Особливість вдосконалення обліку готової продукції

Сплата податку на додану вартість та податку на прибуток зросла на 10,2 тис.грн. у 2014 році порівняно з 2013 роком. Одночасно спостерігається зростання відрахувань частини прибутку (доходу) державного підриємства (15% чистого доходу) - з 2,5 млн.грн. у 2013 році до 2,6 млн.грн. у 2014 році. Абсолютне зростання - 0,1 млн.грн., відносне - 3,2%.

Позитивна динаміка відмічається при аналізі сплати податку з доходів фізичних осіб. В 2013 році було сплачено 3,6 млн.грн., а в 2014 році - 4,2 млн.грн. Ріст становить 0,6 млн.грн.

Відрахування в 2014 році на соціальне страхування та пенсійне забезпечення зросли на 19,7 тис.грн. та 1,8 млн.грн. відповідно.

Аналіз основних показників діяльності ДП ЛРЗ «Мотор» дає змогу констатувати, що підприємство є прибутковим, вчасно та в повній мірі сплачує податки та платежі до бюджетів усіх рівнів, характеризується стабільністю і дієвістю.

2.2 Фінансовий облік готової продукції та її реалізації на ДП ЛРЗ «МОТОР»

На рахунку 26 "Готова продукція" обліковують наявність та рух готової продукції, виготовленої підприємством. До готової продукції належить продукція підприємства, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками та відповідає технічним умовам і стандартам.

Випущена з виробництва готова продукція оприбутковується за дебетом рахунка 26 та обліковується в синтетичному й аналітичному обліку за фактичною виробничою собівартістю, яка визначається згідно з П(С)БО 16 "Витрати" [4].

За кредитом рахунка 26 "Готова продукція" відображають реалізацію та інше вибуття готової продукції за середньозваженою фактичною виробничою собівартістю. Готова продукція обліковується за розрахунково-відпускними (плановими) цінами, то сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами (далі - відхилення) визначається як добуток рівня (відсотка) відхилень і вартості відпущеної зі складу готової продукції за обліковими цінами.

Рівень (відсоток) відхилень визначається діленням суми відхилень на початок місяця і суми відхилень на продукцію, що надійшла на склад із виробництва за звітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції за обліковими цінами на початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний місяць з виробництва на склад готової продукції за обліковими цінами. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунка 26 "Готова продукція" і дебетом рахунків, на яких відображено вибуття готової продукції.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за встановленими підприємством обліковими розрахунково-відпускними (плановими) цінами, в синтетичному обліку готової продукції відображають фактичну її виробничу собівартість, а в аналітичному обліку - облікову її вартість і відхилення фактичної собівартості продукції від вартості її за обліковими цінами. У сумі вони становлять фактичну виробничу собівартість готової продукції.

Сума відхилень фактичної собівартості реалізованої продукції від вартості продукції за обліковими цінами, за якими готова продукція списується із підзвіту матеріально відповідальної особи при відвантаженні (відпуску) продукції покупцям, списується з кредиту рахунка 26 "Готова продукція", аналітичний рахунок відхилень, на дебет рахунка 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" на підставі розрахунку за середнім відсотком відхилень [14, с. 142].

Випущена з виробництва готова продукція оприбутковується протягом місяця за розрахунково-відпускними (плановими) цінами. На облікову вартість випущеної з виробництва готової продукції складають бухгалтерське проведення:

Д-т 26 "Готова продукція";

К-т 23 "Виробництво".

Наприкінці місяця після визначення фактичної виробничої собівартості випущеної готової продукції складають розрахунок відхилень фактичної виробничої собівартості продукції від вартості випущеної і оприбуткованої продукції за розрахунково-відпускними цінами. При цьому фактичну виробничу собівартість з обліковою вартістю продукції порівнюють за кожним видом (групою) продукції і визначають відхилення: додатне (+) та від'ємне (-). Визначені за цим розрахунком відхилення відображають у бухгалтерському обліку таким самим бухгалтерським проведенням, як випуск із виробництва готової продукції за обліковими цінами, але суму від'ємних відхилень записують у синтетичному та аналітичному обліку від'ємним (червоним) сторнувальним записом:

1. Д-т 26 "Готова продукція"

К-т 23 "Виробництво" - на суму додатних (+) відхилень, або

2. Д-т 26 "Готова продукція"

К-т 23 "Виробництво" - на суму від'ємних (-) відхилень.

