Організація і методика аудиту необоротних активів бюджетних установ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Економічна сутність обліку та аудиту необоротних активів

2. Нормативно-законодавчі та інші інформаційні джерела для здійснення обліку та одержання доказів при проведені аудиту необоротних активів

3. Характеристика фінансового-господарського стану КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» фінансового-господарського стану КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша»

4. Планування та організація аудиту необоротних активів бюджетних установ

5. Методика аудиту необоротних активів КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша»

6. Узагальнення результатів аудиту необоротних активів діяльності

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

Актуальність обраної теми пояснюється тим, що на сьогоднішній день дуже гостро постає питання організації обліку та контролю за рухом необоротних активів бюджетних установ, адже саме вони виконують суспільні функції для підвищення рівня життя та добробуту населення. Саме необоротні активи є суттєвою часткою майна бюджетних установ. Управління необоротними активами бюджетної установи потребує нової моделі раціональної управлінської системи, визначальними функціями якої є облікова та контрольна. Формування достовірної облікової інформації в системі бухгалтерського обліку бюджетної сфери стає стратегічним завданням її побудови. нематеріальний актив інформаційний

Теоретичні питання обліку необоротних активів та особливості його методології у бюджетних установах досліджувалися вітчизняними вченими: П.Й. Атамасом, Р.Т. Джогою, Т.В. Канєвою, М. Т. Білухи,Т.М. Мельником, Л.В. Панкевичем, С. В. Свірком, В.В. Сопком, Н.І. Сушком, І.Т. Ткаченком, Є.В. Мниха та іншими.

Метою курсової роботи є удосконалення технології обліку та контролю за рухом необоротних активів бюджетної установи та визначення практичних рекомендацій щодо поліпшення формування достовірної інформації про їх використання.

Відповідно до мети у курсовій роботі визначено сукупність основних завдань, спрямованих на її досягнення:

- дослідити економічну сутність обліку та аудиту необоротних активів ;

- визначити нормативно-законодавчі та інші інформаційні джерела для здійснення обліку та одержання доказів при проведені аудиту необоротних активів ;

- охарактеризувати фінансово-господарську діяльність КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша»;

- розглянути організацію обліку необоротних активів на КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша»;

- дослідити аудит необоротних активів КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша»;

- висвітлити узагальнення результатів аудиту необоротних активів діяльності

Об'єктом дослідження є процес організації обліку та аудиту необоротних активів на КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша».

Предмет дослідження - сукупність теоретичних, організаційних та методичних засад обліку та аудиту необоротних активів .

Під час дослідження використовувались діалектичні методи, синтез і аналіз, індуктивний і дедуктивний методи. Поряд із загальнонауковими методами нами були використані і специфічні методи: хронологічного і систематичного спостереження, метод вимірювання господарських засобів і процесів, метод реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації; узагальнення інформації з метою складання фінансової звітності.

Інформаційною та правовою базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що регламентують облік, аудит необоротних активів.

Фактологічною основою проведеного дослідження є матеріали первинного, аналітичного і синтетичного обліку та фінансова звітність КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша».

1. Економічна сутність обліку та аудиту необоротних активів

Основною функцією держави є те, що вона покликана забезпечувати надання послуг соціально-культурного, науково-освітнього, побутового та іншого характеру населенню в особі своїх органів. Саме те, що бюджетні установи надають послуги без мети отримання прибутку і становить їх особливість і відмінність від підприємств та організацій.

Для надання послуг різного характеру бюджетні установи повинні мати перш за все засоби праці, оскільки саме вони є визначальним істотним елементом у процесі надання послуг. У бухгалтерському обліку бюджетних установ засоби праці виокремлюються в самостійний об'єкт обліку, що має назву «необоротні активи», до складу яких входять: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи [46].

Особливості обліку та контролю за ефективністю використання необоротних активів бюджетних установ розглянені у науковій роботі Криштоп Н.А., яка представлена у додатку З.

На сьогоднішній день існує багато визначень поняття «необоротні активи». Шара Є.Ю. визначає необоротні активи як матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше від одного року [72].

Яковишина Н.А. наголошує на тому, що необоротні активи -- це засоби, придбані або створенні для довгострокового використання у процесі господарської діяльності. Умовно їх можна поділити на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи [76].

Особливістю необоротних активів є багаторазове використання їх у процесі діяльності бюджетних установ і збереження початкового зовнішнього вигляду (форми) впродовж тривалого періоду.

Відповідно до Інструкції № 64 у складі необоротних активів обліковуються: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі і силові машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя лову, спеціальні інструменти та спеціальне пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання з науковою метою, авторські та суміжні з ними права, права користування природними ресурсами, майном, об'єкти промислової власності, інші матеріальні та нематеріальні активів довготривалого використання [10].

Необоротні активи бюджетних установ поділяються на такі групи:

1) основні засоби;

2) інші необоротні матеріальні активи;

3) нематеріальні активи;

4) незавершене капітальне будівництво.

