Фінансовий облік запасів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

Курсова робота «Фінансовий облік запасів»: 100 с., 4 рис., 21 табл., 25 джерел, 4 додатки.

Об'єкт дослідження - запаси підприємства.

Предмет дослідження - сукупність теоретичних, методичних і практичних питань, пов'язаних з обліком запасів на підприємстві.

Мета роботи - дослідження фінансового обліку запасів на прикладі підприємства ПАТ «Укрграфіт».

Методи дослідження - аналіз, індукція, синтез, узагальнення.

Актуальність теми зумовлена визначальним місцем ефективного управління запасами, бо від організації їх обліку та аналізу залежить точність визначення прибутку підприємства, його фінансовий стан, конкурентоспроможність на ринку та в цілому ефективність роботи підприємства.

Значимість роботи та висновки. Запропонований комплекс заходів дозволить вдосконалити облік запасів на підприємстві та спростити процес складання фінансової звітності.

Ключові слова: ЗАПАСИ, СИНТЕТИЧНИЙ ОБЛІК, АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК, ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ, ПЕРВИННІ ДОКУМЕНТИ, БАЛАНС.



ЗМІСТ

Реферат

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Сутність, визнання, оцінка і класифікація запасів, значення та завдання їх обліку

РОЗДІЛ 2. Фінансовий облік запасів на підприємстві

2.1 Характеристика фінансово-господарської діяльності та постановки обліку на підприємстві ПАТ «Укрграфіт»

2.2 Документальне оформлення руху запасів та звітність матеріально-відповідальних осіб

2.3 Синтетичний і аналітичний облік запасів

2.4 Відображення інформації про запаси у фінансовій звітності

РОЗДІЛ 3. Напрями вдосконалення обліку запасів

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Додатки



ВСТУП

Для здійснення господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна і домінуючу позицію у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні ресурси.

Облік запасів, у т. ч. і виробничих регулює Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". Згідно з ним запаси - це активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

У питанні управління запасами важливою є інформація щодо формування необхідного обсягу та складу товарно-виробничих запасів з метою забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з одночасною мінімізацією поточних витрат з обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом. Облікова інформація використовується в цілях управління для:

- визначення принципових підходів до формування запасів підприємства;

- щоденного отримання інформації про надходження та витрачання запасів у розрізі їх кількості, якості та матеріально відповідальних осіб;

- аналізу наявності та руху запасів у попередніх періодах;

- безперервної оцінки реальної вартості запасів на складі та проведення аналізу ефективності використання запасів;

- оптимізації обсягу закупівлі запасів, виявлення резервів зниження витрат, пов'язаних із заготівлею запасів;

- оптимізації обсягу основних груп запасів;

- створення ефективних систем контролю за рухом запасів на підприємстві;

- контролю за дотриманням встановлених підприємством норм запасів, що забезпечує безперервний випуск продукції виконання робіт, надання послуг;

- підвищення достовірності відображення на рахунках аналітичного обліку господарських операцій з надходження та витрачання запасів;

- своєчасного складання та подання звітності про рух запасів.

Завданням даної курсової роботи є відображення запасів підприємства в обліку, характеристика основних складових запасів, визначення основних напрямків розвитку в обліку запасів.

Актуальність теми зумовлена визначальним місцем ефективного управління запасами, бо від організації їх обліку та аналізу залежить точність визначення прибутку підприємства, його фінансовий стан, конкурентоспроможність на ринку та в цілому ефективність роботи підприємства.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем бухгалтерського обліку; законодавчі та нормативно-правові акти з питань бухгалтерського обліку. У процесі дослідження використовувалися матеріали ПАТ «Укрграфіт».

Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних літературних джерел та додатків.



РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ, ВИЗНАННЯ, ОЦІНКА І КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАПАСІВ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАВДАННЯ ЇХ ОБЛІКУ

Для здійснення господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна і домінуючу позицію у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні ресурси.

Облік запасів, у т. ч. і виробничих регулює Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". Згідно з ним запаси - це активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Необхідно забезпечувати чіткий контроль за їх наявністю, надходженням і вибуттям, не допускати можливостей для змішування кількості та вартості різних номенклатур, щоб не створювати умов для пересортування та нестач одних матеріалів за рахунок покриття надлишками інших. Місця зберігання товарно-матеріальних цінностей мають бути належно підготовленими і надійними, щоб виключити псування чи крадіжки матеріалів. Кожне з них (склад, комора тощо) повинні мати відповідний шифр (номер), котрий обов'язково вказують у всіх первинних документах.

Бухгалтерський облік передбачає такий склад запасів (рис. 1.1):

- сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою та складанням деталей, вузлів, виробів і незакінчених технологічних процесів;

- готова продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані (одержані) та знаходяться на підприємстві з метою наступного продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети, строк використання яких становить не більш як один рік або нормальний операційний цикл, якщо він не перевищує одного року;

- молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукція сільського й лісового господарства.

Рис. 1.1 - Склад запасів на підприємстві

Придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Формування первісної вартості відбувається залежно від форми надходження запасів на підприємство (грошові розрахунки, бартер, безоплатне одержання тощо).

Підприємство, відображаючи вартість запасів у фінансовій звітності, використовує меншу з двох оцінок:

- первісну вартість (історичну собівартість);

- чисту вартість реалізації.

Розглянемо докладніше чисту вартість реалізації.

Чиста вартість реалізації -- очікувана ціна реалізації активу в умовах звичайної господарської діяльності за вирахуванням витрат на завершення його виробництва та збут.

