Характеристика принципів побудови обліку операцій та фактів поза балансом в Україні

Принципи бухгалтерського обліку операцій та фактів поза балансом. Вимоги до оформлення фінансової звітності операцій поза балансом. Значення позабалансового обліку і його місце в системі економічної інформації. Класифікація позабалансових рахунків.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 08.11.2016
Размер файла 72,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ, ОБЛІКУ І АУДИТУ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Бухгалтерський облік"

Характеристика принципів побудови обліку операцій та фактів поза балансом в Україні

Виконала: Мельник К.О.

Перевірили:

к.е.н., доцент Бондаренко О.М.

к.е.н.,асистент Панасюк І.П.

Київ, 2016

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні особливості обліку операцій та фактів

1.1 Принципи бухгалтерського обліку операцій та фактів поза балансом

1.2 Вимоги до оформлення фінансової звітності операцій поза балансом

Розділ 2. Організація обліку операцій та фактів на позабалнсових рахунках

2.1 Значення позабалансового обліку і його місце в системі економічної інформації. Об'єкти позабалансового обліку

2.2 Класифікація позабалансових рахунків. Облік на позабалансових рахунках

Висновки

Список використаної літератури

Додаток

Вступ

Бухгалтерський облік -- це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Об'єктами бухгалтерського обліку є майно організацій, їх зобов'язання і господарські операції, здійснювані організаціями в процесі їх діяльності.

Основним завданням бухгалтерського обліку є формування повної і достовірної інформації про діяльність організації і її майнове положення, необхідною внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності -- керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, а також зовнішнім -- інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності.

Облік операцій поза балансом - окрема складна категоря бухгалтерського обліку, яка потребує іще більщ уваги бухгалтера і його обізнаності в класифікації об'єктів бухгалтерського обліку, особливостях проведень тощо.

Дана робота присвячена характеристиці принципів побудови обліку операцій та фактів поза балансом в Україні.

Мета роботи - дослідження особливостей обліку операцій та фактів поза балансом та визначення відмінностей від інших видів обліку.

Розділ 1. Теоретико-методологічні особливості обліку операцій та фактів

1.1 Принципи бухгалтерського обліку операцій та фактів поза балансом

Принцип бухгалтерського облікуоперацій та фактів поза балансом - це правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність операцій та фактів поза балансом ґрунтуються на таких основних принципах (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Принципи бухгалтерського обліку

Принцип

Опис

Обачність

застосування в бухгалтерському обліку операцій та фактів поза балансом методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства

Повне висвітлення

фінансова звітність операцій та фактів поза балансом повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі

Автономність

кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства

Послідовність

постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності

Безперервність

оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі

Нарахування та відповідність доходів і витрат

для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів

Превалювання сутності над формою

операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми

Історична (фактична) собівартість

пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання

Єдиний грошовий вимірник

вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці

Періодичність

можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності

Таким чином, можна зауважити, що бухгалтерський облік операцій та фактів поза балансом здійснюється майже за тими самими принципами, що й інші види бухгалтерського обліку, але з більшою деталізацією. Це виникає внаслідок того, що на підприємстві, як правило, операції та факти поза балансом є вельми спірними, тому потребують великої деталізації, а в банках, де ці операції найчастіші, необхідна велика ступінь деталізації для унеможливлення помилки господарської операції.

1.2 Вимоги до оформлення фінансової звітності операцій поза балансом

Фінансова звітність операцій та фактів поза балансом складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів. Фінансові звіти операцій та фактів поза балансом містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами). Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям: - існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею; - оцінка статті може бути достовірно визначена. До фінансової звітності операцій та фактів поза балансом включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів підприємства. У рядках форм фінансової звітностіоперацій та фактів поза балансом, які не мають показників, ставиться прочерк. Звітним періодом для складання фінансової звітності операцій та фактів поза балансом є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації. Якісні характеристики фінансової звітності операцій та фактів поза балансом. Інформація, яка надається у фінансових звітах операцій та фактів поза балансом, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Фінансова звітність операцій та фактів поза балансом повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скорегувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Фінансова звітність операцій та фактів поза балансом повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Фінансова звітність операцій та фактів поза балансом повинна надавати можливість користувачам порівнювати: фінансові звіти підприємства за різні періоди; фінансові звіти різних підприємств. Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни. Установлення і зміни облікової політики підприємства здійснюються за рішенням власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи). Облікова політика підприємств державного, комунального секторів економіки визначається у розпорядчому документі, який приймається підприємством відповідно до Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки та господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 N 1213 Принципи підготовки фінансової звітності операцій та фактів поза балансом. Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Принципи формування фінансової звітності підприємства

