Кафедра обліку і аудиту

Курсова робота

Тема: “Облік оплати праці”

Виконав:

Зміст

В умовах ринкової економіки відбулися помітні зміни в оплаті праці, що ставиться в залежність не тільки від результатів праці робітників, але і від ефективності діяльності виробничих підрозділів. Оплата праці - це заробіток, розрахований, як правило, у грошовому вираженні, який по трудових договорах власник або уповноважений ним орган виплачує за виконану роботу або надані послуги.

Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, встановлює штатний розклад, форми і системи оплати праці, преміювання. Облік праці і заробітної плати - одна з найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності працівників, витрати робочого часу, категорії працівників, виробничих витрат.

На першому місці по важливості серед факторів, що впливають на ефективність використання робочої сили, стоїть система оплати праці. Саме заробітна плата, а найчастіше тільки вона, є тією причиною, що приводить робітника на його робоче місце. Тому значення даної проблеми важко переоцінити.

Трудові прибутки працівника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

Розглядаючи проблеми оплати праці, навіть недосвідчена у цьому відношенні людина може помітити, що одне тільки визначення розміру заробітної плати може викликати значні утруднення у всіх учасників трудових взаємин: працівник завжди бажає мати якомога більший рівень доходу, тоді як роботодавець прагне скоротити свої витрати.

Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі обліку на підприємстві. Він має забезпечити оперативний контроль над кількістю і якістю праці, за використанням засобів, що включаються у фонд заробітної плати і виплати соціального характеру.

Нові системи організації праці і заробітної плати повинні забезпечити співробітникам матеріальні стимули. Необхідно враховувати так само, що формування і величина прибутку залежать від обраної системи оплати праці.

Актуальність обраної теми дослідження пояснюється залежністю величини заробітної плати від рівня життя населення будь-якої країни. Для переважної більшості людей заробітна плата є основним джерелом доходу. Тому питання, зв'язані з заробітною платою (її величиною, формою нарахування і виплати й ін.), є одними з найбільш актуальних як для працівників, так і для роботодавців.

Метою дійсної роботи є виклад на прикладі конкретного підприємства обліку заробітної плати, висвітлення в міру необхідності теоретичних питань, що відносяться до проблеми, вивчення законодавчого регулювання відповідних розрахунків з персоналом по оплаті праці.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступне коло завдань:

розглянути основні поняття і проблеми оплати праці; вивчити позитивний досвід існуючих форм і систем оплати праці;

дати характеристику робочих рахунків по обліку розрахунків з персоналом по заробітній платі й інших операціях;

розглянути нарахування оплати праці, а також порядок утримання і відрахувань з фонду заробітної плати;

вивчити особливості бухгалтерського обліку й організації оплати праці на конкретному підприємстві;

розкрити методику проведення аудиторської перевірки оплати праці.

Предметом дослідження є облік, аналіз і аудит заробітної плати.

Об'єктом дослідження є виробничо-комерційне підприємство «Забереж», що є юридичною особою, перебуває у приватній власності, діє у відповідності до Закону України “Про господарські товариство”, введеному в дію Постановою Верховної Ради від 19.09.1991 р. та статуту підприємства, зареєстрованого виконавчим комітетом міської ради народних депутатів 07.02.1993 і затвердженого конференцією виробничо-комерційного підприємства “Забереж”.

ВКП “Забереж” має у власності відособлене майно, що враховується на його самостійному балансі, може від свого імені набувати і здійснювати майнові й особисті немайнові права. Основною метою товариства є одержання прибутку.

Підприємство є багатогалузевим і предмет його діяльності становлять:

організація виробництва продукції товарів народного споживання, будівельних матеріалів, інших виробів виробничо-технічного призначення.

прокат та оренда обладнання машин, транспортних засобів,

створення та розвиток власних виробничих баз, потужностей з виробництва матеріалів;

оптова та роздрібна торгівля товарами господарського призначення;

посередницькі послуги на підставі договорів, доручень тощо.

При дослідженні даної теми використовувалися такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний, монографічний, економіко-статистичний, розрахунково-конструктивний, використовувалися основні прийоми аналізу.

Інформаційну основу роботи склали річні звіти, дані первинного бухгалтерського обліку, дані статистичної звітності, спеціальна література по досліджуваній темі вітчизняних і закордонних авторів.