Відповідно до П(с)БО 9 чисту вартість реалізації визначають за кожною одиницею запасів (найменування за групою або видом) відніманням від очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва та збут. Чиста вартість реалізації використовується для тих видів запасів, ціна яких на дату складання фінансової звітності знизилася або ж вони зіпсувалися, застаріли чи іншим чином утратили очікувану початкове економічну вигоду.

В інших випадках П(с)БО 9 зміни балансової вартості запасів не передбачає. Таким чином, П(с)БО передбачає лише уцінку запасів і не передбачає їхню дооцінку (дооцінка можлива, проте в межах невеликої уцінки).

Усі операції з надходження і вибуття товарно-матеріальних цінностей на складах відображають у картках чи книгах складського обліку. Книги мають бути пронумеровані, а кількість сторінок у кінці потрібно засвідчити підписами керівника і головного бухгалтера й скріпити печаткою.

Книги чи картки складського обліку видають під розписку з відображенням у реєстрі їх видачі. На окремих аркушах книги чи картках вказують дату, порядковий номер картки, шифр матеріалу, його назву, вимірники, ціну; їх підписує головний бухгалтер (бухгалтер з обліку матеріалів). Записи операцій із надходження чи вибуття матеріалів у книгах чи картках здійснює завскладом (або бухгалтер складу) на основі первинних документів.

Синтетичний облік наявності і руху виробничих запасів ведеться на рахунку 20 "Виробничі запаси" за субрахунками:

- 201 "Сировина й матеріали",

- 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби",

- 203 "Паливо",

- 204 "Тара й тарні матеріали",

- 205 "Будівельні матеріали".

- 206 "Матеріали, передані в переробку",

- 207 "Запасні частини",

- 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення",

- 209 "Інші матеріали".

По дебету рахунка 20 "Виробничі запаси" та його субрахунків відображають надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки, по кредиту -- витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки.

Переважну більшість виробничих запасів підприємства придбавають у постачальників на підставі укладених договорів (контрактів, угод). На відвантажені (відпущені) матеріальні цінності постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи (у яких вказуються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, сорт, ціна кожного виду матеріальних цінностей, що відпускаються, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає до оплати), а також податкову накладну.

Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену постачальнику при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг).

На субрахунку 201 "Сировина й матеріали" ведеться облік наявності руху сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні, а також допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб (забудовники облік будівельних матеріалів ведуть на субрахунку 205 "Будівельні матеріали").

Сировина - добуті, вирощені власними силами або придбані на стороні оборотні ресурси, які на момент придбання не пройшли жодної стадії промислової обробки і призначені для споживання власним виробництвом як необхідний компонент майбутнього продукту цього виробництва.

Матеріали - придбані на стороні оборотні ресурси, призначені для використання у власному виробництві як необхідний компонент майбутнього продукту цього виробництва або для обслуговування технологічного процесу ї управління. Матеріали умовно можна поділити на основні та допоміжні.

Основні матеріали - це матеріали, які становлять основу продукту виробництва.

Допоміжні матеріали - матеріали, які використовуються для обслуговування процесу виробництва й управління.

Цей поділ має умовний характер і часто залежить лише від кількості матеріалу, використаного на виробництво різних видів продукції.

До групи допоміжних матеріалів у зв'язку з особливістю використання окремо виділяють паливо, тару і тарні матеріали, запасні частини.

На субрахунку 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби" ведуть облік наявності і руху купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, придбаних підприємствами для виробництва продукції; конструкцій і деталей (металевих, дерев'яних, залізобетонних тощо), що використовуються підрядними будівельними організаціями під час виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт; спеціальне обладнання, інструменти, пристрої тощо, які використовують науково-дослідні та конструкторські організації та ін.

Напівфабрикати - це сировина і матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але ще не є готовою продукцією. У виготовленні продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, тобто утворюють її матеріальну основу.

Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби - придбані на стороні оборотні матеріальні активи, призначені для використання у власному виробництві як матеріальна основа або необхідний додаток до матеріальної складової майбутнього продукту цього виробництва.

Вироби, придбані для додаткового комплектування готової продукції, не включаються до її собівартості. Обладнання і пристрої загального призначення обліковуються на рахунках 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи" або 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети".

Субрахунок 203 "Паливо" призначений для обліку твердого і рідкого палива (нафтопродукти), що використовується для технологічних потреб виробництва, роботи автотранспорту, опалення приміщень тощо, а також оплачених талонів на нафтопродукти і газ. Паливо виділяють в окрему групу з огляду на його велике економічне значення та специфіку споживання.

На субрахунку 204 "Тара й тарні матеріали" ведуть облік усіх видів тари, а також тарних матеріалів, які використовуються для виготовлення тари та її ремонту (за винятком матеріалів, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, суден, барж з метою забезпечення збереження вантажу при перевезенні, облік яких ведеться на субрахунку 201 "Сировина й матеріали").

Тара - це оборотні матеріальні активи, призначені для транспортування, зберігання і продажу продукції.

Тарні матеріали - це оборотні матеріальні активи, призначені для виготовлення і ремонту тари.

До тари і тарних матеріалів належать предмети, які використовуються для пакування, транспортування, зберігання різних матеріалів і продукції (мішки, ящики, коробки тощо). Транспортно-заготівельні витрати - це затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів.

На субрахунку 205 "Будівельні матеріали" підприємства-забудовники ведуть облік будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, а також обладнання, що потребує монтажу. Будівельні матеріали - це матеріальні активи, призначені для використання в капітальному будівництві об'єктів, що зводяться господарським або підрядним способом.