Принцип

Опис

автономності підприємства

кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства

безперервності діяльності

передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі

періодичності

припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності

історичної (фактичної) собівартості

визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання

нарахування та відповідності доходів і витрат

для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей

повного висвітлення

фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі

послідовності

передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обгрунтована і розкрита у фінансовій звітності

обачності

методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства

превалювання змісту над формою

операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми

єдиного грошового вимірника

передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці

Для того, щоб фінансова звітність операцій та фактів поза балансомбула зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про: - підприємство; - дату звітності та звітний період; - валюту звітності та одиницю її виміру; - відповідну інформацію за звітний період і аналогічний період попереднього року; - облікову політику підприємства та її зміни; - консолідацію фінансових звітів; - припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; - обмеження щодо володіння активами; - участь у спільних підприємствах; -виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування; - переоцінку статей фінансових звітів; - іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами). Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає: -назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу); - короткий опис основної діяльності підприємства; -назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії; -середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду. Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого цим Положенням (стандартом), то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності. У фінансовій звітності операцій та фактів поза балансом повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу. Підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

1. Принципів оцінки статей звітності.

2. Методів обліку щодо окремих статей звітності.

Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або у примітках до них. У примітках до фінансових звітів слід розкривати:

1. Облікову політику підприємства.

2. Інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами).

3. Інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Фінансова звітність операцій та фактів поза балансом підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України. Форми фінансової звітності операцій та фактів поза балансом бюджетних установ, органів Державного казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України. Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній власності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів складають та подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, що належать до сфери їх управління. Зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звітність щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають відповідно у державній та комунальній власності. Об'єднання підприємств крім власної звітності складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об'єднань підприємств відповідно до законодавства. Звітним періодом для складання фінансової звітності операцій та фактів поза балансом є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію. Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України. Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Підприємства (крім бюджетних установ) зобов'язані подавати (надсилати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, фінансову звітність про господарську діяльність у складі балансу і звіту про річні фінансові результати. Відкриті акціонерні товариства, підприємства - емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань. У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених законами, публікує його протягом 45 днів. Контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами.

Розділ 2. Організація обліку операцій та фактів на позабалнсових рахунках

2.1 Значення позабалансового обліку і його місце в системі економічної інформації. Об'єкти позабалансового обліку

Бухгалтерський облік позабалансовий операцій займається не тільки веденням бухгалтерських рахунків, а й включає планування, підготовку бюджетів, контроль і концентрацію уваги керівництва, оцінку, огляд діяльності й аудит. Він здійснюється в масштабах кожної держави. Та найбільш характерним об'єктом його застосування є підприємство - державне, спільне, колективне, приватне, де щоденно відбувається велика кількість господарських операцій, які вносять зміни у склад господарських засобів і їх джерел, за використанням яких необхідний контроль.

Засоби господарства становлять його матеріальну основу. Без знання їх складу, розміщення та джерел утворення неможливо управляти виробництвом. Засоби господарства групуються як за видами й розміщенням, так і за джерелами утворення та за призначенням.

У вітчизняній економічній літературі при визначенні предмета наявні різноманітні підходи, проте найбільш поширені три концепції: кругообігу, процесу розширеного відновлення та фактів господарської діяльності. Конкретизація двох перших на рівні підприємства зводиться, як правило, до того, що найчастіше в традиційній вітчизняній теорії бухгалтерського обліку його предметом вважається стан господарських засобів (майна) підприємства та використання (зміни, факти, процеси) господарських засобів при здійсненні господарської діяльності. Третя концепція пов'язує факти зі змінами у складі господарських засобів та величиною джерел їх формування . Відтак предметом бухгалтерського обліку є засоби господарства і господарські процеси.