1. Теоретичні основи організації основи організації обліку оплати праці

1.1 Форми та види оплати праці

Процес виробництва чи іншого виду діяльності пов'язаний з витратами не тільки упредметненої (в засобах і предметах праці), але й живої праці. Праця є найважливішим елементом підприємництва.

Облік робочого часу та виробітку здійснюють у такому порядку. Приймання працівників на роботу проводять за їхніми заявами на підставі наказу керівника підприємства, виписку з якого передають у бухгалтерію. Наказами оформляють усі переміщення працівників, надання їм відпусток, заохочення, звільнення з роботи. На кожного працівника, прийнятого на роботу, заповнюють особову карку, а на керівних працівників додатково листок з обліку кадрів, записи в яких проводять на основі відповідних наказів. Такі ж записи проводять у трудових книжках цих працівників.

Кожному працівникові присвоюють відповідний табельний номер, який вказують на всіх документах з обліку особового складу, праці та її оплати.

Облік відпрацьованого часу ведуть у табелях обліку робочого часу.

Табелі обліку робочого часу використовують для нарахування зарплати тим, хто працює за погодинною формою. При відрядній формі оплати праці, крім табелів обліку робочого часу, необхідно складати первинні документи, які засвідчують обсяг виконаних робіт. Залежно від виробництва застосовують різні первинні документи. Наряди на відрядну роботу, як правило, застосовують в індивідуальному і дрібносерійному виробництві. В окремих виробництвах передбачено застосування інших первинних документів, в яких враховується наявна тут специфіка організації праці. Зокрема, це рапорти про виробіток кожного працівника, які подає бригадир.

Наведу для прикладу Табель обліку робочого часу працівників одного з цехів ВКП “Забереж” за лютий 2002 р.

У серійному виробництві облік виробітку і оплати праці ведуть у маршрутних листах, які додають до рапортів про виробіток за зміну. Рапорт складають на основі маршрутних листів.

Якщо в процесі роботи допущено брак, його оформляють відповідним актом або відомістю браку. Простої обліковують у листках обліку простоїв. Для обліку оплати праці водіїв застосовують подорожні листи; оплату праці трактористам нараховують на підставі подорожніх листів трактора або облікових листів тракториста-машиніста.

На підставі первинних документів оплату праці групують за об'єктами обліку витрат виробництва та аналітичними рахунками з обліку розрахунків по оплаті праці. Для цього використовують зведені реєстри (роздроблювальні таблиці, нагромаджувальні відомості) і складають розрахунково-платіжні відомості за окремими цехами, відділами, службами підприємства, в яких вказують нараховані суми і проведені утримання з них.

Для обліку робочого часу, а також для контролю над чисельністю працівників на підприємстві “Забереж” ведеться табель обліку робочого часу, на підставі якого нараховують оплату праці в розрахунковій відомості.

Нарахування за відрядними розцінками за конкретно виконаний обсяг робіт виконується в наряді. Наряди звичайно виписуються до початку роботи і служать завданням із вказівкою одного чи декількох виконавців.

На підставі розрахункової відомості складається платіжна відомість і напередодні встановленого дня виплати заробітної плати на підприємстві передається в касу. заробітний преміальний бухгалтерський

Таблиця 1.1 - Розрахунок відрядного заробітку.

Годинна ставка вантажників - 1,5 грн. Норма часу на розвантаження машини з товаром - 90 хвилин. Розцінка за одиницю -

1,5 х 90:60 = 2,25 грн. (1.1)

За місяць перший працівник розвантажив 62 машини. Сума заробітку склала -

2,25 грн. х 62 = 139,5 грн. (1.2)

Другий працівник розвантажив 83 машини. Сума заробітку склала -

2,25 x 83=186,75 грн. (1.3)

Таблиця 1.2 - Розрахунок погодинного заробітку

Прибиральниця Боровик Г.Н. відпрацювала за місяць 120 годин. Її годинна ставка становить 1 грн. Отже, погодинний заробіток дорівнює -

1 грн. х 120 годин = 1200 грн. (1.4)

Таблиця 1.3 - Розрахунок погодинного заробітку

В жовтні комірник Горбунова З.А. пропустила за сімейними обставинами 3 робочі дні. Кількість робочих днів за графіком у цьому місяці - 23. Посадовий оклад працівника - 180 грн. Кількість відпрацьованих днів у жовтні - 23 - 3 = 20. Нарахований заробіток за відпрацьований час у жовтні (тобто за 20 днів) складе -

180 грн.: 23 дня х 20 днів = 156,5 грн. (1.5)

Таблиця 1.4 - Розрахунок погодинного заробітку

Годинна ставка оператора Федоренко Н.В.- 1,2 грн. За умовами контракту щомісяця нараховується 35% премії. Впродовж місяця відпрацьовано повну кількість робочих годин, яка дорівнює 112.