Розрахунок відхилень фактичної собівартості продукції від вартості її за обліковими цінами складають за формою Додатка 2 після визначення наприкінці місяця фактичної собівартості випущеної з виробництва готової продукції.

Д-т 26 К-т 23 - 354,00

Д-т 26 К-т 23 - 13022,00

Разом - 12668,00

На встановлені за розрахунком (Додаток 2) суми відхилень фактичної виробничої собівартості випущеної продукції від вартості її за обліковими цінами за звітний місяць необхідно скласти два контирування:

1. Д-т 26 "Готова продукція"

К-т 23 "Виробництво" - 354

2. Д-т 26 "Готова продукція"

К-т 23 "Виробництво" - 13022

Разом - 12668

В основі такого розрахунку має бути рівень (середній відсоток) відхилень виробничої собівартості готової продукції від її облікової вартості. Сума відхилень на відвантажену (реалізовану) готову продукцію визначається множенням облікової вартості відвантаженої готової продукції на середній відсоток відхилень і діленням отриманого добутку на 100. Для розрахунку відхилень на відвантажену (реалізовану) готову продукцію складають спеціальний розрахунок за формою Додаток 3.

Д-т 901 - К-т 26 - 5664,00

Д-т 947 - К-т 26 - 12,00

Разом - 5676,00

Розрахунок відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами, які відносяться до реалізованої продукції, складається наприкінці місяця. За розрахунком визначається та списується з рахунка 26 "Готова продукція", аналітичний рахунок "Відхилення виробничої собівартості продукції від облікової її вартості", сума відхилень, що відноситься до реалізованої продукції та іншого її вибуття. На субрахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" та інших рахунках визначається фактична виробнича собівартість реалізованої продукції та продукції, що вибула з інших причин, але прирівнюється до реалізованої продукції. Розрахунок складає бухгалтерія за даними аналітичного обліку відхилень та синтетичного обліку готової продукції.

Відвантажена покупцям готова продукція, а також продукція, відпущена у власну роздрібну торгівлю, списана із підзвіту матеріально відповідальних осіб, відображається в бухгалтерському обліку проведенням:

Д-т 901 "Собівартість реалізованої готової продукції";

К-т 26 "Готова продукція" - за обліковими цінами на суму 350925 грн (322810 + 28115).

Згідно з розрахунком (Додаток 3), на зменшення облікової вартості реалізованої готової продукції має бути віднесена від'ємна сума відхилень - 5664 грн (5210 + 454), для чого необхідно зробити від'ємний запис на рахунках способом червоного сторно:

Д-т 901 "Собівартість реалізованої готової продукції";

К-т 26 "Готова продукція", аналітичний рахунок "Відхилення виробничої собівартості продукції від облікової її вартості", - 5664.

У результаті цього запису на дебеті субрахунка 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" буде відображено фактичну виробничу собівартість реалізованої готової продукції в сумі 345261 грн (350925 - 5664).

Якщо прийняти, що інше вибуття готової продукції - це сума природного убутку продукції, виявленого при інвентаризації, то сума відхилення, яка відноситься до облікової вартості цієї продукції, у сумі 12 грн. має бути відображена в бухгалтерському обліку проведенням:

Д-т 949 "Інші витрати операційної діяльності";

К-т 26 "Готова продукція", аналітичний рахунок "Відхилення виробничої собівартості продукції від облікової її вартості", - 12.

Разом списано відхилень (-) 5676 грн.

В управлінському обліку з метою визначення рентабельності виготовлення та реалізації кожного виду (групи) готової продукції ведуть окремий аналітичний облік доходів і фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції. У цьому разі за розрахунками відхилення списуються на окремі аналітичні рахунки реалізованої готової продукції.

