Особливості організації облікової роботи на малих підприємствах

Нові Методичні рекомендації застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25 червня 2003 р. № 422, призначені для ведення регістрів бухгалтерського обліку юридичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності (крім банків) з ознаками малих підприємств, а також юридичними особами (крім бюджетних установ), які не займаються підприємницькою (комерційною) діяльністю. Ці рекомендації спрямовані на систематизацію в регістрах бухгалтерського обліку методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань і факти фінансово-господарської діяльності малих підприємств для накопичення даних і складання фінансової звітності.

Регістри бухгалтерського обліку складаються щомісяця та підписуються головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку. Формування даних для записів у регістрах бухгалтерського обліку здійснюється групуванням однакової за економічним змістом інформації первинних документів у допоміжних відомостях, аркушах-роз-шифровках та інших зведених документах. Розріз (деталізація) інформації у регістрах бухгалтерського обліку може поглиблюватися.

Документування господарських операцій, складання і зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та виправлення в них помилок малі підприємства здійснюють відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88. Для виправлення помилок у регістрах бухгалтерського обліку за минулий період складається бухгалтерська довідка, форма якої наведена у Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р.

Первинні документи поточного місяця комплектуються до кожного регістру бухгалтерського обліку в хронологічному і систематичному (стосовно регістру) порядку, нумеруються і переплітаються (зшиваються) із зазначенням належності до регістру і періоду.

Господарські операції відображаються у регістрах бухгалтерського обліку в гривнях і копійках, а регістри, в яких систематизовані операції в іноземних валютах, - у відповідних вимірниках іноземної валюти.

Ведення регістрів бухгалтерського обліку та контування документів первинного обліку здійснюються із застосуванням коду синтетичного рахунку.

Після контування первинних документів їх дані включаються до регістрів бухгалтерського обліку із зазначенням на первинному документі номера відповідного облікового регістру і порядкового номера записів у ньому (номер рядка). За документами, дані яких відображені в регістрах бухгалтерського обліку загальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який складається у потрібному аналітичному розрізі з наступним перенесенням підсумкових оборотів до зазначеного регістру бухгалтерського обліку та додається до зброшурованих документів.

Господарські операції відображаються в регістрах бухгалтерського обліку за той звітний період, в якому операції відбулися. Інформація про господарські операції з регістрів бухгалтерського обліку використовується для складання фінансової звітності, інвентаризаційної й аналітичної роботи.

Узагальнення інформації про господарські операції малі підприємства можуть здійснювати за простою і спрощеною формами бухгалтерського обліку, регістри яких побудовані на застосуванні Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 квітня 2001 р. № 186.

Проста форма бухгалтерського обліку передбачає використання Журналу обліку господарських операцій. Вона застосовується малими підприємствами з незначним документообігом (кількістю господарських операцій), які здійснюють діяльність із виконання нематеріаломістких робіт і послуг, тобто такі, предметом діяльності яких не є виробництво готової продукції. Незначний документообіг на таких підприємствах - наслідок обмеженої кількості господарських операцій, невеликої чисельності працюючих (до 10 осіб), який може бути розписаним на 1-3 сторінках Журналу, що робить його зручним у користуванні і роботі.

У Журналі обліку господарських операцій записи здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів, відомостей нарахування заробітної плати й амортизації тощо з відображенням суми операції на рахунках бухгалтерського обліку. Записи до Журналу вносяться за даними про касові операції, операції на рахунках у банках, виконані роботи й послуги (доходи), нараховану заробітну плату, утримані та нараховані податки (платежі), амортизацію, витрати тощо. Побудова обліку витрат і матеріальних ресурсів може бути спрощена: придбані і передані у місця використання матеріальні ресурси можуть відображатися малими підприємствами за дебетом рахунку 84 "Витрати операційної діяльності" і кредитом рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями" (20 "Виробничі запаси"). У такому випадку тільки за результатами інвентаризації (вимога до її проведення - не менше одного разу на рік перед складанням річного звіту, якщо не сталися якісь незвичайні операційні події) виявлені у місцях використання непіддатні обробленню матеріали і сировина оприбутковуються з відображенням за дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" і кредитом рахунку 79 "Фінансові результати". Одночасно для підготовки даних для складання "Звіту про фінансові результати" відомості про елементи матеріальних витрат (рядок 090 ф. № 2-м) у регістрі бухгалтерського обліку коригуються способом "сторно" за дебетом і кредитом рахунку 84 "Витрати операційної діяльності".