Витрати на придбання обладнання, що не потребує монтажу, транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, сільськогосподарських машин та інвентарю, виробничого інвентарю та інструментів тощо відображаються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

Устаткування і будівельні матеріали, передані підрядній організації для виконання робіт, після підтвердження їх використання списуються з кредиту цього субрахунку на дебет рахунка 15 "Капітальні інвестиції".

На субрахунку 206 "Матеріали, передані в переробку" підприємства ведуть облік матеріалів, які передані підприємствам-переробникам для виготовлення продукції і включаються до її собівартості.

Матеріали, передані в переробку - це оборотні матеріальні активи, тимчасово передані на безоплатній основі підприємством-власником суб'єктам-переробникам для доведення їх до стану, придатного для використання підприємством-власником у запланованих цілях.

На субрахунку 207 "Запасні частини" ведуть облік придбаних і виготовлених запасних частин, вузлів і деталей, призначених для проведення ремонту, заміни зношених частин обладнання і транспортних засобів, а також автомобільних шин, обмінного фонду двигунів, вузлів і агрегатів, що створюються в ремонтних підприємствах та підрозділах.

Запасні частини - це оборотні матеріальні активи, призначені для використання під час проведення ремонту, реконструкції, модернізації обладнання і машин (в тому числі транспортних засобів), ремонту обладнання і машин за замовленнями сторонніх осіб і для використання з метою гарантійного ремонту таких засобів.

Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля і включені в його інвентарну вартість, обліковуються в складі основних засобів. Аналітичний облік обмінного фонду машин, вузлів та агрегатів ведеться за групами: придатні для експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що знаходяться в ремонті.

На субрахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" ведуть облік мінеральних добрив; отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин, біопрепаратів та медикаментів для тварин; кормів тварин (власного виробництва і купованих); насіння і саджанців для посіву і висаджування.

Матеріали сільськогосподарського призначення - це виробничі запаси сільськогосподарського підприємства або підприємства, що займається вирощуванням продукції сільського господарства в межах своєї звичайної діяльності.

На субрахунку 209 "Інші матеріали" ведуть облік відходів виробництва, непоправного браку, зношених шин, металобрухту та інших матеріальних цінностей, оприбуткованих за ціною можливого використання або реалізації.

Зворотні відходи виробництва - це залишки, що утворились в процесі переробки сировини і матеріалів, та які повністю або частково втратили споживчі якості (тирса, стружка тощо).

Приймання матеріалів, що надійшли на склад підприємства, здійснюється на підставі накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. № М-20) або оформляється прибутковим ордером (ф. № М-4), якщо під час приймання виявлені розходження між фактичною кількістю матеріальних цінностей, що надійшли, і кількістю, вказаною у накладній. При цьому недостача (псування) матеріальних цінностей, виявлена при прийманні їх від залізниці (порту), оформляється комерційним актом, а при прийманні їх на складі - приймальним актом.

Ці акти є підставою для пред'явлення претензії винуватцю недостачі (або псування) матеріальних цінностей (транспортній організації) постачальнику - у разі недовантаження або неправильної упаковки (затарення), що послужило причиною псування цінностей при перевезенні).

Матеріали, доставлені автотранспортом, прибуткуються на підставі товарно-транспортних накладних (ф. № І-ТН, № І-ТН спирт). Приймання матеріалів від своїх цехів та інших підрозділів (невикористані матеріали, відходи виробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо), непоправний брак, матеріальні цінності від списання основних засобів або малоцінних і швидкозношуваних предметів, зношені шини та утильна гума тощо) здійснюється за накладною, яка виписується цехом-здавальником або іншим підрозділом.

Аналогічно відбувається облік розходу матеріалів, який відображається в нагромаджувальній відомості про розхід матеріалів (рахунки 153, 209). Постачання матеріалів відбувається безпосередньо від постачальника. Наприклад основною сировиною для виробництва спирту є зерно - його постачають від підприємців, державних господарств, а також від населення по договорами купівлі-продажу.

У питанні управління запасами важливою є інформація щодо формування необхідного обсягу та складу товарно-виробничих запасів з метою забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з одночасною мінімізацією поточних витрат з обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом. Облікова інформація використовується в цілях управління для:

- визначення принципових підходів до формування запасів підприємства;

- щоденного отримання інформації про надходження та витрачання запасів у розрізі їх кількості, якості та матеріально відповідальних осіб;

- аналізу наявності та руху запасів у попередніх періодах;

- безперервної оцінки реальної вартості запасів на складі та проведення аналізу ефективності використання запасів;

- оптимізації обсягу закупівлі запасів, виявлення резервів зниження витрат, пов'язаних із заготівлею запасів;

- оптимізації обсягу основних груп запасів;

- створення ефективних систем контролю за рухом запасів на підприємстві;

- контролю за дотриманням встановлених підприємством норм запасів, що забезпечує безперервний випуск продукції виконання робіт, надання послуг;

- підвищення достовірності відображення на рахунках аналітичного обліку господарських операцій з надходження та витрачання запасів;

- своєчасного складання та подання звітності про рух запасів.

В ході управління запасами керівництво підприємства вивчає усі рекламації та скарги покупців і споживачів відносно якості продукції, бере під контроль роботу щодо усунення виявлених недоліків.

Управління матеріальними потоками та рухом майна здійснюється на основі інформації про кількість ресурсів у натуральних одиницях виміру.

Джерелами даних для управління запасами є дані аналітичних рахунків, які відкриваються до рахунків класу 2 "Запаси" Плану рахунків.

