Облік надходження основних засобів в розрізі господарської діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ I. Загальний розділ

1.1 Загальна характеристика підприємства

1.2 Структура підприємства

1.3 Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

Розділ II. Технологічний розділ

2.1Економічна сутність основних засобів

2.2 Облікові операції основних засобів

2.3 Документальне оформлення обліку основних засобів

2.4 Відображення основних засобів в статтях фінансової звітності

Розділ III. Розрахунковий розділ

3.1 Спадання балансу на початок звітного періоду

3.2. Побудова журналу господарських операцій

3.3 Відкриття рахунків, визначення оборотів та кінцевого сальдо

3.4 Складання оборотно-сальдових відомостей

3.5 Складання балансу на кінець звітного періоду

Розділ IV. Заключний розділ

4.1 Заповнення частини Балансу «Актив»

4.2 Заповнення частини балансу «Пасив»

Висновки

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

Торгівля є однією з провідних галузей народного господарства. У нових економічних умовах в даній галузі відбуваються значні зміни: вдосконалюється система управління, на базі державних утворюються орендні, кооперативні, спільні підприємства. Це обумовлює необхідність подальшого розвитку методології, методики та організації бухгалтерського обліку.

Умови переходу до ринкової економіки спонукають трудові колективи до постійного пошуку резервів підвищення ефективності використання всіх матеріально-речових факторів виробництва, в тому числі і основних засобів. Виявити та практично використовувати ці резерви можна за допомогою ретельного економічного аналізу.

Облік є найважливішим засобом систематичного контролю за збереженням основних засобів, за правильним їх використанням і виявленням додаткових резервів підвищення ефективності господарювання.

Повне і раціональне використання основних засобів і виробничих потужностей підприємства сприяє поліпшенню всіх його техніко-економічних показників: зростанню продуктивності праці, підвищенню фондовіддачі, економії капітальних вкладень і ін.

У сфері торгівлі основні засоби створюють необхідні матеріальні умови для виконання функцій зберігання, транспортування, обробки товарів та обслуговування покупців.

Основна мета курсової роботи - дослідження порядку організації та ведення бухгалтерського обліку та аналізу обліку надходження основних засобів на прикладі Товариства з обмеженою відповідальністю « Амікс-Груп».



Розділ I. Загальний розділ

1.1 Загальна характеристика підприємства

Офіційне повне найменування підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп », створено відповідно до законодавства України та діє на підставі Господарського, Цивільного кодексів України. Товариство є юридичною особою відповідно до Законодавства України, має відокремлене майно, самостійний баланс, поточний та інші, в тому числі валютний рахунок в установах банків, круглу печатку та штампи зі своїм найменуванням, фірмові бланки, свій торговий знак та інші реквізити, необхідні для господарської та іншої діяльності; веде бухгалтерський облік і статистичну звітність.

Товариство набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації: 15.02.2011р. в порядку, встановленому Законодавством. ТОВ «Амікс-Груп» має повну господарську самостійність у питаннях визначення форми управління, прийняття господарських рішень, збуту послуг, встановлення цін на послуги, що надаються, оплати праці, розподілу прибутку, тобто самостійно здійснює свою діяльність, розпоряджається отриманим прибутком, що залишився в його розпорядженні після сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Товариство має право засновувати дочірні установи, підприємства, організації з правами юридичної особи; створювати філії, відділення та представництва без прав юридичної особи, брати участь у створенні нових та реорганізації діючих юридичних осіб відповідно до Законодавства України. ТОВ «Амікс-Груп» має право на недоторканість його ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть йому належати. Особисті немайнові права Товариства захищаються відповідно до Законодавства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп» створене з метою одержання прибутку в валюті України та в іноземній валюті від здійснення підприємницької і господарської діяльності для реалізації соціальних та економічних потреб Учасників Товариства.

Предметом діяльності є підприємницька та господарча діяльність. Основні види діяльності:

ь Ізоляційні та електромонтажні роботи;

ь монтаж систем опалення;

ь діяльність у сфері інжинірингу;

ь посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами;

ь посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

Товариство в праві здійснювати інші види діяльності, що не суперечать цілям Товариства і чинному законодавству. Окремими видами діяльності, перелік яких визначається законодавчими актами, Товариство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу(ліцензії). З метою більш ефективного використання свого потенціалу, розширення видів робіт і послуг Товариство може поднювати на добровільних засадах частину своїх коштів з коштами колективних та інших підприємств і організацій, іноземних фірм і приватних осіб.

Товариство вправі брати участь з іншими державними, кооперативними й іншими суспільними і приватними підприємствами в спільній господарській діяльності, обговореним даною статтею або іншими видами діяльності, що не суперечать чинному законодавству України.

Органами управління Товариства є:

· загальні збори Учасників Товариства - вищий керівний орган;

· Дирекція Товариства - виконавчий орган;

· Ревізійна комісія Товариства - контрольний орган.

Директором товариства з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп» є Лесюк Михайло Миколайович.

Вищим керівним органом Товариства є Збори Учасників, що складаєтьсяз Учасників Товариства або призначених ними представників.

Представники Учасників призначаються ними на постійній основі. Учасник вправі будь-який час замінити свого представника в зборах Учасників, поінформувавши про це інших Учасників. Директор Товариства призначається на посаду і звільняється з посади рішенням Спостережної Ради Товариства.

Учасник Товариства не має права голосу при вирішені Зборами питань, щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і Товариством.