Основну класифікаційну групу необоротних активів становить та, яку утворено за матеріально-речовою ознакою. Ця група має складну структуру, що охоплює матеріальні необоротні активи (ті, що мають фізичну і/або матеріальну форму) та нематеріальні необоротні активи (ті, що не мають фізичної і/або матеріальної форми). Група матеріальних необоротних активів поділяється, у свою чергу, на дві підгрупи -- основні засоби та інші необоротні матеріальні активи [37]. Розглянемо, що належить до кожної групи необоротних активів.

У бухгалтерському обліку бюджетних установ засоби праці відокремлені в самостійний об'єкт обліку - "основні засоби".

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженій Державним казначейством України (надалі ДКУ) від 17.07.2000 р. № 64 [10].

До основних засобів згідно з вищевказаною інструкцією належать необоротні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект).

Під строком корисного використання розуміють очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися установою або з їх використанням будуть виконуватися основні функції та завдання бюджетних установ.

Строк корисної експлуатації основних засобів установи встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або установою самостійно в момент придбання активу. На однотипні основні засоби встановлюється єдиний строк корисної експлуатації [31].

При визначенні строку корисної експлуатації основних засобів слід враховувати:

1) очікуване використання об'єкта установою з урахуванням його потужності або продуктивності;

2) фізичний та моральний знос, що передбачається;

3) правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Відмінною рисою основних засобів є не їх довговічність з точки зору фізичної суті, а можливість багаторазово або безперервно використовувати протягом тривалого періоду часу.

Планом рахунків для обліку основних засобів передбачено рахунок 10 «Основні засоби», до якого відкриваються такі субрахунки:

101 «Земельні ділянки»;

102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»;

103 «Будинки та споруди»;

104 «Машини та обладнання»;

105 «Транспортні засоби»;

106 «Інструменти, прилади та інвентар»;

107 «Робочі і продуктивні тварини»;

108 «Багаторічні насадження»;

109 «Інші основні засоби» [17].

До інших необоротних матеріальних активів належать усі інші необоротні активи, що мають матеріальну форму й не увійшли до переліку основних засобів.

У бухгалтерському обліку для обліку необоротних активів, що мають матеріальну форму та не належать до рахунка 10 «Основні засоби», стосовно яких застосовується спрощений, груповий чи інший специфічний порядок обліку, використовується рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

До рахунка 11 відкриваються такі субрахунки:

111 «Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок»;

112 «Бібліотечні фонди»;

113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»;

114 «Білизна, постільні речі, одяг та взуття»;

115 «Тимчасові нетитульні споруди»;

116 «Природні ресурси»;

117 «Інвентарна тара»;

118 «Матеріали довготривалого використання для наукових цілей»;

119 «Необоротні матеріальні активи спеціального призначення»

До нематеріальних активів належать необоротні активи, що не мають фізичної чи матеріальної форми (права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки для товарів і послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл та інші нематеріальні активи).

Планом рахунків для обліку нематеріальних активів призначено рахунок 12 «Нематеріальні активи», до якого відкриваються такі субрахунки:

121 «Авторські та суміжні з ним права»;

122 «Інші нематеріальні активи» [17].

Четверта група необоротних активів - незавершене капітальне будівництво - це обсяг фактично освоєних капітальних вкладень на незакінчених та не введених в експлуатацію будовах та об'єктах будівництва станом на певну дату. Облік незавершеного капітального будівництва здійснюється на рахунку 14 «Незавершене капітальне будівництво», що розподіляється на субрахунки:

141 «Капітальні видатки за не введеними в експлуатацію основними засобами»;

142 «Капітальні видатки за не введеними в експлуатацію іншими необоротними матеріальними активами»;

143 «Капітальні видатки за не введеними в експлуатацію нематеріальними активами» [17].

Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання для наукових цілей та таких, що мають обмежене використання) ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься одразу на видатки установи.

Необоротні активи, залучаючись до господарського процесу бюджетних установ, проходять у цьому процесі всі етапи руху (рис. 1) [31]:

1) надходження необоротних активів;

2) наявність необоротних активів і їх використання;

3) вибуття необоротних активів.

Бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпечити правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах надходження необоротних активів, їх переміщення всередині установи, вибуття з установи та надавати достатні дані для здійснення контролю за збереженням та правильним використанням кожного об'єкта необоротних активів.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема участі об'єктів необоротних активів у господарському процесі бюджетних установ

Для того, щоб своєчасно і повністю маги правдиві дані про стан і ефективність використання основних засоби) та інших необоротних активів, необхідно правильно організувати їх облік. В установах невиробничої сфери перед бухгалтерським обліком необоротних активів постають такі завдання:

1) забезпечити контроль за наявністю і збереженням основних засобів та інших необоротних активів;

2) правильно, повністю і своєчасно оформляти первинними документами та відображати в обліку операції руху необоротних активів, їх зносу, ремонту, реставрації і модернізації;

3) забезпечити правильну, об'єктивну оцінку основних засобів та інших необоротних активів у поточному обліку, заключному балансі і звітності;

4) поточне і своєчасне визначення суми зносу основних засобів та їх відображення в обліку і звітності;

5) своєчасне і якісне проведення інвентаризації необоротних активів, правильне оформлення її результатів та їх відображення в обліку і звітності;

6) контроль за виконанням планів поточного і капітального ремонтів основних засобів, за дотриманням кошторисів витрат на ремонти;

7) контроль за ефективним використанням приміщень, машин, обладнання, транспортних засобів, виробничого і господарського інвентаря тощо;

8) правильне оформлення і відображення в обліку вибуття основних засобів та інших необоротних активів, визначення результатів їх списання (реалізації), повне оприбуткування одержаних від ліквідації цих активів матеріалів та грошових коштів і їх віднесення за призначенням.