Матеріальні цінності, які зберігаються на підприємстві в умовах обмеженості доступу інших працівників, закріплюються договорами матеріальної відповідальності за матеріально відповідальними особами, що забезпечує уникнення їх втрат. Такі договори передбачають повну матеріальну відповідальність осіб, які приймають, зберігають та відпускають матеріальні цінності, і укладаються перед початком їх роботи.

Синтетичний облік придбаних запасів на рахунку 20 "Виробничі запаси" та його субрахунках підприємства обліковують за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі), яка, як зазначалося раніше, включає: покупну вартість і транспортно-заготівельні витрати (витрати по транспортуванню, навантаженню, розвантаженню, доставці до складів підприємства, включаючи націнки постачальницьких і посередницьких організацій, вартість послуг товарних бірж і брокерських контор, мито і митні збори тощо).

Ця собівартість виявляється, як правило, тільки наприкінці місяця - після відображення всіх заготівельних операцій і розподілу їх між окремими видами запасів. За дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" відображається надходження запасів на підприємство за фактичною собівартістю та їх дооцінка. За кредитом цього рахунку відображаються використання запасів на виробництво продукції (робіт, послуг) та інше їх вибуття за середньозваженою фактичною собівартістю або за іншими цінами згідно з пунктом 16 ПСБО 9 "Запаси".

Найдоцільніше застосовувати відпрацьований на підприємстві спосіб відображення в синтетичному і аналітичному обліку фактичної собівартості запасів з врахуванням змін за ПСБО 9 "Запаси" та нового Плану рахунків бухгалтерського обліку. Інструкція про застосування Плану рахунків не встановлює порядку обліку витрат на купівлю, доставку та доведення запасів до придатного для використання стану, які згідно з пунктами 8-9 ПСБО 9 "Запаси" мають входити до первісної (балансової) вартості придбаних підприємством товарно-матеріальних цінностей.

Документи ж на оприбуткування і списання витрачених матеріалів, що надходять до бухгалтерії, вимагають їх систематичного опрацювання і відображення в облікових регістрах, що неможливо робити без попередньої оцінки матеріалів. Тому аналітичний облік запасів протягом місяця ведуть за прийнятими обліковими цінами: покупними (з відокремленим обліком транспортно-заготівельних витрат) або за розрахунково-плановою собівартістю (з відокремленим обліком відхилення від фактичної собівартості).

Наприкінці місяця вартість використаних у виробництві запасів і списаних за обліковими цінами, а також вартість залишку запасів на складах коригують до фактичної собівартості (шляхом списання транспортно-заготівельних витрат або відхилення планової собівартості запасів від фактичної).

Запаси, які надійшли на підприємство без товаросупровідних документів постачальника (невідфактуровані поставки), приймаються на облік за приймальними актами (ф. № М-7) і оформляються записом по дебету рахунка 20 "Виробничі запаси" (відповідні субрахунки) в кореспонденції і кредитом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".

Після одержання від постачальника рахунків-фактур та інших товаросупровідних документів раніше зроблений запис (у цій же кореспонденції рахунків) сторнується і робиться звичайний запис на суму, яка значиться в одержаних документах.

Якщо при прийманні вантажу виявлена недостача матеріальних цінностей, то на дебет рахунка 20 "Виробничі запаси" прибуткують тільки фактично одержані цінності; на вартість недостачі матеріалів, що виникла при перевезенні, на підставі належно оформлених актів пред'являть претензію винуватцю (транспортній організації тощо) і в бухгалтерському обліку відображають по дебету рахунка 374 "Розрахунки за претензіями" в кореспонденції з кредитом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".

У разі обґрунтованої відмови від оплати розрахунково платіжних документів за матеріали, що надійшли на адресу підприємства (невідповідність якості, номенклатури, ціни умовам договору тощо), такі цінності приймаються за актами на відповідальне зберігання і обліковуються на забалансовому рахунку 02 "Активи на відповідальному зберіганні" (субрахунок 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні") до вказівок постачальника про повернення, переадресування або реалізації на місці.

При оформленні запасів, які надійшли на підприємство від постачальників, підзвітних осіб, власних виробничих підрозділів, складається форма М-4 "Прибутковий ордер" (ф. №4) в одному примірнику.

При отриманні запасів безпосередньо від постачальників, доставлених їхні транспортом або транспортом сторонньої організації, оформляється "Товарно - транспортна накладна" (ф. № І-ТН).

У випадку надходження запасів із кількісними чи якісними відхиленнями від даних, вказаних у договорі та супроводжувальних документах, складається "Акт про приймання матеріалів" (ф. М-7). Акт складається у двох примірниках і підписується членам комісії, після чого затверджується підписом керівника підприємства. Один примірник акта передається в бухгалтерію, а другий - в юридичний відділ для складання листа-претензії.

На складі для правильної організації обліку комірник на кожний номенклатурний номер запасу оформляє "Матеріальний ярлик" (ф. М-16). Це документ містить найменування, номер і повну характеристику кожного виду запасу. Ярлик розміщується безпосередньо на запасі або поблизу нього.

Для обліку запасів в розрізі їх видів комірник веде окремі документи за ф. М-12 "Картка складського обліку матеріалів". В ній проводяться записи по кожному факту надходження та вибуття запасів. Підставою для запису в М-І2 є форми М4 "Прибутковий ордер", "Акт про приймання матеріалів" (ф. М-7) і форма №1-ТН Товарно-транспортна накладна" по надходженню, а по видатку - "Лімітно-забірні картки" (фф. М-8, М-9, М-28а), "Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів", "Акт про витрату давальницьких матеріалів (ф. М-23) і Товарно-транспортна накладна" (ф. №1-ТН).