Кожний з Учасників Товариства має право вимагати розгляду питання на зборах Учасників за умови, що воно було поставлено їм не пізніше, ніж за 25 днів до початку зборів.

Виконавчим органом Товариства є Дирекція, що обирається Зборами Учасниками Товариства. Дирекція здійснює поточне керівництво Товариством. Дирекція складається з Директора та Технічного директора, що мають право першого підпису на фінансових та господарських документах. Директор та Технічний директор призначаються Загальними зборами Товариства строком на три роки з правом продовження повноважень, звільняються з посади в порядку та на умовах, визначених трудовим контрактом, та укладається від імені Зборів товариства Головою зборів. Дирекція вирішує усі питання поточної діяльності ТОВ «Амікс-Груп».

Директор, має паво без довіреності здійснювати будь-які дії від імені Товариства, за винятком тих, які потребують згоди Учасників; представляє ТОВ «Амікс-Груп» в установах, організаціях та підприємствах, як в Україні, так і закордоном. Він вирішує питання, пов'язані з укладанням договорів (контрактів, угод); видає накази та розпорядження, обов'язкові для Дирекції та персоналу; здійснює керівництво поточною та оперативною діяльність Товариства та відповідає зі діяльність Дирекції; розпоряджається майном Товариства у відповідності з чинним законодавством.

Технічний директор, застосовує до працівників заходи стягнення та заохочення; контролює взаємовідносини Товариства з будь-якими контрольними, наглядовими та іншими державними органами; відкриває рахунки в установах банків, має право першого підпису на банківських та фінансово-господарських документах; вирішує інші питання, що відносяться до його компетенції.

Ревізійна комісія призначається загальними Зборами Учасників Товариства, складається з трьох осіб та здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства; перевіряє вірність і своєчасність ведення обліку та звітності; вимагає від посадових осіб Товариства подання усіх необхідних матеріалів; користується усіма бухгалтерськими та іншими документами, вимагає особистих пояснень як у письмовій, так і в усній формі; має право брати участь у засіданні адміністрації; направляє результати перевірок, що проведені нею, зборам Учасників; складає висновок щодо звітів та балансів, без якого Збори Учасників не мають права затверджувати звіт та баланс; має право вимагати позачергового скликання Зборів Учасників, якщо виникла загроза істотним інтересам товариства або виявлені зловживання посадових осіб.

Ревізійна комісія подає Зборам звіт про проведену ревізію, що супроводжується необхідних випадках рекомендаціями по усуненню недоліків, а також висновок про відповідність поданих на затвердження річних звіту та балансу, звіту про прибутки та збитки дійсного стану справ у Товаристві з рекомендаціями по їх затвердженню. У своїй діяльності користується правом доступу до всієї комерційної та фінансової документації Товариства.

Усі громадяни, що беруть участь своєю працею в діяльності Товариства на підставі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що допускаються законом, складають Трудовий колектив Товариства.

Умови трудових договорів не можуть погіршувати становище найманих працівників цих підприємств порівняно з умовами, встановленими законодавством України про працю.

1.2 Структура підприємства

бухгалтерський облік основний засіб

Кожній організаційній будові господарства відповідає певна структура управління, яка визначається системою взаємопідлеглості та характером відносин між управлінськими працівниками різних рівнів управління.

Під загальною структурою підприємства розуміється комплекс виробничих та обслуговуючих підрозділів, а також апарат управління підприємством. Загальну структуру утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства.

Загальна структура підприємства ТОВ «АМІК- ГРУП» показана в схемі. (Додаток А).

Основний вплив на діяльність підприємства ТОВ «АМІК-ГРУП» здійснюють, генеральний та технічний директор.

Генеральий директор здійснює керівництво підприємством в цілому, тобто представляє підприємство у будь-яких організаціях та закладах, розпоряджається в межах чинного законодавства його майном та засобами, укладає договори, відкриває в банках розрахункові рахунки тощо.

Технічний директор відповідає за розвиток підприємства та розробку нових продуктів, під його керівництвом знаходиться вся технологічна частина виробництва.

Першим заступником директора є головний інженер. Він відповідає за удосконалення техніки та технології виробництва. В його обов'язки входить також технічна підготовка та обслуговування виробництва, розробка заходів щодо підвищення якості продукції та дотримання технологічної дисципліни.

Генеральному директору безпосередноь підпорядкований головний бухгалтер, який в свою чергу є керівником бухгалтерської служби (бухгалтерії) та забезпечує ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Економічну службу на підприємстві очолює головний економіст. Він відповідає за організацію планової роботи на підприємстві. Підпорядковані йому відділи здійснюють контроль за виконанням планових завдань, проводять аналіз діяльності підприємства. У його компетенції знаходяться також питання фінансів, організації праці та заробітної плати.

Головам правління безпосередньо підпорядковуються керівники відділів:

- Офіс-менеджер;

- Керівник відділу автоматизації та диспечеризації;

- Керівник відділу вентиляції та кондиціювання;

- Керівник відділу опалення, водопроведення, каналізація;

- Керівник відділу монтажу (опалення, водопроведення, каналізація);

- Керівник відділу монтажу (вентиляції та кондиціювання);

- Керівник відділу постачання;

- Керівник відділу електрики та СКС;

- Системний адміністратор.

Керівники відділів здійснюють управління виробництвом за допомогою майстрів виробничих дільниць, які вже безпосередньо організують працю виконавців.