Для аналітичного обліку названих вище відхилень до рахунка 26 "Готова продукція" відкривають окремий загальний аналітичний рахунок "Відхилення виробничої собівартості продукції від облікової її вартості". Якщо потрібно точніше визначити собівартість продукції, аналітичні рахунки відхилень відкривають в розрізі окремих видів (груп) готової продукції.

Аналітичний кількісно-сумовий облік та складський кількісний облік готової продукції в цьому разі ведеться за обліковими розрахунково-відпускними (плановими) цінами.

З метою визначення фактичної виробничої собівартості реалізованої готової продукції на субрахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" списану на цей субрахунок суму реалізованої продукції за обліковими розрахунково-відпускними цінами необхідно скоригувати до фактичної виробничої собівартості. Для цього за спеціальним розрахунком необхідно визначити суму відхилень, яка припадає на відвантажену (відпущену) покупцям готову продукцію.

Що стосується документального оформлення наявності і руху готової продукції і товарів, то треба зазначити, що він є аналогічним обліку наявності і руху виробничих запасів.

Так, при надходженні виготовленої продукції із підрозділів основного і допоміжного виробництв на склад підприємства оформляється "Прибутковий ордер" (типова форма № М-4). Вказаний документ складається у двох екземплярах. Перший екземпляр із підписом представника цеху, що здає на склад продукцію, залишиться у комірника, а другий із підписом комірника - у представника цеху. За допомогою цього досягається контроль і взаємоперевірка звітних даних як по складу, так і по виробничому підрозділу.

Надходження на склад підприємства товарів, придбаних з метою подальшого продажу, здійснюється за допомогою документів "Товарно-транспортна накладна" (типова форма М-6), або "Прибутковий ордер" (типова форма № М-4).

Для оплати реалізованих підприємством готової продукції або товарів на адресу покупця виставляється "Рахунок-фактура" (форма № 868).

Відвантаження із складу підприємства - продавця реалізованої продукції або товарів здійснюється на підставі документа "Товарно-транспортна накладна"; передачу продукції і товарів із складу до торгівельного приміщення (для роздрібної торгівлі) здійснюється шляхом використання документа "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів".

При оформленні видаткових документів на вивіз із складу підприємства реалізованої продукції самовивозом треба обов'язково переконатися у тому, чи являється отримувач дійсно представником підприємства - покупця. З цією метою здійснюється перевірка виданої йому довіреності на отримання цінностей із зазначенням у ній: строку її дії; адреси підприємства - покупця; кількості продукції, яку необхідно отримати, паспортні дані, а також ідентичність підпису особи, завіреного підписами керівником, головного бухгалтера і печаткою підприємства - покупця.

Надходження і вибуття із складу готової продукції і товарів знаходить своє відображення у "Картках складського обліку матеріалів".

За результатами змін, які відбулися із готовою продукцією і товарами на складі на протязі місяця, до бухгалтерії підприємства подається "Звіт про рух матеріальних цінностей", за даними якого бухгалтером вносяться відповідні зміни до "Оборотної відомості по товарно-матеріальних рахунках".

Узагальнена інформація за операціями, пов'язаними з рухом готової продукції і товарів на підставі звітів виробничих підрозділів та звітів про рух матеріальних цінностей зі складу, знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналах-ордерах № 3, № 5, № 6, а за умов використання спрощеної форми бухгалтерського обліку - у відомостях В-2, В-3, В-6, В-7.

Кореспонденції бухгалтерських рахунків, що відображають надходження на підприємство готової продукції і товарів представлено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Кореспонденція бухгалтерських рахунків по надходженню на підприємство готової продукції і товарів