Для раціональної організації обліку основних засобів та інших необоротних активів перш за все необхідно забезпечити своєчасне і правильне оформлення первинних документів на всі операції їх надходження в установу, використання, внутрішнього переміщення, ремонт, знос, вибуття або списання [19].

2. Нормативно-законодавчі та інші інформаційні джерела для здійснення обліку та одержання доказів при проведені аудиту необоротних активів

Порядок обліку необоротних активів в бюджетних установах визначається наступною нормативною базою:

1) Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 р. № 114 із змінами та доповненнями [17];

2) Інструкцією про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. № 61 [9];

3) Інструкцією з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64 [10];

4) Типовою інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України, Міністерства економіки України від 10.08.2001 р. № 142/181 [11];

5) Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 р. № 90 [12];

6) Інструкцією щодо складання типових форм з обліку та списання основних засобів, які належать установам та організаціям, що утримуються за рахунок Державного чи місцевих бюджетів, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України, Державного комітету статистики України від 02.12.97г. № 125/70 [13].

Дана інструкція визначає перелік основних первинних документів щодо обліку руху необоротних активів бюджетних установ.

Для обліку руху необоротних активів використовується порівняно невелика кількість первинних документів.

З первинних документів, що застосовуються бюджетними установами для обліку основних засобів, найбільш поширені наступні:

1) ф. № 03-1 (бюджет) «Акт приймання -- передавання основних засобів» -- складається на кожний окремий об'єкт основних засобів, який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій. На об'єкт, що раніше був у використанні, робиться запис про суму зносу. Акт складається у двох примірниках (один -- для установи, яка здає; другий -- для установи, яка приймає засоби) комісією, створеною за наказом керівника установи. Акт затверджує керівник установи.

Акт складається, як правило, на кожен об'єкт зокрема, складання загального акта на прийняття декількох об'єктів основних засобів дозволяється лише при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання та інших однотипних об'єктів, які мають однакову вартість і прийняті одночасно під відповідальність однієї й тієї ж особи;

2) ф. № 03-2 (бюджет) «Акт приймання -- здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» застосовується для приймання -- здавання основних засобів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації.

Складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на приймання основних засобів після ремонту, та представником підприємства (організації), що виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію. В акті вказується кошторисна та фактична вартість виконаних робіт з ремонту (реконструкції, модернізації). Перший примірник акту здається в бухгалтерію установи, а другий -- підприємству, яке виконувало ремонт;

3) ф. № 03-3 (бюджет) «Акт про списання основних засобів» застосовують для оформлення вибуття окремих інвентарних об'єктів, предметів основних засобів у разі повної або часткової їх ліквідації.

Акт складається у двох примірниках постійно діючою комісією, призначеною керівником установи, і затверджується у встановленому порядку. Витрати на ліквідацію об'єктів основних засобів та вартість матеріальних цінностей, які надійшли від розбирання будівель і споруд, демонтажу обладнання та інших основних засобів, показують в акті у розділі «Розрахунок результатів списання об'єкта». Перший примірник акта передається в бухгалтерію, другий -- залишається у матеріально відповідальної особи і з підставою для здачі на склад металобрухту, запчастин та матеріалів, які одержані при ліквідації об'єкта основних засобів;

4) ф. № 03-4 (бюджет) «Акт про списання автотранспортних засобів» застосовують для оформлення вибуття транспортних засобів внаслідок їх зносу, морального старіння, знищення в результаті аварії, стихійного лиха тощо. Акт складається членами постійно діючої комісії у двох примірниках. В акті вказують найменування транспортного засобу, який підлягає списанню, причини списання, первісну вартість, термін фактичного використання, кількість і вартість капітальних ремонтів, пов'язані з його ліквідацією витрати й отримані матеріальні цінності;

5) ф. № 03-5 (бюджет) «Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури» складається у двох примірниках на підставі опису та загальних списків книг, що підлягають вилученню з бібліотек. Опис робиться під час чергового перегляду (або інвентаризації) книжкових фондів і виявлення застарілих видань. Окремо складається опис на зношену літературу (порвані книги, загублені сторінки, які не підтягають відновленню). Списання літератури з балансу установи проводиться на підставі затвердженого розпорядником коштів акта і квитанції про здачу її в макулатуру;

6) ф. № 03-12 (бюджет) «Відомість нарахування зносу на основні засоби» застосовується для визначення суми зносу основних засобів за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або ліквідовані) за нормами зносу, визначеними відповідно до діючого законодавства. Сума нарахованого зносу не може перевищувати 100% первісної (відновленої) вартості основних засобів [25, с. 137 -- 140].

Крім перелічених, типових форм первинних документів, у практиці облікової роботи бюджетних установ можуть застосовуватися й документи довільної форми, але вони повинні відповідати вимогам, що ставляться до бухгалтерських документів.

