажена покупцям готова продукція, а також продукція, відпущена у власну роздрібну торгівлю, списана із підзвіту матеріально відповідальних осіб, відображається в бухгалтерському обліку проведенням:

Д-т 901 "Собівартість реалізованої готової продукції";

К-т 26 "Готова продукція"

На зменшення облікової вартості реалізованої готової продукції має бути віднесена від'ємна сума відхилень, для чого необхідно зробити від'ємний запис на рахунках способом червоного сторно:

Д-т 901 "Собівартість реалізованої готової продукції";

К-т 26 "Готова продукція", аналітичний рахунок "Відхилення виробничої собівартості продукції від облікової її вартості"

У результаті цього запису на дебеті субрахунка 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" буде відображено фактичну виробничу собівартість реалізованої готової продукції [17, с. 152].

Якщо прийняти, що інше вибуття готової продукції - це сума природного убутку продукції, виявленого при інвентаризації, то сума відхилення, яка відноситься до облікової вартості цієї продукції має бути відображена в бухгалтерському обліку проведенням:

Д-т 949 "Інші витрати операційної діяльності";

К-т 26 "Готова продукція", аналітичний рахунок "Відхилення виробничої собівартості продукції від облікової її вартості".

В управлінському обліку з метою визначення рентабельності виготовлення та реалізації кожного виду (групи) готової продукції необхідний окремий аналітичний облік доходів і фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції. У цьому разі за розрахунками відхилення списуються на окремі аналітичні рахунки реалізованої готової продукції.

Для аналітичного обліку названих вище відхилень до рахунка 26 "Готова продукція" треба відкрити окремий загальний аналітичний рахунок "Відхилення виробничої собівартості продукції від облікової її вартості". Якщо потрібно точніше визначити собівартість продукції, аналітичні рахунки відхилень можуть бути відкриті в розрізі окремих видів (груп) готової продукції.

Аналітичний кількісно-сумовий облік та складський кількісний облік готової продукції в цьому разі ведеться за обліковими розрахунково-відпускними (плановими) цінами.

З метою визначення фактичної виробничої собівартості реалізованої готової продукції на субрахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" списану на цей субрахунок суму реалізованої продукції за обліковими розрахунково-відпускними цінами необхідно скоригувати до фактичної виробничої собівартості. Для цього за спеціальним розрахунком необхідно визначити суму відхилень, яка припадає на відвантажену (відпущену) покупцям готову продукцію [16, с. 344].

Враховуючи специфіку роботи підприємства, слід застосовувати такий спосіб аналітичного обліку готової продукції, який найкраще підходить для цього підприємства. При значній кількості видів (груп) готової продукції найбільш доцільним і раціональним є облік продукції за розрахунково-відпускними (плановими) цінами з окремим аналітичним обліком відхилень фактичної собівартості готової продукції від її облікової вартості.

Підприємства можуть застосовувати також інші методи оцінки готової продукції, передбачені П(С)БО 9 "Запаси" (методи ФІФО, ЛІФО, нормативних затрат), але способи їх застосування Інструкція не розкриває [4].

Третій варіант організації бухгалтерського обліку готової продукції доцільно застосовувати і в тому випадку, коли можливе застосування першого та другого варіантів аналітичного обліку готової продукції. Виходячи з конкретних умов роботи головний бухгалтер (бухгалтер) підприємства самостійно вирішує, який із варіантів організації аналітичного обліку готової продукції доцільно застосовувати.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ ДП ЛРЗ «МОТОР»

2.1 Загальна економічна характеристика ДП МО України ЛРЗ «Мотор»

Підприємство Луцький ремонтний завод «Мотор» є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, має права юридичної особи, здійснює виробничу, комерційну та іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству, з метою одержання прибутку.

Розмір статутного капіталу станом на 01.01.2011 року складає 12320,0 тис. грн.

ДП ЛРЗ «Мотор» - унікальне підприємство, на якому виконується комплексний ремонт авіаційної техніки - одночасно з ремонтом двигунів ремонтуються всі комплектуючі їх агрегати.

Якість ремонту авіатехніки відповідає вимогам стандартів Міжнародної системи якості.

Підприємство здійснює гарантійне і післягарантійне обслуговування відремонтованої авіатехніки, надає технічну допомогу експлуатуючим частинам, проводить теоретичне і практичне навчання спеціалістів капітальному ремонту авіаційних двигунів і їх покупних агрегатів.

В даний час підприємство виконує:

- капітальний ремонт авіадвигунів АЛ-21Ф-3 і всіх комплектуючих їх агрегатів для літаків Су-17, Су-20, Су-22, Су-24;

- капітальний ремонт авіадвигунів АЛ-31Ф, виносних коробок (ВКА) і всіх комплектуючих їх агрегатів для літаків Су-27, Су-30;

- капітальний ремонт авіадвигунів РД-33-2с і всіх комплектуючих їх агрегатів для літаків МіГ-29;

- капітальний ремонт газотурбінних двигунів - енерговузлів ГТДЕ-117 (для літаків Су-27 (Су-30), ГТДЕ-117 (-1) (для літаків МіГ - 29);

- турбостартерів ТС-21, виносних коробок агрегатів ВКА та всіх їх агрегатів;

- освоєння ремонту двигуна Д-30КП та КСА для літаків ІЛ-76.