Тільки після того, як запаси оприбутковані, допускається їх відпуск із складу. Підставою для відпуску матеріалів із складу у виробничі дільниці для одноразового відпуску є: накладна-вимога (М- а для систематичного відпуску цінностей для одних виробничих одиниць лімітно-забірні картки (фф. М-8, М-9, М-28, М-28а).

Для багаторазового відпуску запасів протягом місяця використовують "Лімітно-забірну картку' (ф. М-8). Водночас комірник веде в себе облік відпущених на будову матеріальних цінностей у "Лімітно-забірній картці №" (ф. М-28а).

В кінці місяця на підставі даних карток складського обліку матеріалів (ф. М-12) комірником складається (ф. М-14) "Відомість обліку залишків матеріалів на складі".

Після закінчення облікового періоду комірник, як і всі матеріально відповідальні особи, складає "Матеріальний звіт" (ф. М-19), який містить інформацію про надходження та вибуття товарно-матеріальних цінностей за весь період. Цей звіт, разом із документами, які підтверджують надходження та вибуття запасів, фіксується у (ф. М-13) "Реєстр приймання-здавання документів". Всі вони передаються в бухгалтерію.

Організація документообігу на підприємстві організовується таким чином, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації до бухгалтерії.

В бухгалтерії узагальнюється отримана від комірників аналітична інформація про рух запасів. При цьому використовуються рахунки бухгалтерського обліку та синтетичні реєстри (журнали та відомості). Станом на перше число місяця бухгалтерії підприємства, у спеціальній оборотно-сальдовій відомості виводять залишок по кожному рахунку запасів.

Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням (заготівлею) виробничих запасів (оплата залізничного тарифу, водного фрахту, навантажувально-розвантажувальних робіт тощо), обліковуються на аналітичному рахунку "Транспортно-заготівельні витрати", який відкривається в складі рахунка 20 "Виробничі запаси". На суму транспортних та інших витрат, які підлягають оплаті постачальникам та іншим стороннім організаціям, у бухгалтерському обліку підприємства роблять запис по дебету рахунка 20 "Виробничі запаси", аналітичний рахунок "Транспортно-заготівельні витрати", і кредиту відповідних рахунків (63, 685 тощо).

Таким чином на дебеті синтетичного рахунка 20 "Виробничі запаси" (відповідний субрахунок) відображається покупна вартість запасів і транспортно-заготівельні витрати, що в сукупності становлять їх фактичну собівартість.

Оприбуткування виробничих запасів, одержаних з інших джерел, відображається записом по дебету рахунка 20 "Виробничі запаси" (відповідний субрахунок) у кореспонденції з кредитом рахунків:

- 40 "Статутний капітал" (на вартість запасів, внесених засновниками (учасниками) до статутного капіталу підприємства);

- 719 "Інші доходи від операційної діяльності" на вартість безоплатно одержаних запасів від інших юридичних осіб, а також оприбуткованих раніше, не взятих на облік цінностей);

- 742 "Доход від реалізації необоротних активів" (на вартість придбаних запасів у результаті обміну на необоротні активи).

Для обліку витрат виробничих запасів у виробництві основним первинним документом на відпуск матеріалів у виробництво є лімітно-забірні картки (ф. № М-8 та № М-9), в яких вказується ліміт видачі даному цеху (бригаді, дільниці) матеріалів відповідного номенклатурного номера (на декаду, півмісяця, місяць), а потім робиться запис про фактичний відпуск матеріалів з виведенням залишку невикористаного ліміту, який підтверджується підписом завідуючого складом (у лімітній картці одержувача) і одержувача (у лімітній картці складу). Наприкінці місяця лімітно-забірні картки подаються до бухгалтерії для обліку витрат матеріалів.

Відпуск матеріалів на господарські та інші потреби, а також при понадлімітному відпуску матеріалів (за дозволом керівника підприємства або уповноваженої ним особи здійснюється за вимогами (ф. № М-ІО та № М-ІІ).

Щомісяця цехи та інші виробничі підрозділи складають Звіт про використання сировини, основних матеріалів і напівфабрикатів, у якому по кожному номенклатурному номеру показуються: залишок на початок місяця, надходження за місяць, залишок на кінець місяця, фактичні витрати, витрати за нормами, економія або перевитрата. Бухгалтерія складає Зведений звіт про використання матеріалів по груповій номенклатурі (в натуральних і грошовому вимірниках), на підставі якого роблять відповідні облікові записи на списання використаних матеріалів.

Підставою для списання використаних у виробництва матеріалів служить відомість розподілу витрат матеріалів і палива за рахунками і статтями витрат, яка складається за видатковими документами (лімітно-забірними картками, вимогами, актами тощо). В ній зазначається, на який синтетичний рахунок, субрахунок, продукцію (замовлення, переділ) або на яку статтю треба віднести вартість витрачених запасів.

За даними цієї відомості витрачені протягом місяця виробничі запаси за обліковими цінами списують з кредиту рахунка 20 "Виробничі запаси" (відповідний субрахунок) на дебет рахунків:

- 23 "Виробництво" (на вартість виробничих запасів, використаних для виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг);

- 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати" (на вартість запасів, використаних для загальновиробничих і загальногосподарських потреб);

- 93 "Витрати на збут" (на вартість запасів, використаних на потреби, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції);

- 94 "Інші витрати операційної діяльності" (на вартість запасів, використаних на утримання об'єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення) та ін.