Предметом бухгалтерського облікупозабалансових операцій є окремі сторони багатогранного процесу розширеного відтворення: господарські факти, явища і процеси (операції), що зумовлюють рух господарських засобів, а також джерел їх утворення. Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес відтворення -тобто виробництво, розподіл, обіг та споживання. Так, на цукровому заводі предметом бухгалтерського обліку є процес виробництва, реалізації цукру тощо; на машинобудівельному підприємстві - процес виробництва машин, обладнання тощо та їх відтворення. Таким чином, предмет бухгалтерського обліку вивчає стан і використання засобів підприємства в процесі господарської діяльності та джерел їх утворення.

Об'єктами бухгалтерського обліку позабалансових операцій підприємства є господарські засоби й джерела господарських засобів.

Товарно-матеріальні цінності відображаються за договірною вартістю або за вартістю, що вказана у приймально-передавальних актах. Орендовані основні засоби відображаються за вартістю, що вказана в договорах оперативної (операційної) оренди. Бланки суворого обліку відображаються за умовною вартістю в установленому порядку. Умовні права й зобов'язання відображаються за вартістю, вказаною в документах про гарантії й зобов'язання.

Товарно-матеріальні цінності та основні засоби, вартість яких відображена на позабалансових рахунках, підлягають інвентаризації в порядку, що діє для цінностей, відображених на балансових рахунках відповідного класу.

2.2 Класифікація позабалансових рахунків. Облік на позабалансових рахунках

Розглянемо класифікацію позабалансових рахунків та особливості організації обліку на них.

Рахунок 01 "Орендовані необоротні активи".

На цьому рахунку обліковуються активи у вигляді основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів, що отримані підприємством на підставі договорів операційної оренди (лізингу) та обліковуються на балансі орендодавця.

Облік отриманих в оренду активів здійснюється за видами активів.

Прийняті в оперативну оренду основні засоби і нематеріальні активи зараховуються на позабалансовий рахунок 01 "Орендовані необоротні активи" за балансовою (залишковою) і первісною вартістю орендодавця, що зазначається в договорі операційної оренди.

Збільшення залишку рахунку 01 "Орендовані необоротні активи" відбувається при прийнятті на облік основних засобів, нематеріальних активів, та інших необоротних активів, що отримані в оперативну оренду, зменшення - при їх поверненні орендодавцю та у випадках перенесення заборгованості перед орендодавцем за орендовані необоротні активи на баланс. позабалансовий рахунок облік бухгалтерський

Аналітичний облік орендованих необоротних активів ведеться за видами активів.

Рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні" .

Рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні" призначено для обліку цінностей, які тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю, прийняті на комісію, у переробку, до монтажу, в довірче управління. Облік цих цінностей ведеться за цінами, що передбачені в договорах, приймально-передавальних актах тощо. Усі товарно-матеріальні цінності, що обліковуються на цьому рахунку, інвентаризуються в порядку і строки, передбачені для власних цінностей.

Позабалансовий рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні" має такі субрахунки:

021 "Устаткування, прийняте для монтажу"

022 "Матеріали, прийняті для переробки"

023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні"

024 "Товари, прийняті на комісію"

025 "Майно в довірчому управлінні"

На позабалансовому субрахунку 021 "Устаткування, прийняте для монтажу" обліковуються підрядною організацією обладнання, устаткування та інші товарно-матеріальні цінності, які надійшли від замовника та прийняті для монтажу. Аналітичний облік обладнання, устаткування та інших товарно-матеріальних цінностей, прийнятих для монтажу, ведеться за замовниками, за видами товарно-матеріальних цінностей, окремими об'єктами й агрегатами та місцями їх розташування. Облік затрат на монтаж цих цінностей здійснюється на рахунках обліку витрат виробництва (за винятком вартості самих цінностей, прийнятих для монтажу).

На позабалансовому субрахунку 022 "Матеріали, прийняті для переробки" ведеться облік руху надходження сировини та матеріалів від замовника, які прийняті для переробки (давальницька сировина) і не оплачуються одержувачем, та їх вибуття (в тому числі в іншому матеріальному вигляді). Аналітичний облік давальницької сировини ведеться за замовниками, видами сировини й матеріалів та за місцями їх зберігання чи переробки. Облік затрат з переробки чи доробки давальницької сировини здійснюється на рахунках обліку витрат виробництва (за винятком вартості давальницької сировини замовника).