За необхідності записи господарських операцій продовжуються у вкладних аркушах до Журналу. Журнал ведеться щомісяця. Дані рядка "Сальдо на кінець місяця" з Журналу за попередній місяць переносяться у рядок "Сальдо на початок місяця" Журналу за звітний місяць за кожним рахунком бухгалтерського обліку.

У графі 3 "Зміст операції" у хронологічній послідовності позиційним способом відображаються господарські операції звітного місяця із зазначенням суми операції у графі 4 та одночасно у графах "Дебет" і "Кредит" двох рахунків бухгалтерського обліку відповідних видів активів, власного капіталу, зобов'язань, доходів і витрат.

Підсумкові дані у Журналі визначають підрахунком суми оборотів за дебетом і кредитом усіх рахунків бухгалтерського обліку і виведенням сальдо на кінець місяця (графи 5-46). Суми дебетових і кредитових оборотів за місяць повинні бути однаковими і дорівнювати сумі з графи 4 "Сума господарської операції" у рядку "Усього оборотів за місяць".

Для аналітичного обліку розрахунків з оплати праці з дебіторами і кредиторами малі підприємства застосовують Відомість 3-м, підсумкові дані якої (без повторення записів, що здійснюються у Журналі безпосередньо з первинних документів) заносяться до Журналу обліку господарських операцій з позначенням у графі 3 "Відомість 3-м".

Спрощена форма бухгалтерського обліку, яка рекомендована для малих підприємств з більшим обсягом документообігу (а отже, і чисельністю працюючих, і обсягом реалізації), виробництвом готової продукції, виконанням матеріаломістких робіт і послуг, передбачає застосування п'яти відомостей та оборотно-сальдової відомості, що на третину менше від попереднього варіанта.

Спрощена форма бухгалтерського обліку передбачає узагальнення інформації про господарські операції у таких регістрах бухгалтерського обліку.

Відомість 1-м. Розділ І. Облік готівки і грошових документів. Розділ II (зворотна сторона). Облік грошових коштів та їх еквівалентів.

Відомість 2-м. Розділ І. Облік запасів.

Відомість 3-м. Розділ І. Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами за податками й платежами, довгострокових зобов'язань і доходів майбутніх періодів.

Розділ II (зворотна сторона). Облік розрахунків з оплати праці.

Відомість 4-м. Розділ І. Облік необоротних активів та амортизації (зносу).

Розділ II (зворотна сторона). Облік капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів.

Відомість 5-м. Розділ І. Облік витрат. Розділ II. Облік витрат на виробництво. Розділ III. Облік доходів і фінансових результатів. Розділ IV. Облік власного капіталу, витрат майбутніх періодів, забезпечень майбутніх витрат і платежів.

Оборотно-сальдова відомість.

Сума за кожною операцією відображається у відомостях обліку за рахунком, що кредитується, у графі рахунку, що дебетується, та одночасно (за сумою операції або загальним підсумком оборотів за місяць) у відомості обліку за рахунком, що дебетується, із зазначенням кореспондуючого рахунку.

Залишки коштів за відомостями мають бути зіставлені з відповідними даними первинних та зведених документів, на підставі яких були зроблені записи (звіт касира, банківські виписки тощо). У відомостях вказується місяць, за який вони складаються.

Така побудова регістрів відповідає застосуванню спрощеного Плану рахунків та формуванню звітності відповідно до П(С)БО 25. Отже, спрощені регістри ведуться під час використання спрощеного Плану рахунків та П(С)БО 25.

6. Особливості складання та подання звітності суб'єктами малого підприємництва

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", чинних національних П(С)БО, нормативних документів Міністерства фінансів України з питань організації бухгалтерського обліку, усім підприємствам, незалежно від їх організаційно правової форми і форми власності, у тому числі й малим, необхідно вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність. Проте як бухгалтерський облік так і фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва мають певні особливості.

На малих підприємствах з малою кількістю господарських операцій застосування традиційних систем обліку та звітності не є доцільним. Тому процес організації спрощеного обліку на малих підприємствах вимагає глибокого вивчення.

Згідно П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" фінансова звітність малого підприємництва складається з двох форм: балансу та звіту про фінансові результати. Ці дві форми об'єднані єдиною назвою "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" і мають скорочену форму показників.

Якщо по результатам діяльності підприємство перестає відповідати критеріям малого підприємства, воно повинно складати фінансову звітність в повному обсязі.