№ п/п.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1.	Оприбутковано із основного виробництва на склад готову продукцію	26 "Готова продукція"	23 "Виробництво"
2.	Переведено готову продукцію і товари із однієї номенклатурної групи до іншої, внаслідок помилкового зарахування у минулому	26 "Готова продукція" 28 "Товари"	26 "Готова продукція" 28 "Товари"
3.	Оприбутковано на склад товари, які було придбано підзвітними особами	28 "Товари"	372 "Розрахунки з підзвітними особами"
4.	Відображено суму дооцінки готової продукції і товарів	26 "Готова продукція" 28 "Товари"	423 "Дооцінка активів"
		Продовження табл. 2.2
5.	Відображено надходження товарів від постачальників та інших кредиторів	28 "Товари"	63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" 68 "Розрахунки за іншими операціями"
6.	Відображено суму ПДВ (податковий кредит) за операцією 6.	64 "Розрахунки за податками й платежами"	63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" 68 "Розрахунки за іншими операціями"
7.	Одержані пені, штрафи, неустойки від інших підприємств у вигляді готової продукції і товарів	26 "Готова продукція" 28 "Товари"	715 "Одержані штрафи, пені, неустойки"
8.	Оприбутковано лишки готової продукції і товарів, які були виявлені в результаті інвентаризації	26 "Готова продукція" 28 "Товари"	719 "Інші доходи від операційної діяльності"
9.	Одержано дивіденди від інших підприємств у вигляді товарів	28 "Товари"	731 "Дивіденди одержані"
10.	Відображено дохід від безоплатно одержаних товарів	28 "Товари"	745 "Доходи від безоплатно одержаних активів"
11.	Оприбутковано товари як внесок до статутного капіталу	28 "Товари"	46 "Неоплачений капітал" 40 "Статутний капітал"

Кореспонденцію бухгалтерських рахунків з продажу та іншого вибуття готової продукції і товарів представлено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.Кореспонденція бухгалтерських рахунків при реалізації та іншому вибутті готової продукції і товарів

№ п/п.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1.	Списано балансову вартість готової продукції, що реалізується	901 "Собівартість реалізованої готової продукції"	26 "Готова продукція"
2.	Списано собівартість товарів, що реалізуються	902 "Собівартість реалізованих товарів"	281 "Товари на складі" 282 "Товари в торгівлі"
3.	Відображено зменшення(списання) суми торгових націнок на реалізовані товари	285 "Торгова націнка"	281 "Товари на складі" 282 "Товари в торгівлі"
4.	Списано собівартість реалізованої готової продукції і товарів на фінансові результати	791 "Результат основної діяльності"	90 "Собівартість реалізації"
5.	Внесено покупцям належні до оплати суми у касу або на розрахунковий рахунок продавця в банку	30 "Каса" 31 "Рахунки в банках"	36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"
6.	Відображено отримання векселя від покупця в рахунок забезпечення оплати за відвантажений йому товар у майбутньому	162 "Довгострокові векселі одержані" 34 "Короткострокові векселі одержані"	36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"
7.	Внесено покупцем належні до оплати суми у касу або на розрахунковий рахунок продавця у банку в рахунок погашення раніше виданого векселя	30 "Каса" 31 "Рахунки в банках"	162 "Довгострокові векселі одержані" 34 "Короткострокові векселі одержані"
8.	Відображено суму податкового зобов'язання, яке виникло за результатами проведеної реалізації (за умови, що продавець є платником ПДВ)
9.	Відображено отримання прибутку за результатами реалізації готової продукції і товарів	79 "Фінансові результати"	44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)"
10.	Відображено отримання збитку за результатами реалізації готової продукції і товарів	44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)"	79 "Фінансові результати"
11.	Відображено вартість товарів спрямованих на здійснення капітальних інвестицій з метою створення основних засобів і нематеріальних активів	15 "Капітальні інвестиції"	28 "Товари"
12.	Списано на витрати виробництва готову продукцію і товари	23 "Виробництво"	26 "Готова продукція" 28 "Товари"
13.	Відображено суму уцінки готової продукції і товарів	946 "Втрати від знецінення запасів"	26 "Готова продукція" 28 "Товари"
14.	Відображено суму нестач готової продукції або товарів, яка підлягає врегулюванню	974 "Нестачі і втрати від псування цінностей"	26 "Готова продукція" 28 "Товари"
15.	Списано вартість готової продукції і товарів на здійснення заходів, які пов'язані із запобіганням та ліквідацією наслідків стихійного лиха.	993 "Інші надзвичайні витрати"	26 "Готова продукція" 28 "Товари"
		Продовження табл.. 2.3
16.	Віднесено суму доходу від реалізації за вирахуванням ПДВ на фінансові результати	70 "Доходи від реалізації"	791 "Результат основної діяльності"
17.	Відображено вартість зіпсованих готової продукції і товарів внаслідок стихійного лиха або техногенних катастроф і аварій	991 "Втрати від стихійного лиха" 992 "Втрати від техногенних катастроф і аварій"	26 "Готова продукція" 28 "Товари"
18.	Нараховано покупцям заборгованість по оплаті за відвантажений товар	36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"	70 "Доходи від реалізації"

