Організація обліку та методика внутрішнього аудиту у банках

Перераховані проблемні аспекти розвитку внутрішнього аудиту в Україні призводять до меншої ефективності здійснення внутрішнього аудиту на підприємстві та недовіри до такої системи. Хоча із впровадженням внутрішнього аудиту банки має істотні переваги, зокрема: виявлення резервів засобів та джерел підприємства, розробка рекомендацій щодо удосконалення системи обліку на підприємстві, що в кінцевому випадку призведе до економії витрат.

3.3 Напрямки вдосконалення системи внутрішнього аудиту банків

Банки є основним інститутом, який забезпечує інвестування економіки. Все це зумовлює необхідність ретельного контролю за їхньою роботою. Цей контроль можливий за допомогою розвитку ефективної СВА банку. Внутрішній аудит передбачає якісно новий вид внутрішнього контролю і він принципово відрізняється від внутрішньої ревізії, що здійснювалась контрольно-ревізійною службою банку. Поняття ВА значно ширше ніж поняття внутрішньої ревізії. Якщо ВА спрямований на оцінку різноманітних операцій і систем контролю у межах банку та підвищення рівня корпоративного управління, то метою ревізії є виявлення і локалізація недоліків та повідомлення про них керівництво банку. В умовах економічної кризи в Україні СВА банку стає однією з найважливіших складових банківського менеджменту. ВА є основою ефективного управління банком, вхідною базою прийняття якісних управлінських рішень на всіх рівнях банківського менеджменту. ВА сприяє прозорості фінансової звітності, врахуванню з боку банківської установи інтересів зацікавлених сторін, надання їм належної і своєчасної інформації. Сучасна українська банківська система має законний елемент внутрішнього контролю - службу внутрішнього аудиту. Підрозділ внутрішнього аудиту є невід'ємною складовою організаційної структури банку. Наявність такого структурного підрозділу в банку викликана необхідністю посилення внутрішнього контролю за функціонуванням підрозділів банку.

В українських банках функції внутрішнього аудиту і контролю часто плутають. В законодавчій базі Україні чіткого розмежування між цими поняттями не проведено. У цьому контексті актуальним вважаємо положення, задеклароване документом Базельського комітету з банківського нагляду «Внутрішній аудит у банку й взаємовідносини наглядових органів і аудиторів», згідно з яким служба внутрішнього аудиту повинна бути незалежною від щоденної процедури внутрішнього контролю [2]. Тобто треба чітко усвідомлювати, що внутрішній аудит не повинен бути залучений у рутинний процес контролю за повсякденними операціями банку, а має працювати передусім над оцінкою систем, процесів і процедур.

В основі сучасної концепції внутрішнього аудиту лежать такі принципи:

- неперервність;

- незалежність;

- наявність повноважень [3].

Внутрішній аудит у банку має бути неперервним. Вище керівництво банку повинне забезпечувати дію підрозділу внутрішнього аудиту, що відповідає розмірам банку та його профілю операцій. Внутрішньобанківський аудит повинен бути незалежним від підрозділів банку, які він зобов'язаний перевіряти. В Україні внутрішній аудит підпорядковується, як правило, виконавчому керівництву банку (голові правління або одному з заступників), що значно зменшує ефективність його роботи. У західних банках внутрішній аудит зазвичай перебуває у прямому підпорядкування Ради директорів. Внутрішній аудит банку має бути самостійною структурою, покликаною забезпечити керівництво банку правдивою інформацією, а також допомогти оптимізувати роботу всіх підрозділів банку.

Слід зазначити основні відмінності міжнародного аудиту від вітчизняного. Перша відмінність полягає в розумінні самого завдання аудиту. Якщо у нас аудиторів багато хто продовжує сприймати як якихось "ревізорів", з традиційним до них відношенням, то в країнах з розвиненою економікою і відповідною культурою це, швидше, спосіб інформування потенційних клієнтів або інвесторів. Аудитор видає висновок і тим самим підтверджує, що в банку все гаразд.

Друга відмінність -- в самій специфіці міжнародного аудиту. Річ у тому, що міжнародні аудитори не лише перевіряють правильність ведення документації, але і досить глибоко вникають в саму суть діяльності фінансової установи. Окрім цього, будь-який міжнародний аудитор при виявленні чого-небудь "неправильного" обов'язково дає професійні рекомендації по їх усуненню. Все це пояснює досить високу ціну подібних послуг. І якщо крупні українські банки і раніше проводили такі перевірки, то для багатьох невеликих банків України, обслуговуючих інтереси того або іншого холдингу, така ціна здається високою [4].