Згідно з Наказом Мінфіну від 24.01.2011 р. №25 "Про внесення змін до П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", що набув чинності з 01.04.2011 р., було внесено зміни до П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", а саме встановлено зміст і оновлену форму Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва у складі Балансу (форма №1-м) і Звіту про фінансові результати (форма №2-м) та порядок заповнення його статей, а також зміст і форму Спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва у складі Балансу (форма №1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма №2-мс) та порядок заповнення його статей .

Баланс ф. № 1-м відрізняється від Балансу ф. № 1 скороченням окремих рядків. Це обумовлено тим, що його пристосовано під Спрощений План рахунків, а тому він має менше реквізитів, дані в яких більш узагальнені. При цьому коди рядків збережені.

Звіт про фінансові результати за спрощеною формою ф. № 2-м, на відміну від Звіту про фінансові результати ф. №2, представлено тільки одним розділом.

Необхідно з'ясувати які підприємства мають формувати Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва. Відповідно до Господарського кодексу Країни суб'єктами малого підприємництва є суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких:

*середня кількість працівників за звітний календарний рік не перевищує 50 осіб;

*річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує 10 млн. євро (у гривневому еквіваленті за середньорічним курсом НБУ) [2].

Суб'єкти малого підприємництва, які ведуть спрощений облік можуть формувати фінансову звітність за спрощеними формами №№ 1-м с та 2-мс. Адже спрощена фінансова звітність -- для суб'єктів, що ведуть спрощений облік. Спрощений фінансовий звіт можуть складати:

*юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним п. 154.6 Податкового кодексу України, та мають право застосовувати спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат, тобто це "нульовики" -- платники податку на прибуток із нульовою ставкою;

*суб'єкти малого підприємництва - юридичними особами, що відповідають критеріям мікропідприємництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України у суб'єктів малого підприємництва, що відповідають критеріям мікропідприємництва середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не може перевищувати 10 осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності не може перевищувати суму, еквівалентну 2 млн. євро, за середньорічним курсом НБУ.

Спрощений фінансовий звіт за звітний період мають право подавати підприємства, що за результатами діяльності за минулий рік відповідають цим же критеріям, зазначеним у п. 2 р. І П(С)БО 25 та новостворені підприємства, які відповідають зазначеним вимогам. Суб'єкти малого підприємництва, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності подають фінансову звітність у повному комплекті, тобто 4 форми з примітками, відповідно до вимог НП(С)БО 1"Загальні вимоги до фінансової звітності".

З метою полегшення обліку на малих підприємствах наказом Міністерства фінансів України від 19 квітня 2001 р. № 186 був затверджений спрощений План рахунків бухгалтерського обліку, хоча малі підприємства на власний розсуд вирішують, яким Планом рахунків користуватись - загальним чи спрощеним. Спрощений План рахунків відрізняється тим що складається з рахунків в яких об'єднується декілька рахунків загального Плану рахунків (наприклад до рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" включають рахунки 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами" і 38 "Резерви сумнівних боргів").

Таким чином використання традиційної системи обліку та звітності суб'єктами малого підприємства є не доцільним для підприємств з невеликою кількістю господарських операцій. Тому вважаю за необхідність використання малими підприємствами спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку, а також використання спрощених форм звітності.

Звітним періодом для складання фінансової звітності суб'єктами малого підприємництва є календарний рік. Квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Баланс підприємства складається на останній день кварталу (року), тобто на 31 березня, 30 липня, 30 вересня, 31 грудня.

Річна звітність подається не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком, а проміжна (квартальна) - не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Датою подання фінансової звітності вважається день фактичної її передачі за належністю, а у випадку відправлення поштою - дата одержання адресатом, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, яке його обслуговує.

Фінансова звітність представляється:

- органу, до сфери управління якого належить підприємство:

- трудовому колективу (на вимогу);

- власникам (засновникам);

- органам державної статистики;

- іншим користувачам (банку, податковій службі, тощо).

На титульному аркуші фінансового звіту малі підприємства вказують середньооблікову чисельність працюючих, у тому числі сумісників та працюючих за договорами цивільно-правового характеру та інших. Вимоги про включення таких категорій працюючих визначені Господарським Кодексом та Законом України № 2063-ІІІ „Про державну підтримку малого підприємництва”, якими і визначені критерії віднесення юридичних осіб до суб'єктів малого підприємництва.

Фінансова звітність суб'єктами малого підприємництва складається у тисячах гривень з одним десятковим знаком та затверджується підписом керівника підприємства й головного бухгалтера, засвідчується печаткою.