2.3 Проблемні питання обліку готової продукції, її реалізації та шляхи їх вирішення на ДП ЛРЗ «Мотор»

В умовах ринкової економіки підприємству надано значні права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, організації виробництва, збуту продукції. Для даного підприємства готова продукція відіграє важливу роль у складі його оборотних активів та займає домінуючу позицію у здійсненні його діяльності. Випуск і реалізація продукції впливає на фінансові результати роботи підприємства, адже реалізація готової продукції - це основне джерело формування доходу підприємства. При цьому підприємства виходять із власних ресурсних можливостей з врахуванням факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу. Враховуючи, що напрями використання готової продукції можуть бути різними виникають окремі проблемні питання щодо її обліку [7, с. 569]..

Метою даного питання є розгляд і дослідження деяких аспектів обліку готової продукції та її реалізації, які існують за даних економічних умов і потребують врегулювання. У питанні подано пропозицій щодо вдосконалення процедур обліку готової продукції та її реалізації.

Відповідно до П(С)БО 9, готова продукція належить до запасів [3]. Готовою продукцію вважаються конкретні вироби, що пройшли всі стадії технологічної обробки на підприємстві, відповідають встановленим стандартам чи технічним умовам, прийняті відділом технічного контролю і здані на склад або безпосередньо замовнику. Відпуск продукції з виробництва та передача її на склад оформляється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання. Реалізованою продукцією вважається продукція, відвантажена зі складу підприємства-постачальника, за яку покупцеві пред'явлені розрахункові документи.

Випуск готової продукції за звітний місяць відображають у двох оцінках: за обліковими цінами (за плановою собівартістю) і за фактичною собівартістю, яка визначається наприкінці місяця після упорядкування звітної калькуляції, яка базується на даних аналітичного обліку. Порівнюючи ці показники між собою, визначають відхилення між плановою і фактичною собівартістю (економію, перевитрату), їх враховуються на окремих аналітичних рахунках які відкриваються в складі рахунку 26 «Готова продукція». В аналітичному обліку записи по випуску корегуються на суму відхилень фактичної собівартості від вартості за обліковими цінами шляхом зіставлення. Від'ємна сума відхилень фіксується методом червоного сторно, додатна - звичайним записом.

Для даного підприємства, на якому виготовляється значна кількість невеликої за формою і об'ємом продукції, доцільно ввести мікропроцесорну техніку, здатну ідентифікувати окрему одиницю готової продукції. Використання такої техніки є необхідним, оскільки це дає змогу отримати інформацію про всі операції в момент та в місці їх здійснення. Технологія автоматизації бухгалтерського обліку готової продукції та процесу її реалізації своїми процесами аналогічна до звичайного «паперового» обліку. Кожен комп'ютерний бухгалтерський компонент має зв'язки із синтетичними та аналітичними рахунками обліку готової продукції, іншими реєстрами господарських операцій. Основними загальними реквізитами комп'ютерних бухгалтерських реєстрів є: дата, код проведення, заповнені строки, сума проведень, номер синтетичного рахунка з дебету, його аналітичні рахунки, номер синтетичного рахунка з кредиту, його аналітичні рахунки.

В автоматизованих системах для відображення аналітичної інформації щодо готової продукції, запасів постачальників передбачено заповнення-ведення довідників. Дані із довідників переносять в облікові реєстри для проведення розрахунків за кожним етапом, обліковим періодом.