Визначення погодинної оплати за 112 годин:

1,2 грн. х 112 годин = 134,4 грн. (1.6)

Розрахунок розміру премії:

134,4 грн. х 35% = 47 грн. (1.7)

Отже, заробіток за місяць складе: 134,4 грн. + 47 грн. = 181,4 грн.

У ВКП “Забереж” основною частиною фонду оплати праці є оплата праці за відпрацьований час. Вона складає в середньому 71% від загального фонду оплати праці. Це заробітна плата працівників організації, що знаходяться на посадових окладах у відповідності зі штатним розкладом організації, почасовиків. До першої групи відносяться працівники управлінського апарата: директорат в особі директора і комерційного директора, бухгалтерія, працівники торгового відділу, працівники складів, прибиральниця. За відпрацьований час нараховується заробітна плата механіку, водіям, вантажникам, менеджерам у вигляді основної заробітної плати, слюсарям, електрику.

Оплата праці за невідпрацьований час у ВКП «Забереж» застосовується для торгових агентів і менеджерів з продажу. В обсязі ФОП він складає біля 29%.

Відповідно до укладених контрактів, торгові представники чи торгові агенти одержують заробітну плату в залежності від кількості реалізованого клієнтам товару. Заробітна плата менеджерів прямо залежить від результатів роботи агентів і виражається в конкретному відсотку і не залежить від часу, який агент витрачає на просування товару на товарному ринку. Інакше кажучи, заробітна плата агентів і менеджерів полягає в торговій націнці і залежить від кількості продажів. Незначну частину (близько 0.1%) складає премія бухгалтерії до Різдва в сумі 50 грн. і оплата путівок у літні оздоровчі табори дітей працівників організації понад встановлений ліміт Фонду соціального страхування.

1.3 Характеристика підприємства

Виробничо-комерційне підприємство “Забереж” є юридичною особою приватної форми власності. Воно діє у відповідності до Закону України “Про господарські товариство”, введеному в дію Постановою Верховної Ради від 19.09.1991 р. та статуту підприємства, зареєстрованого виконавчим комітетом міської ради народних депутатів 07.02.1993 і затвердженого конференцією виробничо-комерційного підприємства “Забереж”.

Підприємство є багатогалузевим. Предметом його діяльності є:

організація виробництва продукції товарів народного споживання, будівельних матеріалів, інших виробів виробничо-технічного призначення.

Прокат та оренда обладнання машин, транспортних засобів,

створення та розвиток власних виробничих баз, потужностей з виробництва матеріалів;

оптова та роздрібна торгівля товарами господарського призначення;

посередницькі послуги на підставі договорів, доручень тощо.

Виробничо-комерційне підприємство “Забереж” несе відповідальність за екологічну чистоту наданих ним послуг, виконаних робіт та товарів, проводить природоохоронні заходи.

Основні фінансово-економічні показники господарської діяльності підприємства “Забереж” за останні два роки подаються в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 - Основні фінансово-економічні показники господарської діяльності підприємства “Забереж” в 2000 - 2001 рр.

2. Синтетичний та аналітичний облік оплати праці

2.1 Порядок нарахування заробітної плати

Порядок нарахування заробітної плати працівникам підприємства, залежить від застосовуваних форм оплати праці й організації виконання самих робіт.

Обчислення оплати праці робітників-відрядників, визначення обсягу виконаних робіт здійснюються в первинних документах по обліку виробітку.

Для цього в залежності від характеру виробництва, системи організації й оплати праці й інших особливостей роботи діють затверджені у встановленому порядку форми первинної облікової документації.

На підприємствах, у цехах і ділянках із дрібносерійним і індивідуальним характером виробництва при неповторюваних разових і ремонтних роботах для обліку виробітку використовуються накопичувальні чи разові наряди (форми №Т-40, Т-41).

При серійному характері виробництва облік виробітку здійснюється за допомогою маршрутних карт. Вони виписуються на партію деталей і супроводжують її по всьому технологічному процесі обробки, починаючи з першої операції і закінчуючи останньою. Це дозволяє використовувати маршрутні карти як єдиний документ не тільки для обліку виробітку і нарахування плати робітникам, але і для контролю за рухом деталей у виробництві.