Сталий розвиток і надійність банківської системи України в умовах сьогодення також багато в чому залежить від постановки в банках високорозвинених, надійних та ефективних СВА банків, що дозволяє давати реальну і всебічну оцінку досягнутим результатам діяльності банків, виявляти їхні сильні і слабкі сторони, визначати конкретні шляхи вирішення виникаючих проблем. Підвищення надійності СВА та високий рівень корпоративного управління у банківській установі сприяє виходу її на міжнародні ринки та значному полегшенню операцій на фондовому ринку. Основні шляхи розвитку СВА банку: узагальнення основної термінології, яка використовується в різних законодавчих та нормативних документах в сфері ВА; узгодження законодавчих актів щодо здійснення ВА та гармонізація вітчизняного аудиторського законодавства з відповідними міжнародними стандартами; розвиток стандартів ВА банку на основі; обов'язкова , раціональна побудова ефективного та надійного підрозділу ВА банку; розробка чіткого механізму визначення повноважень підрозділів ВА банку; підвищення кваліфікації вітчизняних внутрішніх аудиторів; встановлення персональної відповідальності працівників підрозділу ВА банку за умисні або ненавмисні помилки в роботі та ін.

Таблиця 3.1 Основні проблеми внутрішнього аудиту в банках України та способи їх вирішення

Хоча служба внутрішнього аудиту не гарантує стабільність банку, вона є важливим інструментом контролю, що використовується керівництвом кредитної установи для оцінки ефективності діяльності кожного окремого структурного підрозділу.

Висновки до третьго розділу

Отже, відповідно до інформації розглянутої у третьму розділі, проведення якісного внутрішнього аудиту, як в АТ «Ощадбанк», так і в будь якій банківській установі України , на даний момент часу, та зважаючи на обєктивні економіко-політичні фактори, є однією з найважливіших складових стабільної діяльності банків. Але також слід зауважити, що існують певні проблеми в сфері внутрішнього аудиту, які необхідно вирішити для подальшого розвитку, як банківської системи вцілому, так і внутрішнього аудиту в банківських установах, зокрема.

ВИСНОВКИ

Отже, внутрішній аудит є однією з форм внутрішнього фінансового контролю. Його здійснюють призначені внутрішні аудитори з метою інформування керівництва підприємства чи його засновників про ефективність фінансової діяльності загалом або окремих її сторін. Внутрішній аудит може охоплювати не тільки фінанси, але й інші напрями діяльності комерційних банків (організаційний, технологічний, маркетинговий тощо).

Головною метою внутрішнього аудиту є контроль за оптимальним функціонуванням усіх структурних підрозділів установи, за їх адекватною поведінкою в конкретних умовах макросередовища. Отже, внутрішній аудит працює на “внутрішньому полі” банку.

Аудитори згідно Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про аудиторську діяльність” та Положення НБУ “Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України” мають багато прав та обов'язків, але головним привілеєм аудиторів є вільний доступ до конфіденційної інформації банку яку вони не повинні використовувати на власну користь та в будь-який інший спосіб, що міг би призвести до порушення закону або зашкодити становищу банку.

Ідеальним варіантом аудиту у банківській сфері є взаємодія внутрішніх і зовнішніх аудиторів. Така взаємодія є цілком реальною, адже як перші, так і другі працюють для одного і того ж банку, мають спільну мету - з'ясування достовірності фінансової звітності, мінімізація ризиків, прогнозування подальшої діяльності та надання відповідних рекомендацій для покращання та вдосконалення діяльності банку. Спільними завданнями внутрішніх та зовнішніх аудиторів є охорона активів, тестування внутрішнього контролю, визначення керованості банку та інші.

Слід зазначити, що на даний момент, внутрішній аудит потребує вдосконалення та покращення, оскільки державою обрано шлях євроінтеграції, тож і вимоги, як до підприємств, так і для банків будуть європейські, тож слід інтегрувати систему внутрішнього аудиту в загальноєвропейський простір для найшвидшого виходу українських банків та підприємств на європейський та світовий рівень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамс Р. Основи аудиту. - М.: Аудит. ЮШТІ, 1995. - 398 с.

2. Банківська справа. / За редакцією Тиркала Р, І. - Т., 2000.

3. Білуха М. Т. Курс аудиту. - К.: Вища школа. - Знання, 1998. - 574 с.

4. Богомолов А. М., Голощапов Н. А. Внутрішній аудит. Організація і методика проведення. - М. :, 2000. - 192 с.

5. Герасимович А. М. Облік та аудит у комерційних банках. -- Львів: Фенікс, 1999.-- 511с.

6. ЗУ «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. № 3125.

7. ЗУ «Про банки і банківську діяльність».