1.3 Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

Під організацією бухгалтерського обліку розуміється науково обґрунтована система виконання облікових робіт, побудова облікового процесу з метою отримання своєчасної та достовірної інформації для оперативного керівництва господарством, ефективного контролю за економним та раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Створення організаційної основ бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ «АМІКС-ГРУП», належить до компетенції засновників підприємства та передбачає встановлення відповідних обов'язків його керівника та працівників бухгалтерії.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку і на виконання 4 статті 8 Закону « Про бухгалтерський облік» на підприємстві з 1 березня 2011 року встановлено таку форму організації бухгалтерського обліку:

1.Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер:

2. Головний бухгалтер підприємства може мати заступника чи помічника.

3. Відповідно до пункту 7 статті 8 Закону про бухоблік, головний бухгалтер підприємства:

3.1. Забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання й подання у встановлені строки фінансової звітності;

3.2. Організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

3.3. Бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних із недостачею та відшкодуванням втрат від недостачі, крадіжок і псування цінностей підприємства;

3.4. Розробляє та забезпечує дотримання єдиних організаційних та методичних основ ведення бухгалтерського обліку всіма структурними підрозділами підприємства.

4. Головний бухгалтер несе особисту відповідальність перед керівником підприємства, призначеним на відповідну посаду власниками підприємства.

4.1. Перелічені в додатку 2, наказу про облікову політику особи, наділяються правами та несуть всю повноту відповідальності за відповідність проведених операцій чинному законодавству та статуту підприємства.

4.2. Затвердити перелік посадових осіб, які складають звітність, за її призначенням згідно з вимогами Закону про бухоблік, національних стандартів (положень) бухгалтерського обліку, звітності з обліку податків та платежів (додаток 3, наказ про облікову політику)

Зобов'язати згаданих посадових осіб, які включені до переліку, наведеного у додатку 3 до цього наказу, підписувати відповідні звіти підприємства.

4.3.Покласти на вказаних у додатку 3 осіб відповідальності за своєчасність складання та подання такої звітності.

5. Відповідальність за приймання документації на тимчасове зберігання до архіву підприємства, за зберігання документації в архіві та здавання відповідної документації до державного архіву покладені на директора.

7. Облік валових доходів та валових витрат здійснюють за окремими розрахунками у форматі діючої звітності про прибуток підприємства.

8. На підприємстві застосовують на підприємстві комп'ютерну бухгалтерську програму "1С «Підприємство» версія 7.7.

9. Здійснювать обробку облікової інформації на окремих дільницях із застосуванням комп'ютерної техніки: бухгалтерія; відділ постачання та збуту.

9.1. Затвердили перелік первинних документів, які застосовуються підприємством у практичній діяльності й офіційно затверджені відповідними державними органами (додаток 4, наказу про облікову політику).

10. Затвердили розроблений на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (див. наказ МФ України №291 від 21.12.99 р.) робочий план рахунків із використанням рахунків першого, другого та третього порядку. (додаток 5, наказу про облікову політику).



Розділ II. Технологічний розділ

2.1 Економічна сутність основних засобів

Організація будь-якої підприємницької діяльності потребує наявності засобів праці. Отже, у виробничо-господарській діяльності підприємства використовуються засоби праці, які багаторазово використовуються в процесі виробництва, зберігають початковий зовнішній вигляд, протягом тривалого періоду, зазнають поступового зносу і переносять свою вартість на собівартість продукції поступово протягом їх нормативного строку служби за встановленими нормами.

Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість виготовлюваної продукції робіт, послуг частинами в міру спрацювання. Основні фонди підприємства включають основні виробничі фонди й невиробничі основні фонди.

ПБО 7 визначає “основні засоби” як матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року.

Відповідно до ПБО 7, до основних засобів відносяться земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, капітальні затрати на поліпшення земель, інструменти, прилади, інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, та інші основні засоби.

В бухгалтерському обліку є класифікація основних засобів за їх видами:

Ш залежно від цільового призначення і виконуваних функцій;

Ш за ступенем використання в виробничій та господарській діяльності;

Ш по галузям народного господарства;

Ш по функціональному призначенню;

Ш по належності.

Вони, в свою чергу, поділяються на основні засоби виробничого і невиробничого призначення. До основних засобів виробничого призначення відносяться засоби праці, які пов'язані із здійсненням господарської діяльності - виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг. Тобто, під основними виробничими засобами розуміються такі, які використовуються в діяльності підприємства і прямо пов'язані з вилученням підприємницького доходу.

До основних засобів невиробничого призначення відносяться обліковувані на балансі і непо'язані з діяльністю підприємства.

Згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном “невиробничі фонди” слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку.

До таких невиробничих фондів відносяться:

ь капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів, включаючи орендовані;

ь капітальні активи, які підлягають під визначення груп 2 і 3 основних фондів, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних засобів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками податку на прибуток.

На підставі вивчення законодавчих актів, нормативно-правових документів, наукової літератури можна запропонувати наступну класифікацію основних засобів, яка представлена у додатку Б.

Крім того, згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” для обчислення амортизаційних відрахувань введена класифікація основних засобів з поділом їх на групи.

Співвідношення окремих груп основних засобів становить їх структуру. Поліпшення структури основнихзасобів, передусім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства.

Основними факторами, які впливають на структуру основних засобів підприємства, є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємства. Кожний фактор по-різному впливає на структуру виробничих фондів. Поліпшити структуру основних засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування, ефективнішого використання виробничих приміщень установленням додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й малоефективного устаткуванням.

Оцінка основних засобів підприємства являє собою грошове вираження їх вартості. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних засобів, їх динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період.