Для того щоб до собівартості продукції (робіт, послуг) запаси були включені за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі), наприкінці місяця визначають і списують суму відхилення від облікових цін, яка відноситься до витрачених у виробництві запасів. З цією метою визначають середній процент відхилення від облікових цін за формулою:

С% = (В+В1) * 100: (Мз+ Мо), де

В - сума відхилення від облікових цін, що відноситься до залишку запасів на початок місяця;

В1 - сума відхилення за звітний місяць;

Мз - вартість залишку запасів за обліковими цінами на початок місяця;

Мо - вартість оприбуткованих за обліковими цінами запасів, що надійшли від постачальників протягом місяця.

Узагальнення інформації про наявність та рух запасів здійснюється в Журналі 5 (5А - в тому випадку, якщо відображення операцій здійснюється з використанням класів 8 та 9) та відомості до цього журналу 5.1.



РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Характеристика фінансово-господарської діяльності та постановки обліку на підприємстві ПАТ «Укрграфіт»

ПАТ "Укрграфіт - український виробник графіту. До 1994 року - Дніпровський електродний завод. Основною продукцією є:

- електроди графітові і ніпелі;

- блоки вуглецеві;

- блоки графітовані;

- маса вуглецева (холоднонабивна, тверда, пастоподібна);

- блоки подові

- блоки бічні

- маса холоднонабивна подова;

- маса анодна;

- аноди і бруси графітовані;

- маса електродна;

- конструкційні вироби з вуглецевого матеріалу різних марок.

Датою заснування вважається 21 вересня 1933. 21 вересня 1933р. - День випуску першої промислової партії вуглецевої продукції , обпалених анодів для алюмінієвих електролізерів , вважають днем народження Дніпровського електродного заводу. Спочатку підприємство входило до складу алюмінієвого комбінату , який є частиною Запорізького промислового комплексу.

У 1940 р. завод був виділений у самостійну промислову структуру , в цей період збудовано цех графитации , який видав перші 1000 т. заготовок для електродів. Але з початком військових дій в м. Запоріжжя в 1941р. завод був демонтований і евакуйований на Урал. Понесені збитки були колосальні, терміни відновлення жорсткі , і вже в травні 1945 р. було знову організовано виробництво анодної та електродної мас . У 1948 р. завод повністю відновлений і почав працювати за повним технологічним циклом. У наступні роки завод стрімко розвивався і розростався , були спроектовані і побудовані нові цехи , вводилося і освоювалося сучасне обладнання , розроблялися і впроваджувалися нові технологічні процеси.

У 1994р. Дніпровський електродний завод був перетворений в Публічне Акціонерне Товариство « Український графіт ». За останні роки , завдяки самовідданій праці колективу , підприємство змогло збільшити обсяги випуску і рентабельність продукції , провести технічне переозброєння , поліпшити економічні показники діяльності , значно розширити асортимент і забезпечити конкурентоспроможність виробів, що випускаються.

Підприємство завжди одним з перших здійснювало розробку та впроваджувало у виробництво нові види технологій , сучасні агрегати і технологічні лінії. Багато зроблено за останні 10 років. У 1997 році здійснено введення в промислову експлуатацію нового цеху вугільних заготовок , що не має аналогів у країнах Східної Європи та Росії. Застосування електричних кальцинаторів для глибокої термічної обробки сировини дозволило створити єдине в СНД виробництво електрокальцінованих антрацитів, що значно поліпшило експлуатаційні властивості виробленої вуглецевої продукції - катодних блоків для футерування алюмінієвих електролізерів і блоків для футерування поду і горна доменних печей. Освоєно виробництво матеріалів на основі електрокальцінованого антрациту з використанням до 70% графіту. У 2000-2001 р.р. впроваджена технологія і освоєно в промислових масштабах виробництво графітованих блоків для виготовлення анодів магнієвих електролізерів , що відрізняються зниженим питомим електричним опором і підвищеною експлуатаційною стійкістю. У 2001 р. побудований цех і освоєно , що не має аналогів на електродних заводах країн СНД , виробництво анодів для магнієвої промисловості з просоченнями неорганічними компаундами на основі фосфорних сполук. У 2003-2004 р.р. освоєно виробництво маси холоднонабивної вуглецевої теплопровідної для доменних печей і маси холоднонабивної подовій для алюмінієвих електролізерів. Проведена велика робота з удосконалення технології та модернізації виробництва серійно випускається. В даний час підприємство має в своєму розпорядженні перспективними розробками як в області вдосконалення серійно випускається , так і в області створення нових видів продукції.

Особливу роль у розвитку підприємства зіграли Розробка та впровадження системи управління якістю , яка дозволила розвинути і вдосконалити технологію , виробництво і систему управління підприємства в цілому , дозволила підняти на більш високий якісний рівень конкурентоспроможність продукції . Сьогодні на підприємстві впроваджені міжнародні стандарти ISO 9001 , ISO 14001 , OHSAS 18001. У сфері вдосконалення системи управління ПАТ « Укрграфіт » має намір йти далі і впроваджувати концепцію управління якістю ( TQM ) з ще більш високим рівнем вимог до всіх аспектів функціонування підприємства.

На ПАТ «Укрграфіт » постійно удосконалюються технологічні та виробничі процеси , ведеться робота з модернізації та розробки нових видів продукції. Величезна увага приділяється якості продукції, що випускається.