За неподання органам державної статистики даних для проведення статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, або із запізненням накладається штраф у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 грн.), а при повторному порушенні - від 15 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За внесення неправдивих даних у фінансову звітність, неподання її, несвоєчасне та неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей передбачається штраф у розмірі від 8 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а при повторному порушенні - від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Характеристика форм фінансової звітності суб'єкта малого підприємництва.

Для суб'єктів малого підприємництва відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 „Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва” встановлена скорочена за показниками фінансова звітність у складі „Балансу” (форма № 1-м) та „Звіту про фінансові результати” (форма № 2-м).

Основною формою фінансового звіту суб'єктів малого підприємництва є „Баланс” (форма-1м). „Баланс” - це звіт про фінансовий стан підприємства, що відображає його активи, зобов'язання та власний капітал на звітну дату. Структура форми „Балансу” відповідає балансовому рівнянню, яке пов'язує між собою ці три поняття:

Активи = Власний капітал + Зобов'язання

На відміну від балансу великого підприємства склад форми 1-м передбачає об'єднання деяких статей балансу підприємства в одну, що дозволяє значно скоротити обсяг активу і пасиву. При цьому код відповідного рядка не змінюється.

У „Звіті про фінансові результати”(форма 2-м) малі підприємства відображають результати господарської діяльності. Метою складання цієї форми звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи та витрати, прибутки чи збитки, отримані в результаті здійснення такої діяльності упродовж звітного періоду.

Зміст статей балансу суб'єкта малого підприємництва

При визначенні фінансових результатів не дозволяється згортання доходів та витрат, крім випадків, що передбачені положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Показники про непрямі податки, вирахування з доходу, собівартість, витрати та збитки у формі 2-м наводяться у дужках. Сутність „Звіту про фінансові результати” суб'єкта малого підприємництва полягає в тому, що фінансовий результат визначається порівнянням доходів (виручка від реалізації) з витратами за елементами, тобто за даними рахунків класу 7 „Доходи” та класу 8 „Витрати за елементами”.

Порядок складання Звіту про фінансові результати суб'єкта малого підприємництва

Висновок

бухгалтерський фінансовий оподаткування підприємництво

У курсовій роботі здійснено теоретичне обґрунтування та вирішення актуального науково-практичного завдання з побудови й належного функціонування організації облікової роботи на малих підприємствах, що передбачає органічне поєднання методичних та організаційних принципів його проведення. Необхідність формування цілісного, науково-обгрунтованого підходу до обліку малих підприємств, що враховує сучасні особливості розвитку цих підприємств визначила доцільність створення методичних рекомендацій щодо удосконалення обліку на них. Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки та пропозиції:

1. Успішна діяльність малих підприємств є важливим фактором розвитку вітчизняної економіки. Розвиток підприємств малого бізнесу сприяє усуненню диспропорцій на окремих товарних ринках, створенню додаткових робочих місць та скороченню безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції, що доводить велике значення їх діяльності для України.

До теперішнього часу поняття малого підприємства не має єдиного трактування. Аналіз чинного законодавства та літературних джерел дозволив узагальнити інформацію та дати визначення, яке на думку автора, відповідає цілям бухгалтерського обліку.

2.Проведене дослідження розвитку підприємств малого бізнесу дає підставу стверджувати, що процес становлення відбувається нерівномірно - темпи його прискорюються й уповільнюються відповідно до змін зовнішнього середовища. Типовою рисою малого бізнесу України є його слабка життєздатність і нестійкість. Тому, для підвищення його активності необхідно створити дієвий механізм підтримки його суб'єктів як на державному, так і на регіональному рівнях, а саме: необхідно удосконалити роботу над проектами законодавчих актів в цій сфері; проводити поетапне введення Податкового кодексу; організувати систему навчання підприємців на місцях.

3.Малим підприємствам надано право вибору найбільш придатної системи бухгалтерського обліку та звітності. Формування системи бухгалтерського обліку на малих підприємствах повинно будуватися на принципах раціональності та економічності формування інформації при складанні фінансової звітності. Запропоновано вибір форми бухгалтерського обліку проводити залежно від сфери діяльності малих підприємств.

Для малих підприємств виробничої галузі доцільно застосовувати традиційну форму бухгалтерського обліку, як найбільш оптимальну в умовах відображення складного процесу виробництва. На малих підприємствах торгівлі - спрощену форму обліку з веденням Книги обліку господарських операцій, а на підприємствах сфери послуг, частіш за все це індивідуальні підприємці, ведення обліку полягає у заповненні Книги обліку доходів та витрат.