Основні засоби обліковуються у натуральній та вартісній формах. Натуральний облік дає змогу здійснювати контроль за збереженням і використанням кожного їх виду. Облік у вартісній оцінці дозволяє визначити потребу коштів на придбання основних засобів, визначити їх структуру, динаміку, суму амортизаційних відрахувань, розмір зносу тощо.

Розрізняють наступні вартісні оцінки основних засобів:

- первісну;

- балансову (залишкову);

- ліквідаційну;

- справедливу;

- переоцінену та вартість яка підлягає амортизації.

Основні засоби в бухгалтерському обліку відображають за фактичною собівартістю (вартістю придбання), тобто первісною вартістю.

Первісна вартість -історична собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

У вартість придбання, тобто в первісну вартість включаються вартість будівництва основних засобів, затрати по встановленню та налагодженню включають заробітну плату і вартість матеріалів, які прямо зв’язані з цими операціями. Таким чином, ці затрати входять в повну первісну вартість об'єкта, а не включаються в поточні затрати по зарплаті і по собівартості реалізованої продукції, відповідно транспортні затрати входять в повну первісну вартість об'єкта в тому випадку, коли вони оплачені покупцем.

Первісна вартість складається в момент надходження об'єкта в експлуатацію на даному підприємстві. По первісній вартості об'єкта обліковується на протязі всього періоду перебування на підприємстві.

В залежності від джерел надходження основних засобів на підприємство, під їх первісною вартістю розуміють:

· вартість внесених засновниками основних засобів, як їх вклад в статутний фонд підприємства - за домовленістю сторін;

· вартість отриманих об'єктів основних засобів безкоштовно в сумі визначеної експертним шляхом або за даними документів прийому-передачі;

· для будівель та споруд встановлених господарським шляхом - фактична собівартість їх спорудження, включаючи затрати на проектно-пошукові роботи;

· при будівництві підрядним способом затрати включаються в вартість об'єкта за кошторисною вартістю, включаючи затрати на проектно-пошукові роботи.

Зміна первісної вартості допускається у випадках добудови, дообладнання, реконструкції (з відображенням витрат по капітальним вкладенням), капітального ремонту, що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, та часткової ліквідації відновлених об'єктів або переоцінки їх.

Для бухгалтерського обліку, визначення вартості основних засобів наведене у ПБО 7:

Залишкова вартість окремих інвентарних об'єктів основних засобів, що враховуються на рахунку 10 “Основні засоби”, визначається як сума, по якій актив включається в баланс після вирахування суми накопиченого зносу.

2.2 Операції з обліку основних засобів та послідовність їх виконання

Порядок бухгалтерського обліку операцій з основними засобами регламентуються П(С)БО 7. Облік основних засобв відображається по рахунку 10 «Основні засоби», який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованихцілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів іввестиційної нерухомості.

За дебетом рахунку 10 «Основні засоби» відображається надходження ( придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною ватрістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використанна обє'кта і.т.і. За дебетом- також відображається сума створеного забезперчення, зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушень земель..

Рахунок 10 «Основні засоби має такі субрахунки:

100 « Інвестиційна нерухомість»

101 « Земельні ділянки»

102 « Капітальні витрати на поліпшення земель»

103 « Будинки та споруди»

104 « Машини та обладнання»

105» Транспортні засоби»

106 « інструменти, прилади та інвентар»

107 «Тварини»

108 « Багаторічні насадження»

109 « Інші основні засоби»

На субрахунку 100 « Інвестиційна нерухомість» ведеться облік наявності та руху об'єктів інвестиційної нерухомості.

На субрахунку 101 « Земельні ділянки» ведеться облік земельних ділянок.

На субрахунку 102 « Капітальні витрати на поліпшення земель» ведеться облік капітальних вкладень у поліпшення земель.

На субрахунку 103 « Будинки та споруди» ведеться облік наявності та рух будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель.

На субрахунках, 104 « Машини та обладнання», 105» Транспортні засоби», 106 « Інструменти, прилади та інвентар» ведеться облік відповідно машин та обліднання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю.

На субрахунках 107 «Тварини» і 108 « Багаторічні насадження» ведеться облік довгострокових біологічних активів, у тому числі багаторічних насаджень, які не пов'язані із сільськогосподарськогою діяльністю.

На субрахунку 109 « Інші основні засоби» ведеться облік основних засобів, які не включені до інших субрахунків рахунку 10 «Основні засоби». Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об'єкту окремо.

Рахунок 10 « Основні засоби» кореспондує:

за дебетом з кредитом рахунків:	за кредитом з дебетом рахунків:
13 « Знос необоротних активів» 15 « Капітальні інвестиції» 16 Позицію виключено 18 « Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» 37 « Розрахунки з різними дебіторами» 41 « Пайовий капітал» 42 « Додатковий капітал» 46 « Неоплачений капітал» 47 « Забезпечення майбутніх витрат і платежів» 48 « Цільове фінансування і ходження 53 « Довгострокові зобов'язання» 64 « Розрахунки за податками й платежами» 68 « Розрахунки за іншими операціями» 74 « Інші доходи»	13 « Знос необоротних активів» 16 Позицію виключено 18 « Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» 28 « Товари» 37 « Розрахунки з різними дебіторами» 42 « Додатковий капітал» 85 « Інші затрати» 94 « Інші витрати операційної цільової над діяльності» 97 « Інші витрати» 99 « Надзвичайні витрати»

Особливості відображення в бухгалтерському обліку опреації придбання основних засобів є те, що витратипідприємства на таке придбання вважаються капітальними інвестиииціями з відповідним відображенням на рахунку 15 « Капітальні інвестиції» Субрахунку 152 « Придбання основних засобів») По завершеню операції придбання і введення об'єкта в експлуатацію усі витрати, зібрані по дебету субрахунка 152 списуються в дебет субрахунків рахунка 10., таким чином визначається первісна вартість придбаного чи спорудженого об'єкта. Після введення в експлуатацію основних засобів з наступного місяця починається нарахування амортизації на їхню вартість.