Підвищення ефективності використання необоротних активів, особливо основних засобів, є одним із основних питань у період переходу до ринкових відносин. Саме тому багато науковців у своїх працях приділяють значну увагу основним засобам, зокрема питанню правильної організації їх обліку і контролю за наявністю та рухом.

Облік основних засобів в бюджетних установах проводиться згідно вимог Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів від 17.07.2000 р. № 64.

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативними актами. Нормативними актами називають письмові документи, що приймаються уповноваженими органами держави, які встановлюють, вносять зміни або відміняють норми права. [5]

З метою правильного використання нормативних актів при проведенні аудиту аудитори повинні чітко розуміти компетенцію та положення органу, який видав відповідний нормативний акт в системі правотворчих органів держави, а також розуміти характер самих актів та їх дію в залежності від територіального розміщення клієнта та часу здійснення дії чи події, що відбулась.

Аудитору важливо знати, що нормативні акти знаходяться між собою в суворій ієрархічній підпорядкованості, від якої залежить юридична сила того чи іншого нормативного акта. Видавати їх мають право суворо встановлені законом органи.

В залежності від спрямованої дії нормативні акти можуть бути індивідуального впливу (вирок суду, наказ керівника клієнта щодо відповідного працівника і т.д.) та загального характеру. Аудитор повинен більше уваги приділяти нормативним актам, які носять загальний характер, направлені на регулювання відповідних суспільних відносин і неодноразово застосовуються.

Сукупність нормативних актів складає нормативну базу аудиту. Нормативна база, що використовується для організації перевірок, поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база - відповідні закони, постанови, накази, інструкції, положення, методичні матеріали з обліку та звітності, з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національні нормативи аудиту.

Вони потрібні аудитору, щоб виявити законність та достовірність відображення господарської операції, відповідність ведення обліку та фінансової звітності, проведення аналізу, складання висновку. Внутрішня нормативна база - це облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні та розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності. [5]

Джерелами інформації для формування аудиторських доказів у процесі аудиту необоротних активів є:

. Наказ про облікову політику.

. Первинні документи з обліку наявності, руху та використання основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, інших необоротних активів.

. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, інших необоротних активів.

. Документи попередніх аудиторських перевірок, інвентаризацій та інша документація, що узагальнює результати контролю.

. Фінансова та податкова звітність.

. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів. [14]

Для обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів використовуються первинні документи типових форм, затверджених Державним комітетом статистики України:

ОЗ-1 акт приймання-передавання (внутрішнього переміщення) оз;

ОЗ-2 акт здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів;

ОЗ-3 акт на списання основних засобів;

ОЗ-4 акт на списання автотранспортних основних засобів;

ОЗ-5 акт установлення, пуску та демонтажу будівельної машини;

ОЗ-6 інвентарна картка обліку основних засобів;

ОЗ-7 опис інвентарних карток обліку основних засобів;

ОЗ-9 інвентарний список основних засобів. [14]

Нормативна база, яка регулює функціонування основних засобів, складається з таких законодавчих та нормативних документів. [11]

. Положення «Про організацію бухгалтерського обліку і звітності», затверджене Постановою КМУ №250 від 3 квітня 1993 р., втратили чинність з 1 січня 2000 р.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» Наказ МФУ №304 від 30 листопада 2000 року.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92.

. Податковий Кодекс України зі змінами, внесеними згідно із Законами №3292-VI від 21.04.2011

. Інструкція №291 «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» Наказ МФУ №291 від 30 листопада 1999 року

. «Порядок проведення індексації балансової вартості основних засобів підприємств, організацій і установ станом на 1 квітня 1996 року», затверджений наказом Мінстату, Мінекономіки, Мінфіну №148/64/103/563 від 23.05.96 р.

. «Норми амортизації на повне відновлення основних засобів», затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.10.90 р. №1072.

. «Інструкція з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів», затверджена наказом Мінфіну України від 24.07.97 р. №159, втратила чинність з 1 липня 2000 р. 

3. Аналіз фінансового-господарського стану КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша»

Організація бухгалтерського обліку витрат на КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім.Є.Є.Карабелеша» ґрунтується на застосуванні загальноприйнятих у національній практиці передумов та принципів.

Особливості організації обліку необоротних активів на КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша» відображено в обліковій політиці підприємства. Це бюджетна багатопрофільна установа охорони здоров`я, яка заснована на власності територіальної громади м. Херсона. Засновником є Херсонська міська рада.

Лікарня здійснює медичну та господарську діяльність, підзвітна Херсонській міській раді, її виконавчому комітету та міському голові. Координацію її діяльності здійснює уповноважений орган - управління охорони здоров`я Херсонської міської ради.

До складу Лікарні без права юридичної особи входять структурні підрозділи, зображені на рис. 3.:

Лікарня є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України [35], Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» [19], Цивільного кодексу України [83], Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 21 [62], інших законів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, загальнообов`язкових для всіх закладів охорони здоров`я наказів та інструкцій Міністерства охорони здоров`я України, загальнообов`язкових нормативних актів інших центральних органів виконавчої влади, відповідних рішень місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, рішень Медичної ради лікарні.



Рис. 3. Підрозділи КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша».