8. ЗУ «Про бухгалтерський облік і звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996.

9. Інструкція “Про відкриття банками рахунків в національній валюті та іноземній валюті”, затверджена постановою Правління НБУ від 18.12.1998 за № 527 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -- 1999. --Вип. 2. -- С. 4.

10. Інструкція “Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в комерційних банках України”, затверджена постановою Правління НБУ від 21.11.1997 № 388.

11. Інструкція “Про застосування Плану рахунків комерційних банків України”, затверджена постановою Правління НБУ від 21.11.1997 (зі змінами та доповненнями).

12. Інструкція “Про міжбанківські розрахунки в Україні”, затверджена постановою Правління НБУ від 27.12.1999 за № 621.

13. Інструкція № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України від 9 квітня 2002 р. № 132.

14. Інструкція № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 07.07.1994 за № 129, у редакції постанови Правління НБУ від ЗО. 12.1996 за № 347 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -- Вип. 1. -- 1997. -- С. 35.

15. Інструкція № 4 “Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України”, затверджена постановою Правління НБУ від 13.10.1997 за №335.

16. Інструкція № 7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, затверджена постановою Правління НБУ від 02.08.1996 за № 204. -- Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. --1997. -- Вип. 10. -- С. 30.

17. Інструкція з бухгалтерського обліку депозитних операцій установ комерційних банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 20.08.1999 за № 418.

18. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України від 17 листопада 2004 р. № 556.

19. Кірєєв О. І., Шульга Н. П., Полетаева О. С. Внутрішній аудит у комерційних банках. - К.: КНТЕУ, 2001. - 295 с.

20. Макеєва О. Перспективи розвитку внутрішнього аудиту в Україні // Економіст. - 2010. - №6. - С. 54-57.

21. Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджені постановою Правління НБУ від 20.07.1999 за № 358.

22. Нетикша О. Організація внутрішнього аудиту та її роботи на підприємстві // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004, - № 7. - с. 61 - 65.

23. Положення “Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках”, затверджене постановою Правління НБУ від 20.03.1998 за №114.

24. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України: Постанова Правління НБУ від 30 грудня 1998 р. за № 566 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -1999.-Випуск З.-с. 14.

25. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, затверджене постановою Правління НБУ від 30.12.1998 за №

26. Правила бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків. Постанова Правління НБУ від 25.09.1997 р. за № 316 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 1997. - Випуск 11. - с. 25.

27. Правила бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат, затверджені постановою Правління НБУ від 16.12.1998 за № 520.

28. Савченко О. Борщ Н. Касові операції. -К.: Фактор, 2001. - 240 с.

29. Сотникова Л. В. Внутрішній контроль і аудит - М.: Фінстатінформ, 2000. -239с.

АНОТАЦІЯ

Зважений підхід банків до налагодження системи внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту дасть їм змогу оперативно виявляти різні види ризиків, визначати їх розміри, встановлювати контроль за ними та вживати заходів, спрямованих на їх зменшення. А крім того, допоможе поліпшити методи і форми збору інформації, оцінки фінансових результатів та якості керівництва, створити оптимальні умови для аналізу банківської діяльності, заснованого на визначенні співвідношення між ризиком і дохідністю ринків капіталу, валютних позицій і операцій, а також позицій і операцій похідних фінансових інструментів.

Актуальність даної роботи на тему «Організація обліку та методика внутрішнього аудиту у банківських установах» полягає в тому, що саме в нинішній період фінансової нестабільності, а особливо з урахуванням кризових явищ, що й нині прослідковуються в економіці кожної країни, і зокрема в банківському секторі економіки, важливу роль відіграє якісно працюючий внутрішній аудит, який допомагає в забезпеченні стабільності банку.

Метою написання курсової роботи є дослідження внутрішнього аудиту в діяльності банку, а саме: з'ясування поняття та сутності аудиту, місця внутрішнього аудиту в системі контролю діяльності банку, аналіз стандартів внутрішнього аудиту, а також організація внутрішнього аудиту банку на прикладі АТ “Ощадбанк”.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

- визначення економічної сутності внутрішнього аудиту;

- визначення актуальних проблем у сфері внутрішнього аудиту банківської діяльності та пропозиції щодо вдосконалення даної сфери діяльності.

Об'єктом дослідження є сфера внутрішнього аудиту в банківській діяльності, а також аспекти організації обліку.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та методологічних питань, пов'язаних з внутрішнім аудитом банківської діяльності.

Робота складається з 44 сторінок і містить 1 таблицю і 7 рисунків.

Ключові поняття: внутрішній аудит, банк, внутрішній контроль, банківська діяльність.

Размещено на Allbest.ru