Амортизація - це процес поступового перенесення вартості основних фондів на продукт, що виготовляється з їх допомогою.

Витрати на придбання основних засобів відразу в повній сумі не відносяться на собівартість виробництва чи витрат на придбання товарів. Первісна вартість об'єктів основних засобів підлягає амортизації, тобто поступовому списанню у витрати виробництва відповідно до їхнього зносу, що відбувається в процесі експлуатації.

Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання основних засобів, що у бухгалтерському обліку встановлюється підприємством самостівйно, і припиняється на період їхньогої реконструкції, модернізації, дообладнання. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, що настає за місяцем вибуття об'єкта основних коштів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, дообладнання.

Основні кошти вибувають з активів підприємства внаслідок їх продажу, безкоштовної передачі чи невідповідності критеріям визнання активом. Вибуття може відбуватися також унаслідок форс- мажорних обставин.

Фінансовий результа від вибуття об'єкта основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття його залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям.

Порядок вибуття основних засобів, що числилися в складі власних основних засобів підприємства, регламентується П(С)БО 3 і Інструкцією № 291.

Відомо, що при продажітоварів їхня вартість є об'єктом оподаткування на додану вартість( ПДВ). Податкові зобов'язання упідприємства виникають при реалізації товарів, а податковий кредит-при їхньому придбанні. Оприбуткування основних засобів і інших активів на баланс підприємства в бухгалтерському обліку відображається по вартості без врахування ПДВ. Податкові зобов'язання і податковий кредит по ПДВ відображаються відповідно по кредиту і дебету рахунка 641 « Розрахунки по податках, що є активно-пасивним.

2.3 Документальне оформлення обліку основних засобів

Усі операції, пов'язані з рухом основних засобів, оформлюються первинними документами, які забезпечують правильність і своєчасність їх обліку.

Надходження основних засобiв оформляється „Актом прийому-передачi основних засобiв” (форма 03-1), у якому вказуються: номер, дата оформлення, комiсiя, яка приймає об'єкт, його найменування, коротка технiчна характеристика, результати випробування, висновки комiсії про випробування об'єкта в роботi, початкова вартiсть i норма амортизацiї на повне вiдновлення, вiдмiтка про вiдкриття iнвентарної картки. До акту прикладається технiчна документацiя i паспорт на об'єкт. В актi, як правило, вказується один об'єкт. Загальний акт для декiлькох однотипних об'єктiв, якi мають однакову вартiсть i прийнятi в експлуатацiю одночасно, може виписуватися лише на iнструменти, iнвентар або верстати.

Внутрiшнє перемiщення основних засобiв оформляється вiдповiдним актом (форма ОЗ-1). Внутрiшнiм перемiщенням вважається рух основних засобiв в бухгалтерському облiку з однiєї дiльницi в iншу, а також їх передача зi складу в експлуатацiю. Документ мiстить такi данi: номер, дата, хто передає, хто приймає, технiчна характеристика об'єкта, початкова вартiсть, норма амортизацiї. Вiн виписується у двох примiрниках, перший з яких, iз розпискою одержувача і здавача, передається в бухгалтерiю для вiдмiтки в iнвентарнiй картцi або iнвентарних книгах (форма ОЗ-9) основних засобiв i передачi картки у вiдповiдне мiсце експлуатацiї об'єкта. Другий примiрник акта залишається у здавача для вiдмiтки про вибуття в iнвентарному списку основних засобiв за мiсцем попереднього знаходження.

Принципове значення має визначення об'єкта, який вiдображається в iнвентарнiй картцi на кожний об'єкт основних засобiв (форма 03-6).

У фiнансовому облiку вiдображаються операцiї, якi пов'язанi з пiдтриманням основних засобiв у робочому станi. Беручи участь у виробничому процесi, основнi засоби зношуються, що вимагає замiни окремих частин, тобто ремонту. Операцiї з ремонту основних засобiв повиннi знайти вiдображення в облiку. Зрозумiло, що на час ремонту вони тимчасово вилучаються з процесу виробництва, а пiсля його проведення знову вiдображаються у складi основних засобiв.

При зупинцi об'єкта на ремонт оформляється „Акт прийому здачi вiдремонтованих, реконструйованих і модернiзованих об'єктiв”(форма ОЗ-2). В актi вказується номер, дата, технiчна характеристика, вид ремонту, вартiсть об'єкта.

Якщо ремонт виконується власними силами, то акт виписується в одному примiрнику, а при виконаннi робiт стороннiми органiзацiями - у двох. Один iз них передається в бухгалтерiю даної органiзацiї, а другий - органiзацiї, яка виконує роботи.

При передачi основних засобiв виписується акт здачi, а при прийманнi з ремонту - акт приймання. На пiдставi вказаних документiв (форма ОЗ-2) бухгалтерiя робить запис в iнвентарних картках про виконання капiтального ремонту, реконструкцiю чи модернiзацiю, а в технiчному паспортi зазначаються змiни у характеристиках об'єкта, якi пов'язанi з виконанням ремонтних робiт.