На позабалансовому субрахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" ведеться облік прийнятих товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання з приводу відмови від акцепту розрахункових документів постачальників; одержаних від постачальників, але несплачених товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), заборонених до витрачання до їх оплати; одержаних ТМЦ надміру, чим в видаткових документах постачальників; сплачених покупцями товарно-матеріальних цінностей, які дозволено, як виняток, залишати на відповідальному зберіганні, оформлених охоронними розписками, та не вивезених з причин, не залежних від підприємства, тощо. Аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, ведеться по підприємствах-власниках, за видами, сортами та місцями зберігання. Цінності, що залишені на відповідальне зберігання, мають зберігатися окремо від власних.

На позабалансовому субрахунку 024 "Товари, прийняті на комісію" обліковуються одержані товари у межах договорів комісії (консигнації), поруки та інших цивільно-правових договорів, що уповноважують підприємство здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари. Аналітичний облік товарів, прийнятих на комісію (консигнацію), ведеться за видами товарів та комітентами.

На позабалансовому субрахунку 025 "Майно в довірчому управлінні" обліковується майно, що надійшло в довірче управління, а також товарно-матеріальні цінності, які надійшли повіреному при виконанні доручення довірителя на підставі договору доручення від третіх осіб. Аналітичний облік ведеться за об'єктами, ТМЦ, місцезнаходженнями та власниками.

Рахунок 03 "Контрактні зобов'язання" .

Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про наявність та рух зобов'язань по укладених контрактах, а також контролю за їх виконанням.

На рахунку 03 "Контрактні зобов'язання" ведеться облік по деривативах (форвардних і ф'ючерсних контрактах, опціонах) та інших контрактах, розкриття інформації щодо яких передбачено відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Відповідно до виду цінностей деривативи розподіляються на фондові, валютні, товарні.

Облік зобов'язань здійснюється в оцінці, передбаченій контрактами.

Списуються контрактні зобов'язання з рахунку у разі виконання, ліквідації, відмови від виконання, передачі або продажу зобов'язання за контрактом іншим особам.

Аналітичний облік ведеться за видами зобов'язань.

Рахунок 04 "Непередбачені активи й зобов'язання" .

Рахунок 04 "Непередбачені активи й зобов'язання" використовується для накопичення інформації про наявність непередбачених (потенційних) активів та непередбачених (потенційних) зобов'язань. Ці активи або зобов'язання виникли при узгодженні минулих господарських операцій та стануть реальними, якщо відбудеться або не відбудеться в майбутньому одна чи кілька невизначених подій. Це визначення включає три основних характеристики непередбачених активів та зобов'язань:

1) наявна обставина;

2) невизначеність кінцевого результату цієї обставини;

3) вирішення невизначеності на основі однієї або кількох майбутніх подій.

Інформація про існування таких активів та зобов'язань необхідна для розкриття її в примітках до фінансових звітів. Загальні методологічні принципи обліку, подання та розкриття потенційних активів та зобов'язань підприємства викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання".

Рахунок 04 "Непередбачені активи й зобов'язання" має такі субрахунки:

041 "Непередбачені активи"

042 "Непередбачені зобов'язання"

На субрахунку 041 "Непередбачені активи" ведеться накопичення інформації про наявність непередбачених активів, щодо яких існує ймовірність надходження економічних вигод у сумі очікуваного відшкодування збитків. Списуються непередбачені активи в міру того, як вони визнаються чи не визнаються при вирішенні невизначених подій.

На субрахунку 042 "Непередбачені зобов'язання" ведеться накопичення інформації про наявність непередбаченого зобов'язання, яке може вимагати витрачання ресурсів (але повної впевненості щодо цього зобов'язання немає) в сумі очікуваних збитків.

Рахунок 05 "Гарантії та забезпечення надані" .

Рахунок 05 "Гарантії та забезпечення надані" передбачено для узагальнення інформації про наявність та рух виданих підприємством гарантій та забезпечень виконання як власних зобов'язань та платежів, так і зобов'язань та платежів інших підприємств (за договорами поруки).