Саме застосування мікропроцесорної техніки для обліку готової продукції на підприємстві дає змогу:

- повністю позбутися помилок, які виникають на етапі перенесення даних з одного первинного документа до іншого, а також при складанні різноманітних довідок і звітів;

- ведення вхідної інформації проводиться тільки один раз і частково контролюється програмним забезпеченням, складання реєстрів, звітності - проводиться автоматично;

- перевірити повноту, правильність заповнення реєстрів відповідно до нормативних актів, швидко виявити помилку і вказати способи її виправлення. Таким чином, перевірити достовірність та оперативність інформації;

- формувати велику кількість звітів, розрахунків, проводити економічний, фінансовий аналіз діяльності підприємства. При цьому вартість і витрачений час на складання зазначених форм незначні, що дає змогу повністю задовольнити інформацією управлінський персонал, скласти прогнозні розрахунки для прийняття ефективних рішень у сфері реалізації готової продукції [17, с. 78]..

Особливу увагу слід приділити можливості автоматизації розрахункових операцій між підприємством та реалізації готової продукції через Інтернет-мережу. Впровадження в обліковий процес комп'ютерної техніки зумовило заміну паперових носіїв інформації технічними з наданням їм, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, юридичної сили.

Використання систем електронного документообігу при реалізації готової продукції спрямоване на спрощення та прискорення документообігу, пришвидшення процедури укладення господарських договорів, оформлення експортно-імпортних операцій, зменшення витрат підприємства. «Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа». Обов'язковим реквізитом для електронного документа, що використовується для ідентифікації підписувача та підписання електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу, є електронний підпис, який є результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, що дають змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.

Існує ряд проблем з автоматизації обліку, а саме: мала кількість підприємств, які мають доступ до глобальної мережі; незначна кількість власників кредитних карток; низький розвиток постачання реалізованої готової продукції через мережу; низька платоспроможність населення, недовіра до фінансово-кредитних нових технологій бізнесу, фізично і морально застарілі інформаційні системи, різноманітний набір програм та окремих автоматизованих робочих місць не в змозі забезпечити керівників оперативною й достовірною інформацією, яка необхідна для прийняття управлінських рішень.

Отже, актуальною залишається проблема дослідження можливостей програмного забезпечення для автоматизації бухгалтерського обліку і створення внутрішньої мережі з'єднаних між собою автоматизованих робочих місць для прийняття на підставі обробленої інформації ефективних управлінських рішень. При вирішені поетапного переходу до створення інформаційної системи потрібен цілеспрямований вибір програмного забезпечення, який повинен спиратися на системну комплексну оцінку. Система має бути досить функціональною, завершеною з погляду обліку, бути універсальною, тобто враховувати специфіку галузевих особливостей підприємств.

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ДП ЛРЗ «МОТОР»

Важливим напрямком діяльності будь-якого промислового об'єкту є охорона праці та навколишнього середовища. Жодне підприємство, цех, дільниця не можуть бути прийняті в експлуатацію, якщо на них не забезпечені відповідні умови праці робітників, не розроблений та не затверджений екологічний паспорт.

На ЛРЗ «Мотор» питання охорони праці відноситься до компетенції відділу охорони праці. Цей підрозділ є самостійною структурною одиницею підприємства і підпорядковується безпосередньо керівнику. Очолює його заступник з охорони праці.

Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі - інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

- з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

- з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

- з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання;

- з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство.

Вступий інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, який зберігається службою охорони праці, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

- новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної особи, яка використовує найману працю;

- який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;

- який виконуватиме нову для нього роботу;

- відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно-правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

- на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;

- для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

- при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

- при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

- при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами проводиться під час проведення трудового і професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі на ДП МОУ ЛРЗ «Мотор» проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Сторінки журналу реєстрації інструктажів пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, на ДП МОУ ЛРЗ «Мотор» цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів - не обов'язково.

Перелік професій та посад працівників, які звільняються від повторного інструктажу, затверджений директором ДП МОУ ЛРЗ «Мотор». До цього переліку зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов'язана з безпосереднім обслуговуванням об'єктів, машин, механізмів, устаткування, застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.

Поняття умови праці включає в себе сукупність факторів виробничого середовища, що здійснюють вплив на здоров'я, працездатність людини в процесі праці.