Лікарня веде самостійний баланс, має поточний, бюджетний та інші рахунки в Державному казначействі України, гербову печатку, логотип, електронну адресу, веб-сайт, штампи та фірмові бланки із своїм найменуванням та іншими реквізитами.

Господарська діяльність КЗ «ХМКЛ ім.Є.Є.Карабелеша» пов'язана з наданням населенню згідно з вимогами відповідних нормативно-правових актів медичної допомоги, медичних послуг, спрямованих на збереження, поліпшення та відновлення здоров`я населення, в обсязі бюджетних асигнувань.

Для виконання цих функцій вони отримують кошти з місцевого бюджету у відповідності з затвердженим в установленому порядку кошторису доходів та видатків: на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, господарські потреби, придбання обладнання, медикаментів, продуктів харчування, на ремонт і утримання приміщень, службового транспорту та інші.

Основними видами діяльності КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша» є:

1) надання населенню згідно з вимогами відповідних нормативно-правових актів медичної допомоги, медичних послуг, спрямованих на збереження, поліпшення та відновлення здоров`я населення, в обсязі бюджетних асигнувань;

2) здійснення іншої діяльності, необхідної для належного забезпечення профілактики хвороб, травм, отруєнь чи інших розладів здоров`я, в тому числі на платній або альтернативній основі;

3) сприяння розвитку нових форм надання медичних послуг, у тому числі на платній основі;

4) організація взаємодії з іншими закладами охорони здоров`я з метою забезпечення наступництва у наданні медичної допомоги на різних рівнях та ефективного використання ресурсів системи медичного обслуговування.

Основними напрямками діяльності Лікарні є:

1) здійснення медичної практики для забезпечення населення медичною допомогою і медичними послугами шляхом його амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної, невідкладної медичної допомоги з використанням затверджених кадрових, бюджетно-фінансових, матеріально-технічних ресурсів;

2) надання кваліфікованої спеціалізованої і амбулаторно-поліклінічної допомоги за сімейним та дільнично-територіальними принципами;

3) надання платної медичної допомоги працівникам підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, та членами їх родин, застрахованим громадянам на підставі договорів з підприємствами, установами, організаціями, страховими компаніями у порядку, передбаченому чинним законодавством України;

4) надання нетрадиційних методів діагностики та лікування згідно з чинним законодавством;

5) придбання, зберігання, перевезення, відпуск, знищення наркотичних засобів;

6) організація та проведення експертизи тимчасової та стійкої непрацездатності та реабілітаційних заходів;

7) підвищення якості медичного обслуговування та рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності;

8) участь у підготовці медичних працівників та лікарів-інтернів шляхом надання баз закладу для їх виробничої практики відповідно до договорів між Закладом та медичними коледжами, державними медичними університетами, їх клінічними кафедрами та іншими навчальними закладами, які мають відповідну ліцензію;

9) здійснення інших видів діяльності у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Майно лікарні становлять основні фонди та оборотні активи, а також інші матеріальні і нематеріальні цінності, активи, вартість яких відображається у бухгалтерському балансі. Майно є власністю територіальної громади м. Херсона, належить йому на правах оперативного управління. Доходи та майно, придбані за рахунок господарчої діяльності, знаходяться в повному розпорядженні лікарні.

Порядок внутрішньої організації та діяльності структурних підрозділів затверджується головним лікарем, за погодженням із начальником управління охорони здоров`я Херсонської міської ради.

Управління лікарнею здійснює головний лікар Малицька Алла Павлівна, яку призначено на посаду розпорядженням міського голови за контрактом, згідно з трудовим законодавством. Головний лікар вирішує питання діяльності лікарні згідно із Статутом, представляє його в органах державної влади та місцевого самоврядування, відповідає за результати діяльності перед Засновником.

До складу адміністрації лікарні входять головний лікар та його заступники.

Ведення бухгалтерського обліку в лікарні покладено на бухгалтерію та планово-економічний відділ, які ведуть облік, здійснюють контроль та складають звітність тільки по КЗ «ХМКЛ ім. Є.Є.Карабелеша». У своїй роботі користуються планом рахунків, затвердженого для бюджетних установ України, застосовують меморіально-ордерну форму ведення бухгалтерського обліку. Кількість працівників визначено відповідно до штатного розпису, який затверджений Управлінням охорони здоров`я Херсонської міської ради. В лікарні існує Положення про бухгалтерію. Посадові інструкції розроблено та затверджено на кожного бухгалтера окремо, в яких чітко вказано який характер робіт виконує кожен працівник.

Специфіка діяльності та джерела отримання коштів зумовлює особливості методики відображення об'єктів обліку на бухгалтерських рахунках та структуру звітності.

КЗ «ХМКЛ ім. Є.Є.Карабелеша», як бюджетна установа обмежена у виборі альтернативних методів та способів оцінки активів, створення резервів, методів нарахування зносу, вибору облікових регістрів чи інших методичних підходів до організації обліку. Інструкціями державного казначейства України та Міністерства фінансів ці питання суворо регламентовані і альтернативні варіанти не передбачаються.