Облік забезпечення здійснюється за вартістю, вказаною в документах про гарантії та забезпечення. Зокрема, на цьому рахунку обліковується:

- вартість активів підприємства, які оформлено договорами застави (та за сумами, визначеними в них), при цьому з балансу вартість цих активів не списується;

- вартість прийнятих на себе зобов'язань за договорами поруки;

- вартість інших гарантій та забезпечень.

Аналітичний облік гарантій та забезпечень ведеться за кожною наданою гарантією та забезпеченням.

Збільшення залишку на рахунку 05 "Гарантії та забезпечення надані" відбувається при видачі гарантій та забезпечень, зменшення - при погашенні заборгованості, на яку були вони надані, та при перенесенні зобов'язань за ними на баланс.

Рахунок 06 "Гарантії та забезпечення отримані" .

Рахунок 06 "Гарантії та забезпечення отримані" передбачено для узагальнення інформації про наявність та рух отриманих гарантій та забезпечень виконання зобов'язань та платежів.

Облік забезпечення провадиться за вартістю, вказаною в документах про гарантії та забезпечення. Зокрема, на цьому рахунку обліковуються:

гарантії, отримані підприємством за третіх осіб;

вартість товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та цінних паперів (які знаходяться як на підприємстві, так і в депозиті нотаріальної контори чи банку), що становлять предмет застави;

вартість інших гарантій та забезпечень.

Аналітичний облік гарантій та забезпечень ведеться за кожною отриманою гарантією та забезпеченням.

Збільшення залишку на рахунку 06 "Гарантії та забезпечення отримані" відбувається при одержанні гарантій та забезпечень, зменшення - при їх списанні внаслідок погашення заборгованості, на яку були вони надані, та при перенесені заборгованості за ними на баланс.

Рахунок 07 "Списані активи" .

Рахунок 07 "Списані активи" призначено для узагальнення інформації про стан дебіторської заборгованості, списаної з балансу внаслідок неплатоспроможності боржників, та про суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей.

Зарахування на позабалансовий рахунок 07 суми здійснюється одночасно зі списанням суми нестач і втрат від псування цінностей та дебіторської заборгованості на витрати підприємства.

Рахунок 07 "Списані активи" має такі субрахунки:

071 "Списана дебіторська заборгованість"

072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей"

Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника.

Дебіторська заборгованість остаточно списується з субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" після надходження суми в порядку відшкодування з одночасними записами за дебетом рахунків 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" чи інших рахунків обліку активів і кредитом субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів" або у зв'язку з закінченням строку обліку такої заборгованості.

Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей на субрахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей" відображається після встановлення конкретних винуватців з одночасними записами за дебетом субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредитом субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

Аналітичний облік за позабалансовим рахунком 07 "Списані активи" ведеться за боржниками та випадками встановлення нестач і втрат від псування цінностей.

Рахунок 08 "Бланки суворого обліку" .

На цьому рахунку ведеться облік наявності та руху бланків суворого обліку та суворої звітності, зокрема документів, що засвідчують особу, подію, право, освіту, трудовий стаж тощо (свідоцтва, посвідчення, трудова книжка, дипломи про освіту та інші); проїзних документів (квитки на проїзд, абонементні талони, документи на перевезення вантажів та інші); довіреностей на одержання цінностей та інших.

Перелік документів, які відносяться до бланків суворого обліку та суворої звітності, порядок їх зберігання й використання встановлюються відповідними нормативно-правовими актами.

Збільшення залишку рахунку 08 "Бланки суворого обліку" відбувається при надходженні (прийнятті на облік) бланків суворого обліку, зменшення - після використання або списання як непридатних чи таких, що не є в наявності.

Аналітичний облік ведеться за кожним бланком та місцями їх зберігання.

Більшість операцій сучасного банку належить до позабалансових, які не є пасивними або активними, тому їх не відображають на балансових банківських рахунках. Питома вага таких операцій у прибутках сучасних банків розвинених країн постійно збільшується. Так, в Японії на них припадає 45 % банківського прибутку, в СІЛА -- 40 %, Англії -- 35 %, Німеччині -- ЗО %, Швейцарії (за найбільшими банками) -- понад половина. Обсяг позабалансових операцій становить у найбільших банків світу 200-300 % суми їх активів.