Наряди на відрядну роботу є основними документами для обліку виконаних робіт і заробітної плати, що підлягає нарахуванню бригаді чи окремому працівнику.

Табель-розрахунок застосовується разом з нарядами для обліку робочого часу і підрахунку сум місячної заробітної плати членів бригади.

На багатьох підприємствах розподіл заробітної плати в бригаді здійснюється за тарифними ставками, присвоєними окремим членам бригади фактично відпрацьованому часу, а також коефіцієнту трудової участі (КТУ).

КТУ являє собою узагальнену кількісну оцінку реального внеску кожного робітника бригади в результаті її колективної праці в залежності від індивідуальної продуктивності праці і якості праці.

При визначенні КТУ кожного члена бригади приймається вихідна величина, рівна одиниці.

Фактичний КТУ кожному члену бригади встановлюється радою бригади.

У підсобних і допоміжних виробництвах, що обслуговують господарствах, для обліку виконаних робіт застосовуються відомості виробітку продукції (форма №Т-17), відомості виходу продукції (форма №КС-22), дорожні листи (форма №4) і інші документи.

Відступ від нормальних умов роботи, передбачених технологією оплачується й оформляється листком на доплату. У листку вказуються операції, причини і винуватці доплати, витрачений час, розцінка, сума до доплати.

Розрахунок з робітниками та службовцями здійснюється в залежності від чисельності робітників, ведеться в різних варіантах по розрахунково-платіжній відомості.

Розрахунково-платіжні відомості (форма №Т-49) застосовується в основному для невеликих підприємств із постійним складом працюючих. На практиці застосовують частіше окремо розрахункову відомість (форма №Т-51) і окремо платіжну відомість (форма №Т-53). Для нагромадження даних по заробітній платі використовують особові рахунки (форма №Т-54).

При видачі заробітної плати по платіжній відомості (форма №Т-53) на її титульному листі ставиться дозвільний напис на видачу грошей з каси за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства.

Оплата допомоги з тимчасової непрацездатності здійснюється на підставі листів непрацездатності виходячи із середнього заробітку за два попередніх місяці через хворобу. Нарахування за перші п'ять днів хвороби виплачує підприємство, а всі інші дні хвороби оплачуються за рахунок соціального страхування.

Оплата за час виконання громадських і державних обов'язків і деякі інші визначаються з розрахунку середнього заробітку останніх двох календарних місяців роботи; для працівників, які пропрацювали на підприємстві менше двох місяців - з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. Заробітна плата за час відпустки розраховується виходячи із середнього заробітку.

Оплата днів відпустки здійснюється відповідно до розрахованого середнього денного заробітку. Середній денний заробіток визначається виходячи з дванадцяти останніх місяців роботи, що передують відходу у відпустку. Отриманий сукупний заробіток ділять на 12 місяців і одержують середньомісячний заробіток працівника. Середньомісячний заробіток ділять на 25,4 (середньомісячна кількість робочих днів), у результаті одержують середньоденний заробіток працівника. Середньоденний заробіток збільшують на кількість днів відпустки, і одержують суму оплати щорічної відпустки.

Методика нарахувань по середній заробітній платі наводиться в постанові Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 р. № 100 ”Порядок нарахування середньої заробітної плати”, дія якої поширюється на підприємства, установи й організації усіх форм власності. Зазначений порядок застосовується не тільки при нарахуванні середньої заробітної плати за час нарахування основних і додаткових відпусток (чи компенсацій за невикористану відпустку), але і для оплати пільгових годин підлітків, оплати перерв у роботі матерів і інших випадків, коли відповідно до чинного законодавства виплати здійснюються по середній заробітній платі.

Усі первинні документи по обліку праці і заробітної плати у встановлений термін здаються в бухгалтерію.

Заробітна плата працівникам за першу половину місяця видається у вигляді авансу, розрахованого виходячи з даних табелю про відпрацьований час і тарифної ставки. Сума авансів потім утримується з заробітної плати працівників, розрахованої за підсумками місяця.

У розрахункові відомості включаються усі виплати, що входять у фонд заробітної плати, і окремі, що не входять у нього, якщо вони включаються в середню заробітну плату й обкладається прибутковим податком.