Сьогодні продукція ПАТ «Укрграфіт » широко використовуються на металургійних підприємствах України , СНД , країнах ближнього і далекого зарубіжжя. Катодні блоки ПАТ «Укрграфіт » визнані кращими на всіх підприємствах алюмінієвої промисловості СНД і складають серйозну конкуренцію на світовому ринку лідерам у виробництві цього виду продукції. Графітовані електроди виробництва ВАТ «Укрграфіт » широко відомі в СНД і конкурентоспроможні на світовому ринку. ПАТ «Український графіт » є єдиним постачальником в СНД графітованих блоків і анодів з просоченням неорганічними компаундами для магнієвої промисловості і в даний час виходить з цією продукцією на світовий ринок.

Володіючи вигідним географічним положенням , підприємство має можливість відвантаження експортної продукції залізничним , автомобільним , річковим і морським транспортом. На підприємстві використовуються сучасні та ефективні види упаковок , що забезпечують товарний вигляд продукції та її збереження при транспортуванні усіма видами транспорту.

Продукція підприємства в 1999 р. була відзначена почесним знаком «Вища проба » , за підсумками всеукраїнського рейтингу 2000 р. ПАТ « Укрграфіт» увійшло до числа «Сто кращих динамічно розвиваються компаній України ». Продукція підприємства визнана переможцем і лауреатом всеукраїнського конкурсу якості « 100 кращих товарів України 2003 ». У 2004 р. ПАТ « Укрграфіт» було удостоєно міжнародної нагороди «Європейська якість ».

Підприємство є дійсним членом Української Асоціації Виробників Чавуну , Української Асоціації Сталеплавильники , Асоціації ливарників України , Торгово-Промислової Палати України та Української Асоціації Якості , Міждержавної Асоціації Титан , що дозволяє вирішувати конкретні питання і гнучко реагувати на мінливі умови роботи на ринку.

Сьогодні виробнича марка ПАТ «Укрграфіт » і продукція підприємства визнана споживачами , українськими та міжнародними організаціями. За асортиментом і якістю своєї продукції ПАТ « Укрграфіт» утримує провідні позиції серед виробників аналогічної вуглеграфітової продукції в країнах СНД , успішно конкурує на світовому ринку.

Головною місією ПАТ «Укрграфіт» є задоволення потреб споживачів в Україні та за її межами у високоякісних виробах з вуглецю , що дозволяють інтенсифікувати виробничі процеси , забезпечивши прибуток акціонерам , гідну оплату праці персоналу підприємства та збереження навколишнього середовища.

Бачення. Продукція ПАТ «Укрграфіт» повинна домінувати на металургійних підприємствах України. Підприємство-лідер серед виробників СНД за якістю та задоволенню потреб споживачів у вуглецевих футерувальних матеріалах для алюмінієвої промисловості та чорної металургії країн СНД.

Цінності:

- персонал і стабільні партнери;

- постійні інновації;

- традиції і досвід поколінь українських електродників;

- позитивний імідж підприємства і його співробітників, стабільні громадські та міжнародні зв'язки.

Органами управління та контролю Товариства, відповідно до статуту, є:

- Загальні збори акціонерів - віщий орган Товариства;

- Наглядова рада - орган, який здійснює захист прав акціонерів та в межах компетенції, визначеної Статутом, контролює та регулює діяльність дирекції;

- Дирекція - колегіальний виконавчий орган Товариства;

- Ревізійна комісія - орган, який здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Дирекції Товариства.

Підприємство ПАТ «Укрграфіт» має таку структуру (рис. 2.1):

Рис 2.1 - Структура підприємства



На підприємстві ПАТ «Укрграфіт» головному бухгалтеру підпорядковуються:

- заступник головного бухгалтера з фінансового обліку та звітності;

- заступник головного бухгалтера з методології та механізації обліку;

- заступник головного бухгалтера з податкового обліку та звітності

Заступнику головного бухгалтера з фінансового обліку та звітності підпорядковуються такі підрозділи:

- бюро по складанню зведеного звіту, фінансовим операціям, податкам;

- бюро розрахунків по заробітній платі і відрахувань в бюджетні фонди;

- група по обліку затрат на виробництво готової продукції, основних фондів і МШП.

Заступнику головного бухгалтера з податкового обліку та звітності підпорядковуються такі підрозділи:

- бюро з обліку матеріальних ресурсів і розрахунку з дебіторами та кредиторами;

- ревізійна група

Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Вона враховує особливості ведення обліку на конкретному підприємстві, це зазначається письмово в наказі про облікову політику.

Відповідальність за ведення бухгалтерського обліку на ПАТ «Укрграфіт» покладається на бухгалтерську службу підприємства на чолі з головним бухгалтером. При складанні фінансової звітності керуватись положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. В загальних положеннях зазначається інформація про ведення бухгалтерського обліку відносно положенням (стандартам) бухгалтерського обліку. Також інформація яка є важливою при веденні обліку на даному підприємстві.

Податковий облік ведеться згідно діючого податкового кодексу України. Визначається відповідальний за складання та своєчасне надання податкових декларацій.