Позабалансові операції банку поділяють на дві групи. До першої належать трастові, лізингові, факторингові та інші операції, до другої -- гарантійні послуги банку.

Трастові операції -- це операції з виконання довірчих функцій для фізичних і юридичних осіб, тобто управління майном або фондовими цінностями за дорученням клієнтів та в їх інтересах на правах довіреної особи. Такі операції здійснюються на основі угоди, відповідно до якої банк бере на себе зобов'язання розпоряджатися довіреними йому цінностями з прибутком і отримує за це певну винагороду.

Операції з лізингу. Лізинг -- це оренда підприємцями рухомого і нерухомого майна, яке закуповується банком з метою його здавання в оренду. За лізингом можна отримати найрізноманітніші фактори виробництва (комплектуючі, сировину, землю, нафтопереробні комплекси та ін.). Лізинг може бути довгостроковим, середньостроковим, короткостроковим (рейтинг). Рейтинг передбачає також використання фахівців.

Операції з факторингу. Факторинг -- високоефективна форма фінансового маркетингу, що передбачає придбання банком права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов'язаннями, скупленими у різних осіб. Фактично факторингові послуги виражаються у наданні клієнтам кредиту, що погашається через певний час третьою особою.

На практиці здійснюються три види факторингових операцій: оплата платіжних документів за товарно-матеріальні цінності або послуги через тимчасову відсутність у платника коштів і права на одержання банківського кредиту; викуп у підприємства-постачальника дебіторської заборгованості за поставками продукції; викуп платіжних вимог на продукцію, яка відвантажена, із зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок підприємства-постачальника. В результаті таких операцій продавець вимог отримує, як правило, протягом двох-трьох днів 70-90 % необхідної йому суми у вигляді авансу. Залишок суми є гарантією для банку. Послуги з факторингу дорогі, оскільки враховують великий ризик можливої неплатоспроможності клієнтів.

До першої групи позабалансових операцій належать також операції із здійснення ревізій, з бухгалтерського обліку та аналізу фінансового становища фірми; з консалтингу (надання консультацій); з акредитивами (вид банківського рахунка, що дає можливість контрагентові згідно з умовами акредитивного доручення плату за товари чи надані послуги або певну суму готівкою одержати відразу ж після виконання зобов'язань, акредитиви широко застосовуються у зовнішньоторговельних операціях); з кредитними картками (банки отримують доходи як плату за користування кредитною карткою); з обміну валюти (банк має право купувати і продавати іноземну валюту для власного використання і за дорученням клієнта); з охорони цінностей клієнтів у спеціально призначених для цього сейфах.

До другої групи позабалансових операцій належать гарантійні послуги банку. Це операції, в яких банк виступає гарантом своїх клієнтів, а також операції, пов'язані з брокерською справою, тобто банк бере на себе функції брокерської контори -- купує і продає цінні папери своїх клієнтів. До таких операцій належать різні види термінових угод, насамперед ф'ючерси й опціони.

Ф'ючерсні операції-- це строкові біржові угоди щодо купівлі-про-дажу валюти, золота, сировинних товарів за фіксованою на момент укладення угоди ціною, але з виконанням операції через певний час (до 2-3 років). Опціон -- це зафіксоване біржовою угодою право купувати або продавати цінні папери, товари або валюту протягом певного часу за встановленою ціною.

Особливу групу позабалансових операцій банку становлять операції НІФ, РУФ, СВОП.

Операція НІФ -- угода між банком та емітентом цінних паперів (підприємством, фірмою). За такою угодою банк бере зобов'язання купити цінні папери у разі ускладнення їх реалізації або надати емітенту рівноцінний кредит. За укладеною угодою можуть надаватися додаткові послуги, наприклад, розміщення цінних паперів клієнта. Як правило, така угода укладається на 3-5 років.

Операції РУФ є різновидом операцій НІФ, з тією відмінністю, що вони не передбачають інвестування банком випущених в обіг цінних паперів.