Проте наказами головного лікаря вирішується ряд питань організаційного характеру, що визначаються бюджетною установою та забезпечують досягнення основної мети облікової політики в бюджетних установах - надійний контроль за ефективністю та цільовим використання бюджетних коштів. До них зокрема можна віднести такі:

1) затвердження Графіка документообігу;

2) складання Плану проведення обов'язкових та позапланових інвентаризацій;

3) розподіл функціональних обов'язків працівників бухгалтерії, планово-економічного відділу;

4) встановлення переліку посадових осіб, що мають право підписувати фінансові документи та документи на відпуск матеріальних цінностей;

5) створення постійно діючих комісій: інвентаризаційної, тарифікаційної, з приймання в експлуатацію необоротних активів, списання матеріальних цінностей;

6) вибір форми бухгалтерського обліку;

7) терміни надання звітності до вищої установи.

Також в наказах включаються й інші питання організації обліку, планування та контролю за фінансово-господарською діяльністю бюджетної установи.

Це дозволяє, на мою думку, належним чином вести бухгалтерський облік та досягати основної мети - контроль за збереженням державного майна та цільовим використанням бюджетних коштів, надавати якісно складену фінансову та статистичну звітність.

На підставі фінансової звітності за 2014-2015 рр. наведеної в додатках проведемо ретроспективний аналіз основних показників діяльності бюджетної установи за 2013-2015 роки (табл. 1).

Таблиця 1 Показники фінансово-господарської діяльності КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша» рр. тис.грн.

Показники	2014 рік	2015 рік	Абсолютне відхилення
1. Вартість основних засобів, грн.	8 129 317,00	8 775 945,00	+646 628,00
2. Інші необоротні матеріальні активи, грн.	943 738,00	890 880,00	-52 858,00
3. Матеріали і продукти харчування, грн.	691 925,73	1 327 740,14	+635 814,41
4. Дебіторська заборгованість, грн.	67 043,30	82 949,15	+15 905,85
5. Рахунки в казначействі спеціального фонду, грн.	105 800,35	629 749,28	+523 948,93
6. Кредиторська заборгованість, грн.	581 543,28	720 620,89	+139 077,61
7. Фонд у необоротних активах, грн.	9 075 166,00	9 670 101,00	+594 935,00
8. Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах, грн.	0	440 681,64	+440 681,64
9. Результат виконання кошторису за загальним фондом, грн.	-123 287,47	350 422,16	+473 709,63
10. Результат виконання кошторису за спеціальним фондом, грн.	239 979,01	591 679,57	+351 700,56
11. Розрахунки за операціями з внутрівідомчої передачі запасів, грн.	174 482,44	383 552,15	+209 069,71
12. Валюта балансу, грн.	9 947 883,26	12 157 057,41	+2 209 174,15
13. Фонд оплати праці штатних працівників, грн.	24 282 000,00	30 232 100,00	+5 950 100,00
14. Середньооблікова кількість штатних працівників, чол.	1 280	1 248	-32
15. Середній розмір місячної заробітної плати, грн.	1 580,86	2 018,70	+437,84

Як свідчать дані табл. 3.1, валюта балансу Комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша» у 2015 році значно збільшилась на 2 209 174,15 грн. у порівнянні з 2014 роком. Таке збільшення у значній мірі відбулось за рахунок збільшення вартості основних засобів на 646 628 грн., матеріалів і продуктів харчування на 635 814,41 грн., а також рахунків в казначействі спеціального фонду на 523 948,93 грн. Позитивна динаміка майже всіх показників балансу установи свідчить про покращення її фінансового стану у 2015 році, порівняно з попереднім 2011 роком.

Результат виконання кошторису за загальним фондом у звітному році порівняно з попереднім збільшився на 473 709,63 грн., що свідчить про значне збільшення видатків установи у 2015 році. Фонд у необоротних активах у 2012 році збільшився на 594 935,00 грн., що свідчить про значне збільшення вартості необоротних активів у валюті балансу. Такої ж динаміки зазнав фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах, який згідно з данними балансу установи був відсутнім у 2014 р., а у 2015 р. його значення сягнуло 440681,64 грн.

У 2015 році кредиторська заборгованість збільшилась на 139 077,61 грн. порівняно з попереднім 2015 роком. Таке збільшення свідчить про те, що у звітному році збільшились розрахунки с кредиторами установи за надані послуги.

Таким, чином, в ході проведеного аналізу нами було встановлено, що спостерігається збільшення майже усіх техніко-економічних показників діяльності установи. Про це свідчить динаміка більшості з наведених вище показників.

4. Організація обліку необоротних активів на «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша»

В будь-якій установі або організації обліковий процес як технологічна сукупність складається з трьох етапів: первинного, поточного та підсумкового. На кожному етапі є такі основні об'єкти організації облікового процесу: облікові номенклатури, носії облікової інформації, рух носіїв, технологія забезпечення облікового процесу [52, c. 72 - 73].

Сукупність об'єктів бухгалтерського обліку визначається змістом господарської діяльності конкретної установи, вимогами управління і потребами інформації, контролі та оцінюванні діяльності на підставі аналізу.

Переважну частину активів бюджетних установ становлять основні засоби. Підсистема обліку необоротних активів охоплює:

1) облік надходження та руху;

2) облік зносу та ремонту;

3) облік вибуття.