4. Для розширення інформаційної місткості даних, що використовуються у системи управління, і посилення їхньої ролі в процесі прийняття управлінських рішень необхідно забезпечити накопичення аналітичної інформації. У зв'язку з цим доцільно використовувати розроблені регістри бухгалтерського обліку малих підприємств, які дозволяють спростити та підвищити ефективність прийняття управлінських рішень.

5. Діючі форми фінансової звітності не здатні відобразити всі показники фінансово-господарської діяльності окремих малих підприємств в силу їх галузевої специфіки. Фінансова звітність малих підприємств повинна мати рекомендаційний характер, вона має містити основні показники, які використовують статистичні органи, а інші повинні відповідати принципу суттєвості та професійного судження.

6. Закон України “Про спрощену систему оподаткування та бухгалтерського обліку та фінансової звітності” надав малим підприємствам не тільки право вибору оптимальної системи оподаткування, але й поставив питання з доцільності тієї або іншої системи.

Система організації обліку в малих підприємствах у виконанні певних її елементів суттєво відрізняється від організації обліку решти підприємств, оскільки на неї впливають специфічні фактори та умови їх діяльності. Але мета адміністрації будь-якого підприємства - забезпечити ведення вірогідного обліку та вчасне і правильне складання і подання фінансової звітності користувачам, в першу чергу, власникам малого підприємства. Усталена думка, що звітність потрібна лише для контролюючих органів, спотворює уявлення керівників підприємств та власників малого бізнесу про необхідність та доцільність організації та ведення бухгалтерського обліку.

Список використаних джерел

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України. Прийнятий 16.07.99р. зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 40.

2. Конспект лекцій для студентів напряму підготовки 6.0330509 "Облік і аудит" / укл. Ю. Д. Маляревський, Ю. С. Горяйнова. - Х. : ВД "ІНЖЕК", 2008. - 200 с.

3. Бутинець Т. А. Бухгалтерський облік : навч. посібн. для студ. вузів / Т. А. Бутинець, Л. В. Чижевська, С. Л. Береза. - Житомир : ЖІТІ, 2000. - 672 с.

4. Податковий кодекс України 2856-VI від 23.12.2010 [Електронний ресурс]. - Режим 73 доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17.

5. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами №422 від 25.06.2003р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=196041.

6. Методичні рекомендації із застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами : Наказ МФУ від 15.06.2011 № 720 [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MN014590.html.

Список використаної літератури

7.Про концепцію державної політики розвитку малого підприємництва. Постанова КМУ від 3.04. 1996 р. № 404.

8.Про підприємництво. ЗУ від 7.02. 1991 р. №698- ХІІ.

9.Про підприємства в Україні. ЗУ від 27.03. 1991 р. № 887- ХІІ.

10.Про державну підтримку малого підприємництва. Указ Президента України від 12.05. 1998 р. № 456/98.

11.Про усунення обмежень, що стимулюють розвиток підприємництва. Указ Президента України від 3.01. 1998 р.

12.Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва. Указ Президента України від 3.07. 1998 р. № 727/98.

13.Реверчук С. К. Малий бізнес: методологія, теорія і практика. - К.: ІЗМН, 1996. - 192 с.

14.Мале підприємництво в Україні. Збірник нормативно-правових актів / За ред. О. В. Кужель, А. К. Кінаха, В. В. Костицького. - К.: Інститут законодавчих передбачень і правової експертизи, 1999. - 190 с.

15.Плоткін Я. Д. Підприємцю про підприємництво. - Львів, 1993. - Ст. 63-75.

16.Кузьмін О. Є., Загородній А. Т., Громяк Л. С. Малі форми підприємництва. Навчальний посібник. - Львів: Центр Європи, 1996. - Стр. 4-36.

17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39 (зі змінами і доповненнями) // Все про бухгалтерський облік. - 2012. - № 8-9.

18. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 // Все про бухгалтерський облік. - 2011. - № 124.

19. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95.

20. Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва” від 31.07.98р. № 727, зміни 28.06.99р. № 746

21.Гура Н.О., Мельник Т.Г., Моторина Т.М. Облік на підприємствах малого бізнесу.-К.:Знання, 2007.-310с.

22.Дрозд І.К., Шевчук В.О. Державний фінансовий контроль.- К.: Імекс, 2007.-312с.

Размещено на Allbest.ru