Не включаються в розрахунково-платіжні відомості виплати, що не входять у фонд заробітної плати працівників, при підрахунку їх середніх розмірів; одноразові допомога і добові, пенсії по старості. Ці суми виплачуються окремо за платіжними відомостями (т.ф.№Т-53) чи видатковими касовими ордерами (ф. № КО-2).

За визначенням нарахованих сум заробітної плати бухгалтерія здійснює відображення утримань із заробітної плати. Різниця між нарахованою сумою заробітної плати й утриманням по кожному працівнику складає суму до видачі.

Загальна сума, що приєднується до видачі, складає перехідну суму розрахунків по заробітній платі, що погашається в наступному місяці шляхом видачі її готівкою чи депонування незатребуваної суми.

Заробітна плата працівникам, відповідно до колективного договору, може видаватися один чи два рази на місяць. За першу половину місяця видається аванс, за другу - проводиться повний розрахунок за місяць.

Кошти для виплати заробітної плати одержують підприємства за чеком з розрахункового рахунку банку.

Видача заробітної плати проводиться за платіжними відомостями (ф.№Т-53). У відомості вказується табельний номер, прізвище, ім'я, по батькові працюючого і сума, що підлягає видачі на руки.

2.2 Облік розрахунків з оплати праці

Як зазначає О. Чубко у своїй публікації “Бухгалтерський облік оплати праці” (“Бухгалтерський облік і аудит”. - № 4. - 2002) на сьогодні, коли можна вільно формувати облікову політику на підприємстві, бухгалтер може вибрати найбільш прийнятну систему обліку із застосуванням різних класів рахунків витрат” [25, c.38].

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємства і організацій, затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291 “на рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами)” [5, c.38].

За цією Інструкцією нарахування фонду оплати праці та інших аналогічних витрат відображується за кредитом пасивного субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою”. В дебеті ж відображуються рахунки відповідних витрат згідно з П(С)БО 16 “Витрати”:

прямі виробничі (рахунок 23 “Виробництво”);

загальновиробничі (рахунок 91 “Загальновиробничі витрати”);

на управління (рахунок 92 “Адміністративні витрати”);

на збут (рахунок 93 “Витрати на збут”).

Слід зазначити, що витрати на оплату праці, які не пов'язані з виробничою діяльністю підприємства і раніше фінансувались за рахунок прибутку підприємств (оплата працівників соціально-культурної сфери тощо), тепер відносять до витрат підприємства і називають іншими витратами операційної діяльності. В бухгалтерському обліку їх відображують по дебету рахунку 94 “Інші витрати операційної діяльності” в кореспонденції з субрахунком 661 “Розрахунки за заробітною платою”.

Аналогічно, але оборотом по кредиту відповідного субрахунку рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” відображують відрахування до Пенсійного фонду - 32 %, на соціальне страхування - 2,9 %, страхування на випадок безробіття - 2,1 % і страхування від нещасних випадків на виробництві - умовно 1 % відповідно до виду діяльності. Ці відрахування належать до тих самих витрат, тобто їх відображують за дебетом тих самих рахунків, що й оплата праці, яка стала базою для нарахування їх.

Щодо допомоги з соціального страхування, що виплачується працівникам підприємства, то вона не є оплатою праці. І хоча нарахування таких видів допомоги в обліку відображується оборотом за кредитом субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою”, але до витрат підприємства у складі загальної суми відрахувань із соціального страхування та слугують джерелом виплати відповідних допомог працівникам.

Відрахування із заробітної плати податків і платежів, що сплачуються працівниками, відображують оборотом за дебетом субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” у кореспонденції з:

прибуткового податку - кредитом відповідного субрахунку 641 “Розрахунки за податками”;

збору до Пенсійного фонду (1 або 2 %) - кредитом субрахунку 651 “За пенсійним забезпеченням”;

збору з соціального страхування (0,25 або 0,5 %) - кредитом субрахунку 652 “За соціальним страхуванням”;

збору зі страхування на випадок безробіття (0,5 %) - кредитом субрахунку 653 “За страхуванням на випадок безробіття”;

збору зі страхування від нещасних випадків на виробництві (умовно 1 %) - кредитом субрахунку 654 “За індивідуальним страхуванням”.

При обчисленні прибуткового податку за місцем основної роботи (служби, навчання) застосовується Прогресивна шкала ставок прибуткового податку, до якої введено один неоподатковуваний мінімум доходів громадян.