2.2 Документальне оформлення руху запасів та звітність матеріально-відповідальних осіб

На підставі рахунків-фактур відбувається оплата та придбані товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) та малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) та ін. Надходження ТМЦ та МШП на підприємство від постачальника супроводжуються відповідними документами: накладними, товарно-транспортними накладними. Отримання товарів та матеріалів на складі постачальника здійснюється матеріально відповідальними особами підприємства тільки за довіреністю. Довіреність на отримання ТМЦ видають тільки посадовій особі, працівнику підприємства, підписується керівником та головним бухгалтером. Забороняється видавати довіреність на отримання цінностей робітникам, які не звітували за раніше отриманими довіреностями. Довіреність на отримання цінностей від постачальника видається відповідальній особі під розписку й реєструється у журналі довіреностей. Строк дії довіреності встановлюється в залежності від можливості отримання і вивозу ТМЦ, однак, не більш чим 10 днів. Довіреність залишається на підприємстві, яке відпустило товар. Отримувачу матеріальних цінностей видають супроводжувальні документи на товар. При отриманні товарів обов'язковим є наявність документів підтверджуючих їх якість (сертифікат якості). Документи на отримання ТМЦ здаються в бухгалтерію особою, яка отримала ТМЦ, не пізніше наступного дня. При прийманні запасів матеріально відповідальна особа проводить перевірку відповідності запасів асортименту, кількості, вазі, обсягу площі і якості, які зазначені у супровідних документах.

В місцях зберігання кожна однорідна група (вид) запасів позначатися матеріальним ярликом (форма М-16), який прикріплюється до місця зберігання запасів. Матеріально відповідальними особами у місцях зберігання запасів ведеться кількісний облік руху запасів.

У визначений термін матеріально відповідальні особи подають усі первинні документи з надходження та вибуття запасів до бухгалтерської служби. Матеріальний звіт (форма М-19) з відображенням у ньому наявності і руху запасів складають і подають до бухгалтерської служби.

Сировина, матеріали, паливо, та інші матеріальні цінності відпускаються у виробництво за вагою, об'ємом або підрахунком відповідно до установлених на підприємстві витратних нормативів та обсягу виробництва продукції. Відпуск запасів у виробництво провадиться на підставі установлених лімітів. Лімітування відпуску запасів у виробництво оформляється лімітно-забірними картами. Лімітно-забірні карти виписуються у двох примірниках - для цеху та для складу. Відпуск запасів зі складу у виробництво здійснюється комірником при пред'явленні представником цеху свого примірника лімітно-забірної карти.

Відпуск матеріалів понад установлений ліміт або при заміні матеріалів оформляється актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів за дозволом керівника підприємства або уповноважених на це осіб. Відпуск запасів, потреба в яких виникає періодично, здійснюється за накладними-вимогами.

При використанні запасів для обслуговування виробництва, управлінських потреб застосовуються такі рахунки: 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Для узагальнення інформації про витрати підприємство застосовує рахунки класу 8 «Витрати за елементами» та класу 9 «Витрати діяльності». При цьому згідно з Інструкцією № 291 Вартість запасів, відпущених у виробництво, включається до складу матеріальних витрат підприємства, для узагальнення інформації про які призначено рахунок 80 «Матеріальні витрати». За дебетом цього рахунка відображаються суми визнаних матеріальних витрат, які одразу ж списуються з цього рахунка за напрямками витрат, а саме:

- до дебету рахунка 23 «Виробництво» - у сумі прямих матеріальних витрат, які включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), а також витрат допоміжних (підсобних) виробництв;

- до дебету рахунків класу 9 - у сумі матеріальних витрат, які відносяться до матеріальних накладних витрат, адміністративних та збутових витрат;

- до дебету рахунка 79 «Фінансові результати» (якщо підприємство не використовує рахунки класу 9).

У податковому обліку вартість використаних у звітному періоді запасів впливає на величину валових витрат шляхом участі в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідно до п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

На підприємстві застосовується автоматизована система складського обліку наявності та руху запасів. Підприємство використовує регістри та звіти в електронній формі, що створюються, передаються і оброблюються відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та іншими нормативно-правовими актами.

Бухгалтерська служба відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" забезпечує дотримання правил ведення обліку запасів на складі та в інших місцях зберігання запасів в терміни, встановлені керівником підприємства.

Перевірка фактичної наявності запасів, їх стану та умов зберігання здійснюється інвентаризацією. Для забезпечення ефективності використання запасів у виробництві здійснюється контроль використання запасів у порядку, в спосіб і строки, визначені керівником підприємства і відображені у наказі про облікову політику підприємства, технологічними картами виробництва, складеними на основі держстандартів України.

Бухгалтерська служба перевіряє одержані первинні документи за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів, відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників та правильність арифметичних підрахунків.

Після перевірки первинних документів складаються облікові регістри аналітичного та синтетичного обліку. Включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні здійснюється у разі, якщо можна достовірно визначити суми таких витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів.

Вартість готової продукції, товарів, виробничих запасів тощо, що відвантажені, до переходу від підприємства покупцеві ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на них, а також вартість запасів, які передані підприємством на відповідальне зберігання, комісію, переробку (давальницька сировина), відображаються на окремих субрахунках рахунків обліку відповідних запасів.

Іноді бувають випадки, коли запаси надійшла на склад підприємства, а документі від постачальника поки не отримані, тому підприємство самостійно прийняло рішення про порядок обліку таких поставок і відобразило його у наказі про облікову політику підприємства.

Бухгалтерський облік запасів, які надійшли без документів постачальника, на підприємстві ПАТ «Укрграфіт» ведеться на за балансовому рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» до отримання документів.

Запаси придбані підприємством за контрактами на імпорт товарів враховуються на рахунку 28 на підставі вантажної митної декларації (ВМД). До вартості імпортованих товарів входять послуги на митне оформлення та зберігання на митному терміналі. Оплата імпортованих товарів відбувається платіжним дорученням на перерахунок валюти з поточного рахунку підприємства, при нестачі валюти вона докуповується згідно замовлення на придбання валюти.

...