Рух основних засобiв вiдображається в картках облiку руху основних засобів (форма ОЗ-8). Витрати на транспортування, вантажно-розвантажувальнi роботи, зберiгання зайвого устаткування, яке було в складi основних засобiв до їх реалiзацiї вiдносяться на витрати, пов'язанi з реалiзацiєю основних засобiв (транспортування, вантажнi роботи), i вiдшкодовуються покупцями. Останнi цi витрати включають у вартiсть основних засобiв.

Аналiтичний облiк є основною моделлю облiку основних засобiв, оскiльки у повсякденнiй роботi доводиться мати справу з окремими об'єктами щодо: оприбуткування, списання, перемiщення, реалiзацiї, а також нарахування амортизації, проведення капiтального i поточного ремонту тощо. Отже, необхiдно мати всi довiдковi данi про кожний об'єкт основних засобiв. Виходячи з цього й органiзовується аналiтичний облiк.

Аналітичний облік основних засобів ведеться окремо щодо кожного об'єкту.

Для контролю за збереженням основних засобiв та органiзацiї облікового процесу кожному об'єкту присвоюють iнвентарний номер, незалежно вiд перебування його в експлуатацiї чи в запасi.

Iнвентарнi номери обов'язково наводяться в первинних документах з облiку основних засобiв. На основi акта прийому основних засобiв (форма ОЗ-1) одразу ж вiдкривається iнвентарна картка, яка служить своєрiдним паспортом, де мiстяться данi про конкретний об'єкт, а також його iнвентарний номер.

Для будинкiв, споруд i передавальних пристроїв у бухгалтерiї вiдкриваються iнвентарнi картки облiку за форма ОЗ-6 в одному примiрнику на кожен об'єкт на основi акта прийому основних засобiв (форма ОЗ-1), технiчної та iншої документацiї, яка прикладена до акта.

З метою одержання iнформацiї про наявнiсть i рух основних засобiв (за мiсяць, квартал, рiк) в розрiзi класифiкацiйних груп використовуються картки облiку руху основних засобiв (форма 03-8).

На пiдприємствах iз невеликою кiлькiстю об'єктів основних засобiв замiсть iнвентарних карток дозволяється вести iнвентарну книгу основних засобiв, в якiй вiдображається перелiк груп основних засобiв iз зазначенням iнвентарних номерiв i назв об'єктiв, мiсця їх знаходження.

2.4 Відображення основних засобів в статтях фінансової звітності

Одним з найважливіших завдань, що має ставитися при побудові системи ефективного та раціонального використання майна суб'єктів господарювання є формування на підприємстві достовірної інформації про рівень забезпеченості та ефективність використання основних засобів. Визначальне місце в такій системі належить фінансовій звітності.

Підприємство має розкривати у фінансовій звітності таку інформацію щодо кожного класу основних засобів:

· базу, використану для визначення валової балансової вартості;

· методи амортизації, що використовуються;

· період корисної експлуатації або норми амортизації, що застосовуються;

· валову балансову вартість і суму накопиченої амортизації на початок і кінець звітного періоду;

· узгодження балансової вартості на початок і кінець звітного періоду.

Узгодження балансової вартості основних засобів на початок і кінець звітного періоду забезпечується відображенням їх зміни внаслідок: надходження; визнання активами, які утримуються для продажу; придбання в результаті об'єднання підприємств; збільшення або зменшення внаслідок переоцінки; зниження вартості внаслідок зменшення корисності та його сторнування; амортизації; чистої курсової різниці, то виникла внаслідок переведення фінансової звітності із закордонних компаній; інших змін. Така інформація звичайно наводиться в примітках до річних фінансових звітів.

Фінансова звітність має також містити таку інформацію: наявність і суми обмежень щодо прав власності, а також основні засоби, передані для забезпечення зобов'язання; облікова політика щодо витрат, пов'язаних із відновленням основних засобів; сума незавершеного будівництва; сума угод, пов'язаних із придбанням основних засобів. Крім того, у разі суттєвих змін в облікових оцінках слід розкривати характер і вплив змін, що стосуються: сум ліквідаційної вартості; прогнозованих витрат на демонтаж, переміщення чи відновлення об'єктів основних засобів; термінів корисної експлуатації; методу амортизації.

У разі переоцінки основних засобів у фінансовій звітності слід розкривати таку інформацію: база для переоцінки; дата, починаючи з якої переоцінка має чинність; чи був залучений незалежний експерт; природа індексів, що були використані для визначення відновлюваної вартості; балансова вартість кожного класу основних засобів, яка має бути включе на до фінансової звітності у разі відображення основних засобів за собівартістю за вирахуванням зносу; зміна суми резерву переоцінки протягом звітного періоду та будь-які об меження щодо розподілу його сальдо між акціонерами.

При складанні фінансової звітностіосновні засоби підприємства повинні бути подані у суворій відповідності до вимог законодавства, щоб власники підприємства та інші користувачі фінансової звітності мали змогу оцінити результат діяльності підприємства, відповідно, приймали рішення про доцільність утримання таких засобів.

Таким чином, інформація про основні засоби є досить важливою для суб'єктів господарювання. Одним з інформаційних ресурсів є фінансова звітність. Користувачі фінансової звітності повинні отримувати повну інформацію про основні засоби, що використовуються в певний момент часу підприємством.