Організація обліку необоротних активів являє собою процес вибору й упорядкування способів і прийомів, обробки й видачі достовірної та своєчасної вихідної інформації про наявність, рух, зберігання, використання і вибуття необоротних активів.

Згідно з Планом рахунків синтетичний облік необоротних активів КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша» ведеться в класі 1 "Необоротні активи", до складу якого входять такі субрахунки:

1) 10 «Основні засоби»;

2) 11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

3) 12 «Нематеріальні активи»;

4) 13 «Знос необоротних активів»;

5) 14 «Незавершене капітальне будівництво».

Аналітичний облік необоротних активів установою ведеться за місцем зберігання (експлуатації) та в бухгалтерії за типовими формами: № 03-1 (бюджет) "Акт прийняття-передачі основних засобів"; № 03-2 (бюджет) "Акт прийняття-здачі відремонтованих, реконструйованих чи модернізованих об'єктів"; № 03-3 (бюджет) "Акт про списання основних засобів"; № 03-4 (бюджет) "Акт про списання автотранспортних засобів"; № 03-6 (бюджет) "Інвентарна картка основних засобів у бюджетних установах"; № 03-9 (бюджет) "Інвентарна картка групового обліку основних засобів у бюджетних установах"; № 03-10 (бюджет) "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів"; № ОЗ-11 (бюджет) "Інвентарний список основних засобів"; № 03-12 (бюджет) "Відомість нарахування зносу на основні засоби", які встановлені спільним наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 № 125/70 "Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання", зареєстрованим Міністерством юстиції України 22.12.97 за № 612/2416 [13].

Існують особливості, пов'язані з придбанням необоротних активів.

По-перше, сформована з урахуванням раніше зазначених вимог первісна вартість необоротних активів відображається в бухгалтерському обліку на рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», а всі витрати, понесені бюджетною організацією, які не включаються до первісної вартості об'єкта, відносяться на фактичні видатки установи та відображаються в бухгалтерському обліку за Дт субрахунків 801,811 (в залежності від того, за рахунок яких коштів було придбано необоротний актив) і Кт 675.

По-друге, в бюджетних організаціях при надходженні необоротних активів створюється фонд у необоротних активах, облік якого ведеться на субрахунку 401 «Фонд у необоротних активах». На вартість необоротних активів, що надійшли, одночасно проводиться запис по кредиту субрахунку 401 і дебетом субрахунків 801, 811 (залежно від того, за рахунок яких коштів було придбано необоротний актив).

По-третє, облік необоротних активів, за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься на витрати установи.

В КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша» усі об'єкти, які зараховуються до складу необоротних активів, приймаються на зберігання матеріально відповідальною особою, яка призначається наказом керівника установи. З посадовими особами, що відповідають за зберігання необоротних активів укладається договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Відповідно до ст. 11 Положення про матеріальну відповідальність робітників та службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, затвердженого Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13.07.76 р. № 4204-ІХ, письмові договори про повну матеріальну відповідальність укладаються з працівниками, які виконують роботи та обіймають посади, безпосередньо пов'язані зі зберіганням, продажем, перевезенням матеріальних цінностей [8].

Зарахування необоротних активів, що надішли до установи оформляється Актом прийняття-передачі основних засобів (форма № ОЗ-1 (бюджет)).

Даний документ складається у двох примірниках, один з яких для установи, що передає об'єкт основних засобів, а другий - для установи, що його приймає) на кожний об'єкт основних засобів, що надходить до установи. Даний документ складає створена наказом керівника комісія.

В акті зазначаються наступні дані: найменування об'єкта, рік випуску (побудови), коротка характеристика об'єкта, первісна вартість, присвоєний інвентарний номер, місцезнаходження об'єкта та інші відомості, що необхідні для аналітичного обліку необоротних активів.

Під час прийняття об'єкта необоротних активів на відповідальне зберігання матеріально відповідальна особа розписується в акті. Після оформлення акт затверджується керівником установи і потім передається в бухгалтерію установи.

Облік необоротних активів за місцями їх зберігання (місцезнаходження) ведеться за інвентарними об'єктами.

Для організації обліку та контролю за збереженням необоротних активів кожному об'єкту необоротних активів присвоюється відповідний інвентарний номер. В залежності від належності до тієї чи іншої групи об'єкту необоротних активів присвоюється інвентарний номер, який складається з семи або восьми знаків.

Кожному необоротному активу (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довгострокового використання та тих, що мають специфічне призначення) присвоюється інвентарний номер, який має вісім знаків. Перші три знаки означають номер субрахунку, четвертий -- підгрупу і останні чотири знаки -- порядковий номер предмету в підгрупі.

До об'єкту прикріплюються жетони, на яких вказується інвентарний номер фарбою або проставляється іншим способом на розсуд установи. Виняток становлять такі основні засоби, як багаторічні насадження, капітальні витрати щодо поліпшення земель і т. п.

Для білизни, постільних речей, одягу, взуття та малоцінних необоротних матеріальних активів встановлюються номенклатурні номери, які мають сім знаків. Перших три знаки визначають субрахунок, четвертий - підгрупу і три останні знаки - порядковий номер предмета в підгрупі. При цьому предметам одного найменування, якості матеріалів і ціни встановлюється один номенклатурний номер. Предмети позначаються спеціальним штампом з незмивною фарбою. Жетони та штампи ставляться на внутрішній стороні предмета.

Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні усім об'єктам необоротних активів, наводяться у всіх первинних документах.

У бухгалтерії КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша» з метою організації обліку і забезпечення контролю за збереженням необоротних активів їх облік ведеться на інвентарних картках стосовно кожного предмету.

В установі для обліку об'єктів необоротних активів використовується кілька форм інвентарних карток:

1) Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах ф. № ОЗ-6 (бюджет);

2) Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах (для тварин і багаторічних насаджень) ф. № ОЗ-8 (бюджет);

3) Інвентарна картка групового обліку основних засобів у бюджетних установах ф. № ОЗ-9 (бюджет).

Представлені інвентарні картки ведуться бухгалтерією у одному екземплярі та зберігаються у картотеках бухгалтерії, в яких вони розміщуються за відповідними субрахунками та групами з розподілом за матеріально відповідальними особами.

Схема обліку надходження необоротних активів до установи представлена на рис. 4.

Як видно з рис. 4, початковою стадією при надходженні необоротних активів до установи є оформлення акту приймання-передачі, інвентарних карток та інвентарного списку. Дані цих документів заносяться до меморіальних ордерів та оборотної відомості.

Слід також відмітити, що для оформлення прийняття-здачі необоротних активів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації застосовується "Акт прийняття-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" типової форми № 03-2 (бюджет). Акт складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на прийняття необоротних активів після ремонту, та представником підприємства (організації), яке виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію.

Рис. 4. Схема обліку надходження необоротних активів в КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша»

В акті вказується кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно із затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фактична вартість закінчених робіт.

Перший примірник акта здається в бухгалтерію установи, де робляться відповідні записи в інвентарних картках обліку необоротних активів. Другий - передають підприємству, яке виконувало ремонт, реконструкцію чи модернізацію.

Причиною надходження необоротних активів до установи може бути благодійна або гуманітарна допомога від інших підприємств або організацій. Зарахування на баланс таких необоротних активів проводиться аналогічно зарахуванню необоротних активів, придбаних за грошові кошти.

Такі необоротні активи приймаються комісією, яка створена наказом керівника установи в особі працівника бухгалтерії та представника вищої за рівнем організації. Облік таких активів ведеться окремо від матеріальних цінностей, придбаних установою за рахунок загального та спеціального фондів кошторису.

На необоротні активи установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, амортизаційні відрахування не проводяться, а здійснюється нарахування зносу в останній робочий день грудня. Сума зносу визначається у гривнях без копійок за повний календарний рік .

Знос визначається та обліковується на будинки й споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, робочу худобу, транспортні засоби, інструменти, прилади, виробничий і господарський інвентар, багаторічні насадження, які досягли експлуатаційного віку [42, c. 55 - 59].

Кінцевою стадією руху необоротних активів є їх вибуття. Вибуття, яке супроводжується списанням з балансу установи об'єктів обліку, здійснюється через фізичне й моральне зношення, нестачі, виявлені під час інвентаризації, а також пошкодження внаслідок аварії чи стихійного лиха. Подальші дії щодо необоротних активів -- продаж, безоплатна передача чи ліквідація -- визначає створена наказом керівника установи комісія, що постійно діє протягом року, до складу якої входять керівник установи, головний бухгалтер або його заступник, керівники груп обліку та особа, на яку покладено відповідальність за збереження матеріальних цінностей.

При цьому, першим кроком у процесі ліквідації необоротних активів є визначення причин виникнення непридатності необоротних активів до подальшого використання, неможливості чи неефективності відновного ремонту. Для цих цілей, а також для документального оформлення списання таких необоротних активів з балансу за наказом керівника установи створюється постійно діюча комісія в особі заступника керівника установи та головного бухгалтера.

У процесі бухгалтерського обліку синтетичний облік вибуття необоротних активів здійснюється в накопичувальній відомості про вибуття та переміщення необоротних активів ф. № 438 (бюджет) -- меморіальний ордер № 9, записи в який здійснюються щодо кожного документу.

Схему руху інформації щодо обліку вибуття необоротних активів ілюструє рис. 5.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Схема обліку вибуття необоротних активів

Таким чином, для контролю за правильністю бухгалтерських записів за розрахунками синтетичного та аналітичного обліків бухгалтером КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша» складаються оборотні відомості за кожною групою субрахунків, що об'єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів та залишків кожного субрахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів та залишків даних відповідних синтетичних рахунків книги "Журнал -- Головна".

5. Аудит необоротних активів КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша»

Проведення аудиту необоротних активів є відповідальним етапом аудиту діяльності підприємства взагалі, що зумовлено складністю та важливістю обліку складових таких активів, їх значним впливом на фінансові показники підприємства. [5]

Мета аудиту необоротних активів полягає в одержанні належних і достатніх аудиторських доказів про те, що їх облік відповідає законодавчим і нормативним вимогам, а інформація про них у фінансовій і податковій звітності є достовірною в усіх суттєвих аспектах. [2]

Також метою аудиту операцій з необоротними активами э встановлення:

- достовірності первинних даних відносно руху необоротних активів;

...