Підприємство є самостійним господарським статутним суб`єктом, який має права юридичної особи, здійснює виробничу, комерційну та іншу діяльність з метою отримання прибутку.

Метою діяльності підприємства є ремонт військової техніки за державним замовленням для потреб Міністерства оборони України, за укладеними в належному порядку договорами для інших вітчизняних та зарубіжних замовників, задоволення потреб у товарах народного споживання, продукції цивільного призначення, надання послуг та інше.

Основними напрямками діяльності підприємства є:

- ремонт, виготовлення, обслуговування військової техніки для вітчизняних та зарубіжних замовників, утилізація в установленому порядку військової техніки в металобрухт;

- виготовлення та реалізація продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання;

- здійснення діяльності, пов'язаної з капітальним ремонтом, технічним та сервісним обслуговуванням транспортних засобів та номерних агрегатів;

- комерційна та сервісна діяльність з метою отримання прибутку;

- надання послуг населенню;

- зовнішньоекономічна діяльність та організація експортно-імпортних операцій відповідно до чинного законодавства України;

- надання в оренду приміщень, виробничих площ, споруд, виробничого обладнання, транспортних засобів та іншого майна;

- навчання спеціалістів з організацією відряджень для роботи за кордоном.

Організаційно завод складається з 4 цехів, ЕМВ (енергомеханічний відділ) та ЦЗЛ (центральної заводської лабораторії):

- цех № 1 - цех розбирання двигунів, промивки дефекації, ремонту вузлів і деталей, зборки двигунів;

- цех № 2 - цех ремонту електроагрегатів, агрегатів паливної автоматики двигуна;

- цех № 3 - цех випробовування двигунів гальванічного покриття, консервації і упакування двигунів;

- цех № 6 - цех механічної обробки деталей і вузлів, нанесення спеціального покриття.

ДП ЛРЗ “Мотор” здійснює свою діяльність на основі і відповідно до діючого законодавства України.

Участь підприємства в асоціаціях, корпораціях, інших об'єднаннях здійснюється на добровільних засадах.

Підприємство веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням.

ДП ЛРЗ “Мотор” має право укладати договори, набувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді. аналітичний облік первісний собівартість

Аналітична інформація щодо результатів діяльності суб'єкта господарювання дає змогу здійснити оцінку реального стану його справ. Такі дані є корисними як для внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів. Оскільки їх використання дозволяє приймати найбільш оптимальні управлінські рішення, зокрема щодо: розширення виробництва, введення нових робочих місць, вчасності та повноти сплати податків до бюджетів усіх рівнів, підписання угод про співпрацю, надання кредиту та інших.

Аналітичне забезпечення управління діяльністю підприємства потребує особливої уваги, так як повинне характеризуватись такими даними: об'єктивність, достовірність, вчасність, оперативність, зрозумілість, доступність, лаконічність, повнота.

З метою вивчення впливу особливостей діяльності ДП ЛРЗ «Мотор» на її результати доцільно проаналізувати облікову інформацію на основі фінансової звітності (Додаток 1). Основні показники діяльності ДП МОУ ЛРЗ «Мотор» за 2013-2014 рік наведені у таблиці 2.1

Таблиця 2.1 Основні показники виробничої та фінансово-господарської діяльності ДП МОУ «ЛРЗ «Мотор» у 2013-2014 рр.