Розділ III. Розрахунковий розділ

3.1 Складання балансу на початок звітного періоду

Згідно з П(С)БО 2 метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня звітного періоду. Баланс подається у складі річної та квартальної звітності. Крім того, підприємства складають Баланс на кінець місяця.

У Балансі підприємства відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства за умови відповідності всім критеріям визнання. Якщо об'єкт бухгалтерського обліку не відповідає принаймні одному із критеріїв визнання, то він не відображається у Балансі.

Активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Актив відображається у Балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням.

Витрати на придбання та створення активу, які, відповідно до критеріїв визнання активу, не можуть бути відображені у Балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у Звіті про фінансові результати. Наприклад, якщо підприємство не впевнене у можливості отримання економічної вигоди від використання активу, то йому слід, склавши відповідний первинний документ, списати цей актив з балансу і відобразити його у складі витрат поточного періоду у Звіті про фінансові результати.

У випадку, коли підприємство не може достовірно оцінити актив, але вважає дану інформацію суттєвою, воно розкриває інформацію щодо нього в Примітках до річної фінансової звітності.

Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов'язання відображається у Балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Власний капітал відображається у Балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.

Згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Наприклад, неприпустимим є згортання дебіторської та кредиторської заборгованостей за продукцію, товари, роботи, послуги; дебіторської заборгованості та зобов'язань за різними видами податків, що обліковуються на рахунку 641 тощо.

Всі статті Балансу розташовані за принципом зростання ліквідності. Активи поділені на оборотні та необоротні, а зобов'язання - на довгострокові та поточні. Основою розподілу активів та зобов'язань є відношення до операційного циклу і строк реалізації для активів чи строк погашення для зобов'язань.

Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом дванадцяти місяців з дати балансу або протягом операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців.

Необоротні активи - всі активи, що не є оборотними.

Поточні зобов'язання - зобов'язання, які повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців.

Довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.

Статті Балансу повинні бути узгодженими та дорівнювати залишкам на синтетичних та аналітичних рахунках в Головній книзі на кінець звітного періоду. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Особливістю Балансу є рівність підсумкових сум Активу і Пасиву.

Тому, на основі поданих даних, складаємо початковий Баланс на 1 квітня 2012 року:

Початковий Баланс на 1 квітня 2012 року

№ п/п	Назва статей	Сума, грн	Рахунок
1	Основні засоби	58300	10
2	Незавершене виробництво	1080	23
3	Каса	90	30
4	Паливо	2000	203
5	Знос необоротних активів	3600	13
6	Готова продукція	5600	26
7	Заборгованість бюджету	700	64
8	Статутний капітал	75800	40
9	Кошти на поточному рахунку банку	22200	31
10	Короткострокові позики банку	10000	60
11	Запасні частини	630	207
12	Сировина і матеріали	11000	201
13	МШП	3100	22
14	Заборгованість постачальникам	5800	63
15	Заборгованість за різними дебіторами	100	377
16	Заборгованість робітникам і службовцям по ЗП	7000	66
17	Резервний капітал	1200	43

№ п/п	Актив	Сума, грн	№ п/п	Пасив	Сума, грн
1	Основні засоби	58300	1	Заборгованість бюджету	700
2	Незавершене виробництво	1080	2	Статутний капітал	75800
3	Каса	90	3	Короткострокові позики банку	10000
4	Паливо	2000	4	Заборгованість постачальникам	5800
5	Готова продукція	5600	5	Заборгованість робітникам і службовцям по ЗП	7000
6	Кошти на поточному рахунку банку	22200	6	Резервний капітал	1200
7	Запасні частини	630	7	Знос необоротних активів	3600
8	Сировина і матеріали	11000
9	МШП	3100
10	Заборгованість за різними дебіторами	100
	Баланс	104100		Баланс	104100

3.2 Побудова журналу господарських операцій

Основним регістром для обліку за спрощеною формою бухгалтерського обліку є Журнал реєстрації господарських операцій.

Перш ніж перейти до процесу відображення вартості активів і пасивів на рахунках скажемо, що кожна господарська операція впливає на зміни в стані як мінімум двох об'єктів балансу. У зв'язку з цим господарські операції поділяються на три види:

Ш В яких викликають зміни тільки в стані активів

підприємства. Прикладом таких операцій може служити оприбуткування коштів з поточного рахунка в банку в касу підприємства. Кошти на поточному рахунку зменшилися рівно на стільки, на скільки збільшилися в касі. При цьому загальна сума активів підприємства не зміниться і збережеться рівність між пасивом і активом балансу.

Ш В яких викликають зміни тільки в стані пасивів підприємства. Наприклад, операції з заміною одного кредитора іншим.

Ш В яких викликають зміни одночасно і в активах, і в пасивах підприємства, причому як убік збільшення, так і убік зменшення. Прикладом такого виду операцій можуть служити операції купівлі товарів у кредит (збільшення суми балансу), і видача заробітної плати із каси підприємства (зменшення суми балансу). При покупці товарів у кредит виникає заборгованість за товар (збільшуються пасиви), а також збільшується сума товарів на ту ж суму (збільшуються активи), у такий спосіб відбувається збільшення загальної суми балансу активу і пассиву. При видачі заробітної плати відбувається зменшення грошей у касі підприємства (зменшуються активи) і "зникає" заборгованість із заробітної плати (зменшуються пасиви). Сума балансу активу і пасиву загалом зменшується. Рівність активу і пасиву балансу при цьому також не змінюється, тому що зміни відбуваються в однаковій сумі.