Безпека трудового процесу характеризується параметрами безпечності операцій при виконанні нормованих завдань. Порушення параметрів безпеки трудових операцій - це виникнення небезпечних і шкідливих (чи тих та інших одночасно виробничих факторів, якщо її поява не пов'язана з порушенням параметрів безпеки обладнання і виробничих процесів.

Загальна безпечність праці є сукупністю трьох складових: безпечності виробничого процесу, безпечності виробничого обладнання, безпечності трудового процесу.

ВИСНОВКИ

Виробництво готової продукції та отримання доходів від її реалізація в умовах конкуренції є центральними проблемами функціонування підприємств. Ринкові відносини вимагають від них швидкої окупності витрат та оперативного реагування на зміни споживчого попиту. В реальних умовах змінна структура споживчого попиту за номенклатурою виробів та обсягом реалізації не завжди збігається зі структурою виробничих потужностей і ресурсів. У зв'язку з цим виникає потреба формування підприємствами оптимальної виробничої програми, яка би найповніше задовольняла попит і забезпечувала максимальний прибуток за рахунок встановлення оптимальних цін та обсягу випуску продукції [16, с. 256].

Бухгалтерський облік процесу виробництва залежить від конкретних умов, властивостей і характеру технології та організації виробництва, що визначаються індивідуальними особливостями. Інколи виникають ситуації, коли виготовлення одного продукту різними технологічними прийомами вимагає різної системи групування статей витрат та обрахування собівартості. Такі процеси призводять до ускладнення документування, обліку випуску готової продукції та подальшої її реалізації. Водночас у процесі здійснення виробничої діяльності підприємств різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання вступають у певні економічні відносини, результатом яких є цикл операцій, пов'язаних із реалізацією готової продукції. В цьому циклі приймаються управлінські рішення щодо продажу товарно-матеріальних цінностей, відбуваються процеси, які не обхід ні для передачі права власності покупцям на відвантажену, відпущену, реалізовану продукцію. В зв'язку з цим, на мою думку, розгляд і дослідження деяких аспектів обліку готової продукції та її реалізації актуальні за нинішніх економічних умов і потребують врегулювання [16, с. 302].

У даній роботі подано пропозицій щодо вдосконалення процедур обліку готової продукції та її реалізації. Однак проблеми, які виникають на одному підприємстві певної галузі, поширені, як правило, на інших цього ж або подібного профілю.

З використанням комп'ютерної техніки на підприємстві прийнято вести облік реалізації готової продукції без застосування узагальнюючих документів, виняток становить формування оборотно-сальдової відомості за рахунком 26 "Готова продукція". Цей документ характеризує інформацію щодо оборотів і залишків готової продукції. Однак цього недостатньо, тому ми вважаємо за доцільне на підставі первинних документів складати реєстри документів з реалізації готової продукції. Реєстри необхідно формувати за напрямками реалізації, видами продукції, покупцями та замовниками. Щоденне заповнення цих реєстрів дасть змогу здійснювати оперативний контроль за реалізацією продукції, застосуванням цін та їх змінами, надходженням виручки.

У зв'язку з цим вважаю доцільним відкриття два субрахунки на ДП ЛРЗ «Мотор» до рахунку 26 "Готова продукція":

- 261 "Готова продукція за обліковими цінами";

- 262 "Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції

від облікових цін".

Необхідність виокремлення зазначених субрахунків пояснюється тим, що в аналітичному обліку можливе відображення готової продукції за обліковими цінами, а надходження та відпуск готової продукції в синтетичному обліку - за фактичною виробничою собівартістю; при цьому облікові записи в системі рахунків можуть бути різними. Так, щоб позбутися розбіжностей в оцінці готової продукції, необхідно визначити відхилення між фактичною й умовною вартістю продукції після формування калькуляції та скласти виправні проводки в разі, коли фактична собівартість готової продукції перевищує умовну вартість, або сторнувати такий запис, якщо фактична собівартість виявиться меншою від умовної вартості.

Для вдосконалення обліку готової продукції та її реалізації вважаю за необхідне розмежувати витрати на збут, які пов'язані з доведенням існуючої продукції до споживача (тара, упаковка, вантажні роботи, транспортування, складування, витрати на утримання складів, магазинів, торгового персоналу тощо) та маркетингові витрати, що виникають у зв'язку з вивченням і стимулюванням попиту, пошуком інформації про ринки збуту і розширенням частки ринку виробника.