Операції СВОП -- операції з обміну борговими зобов'язаннями між двома позичальниками. Такі операції мають сенс, якщо борги виражені в різних валютах або надані під різні процентні ставки.

Висновки

Підводячи підсумки даної роботи, можна дійти наступних висновків.

Позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух:

- цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі);

- умовних прав і зобов'язань підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо);

- бланків суворого обліку;

- списаних активів (нестачі цінностей, дебіторська заборгованість) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами (боржниками).

Бухгалтерський облік указаних цінностей, умовних прав і зобов'язань ведеться за простою системою, за якою записи про надходження, вибуття, використання, продаж матеріальних цінностей, бланків суворого обліку, утворення умовних прав і зобов'язань, списання з балансу майна внаслідок нестачі, псування та дебіторської заборгованості проводяться тільки на одному позабалансовому рахунку з вказуванням змісту і кількісно-вартісних показників операції.

В даній роботі детально розглянуто позабалансові розрахунки банків, адже банки мають величезну частку операцій поза балансом. Суттєвим недоліком є вузькість і недоопрацьованість законодавства у сфері позабалансового обліку, а також обмеженість наукових розробок у цій сфері.

Особливість позабалансових операцій полягає в тому, що значна їх частина є зобов'язанням банку зробити активну (рідше - пасивну) операцію при настанні (виникненні) певних, наперед обумовлених умов. Таким чином, особливістю більшої частини позабалансових операцій є їхній умовний характер, тому вони часто називаються умовними зобов'язаннями.

Позабалансові операції - не нове явище в світовій банківській діяльності. Кредитні установи і раніше проводили їх окремі види, наприклад трастові (довірчі) операції, форвардні валютні операції, операції з документарними і резервними акредитивами. Але до недавнього часу об'єм забалансової діяльності був відносно незначний і не визначав обличчя банківської системи. Положення різко змінилося на початку 80-х рр.

Позабалансові операції перетворилися на один із провідних напрямів банківській діяльності. Доходи від них грають все зростаючу роль у формуванні банківського прибутку. Найбільший розвиток позабалансова діяльність отримала у американських банків. Налічується більше тридцяти різновидів позабалансових операцій, які дозволяють банкам вирішувати наступні основні задачі:

*страхування і перерозподіл ризиків між учасниками ринку, особливо кредитового і ринкового;

*розширення доступу до кредитних ресурсів і зниження вартості запозичень;

*отримання додаткового прибутку і підвищення прибутковості активів;

*збереження потрібного органами банківського нагляду співвідношення між капіталом і активами при збільшенні об'єму операцій;

*управління активами і пасивами;

*проведення спекулятивних операцій.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. //В редакції закону N 1829-III від 22.06.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.391

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. N 391/3684 "Загальні вимоги до фінансової звітності"

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 39 від 25.02.2000

4. Бутинецъ Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 608 с.

5. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку. К:А.С.К, 2001 р.

6. Гуйда Л. Облікова політика. // Галицькі контракти. - 2004 р. -№ 3. -С.17.

7. Ільяш Л. Облікова політика підприємства: від аналізу до наказу. // Головбух. -2001. -№ 51(153)

8. Киян І. З чого почати бухгалтерський звіт у новому році? // Баланс. -2007. -№ 1(334). -С. 49.

9. Костюк Д. Бухгалтерський облік на малих підприємствах за П(С)БО // Податки та бухгалтерський облік. - 2006. - №8. - С. 19

10. Кушина О. Про облікову політику підприємства.// Баланс. -2000. - №5. -С. 45

Додаток

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Дані для розрахунку

Таблиця 2.1 Баланс на квітень 2016 р.

№ п/п

Найменування рахунка

Варіант 9

1

Основні засоби

27000

2

Знос необоротних активів

4000

3

Матеріали

3000

4

Статутний капітал

78000

5

Додатковий капітал

4500

6

Рахунки у банках

45000

7

Неоплачений капітал

9000

8

Розрахунки з різними дебіторами

600

9

Розрахунки з постачальниками та підрядчиками

4500

10

Розрахунки з оплати праці

5200

11

Розрахунки за страхуванням

960

12

Розрахунки за податками та платежами

990

13

Виробництво

1800

14

Готова продукція

14200

15

Розрахунки з покупцями та замовниками

1000

16

Товари

17

Витрати майбутніх періодів

276

18

Розрахунки за іншими операціями

3726

Таблиця 2.2. Вихідні данні для розрахунку

№ згідно журналу

Надійшли матеріали в т.ч. ПДВ

Дохід від продажу готової продукції в т.ч. ПДВ

Дохід від виконанної послуги в т.ч. ПДВ

Суми на від-рядження

Суми по звітах про використанні грошові кошти підприємства

21

3660

24300

100500

150

120

Таблиця2.3. Вихідні дані для розрахунку заробітної плати за місяць

№ п/п

П.І.П.