№ з/п	Найменування показників	Од. виміру	2013	2014	Відхилення абсолютне	Відхилення відносне
1	2	3	4	5	6	7
1.	Виробництво продукції та надання послуг в діючих відпускних цінах (з ПДВ)	тис. грн.	94677	160116,5	65439,5	169,1%
2.	Ремонт АТ в діючих цінах (усього) (з ПДВ)	тис. грн.	93254	159664,9	66410,9	171,2%
2.1.	- для МО України (з ПДВ)	тис. грн.	3107,0	8143,5	5036,5	262,1%
2.1.1.	Співвиконавці ДОЗ (Львів)	тис. грн.		6192,0	6192
2.1.2	по прямих розрахунках	тис. грн.	60,0	18,6	-41,4	31,0%
2.3	- для інших споживачів (з ПДВ)	тис. грн.	5390,0	2628,2	-2761,8	48,8%
3.	Виробництво продукції цивільного призначення (з ПДВ)	тис. грн.	1423,0	451,6	-971,4	31,7%
4.	Доходи від реалізації готової продукції в діючих цінах (усього) (з ПДВ)	тис. грн.	102538,0	172690,0	70152	168,4%
5.	Надходження коштів на р/рахунок	тис. грн.	70762,3	154484,6	83722,25	218,3%
	В тому числі
5.1.	- від МО України	тис. грн.	2839,8	13098,1	10258,3	461,2%
5.1.1.	Співвиконавці ДОЗ (Львів)	тис. грн.		11804,7	11804,7
5.1.2	по прямих розрахунках	тис. грн.	60,0	18,8	-41,2	31,3%
5.1.3	ПС ЗСУ (А 0215)	тис. грн.	2779,8	1274,6	-1505,2	45,9%
5.2.	- від іноземних замовників	тис. грн.	50732,6	123746,2	73013,55	243,9%
5.3.	- від інших споживачів	тис. грн.	5390,0	2693,7	-2696,3	50,0%
5.4.	від продукції цивільного призначення та надання послуг іншим споживачам, повернення ПДВ	тис. грн.	6052,8	8994,5	2941,7	148,6%
5.5.	- інші надходження (оренда, готель, % банку тощо)	тис. грн.	2907,3	5952,1	3044,8	204,7%
6.	Відчуження надлишкового майна	тис. грн.		-
7.	Сплачено податків та платежів до бюджету - всього	тис. грн.	30624,0	45067,0	14443	147,2%
	В тому числі
	податок на прибуток	тис. грн.	3740,0	13931,0	10191	372,5%
Продовження табл. 2.1
8.	Плата за енергоносії	тис. грн.	3625,0	5773,8	2148,8	159,3%
9.	Фонд оплати всього персоналу	тис. грн.	21763,0	27124,2	5361,2	124,6%
10.	Середньооблікова чисельність	тис. грн.	826	853	27	103,3%
11.	Середньомісячна з/плата на 1 працівника	тис. грн.	2181,00	2634,39	453,39	120,8%
12.	Первинна вартість основних засобів	тис. грн.	132239,0	137802,0	5563	104,2%
13.	Знос основних засобів	тис. грн.	60,0	60,5	0,5	100,8%
14.	Безповоротна фінансова допомога	тис. грн.	150,0	241,0	91	160,7%
15.	Капітальні вкладення:
15.1.	- в розвиток виробництва;	тис. грн.	11964,0	7580,0	-4384	63,4%
15.2.	- на соціальні заходи	тис. грн.	5655,0	920,0	-4735	16,3%
16.	Заборгованість МО України за виконані роботи, всього	тис. грн.	8714,1	8714,4	0,3	100,0%
17.	Чистий прибуток	тис. грн.	17076,0	17307,0	231	101,4%
18.	Утримання Концерну	тис. грн.	120,0	158,0	38	131,7%

Обсяг надання послуг для Міністерства оборони України в 2013 році склав 3,1 млн. грн., в 2014 році - 8,1 млн.грн., для іноземних замовників - 81,6 млн.грн. та 140,7 млн.грн. відповідно. Питома вага послуг для іноземних замовників в загальних обсягах в 2014 році становила 87,9% проти 86% у 2013 році. Збільшення розміру наданих послуг для іноземних замовників є наслідком укладення більшої кількості зовнішньоекономічних контрактів на 59,1 млн.грн.

Крім того, підприємство надало у 2014 році послуг по ремонту авіадвигунів, як співвиконавець державного оборонного замовлення, Львівському державному авіаційному заводу на загальну суму 11,8 млн.грн.

Виробництво продукції цивільного призначення зменшилось з 1,4 млн.грн. у 2013 році до 0,5 млн.грн. у 2014 році у зв'язку зі зменшенням замовлень на виготовлення вікон з ПВХ.

Доходи від реалізації готової продукції у відпускних цінах в 2014 році зросли на 68,4% і склали 172,7 млн.грн. Причиною збільшення обсягів реалізації готової продукції для іноземних замовників та значного росту курсу долара США у порівнянні до 2013 року.

Середньомісячна заробітна плата на 1 працюючого в 2013 році зафіксована в розмірі - 2181,00 грн., в 2014 році - 2634,39 грн. Відносне зростання становить 20,8%.

Чистий прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства після відрахування частини прибутку (доходу), є основним джерелом його розвитку. В 2014 році чистий прибуток спрямовувався на:

- виготовлення власними силами запасних частин, необхідних для ремонту авіаційних двигунів типу АЛ-21Ф-3, АЛ-31Ф, РД-33-2С;

- освоєння ремонту двигуна Д-30 КП та КСА для літаків ІЛ-76 та МіГ-29;

- освоєння прогресивних видів ремонту та продовження ресурсів авіаційних двигунів та агрегатів, в тому числі за технічним станом, разом з Державним науково-дослідним інститутом авіації та ВПС ЗС України;

- реконструкцію виробничих приміщень з модернізацією системи опалення з метою оптимального використання теплоенергії, електроенергії, стиснутого повітря та забезпечення енергозбереження;

- закупівлю сучасного технологічного обладнання;

- утримання баз відпочинку на озері Світязь та в с. Товпижин, інших об'єктів соціальної інфраструктури.

Підприємство постійно здійснює капітальні вкладення в оновлення парку машин та механізмів, необхідних для вдосконалення виробничого та технологічного процесів. Розвивається в напрямку запровадження та використання новітніх технологій управління діяльністю підприємства як інтегрованої системи.

ДП ЛРЗ «Мотор» - одне з бюджетонаповнюючих підприємств м. Луцька. За 2014 рік сплата платежів в бюджет і державні цільові фонди склала 45,1млн.грн., що на 14,4млн.грн. (47,2%) більше, ніж у 2013 році.

...