Отже, на кожнім рахунку, на якому відображається вартість активів, зобов'язань чи складової частини власного капіталу, повинні відображатися і зміни в їхньому стані. Ці зміни повинні бути відображені на рахунках бухгалтерського обліку в хронологічному порядку, а операції, що приводять до таких змін, повинні бути зареєстровані в журналі реєстрації господарських операцій.

Складаємо Реєстраційний журнал господарських операцій.

Реєстраційний журнал господарських операцій

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
		Д-т	К-т
1	Виписка із розрахункового рахунка в банку і прибутковий касовий ордер № 15 Отримано в касу з р/р в банку на виплату з/п і розхід на відрядження	30	31	7100
2	Платіжна відомість № 20 Виплачена із каси з/п робітникам і Службовцям цеху № 3 за 2 пол. квітня	66	30	7000
3	Прибуткові ордера № 40-46 Оприбутковані на склід основні матеріали, які поступили від постачальників	201	63	11750
4	Згідно лімітним карткам № 18-21 Відпущено в виробництво на виготовлення готової продукції сировини і матеріали	23	201	17835
5	По платіжним документам Нарахована за квітень з/п робітникам і службовцям зайнятим в основному виробництві	23	66	9640
6	Довідка бухгалтерії Нараховано єдиний соціальний Внесок (ЄСВ) на ФОП за квітень в розмірі 36, 76-49, 7% (% студент обирає самостійно)	23	65	3544, 63
7	Утримано ЄСВ, ПДФО (податок з доходів фіз.осіб)	66 66	64 65	914, 31 347, 04
8	Акт передачі № 8 По розпорядженню вищестоявщої організації передано безкоштовно іншому підприємству фрезерний станок	40	104	6100
9	Довідка бухгалтерії Списується знос цього станка з розрахунку Норма амортизації (%) на календарний квартал, група 2	13	104	381, 25
10	Здавальна накладна № 6 Здані на склад з виробництва не витрачені основні матеріали	201	23	1055
11	Списуються згідно з групувальними відомостями паливо, витрачене на виробництво	23	203	1280
12	Відомість нарахування амортизації Нарахована амортизація з вартості основних фондів основного виробництва	23	13	1300
13	Виписка з р/р у банку Перераховано з р/р в погашення заборгованості: А) Держбюджету Б) банку за позики В) постачальникам Г) органам соц.страхування	64 60 63 65	311 311 311 301	1120 6200 3100 630
14	Видатковий касовий ордер № 21 Видано з каси в підзвіт на витрати (відряжження)	372	301	110

Розрахунки:

1) Нараховано ЄСВ на ЗП за квітень (6 операція в журналі господарських операцій) розраховуємо так:

Нараховану за квітень ЗП * 36, 77% = 9640 * 36, 77% = 3544, 63

2) Утримано із ЗП ЄСВ і ПДФО (7 оперція в журналі господарських операцій) обчислюємо так:

Нарахована за квітень ЗП - Нараховане ЄСВ на ЗП * 15% = 9640-3544, 63 * 15%=914, 3

Нарахована за квітень ЗП * 3, 6% = 9640 * 3, 6% = 347, 04

2) Списується знос станка з розрахунку (Норма амортизації 6, 25%) (9 операція в журналі господарських операцій) розраховуємо так:

Ціна фрезерного станка * 6, 25% = 6100 * 6, 25% = 381, 25

3.3 Відкриття рахунків, визначення оборотів та кінцевого сальдо

При відкритті рахунків у них записують початкові сальдо на підставі даних статей балансу. Активні рахунки завжди мають дебетове сальдо, а пасивні рахунки - кредитове, що засвідчує тісний взаємозв'язок між балансом і рахунками.

В активних рахунках, де залишок завжди дебетовий, збільшення коштів відображається за дебетом, а зменшення - за кредитом. У пасивних рахунках, де залишок завжди кредитовий, збільшення джерел відображають за кредитом, а зменшення - за дебетом.

Для визначення залишку (сальдо) на кінець місяця на активному рахунку необхідно: до початкового дебетового залишку (сальдо) додати дебетовий оборот і відняти кредитовий оборот.

У пасивних рахунках для визначення залишку (сальдо) на кінець місяця необхідно до початкового кредитового сальдо додати кредитовий оборот і відняти дебетовий оборот.

Дебет і кредит активних і пасивних рахунків мають різне значення. Це випливає із суті господарських засобів і джерел їх утворення. Активні рахунки мають залишок (сальдо) завжди дебетовий (оскільки не можна витратити більше ніж є в наявності й надійшло); пасивні рахунки - тільки кредитовий (оскільки джерела засобів обмежуються наявними господарськими засобами).

Підсумок записів на дебеті і кредиті без включення до цього підсумку початкового сальдо є оборотом по бухгалтерському рахунку.

Для відображення змін, які відбулися протягом певного періоду в структурі господарських засобів, джерел їх утворення та господарських процесів потрібно провести узагальнення по бухгалтерських рахунках. З цією метою у бухгалтерському обліку складаються оборотні відомості як по синтетичних, так і по аналітичних рахунках.

Синтетичні рахунки - це балансові рахунки, що узагальнюють облік господарської діяльності підприємства.

Рахунки, що відкривають з метою розширення систематичного обліку для деталізації складу засобів підприємства та джерел фінансування, називаються -- аналітичними, а облік, що ведеться на цих рахунках, -- аналітичним. Записи в аналітичних рахунках і відповідному синтетичному рахунку роблять по мірі виконання господарських операцій.

...