Посада

Оклад1

1.

Ніколаєнко Є.В.

Директор

14000

2.

Журавльов А.П.

Зам. директора

10000

3.

Костюк І.Л.

Гол. бухгалтер

8500

4.

Єрьоменко П.Д.

Економіст

7800

5.

Янушевський О.Т.

Робочий

6000

6.

Турчин С.Б.

Робочий

4500

7.

Ляхович А.С.

Робочий

2000

8.

Петрушин М.Н.

Робочий

4000

Разом

Таблиця 2.4. Пільги по податку з доходів фізичних осіб

П.І.П.

Посада

Варіант 9

Ніколаєнко Є.В.

Директор

4

Журавльов А.П.

Зам. директора

3

Костюк І.Л.

Гол. бухгалтер

7

Єрьоменко П.Д.

Економіст

1

Янушевський О.Т.

Робочий

5

Турчин С.Б.

Робочий

8

Ляхович А.С.

Робочий

2

Петрушин М.Н.

Робочий

6

В бухгалтерію підприємства були надані робітниками підприємства документи, щодо можливого отримання пільг по розрахунку податкового податку: 1. Двоє дітей віком до 16 років

2. Чорнобилець 2 - ої категорії

3. Учасник бойових дій

4. Чорнобилець 4 - ої категорії

5. Одна дитина віком до 16 років

6. Документи по пільгам не надані

7. Сумісник

8. Троє дітей віком до 16 років

Завдання 1. Скласти баланс на початок місяця.

Баланс (Звіт про фінансовий стан)

На квітень 2016 року

Форма № 1 Код за ДКУД

1801001

Актив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

I. Необоротні активи

1000

Нематеріальні активи

первісна вартість

1001

накопичена амортизація

1002

Незавершені капітальні інвестиції

1005

Основні засоби

1010

23

первісна вартість

1011

27

знос

1012

4

Інвестиційна нерухомість

1015

Довгострокові біологічні активи

1020

Довгострокові фінансові інвестиції:

1030

які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

інші фінансові інвестиції

1035

Довгострокова дебіторська заборгованість

1040

Відстрочені податкові активи

1045

Інші необоротні активи

1090

Усього за розділом I

1095

23

II. Оборотні активи

1100

Запаси

19

Поточні біологічні активи

1110

Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги

1125

1

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

1130

за виданими авансами

з бюджетом

1135

у тому числі з податку на прибуток

1136

Інша поточна дебіторська заборгованість

1155

1

Поточні фінансові інвестиції

1160

Гроші та їх еквіваленти

1165

45

Витрати майбутніх періодів

1170

Інші оборотні активи

1190

Усього за розділом II

1195

66

III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття

1200

Баланс

1300

89

. Власний капітал

1400

Зареєстрований (пайовий) капітал

78

Капітал у дооцінках

1405

Додатковий капітал

1410

5

Резервний капітал

1415

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

1420

Неоплачений капітал

1425

( )

( 9 )

Вилучений капітал

1430

( )

( )

Усього за розділом I

1495

73

II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення

1500

Відстрочені податкові зобов'язання

Довгострокові кредити банків

1510

Інші довгострокові зобов'язання

1515

Довгострокові забезпечення

1520

Цільове фінансування

1525

Усього за розділом II

1595

IІІ. Поточні зобов'язання і забезпечення

1600

Короткострокові кредити банків

Поточна кредиторська заборгованість за:

довгостроковими зобов'язаннями

1610

товари, роботи, послуги

1615

4

розрахунками з бюджетом

1620

1

у тому числі з податку на прибуток

1621

розрахунками зі страхування

1625

1


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.