Інша пропозиція стосується використання у розрахунках із покупцями таких форм безготівкових розрахунків, які би гарантували своєчасне надходження грошей за відпущену покупцям продукцію. Найзручнішими є використання попередньої оплати за продукцію, а також акредитивної форми розрахунків. Обидві форми безготівкових розрахунків найбільш безпечні й унеможливлюють виникнення безнадійної дебіторської заборгованості.

На даному підприємстві, яке має значні обсяги виробництва і реалізації продукції, доцільно використовувати логістичні способи та прийоми управління випуском і збутом продукції, оскільки в збутовій діяльності й інформаційному забезпеченні процесу збуту готової продукції, який ще називають логістичним сервісом, вони дають найкращі результати. Для інформаційного забезпечення маркетингових і логістичних процедур необхідно формувати і передавати на відповідні рівні управління повну, своєчасну та достатню інформацію про кількісні та вартісні показники щодо залишків готової продукції на будь-який момент часу, про вартість відпущеної оплаченої та неоплаченої продукції, про сегменти ринків збуту і витрати, пов'язані із збутовою діяльністю. Необхідну інформацію постачає система обліку, в якій реєструються всі без винятку операції щодо руху готової продукції та її фактичної собівартості, залишків готової продукції за окремими групами та аналітичними позиціями. При цьому, як правило, облікова інформація вміщує набагато більше даних, ніж їх використовують у системі управління.

Отже, сьогодні проблема полягає не в обсягах та якісних характеристиках облікової інформації. Найбільшою проблемою залишається рівень використання останньої для оцінки якісних і кількісних параметрів об'єктів обліку, передусім готової продукції і витрат на збут. Ця інформація нині недостатньо застосовується для прийняття управлінських рішень і коригування виробничої діяльності, тому на кожному підприємстві доцільно вивчати інформаційні потреби управлінських підрозділів, формувати оперативні дані у вигляді звітів і використовувати їх для оптимізації програми виробництва і збуту продукції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16.07.1999р. №996; XIV зі змінами та доповненнями. Ткаченко. Бухгалтерський облік.

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999р. №246.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. №87.

6. Бухгалтерський облік і звітність в Україні: Збірник норм.-прав. актів / уклад. М. І. Камлик.; К.: Атіка, літера ЛТД, 2001.; 725 с.

7. Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. Нормативно-практичні матеріали. За ред. Р. Л. Хом'яка.; Львів: Національний університет “Львівська політехніка” (Інформаційно-видавничий центр “Інтелект+” Інституту післядипломної освіти), “Інтелект-Захід”, 2001.; 728 с.

8. Бухгалтерський облік та фінансова діяльність в Україні: Навчально-практичний посібник / За ред. С. Ф. Голова.; Дніпропетровськ, ТзОВ “Баланс-Клуб”, 2000.; 768 с.

9. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. Житомир: ЖІТІ, 2000.; ст. 195.

10. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік; 3-тє видання, перероблене і доповнене.; Житомир: ЖІТІ, 2001.; ст. 327.

11. Кужельний М. В., Калюга Є. В. Контроль фінансової звітності і правильності її складання: Навч.-метод. Посібник.; К. Ельга, 2001.; 240 с.

12. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств: підручник 3-тє видання, перероблене і доповнене.; К.: KUEV, 2000.; ст. 290.

13. Кашник Н. І. Бухгалтерський облік та звітність в Україні: збірник нормативно-правових актів / К.: Атіка, літера ЛТД, 2001.; ст. 572.

14. Хом'як Р. Бухгалтерський облік в Україні.; К. 2001.; ст. 142.

15. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах України: 5-те видання, доповнене й перероблене.; К.: А.С.К., 2000.; ст. 412

16. Шеремет О. О. Фінансовий аналіз: навчальний посібник.; К., 2005.; ст. 888.

17. Шеремет О. О. Фінансовий аналіз: навчальний посібник.; К.: Міленіум, 2003.; ст. 152.

Размещено на Allbest.ru

...